ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МИРОШНИЧЕНКО ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

УДК 378.126:371.036

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ

ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент

ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка, завідувачка кафедри дошкільної педагогіки, м.Полтава.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

ВАСЯНОВИЧ Григорій Петрович,

Львівський науково-практичний центр Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу гуманітарної освіти, м.Львів;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

МАСОЛ Людмила Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувачка лабораторії естетичного виховання, м.Київ.

Провідна установа: Луганський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Луганськ.

Захист дисертації відбудеться 14 березня 2001 року о 15.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м.Київ, вул.М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 14 лютого 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Естетичне виховання особистості — важлива теоретична і практична проблема. У Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття") наголошується на необхідності підготовки вчителів до практичного впровадження особистісно орієнтованих виховних систем. Потужний розвиток технічних засобів зв’язку та мовлення, широке впровадження нових комунікаційних технологій зумовили якісні зміни в інформаційній галузі. Наука і освіта становлять фундамент розбудови інформаційного суспільства. Тому на освітян покладено важливе завдання — формувати у вихованців новий інформаційний світогляд. Успішно розв’язати цю проблему можливо за умови виховання естетично грамотної особистості, здатної орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі. Тенденції розвитку суспільства яскраво свідчать про явища дегуманізації, витіснення естетичного начала з різних сфер людського буття. Домінанта надається прагматично-раціональним технологіям, які нерідко змушують нехтувати суб'єктивними і духовними аспектами життя. У потужному інформаційному просторі людина не може визначити особистісно значущі матеріали, встановити їх естетичну вартість і часто перетворюється у пасивного споживача продукції засобів масової інформації. У такий спосіб здійснюється стандартизація людської свідомості, ведеться уніфікація, деперсоналізація особистості, втрачається різноманітність життя. Особливий вплив має масова комунікаційна продукція на молодь, а це є серйозною небезпекою для майбутнього розвитку суспільства, оскільки низькосортні інформаційні матеріали проповідують культ насильства, жорстокості, сексуальної вседозволеності. У зв'язку з таким станом Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла 5 жовтня 2000 року рішення “Про захист прав неповнолітніх телеглядачів”, в якому зобов'язала телерадіоорганізації України обмежити практику трансляцій передач, у котрих домінують теми насильства та еротики.

Вітчизняна теорія і практика виховання виявилася непідготовленою до шквалу інформації, яка увійшла у кожну оселю через мас-медіа. Заперечення, демонстративне непомічання вчителем сучасних відео-, аудіопрограм, періодичних матеріалів призводить до загострення проблеми негармонійного співвідношення вихованцем шкільного та позашкільного досвіду. Нерідко останній витісняє, перекреслює цілеспрямований педагогічний вплив. Тому назріла гостра необхідність у розробці педагогічних технологій, спрямованих на виховання підго-товленого сприймача інформації, естетично грамотну особистість, яка могла б протистояти руйнівним, деформуючим процесам.

Аналіз філософської, соціологічної, мистецтвознавчої літератури, вивчення передового досвіду роботи навчальних закладів свідчать про значний інтерес науковців до вивчення й дослідження проблем впливу сучасного інформаційного простору на особистість.

В останні роки проведено філософсько-соціологічні (О.А. Гриценко, М.Г.Жулинський, О.В.Зернецька, Н.В.Костенко, В.О.Кудін, А.Л.Сам-сонов, О.К.Скаленко), мистецтвознавчі (В.Ю.Борев, Р.І.Галушко, О.Г.Костюк, М.М.Сулима) дослідження з проблем поширення інформа-ційного простору, функціонування засобів масової інформації в Україні.

У педагогічних дослідженнях Л.П.Буєвої, В.Г.Бутенка, Г.П.Васяновича, В.І.Дряпіки, І.А.Зязюна, М.П.Лещенко, Л.М.Масол, О.П.Рудницької, Г.М.Сагач окреслені концептуальні підходи до естетичного виховання учнівської молоді в умовах сучасного інформаційного простору.

Варто підкреслити, що, незважаючи на наявність наукових досліджень про естетичне виховання в сучасному інформаційному просторі, не всі аспекти цієї проблеми достатньо вивчені. Підготовка вчителів до естетичного виховання в сучасному інформаційному просторі, не була предметом спеціального наукового дослідження. Враховуючи актуальність проблеми удосконалення професійної підготовки вчителів, її недостатню дослідженість, обрано тему дисертації “Підготовка вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі”.

Зв'язок теми дисертації з планами науково-дослідницької роботи. Дисертація виконана відповідно до плану НДР Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми “Теоретичні та методичні основи підготовки вчителя до викладання предметів освітньої галузі “Культурознавство: мистецтво, художня культура, основи етики та естетики” (РК № 0199И000400).

Об'єкт дослідження: неперервна освіта вчителів загальноосвітніх шкіл.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі.

Мета дослідження: теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити ефективність розробленої моделі підготовки вчителів гуманітарного профілю до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі.

Концептуальні ідеї дослідження. Інформаційні чинники (радіо, кінематограф, телебачення, періодика, книгодрукування, аудіо- і відеопродукція) мають специфічну форму впливу на думки і почуття мільйонів людей. Визріла гостра потреба поширення інформаційної грамотності, медіаосвіти на основоположних морально-етичних і естетичних поняттях, духовних цінностях, щоб розкрити позитивні і негативні аспекти глобальної інформатизації.

Медіум і реципієнт у процесі комунікації взаємодіють у інфор-маційному просторі. Кожен засіб комунікації нав’язує реципієнту наперед готове прочитання інформації відповідно до ідейного задуму творців інформаційної продукції. Проте будь-яка інформація є полісемантичною. Множинність прочитання — це домінанта для всіх без винятку мас-медіа.

Висококваліфікований учитель гуманітарних дисциплін, знаючи цю специфіку й уміло використовуючи її у навчально-виховному процесі, забезпечить виховання естетично грамотної особистості, здатної орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі, збагачувати власний естетичний досвід і захистити себе від деструктивних впливів, які руйнують, деформують неповторну індивідуальність. Особливо це стосується учнів підліткового віку, оскільки у них поєднуються бажання протистояти і водночас піддатливість негативним впливам середовища. Засоби масової інформації впливають на почуттєво-емоційну сферу, ціннісні орієнтири, шляхи і способи мислення, естетичні смаки підлітків. Отже, необхідною умовою успішного розв’язання завдань виховної роботи є підготовка вчителів гуманітарних дисциплін до з’ясування типології, моделей репрезентації інформаційної продукції, способів її сприймання і оцінювання учнями, формування умінь збагачувати естетичний досвід у сучасному інформаційному просторі.

Гіпотеза дослідження відображає основні положення концептуальних ідей: ефективність підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі можна значно підвищити, якщо в системі неперервної педагогічної освіти реалізувати нову модель професійної підготовки вчителів гуманітарних дисциплін, яка грунтується на основі взаємозв'язку цільового, мотиваційного, змістового, процесуального і результативно-коректуючого компонентів і позитивно впливає на якість навчальної діяльності. Цей вплив досягається за таких умов:

·

·

·

Об'єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

1.Вивчити функціонування сучасного інформаційного простору і специфіку його впливу на особистість.

2.Схарактеризувати естетико-педагогічний потенціал засобів масової інформації в Україні.

3.Виявити особливості естетичного виховання школярів в умовах сучасного інформаційного простору.

4.Розробити та експериментально перевірити модель підготовки вчителів до естетичного виховання в умовах інтенсивного впливу засобів масової інформації.

5.Визначити критерії готовності вчителів до естетичного виховання школярів в умовах сучасної інформаційної глобалізації.

6.Теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити авторську програму курсу підготовки вчителів до естетичного виховання у сучасному інформаційному просторі.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, філософські закони про єдність процесів, взаємовплив та взаємозалежність явищ об'єктивної дійсності, положення системного підходу як способу пізнання соціокультурних, мистецьких і педагогічних явищ; психолого-педагогічні концепції розвитку і саморозвитку професійних якостей особистості.

Теоретичною основою дослідження є підходи до трактування поняття “масова культура” (А.Аркотт, Л.Ловенталь, Д.Рісмен, Б.Розенберг, Д.Уайт); взаємозв'язки між масовою культурою і масовою психологією (Р.І.Галушко, В.П.Руднєв, Д.Л.Співак); положення щодо визначення естетичних характеристик масової культури (В.Ю.Борев, О.А.Гриценко, В.Г.Дончик, Н.В.Костенко, С.В.Тримбач); шляхи й засоби естетичного виховання в умовах інформаційного простору (І.А.Зязюн, Г.С.Кисельов, В.А.Лекторський, М.П.Лещенко, Л.М.Масол, Т.О.Стефа-новська, О.В.Сухомлинська).

Методи дослідження: теоретичний аналіз філософської, психоло-гічної, педагогічної і мистецтвознавчої літератури з питань впливу масової культури на естетичний розвиток особистості, вивчення інформаційної продукції засобів масової комунікації в Україні, аналіз усталеного та передового педагогічного досвіду, анкетування, бесіда, опитування, тестування; констатуючий і формуючий експерименти, якісний та кількісний аналізи їх результатів.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 1994-2000 років.

Перший етап (1994-1996 рр.) – теоретичне осмислення проблеми, вивчення науково-методичної літератури та існуючої практики діяльності інститутів післядипломної освіти, міськметодкабінетів, райметодкабінетів, вищих педагогічних закладів освіти щодо підготовки вчителів до естетичного виховання школярів в умовах сучасного інформаційного простору. Було визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет, мету, сформульовано робочу гіпотезу дослідження, конкретизовано його завдання, проведено констатуючий експеримент, розроблено методику формуючого експерименту.

Другий етап (1996-1999 рр.) – проводився формуючий експеримент, перевірялась ефективність розробленої моделі підготовки вчителів до естетичного виховання у сучасному інформаційному просторі та відбувалася апробація адекватного запропонованій моделі авторського курсу.

Третій етап (1999-2000 рр.) – узагальнювалися проміжні та кінцеві результати педагогічного експерименту, формулювалися основні висновки та положення, здійснювалося їх впровадження у практику, оформлялися результати досліджень.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі Полтавського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників імені М.В.Остроградського. Окремі аспекти запропонованої методики експерименту перевірялися в Сумському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка, у полтавських загальноосвітніх середніх школах № 6, №7, № 14. Дослідженням було охоплено 244 вчителі, 121 студент, 317 учнів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено модель підготовки вчителів до естетичного виховання в сучасному інформаційному просторі, сформульовано критерії і ознаки готовності вчителів до естетичного виховання в сучасних умовах; розроблено

авторську програму курсу підготовки вчителів до естетичного виховання в умовах інформаційної глобалізації, подальшого розвитку дістали поняття “медіа-освічена”, “естетично грамотна” особистість.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у виявленні специфіки впливу сучасної інформаційної продукції на особистість, в обгрунтуванні педагогічної технології формування естетично грамотної особистості у сучасному інформаційному просторі, у характеристиці особливостей естетичного виховання в умовах інформаційної глобалізації.

Практичне значення дослідження:

·

·

Зміст і результати дослідження можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, педагогами-організаторами, шкільними психологами, соціальними педагогами, викладачами вищих педагогічних закладів освіти, працівниками інститутів післядипломної освіти, студентами.

Розроблені модель підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі, авторський курс та методичні рекомендації впроваджено в систему роботи Полтавського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників імені М.В.Остроградського (довідка №70 від 2.10.2000), Сумського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка №85 від 22.09.2000).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає в обгрунтуванні положення про необхідність врахування впливу інформаційної продукції на процес естетичного виховання особистості, розробці моделі підготовки вчителів до естетичного виховання школярів в умовах інформаційного простору, авторського курсу і методичних рекомендацій щодо підготовки вчителів до естетичного виховання школярів в умовах інформаційної глобалізації на базі закладів післядипломної освіти вчителів.

Вірогідність наукових результатів і висновків дослідження забезпечується вихідними теоретико-методологічними положеннями, застосуванням методів, адекватних меті і завданням, аналізом вітчизняних та зарубіжних філософських, психологічних, педагогічних та методичних праць, поєднанням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, експериментальною перевіркою та ефективністю результатів впровадження.

На захист виносяться:

·

·

·

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях “Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського” (м. Полтава, 1998), “Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В. М. Верховинця” (м. Полтава, 1999); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів” (м. Полтава, 2000), “Вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В. О. Сухомлинського” (м. Полтава, 2000); на засіданнях кафедр Полтавського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників імені М.В.Остроградського (1996, 1997, 1998, 1999, 2000), на засіданнях кафедри методики естетичного виховання і хореографії, соціальної педагогіки і педагогіки початкового навчання Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, лабораторії мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Основні результати дослідження висвітлено у 12 публікаціях, 11 написано без співавторів, у тому числі: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, 1 навчальна програма, 1 стаття у збірнику наукових праць, 4 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, коротких висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (182 найменування, з них 9 — іноземними мовами), 9 додатків на 19 сторінках. Робота містить 9 таблиць на 7 сторінках та 13 рисунків на 4 сторінках. Дисертація викладена на 222 сторінках, основний текст роботи займає 188 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обгрунтовано доцільність проведення дослідження, сформульовано об’єкт, предмет і завдання роботи, визначено мету і гіпотезу, з’ясовано теоретико-методологічні основи, окреслено етапи і методи дослідження, викладено наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення, особистий внесок дисертанта, подано відомості про апробацію і практичне використання результатів дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі — "Теоретичні основи підготовки вчителів до естетичного виховання в сучасному інформаційному просторі" — розкрито функціонування сучасного інформаційного простору і специфіку його впливу на особистість, охарактеризовано естетико-педагогічний потенціал засобів масової інформації в Україні, визначено особливості сучасного естетичного виховання школярів.

У сучасних умовах мас-медіа характеризуються тенденцією до значного розширення. Сфера засобів масової інформації охоплює всі різновиди телебачення, включаючи його нові технології (супутникове, кабельне), радіомовлення, різноманітні форми звукозапису та його поширення, відео, кіно, друковану продукцію. Ера інформаційних магістралей, Інтернету об’єднала персональну і масову комунікацію, зробила прозорими кордони між ними.

У дисертації підкреслено, що характерною особливістю наукових праць сучасних дослідників є варіативність підходів до оцінок масової культури. З одного боку, поява цього феномена демократизувала сферу масової аудиторії. З іншого боку, масова культура з часу свого виникнення була пов’язана з інтересами бізнесу, набула регулятивних функцій, стала засобом пропаганди певної ідеології і способу життя.

Характер і напрям впливу засобів масової інформації на особистість залежить від вибору однієї з двох принципових програм: маніпулятивної та формуючої. Ці програми суттєво відрізняються за своїм функціо-нальним впливом на всі компоненти людської діяльності. Маніпулятивна програма орієнтована на творення керованої маси пасивних індивідуалістів і передбачає реалізацію таких функцій: регулятивної, управлінської, навіювальної, дезінтегруючої, деструктивно-ком-пенсаторної. Формуюча програма спрямована на створення активної, комунікабельної особистості, яка має неповторне, індивідуальне начало. Ця програма передбачає реалізацію таких функцій: освітницької, аксіологічної, виховної, комунікативно-інтегруючої, гедоністичної.

Різноманітні поєднання, комбінація, дозування функцій цих двох програм створюють реальну картину практики засобів масової інформації. У дисертації підкреслено тенденцію сучасної масової культури та обслуговуючих її засобів масової інформації до маніпулятивної програми.

Розвиток засобів масової інформації в Україні в їх проективному впливі на художню культуру потребує особливого комплексного аналізу естетичних якостей продукції масової культури. Осмислення взаємовідношень, взаємовпливів і взаємозалежностей між засобами масової інформації і художньою культурою є теоретичною і практичною потребою. На основі розгляду багаточисленних різноманітних джерел встановлено, що соціокультурний зміст сучасного інформаційного простору в Україні надзвичайно складний і суперечливий. Він перенасичений різноманітними політичними й ідеологічними заявами, довільними журналістськими версіями і потребує корекції відповідно до законодавства, гуманістичних принципів та естетичних ідеалів, особливостей і традицій українського народу.

Важливе теоретичне і практичне значення в системі шкільної освіти має наукове обгрунтування проблеми взаємозв’язку і взаємозалежності між раціональними і емоційно-образними засадами сприймання життєвих явищ. Дисгармонія раціонального та ірраціонального у виховному процесі неминуче призводить до росту невротизму, психічних хвороб в учнівському середовищі, породжує відчуття соціальної самотності, викликає деструкцію моральних підвалин особистості, збільшує інформаційний непотріб у культурному просторі.

У дослідженні доведено важливість і необхідність нового напряму в теорії і практиці естетичного виховання — формування естетично грамотної особистості в умовах інформаційної глобалізації. Процес формування естетично грамотної особистості грунтується на медіа-освіті, головне завдання якої полягає в підготовці учнів до життя в сучасних інформаційних умовах, навчанні школярів сприймати, розуміти різноманітну інформацію, усвідомлювати специфіку її впливу на психіку, спілкуватися через засоби масової інформації.

У розділі проаналізовано різноаспектні виховні можливості педагогічних технологій інформаційної грамотності. Визначальним принципом успішного оволодіння ними є особистісний підхід учителя до поширюваної різними засобами інформації. Важливість цієї вимоги випливає з того, що учні, якщо брати їх комплексно, володіють більшим інформаційним досвідом, ніж учитель. Саме на базі такого досвіду учнів, його осмислення і вивчення разом з учителем відкривається перспектива орієнтації у всеосяжному інформаційному просторі.

Визначальне завдання процесу формування естетично грамотної особистості — домогтися того, щоб кожний засіб масової інформації та створюваний усіма ними інформаційний простір сприяли отриманню бажаних результатів естетичного виховання — збагаченню естетичного досвіду особистості, гармонійному її розвитку за законами краси і добротворення. Отже, естетично грамотною є медіаосвічена особистість, яка здатна збагачувати естетичний досвід у сучасному інформаційному просторі.

У зв’язку зі зростанням активності різноманітних мас-медіа (ЗМІ), інтенсивним поширенням Інтернету значно збільшується потік інформації і емоційних вражень, які повсякденно впливають на почуттєво-інте-лектуальну сферу учнів. Завдання школи полягає не в обмеженні чи накладанні табу на ту, по суті, ніким не контрольовану стихію інформаційного всевладдя, а цілеспрямоване формування естетично грамотної особистості, що створює умови для орієнтації в багатющій гамі інформаційних надходжень, формує уміння давати інформаційній про-дукції естетичну оцінку.

Оскільки в сучасних умовах естетичне виховання відбувається фактично в полікультурному середовищі, першорядного значення набуває національно-патріотичне виховання, яке покликане стати першоосновою інших виховних впливів, своєрідним регулятором між національним і полікультурним розвитком, їх природної гармонізації в естетичному досвіді особистості.

Вирішальна роль у процесі формування естетично грамотної особистості належить учителю, який має відповідну професійну підготовку і володіє необхідним естетичним досвідом.

У розділі зроблено такий висновок: оскільки специфічною особливістю сучасного естетичного виховання школярів є те, що педагогічний вплив здійснюється у своєрідному інформаційному просторі, який створюється мас-медіа, то вчитель повинен уміти оптимально вибирати педагогічні технології, котрі формують у школярів здатність збагачувати естетичний досвід в інформаційному просторі й одночасно вчать протистояти маніпулюючим руйнівним інформаційним чинникам.

У другому розділі — "Удосконалення підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі" — обгрунтовано критерії готовності педагогів до реалізації завдань естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі, охарактеризовано модель підготовки вчителів до естетичного виховання учнів в умовах інформаційної глобалізації, узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

З метою визначення рівнів готовності вчителів гуманітарних дисциплін до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі було проведено констатуючий експеримент, що складався з двох етапів і передбачав виявлення стану використання педагогічних можливостей засобів масової інформації в естетичному вихованні школярів та розробку критеріїв готовності вчителів до означеного виду діяльності.

Експериментом було охоплено 244 вчителі різних спеціальностей (історії, української мови і літератури, світової літератури, музики, англійської мови, російської мови) м.Полтави, Полтавської та Сумської областей, 121 студент із спеціальності "соціальна педагогіка і психологія" Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, 317 учнів середніх загальноосвітніх шкіл. У ході експерименту було проаналізовано 124 заняття, проведених з учителями і студентами.

На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження і результатів першого етапу констатуючого експерименту визначено дві позиції підготовки вчителів до естетичного виховання в сучасному інформаційному просторі (теоретичну і практичну), відповідно до яких виділено три критерії: 1) інформаційної грамотності; 2) особистісного ставлення педагога до інформаційної продукції; 3) дієвості естетико-педагогічного впливу на школярів.

У дисертації розроблено модель підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі, яка включає цільовий, мотиваційний, змістовний, операційний і результативно-коректуючий компоненти. Цільовий компонент функціонально поєднує мету — оволодіння вчителями педагогічними технологіями виховання естетично грамотної особистості в сучасному інформаційному просторі — і завдання: а) виховувати в учителів естетичне сприймання сучасного інформаційного простору; б) надавати педагогам знання про засоби масової інформації і специфіку їх впливу на особистість; в) розкривати естетико-педагогічний потенціал засобів масової інформації; г) формувати уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, вибирати особистісно значущу інформацію, толерантно оцінювати естетичні смаки інших людей, здійснювати оптимальний вибір педагогічних технологій естетичного виховання.

Мотиваційний компонент включає проведення та аналіз педагогічних досліджень стосовно функціонування засобів масової інформації у конкретній місцевості, специфіки учнівських інтересів у сфері інформаційної продукції.

Змістовий компонент моделі характеризується цілісністю, багаторівневістю, варіативністю і конкретизацією діяльності педагога. Операційний компонент інтегрує різноманітні педагогічні підходи: проблемно-пошуковий виклад теоретичного матеріалу; аналіз продукції засобів масової інформації з ілюстрованим показом періодичних видань, прослуховуванням аудіозаписів, переглядом відеоматеріалів тощо; обговорення результатів вивчення естетичних смаків споживачів інформаційної продукції, моделювання педагогічних технологій формування естетично грамотної особистості, їх апробація на практиці, самостійне розв’язнання педагогічних завдань з подальшим аналізом результатів виконаної роботи.

Результативно-коректуючий компонент відображає педагогічний моніторинг, включає діагностику і оцінку результатів педагогічного процесу, прогнозування перспектив його розвитку.

У розділі адекватно до розробленої моделі визначено умови удосконалення підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі: розроблення і впровадження окремого курсу "Естетично грамотна особистість у сучасному інформаційному просторі" до змістового компоненту неперервної педагогічної освіти; виховання у педагогічних працівників естетичного сприймання інформаційного простору, формування в учителів умінь використовувати естетико-педагогічний потенціал засобів масової інформації у навчально-виховному процесі; оволодіння і впровадження вчителями педагогічних технологій формування естетично грамотної особистості; формування у педагогів умінь реалізувати гностичну діяльність.

Оптимальною умовою вдосконалення підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному соціумі є впровадження розробленого відповідно до моделі курсу "Естетично грамотна особистість у сучасному інформаційному просторі" на базі закладів післядипломної освіти. Курс гармонійно поєднує теоретичну і практичну підготовку вчителів, забезпечує оволодіння педагогічними технологіями формування естетично грамотної особистості у процесі виховання естетичного сприймання сучасного інформаційного простору. У дисертації детально характеризуються лекційна, практична і лабораторна частини курсу, висвітлюються змістовий і операційний компоненти підготовки вчителів, а також методичні рекомендації щодо ефективного проведення курсу. Увага концентрується на педагогічних технологіях формування естетично грамотної особистості: розвиток критичного сприймання інформаційної продукції ("виховання сумнівів", "пошук множинних розв’язань

проблеми", "визначення достовірності, надійності джерела"), вивчення експресивних можливостей різноманітних інформаційних джерел; розшифрування закодованого в художніх образах змісту; формування умінь творити образний світ за допомогою різних інформаційних джерел; виховання естетичного плюралізму (презентація однієї і тієї ж інформації у класичному варіанті і в стилі масової культури), превентація негативного впливу "індустрії краси"; знешкодження дії насильницького культурного стилю. Обов’язковою складовою частиною курсу є проведення самостійних досліджень, які включають аналіз місцевої періодики, вивчення змісту радіо- і телевізійних програм, прослуховування аудіоматеріалів, перегляд відеопродукції; кількісну і якісну характеристики реципієнтів інформаційних джерел. У процесі підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі реалізується діяльнісний підхід, відповідно до якого педагоги залучаються до активних форм і методів навчання: диспутів, дискусій, сократівських бесід, інсценізації радіо – і телепередач, прес-конференцій тощо. Індивідуальний підхід здійснюється на основі визначення рівнів готовності вчителів до естетичного виховання в сучасному інфор-маційному просторі.

Ефективність запропонованої моделі перевірялася під час формуючого експерименту. За результатами експериментальної перевірки рівня готовності вчителів до естетичного виховання в умовах сучасного інформаційного простору показники низького рівня знизилися на 55%, показники достатнього рівня зросли на 34%, високий рівень зріс на 21% .

Зміни розподілу вчителів за рівнями готовності до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі за середньостатистичними даними до і після експерименту показано (у процентах) на гістограмі (рис.1).

Рис.1. Розподіл учителів за рівнями готовності до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі.

Результати формуючого експерименту переконливо свідчать про ефективність запропонованої моделі, адекватного їй авторського курсу підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі.

Проведене дослідження дозволило зробити висновки:

1.Підготовка вчителів до естетичного виховання в сучасному інформаційному просторі грунтується на положеннях про значення феномена інформації для розвитку особистості і цивілізації, творчий характер інформаційної продукції, що зумовлює багатоваріантну плюралістичну сутність інформаційного простору, поліфункціональний вплив інформаційних джерел на особистість, необхідність виховання естетично грамотного реципієнта інформаційного простору.

Аналіз функціонування сучасного інформаційного простору сприяє розумінню загальних і часткових закономірностей педагогічної діяльності, спрямованої на виховання естетичного сприймання інформаційної продукції, формування засобів захисту особистості від дезінтегруючого, деструктивного впливу джерел інформації.

2.Вивчення багаточисленної різнопланової інформаційної продукції дає підставу стверджувати, що інформаційний простір є полізначеннєвим за своєю сутністю, наповненим різноманіттям художніх образів, насиченим матеріалами політичного і комерційного характеру, довільними версіями, невірогідними фактами і заявами. Віддаючи належне демократичним принципам функціонування засобів масової інформації, вважаємо, що соціокультурний зміст інформаційного простору потребує корекції відповідно до гуманістичних принципів та ідеалів, діючого законодавства, державотворчих процесів. Збагачення естетичного досвіду особистості, її гармонійний розвиток, повноцінна життєдіяльність значною мірою залежать від інформаційно-культурних цінностей, що надходять від джерел масової комунікації.

3.Аналіз зарубіжного педагогічного досвіду, стану вітчизняної теорії і практики естетичного виховання дозволили обгрунтувати висновок про те, що визначальною особливістю сучасного педагогічного процесу є необхідність врахування вчителями домінуючого впливу засобів масової інформації на естетичний розвиток школярів. Успішній реалізації виховних завдань сприяє усвідомлення педагогами того, що обмеження, заборона інформаційної продукції не є ефективними методами виховання, натомість реалізація завуальованого педагогічного впливу шляхом формування критичного сприймання інформації створює умови для корекції зацікавлень, уподобань, естетичних смаків школярів. Неупереджене особистісне ставлення педагога до інформаційної продукції, усвідомлення її естетико-педагогічного потенціалу, вміння толерантно ставитися до естетичних смаків інших людей, вивчення і використання у навчально-виховному процесі інформаційних знань учнів уможливлюють вироблення естетичних орієнтирів у безмежному інформаційному просторі.

В основу визначення естетичних характеристик інформаційної продукції покладена програма впливу інформації на особистість: маніпулятивна програма відповідає негативній, а формуюча — позитивній естетичній оцінці. Дати правильну естетичну оцінку інформаційній продукції здатна естетично грамотна особистість, тому закономірною є необхідність підготовки вчителів до оволодіння педагогічними технологіями формування естетично грамотної особистості у сучасному інформаційному просторі.

4.Результати експерименту підтвердили наше припущення про те, що ефективність підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі значно підвищиться за таких умов: учителі оволодівають інформаційною грамотністю, тобто мають знання про засоби масової інформації, специфіку їх впливу на особистість, уміють орієнтуватися в інформаційному просторі, вибираючи особистісно значущу інформацію; усвідомлюють, що інформація є продуктом творчої діяльності, і її оцінювання має суб’єктивний характер; система форм і методів підготовки вчителів підпорядкована формуванню умінь реалізувати дієвий естетико-педагогічний вплив завуальованого характеру на естетичні уподобання і смаки вихованців (педагогічні технології формування естетично грамотної особистості: "виховання сумнівів", "пошук множинних розв’язань проблеми", "розкриття комерційної природи шоу-бізнесу").

5.Розроблена модель підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі, яка грунтується на основі функціонального взаємозв’язку цільового, мотиваційного, змістового, процесуального і результативно-коректуючого компонентів навчальної діяльності, є педагогічно доцільною і забезпечує збагачення естетичного досвіду особистості.

Впровадження методичних рекомендацій і авторського курсу "Естетично грамотна особистість у сучасному інформаційному просторі" сприяли уточненню і доповненню змістового і процесуального компонентів запропонованої моделі.

6.Інформаційна глобалізація сучасного суспільства надає особливого значення пошуку нових педагогічних технологій, інноваційних методик підготовки вчителів до гармонійного розвитку особистості, збереження її самобутності, збагачення естетичного досвіду, захисту від деформуючих, руйнівних чинників соціуму. Розробка моделі підготовки вчителів до естетичного виховання і впровадження адекватних до неї методичних рекомендацій і авторського курсу "Естетично грамотна особистість у сучасному інформаційному просторі" сприяють утвердженню гуманістичних особистісно орієнтованих виховних принципів.

7.Результати науково-дослідної роботи дають підстави стверджувати, що підготовка вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі буде ефективною за умов: розроблення і впровадження у систему неперервної педагогічної освіти курсу "Естетично грамотна особистість у сучасному інформаційному просторі"; виховання у педагогів естетичного сприймання інформаційного простору, толерантного ставлення до естетичних смаків інших людей, позитивного особистісного ставлення до естетико-інформаційного досвіду школярів; формування в учителів умінь використовувати естетико-педагогічний потенціал засобів масової інформації у навчально-виховному процесі, оволодіння вчителями педагогічними технологіями формування естетично грамотної особистості, набуття ними умінь реалізувати гностичну діяльність, враховуючи вплив інформаційної продукції на функціонально поєднані компоненти педагогічного процесу.

Науково обгрунтовані результати даного дисертаційного дослідження дають змогу сформулювати такі пропозиції:

*включити курс "Естетично грамотна особистість у сучасному інформаційному просторі" до змістового компоненту неперервної педагогічної освіти;

*доповнити курси педагогіки, методики естетичного виховання педагогічними технологіями формування естетично грамотної особистості в сучасному інформаційному просторі.

Досліджувана проблема є багатоаспектною і не вичерпується даною працею. До подальшого вивчення і вирішення віднесено такі питання: особливості підготовки педагогічних працівників до естетичного виховання дошкільників, учнів початкових класів у сучасному інформаційному просторі; впровадження педагогічних технологій виховання грамотних сприймачів продукції комп’ютерних інформаційних джерел.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1.Лещенко М.П., Мирошниченко В.І. Педагогічні технології інформаційної грамотності // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1997. — №3–4. — С. 79–81. — 0,2 авт. арк.

2.Мирошниченко В.І. Проблеми естетичного виховання в умовах сучасного інформаційного простору // ПостМетодика. – 1998. – №1. – С.5 – 10. – 0,5 авт. арк.

3.Мирошниченко В.І. Вплив феномена інформації на підготовку вчителя до естетичного виховання особистості в сучасному світі // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка (Педагогічні науки). – Полтава –1999. – №5. – С.27–32. – 0,5 авт. арк.

4.Мирошниченко В.І. Модель підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка (Педагогічні науки). – Полтава – 2000. – №6. – С.138–146. – 0,3 авт. арк.

5.Мирошниченко В.І. Професійна підготовка вчителя в умовах сучасного інформаційного простору // ПостМетодика. – 2000.– №5. – С.12–15. – 0,4 авт. арк.

6.Мирошниченко В.І. Естетичне виховання в умовах глобалізації інформаційного простору // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос. – 2000. – Том XXXIII. – Випуск 2. – С. 108–115. – 0,5 авт. арк.

7.Мирошниченко В.І. Методика формування естетично грамотної особистості в сучасному інформаційному просторі: Програма курсу. – Полтава: Наукова зміна, 2000. – 25 с. – 1 авт. арк.

8.Мирошниченко В.І. Вплив сучасної телевідеопродукції на юнацьку свідомість // Наукові записки психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Короленка: Збірник наукових праць. – Полтава. – 1998. – С. 37–42. – 0,4 авт. арк.

9.Мирошниченко В.І. Професійна підготовка вчителя початкових класів у сучасному інформаційному просторі // Професійна підготовка вчителя початкових класів: Матеріали науково-практичної конференції. – Полтава: ПДПУ. – 2000. – С. 92–95. – 0,3 авт. арк.

10.Мирошниченко В.І. Формування національної свідомості молоді на історичних традиціях рідного краю // Матеріали науково-практичної конференції – Полтава. – 1999. – С. 10–15. – 0,4 авт. арк.

11.Мирошниченко В.І. Особливості впливу засобів масової інформації на юнацьку свідомість // Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського: Збірник наукових праць. – Полтава: ПДПІ. – 1998. – С. 72–78. – 0,4 авт. арк.

12.Мирошниченко В.І. Реалії та перспективи програми "Діти України" // Матеріали науково-практичної конференції. – Полтава. – 1997. – С. 7–9. – 0,2 авт. арк.

Мирошниченко В.І. Підготовка вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти. — Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню та експериментальній перевірці моделі підготовки вчителів гуманітарного профілю до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі.

Виявлено умови ефективної підготовки вчителів до естетичного виховання, зокрема: оволодіння інформаційною грамотністю, усвідомлення творчого характеру інформаційної продукції і суб’єктивного підходу до оцінювання її естетичних якостей; формування вмінь реалізувати дієвий естетико-педагогічний вплив завуальованого характеру (педагогічні технології формування естетично грамотної особистості: "виховання сумнівів", "пошук множинних розв’язань проблеми", "розкриття комерційної природи шоу-бізнесу"). Розроблено авторський курс "Естетично грамотна особистість у сучасному інформаційному просторі".

Основні результати дослідження можуть бути використані науковцями, викладачами вищих закладів освіти, вчителями загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, шкільними психологами, соціальними педагогами.

Ключові слова: інформаційний простір, особистість, медіа-освіта, естетична грамотність, естетичне виховання, підготовка вчителя.

Мирошниченко В.И. Подготовка учителей к эстетическому воспитанию школьников в современном информационном пространстве. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 — теория и методика профессионального образования. — Институт педагогики и психологии АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена научному обоснованию и экспериментальной проверке модели подготовки учителей гуманитарного профиля к эстетическому воспитанию подростков в современном информационном пространстве.

Определены условия эффективной подготовки учителей к эстетическому воспитанию, в частности: овладение информационной грамотностью; осмысление творческого характера информационной продукции и субъективного подхода к оцениванию ее эстетических качеств; формирование умений реализовать действенное педагогическое влияние завуалированного характера (педагогические технологии формирования эстетически грамотной личности "воспитание сомнений", "поиск множественных решений проблемы", "раскрытие коммерческой сущности шоу-бизнеса"). Разработан авторский курс "Эестетически грамотная личность в современном информационном пространстве".

Основные результаты исследования могут быть использованы научными работниками, преподавателями высших учебных заведений, учителями общеобразовательных школ, гимназий, лицеев, школьными психологами, социальными педагогами.

Ключевые слова: информационное пространство, личность, медиа-образование, эстетическая грамотность, эстетическое воспитание, подготовка учителя.

Miroshnichenko V.I. Teacher training to aesthetic of modern media world. — Manuscript.

The thesis for scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04 — Theory and Methodology of Professional Education. — Institute of Pedagogics and Psychology of Vocational Training of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine. Kyiv, 2001.

Each medium of communication shapes or “codifies” reality in different ways, and we can no longer consider any message in any medium to be neutral or value free. All the mass media with which we come into contact contain messages about values, beliefs, and behaviours and, in addition, are shaped by economic factors. The fact that the media have remained outside the school curriculum at the same time as they have come to dominate so many aspects of our society, and, indeed, our individual consciousness, is it tribute to their power to influence us on levels of which we are unaware.

The media are also important shapers of our perceptions and values. They provide not only information about the world, but also ways of seeing and understanding it. This role of the media calls into question the common belief that the media’s only functions are to provide news, information, or entertainment for their audiences. Media literacy enables teachers and students to challenge the great inequalities in knowledge and power that exist between those who manufacture information in their own interests and those who consume it innocently as news or entertainment.

Schools that do not teach students to deal critically with the media will continue to produce students who are likely to carry with them either a quite unwarranted faith in the integrity of media images and representations, or an equally dangerous, undifferentiated skepticism in which the media are viewed as insidious. The media need a well-informed and insightful audience as much as that audience needs