УНІВЕРСИТЕТ

МОЛОКОВИЧ Ольга Олексіївна

УДК 378.147=111

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

РІВНЯ ВОЛОДІННЯ ГОВОРІННЯМ

АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ ЯК ДРУГОЮ ІНОЗЕМНОЮ

У СТУДЕНТІВ II КУРСУ МОВНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Спеціальність 13.00.02. – теорія та методика навчання:

германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, доцент

Петращук Олена Петрівна,

Київський національвний лінгвістичний

університет,

завідувач кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Куліш Лариса Юліанівна,

Національна музична академія України

ім. П.І. Чайковського,

завідувач кафедри мов

кандидат педагогічних наук, доцент

Олійник Тетяна Іванівна,

Горлівський державний педагогічний

інститут іноземних мов,

доцент кафедри іноземної філології

Провідна установа Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна, кафедра англійської

філології, Міністерство освіти і науки України,

м.Харків

Захист відбудеться 12 грудня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою: 03680, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету, 03680, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 73.

Автореферат розісланий 10 листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В наш час більшість педагогічних мовних вищих закладів освіти (ВЗО) України готує викладачів з двох спеціальностей, тому перед факультетами іноземних мов стоїть завдання підготувати спеціалістів, здатних викладати на високому професійному рівні не тільки першу, але й другу іноземну мову.

На мовних факультетах ВЗО вивчення першої іноземної мови (французької, німецької, іспанської, японської, китайської, арабської та ін.) починається з першого року навчання. Вивчення англійської мови як другої іноземної починається з другого курсу і продовжується протягом чотирьох років. Таким чином, студенти II курсу мовного факультету вивчають англійську мову як другу іноземну перший рік.

Одним з основних завдань курсу навчання другої іноземної мови є формування вмінь говоріння. Важливість цього завдання для професійної діяльності випускників мовного ВЗО є очевидною. Проте в практиці навчання англійської мови як другої іноземної відсутні науково обгрунтовані методики контролю та оцінки рівня володіння цією мовою і говорінням зокрема.

У сучасній методиці викладання іноземних мов проблемі тестового контролю присвячено багато досліджень вітчизняних та зарубіжних учених (Банкевич, 1981; Головач, 1997; Кміть, 2000; Коккота, 1989; Ніколаєва, 1996; Петращук, 2000; Петренко, 1996; Рапопорт, 1986; Рапопорт, Сельг, Соттер, 1987; Саєнко, 1998; Скалкін, 1986; Фоломкіна, 1986; Alderson, Clapham, Wall, 1995; Bachman, 1990; Bachman, Palmer, 1996; Finocchiaro, Sako, 1983; Harris, 1977; Heaton, 1991; Henning, 1987; Hughes, 1992; Knight, 1992; Madsen, 1983; Oller, 1992; Underhill, 1987; Weir, 1990 та інших).

Наше дослідження виконане на II курсі мовного факультету ВЗО, на якому, згідно з вимогами Типової програми, рекомендується проводити тестовий контроль рівня володіння говорінням під час тематичного (після вивчення конкретної теми) та рубіжного (перед заліком в кінці першого року навчання) тестування.

Однак у практиці викладання англійської мови як другої іноземної на першому році ми зіткнулися з відсутністю чітких критеріїв до визначення рівня володіння говорінням у студентів II курсу мовного факультету. В той же час Типова програма підготовки вчителя з другої іноземної мови приділяє, на наш погляд, недостатню увагу питанню організації та проведення тестового контролю, який вважається ефективним засобом визначення рівня володіння цим видом мовленнєвої діяльності багатьма вітчизняними і зарубіжними дослідниками.

Таким чином, актуальність теми зумовлена таким фактором: організація та проведення тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету здійснюється не на достатньому рівні, що підтверджується проведеним нами опитуванням викладачів мовних ВЗО (1998-1999 р.р.) та власним досвідом викладання. Таке положення пояснюється відсутністю науково-обгрунтованої методики тестового контролю рівня володіння говорінням, нерозробленістю цієї проблеми в методичній літературі, відсутністю рекомендацій викладачам мовного ВЗО.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках плану науково-дослідної роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ) "Методичні основи гуманізації навчання іноземних мов" (протокол № 6 від 29.01.1996). Результати дослідження розвивають ідею сучасних концепцій навчання іноземних мов у ВЗО з необхідності встановлення чітких стандартів до оцінювання рівня володіння іноземною мовою у студентів. З цією ідеєю безпосередньо пов'язана розробка теоретичних основ тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною на мовному факультеті.

Об’єктом дослідження є контроль рівня сформованості вмінь говоріння англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету.

Предметом дослідження виступає організація тестового тематичного і рубіжного контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету з урахуванням положень інтеракціонального підходу до тестування.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні і практичній розробці методики тестового контролю рівня володіння говорінням у студентів мовного ВЗО, які перший рік вивчають англійську мову як другу іноземну, та експериментальній перевірці її ефективності.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою таких методів дослідження:

·

·

·

·

·

·

·

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості:

·

·

·

·

Впровадження результатів дослідження здійснювалося на кафедрі англійської мови Київського національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, на кафедрі методики та прикладної лінгвістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, на кафедрі іноземних мов Київського гуманітарного інституту в 2000-2001 навчальних роках.

Апробація основних положень результатів дослідження здійснювалася на ювілейній науково-практичній конференції Київського державного лінгвістичного університету 21-24 квітня 1998 р.; науково-практичних конференціях Київського державного лінгвістичного університету 20-22 квітня 1999 р. та 25-28 квітня 2000 р.; науково-практичній конференції "Мова – освіта – культура: наукові парадигми і сучасний світ" Київського державного лінгвістичного університету 24-27 квітня 2001 р.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковані в трьох наукових статтях.

Структура дисертації, визначена її метою та завданнями, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і чотирьох додатків.

Повний обсяг дисертації становить 179 сторінок. Робота містить 28 таблиць та 5 малюнків, які займають 20 сторінок. Чотири додатки мають обсяг 49 сторінок. Список використаних джерел містить 181 найменування і розміщений на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі досліджуються теоретичні передумови організації та проведення тестового контролю рівня володіння говорінням – визначається специфіка тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною; уточнюються психологічні характеристики студентів II курсу мовного факультету; конкретизуються вимоги до мовного та мовленнєвого матеріалу для змістового наповнення ТЗ; виділяються макро- та мікровміння говоріння як об'єкти тестового контролю; уточнюються вимоги до придатного комплексу ТЗ з говоріння.

У своїй роботі ми виходимо з позиції інтеракціонального підходу до тестування, який дозволяє обгрунтувати закономірності вимірювання вмінь говоріння у студентів, враховуючи функціонування внутрішніх механізмів процесу тестування. При цьому враховується взаємодія між змістом навчання та змістом комплексу ТЗ, між характеристиками ТЗ та характеристиками комунікативного завдання, між особливостями здійснення іншомовного спілкування в тестових і позатестових (реальних) обставинах, між характеристиками ТЗ та індивідуально-психологічними особливостями тестованого (О.П. Петращук, 1999).

Специфіку тестового контролю рівня володіння говорінням на першому році навчання англійської мови як другої іноземної визначають такі фактори: обмеженість терміну навчання другої іноземної мови в порівнянні з першою; неоднорідність рівня володіння англійською мовою у студентів-другокурсників; інтерферуючий вплив першої іноземної мови студентів; наявність у студентів попереднього досвіду виконання ТЗ з говоріння першою іноземною мовою; достатня психологічна готовність студентів-другокурсників до виконання ТЗ з говоріння; врахування взаємодії між змістом навчання англійської мови як другої іноземної і змістом ТЗ з говоріння; забезпечення комунікативної спрямованості ТЗ; відповідність ТЗ за

складністю віковим психологічним особливостям студентів та змісту першого року навчання англійської мови як другої іноземної.

Психологічні особливості тестованих, контингент яких складають студенти II курсу мовного ВЗО, ми визначали шляхом аналізу особистості тестованого (О.П. Петращук, 2000). На основі теорії індивідуалізованого навчання іноземної мови (С.Ю. Ніколаєва, 1987) особистість тестованого розглядалася в межах психологічної структури особистості, на підставі якої був виділений ряд компонентів з метою їх подальшого врахування в тестуванні говоріння: у межах I підструктури – інтерес до оволодіння англійською мовою, мотивація у виконанні ТЗ з говоріння англійською мовою; у межах II підструктури – попередній досвід виконання ТЗ з говоріння першою іноземною мовою; у межах III підструктури – психічні процеси, які забезпечують тестованому інтелектуальну спроможність успішно виконувати ТЗ з говоріння; у межах IV підструктури – темперамент і стать тестованого.

Отже ми дійшли висновку, що психологічна готовність контингенту студентів II курсу мовного факультету до виконання ТЗ з говоріння є достатньою за трьома підструктурами. За четвертою підструктурою ступінь психологічної готовності не виділяється, але необхідно враховувати стать тестованих при доборі ситуацій і запитань у ТЗ.

Змістове наповнення ТЗ з говоріння було визначено у співвіднесенні із змістом першого року навчання англійської мови як другої іноземної. Здійснюючи відбір матеріалу для ТЗ з говоріння, ми враховували такі вимоги, як: відповідність структури і змісту ТЗ цілям, об’єктам тестування, з2місту навчання говоріння англійською мовою як другою іноземною та віковим психологічним особливостям досліджуваного контингенту тестованих; доступність ТЗ за структурою та змістом для тестованих; забезпечення максимально можливого ступеня комунікативності ТЗ; наявність у ТЗ автентичного мовного та мовленнєвого матеріалу; наявність навчальної цінності, ситуативності та проблемності ТЗ; забезпечення достатнього рівня мотивації; зрозуміле, чітке, недвозначне формулювання інструкції (Л.В. Банкевич, 1981; В.О. Коккота, 1989; О.П. Петращук, 1999).

У процесі тестового контролю рівня володіння говорінням рівень сформованості комунікативної компетенції в цьому виді мовленнєвої діяльності визначається за допомогою вимірювання вмінь говоріння тестованих, і засобом здійснення такого вимірювання виступають ТЗ з говоріння ( L. Bachman, 1990; B. Spolsky, 1995; C. Weir, 1990). Вміння говоріння ми згрупували за ознакою ступеня засвоєння окремих мовленнєвих дій як мікровміння та макровміння (Е.А. Штульман, 1977). Ми виділили макровміння студентів продукувати діалоги і монологи різних функціональних типів на основі запропонованих навчальних комунікативних ситуацій (в межах тематики, мовного і мовленнєвого матеріалу, визначених Типовою програмою). Ці макровміння, в свою чергу, включають мікровміння, які були визначені на основі аналізу психологічних і лінгвістичних особливостей говоріння, а також його комунікативних функцій.

Тестовий контроль рівня володіння говорінням виконує різноманітні функції: контролюючу, навчальну, виховну, констатуючу, коригуючу, мотиваційно-орієнтуючу, оціночну та прогнозуючу функції. Для успішної реалізації визначених функцій організація тестового контролю в мовному ВЗО здійснюється завдяки врахуванню таких принципів: комунікативної спрямованості, автентичності, врахування вікових психологічних особливостей студентів-другокурсників, відкритої та закритої інформації, попередньої підготовки до виконання ТЗ з говоріння, об'єктивності. Ефективність визначення рівня володіння говорінням у студентів II курсу мовного факультету забезпечується за умови використання придатних ТЗ з говоріння. В свою чергу, розробка цих завдань потребує врахування вимог, що висуваються до якісного тесту навчальних досягнень, а саме валідності, надійності, практичності, економічності та автентичності.

Другий розділ містить методику організації тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету, яка передбачає розробку комплексу ТЗ з говоріння і моделі реалізації цього контролю у навчальному процесі в мовному ВЗО.

Під комплексом ТЗ з говоріння ми розуміємо впорядкований набір і опис ТЗ, спрямованих на вимірювання дійсного рівня сформованості вмінь говоріння у студентів мовного факультету, з метою їх багаторазового використання в процесі навчання англійської мови як другої іноземної.

Розробка комплексу ТЗ з говоріння включала визначення типів ТЗ за конкретними критеріями; здійснення добору прийомів тестування для складання визначених типів ТЗ; опис ТЗ для вимірювання рівня сформованості вмінь говоріння у студентів під час проведення тематичного і рубіжного тестування на першому році навчання англійської мови як другої іноземної; уточнення методу оцінювання відповідей тестованих; визначення структури комплексу ТЗ. При цьому розробка ТЗ з говоріння здійснювалась нами згідно з такими вимогами: ТЗ повинне бути спрямованим на перевірку рівня володіння конкретним функціональним типом діалогу або монологу; ТЗ повинне виконуватись за допомогою таких прийомів спонукання до діалогічного або монологічного висловлювання, які знайомі студентам у навчанні; ТЗ має відповідати віковим інтересам студентів та рівню їх інтелектуального розвитку.

ТЗ з говоріння у нашому дослідженні визначається як засіб спонукання тестованого до виявлення мовленнєвої поведінки, яка забезпечує отримання очікуваної відповіді, та вимірювальний інструмент, здатний визначити ступінь успішності відповіді тестованого. В умовах виконання ТЗ з говоріння очікувана відповідь тестованого складається з мовленнєвої дії, до якої його спонукає таке ТЗ шляхом формулювання конкретної інструкції, зовнішнього оформлення завдання і подачі матеріалу.

При розробці ТЗ особливу увагу потрібно звернути на формулювання інструкції з виконання завдання. Вона повинна формулюватися просто, стисло, чітко і недвозначно. При формулюванні інструкціїй ми враховували те, що вони повинні спонукати тестованих до здійснення тих мовленнєвих дій, які мають місце під час реального спілкування. У нашому дослідженні інструкції до ТЗ подавалися як англійською, так і українською мовами у слуховій, зоровій та комбінованій модальностях. Останню модальність пред'явлення інструкції ми застосовували у випадку, коли тестовані не мали достатнього досвіду з виконання подібних ТЗ першою іноземною мовою. Тому з'являлася необхідність детально пояснювати інформацію, сформульовану в інструкції (О.П. Петращук, 1999).

За формою матеріал для опрацювання в ТЗ подавався вербально, невербально (малюнки, схеми, карти) і комбіновано (бланк діалогу з репліками одного з учасників, який озвучувався екзаменатором у ході виконання ТЗ). У випадку подачі матеріалу вербально використовувалася англійська мова.

Режим виконання ТЗ варіювався в залежності від очікуваної відповіді тестованого і міг бути індивідуальним, парним ("тестований-екзаменатор" або "тестований-тестований") і груповим (4 тестованих).

Розподіл часу на виконання окремого ТЗ залежав від цілей тестування і міг бути обмеженим або необмеженим. У нашому дослідженні проведення тематичного тестування говоріння було обмеженим у часі і визначалося шляхом фіксації загального часу, відведеного на виконання конкретного ТЗ усіма тестованими і поділом його на кількість тестованих. Під час проведення рубіжного тестування на виконання конкретного ТЗ ми відводили стільки часу, скільки потрібно найслабшому тестованому.

При розробці комплексу ТЗ з говоріння типи ТЗ подавалися автором у двох варіаціях на основі різних прийомів виконання такого завдання з метою визначення придатнішої варіації під час експериментального випробування якісних характеристик ТЗ.

ТЗ з говоріння розроблялися за матрицею, запропонованою О.П. Петращук, 1999. Розробка матриці комплексу ТЗ з говоріння передбачала визначення таких специфікацій ТЗ, як: мета ТЗ; дефініція конструкта; характеристики сетінгу; розподіл часу; зміст інструкцій до ТЗ; характеристики пред’явлення матеріалу та очікуваної відповіді; метод оцінювання відповідей тестованих.

Для оцінювання результатів виконання ТЗ тестованими ми скористалися методом шкалювання і розробили дві аналітичні нормо-орієнтовані критеріальні шкали (відповідно для оцінювання вмінь діалогічного і монологічного мовлення). Одним з основних завдань розробки таких шкал було досягнення оптимального рівня нормативності для нашого контингенту тестованих. При цьому поняття “нормативність” трактувалося нами як нормативність в залежності від ступеня навчання та нормативність у контексті помилок порушення і помилок спотворення. Аналітичні критеріальні шкали містять серію описів умінь тестованих за кожним з критеріїв оцінювання, за допомогою яких вибирається рівень, що точніше відповідає якості відповіді тестованого, і на його основі виставляється оцінка. Критерії оцінювання за аналітичною шкалою включають правильність та успішність виконання завдання (для обох шкал); ініціативність, гнучкість та ситуативність (для діалогічного мовлення); темп мовлення, впевненість та складність побудови висловлювання (для монологічного мовлення).

Структура комплексу ТЗ з говоріння включає типи ТЗ (у двох варіаціях) та відповідні їм прийоми тестування, спрямовані на визначення рівня сформованості вмінь говоріння як об’єктів контролю.

Розроблений комплекс ТЗ з говоріння обумовив структуру моделі реалізації тестового контролю рівня володіння говорінням, яка побудована за циклічно-спіральним принципом і розрахована на другий семестр першого року навчання англійської мови як другої іноземної. Таким чином, вісім розроблених нами типів ТЗ (чотири – на визначення рівня сформованості макровмінь володіння чотирма функціональними типами діалогу та чотири – на визначення рівня сформованості макровмінь володіння чотирма функціональними типами монологу) виконуються у другому семестрі після вивчення тем та перед підсумковим заліком. При цьому на один проміжок часу (2 тижні), відведений на вивчення конкретної теми, припадає виконання одного типу ТЗ (діалогічне або монологічне мовлення). Такий проміжок часу, під час якого студентами виконується один тип ТЗ, ми вважаємо мікроциклом у моделі реалізації тестового контролю рівня володіння говорінням. У свою чергу, два мікроцикли складають один цикл, який передбачає виконання студентами відповідно двох типів ТЗ (на визначення рівня сформованості вмінь діалогічного і монологічного мовлення). Отже другий семестр першого року навчання англійської мови як другої іноземної містить три цикли на реалізацію тематичного тестування і один цикл на реалізацію рубіжного тестування.

Таким чином, модель реалізації тестового контролю рівня володіння говорінням, яка розроблена за циклічно-спіральним принципом, передбачає проведення тематичного і рубіжного тестування протягом другого семестру першого року навчання англійської мови як другої іноземної на мовному факультеті.

Запропонований комплекс ТЗ та модель реалізації тестового контролю рівня володіння говорінням пройшли експериментальне випробування в ході занять з практики англійської мови як другої іноземної на II курсі мовного ВЗО.

У третьому розділі описується експериментальне випробування ефективності методики тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету. Метою експериментального випробування було визначення придатності розробленого комплексу ТЗ з говоріння, яка визначалася відповідністю його якісних параметрів стандартним якостям придатних тестів з іноземної мови. Завданням експериментального дослідження було одержання даних про якісні характеристики окремих ТЗ, розроблених у двох варіаціях для того, щоб визначити придатнішу варіацію для включення її до остаточного варіанту комплексу. Дві варіації одного типу ТЗ містили різні сполучення характеристик подачі матеріалу в комунікативних ситуаціях, інструкції, що подавались різними мовами та в різному обсязі, та термін виконання конкретного ТЗ.

Вибірка тестованих, залучених для проведення експериментального випробування, склала 107 осіб, які відбирались шляхом випадкового добору серед студентів II курсу КНЛУ, що перший рік вивчають англійську мову як другу іноземну. Таким чином, було відібрано 16 груп тестованих, серед них 8 груп з високим рівнем підготовки, 5 – з середнім та 3 – з низьким рівнем. Рівень підготовки груп був визначений завдяки попередньому опитуванню викладачів, які вели у відібраних групах заняття з практики англійської мови як другої іноземної. Було заплановано, що кожна з груп виконає по одному ТЗ.

Процедура оцінювання якісних характеристик комплексу ТЗ з говоріння з метою одержання мінімально прийнятних значень цих характеристик для придатного тесту передбачала статистичну обробку емпіричних даних, отриманих під час експериментального дослідження, опитування викладачів і студентів та наших власних спостережень.

Експериментально було встановлено, що запропоновані ТЗ мають достатній рівень за такими показниками як валідність, надійність та автентичність. При цьому порівняльний аналіз оцінок результатів тестування з оцінками викладачів, які були виставлені студентам під час проведення підсумкового заліку в кінці першого року навчання англійської мови як другої іноземної, показав, що у 55,1% студентів оцінки співпали. У 44,9% студентів оцінки не співпали через незначну різницю в 1-2 бали або через надто велику складність декількох окремих завдань, за які студенти отримали занижені оцінки. Коефіцієнт успішності виконання всіх ТЗ комплексу становив 73%. Однак інструкції до ТЗ, сформульовані англійською мовою, викликали ускладнення в розумінні тестованими з низьким рівнем підготовки, що зумовило наше рішення в остаточному варіанті комплексу сформулювати інструкції до всіх ТЗ рідною (українською) мовою. Для врахування рівня розвитку спеціальних умінь виконувати ТЗ проводився аналіз наявного у тестованих досвіду виконання подібних ТЗ, і на його основі прогнозувалася їх здатність успішно виконувати ці ТЗ. Оскільки ТЗ виконувалися студентами з другої іноземної мови, очікувалось, що тестовані ознайомлені з процедурою виконання ТЗ з говоріння в результаті виконання подібних завдань з першої іноземної мови. Однак в деяких випадках ТЗ з говоріння виявилися для них новою формою роботи, що потребувало додаткового роз’яснення і виготовлення пам'яток-інструкцій щодо процедури виконання цих завдань.

Було встановлено, що ТЗ мають низьку практичність та економічність, що пов'язано із затратою великої кількості часу і складністю організації тестування вмінь говоріння, перевірки відповідей тестованих та підрахунку результатів виконання ТЗ.

Одним із завдань нашого дослідження було виявлення можливого інтерферуючого впливу першої іноземної мови студентів під час виконання ними ТЗ з говоріння англійською мовою як другою іноземною. Отже результати експериментального випробування показали, що рівень володіння тестованими першою іноземною мовою впливає на їх говоріння англійською мовою; рівень володіння тестованими англійською мовою як другою іноземною впливає на наявність/відсутність інтерференції в їх відповідях під час виконання ТЗ; спорідненість/неспорідненість мовної системи англійської мови з мовними системами перших іноземних мов тестованих впливає на появу інтерференції в їх відповідях; найбільший інтерферуючий вплив першої іноземної мови у відповідях тестованих проявляється у фонетичних навичках говоріння англійською мовою.

Ці результати були враховані нами під час розробки та валідації критеріальних шкал. Валідація розроблених шкал здійснювалася шляхом зіставлення відповідей тестованих з еталонними зразками, які були одержані в результаті аналізу типових зразків, утворених студентами з різним рівнем підготовки. Таким чином, ми отримали по 5 зразків відповідей, за які тестованим було поставлено відмінно, добре, задовільно і незадовільно. Згідно з цими еталонними зразками були уточнені описи п’яти розроблених рівнів за кожним критерієм обох шкал. Іншим шляхом валідації критеріальних шкал була можливість співвіднести описані в них критерії за кожним з п'яти рівнів з рівнями, запропонованими програмою з англійської мови для університетів/інститутів (Програма, 1999). Здійснивши зіставлення цих рівнів, ми виявили, що з усіх студентів, які брали участь у тестуванні, 27,3% студентів досягли рівня “В1”, 32,5% студентів – рівня “А2”, 25,5% студентів – рівня “А1”, 14,8% студентів – не виявили рівня, що підлягає оцінюванню.

Остаточний варіант комплексу складають ТЗ на основі таких прийомів тестування:

для діалогічного мовлення для монологічного мовлення

а) усне інтерв’ю; а) усний звіт;

б) вирішення проблеми; б) закінчення розповіді;

в) порівняння малюнків; в) використання малюнку/серії малюнків;

г) рольова гра. г) пояснення відповідності.

Сформульовані нами методичні рекомендації відображають організаційні процедури, пов'язані з реалізацією тестового контролю рівня володіння говорінням у студентів II курсу мовного факультету. Запропоновані рекомендації дають змогу викладачам забезпечити підготовку, організацію та проведення тестового контролю рівня володіння говорінням у ході практичних занять з англійської мови як другої іноземної.

ВИСНОВКИ

В дисертації представлене теоретичне обгрунтування і практичне вирішення проблеми організації та проведення тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету. Реалізація накреслених завдань дослідження знайшла своє вираження у визначенні теоретичних передумов тестового контролю рівня володіння говорінням, розробці методики цього контролю та моделі його реалізації в навчальному процесі з англійської мови як другої іноземної і формулюванні методичних рекомендацій щодо його проведення на II курсі мовного факультету.

Наукові і практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1. Теоретичні передумови організації тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету є основою для вирішення проблеми нашого дослідження з позицій інтеракціонального підходу до тестування.

2. Психологічні ообливості студентів II курсу мовного факультету розглядаються у межах психологічної структури особистості. Встановлено, що психологічна готовність контингенту студентів-другокурсників мовного ВЗО до виконання ТЗ з говоріння є достатньою за першою, другою і третьою підструктурами. За четвертою підструктурою психологічна готовність не виділяється, однак враховується стать тестованих при доборі ситуацій і змісту запитань у ТЗ.

3. Зміст комплексу ТЗ з говоріння зумовлюється врахуванням таких вимог як відповідність структури і змісту ТЗ цілям, об’єктам тестування, змісту навчання говоріння англійською мовою як другою іноземною; доступність ТЗ віковим психологічним особливостям контингенту тестованих; забезпечення максимально можливого ступеня комунікативності ТЗ; наявність у ТЗ автентичного матеріалу і навчальної цінності, ситуативності і проблемності; забезпечення достатнього рівня мотивації та зрозуміле, чітке, недвозначне формулювання інструкцій.

4. Специфіку тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною визначають такі фактори: обмеженість терміну навчання другої іноземної мови в порівнянні з першою; неоднорідність рівня володіння англійською мовою контингентом студентів; інтерферуючий вплив першої іноземної мови студентів; наявність у студентів попереднього досвіду виконання ТЗ з говоріння першою іноземною мовою; достатня психологічна готовність студентів до виконання ТЗ з говоріння; врахування взаємодії між змістом навчання англійської мови як другої іноземної і змістом комплексу ТЗ з говоріння; забезпечення комунікативної спрямованості ТЗ; відповідність ТЗ за складністю віковим психологічним особливостям студентів та змісту першого року навчання англійської мови як другої іноземної.

5. Об’єктами тестового контролю рівня володіння говорінням виступають макро- та мікровміння діалогічного і монологічного мовлення в межах функціональних типів діалогу та монологу. Згадані вміння визначені на основі психологічних і лінгвістичних характеристик говоріння, а також його комунікативних функцій.

6. Ефективність визначення рівня володіння говорінням у студентів II курсу мовного факультету забезпечується за умови використання придатних ТЗ з говоріння. В свою чергу, розробка цих завдань потребує врахування вимог, що висуваються до якісного тесту навчальних досягнень, а саме валідності, надійності, практичності, економічності та автентичності.

7. Перелічені положення стали основою для розробки комплексу ТЗ з говоріння, яка охоплює такі етапи: визначення типів ТЗ у їх співвіднесенні з функціональними типами діалогу і монологу; конкретизація прийомів тестування для складання визначених типів ТЗ; опис комплексу ТЗ для вимірювання рівня сформованості вмінь говоріння у студентів мовного ВЗО під час проведення тематичного і рубіжного тестування на першому році навчання англійської мови як другої іноземної; уточнення методу оцінювання відповідей тестованих шляхом розробки двох аналітичних критеріальних шкал для ТЗ з діалогічного та монологічного мовлення відповідно; визначення структури комплексу ТЗ, яка співвідноситься з класифікацією об'єктів тестового контролю рівня володіння говорінням та типів ТЗ.

8. Запропонована методика тестового контролю рівня володіння говорінням успішно реалізується за умови придатності ТЗ з говоріння. Придатність ТЗ забезпечується дотриманням загальноприйнятої в тестуванні процедури складання комплексу ТЗ та його відповідністю якісним характеристикам тесту навчальних досягень. Процедура складання комплексу ТЗ включає проектування ТЗ, розробку матриці ТЗ та випробування якості ТЗ.

9. Організація тестового контролю рівня володіння говорінням у студентів II курсу мовного факультету, які вивчають англійську мову як другу іноземну, здійснюється за циклічно-спіральною моделлю реалізації тестування. Ця модель дозволяє забезпечити проведення тематичного і рубіжного тестового контролю вмінь говоріння на першому році навчання англійської мови як другої іноземної у мовному ВЗО.

10. Визначення ефективності запропонованої методики проводилося шляхом перевірки придатності розроблених ТЗ з говоріння. Експериментально було встановлено, що запропоновані ТЗ мають достатній рівень за такими показниками як валідність, надійність та автентичність. При цьому коефіцієнт успішності виконання всіх ТЗ комплексу становить 73%. Разом з тим було встановлено, що ТЗ мають низьку практичність та економічність, що пов'язано із затратою великої кількості часу і складністю організації тестування вмінь говоріння, перевірки відповідей тестованих та підрахунку результатів виконання ТЗ.

11. Застосування розроблених критеріальних шкал дало змогу виявити, що наприкінці першого року навчання говоріння англійською мовою як другою іноземною у мовному ВЗО 27,3% студентів досягли рівня “В1”, 32,5% студентів – рівня “А2”, 25,5% студентів – рівня “А1”, 14,8% студентів – не виявили рівня, що підлягає оцінюванню.

12. Сформульовані методичні рекомендації є практичним посібником щодо організації та проведення тестового контролю рівня володіння говорінням у студентів II курсу мовного факультету. Їх застосування у практиці викладання англійської мови як другої іноземної дасть можливість викладачам ефективно та результативно здійснювати такий контроль на першому році навчання другої іноземної мови.

13. Теоретичні та практичні результати нашої дисертації можуть застосовуватись у дослідженнях, присвячених проблемам тестового контролю рівня сформованості навичок і вмінь іншомовного мовлення в інших типах закладів освіти, на інших ступенях навчання говоріння тощо.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях:

1. Вміння діалогічного мовлення як об'єкти тестового контролю (мовний вуз, початковий ступінь навчання) // Проблеми сучасної методики викладання іноземних мов: Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія "Педагогіка та психологія". (Методика навчання іноземних мов). – К.: КДЛУ, 1998. – Вип. 1. – С. 181-187.

2. Класифікація тестових завдань для визначення рівня сформованості вмінь іншомовного діалогічного мовлення студентів мовних спеціальностей // Вісник КДЛУ. Серія "Педагогіка та психологія". – К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. – Вип. 2. – С. 157-160.

3. Визначення придатності тесту навчальних досягнень з іншомовного говоріння студентів мовного вищого навчального закладу // Вісник КДЛУ. Серія "Педагогіка та психологія". – К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. – Вип. 3. – С. 117-120.

АНОТАЦІЯ

Молокович О.О. Тестовий контроль рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною у студентів II курсу мовного факультету. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови. – Київський національвний лінгвістичний університет, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми тестового контролю рівня володіння говорінням у студентів II курсу мовного вищого закладу освіти, які вивчають англійську мову як другу іноземну. В роботі теоретично обгрунтовується методика організації та проведення тестового контролю рівня володіння говорінням. Визначена специфіка тестового контролю рівня володіння говорінням англійською мовою як другою іноземною. Уточнений ступінь психологічної готовності студентів II курсу мовного факультету до виконання тестових завдань з говоріння. Конкретизовані вимоги до відбору мовного і мовленнєвого матеріалу для його використання в тестових завданнях. Виділені об'єкти тестового контролю рівня володіння говорінням. Уточнені вимоги до тестових завдань з говоріння, придатних для використання під час проведення тематичного і рубіжного тестування. Розроблений комплекс тестових завдань з говоріння, ефективність якого перевірена та підтверджена в ході експериментального випробування якісних характеристик тестових завдань. Розроблені та валідовані критеріальні шкали для оцінювання відповідей студентів під час виконання ними тестових завдань з говоріння. Сформульовані методичні рекомендації щодо використання комплексу тестових завдань знайшли своє практичне застосування у процесі навчання англійської мови як другої іноземної.

Ключові слова: тестовий контроль рівня володіння говорінням, вміння говоріння, об'єкти тестового контролю, мовний і мовленнєвий матеріал, ступінь психологічної готовності студентів, тестові завдання, критеріальні шкали.

АННОТАЦИЯ

Молокович О.А. Тестовый контроль уровня владения говорением на английском языке как втором иностранном у студентов II курса языкового факультета. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения: германские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена решению проблемы тестового контроля уровня владения говорением у студентов II курса языкового вуза, английский язык как второй иностранный. В работе теоретически обосновывается методика организации и проведения тестового контроля уровня владения говорением.

Специфику тестового контроля уровня владения говорением на английском языке как втором иностранном определяют следующие факторы: 1) ограниченность периода обучения второму иностранному языку в сравнении с первым; 2) неоднородность уровня владения английским языком у студентов II курса; 3) интерферирующее влияние первого иностранного языка студентов; 4) наличие у студентов опыта выполнения тестовых заданий по говорению на первом иностранном языке; 5) достаточная психологическая готовность студентов к выполнению тестовых заданий по говорению; 6) учет взаимодействия между содержанием обучения английскому языку как второму иностранному и содержанием комплекса тестовых заданий по говорению; 7) обеспечение коммуникативной направленности тестовых заданий; 8) соответствие тестовых заданий по сложности возрастным психологическим особенностям студентов и содержанию первого года обучения английскому языку как второму иностранному.

Выделены психологические особенности студентов II курса, которые рассматривались в рамках психологической структуры личности. Определено, что степень психологической готовности студентов к выполнению тестовых заданий по говорению достаточна в рамках первой, второй и третьей подструктуры. В рамках четвертой подструктуры психологическая готовность не выделяется, но учитывается пол тестируемых при отборе сюжета рисунков и содержания вопросов в тестовых заданиях.

Учтены такие требования к отбору языкового и речевого материала как: соответствие структуры и содержания тестовых заданий