НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 338.45:657.471(009.12)

ПІВОВАРЧУК ІРИНА ДМИТРІВНА

УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ВИРОБНИЦТВА В
ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
(на прикладі машинобудування Одеської області)

Спеціальність 08.07.01 – Економіка промисловості

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України (м. Одеса).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор МІРОШНИКОВ Петро Семенович,

Інститут проблем ринку та економіко- екологічних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

КУЗЬМІН Олег Євгенович,

Державний університет “Львівська

політехника” Міністерства освіти і

науки України, завідувач кафедри

кандидат економічних наук

ЗАХАРЧЕНКО Віталій Іванович,

Одеський національний політехнічний

університет Міністерства освіти і

науки України, доцент кафедри

Провідна установа: Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України

(м.Донецьк),кафедра економіки

підприємств

Захист відбудеться “ 8 “ листопада 2001 року о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К.41.177.01 при Інституті проблем ринку

та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою:

65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку

та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою:

65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29

Автореферат розісланий “ 5 “ жовтня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування в Україні цивілізованих ринкових відносин передбачає новий ступінь розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, а саме: активну мотивацію праці, інвестиційну та інноваційну діяльність, зацікавленість товаровиробників у раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, тобто в ефективній виробничій діяльності. Однією з найважливіших компонент ефективного промислового виробництва, його конкурентоспроможності є прийнятна для споживача за різними параметрами, в тому числi за ціновим чинником, продукція, що вимагає зниження витрат на її виробництво. Тому в промисловому виробництві необхідно проводити роботи в напрямку визначення оптимальної структури витрат, пошуку резервів їх зниження, удосконалення системи управління витратами.

Ситуація, що склалася в процесі економічних перетворень в Україні, характеризується послабленням уваги до зниження витрат на виробництво продукції. Величина витрат втратила статус директивного і фондоутворюючого показника. Замість безпосереднього планового впливу на їх зниження почали застосовуватися непрямі засоби регулювання, що приводить до екстенсивного шляху одержання прибутку. Цим, здебільшого, пояснюється процес зростання цiн, що став некерованим, зникнення дешевих товарів, втрата конкурентоспроможності промислової продукції не тільки на світовому, але і на внутрiшньому ринках.

В нових умовах господарювання визначальною рисою стає конкуренція витрат, що вимагає удосконалення системи управління витратами виробництва. Необхідність удосконалення системи управління промисловим виробництвом, в тому числi його витратами в цiлому, а також окремими їх складовими, знайшла відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів: Б.В.Буркинського, А.І.Бутенко, Є.А.Бельтюкова, Б.І.Валуєва, О.П.Зайцева, І.І.Іщенко, Т.П.Карпової, Г.Г.Козоріз, І.І.Лукінова, Е.Майєра, П.С.Мірошникова, І.П.Продіуса, М.Портера, Г.М.Скударя, М.Г.Чумаченко та ін. Однак в практиці господарювання процеси управління витратами виробництва залишаються недосконалими, що потребує їх подальших досліджень з метою удосконалення.

Таким чином, в сучасних умовах для забезпечення стійкої позиції товаровиробника на ринку необхідно таке управління витратами, котре містить в собі як прийняття оптимальних рішень, так і моделювання використання ресурсного потенціалу суб’єктом господарювання. В сучасних умовах величина витрат має не тільки відбивати фактичний стан справ на виробництві, але і сприяти оцінці можливих наслідків прийняття тих або інших управлінських рішень. Це і визначило актуальність обраної теми в теоретичному і науково-практичному аспектах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у вiдповiдності з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Її результати використано при виконанні держбюджетної науково-дослідної роботи “Наукові засади формування соціально-економічного механізму сталого розвитку народногосподарського комплексу приморських регіонів” (номер державної реєстрації 0198U001374). Автором подано аналіз промислового потенцiалу приморського регіону на прикладі Одеської області, а також основні напрями і механізми підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності промислового комплексу регіону.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і науково-практичних основ удосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами машинобудівного виробництва.

Досягнення поставленої мети передбачає послідовне рішення таких задач:

-проаналізувати систему управління витратами на виробництво машинобудівної продукції на сучасному етапі економічного розвитку;

-дослідити механізм використання основних чинників виробництва, що формують витрати на виробництво машинобудівної продукції;

-сформувати основні блоки механізму ресурсозбереження на підприємстві машинобудівного комплексу як складової частини ефективного управління витратами;

-сформувати основні напрями технологічної стратегії підприємства машинобудівного комплексу з метою ефективного управління витратами;

-розробити матричну модель структури витрат як базису їх управління;

-удосконалити механізм аналізу і контролю витрат на виробництво машинобудівної продукції;

-удосконалити організаційну структуру машинобудівного виробництва з метою ефективного управління витратами та забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Об’єкт дослідження - економічні відносини у сфері формування і управління витратами машинобудівного виробництва.

Предмет дослідження – удосконалення управління витратами машинобудівного виробництва для забезпечення конкурентоспроможності його продукції.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використано методи економіко-статистичного аналізу, логічного узагальнення, класифікації. Метод класифікації використано під час розгляду складу витрат в машинобудівному виробництві. Метод економіко-статистичного аналізу застосовувався під час аналізу механізму використання основних чинників виробництва, що формують витрати на виробництво машинобудівної продукції. Метод логічного узагальнення використано під час розроблення матричної моделі структури витрат як базису їх управління.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведено комплексне дослідження управління витратами машинобудівного виробництва і розроблено теоретичні та науково-практичні основи його удосконалення, а саме:

•

•

•

•

•

•

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені підходи, а саме: матрична модель структури витрат; блоки механізму ресурсозбереження; інструменти енергетичного менеджменту; основні напрями технологічної стратегії; аналітичний центр в організаційній структурі підприємства машинобудівного комплексу,- забезпечують ефективне управління витратами і прийняти до реалізації в практичній діяльності ВАТ з випуску ковальсько-пресових автоматів (акт № 16/1 от 6.03.2001 р.) та ВАТ прецизійних верстатів “Мікрон” (акт № 40/188/01 от 9.03.2001 р.).

Результати наукових досліджень використовуються в навчальному курсі “Економіка підприємства”, який викладається для студентів III курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей Одеського державного економічного університету (Методичні вказівки для самостійної роботи з теми “Собівартість промислової продукції” – протокол № 11 від 11.04.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено персональний авторський підхід і отримані ним теоретичні та прикладні результати в області удосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами машинобудівного виробництва. Автором у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і розробки, які є результатом власного наукового внеску в публікаціях, виданих у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи докладалися автором на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економічної теорії і практики в сучасних умовах” (м. Хмельницький, Технологічний університет Поділля, 1998 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми інвестиційної підтримки вітчизняного виробника” (м. Хмельницький, Технологічний університет Поділля, 1999 р.); на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми і шляхи їх рішення” (м. Одеса, ОГПУ, 2000 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 8 роботах, з них: в 3 наукових журналах, в 5 збірниках наукових праць. Загальний обсяг опублікованих робіт 2,88 друкованих аркуша. Особисто автору належить 2,37 друкованих аркуша.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 197 сторінок, у тому числі: 160 сторінок основного тексту, 13 таблиць на 13 сторінках, 13 рисунків на 13 сторінках, список використаних літературних джерел з 132 найменувань на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність наукової проблеми для розвитку економічної теорії і практики в сучасних умовах переходу до ринку, сформульовано мету і завдання дисертаційного дослідження, його відповідність державним науковим програмам, викладено методику дослідження, відзначено основні елементи новизни і практична значущість отриманих автором результатів, ступінь апробації основних результатів дослідження, виділено особистий внесок дисертанта у дослідженні теми.

В першому розділі “Витрати на виробництво машинобудівної продукції - сучасний стан і роль в забезпеченні конкурентоспроможності продукції” показано, що продовжується фінансово-господарська криза в машинобудуванні, яку характеризує:

-зменшення кількості замовлень на продукцію, яка виробляється, що істотно зменшує обсяги реалізації і спричиняє недоодержання виручки;

-неритмічність виробництва, неповна завантаженість потужностей;

-зниження науково-технічного рівня виробництва, активності інноваційної діяльності;

-збільшення розміру неліквідних оборотних засобів;

-підвищення витрат на виробництво продукції, а, відповідно, і цін на неї;

-виникнення внутрішньовиробничих конфліктів, які спричиняють кадрову кризу;

-різке зниження ефективності роботи.

Аналіз структури витрат в машинобудуванні Одеської області за 1996-1999 роки, представленої, згідно з статистичною звітністю, такими елементами витрат: матеріальні витрати, амортизація основних фондів, витрати на заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, інші витрати, свідчить, що:

•

•

•

•

Виявлені зміни обумовлені перш за все нестабільністю державної економічної політики, теоретичними та практичними помилками в проведенні ринкових реформ, тривалою розробкою ефективної законодавчої та нормативної бази країни, яка створює добродійні господарсько-правові умови для праці підприємств, забезпечує дійову їх підтримку та захист. Крім того, в машинобудуванні послаблені облік та контроль, норми і нормативи не відповідають нинішнім вимогам, не націлюють на подолання високовитратного господарювання.

Враховуючи, що для підвищення конкурентоспроможності продукції та зниження ціни на неї одним з засобів є мінімізація витрат виробництва, без певної уваги до витрат не обійтись. Тому починати треба з оцінки використання всіх ресурсів, що знаходяться в розпорядженні товаровиробника, порівняння отриманих результатів з результатами зарубіжних країн й прийняття відповідних рішень щодо реалізації внутрішньовиробничих резервів зниження витрат як важливих складових ефективного управління ними.

В другому розділі “Внутрішньовиробничі резерви як невикористані можливості зниження витрат на виробництво машинобудівної продукції” визначено, що резерви – це не тільки зниження збитків в використанні ресурсів, але і невикористані можливості зниження витрат. Тому усунення всякого роду збитків – це один шлях використання резервів, а інший шлях – це скорочення розриву між досягненим рівнем використання ресурсів і можливим рівнем, виходячи з удосконалення виробничого потенціалу виробника.

В процесі аналізу використання різних видів ресурсів при виробництві машинобудівної продукції показано, що неефективність ресурсоощадної діяльності, котра в машинобудівному виробництві взагалі призупинена, обумовлена відсутністю цілісної системи управління ресурсозбереженням, що спрямована на ефективне управління витратами.

Для мікроекономічного рівня з метою ефективного управління витратами сформульовані основні блоки механізму ресурсозбереження (рис.1), що містять:

-завдання механізму ресурсозбереження;

-функції механізму ресурсозбереження;

-методи механізму ресурсозбереження.

Аналіз матеріальних витрат на виробництво машинобудівної продукцїї виявив негативну ситуацію в споживанні енергоресурсів. Вона обумовлена безгосподарністю, низькою виробничою дисципліною, відсутністю чітко продуманої програми з впровадження енергоощадних заходів, певним консерватизмом мислення управлiнського персоналу промислового виробництва, повною недієздатністю існуючих принципів стимулювання економії енергії. Крім того, ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів передбачає відповідний рівень підготовки фахівців у даній галузі.

Для ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів необхідні поважні структурні зміни якісного характеру в сфері управління ними, як складовою частиною управління витратами в цілому. Автор пропонує сукупність методів регулювання використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах машинобудівного комплексу, які є інструментами нового напрямку – енергетичного менеджменту.

Енергетичний менеджмент являє собою службу, яка займається не тільки забезпеченням виробництва енергією, але ще і виконує ревізійні функції та управлінського обліку:

-розробляє і застосовує систему управлінського обліку та здійснює систематичний розрахунок енерговитрат на основі нормування витрат енергетичних ресурсів на виробництво машинобудівної продукції;

-здійснює інспектування всіх виробничих підрозділів з метою визначення обгрунтованості енерговитрат і оцінки їх доцільності з урахуванням базових принципів, які покладено в основу управління витратами;

-на основі контролю та аналізу подає для аналітичного центру щомісячну інформацію про ефективність роботи підрозділів з енерговитрат.

Завдання механізму ресурсозбереження

Визначення стратегічних і поточних напрямів функціонування виробника вiдповiдно до вимог ресурсозбереження, враховуючи ситуацію з забезпеченістю ресурсами |

Формування бази даних, яка містить нормативний і фактичний рівень використання ресурсів | Виявлення резервів економії ресурсів і визначення шляхів їх реалізації | Розробка системи стимулювання, включаючи і депреміювання, залежно від рівня ресурсо-споживання

Функції механізму ресурсозбереження

Класифікація всієї номенклатури продукції виробника вiдповiдно до її питомої ресурсоємності і рентабельності | Оперативний аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних витрат, розроблених вiдповiдно до вимог ресурсозбереження |

Порівняльний аналіз підрозділів за показниками ресурсоспоживання | Аналіз чинників, що впливають на ефективність використання ресурсів

Методи механізму ресурсозбереження

Виявлення виробів з високою рентабельністю при низьких матеріальних витратах (і, відповідно, з низькою рентабельністю і високими матеріальними витратами) |

Перегляд номенклатури використаних матеріалів. Перехід до їх нових видів | Виявлення підрозділів, що неефективні за ресурсоспоживанням | Стимулювання ефективно працюючих підрозділів

Зниження ресурсоємності, отже,і витрат на виробництво

продукції

Рис. 1 Основні блоки механізму ресурсозбереження на підприємстві
машинобудівного комплексу

Стратегічним завданням машинобудівного комплексу є створення та реалізація конкурентоспроможної, високоякісної продукції, яка користується попитом на внутришньому та зовнишньому ринках. Для реалізації даного завдання необхідна технологічна стратегія товаровиробника, як шлях його розвитку, ефективного управління витратами, конктретні дії на перспективу з обліком динаміки зовнішнього середовища.

Автор формулює технологічну стратегію як сукупність прийомів управлінської діяльності з використання ресурсів основного капiталу в системі управління витратами на виробництво машинобудівної продукцїї, яка має містити:

-ефективну систему моніторинга товаровиробниками стану (кількість, склад) і використання машин і технологій з метою діагностики і визначення їх остаточного ресурсу (ступеня придатності до роботи);

-розроблення обгрунтованих нормативних показників використання основних виробничих фондів (в основу побудови системи показників мають бути покладені вимоги комплексності і представництва), що сприяло би тісному зв’язку виробничої програми і доцільності капітальних вкладень на оновлення техніки і технології;

-грамотне планування постачання нового обладнання з урахуванням можливостей росту попиту на продукцію машинобудування і реально фінансованих замовлень.

Технологічна стратегія як базовий метод має містити всебічний аналіз початкової матеріально-технічної бази виробника, глибоке техніко-економічне опрацювання варіантів плану технічного розвитку, а також аналіз того:

-які технічні і економічні характеристики техніки і технології, що застосовуються;

-які тенденції попиту на продукцію;

-яка доцільність вкладу коштів в технології, що використовуються;

-які витрати треба зробити для освоєння нових технологій та яка прогнозована прибутковість даних витрат.

Технологічна стратегія виробника машинобудівної продукції має бути достатньо гнучкою, щоб відповідати вимогам ринку та вимогам споживачів. При цьому необхідно враховувати, що нова техніка і технологія мають отримувати відповідну економічну оцінку, зокрема, за те, як вони сприяють зниженню витрат на виробництво машинобудівної продукції. Це передбачає оцінку використання матеріальних (матеріалоємність, матеріаловіддача), енергетичних (питома енергоємність, енергоємність виробництва), трудових ресурсів (питома трудоємність, трудоємність виробництва), а також ресурсів основного капiталу (фондоємність, фондовіддача).

В третьому розділі “Удосконалення механізму управління витратами машинобудівного виробництва” запропоновано модель структури витрат ресурсів у виглядi матриці (табл.1). Структурна оптимізація матриці витрат дозволяє визначити ті елементи витрат (пріоритетні адресати впливу), впливаючи на які, в першу чергу, можна досягти максимального ефекту в їх зменшенні.

Позначення, що застосовані в таблиці, -це, відповідно:

e1 – енергетичні витрати на науково-дослідній стадії та ін.;

f1 – витрати палива на науково-дослідній стадії та ін.;

g1 – витрати матеріалів на науково-дослідній стадії та ін.;

h1 – використання виробничих потужностей на науково-дослідній стадії та ін.;

k1– трудові витрати на науково-дослідній стадії та ін.;

m1 – інші витрати (інфраструктурні, управлінські) на науково-дослідній стадії та ін.

Таблиця 1

Матрична модель структури витрат ресурсів (матриця Мо) |

Науково-дослід. стадія | Проектув. (конструк. стадія) | Технолог.і орг.-техн. підготовка | Освоєння випуску | Вироб-ництво | Продаж продукції

Енергія | e1 | e 2 | e 3 | e4 | е5 | e 6

Паливо | f1 | f 2 | f 3 | f4 | f 5 | f 6

Матеріали | g1 | g 2 | g 3 | g4 | g 5 | g 6

Виробн. потужності | h1 | h 2 | h 3 | h4 | h 5 | h 6

Праця | k1 | k 2 | k 3 | k4 | k 5 | k 6

Ін. витрати | m1 | m 2 | m 3 | M4 | m 5 | m 6

Повний вираз, що описує обсяг витрат в загальному вигляді, з використанням позначень матриці Мо, має вигляд:

А = E + F + G + H + К + M,

де i - номер стадії життєвого циклу виробу;

А – сукупний обсяг витрат ресурсів;

Е – витрати електроенергії за всіма стадіями життєвого циклу виробу;

F – витрати палива за всіма стадіями життєвого циклу виробу;

G – витрати матеріалів за всіма стадіями життєвого циклу виробу;

Н – використання виробничих потужностей на стадіях життєвого циклу виробу;

К – трудові витрати за всіма стадіями життєвого циклу виробу;

М – інші (інфраструктурні, управлінські) витрати на стадіях життєвого циклу виробу.

min А optE; F; G; H; К; M}.

В процесі перетворення літерної матриці Мо в числову матрицю М1 і її редукування (матриця М2) визначаємо однобічний і двобічний взаємозв’язок між виявленими адресатами впливу і чинниками впливу (табл.2).

В таблиці 2 риска позначає відсутність зв’язку між виявленими чинниками впливу і адресатами впливу; світлий квадрат – слабкий зв’язок; темный квадрат – сильний зв’язок.

На базі даної моделі керівники структурних підрозділів, враховуючи специфіку свого виробництва, мають змогу розрахувати ромір часток одержаних залежностей і визначити черговість дій, спрямованих на зниження витрат на виробництво продукції, пов’язати управління витратами з організаційною структурою підприємства (виділити центри витрат і центри відповідальності).

Прогнозна модель даних взаємозв’язків може бути формалізованою.

Таблиця 2

Зв’язки між чинниками впливу та адресатами впливу на основі матриці М2 |

е5 | f5 | g1 | g2 | g3 | g4 | g5 | g6 | h5 | k3 | k5 | m4 | m5

e5 | - | - | - | - | - | - | - | - | -

f5 | - | - | - | - | - | - | - | - | -

g1 | -

g2 | - | - | -

g3 | - | - | -

g4 | - | - | - | - | -

g5 | - | - | - | - | - | - | -

g6 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

h5 | - | - | - | - | - | - | - | -

k3 | - | - | -

k5 | - | - | - | - | - | - | -

m4 | - | - | - | - | - | - | -

m5 | - | - | - | - | - | - | -

k3 g5

g2 e5 h5

m5 k5

З метою удосконалення системи управління витратами обгрунтовано створення в організаційній структурі підприємства машинобудівного комплексу аналітичного центру на базі груп економічного аналізу центрів витрат виробничого блоку. Групи економічного аналізу здійснюють в центрах витрат розвинутий аналіз витрат на виробництво конкретних видів виробів. Аналітичний центр оцінює результати їх діяльності та рівень витрат в цілому продукції, що виробляється на підприємстві. Для ефективного функціонування аналітичного центру необхідно:

-надходження повних, реальних і оперативних звітів з центрів витрат;

-наявність в аналітичному центрі кваліфікованих виконавців і обчислювальної техніки (компьютерної інтегрованої системи планування, обліку та аналізу витрат);

-надання аналітичному центру достатніх повноважень з прийняття самостійних рішень в сфері регулювання витрат.

Функціями аналітичного центру є такі:

-збирання і накопичування звітної інформації з центрів витрат;

-моніторинг відхилень дійсних витрат від запланованих;

-загальна оцінка і аналіз ситуації з формування витрат і на основі цього розроблення пропозицій з ефективного використання ресурсів.

Одним з головних напрямів ефективного управління витратами в машинобудівній галузі, подолання її організаційно-технологічної відсталості та забезпечення конкурентоспроможності продукції є реструктуризація. Але цей процес не повинен здійснюватися хаотично і самопливом. Для того, щоб реструктуризація галузі дала найбільший економічний і соціальний ефект, вона має бути вкрай повною і комплексною. Це означає, що необхідним і рішучим змінам має підлягати не тільки організаційна структура машинобудівного виробництва, але і структура кадрів, структура технологічного оснащення, структура продукції, що виробляється.

З метою ефективного управління витратами та в зв’язку з тим, що машинобудування має стати носієм передових наукоємних технологій, що поєднують низькі ціни на них з високими споживчими властивостями, в роботі запропоновано створити гнучку міжгалузеву корпораційну взаємодію на зразок вертикально інтегрованої організаційної будови (рис.2). Гнучкість містить можливість вибору альтернативних партнерів, коли попередні не можуть з ряду причин дотримуватися колишньої домовленості.

Дане об’єднання має спиратися на нормативно-правове регулювання їх утворення і функціонування. Певну допомогу в створенні такого об’єднання мають надавати регіональні (обласні) органи управління. Координатором виробничої діяльності виступає група об’єднавшихся дієздатних машинобудівних виробництв. Управління і фінансову діяльність здійснює правління, що сформовано з представників, які входять до корпорації на добровільній, договірній основі - виробничих, наукових, фінансових, інших супровідних сфер діяльності.

Створення такого об’єднання дозволить:

-зацікавити в результатах діяльності;

-зберегти технологічні системи;

-заощаджувати на торговельних, транспортних, маркетингових послугах, витратах на НДОКР;

-вільно маневрувати фінансовими і інвестиційними ресурсами;

-підвищити фінансову стабільність структурних одиниць, що увійшли до об’єднання;

-забезпечити єдину інноваційну і інвестиційну політику, мобільний і динамічний розвиток інноваційних процесів;

-забезпечити високий рівень управління.

До основних функцій правління корпорації ми видносимо:

-розроблення фінансової стратегії в сферi ефективного розподілу ресурсів;

-координація технологічного процесу;

-підтримка трудових ресурсів;

-розроблення інструментів планування і складання звітів та їх подальший розвиток;

-розроблення механізму участі в прибутку виробництв, що об’єдналися.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано нові рішення наукової задачі удосконалення управління витратами промислового виробництва. Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати такі висновки і рекомендації:

1. В сучасних умовах для забезпечення стійкої позиції товаровиробника на ринку необхідно удосконалення управління витратами, що включає як прийняття оптимальних рішень, так і моделювання використання ресурсного потенціалу суб’єктом господарювання, пошук резервів зниження витрат і шляхів їх реалізації. Це дасть можливість виробникам з успіхом конкурувати в ринковій системі господарювання.

2. З метою ефективного використання матеріальних ресурсів, що безпосередньо має бути спрямовано на зниження витрат промислового виробництва, сформовані основні блоки механізму ресурсозбереження (завдання, функції та методи) на мікрорівні. В рамках цього пропонується застосування на підприємствах машинобудівного комплексу інструментів енергетичного менеджменту як сукупності методів регулювання використання паливно-енергетичних ресурсів.

3. З метою зниження витрат сформульована технологічна стратегія виробника машинобудівної продукції. Визначено, що нова техніка і технологія мають одержувати відповідну економічну оцінку, зокрема, за те, як вони сприяють зниженню витрат на виробництво машинобудівної продукції. Позначено, що технологічна стратегія має базуватися на діагностиці внутрішнього стану виробника, яка містить аналіз і оцінку його потенціалу (виявлення сильних і слабких сторін), а також порівняльний аналіз з конкурентом (визначання конкурентних переваг і конкурентної позиції).

4. Функціонування підприємств машинобудівного комплексу базується на використанні за стадіями життєвого циклу виробу засобів праці, предметів праці і трудового потенціалу. На основі цього розроблена матрична модель структури витрат ресурсів на виробництво продукції (взаємозв’язок адресатів і чинників впливу) з метою оптимізації її компонентів і мінімізації величини витрат в цiлому. При цьому робиться висновок про необхідність забезпечення не взагалі максимальної економії сукупних ресурсів за життєвий цикл, а про необхідність найменших витрат цих ресурсів в розрахунку на одиницю продукту з урахуванням чинника часу.

5. Обгрунтовано створення товаровиробником центру аналізу його витрат. Позначено, що ефективність аналізу витрат здебільшого залежить від способу здійснення планування і обліку, в тому числi за центрами витрат, що визначаються на основі матричного подання структури витрат ресурсів.

6. Запропоновано з метою підвищення дієздатності підприємств машинобудівного комплексу, конкурентоспроможності їх продукції, ефективного управління витратами створення гнучкої міжгалузевої корпораційної взаємодії. Сформульовано переваги такого об’єднання, наведено організаційну структуру корпорації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

(Особистий внесок здобувача: розглянуто управління витратами на основі оптимізації використання факторів виробництва).

5. Пивоварчук И.Д. Роль собственных источников инвестирования промышленных предприятий в рыночных условиях // Вестник Технологического университета Подолья.- 1999.- № 5.- С.16-19.

6. Пивоварчук И.Д. Структура себестоимости продукции как объект экономического анализа // Сб. научн. тр. ИПРЭЭИ НАН Украины. – Одесса: ИПРЭЭИ, 1999. - Вып. 5. - С.170-179.

7. Пивоварчук И.Д. Мониторинг использования материальных ресурсов в промышленном производстве Одесского региона // Сб. научн. тр. Одесского политехнического государственного университета. – Одесса: “ТЭС”, 2000.- Вып. 1(10). - С.223-226.

8. Пивоварчук И.Д. Система планирования, управленческого учета и контроля в снижении затрат промышленного производства // Сб. научн. тр. Одесского политехнического государственного университета. – Одесса: ИСЦ, 2000. – Т.3. - С.92-100.

Півоварчук І.Д. Управління витратами виробництва в забезпеченні конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі машинобудування Одеської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2001.

Дисертація присвячена питанням удосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами машинобудівного виробництва в забезпеченні конкурентоспроможності його продукції. В дисертації сформовані основні блоки механізму ресурсозберігаючої діяльності на мікрорівні – завдання, функції, методти механізму ресурсозбереження. В рамках ресурсозберігаючої діяльності як економічного інструменту з зменшення витрат на виробництво машинобудівної продукції сформульовані інструменти енергетичного менеджменту як сукупності методів регулювання використання паливно-енергетичних ресурсів. З метою ефективного управління витратами сформульована технологічна стратегія виробника машинобудівної продукції (завдання, методи, оцінювальни показники, засоби для її здійснення). Розроблена матрична модель структури витрат ресурсів, яка дозволяє визначити основні чинники впливу та адресати впливу, що допомогає оптимізувати витрати. Для оцінки ефективності управління витратами обгрунтовано створення центру аналізу витрат. В цілях підвищення ефективності управління витратами машинобудівного виробництва та конкурентоспроможності його продукції запропоновано утворення гнучкої міжгалузевої корпораційної взаємодії на зразок вертикально інтегрованої організаційної будови. Результати досліджень реалізовані в практичній діяльності машинобудівних підприємств Одеської області.

Ключові слова: промислова продукція, машинобудування, витрати виробництва, конкурентоспроможність, організаційно-економічний механізм.

Пивоварчук И.Д. Управление затратами производства в обеспечении конкурентоспособности промышленной продукции (на примере машиностроения Одесской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 – Экономика промышленности. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования организационно-экономического механизма управления затратами машиностроительного производства для обеспечения конкурентоспособности его продукции.

В работе проанализированы экономические характеристики изменений в машиностроении Украины в целом и, в частности, в Одесской области, определены основные причины структурных изменений и их влияние на состояние совокупных затрат в данной отрасли. Проанализировано использование основных факторов производства в машиностроении Одесской области и их связь с изменением затрат. Предложены пути преодоления негативных тенденций, которые заключаются в активизации государственной деятельности по управлению затратами; в целенаправленной деятельности товаропроизводителя по эффективному управлению затратами, то есть в использовании внутренних резервов.

В диссертации, как экономический инструмент по уменьшению материало- и энергоемкости, а, следовательно, и затрат на производство продукции, сформированы основные блоки механизма ресурсосберегающей деятельности на микроуровне – задачи, функции, методы механизма ресурсосбережения. В рамках ресурсосберегающей деятельности сформулированы инструменты энергетического менеджмента как совокупности методов регулирования использования топливно-энергетических ресурсов.

В целях снижения затрат сформулирована технологическая стратегия производителя машиностроительной продукции (задачи, методы, оценочные показатели, средства для ее осуществления).

Разработана матричная модель структуры затрат ресурсов, позволяющая товаропроизводителю определять адресаты влияния (основные затраты) и основные факторы влияния на них. На базе данной модели возможно выявить взаимосвязь между адресатами влияния и факторами влияния, рассчитать долевые величины полученных зависимостей и определить очередность мероприятий, нацеленных на снижение затрат, увязать управление ими с организационной структурой предприятия (выделить центры затрат и центры ответственности).

Обосновано создание центра анализа затрат на базе аналитических групп по центрам затрат для оценки эффективности управления затратами. Сформулированы основные функции и необходимые условия для его деятельности.

В диссертации предложено создание гибкой межотраслевой корпорации по принципу вертикально интегрированного образования. Преимуществами данного объединения является повышение эффективности машиностроительного производства и конкурентоспособности его продукции с соответствующей экономией на издержках.

Диссертационные разработки внедрены на ОАО прецизионных станков “Микрон” и ОАО по выпуску кузнечно-прессовых автоматов и могут быть использованы на других предприятиях машиностроения.

Ключевые слова: промышленная продукция, машиностроение, затраты производства, конкурентоспособность, организационно-экономический механизм.

Pivovarchuk I.D. The management of production costs for providing the industrial product competitiveness (on example of machine-building in Odessa region). – Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.07.01 – Industrial Economy. – Institute of problems of the market and economic-ecological researches NAS of Ukraine, Odessa, 2001.

The dissertation is devoted to the questions of organization-economic mechanism enhancement of machine-building production costs management for providing the competitiveness of its production. In the dissertation as an economical instrument was generated the mechanism of resource-saving activity at the micro-level. In the range of resourcesaving activity were formulated the instruments of the energetic management. In the aims of costs reduction were formulated the technical strategy of machine-building production manufacturer. In the work was developed the matrix model of resource costs structure. Was proved creation of the costs analysis center for their management efficiency rating. In the dissertation were offered the creation of the flexible interbranch corporation. The outcomes of a research are realized in practical activity mechanical of the enterprises of the Odessa area.

Key words: industrial production, machine-building, production costs, competitiveness, organization-economical mechanism.