МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
НОВІКОВА МАРИНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 616.314.17 – 008.1 – 002.43 – 07.003.12 – 08:616.31
ДІАГНОСТИКА І ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ДИСТРОФІЧНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТУ
14.01.22 – стоматологія
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Одеському науково – дослідному інституті стоматологіі Міністерства охорони здоров’я України
Науковий керівник – доктор медичних наук, с.н.с.,
БІЛОКЛИЦЬКА Галина Федорівна,
Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної
стоматологіі з курсом дитячої стоматології, професор
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор СМОЛЯР Ніна Іванівна Львівський державний медичний університет ім. Данили Галицького МОЗ України, кафедра стоматології дитячого віку, завідувач кафедри;
доктор медичних наук, професор БОРИСЕНКО Анатолій Васильович
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач кафедри.
Провідна установа:
Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, м. Полтава.
Захист відбудеться 29.03.2001р. о 16 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця за адресою:
03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця за адресою:
03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.
Автореферат розіслано 27.02.2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Політун А.М.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність проблеми. Захворювання пародонту складають одну з актуальних проблем стоматології. За розповсюдженістю серед них перші місця займають катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит (Петраш Н.В., 1986; Боровский Е.В. с соавт., 1987; Керимов Э.Э., 1990; Данилевский Н.Ф., 1994; Baelum V. et al, 1988; Burt A.B., 1988; Linden G.J., 1990; Mengel R., Kosh H. et al, 1993).
Для діагностики цих захворювань використовується досить велика кількість різноманітних методів (Хоменко Л.А., 1984; Барер Г.М. с соавт., 1986; Балашов А.Н.,1991; Борисенко А.В., 1992; Данилевский Н.Ф. с соавт., 1993; Борисенко А.В. с соавт., 1995; Herrmann R.S., 1985; Kornman K.S., 1986; Offenbaher S. et al, 1986; Saffar J.L.,1990; Wilton J.M. et al, 1992), за якими об’єктом дослідження є тканини пародонту і різних фізіологічних рідин організму (кров, слина, яснева рідина).
Незважаючи на діагностичну цінність, більшість методів досить трудомісткі, потребують спеціального обладнання і дорогокоштуючих реактивів, спеціального навчання персоналу, що ускладнює їх широке використання у повсякденній практиці. Тому очевидна необхідність пошуку нових, об’єктивних і, разом з тим, більш простих діагностичних методів, доступних для практичної стоматології.
У зв’язку з цим являє інтерес методика, в якій у якості тест-системи при вивченні ядерно-мембранних характеристик клітин запропоновано використовувати клітини буккального епітелію (КБЕ) людини (Шахбазов В.Г., 1973).
Встановлено залежність показника електрокінетичної рухливості ядер клітин буккального епітелію (ЕКРЯ КБЕ) від віку людини, характеру і ступеня важкості шкіряної патології, а також регіона проживання і радіаційної обстановки ( Шахбазов В.Г. с соавт., 1986;Гончаренко М.С., Ерещенко Е.Я., 1992; Гончаренко М.С., Петруняка В.В. и др., 1992; Шиленко В.Н. с соавт., 1993; Голик В.П. с соавт., 1997). Показано високу інформативність ЕКРЯ КБЕ у хворих на генералізований пародонтит, що проживають у середній полосі Росії (Левченкова М.С., 1996; Цепов Л.М. с соавт., 1999). Між тим висока захворюваність на катаральний гінгівіт осіб молодого віку (Хоменко Л.О., 1999) вказує на необхідність ранньої діагностики, лікування і профілактики початкових ознак захворювань пародонту. Визначення ЕКРЯ КБЕ при інтактному пародонті, при катаральному гінгівіті та генералізованому пародонтиті різного ступеня важкості у осіб різного віку і статі, що постійно проживають в умовах Південного регіона України, дуже цікаве.
Відома роль посилення процесів перекисного окислення ліпідів і локальної активації поліморфоядерних лейкоцитів (Оглоблина О.Г. с соавт., 1984; Zafiropoulos G.G. et al, 1991) у розвитку запального процесу у тканинах пародонту. Взаємовідношення показників ЕКРЯ КБЕ, вільнорадикального окислення, ферментів антиоксидантного захисту і функціональної активності клітин змивів ротової порожнини ще досі не вивчене.
У експерименті та клініці при захворюваннях пародонту отримано захисні ефекти різних препаратів антиоксидантної та імунотропної дії (Кодола Н.А. с соавт., 1989; БобыревВ.Н., Розколупа Н.В. и др., 1991; Бобырев В.Н. с соавт., 1994; Левицкий А.П., 1996;Зубачик В.М., 1998). Між тим, результатам застосування комбінацій цих препаратів при лікуванні захворювань тканин пародонту присвячено лише одиничні праці. Розвиток процесів вільно-радикального окислення як в ліпідній, так і у водній фазі клітинних і позаклітинних структур, а також недостатність факторів місцевого імунітету в ротовій порожнині вказують напрямок до розробки нових місцевих лікувальних комплексів з антиоксидантними та імунотропними властивостями.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дану роботу виконано у відповідності до плану держбюджетних науково-дослідних робот Одеського НДІ стоматології. Назви тем:
-
“Вивчити роль біорегуляторів у генезі порушень метаболизму при захворюваннях пародонту і розробити методи їх корекції”, шифр СН.30.02.0007.90, номер державної реєстрації 01.90.0011536;
-
“Адаптаційно-трофічні системи (АТС) організму в патогенезі і терапії основних стоматологічних захворювань”, шифр УН.30.02.0031.96, номер державної реєстрації 0196V001807.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення інформаційної цінності визначення електрокінетичної рухливості ядер клітин буккального епітелію при диференційній діагностиці катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту, а також при визначенні мембранотропних властивостей нових комбінацій препаратів і оцінці їх терапевтичної ефективності при дистрофічно-запальних захворюваннях пародонту.
Для досягнення мети визначено наступні задачі:
1.
Обстежити здорових осіб з інтактним пародонтом, що проживають в умовах Південного регіону України, для визначенняя рівня умовної фізіологічної норми показника ЕКРЯ КБЕ.
2.
Вивчити вікові та статеві особливості показника ЕКРЯ КБЕ у хворих на катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит різного ступеня важкості з послідуючим визначенням інформаційної цінності даного тесту для диференційної діагностики захворювань пародонту.
3.
Вивчити інтенсивність процесів ПОЛ і активності ферментів глутатіонового циклу в комплексі з показниками ЕКРЯ КБЕ при катаральному гінгівіті і генералізованому пародонтиті різного ступеня важкості.
4.
Дослідити в динаміці розвитку дистрофічно-запального процесу в пародонті вміст тіолових сполук в ясневій рідині в області 32,33 і 36, 37 зубів.
5.
Провести комплексне вивчення показників місцевого імунітету (по даним цитограми та імунограми змиву з ротової порожнини) і тесту ЕКРЯ КБЕ при катаральному гінгівіті і генералізованому пародонтиті.
6.
Дослідити вплив нових комбінацій відомих антиоксидантів з есенційними жирними кислотами та естроном на хід запального процесу в пародонті.
7.
Визначити показання до клінічного застосування нових комбінацій відомих антиоксидантів, запропонованих для місцевого лікування генералізованого пародонтиту.
Об’єкт дослідження – хворі на катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит.
Предмет дослідження –зміни електрокінетичної рухливості ядер клітин букального епітелію при катаральному гінгівіті і генералізованому пародонтиті та під впливом нових комбінацій препаратів розроблених для лікування захворювань пародонту.
Методи дослідження. Клінічні з використянням об’єктивних пародонтальних індексів та проб, визначення електрокінетичної рухливості ядер клітин букального єпітелію, біохімічні, імунологічні та рентгенологічний методи.
Наукова новизна роботи
- Вперше виявлено зміни тесту ЕКРЯ КБЕ при катаральному гінгівіті. Вираженість змін тесту ЕКРЯ КБЕ повністю залежить не тільки від ступеня розвитку, але й характеру перебігу (загострене чи хронічне) дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонту. При цьому очевидно, що визначальним є наявність патологічного процесу в ротовій порожнині;
- Вперше встановлений паралелізм в зміні показників ПОЛ/АОС і ЕКРЯ КБЕ при катаральному гінгівіті та генералізованому пародонтиті вказує на наявність патогенетичного зв’язку між цими процесами при розвитку катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту;
- Вперше вивчено вміст тіолових сполук в ясневій рідині при різній вираженості деструктивних і запальних змін в тканинах пародонту. Встановлено істотне зростання у вмісті –SH груп при генералізованому пародонтиті у порівнянні з катаральним гінгівітом (Р<0,01-0,001) як в області 32,33, так і в області 36,37 зубів, що підтверджує виражену активацію процесів ВРО при пародонтиті і, відповідно, посилення явищ запального характеру в тканинах пародонту. Динаміка співвідношень SH/SS вказує на нерівномірність розвитку запального процесу в тканинах пародонту при пародонтиті: у фронтальній ділянці нижньої щелепи (область 32,33 зубів) патологічний процес носить більш активний характер, ніж у бічній ділянці (область 36,37 зубів);
- Вперше виявлено зв’язок між зміною показників місцевого імунитету (адгезивною активністю нейтрофілів і епітеліальних клітин змиву і фагоцитарною активністю нейтрофілів) і тестом ЕКРЯ КБЕ в динаміці розвитку дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонту, що вказує на необхідність сполучуваного використання при комплексному лікуванні цієї патології антиоксидантів та імуномодуляторів;
- Вперше показано, що тест ЕКРЯ КБЕ може бути використаним в пародонтології для диференційної діагностики катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту;
-
Встановлено мембранотропні властивості у двох нових комбінацій відомих препаратів антиоксидантної дії з есенційними жирними кислотами і з естроном, а також розроблено показання до їх місцевого використання при лікуванні генералізованого пародонтиту.
Новизна та пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджуеться
рішенням Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності про видачу патентів на винахід по заявкам №№ 2000042228 і 2000042229 від 18.04.2000 р.
Практичне значення отриманих результатів міститься в тому, що на підставі отриманих даних запропоновано використати тест ЕКРЯ КБЕ для диференційної діагностики захворювань пародонту; показано можливість адекватної заміни методів для визначення місцевого імунітету на тест ЕКРЯ КБЕ; обгрунтовано необхідність застосування мембранотропних комбінацій препаратів, що виявляє комплексний вплив на процеси ВРО/АОС і місцевий імунитет при лікуванні катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту; розроблено показання до дифференційованого застосування різних комбінацій препаратів-пародонтопротекторів в залежності від важкості захворювань пародонту і статі паціентів; тест ЕКРЯ КБЕ може використовуватись при оцінці терапевтичної ефективності лікування.
Розроблені способи діагностики і лікування катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту запроваджено в терапевтичному, дитячому, хірургічному і відділенні захворювань пародонту ОНДІС, в терапевтичному відділенні Одеської обласної стоматологічної поліклініки, в Одеській залізничній стоматологічній поліклініці, на кафедрі терапевтичної стоматології КМАПО ім. П.Л.Шупика, у відділеннях міської клінічної стоматологічної поліклініки м.Києва, Міському пародонтологічному центрі (ТМО Печерського району) м. Києва.
Особистий внесок автора. Автор запропонувала відомий спосіб визначення ЕКРЯ КБЕ використовувати для диференційної діагностики і оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту, а також розробила спосіб лікування генералізованого пародонтиту з використанням нових комбінацій на основі відомих антиоксидантів. Особисто автором проведено забір клітин буккального епітелію і підрахування їх за допомогою пристрою для внутриклітинного електрофорезу, всі клінічні дослідження, систематизація, узагальнення, статистична обробка і аналіз отриманих результатів, зроблено наукові висновки і способи діагностики і лікування запроваджено в практичну охорону здоров’я.
Біохімічні дослідження проведено автором спільно із співробітниками лабораторії біохімії ОНДІС під керівництвом професора О.М.Воскресенського і доктора медичних наук Пахомової В.О., імунологічні дослідження проведено автором спільно із співробітниками на базі лабораторії радіоімунологічних методів дослідження пологового будинку №5 під керівництвом кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника ОНДІС Позднякової Л.І., обгрунтування та вибір препаратів для комплексного лікування – спільно із співробітниками відділу клінічної фармакології ОНДІС під керівництвом О.М.Воскресенського.
Автор виражає слова щирої подяки співробітникам вищевказаних лабораторій.
За темою дисертації автором опубліковано 2 самостійні роботи та 12 у співавтостві, із яких – 6 у фахових виданнях (2 самостійні та 4 у співавторстві). У наукових публікаціях, які були підготовлені у співавтостві з Г.Ф.Білоклицькою, В.О.Пахомовою, Ю.Г.Чумаковою дисертантові належать клініко-лабораторні дослідження, та аналіз ефективности біоантиоксидантів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. У наукових публікаціях спільно з Г.Ф.Білоклицькою, Н.А.Волик, Ю.Г.Чумаковою, А.І.Перовою здобувачу належить обгрунтовання методик дослідження, проведення клінічних досліджень, аналіз отриманих результатів. Отримано рішення про видачу 2 патентів на винаходи у співавторстві з Г.Ф.Білоклицькою та О.О.Протункевіч з рівною часткою науково-практичної участі кожного.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на I нацiональному з’їздi фармакологiв Украiни (м.Полтава, 1995р.), практичній конференцii, присвяченій 75-рiччю Української Фармацевтичної Академіі “Досягнення сучасної фармацiї – в медичну практику” (м.Харкiв, 1996р.), Всеукраїнській науково-практичній конференцiї лiкарiв-стоматологiв “Основнi стоматологичні захворювання, iх профiлактика та лiкування” (м.Полтава, 1996р.), VI конгресі “Свiтової федерації українських лiкарських товариств” (м.Одеса, 1996р.), у виступах на засіданнях Одеського науково-практичного товариства стоматологів (1995, 1996 рр.), конференції “Сучасна стоматологія і щелепо-лицева хірургія” (м. Київ, 1998р.), I(VIII) з’їздi Асоцiацiї стоматологiв України ( м.Київ, 1999р.), Міжнародної науково-практичної конференції “Стоматологія на межи тисячоліть (досягнення, проблеми, перспективи)” (вересень, 19-20, м.Одеса 2000рік) – стендовий доклад.
Апробацію дисертації проведено на засіданні вченої ради Одесського НДІ стоматології 05.01.2000р. та на спільному засіданні кафедр стоматологічного профілю та апробаційної ради “Стоматологія” НМУ ім. О.О.Богомольця 21.09.2000р.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових прац, в тому числі 6 у виданнях, рекомендованих ВАК України ( 2-самостійні, 4-у співавторстві). Інші публікації – у наукових збірниках, тезах конференцій, з’їздов. Отримано рішення про видачу двох патентів України на виноходи.
Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 141 сторінках друкованого тексту. Робота ілюстрована 34 таблицями та 32 рисунками і складається з вступу, огляду літератури, 4 глав власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і двох додатків (А-16 сторінок, В-14 сторінок). Покажчик літератури містить 184 вітчизняних и 88 закордонних джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтована актуальність роботи для стоматології, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну, практичну цінність роботи.
В першому розділі розглянуто сучасні уявлення про етиологію та патогенез дистрофічно-запальних захворювань пародонту. Підкреслено, що в розвитку дистрофічно-запальних захворювань пародонту грають роль не тільки місцеві фактори, але й стан фізіологичної антиоксидантної системи організму. Розглянуто основні засоби діагностики та лікування захворювань пародонту.
У другому розділі описано матеріали і методи досліджень, які використані у роботі.
Обстежено 338 чоловік віком від 16 до 45 років. Серед них: особи з інтактним пародонтом – донори крові, студенти (83 чол.), а також хворі на катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит (225 чол.).
Об’єктами дослідження служили тканини пародонту, клітини буккального епітелію, ротова і яснева рідини, змив з ротової порожнини, кров з пальця.
Клінічнє обстеження починали з жалоб паціентів і збору анамнезу. При об’єктивному обстеженні враховували консистенцію, колір, набряклість, кровоточивість, болісність ясен, наявність і глибину патологічних зубоясневих карманів і характер виділюваного з них, рухливість зубів і зменшення кісткової тканини (ЗКТ). Визначали пробу Шиллера-Писарева, індекси Турескі, РМА, Грін-Вермільона і SPITN, а також комбіновані індекси КПІ, ДПІ, ІПР.
Діагностику захворювань пародонту проводили на підставі клінічних даних і рентгенограм у відповідності з класифікацією захворювань пародонту М.Ф.Данилевського (1994 ). Для диференційної діагностики і оцінки характеру пербігу патологічного процесу в тканинах пародонту було використано алгоритм розпізнавання захворювань пародонту, розроблений Г.Ф.Білоклицькою (1998 ). Для цього визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) (И.Д.Стальная и Т.Г.Гаришвили, 1977 ), сульфгідрильних і дисульфідних груп (И.В.Веревкина с соавт., 1977 ), активність глутатіон-редуктази (Ф.Е.Путилина, 1982), і активність глутатіон-пероксидази (В.А.Пахомова с соавт., 1982). Рівень забезпечення головним мембранним антиоксидантом -токоферолом оцінювали за стійкістю мембран еритроцитів до перекисного гемолізу (Воскресенский О.Н., 1982).
Електрокінетичну рухливість ядер клітин буккального епітелію (ЕКРЯ КБЕ) визначали за методикою В.Г.Шахбазова і співавт.(1986), виражаючи у відсотках кількість рухливих ядер на 100 досліджуваних клітин. Результати визначення ЕКРЯ КБЕ, отримані у хворих на захворювання пародонту, порівнювали з даними групи практично здорових осіб з інтактним пародонтом, які було прийнято за умовну фізиологічну норму.
Імунологічні дослідження було проведено за методикою К.А.Лебєдєва і І.Д.Понякіної. У змивах ротової рідини визначали адгезивну активність нейтрофілів і епітеліальних клітин, а також фагоцитарну активність нейтрофілів.
Обробку статистичних даних проведено з використанням розробленого алгоритму узагальнення інформації на персональному комп’ютері Intel Pentium. Малюнки виконано з використанням інтегрованої системи статистичної обробки даних “Статграфік”,1990.
У третьому розділі описано результати вивчення електрокінетичної рухливості ядер клітин буккального епітелію в динаміці патологічного процесу в тканинах пародонту всі обстежені (338) були розподілені на 5 клінічних груп: I – хворі на катаральний гінгівіт (36 чол.); II – хворі на генералізований пародонтит, загострений перебіг, I ступеня важкості (61 чол.); III – хворі на генералізований пародонтит, загострений перебіг, I-II ступеня важкості (88 чол.); IV – хворі на генералізований пародонтит, загострений перебіг, II-III ступеня важкості (38 чол.); V – особи з інтактним пародонтом (46 чол.)
Показники ЕКРЯ КБЕ осіб з інтактним пародонтом було прийнято за умовну фізіологічну норму – 64,2±1,9% і були контролем.
Співставлення даних про рівень ЕКРЯ КБЕ у хворих на захворювання пародонту з контрольною групою показало, що з розвитком запальних явищ у тканинах пародонту ЕКРЯ КБЕ перетерплює зміни, характер яких знаходиться у прямій залежності від вираженості і ступеня важкості патологічного процесу в пародонті.
Так, у хворих на катаральний гінгівіт I-II ступеня важкості кількість рухливих ядер клітин буккального епітелію знижується до 32,751,27%, що майже в 2 рази нижче (Р<0,05), ніж у осіб з інтактним пародонтом (64,2±1,9%).
Зменшення електрофоретичної спроможності ядер клітин буккального епітелію при захворюваннях пародонту носить стійкий характер і залежить від стадії патологічного процесу. Про це свідчать дані про рівень ЕКРЯ КБЕ, отримані у хворих на генералізований пародонтит різного ступеня важкості при порівнянні з даними контрольної групи I - 45,050,92%, Р<0,05; I-II – 43,500,67%, Р<0,05, II-III – 30,560,98%, Р<0,05, II-III ступеня з пародонтальними абсцесами – 20,862,49%, Р<0,05, (Рис.1). Рис. 1 Динаміка ЕКРЯ КБЕ в залежності від важкості дистрофічно-запального процесу в пародонті
Примітка.
1-інтактний пародонт (N); 2-катаральний гінгівіт (КГ); Генералізованний пародонтит (ГП): 3 - I ступеня важкості, 4 - I-II ст.важ., 5 - II-III ст.важ., 6 - III ст.важ..
Якщо при катаральному гінгівіті показник ЕКРЯ КБЕ знижується у 2 рази, то при генералізованому пародонтиті II-III ступеня із загостреним перебігом, коли спостерігаються рясна гноєтечія з патологічних зубо-ясневих карманів і пародонтальні абсцеси, показник ЕКРЯ КБЕ знижується в 3 рази.
Таким чином, тест ЕКРЯ КБЕ відбиває не тільки важкість запального процесу в тканинах пародонту, але і характер його перебігу – хронічний чи загострений.
Подальший аналіз змін показника ЕКРЯ КБЕ при генералізованому пародонтиті з врахуванням віку і статі показав відсутність істотних розбіжностей у величині цього тесту (табл.1).
Очевидно, що визначальною є наявність патологічного процесу в ротовій порожнині і ступінь його важкості.
У четвертому розділі висвітлено взаємозв'язок показників тесту ЕКРЯ КБЕ і стану фізіологічної антиоксидантної системи. При посиленні ступеня важкості запальних явищ в тканинах пародонту, вкупі із зниженням ЕКРЯ КБЕ, спостерігається посилення процесів вільнорадикального окислення (ВРО) ліпідів. Про це свідчить вірогідне збільшення (Р<0,01) перекисного гемолізу еритроцитів і вмісту малонового діальдегіду (МДА) (Р<0,001-0,05) Рис.2.
Таблиця 1
Функціональна активність КБЕ у жінок і чоловіків різного віку у залежності від вираженості дистрофічно-запального процесу
у тканинах пародонту
Стан пародонту | Вік обстежуємих | Кількість обстежених | ЕКРЯ КБЕ (%)
жін | чол | жін | чол
Інтактний | 16-25 | 25 | 16 | 66,352,27 | 62,101,84
КГ | 16-25 | 17 | 19 | 34,901,35* | 30,60?,40*
ГП I, I-II ступінь | 16-25 | 38 | 13 | 40,600,83* | 43,501,80*
ГП I-II, II ступінь | 26-45 | 63 | 36 | 43,600,60* | 42,400,78*
ГП II –IIIступінь | 26-45 | 28 | - | 32,001,30* | -
Для вивчення забезпеченості ротової рідини прямими біоантиоксидантами було проведено визначення вмісту сульфгідрильних (-SH) и дисульфідних (-SS) сполук (табл.2).
Отримані дані свідчать про посилення процесу окислення сульфгідрильних груп білків, що також сприяє активації перекисного окислення ліпідів при захворюваннях пародонту.
Таблиця 2
Вміст тіолів та дисульфідних сполук у ротовій рідині при дистрофічно-запальних захворюваннях пародонту
Стан пародонту |
SH-груп (ммоль/мл) | SS-груп (ммоль/мл) | SH/SS
Інтактний | 148,012,0 | 765,031,0 | 0,19
КГ | 44,72,1* | 136,715,7* | 0,32
ГП, I ступінь | 99,915,8* | 236,726,3* | 0,42
ГП, I-II,II ступінь | 73,615,7* | 157,815,7* | 0,50
ГП, II-III ступінь | 144,628,9 | 176,226,3* | 0,80
Дослідження вмісту тіолових сполук у ясневій рідині хворих в області фронтальної (область 32,33 зубів) і бічної (область 36,37 зубів) ділянок нижньої щелепи виявило істотне збільшення вмісту сульфгідрильних сполук при генералізованому пародонтиті (фронт.ділянка – 178,0±26,3; бічна ділянка – 152,0±18,4) у порівнянні з катаральним гінгівітом (фронт.ділянка – 71,01±7,89; бічна ділянка – 92,0±7,89; Р<0,01-0,05) особливо виражене у фронтальному відділі нижньої щелепи.
Рис. 2 Показники ЕКРЯ КБЕ и ВРО/АОС в залежності від важкості дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонту
Примітки:
1. N-інтактний пародонт; 2. КГ-катаральний гінгівіт; 3. ГП - генералізованний пародонтит: I; I-II; ІІ; II-III ст.важ.
При цьому співвідношення SH/SS збільшується у хворих на генералізований пародонтит у порівняні з катаральним гінгівітом знову ж у області фронтальної групи зубів, що вказує на більш високу інтенсивність запальних явищ у цій області.
Таким чином нами встановлено, що по мірі розвитку запальних явищ у тканинах пародонту у обстежуваних хворих виявлено посилення ВРО ліпідів, недостатність ФАС. Розвиток цих біохімічних процесів, що відбивають стан біологічних мембран тканин ротової порожнини, протікає з паралельним зниженням електрокінетичних властивостей клітин ядер буккального епітелію.
Отримані дані про посилення процесів ПОЛ на фоні антиоксидантної недостатності при запальних захворюваннях пародонту узгоджені з результатами досліджень (Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К., 1989, Бобырев В.Н.,1990; Белоклицкая Г.Ф., 1996). Встановлений нами паралелізм між зміною цих показників і електрокінетичних властивостей буккального епітелію при катаральному гінгівіті і генералізованому пародонтиті виявлено вперше.
У п'ятому розділі висвітлено кореляцію між показниками тесту ЕКРЯ КБЕ та місцевого імунітету в ротовій порожнині.
Працями багатьох авторів доказано роль порушень загального і місцевого імунітету у патогенезі захворювань пародонту (Жяконис И.М., 1986; Ревенко Е.В., 1989; Позднякова Л.И., Белоклицкая Г.Ф., 1995; Канканян А.П., 1996; Григорьян А.С., Грудянов А.И. и др., 1998; Ishikawa I., Watanbade H. et al, 1988; Mattout C.,Mege J.L. et al, 1990; Seymour G.J., Gemmel E. Et al, 1993). Враховуючи доступність і інформативність нового методу – оцінки електрокінетичної рухливості ядер клітин буккального епітеліюю (ЕКРЯ КБЕ), проведено комплексне обстеження 269 осіб, що включає оцінку місцевого імунітету і показника ЕКРЯ КБЕ у хворих з початковою і розвинувшеюся патологією у пародонті.
Проведення кореляційного аналізу між показниками міцевого імунитету і показниками, що характеризують важкість дистрофічно-запального процесу в пародонті, у хворих на катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит виявило між ними прями (+r>3) кореляційні зв’язки (Рис.3).
Рис.3 Показники ЕКРЯ КБЕ і місцевого імунитету в залежності від важкості дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонту
Примітки:
1. N-інтактний пародонт , 2. КГ-катаральний гінгівіт, 3. ГП-генералізованний пародонтит.
Встановлений паралелізм в зміні цих показників, відкриває можливість самостійного використання тесту ЕКРЯ КБЕ не тільки в якості діагностичного і прогностичного критерію при захворюваннях пародонту, але і для оцінювання рівня місцевого імунітету в ротовій порожнині.
У шостому розділі описано клінічну ефективність нових комбінацій відомих антиоксидантів (вітаміни С і Е, глутамінова кислота) з есенційними жирними кислотами і з естроном вивчена при лікуванні хворих на генералізований пародонтит I, I-II ступеня важкості із загостреним перебігом. Відбір хворих на генералізований
пародонтит для включення до груп проведено на підставі визначення пародонтальних індексів, що характеризують стан тканин пародонту і біохімічних показників, що відбивають активність вільнорадикального окислення (ВРО) і недостатність стану фізіологічної антиоксидантної системи (ФАС).
До I-ї групи увійшли добровольці (40 чол.) – хворі на генералізований пародонтит I, I-II ступеня важкості із загостреним перебігом високої інтенсивності віком від 20 до 55 років. До II-ї групи – добровольці (26 чол.) з генералізованим пародонтитом I-II,II ступеня важкості із загостреним перебігом низької інтенсивності. До III-ї групи - добровольці (41 чол.) чоловічої статі віком від 25 до 50 років з генералізованим пародонтитом I і І-II ступеня важкості із загостреним перебігом високої інтенсивності. В якості контролю використовували результати, отримані у хворих з аналогічними діагнозами, яких лікували з використанням базісної терапії.
Для лікування хворих першої та третьої груп комплекси біоантиоксидантів з есенційними жирними кислотами і з естроном застосовували у вигляді суспензій, які готували безпосередньо перед застосуванням. Для лікування хворих другої групи застосовували масляний розчин катомасу. Лікарняні препарати наносили на маргінальный край ясни і вводили у патологічни зубоясневи кишені на 15-20 хвилин.
У хворих I групи в результаті проведеної терапії з включенням комплексу біоантиоксидантів з есенційними жирними кислотами встановлено,що даний комплекс виявляє виражену протизапальну дію (Рис.4.)
Наявність у комплекса біоантиоксидантів з ессенційними жирними кислотами протизапального ефекту підтверджують дані клінічного обстеження – вірогідне зниження індексу РМА (з 2,70±0,16 до 0,40±0,14; Р<0,001) і кровотечі ясен (з 1,70±0,16 до 0,46±0,14; Р<0,001), а також дані, отримані при визначенні ЕКРЯ КБЕ- показник збільшився на 75% (з 43,28±1,32% до 62,24±0,86%; Р<0,001) і при дослідженні місцевого імунітету – нормалізація коефіціенту нейтрофіли/епітеліальні клітини (з 1,46±0,1 до 1,1±0,1; Р<0,001). Про нормалізацію показників, що характеризують вираженість вільнорадикального окислення свідчило зниження рівня вмісту малонового діальдегіду (з 5,26±0,18 до 2,76±0,12 мкмоль/мл; Р<0,001) і перекисного гемолізу еритроцитів (з 17,68±1,38 до 7,16±1,21%; Р<0,01) паралельно було відмічено збільшення активності глутатіон-редуктази (з 33,5±2,27 до 79,06±3,8; Р<0,001). Виявлено, що вищевказаний комплекс не виявляв істотного впливу на інтенсивність гноєвиділення з ПЗЯК, дещо знижуючи його, але не усуваючи повністю (з 1,80±0,23 до 0,98±0,34; Р>0,05). Отже даний комплекс ефективний при генералізованому пародонтиті переважно I ступеня важкості, де інтенсивність гноєвиділення незначна. У тих випадках, коли відмічається значна інтенсивність гноєвиділення необхідно посилювати його антимікробну дію за рахунок включення до комплексної терапії антимікробних засобів.
Рис. 4 Вплив комплексу біоантиоксидантів з есенційними жирними кислотами на стан тканин пародонту і гігієнічний стан ротової порожнини при генералізованому пародонтиті I, I-II ступеня важкості
У хворих II-ї групи після проведеного лікування, що включає катомас, відмічалося зниження індексу РМА (з 1,80±0,12 до 0,14±0,03; Р<0,001), проби Шилера-Писарева (з 1,95±0,09 до 1,14±0,03; Р<0,001), проби на кровотечу (з 1,58±0,08 до 0,21±0,04; Р<0,001).
У процесі лiкування катомасом показник ЕКРЯ КБЕ збільшився в середньому в 1,5 рази (з 38,4±0,85 до 58,8±0,8%; Р<0,001).
Для лікування третьої групи хворих застосовували комплекс відомих біоантиоксидантів з естроном. При клінічному обстеженні хворих на пародонтит після завершення лікування встановлено його виражену протизапальну дію. Так, істотно знизилися індекс РМА (з 1,90±0,17 до 0,05±0,00; Р<0,001), проба Шилера-Писарева (з 1,90±0,17 до 1,03±0,30; Р<0,001) і проба на кровотечу (з 1,56±0,23 до 0,18±0,05; Р<0,001). Особо слід підкреслити усунення гноєтечі з патологічних зубоясневих кишень (з 1,50±0,06 до 0,02±0,00; Р<0,001), укріплення раніше рухомих зубів (Рис.5).
Порівняння ефективності комплексу біоантиоксидантів з естроном з показниками контрольної групи показало, що він володіє значно більш вираженою терапевтичною дією. Крім того, даний комплекс сприяє підвищенню показника ЕКРЯ КБЕ в 1,8-2 рази (з 42,6±2,03 до 62,7±0,78%; Р<0.001).
Рис. 5 Вплив комплексу біоантиоксидантів з естроном на стан тканин пародонту і гігієнічний стан ротової порожнини при генералізованому пародонтиті I, I-II ступеня важкості
Результати біохімічних досліджень показали, що використання комплексу біоантиоксидантів з естроном приводить до зниження рівня пероксидації ліпідів, про що свідчить вірогідне зниження активності перекисного гемолізу еритроцитів (з 13,52±1,67 до 6,03±1,11%; Р<0,001) і вмісту малонового діальдегіду (з 5,30±0,18 до 3,43±0,14 мкмоль/мл; Р<0,001) з паралельним збільшенням активності глутатіонзалежних ферментів: глутатіон-пероксидази (з 2,57±0,11 до 3,69±0,15нмоль/с/мл; Р<0,01) і глутатіон-редуктази (з 31,49±2,20 до 74,30±2,14 нмоль/с/мл; Р<0,001).
На підставі отриманих результатів нами розроблено показання до застосування трьох різних комплексів антиоксидантів для лікування хворих на пародонтит:
-
комплекс біоантиоксидантів з есенційними жирними кислотами,
що поєднує антиоксидантну та імуномодулюючу дію, доцільно включати до комплексної терапії хворих на пародонтит I ступеня важкості із загостреним перебігом високої інтенсивності;
-
комплекс біоантиоксидантів з естроном показаний при лікуванні генералізованого пародонтиту I, I-II ступеня важкості із загостреним перебігом високої інтенсивності у осіб чоловічої статі;
-
препарат катомас доцільно включати до комплексної терапії хворих на пародонтит I, I-II ступеня важкості із загостреним перебігом низької інтесивності.
В И С Н О В К И
Автором визначено інформаційну цінність функціонального статусу буккального епітелію в диференційній діагностиці катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту, проведено оцінку терапевтичної ефективності нових препаратів антиоксидантів в комплексній терапії дистрофічно-запальних захворювань пародонту. Запропоновано оригінальні схеми лікування хворих на пародонтит.
1.
У патогенезі катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту певну роль грають зміни структурної організації плазматичних мембран клітини, які виявляють вплив на ступінь важкості патологічного процесу.
2.
Визначення ЕКРЯ КБЕ у динаміці розвитку запальних хвороб у тканинах пародонту показало, що прогресивне зниження електрокінетичної рухливості ядер клітин буккального епітелію носить стійкий характер (Р<0,01) і залежить від ступеня важкості захворювання (при інтактному пародонті ЕКРЯ КБЕ – 64,21,9%; при катаральному гінгівіті – 32,751,25%; при генералізованому пародонтиті I ступеня важкості – 45,050,92%; при генералізованому пародонтиті I-II ст. – 43,500,67%; при генералізованому пародонтиті II-III ст. – 30,560,98%) і характеру його перебігу (генералізований пародонтит II-III ступеня, загострений перебіг – 20,862,49% генералізований пародонтит II-III ступеня хронічний перебіг – 30,560,98%). Стать на його величину практично не впливає.
3.
Встановлена динаміка показника ЕКРЯ КБЕ при катаральному гінгівіті і генералізованому пародонтиті вказує на його інформативність і діагностичну цінність при захворюваннях пародонту. ЕКРЯ КБЕЭ може бути використаний для диференційної діагностики катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту.
4.
Кількість рухливих ядер КБЕ, величина їх зміщення в електричному полі і рухливість можуть у сукупності служити універсальним тестом для оцінки місцевого імунітету у ротовій порожнині і ефективності різних препаратів, що використовуються при місцевому лікуванні захворювань пародонту.
5.
При загостреному перебігу катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту пошкоджуються мембранні структури клітин внаслідок активації вільнорадикального окислення, що визначає використання для лікування цих хворих комплексу антиоксидантів. При генералізованому пародонтиті I ступеня важкості показаний комплекс антиоксидантів (вітаміни С і Е, глутамінова кислота) з есенційними жирними кислотами. При генералізованому пародонтиті I, I-II ступеня важкості у осіб чоловічої статі показаний комплекс антиоксидантів (вітаміни С і Е, цистеін, глутамінова кислота) з естроном. При генералізованому пародонтиті I, I-II ступеня важкості показаний комплекс антиоксидантів (-каротин і вітамін Е) із сумішшю рослинних масел.
6.
Одним з механізмів зміни структурно-функціональних властивостей клітинних мембран буккального епітелію є посилення вільно-радикальних процесів, що прогресивно збільшується з появою і посиленням дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонту, який можна реєструвати за допомогою тесту ЕКРЯ КБЕ.
7.
Найбільш доступним і простим лабораторним тестом контролю ефективності лікування є показник ЕКРЯ КБЕ, ступінь зміни якого відбиває характер і важкість патологічного процесу в тканинах пародонту і корелює з показниками місцевого імунітету і ВРО/ФАС.
ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1.
Электрокинетические свойства клеток буккального эпителия в дифференциальной диагностике заболеваний пародонта // Вiсник стоматологiї.- 1997.-№3.- С.344-347.
2.
Клинико-лабораторное обоснование применения катомаса в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Вiсник стоматологiї.- 1998.- №3.- С.16-19 (соавт.: Г.Ф.Белоклицкая, В.А.Пахомова, Ю.Г.Чумакова).
3.
Влияние препаратов антиоксидантного действия на электрокинетические свойства клеток буккального эпителия у больных с заболеваниями пародонта // Вiсник стоматологiї.- 1999.- №2.- С.19-20 (соавт.: Н.А.Волик).
4.
Эффективность лецитинсодержащих препаратов в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Вiсник стоматологiї.- 1999.- №3.- С.28-30 (соавт. Ю.Г.Чумакова, Н.А.Волик, А.И.Перова).
5.
Експрес-діагностика хронічного катарального гінгівіту //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.Шупика.- К., 2000.- Вип.9.-Кн.1.-С.582-585 (співавт. Г.Ф.Білоклицька).
6.
Клинико-биохимическое обоснование использования комплекса биоантиоксидантов с эстроном в комплексном лечении генерализованного пародонтита //Вiсник стомалогii.- 2000.- №4.
7.
Пародонтопротекторнi ефекти бiорегуляторiв перекисного окислення та мiнерального обмiну // I нацiональний з’їзд фармакологiв Украiни (27-29 вересня 1995 року, Полтава).- К., 1995.- С.167-168 (співавт.: Ї.К.Ткаченко, Г.С.Башура, О.В.Деньга, Г.Ф.Білоклицька, В.С.Іванов, Ю.М.Бондар).
8.
Влияние местного применения антиоксидантов и высших полиеновых кислот в аэрозельной форме на течение пародонтита // Досягнення сучасної фармацiї – в медичну практику: Мат.наук.-практ. конф., присвяченої 75-рiччю Української фармацевтичної Академiї.- Харкiв, 1996.- С.355-356 (співавт. Ї.К.Ткаченко, Г.С.Башура, Е.А.Багірова, Г.Ф.Білоклицька, О.Н.Воскресенський).
9.
О роли эстрогенов в патогенезе и лечении пародонтита // Основнi стоматологiчнi захворювання, їх профiлактика та лiкування: Мат. Доп. Всеукраiнської наук.-практ. конф. лiкарiв-стоматологiв (26-27 вересня 1996 р.).- Полтава, 1996.- С.56 (співавт.: Ї.К.Ткаченко, Г.Ф.Білоклицька, Е.А.Багірова, Г.С.Башура, О.Н.Воскресенський).
10.
Тест-система оцiнки фiзiологiчного стану органiзму по ЕКВ КБЕ в стоматологiї // VI конгрес Свiтової федерацiї українських лiкарських товариств.: Тези доповiдей.- Одеса, 1996.- С.193 (співавт.: Г.Ф.Білоклицька, Л.І.Позднякова, Н.А.Волик, В.М.Почтар).
11.
Динамика электрокинетических свойств клеток буккального эпителия при заболеваниях пародонта, леченных антиоксидантами // Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия.- К., 1998.- С.23-24 (соавт.: Г.Ф.Белоклицкая, Н.А.Волик).
12.
Прогностическая ценность определения активности нейтрофилов и эластазы при заболеваниях пародонта // International Jornal of Immunorehabilitation.- М., 1998.- С.143 (соавт.: Л.И.Позднякова, Г.Ф.Белоклицкая, О.И.Скиба).
13.
Основы иммунореабилитации при заболеваниях пародонта //International Jornal of Immunorehabilitation.- М., 1999.- С.418 (соавт.: Г.Ф.Белоклицкая, Л.И.Позднякова).
14.
Клiнiчна оцiнка застосування комбiнованих антиоксидантних препаратiв пiд час лiкування генералiзованного пародонтиту // Мат. I(VIII) з’їзду Асоцiацiї стоматологiв Украiни (30 листопада-2 грудня 1999 р.).- Київ: АСУ,- 1999.- С.265-267 (співавт.: Ю.Г.Чумакова, Н.А.Волик).
АНОТАЦІЯ
Новікова М.А. Діагностика і оцінка ефективності лікування дистрофічно-запальних захворювань пародонту.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, Київ, 2000.
Дисертацію присвячено вивченню інформаційної цінності визначення електрокінетичної рухливості ядер клітин буккального епітелию (ЕКРЯ КБЕ) при диференційній діагностиці катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту, а також при визначенні мембранотропних властивостей у нових комбінацій препаратів і оцінці їх терапевтичної ефективності при дистрофічно-запальних захворюваннях пародонту.
Встановлено, що величина показника електрокінетичної рухливості ядер клітин буккального епітелию (ЕКРЯ КБЕ) відбиває наявність, ступінь важкості і характер перебігу (загострений чи хронічний) дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонту. Вік і стать обстежених на величині цього показника істотно не відбиваються.
Обгрунтована можливість оцінки активності вільно-радикального окіслення ліпідів і рівня місцевого імунітету в ротовой порожнині за допомогою тесту ЕКРЯ КБЕ.
Вивчена клінічна ефективність 2-х нових засобів місцевого лікування хворих на генералізований пародонтит з використанням антиоксидантів і естрону, які мають протизапальну, антиоксидантну, мембраностабілізуючу, імуномодулюючу дію. Розроблено показання до їх використання.
Ключові слова: пародонтит, гінгівіт, клітини буккального епітелію, біоантиоксиданти, вільнорадикальне окислення, місцевий імунитет.
АННОТАЦИЯ
Новикова М.А. Диагностика и оценка эффективности лечения дистрофическо-воспалительных заболеваний пародонта.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца, Киев, 2000.
Диссертация посвящена изучению информационной ценности определения электрокинетической подвижности ядер клеток буккального эпителия (ЭКПЯ КБЭ) при дифференциальной диагностике катарального гингивита и генерализованного пародонтита, а также при определении мембранотропных свойств у новых комбинаций препаратов и оценке их терапевтической эффективности при дистрофически-воспалительных заболеваниях пародонта.
Установлено, что в патогенезе катарального гингивита и генерализованного пародонтита определенную роль играют изменения структурной организации плазматических мембран клетки, которые оказывают влияние на степень тяжести патологического процесса в пародонте.
Величина показателя электрокинетической подвижности ядер клеток буккального эпителия (ЭКПЯ КБЭ) отражает наличие, степень тяжести и характер течения (обострившееся или хроническое) дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта. При заболеваниях пародонта снижение ЭКПЯ КБЭ носит устойчивый характер (Р < 0,01) и зависит от стадии патологического процесса. Наличие острого воспалительного процесса в тканях пародонта приводит к наиболее выраженному снижению (Р < 0,001) величины показателя ЭКПЯ КБЭ. При этом, очевидно, определяющим является наличие патологического процесса в полости рта. Возраст и пол обследованных на величине этого показателя существенно не отражаются.
Показатель ЭКПЯ КБЭ высоко информативен при проведении дифференциальной диагностики катарального гингивита и генерализованного пародонтита, а также при определении степени тяжести генерализованного пародонтита.
Характер нарушений в системе ПОЛ/АОС также соответствует тяжести воспалительного процесса в пародонте. С развитием воспалительных явлений в тканях пародонта, начиная от симптомов катарального гингивита и до появления клинических признаков генерализованного пародонтита разной степени тяжести, у обследуемых обнаружено усиление СРО липидов, недостаточность ФАС. Развитие этих биохимических процессов, отражающих состояние биологических мембран тканей полости рта, протекает с параллельным снижением ЭКПЯ КБЭ. Очевидно, что одним из механизмов изменения структурно-функциональных свойств клеточных мембран буккального эпителия является активация свободно-радикальных процессов, прогрессивно возрастающая с появлением и усилением дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта и судить об этом процессе можно с помощью теста ЭКПЯ КБЭ.
Установлен параллелизм в изменении показателей местного иммунитета (коэффициента Н/Э, Д-РОЭ, Д-РОН,Е-РОН, ФА нейтрофилов) и ЭКПЯ КБЭ при катаральном гингивите и генерализованном пародонтите. Следовательно,по величине ЭКПЯ КБЭ можно судить об уровне местного иммунитета в полости
