мІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’я України

Українська медична стоматологічна академія

Локота Євген Юрійович

УДК: 616.314-089.28-06:541.64

раціональні конструкції часткових пластинчаСтих

протезів для заміщення дефектів зубних рядів.

клініка, техНології виготовлення

14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: | доктор медичних наук, професор

Рожко Микола Михайлович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: | - доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри ортопедичної стоматології і ортодонтії;

- доктор медичних наук, професор Сисоєв Микола Петрович, Кримський державний медичний університет ім.С.І.Георгієвського, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти

Провідна установа: | - Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра ортопедичної стоматології

Захист відбудеться “23” квітня 2002 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (36024 м. Полтава, вул.Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024 м. Полтава, вул.Шевченка, 23).

Автореферат розісланий “27”лютого 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Петрушанко Т.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Досвід застосування акрилових пластмас в клініці ортопедичної стоматології показує, що вони діють не тільки на тканини протезного ложа, але й на весь організм. Акрилові пластмаси більше 50 років залишаються основними конструкційними матеріалами для базисів знімних зубних протезів (Гамзадзе М.М., 1981).

Виготовлення знімних конструкцій зубних протезів за загальноприйнятими технологіями не забезпечує отримання протезів точної форми та достатньої міцності (Павленко О.В., 1989; Рожко М.М., 1993). Як наслідок, спостерігається велика кількість поломок базисів протезів. Наводилися відомості про поламання протезів, в залежності від матеріалу базисів та термінів користування. Зокрема, відсоток поломок за повідомленнями різних авторів (Василенко З.С., 1977; Павленко О.В., Рожко М.М., 1988) коливається від 7,9 до 25,4%. Підтвердженням цьому є також положення низки авторів про те, що 20-24,9% хворих не користуються знімними конструкціями зубних протезів, а в 37% випадків змушені пристосовуватися до протезів з недостатньою фіксацією та стабілізацією (Лазуткін В.П., 1991; Нідзельський М.Я., 1997; Павленко О.В., 1989; Рожко М.М., 1989, 1993).

У зв’язку з широким застосуванням акрилових пластмас в клініці ортопедичної стоматології в якості базисних матеріалів виникла проблема, яка отримала назву “протезні стoматити” (Василенко З.С., 1977, 1980; Калинина Н.В., 1990; Knak G., Lange R., 1983).

Перспективним є використання методу литтєвого пресування акрилових пластмас (Варес Е.Я., Павленко О.В., Шевченко В.О., 1984; Жадько С.І., 1987; Павленко О.В., 1989; Рожко М.М., 1993). Проте, суб’єктивізм в дозуванні механічної сили на пластмасове тісто, недосконалість режимів полімеризації, відсутність новітньої апаратури, яка б дозволила зробити технологію виготовлення менш залежною від роботи зубних техніків не дозволяє позбутися великої кількості недоліків та ускладнень при користуванні знімними зубними протезами.

Нерідко через розпорошеність досліджень, а деколи їх громіздкість, заклади охорони здоров’я на практиці не мають змоги користуватися раціональними і доцільними практичними рекомендаціями.

Тому викладені положення стали підставою для вибору теми цього дослідження, його мети та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківської медичної академії (ІФДМА) “Комплексні методи діагностики та лікування стоматологічних захворювань населення Івано-Франківської області” №держреєстрації ВН 01.22.063.99. Автор є виконавцем даного фрагменту роботи.

Мета і завдання дослідження. Підвищення якості виготовлення раціональних конструкцій часткових знімних пластинчатих протезів на основі індивідуального врахування фізико-механічних та медико-біологічних властивостей акрилових пластмас.

Для досягнення мети визначено наступні завдання:

1. Оглянути й оцінити часткові знімні пластинчасті протези для вивчення характеру ускладнень у хворих, які користуються ними.

2. Провести соціологічне обстеження зубних техніків щодо оцінки ними технологій та якості виготовлюваних знімних конструкцій зубних протезів із акрилових пластмас.

3. Удосконалити технологію виготовлення раціональних конструкцій часткових знімних пластинчастих протезів.

4. Вивчити фізико-механічні та медико-біологічні властивості раціональних конструкцій часткових знімних пластинчастих протезів, які виготовлені за удосконаленими методами.

5. Вивчити імунобіологічні реакції слизової оболонки порожнини рота на знімні пластинчасті протези із акрилових пластмас.

Об’єкт дослідження - пацієнти з ускладненнями від користування частковими знімними пластинчатими протезами, фізико-механічні та медико-біологічні властивості акрилових пластмас.

Предмет дослідження - удосконалення технології виготовлення раціональних конструкцій часткових знімних пластинчастих протезів.

Методи дослідження. Епідеміологічні, клінічні, соціологічні, фізико-механічні, біохімічні, імунологічні з метою вивчення впливу акрилових пластмас на стан місцевого імунітету слизової оболонки порожнини рота отриманих за удосконаленою та загальноприйнятою методикою.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше вдосконалено технології виготовлення раціональних конструкцій часткових знімних пластинчатих протезів, а саме, розроблено пристрій для одночасного пакування акрилової пластмаси в одно-, двох-, трьох- і чотирьохмісні кювети, розроблено клапанний механізм для дозування подачі повітря під заданим тиском в стоматологічні кювети, розроблено і впроваджено в практику роботи зуботехнічних лабораторій удосконалений зуботехнічний шпатель. Проведено вивчення запропонованих удосконалень на фізико-механічні та медико-біологічні властивості базисів часткових знімних зубних протезів та клінічні спостереження за хворими, лікування яким проводилося за удосконаленими та загальноприйнятими технологіями.

Практичне значення одержаних результатів. У практичну охорону здоров’я впроваджено: удосконалені технології виготовлення раціональних конструкцій часткових знімних пластинчастих протезів, а саме систему стоматологічних кювет, яка дозволила формувати пластмасове тісто в одно- дво-, трьох- або чотирьохмісних кюветах; пристрій для дозування подачі повітря під тиском у стоматологічні кювети на етапі формування пластмасового тіста; удосконалений зуботехнічний шпатель; результати клінічного вивчення впливу базисів часткових знімних пластинчастих протезів на показники місцевого імунітету порожнини рота у хворих, яким знімні зубні протези виготовлялися за удосконаленою та за загальноприйнятою технологією.

Матеріали дисертації, удосконалені методи виготовлення раціональних конструкцій часткових знімних пластинчастих протезів, впроваджено у навчальний процес на кафедрах ортопедичної стоматології та стоматології факультету післядипломної освіти ІФДМА.

Запропоновані удосконалені методи виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів впроваджено в лікувальний процес: стоматологічної поліклініки ІФДМА, Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки, Івано-Франківської міської стоматологічної поліклініки, стоматологічних поліклінік м.Ужгорода, м.Рахова, Чернівецької та Закарпатської областей.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковою працею здобувача. Внесок автора у її виконання полягає в самостійному вивченні науково-медичної літератури, формулюванні мети і задач роботи. Основним є внесок у проведенні експериментальних технологічних імунологічних досліджень зразків акрилових пластмас, отриманих за удосконаленими методами. Провідною є участь здобувача у підготовці результатів досліджень до публікацій.

Імунологічні дослідження проведено на кафедрі мікробіології ІФДМА (зав.каф. - к.м.н., доц. Р.В.Куцик), технологічні - на базі ЦЗЛ ВО “Промприлад” (зав.лаб. - старший метролог Я.Й.Соскін) та ЦЗЛ “Барва” м.Івано-Франківськ (зав.лабораторією - О.М.Солодка).

Обчислення статистичних показників проводилося на базі науково-дослідницького сектору Прикарпатського технічного університету нафти і газу (завідувач - канд.тех.наук В.А.Петренко).

Проведено лікування та клінічні спостереження за 150 ортопедичними хворими, яким виготовлялися знімні конструкції зубних протезів за удосконаленими та загальноприйнятими технологіями.

У наукових розробках, що висвітлені в статтях, опублікованих сумісно зі співавторами, участь здобувача є визначальною і полягає у проведенні літературного пошуку, технологічних, експериментальних, клінічних та імунологічних досліджень, статистичній обробці, аналізі отриманих даних та формулюванні висновків.

Отримано 1 авторське свідоцтво, 1 патент України у співавторстві з Павленком О.В., Рожком М.М., Кононенком Ю.Г., Гуцуляком В.Д. з рівною частиною науково-практичної участі кожного.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на обласних наукових конференціях молодих вчених-медиків (м. Івано-Франківськ, 1995, 1996, 1997), обласній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології” (м.Івано-Франківськ, 1995), науково-практичній конференції стоматологів України, присвяченій 15-річчю кафедри ортопедичної стоматології ІФДМА (м.Івано-Франківськ, 1995), спільному засіданні профільних кафедр стоматологічного факультету ІФДМА (м.Івано-Франківськ, 2000).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 7 друкованих працях (серед них 3 статті - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 авторське свідоцтво на винахід, 1 патент СРСР, 2 - у матеріалах і тезах конференцій).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел і шести додатків: А - Картка обстеження хворих, які користуються знімними конструкціями зубних протезів із акрилових пластмас, Б - Картка клінічного обстеження хворих, які користуються знімними пластинчатими протезами; В - Картка індивідуального запрошення на огляд та консультацію; Д - Анкета-опитувач про технології виготовлення акрилових протезів; Е - Програма ЕОМ ЕС - 1033 для обчислення статистичних показників. Повний обсяг дисертації складає 145 сторінок. Роботу ілюструють 10 таблиць і 43 рисунків. Список літератури містить 200 джерел.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. З метою вивчення кількості і характеру ускладнень у хворих, які користовуються частковими знімними конструкціями зубних протезів із акрилових пластмас, ми провели їх обстеження. Обстеження пройшли 1431 пацієнт, які користувалися знімними конструкціями зубних протезів із акрилових пластмас впродовж різного проміжку часу. Обстеження ми проводили в стоматологічній поліклініці у пацієнтів, які зверталися для того, щоб направити базиси протезів, для корекції чи протезування, а також у пацієнтів, яких ми запрошували на огляди та протезування, які раніше лікувалися в інших лікувальних закладах міста й області .

Анонімно ми опитали 171 зубного техніка західного регіону України з метою вивчення залежності технологій та якості виготовлюваних знімних конструкцій зубних протезів. Опитування велися в лікувальних закладах системи МОЗ України Івано-Франківської, Тернопільської, Закарпатської, Чернівецької, Рівненської, Волинської та Хмельницької областей.

З метою підтвердження ефективності запропонованих удосконалень ми здійснили серію технологічних експериментів.

Для визначення рівня залишкового мономера і мікротвердості за Віккерсом виготовлено 60 акрилових зразків із пластмаси “Фторакс”. Зразки виготовлено з використанням методу компресійного пресування пластмас та полімеризації на водяній бані - 5 зразків, методом литтєвого пресування та полімеризацією на водяній бані - 5 зразків. Режими полімеризації на АНП з використанням дозованого подання тиску на поршень завантажувальної камери наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Режими полімеризації акрилових пластмас на апараті АНП

№ режимів | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

Час хв. | 60 | 50 | 50 | 60 | 50 | 60 | 50 | 60 | 60 | 60

Температура | 160 | 180 | 200 | 220 | 240 | 240 | 260 | 260 | 280 | 300

Проведено 180 визначень мікротвердості акрилових пластмас за методом Віккерса, 360 визначень рівнів залишкового мономера на 3 день і 6-ий місяць після полімеризації. Дослідженню підлягали одні і ті ж зразки акрилових пластмас, яких спочатку вивчали на мікротвердість, а потім на рівень залишкового мономера.

Визначення мікротвердості акрилових пластмас за Віккерсом проводили в ЦЗЛ виробничого об’єднання “Промприлад”, м.Івано-Франківськ.

Під нашим спостереженням та лікуванням в клініці ортопедичної стоматології знаходилося 150 пацієнтів.

Для оцінки захисної бар'єрної функції (місцевого імунітету) ротової порожнини вивчали активність лізоциму, бета-лізинів та концентрацію імуноглобулінів класів IgG і SIgА в секреті слинних залоз. Обстежено 60 пацієнтів, протезування яким проводилося традиційним способом і 60 пацієнтів, знімні конструкції яким виготовляли за вдосконаленою технологією. В якості контролю визначали імунологічні показники у ЗО осіб без дефектів зубних рядів і супровідної патології з боку внутрішніх органів.

Секрет слинних залоз для аналізів збирали у обстежуваних осіб перед початком ортопедичного лікування, а також через 3 дні, 7 днів, 1 місяць і 6 місяців після протезування.

Концентрацію лізоциму в секреті слинних залоз визначали за допомогою нефелометричного методу О.В.Бухаріна і Н.В.Васильєва (1974).

Концентрацію лізоциму (в мкг/мл) визначали за допомогою спеціальної таблиці, складеної авторами методу. Для вираховування остаточної концентрації лізоциму в слині зважали на коефіцієнт її розведення.

Активність -лізинів у секреті слинних залоз визначали за методом О.В.Бухаріна і Н.В.Васильєва (1977).

Результати дослідження вираховували, порівнюючи початковий (контроль) і кінцевий (дослід) показники оптичної густини суміші:

Д1 - Д2

Д1

де: Д1- оптична густина досліджуваних проб перед інкубацією;

Д2 - оптична густина досліджуваних проб після інкубації.

Вміст імуноглобулінів класів IgG SIgA у змішаній слині визначали методом радіальної імунодифузії за G.Mancini і співавт. (1965). Для кількісного аналізу IgG використовували моноспецифічну імунну сироватку проти важких ланцюгів імуноглобулінів людини (виробництво Нижньо-Новгородського НДІ епідеміології і мікробіології, Росія), а секреторного IgA - моноспецифічну сироватку проти секреторного компонента IgA людини (виробництво Московського ЦНДІ вакцин і сироваток ім. І.І.Мечникова, Росія).

Визначення мікротвердості за Віккерсом проводили за допомогою приладу моделі ТП-ПР-1 за ГОСТом 13408-67, призначеного для вимірювання твердості металів і сплавів.

Твердість за Віккерсом (HV) обчислюють за формулою:

2Р . sin

d2

де р = 50 кгс - навантаження;

L=1360 - кут між протилежними гранями піраміди при вершині;

d - середнє арифметичне значення довжини діагоналей 3-х відбитків.

Різниця діагоналей не повинна перевищувати 2% від меншої з них.

d1+ d2+ d3+ d4+ d5+ d6

6

При визначенні залишкового мономеру використовували ті самі зразки акрилових пластмас, що і при визначенні мікротвердості. Із кожного пластмасового зразка готувалася стружка. Для аналізу залишкового мономера відбирали по три проби із зрака для кожного методу. Визначення рівня залишкового мономера проводили в ЦЗЛ фірми “Барва”, м.Івано-Франківськ.

Вміст мономе-ра в пластмасі у відсотках розраховують за формулою:

Sф 100%

d

де: К - калібрувальний коефіцієнт фтораксу;

Sф - площа піку фтораксу (кв.мм);

d - наважка проби

Калібрувальний коефіцієнт розраховують за формулою:

dф

S

де: dф - наважка фтораксу в калібрувальній суміші (г);

S - площа піка фтораксу.

Для визначення рівнів залишкового мономера ми використали також методику І.В.Палійчука і співавт. (1998).

результати досліджень та їх обговорення

Аналізуючи отримані показники при вивченні ускладнень у хворих, які користувалися частковими знімними пластинчатими протезами із акрилових пластмас, можна зробити висновок про значну їх кількість. Зокрема, запальні захворювання СОПР у всіх обстежених становили 75,47±5,42%. Протезний стоматит виявлено у 38,74±8,91% чоловіків та 36,06±8,52% жінок. Чітко визначено також тенденцію до зростання кількості ускладнень у вікових групах 15-24 років від 0,13±0,01% до 27,04±6,16% у групі 65-74 роки і до зменшення в групі 75 років і старших від 14,34±2,33 і нижче. При користуванні частковими знімними пластинчастими протезами відсоток запальних захворювань становив 39,71±9,02%. Найвищий відсоток захворювань відзначено у жінок при користуванні частковими знімними зубними протезами 20,63±4,25%. Травматичні пошкодження СОПР мають тенденцію росту від групи 15-24 роки і становлять 0,13±0,01% до групи 55-64 роки і становлять 9,06±1,06%, а в наступних двох групах відповідно становлять 6,92±0,66% та 1,76±0,05%. Ми пояснюємо це тим, що в групі 55-64 роки йде найбільше виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів, тоді, коли в старших групах переважно виготовляються повні знімні конструкції зубних протезів. Ми також відзначили, що слизову порожнини рота пошкоджують більше часткові знімні зубні протези.

З отриманих даних можна заключити, що травматичні пошкодження СОПР у жінок (11,45±1,63%) більше ніж у чоловіків (10,82±1,47%), а при користуванні частковими знімними протезами відсоток пошкоджень слизової 14,47±3,42% вищий, ніж при користуванні повними знімними зубними протезами (7,63±0,79%).

При користуванні частковими знімними протезами відсоток травматичних пошкоджень слизової у чоловіків і жінок становив, відповідно, 6,54±0,59% та 7,92±0,84%.

Збільшення кількості виготовлюваних знімних конструкцій зубних протезів із акрилових пластмас та використання застарілих методів їх виготовлення призводили до масових поломок базисів. Отож, часті ламання базисів протезів ми констатували у 62,77±8,64% від загальної кількості обстежених, що надзвичайно вражає, адже по суті кожний другий хворий звернувся до нас з причини зламаного базиса протеза. Кількість поломок базисів протезів у чоловіків склала 33,96±7,96% від загальної кількості обстежених і був дещо нижчий і становив 28,68±6,62%. При користуванні часткових знімних протезів відсоток поломок склав 28,81±6,65%. На нашу думку однією з основних причин, якщо не основною, частих поломок базисів протезів є порушення технології полімеризації акрилових пластмас. Порушення технології полімеризації при виготовленні часткових знімних протезів становить 25,62±6,92%.

Таким чином, використання акрилових пластмас для виготовлення знімних зубних протезів має серйозні недоліки, які виявляються у низьких фізико-механічних характеристиках, що призводять до частих поломок базисів, а це у подальшому - до необхідності реконструкції або заміни протезів.

Отож, кількість хворих, яким необхідно виготовляти нові протези, постійно зростає. До цих недоліків призводять, насамперед, порушення технології полімеризації: використання методу формування пластмасового тіста компресійним способом, використання для полімеризації водяної бані, порушення часового і температурного режиму та інші. До частих поломок призводять також помилки, допущені на етапі планування та вибору конструкції знімного протеза.

Із результатів анонімного опитування зубних техніків західного регіону України можна зробити висновок про те, що якість знімних зубних протезів залежить від чинників, зв’язаних з їх професіоналізмом. Ці чинники можна розділити на об’єктивні та суб’єктивні.

Насторожує зменшення стажу роботи зубних техніків у державних установах, що пояснюється відпливом досвідчених техніків у приватні структури, які краще забезпечені розхідними матеріалами і обладнані сучасною апаратурою. Молоді зубні техніки, на жаль, мало працюють над підвищенням свого професійного рівня. Про це свідчить анонімне опитування про відношення техніків до нових прогресивних технологій виготовлення зубних протезів, більша частина з яких працює за старими технологіями, що призводить до частих ускладнень у пацієнтів, які використовують такі протези. На нашу думку необхідно вносити корективи в навчальні плани освіти зубних техніків з акцентом на виготовлення протезів за новими прогресивними технологіями, вносити корективи в програми перекваліфікації зубних техніків, щоб подолати негативні стереотипи в технологіях виготовлення знімних зубних протезів.

Результати цих досліджень спонукали нас до виготовлення, апробації та впровадження в практику низки технологічних удосконалень, які дозволяють значно покращити фізико-механічні характеристики та якість готових знімних пластинчастих протезів із акрилових пластмас, об’єктивізувати та оптимізувати технологічний процес.

Для покращення кінцевого моделювання базисів знімних зубних протезів ми виготовили шпатель для зубопротезних робіт (Патент України № 1837852). Запропонованим шпателем можна виконувати весь комплекс зуботехнічних моделювальних робіт на етапі кінцевого моделювання базисів часткових пластинчастих протезів із акрилових пластмас. Його використання забезпечує високу якість роботи та економить робочий час зубного техніка.

З метою інтенсифікації технологічного процесу ми опрацювали пристрій для введення акрилової пластмаси в стоматологічні кювети. Пристрій дозволяє одночасно проводити формування пластмаси в декількох стоматологічних кюветах. Зокрема це може бути одна, дві, три або чотири стоматологічні кювети. Отже можлива одночасна полімеризація і виготовлення одного, двох, трьох або чотирьох базисів знімних пластинчастих протезів. Недоліками є затрати робочого часу на механічне переміщування поршня, труднощі дозування тиску, необхідність підкручування поршня під час полімеризації пластмаси.

З метою ліквідації вказаних недоліків ми випрацювали і впровадили пристрій для виготовлення зубних протезів (авторське свідоцтво №1736468). Запропонований пристрій дозволяє об’єктивізувати технологічний процес на етапі формування пластмасового тіста в стоматологічних кюветах. Конструкція завантажувальної камери дозволяє скоротити час формування пластмаси. Камера дозволяє проводити полімеризацію під постійним тиском, робить цей технологічний етап менше залежним від роботи зубного техніка. Опрацьовані наші пристрої не виключають один одного в роботі, а навпаки можуть бути використані в залежності від умов зуботехнічних лабораторій.

Іншою ланкою проблем виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів із акрилових пластмас є об’єктивні методи та режими їх полімеризації. З метою об’єктивізування технологічного процесу ми виготовили апарат для автоматичної направленої полімеризації (АНП) акрилових пластмас.

Апарат дає можливість проводити полімеризацію в автоматичному режимі, що значно полегшує роботу зубних техніків, об’єктивізує технологічний процес.

Підтвердженням опрацьованих наших удосконалень було вивчення та вибір оптимальних режимів полімеризації на АНП, вивчення мікротвердості за Віккерсом та рівнів залишкового мономера акрилових пластмас. Визначення оптимального режиму полімеризації проводили на основі визначення рівня залишкового мономера на 3-й день та через 6 місяців після полімеризації, а також визначення мікротвердості за Віккерсом.

Як свідчать отримані висліди вивчення рівнів залишкового мономера у зразках, отриманих при різних методах формування та режимах полімеризації показали переваги запропонованого нашого режиму полімеризації на опрацьованому апараті АНП та методом автоматичного дозування тиску на поршень завантажувальної камери. Причому, найвищий рівень залишкового мономера зафіксовано при користуванні водяної бані для полімеризації та компресійного методу формування, проміжне положення зафіксовано при користуванні методу литтєвого пресування пластмас та полімеризації на водяній бані. Найнижчі показники рівнів залишкового мономера встановлено при використанні наших запропонованих удосконалень. Хочемо відзначити, що у всіх досліджуваних зразках рівень залишкового мономера на 3 день був вищий у порівнянні з результатами через 6 місяців після полімеризації. Проведений комплекс технологічних експериментів показав незаперечні переваги наших запропонованих удосконалень та методів.

З метою вивчення переваг запропонованих удосконалень за дією акрилових пластмас на біологічні середовища проведено ряд експериментальних досліджень в системах (in vitro). Дослідження в системах (in vitro) мають ряд незаперечних переваг, зокрема звільняє від страждань експериментальних тварин, дозволяє моделювати експериментальну модель та ін. При вивченні активності зразків акрилових пластмас ми керувалися рекомендаціями Британського інституту стандартів. Метод як тест вивчення біологічних властивостей включено до складу міжнародного стандарту УСО(ТК 7405 і стандарт Британського інституту стандартів).

Як показали отримані результати, режими і методи полімеризації значно впливають на гемолітичну активність зразків акрилових пластмас. Згідно з рекомендаціями Британського інституту стандартів відсоток гемолізу для стоматологічних матеріалів не повинно перебільшувати 5%. Так, полімеризація зразків акрилових пластмас, на водяній бані з компресійним методом пресування склав більше 5% гемолізу. На рівні 5% гемоліз спричинили зразки акрилових пластмас, отриманих методом литтєвого пресування та полімеризацією на водяній бані. На рівні 2,5% спостерігався гемоліз, який спричинили зразки акрилових пластмас, отриманих методом литтєвого пресування з автоматичним дозуванням тиску та полімеризацією на апараті АНП.

Наступним експериментом в системі (in vitro) було вивчення впливу акрилової пластмаси “Фторакс”, отриманої різними методами та режимами полімеризації на систему зсідання крові. Як і в попередньому експерименті використовували донорську кров одного донора для ідентифікації і об’єктивізації умов дослідження. Отримані результати показали, що пластмаси володіють вираженою властивістю негативно впливати на процеси зсідання крові. Знову підтверджено, що вибір методів та режимів полімеризації має важливе значення для покращання медико-біологічних властивостей акрилових пластмас.

Головною метою виконаної роботи є покращання медико-біологічних властивостей виготовлюваних знімних пластинчастих протезів із акрилових пластмас. Підтвердженням сказаного, було вивчення чинників місцевого імунітету і неспецифічного протиінфекційного захисту слизової оболонки порожнини рота при лікуванні хворих знімними пластинчастими протезами з акрилових пластмас. Отримані значення імунологічних параметрів пацієнтів цих груп (відповідно 2-ї і 3-ї) порівнювали між собою та з імунним статусом здорових осіб з інтактними зубними рядами.

Проведений аналіз імунологічних параметрів показує, що захисні механізми слизової оболонки порожнини рота істотно обмежені у пацієнтів, потребуючих ортопедичного лікування.

Отож, рівень SIgA у змішаній слині цих осіб знижений на 49,0-40,4% відносно контролю (р <0,001), активність лізоциму - на 15,0-19,5% (р <0,005), а вміст бета-лізинів - на 24,8-29,6% (р <0,001). Концентрація IgG у слині відхилялася від норми найменше - лише 7,2-8,3% (р <0,005). Як показали проведені дослідження введення в порожнину рота знімного зубного протезу, а він є безумовно стороннім тілом, приводить у будь-якому випадку до зміни початкових параметрів імунологічного статуту.

Внаслідок вивчення активності лізоциму у пацієнтів досліджуваних груп на 3-й день після протезування у пацієнтів 2-ї групи рівень лізоциму перевищував контрольні значення, а у пацієнтів 3 групи був дещо нижчим. Подальші спостереження показали постійне зниження рівня лізоциму у пацієнтів 2-ї групи до 6 місяців і нормалізацію - у пацієнтів 3-ї групи. У загальному ж на момент закінчення спостереження відмінності між пацієнтами 2-ї і 3-ї груп були статистично достовірними (р <0,01).

Як до початку проведення ортопедичного лікування, так і в усі терміни після протезування вміст -лізинів у слині був значно знижений. У пацієнтів 2-ї групи через 1 місяць після протезування активність лізоциму відрізнялась від рівня, властивого здоровим особам на 39,1% (р <0,001), а через 6 місяців - на 35,2% (р <0,001). У пацієнтів З-ї групи через 1 місяць різниця становила 24,1- (р <0,001), а через 6 місяців - лише на 21,4% (р <0,001). При цьому відзначаємо, що відмінності між націєнтами 2-ї і 3-ї груп в усі періоди після протезування, особливо на 3-7 день, статистично достовірні (р <0,001).

Вивчення змін концентрації SIgA у слині нагадує динаміку змін при вивченні активності бета-лізинів. Ми відзначали в усі періоди спостереження, що концентрація SIgA в слині пацієнтів істотно нижча, ніж в слині здорових осіб (р <0,001). Зокрема початковий рівень вмісту SIgA в слині пацієнтів 2-ї групи становив 0,167±0,025 г/л, а 3-ї - 0,168±0,23 г/л при контрольних значенням 0,281±0,061 г/л. В ранньому періоді після протезування (через 3 дні) концентрація SIgA у змішаній слині дещо знижується відносно початкового рівня (0,05 < р >0,1). В подальшому концентрація SIgA залишалася нижчою, ніж перед початком лікування: на 8,0% в кінці 1-го місяця спостереження і на 6,1% - в кінці 6-го місяця. В пацієнтів 3-ї групи концентрація SIgA в слині на 3-й і 7-й день після протезування знижувалася відносно початкового рівня в незначній мірі - відповідно на 5,6% і 2,8% (р <0,05). Проте вже через місяць вміст секреторного SIgA відновлювався до початкового рівня, а через 6 місяців - навіть дещо перевищував його (на 8,4%), але відзначаємо, що вона продовжувала бути значно меншою, ніж у здорових людей.

Для IgG слини визначена цілком протилежна динаміка. Отож, перед протезуванням концентрація IgG в слині пацієнтів 2-ї і 3-ї груп (відповідно 0,0664±0,0349 г/л і 0,0656±0,0299 г/л) практично не відрізняється від середньої концентрації, властивої здоровим особам (0,075±0,0494 г/л). Ми ствердили достовірне (р<0,01) зростання його у секреті слинних залоз зразу ж після закінчення протезування. Це підвищення було максимально вираженим і досить стійким при користуванні знімних конструкцій зубних протезів, виготовлених за загальноприйнятими методами. Нормалізація вмісту IgG наступала тільки через 6 місяців після протезування. Значно нижчі середні показники концентрації IgG через 3 (0,05 < p > 0,1 і 7 днів (0,05 < p > 0,1) та через місяць (р <0,05) після початку застосування протезів виявлено в 3-їй групі протезованих. Повна нормалізація концентрації IgG у слині пацієнтів, знімні конструкції зубних протезів яким виготовлялися за вдосконаленими методами, наступала вже в кінці 1-го місяця після протезування.

Таким чином, проведені клінічні спостереження показали незаперечні переваги запропонованих наших удосконалень у виготовленні раціональних конструкцій знімних зубних протезів із акрилових пластмас, що дозволяє істотно покращити їх імунобіологічні властивості і позбутися низки їх небажаних ефектів на показники місцевого імунітету слизової оболонки порожнини рота.

При лікуванні хворих, які користуються знімними конструкціями зубних протезів із акрилових пластмас, у секреті їх слинних залоз нормалізується активність лізоциму, прискорюється нормалізація вмісту IgG, зводяться до мінімуму коливання рівнів бета-лізинів та секреторного IgА.

Хочемо також відзначити, що ми вивчили рівні залишкового мономера в базисах протезів через 6 місяців після виготовлення загальноприйнятими методами і як виявилося у 73% випадків рівень залишкового мономера був вищим від допустимого рівня (0,5%). Цей факт, а також наведені в даному розділі результати імунобіологічних досліджень підтверджують доцільність впровадження в практику вдосконаленого нашого методу виготовлення знімних пластинчастих протезів з акрилових пластмас. Крім кращих фізико-механічних властивостей, вони характеризуються більшою біологічною сумісністю.

В И С Н О В К И

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється удосконаленою технологією виготовлення раціональних конструкцій знімних зубних протезів, ефективність яких підтверджена вивченням місцевого імунітету і неспецифічного протиінфекційного захисту слизової оболонки порожнини рота.

1. Кількість ускладнень у хворих, які користуються частковими знімними пластинчатими протезами, які виготовлені за загальноприйнятими технологіями сягає значних величин. Запальні захворювання СОПР виявлено у 75,74±5,42% обстежених. Часті поломки базисів протезів - у 62,77±8,64% обстежених.

2. Дотримання технологій та якість виготовлення знімних конструкцій зубних протезів із акрилових пластмас залежать від професійної підготовки зубних техніків, на що вказують результати проведеного соціологічного опитування в різних регіонах.

3. Базиси часткових знімних пластинчатих протезів, які виготовлені за удосконаленими методиками володіють покращеними фізико-механічними властивостями, на що вказують отримані результати вивчення мікротвердості та рівнів залишкового мономеру на 3 день та через 6 місяців після проведення полімеризації акрилових пластмас.

4. На покращені медико-біологічні властивості раціональних конструкцій знімних пластинчатих протезів вказують результати, отримані в системах in vitro. Так, відсоток гемолізу, який викликали зразки акрилових пластмас, отриманих нами, не перевищував допустимих 5%, менш негативно впливали зразки акрилових пластмас на згортаючу систему кровіа саме на протромбіновий індекс, час рекальцифікації згустку, протромбінове число.

5. Клінічні спостереження показали переваги раціональних конструкцій знімних зубних протезів, виготовлених за удосконаленими методиками, що підтверджено результатами вивчення факторів місцевого імунітету і неспецифічного протиінфекційного захисту слизової оболонки порожнини рота.

Практичні рекомендації

1. Для кінцевого моделювання базисів часткових знімних пластинчатих протезів використовувати розроблений зуботехнічний шпатель.

2. При проведенні полімеризації декількох базисів часткових знімних пластинчатих протезів (від 1 до 4) використовувати розроблений пристрій.

3. Для дозованої подачі повітря на поршень завантажувальної камери використовувати розроблений клапанний механізм.

4. Полімеризацію акрилових пластмас проводити на апараті автоматичної направленої полімеризації (АНП).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. А.С. № 1736468 А1 СССР МКл А61С13/16. Утройство для изготовления зубных протезов /О.В.Павленко, Є.Ю.Локота, В.Д.Гуцуляк, М.М.Рожко (СССР) - № 4863009/14; Заявлено 03.05.90; Опубл. 30.05.92. Бюл. № 20. -3 с.

2. Вплив адаптогену елеутерокока на імунологічні показники пацієнтів після первинного і вторинного протезування знімними пластинчатими протезами з акрилових пластмас /Є.Ю.Локота, М.М.Рожко, В.П.Левко, Т.М.Михайленко // Галицький лікарський вісник. -Івано-Франківськ. -1998. -Т.5, число 4, № 3. -С.56-59.

3. Локота Є.Ю., Кононенко Ю.Г. Шпатель для зубопротезных работ //Патент України № 1837852.

4. Недоліки, пов’язані з порушенням технології полімеризації акрилових пластмас та помилки вибору конструкцій при виготовленні знімних пластинкових зубних протезів /Локота Є.Ю., Рожко М.М., Парасюк Г.З., та інші// Галицький лікарський вісник. -Івано-Франківськ, 2000. -Т.7, ч.1. -С.39-40.

5. Локота Є.Ю., Парасюк Г.З., Бульбук О.І. Технології та якість виготовлення знімних конструкцій протезів із акрилових пластмас // Вісник стоматології. -Одеса. -2000. № 5(29). -С.164-165.

6. Локота Е.Ю., Павлюк В.М. Устройство для литья съемных пластиночных протезов из акриловых пластмасс // Методики диагностики, лечения и профилактики основных стоматологических заболеваний. -Київ. -1990. -С.263-264.

7. До питання про технології виготовлення знімних конструкцій зубних протезів (За даними соціологічного опитування зубних техніків) /Локота Є.Ю., Рожко М.М., Палійчук І.В. та інші. // Тези доповідей обл. ХХV наук. конференції молодих вчених-медиків. -Івано-Франківськ. -1991. -С.90.

Анотація

Локота Є.Ю. Раціональні конструкції часткових пластинчастих протезів для заміщення дефектів зубних рядів. Клініка, технології виготовлення. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія - Львівський державний медичний університет ім.Данила Галицького, Львів, 2000.

У науковій роботі узагальнюються результати вивчення ускладнень у хворих при користуванні частковими знімними пластинчастими протезами. Наводяться відомості опитування зубних техніків за питаннями, від яких безпосередньо залежить якість виготовлюваних знімних зубних протезів. Опрацьовано та апробовано удосконалення на етапах виготовлення знімних конструкцій зубних протезів. Встановлено, що використання удосконалених методів виготовлення знімних зубних протезів із акрилових пластмас знижує кількість ускладнень зі сторони тканин порожнини рота і всього організму при їх користуванні. Результати дисертації знайшли застосування у практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: технології виготовлення, часткові знімні пластинчасті протези, акрилові пластмаси, протезні стоматити.

Аннотация

Локота Е.Ю. Рациональные конструкции частичных пластиночных протезов для замещения дефектов зубных рядов. Клиника, технологии изготовления.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. -Львовский государственный медицинский университет им.Данила Галицкого, Львов, 2000.

Диссертация посвящена усовершенствованию изготовления рациональных конструкций съемных пластиночных протезов из акриловых пластмасс.

Результаты осмотров больных, которые пользуются частичными съемными пластиночными протезами из акриловых пластмасс, показали высокий уровень осложнений со стороны тканей протезного ложа и поля. Отмечено постоянное увеличение количества больных, которым необходимо изготавливать впервые и повторно съемные протезы. С увеличением количества изготовления съемных протезов прямопропорционально увеличивается и количество поломок базисов протезов.

С нашей точки зрения одной из основных причин, если не основной, частых поломок базисов протезов есть нарушение технологии полимеризации акриловых пластмасс, а уже далее идут ошибки в определении конструкции частичного сьемного пластиночного протеза, игнорирование анатомических особенностей строения твердого неба.

Из данных, которые были получены при анонимном опросе зубных техников западного региона Украины можно сделать вывод, что качество съмных зубных протезов зависит от многих факторов, которые связаны с профессиональной деятельностью зубных техников.

Полученные результаты при осмотрах больных, которые пользуются съемными пластиночными протезами, подтолкнули нас к разработке, апробации и внедрению в практическое здравоохранение ряда технологических усовершенствований, которые позволяют значительно улучшить физико-механические характеристики и качество изготавливаемых съемных частичных зубных протезов из акриловых пластмасс, объективизировать и оптимизировать технологический процесс. В частности, предложено устройство для введения акриловых пластмасс в стоматологические кюветы, устройство для изготовления зубных протезов и универсальный зуботехнический шпатель, аппарат для автоматической направленной полимеризации акриловых пластмасс (АНП).

Эффективность предложенных усовершенствований доказана полученными результатами по изучению физико-механических и медико-биологических свойств акриловых пластмасс.

Изучение факторов местного иммунитета и неспецифической противоинфекционной защиты слизистой оболочки полости рта у больных, которые пользуются съемными пластиночными протезами, изготовленными по усовершенствованной технологии, показало преимущество, что проявилось значительным улучшением их иммунобиологических свойств и избавлением от целого ряда нежелательных эффектов на показатели местного иммунитета слизистой оболочки полости рта.

Результаты диссертации нашли практическое применение в стоматологических поликлиниках Ивано-Франковска, Ужгорода, Черновцов, Рахова и Ивано-Франковской области. Приведены данные об их эффективности при лечении больных с частичной потерей зубов, Основные научные положения диссертации включены в лекционный материал и используются на практических занятиях со студентами на кафедрах ортопедической стоматологии и стоматологии факультета последипломного образования врачей.

Ключевые слова: технологии изготовления, частичные сьемные пластиночные протезы, акриловые пластмассы, протезные стоматиты.

Summary

Locota E.J. Rational constructions of partial lamina dentures for substitution of teeth lines defects. Clinics, technology of manufacturing.-Manuscript.

Dissertation on the Science degree competition for the Candidate of Medical Science, speciality 14.01.22.-Stomatology.-Lviv State Medical University by Danylo Halytsky, Lviv, 2000.

In the scientific work generalized the results of investigation of complications in patients, that used removable partial lamina dentures.There is informatiom about interrogation of dental technicians on the questions, from which quality of manufacturing of removable dentures is in direct dependence. We elaborated and trialed improving on different stages of manufacturing of removable denture constructions. We found out that using of improved methods of manufacturing of removable dentures with acrilic plastics decreased number of complications in oral cavity tissues and in the whole organism after its using. The results of the dissertation are used in practice public health.

Key words: technologies of manufacturing, partial removable lamina dentures, acrilic plastics, prothesis stomatitis.