СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Новосад Валентина Олексіївна

УДК 332.142.6

Екологічна складова в ціноутворенні на підпрємствах теплоенергетичної галузі Украіни

Спеціальність 08.08.01- Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата економічних наук

Суми – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: Кислий В.М. доцент кафедри Сумський державний університет

Офіційні опоненти: Козьменко Сергій Миколайович – доктор економічних наук ,доцент, завідувач кафедри управління і міжнародних економічних відносин Української академії банківської справи НБУ

Козьменко Сергій Миколайович – доктор економічних наук (спеціальність 08.08.01), доцент, завідувач кафедри управління і міжнародних економічних відносин Української академії банківської справи НБУ

Провідна установа Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ методології ціноутворення і регулювання цін, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 09.02.2001 р.о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою:

м. Суми, вул. Р.-Корсакова, 2, ауд. М-412.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: м. Суми, вул. Р.-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий 08.01.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кислий В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Сучасний стан економіки України значною мірою обумовлений кризою енергетичної галузі, для якої характерні: різке підвищення цін на енергоносії, неплатежі за спожиту енергію, напруженість паливно-енергетичного балансу, особливо в осінньо-зимовий період, суттєвий знос енергетичного обладнання, відсутність високоманеврених потужностей на електростанціях, значний негативний вплив на довкілля, недосконалість системи ціноутворення та тарифікації.

Актуальність теми дослідження. З огляду на системну еколого-економічну кризу в енергетиці виникає нагальна потреба в формуванні засад нової енергетичної політики.

Важливим напрямом реформування енергетики є розробка більш досконалих теоретичних та методичних підходів до визначення цін і тарифів на енергію. Окремого вирішення потребує проблема урахування при ціноутворенні екологічного фактору.

Насамперед зазначимо, що невирішеними до кінця в економічній теорії є загальні питання формування дієвого механізму інтерналізації зовнішніх ефектів природокористування. Особливого значення вирішення цих питань набуває в умовах жорсткого державного регулювання енергетичного ринку, коли виникає потреба в визначенні оптимальної величини екологічної складової в цінах і тарифах на енергію.

Потребують подальшого поглиблення та доповнення теоретичні та методичні положення, що пов'язані з обліком і аналізом природоохоронних ( екологічних) витрат. Проблеми обліку і аналізу витрат екологічного спрямування знайшли своє відображення в працях О.Веклич, Т.Дьоміної, М.Долішного, О.Кашенко, Є.Лапіна, Є.Мішеніна, І.Плікус, І.Синякевича, Ю.Туниці та багатьох інших вчених. Однак на сьогодні ми можемо констатувати майже повну відсутність раціональної побудови системи обліку і аналізу екологічних витрат на сучасних промислових підприємствах.

Зокрема, екологічні витрати енергетичних підприємств розпорошуються по окремих статтях собівартості енергії і , таким чином, не можуть бути окремим об'єктом економічного аналізу та управління. Більша частина цих витрат включається до загальновиробничих та загальногосподарських витрат, і розподіляється відповідно до бази розподілу, яка не має нічого спільного з екологічними витратами, оскільки їх величина залежить, насамперед, від обсягу,. токсичності, технології знешкодження викидів, особливостей і досконалості природоохоронної роботи на підприємствах. Одже існує нагальна потреба в повному і адекватному відбитті природоохоронної (екологічної) діяльності в процесі економічного аналізу і обліку виробничих витрат, шляхом повного і всебічного урахування екологічної складової.

Діючи методики визначення, обліку і аналізу екологічних витрат на підприємствах енергетики не в повній мірі відповідають сучасним умовам ціноутворення, які склалися в зв'язку з переходом підприємств галузі до ринкових відносин. В сучасних умовах потрібна більш гнучка і надійна обліково-аналітична система, яка б стала підгрунтям управління загальним процесом екологізації енергетичного виробництва.

Необхідність поглиблення теоретичних та методичних основ урахування екологічного фактору в процесі ціноутворення на підприємствах теплоенергетичної галузі і зумовили вибір теми, напрямки, мету дослідження, сформували структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження входить до державних, галузевих та регіональних програм і тем:

·

· фундаментальної теми "Економіка сталого розвитку: макро- і мікроекономічні механізми забезпечення" (фінансується Державним фондом фундаментальних досліджень України №8.4(21);

· Національної енергетичної програми до 2010 року, що була затверджена постановою Верховної Ради України від 15.05.96р. №191;

· "Основних напрямів державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та ядерної безпеки".

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення системи ціноутворення та тарифікації в теплоенергетичній галузі на основі повного і всебічного урахування еколого-економічних факторів.

У відповідності до поставленої мети визначені наступні основні задачі:

·

· дослідити співвідношення зовнішніх (екстернальних) ефектів та екологічних витрат;

· проаналізувати особливості урахування еколого-економічних факторів при ціноутворенні в умовах перехідної економіки;

· проаналізувати і критично оцінити діючу систему ціноутворення і тарифікації в теплоенергетичній галузі;

· дослідити економічну сутність і класифікацію витрат на виробництво підприємств теплоенергетики і науково обгрунтувати склад виробничих витрат, що включаються до собівартості продукції;

· удосконалити науково-методичні підходи до обліку і аналізу екологічних витрат підприємств теплоенергетики;

· доповнити основні принципи побудови екологічно орієнтованої системи цінового регулювання;

· розробити основи формування механізму екологічного регулювання на основі системи стимулів.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є основні закономірності ціноутворення в теплоенергетиці з урахуванням екологічного фактору, теоретичні і практичні аспекти формування екологічно орієнтованої системи цін на енергію.

Об'єктом дослідження виступає практична діяльність підприємств теплоенергетичної галузі у сфері ціноутворення.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, теорії економічного аналізу, законодавчі акти та нормативні матеріали державних органів, матеріали та літературні джерела закордонних та вітчизняних авторів, які висвітлюють проблеми ціноутворення в умовах урахування екологічного фактору. Для вирішення поставлених задач використовувались сучасні методи дослідження, такі як економіко-математичне моделювання, системний аналіз, економіко-статистичний, порівняльний аналіз та інші.

Інформаційну базу дослідження склали матеріали статистичної, бухгалтерської звітності теплопостачальних підприємств м.Києва, а також опубліковані в періодичній пресі дані при діяльність підприємств теплоенеретики.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних та методичних засад формування екологічно орієнтованої системи ціноутворення на продукцію пдприємств теплоенергетичної галузі в умовах ринкових відносин.

Найбільш суттєві результати дослідження, що мають наукову новизну, полягають у такому:

·

· запропоновано механізм урахування повних екологічних витрат в собівартості продукції теплоенергетики;

· дістали подальшого розвитку принципи побудови екологічно орієнтованої системи ціноутворення та тарифікації в теплоенергетиці;

· обгрунтована еколого-економічна сутність категорії "торгівля енергетичними нормативами";

· вперше розроблені методичні підходи до цінового регулювання господарської діяльності енергетичних підприємств на основі торгівлі енергетичними нормативами.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції автора, що направлені на побудову екологічно орієнтованої системи цін і тарифів, можуть сприяти поліпшенню екологічної ситуації в теплоенергетиці і в Україні в цілому.

Запропонований механізм урахування і обліку екологічних витрат, які включаються до собівартості енергії, є важливою передумовою загальної екологізації теплоенергетичного комплексу.

Розроблені методичні підходи до цінового регулювання на основі торгівлі енергетичними нормативами орієнтовані на створення дієвої системи ринкових стимулів, направлених на енергозбереження.

Запропоновані загальні принципи побудови екологічно орієнтованої системи ціноутворення в теплоенергетиці виступають основою для формування системи еколого-економічного регулювання енерговиробництва.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використаними при обгрунтуванні та розробці економічних, природоохоронних програм різного ієрархічного рівня направлених на удосконалення енергетичної системи України.

Наукові результати, теоретичні положення, висновки та пропозиції дослідження були використані при виконанні ряду науково-дослідних робіт, зокрема, в науково-дослідній темі "Проходження процедури надання Київенерго кредиту Світового банку та внесення доповнень в законодавства України щодо пільг по податку на додану вартість та ввізного мита на обладнання та товари, які ввозяться на територію України в рамках використання проекту "Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання" (договір № 018-98, Об'єднання громадян "Інститут ядерного та енергетичного права").

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є обгрунтовані та сформовані наукові положення, висновки та пропозиції по вирішенню задачи удосконалення системи ціноутворення та тарифікації в теплоенергетиці на основі урахування еколого-економічних факторів. Особистий внесок дисертанта в спільних публікаціях є наступним: у роботі 1, за списком опублікованих праць, особисто здобувачем розглянуто стан і розвиток процесу ціноутворення та тарифікації в теплоенергтиці, визначені загальнотеоретичні підходи до урахування при ціноутворенні екологічних витрат, розглянуті функції цін з позицій відтворення якості навколишнього природного середовища; у роботі 2 - запропонована класифікація енергозберегаючих заходів та сформовані напрями поетапної екологізації підприємств енергетики; у роботі 4 - визначені особливості процесу інтерналізації зовнішніх ефектів в енергетичній галузі шляхом спеціального оподаткування; у роботі 7 – визначені методичні підходи до формування базових тарифів на теплову енергію; у роботі 8 - визначені основні фактори урахування екологічних витрат при ціноутворенні, зроблено висновок про необхідність державного впливу на формування рівновагової ринкової ціни з урахуванням зовнішніх витрат природокористування; у роботі 9 особисто здобувачем запропоновані підходи до класифікації екологічних витрат підприємств енергетики.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження були апробовані на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах : Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої продукції АПК" (м.Суми, листопад 1999р.); Науковому семінарі з міжнародною участю "Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки" (м.Києв, квітень 2000р.); Науково-практичній конференції "Політичні, економічні та екологічні проблеми енергетичної безпеки і транспортування енергоресурсів в Україні" (м.Київ, жовтень 2000р.); Науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів та студентів Сумського державного університету (м.Суми, квітень 2000р.).

Публікації. Основні наукові положення. висновки та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 9 наукових роботах загальним обсягом 5,92 друкарських аркушів ( з них особисто автору належить 3,2 друкарських аркуша), в тому числі в 5 статтях у фахових журналах та збірниках наукових праць, а також у 2 матеріалах і тезах наукових і науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 131 найменування, 1 додатку. Загальний обсяг основної частини дисертації складає 196 сторінок, у тому числі 25 таблиць та 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У першому розділі "Теоретичні та прикладні аспекти ціноутворення в умовах екологізації економіки" розглянуто процес інтерналізації зовнішніх ефектів природокористування як складової сучасної екологічної політики, проведено систематизацію методів економічної оцінки негативних змін довкілля,розглянуті особливості урахування еколого-економічних факторів при ціноутворенні.

Кризовий стан навколишнього природного середовища та погіршення умов життєзабезпечення населення в Україні потребують докорінної зміни пріоритетів розвитку. Принципово новий підхід повинен базуватися на концепції абсолютної відповідальності суспільства за збереження довкілля. Цей підхід передбачає, насамперед, процес екологізації суспільного виробництва, кінцевою метою якого повинно стати гармонійне включення антропогенних процесів до речовинно-енергетичного обміну глобальної Геосистеми, яке забезпечувало б її стійкість та рівновагу.

В процесі екологізації суспільного виробництва виникає проблема переведення зовнішніх (екстернальних) витрат природокористування у внутрішні (інтернальні). Встановлено, що основними теоретичними стратегіями інтерналізації витрат є такі: взаємодія у визначенні рівня зовнішнього ефекту зацікавлених у цьому сторін; створення відповідних організаційних інституцій; перекладання на винуватця зовнішніх граничних витрат шляхом встановлення екологічного податку. Базуючись на перелічених підходах, на рівні держави, можна використовувати два типи корегуючих заходів: інституційні (адміністративні) та економічні (спеціальне оподаткування і платежі).

Визначено, що в сучасних умовах процес інтерналізації зовнішніх витрат природокористування повинен базуватися, перш за все, на використанні економічних інструментів, головними з яких вважаються: природоохоронні платежі або екологічні податки; субсидії; ринкові дозволи на забруднення. В Україні економічний механізм управління природокористуванням має ряд суттєвих недоліків, які визначають необхідність його удосконалення.

В загальній системі еколого-економічних показників визначне місце належить показникам еколого-економічних збитків. Основною задачею, що вирішується за їх допомогою, є визначення міри правової і економічної відповідальності за додаткові витрати, що їх несуть окремі економічні суб'єкти.

Аналіз підходів до визначення поняття "еколого-економічні збитки" показав, що: еколого-економічні збитки трактуються як сукупність понесених втрат в вартісній формі та додаткових витрат на компенсацію цих втрат; в якості фактору збитків виступає таке порушення екологічної рівноваги, яке супроводжується негативними змінами в природному середовищі, соціальній і виробничій сферах; об'єктами збитків є створені або потенційні матеріальні (нематеріальні) блага.

Аналіз співвідношення понять "зовнішні (екстернальні) ефекти" та "еколого-економічні збитки" показав, що перше з понять відбиває більш широке коло негативних втрат. Зовнішні (екстернальні) ефекти характеризують додаткові витрати господарюючих суб'єктів, які перевищують величину розрахованих еколого-економічних збитків на величину неоцінених витрат переливу. В сукупності з природоохоронними витратами зовнішні (екстернальні) ефекти складають екологічні витрати виробництва.

На основі проведеного системного аналізу було виявлене співвідношення різних оцінок змін довкілля. Їєрархія різних видів оцінки змін довкілля може бути охарактеризована таким ланцюжком оцінок: соціальна, екологічна оцінка (натуральні показники)>еколого-економічна, соціально-економічна оцінка втрат ресурсів (вартісні показники)>економічна оцінка оцінюваємих збитків або ефектів (еколого-економічні збитки або ефекти)>оцінка зовнішніх (енкстернальних) витрат або ефектів (за допомогою ринкового визначення цін) (Рис.1).

Аналіз процесу ціноутворення на продукцію теплоенергетики показав, що в Україні, при формуванні рівня тарифів на тепло- та електроенергію застосовується витратний підхід. Істотною хибою цього підходу є те, що його використання не спонукає енергетичні компанії до здешевлення енергопостачання в зв'язку з гарантованою компенсацією всіх витрат, незалежно від їх ефективності.

Рівень тарифів на енергію визначається насамперед величиною понесених витрат, а в умовах комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, також і обгрунтованим рознесенням витрат між ними. Іншим важливим чинником, що істотно впливає на величину тарифів є джерела залучення коштів для інвестування розвитку енергетики. Донедавна основним джерелом фінансових ресурсів для здійснення капітальних вкладень слугували позабюджетні інвестиційні фонди підприємств, які за своєю суттю були спеціалізованим податком, що входив складовою частиною до енергетичних тарифів. Можливості інших джерел фінансування, найбільш ринкових дотепер недооцінюються.

Виявлено, що визначення екологічної складової в тарифах на електричну та теплове енергію здійснюється в Україні згідно з методом урахування екологічних витрат, який базується на використанні диференційованих екологічних платежів, що вводяться до складу цін на енергію.

В енергетиці використовуються і елементи методу комплексного планування ресурсів, який полягає в додаванні фіксованого проценту до вартості енергії, яка виробляється за допомогою екологічно шкідливої технології. Кошти, що одержуються при цьому, використовуються виключно на природоохоронні заходи.

У другому розділі "Науково-методичні основи урахування екологічної складової при ціноутворенні на продукцію теплоенергетики" розкриті теоретичні основи урахування еколого-економічних факторів при ціноутворенні, розглянута економічна сутність виробничих витрат як основного фактору ціноутворення в енергетиці, сформовані методичні положення обліку і аналізу екологічних витрат енергетичного підприємства.

Аналіз особливостей урахування екологічного фактору при ціноутворенні шляхом встановлення оптимальної ставки податку на емісію шкідливих викидів при споживанні (виробництві) енергії показав, що границі виробництва відносно енергетичної складової визначаються ціною на енергію.

За допомогою сформованої в дисертації макроекоеномічної математичної моделі споживання енергії доведено, що введення податку на викиди викликає

Рис.1 Етапи оцінки змін від порушення довкілля

відповідне зростання цін на споживаєму енергію ( тіньова ціна споживання енергії).

Наслідком такого ринкового регулювання є те, що вся сукупність неенергетичних галузей втрачає частину свого доходу, а виробники енергії несуть сумарні збитки. У формуванні рівновагової ринкової ціни з урахуванням екологічного чинника активну роль відіграє держава, яка визначає сукупну суспільну відповідальність за негативний вплив на довкілля і розподіляє її між покупцями і виробниками енергії. Подорожчання природокористування, що виникає при цьому, призводить до зміни у поведінці окремих економічних суб'єктів. Діючи згідно зі своїми інтересами, вони починають відноситися до довкілля так, як і до будь-яких інших витратних факторів виробництва. Це сприяє не тільки зниженню емісій, але у перспективі і структурним змінам в економіці, які будуть враховувати інтереси навколишнього природного середовища.

Оцінка виробничих витрат є одним з важливих етапів управління.Аналіз показав, що основним джерелом формування виробничих витрат є економічні ресурси, одже основним принципом реалізації стратегії максимізації прибутку підприємства є використання найменшого об' єму вводимих економічних ресурсів для отримання одного і того ж об' єму готової продукції.

Показано, що в зв'язку з наявністю в галузі декількох видів ліцензованої діяльності загальні витрати розподіляються відповідно до кожного виду на складові: витрати на виробництво електричної енергії; та виробництво теплової енергії; передачу електричної енергії; на транспортування теплової енергії магістральними тепловими мережами; на транспортування теплової енергії розподільчими мережами.

Комбінований характер виробництва в теплоенергетиці обумовлює необхідність формування обгрунтованих підходів до розподілу валових витрат між електричною та тепловою енергією. Аналіз показав, що жоден з існуючих методів не дає змоги об'єктивно розподіляти валові витрати виробництва. Найбільш простим та ефективним у використанні є фізичний метод, який встановлює залежність окремих статей калькуляційних витрат від витрати умовного палива, як основної затратної статті.

Враховуючи значний вплив теплоенергетичних підприємств на довкілля облік витрат та формування собівартості необхідно проводити з врахуванням природоохоронних (екологічних) витрат. Обгрунтовано, що основним критерієм виділення природоохоронних (екологічних) витрат з загальних валових витрат підприємства є їх причинно-наслідковий зв'язок з природоохоронною (екологічною) діяльністю, тобто діяльністю яка безпосередньо направлена на збереження якості довкілля.

Загальна сума природоохоронних (екологічних) витрат формується із капітальних вкладень і поточних витрат, конкретний перелік яких визначається відповідними нормативними документами.

Незважаючи на невелику питому вагу природоохоронних (екологічних) витрат в собівартості електричної і теплової енергії, необхідність повного та всебічного урахування в цінах екологічної складової вимагає значного посилення контролю за їх величиною.

Сформовано висновок про доцільність окремого групування прямих природоохоронних (екологічних) витрат шляхом формування із них окремої статті витрат. До прямих природоохоронних (екологічних) витрат можна віднести: поточні витрати пов'язані з утриманням і експлуатацією фондів природоохоронного призначення; збори та платежі за шкідливий вплив на довкілля; поточні витрати на захоронення екологічно небезпечних відходів; оплату послуг сторонніх організацій пов'язаних зі знешкодженням екологічно небезпечних відходів; інші види поточних витрат на збереження природи. Розподіл прямих природоохоронних (екологічних) витрат між електричною і тепловою енергією пропонується проводити пропорційно витратам умовного палива.

Непрямі природоохоронні (екологічні) витрати доцільно включати у відповідні типові групи та статті витрат, але з обов'язковим окремим їх групуванням "в тому числі витрати на екологічні цілі".

У третьому розділі "Напрямки удосконалення системи ціноутворення на продукцію теплоенергетики" сформовані принципи побудови екологічно орієнтованої системи ціноутворення, розглянуто процес ціноутворення на енергію в умовах повного відшкодування, визначені методичні основи формування механізму екологічного регулювання на основі "торгівлі енергетичними нормативами".

В дисертацію висунуто тезу про те, що в основу науково обгрунтованої еколого-економічної політики в енергетиці має бути покладене оптимальне поєднання адміністративних і ринково орієнтованих (стимулюючих) засобів (інструментів). Екологічні цілі повинні формуватися за допомогою адміністративних методів, а для їх досягнення необхідно використовувати ринкові регулятивні засоби (економічні інструменти екополітики), за допомогою яких змінюється ринкова кон'юнктура через зміну ринкових цін з метою оптимізації природокористування.

Показано, що процес екологізації ціноутворення в енергетиці потрібно здійснювати базуючись на таких основних принципах:

·

· підвищення стимулюючої ролі цін в загальному процесі екологізації економіки;

· забезпечення економічних передумов для удосконалення структури паливних балансів ТЕС;

· створення фінансових передумов для фінансового забезпечення екологічної діяльності;

· реалізації в цінах і тарифах солідарної суспільної відповідальності за забруднення довкілля;

· забезпечення оптимального поєднання стабільності та гнучкості при формуванні екологічно орієнтованої системи цін і тарифів на енергію;

· істотного підвищення впливу споживача при ціноутворенні;

· забезпечення відповідності зростання екологічно орієнтованих тарифів на енергію реальним доходам населення.

До основних цінових регуляторів, які напряму впливають на рівень цін та тарифів на енергію через екологічну складову, відносяться: платежі за забруднення (збори за забруднення); екологічні податки, надбавки або знижки до ціни; штрафи (економічні санкції за екологічну шкоду); екологічні стандарти, норми і нормативи ресурсо- та енергоспоживання (енергетичні стандарти).

Сформовані конкретні пропозиції щодо удосконалення системи цінових регуляторів. Зокрема пропонується докорінно змінити систему визначення і стягування платежів (зборів) за забруднення довкілля шляхом повного урахування екологічних витрат в економічних показниках діяльності підприємства.

В дисертації розглянуто особливості урахування екологічного фактору в умовах повної компенсації нанесених еколого-економічних збитків від забруднення атмосфери. В табл.1. наведено розрахунок величини еколого-економічних збитків та значень суми зборів за забруднення по окремих підрозділах та в цілому по АК "Київенерго" за 1999р.

Аналіз змін ставки тарифу на теплову енергію по АК "Київенерго" за 1999р. в умовах відшкодування повної величини нанесених довкіллю збитків показав, що індекс підвищення тарифу складе 1,011. Тобто реалізація принципу "абсолютного урахування витрат" не призведе до скільки-небудь істотного підвищення тарифів на теплову енергію.

Для стимулювання виробників теплової та електричної енергії до енергозаощадження в дисертації запропоновано механізм "торгівлі енергетичними нормативами". Головним принципом на якому базується механізм "торгівлі енергетичними нормативами" є принцип повного відшкодування підприємствами-порушниками додаткових еколого-економічних збитків, які були обумовлені перевищенням енергетичних нормативів, встановлених при затвердженні тарифів на енергію. Разом з цим, підприємства, які на протязі планового періоду знизили рівень затверджених енергетичних нормативів, і таким чином попередили еколого-економічні збитки на величину, що була обумовлена зниженням енергоспоживання мають бути винагороджені шляхом їх продажу.

Таблиця 1

Розрахунок величини "тіньової ціни" забруднення атмосфери викидами забруднюючих речовин стаціонарних джерел по АК "Київенерго" за 1999р.

Підприємства, компанія Загальна сума збору за 1999р., тис.грн. Загальна величина еколого-економічних збитків за 1999р., тис.грн. "Тіньова ціна" забруднення Частка збитків, що компенсуються через систему зборів, %

ТЕЦ-5 1049,85 3356,59 2306,75 31,3

ТЕЦ-6 987,14 2646,29 1659,15 37,3

АК "Київенерго" 2160,21 6581,75 4421,54 32,8

Загальний об'єм покупки енергетичного нормативу на суму, що дорівнює нанесеним додатковим еколого-економічним збиткам повинен дорівнювати об'єму продажу енергетичного нормативу на суму попереджених еколого-економічних збитків (Рис.2).

Суму штрафного платежу, який справляється за перевищення нормативу питомих витрат палива (ППШ) пропонується визначати за формулою:

при НППАЛ<НФПАЛ ,

де ПФВС – фактичне значення суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення за плановий період, грн; НППАЛ ,НФПАЛ - норматив питомих витрат палива, відповідно, плановий і фактичний, кг.у.п./Гкал; КП – коефіцієнт кратності платежу за перевищення нормативу питомих витрат – 5; КЗ – коефіцієнт переводу величини збору за викиди в значення показника еколого-економічних збитків – 3,3.

Максимальні витрати на купівлю нормативу повинні дорівнювати сумі штрафного платежу без урахування коефіцієнту кратності, тобто мова повинна йти про купівлю тільки на суму нанесених підприємством-порушником еколого-економічних збитків.

Продавець нормативу питомих витрат палива може здійснити продаж на суму, яка дорівнює величині попереджених їм при покращанні нормативу еколого-економічних збитків.

еколого-економічних збитків.

Суму штрафних платежів за перевищення нормативу технологічних втрат теплової енергії (ПТВШ ) та витрат електричної енергії на власні потреби (ПЕвШ) пропонується визначати за формулами:

де НПВТе – норматив технологічних втрат теплової енергії, відповідно, плановий і фактичний, %, НПВее ,НФВее - норматив витрат електричної енергії на власні потреби, відповідно, плановий і фактичний, %; ПФВС ТЕ– фактичне значення суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення за плановий період, що віднесені на теплову енергію, грн.; ПФВС ЕЕ– фактичне значення суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення за плановий період, що віднесені на електричну енергію, грн.

Максимальні витрати на купівлю нормативу повинні дорівнювати сумі штрафу без урахування коефіцієнту кратності.

Для визначення конкретних умов функціонування регіонального ринку торгівлі енергетичними нормативами, в дисертації було розглянуто умовний приклад, в якому в якості покупців та продавців виступали основні виробники теплової енергії м.Києва. При розрахунках була використана реальна вихідна інформація. Результати розрахунків представлені в табл.2.

Таблиця 2

Розрахунок величини штрафів за перевищення нормативів та витрат на купівлю-продаж нормативів питомих витрат по основних теплопостачальних організаціях м.Києва (розрахунок умовний)

Виробники теплової енергії Загальна сума збору в межах ліміту, грн. Питомі витрати умовного палива (план), кг.у.п./Гкал Питомі витрати умовного палива (факт), кг.у.п./Гкал Штраф за переви-щення нормативу, тис.грн. Витрати на купівлю нормативу, тис.грн. Сума продажу нормативу, тис.грн.

"Київенерго" 1273026 153,4 150,4 - - 83,79

"Укр-КАН ПАУЕР" 265335 147,4 150,0 107,0 21,40 -

"Київтеплокомун-енерго" 153961 165,6 160,0 - - 17,97

"Академтепло- енерго" 18746 143,1 145,5 5,20 1,04 -

За нескомпенсовані в результаті акту купівлі-продажу енергетичних нормативів еколого-економічні збитки підприємство-порушник повинне сплатити штрафний платіж до місцевого (регіонального) фонду охорони навколишнього середовища.

Кошти, які одержить підприємство-продавець енергетичних нормативів перераховуються до екологічного фонду підприємства, доцільність формування якого обгрунтовується в роботі.

В дисертації сформовані пропозиції щодо підготовки організації торгівлі енергетичними нормативами.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розроблені теоретичні та методичні основи вирішення проблеми урахування екологічної складової при ціноутворенні на підприємствах теплоенергетичної галузі України.

1. Принципово новий підхід до природокористування повинен базуватися на концепції абсолютної відповідальності суспільства за збереження довкілля. Цей підхід передбачає, насамперед, екологізацію суспільного виробництва. Основною проблемою, що виникає в процесі екологізації є переведення зовнішніх (екстернальних) витрат природокористування у внутрішні (інтернальні). В сучасних умовах процес інтерналізації зовнішніх витрат природокористування повинен базуватися на використанні ринкових регулятивних засобів (економічних інструментів екополітики).

2. Існуючи теоретичні та методичні підходи до урахування екологічної складової при ціноутворенні на енергію базуються на використанні деференційованих екологічних платежів, що вводяться до складу цін (метод урахування екологічних витрат). Доведено, що введення податку на викиди викликає відповідне зростання ціни на споживаєму енергію (тіньова ціна споживання енергії).

3. При формуванні рівня тарифів на тепло- та електроенергію в Україні застосовується витратний підхід. З огляду на значний вплив теплоенергетики на довкілля, облік витрат та формування цін необхідно проводити враховуючи екологічні витрати. Основним критерієм виділення екологічних витрат з загальних валових витрат підприємства є їх причинно-наслідковий зв'язок з екологічною діяльністю, яка безпосередньо направлена на збереження якості довкілля.

4. Зроблено висновок про доцільність окремого групування прямих екологічних витрат шляхом формування із них окремої статті витрат. Обгрунтовано, що розподіл прямих екологічних витрат між електричною і тепловою енергією повинен проводитись пропорційно витратам умовного палива. Непрямі екологічні витрати доцільно включати у відповідні типові групи та статті витрат з обов'язковим окремим їх групуванням "в тому числі на екологічні цілі".

5. Процес екологізації ціноутворення потрібно базувати на таких принципах: послідовного відображення в цінах об'єктивної величини екологічної складової; підвищення стимулюючої ролі цін в загальному процесі екологізації економіки; забезпечення економічних передумов для удосконалення структури паливних балансів ТЕС; створення фінансових передумов для фінансового забезпечення екологічної діяльності; реалізації в цінах і тарифах солідарної суспільної відповідальності за забруднення довкілля; забезпечення оптимального поєднання стабільності та гнучкості при формуванні екологічно орієнтованої системи цін і тарифів на енергію; істотного підвищення впливу споживача при ціноутворенні; забезпечення відповідності зростання екологічно орієнтованих тарифів на енергію реальним доходам населення.

6. Рекомендовано здійснювати цінове екологічне регулювання шляхом застосування економічних інструментів, які напряму впливають на рівень цін та тарифів на енергію через екологічну складову: платежі за забруднення; екологічні податки, надбавки або знижки до ціни; екологічні штрафи; екологічні стандарти, норми і нормативи.

7. Для стимулювання виробників енергії до енергозаощадження запропоновано механізм "торгівлі енергетичними нормативами", який базується на принципі повного відшкодування підприємствами-порушниками додаткових еколого-економічних збитків, що були обумовлені перевищенням енергетичних нормативів, встановлених при затвердженні тарифів на енергію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографічні видання

1. Кислий В.Н., Новосад В.О.Ціноутворення та тарифікація в теплоенергетиці: Брошура.-Суми: Вид-во Сумського державного ун-ту, 2000.-58с. (3,62 д.а.; 1,6 д.а. особисто).

Статті у наукових фахових журналах, збірниках

2. Ландар Г.И., Новосад В.А., Экономические проблемы экологизации промышленности на основе энергосбережения // Вісник Сумського державного університету.-1998.-№3(11).-С.33-35. (0,22 д.а.; 0,1 д.а. особисто).

3. Новосад В.О. Методичні аспекти розподілу валових витрат на сумісно виробляєму продукцію в теплоенергетиці // Вісник Сумського держ.ун-ту. Сер.економіка.-1999.-№3(14).-С.48-53. (0,3 д.а.)

4. Кислий В.Н., Новосад В.О. Урахування еколого-економічних факторів в механізмі ціноутворення // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип.2'99.-Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 1999.-С.33-37. (0,3 д.а.; 0,2 д.а. особисто).

5. Новосад В.О. Методичні основи ціноутворення і тарифікації в теплоенергетиці // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип.3'99.-Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 1999.-С.206-210.(0,25 д.а.).

6. Новосад В.О. Особливості процесів ціноутворення в енергетичній галузі // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип.4'99.-Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 1999.-С.75-78.(0,2 д.а.).

Статті в інших наукових журналах, збірниках

7. Плачков І.В., Ященко Б.В., Чепурний Б.О., Продан Ю.В., Новосад В.О., Алфьорова Т.К. Методичні положення по визначенню та встановленню тарифів на теплову енергію // Энергетика и электрификация.-1997.-№2.-С.49-53. (0,63 д.а.; 0,25 д.а. особисто).

Матеріали конференцій

8. Кислий В., Новосад В. Рівень екологічних витрат як ціноутворюючий фактор // Праці міжнар. науково-практ. конф. "Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК" (ЕП-99).-Том 1 Суми: Сумський держ.аграрний ун-т, С.45-52. (0,3 д.а., 0,2 д.а. особисто).

9. Новосад В.А., Садовникова Т.В. Учет размера экологических затрат при формировании тарифов на электроэнергию// Тезисы докл. научно-техн. конференции преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов экономического факультета Сумского гос.ун-та.-Сумы: Сумский гос.ун-т, 2000.-С.80-81.(0,12 д.а.; 0,1 д.а. особисто).

АНОТАЦІЯ

Новосад В.О. Екологічна складова в ціноутворенні на підприємствах теплоенергетичної галузі України.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.08.01.-Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища.-Сумський державний університет Міністерство освіти і науки України, Суми, 2000.

Дисертацію присвячено теоретичним та методичним формування екологічно орієнтованої системи ціноутворення на продукцію підприємств теплоенергетичної галузі.

Проаналізовано механізм інтерналізації зовнішніх ефектів природокористування та досліджено співвідношення зовнішніх (екстернальних) ефектів та екологічних витрат. Визначена еколого-економічна сутність категорії "тіньова ціна забруднення" стосовно теплоенергетичної галузі.

Запропоновано механізм урахування повних екологічних витрат в собівартості продукції теплоенергетики. Оцінено рівень підвищення цін на теплову енергію в умовах повного відшкодування нанесених довкіллю збитків.

Сформовано принципи побудови екологічно орієнтованої системи ціноутворення та тарифікації в теплоенергетиці.

Обгрунтовано еколого-економічну сутність категорії "торгівля енергетичними нормативами та розроблені методичні підходи до цінового регулювання на основі торгівлі енергетичними нормативами.

Ключові слова: ціноутворення, інтерналізація зовнішніх ефектів, тіньова ціна забруднення, екологічні витрати, енергетичні нормативи, теплоенергетична галузь.

АННОТАЦИЯ

Новосад В.А. Экологическая составляющая в ценообразовании на предприятиях теплоэнергетической отрасли Украины.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01.-Экономика природопользования и охраны окружающей среды.-Сумский государственный университет Министерства образования и науки Украины, Сумы, 2000.

Диссертация посвящена теоретическим и методическим вопросам, усовершенствования системы ценообразования и тарификации в теплоэнергетике на основе полного и всестороннего учета эколого-экономических факторов.

В работе исследован процесс интернализации внешних эффектов природопользования как составляющая современной экологической политики. Установлено, что основными теоретическими стратегиями интернализации затрат являются следующие: взаимодействие в определении уровня внешнего эффекта заинтересованных сторон; создания соответствующих организационных институтов, переложения на нарушителя внешних предельных затрат путём установления экологического налога. Определено, что в современных условиях процесс интернализации внешних затрат должен базироваться прежде всего на использовании экономических инструментов, основными из которых являются: природоохранные платежи или экологические налоги; субсидии; рыночные разрешения на загрязнение.

В работе исследованы подходы к определению понятия эколого-экономический ущерб. Анализ соотношения понятий "внешний (экстернальный) эффект" и "эколого-экономический эффект" показал, что первое из понятий отражает более широкий круг негативных утрат. Внешние (экстернальные) эффекты характеризуют дополнительные утраты хозяйствующий субъектов, которые превышают величину рассчитанного эколого-экономического ущерба на величину неоцененных затрат перелива. В совокупности с природоохранными затратами внешние (экстернальные) эффекты составляют экологические затраты предприятия.

В результате исследования выявлено, что учет экологической составляющей в процессе ценообразования на энергию производится в Украине в соответствии с методом учета экологических затрат, который базируется на использовании дифференцированных экологических платежей, которые входят в состав цен на энергию. Теоретически обосновано, что границы производства относительно экологической составляющей определяются ценой на энергию, а введение налога на выбросы вызывает соответствующее увеличение цены на потребляемую энергию – "теневая цена загрязнения ( теневая цена потребления энергии)".

Показано, что в связи со значительным влиянием теплоэнергетики на окружающую среду, выделение затрат и формирование себестоимости необходимо проводить с учетом экологических затрат. Обосновано, что основным критерием выделения экологических затрат в общих валовых затратах предприятия является их причинно-следственная связь с природоохранной (экологической) деятельностью. Сформирован вывод о необходимости отдельного группирования экологических затрат путём формирования из них отдельной статьи затрат. Предложено относить к прямым экологическим затратам: текущие затраты на содержание и эксплуатацию основных фондов природоохранного назначения; сборы и платежи за негативное влияние на окружающую среду, оплату услуг иных организаций, связанных с обезвреживанием экологически опасных отходов; прочие виды текущих затрат на сохранение природной среды. Предложен механизм распределения прямых и непрямых экологических затрат между электрической и тепловой энергией.

В пределах механизма экологизации в теплоэнергетике исследованы и предложены теоретические и методические принципы и направления ценообразования, которые ориентированы на формирование системы рыночно-ориентированных (стимулирующих) инструментов экополитики, с помощью которых изменяется рыночная конъюнктура через смену рыночных цен с целью оптимизации природопользования.

Теоретически обосновано, что реализация принципа "абсолютного учета затрат" не приведет к сколько-нибудь существенному повышению тарифов на тепловую энергию. Для стимулирования производителей энергии к энергосбережению предложен механизм "торговли энергетическими нормативами", основанный на принципе полной компенсации дополнительного эколого-экономического ущерба, обусловленного превышением энергетических нормативов. Обоснована необходимость формирования экологического фонда предприятия.

Ключевые слова: ценообразование, интернализация внешних эффектов, теневая цена загрязнения, экологические затраты, энергетические нормативы, теплоэнергетическая отрасль.

SUMMARY

Novosad V.O. Ecological component in price forming at the enterprises of heatpower in Ukraine.-Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in speciality 08.08.01- Economic Nature Usage and Environmental Protection.-Sumy State University, Ministry of education and science of Ukraine, Sumy, 2000.

Dissertation is dedicated to theoretical and methodical basis of formation of environmental sound system of price forming for the output of the enterprises of heat power.

The mechanism of internalization of external effects of nature usage is analyzed and the correlation of external effects and ecological expenditure is studied. The work also define the ecological and economical sense of the category " shadow price of the pollution" concerning the heat power branch.

The mechanism of the account of the whole ecological expenditure in the cost price of output of the enterprises of heat power is presented. The plateau of the advance in price as to the heat power under the circumstances of the whole compensation of the environmental damage is estimated.

The principles of foundation the environmental sound system of price determination and tariffication are formed.

The ecological meaning of the category " trading the ecological rates" is proved and the methodical approaches to the price regulation on the bases of trading ecological rates are developed.

Key words: price forming, internalization of external effects, shadow price of the pollution", ecological expenditure, ecological rates, heat power branch.