ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ (м. ОДЕСА) ім.К.Д.УШИНСЬКОГО

ПРОКОФ’ЄВА-АКОПОВА Світлана Олександрівна

УДК 153.71+371.044.3+78.01

ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ МОТИВАЦІЇ СПРИЙНЯТТЯ

ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЮНАЦТВОМ

/НА ПРИКЛАДІ МУЗИКИ/

19.00.07- педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук,доцент

МЕЛІХОВА Ірина Олексіївна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського, доцент кафедри педагогіки та психології початкового навчання.

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук,старший науковий

співробітник

КУЛЬЧИЦЬКА Олена Іполитівна,

Інститут педагогіки та психології професійної освіти АПН України,м. Київ.

- кандидат психологічних наук,доцент

ПАПІР Ольга Олегівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського, доцент кафедри психології.

Провідна установа - Слов’янський державний педагогічний інститут,

кафедра психології, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться_26__квітня 2001 р. о__11_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65091, м.Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнсь-кого державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий__ 23_березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Духовний і моральний розвиток людини був предметом низки фундаментальних досліджень у галузі психології (Н.І.Киященко, Н.Л. Лейзеров, Б.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, Я.І Жукова, А.І. Комарова, А.В. Петровський). В умовах сьогодення ця проблема набуває особливої актуальності у зв'язку з тим, що протягом останніх декількох років практично припинила існування чинна система морального і духовного виховання молоді. У соціально-економічних умовах, що змінилися, відчувається спад інтересу молоді до світу літератури, музики і мистецтв загалом, краси навколишньої дійсності (С.Ф. Анісимов, В.Н. Ліпський, В.П. Матоніс). Упродовж багатьох десятиріч проблема естетичного виховання молоді широко висвітлювалося в директивних документах, а також у масовій науковій літературі, однак саме воно не приносило бажаних результатів у естетичному розвитку юнацтва (Л.С. Виготський, Ю.Б. Алієв, Г.Т. Ардамірова, Л.П. Баришникова, О.С. Богданова, С.В. Черенкова). Естетична культура суб'єкта, як і її складова - музична культура - визначає рівень розвитку естетичної свідомості, необхідного для участі в естетичній діяльності або сприйняття естетичних цінностей (М.В. Демін, А.Я. Зісь, І.Л. Лазарєв, Л.І. Кунчева, Л. Трегубова).

Натомість ще й досі не розкрито психологічні механізми мотивації сприйняття музики як чинника естетичної культури. Практично відсутні відомості про мотивацію самої особистості щодо сприйняття різних музичних жанрів; відсутня цілісна картина сприйняття музики, ставлення до неї молоді періоду ранньої і пізньої юності, коли визначаються і відносно міцно закріплюються ціннісні орієнтації людини. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом (на прикладі музики)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) ”Психолого-педагогічне забезпечення розвитку і діяльності особистості” (№0194006237).Автором досліджувався психологічний аспект механізму мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом.

Об'єкт дослідження - сприйняття музики юнаками і дівчатами.

Предмет дослідження - психологічний механізм формування мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом (на прикладі сприйняття музики).

Мета дослідження - визначити й експериментально апробувати психологічний механізм формування мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом (на прикладі музики).

Гіпотеза дослідження. Ми припустили, що психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури впливає на низку взаємопов'язаних компонентів цього типу культури; використання такого механізму дозволить підвищити реальну ефективність естетичного виховання молоді шкільного і студентського віку, що загалом позитивно позначиться на духовному і моральному становленні контингенту, який вивчається.

Завдання дослідження:

1. Виявити психологічні аспекти формування естетичної культури молоді періоду ранньої і пізньої юності.

2. Визначити критерії, показники і рівні сформованості естетичної культури в молоді.

3. Виявити провідні мотиви сприйняття естетичної культури (на прикладі музики).

4. Розкрити і апробувати психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом (на прикладі музики).

Теоретико-методологічними засадами дослідження виступили: принципи системного підходу в психології (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов), єдність свідомості і самосвідомості в діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); концептуальні підходи до сутності емоцій у структурі особистості (Л.І. Божович, В.К. Вілюнас, Б.П. Вяткін, В. Вундт, Б.І. Додонов, К.Ізард, О.П. Саннікова, К. Хорні), теорія емоційної регуляції (А.К. Тихоміров, О.Я. Чебикін); наукові положення про закономірності розвитку організму в період юності (І.С. Кон); культурно-історична концепція психічного розвитку (Л.С. Виготський).

Методи дослідження: організаційні: лонгітюдний і порівняльний; теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація; емпіричні: спостереження, опитування, бесіда, анкетування, тестування, констатуючий і формуючий експеримент; аналітичні: кількісний і якісний аналіз з використанням методів варіаційного і кореляційного аналізу; анкетування на виявлення рівня музичної обізнаності (музичної освіченості) та ставлення до неї; опитувальник естетичних потреб; аркуш опитування (для виявлення сили прояву вибору пріоритетного жанру музики); тест “Естетичні схильності” Орлової Т.М; модифікований варіант тесту “Незакінчені речення” Сакса Д., Поліщука І.А. (для виявлення прихованих переживань при сприйманні музики); модифікований тест Півоварової Т.М., “Емоційне ставлення до музики” ( для дослідження емоційних станів, які виникають при сприйманні музики); модифікований варіант ТАТ (тематичної аперцепції тест) Морган Х. та Мюррея Г.(для вивчення мотивів вибору жанрів музики та особистісних орієнтацій).

Базою дослідження виступили: Одеський інститут сухопутних військ (факультет ракетно-артилерійського озброєння ), Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського (факультет початкового навчання, спеціальність “Початкове навчання та психологія”); загальноосвітня школа №25; Одеське професійно-технічне училище №10.

Наукова новизна дослідження: вперше виділено й обгрунтовано психологічні фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості в молоді і впливають на мотивацію сприйняття естетичної культури; розроблено якісні і кількісні характеристики рівнів сформованості кожного з факторів, що вивчалися, і на їх основі визначено рівні сформованості естетичної свідомості і мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом; розкрито й обгрунтовано психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури(на прикладі музики); розроблено блокову систему факторів, що складають цей механізм і визначено алгоритм його дії.

Практична значущість дослідження полягає в розробці програми формування мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і визначенні шляхів її реалізації. Запропонована програма пройшла апробування і впроваджена в лекційний і практичний курси для курсантів Одеського інституту сухопутних військ (факультет тилу), студентів Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського (факультет початкового навчання, спеціальність ”Психологія”), учнів загальноосвітньої школи III рівня №26 м. Одеси (довідки про впровадження №1/1154 від 01.12.2000, №344 від 06.12.2000, №1880 від 08.12.2000 ).

Достовірність одержаних результатів забезпечувалася: обгрунтованістю методологічних положень, використанням різноманітних методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету і завданням дослідження, дослідницько-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, проведенням якісного і кількісного аналізів одержаних даних, використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на Міжнародному симпозіумі (Одеса, 1995), П'ятих Костюківських читаннях ( Київ, 1998), на засіданнях Південного наукового центру АПН України (упродовж 1999- 2000 років), а також кафедри педагогіки і психології початкового навчання Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського (упродовж 1996-2000 років).

Основні положення і результати дослідження відображено в 7 публікаціях, з них 3 у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 230 сторінок машинописного тексту, з них 198 сторінок основного тексту. В роботі вміщено 43 таблиць і 30 малюнків, що займають 17 самостійних сторінок основного тексту. У списку використаних джерел 211 найменувань, з них 19 іноземною мовою. Додатки містять 45 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено предмет, об'єкт, мету, завдання і гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення дисертаційної роботи.

У першому розділі ”Психологічні аспекти естетичної культури молоді періоду ранньої і пізньої юності” розкрито зміст естетичної діяльності, уточнено поняття ”естетична діяльність” з психологічних позицій, встановлено її структурні компоненти й описано два з них: мотивація і естетична свідомість; виявлено роль естетичної свідомості в мотивації сприйняття естетичної культури і нині чинні шляхи її формування.

Аналіз сучасної психологічної літератури дозволив виявити, що науковці по-різному розподіляють діяльність на її види: гра, навчання, праця / Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн, Т. Шибутані, Т.М. Ярошевський та ін./; праця, спілкування, пізнання /Б.Г. Ананьєв/; праця, творчість, поведінка /H. Arendt/; практична, художня, пізнавальна, релігійна /J.C.Lieb/; перетворювальна, пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна /М.С. Каган/. Естетична діяльність як соціальна форма буття людини має певний різновид, що відповідає кожному періоду розвитку суспільства /Г.З. Апресян, А.Я. Біляєва, Д.Н. Джола, А.А. Зворикін, М.С. Каган, А.І, Комарова, А.Б. Щербо та ін./. Автори вважають, що її похідним є естетична культура. Естетичну діяльність ми визначаємо як активність особистості, що спрямована на перетворення світу в бік краси або прекрасного. Метою естетичної діяльності є пізнання і створення краси. Означений вид діяльності виникає внаслідок потреби в естетичній насолоді, створенні краси.Ті ж потреби, а також інтерес до прекрасного у природі, мистецтві можуть виступати у ролі мотивів цього виду діяльності (І.А. Джідар’ян, Д.А. Кікнадзе, О.М. Леонтьєв, В.Г. Леонтьєв, К.К. Платонов, Х. Хекхаузен, K.B. Madsen та ін.). Спонукальною може виступати і перцептивна дія як структурна одиниця процесу сприйняття, що формує в людині цілісний образ сприйнятих предметів або явищ. Насамперед це належить до естетичного сприйняття, особливостями якого є його виразність і оцінювальний характер, що зумовлюється духовним змістом ( Б.Г. Ананьєв, А.В. Біляєва, О.В. Запорожець, О.І. Нікифорова, В.М.Носенко, С.Л.Рубінштейн, J. Bruner, P.Friasse, C.Flores, J.Piaget, G.Renshaw).

Ми вважаємо, що перцептивна діяльність при сприйнятті світу прекрасного переходить у естетичну діяльність. Це підтверджують учені, які вважають, що предмет діяльності визначає і її вид (В.К. Вілюнас, М.В. Гамезо, І.А. Домашенко, А.К. Маркова, С.Г Москвичов, Р.С. Немов та ін.).

Мотивація як структурний компонент діяльності загалом, водночас є і компонентом естетичної діяльності, що спрямована на сприйняття світу прекрасного. Аналіз структури мотиваційно-смислової сфери естетичної діяльності засвідчує, що вона здійснюється при свідомому сприйнятті і психічному відображенні навколишнього світу, що зумовлено наявністю естетичної свідомості. Структура естетичної свідомості включає в себе безліч різних елементів, які, об'єднуючись, становлять систему психо-гносеологічних утворень, що забезпечують функціонування самої структури: естетичні почуття, емоційно-естетичне ставлення суб'єкта до світу, естетичні враження; естетичні потреби, естетична насолода, естетичні смаки, погляди, ідеали тощо /О.І. Горинь, Л.О. Зеленов, Г.І. Кулікова, Л.І. Кунчева/. Наводячи дані про рівень сформованості духовної культури, в тому числі і естетичної, в молоді різних вікових періодів, учені водночас не характеризують рівні сформованості їхньої естетичної свідомості. В літературі є відомості про залучення молоді (здебільшого без зазначення віку) до духовних цінностей. При цьому зазначається, що найвищими духовно-естетичними цінностями володіє саме музика. На їхню думку, з музикою молодь вбирає соціально-етичні ідеї і відчуває її вплив на свій внутрішній світ, що сприяє підвищенню їхньої музичної культури (М.І. Киященко, Г.І. Кулікова, Н.Л. Лейзеров, Б. Сафронова, О.М. Сохор, А.Н. Якупов). Залучення молоді до музики, як наслідок екзогеного впливу, розглядається як один із компонентів естетичного впливу на особистість .

Ми вважаємо, що естетичний вплив на особистість здійснюється через структурні елементи естетичної свідомості, які, у свою чергу, виступають елементами мотиваційної структури свідомості, орієнтирами якої є духовні цінності.

У другому розділі ”Психологічний механізм мотивації сприйняття музики юнацтвом” представлено результати констатуючого експерименту: виявлено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості і мотивації сприйняття різних жанрів музики, рівні їх сформованості, подано критеріальні характеристики рівнів, визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом ( на прикладі музики).

В експериментальному дослідженні брала участь молодь 1019 чоловік у віці від 16 до 23 років, які були розподілені на групи за віково-статевими ознаками і місцем навчання, з них у віці 16-18 років - 593 (304 юнаків, 289 дівчат); 19-23 років - 426 осіб (205 юнаків і 221 дівчина). Ми розподілили їх таким чином: учнів загальноосвітньої школи І-III ступеня №25 -150 осіб (74 юнаки, 76 дівчат); учнів професійно-технічного училища №10 - 170 осіб (91 і 79 відповідно); курсантів Одеського інституту сухопутних військ 344 юнака (139 - 16-18 років, 205 - 19-23 років); студенток Південноукраїнського державного педагогічного університету /м. Одеса/ ім. К.Д. Ушинського - 355 (134 - 16-18 років, 221 - 19-23 років).

Результати констатуючого експерименту дозволили виявити фактори, які впливають на рівень сформованості естетичної свідомості, що перебувають в тісному взаємозв'язку з мотиваційною сферою сприйняття естетичної культури загалом, і музики зокрема. Вони умовно були розподілені нами на три групи, що розташовуються в ієрархічній послідовності: перша, або базальна - ”загальне ставлення до музики”, ”музична обізнаність”, ”особисте сприйняття музики”; друга, або перехідна - ”естетичні ціннісні орієнтації”; третя, основна або визначальна - ”естетичні потреби”, ”естетичні почуття”, ”емоційні стани”. Вивчення цих факторів дозволило виявити неоднорідний рівень їх сформованості в реципієнтів незалежно від віку, статі і місця навчання. Це стало підставою для розробки якісних та кількісних характеристик трьох рівнів їх сформованості: високого, середнього , низького. До високого рівня нами віднесені характеристики показника, який вивчався, якості, що переважають значення М+ від ряду спостережень досліджуваної ознаки. До низького рівня – значення менше, ніж М- досліджуваної ознаки. Показники, що займають проміжне становище між високим і низьким рівнем, віднесені до середнього рівня. До високого рівня за фактором “загальне ставлення до музики” віднесено “позитивне ставлення до музики”(88,240,01%); до середнього – “ невизначене ставлення до музики “ (10,17 0,03%); до низького –“ негативне ставлення до музики“ (1,59 0,20%). два інших фактори мають низький рівень (59,13 0,02% і 57,830,01% відповідно). За фактором “музична обізнаність” до високого рівня віднесені таки характеристики: високий рівень: “вміння визначати стиль твору, композитора, який його написав, епоху”(2,79 0,61%); до середнього – “знання і здібність пізнавання форми музичного твору, знання нотної грамоти і вміння нею користуватися” (38,08 0,04%); до низького –“ 1-2 роки навчання музики, загальне знайомство з основами музичної грамоти”(59,13 0,02%). За фактором “особистісне сприймання музики” до високого рівня належить ”комітантне (оцінювальне) сприймання” ( 15,15 0,02%); до середнього – “засіб для розваги” ( 27,83 0,01%); до низького – “супровідне відпочинку” (57,83 0,01%). За фактором “естетичні ціннісні орієнтації” до високого рівня належить: “віднесення до пріоритетного жанру класичну музику”(не виявлено); до середнього – “вибір пріоритетним жанром авторську пісню”(58,130,01%); до низького – “ вибір пріоритетним жанром рок-музику”(21,830,01%). За фактором ”естетичні потреби” до високого рівня віднесено: “відвідування культурних заходів залежно від смаків, ідеалів і т.п.”(5,99 0,14%); до середнього – “духовна потреба не стала особистісно значимою, носить епізодичний характер” (33,46 0,02%); до низького – “прояви байдужості до культурних заходів”(60,55 0,01%). За фактором ”естетичні почуття” до високого рівня належить: ”наявність почуття краси, що виявляється у двох аспектах – вміння диференціювати естетичні цінності та комітантно їх сприймати”(10,27 0,03%); до середнього – “почуття тривожності, що супроводжує некомітантне сприйняття музики і зникає з її закінченням”(39,63 0,01%); до низького – “почуття захоплення особистістю виконавця і меншою мірою його майстерністю як один з варіантів раціонального підходу до світу прекрасного”(50,10 0,02%). За фактором ”емоційні стани” до високого рівня належить: ”легка схвильованість, що передбачає комітантне сприймання музики суб’єктом, задоволення як наслідок почуття радості, заспокоєності від виконання бажань”(10,46 0,01%); до середнього – “стан “заспокоєності”, пов’язаний з пасивністю сприймання, можливий його перехід до негативного стану “депресивності” і стан “збудженості”, який може трансформуватися в негативний стан “роздратованості” або “агресивності”; не передбачає комітантного сприймання”(25,42 0,01%); до низького – “негативні емоційні стани “пригніченості”, “роздратованості”, “агресивності”, “відрази”, що передбачають готовність суб’єкта до специфічної форми поведінки, наприклад, демонстрації переваги фізичної сили, а не оцінки музики, що сприймається”(64,110,03%). Високий рівень сформованості одного з базальних факторів позитивно позначився на рівні сформованості фактора другої групи (перехідної). Він був віднесений до середнього рівня (58,130,01%), однак у ньому повністю були відсутні учасники експерименту, які засвідчили високий рівень. Недостатній рівень сформованості базальної і перехідної груп обумовив низький рівень сформованості основної або визначальної групи факторів: ”естетичні потреби” ( 37,20 0,01%); ”естетичні почуття” - (50,100,02%);”емоційні стани”, що викликаються естетичними почуттями (64,110,03%).

Нами були виявлені також вікові статеві відмінності у сформованості факторів, що вивчалися. Загалом юнаки, особливо періоду ранньої юності, засвідчили більш низькі результати, ніж їхні ровесниці. Наприклад, за фактором “естетичні ціннісні орієнтації” – 43,450,08% і 60,510,02% відповідно, за фактором “загальне ставлення до музики”-79,86 0,01% і 82,800,01% відповідно; за фактором “музична обізнаність” - 46,670,34% і 62,030,14% відповідно. Схожі результати були одержані і за іншими факторами, що вимірювалися. Проведене дослідження визначило не тільки неоднозначність сприйняття молоддю музики загалом, але і окремих її жанрів. Так, юнаки і дівчата періоду пізньої юності віддають перевагу авторській пісні (46,800,05% і 22,120,12% відповідно), ранньої юності - рок-музиці (26,510,06% і 26,670,07% відповідно), і практично всі вони відводять останнє місце класичній музиці. Так, пріоритетним жанром її виділили 18,120,10% і 12,980,15% юнаків і дівчат 16-18 років, а у віці 19-23 років – 21,180,15% і 21,660,13% відповідно. Найбільш негативно сприймають класичну музику учні професійно-технічного училища (15,570,27%). Мотивацію сприйняття класичної музики ми розглядали як високий рівень сформованості естетичної свідомості і естетичної культури.

За результатами констатуючого експерименту були визначені провідні мотиви вибору естетичних ціннісних орієнтацій в галузі музики незалежно від жанру: любов до музики, нудьга, особистісна тривожність. Мотив “любов до музики” домінував при сприйнятті авторської пісні; ”нудьга” - класичної музики; ”особистісна тривожність”- рок-музики і в ранній юності при сприйнятті класичної музики. Мотив ”любов до музики” трактувався реципієнтами як любов до музики загалом незалежно від її жанру, як фонове її сприйняття. Мотив ”нудьга” був показником незайнятості молоді активною і цікавою для них діяльністю; мотив ”особистісна тривожність” подвійний: він розглядався реципієнтами як позитивний і як негативний залежно від того, в який емоційний стан він трансформувався (заспокоєність, агресивність, пригніченість). Інші мотиви, такі як ”самотність”, ”домашній дискомфорт”, ”меркантильність” тощо складали не більше 10-14% залежно від жанру музики. Одержані результати дозволили констатувати низький рівень сформованості мотивації сприйняття музики як однієї зі складових естетичної культури.

Вивчення факторів, що визначають сформованість естетичної свідомості, дозволило виявити психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом (див.мал.)

В основі механізму лежить базальна група факторів, рівень сформованості яких впливає на адекватні дії перехідної групи (“естетичні ціннісні орієнтації“ ) і через неї - на розвиток основної або визначальної груп. Завершенням естетичної дії є формування естетичної свідомості, яка сприяє виникненню провідних мотивів, що визначають мотиваційну сферу сприйняття. Групи факторів, що входять до механізму, об'єднані у блоки, призначення яких - виконувати регулюючу і контролюючу функції у формуванні мотивації сприйняття естетичної культури. Кожний блок має свою назву відповідно до місця і призначення факторів: перший блок - підготовчий, включає фактори: “загальне ставлення до музики“, “музична обізнаність“, “особистісне сприйняття музики“, “естетичні ціннісні орієнтації“; другий блок – пусковий, це “естетичні потреби“, “естетичні почуття“, “естетичні емоційні стани“ і “провідні мотиви сприйняття музики“. Третій блок - цілісний - включає мотиваційну сферу сприйняття музики, що складається з “естетичної свідомості“ і “мотивації сприйняття музики“. Ці два останніх фактори тісно пов'язані між собою і взаємозалежні. Вони є ядром мотиваційної сфери, і на їх формування і розвиток були спрямовані дії перших двох блоків.

Використання блокової побудови психологічного механізму мотивації сприйняття музики молоддю 16-23 років дозволить сформувати в неї центральний мотиваційний стан, унаслідок чого виникне стійка естетична потреба у сприйнятті різних жанрів музики, реалізація якої викликатиме естетичні почуття і відповідні ним емоційні стани, що в результаті позитивно позначиться на формуванні естетичної свідомості і мотиваційної сфери сприйняття.

У третьому розділі – ”Психологічний механізм мотивації сприйняття музики у формуванні естетичної (музичної) культури молоді” розкрито алгоритм дії означеного механізму в процесі формування мотивації сприйняття музики, його впливу на сформованість компонентів естетичної свідомості в молоді; дано порівняльну характеристику сформованості їхньої естетичної музичної культури.

У формуючому експерименті брали участь 208 осіб, з них 107 осіб чоловічої статі і 101- жіночої, а саме учні 11 класів, у кількості 99 осіб, курсанти 4-го курсу військового інституту (56 осіб), студентки 5-го курсу Південноукраїнського педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (53 особи).

Нами було розроблено програму з формування мотивації сприйняття музики “Залучення до світу прекрасного”. Її теоретичними засадами виступили положення про наявність центрального мотиваційного стану, що може викликати певну силу вияву самої мотивації. Методологічні засади програми склав міждисциплінарний синтез знань психології, педагогіки, мистецтвознавства, риторики тощо. Специфічною особливістю структури програми є використання “тріади” видів мистецтв, близьких за духом, що дозволяє водночас впливати на слуховий і зоровий аналізатори.

Реалізація програми (алгоритм її впровадження) будувався відповідно до блокової побудови психологічного механізму мотивації сприйняття естетичної культури.

На етапі роботи з першим блоком (підготовчим) ми вважали за необхідне збільшити число осіб, які позитивно ставляться до музики, розширити їхню музичну обізнаність, навчити їх розуміти насамперед популярні класичні твори, впізнавати знайомі твори. Крім того, на цьому етапі ми систематично підвищували їхній загальнокультурний рівень. Це сприяло позитивній зміні особистісного ставлення до музики і вибору ціннісних орієнтацій. Закріплення здійснювалося за допомогою багаторазового, але різноманітного повтору ситуацій, що викликають уже пережиті естетичні почуття і емоційні стани і формують центральний мотиваційний стан. Саме тому в роботі ми спиралися на ті ціннісні орієнтації, які були визначені на етапі констатуючого експерименту, зокрема на виділенні реципієнтами авторської пісні і рок-музики. Опора на рок-музику зумовила знайомство з класичною музикою в сучасній джаз-, рок -, поп - обробці (“класик-техно”). Опора на вміння молоді прислухатися до слів авторської пісні сприяла продуктивному і прискореному навчанню сприйняття арій, дуетів, речитативів оперних творів. З цією метою були використані такі форми роботи, як бесіди про художників, скульпторів, композиторів, поетів, відомих музикантів і співаків різних музичних жанрів; відвідування вернісажів, філармонії, театрів (оперного і музичної комедії), літературно-музичних вечорів тощо. Музичні твори, що пропонувалися для прослуховування, неодмінно давалися в сучасній обробці, близькій і доступній для розуміння цими віковими групами.

Робота з другим блоком - пусковим - розглядалася нами як якісно новий рівень формування мотивації щодо сприйняття музики, на якому сформований раніше центральний мотиваційний стан з лабільного переходить у стійкий, усвідомлений. Такий перехід став можливим унаслідок виникнення в суб'єктів стійкої потреби в позитивних естетичних почуттях і відповідних ним емоційних станах. Оскільки завданням формуючого експерименту було формування помірних, але стійких, а не яскраво виражених потреб, то робота з другим блоком передбачала зміну не змісту, а самої форми роботи. Задля цього ми вважали за необхідне введення нових підходів до вибору тематики занять: її визначали вже самі учасники експерименту, тоді як на першому етапі (в першому блоці) вона пропонувалася керівником занять. Формою роботи, що найбільш широко застосовувалася на другому етапі, були вечори при свічках, дискусії, вікторини, які готувалися вже самими слухачами. Реалізації поставленої мети на цьому етапі сприяла синтезована форма проведення занять, що поєднувала зорово-слухову інформацію з різних видів мистецтва: музики, поезії, живопису. Нами застосовувалися методи та прийоми(бесіда, розповідь наочність, коментарії, музичний супровід), що використовуються екскурсоводами літературних і художніх музеїв для естетично підготовлених слухачів, і які не використовувалися раніше з метою навчання непідготовлених

у естетичному плані юнаків. Ми припустили, що систематичність проведення занять - стаціонарне заняття - один раз на тиждень, нестаціонарне - один раз на два тижні - для кожної з експериментальних груп підвищить ефективність роботи. У процесі роботи з третім блоком було визначено ефективність розробленої і апробованої нами системи до розвитку естетичної свідомості, що сприяла формуванню стійкої мотивації до сприйняття музики загалом, і класичної зокрема. Ефективність проведеної роботи визначалася методом порівняння даних констатуючого експерименту за кожним фактором окремо. Значне поліпшення показників у формуючому експерименті дозволило констатувати цей факт.

Повторне обстеження учасників формуючого експерименту було проведене після завершення курсу “Залучення до світу прекрасного”. Одержані результати дозволили встановити позитивні зміни практично за всіма показниками, що вимірювалися. Так, реципієнти стали більш вдумливо і усвідомлено трактувати поняття “любов до музики”. У кількісному відношенні не залишилося реципієнтів, які відзначили “не любить“ ( в констатуючому їх було 5,37%). Крім того, дещо зменшилася кількість реципієнтів, які відзначили “загальне ставлення до музики“ як “байдуже“ або “індиферентне“ (12,08% порівняно з 15,98% у юнаків і дівчат ранньої юності). Розроблена програма підвищення рівня естетичної культури вплинула позитивно і на систему музичної обізнаності. Її перевагу засвідчили реципієнти з музичною освітою ( біля 90% усіх реципієнтів). При особистісному сприйнятті музики різко зросло комітантне сприйняття (з 15,80% до 73,46%), яке ми розцінюємо як високий рівень сформованості означеного фактора і всієї групи базальних факторів. При виборі естетичних ціннісних орієнтацій різко зросло домінування класичної музики (з 18,49% до 57,64%). Неможливість досягнення максимального результату (100% реципієнтів) зумовлено пізніми термінами початку формування мотивації сприйняття класичної музики (період юності). Позитивні зміни сформованості факторів першого блоку забезпечили повноцінну дію факторів, що входили до другого блоку. Так, низький рівень естетичних потреб, залишився лише у 8,91% реципієнтів. Наявність естетичних потреб зросла з 50,89% до 63,66%. Таке зростання після завершення курсу за розробленою програмою ми пояснюємо появою потреби “бажання відвідувати іноді” вернісажі різної естетичної спрямованості (0% до 27,44%). По завершенні формуючого експерименту зросла якісна значущість естетичних почуттів, а їх оцінка стала більш конкретною. Зменшення показників вияву естетичних почуттів низького рівня, відбулося в юнаків шкільного віку - в 4,8, у дівчат – 8,7 рази; в періоді пізньої юності - в юнаків – 8,4, у дівчат - в 6,9 рази. Спостерігалося зростання позитивних емоційних станів, особливо стану “задоволення” при сприйнятті музики в юнаків і дівчат періоду ранньої і пізньої юності - у 2,5, у 2,1, в 2,6 і 3,1 рази відповідно (авторська пісня). При сприйнятті класичної музики цей показник зріс у період ранньої юності вдвічі більше, ніж у пізньої (8,9;7,7;4,2 і 4,5 рази відповідно). При сприйнятті рок-музики показник цього емоційного стану особливо зріс у період пізньої юності: в юнаків - 20,5, а у дівчат - в 15,4 рази, що зумовлено збільшенням об'єму знань про цей жанр, його провідних виконавців і класичних зразків. В обох вікових групах не спостерігався перехід стану “схвильованості“ у стан “агресивності“. На прикінцевому етапі експерименту зник мотив “нудьга“ і виникло два інших - “насолода музикою“ і “духовне збагачення“ –27,72% і 28,09% відповідно.

Отже, запропонована нами програма, що була заснована на психологічному механізмі мотивації сприйняття музики, значно підвищила рівень сформованості естетичної свідомості (від низького до високого), що дозволило сформувати в юнацтва стійку мотивацію до сприйняття естетичної культури загалом.

У висновках викладено результати проведеного дослідження, основні з них такі:

У дисертації вперше теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом (на прикладі музики), встановлено взаємозв’язок структурних компонентів естетичної свідомості і мотивації сприйняття естетичної культури, а також запропоновано шляхи формування естетичної свідомості і мотивації сприйняття, що позитивно впливає на сформованість у юнацтва високого рівня естетичної культури.

1. Виявлено, що в сучасній психології недостатньо розроблені шляхи підвищення рівня сформованості естетичної свідомості юнацтва, необхідного для участі в естетичній діяльності і сприйнятті естетичних цінностей, що є показником естетичної культури сучасної молоді. Це й зумовило нас визначити психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури загалом і музичної, зокрема.

2. На констатуючому етапі дослідження були виявлені рівні факторів, що визначають розвиток естетичної свідомості і мотиваційного сприйняття естетичної культури в цілому, і музики зокрема: високий, середній, низький, і їх критеріальні якісні і кількісні характеристики. На цій підставі до низького рівня віднесено п’ять факторів: “особистісне сприйняття музики “(57,830,01%), ”музична обізнаність”(59,130,02% ),”естетичні потреби”(60,550,01%),” естетичні почуття”(50,100,02% ),”емоційні стани”(64,110,03% ). До середнього рівня було віднесено фактор ”естетичні ціннісні орієнтації”(58,130,01% ), і до високого – фактор ”загальне ставлення до музики”(88,240,01%).

3. У дослідженні було виявлено провідні мотиви сприйняття естетичної культури, з - поміж них: “любов до музики”, ”захоплення виконавцем”, ”нудьга”, ”любов до конкретного жанру музики”, ”захоплення твором”, ”насолода музикою”, ”заповнення дефіциту рухової активності”. Сила їх вияву залежала від жанру музики і від сформованості всіх факторів, що вивчалися. У формуванні мотиваційної сфери естетичної культури молоді провідну роль відіграє естетична свідомість, основними компонентами якої є емоційне сприйняття і ставлення, ціннісні орієнтації, потреби, смаки, ідеали тощо. За результатами констатуючого експерименту було виявлено здебільшого низький рівень мотивації сприйняття музики, і, особливо, класичної, що зумовлене недостатньої сформованістью компонентів естетичної свідомості.

4. Було визначено психологічний механізм мотиваційної сфери сприйняття музики, що включає фактори, які якісно і кількісно впливають на рівень сформованості естетичної свідомості. Механізм складався з трьох блоків: підготовчий, пусковий, цілісний. До підготовчого блоку ввійшли такі фактори: “загальне ставлення до музики”, ”музична обізнаність”, ”особистісне сприйняття музики”, ”естетичні ціннісні орієнтації”. Другий блок – пусковий, з факторами : ”потреби у сприйнятті музики”, ”естетичні почуття”, ”емоційні стани”, ”провідні мотиви сприйняття музики”. До третього блоку - цілісного, який включає мотиваційну сферу сприйняття музики, належать два фактори: ”естетична свідомість” і ”мотивація сприйняття музики”. Ці два останніх фактори тісно пов'язані між собою і взаємозалежні. Вони є ядром мотиваційної сфери, і на їх формування і розвиток були спрямовані дії перших двох блоків.

5. Розроблено експериментальну програму ”Залучення до світу прекрасного”, що була спрямована на розвиток усіх факторів психологічного механізму мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом. Методологічними засадами програми був синтез знань психології (загальної, вікової і педагогічної), педагогіки і дидактики, мистецтвознавства, риторики тощо. Її метою виступило формування центрального мотиваційного стану, і на цій основі - стійкої естетичної мотивації сприйняття музичних жанрів і насамперед класичної музики. Специфіка її структурної побудови полягає в можливості застосування так званої ”тріади” видів мистецтв: музики, живопису і поезії одночасно. Впровадження програми у практику (алгоритм її застосування) проводилося на основі використання блокової системи виявленого психологічного механізму мотивації сприйняття естетичної культури.

6. Результати констатуючого і формуючого експериментів засвідчили позитівні зміни показників, що вимірювалися: у факторі “особистістне сприйняття музики” зросла кількість молоді, яка засвідчила високий його рівень - комітантне сприйняття ( від 15,80% до 73,46%); вибір естетичних ціннісних орієнтацій при домінуванні вибору класичної музики зріс з 18,49% до 57,64%; зменшилася кількість учасників експерименту, які не мали естетичних потреб з 49,11% до 8,91%; знизилися показники вияву естетичних почуттів низького рівня (в юнаків шкільного віку - в 4,8, у дівчат - в 8,7 рази; а в періоді пізньої юності – 8,4 і 6,9 рази відповідно); частота виникнення позитивних емоційних станів, зокрема “задоволення”, зросла у 2,5; 2,1; 2,6 і 3,1 рази відповідно (при сприйнятті авторської пісні). При сприйнятті класичної музики цей показник зріс у період ранньої юності вдвічі більше, ніж у пізньої (8,9; 7,7; 4,2 і 4,5 відповідно), а при сприйнятті рок-музики - особливо в період пізньої юності: в юнаків - в 20,5, а у дівчат - в 15,4 рази, крім того, в обох вікових групах не було відзначено перехід емоційного стану “схвильованість” у емоційний стан ”агресивність”.

Позитивне зростання мотивації сприйняття музики підтверджене результатами вивчення сполучення рівнів сформованості факторів, що досліджували: значення 2 наприкінці формуючого експерименту зросли більш, ніж в 14 разів порівняно з констатуючим (383,89 і 26,34 відповідно).

7. Результати рівнів ( 2 ) ”підготовчого” і ”пускового” блоків підтвердили висловлене нами положення про значущість кожного з блоків механізму формування естетичної свідомості, і, особливо, ”підготовчого”. Після завершення формуючого експерименту низький рівень сформованості факторів, що вивчалися, повністю був відсутній.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у вивченні специфіки мотивації сприйняття естетичної культури загалом, і її елементів, зокрема, вже в ранньому дошкільному віці, а, можливо, і на етапі пренатального розвитку дитини; розробці програм раннього формування високого рівня естетичної свідомості, методів діагностики його сформованості, прийомів і способів його розвитку.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1.Прокофьева-Акопова С.А. Факторы, определяющие выбор эстетических ценностей // Наука і освіта.- 1999. -№3-4.-С.78-81.

2.Прокофьева-Акопова С.А. Зависимость возникновения стрессовых состояний при восприятии рок-музыки // Наука і освіта.- 2000. -№3.-С.57-60.

3.Прокофьева-Акопова С.А. Программа формирования мотивации восприятия эстетической культуры юношеством //Наука і освіта.- 2000. -№6.-С.57-60.

4.Прокофьева-Акопова С.А. Базальные факторы, влияющие на уровень сформированности эстетического сознания// Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників П’ятих Костюківських читань: У 3т.-К.: Гнозис, 1999.-Т.3.-С.28-36.

5.Прокофьева-Акопова С.А. Эстетическая эмпатия как следствие восприятия авторской песни и сила ее проявления//Социально-психологическая природа эмпатии: проблемы и перспективы исследования: Тематический сб. ст. по материалам междунар. симпозиума.-Одесса, 1995.- С.167-169.

6.Прокофьева-Акопова С.А. Проблемы эстетического воспитания в семье // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр.- Одеса: Астропринт, 1997.-Вип. 1-2.-С. 141-146.

7.Прокофьева-Акопова С.А. Особенности эмоционального состояния у лиц женского пола при восприятии ими некоторых жанров музыки //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр.- Одеса: Астропринт, 1998.- Вип. 3-4.- С. 251-255.

Прокоф’єва-Акопова С.О. Психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом / на прикладі музики/.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна і вікова психологія. - Південноукраїнський державний педагогічний університет(м.Одеса) ім. К.Д. Ушинського, м. Одеса, 2001.

У дослідженні визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і на його основі розроблено програму з підвищення культурного рівня юнаків і дівчат 16-23 років. Уперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості і мотиваційної сфери в молоді періоду ранньої і пізньої юності; розкрито, що базальними факторами є “загальне ставлення до музики“, “музична обізнаність“, “особистісне сприйняття“; фактор “естетичні ціннісні орієнтації“ є перехідним від базальної групи факторів до основної, в яку входять: “естетичні потреби“, “естетичні почуття“, “естетичні емоційні стани“ і “провідні мотиви“; встановлено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом; розкрито алгоритм його дії у процесі формування мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом (на прикладі музики) і підтверджено ефективність його застосування.

Ключові слова: естетична культура, естетична свідомість, мотивація, естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні емоційні стани.

Прокофьева-Акопова С.А. Психологический механизм мотивации восприятия эстетической культуры юношеством / на примере музыки/.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Южно-Украинский государственный педагогический университет (г.Одесса) им. К.Д. Ушинского, г.Одесса, 2001.

В диссертации рассматривается проблема повышения уровня сформированности эстетической культуры молодежи в период ранней и поздней юности. Ознакомление с результатами теоретического анализа и практическим опытом позволило констатировать, что данная проблема, несмотря на ее широкое освещение в специальной литературе, рассматривалась односторонне, без достаточного учета психологических факторов, при формировании эстетической культуры остались вне поля зрения исследователей вопросы развития эстетического сознания юношества, мотивации самой личности к восприятию различных видов искусств , в том числе и музыки, не раскрыт психологический механизм мотивации восприятия эстетической культуры.

Проведение констатирующего эксперимента позволило выявить факторы, влияющие на сформированность эстетического сознания, находящегося в тесной взаимосвязи с мотивационной сферой восприятия эстетической культуры в целом, и музыки в частности. Разработаны количественные и качественные характеристики уровней сформированности изучавшихся факторов: высокий, средний, низкий. К высокому уровню нами отнесены характеристики изучаемого показателя, качества, превышающие значения М+ от ряда наблюдений исследуемого признака . К низкому уровню- значения менее М- исследуемого признака. Показатели, занимающие промежуточное положение между высоким и низким уровнями, отнесены к среднему уровню. Показано, что сформированность пяти факторов из семи, определяющих развитие эстетического сознания, находятся на низком уровне, что обуславливает