ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М.МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

НЕМЧЕНКО

Олег Олександрович

УДК 613.63:616.211/.232-008.87-053-084

СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ

(на прикладі Дністровського сірконосного району)

14.02.01- гігієна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни МОЗ України

Науковий керівник: | доктор медичних наук, професор БЕЗКОПИЛЬНИЙ ІВАН НИКИФОРОВИЧ, Львівський НДІ епідеміології та гігієни, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: |

доктор медичних наук, професор, член-коресрондент АПН України БЕРЗІНЬ ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, завідувач кафедрою;

доктор медичних наук, професор ВОЛОЩЕНКО ОЛЕГ ІГНАТОВИЧ, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва, завідувач лабораторією

Провідна установа – Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра загальної гігієни з екологією, МОЗ України, м. Львів.

Захист відбудеться “ 30 ” березня 2001 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .604.01 в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (02660, м. Київ-94, вул.. Попудренка, 50, т. 559-21-27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий “ 23 ” лютого 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Загальновідомий вплив сполук сірки, як забруднюючих речовин оточуючого середовища на формування патологічних змін в організмі людини. Численні роботи присвячені вивченню впливу сполук сірки на організм робітників сірчаних виробництв (Лазарев Н.В., 1977, Меерсон Е.А., Андреева М.В., 1987, Сетко Н.П. и др., 1994, Levin Michael M., 1989).

Сполуки сірки поступають в довкілля не тільки від специфічних виробництв. Викиди автотранспорту та опалювальних систем є ідентичними і також забруднюють повітряний басейн сполуками сірки. Вивченню впливу сірковмісних викидів на організм населення посвячена велика кількість наукових праць, в яких показана залежність рівня захворюваності населення від забруднення атмосферного повітря (Грищенко С.В., 1998, Гіленко і співавт., 1994, Гринь Н.В. и др., 1991, Brajer V., Hall J, 1992). Зокрема, у дитячого населення встановлене пригнічення імунобіологічної реaктивності організму (Даутов Ф.Ф. и др., 1980, Климова Д.М., Кутепов Е.Н., 1989, Михалюк И.И., 1994).

Первинною мішенню для ксенобіотиків є біоплівка верхніх дихальних шляхів, яка формується, в основному, за рахунок нормальної мікрофлори (Бабич Е.М. и др., 1993).

При проведенні мікробіологічного моніторингу стану аутофлори людини найбільш чутливим контингентом для індикації забруднення атмосферного повітря є дитячий колектив. Відсутність у дітей контакту з виробничими факторами, шкідливих звичок і анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму спрощують відбір співставимих груп для дослідження (Усвяцов Б.Я. и др., 1998, Jendrychowsky W. et al., 1995, Mukala K. et al., 1996).

Стан носійства патогенної та умовно-патогенної мікрофлори залежить від ряду причин, серед яких провідне місце належить захисним системам організму, його здатності протистояти проникненню та збереженню збудника. Значний вплив на зниження імунобіологічної реактивності організму мають численні ксенобіотики оточуючого середовища. В літературі знаходимо поодинокі дані про стан нормальної мікрофлори та поширеність назофарингеального носійства умовно-патогенних мікроорганізмів у дітей, які проживають в умовах техногенного навантаження хімічними речовинами, в тому числі і сполуками сірки. Все це і визначає новизну та актуальність розробленої теми, гострота якої пов'язана не тільки з констатацією факту виникнення на слизових оболонках носоглотки мікроценотичних змін та їх характеристики, а й з розробкою нового методичного підходу до проблеми профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами , темами. В 1991-1995 рр. в лабораторії діагностики та корекції донозологічних змін Львівського НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України проводились дослідження по НДР "Вивчити особливості змін в організмі дітей в умовах підвищеного техногенного навантаження в сірконосних районах" (№ держреєстрації 01910023301) та "Розробити комплекс заходів по профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів у населення, яке проживає в екологічно несприятливих районах (№ держреєстрації 01944029492). Дана робота є фрагментом проведених в Дністровському сірконосному районі досліджень по цих НДР.

Мета дослідження. На основі вивчення мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів та його порушень у дітей, які проживають в умовах техногенного забруднення розробити новий метод санації носіїв патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.

Відповідно до поставленої мети роботи, були сформульовані наступні завдання дослідження:

- дати гігієнічну оцінку санітарного стану оточуючого середовища в Дністровському сірконосному районі;

- провести комплексне вивчення стану здоров'я дитячого населення, що проживає в умовах техногенного забруднення;

- вивчити якісний та кількісний склад мікрофлори верхніх дихальних шляхів у дітей дошкільного віку;

- розробити критерії оцінки мікробіоценозу слизової оболонки глотки;

- встановити характер, ступінь та тривалість мікроекологічних порушень у досліджуваних;

- вивчити рівень ферментів та імуноглобулінів ротоглотки у дітей сірконосної геопровінції - носіїв умовно-патогенної мікрофлори та вільних від носійства;

- встановити взаємозв'язки між ступенем забруднення об'єктів оточуючого середовища, станом здоров'я дитячого населення та носійством патогенної та умовно-патогенної мікрофлори;

- розробити та апробувати метод санації бактеріоносіїв.

Наукова новизна отриманих результатів. 1. Вперше в Дністровському сірконосному районі проведена комплексна оцінка стану здоров’я дошкільників із застосуванням гігієнічних, мікробіологічних, біохімічних, імунологічних методів та встановлені причинно-наслідкові зв'язки в системі "здоров'я дитячого населення - оточуюче середовище".

2. Отримані нові дані про стан мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів у дітей дошкільного віку, які проживають в умовах техногенного навантаження.

3. Встановлена пряма залежність частоти носійства серед дітей основних представників умовно-патогенної та патогенної мікрофлори від екологічних умов проживання.

4. Розроблені нові критерії оцінки мікробіоценозу слизової оболонки глотки.

5.

Теоретичне значення роботи. Внаслідок відсутності даних про вплив сполук сірки на стан мікроценозу верхніх дихальних шляхів, цими дослідженнями доведено, що:

1) мікроценотичний (стан мікробіоценозу ротоглотки) показник - високоінформативний при вивченні стану здоров'я дитячого населення в умовах техногенного забруднення;

2) дія сполук сірки на верхні дихальні шляхи призводить до колонізації слизових оболонок патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами, що сприяє загостренню або хронізації запальних процесів, а також призводить до розвитку тривалого (6-9 місяців) бактеріоносійства;

3) мікроценотичні порушення піддаються корекції і при санації бактеріоносіїв лактобактерином наступає припинення бактеріоносійства у 45,0 - 96,0дітей дошкільного віку в залежності від виду мікроорганізму.

Практичне значення роботи. На підставі проведених досліджень розроблено:

1.

2.

3.

4.

Затверджені МОЗ України 2 нововведення: Метод порівняльної оцінки показників стану мікроценозу слизової оболонки ротоглотки у носіїв дифтерії (Інформлист № 32-99) - впроваджений в роботу 28 сан.-епід. загону Західного оперативного командування (акт впровадження від 21 липня 1999р.) та СЕС Франківського району м. Львова (акт впровадження від 26 липня 1999р.). Вище назване нововведення впроваджується також в роботу СЕС Яворівського та Миколаївського районів Львівщини. Спосіб санації лактобактерином носоглотки бактеріоносіїв (Реєстр № 44/6/6) - впроваджується в лікувальну роботу кафедри дитячих інфекцій та в учбовий процес кафедри мікробіології Львівського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно проводив вивчення стану здоров'я дитячого населення, мікробіологічні та біохімічні дослідження. Імунологічні дослідження проводились сумісно з співробітниками групи санітарної мікробіології, а гігієнічні - з співробітниками лабораторії екологічних проблем людини Львівського НДІ епідеміології та гігієни. Особисто проведена статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на науково-практичній конференції "Актуальні питання мікробіології, епідеміології та імунології інфекційних хвороб" (Харків, 1993), міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження І.Мечнікова "Ідеї І.Мечнікова в розвитку сучасного природознавства" (Харків, 1995), ХІІІ з'їзді гігієністів України (Київ, 1995), конференції присвяченій 100-річчю з дня народження В.З.Мартинюка (Львів, 1996), ХІІІ з'їзді Українського наукового товариства епідеміологів, мікробіологів та паразитологів (Київ-Вінниця, 1996), ІІ міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 1998), І міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті (Львів, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, із них 3 в наукових журналах, 3 у збірниках наукових праць, 7 - у матеріалах і тезах з'їздів та конференцій, подана заява на видачу патенту України (пріоритетна довідка № 98105342 від 13.10.98 р.).

Структура та об'єм дисертації. Робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділу “Методи досліджень”, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, переліку використаної літератури, що включає 275 джерел та одного додатку. Робота ілюстрована 33 таблицями та 5 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи досліджень.

1. Санітарно-гігієнічні методи. Для оцінки стану об'єктів оточуючого середовища вивчали забруднення сірковмісними сполуками атмосферного повітря, води водоймищ, води питної та грунту.

Проби з об'єктів оточуючого середовища відбирались загальноприйнятими методами з використанням:

- для відбору проб атмосферного повітря електроаспіратора (модель 822);

- для відбору проб води з мілких водотоків сконструйованого в ЛНДІЕГ батометра;

- для відбору проб грунту розробленого в ЛНДІЕГ приладу для нанесення міток на місцевості.

Кількісний аналіз в атмосферному повітрі сірководню та сірчистого газу проводили колориметричними методами (Александрова М.В., 1979), "туману" сірчаної кислоти - в реакції з хлоридом барію. Рівень окислів азоту визначали за методом Н. Г. Полежаєва (Руководство по контролю загрязнения атмосферы, Л, 1979). Рівень сульфатів в пробах води питної, води водоймищ та грунту визначали ваговим методом (Перелыгин В.М. и др.., 1988, Лурьє Ю.Ю., 1973), вміст сірководню в грунті модифікованим в ЛНДІЕГ фотоколориметричним методом (Безкопильний І.Н. та ін., 1983).

Санітарний стан повітряного басейну оцінювали з використанням комплексного показника М.А.Пінігіна (1982).

2. Мікробіологічні методи. При виконанні мікробіологічних досліджень користувались загальноприйнятими методами. Для вивчення мікроценозу верхніх дихальних шляхів слиз з глотки та носа окремо забирали стерильними ватними тампонами, які поміщали в пробірки з 5,0 мл фізіологічного розчину. Вміст тампона ретельно відмивали і одержували вихідне розведення слизу 101, з якого проводили посів на чашки з селективними твердими поживними середовищами. Посів здійснювали петлею у вигляді послідовних секторів, що перетиналися. Це дозволяло підрахувати кількість колоній мікроорганізмів на чашці. Використовували наступні поживні середовища: кров'яний агар з ристоміцином (30 одиниць/мл) - для нейсерій, гемофілів, бранхамелл; середовище Гарро з поліміксином (50 одиниць/мл) - для стрептококів та пневмококів; манітно-жовточно-сольовий агар - для стафілококів.

Посіви інкубували при 37 C на протязі 24 - 48 годин. Виділення чистих культур, їх родову та видову ідентифікацію здійснювали з використанням загальноприйнятих мікробіологічних методів у відповідності з даними таксономії мікроорганізмів (Bergey’s, 1984).

Показник інтенсивності колонізації мікробами слизової оболонки глотки та носа (мікробне число) визначали шляхом підрахунку колоній - КУО. Мікробне число різних представників мікрофлори верхніх дихальних шляхів коливалось в межах 101-109 КУО/мл носоглоткового слизу. Для зручності викладу інтенсивність колонізації виражали у вигляді десяткового логарифму - 1-9 lg КУО/мл.

3. Біохімічні методи. Для вивчення активності ферментів ротоглотки слину збирали в спеціальний стерильний посуд через три години після сніданку. Дослідження проводили, або в цей же день, або слину заморожували при -12°С і зберігали не більше двох днів. Лізоцимну активність слини (в мкг/мл) вивчали за допомогою модифікованого в ЛНДІЕГ методу К.А.Каграманової (1966): біфталатний агар з ліофілізованою біомасою Мікрококус лізодектікус (Олайнський завод біохімреактивів) в кількості 1,5 мг/мл розливали в пластини для визначення радіального гемолізу, на поверхні агару розміщували диски фільтрувального паперу, змочені слиною. Для контролю використовували кристалізований ліофілізований з яєчного білка лізоцим Олайнського заводу біохімреактивів. Визначення пероксидази проводили йодидним способом за методом О.П.Левицького з співавт. (1979), рівень ферменту виражали у мікроеквіваленті/хвилину мл слини (мк.екв./хв.мл). Активність РНКаз в умовних одиницях на мл слини (ум.од./мл) визначали по інтенсивності розщеплення дріжджової РНК за методом О.П.Левицького з співавт. (1974).

4. Імунологічні методи. Для вивчення вмісту сироваткового та секреторного імуноглобулінів А слину збирали у спеціальний стерильний посуд через 3 години після сніданку. Зібрану на протязі 5 хвилин слину центрифугували 10 хвилин із швидкістю 3000 обертів на хвилину. В надосадковій рідині визначали вміст імуноглобулінів методом радіальної імунодифузії за методом Манчіні з використанням моноспецифічних сироваток проти імуноглобуліну А (Нижньогородського НДІ епідеміології та мікробіології МОЗ Росії) і проти секреторного імуноглобуліну А (Підприємство по виробництву бактерійних препаратів Центрального НДІ вакцин і сироваток ім. І.І.Мечнікова).

5. Методи оцінки стану здоров'я населення. Показники захворюваності дитячого населення, вибрані з форми-№ 12, аналізувались з використанням загальноприйнятого статистичного методу. Нозологічні форми наведено у відповідності з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду.

Стан мікроценозу верхніх дихальних шляхів, одного з важливих показників здоров'я, вивчали шляхом визначення колонізаційної резистентності індигенної (постійної) мікрофлори - нейсерій, -гемолітичних та негемолітичних стрептококів, а також частоти та ін-тен-сивності колонізації сли-зової оболонки носоглотки факультативною, патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою (мікроби роду Стафілококус, Стрептококус, Гемофілюс, Корінебактеріум, Моракселла, Кандіда та ін-ші).

Всі дані, отримані в результаті проведених досліджень, під-ля-га-ли статистичній обробці за загальноприйнятими методами з роз-ра-хун-ком похибки для кожної варіанти, середніх значень та їх похибок, критеріїв достовірності відмінностей по-рівнюваних ве-личин.

Причинно-наслідкові зв'язки в системі "здоров'я дитячого населення - оточуюче середовище" досліджували з використанням пакету ста-тистичних програм StatGraph методами непараметричного статистичного аналізу.

Для вирішення поставлених завдань було проаналізовано: 1200 проб атмосферного повітря в 12 населених пунктах Яво-рівського, Миколаївського, Жидачівського та Городоцького районів Львів-ської області, 116 проб питної води, 208 проб води з водоймищ, 188 проб грунту; бактеріологічно обстежено 497 дітей дошкільного віку, із них 74 - жителі с.м.т. Рудки складали контрольну групу; ви-ко-пі-ювані дані з форми № 12 звітно-об-лі-ко-вої до-кументації лі-ку-валь-но-про-фі-лак-тичних установ 5 районів за 6 ро-ків; виділено та ідентифіковано біль-ше 9000 штамів мік-ро-організмів; проведено 1256 біохімічних та 319 імунологічних ви-значень.

Санітарний стан оточуючого середовища в Дністровському сірконосному районі. Дністровський сірконосний район простягнувся майже на 300 км від Рави Руської на північному заході до Кам'янець-Подільського на південному сході. Він розміщений на території Яворівського, Городоцького, Миколаївського та Жидачівського адміністративних районів Львівської області. Найпотужніші з родовищ розміщені на території Яворівського та Миколаївського районів, однак на даному етапі експлуатуються тільки ті, які розміщені в Яворівському районі - Язівське та Немирівське родовища. На території Дністровського сірконосного району знаходиться Миколаївський цементно-гірничий комбінат, Миколаївський завод залізобетонних виробів та Жидачівський картонно-паперовий комбінат, прокладені нафтопровід "Дружба" та газопровід Дашава-Київ. В цьому регіоні розміщені також відомі курорти загальнодержавного значення - Шкло, Немирів та Любень Великий - з натуральними сірководневими ваннами та мінеральними джерелами з сірководневою сульфатно-кальцієвою водою. Оцінюючи санітарний стан атмосферного повітря в основному користувались загальноприйнятими методичними підходами. Однак, розкиданість родовищ і виробничих площ видобутку та переробки сірки по території чотирьох адміністративних районів, неможливість вивчення залежності ступеня чистоти атмосферного повітря і стану здоров’я дошкільників на території одного населеного пункту, навіть великого районного центру (м. Яворова) і пов'язана з цим необхідність широкої мережі замірних пунктів (при відсутності стаціонарних автоматичних постів) продиктувала необхідність пошуку нових шляхів вирішення цього завдання.

Загальновідомо, що грунт, який є статичним елементом біосфери, здатний шляхом сухого і вологого осідання затримувати та поглинати забруднюючі речовини повітряного басейну і відображає кумулятивний ефект багаторічної дії екзогенних хімічних речовин. З цієї точки зору накопичення їх в грунті можна розглядати як посередній показник забруднення атмосферного повітря.

Виходячи з вищесказаного, шляхом визначення ступеня забруднення грунту сірководнем (проби відбирали в районах розміщення дитячих садків - в двох-чотирьох точках), ми вибирали місця облаштування пунктів для відбору проб атмосферного повітря. Пункти відбору проб встановлювали там, де рівні забруднення були максимальними.

В результаті проведених досліджень (табл. 1) встановлені високі рівні сірководню, сірчистого газу та сірчаної кислоти в атмосферному повітрі населених пунктів районів видобутку та переробки сірки, причому перевищення санітарних норм досліджуваними компонентами мало місце в 80 - 95 % разових визначень. Найбільш забрудненим є атмосферне повітря с.м.т. Шкло, с. Коти, м. Новояворівська, с. Грушів, с.м.т. Немирова та с. Старий Яр (комплексний показник за разовими концентраціями склав 19,3; 15,8; 12,6; 12,1; 10,8 та 9,2 відповідно).

Привертає увагу забруднення регіону окислами азоту, яке зумовлене використанням природного газу для широкої мережі опалювальних систем. Високі рівні двоокису азоту, які мають місце в атмосферному повітрі селища Грушів (4 ГДК) і с.м.т. Немирові (4,4 ГДК), пов'язані, очевидно, з розміщенням поблизу цих населених пунктів централізованих котелень для рудника підземної виплавки сірки.

Згідно до положень, викладених в ЗНД-86 (п. 8.2) було здійснено перерахунок визначених нами разових концентрацій на середньорічні. Проведені розрахунки показали, що сумарне забруднення міст Новояворівськ та Шкло можна охарактеризувати як помірне (3 ступінь), а їх промислових сателітів с.м.т. Немирів, с. Коти та Грушів як слабке (2 ступінь).

Підвищена загроза забруднення довкілля викидами підприємств по видобутку та переробці сірки пов’язана з географічними особливостями регіону: частими температурними інверсіями, низькими швидкостями вітру, штилями, туманами, маловодністю річок, перевагою поверхневого стоку над іншими елементами водного балансу, значною територіальною розкиданістю підприємств.

Таблиця.1

Рівень забруднення атмосферного повітря в населених пунктах Дністровського сірконосного району

Населений

пункт | Разові концентрації (мг/м3)* | Кратність перевищення ГДК | Компл. показник забруднення

повітря (Р) | Вміст сірководню

в

грунті (мг/кг) **

H2S | SO2 | H2SO4 | NO2 | H2S | SO2 | H2SO4 | NO2

Новояворівськ | 0,039 | 2,22 | 1,68 | 0,085 | 4,9 | 4,4 | 5,6 | 1,0 | 12,6 | 1,96

Шкло | 0,035 | 1,91 | 2,82 | 0,136 | 4,4 | 3,8 | 9,4 | 1,6 | 19,3 | 1,78

Немирів | 0,031 | 0,90 | 1,24 | 0,374 | 3,9 | 1,8 | 4,1 | 4,4 | 10,8 | 1,53

Яворів | 0,017 | 0,60 | 0,46 | 0,119 | 2,1 | 1,2 | 1,5 | 1,4 | 3,6 | 0,88

Коти | 0,023 | 0,84 | 2,50 | 0,085 | 2,9 | 1,7 | 8,3 | 1,0 | 15,8 | 1,15

Грушів | 0,022 | 0,50 | 1,80 | 0,340 | 2,8 | 1,0 | 6,0 | 4,0 | 12,1 | 1,10

Тарнавиця | 0,029 | 0,40 | 0,38 | 0,085 | 3,6 | - | 1,2 | 1,0 | 5,1 | 1,46

Старичі | 0,009 | 0,30 | 0,80 | 0,102 | 1,1 | - | 2,7 | 1,2 | 4,3 | 0,50

Старий Яр | 0,030 | 0,80 | 1,20 | 0,272 | 3,8 | 1,6 | 4,0 | 3,2 | 9,2 | 1,50

Новий Розділ | 0,011 | 0,98 | 0,98 | 0,136 | 1,4 | 2,0 | 3,3 | 1,6 | 5,7 | 0,56

Жидачів | 0,009 | 1,00 | 0,90 | 0,102 | 1,1 | 2,0 | 3,0 | 1,2 | 4,7 | 0,52

Любінь Великий | 0,008 | 0,35 | 0,63 | 0,080 | 1,0 | - | 2,1 | - | 2,6 | 0,51

Примітки:

* - середнє значення із 25 визначень на протязі року;

** - середнє значення із 12 визначень на протязі року.

Важливим для здоров'я людини фактором оточуючого середовища є ступінь чистоти водоймищ, грунту та джерел водопостачання.

Площі Дністровського сірконосного району перетинають ріки Вишня, Троянець, Шкло, Якша, Терешка, Хомечка, Завадівка, Ретичинка, Верещиця, Дністер, які відносяться згідно загальноприйнятої гігієнічної класифікації, до водоймищ з надзвичайно високим ступенем забруднення - БПКповн. перевищує 10 мгО2/л. Вказані ріки постійно забруднюються сполуками сірки. Вплив Яворівського та Роздольського ВО "Сірка" на ці водоймища проявляється зростанням рівня сульфатів в них. Рівень сульфатів після прийому стоків в річках Вишня, Шкло, Якша, Троянець зростає в 5-8 разів.

Високий рівень сульфатів зареєстрований також в грунтах присадибних ділянок обстежуваних нами населених пунктів. Найвищі концентрації сульфатів мають місце в грунтах м. Новояворівська, м. Жидачіва, с.м.т. Шкло, Немирова, с. Грушів (230-260 мг/кг).

Значна кількість міського та сільського населення Яворівського району користується питною водою з колодязів, для якої характерними в даному регіоні є підвищений вміст сульфатів та порушення кислотно-лужної рівноваги. Рівень сульфатів в питній воді значно перевищує нормативний показник (500 мг/л). В м. Новояворівськ, Немирів рівень сульфатів в колодязній воді складає 690 мг/л, в с.м.т. Шкло – 670 мг/л, в м. Яворів, селищах Коти та Старичі – 620 мг/л. Значення рН коливається від 5,1 в с. Тарнавиця до 5,7 в с.м.т. Старичі. В аналізах води з централізованих джерел водопостачання не виявлено відхилень від гігієнічних регламентів за органолептичними та загальносанітарними показниками.

Таким чином, проведене нами санітарне обстеження Дністровського сірконосного району свідчить про несприятливу екологічну ситуацію, яка, в свою чергу, не може не впливати на здоров'я дитячого населення регіону.

Комплексна оцінка стану здоров'я дитячого населення. Показники захворюваності дітей (віком до 14 років) аналізувались за даними звітно-облікової документації району переробки сірки (Миколаївський адміністративний район), видобутку та переробки сірки (Яворівський район), сірконосних районів (Городоцький та Жидачівський райони) за період 1992-1996 рр. В якості контрольного нами був вибраний Самбірський район (в основному, сільськогосподарський), який відрізнявся від обстежуваних районів тільки відсутністю специфічних виробництв. Дані порівнювались також із середньостатистичними для Львівської області. Для 16 проаналізованих нами нозологічних форм вирахувані інтенсивні показники на 1000 дитячого населення і виведені середні величини.

Встановлено, що ведуче місце у формуванні структури захворюваності належить хворобам органів дихання, отиту хронічному, хронічним ревматичним хворобам серця, новоутворенням та психічним розладам. Ступінь перевищення середнього по області показника для цих нозологічних форм в районах видобутку та переробки сірки коливався від 1,27 до 4,52. Причому, з часу введення в експлуатацію Яворівського ВО “Сірка” (1978 р.), захворюваність дитячого населення Яворівського району зросла в середньому більш ніж вдвоє.

Варто зауважити, що найчастіше в сірконосних геопровінціях перевищення середніх для області показників зустрічається серед хвороб бактеріальної етіології (отит хронічний, хронічний фарингіт, назофарингіт та синусит, хронічні хвороби мигдаликів та аденоїди, пневмонії та бронхіт хронічний). Ці дані відображені на рис. 1.

Рис. 1. Захворюваність дітей Дністровського сірконосного району хворобами бактеріальної етіології (в % до середніх по області показників)

Примітки: 1. Яворівський район.

2. Миколаївський район.

3. Городоцький район.

4. Жидачівський район.

Одержані результати свідчать про погіршення стану здоров'я дітей дошкільного віку, які проживають в екологічно несприятливих умовах Дністровського сірконосного району.

Одним з важливих критеріїв оцінки здоров'я людини є стан мікроценозу верхніх дихальних шляхів - якісні та кількісні показники нормальної (індигенної) мікрофлори слизових оболонок, а також ступінь контамінації їх факультативними апатогенними, патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.

Проведені нами численні дослідження (бактеріологічно обстежено 497 дошкільників) по вивченню мікроценозу верх-ніх дихальних шляхів виявили суттєві зміни якісного та кіль-кісного складу мікрофлори у дітей, які проживають в умовах техногенного забруднення сполуками сірки. У них (в порівнянні з дітьми з сільськогосподарського району) від-мі-чене зниження колонізаційної резистентності індигенної мік-ро-флори.

Інтенсивність обсіменіння -гемолітичними стрептококами суттєво знижувалась у дітей з сірконосних геопровінцій, середні показники коливались в межах 5,7 - 6,1 lg КУО/мл в залежності від місця проживання. Цей показник у дітей с.м.т. Рудки (контрольний район) складав 6,30,1 lg КУО/мл.

Встановлено зниження колонізаційної резистентності -гемолітичних стрептококів у дітей, що проживають в зонах видобутку та переробки сірки. Середній показник інтенсивності контамінації цими стрептококами слизової оболонки глотки складав 5,20,1 lg КУО/мл проти 6,00,1 lg КУО/мл у дітей с.м.т. Рудки. В окремих населених пунктах сірконосної геопровінції цей показник коливався від 4,8 до 5,7 lg КУО/мл.

Про зниження колонізаційної резистентності індигенної мікрофлори свідчать також дані, що стосуються носійства апатогенних нейсерій. Інтенсивність обсіменіння нейсеріями суттєво знижувалась у дітей, що проживали в м. Яворові та с.м.т. Немирові, складаючи в середньому 4,8±0,2 проти 5,4±0,2 lg КУО/мл у сільськогосподарському районі.

Виявлене зниження кількісних показників нормальної мікрофлори, яка відіграє важливу роль в антимікробному захисті макроорганізму, свідчить про зниження імунобіологічної реактивності у дітей сірконосної геопровінції.

Проведені дослідження по вивченню контамінації слизової оболонки респіраторного тракту патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами підтверджують зниження захисної функції нормальної мікрофлори. Встановлено підвищення носійства найбільш поширених збудників респіраторних захворювань у дітей із районів видобутку та переробки сірки. З найбільшою частотою виділялись H. influenzae (49,032,0 %) та S. aureus (58,02,0 %), що на 12,0 - 18,0 % перевищує висівання цих мікробів у дітей, які проживають поза зоною видобутку та переробки сірки (р0,05). Контамінація респіраторного тракту Str. pyogenes, Moraxella, Candida спостерігалась на рівні 18,0 - 28,0 %, що також на 10,0 - 18,0 % вище, ніж у дітей контрольної групи. Тільки у відношенні Str. pneumoniae не виявлено суттєвої різниці в частоті його виявлення на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів.

Крім цього в районах видобутку та переробки сірки в 0,5-1,0 % ви-сі-ва-лись ати-пові для респіраторного тракту мікроорганізми, такі як ен-те-ро-коки, неферментуючі бактерії.

Наведені дані свідчать про виражені мікроекологічні зміни у дітей до-шкільного віку, які проживають в умовах техногенного забруднення сполуками сірки.

Проведені численні дослідження по вивченню якісного та кількісного складу аеробної мікрофлори слизової оболонки глот-ки та носа да--ли мож-ли-вість систематизувати одержані ре-зуль-тати та розробити критерії порівняльної оцін-ки стану мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів.

Розрізняються три основних типи мікроценотичних станів:

- нормальний біоценоз;

- нерізко виражені (помірні) мікроекологічні зміни;

- дисбактеріоз.

В таблиці 2 наведені основні мікроекологічні показники біо-це-нозу глот-ки дітей дошкільного віку.

Таблиця 2

Мікроекологічні показники біоценозу слизової оболонки глотки

дітей дошкільного віку |

Інтенсивність колонізації (в lg КУО/мл)

Мікроорганізми | нормоценоз | мікроекологічні порушення | дисбактеріоз

Індигенна мікрофлора

Стрептококи

-гемо-лі-тич-ні | 6-8 | 4-5 | 0-3

Стрептококи

-гемо-лі-тич-ні | 6-8 | 4-5 | 0-3

Нейсерії | 5-7 | 3-4 | 0-2

Факультативна мікрофлора

Стрептококи

-гемо-лі-тич-ні | 0-3 | 4-5 | 6-8

Пневмококи | 0-3 | 4-5 | 6-8

Гемофіли | 0-3 | 4-5 | 6-8

Стафілококи золотисті | 0-3 | 4-5 | 6-8

Стафілококи епідермальні | 0-3 | 4-5 | 6-8

Стафілококи сапрофітні | 0-1 | 2-3 | >3

Моракселли | 0-3 | 4-5 | 6-8

Дріжджоподібні гриби

Кандіда |

0-1 |

2-3 |

>3

Корінебактерії | 0-3 | 4-5 | 6-7

Ентеробактер | 0 | 0 | 1-3

Інші мікроби | 0 | 0 | 1-3

Нормальний мікроценоз визначається відсутністю порушень в якісному та кількісному складі індигенної мікрофлори, відсутністю представників умовно-патогенної мікрофлори або наявністю одного з видів умовно-патогенних мікроорганізмів в кількості, що не перевищує 3 lg КУО/мл.

Помірні порушення характеризуються відхиленням від норми двох-трьох показників індигенної та умовно-патогенної мікрофлори.

Дисбактеріоз - відхиленням від норми чотирьох та більше показників контамінації індигенною та умовно-патогенною мікрофлорою.

Мікрофлора слизової оболонки носа представлена, як пра-ви-ло, ста-фі-ло-ко-ками та корінебактеріями на рівні 1-3 lg КУО/мл, виявлення інших мік-ро-ор-га-нізмів з інтенсивністю контамінації в 4-5 lg КУО/мл вказує на мікро-еко-ло-гіч-ні порушення біоценозу цього біотопу. Більш інтенсивна кон-тамінація (>5де-кіль-ко-ма видами мікробів дозволяє говорити про глибокі порушення мікроценозу - дисбактеріоз.

У 51,0 % дітей з районів видобутку та пе-ре-роб-ки сірки виявлені мікроценотичні зміни на слизовій обо-лонці верхніх дихальних шляхів. В 31,0 % випадків ці зміни ма-ли помірний характер, а в 20,0 % спостерігалась наявність дисбактеріозу. У дітей, що проживали в сільськогосподарському ра-йоні, мікро-ценотичні порушення спостерігались в 16,0 %, а дисбактеріоз, тільки в 3,0(табл. 3).

Таблиця 3.

Частота мікроценотичних змін у дітей дошкільного віку

Район

проживання | Кількість виявлених мікроценотичних змін (% ± m)

помірні зміни | дисбактеріоз | всього

Сірконосна геопровін-ція

в т.ч.: | 31,0±3,0 | 20,0±2,0 | 51,0±3,0

Яворів | 32,0±5,0 | 17,0±4,0 | 49,0±5,0

Немирів | 24,0±5,0 | 32,0±5,0 | 56,0±5,0

Новояворівськ | 28,0±3,0 | 24,0±3,0 | 52,0±3,0

Новий Розділ | 40,0±7,0 | 7,0±3,0 | 47,0±7,0

Сільськ. район: Рудки | 13,0±4,0 | 3,0±2,0 | 16,0±4,0

Спостереження за дітьми з мікроекологічними пору-шен-ня-ми показали, що процес нормалізації мікроценозу був довго-три-ва-лим - до 6-9 місяців, а в деяких випадках навіть до 12 місяців (тер-мін спостереження).

Локалізація мікроценотичних порушень спостерігалась як на сли-зовій оболонці глотки, так і на слизовій оболонці носа. Не-рід-ко порушення мікроценозу спостерігались в глотці та носі од-но-часно (7 - 19% спостережень). Переважала назальна локалізація мікроекологічних змін (71 % в м. Новояворівськ), що свідчить про перевагу повітряної дії несприятливих факторів оточуючого середовища.

Дослідження факторів антимікробного захисту у дошкільників – жителів сірконосних районів показало, що носійство умовно-патогенних мікроорганізмів протікає на фоні зниження активності лізоциму, пероксидази та кислої РНК-ази. Дещо зниженою була також продукція SIgA. Серед забруднюючих речовин довкілля найбільш сильним детермінатором змін в системі антимікробного захисту виявився сірководень. Його вміст в атмосферному повітрі зворотньо корелював з активністю пероксидази, кислої та лужної РНК-аз, SIgA, IgA слини (коеф. кореляції –0,88; - ,73; -0,97; -0,96; -0,88 при р<0,01). Інші сірковмісні сполуки (сірчистий газ, пари сірчаної кислоти) мали дещо менший вплив на активність ферментів та імуноглобуліни слини (виявлені кореляційні зв’язки зворотні, середньої сили).

Розробка та апробація нового методу санації бактеріоносіїв. Санацію здійснювали шляхом двократного на протязі 10 днів зрошення слизової оболонки глотки лактобактерином із розрахунку 1 доза на одне зрошення. Ця схема виявилась найбільш ефективною серед 5-ти апробованих нами. Дітям контрольної групи слизову оболонку глотки зрошували фізіологічним розчином.

Зрошення слизової оболонки проводилось за допомогою інгалятора марки ПОЛ-03, одноразова кількість лактобактерину при цьому складала одну дозу в 1 мл фізіологічного розчину.

Результати випробування лактобактерину в обмеженому експерименті - на співробітниках лабораторії вказали на доцільність його застосування для санації горла при носійстві патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Відмічено позитивний вплив на нормальну мікрофлору.

Апробація розробленого нами методу підтвердила виражений сануючий ефект при фарингеальному носійстві золотистого стафілокока, гемолітичного стрептокока, пневмокока, мораксел. Контрольні мікробіологічні дослідження носоглоткового слизу носіїв після закінчення санації і через 1-2 місяці показали виражений ефект дії лактобактерину. В результаті санації припинення носійства спостерігалось у 45,0 – 96,0 % дітей в залежності від виду мікроорганізму та схеми санації. В контрольній групі від носійства звільнилось 4,0-6,0 % обстежених.

Вплив препарату виявлявся елімінацією основних представників умовно-патогенної мікрофлори і позитивним впливом на нормальну мікрофлору. Враховуючи, що нормальна мікрофлора відіграє суттєву роль в антимікробному захисті і є важливим чинником імунобіологічної реактивності організму, підвищення її кількісних показників є важливим свідченням позитивної дії лактобактерину. В динаміці санації значно покращилися кількісні показники нормальної стрептококової флори і нейсерій.

Зрошення лактобактерином слизової носа теж виявило по-зи-тивний ефект. Однак, назальна санація є менш доцільною в зв'язку з тим, що конта-мі-на-ція па-то-ген-ної та умовно-патогенної мік-ро-фло-ри на слизовій оболонці но-са є не-дов-го-три-валою (крім зо-ло-тис-того стафілокока) і період звільнення від носійства в кон--троль-ній та дослідній групах був практично однаковий.

Розроблений метод санації схвалений і рекомендований для широкого використання Фармакологічним комітетом МОЗ України, затверджене доповнення до інструкції по застосуванню лактобактерину (протокол № 7 від 21.09.1995 р.).

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що основними забруднюючими речовинами довкілля на території Дністровського сірконосного району є пари сірчаної кислоти, сірководень та сірчистий газ. Перевищення максимально разових ГДК вищевказаними компонентами зареєстроване в 80% -95 % проб і сягає 9.4, 4.9 та 4.4 ГДК відповідно.

2. Провідне місце у структурі за-хво-рю-ваності дітей займають хвороби органів дихання, отит хро-ніч-ний, ревматичні хвороби серця. Ступінь перевищення середніх по області показників для цих нозологічних форм в районах видобутку та переробки сірки ко-лив-ається в межах 1,27 - 4,52.

3. Суттєві зміни якісного та кількісного складу мікрофлори верхніх дихальних шляхів у дітей, які проживають в умовах техногенного забруднення обумовлені зниженням частоти виявлення індигенної мік-ро-флори (-гемолітичні стрептококи, негемолітичні стрептококи, нейсерії) та під-ви-ще-ною кон-та-мі-на-ці-єю да-ного біотопу патогенною та умовно-пато-ген-ною мік-ро-флорою (золотисті стафілококи, піогенні стрептококи, гемофіли).

4. Розроблено нові критерії порівняльної оцінки мікроценозу верхніх дихальних шляхів. Запропоновано визначення трьох основних мікроценотичних станів: нормальний біоценоз, нерізко виражені (помірні) мікроценотичні зміни, дисбактеріоз.

5. Мікроценотичні зміни на слизових обо-лонках верхніх дихальних шля-хів виявлені у 51% дітей, які проживають в районах видобутку та пе-ре-роб-ки сірки, при-чо-му у 31 % випадків ці зміни носять помірний, а в 20% - дис-біотичний ха-рактер (в контрольному районі цей показник склав 16, 13 та 3 % відповідно). Помірні зміни корелюють з вмістом в атмосферному повітрі сірчистого газу (r=0,71, P<0,01), а дисбактеріоз з наявністю в повітрі парів сірчаної кислоти, сірководню та комплексним показником забруднення (коефіцієнт кореляції складає відповідно 0,71, 0,92 та 0,71 при Р<0,01). Виявлені порушення є -три-ва-лими (період їх збереження - від 6 до 9 місяців).

6. Носійство основних представників умовно-патогенної мікрофлори протікає при зниженому рівні активності лізоциму, пероксидази, кислої РНК-ази та SIgA, що свідчить про напруження системи місцевого антимікробного захисту у дошкільників, які проживають в сірконосних районах Львівщини.

7. Розроблено та апробовано новий метод санації дітей-носіїв патогенної та умов-но-патогенної мікрофлори з використанням лактобактерину. Са-ну-ю-чий ефект спостерігається в 45,0-96,0 % випадків в залежності від виду мік-роорганізму.

8. Апробований нами в епідеміологічних дослідженнях мікроценотичний (стан мікробіоценозу ротоглотки) показник рекомендується використовувати при диспансеризації дитячого населення, як високоінформативний тест донозологічних змін в умовах техногенного забруднення.

9. Осіб з виявленими дисбіотичними станами верхніх дихальних шляхів рекомендується санувати лактобактерином (Харківське підприємство по виробництву бакпрепаратів) згідно з розробленим нами доповненням до інструкції по його застосуванню.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. | Ломницька В.Б., Колотілова Л.В., Немченко О.О., Саад А.С., Прунько Т.Д., Луцик Т.С. Особливості контамінації пневмококом дихальних шляхів здорових та хворих дітей // Мікробіол. журн.- 1995.- 57, № 1.- С. 59-63.

2. | Немченко О.О., Саад А.С., Мота Б.Є. Контамінація верхніх дихальних шляхів дітей представниками умовно-патогенної мікрофлори // Лікарська справа.- 1996.- № 7-9.- С. 86-88.

3. | Немченко О.А. Состояние антимикробной защиты организма в условиях повышенной техногенной нагрузки соединениями серы // Гигиена населенных мест: Сб.- К., 1999.- Вып. 35.- С. 486-493.

4. | Мота Б.Є., Колотілова Л.В., Немченко О.О., Саад А.С. Характеристика бактеріоносійства у дітей дошкільного віку із різних умов проживання // Дитячі інфекції: Українська міжвід. зб.- К., 1995.- Вид. 23.- С. 154-158.

5. | Колотілова Л.В., Безкопильний І.Н., Акішина Т.М., Ломницька В.Б., Мота Б.Є., Немченко О.О. Мікроценотичні зміни у дітей з екологічно несприятливих районів // Мікробіол. журн.- 1994.- 56, № 1.- С. 66.

6. | Колотилова Л.В., Акишина Т.М., Ломницкая В.Б., Луцик Т.С., Прунько Т.Д., Мота Б.Е., Пластунов Б.А., Немченко О.А. Носительство условно-патогенной микрофлоры // Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней: Программа и тез. докл. научн. практ. конф., г. Харьков, 8-10 июня 1993 г.- Харьков, 1993.- С. .

7. | Колотілова Л.В., Немченко О.О., Саад А.С., Мота Б.Є. Мікроекологічні зміни у дітей з сірконосних геопровінцій // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, санітарної практики та охорони здоров’я: Тез. доп. ХІІІ з’їзду гігієністів України.- К., 1995.- С. 171-172.

8. | Колотилова Л.В., Немченко О.А., Акишина Т.М., Ломницкая В.Б., Тарасюк А.А., Шишка Г.В., Саад А.С. Критерии и характеристика микроэкологических нарушений слизистой верхних дыхательных путей // Идеи И.И.Мечникова и развитие современного естествознания: междунар. научн. конф., посвященная 150-летию со дня рождения И.И.Мечникова, г. Харьков, 28- 30 ноября 1995 г.: Тез. докл.- Харьков, 1995.- С. 154-155.

9. | Немченко О.О. Застосування лактобактерину для санації носіїв умовно-патогенної стрептококової мікрофлори // Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології, паразитології та профілактики інфекційних хвороб: Матеріали ХІІІ з’їзду Українського наукового товариства епідеміологів, мікробіологів та паразитологів ім. Д.К.Заболотного, Київ-Вінниця, 9-11 жовтня 1996 р.- К., 1996.- С. 275.

10. | Немченко О.О., Мота Б.Є., Ломницька В.Б. Мікроекологія і стан здоров’я дітей м. Львова // Охорона здоров’я і довкілля: Матеріали ювіл. наук. практ. конф., причвяченої 100-річчю від дня народження В.З.Мартинюка.- Львів, 1996.- С. 115.

11. | Немченко О. Новий метод профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів // 2 Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, м. Тернопіль, 6-8 травня 1998 р.: Тез. доп. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998._ С. 213-214.

12. | Шишка Г.В., Ломницька В.Б., Прунько Т.Д., Безкопильний І.Н., Немченко О.О., Тарасюк О.О., Малахов В.К. Стан мікроценозу верхніх дихальних шляхів у пасажирів приміського залізничного транспорту // Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті: Матеріали I міжнародної наук. практ. конф., м. Львів, 22-25 вересня 1998