НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Одинець Володимир Андрійович
УДК 330.16
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ
Спеціальність: 08. 08. 01 - Економіка природокористування
і охорони навколишнього середовища
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Коваль Ярослав Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом проблем використання та охорони лісових ресурсів;
кандидат економічних наук Волошин Сергій Миколайович, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, начальник управління аналізу та прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Провідна установа:
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економічного регулювання природокористування, м. Одеса.
Захист відбудеться “ 18 “ лютого 2002 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ – 32, бульвар Тараса Шевченка, 60.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
Автореферат розісланий “ 16 “ січня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради доктор економічних наук,
професор С.І. Бандур
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми. Аналіз причин та наслідків надзвичайних ситуацій (НС), які сталися у світі останнім часом, свідчить про зростання загрози існуванню сучасної біосфери. Тому світова наукова думка звернулася до парадигми сталого розвитку, головною метою якого є досягнення глобальної безпеки планети через обмеження масштабів руйнування навколишнього середовища, забезпечення соціально-економічної та екологічної стійкості розвитку країн, поліпшення якості життя усього людства. Основні засади сталого розвитку (sustainable development) були сформульовані у 1992 році в Програмі дій “Порядок денний на ХХІ століття” на конференції ООН із проблем навколишнього середовища й розвитку. Результати виконання зобов’язань, які взяли на себе країни світу на Конференції, має розглянути та затвердити Генеральна Асамблея ООН на Самміті Тисячоліття у 2002 році (РІО+10). Суттєвий доробок з проблеми мають українські вчені: О.Ф. Балацький, В.Г. Бар’яхтар, І.К. Бистряков, П.П. Борщевський, Б.В. Буркинський, О.О. Веклич, В.О. Волошин, С.М. Волошин, О.В. Гайдук, І.О. Горленко, Б.М. Данилишин, Б.В. Дзюндзюк, С.І. Дорогунцов, Я.В. Коваль, П.І. Ковальчук, С.М. Козьменко, Е.М. Лібанова, А.С. Лисецький, І.І. Лукінов, В.С. Міщенко, О.М. Паламарчук, О.М. Ральчук, Л.Г. Руденко, А.В. Степаненко, В.М. Трегобчук, А.М. Федорищева, С.К. Харічков, М.А. Хвесик, Є.В. Хлобистов, О.І. Хяннікяйнен, Л.Г. Чернюк, В.Б. Швед, В.Я. Шевчук та інші, в наукових працях яких розв’язуються актуальні питання сталого розвитку та створення системи протидії негативним наслідкам НС.
З поглибленням сучасної економіко-екологічної кризи виникає потреба у подальшій розробці та науковому обґрунтуванні заходів з удосконалення та підвищення ефективності функціонування системи захисту населення й територій від наслідків НС як важливої ланки національної безпеки. Це пов’язано з удосконаленням методології і методики наукових досліджень економічних проблем НС та створенням організаційно-економічного механізму попередження НС або подолання й мінімізації їхніх наслідків. Впровадження економічного механізму у практику управління НС має сприяти переходу України до сталого розвитку. У цьому руслі потребують термінового вирішення наступні проблеми: економічна оцінка збитків, отриманих внаслідок НС, та механізм їх відшкодування; забезпечення соціального захисту постраждалого населення; реабілітація навколишнього середовища; відновлення економічного потенціалу; виявлення впливу наслідків НС на соціально-екологічну комфортність життєдіяльності населення; формування та ефективне використання фондів фінансово-економічного забезпечення антикатастрофічних заходів; оподаткування підприємницької діяльності з антикатастрофічного захисту, а також підвищеним ризиком для оточення й надспоживанням ресурсів; міжнародна координація антикатастрофічної діяльності тощо.
Актуальність і значення системного вирішення економічних проблем НС і шляхів подолання їхніх наслідків обумовили вибір теми дисертації, визначили мету, структуру та зміст дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України: “Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)” - № держреєстрації 0199U003691; “Схема (прогноз) розвитку й розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на довготривалу перспективу” - № держреєстрації 0100U000657; “Визначення меж доцільності антропогенного втручання в процеси природного відтворення техногенно порушених територій” - № держреєстрації 0101V007872; “Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України” - № держреєстрації 0101V007882. При виконанні цих тем автором здійснено оцінку екологічного та соціально-економічного стану постраждалих внаслідок НС регіонів та запропоновано рекомендації стосовно їхнього переходу до сталого розвитку.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних засад соціально-економічної оцінки негативних наслідків НС, обґрунтуванні економічного механізму управління захистом населення й територій в умовах кризи. Для досягнення поставленої мети у процесі роботи над дисертацією вирішувалися такі задачі:
·
розкрити сутність та зміст катастрофічних процесів як об’єктів економічної оцінки, аналізу та класифікації у соціально-економічних відносинах;
·
визначити роль і місце системи захисту населення та територій від наслідків НС в економіко-екологічній безпеці України;
·
удосконалити концептуальні засади економічних проблем попередження виникнення НС, ліквідації та мінімізації їхніх негативних наслідків на основі концепції ненульового (прийнятного) ризику;
·
удосконалити методичний інструментарій економічної оцінки збитків від НС;
·
обґрунтувати необхідність впровадження стабілізаційної системи управління під час здійснення реформ в умовах соціально-економічної кризи;
·
запропонувати методологію економічної оцінки ефективності управління НС;
·
здійснити оцінку стану антикатастрофічної безпеки в Україні.
Об'єктом дослідження є економічні аспекти НС та система захисту населення і територій від їхнього негативного впливу.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади удосконалення економічного механізму управління НС із метою їх попередження або мінімізації їхніх негативних соціально-економічних та екологічних наслідків.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою досягнення мети дослідження слугували фундаментальні положення економічної теорії, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, теорій управління, соціально-економічного, сталого розвитку та регіональної економіки; використовувалися синергетичний підхід та методи:
·
наукового абстрагування, класифікації та типології – для узагальнення наукових розробок вітчизняних і закордонних вчених із питань теорії катастроф і сталого розвитку та удосконалення існуючих класифікаційних схем катастроф;
·
системно-структурного та факторного економічного аналізу – для удосконалення методики розрахунку збитків від НС, розробки механізму застосування економічних важелів попередження виникнення, мінімізації та ліквідації їхніх наслідків на основі концепції ненульового (прийнятного) ризику в умовах соціально-економічної кризи;
·
причинно-наслідкових зв’язків – для дослідження впливу негативних факторів НС на соціально-економічний стан країни;
·
аналогій та екстраполяції, індукції та дедукції, моделювання, прогнозування, експертних оцінок – для розробки пропозицій по впровадженню національної Концепції сталого розвитку, а також системи стабілізаційного управління в Україні;
·
економіко-статистичний та картографічний – для аналізу стану антикатастрофічної безпеки в Україні.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали закони України, постанови Кабінету Міністрів, нормативно-правові акти з питань захисту населення і територій від НС, наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, інформаційні матеріали Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС) (у звітах, періодичних виданнях, Інтернеті) тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Серед найбільш суттєвих результатів дисертаційного дослідження виділяються новизною наступні:
·
поглиблено теоретико-методологічні засади дослідження економічних проблем феномена НС, які, на відміну від тих, що використовуються сьогодні, базуються на пріоритетному врахуванні негативних соціально-економічних наслідків НС і дають можливість більш ефективно їм протидіяти;
·
запропоновано відмінні від існуючих узагальнені на соціально-економічній основі визначення фундаментальних термінів “катастрофа”, “надзвичайна ситуація”, “надзвичайний стан”, “соціально-економічна катастрофа”, “національна концепція сталого розвитку”;
·
розроблено відмінну від існуючих класифікаційну схему катастрофічних процесів із більш чіткою систематизацією чинників НС, яка дозволяє покращити координацію міжнародних заходів;
·
уперше розроблено на базі дослідження особливостей перебігу катастрофічних процесів у відкритих системах модель кризового розвитку соціально-економічної системи, в основу якої покладено динаміку інтегральних показників рівня життя населення, що дало можливість запропонувати більш ефективні заходи подолання кризи;
·
обґрунтовано методологічний підхід щодо стратегії запровадження національної Концепції сталого соціально-економічного розвитку України, який, на відміну від існуючого, системно враховує негативні наслідки НС та запропоновано на його основі визначення Концепції;
·
запропоновано на основі існуючої методології взаємозв’язку між натуральними й економічними показниками удосконалений метод оцінки завданих НС збитків, який системно враховує опосередковані втрати;
·
уперше розроблено методичний підхід до запровадження економічного механізму управління НС у кризових умовах, який, на відміну від існуючого, базується на розроблених автором економічних критеріях визначення ефективності управління (зокрема, показник середніх збитків, ефективність стабілізаційного управління об’єктом);
·
розроблено й обґрунтовано відмінні від існуючих пропозиції стосовно врахування організаційно-економічних важелів захисту населення та регіонів від НС у реформаційному процесі (адміністративна, податкова, пенсійна реформи тощо) та запропоновано на їхній базі методику розрахунку пенсії, в основу якої покладено соціальний прожитковий мінімум.
Практичне значення одержаних результатів. Результати, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження мають важливе методичне та практичне значення для створення удосконаленої системи економічних важелів управління НС та захисту постраждалого населення й територій. Їх практична цінність полягає в тому, що вони дозволяють виявляти чинники виникнення НС, особливо соціально-економічного характеру (внаслідок бідності населення), а також оптимізувати наявні можливості держави щодо попередження НС та мінімізації їхніх наслідків.
Основні положення та висновки дисертації використані МНС України для здійснення у зоні відчуження заходів із мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи (довідка Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення “Чорнобильсервіс” № 753 від 10.04.2001 р.), Міністерством праці та соціальної політики України для розробки проекту пенсійної реформи (довідка № 03-3/853-09-7 від 28.02.2001 р.), Державною податковою службою України (ДПС) для застосування у практичній діяльності (довідка Департаменту розвитку та модернізації ДПС України № 10/5/33-415 від 06.06.2001 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський погляд на методологічні, методичні та практичні підходи до удосконалення організаційно-економічного механізму управління НС та пошуку економічних важелів подолання їхніх негативних наслідків.
Наукові положення, висновки, пропозиції, які виносяться на захист, розроблені автором самостійно і, є його науковим доробком.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації апробовані на: Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті” (27-29 квітня 2000 р., м. Рівне); П’ятому міжнародному Конгресі економістів України (22-26 травня 2000 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (27-28 березня 2001 р., КНЕУ, м. Київ); Науково-практичній конференції “Проблеми перехідної економіки” (19-20 квітня 2001 р., КДУТД, м. Київ).
Наукові результати дисертаційної роботи обговорювалися на: засіданнях відділів методології сталого розвитку та екологічної безпеки, проблем розвитку і розміщення виробничого потенціалу, проблем і використання водних ресурсів Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України; кафедрах економічної теорії, безпеки життєдіяльності Академії державної податкової служби України й отримали рекомендацію до використання у науково-дослідній роботі та навчально-виховному процесі (довідки АДПС України № 2891 від 23.10.2001 р. та № 2892 від 23.10.2001 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано автором у 14 особистих наукових працях, загальним обсягом авторського тексту 6,9 д. а.; серед них 6 робіт надруковано у фахових наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 203 стор. тексту, який включає 6 таблиць і 12 рисунків на 10 стор., 15 додатків (таблиць) на 15 стор. Список використаних літературних джерел нараховує 195 найменувань і викладений на 17 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження економіки надзвичайних ситуацій” на основі синергетичного підходу досліджується сутність НС як об’єктів економічного аналізу.
Зростання наприкінці ХХ століття масштабів природно-техногенних катастрофічних процесів, а також ризиків НС, зумовлених економічним, національним, релігійним протистоянням, розповсюдженням атомної, хімічної та бактеріологічної зброї, військовими конфліктами й тероризмом, активізували різнобічне дослідження феномена НС.
Соціально-економічні наслідки НС носять каскадний характер і загрожують існуванню загальнолюдським цінностям. Така особливість НС зумовлює необхідність здійснити методологічно виважений і теоретично обґрунтований перехід від вивчення локальних катастроф до соціально-економічної концептуалізації широкого кола НС та їхніх наслідків.
Запропоновано основні фундаментальні поняття катастрофічних процесів визначати за їх соціально-економічним змістом: катастрофа – процес, в якому реалізувався ризик негативного впливу (прямого або опосередкованого) певного явища, події на конкретного індивіда або соціум; надзвичайна ситуація – комплекс негативних для індивіда або соціуму та усвідомлених ними наслідків катастрофи; надзвичайний стан – система спеціальних заходів, спрямованих на подолання надзвичайної ситуації та перехід від катастрофічного до стійкого стану, розвитку, функціонування тощо; соціально-економічна катастрофа – перехід від одного стійкого стану соціальної системи до іншого шляхом біфуркацій (катастроф) з негативними для більшості населення наслідками та різким погіршенням індикаторів сталого розвитку, інакше кажучи це – крах існуючої соціально-економічної системи. Передумовою соціально-економічної катастрофи є політична, економічна, соціальна, правова, національна, духовна, демографічна кризи тощо.
Запропоновано, враховуючи процеси глобалізації світової економіки, зростання кількості та поглиблення тяжкості НС, розширення їх масштабів та видів, узагальнену класифікацію катастроф, яка може застосовуватися як міжнародна і передбачає їх розподіл на природні, техногенні, екологічні, соціально-економічні та воєнні.
Причинно-наслідковий зв’язок настання НС доцільно розглядати як процес перевищення допустимого ризику, вчасно не розв’язаної кризи та не попередженої катастрофи:
“РИЗИК КРИЗА КАТАСТРОФА НС”.
Таким чином, коли під час дії на систему зовнішніх за своєю природою сил параметри цих сил досягають деякого критичного значення (F = Fс), у системі виникає криза (критична напруга Нс), яка за певних умов може перерости у катастрофу (відбувається біфуркація). В результаті ймовірно виникає новий напрям розвитку системи (стан в або с) як тимчасово стійкої (дисипативної) структури (рис.1), який неможливо спрогнозувати та легко змінити незначними зусиллями.
На даний час найбільшу загрозу для біосфери становлять “людський фактор” та природні, техногенні, екологічні, воєнні й соціально-економічні катастрофи, виникнення яких при певних обставинах можливо попередити та мінімізувати їхні негативні наслідки. В суспільствах катастрофи періодично відбуваються через порушення умов коеволюції соціальних підсистем із підсистемою управління. Остання потребує постійного відповідного оновлення.
Н
X с
Нс
а в
Fc F
Рис. 1. Механізм перебігу катастрофічного процесу у відкритій системі
На основі синергетичного підходу розроблено модель кризового процесу у соціально-економічній системі, досліджено механізм її катастрофічного переходу з одного якісного стану в інший.
Перехід соціально-економічної системи до нового стану може відбуватися як еволюційним, так і катастрофічним шляхом (рис. 2).
Д Д2
Д1
Дк
Т
Рис. 2. Катастрофічна зміна стану соціально-економічної системи
Катастрофічний шлях розвитку соціально-економічної системи до стану Д2 відразу спричинює погіршення добробуту (зокрема, падіння у розрахунку на душу населення ВВП, споживання продуктів, товарів та послуг, різке погіршення демографічної ситуації та інших індикаторів сталого розвитку), тобто процес такого переходу має стрибкоподібний, перервний характер. При цьому завжди існує велика ймовірність порушення соціально-економічної стабільності в країні внаслідок падіння добробуту нижче дестабілізуючого рівня Дк.
Якщо соціально-економічна система перебуває у передкатастрофічному стані, то існує можливість знизити напругу в ній або збільшити адаптаційні можливості до катастрофічних змін і тим самим підвищити стійкість системи до екстремальних ситуацій. Однак повернення до попереднього стану повністю зруйнованої соціальної системи неможливе. Тому необхідно готуватися до НС, створювати адекватні, зокрема, соціально-економічні механізми захисту, спрямовані на попередження виникнення НС, пом’якшення небажаних наслідків і відновлення порушеної стійкості системи.
Дослідження економіко-екологічних проблем НС за допомогою індикаторів сталого розвитку виявило, що значна частина населення України внаслідок бідності живе в умовах надзвичайної соціально-економічної та екологічної ситуації. В Україні мають місце явища, які характерні для періодів воєн та катастроф. Зокрема, набула стійкого характеру депопуляція. У 1995 році кількість постійного населення України становила 51,1 млн. осіб, 1996 – 50,6, 1997 - 50,2, 1998 – 49,9, 1999 – 49,5, у 2000 році – 49,0 млн. осіб. У зв’язку із загальним зменшенням виробництва сільськогосподарської продукції, її високою вартістю та зниженням купівельного попиту населення споживання основних продуктів харчування у 1999 році в Україні на душу населення порівняно з нормою становило: м’яса і субпродуктів - 39,8%; молока і молокопродуктів - 53,2; яєць - 56,0; риби і рибопродуктів - 38,5; масла рослинного - 66,4; цукру - 86,8; овочів і баштанних культур - 60,9; фруктів і ягід - 24,4; картоплі - 96,8%, що негативно впливає на життєдіяльність малозабезпеченого населення, зокрема дітей, хворих, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживаючих на екологічно небезпечних територіях.
На даному історичному етапі умовою докорінного поліпшення соціально-економічного стану в Україні є повномасштабне впровадження в усі сфери державного управління засад національної Концепції сталого розвитку. Це вимагає переорієнтації на сталий розвиток суспільно–політичної системи, економічних, соціальних, екологічних інститутів держави та відповідної координації дій в усіх сферах суспільного життя. Така переорієнтація повинна базуватися на досить надійному механізмі комплексного управління як на державному, так і на регіональному рівні. Захисту національних інтересів, реалізації принципів соціальної справедливості у контексті нагальних потреб України також сприятиме утворення національної Ради зі сталого розвитку.
Підвищення добробуту і вільний усебічний розвиток громадян України як необхідна умова соціально-економічного зростання – головна стратегічна мета, обумовлена національними особливостями переходу до сталого розвитку.
У другому розділі дисертаційної роботи “Аналіз економіки надзвичайних ситуацій” автор, досліджуючи безпеку як економічну категорію, яка в умовах ринкових відносин є товаром із власною споживчою вартістю, може продаватися та купуватися, доходить висновку про необхідність першочергового створення у перехідний період економічних важелів для забезпечення захисту кожної окремої особи, суспільства, середовища, яке оточує людину, від небезпек, які зумовлюються всіма можливими факторами природно-техногенного, екологічного, соціально-економічного, воєнного характеру.
Збитки, завдані НС, поділяються: за просторово-часовою ознакою - на прямі та непрямі; за локальністю впливу – на реципієнтні, факторні та сукупні; за ієрархією – на загальнодержавні, регіональні, об’єктні, суб’єктно-індивідуальні; за видом оцінки – на потенційні, фактичні, недопущені, ліквідовані, втраченої користі; за компенсаційною ознакою – на нанесені, відшкодовані тощо. На основі узагальнення методів розрахунку економічних збитків запропоновано загальні збитки (З), завдані НС, розраховувати за удосконаленою формулою (1): З=Фі+Рі+Кі, де: Фі – сума збитків за факторами впливу; Рі - сума збитків щодо реципієнтів впливу; Кі – опосередковані збитки соціально-економічного, воєнного, екологічного, морального, культурного та іншого характеру, які раніше не враховувалися, і розрахунок яких має здійснюватися за спеціальними методиками на базі відповідних політичних та правових рішень.
У роботі наводяться розрахунки збитків (за даними МНС України), які були завдані галузям господарської діяльності у постраждалих областях несприятливими погодними умовами наприкінці листопада 1998 року у Закарпатті (330,158 млн. грн.), 4 - 5 та 13 - 14 липня 2000 року у 17 областях України (747 млн. 867 тис. 860 грн.) і наприкінці листопада початку грудня 2000 року у 12 областях України (майже 750 млн. грн.).
Тяжкі наслідки повеней у Закарпатті пояснюються особливостями гідрологічної (синоптичної) ситуації, орографією місцевості, неконтрольованою та безплановою господарською діяльністю у басейнах річок, недосконалою системою управління НС та кризовим соціально-економічним станом у державі, що не дозволяє здійснити якісний захист населення, територій та об’єктів (зокрема, їх відбудову у більш безпечних місцях, вчасну виплату компенсацій), забезпечити належний моніторинг тощо.
Статистичні дані МНС України свідчать про тенденцію щодо зменшення кількості НС та їхніх негативних наслідків (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка кількості НС та їхніх наслідків в Україні (1997 – 2000 рр.)
Вид НС та їхні наслідки | 1997 | 1998 | 1999 | 2000
Техногенного характеру | 826 | 713 | 492 | 407
Природного характеру | 377 | 424 | 234 | 157
Іншого характеру | 699 | 980 | 999 | 1155
Загальна кількість НС | 1902 | 2117 | 1725 | 1719
Постраждало, осіб | 2820 | 4499 | 2473 | 1947
Загинуло, осіб | 750 | 948 | 541 | 517
Проведений аналіз наслідків НС, які сталися у 1999 році, показав, що найбільша кількість людей гине у техногенних НС (67,84% від загальної кількості загиблих) і страждає від природних НС (72,26% від загальної кількості постраждалих). У техногенних НС відсоток людей, які загинули та постраждали, складає: внаслідок транспортних аварій - відповідно 37,33 та 57,62%, пожеж (вибухів) – 47,14 та 34,17%, раптового зруйнування споруд та транспортних комунікацій – 14,44 та 2,01% (рис. 3). Для природних НС ці показники складають: внаслідок отруєння – відповідно 80,72 та 56,46%, інфекційних захворювань – 9,64 та 42,31%, метеорологічних небезпечних явищ – 4,82 та 0,73% (рис. 4).
Рис. 3. Наслідки техногенних катастроф Рис. 4. Наслідки природних катастроф
Найбільша кількість НС та найтяжчі їхні наслідки у 1998 – 1999 рр. були зафіксовані у таких регіонах України: АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Одеській областях та в м. Києві (табл. 2).
Таблиця 2
Регіони України, в яких відбулася найбільша кількість випадків НС
з найтяжчими наслідками для життя й здоров’я населення, (1998 - 1999 рр.)
Області | % від загальної кількості
НС | Загиблих | Постраждалих
1998 | 1999 | 1998 | 1999 | 1998 | 1999
АР Крим | 6,00 | 4,93 | 5,17 | 5,91 | 1,09 | 2,55
Дніпропетровська | 8,27 | 9,28 | 7,59 | 6,47 | 5,45 | 9,87
Донецька | 6,05 | 4,52 | 18,88 | 23,29 | 12,65 | 6,83
Закарпатська | 1,28 | 1,28 | 2,85 | 0,37 | 25,54 | 3,84
Запорізька | 5,29 | 5,04 | 4,43 | 3,33 | 2,31 | 11,93
Луганська | 4,63 | 6,61 | 8,54 | 7,95 | 0,64 | 5,74
Львівська | 6,47 | 7,30 | 3,38 | 5,55 | 3,42 | 5,94
Одеська | 6,66 | 4,99 | 8,33 | 9,43 | 12,85 | 4,49
М. Київ | 7,09 | 7,25 | 0,95 | 2,03 | 0,44 | 2,14
Значна кількість населення України гине внаслідок дорожньо-транспортних подій (5522 чол.), пожеж (2202 чол.), виробничого травматизму (1552 чол.), що набагато більше ніж від НС природно-техногенного та іншого характеру (948 чол., на прикладі 1998 року).
Причинами такого стану є високе техногенне навантаження цих територій й висока моральна та фізична зношеність основних виробничих фондів; зниження виробничої і технологічної дисципліни; незадовільний стан утилізації відходів; ігнорування екологічних факторів, вимог, стандартів; недостатня діяльність з попередження і мінімізації наслідків НС; недосконалість систем управління небезпечними процесами та об’єктами; низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах; зростаючий дефіцит кваліфікованих кадрів; низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих та екологобезпечних технологій; особливості природних умов тощо.
Активна протидія негативним наслідкам НС передбачає достатнє фінансово-економічне забезпечення заходів з прогнозування та попередження, ліквідації та мінімізації наслідків НС, створення додаткових наукових, технічних та сільськогосподарських потужностей для відновлення втрат виробничого та невиробничого характеру, розширення можливостей системи охорони здоров’я, накопичення значних запасів коштів, транспортних засобів, паливно-мастильних матеріалів, резервного житлового фонду для біженців тощо.
Основним джерелом фінансування заходів з попередження НС, подолання наслідків та компенсації збитків є національний прибуток. Динаміка за 1990 - 1999 роки основних соціально-економічних показників України свідчить про їх катастрофічне падіння. Зокрема, на 01.01.2000 року порівняно з базовим 1990 роком основні соціально-економічні показники розвитку України скоротилися: обсяг ВВП - у 2,3 рази, виробництво продукції сільського господарства - у 2,1 рази, валовий збір та урожайність зерна відповідно у 2,1 та 1,8 рази, цукрових буряків - у 3,1 та 1,8 разів, введення житлової площі - у 2,8 рази, вантажообіг - у 4,2 рази, пасажирообіг - у 2 рази, виробництво на душу населення електроенергії у 1,7 разів, індекс продукції галузей усієї промисловості склав 51%.
За цих умов державне фінансування заходів захисту населення та територій від наслідків НС є проблематичним. Незадовільний стан фінансування не дає змогу повністю здійснювати видатки, пов’язані з НС, переоснащенням військ цивільної оборони, поліпшенням стану їх готовності. Відсутність реального резерву матеріально-технічних і фінансових ресурсів на всіх рівнях системи захисту населення і територій від НС позбавляє можливостей негайно надавати допомогу потерпілим, збільшує тяжкість наслідків НС і подовжує тривалість процесу їх ліквідації. Наприклад, Чорнобильська катастрофа зачепила безпосередньо або опосередковано всі регіони і галузі народного господарства України, спричинила і продовжує спричиняти величезну економічну та екологічну шкоду.
Тому в Україні має значно зрости частка фінансування заходів з попередження і ліквідації наслідків НС за рахунок страхових компаній, міжнародних організацій. Потребують подальшого удосконалення існуючі системи природно-техногенного, екологічного, соціально-економічного захисту та охорони праці, діяльність Міністерства фінансів України, МНС України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України, резервних фондів усіх рівнів тощо, виконавчі органи яких повинні оперативно реагувати на зміни стану безпеки в країні залежно від ступеня ймовірності аварій, катастроф, НС..
З метою підвищення стану безпеки в Україні для нейтралізації загроз природно-техногенного характеру запропоновано: посилити громадський контроль за використанням відповідних резервів та фондів; активізувати моніторинг НС; завершити створення Урядової інформаційно-аналітичної геоінформаційної системи; заборонити побудову потенційно високонебезпечних об’єктів на території України; відновити на засадах ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій основні фонди підприємств; реорганізувати систему утилізації відходів; законодавчо надати суб’єктам підприємницької діяльності пільгові умови для розширення їх участі у ліквідації та мінімізації наслідків НС; удосконалити економічні механізми відшкодування збитків, у тому числі через обов’язкове і добровільне страхування та пенсійне забезпечення; підвищити за допомогою економічних важелів відповідальність працівників усіх рівнів; готувати населення до дій під час ймовірних НС; координувати зусилля зі світовою спільнотою шляхом укладання взаємовигідних двох та багатосторонніх договорів; перетворити зону відчуження ЧАЕС у міжнародний науково-екологічний заповідник.
У третьому розділі дисертації “Управління надзвичайними ситуаціями” запропоновано заходи підвищення ефективності управління системою захисту населення та територій від НС.
Управління ризиками (risk management) НС у державному масштабі з урахуванням сукупності об’єктивно існуючих загроз - важливий фактор стратегії сталого соціально-економічного розвитку країни. Таке управління передбачає: попередження виникнення НС; ліквідацію та мінімізацію наслідків НС у випадку, коли неможливо її попередити; запровадження надзвичайних заходів з метою, або структурного відновлення старої системи, або ж створення принципово нової.
Запропоновано антикатастрофічний захист в Україні будувати на основі стабілізаційного управління, передбачаючи при цьому розробку і прийняття відповідних нормативно-правових актів як складових структурного реформування попередньої соціально-економічної системи та створення комплексної системи регулювання безпеки на засадах міжнародного права, національних інтересів, ринкової економіки, інститутів власності, соціального захисту, моралі. Функціональне призначення стабілізаційного управління НС – забезпечити недопущення підвищення величини ризику вище критичного рівня, стабілізувати соціально-економічний стан, створити передумови зниження ризику (попередження) виникнення катастроф та НС.
Процес стабілізаційного управління можна умовно поділити на стадії, що випливає з таких особливостей НС як мобільність, ситуативність, дефіцит часу та резервів, раптовість, комплексність, масштабність, часткова керованість тощо: передкатастрофічне управління; управління в умовах НС; управління подоланням безпосередніх наслідків НС; управління з метою недопущення ланцюгового виникнення наступних НС; управління щодо оцінки збитків та виплати компенсації; стабілізаційне управління у післякатастрофічний період.
Стабілізаційне управління відрізняється характерною для нього методикою, яка дає можливість забезпечити успішне управління в умовах НС: виявлення факторів ризику виникнення НС, їх природи та можливості синергетичного ефекту; визначення величини ризику виникнення НС на кожному з небезпечних об’єктів та динаміку його зміни; розрахунок величини можливих збитків внаслідок НС; класифікацію чинників потенційних НС за величиною ризику, можливими збитками та іншими негативними наслідками; створення реєстру об’єктів з підвищеним ризиком виникнення НС; розробка комплексного плану заходів із зниження та стабілізації величини ризику на потенційно небезпечних об’єктах; аналіз та накопичення матеріальних, людських, організаційних ресурсів, які можуть бути залучені для мінімізації ризиків; відповідне ідеологічне, соціально-політичне, правове, міжнародне забезпечення заходів, пов’язаних із стабілізаційним управлінням ризиками; прийняття рішень відносно організації виконання стабілізаційних заходів, системи відповідальності, пріоритетності об’єктів; забезпечення оперативного реагування, обліку, контролю, аудиту.
Результати управлінського процесу повинні матеріалізуватися у зниження кількості НС та зменшення їхніх наслідків, зокрема, збитків та витрат на управління ними в грошових одиницях виміру. В ринкових умовах поряд з натуральними показниками (динаміка кількості НС та їх наслідків) необхідно визначати економічну ефективність управління НС, що на сьогодні ще не знайшло свого достатнього відображення у практиці. Запропоновано економічну ефективність управління НС оцінювати за показником середніх збитків або витрат на ліквідацію однієї НС у гривнях за формулою (2): Ес=Збі/К, де Ві, К – відповідно збитки або витрати на ліквідацію НС та кількість НС певного рівня.
Запропоновано економічну ефективність стабілізаційного управління об’єктом з метою недопущення виникнення на ньому НС визначати за формулою (3): Есу = [В / (З + Р)] – 1, де: В – вартість об’єкта, З – затрати на попередження виникнення НС, Р – величина ризику виникнення НС у грн.
Аналіз формули (3) дозволяє зробити висновки, які мають прикладне значення: за умови наближення загальної суми затрат на стабілізаційне управління НС до вартості об’єкта таке управління стає неефективним; при загальній сумі затрат, яка перевищує вартість об’єкта, стабілізаційне управління таким об’єктом є економічно недоцільним; найбільш дієвим засобом підвищити ефективність стабілізаційного управління є мінімізація ризику через зменшення ймовірності виникнення НС при оптимальних затратах на управління. Неврахування економічної ефективності управління НС веде до додаткових збитків. Наприклад, під час ліквідації наслідків екологічної катастрофи у Закарпатті (1998 рік) частина ресурсів була спрямована на відновлення об’єктів з високим ризиком виникнення НС, які потім зруйнувала повінь 2001 року.
Високі ризики виникнення різноманітних НС в умовах довготривалої системної економічної кризи становлять реальну загрозу державній безпеці України. Як засіб подолання небажаної тенденції запропоновано застосувати адекватні заходи, які передбачають реалізацію системи антикатастрофічних рішень через здійснення ефективних соціально-економічних реформ (адміністративної, пенсійної, податкової тощо), спрямованих на пом’якшення соціальних конфліктів та підтримку стабільності у суспільстві.
Виходячи з того, що бідність в Україні є одним з основних соціально-економічних чинників, які зумовлюють збільшення як кількості НС, так і масштаби їхніх негативних наслідків, запропоновано до основних пріоритетів діяльності держави у галузі антикатастрофічного захисту віднести боротьбу з бідністю як НС: законодавче встановлення реальних рівнів соціального прожиткового мінімуму, заробітної плати, пенсійного забезпечення та їх індексацію; комплексну систему страхування; працевлаштування; допомогу сім’ям, які мають неповнолітніх дітей та низькі прибутки; допомогу на оплату житла та комунальних послуг, медичне обслуговування, поховання; компенсацію в грошовому еквіваленті всіх збитків, яких зазнав пересічний громадянин внаслідок НС.
Зокрема, запропоновано методику нарахування пенсії, в основу якої покладено соціальну пенсію – С, визначену відповідно до величини соціального прожиткового мінімуму – М. Розрахунок пенсії П здійснюється за формулою (4): П = (1 + в + к + д + н + ч) С + Ф + Р, яка комплексно враховує через відповідні коефіцієнти: стаж роботи - к, зарплату (відрахування у пенсійний фонд) - в, стан здоров’я (інвалідність) - д, наявність утриманців - н, заслуги громадянина перед державою або збитки, що він зазнав внаслідок НС чи дій державних органів - ч, а також виплати із страхових фондів – Ф та регіональні доплати – Р.
ВИСНОВКИ
У дисертації досліджені актуальні для України економічні проблеми НС та розроблений відповідно до національної Концепції сталого розвитку удосконалений економічний механізм захисту населення і територій від їх негативних наслідків. Обґрунтовані наукові положення мають велике значення для подальшого розвитку теоретико-методологічних основ дослідження катастрофічних процесів та практики управління НС. Отримані автором результати роботи дозволяють зробити певні узагальнення, висновки та пропозиції:
1.
Зважаючи на глобальне збільшення негативних наслідків НС запропоновано удосконалене із соціально-економічної точки зору визначення основних фундаментальних термінів (“катастрофа”, “надзвичайна ситуація”, “надзвичайний стан”, “національна Концепція сталого розвитку”), що сприятиме посиленню соціальної спрямованості антикатастрофічних заходів.
2.
Поліпшенню координації міжнародної діяльності у боротьбі з транскордонними наслідками НС, зокрема, бідністю та тероризмом, сприятиме запропонована класифікація катастроф (природні, техногенні, екологічні, соціально-економічні, воєнні).
3.
Запропоновано модель перебігу катастрофічного процесу: система, у якій сталася катастрофа, може певний час перебувати у післякатастрофічному стані, який є нестабільним і потребує для переходу до рівноважного стану сприятливих внутрішніх умов та зовнішньої підтримки, а при недотриманні цих умов ймовірно може перейти до іншого не прогнозованого стану розвитку.
4.
Запропоновано сучасний стан України визначити як післякатастрофічний, а для подолання негативних наслідків у національному стратегічному плані сталого розвитку передбачити адекватні заходи.
5.
Запропоновано національну Концепцію сталого розвитку в умовах України розглядати як засіб виходу українського суспільства із кризового соціально-економічного та екологічного стану з мінімальними для нього негативними наслідками та набуття комплексу нових якостей, які забезпечать стійкість розвитку України.
6.
Запропоновано, згідно із сучасною концепцією ненульового (прийнятного) ризику, процес управління безпекою визначати як систему свідомого впливу органів влади та громадських організацій міжнародного, державного, регіонального, місцевого рівня, окремих людей на різноманітні об'єкти і процеси з метою попередження НС та мінімізації їхніх негативних наслідків, а під оптимальністю такого управління розуміти забезпечення бажаного стану безпеки системи за мінімальний період часу при заданому граничному рівні ресурсних витрат.
7.
Запропоновано в умовах України впроваджувати реформи на засадах органічного поєднання адміністрування та соціально-економічних важелів самоорганізації як необхідних умов збереження цілісності системи. Важливо, щоб особи й організації, які приймають відповідальні рішення, особисто залежали від наслідків цих рішень.
8.
Запропоновано в антикатастрофічній діяльності активно застосовувати метод стабілізаційного управління з метою недопущення критичного зростання величини ризику та забезпечення стабілізації соціально-економічного стану, створення передумов зниження величини ризику і попередження виникнення НС;
9.
Для удосконалення економічних методів управління ризиками НС розроблені економічні показники визначення економічної ефективності стабілізаційного управління: показник середніх збитків та коефіцієнт економічної ефективності стабілізаційного управління об’єктом.
10.
Розроблено і запропоновано систему організаційно-економічних заходів щодо удосконалення державного захисту населення та регіонів України від НС: перехід економіки України від кризи до сталого соціально-економічного зростання (впровадження Концепції сталого розвитку); створення позабюджетних регіональних і місцевих надзвичайних страхових фондів; зниження аварій (посилення правової та економічної відповідальності, страхування та перестрахування ризиків); структурне переоснащення технічної бази (впровадження сучасних ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, інформаційних систем); реорганізація ринку праці, системи оплати праці та підготовки і перепідготовки спеціалістів; податкові заходи (стимулювання інвестиційної діяльності, результатом якої є зменшення ризиків, оподаткування надмірного споживання ресурсів); моніторинг та попередження про потенціальний ризик виникнення НС на основі геоінформаційних технологій; повна державна компенсація збитків незалежно від природи НС, форми власності, правового статусу потерпілих (правова, пенсійна реформи); істотне підвищення добробуту населення, подолання бідності; міжнародне двостороннє і багатостороннє співробітництво.
11.
Зважаючи на те, що відсутність в Україні ефективної пенсійної системи є джерелом загрози суспільній та економічній стабільності країни, запропоновано новий методологічний підхід до проведення пенсійної реформи в умовах кризи на засадах національної Концепції сталого розвитку.
12.
Встановлено, що більший економічний вплив на стан антикатастрофічного захисту має здійснювати Державна податкова служба України. Запропоновано з метою поліпшення управління НС передбачити у Податковому кодексі України законодавчі норми пільгового оподаткування інвестиційної та інноваційної діяльності, результатом якої є мінімізація ризиків та ліквідація наслідків НС, за рахунок додаткового оподаткування діяльності юридичних і фізичних осіб з підвищеним ризиком для оточення і надмірним споживанням ресурсів та матеріальних благ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Одинець В. А. Катастрофи: наукові аспекти // Економіка природокористування і охорони довкілля. Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 1999. - С. 239 - 246.
2.
Одинець В. А. Екологічні катастрофи: соціально-економічні передумови та наслідки // Науковий вісник: Зб. наук. пр. – Ірпінь: УФЕІ. - 1998. - № 2. - С. 101-106.
3.
Одинець В. А. Дослідження соціально-економічного стану України з точки зору сталого розвитку // Науковий вісник: Зб. наук. пр. – Ірпінь: УФЕІ. -1999. - № 1(4). - С. 47 - 53.
4.
Одинець В. А. Бідність: соціально-економічні та правові аспекти // Науковий вісник: Зб. наук.
