НАЦІОНАЛЬНА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Полова Жанна Миколаївна

УДК 615.451:616.31

РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЛАКУ

15.00.01. Технологія ліків та промислова фармація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі заводської технології ліків Національної фармацевтичної академії України, Міністерство охорони здоров'я.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор,

Єгоров Іван Артемович,

Національна фармацевтична академія України, викладач кафедри заводської технології ліків

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

Ярних Тетяна Григорівна,

Національна фармацевтична академія України,

професор кафедри аптечної технології ліків;

кандидат фармацевтичних наук,

Козлова Неллі Георгіївна,

Державний науковий центр лікарських засобів,

старший науковий співробітник, в.о. зав. сектором

супозиторних лікарських форм.

Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра технології ліків з курсом промислової фармації.

Захист відбудеться " 26 " жовтня 2001 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.605.01 при Національній фармацевтичній академії України за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної фармацевтичної академії України (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий " 21 " вересня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради І.С.Гриценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. На сучасному етапі одним з найбільш розповсюджених патологічних станів зубощелепної системи є часткова або повна втрата зубів. Протезування хворих здійснюється за допомогою знімних пластинкових протезів, для виготовлення котрих широко застосовуються акрилові пластмаси. Технологія лабораторної полімеризації пластмас відрізняється від промислової, тому навіть при дотриманні інструкції завода-виробника, в тілі протеза знаходиться залишковий мономер-монометилметакрилат (ММА), він є протоплазматичною отрутою, володіє подразнюючою, токсичною, мутагенною, алергогенною дією, що виступає найважливішим патогенним фактором виникнення протезних контактних акрилових стоматитів.

В зв'язку з цим заслуговують увагу стоматологічні лаки, які мають значну перевагу перед іншими лікарськими формами, внаслідок великої когезійної властивості, яка дає змогу забезпечення контакту з поверхнею зубів, а також дозволяє наносити їх на протези безпосередньо перед фіксуванням останніх в ротовій порожнині.

В Україні, на теперішній час, не існує стоматологічного лаку, котрий запобігав би захворюванням слизової оболонки протезної ложі та виходу залишкового мономеру з тіла акрилового протеза. Тому, актуальним і перспективним є створення високоефективного лікувально-профілактичного стоматологічного лаку, який відповідає вимогам сучасної стоматології.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національної фармацевтичної академії України (№ державної реєстрації 0198U007011) та проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Метою роботи є розробка науково обгрунтованого складу, технології і методів аналізу комбінованого препарату в формі лаку для запобігання виходу токсичного мономера з тіла акрилового протезу та лікування “протезних” стоматитів.

Реалізація поставленої мети передбачала вирішення наступних задач:

·

· проведення комплексу фізико-механічних, хімічних, технологічних, мікробіологічних і медико-біологічних досліджень по створенню оптимального складу стоматологічного лаку;

· теоретичне і експериментальне обгрунтування складу і технології лаку, що розробляється;

· вивчення структурно-механічних та фізико-механічних властивостей запропонованого складу та акрилової пластмаси Протакрил-М;

· розробка методів контролю якості стоматологічного лаку;

· вивчення специфічної активності і біологічної нешкідливості розробленого лаку;

· розробка нормативно-технічної документації на стоматологічний лак і подання її в Державний науково-експертний центр лікарських засобів.

Об'єкт дослідження – стоматологічний лікувально-профілактичний лак “Ферацемін” та акрилова пластмаса Протакрил-М.

Предмет дослідження – розробка складу та технології стоматологічного лаку.

Методи дослідження – структурно-механічні дослідження проводили на ротаційному віскозиметрі “Реотест-2” з метою вивчення реологічної поведінки лаку і лакових основ та вибору оптимальної концентрації плівкоутворювача. Для вибору оптимальної температури введення лікарських речовин до складу лаку був проведений термогравіметричний аналіз. Визначення ударної глейкості пластмаси Протакрил-М та напруги зруйнування при згинанні проводили за методом Динстат. Сорбційні характеристики акрилової пластмаси визначали у відповідності з ГОСТ 46.50.-80. Визначення рН лаку проводили за методикою ДФ Х1, вип. 1, с.114. Колоїдна стабільність визначалась методом центрифугування. Методика випробування на абразивний знос проводиться у відповідності з ГОСТ 11012-69. Визначення адгезійної міцності лаку проводили за методом гратчастих надрізів. Бромід броматним методом визначали залишковий мономер в акриловій пластмасі. Визначеня твердості за Шором проводили відповідно з ГОСТ 263-75. Антимікробну активність лаку визначали методами дифузії в агаровий гель та серійних розведень. Рівень мікробної контамінації препарату визначали за методикою ДФ Х1, вип. 2; с.193. Специфічна активність лаку вивчалась на моделі запалення.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Вперше теоретично і експериментально підтверджено створення нового ефективного лікувально-профілактичного препарату - стоматологічного лаку з ацеміном та феракрилом.

Розроблені склад та технологія отримання лікарського препарату у вигляді лаку під умовною назвою “Ферацемін”.

Встановлено, що препарат “Ферацемін” характеризується як антисептичний препарат, який володіє антимікробною здатністю у відношенні патогенної мікрофлори ротової порожнини, а також репаративною та протизапальною дією. Показана біологічна нешкідливість розробленого препарату.

На основі вивчених реологічних показників вибрана оптимальна глейкість лаку. Вивчені фізико-механічні характеристики пластмаси Протакрил-М, покритої лаком “Ферацемін”. Доведено, що препарат має оптимальні споживчі та експлуатаційні якості: підвищує силові характеристики акрилової пластмаси, зменшує абразивний знос.

Визначено, що покриття знімного акрилового протезу лаком “Ферацемін” запобігає виходу токсичного мономеру - монометилметакрилату з тіла протезу.у ротову порожнину.

Розроблені методи якісного та кількісного визначення компонентів лаку.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Розроблена технологія лаку з ацеміном та феракрилом під умовною назвою “Ферацемін”, призначеним для профілактики та лікування стоматитів, викликаних пластмасовими протезами.

В Державний науково-експертний центр лікарських засобів представлена нормативно-технічна документація для отримання дозволу на проведення клінічних випробувань.

Розроблений технологічний тимчасовий регламент на виробництво стоматологічного лаку.

Фрагменти роботи впроваджені до навчального процесу кафедри технології ліків с курсом промислової фармації Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького та кафедри заводської технології ліків Національної фармацевтичної академії України.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Автором здійснено пошук та аналіз літературних даних з питань терапії та профілактики запальних захворювань слизової оболонки ротової порожнини. Проведені структурно-механічні, фізико-механічні та хімічні дослідження лаку під умовною назвою “Ферацемін”. Теоретично обґрунтований та розроблений оптимальний склад і технологія лаку “Ферацемін”. Розроблений тимчасовий технологічний регламент та проект тимчасової фармакопейної статті. В наукових працях, опублікованих з співавторами В.І.Чуєшовим, І.Л.Диким, В.І.Гризодубом, Н.Ю.Шевельовою, дисертантом обґрунтовано та розроблено оптимальний склад і технологію стоматологічного лаку, проведені структурно-механічні та фізико-механічні дослідження препарату “Ферацемін”. Вивчені антимікробні властивості лаку.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: ІV Європейському конгресі фармацевтів (Італія, Мілан, 1998 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю з дня народження ректора ХФІ, професора Сала Дмитра Павловича. (Харків, 1998 р.); V Національному з'їзді фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”. (Харків, 1999 р).

ПУБЛІКАЦІЇ. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, у тому числі

5 статей і 3 тези доповідей.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертаційна робота викладена на 130 сторінках друкарського тексту і складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1), розділу, який присвячено об'єктам та методам досліджень (розділ 2), експериментальної частини (розділи 3-5), загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота містить 37 таблиць, 20 рисунків та 7 додатків. Бібліографія складає 166 джерел літератури, у тому числі 27 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стоматологічний лак – рідка лікарська форма, здатна після нанесення та висихання на поверхні природних або штучних зубів (зубних протезів) утворювати плівку.

Розробка складу та технології стоматологічного лаку “Ферацемін”

При розробці складу стоматологічного лаку особливу увагу ми звернули на вибір лікарської речовини, особливістю дії якої є прискорення епітелізації та регенерації тканин, а також котра володіє протизапальними властивостями, що є необхідною умовою для лікування “протезних” стоматитів. Тому до складу препарату нами був включений ацемін.

Для вибору оптимальної концентрації, використовували водний розчин ацеміну у концентраціях 2%, 3%, 4%, 5%.

Антимікробна активність водних розчинів ацеміну оцінювалась методом дифузії в агар. Результати досліджень наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати вивчення антимікробної активності водних розчинів ацеміну

Вміст лікарських речовин в лаку, % Зони затримки зростання мікробів, мм

Staphylococus Аureus Strept. рyogenes E.coli P.vulgaris Ps. aeruginosa

Ацемін 2,0 18,000,6 9,80,5 14,60,8 8,00,2 12,42,3

Ацемін 3,0 20,000,3 10,41,9 15,30,3 9,41,5 13,51,2

Ацемін 4,0 24,000,5 11,61,3 16,20,2 11,81,2 15,00,5

Ацемін 5,0 23,00,2 10,80,5 15,91,2 9,90,6 14,60,3

Як видно з даних, наведених в таблиці 1, найбільш ефективною слід вважати концентрацію ацеміну 4%, бо подальше збільшення його концентрації не приводить до істотного підвищення активності.

Наступним етапом наших досліджень був вибір лакової основи, яка би поряд з технологічним призначенням посилювала антимікробні властивості діючого компоненту лаку та вирішувала б проблему біологічної інертності знімних акрилових протезів, тобто сприяла зниженню міграції залишкового мономера у порожнину рота.

Дослідженню підлягали наступні плівкоутворювачі: шелак, полівінілпірролідон, олігомер вінілацетату та феракрил. Їх кількість вибирали дослідним шляхом, а критерієм оцінки була якість плівки: зовнішній вигляд, швидкість висихання, стабільність у часі та адгезія. Зразки також готували, виходячи з розчинності плівкоутворювачів у різних розчинниках (спирт, хлороформ, ефір, ацетон). Якість плівки, утвореної з композиції, де плівкоутворювачем є феракрил, найбільш повно задовольняє вимогам, котрі передбачаються для стоматологічних лаків. Феракрил ефективний при капілярних кровотечах, володіє антисептичною дією, що є необхідною якістю при лікуванні стоматитів, спричинених акриловими протезами.

З метою вибору оптимальної концентрації плівкоутворювача нами були дослідженні реологічні параметри лакових основ. Перед нами постало завдання вивчення глейкості досліджуваних зразків основ з концентраціями феракрилу 5-9%. Еталоном виступав “Глянцлак” виробництва Німеччини, котрий містить феракрил і задовольняє вимогам сучасної стоматології. Вимір реологічних параметрів лакових основ та лаку показав, що консистентні властивості основи з вмістом феракрилу 7% найбільш повно відповідають властивостям “Глянцлаку”. На рис. 1 наведені залежності напруги зсуву від швидкості зсуву.

Як видно з рисунку 1, при збільшенні кутової швидкості зсуву криві напруги зсуву плавно зростають і далі поступово переходять у прямі, що свідчить про поступове повне руйнування структури. Консистентні властивості основи з вмістом феракрилу 7% найбільш повно відповідають властивостям лаку виробництва Німеччини. Тобто крива залежності напруги зсуву від швидкості зсуву

основи з 7% вмістом феракрилу лежить у безпосередній близькості від аналогічної кривої цього лаку. Криві плинності основ з концентраціями феракрилу 5, 6, 9% розміщені удалині від кривої “Глянцлаку”, отже використання цих основ для приготування лаку не доцільно. Таким чином, на основі проведених реологічних досліджень нами була вибрана концентрація плівкоутворювача для одержання стоматологічного лаку “Ферацемін”

Під час дослідження лакових композицій нами була врахована здатність розчинника випаровуватись після нанесення його на зубний протез. Для утворення однорідного лакового покриття, активний розчинник повинний мати найнизьку леткість (у нашому випадку вода). Також було прийнято до уваги, що додавання розріджувача (ацетону) дає можливість збільшення синергізму розчинюючої здатності плівкоутворювача.

На основі проведених технологічних, реологічних та мікробіологічних

досліджень запропонований наступний склад лаку під умовною назвою "Ферацемін" (г):

Ацемін 4,0

Феракрил 7,0

Вода 59,0

Ацетон 30,0

Одним з найбільш важливих біофармацевтичних аспектів є технологія приготування лаку.

Враховуючи, що феракрил розчиняється у воді лише після набрякання і процес триває на протязі тривалого часу, була вивчена залежність часу розчинення кристалічного феракрилу від температури та концентрації (Рис.2). Встановлено, що підвищення температури сприяє скороченню часу розчинення феракрилу.

Для вибору оптимальної температури введення лікарських речовин до складу лаку був проведений термогравіметричний аналіз ацеміну, 7% водного розчину феракрилу та лакової основи.

Встановлено, що процес термічного розкладу ацеміну починається при температурі вище 500С. Тому феракрил доцільно вводити у розчин ацеміну при температурі не вище 500С. Належить відзначити, що ацетон, як високолетку речовину доцільно вводити при температурі нижче 250С

На підставі проведених досліджень нами розроблена і запропонована технологічна схема виробництва стоматологічного лаку “Ферацемін”, яка представлена на рис. 3.

Фізико-механічні та хімічні дослідженні акрилової

пластмаси Протакрил-М та стоматологічного лаку “Ферацемін”

Наступним етапом наших досліджень було вивчення структурно-механічних властивостей лаку “Ферацемін”. Результати свідчать, що вибрана оптимальна глейкість розробленого препарату, котра безпосередньо впливає на експлуатаційні характеристики лаку.

Фізико-механічні та хімічні дослідженні акрилової

пластмаси Протакрил-М та стоматологічного лаку “Ферацемін”

Наступним етапом наших досліджень було вивчення структурно-механічних властивостей лаку “Ферацемін”. Результати свідчать, що вибрана оптимальна глейкість розробленого препарату, котра безпосередньо впливає на експлуатаційні характеристики лаку.

Визначено розтікання лаку на поверхню пластмаси, яке є задовільним, що свідчить про правильно вибрану глейкість лакового покриття. Проведено визначення поверхневого натягу лакової основи з метою зниження поверхневої активності розчину феракрилу у середовищі ацетону, що в свою чергу дозволяє збільшити адгезійну спроможність лаку і досягти гарного змочування поверхні протезу. У процесі експерименту розрахована робота адгезії зразків пластмаси покритих “Ферацеміном”, котра дорівнює 167 мДж/м2, що свідчить про високу адгезійну міцність лаку. Визначена твердість за Шором пластмаси покритої лаком, показник складає 86 у.о., що є позитивною ознакою якості препарату.

Вивчені міцнівні характеристики акрилової пластмаси Протакрил-М покритої лаком та без покриття. Ударна глейкість та напруга зруйнування при згинанні пластмаси досліджувались у різних середовищах. Враховуючи те, що рН ротової рідини у пацієнтів , що звертаються за ортопедичною допомогою коливається від слабкокислої до слабколужної, ми вважали доцільним простежити поведінку акрилової пластмаси в цих середовищах (рис. 4).

Під час експлуатації акрилових протезів, покритих лаком “Ферацемін”, руйнівна напруга при згинанні пластмаси Протакрил-М збільшується в 1,3 рази порівняно з свіжевиготовленою (рис. 5).

Встановлено, що пластмаса покрита лаком “Ферацемін” має більш високі міцнівні характеристики ніж пластмаса без покриття. У зв'язку з тим, що зубні протези під час експлуатації підлягають значному абразивному зносу, ми вивчали залежність цього показника від тривалості шляху стирання (рис. 6). Визначено, що лак впливає на зменшення абразивного зносу зубних протезів, що пов'язано з його великою адгезивною міцністю.

На основі вивчених сорбційних характеристик Протакрил-М, встановлено, що поглинання рідини пластмасою, покритою лаком уповільнюється, це пов'язано з сорбцією рідини плівкою лаку. Так як плівка складається з розчинних в воді компонентів: ацеміну та феракрилу, цілком імовірно відбувається набрякання покриття, що є необхідною умовою виходу лікарських речовин з препарату. Саме завдяки цій умові можлива фармакологічна дія лаку “Ферацемін” на слизову оболонку ротової порожнини пацієнтів, що звертаються за ортопедичною допомогою.

Проведені дослідження з метою визначення кількості залишкового мономеру – монометилметакрилату у зразках пластмаси Протакрил-М, і встановленням впливу лакового покриття на цей показник. Випробування показали, що кількість залишкового мономеру у зразках, що зберігались на повітрі складає 1,2%, а у зразках, які знаходились у воді – 0,9%. В результаті експерименту встановили, що кількість залишкового мономеру у зразках пластмаси, покритої лаком, що зберігались на повітрі – 0,7%, а в зразках, що знаходились у воді – 0,6%, тобто покриття протезів лаком “Ферацемін” сприяє затримці міграції залишкового мономеру у ротову порожнину.

З метою вивчення сумісності лікарських речовин у лаку проведені дослідження по вивченню можливості їхньої взаємодії між собою і лаковою основою методом термогравіметрії. Аналіз експериментальних даних дозволяє зробити висновок про відсутність хімічної взаємодії між компонентами лаку.

Розроблені методики якісного і кількісного аналізу, які були використані нами в подальшому при вивченні стабільності лаку у процесі зберігання.

Стабільність лаку оцінювали за допомогою фізико -хімічних та мікробіологічних методів аналізу при зберіганні в звичайних умовах (20 20 С) на протязі 2-х років. Результати досліджень показали, що лак "Ферацемін" відповідає вимогам, передбаченими в проекті ТФС.

Мікробіологічні та фармакологічні дослідження

стоматологічного лаку “Ферацемін”

Мікробіологічні та фармакологічні дослідження розробленого препарату проведені на кафедрі мікробіології НФАУ під керівництвом доктора медичих наук, професора І.Л.Дикого та кафедрі ортопедичної стоматології і ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної освіти під керівництвом доктора медичних наук, професора В.І.Гризодуба.

На основі мікробіологічних досліджень встановлено, що розроблений стоматологічний лак “Ферацемін” за мікробіологічними ознаками перевищує антимікробну активність кожного з компонентів і виявляє антимікробну здатність відносно широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Стоматологічний лак “Ферацемін” характеризується як антисептичний препарат і завдяки антибактеріальній здатності у відношенні транзитної патогенної мікрофлори рота, розглядається як препарат, який виявляє сануючу дію та запобігає розвитку дизбактеріозів ротової порожнини.(табл..2)

Таблиця 2

Результати вивчення антимікробної активності препарату “Ферацемін”

№ Тест-культура Антимікробна активність, мм

1 Staphylococcus aureus АТСС 25923 34,0±2,6

2 Streptococcus pyogenes 295 12,8±1,6

3 Streptococcus pneumonia (клін) 19,1±2,3

4 Cor. Diphtheria P-8 11,2±2,5

5 B. subtilis 1322 14,9±1,3

6 Echerychia coli АТСС 25922 24,8±1,9

7 S. typhi 1196 21,1±2,4

8 Sh. disentheriae Flexner 2а-516 18,9±1,1

9 Proteus vulgaris 4636 14,5±1,6

10 P. aeruginosa 156 17,8±2,3

11 Сandida albicans 184 14,3±1,5

За результатами досліджень рівня мікробної контамінації встановлено, що розроблений стоматологічний лак задовольняє вимогам ДФ ХI видання за мікробною чистотою.

Специфічна активність лаку вивчалась на моделі запалення, що викликане термічним опіком у кроликів та пацюків.

У тварин, котрі зазнавали впливу “Ферацеміну”, спостерігалося повне зникнення запальних явищ, нормалізація температури і гематологічних показників на 6-7 день лікування. В іншій групі тварин, котрі не підлягали лікуванню, запальні явища були виявлені на протязі 2.5 тижнів.

Отримані дані свідчать про наявність протизапальної дії у нового комбінованого засобу з ацеміном, стоматологічного лаку “Ферацемін”.

Гостра токсичність “Ферацеміну” вивчалась на двох видах тварин безпородних білих мишах та білих щурах при введенні в очеревину. Про токсичність лаку робимо висновок по найбільшій переносимості та ЖД50, розрахованої за методом Кербера, котра склала 333 мг/кг (табл.3)

Таблиця 3

Результати вивчення гострої токсичності

при введенні в очеревину лаку “Ферацемін” в дослідах на щурах

Стан тварин Доза мг/кг

90 180 270 360 450 540

Кількість загиблих - 1 2 2 4 5

Кількість живих 5 4 3 3 1 -

За класифікацією К.Сидорова лак “Ферацемін” належить до малотоксичних речовин.

Вивчення хронічної токсичності проведено на теплокровних тваринах 3-х видів – кроликах, щурах та пацюках. Аналіз даних показав, що багаторазове нанесення стоматологічного лаку не супроводжується змінами з боку організму тварин, зрушень у формулі крові. Гістологічні дослідження не виявили порушень у внутрішніх органах піддослідних тварин . Встановлена відсутність токсичного впливу тривалого введення великих доз “Ферацеміну” на динаміку маси тіла і функціональний стан серцево-судинної системи та нирок.

На підставі цих даних, об'єктивним є висновок, що розроблений лак “Ферацемін” є нешкідливим при місцевому застосуванні.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Теоретично обгрунтована та експерементально підтверджена необхідність створення складу і технології стоматологічного лаку з ацеміном та феракрилом, призначеного для профілактики та лікування стоматитів, викликаних акриловими знімними протезами.

2. На основі реологічних досліджень вибрана оптимальна глейкість лаку, яка сприяє легкому нанесенню покриття на тіло протеза.

3. Вивчені фізико-механічні властивості пластмаси Протакрил-М, покритої лаком “Ферацемін”. Доведено, що лак має оптимальні споживчі та експлуатаційні якості: володіє гарним розливом на поверхню протезу, має високу гезійну міцність; підвищує силові характеристики акрилової пластмаси; зменшує абразивний знос. Стоматологічний лак “Ферацемін” дозволяє зберегти точність прилягання зубного протезу, при цьому не порушується фіксація протезу під час виконання функції жування та при артикуляції мови.

4. Визначено, що покриття знімного акрилового протезу лаком “Ферацемін” сприяє затримці міграції залишкового мономеру – монометилметакрилату з тіла протезу у ротову порожнину.

5. Розроблені методики якісного та кількісного аналізу компонентів лаку, які дозволяють контролювати якість в процесі виробництва та зберігання препарату. Вивчена стабільність лаку при зберіганні і встановлений термін придатності препарату – 2 роки.

6. Методом термогравіметрії вивчена можливість взаємодії лікарських та допоміжних речовин у складі лаку. Встановлено, що компоненти лаку не вступають у хімічну взаємодію.

7. Проведені медико-біологічні дослідження лаку. Встановлено, що стоматологічний лак “Ферацемін” має високі хіміко-терапевтичні властивості, практично не токсичний та відповідає сучасним вимогам для препаратів місцевого призначенння.

8. Розроблений тимчасовий технологічний регламент і необхідна нормативно-технічна документація на стоматологічний лак “Ферацемін”, яка представлена у Державний науково-експертний центр лікарських засобів МОЗ України.

9. Фрагменти роботи впроваджені в навчальний процес ряду фармацевтичних вузів України, а також у промислове виробництво.

Тема дисертації відображена в публікаціях:

1. Єгоров І.А., Полова Ж.М. Структурно-механічні та фізико-механічні дослідження акрилової пластмаси Протакрил-М та стоматологічного лаку “Ферацемін” // Фармац. журн. – 2000.-№6.-С.74-76.

2. Єгоров І.А., Полова Ж.М. Обгрунтування складу та технології стоматологічного лаку “Ферацемін” // Фармац. журн. – 2001.-№1.-С.100-103.

3. Полова Ж.М., Єгоров І.А., Гризодуб В.І., Жуков К.В. Проблеми створення лікувального стоматологічного лаку з метою усунення токсичної дії акрилових протезів // Вісник фармації. – 1999.–№1 (19).–С.82-85.

4. Полова Ж.Н., Егоров И.А., Рубан Е.А. Разработка состава лечебного стоматологического лака “Ферацемин” // Провизор.–1999.–№7.–С. 38-39.

5. Полова Ж.Н., Дикий И.Л., Егоров И.А., Шевелева Н.Е. Исследование антимикробных свойств стоматологического лечебного лака “Ферацемин” // Провизор.–1999.–№13.–С. 39-40.

6. Polova Zh., Yegorov I., Zukov K., Gryzodub V. An actuality of the problem for the increasement of the biological inertness of the removed plastic set of the false teeth // European journal of Pharmaceutical sciences.–Milan (Italy).–1998.–vol.6/suppl.1.–P. 407.

7. Полова Ж.Н., Егоров И.А., Жуков К.В., Гризодуб В.И. Актуальность проблемы повышения биологической инертности съемных протезов // В сб.: “Теорія і практика створення лікарських препаратів”: Матер. наук.-практ.конф. присвяченої 75-річчю із дня народження Сала Петра Дмитровича.–Харків.–1998.–С.227-229.

8. Чуешов В.И., Егоров И.А., Полова Ж.М. Исследование структурно-механических свойств лечебного стоматологического лака “Ферацемин” // В сб.: “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”: Матер.V національного з'їзду фармацевтів України.–Харків.– 1999.– С. 229-230

Полова Ж.Н. “Разработка состава и технологии лечебно-профилактического стоматологического лака”. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01. – технологии лекарств и промышленная фармация. – Национальная фармацевтическая академия Украины, Харьков, 2001.

Впервые проведено комплексное исследование по созданию комбинированного препарата в форме лака с целью предотвращения выхода токсического мономера – монометилметакрилата из тела акрилового протеза и лечения "протезных" стоматитов.

Стоматологический лак – жидкая лекарственная форма, способная после нанесения и высыхания на поверхности натуральных или искусственных зубов (зубных протезов) образовывать плёнку. В состав препарата был введён ацемин, особенностью действия которого является ускорение эпителизации и регенерации тканей, а также обладающий противовоспалительными свойствами, что является необходимым условием для лечения стоматитов, вызванных акриловыми протезами. Оптимальная концентрация ацемина определялась микробиологическим методом диффузии в агар и составляет 4%.

Для выбора лаковой основы были исследованы следующие плёнкообразователи: шеллак, поливинил-пирролидон, олигомер винилацетата и феракрил. Концентрацию устанавливали экспериментальным путём, а критерием оценки служило качество плёнки: внешний вид, скорость высыхания, стабильность во времени, адгезия. Качество плёнки, образованной из феракрила наиболее полно отвечает требованиям, предъявляемым к стоматологическим лакам. Феракрил эффективен при капиллярных кровотечениях, обладает антисептическим действием.

С целью выбора оптимальной концентрации пленкообразователя были исследованы реологические параметры лаковых основ. Измерение реологических параметров основ с концентрациями феракрила 5-9% показало, что консистентные свойства основы с содержанием феракрила 7% наиболее полно соответствуют свойствам препарата производства Германии "Глянцлак", который содержит феракрил и удовлетворяет требования современной стоматологии. "Глянцлак" был использован нами в качестве эталона.

Введение ацетона в состав обусловлено тем, что добавление разбавителя даёт возможность увеличения синергизма растворяющей способности плёнкообразователя.

На основании проведённых технологических, реологических и микробиологических исследований нами разработан состав стоматологического лака под условным названием "Ферацемин", г: ацемина 4,0; феракрила 7,0; воды 59,0; ацетона 30,0.

Разработана технология стоматологического лака. Учитывая то, что феракрил растворяется только после набухания и процесс продолжается на протяжении длительного времени, была изучена зависимость времени растворения кристаллического феракрила от температуры и концентрации.

Для выбора оптимальной температуры введения лекарственных веществ в состав лака был проведен термогравиметрический анализ ацемина,7% водного раствора феракрила и лаковой основы. В результате проведенных исследований разработан временный технологический регламент на препарат “Ферацемин”.

Изучены физико-механические свойства пластмассы Протакрил-М, покрытой лаком "Ферацемин". Определен разлив лака на поверхность пластмассы, который является удовлетворительным, что свидетельствует про правильно выбранную вязкость лакового покрытия. Проведено определение поверхностного натяжения лаковой основы с целью снижения поверхностной активности раствора феракрила в среде ацетона, что в свою очередь позволяет увеличить адгезийную силу лака и достичь хорошей смачиваемости поверхности протеза. Изучены силовые характеристики пластмассы Протакрил-М покрытой лаком и без покрытия. Ударная вязкость и напряжение разрушения при сгинании акриловой пластмассы исследовались в разных средах. Установлено, что у пластмассы покрытой лаком “Ферацемин” более высокие силовые характеристики, чем у пластмассы без покрытия. Лак также влияет на уменьшение абразивного износа зубных протезов, что связано с его большой адгезивной силой.

На основании изученных сорбционных характеристик Протакрил-М установлено, что поглощение жидкости пластмассой покрытой лаком замедляется ввиду набухания покрытия, что в свою очередь является необходимым условием выхода лекарственных веществ из препарата.

Покрытие съёмного акрилового протеза лаком предотвращает миграцию остаточного мономера из тела протеза в ротовую полость.

Разработаны методики качественного и количественного анализа действующих веществ в препарате. Разработан проект временной фармакопейной статьи на стоматологический лак "Ферацемин".

Изучена стабильность лака в процессе хранения во флаконах из оранжевого стекла при температуре 20 20С. Проведённые исследования показали, что лак "Ферацемин" остаётся стабильным в течение 2-х лет.

На основании микробиологических исследований установлено, что лак обладает санирующим действием и предотвращает развитие дисбактериозов ротовой полости. Фармакологическими исследованиями установлено, что стоматологический лак "Ферацемин" обладает противовоспалительной, репаративной и антимикробной активностью.

Ключевые слова: ацемин, феракрил, стоматологический лак, акриловая пластмасса, технология.

Полова Ж.М. “Розробка складу та технології лікувально-профілактичного стоматологічного лаку”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та промислова фармація. – Національна фармацевтична академія України, Харків, 2001.

Вперше проведено комплексне дослідження по створенню комбінованого препарату у формі лаку для запобігання виходу токсичного мономеру з тіла акрилового протезу та лікування “протезних” стоматитів.

Розроблений оптимальний склад та раціональна технологія стоматологічного лаку з ацеміном та феракрилом. Проведені фізико-хімічні та фізико-механічні дослідження препарату та акрилової пластмаси Протакрил-М. Вивчені стабільність стоматологічного лаку в процесі зберігання та біологічна активність.

Ключові слова: ацемін, феракрил, стоматологічний лак, акрилова пластмаса, технологія.

Polova Zh.N. “Development of the structure and technology of preventive dental lacquer”. - Manuscript.

The thesis for the Masters Degree of Pharmacy in speciality 15.00.01 - Technology of Drugs and Industrial Pharmacy; Ukrain National Academy of Pharmacy, Kharkov, 2001.

Complex research on the creation of a combined drug in the form of a lacquer for the prevention of a toxic moment going out from acrylic denture body and prosthesis stomatites treatment have been carried out for the first time.

The optimal composition and rational technology of the dental lacquer with aceminum and feracrylum have been developed.

Physical-chemical and physical-mechanical researches of the drug and acrylic plastic have been carried out.

Protacryle – M the lacquer stability during the storage and its biological activity have been studied.

Key words: aceminum, feracrylum, dental lacquer, acrylic plastic, technology.