ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ (м. Одеса) імені К.Д. УШИНСЬКОГО

МИРОНЕНКО ТЕТЯНА ПЛАТОНІВНА

УДК 378.937 + 378.14 + 410

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ЗРІЛОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному

педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, доцент

ЛИНЕНКО Алла Францівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського,

доцент кафедри музично-інструментальної підготовки

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор

ХМЕЛЮК Раїса Іллівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського,

професор кафедри педагогіки

кандидат педагогічних наук,

член-кореспондент АПН України

МАРТИНОВА Раїса Юріївна,

Інститут методів навчання іноземних мов

АПН України, директор

Провідна установа – Криворізький державний педагогічний університет,

кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться "28" квітня 2001 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті

( м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою:

65091, м.Одеса, вул. Старопортофранківська,26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного

педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою:

65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26

Автореферат розісланий " 23 " березня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження формування громадянської зрілості особистості в сучасному українському суспільстві "зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити всім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб'єктивно, привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби особистості – потреби в самовизначенні та самоствердженні."

Процес розбудови й ствердження суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави органічно пов'язаний із становленням громадянського суспільства в Україні.

Започатковувати громадянське виховання потрібно з ранніх років, уже в дошкільному закладі, активно продовжувати у школі . Задля цього педагог, який зобов'язаний готувати свідомого громадянина України, повинен бути сам громадянсько зрілим. Громадянсько зрілий вчитель буде спроможним сформувати особистість, в якій би органічно поєднувалися "високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, самоактивність, творчі начала, почуття обов'язку й відповідальності перед суспільством, Батьківщиною."

Проблема формування громадянської зрілості знайшла своє відображення в низці праць (Т.М. Абрамян, П.П. Блонський, М.Й. Боришевський, О.І. Волжина, О.С.Газман, К.С. Гаджиєв, Ж.Е. Завадська, В.М. Ігнатченко, П.В. Лосюк, А.С. Макаренко, О.П. Песоцька, В.Л. Поплужний, М.Р. Свердан, В.К.Сеніна, В.О. Сухомлинський, О.В. Сухомлинська, Г.А.Тармаєв, Р.І. Хмелюк, Н.П.Царьова, К.І.Чорна та ін.).

У зарубіжній педагогіці проблемі формування громадянської зрілості, виховання громадянина присвячені роботи А. Адлер, А К.Вейнберга, Р.Г.Вудса, К.Г. Джанга, Г.Кершенштейнера, Ч. Паттерсона.

Водночас проблема формування громадянської зрілості в майбутніх учителів ще не знайшла достатнього теоретичного обгрунтування і практичного втілення. У процесі вивчення літературних джерел нами не було виявлено спеціальних досліджень з проблеми формування громадянської зрілості в майбутніх учителів на сучасному етапі.

Спостереження і попередні пошукові зрізи засвідчили необізнаність студентів як із сутністю понять "громадянське виховання", "громадянська зрілість", "громадянська культура", "громадянська свідомість", "громадянська самосвідомість", так і з психолого-педагогічними аспектами громадянського виховання учнів. Водночас у концепції громадянського виховання зазначається, що внзи не можуть бути індеферентними, вони повинні стати окремим, автономним суб'єктом процесу громадянського виховання. У зв'язку з цим, традиційні підходи до громадянського виховання, що є чинними в теорії і практиці вищої школи, значною мірою мають стихійний характер. Це і зумовило вибір теми дослідження - "Формування громадянської зрілості в майбутніх учителів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д. Ушинського "Педагогічні засади професійної підготовки вчителя національної школи" (№0100U000958). Автором досліджувався аспект формування громадянської зрілості студентів факультетів іноземної філології педагогічних внзів України.

Об'єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів іноземних мов.

Предмет дослідження - процес формування громадянської зрілості студентів факультетів іноземної філології.

Мета дослідження - визначити педагогічні умови, розробити та апробувати технологію ефективного формування громадянської зрілості в майбутніх учителів.

Гіпотеза дослідження: процес формування громадянської зрілості студентів педагогічних внзів буде здійснюватися ефективніше, якщо забезпечити єдність таких умов:

-поаспектне навчання студентів із використанням різнорівневих лексичних одиниць громадянської тематики ;

-впровадження технологій комунікативного навчання;

-соціокультурний підхід із використанням автентичного матеріалу;

-залучення майбутніх учителів до громадянських цінностей свого народу.

Завдання дослідження:

-конкретизувати і науково обгрунтувати сутність феномена "громадянська зрілість";

-визначити критерії, показники і рівні сформованості громадянської зрілості у студентів;

-розробити й експериментально апробувати проективну модель формування громадянської зрілості в майбутніх учителів іноземних мов.

Методологічні засади дослідження склали філософські положення наукової теорії пізнання про взаємообумовленість розвитку особистості і суспільства; єдності діяльності, свідомості й особистості; взаємозв'язку самосвідомості і соціального розвитку. Методологічними орієнтирами виступили ідеї Концепцій громадянського виховання та громадянської освіти особистості в умовах розвитку української державності.

Теоретичними джерелами дослідження виступили положення про систему вищої професійної освіти педагогічних кадрів в Україні, що відображені в Конституції України, Законі України "Про освіту", державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХI століття: стратегія освіти), державній програмі "Вчитель", Концепцій громадянського виховання та освіти особистості в умовах розвитку української державності; наукові праці, що розкривають розвиток громадянського виховання (Г. Ващенко, М. Грушевський, В. Ключевський, А.С. Макаренко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський); присвячені проблемі виховання громадянськості молоді (Т.М. Абрамян, М.І. Боришевський, А.С. Бик, О.І. Волжина, К.С. Гаджиєв, Н. П. Мещєрякова, О.П. Песоцька, М.Н. Седлаж, В.К. Сеніна, О.В. Сухомлинська, І.Г. Тараненко, А.Д. Ярмоленко); громадянської культури (К.І. Чорна); громадянської самосвідомості (Г.О. Балл); формуванню громадянської зрілості (І.С. Кон, Ю.А. Маринкіна, М.М. Чумакова, Р.І. Хмелюк), що розглядають психологію особистості майбутнього вчителя і теорію професійно-педагогічної діяльності(І.М. Богданова, А.М. Богуш, І.А. Зязюн, Н.В. Кичук, Н.В. Кузьміна, З.Н. Курлянд, Н.В. Кухарєв, А.Ф. Линенко, Г.О. Нагорна, В.В. Радул, О.П. Саннікова, В.М. Синьов, Я.Ф. Спірін, О.Я. Чебикін).

Методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз наукової і методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз нормативної документації вищих навчальних закладів із громадянського виховання студентів педвнзів, ознайомлення з досвідом роботи викладачів різних факультетів у аспекті теми дослідження; емпіричні: анкетування, бесіди, тестування, вивчення продуктів діяльності студентів, рейтинг, самооцінка (для визначення рівня сформованості громадянської зрілості у студентів); цілеспрямоване педагогічне спостереження рівня сформованості громадянської зрілості у студентів, констатуючий і формуючий експеримент; статистичні: кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Дослідження проводилося поетапно.

На першому етапі дослідження (1995-1997р.р.) вивчалася філософська, юридична, психологічна, педагогічна і методична література з означеної проблеми, аналізувалася нормативна документація вищих навчальних закладів (програми, підручники, навчальні і методичні посібники), розроблялася проективна модель формування громадянської зрілості у студентів; апробовувалася методика діагностики громадянської зрілості.

На другому етапі (1997-1999 р.р.) проводився формуючий експеримент, у процесі якого перевірялася ефективність педагогічних оптимальних умов експериментальної технології формування у студентів громадянської зрілості.

На третьому етапі (1999-2000 р.р.) здійснювався порівняльний аналіз емпіричних даних за результатами констатуючого експерименту і прикінцевого зрізів, формулювалися висновки дослідження.

Базою дослідження виступили факультети іноземної філології Миколаївського державного педагогічного університету, Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д. Ушинського. В експериментальному дослідженні брали участь 23 викладача вищеозначених факультетів, 126 студентів I-IV курсів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше вивчено вплив засобів іноземної мови на формування громадянської зрілості в майбутніх учителів; конкретизовано і науково обгрунтовано сутність поняття "громадянська зрілість"; розроблено проективну модель формування громадянської зрілості в майбутніх учителів; виявлено компоненти, показники і рівні означеної якості; визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування громадянської зрілості у студентів факультетів іноземної філології.

Практична значущість дослідження: розроблено методику діагностики рівнів громадянської зрілості студентів факультетів іноземної філології, апробовано технологію формування означеної якості в майбутніх учителів. Узагальнені висновки дослідження використано в навчальних посібниках для студентів, які вивчають іноземні мови.

Впровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки і методичні рекомендації дослідження впроваджені в навчально-виховний процес факультетів іноземної філології Миколаївської філії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (довідка № 16/19 від 10.01.2001р.), Херсонського державного педагогічного університету (довідка № 24/29 від 08.01.2001р.).

Особистий внесок здобувача в роботах у співавторстві полягає у розкритті сутності громадянської зрілості майбутніх учителів іноземних мов, специфіки її прояву, в розробці й апробуванні педагогічних умов і проективної моделі формування громадянської зрілості; у визначенні педагогічної технології застосування.

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, цілям, завданням і дослідно-експериментальній перевірці висунутої гіпотези, єдністю кількісного і якісного аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибірки досліджуваних; співвідношенням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати і рекомендації дослідження обговорювалися і доповідалися на Міжнародних (м.Миколаїв, 2000), Всеукраїнських (м.Миколаїв,1999, м.Київ, 2000), міжвузівських (м.Миколаїв, 1999), науково-практичних конференціях(м.Миколаїв, 1998,1999, 2000), засіданнях кафедри англійської філології і кафедри педагогічних технологій та педагогічної майстерності Миколаївського державного педагогічного університету, кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д. Ушинського.

Результати дослідження викладено у 17 публікаціях автора, в тому числі 4 – у фахових наукових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, загального висновку, додатків. Загальний обсяг дисертації 241 сторінки машинописного тексту, з них 198 сторінок основного тексту. Текст ілюстровано 12 таблицями, 2 схемами, 2 малюнками. У списку використаних джерел 299 найменування, обсяг додатків складає 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні засади дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, особистий внесок автора, подано дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні засади формування громадянської зрілості" проаналізовано та розкрито сутність понятійного апарату дослідження, а саме: "громадянин", "громадянськість", "громадянське виховання", "громадянська культура", "громадянська свідомість", "громадянська самосвідомість". Проаналізовано наукову літературу з проблеми дослідження, погляди вчених філософів, психологів, педагогів щодо тлумачення поняття "громадянська зрілість".

Окреслену проблему намагалися пояснити відомі політичні діячі (М. Грушевський), історики (М. Карамзін, С. Соловйов, О. Ключевський), вчені (Г. Ващенко, М.В. Ломоносов), письменники (О.М. Радищев, Г. Сковорода, І. Франко, М.І. Чернишевський).

У сучасній Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності громадянин визначається як людина, яка ідентифікує себе з певною країною, де вона наділена відповідним юридичним статусом, що є основою для користування певними правами та додержання обов'язків, а громадянське виховання розглядається як формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що дає можливість людині відчути себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною. Громадянська культура розглядається як ставлення індивідів до інституцій держави та настанов влади, їхня законослухняність та критична вимогливість.

Громадянська свідомість та самосвідомість передбачає усвідомлення людиною себе часткою певного громадянського суспільства, якій притаманна цілісна система моральних та національних цінностей, що формує адекватне сприйняття соціальних та політичних подій.

В останніх державних документах ( Концепція 12-річного навчання середньої загальноосвітньої школи) передбачено введення навчального курсу "Громадянськознавство", який би формував у школярів почуття громадянськості, надавав кожному випускнику школи "громадянську освіту", що сприяло б активному життєвому і соціальному самовираженню особистості.

У сучасній науковій літературі проблема становлення громадянина висвітлена в різних аспектах: виховання громадянськості в майбутнього вчителя (Т.М.Абрамян, С.Г. Вершловський, А.Н. Лесохіна, О.П. Песоцька), учнів (О.І. Волжина, Р.Г. Гурова, В.К. Сеніна, М.Р. Свердан), громадянської активності (О.Г.Баранков, Г.М. Філонов), гуманістичного виховання майбутнього вчителя (Н.Т. Лакашия, Б.Д. Кисикова, Н.Є. Опухова).

Процес формування громадянської зрілості сприяє громадянському самовизначенню особистості – соціальної, життєвої, особистісної, рольової, що безпосередньо пов'язано з громадянською позицією: готовністю виконувати громадянські обов'язки перед державою, суспільством. О.В. Киричук визначає індикатори, що властиві громадянсько зрілій особистості: базові життєві цінності (істина, користь і доцільність, любов, добро, творчість).

Вчені (Ю.А. Маринкіна, М.М. Чумакова) також дотримуються думки, що процес виховання молоді повинен бути спрямований на формування в них громадянської зрілості, що, на їхню думку, визначається як інтегральна якість особистості, яка характеризує загальний рівень громадянської вихованості і насамперед її ідейно моральні якості, усвідомлення своїх прав і обов'язків, відповідальності перед державою, суспільством, собою.

Нами було визначено робоче поняття терміна "громадянська зрілість". Це насамперед моральний феномен, що визначається не віком, а поглядами, вчинками гармонійно і всебічно розвинутої людини з гуманістичним світоглядом. Громадянсько зрілій особистості притаманний процес постійного самовдосконалення, високий рівень національної самосвідомості і планетарної свідомості, знання культури й історії рідної країни, гуманістична мораль, знання і виконання обов'язків, соціальна відповідальність, високий професійний рівень, стійкі переконання. До якісних сторін громадянської зрілості належать: любов до Батьківщини і рідної мови, рідного краю, людяність, милосердя, доброта, чесність, відповідальність, працьовитість. Громадянська зрілість особистості припускає відповідний рівень громадянської самосвідомості, світогляду, наявність патріотизму, політичної і правової культури, соціальної активності.

З метою визначення місця іноземних мов у процесі формування громадянської зрілості передбачалося визначити виховну спрямованість іноземної мови на спеціальному факультеті; проаналізувати чинні робочі програми викладачів; відвідати заняття з іноземної мови на різних курсах; проаналізувати програми, підручники та навчально-методичні матеріали.

Як з'ясувалося, навчальний матеріал з англійської мови об'єктивно містить у собі важливий змістовий ідейно - виховний потенціал. Однак укладачі програм із означеного предмета, зокрема англійської мови, приділяють недостатню увагу такому аспекту виховання, який сприяє формуванню громадянської зрілості в майбутніх учителів іноземних мов.

Ефективність процесу формування громадянської зрілості студентів засобами іноземної мови вимагає відновлення і здебільшого створення нових навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників. Іншими словами, умови формування громадянської зрілості в навчально-виховному процесі визначаються специфікою майбутньої спеціальності студентів і повинні сприяти тому, щоб цей процес став керованим з боку викладачів.

Започатковуючи формуючий експеримент, на основі теоретичного аналізу філософської, юридичної, психолого-педагогічної літератури було розроблено проективну модель формування громадянської зрілості в майбутніх учителів, яка складається з трьох блоків (див. рис. 1).

Компонентами першого блоку виступили: громадянська самосвідомість, світогляд, патріотизм, політична та правова культура, соціальна активність.

Компонентами другого блоку стали виокремлені нами педагогічні умови. З-поміж них: поаспектне навчання студентів із використанням різнорівневих лексичних одиниць громадянської тематики, впровадження технології комунікативного навчання, соціокультурний підхід із використанням автентичного матеріалу, залучення майбутніх учителів до громадянських цінностей свого народу.

До третього блоку проективної моделі ввійшли розроблені нами експериментальні навчально-виховні засоби, як-от: програма "Гармонія", студентська група "Волонтер", виховні справи, педагогічна практика в літньому таборі та школі, міжнародний студентський клуб. Програма "Гармонія" сприяла організації виховного процесу як одного цілого завдяки впровадженому комплексу: студент, викладач, засоби навчання та заняття, аудиторія та її атмосфера, університет, що створюють гармонію виховання. Виховні справи передбачали систему різноманітних видів суспільної та трудової діяльності: соціально орієнтовані, моральні та етичні, естетичні, трудові, екологічні справи. На засіданнях міжнародного студентського клубу обговорювалися проблемні питання громадянської тематики. Під час педагогічної практики студенти мали змогу проявити свої здібності щодо організації самостійної виховної роботи у школі, вивчали та аналізували стан виховної роботи школи з означеної проблеми. Організація студентської групи "Волонтер" сприяла залученню студентів до науково-дослідної та суспільно-політичної роботи студентів з проблеми формування громадянської зрілості.

У другому розділі "Дослідно-експериментальна робота з формування громадянської зрілості студентів" визначено напрямки дослідницько-експериментальної роботи, подано методи діагностики громадянської зрілості в майбутніх учителів, описано шляхи реалізації проективної моделі з формування громадянської зрілості у студентів; подано результати констатуючого й формуючого етапів експерименту.

На підставі визначення сутності поняття "громадянська зрілість" нами було виявлено критерії та показники громадянської зрілості. З-поміж них:

- Громадянська самосвідомість з показниками: усвідомлення значущості громадянської зрілості, вибір ідеалів, що виступають як вирішальні життєві цілі, соціально-моральна самооцінка, рефлексивна позиція.

- Світогляд з показниками: тип громадянського поводження і діяльності, ціннісні орієнтації, переконання.

- Патріотизм з показники: готовність захищати інтереси Батьківщини, гордість за минуле, сьогодення своєї Батьківщини, готовність підпорядковувати особисті інтереси суспільним.

- Політична та правова культура з показниками: повага до законів і норм співжиття, політична активність, інтернаціоналізм.

- Соціальна активність з показниками: стійкий інтерес до суспільної роботи, активна громадянська позиція, прагнення до лідерства.

Результати експерименту було аналізовано за визначеними нами критеріями та показниками. Для цього було виявлено якісну характеристику рівнів сформованості громадянської зрілості у студентів, яка вимірювалась у коефіцієнтах успішності: високий – 0,88 та вище; достатній – 0,78 – 0, 87; середній 0,68 – 0,77; низький – до 0,67. На підставі цього було визначено чотири рівні прояву показника за середнім балом: високий 5 – 4,5 бали; достатній – 4,4 – 3,5 бали; середній 3,4 – 2,5 бали; низький 2,4 – 1 бал.

Кількісні результати констатуючого зрізу сформованості рівня громадянської зрілості подано в таблиці1.

Таблиця 1

Рівні сформованості громадянської зрілості студентів (констатуючий зріз) у коефіцієнтах успішності

Групи Критерії Загальний індекс громадянської зрілості за критеріями (КУ)

Громадянська самосвідомість Світогляд Патріотизм Політична та правова культура Соціальна активність

контр. 0,639 0,575 0,62 0,67 0,63 0,626

експ. 0,643 0,577 0,54 0,642 0,596 0,599

Як засвідчує таблиця, громадянська самосвідомість в експериментальній групі дорівнювалася 0,643 КУ, що вище на 0,004 ніж у контрольній групі (0,639), а критетій світогляд на 0,002, відповідно 0,577 – в екпериментальній і 0,575 у контрольній, що засвідчує незначну різницю між цими показниками у двох групах. Порівнюючи дані патріотизму, політичної та правової культури, та соціальної активності у контрольній (0,62, 0,67, 0,63) та експериментальній (0,54, 0,642, 0,596) групах, зазначимо, що ці показники були вищими в контрольній групі, відповідно на 0,08, 0,028, 0,034 КУ. Загальні індекси громадянської зрілості студентів контрольної та експериментальної груп склали незначну різницю – 0,027, і відповідали значенню в контрольній групі 0,626, а в експериментальній 0,599 КУ, що дорівнює низькому рівню громадянської зрілості в обох групах.

Стрижнем експериментальної методики виступили виокремленні нами педагогічні умови формування громадянської зрілості студентів, змістовим аспектом яких були різні навчально-виховні засоби.

Перша педагогічна умова – поаспектне навчання студентів з використанням різнорівневих лексичних одиниць громадянської тематики передбачала забезпечення студентів адекватним навчальним матеріалом на заняттях з практичного курсу іноземної мови, практичної граматики та фонетики. Використання навчального матеріалу національно громадянської спрямованості сприяло вихованню позитивних рис характеру, що притаманні громадянсько зрілій особистості: доброзичливості, відповідальності, справедливості; позитивного ставлення до рідної та іноземної мов, історії, культури рідної країни та країни, мова якої вивчається, загальної культури спілкування, ціннісних орієнтацій.

Впровадження технології комунікативного навчання надавало можливість моделювати проблемні ситуації громадянської тематики та реального життя для обговорення у процесі групової діяльності. Для цього використовувалися рольові, ділові ігри та метод драматизації; особистісно-орієнтоване навчання; поетапно - концентрична організація навчально-виховного процесу; колективне спілкування за схемою – "студент-студенти" та "студенти-викладач".

Соціокультурний підхід із використанням автентичного матеріалу також сприяв формуванню громадянської зрілості у студентів завдяки автентичних текстів, у процесі вивчення таких дисциплін, як країнознавство, література мови, що вивчається. Застосування автентичних текстів сприяло формуванню у студентів цілісної системи уявлень про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, з широким використанням зіставлення і порівняння національно-культурних традицій України, що склало основу формування громадянської зрілості студентів.

Залучення студентів до громадянсько-національних цінностей свого народу здійснювалося поза аудиторним часом (програма "Гармонія", педагогічна практика у школі та літньому таборі, виховні справи, студентська ініціативна група "Волонтер", міжнародний студентський клуб).

За результатами формуючого експерименту були одержані статистичні дані, що засвідчили відчутні позитивні зміни в рівнях громадянської зрілості студентів експериментальної групи (див. рис. 2).

Рис. 2 Рівні сформованості громадянської зрілості студентів (у %) 1 – низький, 2 – середній, 3 – достатній, 4 – високий.

Графік засвідчує, що кількість студентів з низьким рівнем сформованості громадянської зрілості в експериментальній групі після експерименту зменшилася до 10,6%, тоді як у контрольній групі кількість студентів з цим рівнем склала 34,2%, що майже у три рази більше. Студенти експериментальної групи з середнім рівнем сформованості громадянської зрілості склали 22,8%, проте відсоток студентів контрольної групи з середнім рівнем був у двічі більше (44,3%). Зафіксовані також позитивні зміни достатнього рівня сформованості громадянської зрілості у студентів експериментальної групи – 41,8%; у контрольній групі відсоток студентів цього рівня склав 15,9%. Відсоткове порівняння кількості студентів експериментальної і контрольної груп, які досягли високого рівня сформованості громадянської зрілості, засвідчив істотні позитивні зрушення, що відбулися за час проведення формуючого етапу дослідження. Так, у експериментальній групі 25,3% студентів піднялися до високого рівня, в контрольній – 5,6%, це, відповідно, в 4,52 і 2,59 рази менше, ніж у експериментальній групі.

Якщо на констатуючому етапі експерименту в обох групах ( експериментальній та контрольній ) не було зафіксовано високого і достатнього рівнів сформованості громадянської зрілості, то по завершенні експерименту вони склали відповідно 67,1% в експериментальній групі, а у студентів контрольної групи було виявлено високий і достатній рівні лише у 21,5%, тобто майже у три рази менше, ніж в експериментальній групі.

Одержані дані підтверджують ефективність проведеної роботи з формування громадянської зрілості в майбутніх учителів.

За результатами експериментального дослідження було виявлено, що рівень означеного феномена залежить від рівня сформованості громадянської самосвідомості, світогляду, соціальної активності. Формуванню означених якостей особистості, у свою чергу, сприяє комплексний підхід до вирішення означеної проблеми, коли студенти задіяні в різні види навчально-виховного процесу не тільки на навчальних заняттях, але і під час різноманітних виховних заходів, спрямованих на формування якостей особистості громадянина України.

Визначення кореляційного зв'язку між рівнем сформованості громадянської зрілості і означеними нами критеріями засвідчило їх достовірність. Значення фактора Xi послідовно розглядалось як: громадянська самосвідомість, світогляд, патріотизм, політична та правова культура, соціальна активність. Фактор Yi в усіх випадках статистичної обробки презентував загальний показник рівня сформованості громадянської зрілості після проведення експерименту. Кількісні результати кореляційного аналізу подано в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники сформованості рівнів громадянської зрілості студентів

Критерії

Громадянська самосвідомість Світогляд Патріотизм Політична і правова культура Соціальна активність Загальний коефіцієнт кореляції

0,762 0,621 0,834 0,688 0,672 0,728

Як видно з таблиці, найбільш тісний зв'язок на високому рівні було виявлено між загальним рівнем сформованості громадянської зрілості і критерієм патріотизм – 0,834. Наступним показником, з яким виявлено відчутний зв'язок – критерій громадянська самосвідомість – 0,762. На більш низькому рівні зв'язку перебуває критерій політична і правова культура – 0,688 і майже на такому ж рівні критерій соціальна активність - 0,672, що засвідчує рівнозначний вплив означених критеріїв на рівень громадянської зрілості. Значно менший вплив на рівень громадянської зрілості здійснює критерій світогляд – 0,621. Загальний коефіцієнт кореляції за всіма критеріями склав 0,728, що доводить успішність формуючого експерименту.

У висновках узагальнено результати дослідження, основні з них такі:

1. У дисертації подано теоретичне узагальнення та сучасне вирішення проблеми формування громадянської зрілості в майбутніх учителів; визначено педагогічні умови, що сприяють формуванню громадянської зрілості студентів факультетів іноземної філології.

2. Громадянська зрілість – це насамперед моральне поняття, що визначається не віком, а вчинками, поглядами, поведінкою гармонійно і всебічно розвинутої людини з гуманістичним світоглядом. Громадянсько зрілій особистості притаманний процес постійного самовдосконалення, високий рівень національної самосвідомості і планетарної свідомості, знання культури й історії рідної країни, гуманістична мораль, знання і виконання обов'язків, соціальна відповідальність, високий професійний рівень, тверді переконання. До якісних сторін громадянськості належать: любов до Батьківщини і рідного краю, людяність, милосердя, доброта, чесність, відповідальність, працьовитість. Громадянська зрілість особистості припускає відповідний рівень громадянської самосвідомості, світогляду, наявність патріотизму, політичної і правової культури, соціальної активності.

3. Для визначення означених якостей в експериментальних групах було використано критеріальний підхід до діагностики громадянської зрілості студентів, де критеріями та їх показниками виступили: громадянська самосвідомість (усвідомлення значущості громадянської зрілості, вибір ідеалів, що виступають як вирішальні життєві цілі, соціально-моральна оцінка, рефлексивна позиція), світогляд (тип громадянського поводження і діяльності, ціннісні орієнтації, переконання), патріотизм (готовність захищати інтереси Батьківщини, гордість за минуле та сьогодення своєї Батьківщини, готовність підпорядковувати особисті інтереси суспільним), політична і правова культура (повага законів і норм співжиття, політична активність, інтернаціоналізм), соціальна активність (стійкий інтерес до суспільної роботи, активна громадянська позиція, прагнення до лідерства).

4. За результатами констатуючого експерименту було виявлено рівні сформованості громадянської зрілості у студентів у коефіцієнтах успішності (КУ). В контрольній групі громадянська самосвідомість склала 0,639 КУ, в експериментальній - 0,643; світогляд - 0,575 КУ в контрольній, 0,577 – в експериментальній; патріотизм - 0,62 в контрольній групі, 0,54 в експериментальній; відповідно політична і правова культура – 0,67 та 0,642; соціальна активність – 0,63, в експериментальній групі – 0,596. Середній індекс громадянської зрілості в обох групах склав відповідно – 0,626 та 0, 599 КУ.

5. Проективна модель формування громадянської зрілості в майбутніх учителів обіймала три блоки: перший з них включав такі компоненти: громадянська самосвідомість, світогляд, патріотизм, політична і правова культура, соціальна активність; другий - педагогічні умови: поаспектне навчання студентів з використанням різнорівневих лексичних одиниць громадянської тематики, впровадження технології комунікативного навчання, соціокультурний підхід із використанням автентичного матеріалу, залучення студентів до громадських цінностей свого народу; третій - експериментальні навчально-виховні засоби: програма "Гармонія", студентський клуб "Волонтер", виховні справи, педагогічна практика в літньому таборі та школі, міжнародний студентський клуб.

6. Реалізація проективної моделі формування громадянської зрілості в майбутніх учителів засвідчила відчутні позитивні зміни. Так, високого ( 25,3%) і достатнього (41,8 %) рівнів сформованості громадянської зрілості досягло більшість студентів експериментальної групи ( у контрольній групі відповідно – 5,6% і 15,9 %). Якщо в контрольній групі, як і раніше, на низькому рівні перебувала ще значна кількість студентів (34,2%), то в експериментальній групі на цьому рівні залишилося лише 10,6% студентів.

Отже, понад ніж у 60% студентів спостерігалася повна поінформованість щодо сутності громадянської зрілості, позитивне ставлення до її формування, їм були притаманні такі властивості особистості, як любов до Батьківщини, гордість за її минуле і сьогодення, готовність підпорядковувати особисті інтереси суспільним, тверді переконання, правова і політична культура, прагнення до лідерства, стійкий інтерес до суспільної роботи, ідейна стійкість і високий рівень громадянської самосвідомості.

Проведене дослідження не претендує на повноту розгляду всіх сторон процесу формування громадянської зрілості в майбутніх учителів. Актуальність проблеми диктує необхідність подальшого вивчення її в таких напрямках, як визначення факторів, що сприяють формуванню громадянської зрілості, розробка варіантних технологій формування громадянської зрілості у процесі вивчення інших фахових дисциплін.

Основні положення та результати дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1.Мироненко Т.П. Підвищення ефективності громадянського виховання у процесі навчання іноземної мови – важлива вимога часу.// Наука і сучасність. Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. –ДО., Логос, 1999. Випуск 2. Ч.4 (педагогічні науки).- С.52-57.

2.Мироненко Т.П. Використання критеріального підходу при діагностиці громадянської зрілості.// Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Одеса. /Зб.наук. пр./Випуск 6-7. - 1999. -С.112-116.

3.Мироненко Т.П. Поаспектне навчання як умова формування громадянської зрілості студентів.// Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. Випуск III: зб. наук. пр. –Міколаїв: МДПУ, 2000. –тім 2.- С. 120-127.

4. Мироненко Т.П. Залучення студентів до грамадянських цінностей свого народу.// Зб. наук. праць. -Миколаїв: Національний університет "Києво-Могилянська Академія" Миколаївська філія, 2000. –Т.7: Педагогіка. -С.42-45.

5.Мироненко Т.П. Оптимальні умови формування громадянської зрілості майбутніх учителів при вивченні іноземної мови.// Міжнародне співробітництво та університетська освіта: Матеріали міжн. наук. конф. –Миколаїв: МФ НаУКМа, 2000. –С. 111-116.

6.Мироненко Т.П. Нові технології навчання як умова формування громадянської зрілості у процесі вивчення іноземної мови.// Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців: Зб. наук. статей. –ДО.: Київський інститут туризму, економіки і права, 2000. –С.170-176.

7.Мироненко Т.П. Формування громадянськості в майбутніх учителів іноземної мови. //Наукові праці. – Миколаїв: МФ НаУКМа, 1999. –Т.4: Зб. наук. пр. до щорічної науково-методичної конференції "Могилянські читання – 99". –С. 97-100.

8.Мироненко Т.П. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземної філології педагогічних внзів "Виховання громадянської зрілості засобами художньої літератури" для студентів відділення "Іноземні мови". –Миколаїв, 1998. – 64 с.

9.Мироненко Т.П. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземної філології педагогічних внзів "Виховання громадянської зрілості засобами публіцистичної літератури" для студентів відділення "Іноземні мови". –Миколаїв, 1998. – 72 с.

10.Мироненко Т.П. Research Proposal; Teaching English as a Foreign Language Through Literature./Навчання англійської мови через літературу/.// Вересень. Науково-методичний, інформаційно-освітній журнал.–1997.-№1. –Миколаїв. –С. 39-40.

11.МироненкоТ.П., Рапопорт И.А., Петрова Н.Д., Задорожняя Н.А.. Тестові завдання для перевірки засвоєння англійської мови учнями 5-7-х класів/ Миколаїв, 1990. –28 с.

12.Мироненко Т.П., Рапопорт И.А., Петрова Н.Д., Н.А. Задорожняя Н.А. Тестові завдання для перевірки засвоєння англійської мови учнями 5-8-х класів/ -Миколаїв, 1991. –44 с.

Мироненко Т.П. Формування громадянської зрілості в майбутніх учителів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. – Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2001.

У дисертації досліджено та обгрунтовано необхідність формування громадянської зрілості в майбутніх учителів, визначено сутність і структуру громадянської зрілості. Теоретично обгрунтовано проективну модель формування громадянської зрілості, способи її реалізації; виявлено критерії громадянської зрілості, рівні сформованості у студентів громадянської зрілості за критеріями, розроблено методику її діагностики; експериментально апробовано ефективність запропонованих умов формування громадянської зрілості в майбутніх учителів.

Ключові слова: громадянська зрілість, поаспектне навчання, комунікативні технології навчання, соціокультурний підхід, громадянські цінності.

Мироненко Т.П. Формирование гражданской зрелости у будущих учителей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. Южно – Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2001.

В диссертации исследуется проблема формирования гражданской зрелости у будущих учителей иностранного языка.

Задача исследования состояла в конкретизации и научном обосновании сущности феномена "гражданская зрелость", определении критериев и уровней сформированности гражданской зрелости у студентов, разработке и экспериментальной апробации проективной модели формирования гражданской зрелости у будущих учителей, которая включает в себя компоненты гражданской зрелости, условия, формы и методы, способствующие ее формированию.

В первом разделе диссертации "Теоретические основы формирования гражданской зрелости" проведен анализ состояния исследуемой проблемы в философской, юридической, психологической, педагогической и методической литературе; определено рабочее определение феномена "гражданская зрелость"; на основе изученной литературы разработана проективная модель формирования гражданской зрелости у будущих учителей; проанализирована нормативная документация высших учебных заведений (программы, учебники, учебные и методические пособия).

Во втором разделе "Опытно-экспериментальная работа по формированию гражданской зрелости студентов " проводились срезы первичного уровня гражданской зрелости студентов с применением разработанных методов и критериев диагностики гражданской зрелости у будущих учителей.

Критериями диагностики гражданской зрелости учителей и их показателями выступили: гражданское самосознание (осознание значимости гражданской зрелости, выбор идеалов, которые выступают как решающие жизненные цели, социально-моральная самооценка, рефлексивная позиция); мировоззрение (тип гражданского поведения и деятельности, ценностные ориентации, убеждения), патриотизм (готовность защищать интересы Родины, гордость за ее прошлое и настоящее, готовность подчинять личные интересы общественным); политическая и правовая культура (уважение законов и норм поведения, политическая активность, интернационализм); социальная активность (устойчивый интерес к общественной работе, активная гражданская позиция, стремление к лидерству).

Были определены уровни сформированности гражданской зрелости по критериям: высокий, достаточный, средний и низкий. Каждый уровень сформированности гражданской зрелости имеет свою качественную характеристику.

На этом этапе проверялись и внедрялись разработанные нами условия, пути и средства формирования гражданской зрелости студентов, определялась их эффективность, проводилась апробация полученных результатов исследования, которые обобщались и теоретически оформлялись.

Сущность формирующего эксперимента заключалась в том, что в процессе преподавания иностранных языков, а также внедрения условия (поаспектное обучение, технологии коммуникативного обучения, социокультурный подход) при внедрении условия приобщение к гражданским ценностям своего народа (внеаудиторная работа) обеспечить полноценный процесс обучения и воспитания, который бы соответствовал формированию гражданской зрелости у будущих учителей.

Проведенное исследование позволило получить существенные изменения в формировании гражданской зрелости у будущих учителей. Вышеуказанные задачи, и методы их реализации помогали воспитывать у студентов качества, присущие гражданину демократического государства.

Проведенное исследование позволяет отметить, что после формирующего эксперимента, почти у половины студентов, наблюдалась полная информированность о гражданской зрелости, положительное отношение к ее формированию. Этим студентам были свойственны такие качества гражданина как высокий уровень гражданского самосознания, любовь к Родине, гордость за ее прошлое и настоящее, готовность подчинять личные интересы общественным, твердые убеждения, правовая и политическая культура, стремление лидерству, стойкий интерес к общественной работе, что определено проективной моделью формирования гражданской зрелости.

Исследование показало, что повышение эффективности формирования гражданской зрелости у будущих учителей в процессе изучения иностранных языков, достигается при осуществлении его как комплексного процесса, основу которого составляют не только занятия, но и внеаудиторная деятельность студентов, направленная на приобщение студентов к гражданским ценностям своего народа.

Ключевые слова: гражданская зрелость, поаспектное обучение, коммуникативные технологии обучения, социокультурный подход, гражданские ценности.

Myronenko T.P. Teaching Civic Maturity to Future Teachers – Manuscript.

Thesis for a Candidate of Pedagogical Science Degree? speciality – 13.00.04 – The Theory and Methodology of Professional Education. – The South – Ukrainian Pedagogical University (Odesa) n. a. Ushinsky K.D., Odesa, 2001.

The given work is devoted to the problem of teaching Civic Maturity to future teachers of foreign languages. The investigation proposes such approaches as aspect (vocabulary, grammar, phonetics), communicative, socio-cultural and an access of students to civic values.

To determine the level of Civic Maturity raising the following criteria were suggested: civic selfconsciousness, world outlook, patriotism, political and law culture, social activity.

The investigation gives us an opportunity to make a conclusion that the following approaches are effective in a complex process, during classwork and outclass activity of students.

Key words: Civic Meturity, aspect approach, communicative technologies of teaching, socio-cultural approach, civic values.