НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ

IНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

ТА ЕТНОЛОГIЇ iм. М.Т. РИЛЬСЬКОГО

Мельник Наталя Георгiївна

УДК 398.8

Етико-естетичнi засади української

соцiально-побутової пiснi

Cпецiальнiсть 10.01.07 - фольклористика

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата фiлологiчних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Шумада Наталія Ссргіївна, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Кирчів Роман Федорович, завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України

кандидат філологічних наук Євссєв Федір Трохимович, доцент кафедри історії культури, літератури і народознавства Ніжинського педагогічного інституту ім.М.В.Гоголя

Провідна установа: Київський національний університет ім. Т. Г.Шевченка, кафедра фольклорис-тики

Захист відбудеться 9.02.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.227.01 для захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського за адресою: 01001, М.Київ, Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського.

Автореферат розіслано 9 січня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Микитенко О.О. кандидат філологічних наук

Загальна характеристика роботи

Дослiдження народного свiтогляду, зокрема системи етико-естетичних принципів, є необхідним оскільки неможливо виховати повноцінну особистість, громадянина, якщо він не володiє надбаннями нацiональної культури.

Пiсенний фольклор мiстить у собi неоцiненний матерiал для вивчення традицiйних етико-естетичних засад українського народу, а також вiдображає еволюцiю iдеалiв, яка вiдбулася в процесi iсторичного розвитку нацiї.

Дослiдники менталiтету українства, глибинних духовних процесiв народу, його свiтоглядних засад неодноразово зверталися саме до пicнi. На пiсенний матерiал спиралися у своїх наукових працях М. Костомаров, О. Потебня, М. Драгоманов, В. Антонович, М. Сумцов, I. Франко, М. Грушевський та iншi фольклористи, iсторики, лiтературознавцi.

Зокрема М. Костомаров наголошував на тому, що кожен народ має свiй iдеал, який можна виявити, звернувшись до фольклорних джерел. Д. Чижевський вважав дослiдження зразкiв народної творчостi одним iз способiв пiзнання свiтосприйняття рiзних соцiальних типiв.

Народна пiсня репрезентує традицiйне бачення українцем прекрасного, огидного, високого, низького, трагiчного, комiчного, героїчного, вiдображає стереотипи поведiнки етносу, якi тiсно пов'язанi з його свiтоглядними уявленнями.

Тема роботи - етико-естетичнi засади української соцiально-побутової пiснi.

Актуальнiсть наукового дослідження визначається потребою розв'язання проблем, пов'язаних із традицiйними народними етико-естетичними нормами, об'єктивно сформованими в процесi iсторичного розвитку.

Аналiзуючи пiсеннi тексти, простежуємо змiни домiнуючих свiтоглядних моделей свiту пiд впливом iсторичних, соцiальних, психологiчних, iдеологiчних чинникiв, дослiджуємо взаємозв'язки мiж колективними естетичними нормами та iндивiдуальною естетичною позицiєю творцiв; виокремлюємо й аналiзуємо поетично-виражальнi засоби реалiзацiї в художнiй тканинi фольклорного тексту етичних та естетичних уподобань українцiв.

Найвиразнiше такi змiни, взаємозв'язки закарбованi в соцiально-побутовiй пiсенностi, оскiльки саме в нiй людина постає в ситуацiях, що випадають із плину буденностi; вона перебуває в умовах порушення унормованого життєвого ритму /вiйна, смерть, хвороба, вiддаленiсть вiд родини, тяжкi умови працi тощо/.

Такi умови змушують людину осмислити власне буття, вирiшити проблему собiтотожностi, зробити моральний вибiр вiдповiдно до власної етико-естетичної концепцiї свiтосприймання.

Фольклористи вiдзначали вмiння народу помiчати красу в духовному та матерiальному свiтах, наявнiсть тонкого смаку у творцiв пiсенних зразкiв, пiдкреслювали естетичну вартiсть народної пiснi. О. Потебня, М. Сумцов, В. Гнатюк, Ф. Колесса та сучаснi фольклористи збагатили науку цiлiсними концепцiями та окремими спостереженнями з цiєї проблеми. Цiнними є також дослiдження сучасних учених В. Гусєва, М. Гайдая, В. Буряка та iнших.

Дослiджуючи естетичний iдеал колективу на рiзних етапах iсторичного розвитку та здатнiсть цього iдеалу змiнюватися, В. Гу-сєв у своїй працi "Эстетика фольклора" (Ленинград, 1967) вчений виокремлює термiн "естетика фольклору", цiлком закономiрно розумiючи пiд ним естетику колективної творчостi, яка вiдображає традицiйнi уявлення про прекрасне, огидне, високе, низьке, трагiчне та комiчне, але залишає поза увагою наявнiсть синтетичного поєднання етики й естетики у народнiй творчостi.

Зокрема в українському пiсенному фольклорi, а також у прислiв'ях та усталених словосполученнях бачимо полiсеман-тичнiсть понять "добрий", "гарний", "хороший", "красний".

Вивчення морально-естетичних поглядiв i принципiв в процесi аналiзу елементiв художньої свiдомостi є дуже важливим, оскiльки iснує, як слушно зазначає М.М. Гайдай ("Етичнi та естетичнi принципи у слов'янськiй народнiй баладi". - К., 1972), залежнiсть етичних, естетичних принципiв вiд колективної естетичної норми та iндивiдуальної естетичної позицiї творцiв та виконавцiв.

Пiсня естетична за своєю сутнiстю, адже вона виражає художню оцiнку дiйсностi. В. Буряк ("Естетичний аспект iндивiдуального самовираження сучасної фольклорної пам'ятi" //Записки наукового товариства iм. Т. Шевченка. - Т. СХХIII. - Львiв. - 1992. - 457 с.) виокремлює категорiї трагiчного, гармонiйного, наголошуючи на визначальнiй ролi в народнiй естетичнiй концепцiї уявлень про гармонiйне.

Із цiєї класифiкацiї естетичних категорiй випадає категорiя героїчного. А cаме вона, на думку дисертанта, несе iдейне навантаження соцiально-побутової пiсенностi, і є важливим складовим елементом української народнопiсенної свiтоглядної системи.

При наявностi у фольклористицi серйозних дослiджень образно-символiчної структури, тематичної багатогранностi соцiально-побутової пiснi, досi немає цiлiсного наукового обгрунтування проблеми етико-естетичної позицiї, притаманної кожному пiсенному пласту /козацькому, солдатському, рекрутському, наймитському, бурлацькому, заробiтчанському/, не простежено змiни, якi вiдбулися на свiтоглядному рiвнi.

Пiсеннi жанри соцiально-побутової лiрики дослiджувалися здебiльшого пiд соцiологiчним кутом зору; науковцi акцентували увагу на вiдображеннi у фольклорних текстах мотивiв страждань, пригноблення, а також виявiв протесту знедоленого народу, в той час як художня тканина творiв, яка б засвiдчувала естетичну вартiсть самих зразкiв та погляди на естетику й етичнi норми творцiв цих зразкiв, майже не дослiджувалася.

Реферована робота - спроба осмислення етико-естетичних проблем, якi ранiше спецiально не вивчалися на матерiалi соцiально-побутової фольклорної лiрики.

Новизна дослiдження полягає також у тому, що об’єктом спостереження вперше постає герой пiснi як особистість в екстремальних умовах, аналiзуються пiсеннi тексти пiд кутом зору художньо-виражальних засобiв, залучених для вияву етико-естетичних поглядiв рiзних соцiальних верств.

На часi комплексний аналiз корекцiй у цiннiсних орiєнтацiях соцiальних типiв, що сталися пiд вагою iсторичних, iдеологiчних причин, представлених у пiснях соцiально-побутового циклу. Нам видається вмотивованим дослiдження етико-естетичних засад свiдомостi козака, рекрута, чумака, наймита, заробiтчанина як представникiв рiзних верств суспiльства, що виражають менталiтет українця.

Мета дослiдження - формулювання концепції еволюції народно-поетичних уявлень про людину i свiт, розумiння сенсу людського буття, суспiльної сутностi, призначення особистостi.

Соцiально-побутова пiсеннiсть вiдображає глибиннi внутрiшнi процеси переосмислення явищ суспiльного та родинного життя, iлюструє змiни свiтоглядних позицiй.

Текстологiчна близькiсть /спорiдненiсть у стилi, формi, фразеологiчна подiбнiсть/ козацьких та рекрутських, солдатських, жовнiрських, чумацьких, наймитсько-сирiтських, емiгрантських пiсень, здатнiсть до вiдображення дiйсностi з позицiй рiзних iсторичних типiв зумовлюють формування цiлiсного уявлення про еволюцiйнi рухи у свiдомостi народу.

У дослiдженнi відзначена трансформацiя етико-естетичної концепцiї нацiонального героя, "нацiонального морального кодексу" активної суспiльної одиницi /козака як iдеального типу/ до пасивної ролi особистостi в державi та суспiльствi, яка, спричиняє духовний, полiтичний, економiчний занепад.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких головних завдань:

- на матерiалi текстiв козацьких пiсень дослiдити етико-естетичнi норми вояка, як основу загальнонародних уподобань;

- проаналiзувати значення категорiї героїчного у процесi ста- новлення свiтоглядних засад українського народу;

- виявити трансформацiю вищеназваних норм у рекрутських, солдатських, жовнiрських пiснях, простежити змiни цiннiсних орiєнтацiй в життi вояка;

- проiлюструвати мотиви фiлософських шукань, вiдображенi в чумацькiй пiсенностi; дослiдити етико-естетичне кредо соцiального типу "чумак";

- визначити свiтогляднi засади наймита, бурлака, заробiтчанина як складовi загальнонародних поглядiв, проаналiзувати еволю-цiйнi змiни, що сталися в царинi уявлень цих прошаркiв суспiльства про гармонiйне життя.

Теоретико-методологiчну основу дослідження складають праці провiдних вiтчизняних i зарубiжних учених із методологiї фольклористики, лiтературознавства й загальних проблем естетики, iсторiї, теорiї фольклору, лiтературної критики, матерiали наукових конференцiй. Орiєнтиром для дослiдницi були фоль-клористичнi та лiтературознавчi студiї М. Костомарова, О. По-тебнi, М. Драгоманова, М. Сумцова, I. Франка, М. Грушевського, В. Гнатюка, С. Єфремова, Д. Чижевського, С. Грици, В.Скрипки, М. Пазяка, С. Мишанича та iн.

Основний матерiал дослiдження - публікації козацьких, рекрут-ських, солдатських, наймитсько-бурлацьких пiсень Iнституту мис-тецтвознавства, фольклористики та етнологiї iм. М.Т. Рильського НАН України, академiчнi збiрники, а також автентичнi записи, що зберiгаються в рукописних фондах лiтературно-етнографiчного музею "Лiтературне Криворiжжя" при Криворiзькому державному педагогiчному університеті та рукописних фондах IМФЕ НАНу.

При оцiнцi явищ фольклору в дисертацiї застосовано принцип iс-

торизму, iсторико-зiставний та аналiтичний методи дослiдження.

Методичне i практичне значення роботи полягає у можливості її використання викладачами вищих навчальних закладiв при читаннi лекцiй з українського фольклору, викладачами технiкумiв, лiцеїв, гiмназiй, учителями шкiл - у курсах українознавства, написаннi дисертацiй, дипломних i курсових робiт, при розробцi вузiвських i шкiльних курсiв та спецкурсiв iз фольклору.

Матерiали дослiдження можуть бути використанi для вирi-шення фундаментальних проблем фольклористики, лiтературо-знавства, естетики, зокрема при аналiзi еволюцiйного розвитку народного свiтогляду, внутрiшнiх змiн у ментальностi українського народу, а також при укладаннi вiдповiдних роздiлiв пiдручникiв, посiбникiв, покажчикiв та енциклопедичних словникiв.

Апробація роботи. За темою дисертації опубліковано 6 робіт. Дисертантка виступала з повiдомленнями i доповiдями на мiжнародних (1995, 1997), республiканськiй (1994), регiональних (1995, 1996, 1997) наукових конференцiях. Окремi висновки i спостереження використанi авторкою при укладаннi методик i програм фольклорної практики, при роботi над методичними рекомендацiями до вузiвських курсiв i спецкурсiв iз фольклору.

Структура і зміст роботи

Структура дисертацiї зумовлена метою та завданнями дослiдження i складається зi вступу, двох роздiлiв, висновків та списку використаних джерел.

У вступi обгрунтовується актуальність теми, формулюється мета i завдання роботи, визначаються наукова новизна й практичне використання результатiв дослiдження, проводиться огляд лiтератури з означеної теми.

У першому роздiлi “Етико-естетична концепція національного героя та її трансформацiя у пiснях воєнного побуту" досліджуються зразки козацьких, рекрутських, сол-датських та жовнiрських пiсень.

У процесi аналiзу конкретних творiв проiлюстровано вiдмiннiсть етико-естетичної концепцiї соцiального типу козака та солдата. Пiд час аналiзу пiсенних текстiв спостерiгаємо ознаки тенденцiй до пе-реосмислення уявлень про свiт, зокрема ролi особистостi у суспiль-них процесах. У роботi простежено змiни у етико-естетичнiй концепцiї вояка, зумовленi моральним та фiзичним гнiтом.

Козак уособлює народнопоетичнi уявлення про iдеальне, героїч-не, оскiльки, як iлюструє фольклорна пам'ять, iдеальним чином поєднує власнi прагнення iз громадськими, концентрує в собi активнiсть та лицарську вiдданiсть метi. В особi козака втiлено прагнення українського народу до духовної свободи. Цей персонаж уособлює уявлення про "будителя", пасiонарний iндивiд із вiдповiдними психiчними рисами, поведiнкою, пiдпорядкованою вимогам героїчної доби.

Козак у народній свідомості - людина особливого типу з високим почуттям патріотизму, самовіддана справі національного визволення, герой, що понад усе любить волю, активна, дійова особистість.

В особі козака власні інтереси співпадають з потребами держави. Ідея Вільної України, абсолютизована у народній свідомості, постає духовною потребою героя. Заради цієї ідеї він ладен зректися родинного, особистого. Козак добровільно обирає такий життєвий шлях, що сприймається народом як норма.

Дослідники народного світогляду визначають волю як необхідний чинник духовних шукать українства. Зокрема, І.Франко, Д.Чижевський та інші прагнення свободи вважали однією з основоположних світоглядних рис українського народу. ( Франко І. Вибрані статті про народну творчість.-К.:Вид-во АН УРСР, 1955.-С. 51-57; Чижевський Д. Український народний характері свтогляд) Українознавство: Посібник.-К., 1994.-С.203-213.). Повага до волі, вільної праці - складові народної моралі.

Текстологічне порівняння козацьких та рекрутських, солдатських пісень дає змогу проаналізувати трансформацію у ставленні особистості до поняття свободи як такої. Якщо для козака воля - особиста та національна непідлеглість життя у товаристві, то для рекрута, солдата воля - мирне, спокійне життя (іноді під паном) у колі сім‘ї; неволя - війскова служба, солдатчина.

Ознаки деструктивностi, тенденцiї до переосмислення ролi людини в суспiльствi спостерiгаємо в зображеннi постатi солдата, рекрута, жовнiра, коли моральний та фiзичний гнiт, полiтичнi чинники спричиняють змiни в поведiнцi вояка. Для них характернi риси пiдневiльної, упокореної, пасивної людини, що були сформованi в умовах фiзичного i морального насильства.

Зокрема, на вiдмiну вiд козака, солдат, рекрут, жовнiр вiдчуває невiдповiднiсть власної внутрiшньої натури тiй дiяльностi, до якої його примушують силою. Натомiсть iдеальним для вояка постає мирне, спокiйне життя задля прогодування себе i своєї родини.

У роботі підкреслюється непересічна роль архетипного образу коня у поетичній тканині козацької, рекрутської, солдатської та жовнірської пісні. Трансформація ставлення героя пісні до коня свідчить про зміну його світосприйняття, що відбулася під впливом ідеологічних, соціальних, політичних чинників. Кінь у пісні - істота, що вміє говорити, співчувати, страджати. Зокрема про козацькі життєві чинники дослідник дізнається, проаналізувавши діалоги з конем. Кінь для козака - відданий товариш, рятівник від смерті. Козацька пісня репрезентує позитивне ставлення до коня, в той час, коли солдатська, рекрутська ілюструє негативну оцінку (“Лучше ж мені ... гіркий перець істи, аніж ... на коника сісти!”) Кінь для рекрута - реалія, що втратила свою вартість у ситуації зміни етико-естетичних поглядів на призначення особи в суспільстві. Прослідкувавши трансформацію у ставленні до коня ( від захоплення до байдужості, зверхнього ставлення і навіть ненависті) дослідник може зробити висновки про трансформацію певної суспільної верстви до власної ролі в житті держави.

Подекуди солдат, жовнiр, рекрут у пiснi - людина аморальна, що вiдображає народну оцiнку ситуацiї, коли особистiсть позбавлена нацiональних iдеалiв та має iншi етичнi критерiї.

Рекрутчина, солдатчина сприймається народом як трагiчне яви-ще. Розумiння вояком алогiчностi, несправедливостi вiйни, яка не випливає з необхiдностi захисту власної країни, формує реакцiю заперечення.

Текстуальний аналiз цього циклу привiв до висновкiв про змiну в середовищi воякiв ставлення до вiйськової служби як такої. Вона була спричинена полiтичними /рекрут, солдат, жовнiр служать чужому царевi, а не власнiй державi/, iдеологiчними /чужа мова, iдеологiя зверхностi над усiм українським/, соцiальними /тяжкi, рабськi умови служби/ причинами. У народному свiтоглядi формується думка про солдатчину як про спосiб насильницького пiдпорядкування свободи людини.

У козацьких пiснях чiтко поясненi причини вiйни /потреба вiд-стоювання незалежностi країни, особистої гiдностi козака, захист вiд чужих релiгiйних впливiв/. Рекрутська пісня ілюструє народне осмислення війни, яка не випливає з необхідності захисту власної держави, віри, як несправедливої, загарбницької, безпідставної У рекрутських, солдатських пicнях народ знаходить їх у примхах турецької, цiсарської матерi, у бажаннi цiсаря "загатити солдатами море", нагодувати їх м'ясом звiрiв, напоїти їх кров'ю птахiв.

Змалювання зовнiшностi козака, рекрута, солдата вмотивоване традицiйними народними етико-естетичними нормами. В уявленні народу духовна і фізична краса тісно пов’язані, тому об’єкт естетичного захоплення має бути довершеним в усьому. Козак - "сам утворний, волос чорний i лицем хороший", вiн виглядає як "син царiвни альбо королiвни". Вiдповiдно зовнiшнiсть рекрута, солдата висловлює покору, приреченiсть, оскiльки у фольклорi фiзична краса часто вiдображає душевний стан персонажа; зовнiшнiсть вояка викликає жаль або спiвчуття:

Новобранцi понаряжованi,

Назад руки позав'язанi,

Головочки пообстрижуванi,

Чорнi очка позаплакуванi

(Рекрутськi та солдатськi пiс-

нi. - К.: Наукова думка, 1974).

Козацький чуб в народній свідомості - символ належності до товариства лицарів, що мають особисту гідність. Тому картини “бриття лоба” в українській рекрутській пісні сповнені трагізму , оскільки людину принижено. Втрата козацького чуба оцінюється парубком як кара, порівнюється з отриманням розбійницького тавра:

Чи я тобі, пане війте, дитину зарізав,

Що ти мені молодому, кучері обрізав?

(Коломийки.-К.: Наукова думка,1969., № 3845).

Мотив "бриття лоба" стає символом позбавлення iндивiдуальностi, залучення до безликої пiдневiльної маси. Парубок утрачає ознаки вільної людини, перетворюється на сліпу машину імперської різні, довічного невольника.

Логічним результатом пристосування людини до рабських умов є зміна життєвих орієнтирів, переоцінка чинників, які складають уявлення про щастя. В солдатській пісні зустрічаємо: “ а в нашого царя - государя да все добре служити, єсть що їсти й пити, хороше ходоти та нічим ся журити!”

У другому роздiлi "Етико-естетичнi шукання українства, вiдображенi в пiснях мирного побуту" аналізуються тексти чумацьких, бурлацьких, наймитських, емiгрантських пiсень. Особлива увага приділяється аналiзу свiтоглядних уявлень особистості, мотивацiєю вчинкiв якої подекуди ще є iдейнi чинники "козацького" свiтобачення.

У дисертацiї обгрунтовується думка про те, що заробiтчанська пiсня iлюструє життєздатнiсть народних поглядiв на героїчне. Образ козака продовжує бути прикладом для наслiдування, архетипом чоловiка, хоча i втрачає домiнантну роль.

Прагнення активного життя, небуденнi пориви часто диктують поведiнку персонажiв пiсень зазначених циклiв. Зокрема чумак, бурлак, наймит, заробiтчанин-емiгрант визначають метою своїх подорожей бажання "зажити слави".

Дисертант ілюструє думку Костомарова, який вважає чинниками, що викликають чумака до дiяльностi, суспiльнi потреби та народний дух, маючи на увазi саме традицiйнi, "козацькi" уявлення про роль чоловiка в державi.

На широко представленому аналiзi пiсенних зразкiв пiдтверджу-ється влучне спостереження I. Рудченка, укладача найповнiшого в ХIХ ст. зiбрання чумацьких пiсень про те, що чумацтво у свiтоба-ченнi народу - не лише заняття, що приносить баришi, достаток, але є втіленням заповiтної мрiї простолюдина, школою, через яку кожен повинен пройти, щоб знати життя i здобути повагу (Рудченко И.Я. Чумаки в народных песнях. Этнографический очерк /Чумацкие народные песни. - К., 1974.- С. 47).

Прагнення волi /як духовної свободи, можливостi вибирати влас-ний життєвий шлях/ - провiдний мотив чумацької пiснi. У роботі наголошується на особливій ролі в чумацькій пісні хронотопу дороги. Спираючись на дослідження М.Бахтіна, котрий вважав, що дорога в народному баченні - символ людської долі, а вибір дороги - вибір життєвого шляху, дисертант аналізує смислове значення хронотопу (Бахтин М.М. Литературно-критические статьи.-М.: Худ. Лит-ра, 1986.-С.157). Серед пісеннного матеріалу знайдено твір, у якому “шлях-дорога” замінено на “воля”, що підтверджує думку про побутування у народному середовищі уявлення про чумацьке життя як вільне,незалежне.

Близькiсть козацького та чумацького способiв життя, наявнiсть небуденних прагнень, якi пов'язують у народнiй пiснi образи козака i чумака, зумовили запозичення i водночас певнi трансформацiї козацької образностi при перенесеннi в чумацьку пiсню. Це стосується зокрема образiв отамана, гетьмана /чумацький варiант пiснi про галенят: "Ви, чорнiї та галенята, пiднiмiться вгору, Молодiї чумаченьки, вернiться додому!"/, мотиви звернення товариства до отамана тощо. Дисертант вказує на трагічні мотиви чумацької пісні. Зокрема трагічного забарвлення набирає образ чумака як соціального типу, позбавленого ідеальної мети, притаманної козацькій добі. З огляду на це вищеозначені елементи козацької образності втрачають смислове забарвлення та починають відігравати роль форми.

Особливу увагу в дослідженні приділено аналізу мотиву долі у чумацькій, наймитський, бурлацькій пісенності.

Пошук долі часто визначає причини чумакування, бурлакування, наймитування, пояснює прагнення особистості досягнути душевної гармонії, бажання зрозуміти суть власного буття, знайтижиттєву істину. Дисертант спирається на дослідження О.Потебні, котрий детально аналізує уявлення про долю людини, її іпостасі, роль в житті людей, що відображені у фольклорній спадщині. (Потебня А.А. О доле и сродных с нею существах / Потебня А.А. О некоторых символах в славянской народной поэзии.-Харьков, 1994/.

Доля, фортуна, журба, лихо, причина, як різновиди народнопоетичної Долі, визначають, за піснею, життєвий шлях людини від народження, що здатна сприяти або шкодити в залежності від морального вибору особистості, поведінки. Поряд з цим у народній свідомості побутує думка про необхідність гідного протистояння людини лихій долі.

Важливу роль у роботі приділено аналізу значення образній структурі чумацької пісні архетипу вола. Віл для чумака - вірний супутник, товариш у його поневіряннях, невтомний трудівник та співрозмовник. Образ вола в чумацькій пісні тісно пов язаний із долею персонажа. Цей цикл пісенності ілюструє результат поєднання в народній свідомості антропоморфних уявлень із християнськими засадами, котрі відводять волові важливу роль в момент народження Господа. Архетип вола, як зазначено у дослідженні, - складова символічної побудови світу українця, зокрема, символ чоловічого начала. З ішного боку, пристосованість вола до чумацького побуту зумовила й відповідне ставлення до тварини. Навіть вмираючи, чумак дбає про волів.

У роботі наголошується на важливості дослідження етико-естетичних засад бурлацької та наймитсько-сирітської пісенності. Цей цикл відобразив результат трансформації світоглядних уявлень народу у “козацькій” інтерпретації.

Поряд iз прагматичною зумовленiстю мотивів бурлакування та наймитування виступає бажання самореалiзацiї героя.

Хоч вiдчувається тенденцiя до наближення характеристики чу-макiв до традицiйно iдеалiзованих персонажiв, етико-естетичнi принципи особистостi чумака все ж рiзняться вiд козацьких. У чумацьких пiснях можливий i показ цiнностi звичайного життя в звичайних умовах: спостерiгається послаблення прагнень до активностi, дiєвостi в процесi розбудови нацiональних iдеалiв, вплив настроїв пригнiченостi, пасивностi, меншевартостi, розгубленостi. Чумак, бурлак, заробiтчанин-емiгрант, наймит можуть сприймати власне життя як позбавлене майбутнього.

У дослiдженнi наголошується на здатностi народу глибоко аналi-зувати соціальнi явища, зокрема на пiсенних текстах простежене народне ставлення до невiльницького життя. Неволя - неприйнятна нацiональною свiдомiстю, хоча шляхи її уникнення рiзняться в залежностi вiд середовища, в якому виник твiр.

У роботi зазначається, що народ оцiнює долю наймита, бурлака як безперспективну. Цi образи у народнiй свiдомостi виступають уособленням бездольностi. У ставленнi до них з одного боку спо-стерiгається спiвчуття, з iншого - натрапляємо на критичну оцiнку зазначеного способу життя.

У бурлацькiй, наймитськiй пiснi акцентовано увагу на описi ва-рiантiв приниження людини, змалюваннi зовнiшнього вигляду, як естетично непривабливого, що вмотивовано з огляду на народне розумiння тiсного зв'язку мiж душевним станом та зовнiшнiстю. Мотив змарнування краси пiд час служби у чужих людей вiд тяжкої працi та поганого харчування, як i вiд туги за родиною - провiднi в бурлацькiй та наймитськiй пiснi, але цi жанри увiбрали i зразки пiсень, герої яких демонструють умiння вiдстояти власну гiднiсть. Подiбнi твори належать, на думку дисертанта, до текстiв, якi виникли хронологiчно ранiше, нiж тi, що iлюструють дiю комплексiв, пов'язаних iз соцiальним станом заробiтчанина.

Специфiчною рисою бурлацько-наймитської пiсенностi постає iлюстрацiя народних уявлень про комiчне. Категорiя комiчного зокрема виявляє негативну оцiнку суспільних явищ. Гостре висмiювання зовнiшнього вигляду утискувачiв - один iз засобiв протесту, що супроводжує ситуацiю непримирення особистостi з власним рабським становищем, здатнiсть протистояти стану невiльництва.

У дисертацiї звернуто увагу на iнформативнiсть емiгрантської пiсенностi, її здатнiсть вiдображати етико-естетичнi оцiнки особистостi, що перебуває в чужих етнокультурних умовах. Емiгрантська пiсня як невiд'ємна частина українського пiсенного фольклору iлюструє спробу народу осягнути значимiсть умов, без яких людина певної нацiї не може почувати себе щасливою. Цей пісенний масив конденсує у собі філософсько-естетичні роздуми про неможливість гармонійного життя особистості поза межами своєї культури та складність її самореалізації в умовах іншої ментальності, порушує проблеми собітотожності, відповідності психічних рис людини певної нації.Поцiнування рiдного, традицiйного набирає в зазначеному циклi моральної валiдностi, естетичного забарвлення. Виходячи з аналiзу явищ суспiльного та духовного буття, спираючись на традицiйнi уявлення про свiт, народна свiдомiсть репрезентує формулу оцiнки емiгранства: "Вандрiвництво - iзрадництво, вандрiвництво - горе".

Фольклорна пам'ять пiдтверджує висновок про запрограмова-ну бездольнiсть, безщаснiсть людини поза межами свого етносу, необхiднiсть суспiльної активностi у власнiй державi, важливiсть забезпечення духовних та матерiальних потреб особистостi в умо-вах рiдної країни.

Поряд iз високою оцiнкою рiдного краю, своїх людей, мови, но-стальгiчними мотивами в емiгрантських пiснях звучать настрої при-гнiченостi через усвiдомлення нав'язаної меншевартостi, а вiдтак -упокореностi й пасивностi.

У висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження, сформульованi основнi положення i науковi припущення. Проаналiзований матерiал дає змогу зробити висновок про те, що формування етико-естетичних народних засад - динамiчний процес, який передбачає трансформацiю традицiйних оцiнок дiйсностi в залежностi вiд iсторичних, полiтичних, соціальних ознак доби.

Глибоке осмислення народною творчiстю суспiльних процесiв, матерiальних та духовних умов формування особистостi привело до виникнення широкого пласту пiсенних творiв, якi вiдобразили емоцiї та почуття людини в дисгармонiйних ситуацiях /вiйна, служба, перебування поза межами етнокультурного оточення/.

Суспiльно-побутовий пiсенний масив вiдображає еволюцiю в уявленнях про iдеальне, гармонiйне, героїчне, трагiчне, переос-мислення традицiйної ролi чоловiка в суспiльствi, трансформування архетипiв долi та волi.

Козак уособлює народнопоетичні уявлення про ідеальне, героїчне, оскільки поєднує власні прагнення із громадянськими. Образові козака притаманні активність, дієвість, самовідданість. В особі козака український народ сконцентрував уявлення про духовну та особисту свободу. Свобода, воля-естетична потреба героя пісні.

Увисновках викладено результати спостережень за змінами у етико-естетичній концепції вояка, які зумовлені моральним та фізичним гнітом. Зокрема, на відміну від козака, рекрут, солдат, жовнір відчуває невідповідність власної внутрішньої структури тій діяльності, до якої його примушують.

Логічною репрезентацією народної оцінки є змалювання зовнішності козака, рекрута, солдата, жовніра.

Наявні у рекрутській, солдатській, жовнірській пісні, етико-естетичні уявлення про світ, ментальні та емоційні реакції на дійсність, своєрідним чином відображені у фольклорі заробітчанства. Образ козака продовжує виступати прикладом для наслідування архетипом чоловіка. Прагнення активності, любов до свободи, притаманні створеному народом уявленні про козака, часто диктують поведінку персонажів чумацької, бурлацької, наймитської та емігрантської пісні; у зазначених циклах спостерігається трансформація козацької образності.

Сформовані у козацькому середовищі уявлення про роль чоловіка у суспільстві, родині є критеріями народної оцінки героїв пісні.

Поряд із тенденцією до зіставлення діяльності персонажів із поведінкою традиційно схвалених героїв, натрапляємо на побутування світоглядної концепції людини, яка вважає ідеальним, самоцінним звичайне життя в звичайних умовах. Сімейна злагода, мирна праця набирають особливого значення в умовах еміграції.

У висновках констатується, що соцiально-побутова пiсня є дже-релом дослiдження процесу виникнення i формування нацiональ-ного iдеалу з огляду на сучасний стан розбудови незалежної держави.

На основi дослiдженого матерiалу зроблено ряд узагальнень. Найголовнiшi з них:

1. Соцiально-побутова пiсня постає концентрацiєю народних ети-ко-естетичних уявлень про свiт. Зазначений пiсенний масив кон-денсує в собi народне розумiння красивого i потворного, високого i низького способiв життя, вiдображає традицiйне бачення героїч-ного, трагiчного та комiчного.

2. Пiсенний фольклор соцiально-побутової тематики iлюструє психiчнi реакцiї, стереотипи поведiнки, почуття, якi переживає лю-дина в умовах деструктивної реальностi, позбавлена етнокультур-ного мiкрокосму, поставлена перед моральним вибором.

3. Народна соцiально-побутова пiсеннiсть - невiд'ємна ланка загальнофольклорного процесу. Елементи її поетики мають тради-цiйне пiдгрунтя, а також несуть на собi нашарування, обумовленi суспiльними обставинами, що призвели до трансформацiй мен-тальних та емоцiйних оцiнок явищ дiйсностi.

4. Соцiально-побутова пiсня - джерело дослiдження процесу ви-никнення i формування нацiонального iдеалу.

Основні положення дисертації відображені

в таких публікаціях автора

1. Змiни в духовностi українського народу, вiдображенi в пiснях со-цiально-побутового циклу //Матерiали доповiдей i реферати повi-домлень 2-го Мiжнародного симпозiуму "Людина: мова, культура, пiзнання". - Кривий Рiг, 1997. - С. 121-123.

2. Вiра в свiтоглядi козака (на матерiалi козацьких пiсень) //Мате-рiали доповiдей i реферати повiдомлень 2-го Мiжнародного симпо-зiуму "Людина: мова, культура, пiзнання". - Кривий Рiг, 1997. -С. 50-54.

3.Репрезентацiя категорiй трагiчного та героїчного у фольклорнiй пам'ятi /Актуальнi проблеми духовностi: збiрка наукових матерiа-лiв. - Кривий Рiг, 1997. - С. 384-386.

4. Емiгрантська пiсня як вiдображення впливу на духовний стан осо-бистостi ситуацiї побутування поза межами власної культури//Нау-ковi записки Кiровоградського державного педагогiчного унiверси-тету iм. Володимира Винниченка. Серiя: "Гуманiтарнi науки". Вип. 13. - Кiровоград, 1998. - С. 137-141.

5.Архетип коня в народній пісні як відображення традиційних етико-естетичних уподобань/ Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. І.С. Сковороди.-Харків, 2000.-С.3-9.

6. Етико-естетична концепція заробітчанина в чумацьких піснях./Актуальні проблеми української літератури і фольклору.-Донецьк.: Кассіопея, 2000.-С. 76-85.

Анотацiя

Мельник Н.Г. Етико-естетичнi засади української соцiально-по-бутової пiснi.- Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата фiлологiч-них наук за спецiальнiстю 10.01.07 - фольклористика. Iнститут ми-стецтвознавства, фольклористики та етнологiї iм. М.Т. Рильського, Київ, 2001.

У дисертацiї дослiджуються традицiйнi народнi етико-естетичнi норми, репрезентованi в пiсенному фольклорi соцiально-побутового масиву. Теоретичнi узагальнення включають зiставний аналiз пiсенних текстiв з огляду на еволюцiйнi змiни у свiтоглядi наро-ду, зумовленi iсторичними, полiтичними, соцiальними, економiч-ними, iдеологiчними причинами. Об'єкт дослiдження - жанри усної народної творчостi, якi вiдображають народнi погляди на iдеальний життєустрiй.

В роботi обгрунтовується висновок про те, що соцiально-побуто-ва пiсня концентрує в собi народнi уявлення про традицiйне ба-чення героїчного, трагiчного та комiчного; джерелом i надiйним матерiалом для дослiдження народної естетики й моралi.

Ключовi слова: етико-естетичний iдеал, пiсня, народ, особис-тiсть, свобода.

Summary

Melnik N.G. Ethic-aesthetic standards of the Ukrainiansonqs.- Manuscript.

The thesis for a candidate's degree in Pnilogy. Speciality 10.01.07 - Folklore studies. Rylsky Institute for Art studies, Folklore and Etnology, Kyiv, 2001.

The dissertation investijates the problem of traditional ethic-atsthetic standards, represented in the Ukrainian folklore songs that people's daily life.

Theoretical generaligation includes comparative analysis of textual contents of the Ukrainian songs from the point of view of new of the evalutional changes in people's outlook, influenced by historical, political, social, economical, ideological causes. The object of the investigation is folklore genres, reflecting in songs people's views on ideal life organigation.

The conclusion, that the Ukrainian songs, conntctid with different aspects of people's every day life represent the traditional way the Ukrainian people understand the hiroic, the tragic and the cоmic, is well grounded, вeiny the source of inveatigating people's morality.

Кey words: ethic-aesthetic idеаl, song, populace, personality, freedom

Аннотация

Мельник Н.Г. Этико-эстетические основы украинской социаль-но бытовой песни.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филоло-гических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Ф. Рыльского, Киев, 2001.

В диссертации исследуются традиционные народные этико-эсте-тические нормы, представленные в песенном фольклоре социально-бытовой тематики.

Теоретические обобщения содержат сравнительный анализ пе-сенных текстов в связи с эволюционными изменениями в миро-воззрении народа, обусловленные историческими, политическими, социальными, экономическими, идеологическими причинами. Обьект исследования - жанры устного народного творчества, которые отражают народные взгляды на идеальное жизне-устройство.

Акцентировано внимание на исследование текстов козацких, рекрутских, солдатских песен. В процессе анализа конкретных произведений проиллюстрированы отличия в этико-эстетических концепциях козака и солдата. В образ козака украинский народ вкладывает свое понимание духовной и личной свободы, которая является эстетически необходимой.

Черты деструктивности, тенденции к переосмыслению явлений действительности, в том числе роли личности в обществе, дисертантка усматривает в способах изображения солдата и рекрута, в оценке принудительной воинской службы как трагического явления.

С помощью анализа содержания и структурных особенностей исследуются этико-эстетические основы чумацких, бурлацких, эмигрантских песен.

Чумацкая песня рассматривается как иллюстрация жизненности народных понятий о героическом. Образ козака продолжает являться примером для подражания, архетипом мужчины, хотя и утрачивает доминантную роль. Использование атрибутов, сопровождающих жизнь козака, в чумацкой песне подтверждает присутствие идеалов героической личности в “неге-гоическую” эпоху.

В работе обосновывается вывод о том, что социально-бытовая песня содержит народные представления о традиционном понимании героического, трагического и комического, является источником исследования народной эстетики и морали.

Практическое значение научной работы заключается в том, что ее материалы могут быть использованы для дальнейшего исследования проблем фольклористики, в лекциях и спецкурсах для студентов факультета украинской филологии, а также при изучении фундаментальных вопросов литературоведения и эстетики.

Ключевые слова: этико-эстетический идеал, песня, народ, лич-

ность, свобода.