Українська академія аграрних наук

Інститут свинарства УААН

УДК 636.4.082

Прокопенко Олена Валентинівна

Визначення впливу породи і породності свиней на

одержання молодняка для відгодівлі до різних

вагових кондицій

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Полтава – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в дослідному господарстві Донецького інституту

агропромислового виробництва та лабораторіях Інституту

свинарства Української академії аграрних наук.

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік УААН Рибалко Валентин Павлович,

Інститут свинарства УААН, директор.

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук, професор

Сергій Антонович Войналович, Кримський

державний аграрний університет

кандидат сільськогосподарських наук, голова

правління ВАТ “Полтавплемсервіс” Укрплем-

об’єднання Микола Іванович Іванченко,

Міністерство аграрної політики України

Провідна установа : Одеський державний сільськогосподарський

інститут

Захист відбудеться “16” червня 2000 о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої Ради К 44.351.01 при Інституті свинарства

УААН за адресою : 36006, Полтава, Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту свинарства УААН,

36006, Полтава, Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий “16” травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради,

кандидат біологічних наук О.І.Підтереба

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми досліджень. Забезпечення населення в достатній кількості повноцінними продуктами харчування, особливо тваринного походження, було і залишається однією із найважливіших проблем сільськогосподарського виробництва. Тому і приділяється підвищена увага розвитку тваринництва і, зокрема, свинарства. Цінні господарсько-корисні ознаки свиней : відтворна здатність, скоростиглість і економне використання корму, а також високий забійний вихід та енергетичність продуктів забою гарантують їх перевагу у виробництві м’яса порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин.

В комплексі заходів по збільшенню виробництва свинини велика увага буде відводитись підвищенню продуктивності тварин районованих і щойно створених порід шляхом покращення годівлі і технології утримання їх в різних категоріях свинарських господарств.

Одночасно слід підкреслити, що інтенсифікація галузі можлива лише в умовах впровадження в господарствах високоефективних методів розведення, які базуються на сучасних селекційно-генетичних досягненнях, та явищі гетерозису. Важливим фактором в збільшенні прояву гетерозису при різних варіантах схрещування є вивчення впливу порід та їх помісей на комбінаційну здатність.

Накопичений досвід за попередні роки був взятий за основу при розробці вченими – свиноводами наукових установ УААН і спеціалістами МСГ України та Укрплемоб’єднання “Селекційно-технологічної системи виробництва свинини на Україні” (М.Д. Березовський, 1991). Однак, виявлення нових, більш ефективних поєднань свиней, стосовно до конкретних регіонів країни з використанням існуючих і нових генотипів було і є актуальною проблемою, яка витікає із головної задачі сучасного тваринництва. Крім того, майже більшість випробувань різних поєднань свиней проведено без врахувань найбільш вигідних вагових кондицій відгодівлі чистопородних і помісних тварин.

Отже, вивчення питань по виявленню найбільш доцільних поєднань різних генотипів свиней в умовах регіону Донбасу та ефективності відгодівлі їх до різних вагових кондицій є актуальною задачею, яка відповідає сучасним вимогам призупинення спаду та подальшого ефективного розвитку галузі свинарства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Донецького інституту агропромислового виробництва і виконувалась згідно з темою “Вивести нові та вдосконалити існуючі генотипи свиней, розробити технологію інтенсивного виробництва високоякісної свинини, що забезпечить середньодобовий приріст на відгодівлі 700-800 г і витрати кормів на 1 кг приросту 3,5 – 4,0 корм.од. (номер державної реєстрації А 01000642Р).

Мета завдання досліджень. Метою даної роботи було вивчення закономірностей успадкування господарсько-корисних ознак потомками свиней, одержаних від схрещування великої білої і великої чорної порід, а також їх помісей в поєднанні з кнурами м’ясного напрямку продуктивності.

Для виконання цієї мети були поставлені такі завдання :

- вивчити репродуктивні, відгодівельні і м’ясні якості свиней великої білої і великої чорної порід при реципрокному схрещуванні;

- провести порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м’ясо-сальних якостей помісних свиноматок в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи;

- здійснити порівняльну оцінку деяких особливостей чистопородного і помісного молодняка різної породності;

- виявити найбільш ефективні поєднання свиней і встановити оптимальну передзабійну вагу молодняка різних поєднань;

- розробити науково-обгрунтовані пропозиції по раціональному використанню різних генотипів свиней в господарствах Донбасу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південно-східної зони України проведено порівняльне вивчення великої білої та великої чорної порід в реципрокному схрещуванні та в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи. Досліджено ефективність використання чистопородного і помісного приплоду при відгодівлі в умовах виробництва до живої маси 100, 125 і 150 кг.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених досліджень визначені і запропоновані виробництву ефективні варіанти схрещування великої білої, великої чорної та полтавської м’ясної порід, а також встановлена оптимальна передзабійна вага молодняка цих поєднань.

Особистий внесок здобувача. Практична частина роботи виконана особисто автором, а розробка теоретичної частини складає близько 90 %. Уточнення окремих теоретичних положень проведено разом з науковим керівником доктором сільськогосподарських наук В.П. Рибалко.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на обласних нарадах і семінарах (м. Донецьк, 1996-1999); на республіканській конференції по створенню і використанню різних генотипів свиней (Одеса, 1999); на міжнародній конференції по свинарству (Автономна Республіка Крим, 1999). В повному об’ємі результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на розширеному засіданні відділу розведення та генетики (2000) Інституту свинарства УААН, м. Полтава.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 3 статтях наукових і спеціальних видань.

Впровадження результатів у практику. Одержані дані запропоновані для використання як в теоретичних, так і в практичних цілях. Об’єктом застосування результатів є товарні стада свиней колективних і фермерських господарств регіону Донбасу.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 149 сторінках машинописного тексту і складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, обгрунтування проведених досліджень, експериментальна частина, заключення, основні висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел. Експериментальний матеріал представлено в 41 таблицях і 8 рисун-

ках. Список використаних джерел включає 292 найменувань, в тому числі 18 іноземних авторів.

Матеріал і методика досліджень

З метою вивчення закономірностей успадкування господарсько-корисних ознак потомками свиней, одержаних від схрещування великої білої і великої чорної порід, а також їх помісей в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи в 1994-1996 рр. на фермі дослідного господарства Донецького інституту агропромислового виробництва було проведено дві серії науково-господарських дослідів.

Для експериментальної частини 1 серії запланованих досліджень було відібрано 24 свинки великої білої (ВБ) і стільки ж великої чорної (ВЧ) порід. Виділені для досліду свинки за принципом аналогів були розділені ще на дві групи по 12 голів в кожній.

Перша серія дослідів проведена за методичною схемою, представленою в табл. 1. Для парування свинок використовували по три кнура великої білої і великої чорної порід. Кнури-плідники були аналогами за віком і за сумарною оцінкою відповідали вимогам класу еліта. Спарованих свиноматок утримували на протязі 30 днів в свинарнику для холостих і першої половини поросності свиноматок, після чого їх переводили в приміщення для утримання тварин другої половини поросності, де вони розміщались в суміжних станках за технологією, прийнятою в господарстві. За 10-15 днів до опоросу свиноматок переводили в свинарник-маточник і утримували індивідуально. Годівля піддослідних тварин проводилась згідно існуючих норм з врахуванням наявності кормів в господарстві.

Згідно з 1 серією дослідів після відлучення поросят з кожного поєднання було відібрано 36 середніх за розвитком (18 свинок і 18 кабанців) відлучників і розподілено за принципом аналогів для контрольної відгодівлі до 100, 125 і 150 кг.

Одночасно з 1 піддослідної групи було відібрано 36 свинок великої білої породи, а також 24 двопородних свинки поєднань ВБ х ВЧ і ВЧ х ВБ з метою послідуючого вирощування і використання для другої серії дослідів. Згідно методичної схеми (див.табл. 1) піддослідні свинки 1 і 2 груп при досягненні живої маси 125-130 кг були штучно осімінені спермою кнурів, які використовувались в 1 серії дослідів, а свинки 3, 4 і 5 піддослідних груп були осімінені спермою кнурів полтавської м’ясної породи (ПМ).

Таблиця 1.

Методична схема проведення дослідів

Піддос- | П о р о д а | Кількість | Кількість | Виростити | Відгодівля в господарстві

лідні | маток | кнурів | маток у | кнурів, | ремонтних | до 100 | до 125 | до 150

групи | групі,гол. | гол. | свинок,гол | кг, гол. | кг, гол. | кг,гол.

1 с е р і я

1 | ВБ | ВБ | 12 | 3 | 36 | 12 | 12 | 12

2 | ВБ | ВЧ | 12 | 3 | 12 | 12 | 12 | 12

3 | ВЧ | ВБ | 12 | 3 | 12 | 12 | 12 | 12

4 | ВЧ | ВЧ | 12 | 3 | - | 12 | 12 | 12

2 с е р і я

1 | ВБ | ВБ | 12 | 3 | - | 12 | 12 | 12

2 | ВБ | ВЧ | 12 | 3 | - | 12 | 12 | 12

3 | ВБ | ПМ | 12 | 3 | - | 12 | 12 | 12

4 | ВБхВЧ | ПМ | 12 | 3 | - | 12 | 12 | 12

5 | ВЧхВБ | ПМ | 12 | 3 | - | 12 | 12 | 12

Кнури полтавської м’ясної породи були аналогами кнурів інших генотипів за віком і класом. Умови утримання і годівлі поросних і підсисних свиноматок були аналогічними першій серії дослідів. Після відлучення, відповідно до методичної схеми дослідів, молодняк різного походження було поставлено на контрольну відгодівлю також в умовах господарства.

Продуктивність свиноматок піддослідних груп на протязі всього періоду досліджень визначали за такими показниками : кількість живих і мертвих поросят при народженні, жива маса кожного поросяти при народженні і відлученні, молочність, кількість поросят в гнізді при відлученні і збереженість приплоду.

Фактичний ріст і розвиток поросят різних піддослідних груп визначали на основі їх індивідуального зважування при народженні і відлученні.

Контрольна відгодівля проводилась по першій і другій серії дослідів на основі існуючої методики з обліком споживання корму, а також визначенням енергії росту і скоростиглості тварин.

При досягненні передбаченої живої маси 100, 125 і 150 кг всі підсвинки були забиті на Донецькому м’ясокомбінаті з визначенням забійного виходу, товщини шпику на і довжини півтуші на гаку. З п’яти туш свиней кожного поєднання були відібрані проби м’яса і сала для фізико-хімічних аналізів.

Довжину туш вимірювали від переднього краю лобкового зрощення до передньої поверхні першого шийного хребця. Ступінь жировідкладання визначали вимірюванням товщини шпику над 6-7 грудними хребцями. Склад туш оцінювали після їх обвалки з визначенням виходу м’яса, сала і кісток.

Оцінка якості продуктів забою визначалась за методиками А.М.Поливоди, Р.В. Стробикіної, М.Д.Любецького (1977) і методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1978).

Зразки найдовшого м’яза спини (400 г), шпику (200 г) відбиралися між 9-12 грудними хребцями після 24-годинного дозрівання півтуш в холодильній камері при температурі від + 2 до – 40 С.

Хімічний склад (загальну вологу, протеїн, жир, золу) визначали за загальноприйнятими методиками.

Фізичні властивості м’яса визначали за допомогою таких методик :

- вологоутримуючу здатність – методом Р.Грау і Р. Грамм в модифікації

В. Воловинської і Б. Кельмана (1961);

-

Февсоном та Кірсамером (1960);

-

ніжність - шляхом розрізання на приладі Уорнера-Брацлера в модифікації

В.Я. Максакова .

Органолептична оцінка вареного м’яса та бульйону проводилася відповідно методичних рекомендацій ВАСГНІЛ (1987).

Для гематологічних досліджень від 5 підсвинків кожної піддослідної групи було взято проби крові з вушної вени через 3-4 години після ранкової годівлі при досягненні живої маси 100, 125 і 150 кг.

В крові за існуючими методиками визначали : загальний білок – рефрактометричним методом на рефрактометрі ИРФ-456М; загальні ліпіди – за методикою Л.К.Баумана; рівень холестерину – за методом Мрскоса-Товарська.

Статистичне опрацювання одержаних результатів проводили за методом Є.Меркур’євої (1964). Вірогідність отриманих величин визначали за допомогою критеріїв Стьюдента при трьох рівнях значимості – “Р” (0,95; 0,99; 0,999).

Результати власних досліджень

Показники продуктивності свиноматок. Багатоплідність свиноматок в 1 серії дослідів була найкращою (10,9 0,36) в 1-й групі (ВБ х ВБ) і 2-й групі (ВБ х ВЧ) . В 2 серії дослідів цей показник самим високим виявився у двопородних маток в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи – 11,0 і 10,75 поросяти (табл. 2).

Помісні свиноматки характеризувалися високим рівнем молочності. Максимальне значення цього показника спостерігалось при схрещуванні маток великої білої з кнурами великої чорної породи, де він досягав рівня 58,07 кг. Це було більше ніж при чистопородному розведенні свиней великої білої породи на 5,86 відсотка. Найкращий результат за всіма показниками І і ІІ серії дослідів одержано при схрещуванні помісних свиноматок від великої білої і великої чорної порід з кнурами полтавської м’ясної породи : багатоплідність 11,0 0,37 поросят, маса гнізда приплоду при відлученні 193,48 2,68 кг і середня маса кожного відлучника 18,87 0,15 кг. За показником живої маси гнізда поросят при відлученні, чистопородні поросята поступались двопородним аналогам на 6,47 – 7,31 кг, а трипородним - на 7,13 – 13,47 кг.

Таблиця 2.

Репродуктивні якості свиноматок

Під- | Поєд- | Кіль- | Багато- | Велико- | Молоч- | Середня | Середня | Збере-

дос- | нання | кість | плідність, | плідність, | ність, кг | жива | маса | женість

лід- | гено- | маток | гол. | кг | маса 1 | гнізда у | поро-

ні | типів | в гру- | порося- | 2-місячно- | сят до

гру- пи | пі,гол | ти у 2- місячному | му віці, кг | 2-міс. віку,

віці, кг | %

1 с е р і я

1 | ВБх ВБ | 12 | 10,90,36 | 1,200,009 | 54,60,72 | 18,60,35 | 183,77,25 | 90,8

2 | ВБхВЧ | 12 | 10,90,36 | 1,230,009 | 60,50,59 | 18,70,25 | 192,44,35 | 94,5

3 | ВЧхВБ | 12 | 10,20,36 | 1,210,014 | 53,80,93 | 18,00,26 | 172,44,57 | 94,1

4 | ВЧхВЧ | 12 | 9,30,29 | 1,150,010 | 50,11,28 | 17,30,39 | 148,96,28 | 92,8

2 с е р і я

1 | ВБхВБ | 12 | 10,580,36 | 1,180,01 | 54,790,58 | 18,50,24 | 180,03,79 | 92,49

2 | ВБхВЧ | 12 | 10,250,31 | 1,200,02 | 58,070,21 | 18,840,23 | 186,53,99 | 97,03

3 | ВБхПМ | 12 | 10,670,34 | 1,190,02 | 57,620,24 | 18,730,21 | 187,34,59 | 94,29

4 | ВБхВЧ

хПМ | 12 | 11,00,37 | 1,250,02 | 57,130,21 | 18,870,15 | 193,52,63 | 93,53

5 | ВЧхВБ х ПМ | 12 | 10,750,31 | 1,220,01 | 56,670,35 | 18,560,20 | 187,14,14 | 94,22

Ріст та розвиток піддослідних свинок. При подібних умовах годівлі та утримання чистопородні і помісні свинки характеризувалися різною інтенсивністю росту. Відповідно одержаних даних більш інтенсивно росли тварини поєднання ВБ х ВЧ. В 9-ти місячному віці вони перевершували чистопородних свинок на 5,5 %. У аналогів поєднання ВЧ х ВБ цей показник був вище лише на 2,8 %.

При порівнянні лінійних вимірів помісні свинки (ВБхВЧ) були найдовшими (131,17...133,15 см). Обхват грудей виявився найбільшим у сви-

нок генотипу ВЧхВБ – 125,0 см.

Відгодівельні якості піддослідного молодняку. Результати експеримен- тальної відгодівлі підсвинків різних генотипів до живої маси 100, 125 і 150 кг наведені в табл. 3.

Як свідчать дані (див. табл. 3) при реципрокному схрещуванні на відгодівлі найскоростиглішими виявилися помісні підсвинки, одержані від

Таблиця 3.

Відгодівельні якості піддослідних підсвинків

Показники | Жива | Г е н о т и п и

маса,

кг | ВБ х ВБ | ВБ х ВЧ | ВЧ х ВБ | ВЧ х ВЧ

1 с е р і я

Вік досягнення | 100 | 221 0,75 | 213 0,63 | 218 0,51 | 226 0,65 | -

живої маси, | 125 | 254 0,66 | 241 0,37 | 251 0,54 | 260 0,98 | -

днів | 150 | 302 0,75 | 288 0,54 | 298 0,79 | 305 0,64 | -

Середньодобо- | 100 | 535 0,69 | 579 0,66 | 552 0,54 | 527 0,79 | -

вий приріст, г | 125 | 552 0,56 | 614 0,75 | 587 0,88 | 543 0,76 | -

150 | 567 0,72 | 593 0,55 | 591 0,48 | 549 0,69 | -

Витрати корму | 100 | 4,72 0,01 | 4,48 0,02 | 4,53 0,01 | 4,76 0,01 | -

на 1 кг прирос- | 125 | 4,83 0,01 | 4,68 0,02 | 4,76 0,03 | 4,89 0,01 | -

ту, корм. один. | 150 | 6,21 0,01 | 6,12 0,01 | 6,17 0,01 | 6,28 0,01 | -

Довжина напів- | 100 | 102 0,56 | 98 1,78 | 97 0,41 | 96 0,69 | -

туші, см | 125 | 103 1,30 | 104 0,64 | 100 0,56 | 99 0,67 | -

150 | 105 0,52 | 107 0,51 | 106 0,72 | 102 0,54 | -

Товщина | 100 | 33,7 0,06 | 33,1 0,08 | 34,0 0,45 | 36,3 0,08 | -

шпику, мм | 125 | 34,9 0.07 | 34,2 0,07 | 35,0 0,05 | 37,1 0,07 | -

150 | 39,8 0,08 | 38,1 0,07 | 38,8 0,08 | 42,3 0,09 | -

2 с е р і я

ВБ х ВБ | ВБ х ВЧ | ВБ х ПМ | ВБхВЧхПМ | ВЧхВБхПМ

Вік досягнення | 100 | 222 1,23 | 217 1,01 | 216 1,30 | 209 0,92 | 212 0,92

живої маси, | 125 | 263 2,08 | 257 1,04 | 255 0,70 | 248 1,67 | 250 0,46

днів | 150 | 306 1,61 | 298 1,69 | 296 1,37 | 284 1,79 | 289 0,83

Середньодобо- | 100 | 530 1,05 | 551 1,63 | 554 1,18 | 588 1,88 | 574 1,40

вий приріст, г | 125 | 549 1,44 | 568 0,91 | 576 1,35 | 601 1,23 | 593 1,54

150 | 556 2,31 | 577 2,12 | 583 1,04 | 618 2,11 | 604 2,15

Витрати корму | 100 | 4,73 0.02 | 4,53 0.01 | 4,50 0,01 | 4,45 0,02 | 4,48 0,02

на 1 кг прирос- | 125 | 4,84 0,02 | 4,76 0,02 | 4,72 0,01 | 4,67 0,02 | 4,69 0,02

ту, корм. один. | 150 | 5,18 0,05 | 5,03 0,01 | 5,23 0,02 | 4,98 0,02 | 4,89 0,01

Довжина напів- | 100 | 96,3 0,17 | 96,0 0.63 | 101,20,69 | 99,8 0,63 | 99,6 0,40

туші, см | 125 | 99,4 0,26 | 98,7 0,42 | 103,40,79 | 102,30,27 | 102,10,23

150 | 105,80,55 | 104,20,63 | 108,60,73 | 107,20,34 | 106,50,26

Товщина | 100 | 32,6 0.05 | 32,3 0,10 | 30,2 0,21 | 30,3 0,07 | 31,2 0,07

шпику, мм | 125 | 33,7 0,07 | 33,4 0,13 | 31,8 0,17 | 31,4 0,07 | 32,5 0,14

150 | 34,8 0,13 | 38,7 0,19 | 33,1 0,17 | 33,9 0,18 | 34,1 0,17

прямого схрещування. Кінцевої живої маси 100 кг вони досягли раніше чистопородних аналогів на 8-13 днів, 125 кг – на 9-19 і 150 кг – на 7-18 днів при економії кормів на кожний кілограм приросту живої маси відповідно на : 0,23-0,28; 0,13-0,21; 0,11-0,16 кормової одиниці. В другій серії дослідів помісні тварини досягли живої маси 100, 125 і 150 кг також значно раніше чистопородних ровесників великої білої породи. Найкращим виявився трипородний молодняк поєднання великої білої х великої чорної та полтавської м’ясної порід. Живої маси 100, 125 і 150 кг він досягав відповідно : на 10, 15 і 12 дні раніше чистопородних підсвинків контрольної групи. Ці помісі менше на 0,17-0,28 корм. один. витрачали кормів на 1 кг приросту. Між тваринами 1 і 2, 1 і 3, 1 і 4 та 1 і 5 піддослідних груп за цими показниками встановлена високовірогідна різниця при Р< 0,001.

М’ясо-сальні якості. Результати контрольних забоїв свідчать, що міжпородне схрещування виявило позитивний вплив на забійні і м’ясні якості помісних свиней (табл. 4, 5).

Таблиця 4.

Морфологічний склад туш піддослідного молодняка ( 1 серія)

Піддослідні | Забійний | С к л а д т у ш і, % | Співвідношення

групи | вихід, % | м’ясо | сало | кістки | м’ясо | сало

П е р е д з а б і й н а м а с а 100 кг

1 | 69,25 | 56,06 0,09 | 32,46 0,45 | 11,48 0,46 | 1 | 0,58

2 | 71,30 | 55,94 0,28 | 32,78 0,54 | 11,28 0,46 | 1 | 0,59

3 | 69,60 | 54,94 0,49 | 33,60 0,56 | 11,46 0,38 | 1 | 0,61

4 | 70,68 | 54,86 0,43 | 34,82 0,19 | 10,32 0,15 | 1 | 0,63

П е р е д з а б і й н а м а с а 125 кг

1 | 71,30 | 56,28 0,20 | 32,32 0,24 | 11,40 0,13 | 1 | 0,57

2 | 72,60 | 56,42 0,18 | 32,46 0,25 | 11,12 0,11 | 1 | 0,58

3 | 71,24 | 54,52 0,24 | 34,06 0,34 | 11,42 0,20 | 1 | 0,62

4 | 72,21 | 54,46 0,26 | 35,38 0,36 | 10,16 0,12 | 1 | 0,65

П е р е д з а б і й н а м а с а 150 кг

1 | 74,25 | 51,94 0,39 | 36,72 0,46 | 11,34 0,12 | 1 | 0,71

2 | 75,28 | 52,02 0,16 | 36,94 0,18 | 11,04 0,09 | 1 | 0,71

3 | 74,11 | 51,46 0,17 | 37,16 0,12 | 11,38 0,12 | 1 | 0,72

4 | 74,52 | 51,50 0,13 | 38,34 0,23 | 10,15 0,11 | 1 | 0,74

В 1 серії дослідів більш високий забійний вихід був зареєстрований по групі помісей, одержаних при прямому реципрокному схрещування порід велика біла і велика чорна при відгодівлі до 100 кг – 71,3 %, 125 – 72,6 % та 150 кг – 75,3 %. У помісних тварин при прямому реципрокному схрещуванні вихід м’яса був більший при забої у 125 кг, ніж у 100 кг, на 0,47 %. Але, відгодівля тварин всіх піддослідних груп до 150 кг сприяла більш інтенсивному жировідкладенню в тушах.

В 2 серії дослідів забійний вихід тварин по групах при забої живою масою 100 кг коливався в межах 67,9–70,8 %, 125 кг – 70,1-73,2 % і 150 кг – 73,6-74,3 відсотки. Найбільший вихід м’яса в тушах 100 і 125-кілограмових підсвинків відповідно : 61,76 і 59,86 % був у помісей від маток великої білої і кнурів полтавської м’ясної порід. При забої живою масою в 150 кг кращим виходом м’яса в тушах (56,80 %) характеризувались трипородні тварини від великої білої х великої чорної і полтавської м’ясної порід.

Збільшення передзабійної маси підсвинків всіх груп від 100 до 150 кг супроводжувалось підвищенням відкладення жирової тканини на 3,56-6,14 %. Найбільш осаленими виявились туші двопородних помісей, батьківською формою яких була велика чорна порода. По вмісту кісток в тушах підсвинків досліджуваних генотипів різниця між групами була в межах 1 відсотка.

Таблиця 5.

Морфологічний склад туш піддослідного молодняка (2 серія)

Піддослідні | Забійний | С к л а д т у ш і, % | Співвідношення

групи | вихід, % | м’ясо | сало | кістки | м’ясо | сало

П е р ед з а б і й н а м а с а 100 кг

1 | 67,94 | 58,28 0,16 | 30,60 0,25 | 11,12 0,34 | 1 | 0,53

2 | 68,84 | 55,04 0,10 | 33,68 0,12 | 11,28 0,15 | 1 | 0,61

3 | 70,76 | 61,76 0,30 | 28,52 0,18 | 9,72 0,16 | 1 | 0,46

4 | 70,58 | 60,12 0,12 | 29,26 0,16 | 10,62 0,12 | 1 | 0,49

5 | 70,33 | 58,56 0,30 | 30,78 0,15 | 10,66 0,16 | 1 | 0,53

П е р е д з а б і й н а м а с а 125 кг

1 | 70,10 | 57,90 0,14 | 31,42 0,12 | 10,68 0,12 | 1 | 0,55

2 | 70,33 | 54,52 0,16 | 34,16 0,13 | 11,32 0,16 | 1 | 0,63

3 | 73,24 | 59,86 0,11 | 29,32 0,10 | 10,82 0,02 | 1 | 0,49

4 | 71,72 | 58,28 0,15 | 30,98 0,29 | 10,74 0,39 | 1 | 0,53

5 | 71,13 | 56,46 0,10 | 32,82 0,07 | 10,72 0,05 | 1 | 0,58

П е р е д з а б і й н а м а с а 150 кг

1 | 72,64 | 55,68 0,14 | 33,20 0,34 | 11,12 0,27 | 1 | 0,60

2 | 72,78 | 51,86 0,21 | 36,74 0,12 | 11,40 0,22 | 1 | 0,71

3 | 74,25 | 55,96 0,11 | 34,12 0,13 | 10,92 0,09 | 1 | 0,61

4 | 73,73 | 56,80 0,22 | 32,12 0,41 | 11,08 0,35 | 1 | 0,56

5 | 72,80 | 53,74 0,14 | 35,18 0,25 | 11,08 0,17 | 1 | 0,65

Фізико-хімічна характеристика м’язевої та жирової тканини. Аналіз даних по двох серіях дослідів показує, що активна кислотність (рН) м’яса тварин знаходилася в межах 5,66 – 5,88. Але, в другій серії експериментів у молодняка 3 групи (ВБ х ПМ) спостерігалася тенденція до зниження цього показника (табл. 6,7), що характерно для свиней з підвищеною м’ясністю. Так, величина рН у підсвинків 4 групи ( ВБ х ВЧ х ПМ) та 3 групи (ВБ х ПМ) склала відповідно : 5,72 0,03 та 5,68 0,01 в той час як у чистопородних тварин великої білої породи цей показник по двох серіях дослідів був в межах 5,76 ... 5,86. Найвищим показник рН зареєстровано в поєднанні великої білої породи з великою чорною – 5,80 ... 5,88. Така закономірність спостерігалася при забоях цих тварин в усіх вагових кондиціях.

За інтенсивністю забарвлення та ніжністю м’яса кращі показники мали помісні підсвинки при різній статистичній вірогідності.

Зміст зв’язаної води у м’ясі тварин різних поєднань коливався від 52, 14 ... 55,11 відсотка.

При вивченні фізико-хімічних властивостей сала температура плавлення та застигання була більш низькою у помісей, що свідчить про його високу емульгіруючу здатність, отже, і кращу засвоюваність. Це підтверджується також і високим йодним числом.

Стійким при зберіганні із-за високої температури плавлення, належить рахувати сало свиней великої білої породи та помісей від поєднання порід велика біла х полтавська м’ясна.

Таблиця 6.

Фізико-хімічні показники м’язевої тканини піддослідних тварин (1 серія)

Підослід- | n | рН , одиниць | Вологоутриму- | Ніжність, сек. | Інтенсивність

ні групи | кислотності | юча здатність, % | забарвлення

(Е х 1000)

Передзабійна маса 100 кг

1 | 5 | 5,86 0,05 | 52,82 0,18 | 10,20 0,43 | 66,8 1,01

2 | 5 | 5,82 0,02 | 52,91 0,41 | 9,78 0,39 | 67,8 0,78

3 | 5 | 5,85 0,03 | 52,76 0,22 | 9,92 0,18 | 65,2 0,88

4 | 5 | 5,88 0,03 | 52,92 0,39 | 10,96 0,24 | 67,6 0,62

Передзабійна маса 125 кг

1 | 5 | 5,71 0,03 | 53,17 0,19 | 9,26 0,21 | 67,6 1,04

2 | 5 | 5,66 0,03 | 54,13 0,16 | 8,67 0,10 | 71,5 0,21

3 | 5 | 5,73 0,03 | 54,03 0,25 | 9,36 0,16 | 71,6 0,27

4 | 5 | 5,74 0,04 | 55,07 0,63 | 9,46 0,29 | 69,62 0,44

Передзабійна маса 150 кг

1 | 5 | 5,82 0,03 | 54,23 0,20 | 12,46 0,21 | 65,4 1,28

2 | 5 | 5,77 0,04 | 54,75 0,32 | 13,02 0,10 | 63,8 0,97

3 | 5 | 5,82 0,03 | 55,01 0,28 | 13,14 0,10 | 63,6 1,17

4 | 5 | 5,84 0,02 | 55,06 0,41 | 12,84 0,24 | 64,6 1,12

Органолептична оцінка м’яса. Кращими органолептичними якостями за

сумою балів відрізнялося м’ясо підсвинків великої чорної породи (43,2 1,20). М’ясо підсвинків поєднань ВБ х ВЧ і ВЧ х ВБ мало проміжну якість відносно чистопородних аналогів великої білої та великої чорної порід.

В 2 серії дослідів найкращі показники органолептичної оцінки зареєстровані по трипородних – (ВБ х ВЧ х ПМ) і двопородних помісях (ВБ х ПМ) відповідно : 46,5 1,21 та 45,4 0,97 бала.

Гематологічні показники чистопородних і помісних свиней. Результатами досліджень підтверджено, що гематологічні показники пов’язані з продуктивними якостями свиней і в значному ступеню вказують на рівень окислювальних процесів та білкового обміну в їх організмі.

Як відомо, важливим показником сироватки крові є білок. Кількість загального білку в крові тварин великої білої та великої чорної порід живою масою 100 кг була практично однаковою або дещо вищою, але з не вірогідною різницею, у свиней поєднаннь (ВБ х ВЧ ) та (ВЧ х ВБ), що свідчить про схильність цих генотипів до підвищеної продуктивності. При досягненні тваринами живої маси 125 кг кількість білка в сироватці крові була практично однаковою. У 150-кілограмових тварин кількість білка зменшувалась, а загальних ліпідів зростала.

Таблиця 7.

Фізико-хімічні показники м’язевої тканини піддосдлідних тварин (2 серія)

Підослід- | n | рН , одиниць | Вологоутриму- | Ніжність, сек. | Інтенсивність

ні групи | кислотності | юча здатність, % | Забарвлення

(Е х 1000)

Передзабійна маса 100 кг

1 | 5 | 5,76 0,01 | 52,79 0,15 | 12,21 0,30 | 65,5 0,74

2 | 5 | 5,80 0,02 | 52,89 1,02 | 12,85 0,45 | 67,6 0,85

3 | 5 | 5,69 0,02 | 52,30 0,38 | 11,97 0,60 | 66,8 0,72

4 | 5 | 5,73 0,01 | 52,92 0,47 | 11,68 0,51 | 67,9 0,63

5 | 5 | 5,77 0,01 | 52,14 0,94 | 13,43 0,42 | 66,2 0,58

Передзабійна маса 125 кг

1 | 5 | 5,74 0,02 | 53,44 0,17 | 13,35 0,28 | 67,8 0,91

2 | 5 | 5,81 0,02 | 54,02 0,21 | 12,06 1,09 | 69,46 0,83

3 | 5 | 5,68 0,01 | 54,23 0,57 | 12,94 0,25 | 70,5 0,62

4 | 5 | 5,72 0,03 | 53,36 0,80 | 12,01 0,29 | 71,3 0,39

5 | 5 | 5,73 0,03 | 53,21 0,69 | 12,20 0,27 | 69,2 0,48

Передзабійна маса 150 кг

1 | 5 | 5,85 0,03 | 54,70 0,21 | 13,40 0,21 | 66,1 1,06

2 | 5 | 5,80 0,03 | 53,98 0,25 | 12,43 1,05 | 64,2 1,12

3 | 5 | 5,85 0,02 | 55,11 0,37 | 13,01 0,13 | 65,7 0,93

4 | 5 | 5,79 0,04 | 55,10 0,85 | 12,61 0,07 | 63,5 0,67

5 | 5 | 5,84 0,03 | 54,71 0,61 | 12,49 0,51 | 65,1 1,04

Одержані результати гематологічних досліджень в другій серії дослідів узгоджуються з даними першої , за виключенням кількості холестерину, цей показник в першій серії дослідів по всіх піддослідних тваринах виявився більшим при Р < 0,5 .

Зоотехнічна та економічна ефективність використання свиней різних генотипів. Економічний та зоотехнічний аналіз, проведених дослідів свідчить, що міжпородне схрещування районованих генотипів свиней приводить до збільшення інтенсивності росту, зниження віку досягнення ними живої маси 100, 125 і 150 кг та скороченню витрат корму на одиницю приросту. Самий високий економічний ефект одержано при схрещуванні помісних маток ВБ х ВЧ і ВЧ х ВБ з кнурами полтавської м’ясної породи. Поєднання цих генотипів сприяло підвищенню виходу валової продукції на одну свиноматку в середньому на 4,27 %. Таким чином результати проведених досліджень свідчать про доцільність використання міжпородних схрещувань свиней великої білої, великої чорної і полтавської м’ясної порід в господарствах Донецького регіону.

ВИСНОВКИ

Одержані результати досліджень, їх аналіз і статистична обробка дозволила зробити такі висновки.

1. При реципрокному схрещуванні свиней великої білої і великої чорної порід найкраща багатоплідність (10,9 0,36) виявлена у маток великої білої породи при чистопородному розведенні і схрещуванні з кнурами великої чорної породи. Самим низьким цей показник (9,3 0,29) зафіксовано при чистопородному розведенні свиней великої чорної породи.

2. Показник молочності був найвищий при схрещуванні маток великої білої породи з кнурами великої чорної – (60,5 0,59), що на 10,8 % більше, ніж у маток великої білої породи при чистопородному розведенні. За живою масою поросят при відлученні, різниця між чистопородними та помісними відлучниками коливалась в межах 0,1-0,7 кг. Самою високою збереженістю характеризувався помісний молодняк.

3. При оцінці відгодівельних якостей свиней в 1 серії дослідів встановлено, що найскоростиглішими при відгодівлі до живої маси 100, 125 і 150 кг виявились помісні підсвинки, одержані від прямого реципрокного схрещування. Кінцевої живої масі 100 кг вони досягли раніше чистопородних аналогів на 8-13 днів, 125 кг – на 9-19 днів і 150 кг – на 7-18 днів при економії кормів на 1 кг приросту живої маси відповідно : 0,23 – 0,28; 0,13 – 0,21 і 0,11 – 0,16 кормової одиниці.

4. Більш високий забійний вихід був зареєстрований по групі помісей, одержаних при прямому реципрокному схрещуванні маток великої білої і кнурів великої чорної порід при відгодівлі до 100 кг – 71,3 %, 125 кг – 72,6 % і 150 кг – 75,3 %. Отже, на м’ясо-сальні якості свиней на відгодівлі чинять значний вплив як походження, так і жива їх маса при забої. У помісних тварин при прямому реципрокному схрещуванні вихід м’яса був більше при забої у 125 кг, ніж у 100 кг (на 0,47 %). Але, відгодівля тварин всіх піддослідних груп до 150 кг сприяла більш інтенсивному жировідкладенню у тушах.

5. Різні варіанти дво-і трипородного схрещування сприяли підвищенню багатоплідності маток від 0,09 до 0,42 поросяти при збільшенні маси гнізда приплоду в 60-денному віці на 6,47 – 13,47 кг. Найкращий результат одержано при схрещуванні помісних свиноматок від великої білої і великої чорної порід з кнурами полтавської м’ясної породи : багатоплідність 11,0 0,37 поросят, маса гнізда приплоду при відлученні 193,48 2,68 кг і середня маса кожного