Національний аграрний університет

Отченашко Володимир Віталійович

УДК 636.584:636.085.16:577.12

Продуктивність та обмін речовин у курок-несучок

при збагаченні комбікормів вітаміном Е та селеном

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної та наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Національний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва молока і яловичини

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Москалик Олександр Юхимович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Провідна установа – Вінницький державний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Вінниця

Захист відбудеться “11 травня 2001 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “10” квітня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цицюрський Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значна частина сучасних досліджень з питань живлення тварин присвячена вивченню антиоксидантів. Розвиток уявлень про біологічну роль вітаміну Е та селену в організмі тварин стимулював дослідження, що спрямовані на можливості використання в раціонах підвищених доз цих біологічно активних речовин для посилення імунної реактивності і антиоксидантного захисту організму (Девяткина Т.А., 1987; Агабейли Р.А., 1989; Лоу К., 1995; Параніч А.В., 1996; Пономар С., 1998) та одержання продукції запрограмованої якості з підвищеними поживними властивостями (Гущин В., Русанова Г., 1995; Каравашенко В.Ф. та ін., 1998).

Продуктивні якості та обмін речовин у курей при недостатньому або близькому до потреби організму рівні вітаміну Е детально вивчені. Однак вплив високих доз вітаміну Е на продуктивність та фізіолого-біохімічні показники у курок-несучок вивчено недостатньо та має дискусійний і суперечливий характер. Причинами цього є широкий діапазон рівнів вітаміну Е в раціонах та відмінності в методичних підходах до вирішення проблеми забезпечення птиці вітаміном Е та селеном (Nockels C.F. et al., 1976; Іонов І.А., 1997; Микулец Ю., 1998; Прокудіна Н. та ін., 1998). Вивчення ролі вітаміну Е в організмі тварин ускладнюється широким спектром впливу його на обмін речовин в тканинах та недостатніми на даний час теоретичними розробками щодо використання високих доз антиоксидантів у живленні птиці.

У зв’язку з цим актуальним є питання вивчення комплексного впливу підвищених рівнів вітаміну Е в комбікормах різного складу на продуктивність та обмін речовин у курок-несучок.

Зв’язок роботи з науковими програмами (планами, темами). Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою: “Розробити та впровадити у виробництво нові біологічно активні речовини (БАР) в годівлі сільськогосподарських тварин з метою підвищення їх продуктивності” (номер державної реєстрації 0196U13528).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи – встановити вплив високих доз вітаміну Е в поєднанні з добавками селену в комбікормах різної структури на продуктивність та обмін речовин у курок-несучок.

У роботі ставилось завдання вивчити:

- яєчну продуктивність, живу масу та збереженість курок;

- морфологічні та інкубаційні показники якості яєць;

- вміст протеїну, жиру, вуглеводів, кальцію, фосфору, вітамінів А, Е та каротиноїдів в яйцях ;

- перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору у курок-несучок;

- показники антиоксидантної системи організму;

- функціональний стан печінки та гематологічні показники;

- економічну ефективність виробництва яєць.

Об’єкт дослідження. Використання високих рівнів вітаміну Е в живленні тварин.

Предмет дослідження. Продуктивні якості, перетравність поживних речовин та біохімічні показники у курок-несучок яєчного напряму продуктивності.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність та якість яєць, перетравність та баланс поживних речовин); біохімічних (накопичення вітамінів у яйцях, показники антиоксидантної системи); біофізичних (функціональний стан печінки та крові) та статистичного (обробка дослідних даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведеними дослідженнями доповнено і розширено сучасні уявленя про вплив високих доз вітаміну Е на продуктивні якості та обмін речовин у курок. Вперше встановлено зниження вмісту протеїну та вітаміну А в яйцях під впливом високих доз вітаміну Е і виявлено стимулюючу дію застосування вітаміну Е в поєднанні з добавками селену на перетравність безазотистих екстрактивних речовин та засвоєння фосфору і депресивну – на перетравність жиру та засвоєння кальцію.

Одержані нові дані щодо функціонування антиоксидантної системи та інтенсивності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в організмі курок. Виявлено зміни в концентрації -токоферолу і малонового диальдегіду в тканинах печінки, вільних радикалів і сульфгідрильних груп крові, які відбуваються під впливом окремих кормів на фоні надходження високих доз вітаміну Е.

Подальшого розвитку набуло питання вивчення окисно-відновних процесів в організмі курок методом електронного парамагнітного резонансу. Виявлено характер змін у концентрації відновлених залізосірчаних білків мітохондріальних дихальних ланцюгів, мітохондріальних флавопротеїнів у вільнорадикальній семіхінонній формі, Mn- і Mo-вмісних білків печінки курок-несучок під впливом високих доз вітаміну Е та залежно від складу комбікорму. Відсутність змін у концентрації трансферину та метгемоглобіну крові під впливом високих рівнів вітаміну Е свідчить про малу токсичність вітаміну Е та можливість застосування його добавок у раціонах курок у великих дозах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в проведенні комплексних досліджень з вивчення впливу високих рівнів вітаміну Е на показники продуктивності курок-несучок при використанні комбікормів різного складу. Виявлено, що змінюючи склад комбікормів, можна направлено впливати на хімічний склад, морфологічні та інкубаційні показники якості яєць. Встановлено в комбікормах оптимальні рівні кукурудзи, трав’яного борошна, селену та строки надлишкового надходження вітаміну Е, що забезпечують підвищення яєчної продуктивності птиці і покращання харчових якостей яєць. На основі одержаних результатів рекомендовано використовувати комбікорми з помірними рівнями кукурудзи та трав’яного борошна (відповідно 40 та 2-5%), що збагачені добавками вітаміну Е і селену (відповідно 200 та 0,1 г/т), з метою виробництва яєць підвищеної харчової цінності. Впровадження результатів досліджень здійснено на птахофабриці “Україна” Васильківського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні експериментальних та теоретичних досліджень, підготовці матеріалів для опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на двох наукових конференціях викладачів та аспірантів Національного аграрного університету в 1999-2000 рр.

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковані 3 статті у фахових виданнях, в яких подані основні положення дисертаційної роботи.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація налічує 136 сторінок машинописного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 36 таблиць, 8 рисунків та 19 додатків. Список використаних джерел включає 235 назв, у тому числі 103 - іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проводились протягом травня-листопада 1998 р. у дослідному господарстві “Борки” Інституту птахівництва УААН та протягом квітня-серпня 2000 р. – у ВАТ “Птахофабрика “Україна” за методом груп.

Матеріалом для першого науково-господарського досліду стали курки-несучки 38-ї лінії породи род-айланд віком 31 тиждень. За принципом аналогів було сформовано шість груп - одну контрольну та п’ять дослідних. Основний період тривалістю 168 днів (24 тижні) був поділений на шість підперіодів тривалістю 28 днів (4 тижні). Піддослідне поголів’я утримувалось у кліткових батареях (по 3 голови в кожній клітці). Параметри мікроклімату в приміщенні були однаковими для всіх груп.

Годівлю піддослідних курок здійснювали розсипними повнораціонними комбікормами згідно із схемою досліду (табл. 1).

Добова даванка комбікорму становила 100 г/гол. Вітамін Е вводили у вигляді олійного розчину dl--токоферілацетату, селен – у вигляді селеніту натрію в перерахунку солі на елемент.

Протягом досліду здійснювали облік несучості, збереженості поголів’я, маси яєць, живої маси курок і витрат комбікормів, оцінювали морфологічні та інкубаційні показники якості яєць, визначали вміст у жовтках яєць вітамінів А, Е та каротиноїдів.

Одночасно з першим науково-господарським дослідом був проведений і фізіологічний дослід. У віці 42 тижні (після 3-х місяців експерименту) з кожної групи піддослідного поголів’я за принципом аналогів було відібрано по 3 курки-несучки. Дослід з вивчення перетравності та балансу поживних речовин проводили за груповим методом (Маслиев И.Т., 1968). Попередній період становив 3 дні, обліковий – 5.

У кінці балансового досліду проводили забій птиці з метою одержання зразків крові та печінки для проведення біохімічних та біофізичних досліджень.

Таблиця 1 - Схема першого науково-господарського досліду

Група | Кількість

птиці, | Добавка на 1 т комбікорму, г | Частка в складі комбікорму, %

голів | вітаміну Е | селену | жовтої кукурудзи | люцернового борошна

1 – контрольна | 30 | 10 | 0,1 | 40 | 5

2 – дослідна | 30 | 200 | 0,1 | 40 | 5

3 – дослідна | 30 | 200 | 0,1 | 60 | 5

4 – дослідна | 30 | 200 | 0,1 | 60 | 10

5 – дослідна | 30 | 200 | 0,1 | 60 | 15

6 – дослідна | 30 | 200 | 0,2 | 60 | 10

Матеріалом для другого науково-господарського досліду були промислові курки-несучки кросу “Hy Line” віком 43 тижні. Тривалість досліду - 112 днів (16 тижнів). Піддослідне поголів’я утримували у кліткових батареях (по 5 голів у клітці). Параметри мікроклімату в приміщенні були однаковими.

Годівлю піддослідних несучок здійснювали відповідно до схеми досліду (табл. 2) повнораціонними комбікормами.

Таблиця 2 - Схема другого науково-господарського досліду

Група | Кількість птиці, голів | Добавка на 1 т комбікорму, г | Частка кукурудзи в складі комбікорму, %

вітаміну Е | селену

1 – контрольна | 50 | 10 | 0,1 | 40

2 – дослідна | 50 | 200 | 0,1 | 40

3 – дослідна | 50 | 200 | 0,1 | 60

4 – дослідна | 50 | 200 | 0,2 | 60

Вітамін Е в комбікорм вводили у вигляді сухого стабілізованого препарату dl--токоферілацетату, селен – у вигляді селеніту натрію.

Протягом досліду проводили облік несучості, живої маси курок та маси яєць, збереженості поголів’я, витрат кормів, морфологічний аналіз якості яєць.

Несучість, збереженість поголів’я та споживання комбікормів по групах визначали щоденно. Оцінку морфологічних показників здійснювали згідно з рекомендаціями ВНДТІП (Байковская И.П. и др., 1982).

Інкубаційні яйця одержували методом штучного осіменіння курок поліспермою півнів 38-ї лінії породи род-айланд у віці несучок 35-38 тижнів. Були проведені 2 закладання яєць на інкубацію. Інкубування яєць здійснювали за ГОСТом 21056-75 у лабораторних інкубаторах ІЛУ-Ф-0,3. Оцінку інкубаційних якостей яєць проводили згідно з рекомендаціями ВНДТІП (Кривопишин И.П. и др., 1986).

Аналіз зразків комбікорму, посліду та яєць, одержаних під час проведення фізіологічного досліду, проводили за традиційними методиками зоотехнічного аналізу (Петухова Е.А. и др., 1981).

Розрахунок перетравності та балансу поживних речовин здійснювали за методикою О.И.Маслиевой (1970).

Біологічну цінність протеїну раціону визначали за відношенням засвоєного азоту до спожитого, вираженого у відсотках (Кремптон Э.У., Харрис Л.Э., 1972).

Рівень засвоєння кальцію та фосфору обчислювали як відношення різниці між надходженням їх разом з кормом і виділенням з послідом до надходження, виражене у відсотках (Георгиевский В.И. и др., 1979).

Вміст -токоферолу у жовтках яєць та печінці, сумарний вміст спиртової та етерифікованої форм вітаміну А, вміст каротиноїдів у жовтках яєць визначали за методикою П.Ф.Сурая, И.А.Ионова (1990). Виділення -токоферолу проводили методом тонкошарової хроматографії на пластинках “Сілуфол”.

Інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантний статус організму оцінювали за фоновим вмістом та спонтанним утворенням малонового диальдегіду (МДА) у печінці, концентрацією небілкових сульфгідрильних (SH-) груп, вільних радикалів (ВР) у крові, активність глутатіонпероксидази (ГП) в еритроцитах. Біохімічні дослідження зразків проводили за методиками, рекомендованими У.А.Кузьминской и др. (1989).

Показники, що характеризують функціональний стан крові та печінки, визначали методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР). У заморожених у рідкому азоті (при температурі 90 К) зразках реєстрували сигнал ЕПР на радіоспектрометрі “Varian E-109”. Оцінку проводили, вимірюючи амплітуду ЕПР-сигналу з відповідним g-фактором. У спектрі тканин печінки визначали рівень окисленого цитохрому Р-450, Mn2+-вмісних білків ендоплазматичного ретикулуму, мітохондріальних флавопротеїнів у вільнорадикальній семіхінонній формі, мітохондріального ферменту сульфітоксидази у відновленому стані з атомом Mo5+ в активному центрі, відновлених залізосірчаних білків мітохондріальних дихальних ланцюгів. У спектрі крові визначали вільні радикали, іони Fe3+ трансферину, метгемоглобін.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Протягом досліду піддослідним куркам згодовували повнораціонні комбікорми (табл. 3).

Різниця в годівлі птиці відповідно до схеми досліду полягала у кількості введених до складу комбікорму добавок вітаміну Е і селену, а також кукурудзи та люцернового борошна.

Таблиця 3 - Склад та поживність повнораціонних комбікормів

Компонент | Група

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Склад комбікорму, %

Кукурудза жовта | 40 | 40 | 60 | 60 | 60 | 60

Пшениця | 25 | 25 | 10,7 | 8 | 5 | 8

Соняшниковий шрот | 12,7 | 12,7 | 10 | 7,7 | 5,7 | 7,7

М’ясо-кісткове борошно | 4 | 4 | 2 | 2 | 2 | 2

Люцернове борошно | 5 | 5 | 5 | 10 | 15 | 10

Рибне борошно | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5

Крейда | 7 | 7 | 6 | 6 | 6 | 6

Трикальційфосфат | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

Сіль кухонна | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3

Поживність 100 г комбікорму

Обмінна енергія, МДж | 1,027 | 1,038 | 1,082 | 1,014 | 1,008 | 1,053

Сирий протеїн, % | 17,20 | 17,12 | 16,82 | 16,75 | 17,24 | 16,67

Сирий жир, % | 3,31 | 3,23 | 3,62 | 3,82 | 4,27 | 3,71

Сира клітковина, % | 4,77 | 4,20 | 3,48 | 4,25 | 5,54 | 4,61

БЕР, % | 52,47 | 53,10 | 55,02 | 53,62 | 52,11 | 53,32

Кальцій, % | 3,71 | 3,60 | 3,28 | 3,16 | 3,58 | 3,25

Фосфор, % | 0,60 | 0,63 | 0,54 | 0,52 | 0,54 | 0,57

Добавки вітамінів А і D3, С та сантохіну в комбікормах всіх груп були однаковими та становили відповідно 10,5 і 1,5 млн ІО, 100 та 165 г.

Продуктивність. Встановлено, що збільшення у комбікормах добавок вітаміну Е та селену, частки кукурудзи та люцернового борошна суттєво не впливало на несучість курок (табл. 4). Порівняння середньої інтенсивності несучості за 28-денний період не виявило між групами вірогідних відмінностей (Р0,05).

У курок дослідних груп при розрахунках за весь період досліду спостерігалось вірогідне зниження середньої маси яєць порівняно з аналогами контрольної групи на 1,1-3,6%, або 0,6-2 г (Р0,05). Зокрема, збільшення в комбікормі добавки вітаміну Е до 200 г/т (2-а група) призвело до зменшення маси яєць на 0,8 г (Р0,01).

Підвищення частки кукурудзи в комбікормі від 40 (2-а група) до 60% (3-я група) викликало зниження маси яєць на 0,7 г (Р0,05).

Збільшення в комбікормах рівнів люцернового борошна від 5 до 10% (3-я і 4-а групи) обумовило зниження маси яєць курок 4-ї групи на 0,5 г (Р0,05), тоді як при підвищенні його рівня до 15% (5-а група) – середня маса яєць зросла на 1,4 г (Р0,001) порівняно з масою яєць одержаних від аналогів 4-ї групи і на 0,9 г - 3-ї групи.

Таблиця 4 - Продуктивність піддослідних курок-несучок

Показник | Група

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Несучість на несучку, шт.:

середню | 96,5 | 101,0 | 97,3 | 96,2 | 99,0 | 98,2

початкову | 90,7 | 95,8 | 92,3 | 91,2 | 93,7 | 93,1

Інтенсивність несучості

за 28-денний період, % | 56,9 3,3 | 59,9 3,5 | 59,4 2,6 | 57,1 2,8 | 58,6 2,9 | 58,3 2,9

Середня маса яєць, г | 54,9 0,19 | 54,1 0,18** | 53,4 0,21*** | 52,90,19*** | 54,3 0,19* | 53,7 0,21***

Кількість яєчної маси на середню несучку за 28-денний період, г |

879,0 43,0 |

905,7 53,9 |

867,3 43,4 |

845,3 38,1 |

890,0 41,6 |

873,7 48,1

Жива маса курок, кг:

на початку досліду | 1,68 0,03 | 1,66 0,03 | 1,64 0,03 | 1,60 0,03 | 1,63 0,02 | 1,65 0,03

у кінці досліду | 1,75 0,04 | 1,52 0,04*** | 1,64 0,05 | 1,62 0,05* | 1,570,05** | 1,59 0,05**

Витрати комбікорму, кг:

на 10 яєць | 1,73 | 1,65 | 1,71 | 1,73 | 1,68 | 1,70

на 1 кг яєчної маси

за 28-денний період | 3,21 0,16 | 3,14 0,20 | 3,25 0,17 | 3,33 0,16 | 3,16 0,16 | 3,24 0,19

Збереженість, % | 96,7 | 100 | 100 | 100 | 96,7 | 100

* Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з 1-ю групою.

При згодовуванні птиці 6-ї групи комбікорму із збільшеною добавкою селену (0,2 г/т) маса одержаних від них яєць зросла на 0,8 г (Р0,01) порівняно з аналогами 4-ї групи, які отримували такий же самий за складом комбікорм, але з добавкою селену 0,1 г/т.

Міжгрупові відмінності за кількістю яєчної маси на середню курку-несучку в середньому за 28-денний період виявились невірогідними (Р0,05).

Дослідженнями було встановлено, що високі дози вітаміну Е впливають на живу масу несучок. Збільшення добавки вітаміну Е до 200 г/т (2-а група) порівняно з аналогами контрольної групи обумовило вірогідне (Р0,001) зниження маси курок на 13%. Жива маса курок 3-ї групи порівняно з масою курок 2-ї групи була вище на 7,9%, хоча різниця виявилась невірогідною (Р0,05). При збільшенні в комбікормі рівнів люцернового борошна та селену спостерігалась тенденція до зниження живої маси несучок у кінці досліду, проте відмінності між птицею окремих груп були невірогідними (Р0,05).

Порівняння живої маси курок на початку та в кінці досліду в межах кожної групи показало, що вірогідне зниження цього показника на 8,4% спостерігалось лише у курок 2-ї групи (Р0,01). Вірогідної різниці між масою птиці на початку та в кінці досліду в інших групах не виявлено.

У цілому, середні показники живої маси несучок дослідних груп були нижчими за аналогічні показники контрольної групи на 6,3-13,1%.

За витратами комбікормів на одиницю продукції вірогідної різниці між птицею піддослідних груп не спостерігалось. Також не встановлено впливу досліджуваних факторів на збереженість поголів’я.

Морфологічні показники яєць та якість шкаралупи. Проведені дослідження показали, що надлишкове надходження вітаміну Е, а також різний вміст у комбікормах кукурудзи, люцернового борошна і селену не впливають на відносну масу складових частин яйця. Не виявлено впливу високих доз вітаміну Е на індекси форми, білка та жовтка, одиниці Хау. Як тенденцію можна характеризувати зниження індексу форми при збільшенні в комбікормах частки люцернового борошна, хоча вірогідної різниці за цим показником між несучками 3-, 4- та 5-ї груп не встановлено.

Яйця курок 6-ї групи відзначались найбільш низькими показниками індексу білка та одиниць Хау. Вірогідне зниження на 1,9-2,7% індексу білка яєць у птиці цієї групи спостерігалось порівняно з аналогами 1-, 4- та 5-ї груп (Р0,05). Щодо одиниць Хау, то у несучок 6-ї групи мала місце тенденція до їх зниження порівняно з аналогами 1-ї групи.

За міцністю шкаралупи яєць вірогідних відмінностей між птицею окремих груп не виявлено, хоча збільшення добавок вітаміну Е та селену сприяло її підвищенню. У той же час, середня товщина шкаралупи яєць курок дослідних груп була менша, ніж у аналогів 1-ї групи на 6,7-13,5%. Так, товщина шкаралупи яєць у птиці 1-ї групи становила 0,267 мм, а у несучок дослідних груп – 0,231-0,249 мм. Кількість кальцію в сухій речовині шкаралупи під впливом високої дози вітаміну Е знижувалась з 34,74% (1-а група) до 31,27% (2-а група).

Збільшення вмісту кукурудзи в комбікормі суттєво не впливало на якість шкаралупи, тоді як підвищення рівня люцернового борошна обумовлювало вірогідне зниження міцності шкаралупи (Р0,05), хоча у цьому разі вміст кальцію в шкаралупі підвищувався від 30,51 до 33,12%. Добавка до комбікорму селену в дозі 0,2 г/т сприяла покращанню якості шкаралупи.

Хімічний склад яєць. Збагачення комбікормів вітаміном Е в дозі 200 г/т сприяло вірогідному (Р0,01) збільшенню кількості -токоферолу в жовтках яєць несучок дослідних груп у 4,6-5,0 раза порівняно з контрольними аналогами (438,5-485,5 мкг/г проти 95,5 мкг/г). Підвищення в комбікормі частки кукурудзи та люцернового борошна викликало збільшення вмісту -токоферолу в жовтках, що пов’язано із зростанням фонового вмісту вітаміну Е в комбікормах. Кількість -токоферолу в жовтках яєць курок 3-ї групи була на 3,6% (Р0,05) вище порівняно з аналогічним показником у 2-й групі. Підвищення в комбікормах рівнів люцернового борошна від 5 до 10 і 15% (3-, 4- та 5-а групи) сприяло збільшенню кількості -токоферолу в жовтках яєць відповідно на 3,5% (Р0,05) та 3,1% (Р0,05). Вірогідне збільшення вмісту -токоферолу на 6,7% спостерігалось при порівнянні 3- та 5-ї груп (Р0,05). Збільшення добавки селену від 0,1 до 0,2 г/т сприяло підвищеному (на 3,2%) накопиченню вітаміну Е в жовтках (Р0,05).

Вважається, що найбільш стабільними показниками хімічного складу яєць є вміст протеїну, ліпідів та вуглеводів (Царенко П.П., 1988). Результати наших досліджень показали, що під впливом кормових факторів відбуваються помітні зміни у хімічному складі яєць. Зокрема, високий вміст вітаміну Е в комбікормах (у дозі 200 г/т та фоновий його вміст, що залежить від складу комбікормів) зумовив зниження вмісту протеїну (на 0,84-1,42%) і вітаміну А (на 20,6-47,7%) та збільшення в 1,5-2,3 раза кількості безазотистих екстрактивних речовин порівняно з птицею контрольної групи, хоча різниця невірогідна (Р0,05).

Виявлено вплив різних рівнів кукурудзи, люцернового борошна та селену в комбікормах з високим вмістом вітаміну Е на хімічний склад яєць. Зокрема, збільшення в комбікормі частки жовтої кукурудзи позитивно впливало на вміст жиру, золи, кальцію, фосфору та каротиноїдів. Підвищення рівнів люцернового борошна в раціонах курок-несучок сприяло збільшенню кількості вітамінів А, Е та каротиноїдів, БЕР і супроводжувалось зниженням вмісту золи та кальцію в яйцях. При підвищенні добавки селену спостерігалось збільшення вмісту жиру, золи та фосфору при одночасному зниженні в яйцях кількості БЕР, кальцію та вітаміну А.

Показники інкубації яєць. Збільшення в комбікормі добавки вітаміну Е в 20 разів (200 г/т) порівняно з прийнятою нормою (10 г/т) та зміна кількості кукурудзи і люцернового борошна суттєво не впливали на заплідненість яєць. Порівняно з курками 1-ї групи (заплідненість яєць - 86,6%), цей показник у несучок 2-, 3-, 4- та 5-ї груп коливався в межах 85,1-87,9%. Виявлено тенденцію до підвищення виводимості яєць та виведення молодняку при збільшенні дози вітаміну Е від 10 до 200 г/т відповідно на 4,8 та 2,8%, а також встановлено підвищення виведення молодняку при збільшенні в комбікормах рівнів люцернового борошна. Зміна в складі комбікорму частки кукурудзи від 40 до 60% супроводжувалась зниженням виводимості яєць та виведення молодняку відповідно на 6,5 та 3,3%.

Використання в годівлі курок-несучок комбікорму з добавкою селену на рівні 0,2 г/т сприяло суттєвому поліпшенню інкубаційних якостей яєць. Заплідненість, виводимість яєць та виведення молодняку 6-ї групи порівняно з аналогами 4-ї групи були вище відповідно на 8,1; 4,8 та 11,8%, а порівняно з аналогами 1-ї групи – відповідно 7,5; 6,7 та 13,0%.

Перетравність поживних речовин. Проведені дослідження дали можливість виявити деякі зміни в перетравності поживних речовин корму під впливом досліджуваних факторів (табл. 5).

Встановлено, що збільшення добавки вітаміну Е в комбікормі від 10 до 200 г/т (1-а та 2-а група) суттєво не впливало на перетравність органічної речовини та протеїну і сприяло деякому підвищенню перетравності БЕР (на 2,9%) та зниженню перетравності жиру (на 7,9%). Збільшення в комбікормі з високим вмістом вітаміну Е частки кукурудзи від 40 до 60% (2-а та 3-а група) обумовило підвищення перетравності жиру на 16,3%.

При зростанні рівнів люцернового борошна в комбікормі від 5 до 15% (3-, 4- та 5-а групи) виявлено тенденцію до зниження у курок перетравності органічної речовини та БЕР.

Збільшення добавки селену в комбікормі від 0,1 до 0,2 г/т (4-а та 6-а група) сприяло підвищенню перетравності поживних речовин, крім жиру, перетравність якого знизилась на 2,6%.

Таблиця 5 - Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціонів, %

Група | Органічна

речовина | Протеїн | Жир | Клітковина | БЕР

1 | 76,4 | 90,7 | 59,4 | 24,9 | 70,6

2 | 77,4 | 90,5 | 51,5 | 15,7 | 73,5

3 | 78,1 | 89,5 | 67,8 | 5,7 | 73,7

4 | 74,2 | 88,7 | 54,3 | 3,6 | 70,6

5 | 73,7 | 90,1 | 60,3 | 19,4 | 66,9

6 | 78,2 | 92,4 | 51,7 | 30,7 | 72,9

Значні коливання перетравності клітковини у піддослідних курок – від 3,6 до 30,7% - можна пов’язувати з недосконалістю методики визначення перетравності клітковини у курей, що відмічають й інші дослідники (Батюжевский Ю.Н., 1964).

Баланс азоту. Експериментальні дані свідчать про позитивний баланс азоту в курок всіх груп. За показником відносного утримання азоту в тілі курки дослідних груп, що споживали комбікорми з високим вмістом вітаміну Е, переважали контрольних аналогів. Так, у курок контрольної групи цей показник становив 21,81%, а в аналогів дослідних груп був у межах 23,57-35,12% або на 1,76-13,31% вище. Таку суттєву різницю можна пояснити індивідуальними коливаннями в кількості знесених курками яєць за період балансового досліду.

Більш об’єктивну характеристику використання азоту в організмі дає розрахунок показника біологічної цінності протеїну (БЦП). Аналіз за даним показником виявив зменшення різниці між групами. Якщо в курок 1-ї групи він становив 47,63%, то в аналогів дослідних груп – 38,50-51,07%. Збільшення добавки вітаміну Е в комбікормі для курок 2-ї групи порівняно з 1-ю групою сприяло невірогідному підвищенню БЦП раціону на 3,44%. Збільшення рівнів кукурудзи та люцернового борошна в комбікормах для курок 3-, 4- та 5-ї дослідних груп викликало зниження БЦП порівняно з використанням раціону для курок 2-ї групи. В той же час, різниця за цим показником між несучками 3-ї та 4-ї груп і аналогами 1-ї групи була несуттєвою (у межах 0,87%). Різке зниження БЦП до 38,51% у курок 5-ї групи було пов’язано з більш високою кількістю азоту в сечі порівняно з птицею інших груп. Підвищення добавки селену від 0,1 до 0,2 г/т (4-а та 6-а групи) суттєво не впливало на використанння азоту в організмі.

Баланс кальцію та фосфору. Результати досліджень свідчать про суттєву різницю в засвоєнні кальцію між курками контрольної та дослідних груп. При споживанні курками 2-ї групи комбікормів з високим вмістом вітаміну Е рівень засвоєння кальцію в організмі порівняно з аналогами 1-ї групи знижувався від 45,01 до 40,60%. Збільшення в комбікормі частки кукурудзи від 40 до 60% (2-а та 3-я групи) фактично не впливало на показник засвоєння кальцію.

Зміна у комбікормах частки люцернового борошна від 5 до 10 та 15% (3-, 4- та 5-а групи) супроводжувалась зниженням засвоєння кальцію відповідно на 3,80 та 2,65%. При збільшенні добавки селену в комбікормі від 0,1 до 0,2 г/т (4- та 6-а групи) спостерігалось незначне (на 1,92%) зменшення засвоєння кальцію у піддослідних птахів.

При аналізі балансу фосфору порівняно з балансом кальцію в організмі курок-несучок спостерігались протилежні тенденції.

Збільшення добавки вітаміну Е до 200 г/т (2-а група) сприяло зростанню засвоєння фосфору в організмі курок від 11,66 до 25% порівняно з аналогами 1-ї групи. Підвищення в комбікормі частки кукурудзи від 40 до 60% (2-а та 3-я групи) суттєво знижувало засвоєння фосфору і викликало від’ємний його баланс (- 0,08 г) в організмі несучок 3-ї групи. Необхідно зауважити, що у аналогів інших дослідних груп спостерігалось протилежне явище відносно засвоєння фосфору. Зокрема, збільшення частки люцернового борошна в комбікормах з високим вмістом вітаміну Е від 5 до 10 і 15% (3-, 4- та 5-а групи) сприяло значному підвищенню використання фосфору в організмі курок. Збільшення в комбікормі добавки селену до 0,2 г/т викликало зниження засвоєння фосфору на 1,35% в організмі курок 6-ї групи порівняно з аналогами 4-ї групи, хоча і в цьому випадку рівень його засвоєння перевищував аналогічний показник курок 1-ї групи. Слід зазначити, що за таких умов і відносно кальцію спостерігалась така ж сама тенденція.

Антиоксидантний статус організму курок. Основним фактором антиоксидантної системи організму, що регулює інтенсивність вільнорадикального процесу ПОЛ, є не лише концентрація в тканинах біоантиоксидантів, насамперед, -токоферолу, але й ферментні системи, які здійснюють відновлення та детоксикацію перекисів.

Результати досліджень показали, що збільшення в комбікормі рівня токоферолу до 200 г/т не викликає значного підвищення його концентрації в печінці (табл. 6).

Вміст -токоферолу в печінці курок 2-ї групи порівняно з аналогами 1-ї групи був вище на 7,5% (Р0,05). Збільшення в складі комбікорму частки кукурудзи від 40 до 60% (2-а та 3-я групи) вірогідно підвищувало кількість -токоферолу в печінці курок 3-ї групи в 2 рази (Р0,05).

Таблиця 6 - Показники стану антиоксидантної системи організму курок

Група | Кількість

-токофе-ролу в 1 г сирої печінки, мкг | Фоновий вміст МДА в печінці, нмоль/г | Кількість ВР в крові,

sp/л х 1019 | Активність ГП, мкмоль/хв на 1 г Hb | Вільні SН-групи

в крові,

ммоль/л

1 | 18,7 0,2 | 17,1 0,9 | 9,4 0,8 | 18,8 0,4 | 1,63 0,23

2 | 20,1 0,5 | 6,2 1,5** | 7,0 1,4 | 13,8 1,2* | 2,90 0,02*

3 | 41,3 3,4* | 4,5 0,9*** | 7,4 0,6 | 17,4 1,3 | 2,30 0,10*

4 | 32,3 0,9** | 16,5 2,2 | 4,9 0,7* | 24,6 1,9 | 1,23 0,10

5 | 23,3 1,8 | 12,4 2,4 | 6,2 0,5* | 15,9 2,6 | 1,92 0,26

6 | 22,2 0,4** | 4,3 1,1** | 4,3 0,2* | 15,7 2,3 | 1,99 0,01

* Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з 1-ю групою.

Збільшення частки люцернового борошна від 5 до 15% супроводжувалось зниженням вмісту токоферолу в печінці. Вірогідні відмінності у накопиченні токоферолу виявлені між курками 4- і 5-ї та 3- і 5-ї груп (Р0,05). Підвищення добавки селену від 0,1 до 0,2 г/т (4-а та 6-а групи) вірогідно знижувало кількість -токоферолу в печінці курок 6-ї групи (Р0,01).

Встановлено, що введення до комбікорму високих доз вітаміну Е (200 г/т) у поєднанні з різними рівнями селену (0,1 та 0,2 г/т) підвищує антиоксидантний статус організму курок за рахунок зниження фонового вмісту МДА в печінці (Р0,05), концентрації вільних радикалів (Р0,05) та вірогідного (Р0,05) підвищення вмісту вільних небілкових сульфгідрильних груп крові. У цьому разі активність еритроцитарної ГП вірогідно (Р0,05) знижувалась. Збільшення в складі комбікормів частки кукурудзи суттєво не впливало на стан антиоксидантної системи, хоча спостерігалось вірогідне (Р0,05) зниження концентрації вільних SH-груп. Виявлено тенденцію до збільшення фонового вмісту МДА в печінці та зниження вмісту вільних SH-груп крові при використанні комбікормів з високими рівнями люцернового борошна, а також зв’язок між активністю ГП та інтенсивністю ПОЛ.

Функціональний стан крові та печінки. Дослідженнями встановлено, що збільшення в комбікормах рівнів вітаміну Е, кукурудзи та люцернового борошна не впливає вірогідно на кількість трансферину та метгемоглобіну крові (Р0,05). Використання комбікормів із співвідношенням вітаміну Е та селену відповідно 200 та 0,2 г/т (6-а група) обумовило невірогідне (Р0,05) зниження вмісту трансферину на 22,4% порівняно з аналогами 4-ї групи та вірогідне (Р0,05) на 24% - порівняно з аналогами 1-ї групи.

Надлишкове надходження вітаміну Е до організму курок не впливало на кількість окисленого цитохрому Р-450, Mn- і Мо-вмісних білків. Однак у цьому разі спостерігалось невірогідне (Р0,05) збільшення концентрації відновлених залізосірчаних білків та семіхінонних вільних радикалів. Вірогідних змін у вказаних показниках між курками 2 та 3-ї груп не виявлено.

Підвищення у комбікормі частки люцернового борошна від 5 до 10% викликало вірогідне (Р0,05) збільшення кількості окисленого цитохрому Р-450 та невірогідне збільшення кількості залізосірчаних, Мn- та Мо-вмісних білків. При збільшенні в комбікормах частки люцернового борошна від 10 до 15% та добавки селену до 0,2 г/т не виявлено суттєвих змін у концентрації білків мітохондріальних дихальних ланцюгів.

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Згідно зі схемою другого досліду було сформовано чотири групи курок. Годівлю птиці кожної групи здійснювали повнораціонними комбікормами, які за набором компонентів порівняно з першим дослідом суттєво не відрізнялись. Різниця в годівлі птиці була обумовлена різними рівнями в комбікормах вітаміну Е, селену та кукурудзи, тоді як рівні кормів тваринного походження, трав’яного борошна різнотравного, мінеральних добавок були однаковими для всіх груп. Добавки вітамінів А, Е, D3 та С вводили у вигляді сухих стабілізованих препаратів у дозах, аналогічних першому досліду. Добова даванка комбікорму на одну голову за період досліду становила 108,6-108,8 г.

Продуктивні якості курок-несучок. За даними другого досліду, що тривав 16 тижнів, не виявлено вірогідної різниці між групами за показниками несучості, збереженості поголів’я, живою масою курок та витратами комбікорму на одиницю продукції (табл. 7).

Середня маса яєць курок дослідних груп була на 0,9-3,8% нижче, ніж у контрольних аналогів. Вірогідна різниця за масою яєць спостерігалась між несучками 2- і 3-ї (Р0,001), 3- і 4-ї груп (Р0,01), а між аналогами 1- та 2-ї груп – була невірогідною (Р0,05).

Морфологічні показники якості яєць. Встановлено, що збільшення в комбікормі добавки вітаміну Е від 10 до 200 г/т (1- та 2-а групи) сприяло вірогідному збільшенню на 2,9% відносної маси яєчного білка (Р0,05) та зниженню на 7,2% відносної маси шкаралупи яєць (Р0,001) у курок 2-ї групи. Зміна в комбікормі частки кукурудзи не впливала на відносну масу складових частин яйця.

Виявлено вірогідне (Р0,001) зниження абсолютної маси шкаралупи яєць на 7,7% у результаті надлишкового надходження вітаміну Е та поліпшення якості шкаралупи при збільшенні в комбікормі добавки селену до 0,2 г/т.

Таблиця 7 - Продуктивні якості курок-несучок

Показник | Група

1 | 2 | 3 | 4

Несучість на середню

несучку, шт. |

73,0 |

72,1 |

72,3 |

73,4

Інтенсивність

несучості, % |

65,2 0,7 |

64,3 1,7 |

64,5 0,6 |

65,5 1,2

Середня маса яєць, г | 63,0 0,29 | 62,4 0,31 | 60,6 0,29** | 61,9 0,37*

Кількість яєчної маси на середню несучку, г | 1145,7

10,2 | 1120,0

23,6 | 1088,6

3,4* | 1118,6

22,7

Жива маса курок, кг:

на початку досліду | 1,526

0,023 | 1,513

0,019 | 1,499

0,023 | 1,485

0,022

у кінці досліду | 1,531

0,027 | 1,479

0,020 | 1,468

0,023 | 1,511

0,024

Витрати комбікорму, кг:

на 10 яєць | 1,66 | 1,68 | 1,68 | 1,66

на 1 кг яєчної маси | 2,65 0,06 | 2,71 0,04 | 2,78 0,06 | 2,69 0,05

Збереженість, % | 98 | 98 | 96 | 94

* Р<0,05; **Р<0,001 порівняно з 1-ю групою.

Вірогідних відмінностей за індексом форми та товщиною шкаралупи яєць не виявлено. У курок контрольної групи ці показники були відповідно 75,9% та 0,357 мм, а в аналогів дослідних груп вони знаходились у межах 74,6-75,2% та 0,354-0,361 мм відповідно.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЯЄЦЬ

Розрахунок економічної ефективності виробництва яєць проводили за даними впровадження. Для порівняльного випробування комбікормів, що відрізнялись лише за кількістю добавки вітаміну Е, було сформовано дві групи курок-несучок кросу “Hy Line” по 10500 голів у кожній. Враховуючи можливість появи небажаних побічних ефектів при згодовуванні комбікормів з надлишковим рівнем