національний аграрний університет

Пащенко Володимир Миколайович |

УДК: [595.7 : 633] : [632.654+632.7]

ШКОДОЧИННІСТЬ ТА ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНІ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ ГОРОХУ І ПРОГНОЗ ЙМОВІРНИХ ВТРАТ
УРОЖАЮ ЗА ДАНИМИ ОБЛІКІВ ЧИСЕЛЬНОСТІ КОМАХ

03.00.09 - ентомологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії прикладної екології і прогнозу Інституту захисту рослин УААН

Науковий керівник – доктор біологічних наук, академік НАН України

ВасильЄв Вадим Петрович

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, доцент

Шелестова Валентина Сергіївна,

Національний аграрний університет,

професор кафедри ентомології та біологічного захисту рослин

кандидат біологічних наук

СтовбЧатий Володимир Миколайович

Інститут зоології НАН України ім. І.І.Шмальгаузена,

керівник групи відділу загальної і прикладної ентомології

Провідна установа – Білоцерківський аграрний університет, кафедра захисту рослин, м. Біла Церква

Захист дисертації відбудеться 30 грудня 2000 р. о 10.00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус №10

Автореферат розісланий “26” травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Горох - це важлива продовольча культура. Тому збереження її врожаю від втрат, які завдають шкідники має велике економічне значення. Список шкідників гороху, що наводиться у довідниках і посібниках значний і налічує понад 50 видів, але відомостей про їх шкодочинність дуже мало. Крім того, немає даних про різницю в шкодочинності головних шкідників в різних грунтово-кліматичних регіонах України. З`ясування цих питань необхідне для обгрунтування оптимальних регламентів застосування інсектицидів та розробки зональних систем хімічних заходів із захисту гороху. Це дозволить забезпечити ефективність боротьби з шкідниками при мінімальному обсязі хімічних обробок посівів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках тематичного плану лабораторії прикладної екології і прогнозів: Завдання 01. – “Дати теоретичне обгрунтування і розробити системи прогнозування фітосанітарного стану посівів і насаджень сільськогосподарських культур в умовах інтенсивного природоохоронного землеробства”, державна реєстрація теми: № АО 1002967.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було визначення серед ентомофауни горохового поля найбільш небезпечних видів, оцінка їх шкодочинності та обгрунтування чисельних показників для прийняття рішення про доцільність застосування інсектицидів.

Завдання роботи передбачало вивчення видового і кількісного складу ентомофауни горохового поля, експериментальну оцінку шкодочинності домінуючих видів, аналіз територіального розподілу чисельності їх популяцій в Україні та визначення показників для прогнозу можливих втрат врожаю за даними обліків чисельності шкідників.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено серед чисельної ентомофауни горохового поля види, що є важливими шкідниками: олігофаги – горохова попелиця, бульбочкові довгоносики (смугастий і щетинистий), горохова плодожерка, і монофаги – гороховий зерноїд та горохова галиця. Встановлено, що реакція культури гороху на пошкодження бульбочковими довгоносиками має чітко виражений компенсаційний характер. Зниження біологічного врожаю в розрахунку на одну особину залежить від щільності популяції і поступово зростає, коли компенсаційні процеси розвитку культури вичерпуються. Реакція культури на пошкодження попелицею має денсенсибілізаційний тип. Залежність між зростанням чисельності горохового зерноїда і втратами продукції лінійна. Експериментально обгрунтовано критерії для прийняття рішення про доцільність застосування інсектицидів, що в значній мірі корегують існуючі рекомендації; розроблено розрахунковий метод визначення потенціальних втрат врожаю за даними обліку чисельності комах; районовано поширення основних шкідників гороху в Україні і встановлено регіони їх підвищеної шкодочинності.

Практична цінність. Використання розроблених рекомендацій дозволяє оптимізувати прийняття рішення про застосування інсектицидів в господарствах і визначити економічну ефективність проведених заходів розрахунковим методом; диференціювати систему хімічних заходів із захисту гороху за грунтово-кліматичними регіонами, що дає змогу як уникнути втрат врожаю, так і необгрунтованого застосування засобів захисту.

Особистий внесок здобувача. Приймав безпосередню участь у спостереженнях, підготовці і проведенні дослідів, аналітичній роботі, обробці дослідних даних, розробці методики розрахунку втрат урожаю, інтерпретації результатів і підготовці матеріалів до друку.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на міжнародній конференції “Сучасні методи досліджень в агрономії”, яка проходила на базі Уманського сільськогосподарського інституту в 1993 році, на засіданнях вченої ради та методичній комісії Інституту захисту рослин (1992-1994), розширеному засіданні лабораторії прикладної екології і прогнозів (1999).

Публікації. Основні положення дисертаційної робити опубліковані у чотирьох наукових працях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 143 сторінках друкованого тексту і складається з загальної характеристики роботи, 5 розділів, висновків, пропозицій виробництву, переліку посилань. Робота ілюстрована 10 малюнками та 18 таблицями. Перелік літературних джерел охоплює 178 найменувань, серед яких 28 іноземних.

Основний зміст роботи

Розділ 1. Стан вивченості питання

Зроблено аналітичний огляд літератури стосовно ентомофауни гороху та інших бобових рослин в Україні. Детально проаналізовано поширення, особливості біології, екології та методів визначення шкодочинності основних шкідників гороху: горохової попелиці, бульбочкових довгоносиків, горохового зерноїда, горохової плодожерки та горохової галиці.

Розділ 2. Місце і методика проведення досліджень

Дослідження проводились у двох пунктах північної частини Центрального Лісостепу: дослідному господарстві Українського центру випробування сільськогосподарської техніки Васильківського району Київської області та колгоспі ім. Леніна Ічнянського району Чернігівської області.

Шкідників досліджували шляхом польових обліків за рекомендованими для ПСП методами (Омелюта та ін., 1986). Шкодочинність бульбочкових довгоносиків (смугастий та щетинистий), горохової попелиці та горохового зерноїда вивчали на виробничих посівах. Для розміщення варіантів польових дослідів використані природні особливості територіального розподілу бульбочкових довгоносиків – різницю в заселенні крайових смуг та середини поля. Шкодочинність горохового зерноїда та горохової попелиці вивчали в колгоспі ім. Леніна, де чисельність їх була високою. Завдання дослідів полягало в тому, щоб створити досить значну різницю у щільності популяції шкідників на різних варіантах, а також оцінити роздільно шкодочинність зерноїда і попелиці. Для цього горохове поле ділили на 3 смуги. Одна смуга залишалася як чистий контроль, де формувалися природні популяції зерноїда та попелиці. Друга - обприскувалась інсектицидом широкого спектру дії – арріво, 25% к.е. (0,32 л/га), який знищував обидва види шкідників. Ефективність обробок арріво проти горохового зерноїда і попелиці становила відповідно 91 та 89%. Отже урожай на цьому варіанті досліду обгрунтовано можливо брати за рівень відліку для обчислення шкодочинності комах. Третя смуга обприскувалась спеціалізованим афідоцидом – пірімор, 50% з.п. (2 кг/га), що дозволяло знищити популяцію попелиці, залишивши популяцію зерноїда. Обробку ділянок проводили за допомогою ранцевого обприскувача “ЕРА-1”. Облік врожаю проводили методом збору бобів з 9 площадок по один м2 на кожному варіанті. Після обмолоту бобів, але до очистки зерна, врожай аналізували на пошкодження горошин зерноїдом.

Територіальний розподіл чисельності шкідників проводили за Б.А.Доспєховим (1973) на основі даних ПСП за період 1982-1999 рр. Розрахункові показники наносили на сітку географічних координат.

Результати досліджень

Розділ 3. Характеристика видового та кількісного складу комах-фітофагів гороху

3.1. Визначення домінуючих видів шкідливої ентомофауни гороху

На посівах гороху (Київська обл., 1992-93 рр.) виявлено 35 видів фітофагів та 40 видів ентомофагів. Визначення видів перевірено науковим співробітником Інституту зоології НАН України (к.б.н. В.Б. Шуваліков).

Для визначення домінуючих видів, тобто найбільш небезпечних і розповсюджених шкідників на території України, використовували інтегральний показник чисельності – коефіцієнт заселення (КЗ) сільськогосподарських культур, розрахований за даними обліків 125 ПСП. Математична обробка значень КЗ показала, що на території України на горосі домінує 7 видів фітофагів (табл. 1.).

Таблиця 1 - Таксономічна структура комплексу домінуючих комах-шкідників гороху в Україні (за даними ПСП 1982-1999 рр.)

№

п/п | РЯд, родина | Назва

1. | Homoptera, Aphididae | Acyrthosiphon pisum Harr.

(горохова попелиця)*

2. | Thysanoptera, Thripidae | Kakothrips robustus Uzel.

(гороховий трипс)

3. | Coleoptera, Bruchidae | Bruchus pisorum L.

(гороховий зерноїд)*

4. | Coleoptera, Curculionidae | Sitona lineatus L.

(смугастий бульбочковий довгоносик)*

Sitona crinitus Hrbst.

(щетинистий бульбочковий довгоносик)*

5. | Lepidoptera, Tortricidae | Laspeuresia nigricana F.

(горохова плодожерка)

6. | Diptera, Sciaridae | Contarinia pisi Leieff.

(горохова галиця)

*- Економічні домінанти в умовах досліду

Серед цих видів в умовах досліду домінували: горохова попелиця, гороховий зерноїд, смугастий та щетинистий бульбочкові довгоносики.

3.2. Просторовий розподіл домінуючих видів шкідників на гороховому полі

Результати досліджень просторового розподілу ентомофауни горохового поля свідчать, що чітко виражена концентрація у крайовій смузі поля гороху характерна лише для бульбочкових довгоносиків.

Розділ 4. Результати вивчення шкодочинності домінуючих фітофагів гороху

4.1. Бульбочкові довгоносики

Результати досліджень шкодочинності популяцій бульбочкових довгоносиків наведені в таблиці 2.

Незважаючи на певні відміни у чисельності жуків, пошкодження листків сходів на всіх варіантах досліду було незначним. Також незначним було пошкодження бульбочок.

Таблиця 2 - Шкодочинність бульбочкових довгоносиків в залежності від їх чисельності (жуків у фазу 4-5 листків, личинок в фазу бутонізації) (Господарство "Дослідне", Васильківського району, Київської області)

Варіант | Сорт | Щільністьжуків, екз/м2 | Середній бал пошкодже-них рослин | Щільність личинок, екз/м2 | Пошкод-жених бульбо-чок, шт/рослину | Біологічний урожай, ц/га

1992 р.

Край поля до люцерни |

Богатир Чеський | 27 | 1.1 | 81 | 3.0 | 32

Середина поля | 18 | 1.0 | 45 | 3.5 | 35

Протилежний край поля | 10 | 1.0 | 17 | 3.0 | 38

Край поля до люцерни |

Солара | 37 | 1.2 | 104 | 5.0 | 28

Середина поля | 25 | 1.1 | 98 | 6.0 | 29

Протилежний край поля | 13 | 1.0 | 79 | 4.0 | 29

1993 р.

Край поля | Богатир Чеський | 20 | 1.6 | 92 | 2.0 | 46

Середина поля | 6 | 1.1 | 71 | 5.5 | 47

Край поля |

Солара | 22 | 1.5 | 158 | 6 | 40

Середина поля | 10 | 1.2 | 62 | 4.5 | 41

З метою докладнішого вивчення шкодочинності бульбочкових довгоносиків усі дані обліків чисельності жуків було об’єднано та суміщено у варіаційні ряди в порядку зростання чисельності жуків (табл. 3).

За показник шкодочинності прийнято зниження врожаю у відсотках на одну особину. За рівень відліку взято масу зерна на варіанті з найменшою чисельністю жуків. Пошкодження посівів гороху позначалося на зниженні врожаю за чисельності жуків 20-25 екз/м2. При зростанні популяції довгоносиків у 1,7 раза втрати гороху збільшились лише 1,2 рази, що свідчить про компенсаційний характер реакції культури на пошкодження (Васильєв, Лісовий, 1993).

Таблиця 3 - Шкодочинність бульбочкових довгоносиків у розрахунку на 1 особину (Господарство "Дослідне", Васильківського району Київської області)

Р і к | Щільність жуків, екз/м2 | Біологічний урожай, до рівня відліку, % | Зниження урожаю, % / особину

1992 | 21,8 | 98,4 | 0,07

1993 | 14,5 | 98,8 | 0,04

Середнє за 2 роки | 18,1 | 98,6 | 0,05

4.2. Гороховий зерноїд

За товарними кондиціями продовольче зерно необхідно очищати від домішок горошин пошкоджених зерноїдом. Отже, втрати маси товарної продукції слід визначати за процентом пошкодження зерна щодо маси потенційного врожаю.

В колгоспі ім. Леніна Ічнянського р-ну Чернігівської обл. на посівах гороху у 1993-94 рр. спостерігалась висока чисельність горохового зерноїда, а також горохової попелиці. Показники втрат врожаю гороху від зерноїда і попелиці наведені в таблиці 4.

Таблиця 4 - Визначення втрат врожаю від горохової попелиці та горохового зерноїда методом застосування інсектицидів (колгосп ім. Леніна Ічнянський район, Чернігівської області) |

Показники урожаю | Пошкодженнягороху зерноїдом, % | Втрата маси біологічного врожаю, %

Варіант | зібрано, | загальні втрати

ц/га | ц/га | % | від

зерноїда | від попелиці

1 9 9 3 р і к

Арріво, 25% к.е., 0,32 л/га (рівень відліку) |

39 |

0 |

0 |

1,3 |

0 |

0

Пірімор, 50% з.п., 2 кг/га |

37 |

2 |

5,1 |

15 |

2,0 |

3,1

Контроль | 32 | 7 | 18 | 19 | 2,5 | 15,5

1 9 9 4 р і к

Арріво, 25% к.е., 0,32 л/га (рівень відліку) |

42 |

0 |

0 |

3,4 |

0 |

0

Пірімор, 50% з.п., 2 кг/га |

40 |

2 |

4,8 |

20 |

2,6 |

2,2

Контроль | 30 | 12 | 29 | 38 | 5,0 | 24,0

Від показника загальних втрат, спричинених обома шкідниками, визначених при порівнянні врожаю, зібраного по різних варіантах, віднімалися втрати від зерноїда (за основу брався відсоток пошкодження зерна, та експериментально встановлене зниження маси зерна, пошкодженого личинками в порівнянні з непошкодженим). Решта становила втрати від попелиці.

На підставі даних, стосовно втрат врожаю на фоні різної щільності горохового зерноїда за допомогою розрахунків визначали шкодочинність фітофага на одну особину (табл. 5).

Таблиця 5 - Розрахунок втрат врожаю від горохового зерноїда за допомогою застосування інсектицидів (колгоспі ім. Леніна Ічнянського району Чернігівської області)

Варіант | Щільність жуків, екз/10 помахів

сачка | Втрати продукції, % | Втрати продукції

маса

врожаю | продо-

вольче

зерно | на 1 особину, %

маса

врожаю | Продовольче зерно

1993 р.

Арріво, 25% к.е., 0,32 л/га (рівень відліку) |

3 |

0 |

1,3 |

0 |

0,4

Пірімор, 50% з.п., 2 кг/га | 23 | 2,0 | 15,0 | 0,1 | 0,6

Контроль | 35 | 2,5 | 19,0 | 0,07 | 0,5

1994 р.

Арріво, 25% к.е., 0,32 л/га (рівень відліку) |

6 |

0 |

3,4 |

0 |

0,5

Пірімор, 50% з.п., 2 кг/га | 38 | 2,6 | 20,0 | 0,07 | 0,5

Контроль | 71 | 5,0 | 38,0 | 0,07 | 0,5

Середнє за 2 роки | 0,07 | 0,5

У розрахунку на одну особину шкідника втрати продовольчої продукції становлять 0,5%, а маси біологічного врожаю наближено – 0,1%. Виходячи з цього показника, втрати продукції наближено можна розрахувати, не враховуючи зниження маси біологічного врожаю, за спрощеною формулою:

де Вт – втрати товарної продукції, ц/га;

М – фактичний біологічний урожай до очистки

зерна, ц/га;

0,5 – втрати продукції на одну особину зерноїда,

%;

в – кількість жуків на 10 помахів сачком.

4.3. Горохова попелиця

Результати дослідів, що наведені в таблиці 6, дозволили також визначити втрати урожаю від горохової попелиці. На підставі даних стосовно втрати врожаю на фоні різної щільності горохової попелиці визначали шкодочинність фітофагів на одну особину (табл. 6.).

Таблиця 6 - Розрахунок втрат врожаю від горохової попелиці за допомогою застосування інсектицидів (колгоспі ім. Леніна Ічнянського району Чернігівської області)

Варіант | Щільність попелиць, екз/10 помахів сачком | Втрати врожаю, % | Втрати врожаю

на 1 особину, %

1993 р.

Арріво, 25% к.е., 0,32 л/га (рівень відліку) |

95 |

0 |

0

Пірімор, 50% з.п., 2 кг/га | 220 | 3,1 | 0,014

Контроль | 880 | 15,5 | 0,02

1994 р.

Арріво, 25% к.е., 0,32 л/га (рівень відліку) |

120 |

0 |

0

Пірімор, 50% з.п., 2 кг/га | 200 | 2,2 | 0,012

Контроль | 2200 | 24,0 | 0,08

Шкода від попелиці виявляється у зниженні маси 1000 зерен та зменшенні загальної маси біологічного врожаю. Реакція культури на пошкодження попелицею проходить за типом десенсибілізації (Васильєв, Лісовий, 1993).

Для розрахунків потенційних втрат врожаю, в залежності від чисельності в обліку, в межах 120-750 екз/10 помахів сачком, можна користуватись середнім показником шкоди 0,012% зниження біологічного врожаю, 750-1250 – 0,015, 1250-1750 – 0,013, більше 1750 – 0,01% відповідно.

Розрахунки втрат врожаю проводять за формулою:

де Уп – потенційний врожай, ц/га;

М – маса зібраного врожаю, ц/га;

а – зниження врожаю на 1 особину, %;

в – щільність попелиць, екз/10 помахів сачка.

Втрати врожаю знаходимо за різніцею між потенційним та фактичним урожаєм:

де В – втрати урожаю, ц/га;

Уп – потенційний урожай, ц/га;

М – маса фактичного урожаю, ц/га.

Треба підкреслити, що щільність популяції в досліді визначалась на одиницю обліку, тобто на 10 помахів сачком, а не за абсолютною кількістю екземплярів комах на одиницю площі. Отже, ці розрахунки можна використовувати лише при застосуванні даного методу обліку шкідника.

4.4. Визначення доцільності застосування інсектицидів за прогнозом ймовірних втрат врожаю

В довідковій літературі із захисту рослин за останні 25 років, як сигнал доцільності застосування інсектицидів подається критерій чисельності шкідників, позначений як ЕПШ (Танский, 1973; Фадеев, 1985; Омелюта та ін., 1986). За сучасних умов переходу до ринкових відносин потрібні критерії, за якими землекористувач може сам визначити рівень витрат на захист врожаю.

Інформаційною базою для прийняття рішення стосовно оптимального застосування інсектицидів залишаються спостереження за заселенням полів шкідниками, методика яких описана в довідковій літературі. Але доцільність витрат на захист врожаю слід визначати не за сталим показником ЕПШ, а керуватись прогнозом можливих втрат продукції, розраховуючи шкоду в конкретних випадках. Показники чисельності і шкодочинності основних шкідників гороху, які пропонуються для прогнозу ймовірних втрат врожаю в прийнятті рішення стосовно економічної доцільності проведення заходів боротьби з ними наведені в таблиці 7.

Необхідно підкреслити, що показники шкодочинності горохової попелиці і горохового зерноїда можна використовувати лише за певного методу обліку шкідників – косіння ентомологічним сачком.

Таблиця 7 - Показники шкодочинності основних шкідників гороху

Шкідник | Реакція культури

на пошкодження | Облікова

Одиниця | Щільність популяції

на одиницю обліку, екз. | Втрати врожаю на 1 особину, %

Гороховий зерноїд | Лінійність | 10 помахів

сачком | 1 - 100 | 0,5

Бульбочкові довгоносики | Компенсація | 1 м2 | до 15

15 - 25

25 - 35

35 - 45

більше 45 | 0,0

0,07

0,09

0,11

0,13

Горохова попелиця | Десенсибілізація | 10 помахів

сачком | до 120

120 - 750

750 - 1250

1250 - 1750

більше 1750 | 0,0

0,012

0,015

0,013

0,010

Горохова плодожерка | Сигнал для застосування інсектиц. | 1 м2 | 25 яєць | -

Горохова галиця | Сигнал для

застосування інсектиц. | Пошкодж.

Личинками

пл. бруньок | 5 % | -

Розділ 5. Територіальний розподіл чисельності популяції домінуючих шкідників гороху в Україні

Розрахунки потенційних втрат врожаю за даними обліку чисельності шкідників мають важливе значення для окремих господарств, оскільки дають можливість прийняти оптимальне рішення про застосування інсектицидів. Для оцінки небезпеки того чи іншого виду фітофагів, як фактора недобору продукції в державі, потрібно проаналізувати ступінь заселення посівів в різних зонах і визначити регіони різної шкоди, щоб відповідно розподіляти засоби захисту рослин. Для вивчення територіального розподілу шкодочинності різних видів комах взято агроекологічне районування, схема апроксимації якого наведена в “Довіднику по захисту польових культур” (Васильєв, Лісовий, 1993).

За показниками частоти випадків значного заселення посівів та величиною середньозваженого зонального балу чисельності популяцій горохової попелиці, горохового зерноїда, горохової плодожерки та горохової галиці побудовані картографічні зображення ступеня загрози шкідників в різних зонах України.

Горохова попелиця. За показниками чисельності і шкодочинності попелиці визначено три регіони: перший регіон помірної шкодочинності, охоплює зону Полісся та західну частину Лісостепу, характеризується інтенсивністю розмноження шкідника; другий регіон підвищеної шкодочинності – центральна та східна частина Лісостепу і Степова зона; регіон значної шкодочинності – сухостепова підзона. Підвищення шкодочинності попелиці у південному напрямку пов’язано із зростанням забезпеченості теплом, що сприяє розвитку більшої кількості генерацій за вегетаційний період.

Гороховий зерноїд. Регіонами значної підвищеної шкодочинності горохового зерноїда є південна зона Степу, центр і схід Лісостепу.

Горохова плодожерка. Шкідник має два райони підвищеної шкодочинності в Україні: 1ий – Полісся і західна частина Лісостепу; 2ий – південно-східна частина Степу. Перший входить до оптимальної частини ареалу виду, а другий пояснюється наявністю другого факультативного покоління.

Горохова галиця. Шкідник має в Україні обмежений регіон шкодочинності – в основному це західний Лісостеп. Окремі осередки спостерігаються в центральній та східній частині Лісостепу.

Досить чіткої зональної різниці у чисельності і шкодочинності бульбочкових довгоносиків не виявлено, що свідчить про рівномірний характер їх розповсюдження.

ВИСНОВКИ

1. Вивчена шкідлива ентомофауна на посівах гороху в північній частині Центрального Лісостепу України, уточнено видовий склад фітофагів цієї культури, визначені види, які завдають значної шкоди. Загальна кількість фітофагів, виявлених на посівах гороху, складає 35 видів. За трофічною спеціалізацією пов’язані з посівами гороху 23 види, з яких 13 видів - поліфаги, шкодочинність яких для гороху може бути випадковою, 8 видів - олігофаги, з яких економічно значимими шкідниками є 4 види. Монофаги – представлені двома видами.

2. За даними польових досліджень та аналізу багаторічних спостережень ПСП, актуальними шкідниками гороху в Україні є 6 видів комах: горохова попелиця, бульбочкові довгоносики (смугастий і щетинистий), горохова плодожерка, гороховий зерноїд та горохова галиця.

3. Встановлено, що реакція культури гороху на пошкодження бульбочковими довгоносиками має чітко виражений компенсаційний характер: при зростанні чисельності популяції жуків у 6 разів, пошкодження сходів у фазі 4-5 листків збільшилося у 1,4 рази. Зниження біологічного врожаю в розрахунку на одну особину залежить від щільності популяції і поступово зростає від 0,07% при 15 екз/м2 до 0,13% при 45 екз/м2, коли компенсаційні процеси розвитку рослин вичерпуються.

4. Пошкодження гороховим зерноїдом не стільки впливає на зниження маси врожаю, скільки на погіршення якості продукції. Залежність між зростанням чисельності популяції жуків і втратами продукції лінійна і становить в середньому 0, 5% в розрахунку на одну особину в одиниці обліку.

5. Шкодочинність горохової попелиці полягає у послабленнні інтенсивності асиміляції і зниженні маси біологічного врожаю. Втрати врожаю на початку зростання чисельності популяції шкідника збільшуються повільно за типом компенсаційної реакції культури на пошкодження. В подальшому підвищуються до певної межі, а потім, в розрахунку на одну особину попелиці, зменшуються. Отже, реакція культури на пошкодження попелицею має десенсибілізаційний тип. Показник втрат врожаю у % на одну особину, в межах чисельності популяції від 420 екз. до 750 екз. на 10 помахів сачком становить 0,012%. Далі, при збільшенні популяції попелиці від 750 до 1250 екз., зростає до 0,015%, а потім поступово зменшується до 0,013 і далі до 0,010%.

6. На сучасному етапі переходу до ринкової економіки критерієм для прийняття рішення про доцільність застосування інсектицидів може служити показник імовірних втрат сільськогосподарської продукції на основі обліків чисельності популяції шкідників на полі.

7. Показники доцільності застосування інсектицидів проти основних шкідників гороху визначаються в кожному конкретному випадку:

- проти бульбочкових довгоносиків при щільності 15-25 екз/м2;

- проти горохової попелиці при заселенні 20% рослин та щільності 300 екз/10 помахів сачком;

- проти горохового зерноїда при щільності більше 4 екз/10 помахів сачком;

- проти горохової плодожерки при щільності 25 яєць/м2.

Показником доцільності застосування засобів боротьби з гороховою галицею може служити виявлення брунькових галів у кількості 5% від загального числа квіткових бруньок в середньому на одну рослину.

8. За даними зонального районування розподілу чисельності та шкодочинності попелиці виділено три регіони, які розподіляються в південному напрямку. Перший охоплює зону Полісся та західну частину Лісостепу, характеризується помірною інтенсивністю розмноження шкідника, другий регіон підвищеної шкодочинності - центральна та східна чатини Лісостепу і Степова зона, регіон значної шкодочинності - сухостепова зона. Підвищення шкодочинності попелиці у південному напрямку пов’язане із зростанням забезпеченості теплом, що сприяє розвитку більшої кількості генерацій за вегетаційний період гороху.

9. Бульбочкові довгоносики однаково шкодять посівам гороху на всій території України

10. Регіонами значної і підвищеної шкодочинності горохового зерноїда є південна зона Степу і центр та схід Лісостепу.

11. Горохова плодожерка має два розірвані района підвищеної шкодочинності: Північно - західний (західна частина Полісся та Лісостепу) і Південний (східна частина Степу і сухостепова підзона).

12. Горохова галиця має в Україні обмежений регіон шкодочинності. В основному це західний Лісостеп. Окремі її осередки відмічені в центральній частині Лісостепу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для впровадження у практику захисту гороху від шкідників рекомендується методика завчасного визначення імовірних втрат врожаю за даними спостережень та обліків чисельності комах на полі. В залежності від прогнозованого збитку приймається рішення про доцільність застосування інсектицидів.

У фазу повних сходів визначається загроза від бульбочкових довгоносиків. Виявлення та підрахунки жуків проводять оглядаючи поверхню грунту та рослини на 5 облікових майданчиках по 0,5 м2 вздовж краю поля , найближчого до багаторічних трав та на 5 площадках – по діагоналі поля.

У фазу бутонізації спостерігається горохова попелиця. Спочатку відмічають появу попелиць на листках, оглядаючи 50 рослин по діагоналі поля. При виявленні колоній шкідника не менше як на 20% рослин, проводиться облік чисельності попелиці методом косіння ентомологічним сачком (10 помахів у 10 місцях поля) один раз на тиждень.

При появі квітів слід стежити за заселенням посівів гороховим зерноїдом. Жуків обліковують методом косіння ентомологічним сачком, як зазначено для горохової попелиці. При виявленні жуків, косіння проводять кожні 4 - 5 днів, при цьому одночасно обліковують чисельність попелиці. Спостереження проводять до початку утворення зернин в бобах.

Потенційні втрати врожаю обчислюють за рівнянням :

В = а в,

де: В - втрати урожаю, %, а - кількість комах на облікову одиницю, в – шкодочинність в розрахунку на одну особину.

В зоні відчутної шкоди горохової галиці оглядають по 5 рослин в 5 місцях поля по діагоналі, починаючи з фази, коли квіткові бруньки досягнуть розміру 4 - 6 мм в діаметрі. Пошкоджені бруньки перетворюються на гали. Якщо на облікових рослинах будуть помічені гали, їх підраховують. Також підраховують кількість квіткових бруньок на 5 рослинах. Якщо кількість галів перевищить 5% загальної кількості бруньок, можлива шкода, що досягатиме 5 - 8 % врожаю.

Шкода від горохової плодожерки можлива в Україні повсюдно, але найбільш імовірна в Північно-Західному регіоні та на Півдні. Для прогнозу імовірної шкоди може служити чисельність шкідника у господарстві в минулому році. В подальшому раціонально використовувати феромонні пастки.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

Пащенко В.М. Оцінка шкодочинності горохової попелиці та плодопошкоджуючих шкідників гороху на Поліссі України //Захист рослин. Міжвідомчий темат. збірн. – 1995. - №42. – С. 16-18.

Пащенко В.М. Шкідники гороху. Вивчення доцільності застосування хімічних засобів за прогнозом можливих втрат урожаю //Захист рослин. – 1997. - №10. – С. 12-13.

Пащенко В.М. Основні шкідники гороху. Зональний розподіл чисельності популяцій //Захист рослин. – 1998. - №5. – С. 12-13.

Пащенко В.М. До методики оцінки потенціального рівня пошкодження врожаю шкідниками гороху в зоні Полісся України // Тез. доп. Міжнар. конф. “Сучасні методи досліджень в агрономії”. – Умань, 1993. – С. 125-126.

Пащенко В.М. Шкодочинність та поширення в Україні основних шкідників гороху і прогноз ймовірних втрат урожаю за даними обліків їх чисельності.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 – ентомологія, Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Встановлено, що важливими шкідниками гороху в Україні є 6 видів комах: олігофаги – горохова попелиця, бульбочкові довгоносики (смугастий і щетинистий), горохова плодожерка і монофаги – гороховий зерноїд, горохова галиця.

Реакція культури гороху на пошкодження бульбочковими довгоносиками має чітко виражений компенсаційний характер. Зниження біологічного врожаю на одну особину залежить від щільності популяції і поступово зростає від 0,07%, при 15 екз/м2, до 0,13%, при 45 екз/м2.

Залежність між зростанням чисельності популяції горохового зерноїда і втратами товарної продукції лінійна і становить в середньому 0,5% на одну особину в одиниці обліку.

Реакція культури на пошкодження гороховою попелицею має десенсибілізаційний тип. Показник втрат урожаю у % на одну особину в одиниці обліку в межах чисельності від 120 до 1750 екз/10 помахів сачком поступово зменшується від 0,012 до 0,01%.

За сучасних умов для прийняття рішення стосовно оптимального застосування інсектицидів залишаються спостереження щодо заселення полів шкідниками за загальноприйнятими методиками. Доцільність витрат на захист врожаю слід визначати не за сталим показником ЕПШ, а керуватись прогнозом можливих втрат продукції, розраховуючи шкоду в конкретних випадках. Встановлені показники чисельності і шкодочинності основних шкідників гороху, які пропонуються для прогнозу ймовірних втрат врожаю при прийнятті рішення стосовно економічної доцільності проведення заходів захисту.

Проведено зональне районування розподілу чисельності домінуючих шкідників гороху в Україні, що дозволяє визначити регіони, де потрібні більш інтенсивні заходи із захисту рослин, а також проведена ревізія переліку видів комах-шкідників гороху, моніторинг яких повинен входити в програму роботи ПСП в різних зонах України.

Ключові слова: горох, шкідники, горохова попелиця, бульбочкові довгоносики, гороховий зерноїд, горохова галиця, показники чисельності, прогноз, втрати врожаю, захист рослин.

Пащенко В.Н. Вредоносность и распространение в Украине основных вредителей гороха и прогноз вероятных потерь урожая по данным учетов их численности.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология, Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Установлено, что доминирующими вредителями гороха в Украине являются 6 видов насекомых: олигофаги - гороховая тля, клубеньковые долгоносики (полосатый и щетинистый), гороховая плодожерка и монофаги – гороховая зерновка, гороховая галлица.

Для размещения вариантов полевых опытов использовали природные особенности территориального распределения клубеньковых долгоносиков - разность в заселении краев и середины поля. Вредоносность гороховой зерновки и гороховой тли изучали в колхозе им. Ленина, где их численность была высокой. Задача исследований состояла в том, чтобы создать достаточно значительную разность в плотности популяции вредителей на различных вариантах, а также оценить раздельно вредоносность зерновки и тли. Для этого гороховое поле делили на 3 полосы. Одна полоса оставалась как чистый контроль, где формировались природные популяции зерновки и тли. Вторая - опрыскивалась инсектицидом широкого спектра действия - арриво, 25% к.е. (0,32 л/га). Эффективность обработок арриво против гороховой зерновки и тли составляла, соответственно, 91 и 89%. Следовательно, урожай на этом варианте опыта обосновано принимали за уровень отсчета для вычисления вредоносности насекомых. Третья полоса опрыскивалась специализированным афидоцидом - пиримор, 50% з.п. (2 кг/га), что позволяло уничтожить популяцию тли, оставив популяцию зерновки.

От показателя общих потерь урожая от комплекса фитофагов, определенного при сравнении урожая, собранного на разных вариантах, отнимали потери от зерновки (за основу брали процент поврежденного зерна и експериментально установленное снижение массы зерна, поврежденного личинками в сравнении с неповрежденными). Остаток составляли потери от тли.

Реакция культуры гороха на повреждение клубеньковыми долгоносиками имеет четко выраженный компенсационный характер. Снижение биологического урожая на одну особь зависит от плотности популяции и постепенно возрастает от 0,07%, при 15 экз/м2 до 0,13%, при 45 экз/м2.

Зависимость между возрастанием численности популяции гороховой зерновки и потерями товарной продукции линейная и составляет в среднем 0,5% на одну особь на единицу учета.

Реакция культуры на повреждение гороховой тлей имеет десенсибилизационный характер. Показатель потерь урожая в % на одну особь на единицу учета в границах численности от 120 до 1750 экз/10 взмахов сачком постепенно уменьшается от 0,012 до 0,01%.

В современных условиях для принятия решения относительно оптимального применения инсектицидов остаются наблюдения за заселением полей вредителями по общепринятыми методикам. Целесообразность затрат на защиту урожая надлежит определять не по постоянным показателям ЭПВ, а руководствоваться прогнозом возможных потерь продукции, рассчитывая вред в конкретных случаях. Установлены показатели численности и вредоносности основных вредителей гороха, которые предлагаются для прогноза вероятных потерь урожая при принятии решения относительно экономической целесообразности проведения мероприятий по защите растений.

Проведено зональное районирование распределения численности доминирующих вредителей гороха в Украине, что позволяет определить регионы, где нужны более интенсивные мероприятия по защите растений, а также проведена ревизия перечня видов насекомых-вредителей гороха, мониторинг которых должен входить в программу работы ПСП в различных зонах Украины.

Ключевые слова: горох, вредители, гороховая тля, клубеньковые долгоносики, гороховая зерновка, гороховая галлица, показатели численности, прогноз, потери урожая, защита растений.

Pachenko V.N. Harmfulness and distribution in Ukraine the main insect pests of the pea and forecast of probable losses of yield of the base of their density.

Thesis (manuscript) on reception of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.09 – entomology, National agrarian university, Kyiv, 2000.

It has been found out six species of dangerous pest insects on the pea, including oligophagous the pea aphid, Acurthosiphum pisum, the Sitona weevils, Sitona lineatus and S.crinitus, the pea seed moth, Laspeuresia nigricana, and the monophagous Bruchid beetle, Bruchus pisorum, and the pea gall gnat, Contarinia pisi.

The response of the pea on damage by the Sitona weevils has well-expressed compensatory character. The decreasing of biological yield per one individual depends on a population density and gradually grows from 0.07% at the density 15 individuals per square meter up to 0.13% at the density 45 individuals per square meter.

The dependense between grown of Bruchid beetle density and losses of commodity production is linear one and reaches in average 0.5% per hectar on one individual per sample unit.

The responce of the pea on damage by the pea aphid has a densibilative character. The parametr of losses of the yield in persentage per one individual on a sample unit in the range of the density from 120 ur to 1750 individuals on ten wags by a sweep net gradually decreasses from 0.012% up to 0.01%.

Until now, it is used the standart procedure at decision on application of insecticides that is based on rigid value of the economic threshold of damage for a given pest insect species. Insted of this, it has been proposed to settle the decision on the ground a forecast of probable losses of an yield of the pea by calculations for concrete cases. With this aim, it has been developed the indices of dencity and harmfulness of the main pea pest insects. They take into account the damage by one individual of the pests at various levels of their density. These indices are proposed for forecasting of probable losses and setting of conclusion as to economic advisability of protective measures.

It has been made the zonal division of the territory of Ukraine as to probable values of density of the main pea insect pests. This zonation allows to reveal the regions were protective measures should be most intensive. It allows also to make revision of a list of pea insect pests which are needed to be an object of monitoring conducted by Servise of Forecast in Ukraine.

Key words: the pea, insect pests, pea aphid, the sitona weevils, the bruchus beetle, the pea seed moth, the pea gall gnat, indises of density, forecast, yield losses, plant protection.