Українська академія аграрних наук

Інститут овочівництва і баштанництва

Могильна Олена Миколаївна

УДК 635.25:632.954

СИСТЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ на посівах

ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.06 – овочівництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва УААН

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доктор

сільськогосподарських наук РФ,

старший науковий співробітник

Вітанов Олександр Дмитрович,

Інститут овочівництва і баштанництва,

завідувач лабораторії агротехніки

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Васецький Віктор Феодосієвич,

Кримський аграрний університет ім. Калініна,

завідувач кафедри овочівництва

кандидат сільськогосподарських наук,

Лебединський Іван Васильович,

Харківський державний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри технології

сільськогосподарських продуктів і плодоовочівництва

Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія

Міністерство аграрної політики України

Захист відбудеться 24.07.2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 65.357.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківського р-ну, Харківської обл., зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Автореферат розіслано 21.06.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільскогосподарських наук О.М. Шабетя

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Цибулі ріпчастій відведено важливе місце в сільськогосподарському виробництві України. В структурі посівних площ під овочевими культурами цибуля займає близько 13%. В умовах зрошення її потенційна врожайність досягає 45 т/га. В останні роки вона фактично не перевищує 8-9 т/га. Одна з причин низької продуктивності - висока забур’яненість посівів при недостатній кількості ефективних засобів боротьби протягом всього вегетаційного періоду. На боротьбу з бур’янами витрачається від 35 до 150 люд.-днів/га і все ж втрати врожаю від них значні – 25-60% і більше. Агротехнічні заходи не забезпечують належної чистоти посівів цибулі, особливо в зоні рядка.

За останні роки забур’яненість посівів зросла, причина цьому – низька матеріально-технічна і економічна база господарств. При цьому наявний набір гербіцидів і рекомендовані системи їх застосування дозволяють зменшити витрати на прополювання в 3-4 рази.

Актуальна задача сучасного овочівництва – раціональне використання гербіцидів, засноване на виборі їх сортименту, ступені забур’яненості, видовому їх складі та обраній технології застосування препаратів, спрямованій на зниження пестицидного навантаження на довкілля.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальна робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва УААН в 1989-1996 рр. за проблемою “Розробити комплексні системи виробництва, зберігання та переробки картоплі та овочів на базі створення інтенсивних сортів, застосування прогресивних технологій, високопродуктивних машин та обладнання”, номер держреєстрації UA 01001705Р.

Мета і завдання досліджень. Основна мета досліджень – розробити систему застосування гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої, яка забезпечує ефективне знищення бур’янів протягом вегетаційного періоду, зниження витрат препаратів на одиницю площі, охорону навколишнього середовища.

Для реалізації поставленої мети вирішували наступні завдання: розробити спосіб підвищення ефективності тотрилу на посівах цибулі ріпчастої; встановити фітотоксичність до бур’янів та селективність до культурних рослин бакових сумішей протидводольного та протизлакового гербіцидів; виявити раціональну систему застосування гербіцидів, яка забезпечує зниження на 90-95% однорічних бур’янів і не впливає негативно на врожайність і якість цибулі ріпчастої; встановити вплив застосування систем гербіцидів на якість та лежкість цибулин; вивчити післядію грунтових гербіцидів на наступні культури овочевої сівозміни та стан навколишнього середовища; розрахувати економічну та енергетичну ефективності системи застосування гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої.

Наукова новизна роботи. В зрошуваних умовах лісостепової зони України всебічно відпрацьовано систему смугового застосування гербіцидів, яка забезпечує зниження забур’яненості на 90-95%. Встановлено можливість застосування протидводольного і протизлакового препаратів в баковій суміші, співвідношення кожного компонента в суміші, спосіб підвищення їх ефективності за рахунок уведення в розчин масляно-емульсійного препарату суспензії (МЕПС) та рідкого комплексного добрива (РКД). Вивчено післядію гербіцидів грунтової дії в овочевій сівозміні, доведено екологічну безпечність їх застосування. Розраховано економічну та енергетичну ефективності використання систем гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої.

Практична цінність роботи. Дослідженнями встановлено доцільність застосування в баковій суміші протидводольного препарату тотрил з протизлаковим препаратом набу та спосіб підвищення їх ефективності. На цій основі розроблено систему боротьби з бур’янами при мінімальних витратах гербіцидів та енергетичних ресурсів без зниження фітотоксичності препаратів.

Відпрацьований спосіб смугового застосування системи гербіцидів пройшов виробничу перевірку і впровадження в радгоспі “Петромихайлівський” Запорізької області та дослідному господарстві “Мерефа” Харківської області.

Рекомендовану систему впроваджено в овочівницьких господарствах України на площі 5 тис. га і з успіхом застосовують у фермерських господарствах.

Апробація роботи і публікації результатів досліджень. Основні результати досліджень докладено на наукових конференціях молодих вчених, науково-виробничих нарадах (Київ – 1995, 1996; Харків – 1998, 1999, 2000), засіданнях вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН, використано на заняттях і лекціях в школі підвищення кваліфікації фахівців з овочівництва при ІОБ УААН.

Основні результати досліджень викладено в рекомендаціях “Система заходів боротьби з бур’янами в посівах овочевих культур” (1998); “Введення і освоєння сівозмін з овочевими рослинами” (1998); брошурі “Боротьба з бур’янами в посівах овочевих культур” (1998). Всього за матеріалами дисертації опубліковано 12 друкованих робіт.

Особистий внесок здобувача. Лабораторні і польові дослідження, статистична обробка даних, аналіз експериментального матеріалу, узагальнення літературних джерел і виробничого досвіду, підготовка до опублікування наукових статей.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційну роботу викладено на 141 сторінці машинописного тексту, включає вступ, 7 розділів, висновки. У роботі приведено 32 таблиці, 12 рисунків (з них 2 фотографії), 10 додатків. Список використаних літературних джерел включає 197 найменувань, у тому числі 41 на іноземних мовах.

Умови та методика проведення досліджень

Експериментальну роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН в 1989-1996 рр. у відповідності з тематикою наукових досліджень лабораторії агротехніки. Грунт дослідної ділянки – чорнозем середньопотужний малогумусний вилугуваний середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 2,5-3,3 %, рН сольове – 6,2-6,6. Метеорологічні умови вегетаційних періодів проведення досліджень різнилися за роками, але в цілому відповідали біологічним вимогам вирощування культури. Агротехніка вирощування цибулі ріпчастої з насіння при зрошенні – загальноприйнята для даної грунтово-кліматичної зони.

Дослідження проведено закладанням польових та стаціонарного дослідів згідно методикам (Воеводин А.В., 1981; Доспехов Б.О., 1985; Белик В.Ф., 1992; “Методики по микробиологическим и биохимическим исследованиям почвы”, 1971 и другими).

Селективність і фітотоксичність гербіцидів з добавками та бакових сумішей препаратів оцінювали в дослідах з площею облікової ділянки 4,2 м2 (загальна – 5,6 м2). Системи гербіцидів вивчали в польовому досліді з посівною площею ділянки 25,2, обліковою – 14 м2. Повторність дослідів чотирьохкратна. Післядію стомпу на культури сівозміни вивчали, користуючись методом “клітин”, тобто накладанням всіх овочевих рослин по всіх. Площа посівної ділянки при цьому – 16,4, облікової – 11,8 м2; повторність – трьохкратна.

У дослідженнях проведено спостереження, обліки та аналізи: фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин; біометричні виміри рослин; облік бур’янів за біологічними групами кількісно-ваговим методом на чотирьох-восьми постійних площадках (по 0,25 м2) до і через два-три тижні після обробітку гербіцидами по сходах бур’янів і перед збиранням врожаю цибулі. В досліді по вивченню післядії гербіцидів грунтової дії бур’яни рахували перед прополюванням: через 20-30 і 50-60 днів після сходів овочевих рослин; густоту рослин цибулі визначали в період їх масового з’явлення на метровках для обліку бур’янів та при збиранні врожаю на всій обліковій площі ділянки; гербіцидний ефект бакових сумішей розраховували за формулою Колбі; урожай облічували поділяночно, розподіляючи продукцію на товарну (стандартну та нестандартну) і нетоварну частини; якість цибулі оцінювали за вмістом сухої речовини методом висушування наважки до постійної маси, загального цукру – ціанатним методом, аскорбінової кислоти – за Мурі; нітратів – стандартним фонометричним методом з іоноселективними електродами; залишки гербіцидів визначали, користуючись тонкошаровою хроматографією; лежкість цибулі оцінювали за методикою П.Ф. Сокола (1982); токсичність грунту – методом ґрунтових пластинок за проростками тест-культур огірка та гороху; біологічну активність грунту – за розкладом клітковини та нітратів у грунті; статистичну обробку дослідних даних – методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.О., 1985); економічну ефективність розраховували, порівнюючи виробничі витрати і одержані результати (Захаренко В.А., 1988); енергетичну оцінку – за енергетичними еквівалентами, приведеними до єдиного показника – МДж (Захаренко В.А., 1990).

РЕЗУЛЬТАТи ДОСЛІДЖЕНЬ

Застосування гербіцидів і їх бакових сумішей

при вирощуванні цибулі ріпчастої

Спосіб підвищення ефективності тотрилу на посівах цибулі. Дослідженнями виявлено можливість підвищення ефективності протидводольного гербіцида тотрил за розрахунок додавання масляно-емульсійного препарату суспензії (МЕПС) або рідкого комплексного добрива (РКД) у співвідношенні поживних речовин NPK (10:34:0).

Тотрил з добавками вносили у фазі двох-трьох листків у рослин цибулі, фаза розвитку бур’янів на цей час – 2–4 – 6–8 листків, деякі з них мали висоту до 15 см. Дію гербіциду визначали за зменшенням кількості і маси бур’янів через 10-15 днів після обробітку.

У випадку застосування тільки тотрилу, гинуло 78-79% бур’янів при зниженні їх маси на 89-91%. Додаючи до розчину гербіциду МЕПС, кількість бур’янів зменшувалась на 78-80 %, маса їх знижувалась на 93-95 %. Від додавання до розчину РКД гинуло 85-86 % бур’янів при зниженні їх маси до 96-97 % (табл.1).

Таблиця 1 – Ефективність застосування тотрилу з добавками в боротьбі

з бур’янами на посівах цибулі ріпчастої (середнє за 1989-1991 рр.)

Варіант | Доза препарату, л/га | Зниження, % | Маса 50

рослин цибулі

через 20 днів після обприскування, г

кількості дводольних

бур’янів | маси бур’янів

Без гербіциду (контроль) | 0 | 142* | 508* | 147

Тотрил | 1,4 | 79 | 89 | 140

Тотрил | 1,0 | 78 | 91 | 140

МЕПС | 4 | 0 | -22 | -

Тотрил + МЕПС | 1,4+4 | 78 | 93 | 141

Тотрил + МЕПС | 1,0+4 | 80 | 95 | 134

РКД | 15 | 0 | -4 | -

Тотрил + РКД | 1,4+15 | 86 | 96 | 127

Тотрил + РКД | 1,0+15 | 85 | 97 | 129

НІР05 43

Примітка. * У контролі кількість бур’янів – шт./м2, маса – г/м2

Але, головне, бур’яни засихали на 5-6 днів раніше, ніж при внесенні одного тотрилу. Додавання МЕПС значно підсилювало токсичну дію на порівняно стійкі проти тотрилу бур’яни: грицики звичайні – з 52-80 до 68-91 %, галінсогу дрібноквіткову – з 60-89 до 91-99 %. Від додавання РКД грициків звичайних загинуло 68-84%, галінсоги дрібноквіткової – 95-97 %. Більш чітко підсилювалася фітотоксичність при додаванні МЕПС і РКД до тотрилу в дозі 1 л/га. Гербіцид при цьому за ефективністю дії на бур’яни був на рівні препарату в дозі 1,4 л/га.

Короткотривале пригнічення рослин цибулі (фаза 1-2 листки) спостерігалося після застосування тотрилу в дозі 1,4 л/га з МЕПС, проявилося воно у підсиханні кінчиків листків. Вже через три тижні маса досліджуваних рослин цибулі дорівнювала контрольним.

Бакові суміші тотрилу з набу на посівах цибулі. Тотрил з протизлаковими препаратами рекомендується вносити роздільно, з інтервалом 3-5 днів, щоб уникнути пошкодження рослин цибулі (Пеньков Л.А., 1986; Кулик Л.В., 1987; Ельчанинов А.Д., 1993).

Нашими дослідами доведено можливість застосування тотрилу і набу в баковій суміші (табл. 2). При цьому виявлено адитивну їх дію на бур’яни.

Таблиця 2. – Ефективність бакової суміші гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої (середнє за 1991-1992 рр.)

Варіант | Доза препарату, л/га | Зниження кількості бур’янів, % | Маса 50 рослин цибулі, г

дво-дольних | одно-дольних | всього | очікував-ний ефект

(по Колбі)

Без гербіциду (контроль) | 0 | 98* | 151* | 249*– | 144

Тотрил | 1,4 | 83 | –13 | 25– | 174

Тотрил | 1,0 | 73 | –13 | 22– | 169

Набу | 1,4 | –13 | 87 | 44– | 154

Набу | 1,0 | –40 | 78 | 32– | 172

Тотрил + набу | 1,4+1,4 | 88 | 90 | 89 | 60 | 176

Тотрил + набу | 1,0+1,4 | 79 | 86 | 83 | 47 | 173

Тотрил + набу | 1,4+1,0 | 84 | 82 | 83 | 49 | 191

Тотрил + набу | 1,0+1,0 | 81 | 80 | 80 | 47 | 161

Тотрил + набу + МЕПС | 1,0+1,0+4,0 | 88 | 90 | 93 | 47 | 156

Тотрил + набу + РКД | 1,0+1,0+15 | 82 | 92 | 88 | 47 | 177

Примітка. * У контролі кількість бур’янів – шт./м2

Кількість дводольних бур’янів після застосування одного тотрилу зменшувалась на 73-83 %, в баковій суміші – 79-88%, індекс синергізму склав 1,06 – 1,08. Кількість злакових бур’янів від застосування одного набу зменшувалась на 78 – 87 %, в бакової суміші – на 80–90 %, індекс синергізму – 0,98 – 1,1. В разі додавання до суміші гербіцидів МЕПС чи РКД фітотоксичність препаратів підвищувалась. Індекс синергізму проти дводольних бур’янів складав 1,12 – 1,20, проти злакових – 1,15 – 1,18.

Ефективність суміші згідно розрахункам за Колбі очевидна. Розрахункове за формулою Колбі зниження забур’яненості від застосування суміші становить 47–60 %, фактично – 80–89 %, а при додаванні МЕПС чи РКД – 88–93 %. Аналогічні результати одержано й стосовно маси бур’янів. Після застосування бакової суміші відмирання бур’янів прискорювалося – дводольні засихали вже на четвертий–шостий день і відростання пагонів з пазух перерослих бур’янів відбувалося менш інтенсивно. Просо півняче у фазі чотирьох листків гинуло від суміші на шостий день, а в фазі кущіння – на десятий–дванадцятий день. При застосуванні одного набу просо півняче гинуло на 5–6 днів пізніше.

Селективність гербіцидів у баковій суміші не змінювалась і залежала від дози тотрилу і набу. Цибуля у фазі одного–двох листків не пошкоджувалась від суміші лише у дозі тотрила і набу (1,0+1,0), а в фазі двох–трьох листків і від суміші (1,4+1,0) л/га. При застосуванні суміші з дозою обох компонентів по 1,4 л/га в усіх випадках спостерігалося підсихання кінчиків листків у культурних рослин.

Змішування тотрилу з набу (по 2 л/га) спричиняло значне пошкодження листків цибулі, але одночасно сприяло загибелі бур’янів висотою 15–20 см.

Хімічні показники якості цибулі, вирощеній після роздільного застосування гербіцидів і в баковій суміші, практично не змінювались. Залишків тотрилу і набу як в зеленій цибулі, так і в ріпці не виявлено.

Таким чином, на посівах цибулі ріпчастої можна застосовувати бакову суміш тотрилу з набу у дозі (1,0–1,4)+1,0 л/га. Фітотоксичність суміші підвищується, якщо додавати до розчину гербіцидів МЕПС (4,0 л/га) чи РКД (15,0 л/га).

Система гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої

За одержаними результатами розроблено систему смугового застосування гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої. Забур’яненість в дослідах була дуже високою, в кінці травня на контролі з’явилось 108–184 шт./м2 бур’янів, до середини червня – 239–379 шт./ м2. В 1991 р. серед бур’янів переважали дводольні (75–82 %),

в 1993 р. – однодольні (60–87 %), а в 1992 р. – кількість одно– і дводольних була приблизно однаковою. Серед дводольних переважала щириця звичайна (57–67 %), яка в другій половині вегетації є найбільш шкодочинною через велику масу. При такій забур’яненості посіви цибулі повинні бути чистими протягом всього вегетаційного періоду (Воробйов М.Є., Васецький В.Ф., 1985).

Стомп у дозі 3 л/га, внесений через 8–10 днів після посіву насіння цибулі, як при суцільному, так і смуговому застосуванні, в перший період виявляв слабку токсичність, знищуючи 26–67 % бур’янів (табл. 3).

Таблиця 3. – Вплив дії стомпу на забур’яненість посівів цибулі ріпчастої

в перший період вегетації

Варіант | Доза препарату, л/га | Забур’яненість посівів

1991 р. | 1992 р. | 1993 р. | середнє

шт./м2 | % зни-жен-ня | шт./м2 | % зни-жен-ня | шт./м2 | % зни-жен-ня | шт./м2 | % зни-жен-ня

Без гербіцидів (контроль) | 0 | 184 | 0 | 108 | 0 | 119 | 0 | 137 | 0

Стомп до сходів

- суцільно | 3,0 | 159 | 14 | 36 | 67 | 88 | 26 | 94 | 32

- смугово | 1,5 | 94 | 49 | 69 | 36 | 48 | 60 | 70 | 49

Бур’яни, що залишились, були пригніченими і знаходились у фазі більш чутливій до посходових препаратів, ніж на ділянках, де гербіцид не вносили. Потім після опадів токсичність гербіциду підвищилась. При другому обліку забур’яненість знижувалась на 71 %, при третьому – на 92 % при зниженні маси на 74–88% (табл. 4).

Найчистішими від бур’янів без прополювання були ділянки, де на фоні стомпу двічі застосовували бакову суміш протидводольного та протизлакового препаратів з додаванням МЕПС. В кінці червня на цих ділянках залишалось 8 шт./ м2 бур’янів масою 98 г. Застосування бакових сумішей гербіцидів з додаванням МЕПС смугово на фоні стомпу виявилося ефективнішим, ніж внесення їх суцільно і окремо (зниження маси відповідно на 85–26 і 93–87 %) (рис. 1).

Два обприскування тільки по сходах баковими сумішами без МЕПС менш ефективне, ніж їх застосування на фоні стомпу, особливо у випадку затримки з обприскуванням (зниження маси бур’янів відповідно 75-30 і 93-87%).

Тобто, стомп до з’явлення сходів цибулі потрібно вносити обов’язково як страховий препарат. Ділянки, двічі оброблені сумішшю гербіцидів на фоні стомпу, за чистотою відповідали ділянкам, де суміш вносили один раз по сходах, а в наступну у цибулі фазу їх прополювали.

Після застосування на фоні стомпу тільки тотрилу з МЕПС бур’янів залишилося 44 шт. масою 233 г (зниження 70%). Прополювання в другий період вегетації за ефективністю дії на бур’яни дорівнювало обприскування гербіцидами. На ділянках навіть після двох обприскувань залишилося від 8 до 47 шт/м2 бур’янів (лобода біла, щириця звичайна, просо півняче), які інтенсивно накопичували масу в другій половині літа. Щоб не допустити зниження врожайності, всі ділянки пропололи. Бур’яни, що зійшли після цього (в основному грицики звичайні), до кінця вегетації цибулі формували масу 50-100 г/м2 і не заважали збиранню врожаю.

Пригнічення рослин цибулі гербіцидами та їх баковими сумішами не встановлено (табл. 5). Маса культурних рослин на початку зав’язування цибулин, кількість листків та їх висота були на рівні контролю з трьома прополюваннями. Урожайність цибулі ріпчастої була аналогічною. Хімічні показники якості зеленої цибулі і ріпки не погіршувались. Намітилася тенденція щодо підвищення вмісту суми цукрів і аскорбінової кислоти в цибулинах після застосування гербіцидів, однак кількість і дози їх внесення чіткої закономірності не проявили.

Вміст нітратів в зеленій цибулі при застосуванні гербіцидів в 1,5 раза перевищував показники контрольного варіанта. Залежності вмісту нітратів від насиченості посівів гербіцидами не встановлено. У зрілих цибулинах вміст нітратів майже на всіх варіантах перевищував ГДК (90 мг/кг) і складав 114-223 мг/кг. Закономірності між кількістю внесених гербіцидів і вмістом нітратів не виявлено. Залишків стомпу, тотрилу і набу в зеленій цибулі і в ріпці аналітично не знайдено.

Цибулю, вирощену в дослідах, зберігали в сховищах з природним вентилюванням протягом жовтня-квітня. Найбільший вихід продукції – 91-93% при втраті маси 6,4-8,3% мали від цибулі, вирощеної в 1992 р., коли сприятливо склалися погодні умови, особливо в другій половині вегетаційного періоду.

Тобто, застосована система гербіцидів не впливала на збереженість цибулі. Після шестимісячного зберігання хімічні показники якості продукції дещо знижувались: вміст сухих речовин – на 1,5-2%, сума цукрів – 1,4-1,9%, аскорбінова кислота – 0,7-2,0 мг/кг. Але в цілому вони були на рівні контролю.

Кількість нітратів на контрольному варіанті в цибулі-ріпці урожаю 1991 р. після зберігання залишилася на тому ж рівні, а в цибулі урожаю 1992 р. – знизилась вдвічі – з 72 до 39 мг/кг. В цибулі, вирощеній на гербіцидному фоні в 1991 р. вміст нітратів знизився зі 175-233 до 0-135 мг/кг, в 1992 р. – зі 102-126 мг/кг до нуля.

Залежності вмісту нітратів в продукції від насиченості посівів гербіцидами не встановлено. Таким чином, двох-трьох разове застосування гербіцидів на збереженість цибулі суттєво не впливає.

Стомп в посівах цибулі виявляв токсичну дію на бур’яни майже до кінця вегетаційного періоду, але залишків його в грунті не знайдено. Однак там можуть накопичуватись продукти розкладу гербіцидів, які гальмують проростання насіння, пригнічувати ріст і розвиток рослин, життєдіяльність корисних мікроорганізмів. Для визначення токсичності грунту нами використано метод ґрунтових пластинок. Тест-культурою використовували проростки огірка. При суцільному застосуванні системи гербіцидів спостерігалось зменшення довжини проростків і корінців огірка на 35-38% в 1992 р. і на 23-28% 1993 р. Після смугового застосування гербіцидів токсичності грунту не виявлено.

післядія гербіцидів на послідуючі культури сівозміни

Асортимент гербіцидів, що застосовуються на посівах овочевих культур, за останні роки поновився. Препарати з високою нормою застосування замінено новими менш токсичними і з меншою нормою використання: дуал – на огірку, бутизан – на капусті пізній, рейсер – на моркві, зенкор – на томаті, стомп – на цибулі ріпчастій.

Стомп, дуал, бутизан, рейсер мають короткий період напіврозпаду – 30-70 днів (Єльчанінов А.Д., 1993; Кулик Л.В., 1994), тому не повинні проявляти негативну післядію, а зенкор в деяких випадках зберігається до 12-16 місяців (Dexter Alan Y., 1991). Фітотоксичність цих гербіцидів проявляється до кінця вегетаційного періоду, тому можлива наявність метаболітів, які в деяких випадках більш токсичні, ніж самі препарати.

В наших дослідженнях вивчено післядію стомпу (1,5 кг/га д.р.), застосованого під цибулю ріпчасту, на послідуючі культури овочевої сівозміни, під які на половині площі теж вносили гербіциди: під капусту пізню – бутизан (1 кг/га д.р.), моркву – рейсер (0,75), огірок – дуал (2), томат - зенкор (1 кг/га д.р.).

В 1994-1995 рр. в умовах регулярних атмосферних опадів фітотоксичність стомпу була досить високою. В кінці вегетаційного періоду забур’яненість знижувалась на 60-90%, але залишків гербіциду в орному шарі ґрунту не виявлено.

Стомп проявляв слабку післядію на забур’яненість овочевих культур сівозміни. Кількість бур’янів на початку вегетації зменшувалась на 10-61% (табл. 6). Підсилення дії гербіцидів, внесених безпосередньо під овочеві культури, не спостерігалося. Стомп в післядії не знижував продуктивності цибулі ріпчастої, огірка, томата, капусти пізньої та моркви. Залишків його в овочах не знайдено.

Грунтові гербіциди, внесені під попередні культури сівозміни, в післядії сприяли зниженню забур’яненості цибулі ріпчастої на 32-50%. Підсилення фітотоксичності стомпу на фоні післядії цих гербіцидів не спостерігалося. Дуал, бутизан, зенкор, рейсер, внесені під попередники цибулі, не зріджували сходи і не знижували урожайність культури. Хімічні показники її якості були на рівні контролю.

Стомп при одно- й дворічному використанні суттєво не пригнічував біологічну активність ґрунту. Інтенсивність розкладу клітковини була на рівні контролю, як на початку, так і в кінці вегетаційного періоду.

економічна ефективність і енергетична оцінка систем гербіцидів

на посівах цибулі ріпчастої

Використання системи гербіцидів, яка включає смугове внесення стомпу та застосування бакової суміші тотрилу з набу у фазу одного-двох і трьох-п’яти листків у цибулі мало високий економічний ефект.

Витрати праці на боротьбу з бур’янами при смуговому внесенні гербіцидів знижувались на 82-89%, а енергетичні – в 1,5 раза. Витрати коштів на застосування гербіцидів окупались урожаєм – 0,7-2,6 ц/га, але при проведенні прополювання тільки через 50 днів після сходів урожайність цибулі, за даними Н.Є. Воробйова та В.Ф. Васецького (1985), могла б знизитись на 35%, тобто втрати врожаю склали б 50-70 ц.

Виробнича перевірка результатів досліджень, проведена в радгоспі “Петромихайлівський” Запорізької області та дослідному господарстві “Мерефа” Харківської області, підтвердила високу ефективність розробленої системи.

В дослідному господарстві “Мерефа” після смугового застосування гербіцидів забур’яненість посівів цибулі ріпчастої знизилась на 90-95%, витрати праці на прополювання скоротились з 504 до 63-35 люд.-год/га, урожайність підвищилась на 2,3-3,6 т/га. Чистий прибуток від смугового застосування гербіцидів склав 1162-2217 крб/га, суцільного – 1150 крб/га (в цінах1992 року).

В радгоспі “Петромихайлівський” при дуже високій забур’яненості посівів (до 2500 шт./м2), після застосування смугової системи боротьби з бур’янами на площі 180 га витрати на прополювання склали 40 люд.-год/га. Зниження витрат на застосування гербіцидів за рахунок їх смугового внесення склало 2041,6 крб/га ( в цінах 1992 р.). Вартість гербіцидів, внесених на 1 га, окупалась 120 кг цибулі-ріпки.

Розроблену автором систему освоєно в Україні на площі 5000 га.

Висновки

1. В умовах Лісостепу України на посівах цибулі дуже забур’янених дводольними і злаковими бур’янами, найефективнішою є система боротьби з бур’янами, що включає смугове внесення стомпу в дозі 3-4,5 л/га (з розрахунку на суцільне застосування) через 10-15 днів після посіву, досходове боронування з метою заробляння препарату, одно-двократне обприскування сумішшю тотрилу з набу (1,0-1,4)+1,0 л/га та одне ручне прополювання. При запізненні з першим обробітком по сходах і необхідністю підвищення норми застосування гербіцидів до 2 л/га, їх слід застосовувати роздільно.

2. Дозу тотрилу можна знизити з 1,4 до 1 л/га при додаванні в розчин 4 л/га МЕПС або 15 л/га РКД. Бур’яни при цьому гинуть на 5-6 днів раніше, ніж при застосуванні одного тотрилу.

3. В посівах цибулі ріпчастої з насіння при забур’яненості злаковими і дводольними бур’янами раціонально використовувати бакову суміш гербіцидів тотрил і набу у дозі (1-1,4)+1 л/га, залежно від фази розвитку культури. Якщо рослини цибулі знаходяться в фазі одного-двох листків, норма внесення тотрилу не повинна перевищувати 1 л/га, у фазі двох і більше листків – 1,4 л/га. У випадку переростання бур’янів і необхідності підвищення норми тотрилу до 2 л/га, препарати слід застосовувати роздільно, з інтервалом 1-3 дні. Додавання до бакової суміші тотрилу і набу МЕПС або РКД підсилює її фітотоксичність на 8-13%.

4. Гербіциди в рекомендованих дозах не чинять негативної дії на густоту сходів, ріст і розвиток рослин, урожайність, якість та збереженість цибулі ріпки в осінньо-зимовий період.

5. Залишків гербіцидів в грунті аналітично не виявлено, але після трьохразового суцільного застосування препаратів тимчасово проявлялась токсичність грунту.

6. Стомп (4,5 л/га) в післядії сприяв зниженню забур’яненості посівів цибулі ріпчастої, моркви, томата, огірка, капусти пізньої на 10-61%, але не підсилював фітотоксичності рейсеру, зенкору, дуалу та бутизану. Зниження урожайності овочевих рослин при цьому не спостерігалося.

7. Рейсер, зенкор, дуал та бутизан, внесені під попередники, не виявляли негативної післядії на урожайність цибулі ріпчастої, не підсилювали фітотоксичність та не знижували селективність стомпу, застосованого на її посівах.

8. Стомп при застосуванні один і два роки підряд на одному й тому ж полі суттєво не пригнічує біологічну активність грунту.

9. Смугове застосування системи гербіцидів, яке включає внесення стомпу до сходів цибулі і одне-два обприскування баковою сумішшю тотрилу з набу дає можливість зменшити витрати: на гербіциди на 40-60%, ручної праці на прополювання – 82-89%, енергетичних ресурсів – в 1,5 раза, та знизити рівень забруднення довкілля. Вартість гербіцидів, внесених на 1 га, окупається урожаєм при суцільному застосуванні системи – 8,7 ц, при смуговому – 0,7-2,6 ц.

10. В Лісостепу України при зрошенні на посівах цибулі ріпчастої, забур’янених однодольними та дводольними бур’янами, пропонується вносити смугово в захисну зону рядка: до сходів культури - стомп в дозі 3-4,5 л/га (розрахунок на суцільне застосування), у фазу 1-2 листків – бакову суміш тотрилу з набу (1,0+1,0 л/га), в фазу 3-5 листків (через 2-3 тижні після першого обприскування) – бакову суміш тотрилу з набу (1,0-1,4)+1,0 л/га.

Для підвищення фітотоксичності суміші гербіцидів і прискорення засихання бур’янів до розчину гербіцидів доцільно додавати 4 л/га МЕПС або 15 л/га РКД.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Кулик Л.В., Зелендін Ю.Д., Могильна О.М. Вивчення економічного порогу та критичного періоду забур’яненості посівів цибулі осотом рожевим //Овочівництво і баштанництво.-К.: Аграрна наука, 1997.-Вип. 42.- С. 147-152.

2 Могильна О.М. Післядія ґрунтових гербіцидів при застосуванні в овочевій сівозміні // Захист рослин . - 1998.-№1.- С. 17-18.

3 Могильна О.М. Тотрил у бакових сумішах // Захист рослин .- 2000. - №6. - С. 12-13.

4 Витанов А.Д., Могильная Е.Н. Применение гербицидов почвенного действия в овощных севооборотах // Вісник аграрної науки. Київ, 2001.-№2.- С. 20-22.

5 Могильна О.М. Ефективність бакових сумішей протидводольного та протизлакових гербіцидів на посівах цибулі ріпчастої з насіння // Овочівництво і баштанництво. – Харків: ІОБ УААН, 2001.-Вип. 45.- С.270-274.

6. Могильная Е.Н. Эффективность применения системы гербицидов на посевах лука репчатого из семян //Вісник ХДАУ. Серія “Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство”. –Харків: ХДАУ, 2001. -Вип. 1.- С. 127-131.

7. Вітанов О.Д., Могильна О.М., Яковенко К.І., Кулик Л.В. Система заходів боротьби з бур’янами в посівах овочевих культур (Рекомендації.).- Харків: ІОБ УААН, 1998- 23с.

8. Вітанов О.Д., Могильна О.М., Яковенко К.І., Кулик Л.В. Боротьба з бур’янами в посівах овочевих культур (Рекомендації).- Харків: ІОЬ УААН, 1998.- 55 с.

9.Вітанов О.Д., Розторгуєв В.А., Могильна О.М., Яковенко К.І. Введення і освоєння сівозмін з овочевими рослинами (Рекомендації). - Харків: ІОБ УААН, 1998. - 21 с.

10.Кулик Л.В., Могильная Е.Н. Борьба с сорняками //Справочник фермера-овощевода.- Донецк: Новый мир, 2000.- С. 45-50.

11. Кулик Л.В., Могильна О.М. Ефективність застосування системи заходів по боротьбі з бур’янами на посівах цибулі //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України”.- Чабани.- 1995.- С.131.

12. Могильна О.М. Ефективність застосування бакової суміші гербіцидів з поверхневоактивними речовинами на посівах цибулі //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України”.- Чабани.- 1996.- С.234.

Таблиця 6 – Післядія стомпу на забур’яненість та урожайність овочевих культур (середнє за 1995–1996 рр.)

Овочева рослина | Гербіцид | Зниження

забур’яненості

на початку

вегетації, % | Урожайність,

т/га

Цибуля

ріпчаста | Без гербіциду (контроль) | 180 | 20,5

Післядія стомпу | 40 | 23,7

Дія стомпу | 85 | 22,3

Післядія стомпу + дія стомпу | 88 | 21,7

НІР05 | 2,4

Томат | Без гербіциду (контроль) | 260 | 55,6

Післядія стомпу | 61 | 60,2

Дія зенкору | 95 | 57,5

Післядія стомпу + дія зенкору | 94 | 62,5

НІР05 | 10,1

Капуста пізня |

Без гербіциду (контроль) | 290 | 72,5

Післядія стомпу | 10 | 71,1

Дія бутизану | 98 | 70,4

Післядія стомпу + дія бутизану | 99 | 67,5

НІР05 | 15,3

Огірок | Без гербіциду (контроль) | 450 | 17,8

Післядія стомпу | 44 | 20,5

Дія дуалу | 85 | 17,5

Післядія стомпу + дія дуалу | 92 | 19,3

НІР05 | 2,4

Морква | Без гербіциду (контроль) | 70 | 36,1

Післядія стомпу | 25 | 43,3

Дія рейсеру | 85 | 43,4

Післядія стомпу + дія рейсеру | 94 | 38,8

НІР05 | 6,7

Середнє | Без гербіциду (контроль) | 250 | 40,5

Післядія стомпу | 36 | 43,8

Дія гербіциду | 90 | 42,2

Післядія стомпу + дія гербіциду | 93 | 42,0

НІР05 | 3,2

Примітка. На контролі рівень забур’яненості, шт./м2

Анотація

Могильна О.М. Система застосування гербіцидів в посівах цибулі ріпчастої в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю овочівництво. - Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2001.

Захищаються дані по вивченню системи застосування гербіцидів в посівах цибулі ріпчастої, які забезпечують зниження забур’яненості на 90-95% і що дозволяють зменшити пестицидне навантаження на довкілля. Встановлено, що тотрил з набу застосовують в баковій суміші у дозі (1,0-1,4)+1,0 л/га. Фітотоксичність суміші підвищується за рахунок додавання в робочий розчин в якості ПАР МЕПС у дозі 4 л/га або РКД– 15 л/га.

Вивчено післядію гербіцидів ґрунтової дії (стомпу, рейсеру, зенкеру, дуалу та бутизану) на послідуючі овочеві культури в сівозміні, які сприяли зниженню забур’яненості посівів на 10-61%, і не впливали на зниження врожайності цибулі ріпчастої, томату, огірка та капусти пізньостиглої.

За результатами досліджень розроблена система смугового застосування гербіцидів, яка включає досходове внесення стомпу у дозі 3-4,5 л/га (розрахунок на суцільне внесення) та одно-двократну обприскування по сходам баковою сумішшю тотрилу з набу (1,0-1,4)+1,0 л/га с додаванням МЕПС або РКД.

Ключові слова: система гербіцидів, цибуля ріпчаста, бакова суміш, стомп, тотрил, набу, МЕПС, РКД, забур’яненість

Аннотация

Могильная Е.Н. Система применения гербицидов на посевах лука репчатого в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. - Институт овощеводства и бахчеводства УААН, Харьков, 2001.

В условиях лесостепной зоны Украины на орошении отработана система гербицидов в посевах лука репчатого, которая обеспечивает снижение засоренности на 90-95%, и позволяет уменьшить пестицидную нагрузку на окружающую среду.

В диссертации научно обоснован способ повышения гербицидной активности противодвудольного препарата тотрила при добавлении в рабочий раствор МЕПС - 4 л/га или ЖКУ - 15 л/га. Дозу препарата при этом можно снизить с 1,4 л/га до 1 л/га. Гибель сорняков увеличивается с 78 до 85% и наступает на 7-8 дней раньше.

Установлено, что тотрил и набу можно применять в баковой смеси в дозе (1,0-1,4)+1,0 л/га в зависимости от фазы развития лука репчатого. Фитотоксичность смеси можно повысить за счет добавления в рабочий раствор в качестве ПАВ - МЕПС в дозе 4 л/га или ЖКУ - 15 л/га. При этом усиливается токсичность баковой смеси к сорным растениям на 8-13%.

Гербициды в рекомендуемых дозах не оказывают отрицательного влияния на густоту всходов, рост, развитие, урожайность и качество лука репчатого.

Изучено, что стомп в последействии способствует снижению потенциальной засоренности посевов лука репчатого, моркови, томата, огурца и капусты поздней на 45% и не проявляет отрицательного действия на продуктивность и качество последующих овощных культур в севообороте.

Остаточных количеств стомпа в овощной продукции не обнаружено. Почвенные гербициды рейсер, зенкор, дуал и бутизан, внесенные под предшествующие культуры севооборота (морковь, томат, огурец, капуста позднеспелая) снижают в последействии засоренность поля на 31-46% и не оказывают отрицательного влияния на растения лука репчатого.

На основании результатов исследований разработана система ленточного применения гербицидов, включающая довсходовое внесение стомпа в дозе 3-4,5 л/га (расчет на сплошное внесение) и одно - двух кратную обработку по всходам баковой смесью тотрила с набу в дозе (1,0 - 1,4)+1,0 л/га с добавлением МЕПС или ЖКУ и проведением при необходимости одной ручной прополки.

Приведены расчеты экономической и энергетической оценок системы применения гербицидов на посевах лука репчатого. Установлено, что ленточное внесение препаратов снижает затраты денежных средств на борьбу с сорняками в 2 раза, энергетических – в 1,5 раза.

Система мер борьбы с сорняками с минимальным применением гербицидов позволяет в течении всего вегетационного периода содержать посевы лука репчатого чистыми от сорных растений при сокращении затрат труда на проведение ручных прополок на 82-89 %.

Ключевые слова: система гербицидов, лук репчатый, баковая смесь, стомп, тотрил, набу, МЕПС, ЖКУ, засоренность.

ANNOTATION

Mogilnaya E.N. The system of herbicides application on onion sowing in the Forest-Stepe of Ukraine. -Manuscript

Thesis for a Master of Agriculture degree on the speciality vegetable growing , Institute of Vegetables and Melons, UAAS ,Kharkiv, 2001.

There are defended data on studying the system of herbisides application on onion sowings, which ensures weediness lowering on 90-95 % and permits to reduce pesticides effect on the environment. It is determined that totril and nabu may be used in tank mixture in a dose (1,0-1,4) + 1,0 l/ha. It is possible to increase the mixture phytotoxicity by adding in the working solution OEPS in a dose 4 l/ha or LCF – 15 l/ha as SAM.

There is studied aftereffect of herbicides of ground action (stomp, rayser, zenkor, dual and butizon) on following vegetable crops in crop rotation, which promoted weediness reduce of sowing on 10-61 % and not influenced the yield of onions, carrot, tomato, cucumber and late ripening cabbage.

On the basis of