МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВўЯ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

ПРУГЛО АНАТОЛІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 618.2-055.25+618.3-008.6-084

Профілактика анемії

вагітних і пізніх гестозів

у юних первородящих

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Київ–2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному

університеті ім. С.І.Георгієвського МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

кандидат медичних наук, доцент Баскаков Петро Миколайович, Кримський медичний університет ім.С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології післядипломної освіти

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

доктор медичних наук, професор, Коломійцева Антоніна Георгіївна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, зав. відділенням патології вагітності та пологів;

доктор медичних наук Камінський Вўячеслав Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, доцент кафедри акушерства та гінекології №2

ПРОВІДНА УСТАНОВА

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології, м.Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться "28 " _березня_ 2001 року

о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий “_27__” _лютого_ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У структурі основних акушерських ускладнень протягом останніх десятиліть одне з головних місць займають анемія вагітних і пізні гестози (Б.М.Венцковський та співавт., 1998; Р.В.Богатирьова та співавт.,1999). При цьому, відбувалося істотне збільшення частоти даних ускладнень і змін клінічної симптоматики переважно за рахунок стертих, моно-симптомних форм, що тяжко піддаються лікуванню (В.І.Беседін та співавт., 1997; В.Є.Радзинський та співавт., 1999; C.Stevens-Simon et al., 1992).

Серед різних факторів ризику розвитку даної патології все більше значення набуває обтяжений преморбідний фон, особливо в плані вихідних ендокринопатій. Одну з основних груп обтяженого анамнезу складають юні первородящі, частота яких росте з року в рік (А.Г.Коломійцева та співавт., 1997; Н.Г.Богдашкін, 1998). Це обумовлено цілим рядом об'єктивних причин, серед яких можна виділити лібералізацію статевих відношень, низький рівень сексуального виховання, погіршення екологічної й економічної ситуації в країні й ін. (Л.Б.Маркін та співавт., 1996; Л.В.Тимошенко та співавт., 1998). При цьому, загальноприйнятим є той факт, що первородящі в 18 років складають групу високого ризику по розвитку акушерських і перинатальних ускладнень (Е.Б.Яковлева, 1994; А.Ф.Якубовський, 1999).

Незважаючи на значне число наукових публікацій по цим двом проблемам, практично невивченими залишаються питання розвитку й ефективної профілактики анемії вагітних і пізніх гестозів у юних первородящих. Це стало для нас підставою для проведення даної наукової роботи.

Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології післядипломної освіти Кримського медичного університету ім. С.І.Георгієвського, № д.р. 0196 ИО 14531/1.27.

Мета роботи і задачі дослідження:

Метою роботи стало зниження частоти і ступеня тяжкості анемії вагітних і пізніх гестозів у юних первородящих на підставі наукової розробки і використання комплексу лікувально-профілактичних заходів для зменшення перинатальної патології і смертності.

Для реалізації вказаної мети були поставлені такі задачі:

1. Вивчити порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності і пологів у молодих (19-20 років) і юних (13-18 років) первородящих.

2. З'ясувати особливості функціонального стану фетоплаценарного комплексу, імунологічного і гемостазіологічного статусу у юних вагітних.

3. Встановити взаємозв'язок клінічних, ехографічних, ендокринологічних, імунологічних і гематологічних особли-востей у юних первородящих.

4. Розробити і довести ефективність комплексу лікувально-профілактичних заходів по зниженню частоти і ступеня тяжкості гестаційної анемії й пізніх гестозів у юних вагітних.

Оўбєкт дослідження - молоді (19-20 років) і юні (13-18 років) первородящі.

Предмет дослідження - функціональний стан фетоплацентарного комплексу, рецепторний апарат моноцитів і лімфоцитів, гемостазіологічний статус.

Методи дослідження - клінічні, ехографічні, радіоімунологічні, імунологічні, біохімічні, морфологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені порівняльні аспекти частоти і ступеня тяжкості, а також терміни розвитку анемії вагітних і пізніх гестозів у молодих (19-20 років) і юних (13-18 років) первородящих. Вперше установлений взаємо-зв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними, імунологічними і гематологічними показниками у юних вагітних. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез анемії вагітних і пізніх гестозів у первородящих до 18 років, а також розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Уточнено ряд клінічних моментів і факторів ризику розвитку анемії вагітності й пізніх гестозів у первородящих до 18 років. Встановлено основні особливості структури цих ускладнень і етапність їх розвитку.

Розроблена і впроваджена лікувально-профілактична методика по зниженню частоти і ступеня тяжкості анемії вагітних і пізніх гестозів у юних первородящих на підставі застосування ГБО і комплексу мінералів і вітамінів.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 1998 по 2001 р.р. Автором проведене клініко-лабораторне і функціональне обстеження 150 юних первородящих, що одержували різні лікувально-профілактичні методики під час вагітності. Самостійно проведений забір і підготування біологічного матеріалу. Дослідження виконані безпосередньо автором.

Автором розроблені практичні рекомендації по зниженню частоти і ступеня тяжкості анемії вагітних і пізніх гестозів у юних первородящих. Статистична обробка отриманих даних виконане безпосередньо автором.

Апробація. Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на ІІІ пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Ужгород, вересень, 1999 р.); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів республіки Крим (червень 2000) та Київської області (вересень 2000 р.); на засіданні проблемної комісії Кримського медичного університету ім. С.І.Гергієвського (жовтень 2000 р.). Результати досліджень впроваджені в родопомічних закладах республіки Крим.

Публікації. За темою кандидатської дисертації надруковано 6 наукових робіт, 5 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 126 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків і списку використаних джерел, що містить100 вітчизняних та 88 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 17 таблицями та 37 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обўєкт, методи та методологія досліджень. На першому етапі наших досліджень були вивчені порівняльні аспекти розродження 50 юних первородящих (13-18 років) (І група) та 50 молодих жінок (19-20 років) – контрольна група. Надалі, оцінена ефективність загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів (А.Ф.Яку-бовський та П.П.Григоренко, 1999) у 50 юних первородящих (ІІ група) та розробленої нами методики – 50 первородящих до 18 років (ІІІ група).

Основниим відмінними особливостями запропонованої нами лікувально-профілактичної методики стало використання гіпер-баричної оксигенації (ГБО) на апараті “ОК-МТ” (Київ, Україна) – 6 курсів щотижнево (28-33 тижні), а також комплексного біологічного препарату “Мінеравіт” (по ліцензії фірми “Ерісо” Єгипет) в терапевтичній дозі в ці ж терміни. В 1 капсулі препарату містяться: кислота аскорбінова (75 мг); тіамін (5 мг); рибофлавін (2,5 мг); кальцій пантотенат (4 мг); пірідоксін (0,5 мг); кислота фолієва (0,5 мг); цианокобаламін (1 мкг); кислота никотинова (40 мг); калій (4,5 мг); кальцій (300 мг); магній (35 мг); залізо (100 мг); цинк (37 мг); марганець (2 мг) і йод (98 мг).

Ультразвукові дослідження проводились на апараті “PHILLIPS” (Франція, 1992), кардіотокографічні дослідження – на апараті “РМП-007” (Політехмед, Україна-Росія, 1998).

При вивченні гормональних взаємовідношень визначали в сироватці крові радіоімунологічним методом рівень естрадіолу, прогестерону, тестостерону, хоріонічного гонадоторопіну та плацентарного лактогену за допомогою комерційних наборів (КІТ) фірми “CEA-IRE SORY” (Франція) (О.Г.Резніков 1990).

Для оцінки системного імунітету хворих вивчали рецептори моноцитів (до Fc-фрагменту IgG – EA-PУМ та С-3 компоненту комплементу – ЕАС-РУМ) та лімфоцитів (CD3+; CD4+; CD8+ та CD4+ / CD8+) (В.М.Манько 1987; К.А.Лебедев та співавт. 1990).

Для вивчення впливу плацентарних гормонів на рецепторний апарат моноцитів та лімфоцитів додатково проводили “навантажувальний” тест з хоріонічним гонадотропіном (purity by HLPC 99,9%).

Рівень сироваткового заліза та морфологічні показники еритроцитів – відносне число дискоцитів, оксантоцитів та сфероцитів проводилось по загальноприйнятій методиці (Г.А.Даштоянц 1998).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П.Мінцера та співавт. (1997). Графіки оформлювались за допомогою програми "Microsoft Excel 7.0”.

Автор висловлює подяку професору Хренову О.А. за допомогу, надану при виконанні лабораторних методів дослідження.

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні по-рівняльних аспектів акушерської і перинатальної патології у молодих і юних первородящих нами відзначений ряд особливостей преморбідного фону, що надалі суттєво вплинув на частоту розвитку основних ускладнень. Так, варто зазначити на більш обтяжений анамнез у жінок до 18 років, що виявлялося високою частотою перенесених внутрішньоматкових втручань (артифіційні і мимовільні аборти), також значний рівень супутньої соматичної (тиреотоксикоз, вегето-судинна дистонія і пієлонефрит) і генітальної патології (запальні процеси і порушення менструального циклу). На нашу думку, одним з пояснень цих розходжень є більш ранній початок статевого життя і пов'язана з цим психоемоційна напруга. Крім того, певне значення тут грає і більш високий рівень шкідливих навичок (паління, вжиток алкоголю і наркотиків) у цій віковій групі.

Як свідчать дані літератури (Л.Б.Маркін та співавт., 1996; К.В.Воронін та співавт., 1997; E.R.Anamey, 1995) у юних жінок під час вагітності настає напруга компенсаторних механізмів, порушення вегетативної рівноваги з переважанням вмісту дофаміну. Крім того, у силу вікових особливостей, всі органи і системи знаходяться в стані функціональної напруги, що є однією з основних причин ускладненого перебігу вагітності і пологів і перинатальної патології.

Основні розходження клінічного перебігу гестаційного періоду мали місце після 20 тижнів вагітності (рис.1). Це підтвердилося більш високою частотою анемії; пізніх гестозів і, що особливо важливо, їх сполученням, причому різниця тут склала 5,8 рази. На додаток до цього, можна зазначити і на достовірні розходження з боку рівня фетоплацентарної недостатності. На жаль, у сучасній літературі (Е.Б.Яковлева, 1994; А.Ф.Якубовський, 1999; D.Black, 1996) немає даних про особливості структури і терміни розвитку основних акушерських ускладнень у юних первородящих. Отримані нами результати свідчать, що в жінок до 18 років звертає на себе увагу істотна питома вага анемії II (35,9%) і III ступеня тяжкості (17,9%). Крім того, у юних жінок більш ніж у половині спостережень (54,2%) розвивалася прееклампсія середнього ступеня тяжкості. Серед основних проявів фетоплацентарної недостатності можна зазначити на переважання хронічної гіпоксії плоду (65,2%) і різних поєднаних форм (82,6%).

Дуже показовими є і терміни появи основних акушерських ускладнень. Так, у молодих жінок середні показники розвитку різної патології, практично, збігаються: 33,1-33,4 тижні вагітності. На відміну від цього, у юних вагітних просліджується чітка етапність розвитку основних ускладнень: у 29,1 тиж. - анемія вагітних, потім у 32,4 тиж. - пізні гестози і тільки в 34,5 тиж. - фетоплацентарна недостатність. Отже, гестаційний період у жінок до 18 років супроводжується високим рівнем акушерської патології, що розвивається поступово - починаючи з анемії, потім пізні гестози і тільки після цього фетоплацентарна недостатність. Отримані дані, на наш погляд, варто враховувати при розробці термінів і якості лікувально-профілактичних заходів у цій віковій групі.

У літературі останніх років (М.Г.Богдашкін, 1998; В.К.Чайка та співавт., 1998; M.A.Curry et al., 1998) не викликає сумнівів факт наявності прямої корелятивної залежності між ускладненнями гестаційного періоду і безпосередньо в пологах. У підтвердження до цього слід зазначити на більш високий рівень у юних жінок передчасного розриву плодових оболонок (42,0% проти 20,0%; p<0,01); патологічного прелімінарного періоду (38,0% у порівнянні з 16,0%; p<0,01) і аномалій пологової діяльності (30,0% проти 14,0%; p<0,01). Також, дуже важливим моментом є і більш висока питома вага передчасних пологів у юних жінок (12,0% у порівнянні з 4,0%; p<0,01), а також кесаревих розтинів (16,0% проти 8,0%; p<0,05). При цьому, дана різниця мала місце за рахунок таких показників, як клінічно вузький таз і аномалії пологової діяльності.

Аналізуючи перинатальні наслідки розродження можна виділити в I групі істотну частоту асфіксії середнього і тяжкого ступеня (18,0% у порівнянні з 6,0%; p<0,01), затримку внутрішньоутробного розвитку (28,0% проти 12,0%; p<0,01); постгiпоксичну енцефалопатію (24,0% у порівнянні з 8,0%; p<0,01) і інфекційні ускладнення (18,0% проти 4,0%; p<0,01). Перинатальні втрати склали в контрольній групі 20,0‰, а в I - 60,0‰ (дистрес-синдром; інтраамніальна асфіксія і постнатальна інфекція). Ці дані дозволяють нам погодитися з думкою Л.Б.Маркіна і співавт. (1996; 1998 р.р.) про високий ступінь перинатального ризику в юних жінок.

Отже, як показали результати проведених досліджень на I етапі, основними ускладненнями вагітності в первородящих до 18 років є анемія вагітних і пізні гестози, що розвиваються, як правило, у поєднанні. Фетоплацентарна недостатність виникає вторинно і є, на нашу думку, слідством цих ускладнень. Отримані дані дозволили нам переглянути терміни і якість проведення лікувально-профілактичних заходів у юних первородящих, чому і присвячене дане наукове дослідження.

Аналізуючи основні особливості клінічної характеристики юних вагітних, які одержували різні лікувально-профілактичні методики, необхідно відзначити відсутність достовірних розходжень по основних показниках преморбідного фону.

Як було уже відзначено вище, основними відмінностями запропонованої нами методики виявилося використання ГБО і комплексного біологічного препарату "Мінеравіт" (ІІІ група хворих). Отримані результати свідчать, що основні розходження мали місце після 20 тижнів вагітності. Це виражалося достовірним зниженням частоти гестаційної анемії (з 76,0% до 50,0%; p<0,05); пізніх гестозів (з 50,0% до 34,0%; p<0,05); їх поєднання (з 48,0% до 30,0%; p<0,05), а також фетоплацентарної недостатності (з 44,0% до 26 0%; p<0,05). Також, тут варто виділити і високу частоту поєднання анемії й пізніх гестозів, причому як у II (48,0% із 76,0-50,0%), так і в III групі (30,0% із 50,0-34,0%). Ці дані наочно свідчать про виражений взаємозв'язок основних акушерських ускладнень.

З огляду на особливості вищевказаних даних ми вважали за доцільне вивчити структуру ступеня тяжкості анемії вагітних. Так, під впливом комплексного використання ГБО і препарату "Мінеравіт" збільшилася питома вага анемії I ст. (із 44,7% до 72,0%; p<0,05) на фоні одночасного зниження II ст. (із 39,5% до 20,0%; p<0,05) і III ст. тяжкості (із 15,8% до 8,0%; p <0,05). Ці дані наочно свідчать про зниження ступеня вираженості анемії вагітних у юних жінок. Аналогічну картину можна було спостерігати і при структурному аналізі ступеня тяжкості пізніх гестозів. Це виражалося в більш високій частоті в жінок III групи прееклампсії легкого ступеня (76,5% у порівнянні з 48,0%; p<0,05) і важкого ступеня (5,9% у порівнянні з 20,0%; p<0,05). У порівнянні з цим, структура фетоплацентарної недостатності по групах достовірно не відрізнялася (p>0,05).

На наш погляд, особливий інтерес подають дані про терміни появи анемії й пізніх гестозів з урахуванням різних лікувально-профілактичних методик. Якщо на фоні загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів (ІІ група) чітко простежується динаміка розвитку: анемія - пізні гестози - фетоплацентарна недостатність. На відміну від цього, при використанні запропонованої нами методики (ІІІ група) терміни розвитку цих ускладнень є, практично, ідентичними (33,1-33,4 тиж.). Співставляючи ці результати зі значним зниженням рівня анемії й пізніх гестозів можна припустити, що нам вдалося спочатку знизити частоту гестаційної анемії, що, як правило, виникає в 28-29 тижнів. Внаслідок цього вже вторинно зменшилося і число пізніх гестозів, а також ступінь вираженості порушень у системі мати-плацента-плід. Отримані дані збігаються з думкою А.Я.Сенчука (1996) про передуючу роль анемії вагітних у розвитку інших видів акушерських ускладнень.

Подальші результати вказують на той факт, що завдяки застосуванню ГБО і препарату "Мінеравіт" удалося знизити частоту ускладнень у пологах у юних первородящих. Найбільше наочно це проглядається з боку рівня передчасного розриву плодових оболонок (40,0% у порівнянні з 26,0%; p<0,05); патологічного прелімінарного періоду (36,0% проти 20,0%; p<0,05) і аномалій пологової діяльності (30,0% у порівнянні з 18,0%; p<0,05). Підтвердженням позитивного впливу запропонованої нами методики явилося також зменшення питомої ваги передчасних пологів (з 14,0% до 6,0%; p<0,01) і частоти кесарських розтинів (з 18,0% до 8,0%; p<0,01).

Перинатальні втрати при розродженні юних первородящих, вивчені різними авторами (Л.Б.Маркін та співавт., 1996, 1998; Ю.П. Вдовиченко та співавт., 1998), мають високий рівень. Завдяки застосуванню нашої методики вдалося достовірно зменшити частоту асфіксії новонароджених (із 44,0% до 24,0%; p<0,05); їх гіпотрофії (із 30,0% до 16,0%; p<0,05) і постгіпоксичної енцефалопатії (із 24,0% до 14,0%; p<0,05). При цьому, перинатальні втрати склали 60,0‰ у II групі (загальноприйнята методика) і тільки 20,0‰ - у III (ГБО + "Мінеравіт").

Серед додаткових методів дослідження, для більш глибокого розуміння вищеописаних розходжень, ми вивчили основні особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу, рецепторного апарата лімфоцитів і гемостазіологічий статус.

Для адекватної оцінки зміни в системі мати-плацента-плід було проведене вивчення біофізичного профілю плоду (БФП) і ендокринологічного статусу, що є найбільше інформативним (В.І.Кулаков, 1997; В.Н.Серов та співавт., 1997; В.Є.Радзинський та співавт., 1999). Вивчення БФП напередодні розродження вказує на явне переважання показника "10-12 б" (56,0% у порівнянні з 26,0%; p<0,01) на фоні вираженого зниження значення "6-7 б" (16,0% проти 32,0%; p<0,05) під впливом розроблених нами лікувально-профілактичних заходів.

Результати проведених ендокринологічних досліджень дозволяють відзначити, що в юних вагітних II групи, починаючи з 28-29 тижнів вагітності, достовірно знижується рівень естріолу (до 23,2±2,1 нмоль/л; p<0,05) на фоні одночасного підвищення вмісту кортизолу (до 852,4±20,7 нмоль/л; p<0,05). У наступному, у 32-33 тижні додатково до цього зменшується розмір хоріонічного гонадотропіну (до 221,3±20,7 нмоль/л; p<0,05), а до 37-38 тиж. - прогестерону (до 532,4±14,9 нмоль/л; p<0,05) і плацентарного лактогену (до 220,8±20,4 нмоль/л; p<0,05). Включення в комплекс лікувально-профілактичних заходів ГБО і препарату "Мінеравіт" дозволило запобігти виникаючі ендокринологічні зміни після 32 тижнів вагітності.

Серед найбільш інформативних показників імунологічного статусу віддається перевага стану рецепторного апарату імунокомпетентних клітин-моноцитів і лімфоцитів (І.Д.Понякина, 1984; А.І.Кусельман, 1987; Е.І.Соколова, 1998). Для більш глибокого розуміння аутоімунних процесів, що відбуваються в організмі юних вагітних, ми використовували додатковий "навантажувальний" тест з хоріонічним гонадотропіном. При цьому, у жінок контрольної групи нами встановлено в терміни з 28 до 38 тижнів вагітності достовірне зниження числа моноцитів з рецепторами до Fc-фрагмента Ig; лімфоцитів із рецепторами CD 3+; CD 4+; урокінази і тканинного активатора плазміногена на фоні одночасного збільшення числа лімфоцитів з рецепторами до CD 8+ і тромбіну (p<0,05). У юних вагітних ІІ групи в 28-29 тижнів ми спостерігали достовірне зниження числа моноцитів з рецепторами до Fc-фрагмента Ig і С-3 компоненту комплемента (p<0,05), кількості лімфоцитів з рецепторами CD 3+; CD 4+; до урокінази і тканинному активатору плазміногена (p<0,05) при одночасному збільшенні числа цих клітин із рецепторами до CD 8+ і тромбіну (p<0,05). Надалі це прогресувало аж до розродження.

З широкого спектра гематологічних показників ми вирішили зупинитися на найбільше інформативних, якими, на наш погляд, є вміст заліза та морфологічної характеристики еритроцитів.

Так, як свідчать отримані дані під впливом розробленої нами методики вдалось підвищити вміст сироваткового заліза в 32-33 тижнів, а також напередодні розродження. Аналіз морфологічної характеристики еритроцитів доведено в табл.1.

Таблиця 1

Морфологічна характеристика еритроцитів

Група жінок Дата дослідження n Дискоцити (%) Оксантоци-ти (%) Сфероцити (%)

1 2 3 4 5

Контрольна група 28-29 тиж. 32-33 тиж. 37-38 тиж. 50 96,2±3,1 96,1±2,8 95,3±2,4 2,1±0,1 2,0±0,1 2,3±0,1 1,7±0,1 1,4±0,1 2,4±0,1

1 2 3 4 5

ІІ група 28-29 тиж. 32-33 тиж. 37-38 тиж. 50 73,2±2,4* 74,1±2,1* 73,5±2,5* 13,1±0,6*** 14,3±0,7*** 12,8±0,8*** 13,7±0,8*** 11,6±0,9*** 13,7±1,0***

ІІІ група 28-29 тиж. 32-33 тиж. 37-38 тиж. 50 75,2±2,1* 88,2±2,4* 95,3±2,1 12,9±1,0*** 5,1±0,5* 2,3±0,1 12,5±1,1*** 6,7±0,7* 2,4±0,1

Достовірність р відносно контрольної групи

* < 0,05; ** < 0,01; *** < 0,001

Необхідно відмітити, що у юних жінок в 28-29 тижнів мало місце достовірне зниження числа дискоцитів на фоні одночасного збільшення кількості оксантоцитів та сфероцитів. Це дозволить нам говорити про переважання аутоімунного компонента анемії у юних вагітних, для якого характерно зміна форми еритроцитів з дископодібної на сферичну. Включення в комплекс лікувально-профілактичних заходів ГБО та препарата "Мінеравіт" дозволило спочатку достоверно змінити в 32-33 тижні (р<0,05), а до розродження – нормалізувати морфологічну форму еритроцитів (р>0,05). Співставляючи ці результати з клінічними, ендокри-нологічними та імунологічними даними можна говорити про зниження аутоімунного процесу у юних вагітних під впливом розробленої нами методики.

Таким чином, як показали результати проведених досліджень, для зниження частоти та ступеня вираженості пізніх гестозів і анемії вагітних у юних жінок необхідно використовувати гіпербаричну оксигенацію та комплексний біологічний препарат "Мінеравіт" по розробленій нами схемі.

ВИСНОВКИ

1. Юні первородящі є група ризику по розвитку анемії вагітних (78,0%) та пізніх гестозів (48,0%), при цьому їх поєднання складає 46,0%. У структурі анемії переважала анемія ІІ-ІІІ ступеня тяжкості (53,8%), а серед різних варіантів пізніх гестозів - прееклампсія середнього ступеня тяжкості (54,2%).

2. Розвиток основних гестаційних ускладнень у юних вагітних має поетапний характер: спочатку анемія (29,1 тиж.), потім пізні гестози (32,4 тиж.) і після цього фетоплацентарна недостатність (34,5 тиж.).

3. У юних первородящих має місце порушення стану внутрішньоутробного плода, що проявляється зміною його біофізичного профілю, хронічною гіпоксією плода (65,2%), зниженням рівня основних гормонів після 28 тижнів вагітності: естріола (до 23,2±2,1 нмоль/л; p<0,05); хоріонічного гонадотропіну (до 221,3±20,7 нмоль/л; p<0,05); плацентарного лактогену (до 220,8±20,4 нмоль/л; p<0,05) на фоні одночасного підвищення рівня кортизолу (до 852,4±20,7 нмоль/л).

4. Зміна імунологічного статусу юних вагітних починається з 28-29 тижнів і характеризується достовірним зниженням числа моноцитів з рецепторами до Fc-фрагмента Ig і C-3 компоненту комплемента (p<0,05), кількості лімфоцитів із рецепторами CD3+; CD4+; до урокінази і тканинного активатора плазміногена (p<0,05) при одночасному збільшенні числа цих клітин з рецепторами до CD8+ і тромбіну. Надалі ці зміни прогресують аж до розродження (p<0,01).

5. Гематологічний статус юних вагітних характеризується достовірним зниженням вмісту сироваткового заліза в 28-29 тижнів (p<0,05) при одночасному зменшенні числа дискоцитів і збільшенні кількості оксацитів і сфероцитів (p<0,05), що свідчить про поєднання залізодефіцитного і аутоімунного компонентів анемії.

6. Для профілактики гестаційної анемії та пізніх гестозів розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, який полягає у використанні гіпербаричної оксигенації – 6 сеансів щотижня (28-33 тижні), а також комплексний біологічний препарат “Мінеравіт” в загальноприйнятій дозі в ці ж терміни.

7. Використання розробленої нами профілактичної методики в юних вагітних дозволило знизити частоту гестаційної анемії в 1,6 рази: пізніх гестозів - у 1,5 рази; їх поєднання в 1,6 рази; фетоплацентарної недостатності - у 1,7 рази; аномалій пологової діяльності - у 1,7 рази; передчасних пологів - у 2,3 рази; кесаревих розтинів - 2,3 рази і перинатальних втрат - у 3 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шадлун Д.Р., Козодой Г.В., Пругло А.К., Діжа М.О., Таращенко О.Д., Лисенко Б.М. Актуальні питання антенатальної загибелі плода на сучасному етапі //Буковинський медичний вісник. – 1999. - №3. – С.151-154.

2. Можаєва Н.В., Баскаков П.М., Романенко Т.Г., Пругло А.К., Діжа М.О. Медико-соціальне значення абдомінального розродження у сучасному акушерстві //Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1999. - №3. – С.31-32.

3. Пругло А.К. Профілактика анемії вагітних та ОПГ-гестозів у юних первородящих // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - №6. – С.35-37.

4. Пругло А.К., Шихненко В.Г., Гріндей Л.М. Особливості системної гемодинаміки при пізніх гестозах у юних первородящих // В зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики” Київ-Луганськ”. – 2000. – вип.4. - С.108-111.

5. Кіяшко Г.П., Гріндей Л.М., Трушкевич О.О., Пругло А.К., Діжа М.О. Актуальні питання корекції фетоплацентарної недостатності у юних первородящих з тиреотоксикозом // Тези доп. ІV Пленуму асоц. акушерів-гінекологів України. – Київ-Ів-Франківськ. – 2000. – С.306-307.

АНОТАЦІЯ

Пругло А.К.

Профілактика анемії вагітних і пізніх гестозів у юних первородящих.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія.

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Київ, 2001.

Вивчені особливості та терміни розвитку акушерської і перинатальної патології у первородящих до 18 років на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Показано, що розвиток основних гестаційних ускладнень носить поетапний характер – спочатку анемія вагітних, потім пізні гестози і фетоплацентарна недостатність. Науково обгрунтовані, розроблені і впроваджені практичні рекомендації по зниженню частоти і ступеня вираженості анемії і пізніх гестозів у юних первородящих на підставі використання гіпербаричної оксигенації та комплексного біологічного препарату “Мінеравіт”. Це дозволило вивчити безпосередньо результати розродження первородящих до 18 років.

Ключові слова: юні первородящі, анемія, пізні гестози, профілактика.

ANNOTATION

Pruglo A.K.

Prophylaxis of anemia of pregnancy and late gestoses in young primiparas.

Manuscript. Thesis for a degree of candidate of medical sciences

Specialty 14.01.01 – obstetrics and gynecology.

P.L.Shupik Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine.

Kyiv, 2001.

The distinctive features and the terms of the development of obstetric and perinatal pathology in primiparas under 18 were studied on the basis of clinicolaboratory and functional methods of examinations. The development of main gestational complications is of staged character-first anemia of pregnancy, then late gestoses and fetoplacental insufficiency. The practical recommendations aimed at the decrease of the frequency and the expression degree of anemia and late gestoses in young primiparas on the basis of using hyperbaric oxygenation and complex biological preparation "Mineravit" were scientifically substantiated, worked out and introduced. It permitted to study the immediate results of delivery in primiparas under 18.

Key words: young primiparas, anemia, late gestoses, prophylaxix.

АННОТАЦИЯ

Пругло А.К.

Профилактика анемии беременных и поздних гестозов у юных первородящих.

Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук.

Специальность 14.01.01 – акушерство и гинекология.

Киевская медицинская академия последипломного образования

им. П.Л.Шупика МЗ Украины.

Киев, 2001.

Научная работа посвящена решению актуального вопроса современного акушерства - снижению частоты и степени выраженности анемии беременных и поздних гестозов у первородящих до 18 лет.

Научная новизна полученных результатов состоит в том, что впервые изучены сравнительные аспекты частоты и степени тяжести, а также сроки развития анемии беременных и поздних гестозов у молодых (19-20 лет) и юных (13-18 лет) первородящих. Впервые установлена взаимосвязь между клиническими, эхографическими, эндокрнологическими, иммунологическими и гематологическими показателями у юных беременных. Это позволило расширить имеющиеся данные о патогенезе анемии беременных и позднего гестоза у первородящих до 18 лет, а также разработать и внедрить комплекс лечебно-профилактических мероприятий.

В результате проведенных исследований установлено, что частота анемии беременных у юных женщин составила 78,0%, а поздних гестозов - 48,0%, при этом их сочетание составляет 46,0%. В структуре анемии наиболее часто встречались ІІ-ІІІ степени тяжести (53,8%), а среди различных вариантов поздних гестозов - преэклампсия средней степени тяжести (54,2%). Развитие основных гестационных осложнений у юных беременных носит поэтапный характер: сначала анемия (29,1 нед.), затем поздние гестозы (32,4 нед.) и после этого фетоплацентарная недостаточность (34,5 нед.). Эндокринная функция фетоплацентарного комплекса у юных беременных характеризуется достоверным снижением, начиная с 28-29 недель уровня эстриола (p<0,05) на фоне одновременного повышения содержания кортизола (p<0,05); в 32-33 нед. дополнительно к этому уменьшается количество хорионического гонадотропина (p<0,05), а в 37-38 нед. - прогестерона (p<0,05), пролактина (p<0,05) и плацентарного лактогена (p<0,05). Изменение иммунологического статуса юных беременных начинается с 28-29 недель и характеризуется достоверным снижением числа моноцитов с рецепторами к Fc-фрагменту IgG и C-3 компоненту комплемента (p<0,05), количества лимфоцитов с рецепторами CD3+; CD4+; к урокиназе и тканевому активатору плазминогена (p<0,05) при одновременном увеличении числа этих клеток с рецепторами к CD8+ и тромбину. В дальнейшем эти изменения прогрессируют вплоть до родоразрешения (p<0,01). Гематологический статус юных беременных характеризуется достоверным снижением содержания сывороточного железа в 28-29 недель (p<0,05) при одновременном уменьшении числа дискоцитов и увеличении количества оксацитов и сфероцитов (p<0,05), что свидетельствует о преобладании аутоиммунного комплекса анемии. Профилактика гестационной анемии и поздних гестозов у юных беременных заключается в использовании ГБО - 6 сеансов еженедельно (28-33 недель), а также комплексного биологического препарата "Минеравит" по 1 капсуле ежедневно в эти же сроки. Использование разработанной нами профилактической методики у юных беременных позволило снизить частоту гестационной анемии в 1,6 раза: поздних гестозов - в 1,5 раза; их сочетания в 1,6 раза; фетоплацентарной недостаточности - в 1,7 раза; аномалий родовой деятельности - в 1,7 раза; преждевременных родов - в 2,3 раза; кесаревых сечений - 2,3 раза и перинатальных потерь - в 3 раза.

Ключевые слова: юные первородящие, анемия, поздние гестозы, профилактика.