Національний університет фізичного виховання і спорту України

Маляренко Ірина Валентинівна

УДК 796. 012. 23; 616 - 07

Іридодіагностика розвитку рухових здібностей людини

24.00.02 – Фізична культура,

фізичне виховання різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Херсонському державному педагогічному університеті,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Сергієнко Леонід Прокопович,

Миколаївський гуманітарний інститут, Українського державного морського технічного університету ім. адмірала Макарова,

заст. директора.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Верич Георгій Євгенвич,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

зав. кафедрою фізичної реабілітації;

кандидат педагогічних наук, доцент Воропай Сергій Миколайович,

Кіровоградський державний педагогічній університет ім. В. Винниченка,

декан факультету фізичного виховання.

Провідна організація: Львівський державний інститут фізичної культури, кафедра теорії та методики фізичного виховання, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Львів.

Захист дисертації відбудеться "23" березня 2001 р. о 14год. 30 хв. на засіданні

спеціалізованної вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ -150, вул. Фізкультури,1).

Автореферат розіслано "21 " лютого 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованної вченої ради,

доктор педагогічних наук, професор В.Л. Смульський

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Сьогодні у дослідженнях більшості сучасних фахівців затвердились уявлення про фізичне виховання, як про процес керування індивідуальним розвитком здібностей і властивостей людини, які необхідні їй у галузі рухової діяльності (В.К.Бальсевич, 1999; Л.В.Волков, 1997; Т.Ю.Круцевич, 1999). Яскравим виявом необхідності прогнозу рівня розвитку рухових здібностей людини є професійна і спортивна діяльність.

Для вирішення проблеми індивідуального прогнозу розвитку морфологічних показників, рухових здібностей та функціональних ознак людини перспективним напрямком є використання генетичних маркерів (A.L.Garay, L.Levine, 1974; L.Serhiyenko, 1999).

До генетичних маркерів належать групи крові, деякі білки плазми, дерматогліфіка (будова папілярних візерунків пальців, долонь та підошов людини), одонтогліфіка (морфологічні особливості будови зубів), здібність відчувати мигдальний запах синільної кислоти, а також смак фенілтиокарбіду, особливості будови райдужної оболонки ока (Б.А.Нікитюк, 1985; Л.П.Сергієнко, 1993; Р.Е.Мотилянська, 1986).

При виявленні ознаки-маркера можна стверджувати про наявність чи відсутність схильності у розвитку морфологічної ознаки чи рухової здібності людини, що досліджується (Є.Т. Лізін,

Є.А. Богомазов, П.Б. Гофман-Кадошніков, 1983; В.Н. Ростовцев, 1988).

Значну перспективу, на наш погляд, у вирішенні проблеми індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини відкриває іридодіагностика – достатньо новий метод "маркіювання" вроджених здібностей людини за райдужною оболонкою ока

(Є.С. Вельховер, 1992; Б. Дженсон, Д. Бодін, 1995; В.В. Кривенко,

Г.П. Потебня, Г.С. Лісовенко, Т.С. Сядро, 1995). Метод інформативний, досить простий у застосуванні, не потребує складного апаратного забезпечення. Широко застосовується іридодіагностика у медичній практиці під час діагностики захворювань, а також при цілісній оцінці всього організму з акцентом на визначення його спадкових особливостей та життєвого тонусу. У практиці фізичної культури та спорту іридодіагностика сьогодні використовується недостатньо. Вивчення цього питання дозволить поповнити систему індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини комплексом іридогенетичних маркерів, які дозволять здійснювати орієнтацію дітей та підлітків до певних видів рухової діяльності. Тому дослідження даної проблеми є актуальним.

Зв'язок роботи з тематикою НДР. Дисертаційна робота виконана згідно зведеного плану науково-дослідної роботи у галузі фізичної культури та спорту на 1998-2000 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України відповідно до теми 2.4.3. "Механізм управління рухами різного координаційного складу при напруженій м'язовій діяльності спортсменів", № державної реєстрації 0199U000950.

Мета роботи - експериментально довести можливість використання іридодіагностики у прогнозі індивідуального розвитку рухових здібностей людини.

Задачі дослідження:

1. Визначити взаємозв'язок між особливостями будови райдужної оболонки ока (РОО) та руховими здібностями дітей, які генетично зумовлені у розвитку.

2. Визначити взаємозв'язок між особливостями будови райдужної оболонки ока та рівнем розвитку рухових здібностей у спортсменів на етапі реалізації рухових індивідуальних можливостей багаторічної підготовки.

3. Виявити інформативність іридологічних маркерів в індивідуальному прогнозі розвитку здібностей людини.

Об'єкт дослідження – система індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини на підставі вивчення особливостей будови райдужної оболонки ока.

Предмет дослідження – взаємозв'язок між особливостями будови райдужної оболонки ока й рівнем розвитку рухових здібностей (фізичної працездатності та координаційних здібностей) людини.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених задач використовувалися загальнонаукові методи теоретичного й експериментально емпіричного рівня пізнання:

1. Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел.

2. Методи іридоаналізу.

3. Педагогічне тестування загальної витривалості та координаційних здібностей.

4. Методи математичної статистики.

Іридоаналіз проводився за методикою Є.Вельховера (1992). Згідно з даною методикою вивчення райдужної оболонки ока проводився огляд райдужки - іридоскопія та іридофотографія.

Рівень розвитку рухових здібностей досліджуваних визначався за допомогою загальноприйнятих методик: тест "Фламінго", "човниковий" біг, переступання через гімнастичну палицю, біг на 3000 метрів, Гарвардський степ-тест.

Наукова новизна.

1. Вперше були виявлені взаємозв'язки між особливостями будови райдужної оболонки ока та рівнем розвитку рухових здібностей людини, які можна використовувати як генетичні маркери для прогнозування розвитку рухових здібностей людини.

2. За допомогою іридогенетичних маркерів визначена схильність до високого рівня розвитку координаційних здібностей та фізичної працездатності у дітей.

3. Уперше були вивчені особливості будови райдужки у спортсменів вищих розрядів, представників циклічних видів спорту (веслування) та спортивних єдиноборств (боротьба). На підставі аналізу цих особливостей були виявлені закономірності схильності до значного розвитку комплексу рухових здібностей, які визначають успіх у веслуванні та боротьбі.

4. Система індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини доповнена комплексом іридогенетичних маркерів, які дозволяють здійснювати орієнтацію дітей та підлітків на визначені види рухової діяльності.

Практична значимість роботи. Показана можливість використання іридодіагностики у системі індивідуального прогнозування розвитку рухових здібностей людини на прикладі спортивного відбору. Визначений комплекс генетичних маркерів (особливості кольору та структури райдужної оболонки ока) для прогнозування індивідуальних здібностей до рухової діяльності у дітей. Рекомендований комплекс генетичних маркерів дозволить виявити дітей, які схильні до занять певними видами спорту.

Особистий внесок дисертанта. Участь автора у написанні роботи є визначальною, як з точки зору проведення досліджень, так і інтерпретації результатів. У публікаціях, які виконані із доктором педагогічних наук, проф. Л.П. Сергієнко, дисертанту належать результати дослідження та їх аналіз.

Апробація та впровадження результатів роботи.

За матеріалами досліджень зроблені доповіді на Всеукраїнських науково-практичних конференціях у містах Львові (1999; 2000 рік), Харкові (1999 рік), на 4 Міжнародному науковому конгресі в м. Київ (2000 рік), на кафедральних конференціях Херсонського державного педагогічного університету (1998-2000 роки). За результатами досліджень було надано практичні рекомендації з відбору дітей у секції спортивної гімнастики дитячо-юнацької спортивної школи Олімпійського резерву Херсонської обласної ради фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України; у секції боротьби Херсонського вищого училища фізичної культури. Впроваджується метод іридодіагностики і у навчально-тренувальний процес спортсменів з академічного веслування Херсонської школи Олімпійського резерву.

Публікації. За темою дисертації опубліковано дванадцять робіт. З них: 4 статті у спеціалізованих періодичних виданнях, які затверджені ВАК України, вматеріалах Міжнародних, Всеукраїнських науково-практичних конференцій, які проходили в містах Одесі(1999; 2000рр.) , в Загребі,(Хорватії,1999) , Херсоні(1999) і у Києві (2000).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку літературних джерел, додатків. Робота викладена на 196 сторінках друкованого тексту, вміщує 50 рисунків, 43 таблиці, 16 фотографій; список літератури включає 208 найменувань, з них 69 робіт зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

Перший розділ -"Проблема індивідуального прогнозування розвитку морфо-функціональних показників та рухових здібностей людини" присвячений аналізу наукової літератури, яка стосується питань теоретичного підгрунтя багаторічного спортивного відбору, індивідуального прогнозу морфо-функціональних показників і рухових здібностей людини. Особлива увага була приділена розгляду питань генетичного прогнозу в системі спортивного відбору, а саме ролі генетичних маркерів у прогнозуванні морфо-функціональних показників і рухових здібностей людини.

В даному розділі велика увага приділена аспектам іридодіагностики – методу оцінки конституційних особливостей організму людини.

Зроблено огляд та аналіз результатів досліджень генетичних маркерів морфологічних показників і рухових здібностей людини, а також показано ефективність використання іридодіагностики у прогнозуванні передумов людини до захворювань, що дозволило нам припустити можливість індивідуального прогнозу розвитку нормальних ознак людини за особливостями будови райдужної оболонки ока.

Другий розділ - "Методи й організація дослідження" висвітлює організацію та методи досліджень, які були використані для вирішення поставлених задач.

Дослідження проводилося у кілька етапів.

На першому етапі ми вивчали стан проблеми прогнозу розвитку рухових здібностей і морфологічних показників людини для відбору у спорті за допомогою метода генетичних маркерів. Теоретичний аналіз літературних джерел дозволив визначити мету, задачі, а також методику дослідження. Для вирішення поставлених задач опанована методика іридодіагностики в Українській асоціації народної медицини – УАНМ, на курсах за програмою іридодіагностики (свідоцтво № І-0043).

На другому етапі були вивчені особливості будови райдужної оболонки ока(РОО) та рівень розвитку координаційних здібностей у дітей, які займаються спортивною гімнастикою у школі олімпійського резерву при Херсонській обласній раді “Динамо”. В експерименті взяли участь 50 дівчаток віком 4-5 років, які займаються спортивною гімнастикою перший рік, та 30 дівчаток другого року навчання, які виконали нормативи 1-го юнацького розряду.

На третьому етапі провели дослідження особливостей будови РОО і рівня розвитку фізичної працездатності за показниками Гарвардського степ-тесту у 100 хлопчиків та 100 дівчаток 7-8 років, учнів загальноосвітньої школи №7 та школи гуманітарної праці м. Херсона.

На четвертому етапі) були вивчені особливості будови РОО у 58 спортсменів високої кваліфікації (мсмк, мс, кмс): веслувальників та борців. Для виявлення інформативності іридологічних маркерів в індивідуальному прогнозі розвитку рухових здібностей людини був вивчений взаємозв'язок між рівнем розвитку рухових здібностей (координаційних і загальної витривалості ) і особливостями будови РОО у 29 студентів природничого факультету, які не займалися спортом, вік досліджуваних від 17 до 20 років.

Усього в експериментальному дослідженні взяли участь 337 осіб.

Іридоаналіз проводився згідно з методикою Є.С. Вельховера (1992), Г.П.Потебні (1995).

Методика іридодіагностики пропонує дослідження райдужки ока візуально і за допомогою різноманітних збільшувальних приборів від лупи з 4-х разовим збільшенням (Б. Дженсен 1995 р.) до стаціонарних щільових ламп, які використовуються у клінічних умовах.

Нами визначалися основні структурні одиниці РОО: колір, ступінь щільності, іридогенетичний тип, автономне кільце. Усі ці особливості будови райдужної оболонки ока стосуються топостабільних іридогенетичних ознак, які передаються у спадок і несуть інформацію про конституцію людини.

Третій розділ "Взаємозв'язок між будовою райдужної оболонки ока й рівнем розвитку рухових здібностей дітей".

Іридодіагностика в індивідуальному прогнозуванні рухових здібностей гімнасток.

У даній частині розділу наведені результати експериментального дослідження, які присвячені вивченню іридологічних особливостей юних гімнасток першого й другого року навчання. Порівняння кількісного складу груп за першим та другим роками навчання говорить про те, що діти з карим кольором очей, першим ступенем щільності РОО, радіально-гомогенним і радіальним іридогенетичним типом райдужки, певне, мають більш високі координаційні здібності і краще адаптуються до навантажень, які характерні для спортивної гімнастики.

Нами також вивчався взаємозв'язок між особливостями будови РОО і рівнем розвитку координаційних здібностей дітей за результатами батареї тестів. Координаційні здібності у гімнасток оцінувалися за допомогою тестів: "Фламінго", "човниковий" біг, переступання через гімнастичну палицю. За показниками усіх трьох тестів був виведений комплексний показник - батарея тестів. Результати тестування наведено у таблиці 1.

Порівнявши показники координаційних здібностей між групами дівчаток із різноманітними іридологічними ознаками райдужної оболонки ока, ми встановили, що кароокі дівчатка, вірогідно (р<0,05), більш координовані, ніж дівчатка з блакитним, сірим і змішаним кольором очей, а дівчатка з радіально-гомогенним і радіальним іридогенетичним типом, вірогідно (р<0,05), більш координовані за дівчаток, які мають нейрогенний, радіально-лакунарний і лакунарний типи РОО.

Абсолютну перевагу у розвитку координаційних здібностей мали діти з першим ступенем щільності РОО (р<0,05). Дівчатка з другим ступенем щільності більш координаційно здібні порівняно з дітьми, які мають третій ступінь щільності РОО(р<0,05).

Таблиця 1

Іридологічні особливості юних гімнасток першого та другого року навчання й порівняння показників координаційних здібностей за результатами (M±m) батареї тестів

Іридологічні ознаки Перший рік Другий рік

n % Бали n % Бали

Колір райдужної оболонки ока

Карий 15 30 73,1±0,32 13 43,3 36,35±0,39

Блакитний 15 30 78,4±0,36 5 16,6 60,5±0,48

Сірий 10 20 74,1±0,38 7 23,3 53,93±0,41

Змішаний 10 20 77,6±0,39 5 16,6 48,5±0,54

Ступінь щільності райдужної оболонки ока

Перший 20 40 74,40±0,62 18 60 33,08±0,61

Другий 20 40 78,7±0,64 12 40 66,63±0,77

Третій 10 20 79,6±0,51 0 0 -

Тип райдужної оболонки ока

Нейрогенний 6 12 74,4±0,54 5 16,6 63,90±0,51

Радіально-лакунарний 13 26 83,9±0,50 2 6,6 73,00±0,79

Радіальний 17 34 75,5±0,53 14 46,6 47,46±0,44

Лакунарний 5 10 88,2±0,51 0 0 -

Радіально-гомогенний 9 18 59,1±0,42 9 30 29,44±0,59

Всього 50 100 30 100

Отримані результати дозволили припустити, що генетичним маркером передумови до розвитку високих рухових здібностей у гімнастів є такий іридологічний комплекс: колір райдужної оболонки ока - карий, ступінь щільності - перший, іридогенетичний тип - радіально-гомогенний і радіальний.

Порівняння особливостей будови райдужної оболонки ока й рівня розвитку фізичної працездатності у хлопчиків та дівчаток молодшого шкільного віку.

У даній частині розділу представлені результати дослідження особливостей будови райдужної оболонки ока й рівня розвитку фізичної працездатності у хлопчиків і дівчаток 7-8 років.

Результати досліджень представлені у таблиці 2.

Порівнюючи рівень розвитку фізичної працездатності у хлопчиків молодшого шкільного віку з показниками особливостей будови РОО, ми отримали достовірні дані про перевагу блакитнооких дітей (р<0,05) і дітей зі змішаним кольором райдужної оболонки ока (р<0,05) над іншими групами. При порівнянні середніх показників фізичної працездатності між хлопчиками з різним іридогенотипом, із різними ступенями щільності РОО, достовірні відмінності між ними отримані не були.

Дівчатка зі змішаним кольором РОО достовірно витриваліші карооких (t=2,186; р<0,05) і зеленооких (t=2,295; р<0,05). Блакитноокі дівчатка мають достовірну перевагу над зеленоокими (t=2,603; р<0,05) за показниками фізичної працездатності.

Дівчатка з нейрогенним типом оболонки достовірно переважали дівчаток із радіально-лакунарним типом (t=2,563; р<0,05). Також достовірна перевага спостерігалась у дівчаток із нейрогенним типом над радіальним типом (t=2,118; р<0,05).

При порівнянні середніх значень індексу Гарвардського степ-тесту у дівчаток із різним ступенем щільності РОО, достовірна різниця виявлена не була.

Для вивчення закономірностей впливу статевого диморфізму на рівень розвитку фізичної працездатності ми порівнювали середні показники індексу Гарвардського степ-тесту між дітьми з різними іридологічними ознаками (табл. 2).

Блакитноокі діти (як хлопчики, так і дівчатка) мають достатньо високий рівень розвитку фізичної працездатності (р<0,05) порівняно з іншими групами дітей.

Порівняльний аналіз у хлопчиків і дівчаток, які були згруповані за іридогенетичним типом РОО ( див. табл. 2.) показав, що хлопчики з нейрогенним типом РОО, статистично достовірно переважають дівчаток із радіально-гомогенним (t=2,063, при р<0,05), радіально-лакунарним (t=2,844, при р<0,05) і радіальним типом (t=2,408, при р<0,05). Тільки дівчатка з нейрогенним типом виявились недостовірно слабкіші за хлопчиків такого ж типу райдужної оболонки ока. Це дозволило нам припустити, що нейрогенний тип РОО у хлопчиків, також як і у дівчаток, можна визначити як генетичний маркер високої фізичної працездатності.

Таблиця 2

Порівняння особливостей будови райдужної оболонки ока та середніх показників рівня фізичної працездатності (M±m) у хлопчиків (n=100) та дівчаток (n=100) молодшого шкільного віку

Особливості будови райдужної оболонки ока Хлопчи ки (n) Дівчатка (n) Індекс Гарвардського степ-тесту, ум. од.

Хлопчики Дівчатка

Колір райдужної оболонки ока

Сірий 14 26 53,79±2,65 48,19±2,07

Карий 37 38 52,12±1,40 47,69±1,88

Зелений 0 7 - 42,03±2,98

Блакитний 17 6 61,66±2,76 51,18±1,50

Змішаний 29 23 57,21±1,42 54,97±2,95

Тип райдужної оболонки ока

Лакунарний 6 0 55,15±4,62 -

Радіально-лакунарний 40 31 55,41±1,58 46,63±2,15

Радіальний 32 42 54,22±1,61 48,63±1,77

Радіально-гомогенний 9 4 59,87±3,88 47,73±3,15

Нейрогенний 13 23 56,52±1,56 54,90±2,39

Ступінь щільності райдужної оболонки ока

Перший 61 59 55,32±1,28 47,66±1,54

Другий 28 35 56,61±1,76 51,72±1,96

Третій 11 6 54,24±2,01 51,40±5,02

Отримані результати дослідження підтверджують наявність генетичних маркерів фізичної працездатності у дітей обох статей - це колір (змішаний та блакитний), тип (нейрогенний) РОО.

Четвертий розділ ”Визначення генетичних маркерів рухових здібностей людини за особливостями будови райдужної оболонки ока у спортсменів високої кваліфікації”.

Кожний вид спорту висуває специфічні вимоги щодо фізичного розвитку та здібностей спортсмена.

Нами встановлено, що у видах спорту, де результативність залежить від ступеня розвитку витривалості (наприклад, веслування), спортсмени високих розрядів характеризуються наявністю таких іридогенетичних ознак: карий (41%) та блакитний (35%) колір; другий ступінь щільності (72%); нейрогенний генотип (45%) РОО.

Нами визначено, що борці високої кваліфікації переважно з карим кольором РОО – 41,4%, із другим ступенем щільності – 75,9%; радіальним іридогенетичним типом – 41% та з "сяйвом" автономного кільця – 51,7%.

Результати порівняння особливостей РОО у групи студентів, які не займаються спортом, і спортсменами-борцями та веслувальниками, свідчать про достовірність (р<0,05) кількісної різниці їх за іридогенетичним типом, кольором, щільністю та "сяйвом" автономного кільця (рис. 4).

Звідси можна припустити, що у спорті високих досягнень люди з карим кольором, з першим та другим ступенями щільності РОО зустрічаються частіше, ніж у звичайній популяції (див. рис. 4.). У спортсменів "сяйво" автономного кільця зустрічається в 3,5 - 4 раза частіше, ніж у людей, які не займаються спортом.

Порівнюючи середні показники розповсюдженості іридогенетичних типів (див. рис. 4.), можна побачити значну перевагу представників радіального, радіально - гомогенного та нейрогенного типів РОО(р<0,05) у спортсменів над людьми звичайної популяції.

Результати вивчення взаємозв'язку між особливостями будови РОО, рівнем розвитку координаційних здібностей (тест "Фламінго") та загальної витривалості (біг на 3000 м), у студентів, які не займаються спортом, дозволили встановити певні закономірності. Високий рівень витривалості притаманний людям з карим та блакитним кольором РОО, другим ступенем щільності, нейрогенним типом РОО(р<0,05), а координаційних здібностей - у людей з карим кольором РОО, другим ступенем щільності, "сяйвом" автономного кільця, радіально-гомогенним і радіальним типом райдужної оболонки ока (р<0,05) (табл.3.).

Таблиця 3

Результати (M±m) дослідження рівня розвитку рухових здібностей (витривалості та координаційних здібностей) у студентів, які не займаються спортом

Показники іридологічних особливостей Біг на 3000 м, хв. Тест "Фламінго", кількість падінь за хвилину

Колір райдужної оболонки ока

Карий 12,63±0,92 5,67±0,28

Блакитний 12,74±0,86 9,0±0,28

Сірий 14,38±1,03 11,75±0,29

Зелений 15,37±1,25 9,0±0,29

Ступінь щільності райдужної оболонки ока

Другий 12,50±1,28 6,04±0,25

Третій 14,07±1,35 8,50±0,27

Четвертий 14,32±1,46 12,6±0,91

Форма автономного кільця

Рівна 13,37±1,34 9,3±0,32

Рівномірно зубчаста 13,02±1,55 6,86±0,39

Втягнута 15,63±1,65 10,7±0,44

Витягнута 14,05±1,46 10,3±0,51

"Сяйво" автономного кільця 13,26±1,51 6,75±0,47

Без "сяйва" автономного кільця 13,93±1,62 9,5±0,59

Тип райдужної оболонки ока

Радіальний 14,24±1,36 6,43±0,47

Нейрогенний 12,53±1,47 8,60±0,59

Радіально-гомогенний 15,75±1,51 5,60±0,51

Радіально-лакунарний 12,65±1,23 11,85±0,72

Лакунарний 13,21±1,66 12,4±0,83

П'ятий розділ ”Обговорення результатів дослідження”.

Згідно з результатами дослідження багатьох вчених (Н.Волянскі 1980; В.А.Запорожанов 1992; А.К.Москатова 1984; Б.А.Нікитюк 1978; L.P.Serhienko 1999), розвиток рухливих здібностей можна прогнозувати за допомогою генетичних маркерів, які зможуть своєчасно розпізнати рухово-обдарованих дітей.

Відомо, що райдужна оболонка ока є діенцефальним відділом мозку, реєструє та акумулює зміни в генетичній програмі організму. Це дозволяє здійснювати маркіювання спадкових позитивних якостей та недоліків індивідуума(Е.С. Вельховер 1992 ).

В експериментальній частині дослідження ми вивчали іридологічні особливості юних гімнасток першого й другого року навчання, хлопчиків та дівчаток 7-8 років, спортсменів - веслувальників, борців, студентів, які не займаються спортом, а також взаємозв'язок між цими особливостями та рівнем розвитку їх координаційних здібностей і загальної працездатності.

Аналізуючи результати дослідження взаємозв'язку між особливостями РОО та рівнем розвитку фізичної працездатності, у дітей з високим індексом Гарвардського степ-тесту, у студентів, які показали кращий результат у бізі на 3000 м, і найбільш характерними іридологічними ознаками у веслувальників високого класу (табл. 4.), можна спостерігати таку закономірність: усі вище наведені групи досліджуваних характеризувалися нейрогенним типом РОО, другим ступенем щільності, блакитним, карим і змішаним кольором райдужки.

Аналізуючи результати дослідження взаємозв'язку рівня розвитку координаційних здібностей і особливостей РОО у юних гімнасток другого року навчання, студентів, які показали високий рівень координаційних здібностей і борців високих розрядів (див. табл. 4.), можна прослідкувати таку закономірність: усі вище наведені групи досліджуваних характеризувалися, перш за все, карим кольором райдужки, радіально-гомогенним і радіальним типом РОО, а також простежувалась така тенденція – чим вищий ступінь щільності РОО, тим вищий рівень розвитку координаційних здібностей. У досліджуваних груп студентів і борців характерна наявність "сяйва" автономного кільця.

Вивчаючи особливості будови РОО у спортсменів високих розрядів, ми виявили найбільш характерний комплекс генетичних маркерів високої загальної працездатності: ступінь щільності – другий – 74,1%; колір – карий – 41,4%; нейрогенний тип райдужної оболонки ока – 41,4%.

Для спортсменів - веслувальників високої кваліфікації характерний комплекс генетичних маркерів (колір–блакитний, тип – нейрогенний, ступінь щільності – другий) знайдений у 5 осіб, що складає 17,2%, у студентів аналогічний комплекс зустрічається у однієї особи – 3,4%. А наступний комплекс (колір – карий, тип – нейрогенний, ступінь щільності – другий), знайдений у 6 осіб, що складає 21,4%. Тоді як у студентів такий комплекс зустрічається у однієї особи, що складає 3,4%.

У спортсменів-борців характерний комплекс генетичних маркерів (колір – карий, тип – радіальний, ступінь щільності – другий, "сяйво" автономного кільця) зустрічається у чотирьох осіб, що складає 13,8%. У студентів аналогічний комплекс зустрічається у однієї особи, що складає 3,4%. Іридологічний комплекс генетичних маркерів (колір – карий, тип – радіально-гомогенний, ступінь щільності – другий), зустрічається у трьох осіб ("сяйво" автономного кільця у даного іридогенетичного типа не знайдене), що складає 10,3%. У студентів також одна особа має такий же набір іридогенетичних маркерів.

Вище викладене підтверджує припущення про те, що люди з іридогенетичним комплексом маркерів високого рівня розвитку рухових здібностей можуть досягти значних результатів у спорті.

Таблиця 4.

Іридологічні ознаки високих рухових здібностей різних досліджуваних груп

Іридологічні ознаки Групи, які досліджуються

Гімнастки другого року навчання Діти Веслуваль-ники Борці Студенти

Хлопчики Дівчатка Тест 3000 м тест "Фламінго"

Колір Карий Змішаний Блакитний змішаний Змішаний блакитний Карий Блакитний Карий Карий Блакитний Карий

Тип Радіально-гомогенний радіальний Нейрогенний Нейрогенний Нейрогенний Радіальний Нейрогенний радіально-лакунарний Радіально-гомогенний радіальний

Ступінь щільності Перший Немає різниці Немає різниці Другий Другий Другий Другий

Форма автономного кільця Не вивчалась Не вивчалась Не вивчалась Не вивчалась Рівна Немає різниці Рівномірно-зубчаста

"Сяйво" автономного кільця Не вивчалося Не вивчалося Не вивчалося Не вивчалося Є Немає різниці Є

Висновки

1. Аналіз наукової літератури дозволив нам стверджувати, що за допомогою генетичних маркерів можна прогнозувати морфо- функціональні показники і рухові здібності людини. Вивчення спеціальної літератури з питань іридодіагностики дозволило нам припустить можливість індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини за особливостями будови райдужної оболонки ока, тому, що райдужка є показником генетично зумовлених ознак людини.

2. Визначено взаємозв'язок між будовою райдужної оболонки ока та рівнем розвитку рухових здібностей дітей.

3. Найбільш інформативними в індивідуальному прогнозі розвитку рухових здібностей людини є такі іридологічні ознаки: тип, ступінь щільності, колір райдужної оболонки ока.

4. Генетичними маркерами схильності до розвитку високих координаційних здібностей у дітей є такий іридологічний комплекс: ступінь щільності – перший, іридогенетичний тип – радіально-гомогенний і радіальний, колір райдужної оболонки ока – карий (р<0,05).

5. Генетичними маркерами високої схильності до розвитку фізичної працездатності є у хлопчиків - нейрогенний тип, колір – блакитний і змішаний; у дівчаток - нейрогенний тип, блакитний і змішаний колір райдужної оболонки ока (р<0,05).

6. У спортсменів високих розрядів визначений такий комплекс генетичних маркерів високої схильності до розвитку рухових здібностей: ступінь щільності – другий (зустрічається у 74,1% спортсменів), колір - карий (зустрічається у 41,4%) та нейрогенний тип райдужної оболонки ока – (41,4%).

7. Схильність до значного розвитку комплексу рухливих здібностей, які забезпечують успіх у веслуванні, може прогнозуватися за наявністю таких іридологічних ознак: ступінь щільності – другий (72%), тип – нейрогенний (45%), колір – блакитний (35%) або карий (41%) райдужної оболонки ока.

8. Схильність до значного розвитку комплексу рухових здібностей, які забезпечують успіх у боротьбі, може прогнозуватися за наявністю таких іридологічних ознак: ступінь щільності – другий (76%), тип – радіальний (42%), колір - карий (41%), "сяйво" автономного кільця райдужної оболонки ока (52%).

9. При індивідуальному прогнозі вірогідність мати високу схильність до розвитку рухових здібностей збільшується у 4,0 рази у людей, які мають другий ступінь щільності райдужної оболонки ока, порівняно з людьми, у яких ступінь щільності райдужної оболонки ока нижчий (р<0,05);

-за типом райдужної оболонки ока вірогідність мати високу схильність до розвитку рухливих здібностей збільшується у 3,0 рази у людей з радіальним (р<0,05) та у 2,6 раза у людей з нейрогенним типом будови райдужної оболонки ока (р<0,05), порівняно з людьми, які мають інший тип райдужної оболонки ока;

-при індивідуальному прогнозі вірогідність мати високу схильність до розвитку рухових здібностей збільшується у 2,0 рази у людей, які мають карий колір райдужки, порівняно з людьми, які мають інші кольори райдужної оболонки ока (р<0,05).

-вірогідність вдалого прогнозу високої схильності до розвитку рухових здібностей збільшується у людей, які мають повний комплекс генетичних іридологічних маркерів.

10. Іридологічні генетичні маркери доцільно використовувати у процесі керування індивідуальним розвитком здібностей та властивостей людини, які необхідні їй у сфері рухової діяльності. Разом з іншими технологіями їх можна використовувати в індивідуальному прогнозі рухових здібностей дітей та підлітків при спортивній орієнтації на початкових етапах відбору.

Список робіт, які були опубліковані за темою дисертації

1. Маляренко И.В. Иридологические особенности строения радужной оболочки глаза у спортсменов-гребцов и возможности применения метода иридоанализа при начальном отборе в секции для занятий греблей //Слобожанський науково-спортивний

вісник. - Харків, 1999. -№2. –С. 68-71.

2. Маляренко І.В. Можливості використання іридоаналізу як методу відбору у спортивній гімнастиці // Молода спортивна наука України: Матеріали ІІІ-ї Всеукр. наук. конф. аспірантів галузі фізичної культури та спорту. –Львів: ЛДІФіК.- 1999. –С. 222-224.

3. Маляренко І.В. Іридологічні особливості будови райдужної оболонки ока представників різних видів спорту // Молода спортивна наука України: Матеріали 4-ї Всеукр. наук. конф. аспірантів галузі фізичної культури та спорту. –Львів: ЛДІФіК.- 2000. –С. 207-209.

4. Маляренко І.В. Проблема индивидуального прогноза развития морфофункциональных показателей и двигательных способностей человека // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фіз. виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2001.-№ 4, С.45–51.

5. Маляренко І.В. Прогноз развития двигательных способностей человека с помощью иридогенетических маркеров // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С. С. – Харків: ХХПІ, 2001. – № 5, С. – 33-38.

6. Serhienko L., Maljarenko I. The usage of iridodiagnostcs in individual prognosis of predispositions to the development of human motor abilities // Proceedings book of the 2-nd International scientifik conference ''Kinesiology for the 21-st century'' (Croatia, 22-26.09.1999.). –Zagreb: Fakulty of Physical Education University of Zagreb, 1999. –P.299-301.

7. Маляренко И.В., Стрекаленко Є.А. Иридодиагностика как метод прогнозирования уровня развития выносливости у детей 7-8 лет в массовом спорте // Тези матеріалів четвертого Міжнародного наукового конгресу: “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоровўя, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”. - Київ, 2000. –С. 396.

8. Сергієнко Л.П., Пришва О.Б., Маляренко И.В., Іванченко С.В. К возможности использования иридодиагностики в индивидуальном прогнозировании предрасположенности к развитию двигательных способностей человека. // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції: “Адаптаційні можливості дітей і молоді”.- Одеса, 1998. – С. 117-119.

9. Сергиенко Л. П., Маляренко И.В., Стрекаленко Є.А. Взаимосвязь между особенностями строения радужной оболочки глаза и физической работоспособностью человека. //Матеріали ІІІ науково-практичної конференції: “Адаптаційні можливості дітей і молоді”-Одеса, 2000.–С. 84-87.

10. Маляренко И.В. Иридодиагностика в системе дифференцированного подхода при определении школьников в медицинскую группу для занятий физической культурой и спортом // Збірник науково-методичних праць: “Культура здоровўя як предмет освіти”.- Херсон, 1998. –С. 79-83.

11. Пришва О.Б., Маляренко І.В. Іридоаналіз, як метод відбору у спортивній гімнастиці // Збірник наукових праць, випуск ІІІ.- Херсон, 1998. –С. 57-59.

12. Маляренко И.В., Стрекаленко Є.А. Возможности оценки уровня развития физической работоспособности детей 7-8 лет в школьном курсе физического воспитания с помощью метода иридодиагностики // Збірник наукових праць: “Педагогічні науки”.- Херсон, 2000. –С.383-387.

МАЛЯРЕНКО I.В. Iридодiагностика розвитку рухових здiбностей людини. – Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фiзичного виховання i спорту зi спецiальностi 24.00.02 – Фiзична культура, фiзичне виховання рiзних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2000 рік.

Дисертацію присвячено питанням індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини за допомогою методу генетичних маркерів.

У дисертаційному досліджені проведено аналіз літератури з питань застосування методу генетичних маркерів. Доведено, що одним із таких маркерів є особливості будови та кольору радужної оболонки ока.

У роботі зроблено експериментальне обгрунтування застосування методу іридодіагностики у вирішенні проблеми індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини. Наведені результати досліджень взаємозв'язку між особливостями будови райдужної оболонки ока, рівнем розвитку координаційних здібностей та фізичної працездатності у дітей.

Визначено закономірності в особливостях будови райдужної оболонки ока у спортсменів високої кваліфікації.

Сформовано систему індивідуального прогнозу розвитку рухових здібностей людини за допомогою комплексу іридогенетичних маркерів, які дозволяють здійснювати орієнтацію дітей та підлітків на певні види рухової діяльності.

Ключові слова: індивідуальний прогноз, генетичні маркери, іридодіагностика, рухові здібності людини, райдужна оболонка ока.

МАЛЯРЕНКО И. В. Иридодиагностика развития двигательных способностей человека. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание различных групп населения. – Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2001 год.

Диссертационнее исследование посвящено вопросам индивидуального прогноза развития двигательных способностей человека с помощью изучения особенностей строения радужной оболочки глаза.

Анализ научной литературы свидетельствует о том, что морфо-физиологические признаки и уровень развития двигательных способностей можно прогнозировать с помошью генетических маркеров. К ним относят группы крови, некоторые белки плазмы, дерматоглифику, а также особенности строения радужной оболочки глаза.

В работе обоснована перспективность применения иридодиагностики, как метода индивидуального прогноза двигательных способностей человека, в связи с ее простотой, доступностью и быстротой. Отсутствие экспериментальных работ применения иридодиагностики в практике физического воспитания и спорта, обусловило выбор направления исследования.

В диссертации приведены результаты иридологического исследования юных гимнасток, а также доказано существование взаимосвязи между особенностями строения радужной оболочки глаза и координационными способностями исследуемой группы.

На основании изучения иридологических особенностей у мальчиков и девочек 7-8 лет и уровня развития физической работоспособности и доказано существование генетических маркеров изучаемой способности.

В работе приведены результаты изучения особенностей строения радужной оболочки глаза спортсменов высоких разрядов, представителей гребли и борьбы. Иридологическое исследование студентов, не занимающихся спортом, позволило выявить наиболее характерный комплекс иридогенетических маркеров физической работоспособности и координационных способностей у исследуемой группы.

Анализ результатов исследования взаимосвязи между особенностями радужной оболочки глаза и уровнем развития физической работоспособности у детей с высоким индексом Гарвардского степ-теста, у студентов, показавших лучший результат в беге на 3000 м, и наиболее характерными иридологическими признаками у гребцов высокого класса позволил выявить следующую закономерность: все перечисленные выше группы исследуемых характеризовались нейрогенным типом радужной оболочки глаза, второй степенью плотности, голубой, карей и смешанной окраской радужки. Данные признаки можно выделить как генетические маркеры физической работоспособности.

Анализ результатов исследования взаимосвязи уровня развития координационных способностей и особенностей строения радужной оболочки глаза у юных гимнастов второго года обучения, студентов показавших высокий уровень координационных способностей, и борцов высоких разрядов, позволил выявить следующую закономерность: все перечисленные выше группы исследуемых характеризовались, прежде всего, карей окраской радужки, радиально-гомогенным и радиальным типом радужной оболочки глаза, высокой степенью плотности радужной оболочки глаза.

На основании приведенных результатов сформирована система индивидуального прогноза двигательных способностей человека с помощью комплекса иридогенетических маркеров, которые позволяют осуществлять ориентацию детей и подростков к определенным видам двигательной деятельности.

Ключевые слова: индивидуальный прогноз, генетические маркеры, иридодиагностика, двигательные способености человека, радужная оболочка глаза.

Malyarenko I.V. Iridodiagnostics of the Development of Human Motor abilities. – Manuscript.

Thesis is presented for scientific degree of candidate of Physical Training and Sports by the speciality 24.00.02 – Physical Culture and Physical Education in different groups of population. – National University of Physical Education and Sports of Ukraine, Kyiv, 2001.

The thesis deals with the problem of individual prognosis of development of human motor abilities by means of method of genetic markers. It was proved that peculiarities of iris structure and its color are the one of such markers.

The experimental basing of applying the method of iridodiagnostics for solving the problem of individual prognosis of human motor abilities is represented in this dissertation.

The results of research of correlation between the peculiarities of iris structure, the level of coordinative abilities and physical efficiency in children are shown.

The regularity in the peculiarities of high qualified sportsmen's iris structure is revealed.

There was formed the system of individual prognosis of human motor abilities by a complex of iridogenetic markers, allowing to orient children and teenagers to special kinds of physical activity.

Key words: individual prognosis, genetic markers, iridodiagnostics, human motor abilities, iris.