МІнІстерство освІти і науки україни

донецький національний університет

Лисенко Світлана Миколаївна

УДК 330.12: 330.59: 331.215.52

Індекс людського розвитку:

політекономічний аспект

Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Донецького державного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | доктор економічних наук, професор Тарасенко Галина Дем’янівна, Донецький державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Тютюнникова Світлана Володимирівна, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління;

кандидат економічних наук, доцент Якименко Віктор Іванович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, провідний науковий співробітник.

Провідна установа

Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м. Донецьк.

Захист відбудеться 4 липня 2001р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
К 11.051.01 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, ауд. 101.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 28 травня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З моменту проголошення державної незалежності перед вітчизняними вченими й політиками стоїть завдання розробки стратегії розвитку України в ХХІ столітті з урахуванням досвіду інших країн. Головний інструмент переборення існуючої інерції суспільного мислення - формування нової парадигми національного буття, пізнання та вміле використання закономірностей цивілізаційного процесу. Однією з пропозицій щодо об’єднуючої національної ідеї є сталий розвиток. Проте всякий розвиток має сенс лише тоді, коли він спрямований на забезпечення розвитку людини та її потреб. В ситуації гостроти і масштабності вказаних проблем в Україні людина опинилася за межами гідного існування. Викладене ставить питання людського розвитку до низки найбільш актуальних фундаментальних досліджень для України.

Кількісно оцінити рівень гуманітарного розвитку дозволяє інтегральний показник – індекс людського розвитку (ІЛР), який обраховується за досить обмеженим колом характеристик. Питання, що пов’язані з визначенням ІЛР, розглядаються в щорічних звітах про людський розвиток, які готують під егідою Програми Розвитку ООН - ПРООН (Human Development Report). Для країн з перехідною економікою українськими фахівцями з Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) розроблено власну методику вимірювання ІЛР у розрізі регіонів України (автор – Власюк О.С.), перевагою якої є врахування більшої кількості індикаторів людського розвитку. Разом із тим, у методиці НІСД присутні можливості вдосконалення комплексу критеріїв ІЛР, їх вагомості в узагальнюючому показнику та бази порівняння для обчислення відносних значень окремих параметрів. Тому оцінка рівня людського розвитку є важливою і актуальною методологічною проблемою, яка потребує подальшої наукової розробки.

Проблеми постіндустріального розвитку суспільства і світових тенденцій соціогуманітарного процесу досліджують українські вчені: В.Геєць, І.Курас, І.Лукинов, С.Мочерний та ін., їхні російські колеги – Л.Абалкін, В.Медведєв, Ю.Яковець та ін. Різні аспекти людського розвитку, пов’язані з вивченням життєвого рівня, в тому числі формуванням доходів в умовах ринкової трансформації, розробляють вітчизняні вчені А.Гошко, С.Заєць, В.Куценко, Е.Лібанова, В.Мандибура, М.Соколик, Г.Тарасенко, С.Тютюнникова, В.Удовиченко та ін., учені країн СНД – Л.Баранова, В.Майєр, В.Райцин, А.Ревайкін та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах теми науково-дослідної роботи кафедри економіки та управління підприємством Красноармійської філії Донецького державного технічного університету № 11 – 2000 “Розробка Програми розвитку міста на перспективу 2000 – 2004 р.р.”.

Мета і задачі дослідження. Дисертаційна робота має за мету розширення і обґрунтування концепції людського розвитку як результату еволюції суспільства на основі політекономічного аналізу і розкриття змісту його складових в умовах трансформаційної економіки з урахуванням глобальних тенденцій цивілізаційного процесу, і визначення методологічних та методичних засад вимірювання людського розвитку за допомогою інтегрального показника.

Відповідно до мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

- проаналізовано еволюцію поглядів на людину в економічній теорії і на цьому ґрунті сформульовано і розкрито зміст політекономічного аспекту концепції людського розвитку;

- вивчено існуючі підходи до кількісної оцінки рівня людського розвитку та виявлено ступінь розробленості цієї проблеми;

- визначено комплекс індикаторів людського розвитку на основі систематизації показників життєвого рівня відповідно до принципу ієрархічності задоволення людиною своїх потреб;

- обґрунтовано можливість використання нормативного методу і системи споживчих бюджетів з метою встановлення еталонних значень параметрів ІЛР;

- розроблено методику обчислення інтегрального ІЛР на основі розширеного тлумачення категорії “життєвий рівень”;

- розглянуто можливості та перспективи використання запропонованої методики обчислення ІЛР для України.

Об’єкт дослідження. Об’єктом даного дослідження є процеси людського розвитку, які проходять у демографічному, економічному, культурному, політичному, екологічному та інших вимірах.

Предмет дослідження. Предметом дисертаційного дослідження виступає політекономічний аспект кількісної оцінки стану людського розвитку, що виявляється у впливі системи економічних відносин на гуманітарний розвиток та у зворотній дії неекономічних складових об’єкта дослідження на мотивацію людей і динаміку їхніх потреб.

Методи дослідження. Складність і комплексність процесів людського розвитку диктує необхідність використання сукупності сучасних методів дослідження, серед яких основним є метод системного аналізу проблеми. В дисертації використовуються також порівняльно-факторний метод, метод логічного обґрунтування, економіко-статистичний аналіз та метод аналізу ієрархій, за допомогою якого обґрунтовано вагомість класів потреб для людського розвитку.

Інформаційно-довідковою базою дослідження стали закони та нормативні акти України, статистичні дані, наукові публікації та доповіді міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розширенні та поглибленні досліджень ІЛР як інтегрального показника розвиненості сучасної цивілізації, що знайшло вираз у таких конкретних результатах:

- набула подальшого розвитку та додаткового обґрунтування концепція людського розвитку як ступеня задоволення системи матеріальних, духовних, соціальних потреб людини, що дозволило сформувати сукупність параметрів індексу людського розвитку на основі побудови ієрархії потреб та відповідних до них соціально-економічних характеристик життєвого рівня, виходячи з розширеного тлумачення цієї категорії, чим закладено методологічні основи визначення вагомості окремих параметрів у інтегральному показникові;

- вперше виявлено методологічні засади вибору еталонних значень окремих критеріїв на базі аналізу процесу раціоналізації споживання, виходячи з реальних потреб, раціонального споживчого бюджету;

- виявлено теоретико-методологічні підстави нового підходу до розгляду такої складової ІЛР, як купівельна спроможність населення; запропоновано використовувати не параметр реального ВВП на душу населення, який враховується в методиці ПРООН, а показник середньодушових сукупних ресурсів, оскільки саме він відображає реальність одержаних населенням кінцевих доходів за певний період;

- обґрунтовано доцільність врахування впливу тіньових доходів та диференціації доходів населення на рівень людського розвитку; здійснено авторський розрахунок такого впливу на основі аналізу процесів формування доходів населення України в умовах перехідної економіки з використанням розробок українських та зарубіжних учених.

- здійснено новий підхід до визначення вагомості для людського розвитку такого критерію, як зайнятість населення.

Практичне значення одержаних результатів. Нові науково-теоретичні та методологічні положення, які представлено в дисертації, було використано з прикладною науковою метою, у результаті чого розроблено власну методику обчислення індексу людського розвитку. Конкретні прикладні результати дослідження можна звести до таких:

- визначено вагові коефіцієнти окремих параметрів людського розвитку на базі використання схеми ієрархічної будови потреб і відповідних до них параметрів ІЛР;

- розроблено систему еталонних значень критеріїв людського розвитку на основі теоретичного аналізу процесу раціонального споживання благ;

- розроблено методи кількісного врахування впливу тіньових доходів і диференціації доходів різних груп населення при обчисленні індивідуального індексу доходу;

- розроблено спосіб врахування впливу дестимуляторів людського розвитку з метою збереження методологічної єдності розрахунків при обчисленні ІЛР;

- запропоновано способи кількісної оцінки ступеня задоволення класів та груп потреб на основі визначення індивідуальних індексів окремих параметрів та інтегрального ІЛР за розробленою методикою.

Практичне використання теоретичних та прикладних наукових результатів дисертації дозволяє оцінити ступінь людського розвитку в регіональному розрізі та намітити напрями соціально-економічної політики. Зокрема, запропоновану методику було використано при розробці проекту стратегічної Програми розвитку м. Красноармійська Донецької області. Додаткові можливості пов’язані з використанням одержаних результатів у науково-практичній діяльності зацікавлених установ, громадських організацій, політичних партій, а також при підготовці лекцій, спецкурсів з питань людського розвитку, життєвого рівня, соціальної політики тощо.

Особистий внесок здобувача. Загальну постановку проблеми, контроль повноти досліджень і достовірності результатів здійснено науковим керівником, співавтором публікацій.

Результати теоретико-методологічних досліджень, розробка методики обчислення ІЛР, висновки та рекомендації щодо використання одержаних результатів, а також застосування запропонованої методики в практиці соціального планування належать здобувачеві особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано на IV міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів “Проблеми забезпечення економічного зростання” (м.Донецьк, 2001р.), на ІІ міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Економіка і маркетинг у ХХІ столітті” (м. Донецьк, 2001р.) та на науковому семінарі кафедри економічної теорії Донецького державного технічного університету.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 2 д.а., з яких автору належить 1,9д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 173 сторінках машинописного тексту, загальний обсяг дисертації – 208 сторінок, у тому числі 13 ілюстрацій та 22 таблиці, список використаних джерел зі 128 найменувань на 10 сторінках, 15 додатків на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та основні задачі дослідження, викладено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, висвітлено апробацію роботи.

У першому розділі “Методологічні підходи до визначення параметрів індексу людського розвитку” розглянуто еволюцію поглядів на людину в економічній теорії, проаналізовано існуючі методики обчислення індексу людського розвитку, здійснено огляд методик визначення інших показників соціального розвитку, побудовано умовну систему потреб людини і відповідних до них характеристик життєвого рівня, які є базою для визначення параметрів індексу людського розвитку.

Аналіз позицій економістів різних шкіл та течій дозволив виявити такі тенденції розвитку зазначеної проблеми. По-перше, мотив егоїстичного інтересу, що відповідає моделі homo economicus, притаманний будь-якій історичній формі економічної діяльності. Раціоналізм поведінки народжується з егоїстичного інтересу, проте поряд із матеріальними факторами на нього суттєво впливає культурне та історичне середовище, в якому відбувається формування поглядів людини. По-друге, спостерігаються зрушення в такій важливій сфері життя, як праця. Вона все більше перетворюється на творчість. Зокрема, це стосується таких видів діяльності, як мистецтво, інформація, знання, спілкування, розвиток яких є умовою саморозвитку особистості, зростання потреб вищих рівнів. По-третє, відбуваються якісні зміни у взаєминах людини і природи, коли від вирішення екологічних проблем залежить як існування сучасного суспільства, так і життя прийдешніх поколінь. По-четверте, зазнають змін пріоритети розгляду місця людини в системі суспільного виробництва, що знаходить прояв у ствердженні особистості як самоцінності, розвиток і реалізація потенціалу якої має стати метою соціального прогресу.

Розгляд зазначених тенденцій дозволив виявити методологічні засади для подальшої розробки концепції людського розвитку та удосконалення способів його кількісної оцінки. Існуюча концепція людського розвитку (розвитку людського потенціалу) ґрунтується на фундаментальному положенні про те, що реальна мета розвитку полягає у створенні умов для довгого, здорового та творчого життя людини за допомогою самої людини. Це означає як рівень досягнутого добробуту, так і процес розширення свободи вибору, без якого неможливо втілити ідею про особистість, що самостійно визначає свою долю. Відповідно до цього рівень людського розвитку вимірюється через інтегральний показник – індекс розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку - ІЛР). У міжнародній практиці визнано методику його обчислення, що запропонована ПРООН , згідно з якою ІЛР базується на трьох параметрах, а саме: довголіття; освітній рівень; рівень доходу. Інтегральний показник визначається як середня арифметична з індивідуальних індексів параметрів. У свою чергу, рівень довголіття визначається через показник очікуваної тривалості життя при народженні, рівень доходу – через показник реального ВВП на душу населення (у доларах США). Параметр освітнього рівня ґрунтується на показниках рівня дорослої грамотності та відсотка осіб, що вступили до навчальних закладів першого, другого та третього рівнів у чисельності осіб відповідного віку. Індивідуальні індекси очікуваної тривалості життя, рівня дорослої грамотності та відсотка осіб, що вступили до навчальних закладів, розраховуються за такою формулою:

(1)

де Хф, Хmin, Хmax – відповідно фактичне, мінімальне та максимальне значення показника.

Індивідуальний індекс доходу (реального ВВП на душу населення) має деякі особливості порівняно з іншими параметрами і визначається за формулою:

.

Індивідуальний індекс освітнього рівня є середньозваженою з індексу рівня грамотності (питома вага – 2/3) та індексу відсотка осіб, що вступили до навчальних закладів усіх рівнів (питома вага – 1/3).

При аналізі методики обчислення ІЛР, запропонованої ПРООН, перш за все звертає на себе увагу те, що коло параметрів, які враховуються при оцінці рівня людського розвитку, вузьке. І якщо в міжнародних співставленнях це має сенс, то для визначення людського розвитку окремої країни, особливо такої, що перебуває в трансформаційному стані, доречно розширити це коло. Додаткова можливість точнішого відображення ступеня гуманітарного розвитку відкривається завдяки заміні показника середньодушового реального ВВП, який є основою для визначення індексу доходу. Як відомо, ВВП є показником сукупного продукту, а не показником доходу. При цьому немає однозначної та чіткої залежності, яка дозволила б стверджувати, що зростання ВВП справляє пропорційний позитивний вплив на людський розвиток. Кінцевий результат багато в чому буде залежати від структури ВВП та його перерозподілу. Тому доцільним може бути використання показника, який містить тільки ті доходи, що потрапляють безпосередньо в розпорядження домогосподарств, а також ураховує споживання продуктів, отриманих у власному господарстві.

Викликає також певне занепокоєння застосування однакових вагових коефіцієнтів до всіх параметрів, що приводить до значного впливу на величину ІЛР коливань показника ВВП на душу населення, бо саме цей параметр є найбільш чутливим до короткострокових змін в економіці. Спроба вирішення цієї проблеми ПРООН базується на пропозиції введення додаткових критеріїв, серед яких є такі, що справляють негативний вплив на людський розвиток, це так звані дестимулятори. У такому випадку потребує обґрунтування схема, за якою можна було б коректно враховувати вплив дестимуляторів. Серед інших напрямів роботи з удосконалення обчислення ІЛР можна виділити обґрунтування найбільшого та найменшого значень кожного параметру, тобто вирішення питання про базу порівняння фактичних рівнів окремих критеріїв, та обґрунтування вагових коефіцієнтів, з якими параметри входять до узагальнюючого індексу, бо очевидно, що не всі показники мають однаковий ступінь впливу на людський розвиток.

Частково ці напрямки розроблялися українськими вченими з Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД). Зокрема, ними розроблена власна методика розрахунку індексів людського розвитку (автор –О. Власюк) для регіонів України. Сукупність поданих критеріїв, загальна кількість яких становить тридцять два, надає можливості досить повно відобразити всі важливі грані гуманітарного розвитку. Основу системи параметрів ІЛР складає ієрархія, побудована за допомогою методів системного аналізу та оцінки альтернатив. У результаті цього визначаються вагові коефіцієнти складових кожного рівня ієрархії. Між тим, викликає певні заперечення питома вага такої значимої для людського розвитку характеристики, як зайнятість населення. Серед характеристик, що ранжовані за ступенем важливості для процесів гуманітарного розвитку, ця характеристика посідає останнє місце. З нашого погляду, недооцінено також роль такого фактору розвитку суспільства, як інформаційні комунікації, бо його пропонується характеризувати показниками забезпеченості теле- та радіоприймачами, що не враховує сучасних тенденцій бурхливого розвитку інформаційних технологій, можливостей глобальної мережі Internet. Щодо характеристики життєвого рівня, то може бути доцільним перегляд критерію національного доходу з тієї ж причини, що й показника ВВП на душу населення. Крім того, середньодушові показники як ВВП, так і національного доходу не враховують такий важливий фактор людського розвитку, як диференціація доходів різних верств населення. Методика НІСД не містить у складі параметрів ІЛР характеристики екологічного стану, яка набуває все більшої ваги, особливо в умовах еколого-економічної кризи, і є важливим фактором людського розвитку.

Згідно з методикою НІСД індивідуальні індекси параметрів є нормованою за шкалою 0 – 1 величиною ознаки, де за найкраще значення індексу, тобто за 1, приймається максимальне значення параметра по одному з регіонів України, а за найгірше – нульове значення певного параметру. Такий спосіб установлення точки відліку дає змогу визначити рейтинг регіонів, але викликає сумнів, що найбільше значення критерію по одній з областей України можна вважати найкращим станом людського розвитку. Так само для частини параметрів не можна ототожнювати найгірший стан людського розвитку з їх нульовим значенням. Тому є потреба у більш ретельному обґрунтуванні еталонних значень критеріїв гуманітарного розвитку.

Вплив дестимуляторів у методиці НІСД ураховується шляхом ділення значення регіональних індексів на значення еталону (максимум ознаки-стимулятора та мінімум, за абсолютною величиною, ознаки-дестимулятора) по групі показників чи по всій виборці. Інтегральний ІЛР розраховується як середня зважена з індивідуальних індексів.

Проведений у розділі аналіз поглядів на людину в економічній теорії і методик обчислення ІЛР, а також ознайомлення з досвідом вимірювання інших інтегральних показників соціального розвитку, зокрема показника оцінки соціальної привабливості регіонів (автор С. Заєць) та індексу життєвого рівня населення (автор А. Гошко), дозволив сформувати методологічні засади визначення параметрів і техніки розрахунків ІЛР.

Основу авторського бачення концепції людського розвитку складає позиція, згідно з якою гуманітарний розвиток як результат суспільного процесу еволюції визначається ступенем задоволення існуючих потреб особистості. Потреби мають вираз через об’єкти, що спроможні задовольнити їх способом, притаманним культурному устрою даного суспільства. Найбільш прийнятною для оцінки ступеня задоволення потреб населення виявилась відома ієрархія потреб, яку розробив А. Маслоу. Вона стала тим фундаментом, на якому автором побудовано власну чотирьохрівневу систему потреб людини та відповідних до них характеристик життєвого рівня, виходячи з розширеного тлумачення цієї наукової категорії як комплексу взаємопов’язаних факторів, що забезпечують людині весь процес життєдіяльності. Таким чином, в умовній класифікації, поданій на рис.1, кожному класу потреб в ієрархії А. Маслоу (рівень1) відповідає сукупність загальних потреб (рівень 2). У свою чергу, останні можуть бути конкретизовані певною кількістю інших потреб (рівень 3), що характеризуються показниками рівня життя, за допомогою яких можна кількісно оцінити ступінь задоволення зазначених потреб, а отже і ступінь людського розвитку (рівень 4). Такий системний аналіз проблеми надав можливості комплексного підходу до визначення індикаторів гуманітарного розвитку та їх вагомості в інтегральному показнику.

У другому розділі “Розробка методики обчислення індексу людського розвитку для України” обґрунтовано доцільність використання системи нормативних споживчих бюджетів для визначення еталонних величин окремих параметрів ІЛР, розроблено власну методику обчислення узагальнюючого індексу людського розвитку та накреслено можливості і перспективи практичного застосування запропонованої методики. У розділі наводяться аргументи на користь того, щоб критерієм насичення потреб вважати нормативи споживання та забезпеченості населення товарами і послугами. При цьому підкреслюється, що вказані нормативи слід сприймати не як оптимальні, раз і назавжди установлені величини, а як перспективні норми, що відображають звичний для суспільства рівень споживання товарів та послуг масового вжитку, який об’єктивно склався. Суттєва перевага використання нормативних бюджетів перед іншими способами вибору еталонних значень параметрів ІЛР полягає у можливості врахування особливостей споживання в залежності від природно-кліматичних умов, вікового та статевого складу населення, розміру та структури домогосподарств, щільності населення, рівня урбанізації та економічного розвитку регіону, специфіки культури, традицій, побуту тощо. З цього погляду

Рівень 1

Класи потреб | Рівень 2

Групи потреб | Рівень 3

Конкретизовані потреби | Рівень 4

Характеристики рівня життя

Фізіологічні потреби | Умови для біологічного виживання | ·

·

·

·

·

·

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Потреби в безпеці | Фізична безпека

Психологічна безпека

Упевненість у майбутньому | ·

·

·

·

·

·

·

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Соціальні потреби | Причетність до чого або кого-небудь

Взаєморозуміння

Спілкування | ·

·

·

·

·

·

·

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Потреби в повазі | Повага з боку оточуючих

Самоповага та компетентність

Визнання з боку оточуючих | ·

·

·

·

·

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Потреби в самовиразі | Самовираз через творчість

Духовне зростання

Естетична насолода | ·

·

·

·

·

·

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Рис. 1. Система індивідуальних потреб та характеристик рівня життя населення

досягнення однакового рівня загальної корисності, яка є мірою задоволення потреб людини, передбачає значну диференціацію у споживанні. Величини раціональних або мінімальних бюджетів для окремих регіонів розрізняються у вартісному та натуральному вимірах, але як абстрактне вираження рівня загальної корисності, одержаної від нормативного набору благ, вони тотожні. Тому зазначений метод установлення еталону запропоновано для оцінки стану людського розвитку в Україні. При цьому мінімальне значення доходу має відповідати величині фізіологічного прожиткового мінімуму, а максимальне – величині раціонального споживчого бюджету з урахуванням деякого запасу, який може розглядатись як поправка на похибки нормативно-статистичного методу визначення потреб, зважаючи на перспективний характер розвитку останніх.

Розробка власної методики обчислення ІЛР, що проведена в даному розділі, включає такі позиції: 1) розробка системи параметрів ІЛР на базі побудованої в першому розділі системи потреб людини і відповідних показників життєвого рівня; 2) обґрунтування вагових коефіцієнтів параметрів; 3) вибір еталонних значень показників на основі застосування нормативного методу вимірювання ступеня задоволення потреб населення; 4)побґрунтування обчислення інтегрального індексу людського розвитку.

У розділі велику увагу приділено обґрунтуванню параметра доходу і запропоновано використовувати показник сукупних ресурсів на душу населення, що складається тільки з тих доходів, використаних заощаджень та повернених боргів, які безпосередньо спрямовуються в розпорядження домогосподарств. Крім того, в ньому враховується вартість продукції, виробленої і спожитої у власному господарстві, яка не потрапляє на ринок, а отже не враховується при обчисленні ВВП та національного доходу, але в умовах різкого падіння грошових доходів громадян України є важливою складовою споживання населення. Проте офіційні статистичні дані не дають повної уяви про реальний рівень середньодушових сукупних ресурсів, оскільки значна їх частина одержується в тіньовому секторі економіки. На людський розвиток не всі тіньові доходи мають однаковий і негативний вплив. У розділі відзначається, що доходи від так званої “сірої” та “темно-сірої”, тобто неформальної, неорганізованої та напівлегальної, але легітимної діяльності, можуть бути враховані при визначенні стану людського розвитку, в той час як “чорна” та “криваво-чорна” тіньова діяльність не повинна братись до уваги, бо справляє деструктивний вплив як на окрему людську особистість, так і на суспільство в цілому. Оцінювати вплив масштабів тіньової економіки на величину сукупних середньодушових ресурсів запропоновано на основі розробок В. Мандибури щодо рівня та питомої ваги доходів, які отримують групи населення з різним життєвим рівнем. Для цього вводяться поправочні коефіцієнти збільшення офіційних доходів для кожної групи населення з подальшим обчисленням середньодушового доходу, що враховує частку тіньових надходжень. Як зазначалось у першому розділі, будь-які середньодушові показники мають суттєвий недолік – вони не відображають диференціацію доходів, і таким чином, дають дещо викривлене уявлення про реальний стан людського розвитку. Тому дисертантом запропоновано враховувати розбіжності між низько- і високодоходними групами населення за допомогою так званого Джині-скоригованого значення середньодушових сукупних ресурсів ДG за формулою, яка аналогічна тій, що використовується ПРООН при обчисленні індексу бідності:

ДG = Д х (1-G),

де Д – середньодушові сукупні ресурси з урахуванням тіньових доходів;

G – коефіцієнт Джині.

Із різноманітності соціально-економічних показників життєвого рівня населення, що характеризують ступінь задоволення потреб людини, вибрано тридцять три параметри, які, на думку автора, досить повно відображають усі значні сторони гуманітарного розвитку і базуються на інформації, більша частка якої є доступною і регулярно та в розрізі регіонів України надається статистичними органами (табл.1).

Наступним етапом розробки методики обчислення ІЛР є встановлення вагових коефіцієнтів визначених параметрів. При цьому застосовано метод аналізу ієрархій щодо піраміди потреб за А. Маслоу. В результаті отримані такі показники значущості класів потреб для людського розвитку: клас фізіологічних потреб – 34%; клас потреб у безпеці – 25%; клас соціальних потреб – 18%; клас потреб у повазі – 13%; клас потреб у самовиразі – 10%. Виходячи з припущення, що в межах одного класу потреб усі параметри, які описують стан їх задоволення, мають однакову важливість, обчислюються вагові коефіцієнти параметрів. Для цього кожному показникові присуджується певна кількість балів, що чисельно дорівнює сумі вагових коефіцієнтів тих класів потреб, які характеризує даний параметр. Ваговий коефіцієнт i-го параметру пропонується визначати за такою формулою:

,

де вij – кількість балів, набраних i-м параметром у j-му класі потреб;

i = 1,2,…,m – кількість параметрів ІЛР;

j = 1,2,…,n – кількість класів потреб, за якими визначається вагомість

параметрів для людського розвитку.

Вибір еталонних значень параметрів ґрунтується на застосуванні нормативного методу з урахуванням певних особливостей окремих критеріїв людського розвитку. Зокрема, для частини показників, які характеризують переважно ступінь задоволення фізіологічних потреб, мінімальні їх значення не можуть дорівнювати нулю. Це стосується таких параметрів, як сукупні середньодушові ресурси, очікувана тривалість життя при народженні, загальна площа житла тощо. Для індикаторів, що більшою мірою відображають рівень задоволення вищих потреб, мінімальне значення приймається на нульовому рівні. Максимальні значення еталонів параметрів переважно є нормативними значеннями критеріїв. Якщо для показників кадрової забезпеченості соціальної сфери фактичні значення вищі за норматив, то еталон встановлюється на рівні нормативу. Якщо фактичне значення показників матеріально-технічної забезпеченості соціальної сфери перевищує норматив, то еталон встановлюється на фактичному рівні. У випадку, коли неможливо встановити науково обґрунтовані нормативи окремих параметрів, максимальне значення прирівнюється до найбільшого фактичного значення параметру за всією сукупністю досліджуваних одиниць. Результати вибору еталонів та вагових коефіцієнтів параметрів ІЛР наведено в табл.1, де курсивом позначено дестимулятори людського розвитку.

Завершальним етапом розробки методики обчислення ІЛР є визначення індивідуальних та інтегрального індексу людського розвитку. Індивідуальні індекси параметрів пропонується обраховувати відповідно до традиційного способу їх нормування за формулою (1). Інтегральний показник є середньою зваженою з індивідуальних індексів параметрів. Оскільки серед критеріїв людського розвитку є дестимулятори, то автором запропоновано алгоритм урахування їхнього впливу. Його сутність полягає в тому, що розрахунковий ІЛР нормується за шкалою від нуля до одиниці за формулою (1). При цьому за нульове значення приймається сума вагових коефіцієнтів параметрів-дестимуляторів зі знаком “-”, а за максимальне, тобто одиницю - сума вагових коефіцієнтів параметрів-стимуляторів.

Практичне використання запропонованої методики дозволяє оцінити стан людського розвитку як областей України, так і більш дрібних адміністративно-територіальних одиниць та визначити напрямки соціально-економічної політики. Зокрема, результати даного дослідження застосовано при підготовці проекту Програми стратегічного розвитку м. Красноармійська Донецької області. Запропонована методика додатково надає можливостей шляхом угрупування окремих параметрів по класах та групах потреб кількісно визначити ступінь їх задоволення. Розрахунки ІЛР та групових індексів задоволення життєвих потреб населення в цьому розділі наведено в розрізі регіонів України.

У заключній частині підбито основні підсумки дослідження, а також сформульовано основні результати.

Таблиця 1

Система, вагові коефіцієнти та еталонні значення параметрів ІЛР

Параметри Хi | Вагові коефі-цієнти% | Еталон | Параметри Хi | Вагові коефі-цієнти% | Еталон

max | mіn | max | mіn

1 Середньодушові сукупні ресурси з урахуванням тіньових доходів, грн. | 5,29 | 1,25

РСБ1 | ФПМ2 | 18. Рівень безробіття (за методикою МОП), % | 5,29 | Х 3п.б. | Хmax

2.Загальна площа житла, кв.м/особу | 3,12 | 36,0 або Хmax | Хmin | 19. Питома вага осіб у вимушених відпустках та осіб, що працюють неповний робочий тиждень, у загальній чисельності робітників, % | 5,29 | 0 | 100

3.Питома вага осіб, що отримали житло, % від тих, що перебувають на обліку | 3,12 | 25 | 0 | 20. Питома вага праце-влаштованих у чисельності осіб, що звернулись до служби зайнятості, % | 5,29 | 100 | 0

4.Забезпеченість індивідуальним легковим транспортом на 1000 осіб | 1,80 | Хmax | 0 | 21.Загальний рівень освіченості, % від населення | 5,29 | 100 | 0

5.Кількість місць у закладах відпочинку на 1000 осіб | 2,75 | 8 або Хmax | 0 | 22.Кількість осіб з вищою освітою, осіб/100осіб старших 15 років | 1,22 | 70 або Хmax | 0

6.Площа парків і зон відпочинку, кв.м/особу | 2,17 | Хmax | 0 | 23.Забезпеченість дитячими дошкільними закладами, % | 2,17 | 70 або Хmax | 0

7.Наявність у сховищах токсичних відходів, т/особу | 3,12 | 0 | Хmax | 24.Фінансування закладів освіти, грн./1000 учнів | 3,49 | Хmax | 0

8. Викиди шкідливих речовин у атмосферу, кг/особу | 3,12 | 0 | Хmax | 25.Чисельність наукових працівників, осіб/ 1000 мешканців | 2,17 | Хmax | 0

9.Очікувана тривалість життя при народженні, років | 3,12 | 85 | 25 | 26.Фінансування науки,

грн./ 1000 наукових працівників | 2,17 | Хmax | 0

10.Забезпеченість лікарями, осіб/1000 мешканців | 3,12 | 36,2 | 0 | 27.Кількість комп’ютерів, штук/1000 осіб | 2,17 | 1000 | 0

11.Забезпеченість середнім медичним персоналом, осіб/1000 мешканців | 3,12 | 129 | 0 | 28.Библіотечний фонд, примірників/1000 осіб | 2,17 | 8000 або Хmax | 0

12.Фінансування охорони здоров’я, грн./особу | 3,12 | Хmax | 0 | 29.Обсяг місцевих телетрансляцій, годин/добу | 2,17 | Хmax | 0

13.Кількість осіб, що постраждали на виробництві, осіб на 1000 працюючих | 3,12 | 0 | Хmax | 30.Забезпеченість радіоприймачами на 1000осіб | 2,17 | 432

або

Хmax | 0

14. Компенсація шкоди потерпілим на виробництві, % від нарахованих сум | 3,12 | 100 | 0 | 31.Кількість місць у закладах культури на 1000осіб | 2,17 | 83

або

Хmax | 0

15.Коефіцієнт криміногенного ураження | 2,96 | 0 | Хmax | 32.Фінансування закладів культури, грн./1000 осіб | 2,17 | Хmax | 0

16. Кількість самогубств на 100 тис. осіб | 2,28 | 0 | Хmax | 33. Споживання побутових послуг, грн./особу | 3,02 | 5944 | 0

17.Середньомісячний розмір пенсій, грн./особу | 3,12 | ФПМ | Хmin

Примітки:

1 – раціональний споживчий бюджет;

2 – фізіологічний прожитковий мінімум;

3 – рівень природного безробіття, %;

4 – визначено за сумою споживчих витрат на побутові послуги у РСБ.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано новий теоретико-методологічний підхід до вирішення наукової задачі розширення концепції людського розвитку на основі політекономічного аналізу і розкриття змісту його складових, а також розробки способу його кількісної оцінки на субнаціональному рівні за допомогою узагальнюючого показника, що дозволяє здійснювати регіональні та динамічні співставлення рівнів розвитку людського потенціалу з науковою метою та для розробки напрямів соціально-економічної політики. Основні теоретико-методологічні та практичні результати дослідження такі:

1. Людський розвиток слід розуміти як результат суспільного процесу еволюції. Він визначається ступенем задоволення дійсних та перспективних потреб особистості, а їхня структура має бути покладеною в основу комплексу параметрів індексу людського розвитку відповідно до принципу ієрархічності задоволення потреб. При цьому рекомендовано виходити з розширеного тлумачення категорії життєвого рівня і аналізу його показників.

2. Еталонні значення параметрів ІЛР визначено в межах наукової проблеми виміру людського потенціалу. За основу для вибору максимальних та мінімальних значень критеріїв людського розвитку взято теоретичне обґрунтування можливостей застосування системи нормативних споживчих бюджетів як найбільш доцільного відображення рівня задоволення потреб.

3. Обчислення вагових коефіцієнтів класів потреб з урахуванням пріоритетності кожного з них для людського розвитку, а також вагових коефіцієнтів параметрів, що входять до інтегрального ІЛР, базується на розробленій у дисертації схемі ієрархії потреб та відомому методі аналізу ієрархій. Даний підхід є науково обґрунтованим, а аналіз вагомості окремих параметрів, з нашого погляду, є вірогідним.

4. На основі аналізу методик обчислення ІЛР ПРООН та НІСД виявлено суттєві похибки, які спричиняють некоректні висновки щодо показника ІЛР та його параметрів. Найбільш характерними з них є: у методиці ПРООН – показник “реальний ВВП на душу населення”, у методиці НІСД – майже ігнорування такого параметра, як зайнятість населення. У першому випадку запропоновано брати до розрахунків показник сукупних ресурсів домогосподарств, у другому – надати значної питомої ваги групі основних показників зайнятості та безробіття: зареєстрованому безробіттю, прихованим його формам, частковій зайнятості, самозайнятості та ін.

5. У межах наукового обґрунтування індикатора доходів населення здійснено аналіз формування сукупних ресурсів домогосподарств, в тому числі сукупних доходів. Розроблено спосіб урахування тіньових доходів на базі оцінок їх розмірів українськими вченими. Таке врахування визнане необхідним, оскільки одержання тіньових доходів суттєво посилює їх диференціацію за групами населення, що негативно впливає на рівень людського розвитку. У дисертації запропоновано метод коригування значення параметра середньодушових сукупних ресурсів з метою врахування нерівності в розподілі доходів.

6. Загальним практичним результатом дисертаційного дослідження є розробка авторської методики обчислення ІЛР з політекономічних позицій обґрунтування його параметрів. Індекс дезагрегований за територіальною ознакою, що дозволяє здійснювати як динамічні співставлення, так і порівняння стану досліджуваних процесів між регіонами України. Додаткові можливості застосування запропонованого способу оцінки людського розвитку пов’язано з визначенням ступеня задоволення потреб людини на основі їх угрупування за класами чи іншими ознаками. Такий різнобічний аналіз ступеня задоволення потреб має і практичну цінність, оскільки дозволяє виробляти напрями соціально-економічної політики на всіх рівнях влади. Одночасно, ІЛР, обрахований за даною методикою, може вважатися своєрідним вимірювачем дієвості політичних заходів та ефективності діяльності органів центральної влади та місцевого самоврядування. Відзначимо при цьому, що запропоновану методику було використано при розробці проекту стратегічної Програми розвитку м. Красноармійська Донецької області.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Опубліковано у провідних наукових фахових виданнях:

1) Тарасенко Г.Д., Лисенко С.М. До питання про вимірювання параметрів індексу людського розвитку // Вестник Харьковского государственного университета. - 404’98. - Проблемы стабилизации и экономического развития. - Харьков: ХГУ, 1998. - С. 110 - 112. - 0,15 д.а. (Особистий внесок здобувача: розгляд параметрів індексу бідності).

2) Лисенко С.М., Тарасенко Г.Д. Дещо з аналізу існуючих методик обчислювання індексу людського розвитку // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. - Серія: економічні науки. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. - №7. - С. 31 - 34. -0,25 д.а. (Особистий внесок здобувача: аналіз динаміки значень параметрів ІЛР, визначеного для України за методикою ООН, за період 1992 - 1995 р.р.; аналіз ступеня інформативності параметрів дезагрегованих індексів людського розвитку та бідності; обґрунтування доцільності коригування індивідуального індексу доходу на базі залучення показника сукупних доходів домогосподарств; загальні висновки щодо удосконалення вибору еталонних значень параметрів, їхніх вагових коефіцієнтів та доцільності використання дестимуляторів людського розвитку).

3) Лисенко С.М. Життєвий рівень населення: підходи до визначення критеріїв // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. - Серія: економічні науки. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. - №8. -С. 46 - 52. -0,4 д.а.

4) Лысенко С.Н. Совокупные доходы населения в системе параметров индекса человеческого развития // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Випуск 67. -Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. -С. 28 - 32. -0,4 д.а.

Опубліковано в інших виданнях:

1) Лысенко С.Н.