Київський національний торговельно-економічний універсистет

Луценко Ірина Сергіївна

УДК658.8:645.4

ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ НА РИНКУ МЕБЛІВ

Спеціальність 08.06.02—Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ—2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник—кандидат економічних наук, доцент

ГОЛОШУБОВА Ніна Олександрівна,

Київський національний

торговельно-економічний університет,

професор кафедри маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ХМІЛЬ Федор Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

ЗДОБНОВА Ізольда Григорівна,

Український науково-дослідний та

проектно-впроваджувальний інститут

організації праці та виробництва,

завідувач відділом економічних досліджень

Провідна установа—Київський державний університет технології

та дизайну, кафедра менеджменту, кафедра

маркетингу, Міністерства освіти і науки

України, м.Київ

Захист відбудеться 27.09.2001 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 в Київському національному торговельно-економічному університеті, за адресою: 02156, м.Київ, вул. Кіото, 19, ауд.227.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету, за адресою: 02156, м.Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий 21.08.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Морозова Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки створив величезну кількість проблем, практичне розв’язання яких дуже ускладнено через відсутність відповідних теоретичних розробок. Одна з таких проблем—це формування логістичних систем, які дають можливість забезпечити ефективне управління товаропотоками.

При централізованій системі розподілу товарних ресурсів і прикріплення покупців до постачальників товарів проблема управління товарними ресурсами на мікрорівні не стояла так гостро як зараз. В умовах ринкових відносин кожний суб’єкт господарювання повинен самостійно оцінювати конкретну ситуацію і своєчасно приймати рішення щодо вибору каналів розподілу, конкретних партнерів і організації процесу доведення товарів від виробників до споживачів. Як свідчить світовий досвід, лідером у конкурентній боротьбі сьогодні є той, хто компетентний у сфері логістики, володіє її методами і використовує іх у процесі управління товарними потоками.

Широке застосування логістики в практичній діяльності підприємств пояснюється необхідністю скорочення часових інтервалів між придбанням сировини і поставкою товарів кінцевому споживачу. Логістика дає можливість мінімізувати товарні запаси, а інколи й зовсім відмовитись від їх накопичення, сприяє суттєвому скороченню строку доставки товарів, прискорює процес отримання необхідної інформації, підвищує рівень сервісу тощо.

У процесі доведення вироблених товарів до підприємств роздрібної торгівлі чи до безпосередніх їх споживачів беруть участь різні під-приємства – виробничі, транспортні, транспортно-експедиторські, оптової торгівлі, які відрізняються не тільки своїм функціональним призначенням, але й мають різні економічні інтереси. Для злагодженої взаємодії і збалансування економічних інтересів усі ланки товаро-провідного ланцюга потрібно інтегрувати в єдину систему, яка була б здатна адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища і працювала б на загальний кінцевий результат – на споживача.

Слід відзначити, що зараз таких логістичних систем в Україні ще не створено. Немає належного інформаційного забезпечення процесу управління товарними потоками, не розвинута мережа логістичних посередників та науково-дослідних установ, які б займалися проблемами логістики та надавали підприємствам на платній основі необхідну інформацію або виконували за їх замовленням відповідні дослідження. Немає і координатора, який би спрямовував зусилля транспортників, товаровиробників, оптових посеред-ників, суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі та розробників інформаційних систем на комплексне розв’язання даної проблеми.

Отже, дана проблема має велике практичне значення, але без приділення належної уваги як з боку держави, так і суб’єктів господарювання, без вкладення відповідних коштів і без теоретичної її розробки, неможливо сформувати оптимальні логістичні системи і забезпечити своєчасне і з отимальними витратами доведення вироблених товарів до споживачів.

Цій проблемі у країнах з розвинутою ринковою економікою вже не одне десятиріччя приділяється дуже велика увага, тому там є значні досягнення як в теорії, так і в практиці. Вивчення наукових праць таких відомих зарубіжних вчених як Р.Баллоу, Р.Бартелс, П. Друкер, Д.Ламбер, Т.Левитт, В.Дж.Перро, Ф.Расс, Дж.Р.Сток, П.Уитт, Р.Шапіро, Дж.Шерман та інших дозволяють опанувати цей багатий досвід і застосувати його у вітчизняній практиці. Але ці наукові надбання потрібно адаптувати до особливостей економічного розвитку України. За останні роки опубліковано цілий ряд наукових праць з проблем логістики, які підготовлені вченими України, зокрема такими як, А.І.Вор-кут, Є.В.Крикавський, В.Г. Кузнєцов, М.Окландер, В.Є.Мико-лайчук, а також російськими авторами – Б.А.Анікін, А.М.Гад-жин-ський, М.П.Гордон, М.Є. Залманова, С.Б.Карнаухов, Л.Б.Міротін, Ю.М.Неруш, А.М.Родников А.І. Сємєнєнко, А.А.Смєхов, И.Е.Ташбаєв. Однак рівень теоретичної розробленості цієї важливої науки, яка б ураховувала особливості економіки України, сучасний стан економічного середовища, в якому функ-ціонують підприємства, і специфіку виробництва та збуту конкретних товарних груп, ще недостатній. Досвід свідчить, що потрібні глибокі наукові дослідження перш за все з питань формування логістичних систем на конкретних товарних ринках. Усе це визначає актуальність проблеми формування логістичних систем, зокрема на ринку меблів, і забезпечення ефективного їх функціонування в умовах ринкової економіки та неохідності її наукової розробки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження визначається Державною програмою демонополізації економіки і розвитку конкуренції (1993 р.), Указом Президента України “Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року”, Державною програмою стратегічного розвитку “Україна – 2010”, Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі України (1997 р.).

Тема дисертації пов’язана з напрямами науково-дослідної роботи кафедри маркетингу КНТЕУ. Окремі результати дисертаційного дослідження були використані при виконанні кафедрою в 1999–2001 рр. за замовленням Міністерства освіти і науки України науково-дослідних тем ”Методологічні основи побудови роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки” і “Теоретичні основи організації торговельного обслуговування покупців”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – визначити основні методологічні засади та розробити практичні рекомендації щодо формування на ринку меблів логістичних систем і забезпечення їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки.

Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення таких задач:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Об’єктом дослідження є підприємства-учасники логістичних процесів: підприємства-виробники меблів, посередницько-збутові підприємства, роздрібні торговельні підприємства, що реалізують меблі, транспортні підприємства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних проблем формування логістичних систем на ринку меблів України.

Методами дослідження, які застосовувались автором у процесі виконання дисертаційної роботи, були: аналіз, синтез, порівняння, техніко-економічні розрахунки, балансовий, економіко-статистичного групування, вибіркового спостереження, матричний, індексний, графічний та інші. При обробці інформації використано табличний процесор Microsoft Excel 7.0, майстер діаграм Microsoft Graph 5.0 Windows 98 для ПЕОМ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо формування логістичних систем на ринку меблів і підвищення ефективності управління товаропотоками, зокрема:

·

·

·

·

·

·

·

·

Особистий внесок здобувача. Усі основні наукові дослідження за темою дисертаційної роботи здійснені автором одноособово. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у визначенні і розв’язанні кола проблем щодо формування логістичних систем на ринку готової продукції: у роботі [4] дисертантом уточнено поняття “логістична система” і визначено основні фактори, що обумов-люють формування логістичних систем, у роботі [8] – проана-лізовано стан управління транспортом, порядок планування перевезення товарів і транспортно-експедиторського обслуговування в Україні, уза-галь-нено зарубіжний досвід організації перевезення товарів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації, що містяться в дисертації, були викладені і обговорені: на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях – “Товарознавство – наука, практика та перспективи розвитку в умовах ринку” (КДТЕУ; 24–25 листопада 1999 р.); “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття” (КДТЕУ; 1–2 березня 2000 р.); “Социально-экономические приоритеты рыночных преобра-зований в республике Беларусь” (Гомельський університет ім. Ф.Скоріни; 16–18 листопада 2000 р.); “Україна на порозі ХХІ століття: економіка та дер-жавність” (Вінницький торговельно-економічний інститут; 30– 31 березня 2000 р.); на науково-практичній конференції “Дослідження ринку товарів і послуг” (Полтавський кооперативний інститут; 26– 27 листопада 1998 р.); на двох наукових конференціях професорсько-викладацького складу КНТЕУ (за підсумками науково-дослідної роботи за 1997–1998 рр.і 1999–2000 рр.).

Основні практичні рекомендації та пропозиції за результатами дослідження прийняті до впровадження в практику діяльності ряду підприємств (довідка № 01/49 від 04.04.2001 р. ЗАТ “Фірма “Меблі”, довідка № 103 від 04.05.2001 р. ВАТ “Магазин “Будинок Меблів”, довідка № 1 від 04.05.2001 р. ЗАТ “Братіслава”).

Результати досліджень автора використовуються в навчальному процесі КНТЕУ при викладанні дисциплін “Торговельна логістика” та “Організація торгівлі”, зокрема при виданні таких навчально-методичних робіт як Тести з контролю знань студентів ФЕМП з дисципліни “Організація торгівлі” (ч. 4.—К.: КДТЕУ, 1999 р.) і конспект лекції з теми “Орга--ні-зація перевезення товарів і транспортно-експедиторського обслуговування ” (К.: КДТЕУ, 1999 р.).

Публікації. По матеріалах дисертації опубліковано 8 праць (3 статті – у фахових виданнях, 4 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 1 – навчально-методична розробка) загальним обсягом 7,7 друк. арк., із яких дисертанту належить 4,1 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 140 найменувань, додатків. Загальний обсяг дисертації – 226 сторінка, з них на основний текст припадає 171 сторінок. У дисертації міститься 19 таблиць, 19 рисунків, 13 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, її зв’язок із загальнодержавними програмами реформування економіки та з науковими темами кафедри маркетингу КНТЕУ. Сформульовані головна мета і задачі дослідження, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, наведені дані про апробацію основних положень роботи.

У першому розділі “Теоретичні аспекти проблеми логістичного управління товарними потоками” викладено авторське бачення ролі і функцій логістики в управлінні товарними потоками, досліджено взаємо-зв’язок макро- і мікрологістичних систем, розглянуто основні принципи їх побудови, виявлено фактори, які слід враховувати при формуванні логіс-тичних систем, визначено критерії і систему показників оцінки ефек-тивності функціонування логістичних систем.

У роботі визначено, що логістика – це наука та практика комплекс-ного управління потоковими (товарними, фінансовими, інформаційними) процесами, яке спрямоване на оптимальну їх інтеграцію в єдину систему і забезпечення ефективності та економічності функціонування окремих ланок потокового процесу і всієї системи в цілому. Специфіка ринку готової продукції, яким є ринок меблів, обумовила необхідність застосування терміну “товарний” потік, а не “матеріальний” потік, тому, що переміщується продукт праці, який має не тільки матеріальну (речову) форму, а є і товаром з притаманними йому споживчою вартістю і вартістю, яка в процесі переміщення товару зростає (тому логістичний процес потрібно так організувати, щоб вона збільшу-валась в певних межах) і при цьому право власності переходить від одного суб’єкта господарювання до іншого.

Недоцільно включати до складу потокового логістичного процесу потік послуг, як пропонують деякі науковці, зокрема, по-перше: тут не існує потокового процесу – послуга не є матеріальною, вона не передається від однієї ланки логістичного ланцюга до іншої; по-друге: включення потоку послуг буде перевантажувати інформаційний потік, тим більше що інформацію про надання послуги недоцільно передавати від однієї ланки логістичного ланцюга до іншої, бо вона для нього є непотрібною.

У роботі досліджуються основні функції логістики, відображено їх зв’язок з функціями маркетингу та показано за яких умов досягається комплексність логістичного управління.

Аналізуючи основні правила логістики, було запропоновано допов-нити їх наступним: ”ціна – оптимальна ціна”. Це обгрунтовується тим, що “витрати—оптимальні витрати” (одне з правил логістики) не завжди забезпе-чать оптимальну ціну товару, прийнятну для споживача, бо еконо-мія від витрат може бути використана на збільшення заробітної плати працівникам підприємства, а не на зменшення ціни. Деякі автори пропо-нують включати до правил логістики таке: “споживач – максимальне задо-волення потреб споживача”, з чим не можна погодитись. Це не є правилом логіс-тики, це – її найважливіша кінцева мета. Реалізація всіх правил логіс-тики дасть змогу досягти цю мету з оптимальними загальними витратами усіх учасників логістичного процесу.

Було також уточнено поняття “логістична система”. Логістична система – це економічна адаптивна система зі зворотним зв’язком, що скла-да-ється з сукупності функціонально взаємопов’язаних самостійних еле-ментів господарських та суспільних структур різної форми власності, які систематично виконують ті чи інші логістичні функції та операції.

На формування логістичної системи впливають різноманітні фактори: специфіка товару – його фізико-хімічні властивості (швидкоп-сувний чи нешвидкопсувний); частота попиту на нього; ступінь складності асортименту; його габарити; форма і технологія продажу товару спожи-вачам; стан розвитку каналів розподілу і матеріально-технічної бази ланок логіс-тичного ланцюга; стан організації процесу складування і транс-портування товарів; розміщення виробника і споживача – ступінь їх тери-то--ріальної віддаленості, рівень концентрації споживачів на товарному ринку; стан організації інформаційних і фінансових потоків; стан надання послуг один одному учасниками логістичного процесу (вартість цих послуг, якість і своєчасність їх виконання).

У роботі висвітлено основні принципи побудови макро- і мікроло-гістичних систем, які широко використовуються у зарубіжній практиці, і можуть бути впроваджені в Україні.

Для виміру успішності проведення логістизації необхідно визначити критерії та показники оцінки її ефективності.

Критерієм ефективності функціонування логістичної системи на мікрорівні у даний час, на наш погляд, є підвищення прибутковості від реалізації товарів та послуг учасниками логістичної системи при макси-мальному задоволенні потреб споживачів і забезпеченні високо-якісного їх обслуговування, при заданому рівні логістичних витрат.

При оцінці ефективності логістичної системи необхідно визначати не тільки економічний ефект, а й соціальний. Для кількісної оцінки еконо-мічної ефективності функціонування логістичної системи, а також щоб знаходити резерви її удосконалення і підвищення ефективності, оцінювати і стимулювати працю робітників, що займаються логістичними опера-ціями, слід використовувати широке коло різних показників. Показниками економічної ефективності функціонування логістичної системи, на наш погляд, можуть бути: приріст частки товарного ринку в підприємств-учасників логістичної системи, який отриманий внаслідок дій за концеп-цією логістики; збільшення частки обсягу реалізації завдяки підвищенню конкурентоспроможності продукції; чистий прибуток у розрахунку на 1 тис.грн обсягу реалізації всієї продукції; обсяг реалізації (прибутку) у розрахунку на одного працівника, що займаються логістичними опера-ціями; питома вага чисельності працівників, що займаються логістичними операціями, у загальній чисельності; питома вага витрат на заробітну плату працівників, що займаються логістичними операціями; сукупні логістичні витрати на 1 тис.грн реалізації; економія поточних витрат за рахунок зменшення тривалості логістичного циклу, зменшення складських і транспортних витрат.

Кожна ланка логістичної системи повина оцінювати економічну ефективність своєї підсистеми, а потім можна буде розрахувати інтегральний показник економічної ефективності усієї системи.

З позиції споживача, який є кінцевою ланкою логістичного ланцюга, критерієм ефективності логістичної системи є її здатність забезпечувати доставку необхідного товару (послуги) в необхідне місце і обумовлений строк. Цей критерій може бути відображений у декількох показниках, основними з яких, на наш погляд, є якість і ціна обслуговування.

Оцінку якості обслуговування покупців можна надати, розрахувавши показники: якості поставок, як частку виконаних замовлень, які повністю відповідають кількісним і якісним характеристикам за певний період часу, в загальній кількості замовлень, що виконані за аналізований період часу; коефіцієнти зміни за певний період – до і після логістизації процесу това-ро-руху: кількості покупців; кількості і обсягу наданих покупцям послуг; кількості негативних відповідей споживачів товарів відносно їх якості і рівня обслуговування за даними анкетного опитування.

У другому розділі “Стан і напрями розвитку учасників логістичного процесу у сфері обігу меблів” проаналізовано стан роз-витку ринку меблів та його суб’єктів – майбутніх учасників логістичних систем, визначено тенденції, проблеми та перспективи їх розвитку.

Проведений аналіз стану ринку меблів в Україні дав можливість сфор-мулювати основні висновки щодо тенденцій його розвитку: при суттєвому скороченні обсягу виробництва вітчизняна меблева промисло-вість все ж продовжує працювати, адаптуватися до нових ринкових умов; впроваджує більш гнучку політику продажу товарів та різні форми оплати за них (з розстрочкою платежу, на консигнаційних умовах); динаміка темпів зміни обсягів виробництва за останні роки більш позитивна ніж обсягів роздрібного та оптового товарообороту; перевищення (у 1999 р. у 2,2 разу) обсягу надходження меблів на ринок порівняно з обсягом їх роздрібного продажу та різке скорочення оптового товарообороту призвели до нераціонального розподілу товарних запасів між ланками торгівлі; у загальному обсязі виробництва меблів збільшується частка невеликих (в основному приватних) підприємств, які більш наближені до своїх споживачів і мають можливість обслуговувати їх без посередників та оперативно реагувати на вимоги ринку; виробництво меблів є у кожній області України, але найбільша питома вага припадає на області Південно-Західного регіону, де сконцентровані найбільш крупні товаровиробники та більш крупні підприємства оптової та роздрібної торгівлі, а також склалися найвищі показники середньодушового виробництва меблів та їх оптового і роздрібного продажу; завершується розподіл ринку на три основних сегменти - побутових, офісних та спеціальних меблів, внаслідок чого змінюється структура покупців, що не може не впливати на організацію логістичного процесу; найбільш висока насиченість пропозиції (і, як наслідок, конкуренція) – у столиці, крупних промислових містах і значно нижча – на периферії; при падінні обсягу платоспроможного попиту покупців роздрібні торговельні підприємства шукають нові шляхи щодо стимулювання збуту продукції, як то: розширення номенклатури післяпродажних послуг, підвищення знань та умінь продавців обслуговувати покупців, рекламувати товари та послуги; українські меблі користуються високим попитом завдяки невисоким цінам та якісним характеристикам і тому надійно зайняли сегмент недорогих якісних меблів; помалу, але зростають обсяги експорту меблів у ближнє зарубіжжя; у просуванні меблів від виробників до кінцевих споживачів зараз існують проблеми і вирішувати їх потрібно виходячи, у першу чергу, з інтересів кінцевого споживача і підприємств роздрібної торгівлі, які є представниками його інтересів, а потім вже з інтересів виробників.

Для створення логістичної системи важливо знати стан каналів розподілу і в якому напрямку вони повинні розвиватися. Проаналізувавши стан каналів розподілу меблів, ми дійшли висновку, що в торгівлі меблями застосовуються різні канали (“виробник – споживач”, “виробник – роздрібна торгівля – споживач”, “виробник – оптові посередницьки структури – роздрібна торгівля – споживач”), але за сучасних умов найбільш широко використовуються прямі логістичні канали, тобто канали без оптових посередників. За останні 10 років скоротилася кількість відносно крупних оптових посередників, які мали відповідну складську мережу, значно зменшився обсяг оптового товарообороту (у 1999 р. він у 12 разів був меншим за роздрібний товарооборот). Перехід багатьох роздрібних торговельних підприємств переважно на прямі зв’язки з товаровиробниками обумовив необхідність мати власне складське господарство, або орендувати складську площу у різних суб’єктів господарювання, у тому числі й оптових підприємств. Роздрібна торгівля взяла на себе значну частину функцій оптової ланки, зокрема нагромадження та зберігання товарних запасів. За 1990–1999 рр. вони збільшились більш ніж у 10 разів – з 12 до 123 днів (при централізованій системі розподілу запаси меблів складали лише 26 днів, з них в оптовій торгівлі їх було на 5 днів). Тобто наявність власного складського господарства у роздрібній торгівлі не забезпечує ефективності системи товаропостачання і не сприяє створенню ефективної логістичної системи.

Меблі повинні накопичуватися не на складах виробничих під-приємств і в роздрібній мережі, а проходити через склади оптових підприємств, де уникатиметься неузгодженість, дублювання складських функцій, які виконують виробничі і роздрібні торговельні підприємства, та буде забезпечуватися раціональна організація технологічного процесу і високоякісне обслуговування партнерів.

Потреба в складах та вибір раціонального місця розташування залежить від багатьох факторів, які повинні враховуватися суб’єктами господарювання. До них перш за все належать: розмір регіону, який планується охопити, чисельність населення та рівень його доходів (потенційні покупці), рівень забезпеченості домогосподарств меблями, обсяги реалізації та виробництва меблів, обсяги введення нового житла.

Важливим у розвитку складської мережі є формування оптимальної структури складів за їх функціональним призначенням. Поряд зі складами оптових підприємств, які забезпечують повне обслуговування партнерів, доцільно розвивати мережу спеціалізованих складів гарантійного збереження, складів-готелів та консигнаційних.

Перебудову в оптовій ланці слід здійснювати з позиції створення макрологістичної системи меблевого ринку України, враховуючи рівень концентрації пропозиції і попиту, що склався на регіональних ринках. У роботі залежно від рівня концентрації виробництва і роздрібного товарообороту з меблів, а також місця регіону у соціально-економічному розвитку визначено для кожного регіону місце і функції оптових посередників у доведенні товарів від виробників до споживачів та дано рекомендації щодо створення міжрегіональної та регіональних оптових асоціацій.

Доцільність залучення оптових посередників до виконання всіх або частини функцій виробничого підприємства щодо розподілу продукції, включаючи транспортування, зберігання, управління запасами, а також сервісного обслуговування та інформаційного забезпечення логістичних операцій, обумовлюється наявністю саме в них досвіду діяльності у сфері реалізації продукції та послуг, а також прагненням виробника та торговельного підприємства інвестувати кошти на здійснення основних виробничих функцій.

Напрями формування логістичної системи значною мірою визначаються і каналами роздрібного продажу товарів: які вони за спеціалізацією, розмірами, яку технологію продажу товарів і обслуговування покупців застосовують, який ступінь їх територіальної віддаленості від виробників і оптових посередників тощо.

Сьогод-ні в Україні меблі в основному реалізуються спеціалі-зова-ними, вузькоспеціа-лізованими та комбінованими роздрібними торго-вельними підприєм-ствами типу “Товари для дому”. Слід відзначити, що магазини, які реалізують меблі, в основному невеликі за розміром. На 1 січня 2000 р. в середньому на один магазин припадало лише 268 м?. торгової площі, тоді як у Номенклатурі основних типів магазинів рекомендується, щоб спеціалізовані магазини меблів мали торгову площу не менш як 400 м?. Аналіз каналів роздрібного продажу меблів також свідчить, що за останні роки ними почали торгувати не тільки універмаги, а й універсами та неспеціалізовані магазини, що є недоцільним. Щоб забезпечити повноту товарного асортименту і можливість альтернативного вибору покупцем необхідного товару, з одного боку, і рентабельність роботи магазину, з іншого, достатньо мати у кожному населеному пункті відносно невелику кількість спеціалізованих і вузькоспеціалізованих магазинів з продажу меблів. На наш погляд, на ринку меблів невеликих і середніх населених пунктів майбутне за спеціалізованими та вузькоспеціалізованими роздрібними торговельними підприємствами з торговою площею не менше за 400 м?, а у великих містах потрібні магазини з площею в основному 2,5–3 тис.м?. Поряд з магазинним продажем меблів слід розвивати позамагазинні форми продажу – через посилкові підприємства, а в перспективі і через мережу Інтернет. Створення на цей час на ринку меблів України Internet-магазинів недоцільно, перш за все, через досить високу вартість – від 10 тис.дол. до 500 тис.дол.; по-друге, реалізація меблів через мережу Інтернет буде охоплювати незначний сегмент потенційних споживачів меблів. Зараз за оцінками фахівців в Україні користуються Internet приблизно лише 500 тис. користувачів. Ми пропонуємо більш широко використовувати рекламу меблів через Internet як одну з складових збутової політики підприємств-учасників, створювати тематичні сайти, W-сторінки, як єдині для всієї логістичної системи, так і окремі для кожного її учасника.

Логістичні системи не можна створювати, якщо не будуть розв’язані комплексно і транспортні проблеми. Транспорт є сполучною ланкою елементів логістичної системи. Перед кожним виробничим або торговельним підприємством постає дилема або самостійного перевезення продукції, або покупки послуги сторонього перевізника. Аналіз стану транспортування меблів, показав, що багато підприємств – суб’єктів меблевого ринку мають власний транспорт і повністю беруть на себе функції транспортування. Однак це веде тільки до збитків. Ми пропонуємо розвивати незалежні спеціалізовані автотранспортні підприємства, для яких транспортування товарів є основним видом діяльності. Ці підприємства самостійно вибирають залежно від місця розташування замовника та обсягу його замовлення вид маршруту (маятниковий чи кільцевий) і забезпечують своєчасне завезення товарів у необхідній кількості з більш оптимальними транспортними витратами.

Для створення конкурентного середовища у сфері транспортування необхідно також більш активно розвивати транспортно-експедиторські підприємства. У роботі дано рекомендації щодо вибору перевізника за різними параметрами, однак найважливішими з них є надійність обслуговування та прийнятна ціна. Визначені основні види послуг, які можуть надавати транспортні підприємства своїм партнерам в умовах створення логістичних систем.

У третьому розділі “Шляхи забезпечення ефективного функціонування логістичних систем” пропонується авторське бачення розв’язання проблем оптимізації товарних запасів, визначені етапи та шляхи комп’ютерізації інформаційного логістичного потоку, дано рекомендації щодо удосконалення економічних взаємовідносин між учасниками логістичних систем.

Товарні запаси акумулюють значну частину обігових коштів учасників логістичного процесу, тому так важливо забезпечити в логістичному ланцюгу оптимізацію товарних запасів. З урахуванням особливостей меблевих товарів у роботі розроблено класифікацію товарних запасів, виходячи з основного положення логістичної концепції управління товарним потоком, як товару, що потрібен бути у сфері обігу необхідної якості, у необхідній кількості, у потрібний час, у потрібному місці, за такими ознаками: асортиментна структура, частота попиту, кількість, час оцінки і місце формування.

У роботі визначено цільову функцію оптимізації товарних запасів як максимальний економічний ефект (Ер) від зменшення вартості обігових коштів у товарних запасах (?Вок) і можливого додаткового прибутку, що можна отримати за рахунок використання звільнених складських площ (?Пс). Цей ефект необхідно зменшити на втрати у результаті відсутності товару (У) і на величину сукупних витрат по виконанню замовлень (Соб): Ер=(?Вок+?Пс-У)-Соб. Оптимізація управління товарними запасами по всьому логістичному ланцюгу від постачальника до споживача полягає в балансуванні між сукупними витратами, пов'язаними з просуванням товару по всьому логістичному ланцюгу, втратами, пов'язаними з відсутністю необхідного товару, і товарооборотністю.

Не менш важливим шляхом забезпечення ефективного функціо-нування логістичних систем є комп’ютеризація інформаційного логістич-ного потоку. Створення логістичної комп’ютеризованої інформаційної системи є складним проектом, що потребує поетапного розв’язання проблем.

Важливою проблемою є підготовка персоналу (перш за все керівників підприємств і користувачів) до роботи в нових умовах. На наш погляд, необхідним є розуміння персоналу таких питань: процесу в цілому в умовах комп’ютерної реалізації поставлених задач; логіки використиння системи на кожному робочому місці; застосування прикладного програмного забезпечення, необхідного для вирішення задач.

При формуванні ефективних логістичних систем значну роль буде віді-гравати глобальна комп’ютерна мережа Internet, оскільки у світі вона є най-важ-ливішим видом зв'язку з величезним резервом подальшого роз-витку. На наш погляд, у логістичних системах, що будуть створюватися в Україні, доцільно використовувати наступні функції Internet: w-page, Internet-e-mail, Internet-fax, Internet-phone, Internet-voice-e-mail, Internet-аудіо та відеоконференції, комерційні прикладні програми для бухгал-тер-ського, фінансового і складського обліку, а також для моделювання процесів товарно-транспортного руху у реальному масштабі часу.

На наш погляд, оптимальне програмне рішення питань логістики повино бути реалізовано в єдиному інформаційному середовищі та з мож-ливістю створення не тільки локальної, а й корпоративної комп’юте-ри-зо-ваної системи логістичного інформаційного потоку, тобто коли всі під-при-ємства, які об’єднані в логістичну систему, опрацьовують інфор-мацію за допомогою єдиного програмного продукту та діють в режимі on-line, тому що в протилежному випадку не може бути досягнена кординація дій продовж усьго логістичного ланцюга. Система повина забезпечувати аналіз усієї закупівельно-збутової діяльності логістичної системи і нада-вати допомогу в оптимізації асортиментної структури, розв’язанні проб-лем ліквідності, зменшенні логістичних витрат та обгрунтуванні рішень при ціноутворенні. Вона повинна охопити весь цикл товароруху, тобто стадії замовлення, виробництва, закупки, транспортування, складування та реалізації товарів. На наш погляд, найбільш повно відповідає вищеназваним вимогам до програмних продуктів – 1С:Підприємство. Ми пропо-нуємо вико-ристовувати його при комп’ютеризації інформаційного логістичного процесу: при створенні локальної комп’ютеризованої логіс-тичної системи, а також щоб мати можливость об’єднання інформаційних потоків усіх підприємств логістичної системи в режимі on-line для створення корпо-ра-тив-ної комп’ютеризованої системи.

Удосконалення економічних взаємовідносин між учасниками логістичного процесу є умовою забезпечення ефективного функціонування логістичних систем. Як свідчить досвід розвинутих країн, логістика набула широкого розвитку перш за все завдяки узгодженості інтересів партнерів, їх співробітництва та солідарної відповідальності за досягнення кінцевого результату – максимальне задоволення потреб споживача. Сьогодні в розвинутих країнах діяльність фахівців, які відповідають за логістику на підприємстві, фокусується в основному на створенні партнерських відносин у сфері аутсорсингу. Співпраця, заснована на принципах аутсорсингу, буде з часом розвиватися і в Україні. На цей час ми пропонуємо, як альтернативу аутсорсингу, впроваджувати інтеграцію та кооперацію діяльності учасників логістичних систем.

Сутність логістичної інтеграції підприємств полягає в об'єднанні їхньої діяльності. Форми такого об'єднання відрізняються великою розмаїтістю та залежать у кожній конкретній господарській ситуації від цілей, а також від фінансових, технічних та іншого роду можливостей підприємства. Форми логістичної інтеграції можуть бути такими: об'єд-нання, переважно короткочасне, різних функцій (перевезення, закупівлі, збуту та ін.); об'єднання, переважно довгострокове, організаційно-функціо-нальної діяльності складів, транспортних підприємств й інших органі-за-цій-них підрозділів; об'єднання управління всією діяльністю й утворення єди-ного підприємства, яке буде функціонувати на основі економічної зацікав-леності підприємств, і сприяє підвищенню результативності їх діяльності.

Залежно від конкретних умов функціо-ну-вання підприємств доцільно застосовувати "горизонтальну" або "верти-кальну" кооперацію. Можливі і незвичні для вітчизняної практики форми коо-пе-рації, наприклад, кооперація з прямим конкурентом. Об’єднуючись, під-при-ємства прагнуть реалізувати свою зацікавленість у розв’язанні конкретної проблеми. Досягнувши наміченої цілі, вони або продовжують функ-ціонувати заради досягнення інших спільних і значуших цілей, або припиняють спільну діяльність і діють у рамках власних можливостей або об'єднуються з іншими підприємствами.

При інтеграції підприємств-учасників логістичного процесу необхідно створити єдиний орган управ-ління, який би координував, контролював їх діяльність. Створення спільної логістичної служби може відбутися на тому з підприємств, які вирішили об’єднати свою діяльність, де є кращі для цього передумови, наприклад, це може бути відповідна кваліфікація персоналу, або вже велась логістична діяльність на мікрорівні, є певні рекомендації для формування логістичної системи на макрорівні.

Потрібно також негайно створити законодавчу та нормативно-пра-вову базу щодо формування логістичних систем, і тільки після цього можна складати економічно обгрунтовані угоди між учасниками логістичного процесу та співпрацювати на умовах логістики, забезпечити збалансованість їх інтересів і більш повне задоволення потреб споживачів.

ВИСНОВКИ

Основні узагальнюючі висновки полягають у наступному:

1. Наукова задача щодо формування логістичних систем на ринку меблів України і забезпечення ефективного їх функціонування вирішувалася з позицій концепції сучасної логістики, яка зосереджується на кінцевому споживачеві і тісно пов’язана зі скороченням часу обертання та рівня запасів, поточним моніторингом ефективності функціонування всіх ланок логістичної системи і постійним впровадженням новітніх технологій. Це в кінцевому підсумку визначає якість обслуговування покупців, зменшенням витрат на доведення товарів від виробника до споживачів, економічну вигоду для усіх учасників логістичного процесу та найбільші переваги порівняно з конкурентами.

2. У процесі управління товарним потоком логістична система вирішує сукупність задач і виконує такі функції: формування господарських зв’язків з партнерами; визначення потреб у перевезенні продукції, її обсягах; визначення послідовності та ланковості пересування продукції через міста складування; вибір найбільш оптимальних транспортних засобів, маршрутів та технології транспортування; координація опера-тивного управління поставками і перевезенням продукції; оптимізація запасів продукції; розміщення і організація діяльності підприємств склад-ської мережі; надання логістичних послуг; організація інфор-маційного забезпечення.

3. В основу побудови і забезпечення ефективного функціонування логістичних систем повинні бути покладені наступні логістичні принципи: системний підхід, який полягає в інтеграції і чіткій взаємодії всіх елементів логістичної системи; наскрізне управління товарними, інформаційними і фінансовими потоками та їх оптимізація; сумісність функцій різних ланок логістичної системи; організаційна, управлінська, технологічна та інформаційна відповідність усіх потокових процесів; співро-бітництво учасників логістичного процесу та їх орієнтація на загальний кінцевий результат – на максимальне задоволення потреб споживача; гнучкість логістичної системи; регенерація логістичної системи; гуманізація технологічних процесів та забезпечення сучасних умов праці, уникнення негативного впливу на зовнішнє середовище; облік сукупних витрат та оцінка ефективності функціонування ланок усього логістичного ланцюга. При створенні логістичної системи не менш важливо забезпечити, щоб відносини підприємств-учасників логістичного процесу базувалися на принципах міжфірмового маркетингу, перш за все таких як: співробітництво, збалансованість економічних інтересів; солідарна відпові-дальність; орієнтація на загальний кінцевий результат – на максимальне задоволення потреб споживача; стабільність (довготривалість) господарських зв’язків між партнерами.

4. Напрями побудови логістичної системи обумовлюються низкою факторів – загальних для всіх товарів і специфічних, притаманних конкретній товарній групі. Поряд з вищезазначеними (с.7) факторами, характерними для меблів, необхідно також ураховувати кількість, спеціалізацію, розмір та розміщення підприємств, які будуть об’єднані логістичною системою ( логістична система може включати одне або декілька виробничих підприємств, транспортні, транспортно-експе-ди-тор-ські підприємства, оптові торговельні підприємства та інші посеред-ницькі структури, роздрібні торговельні підприємства). При створенні логістичної системи необхідно визначити оптимальну транспортну модель та створити інформаційну систему, яка б повністю відображала відповідний їй товарний потік, дозволяла контролювати його та управляти ним. Створення логістичної системи потребує комплексного аналізу, синтезу та оптимізації вже діючих суб’єктів ринку, докорінного перетворення організаційної структури, форм і методів управління, втілення нових форм і методів продажу товарів, сучасної технології та інших складових, які забезпечують своєчасне, ефективне і з оптималь-ними витратами доведення товарів від виробників до споживачів.

5. Оцінка ефективності функціонування логістичної системи за рекомен-дованими показниками (с.8, 9) необхідна для періодичного моніторингу логістичної системи, а також визначення зміни факторів, що обумов-люють якість обслуговування покупців і збалансованість витрат, призначених для досягнення поставлених цілей. Це буде сприяти раціональному, економному використанню ресурсів і можливостей усіх партнерів, а також своєчасному виявленню збитків у ході управління потоковими процесами.

6. Важливою передумовою забезпечення ефективності логістичної системи є наявність відповідної ринкової інфраструктури на загально-дер-жав-ному, регіональному і місцевому рівнях. Потрібно негайно удосконалювати законодавчу та нормативно-правову базу щодо форму-вання логістичних систем, і тільки після цього можна складати економічно обгрунтовані угоди між учасниками логістичного процесу та співпрацювати на умовах логістики.

7. Результати логістичної діяльності, а також ефективність ринкових процесів у цілому залежать від обсягу і рівня товарних запасів, їх відхилень від оптимуму й інтенсивності товарооборотності. Управління товарними запасами дає можливість логістичним службам проконт-ролювати ритмічність постачання, вибрати найбільш еконо-мічні канали розподілу товарних потоків, своєчасно виділити товари, що не користуються попитом, підтримати товарний запас на оптимальному рівні, а також визначити раціональну процедуру