Міністерство внутрішніх справ

Національний університет внутрішніх справ

Макаренко Павло Валентинович

УДК 159.9:159.923.2:159.923.5

Професійна "Я-концепція" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності

Спеціальність 19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ,

Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Попова Галина

Вікторівна, Національний університет внутрішніх справ,

доцент кафедри прикладної психології.

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, професор Соболєв Василь Олександрович, Національний університет внутрішніх справ, начальник науково-дослідної лабораторії соціальної та психологічної роботи в органах внутрішніх справ.

кандидат психологічних наук, доцент Кузнєцов Марат Амірович, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, професор кафедри практичної психології.

Провідна установа: Національна академія Служби безпеки України, кафедра педагогіки та оперативної психології, Служба безпеки України, м. Київ.

Захист відбудеться 25.09.2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 при Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 09.08.2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук, доцент О.В. Тімченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У період зміни структури суспільства, у зв'язку зі зростанням рівня “кримінальності” особливого значення набуває завдання високої професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ. Одним із аспектів підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності є формування їх адекватної професійної "Я-концепції". Від рівня сформованості й адекватності професійної "Я-концепції" залежить у цілому ефективність конкретної діяльності працівника органів внутрішніх справ. Суспільний статус даної професійної діяльності є таким, що сформованість адекватної професійної "Я-концепції" у спілкуванні працівників органів внутрішніх справ опосередковано впливає на психологічний клімат суспільства в цілому.

У науковій літературі описані найбільш загальні підходи до вивчення "Я-концепції" (І.С. Кон, Р. Бернс, Е. Еріксон, Л.І.Божович, Л.І.Анціферова та ін.).

Проте прикладні аспекти формування професійної "Я-концепції" працівників правоохоронних органів не висвітлювалися в достатньому обсязі з наведенням даних спеціальних досліджень. Все це зумовлює необхідність теоретичного і практичного аналізу професійної "Я-концепції" працівника органів внутрішніх справ, обгрунтування можливості її спрямованого формування в рамках підготовки до майбутньої професійної діяльності, виділення різноманітних характеристик при дослідженні динаміки її формування.

Методологічною основою дослідження стали:

·

· системно-структурний підхід до особистості (Б.Г.Ананьєв, В.С.Мерлін, П.К.Платонов, В.І.Ковальов, Б.Ф.Ломов та ін.);

· положення сучасної психологічної науки про "Я-концепцію" особистості (І.С.Кон, Р.Бернс, Е.Еріксон, В.В.Столін, Л.І.Божович, О.К.Дусавицький, Л.І.Анціферова та ін.);

· загальнопсихологічні дослідження в галузі розвитку особистості як суб'єкта професійної діяльності (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, О.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Ю.К.Стрелков, О.В.Землянська, А.К.Маркова та ін.).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, яку виконано в межах наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ, відноситься до одного із пріоритетних напрямків науково-дослідної роботи, що затверджено МВС України в розділі “Психологія” та пов'язано з реалізацією "Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки”, "Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000-2003 роки" та "Програми МВС України щодо розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 роки".

Мета дослідження. На основі комплексного психодіагностичного дослідження вивчити специфіку і динаміку становлення професійної "Я-концепції" у майбутніх фахівців правоохоронної діяльності.

На основі поставленої мети визначилися задачі експериментального дослідження і теоретичного аналізу.

1. Проаналізувати теоретичні й експериментальні аспекти проблеми становлення професійної "Я-концепції" й узагальнити основні підходи щодо розгляду поняття "Я-концепції".

2. Виявити параметри, що відбивають стан різних характеристик професійної "Я-концепції" особистості.

3. Вивчити специфіку і динаміку різних параметрів професійної "Я-концепції" у майбутніх фахівців правоохоронної діяльності на різних стадіях входження особистості до професійного середовища.

4. Виділити психологічні підстави, що сприяють формуванню адекватної професійної "Я-концепції" у майбутніх фахівців правоохоронної діяльності.

Об'єкт дослідження - "Я-концепція".

Предмет дослідження - процес становлення професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності.

Методи дослідження: тестування (репертуарний тест особистісних конструктів - РТОК та колірний тест відношень - КТВ), контент-аналіз, методи математичного і статистичного аналізу (метод кутового перетворення - ? критерій Фішера, метод рангової кореляції - коефіцієнт рангової кореляції rs Спірмана).

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати розширюють уявлення про динаміку становлення професійної самосвідомості майбутніх фахівців правоохоронної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

· показано основні тенденції в динаміці становлення професійної самосвідомості майбутніх фахівців правоохоронної діяльності;

· обгрунтовано взаємозв'язок мотивації вибору професійної діяльності і параметрів самоідентифікації особистості з професією;

· виявлено взаємозв'язок перспективної самоідентифікації особистості з професією і параметрів неусвідомленого емоційного ставлення до професійно важливих понять;

· досліджено когнітивний простір в галузі самоідентифікації особистості з професією у майбутніх працівників правоохоронної сфери.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що отримані результати служать підвищенню ефективності добору і підготовки працівників правоохоронної сфери. Дослідження дає можливість діагностувати гармонійність процесів становлення адекватної професійної "Я-концепції" на різних стадіях входження до професійного середовища, що дозволяє підвищити ефективність діяльності працівника органів внутрішніх справ.

Особистий внесок здобувача. Виявлено важливі параметри психологічної діагностики професійної "Я-концепції" у сфері правоохоронної діяльності. Простежено динаміку зміни професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності при входженні до професійного середовища. Позначено шляхи формування адекватної професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної сфери.

У статті, написаній у співавторстві, особистий внесок здобувача складає не менше, ніж 50%.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення та результати дослідження розглядались і обговорювались на засіданнях та наукових семінарах кафедри прикладної психології Національного університету внутрішніх справ у період з 1998 по 2001 рр., розкриті в доповідях на Ш Харківських Міжнародних психологічних Читаннях "Особистість і трансформаційні процеси в суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти" (Харків, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми юридичної психології" (Київ, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Політика і політична культура в умовах становлення і розвитку українського суспільства" (Одеса, 1999), Третій Всеукраїнській конференції молодих науковців "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2000), науково-практичній конференції "Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття" (Дніпропетровськ, 2001). Матеріали дослідження використовуються при читанні лекцій та проведенні практичних занять з курсів: "Проблеми мотивації та діяльності людини", "Юридична психологія", "Соціальна психологія", "Вступ до спеціальності", "Профдобір та профорієнтація в органах внутрішніх справ"

Публікації. Зміст й основні результати проведеного дослідження відображено в 10 публікаціях, з них 6 статей опубліковано у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження викладено на 183 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 231 найменувань (у тому числі 13 іноземних авторів). Робота включає 19 таблиць та 15 рисунків.

ОСНОВНий зміст РОБОТИ.

У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, сформульовані мета і задачі роботи, визначені об'єкт, предмет, завдання дослідження, позначено наукову новизну і практичну значимість роботи, наведено структуру дисертації.

У першому розділі "Сучасний стан проблеми становлення професійної "Я-концепції" у світовій психологічній науці" проведено теоретичний аналіз вітчизняних і закордонних досліджень, присвячених проблемі "Я-концепції" особистості. Поняття "Я-концепція" розглядалося на базі основних підходів до вивчення особистості як зарубіжними (Е.Еріксон, А.Маслоу, З.Фрейд, Дж.Келлі, К.Роджерс та ін.), так і вітчизняними авторами (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Л.І.Божович, В.М.Мясищев, В.С.Мерлін, Д.М.Узнадзе та ін.).

У роботах вітчизняних авторів поняття "Я-концепція" визначається як відносно стабільна, більшою або меншою мірою усвідомлена, така, що переживається як неповторна, система уявлень індивіда про себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе (І.С.Кон, В.В.Столін, О.О.Бодальов, А.Г.Ковальов, О.К.Дусавицький та ін.). Були розглянуті чинники становлення і структура "Я-концепції". У структурі "Я-концепції" автори виділяють різні аспекти: когнітивний (знання про себе) і емоційний (самоставлення). У ході життя людина пізнає себе і накопичує про себе знання, які складають змістовну частину її уявлень щодо себе - її "Я-концепцію". Самоставлення включає переживання з приводу знань про себе, що виникли, і характеризується емоційно-оцінним підгрунтям. При цьому “Я-образ” містить у собі три компоненти:

· когнітивний компонент - уявлення щодо своїх здібностей, зовнішності, соціальної значущості (самосвідомість, самоідентифікація);

· емоційно-оцінний компонент - самооцінка, самовідношення (самоповага, самокритичність, себелюбність);

· поведінковий - прагнення бути зрозумілим, завоювати симпатії, підвищити свій статус або ж бажання залишитися непоміченим, ухилитися від критики, приховати свої вади, тобто діяти (саморегуляція, самореалізація, самовиховання).

Часто поняття "Я-концепція" визначають через поняття "самооцінка", що відноситься до емоційно-оцінного аспекту "Я-концепції". Незважаючи на очевидну близькість, психологічні поняття самооцінки і "Я-концепції" мають відмінності. "Я-концепція" являє собою набір скоріше описових, ніж оцінних уявлень щодо себе. Поняття самооцінки, навпаки, безпосередньо пов'язане з тим, як людина оцінює свої власні якості.

Різними авторами розробляється проблема професійної "Я-концепції" як сукупності уявлень суб'єкта про свою життєву позицію, перспективи і цінності у контексті здійснення обраної професійної діяльності (Є.М.Павлютенков, В.П.Андронов, Н.В.Кузьміна, Є.П.Клубов, А.К.Маркова, Ю.К.Стрелков, та ін.).

На підставі проведеного теоретичного аналізу закономірностей розвитку і становлення структури "Я-концепції" можна припустити, що професійна "Я-концепція" також має аналогічну структуру і свою специфіку формування.

Ми вважаємо, що за своєю структурою професійна "Я-концепція" особистості містить у собі такі компоненти:

·

· емоційно-оцінний компонент – самовідношення до себе як до професіонала, емоційна ідентифікація з професійним середовищем;

· поведінковий (реалізаційний) компонент - прагнення бути зрозумілим, визначення стилю діяльності, підвищення свого професійного статусу, встановлення професійного контакту з різними партнерами по професійному спілкуванню.

За генезисом формування професійна "Я-концепція" виникає із загальної "Я-концепції" у процесі професійного самовизначення особистості, її входження до професійного середовища.

Головний напрямок теоретичного й емпіричного аналізу нашої роботи - це визначення різних ознак і параметрів професійної "Я-концепції" майбутнього фахівця правоохоронної діяльності. Професійна "Я-концепція" працівника органів внутрішніх справ - складне особистісне утворення, що включає в себе різні структури і рівні їхнього функціонування. Серед різноманітних компонентів структури ми можемо виділити в якості основних такі:

·

· ставлення до себе як до професіонала, до різних професійних процесів і професійних категорій;

· особистісна значущість професійної діяльності в системі інтересів і мотивів.

Особлива увага приділена роботам, у яких розглядається розвиток особистості як суб'єкта професійної діяльності (С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, В.Д.Шадриков) та становлення особистості як професіонала (О.М.Бандурка, С.П.Бочарова, А.К.Маркова, Ю.К.Стрєлков, В.С.Медведєв, Г.В.Попова, Е.А.Клімов та ін.).

У літературі професіоналізацію визначають як цілісний безупинний процес становлення особистості спеціаліста і професіонала, що починається з моменту вибору професії і триває протягом усього професійного життя людини і завершується, коли людина припиняє свою професійну діяльність. Важливим процесом професіоналізації можна вважати становлення професіонала, розвиток професійно важливих якостей, перехід людини на наступний рівень професіоналізму і т.д. Узагальнюючи підходи різних авторів, можна виділити три основних етапи професіогенезу з погляду становлення професійної "Я- концепції":

· орієнтації, у процесі якого відбувається професійне самовизначення і здійснення особистістю професійного вибору, первинне планування власного професійного життя;

· навчання, у процесі якого відбувається засвоєння необхідних професійних знань, умінь і навичок, професійне "дозрівання" особистості, виникає реалістичне уявлення про професійне середовище, ідентифікація з професією;

· професійного функціонування, яке супроводжується розвитком професійної "Я-концепції" особистості.

Кожному з етапів професіогенезу відповідає свій "продукт" особистісного розвитку і, відповідно, становлення професійної "Я-концепції". На нашу думку, процес навчання є найбільш сенситивним для розвитку професійної "Я-концепції" особистості. Формування найважливіших психологічних якостей особистості в процесі навчання у майбутнього фахівця спирається на мотиваційну сферу особистості, що включає ціннісні орієнтації майбутнього професіонала, зміст професії, мотиви, цілі, установку на адаптацію, які визначають спрямованість особистості. Саме на її підставі розвивається з різним успіхом операціональна сфера: набуваються професійні знання, професійні здібності, професійні дії, професійне мислення, професійні технології, у тому числі прийоми співробітництва в спільній професійній діяльності і т.д.

Професійна "Я-концепція" майбутнього фахівця правоохоронної діяльності формується поступово, змінюючись у процесі професіоналізації і має особливості, пов'язані зі специфікою правоохоронної діяльності. Особливостями професійної діяльності в правоохоронній галузі є агресивність комунікативного середовища, дії працівників в гостроподійних ситуаціях, сильні емоційні і фізичні навантаження. Перераховані особливості різною мірою виявляються на усіх виділених етапах професіогенезу.

При аналізі освітнього рівня працівників органів внутрішніх справ, було виявлено, що більше 60% працівників слідчого апарату не мають юридичної освіти. Непрофільність освіти призводить до дезадаптації працівників органів внутрішніх справ, різних проблем у діяльності, плинності кадрів. Це свідчить про важливість адекватного становлення професійної "Я-концепції" і зв'язку її з ефективністю професійної діяльності. При цьому необхідно, щоб особистість ідентифікувала себе з професійною діяльністю.

У другому розділі "Загальна характеристика груп обстежених і методів дослідження" описані характеристики групи випробуваних і методичні принципи проведення дослідження й обробки результатів. Дослідження проводилося протягом 1998-2000 рр. на базі Університету внутрішніх справ. У ході роботи було здійснено комплексне психодіагностичне обстеження 93-х курсантів соціально-психологічного та юридичного факультетів Університету внутрішніх справ (1-5-го курсів навчання), середній вік яких склав 21 рік. Серед них 62 юнаки і 31 дівчина.

Дослідження проводилося з метою визначення параметрів самоідентифікації особистості з професією і її зв'язку з параметрами типу мотивації вибору професійної діяльності, із відношенням до професійно важливих понять і з метою дослідження семантичного простору в сфері уявлень випробуваних про якості, необхідні для виконання професійної діяльності працівника органів внутрішніх справ. Основними методами, використаними при дослідженні професійної "Я-концепції" у майбутніх фахівців правоохоронної діяльності, були такі: анкета "Вивчення професійної мотивації кандидата на службу в органи внутрішніх справ"; "Колірний тест відношень"; "Репертуарний тест особистісних конструктів"; метод контент-аналізу. Математична обробка була стандартною із застосуванням статистичних критеріїв: "методу рангової кореляції - коефіцієнт рангової кореляції rs Спірмана" і "методу кутового перетворення - ц критерій Фішера".

У третьому розділі "Аналіз самоідентифікації особистості з професією як характеристика професійної "Я-концепції" описані основні підходи щодо вивчення ідентифікації особистості, що є важливою характеристикою професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності.

Поняття ідентифікації досліджувалося представниками різних зарубіжних та вітчизняних психологічних шкіл в межах дослідження особистості (З.Фрейдом, М.Ейнсвортом, Дж.Боулбі, Дж.Келлі, Д.Майерсом, А.Г.Асмоловим, В.О.Соболєвим, В.Ф.Петренком та ін.).

Механізм, генезис і структура ідентифікації докладно були вивчені Е.М.Дубовською і Р.Л.Кричевським. При цьому виділені три рівні ідентифікації: на першому спостерігається бажання суб'єкта в чомусь наслідувати об'єкт, на другому відбувається деяке уподібнення в поведінці, на третьому - значущий інший виступає для суб'єкта ідентифікації в якості своєрідного регулятора його поведінки, певного еталона. Ідентифікація постає як процес ототожнення індивідом себе з іншою людиною або групою, що допомагає йому успішно опановувати різні види соціальної діяльності. Змістом цього процесу є встановлення такої рольової взаємодії, при якій суб'єкт ідентифікації засвоює і прагне реалізувати цінності об'єкта.

Ідентифікація може здійснюватися в різних формах, які відрізняються психологічним механізмом, характером засвоюваних видів діяльності, ролей, норм і цінностей, а також ступенем ефективності цього засвоєння. Зазвичай виділяють три форми ідентифікації: ідентифікацію з особистістю (реальною або ідеальною), ідентифікацію з реальною групою й ідентифікацію з номінальною групою. При вивченні процесу становлення професіонала в органах внутрішніх справ дослідник зіштовхується з усіма вищезгаданими формами. Наприклад, засвоюючи свою спеціальність, працівник міліції може ідентифікувати себе з якоюсь особистістю, що є для нього ідеалом, або колективом, професійною спільнотою.

Ідентифікація виступає як процес об'єднання людиною себе з іншим індивідом або групою, що дозволяє прийняти соціальні ролі при входженні в групу і засвоїти її норми, цінності, зразки поведінки як власні. Стосовно до процесу професіоналізації можна використовувати такі параметри самоідентифікації особистості з професією, як актуальна та перспективна самоідентифікація з професією, що виступають показниками міри адекватності становлення професіонала і як наслідок становлення його адекватної професійної "Я-концепції".

Нами були досліджені параметри актуальної та перспективної самоідентифікації особистості з професією на різних стадіях входження в професійне середовище у курсантів вищого навчального закладу МВС України; виділені групи з різноманітним взаємозв'язком цих показників. Серед випробуваних п'ятого курсу біля 18% мають низький індекс перспективної самоідентифікації, що можливо є пов'язаним із дезадаптаційними процесами у професійному середовищі (табл. 1). При аналізі даних груп випробуваних за поточною успішністю було виявлено, що в курсантів із поєднанням низької актуальної і високої перспективної самоідентифікації переважає висока успішність.

Таблиця 1

Представленість курсантів з високою і низькою самоідентифікацією відповідно до обраної спеціальності.

Курс навчання “Я” сьогодні як професіонал (актуальна самоідентифікація) “Я” через 3-5 р. як професіонал (перспективна самоідентифікація)

Висока Середня Низька Висока Середня Низька

1 курс 27,8% 50% 22,2% 50% 50% -

3 курс 26,4% 36,8% 36,8% 89,5% 10,5% -

5 курс 8,9% 55,4% 35,7% 60,7% 21,4% 17,9%

За допомогою репертуарного тесту особистісних конструктів (РТОК) був проведений аналіз когнітивного простору професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності, за допомогою якого випробувані описували представників основних спеціальностей в органах внутрішніх справ: "слідчий", "оперуповноважений", "інспектор ДАІ" і "дільничний інспектор", "психолог в ОВС". За допомогою цієї ж методики (РТОК) ми досліджували уявлення випробуваного про набір професійно-важливих якостей, необхідних йому для виконання професійної діяльності. Випробувані різних курсів по-різному будують ієрархію цих професійно-важливих якостей, і вона подана на рис. 1.

Відсоток випробуваних, які обрали якості з високим ступенем переваги інтелектуального блоку, до 5-го курсу зменшується. При цьому відсоток курсантів, які обрали якості з високим ступенем переваги емоційно-вольового і комунікативного блоків, зростає. Зниження частки курсантів, які обрали якості з високим ступенем переваги інтелектуального блоку, в поєднанні з підвищенням частки вибору якостей емоційно-вольового і комунікативного блоків, на нашу думку, свідчить про те, що в основному після занурення у професійне середовище органів внутрішніх справ, його дослідження і пізнання старшокурсники починають більш реалістично оцінювати необхідний для роботи набір професійно-важливих якостей.

Рис. 1. Доля (%) курсантів, які обрали якості з високим рівнем переваги в блоках професійно-важливих якостей.

Виділені від 1-го до 5-го курсу розходження частки курсантів, які обрали професійно-важливі якості описуваних блоків з високим ступенем переваги, є значущими за критерієм кутового перетворення Фішера: в інтелектуальному блоці r ? 0,04; у комунікативному блоці r = 0,02; в емоційно-вольовому блоці r = 0,04.

Когнітивний простір професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності значно змінюється від 1-го до 5-го курсу. Приблизно в третини випробуваних ці зміни негативні, і надалі вони можуть призвести до професійної дезадаптації. 16,8% випускників використовують негативні якості для опису працівника органів внутрішніх справ.

За допомогою методу рангової кореляції було досліджено взаємозв'язок між професійно-важливими якостями, виділеними випробуваними. Сполучення таких якостей як “професіоналізм - розум” обрали 20,4% випробуваних, “впевненість у собі - досвід” - 19,4%, “нахабність - користолюбство”- 16,36%, “освіта - професіоналізм ” - 18,03%, “професіоналізм - досвід” - 21,31%, “нахабність - справедливість” - -22,45%, “впевненість у собі - професіоналізм ” - 16,39%, “уміння говорити - спеціальні знання ” - 13,11%.

У четвертому розділі "Аналіз мотивації професійного вибору як показника професійної "Я-концепції" описані теоретичні й емпіричні підходи щодо характеристики мотиваційної сфери як важливого показника при встановленні міри адекватності професійної "Я-концепції" (О.М.Леонтьєв, П.М.Якобсон, Є.П.Ильин, С.С.Занюк, В.І.Ковальов, Ф.Герцберг, Х.Хекхаузен, А.Маслоу та ін.).

Проаналізовано професійну мотивацію працівників органів внутрішніх справ (В.Л.Васильєв, М.І.Єнікєєв, О.М.Бандурка, О.Н.Роша, В.О.Соболєв Г.В.Попова, Є.П.Клубов, Д.О.Кобзін та ін.) та її репрезентованість у групах випробуваних із різним поєднанням актуальної і перспективної самоідентифікації особистості з професією. Аналіз типів мотивації вибору професійної діяльності проводився за методикою "Вивчення професійної мотивації кандидата на службу в органи внутрішніх справ" і поданий у таблицях 2, 3.

Таблиця 2

Вираженість професійної самоідентифікації в групі з переважною адекватною мотивацією вибору професійної діяльності.

Курс Актуальна самоідентифікація Перспективна самоідентифікація

Висока Середня Низька Висока Середня Низька

1 курс 36,3% 45,2% 18,2% 72,8% 27,2% -

3 курс 23,1% 46,8% 30,1% 84,6% 15,4% -

5 курс 33,3% 52,8% 13,9% 72,2% 16,7% 11,1%

У групі випробуваних із вираженим адекватним типом мотивації вибору професійної діяльності нами зафіксовано в три рази менше випробуваних із низьким ступенем як актуальної професійної самоідентифікації, так і перспективної професійної самоідентифікації в порівнянні з групою випробуваних, що мають іншу мотивацію професійного вибору.

Особи, що мають виражений адекватний тип мотивації вибору професійної діяльності, більшою мірою ідентифікують себе з професією, що сприяє успішному оволодінню професією і виконанню професійно-важливих завдань, успішній адаптації до професійної спільноти і подальшої успішної професійної діяльності.

Таблиця 3

Вираженість професійної самоідентифікації в групі з переваженням іншої мотивації вибору професійної діяльності.

Курс Актуальна самоідентифікація Перспективна самоідентифікація

Висока Середня Низька Висока Середня Низька

1 курс 14,3% 85,7% - 14,3% 85,7% -

3 курс 33,3% - 66,7% 66,7% 33,3% -

5 курс 10,0% 50,0% 40,0% 45,0% 20,0% 35,0%

Виділені розходження є значущими за критерієм кутового перетворення Фішера і r Ј 0.02.

У п'ятому розділі "Аналіз системи емоційних ставлень особистості до професійно-важливих понять у майбутніх фахівців правоохоронної діяльності" за допомогою методики "КТВ" розглянуті особливості емоційного ставлення до професійно-важливих понять у майбутніх фахівців правоохоронної діяльності у взаємозв'язку з різною виразністю показників актуальної і перспективної самоідентифікації особистості з професією. У межах проведеного дослідження курсантам Університету внутрішніх справ пропонувалося обрати колірні асоціації до таких професійно-важливих понять: "Я сам", "Система ОВС", "Перспективи професійного зростання", "Спеціальність в ОВС", "Працівник ОВС". Приклади вибору колірних асоціацій щодо деяких понять наведені на рис. 2, 3.

Нами констатовано неоднозначну динаміку і трансформацію ставлення до професійно важливих понять від 1-го до 5-го курсу, оскільки вона пов'язана не тільки з етапами професіонального засвоєння фаху й індивідуальних особливостей, але й особливостями соціального середовища життя випробуваних, соціального статусу професії.

Дані про низьку емоційну самоідентифікацію випробуваних першого курсу з поняттям "Працівник ОВС" можуть пояснюватися процесом незавершеної адаптації. Випробувані третього курсу більшою мірою емоційно ототожнюють себе з працівником органів внутрішніх справ.

У більшості випробуваних п'ятого курсу не спостерігається емоційної ідентифікації з майбутньою професією. Показники емоційного прийняття професійно-важливих понять у них розмиті і суперечливі, тому що випробувані не відчувають себе ані спеціалістами, ані працівниками органів внутрішніх справ, не відносять себе до них психологічно.

У групах із високою виразністю перспективної самоідентифікації (ВПСІ) значно частіше констатується емоційне прийняття професійно важливих понять, про що свідчить вибір основних кольорів до даних понять і відсутність додаткових кольорів. У групі з низькою актуальною (НАСІ) і низькою перспективною (НПСІ) самоідентифікацією особистості з професією щодо багатьох понять у випробуваних фіксуються негативні колірні асоціації значно частіше, ніж у групах із високою перспективною самоідентифікацією. Група із поєднанням низької актуальної і високої перспективної самоідентифікації за характеристикою колірних асоціацій є ближчою до групи з поєднанням високої актуальної (ВАСІ) і високої перспективної самоідентифікації, ніж у групі з низькою актуальною і низькою перспективною самоідентифікацією.

Рис. 2. Вибір колірних асоціацій щодо поняття “Працівник ОВС”.

На наш погляд, саме перспективна самоідентифікація особистості з професією є смислоутворюючим чинником, який впливає на професійний розвиток особистості, що сприяє спрямованості особистості на певне професійне середовище, його емоційне прийняття. Параметр перспективної самоідентифікації особистості з професією може виступати як діагностичний при дослідженні гармонійності формування професійної "Я - концепції".

Рис. 3. Вибір колірних асоціацій щодо поняття “

Перспективи професійного зростання”.

ВИСНОВКИ

1. Однією з важливих складових професійної "Я-концепції" є характеристика самоідентифікації особистості з професією, що залежить від типу мотивації вибору професійної діяльності майбутнього фахівця. Високий рівень самоідентифікації особистості з професією пов'язаний із позитивним емоційним прийняттям професійного середовища, яке сприяє більш успішному професійному входженню до нього, що підтверджує сформульовану в роботі гіпотезу.

2. В осіб, які мають виражений адекватний тип мотивації вибору правоохоронної діяльності, частіше фіксується високий рівень перспективної ідентифікації себе з професією, що сприяє успішному оволодінню професією, успішній адаптації до професійної спільноти і, надалі, успішній професійній діяльності.

3. У групах із високою виразністю перспективної самоідентифікації значно частіше констатується емоційне прийняття професійно-важливих понять, про що свідчить вибір основних кольорів щодо даних понять і відсутність додаткових кольорів, ніж у групах із будь-якою іншою вираженістю перспективної самоідентифікації. У групі з низькою актуальною і низькою перспективною самоідентифікацією щодо багатьох понять у випробуваних фіксуються негативні колірні асоціації. Таким чином, у групах із високим рівнем перспективної самоідентифікації переважає більш позитивне неусвідомлене емоційне ставлення до професійно-важливих понять, що може свідчити про їхнє успішне прийняття професійної діяльності в цілому і позитивне ставлення до неї.

4. Перспективна самоідентифікація особистості з професією є смислоутворюючим чинником, який впливає на професійний розвиток особистості, що сприяє спрямованості особистості на певне професійне середовище, його емоційне прийняття. Він може виступати як діагностичний показник при дослідженні гармонійності процесу формування професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності та використовуватися в різних процедурах соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності.

5. Показники професійної самоідентифікації особистості, мотивації вибору професійної діяльності і міри емоційного прийняття професійно-важливих понять змінюються у курсантів від першого до п'ятого курсу, що свідчить про розвиток професійної "Я-концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності. Становлення професійної "Я-концепції" пов'язане зі специфічними умовами професіогенезу в правоохоронній сфері, що значно змінюються від першого до п'ятого курсу. Даний розвиток може бути як гармонійним, що приводить до утворення адекватної професійної "Я-концепції", так і дисгармонійним, що сприяє виникненню негативних явищ, таких як плинність кадрів, професійна деформація особистості й ін.

6. Когнітивний простір професійної "Я-концепції" значно змінюється від 1-го до 5-го курсу. Приблизно у третини випробуваних ці зміни негативні, і надалі вони можуть призвести до професійної дезадаптації через неузгодженість претензій і очікувань із вимогами і реаліями конкретної професійної діяльності й емоційного неприйняття її.

7. Процес формування професійної "Я-концепції" у період навчання в вищому навчальному закладі системи МВС України проходить стихійно, проте він може бути більш цілеспрямованим. Заходи цілеспрямованого формування адекватної професійної "Я-концепції" повинні спиратися на певне психологічне забезпечення, що включає активізацію мотиваційної, ідентифікаційної та емоційної сфер особистості в ході активної соціально-психологічної підготовки до професійної діяльності.

Список опублІкованих автором робіт

за темою дисертації

1. Макаренко П.В. Соціально-психологічні аспекти формування особистості фахівця системи ОВС // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. – Вип. 5 – С.254-259.

2. Балабанова Л.М., Макаренко П.В. Некоторые аспекты оптимизации психоэмоционального состояния курсантов // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 1999. – Вип. ІІ. – С. 85-90.

3. Макаренко П.В. Психологічна адаптація працівників ОВС до професійної діяльності // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. – Вип. 8 – С.162-164.

4. Макаренко П.В. Проблема формування адекватної професійної "Я-концепції" у майбутніх фахівців органів внутрішніх справ // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 1999. – Вип. ІІІ. – С.130-134.

5. Макаренко П.В. Взаємозв'язок типу мотивації професійного вибору з професійною самоідентифікацією у майбутніх фахівців органів внутрішніх справ // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 2001. – Вип. Х. – С. 250-255.

6. Макаренко П.В. Взаимосвязь профессиональной идентификации с неосознаваемым эмоциональным отношением у будущих специалистов органов внутренних дел // Вісник Харківського університету № 517. Серія “Психологія”: Зб.наук.праць. – Харків: Харківський національний університет, 2001. – С. 124-127.

7. Макаренко П.В. Исследование факторов формирования позитивной "Я-концепции" у работников ОВД // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми юридичної психології”. – Київ: КіВС, 1999. – С.30-31.

8. Макаренко П.В. Исследование факторов взаимодействия населения и милиции методом фокус-группы // Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних читань “Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти”. Вісник Харківського державного університету № 439'99. Серія “Психологія”, “Політологія”: Зб.наук.праць. – Харків: Харківський державний університет, 1999. – С. 91-92.

9. Макаренко П.В. Основні етапи формування і розвитку специфічних дій натовпу // Политика и политическая культура в условиях становления и развития украинского общества: Материалы всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых. – Одесса: ОГПУ, 1999. – С.121-123.

10. Макаренко П.В. Структура професійної “Я - концепції” працівників органів внутрішніх справ // Третя Всеукраїнська конференція молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень”. – Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2000. – С. 209-210.

АНОТАЦІЇ

Макаренко П.В. – Професійна “Я-концепція” майбутніх фахівців правоохоронної діяльності. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2001.

У роботі викладено основні тенденції становлення професійної самосвідомості у майбутніх фахівців правоохоронної діяльності. Виявлено різноманітні характеристики самоідентифікації особистості з професією як на сьогодні, так і в майбутньому щодо курсантів вищого навчального закладу системи МВС України. Досліджено мотивацію вибору професійної діяльності та визначено взаємозв'язок мотивації вибору професійної діяльності з параметрами самоідентифікації особистості з професією. Виявлено, що у досліджуваних з адекватним типом мотивації фіксується високий рівень перспективної ідентифікації себе з професією. У групах з високим рівнем перспективної самоідентифікації переважає позитивне неусвідомлене емоційне ставлення до професійно-важливих понять. Перспективна самоідентифікація особистості з професією є смислоутворюючим фактором, який впливає на професійний розвиток особистості та може виступати як діагностичний показник при дослідженні гармонійності формування професійної "Я–концепції" майбутніх фахівців правоохоронної діяльності.

Ключові слова: професійна “Я-концепція”, самоідентифікація, професійна діяльність, емоційно-мотиваційна сфера, фахівець правоохоронної діяльності.

Макаренко П.В. – Профессиональная "Я-концепция" будущих специалистов правоохранительной деятельности. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2001.

В диссертационной работе проведено теоретическое обобщение различных подходов к рассмотрению понятия "Я-концепция" и его частной производной – профессиональной "Я-концепции" личности. Особое внимание уделено анализу идентификации личности, которая позволяет принять социальные роли при вхождении в группу и усвоить ее нормы, ценности, образцы поведения как собственные.

Результаты психодиагностического исследования позволили выделить девять типов взаимосвязи по параметрам актуальной (“Я” сейчас как профессионал) и перспективной (“Я” в будущем как профессионал) самоидентификации личности с профессией в группе испытуемых курсантов, будущих специалистов правоохранительной деятельности. Среди испытуемых пятого курса около 17,9% имеют низкий индекс перспективной самоидентификации, что возможно связано с дезадаптационными процессами в профессиональной среде. При анализе данных по текущей успеваемости испытуемых было выявлено, что у курсантов с сочетанием низкой актуальной и высокой перспективной самоидентификацией преобладает высокая успеваемость.

В работе проведен анализ когнитивного пространства профессиональной "Я-концепции" будущих специалистов правоохранительной деятельности с помощью репертуарного теста личностных конструктов (РТЛК). Были проанализированы представления испытуемых о наборе и взаимосвязи профессионально-важных качеств, необходимых для выполнения ими профессиональной деятельности. Испытуемые разных курсов по-разному выстраивают иерархию этих профессионально-важных качеств. К пятому курсу, с погружением в профессиональную среду, доля курсантов, выбравших качества с высокой степенью предпочтения эмоционального и коммуникативного блоков, возрастает. Изменения когнитивного пространства профессиональной "Я-концепции" в процессе обучения примерно у третьей части испытуемых негативны. 16,8% выпускников используют отрицательные качества для описания работника органов внутренних дел.

Была изучена мотивация выбора профессиональной деятельности у курсантов и её взаимосвязь с идентификацией личности с профессией. В группе испытуемых с выраженным адекватным типом мотивации выбора профессиональной деятельности нами зафиксирована в три раза меньшая доля испытуемых с низкой степенью как актуальной (13,9%), так и перспективной профессиональной самоидентификации (11,1%) по сравнению с группой испытуемых, имеющих другую мотивацию профессионального выбора (соответственно 40,0% и 35,0%). Курсанты с выраженным адекватным типом мотивации выбора профессиональной деятельности в большей степени идентифицируют себя с профессией как в настоящее время, так и в будущем.

Система эмоциональных отношений к профессионально-важным понятиям рассмотрена во взаимосвязи с различной выраженностью показателей актуальной и перспективной самоидентификации личности с профессией. Констатирована неоднозначная динамика и трансформация отношений к профессионально важным понятиям от 1-го к 5-му курсу. Данные о низкой эмоциональной самоидентификации испытуемых первого курса с понятием "Работник ОВД" могут объясняться процессом незавершенной адаптации. Испытуемые третьего курса в большей степени эмоционально отождествляют себя с работником органов внутренних дел. А у третьей части испытуемых пятого курса наблюдается отрицательное эмоциональное отношение к этому понятию. В группах с высокой выраженностью перспективной самоидентификации значимо чаще преобладает положительное неосознаваемое эмоциональное отношение к профессионально важным понятиям.

Полученные данные свидетельствуют о необходимости целенаправленного формирования профессиональной "Я-концепции" в период обучения. В работе выделены направления социально-психологического обеспечения данного процесса. Оно включает активизацию мотивационной, идентификационной и эмоциональной сфер личности в ходе активной социально-психологической подготовки к профессиональной деятельности.

Ключевые слова: профессиональная “Я-концепция”, самоидентификация, профессиональная деятельность, эмоционально-мотивационная сфера, специалист правоохранительной деятельности.

Makarenko P.V. – Professional “I-conception” of the future specialist in the law protection activity”. – Manuscript. Thesis of candidate's degree by specialty 19.00.01 – general psychology, history of psychology. – National University of Internal Affairs. Kharkov, 2001.

The basic tendencies of becoming professional self-consciousness of militia students are expounded in the thesis. Different traits of self-identification of militia student's person with profession both nowadays and in the future were exposed. Motivation of the choice of profession activity was explored and interdependence between this motivation and parameters of person's self-identification with profession was defined. It was revealed that the examinees with the adequate type of motivation have high level of the perspective identification with the profession. Positive unconscious emotional attitude to the important concept in professional sense prevails in the groups with high level of the perspective self-identification . Perspective person's self-identification with a profession is a factor influencing on the professional development of a person and can be used as a diagnostic indicator of the harmonious formation of the future specialist's professional “I-conception”

Key words: professional “I-conception”, self-identification, emotional-volitional sphere, specialist in the law protection activity.

_______________________________________________________________________

Підписано до друку 7.08.2001 р. Папір офсетний.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 1. Наклад 100 прим.

_______________________________________________________________________

Друкарня ТОВ "Рейтинг", вул. Сумська 37.