Інститут педагогіки АПН України

На правах рукопису

Пелех Людмила Романівна

УДК 371.135

Формування особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів вищого навчального закладу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському економіко-гуманітарному інституті.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Дем'янчук Анатолій Степанович,

Рівненський економіко-гуманітарний інститут, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

професор, академік АПН України

Євтух Микола Борисович,

АПН України, Відділення педагогіки і психології вищої школи, академік - секретар;

Безпалько Ольга Володимирівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

кафедра соціальної педагогіки, доцент.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет ім. І.Я.Франка, кафедра педагогіки.

Захист відбудеться "28" вересня 2001 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий "28"серпня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради І.С. Волощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Суспільні явища, пов`язані з переходом нашої держави до нових умов політико-економічного розвитку та перспективою інтеграції до євроспілки, викликали істотні зміни у системності національної науки, освіти, культури. Так, однією з найважливіших у суспільстві була і залишається проблема розвитку духовного світу особистості. Зокрема, руйнування моральних цінностей, що існували у межах попередньої системи, відсутність культурно-ціннісного пласту у наступності поколінь призвело до прагматичної орієнтації студентської молоді. Економічні перетворення у країні, пов'язані з переходом до ринкових відносин, мають певні негативні наслідки, що деформують психіку молодої людини.

Освіта, орієнтована лише на “трансляцію” знань, розвиток мислення, формування практичних вмінь, не узгоджується з принципами гуманістичної педагогіки. Вже на початку навчання у ВНЗ передача знань і вмінь відривається від виховання. Порушується найважливіший принцип педагогічного впливу на студентів. Сьогодні зусилля вчених педагогів повинні спрямовуватись на зміну основних функцій і цілей освіти, навчання і виховання. Майбутній педагог фактично орієнтується лише на формування знань та умінь, раціонально - інтелектуальну підготовку до педагогічної діяльності, не отримує повною мірою інші невід'ємні складові духовного і професійного становлення. Через це вища педагогічна освіта не набула потрібної цілісності, гуманістичного орієнтиру, не спроможна повнокомпонентно відтворювати і розвивати духовність людини, гуманно дефіцитна.

Сучасній школі потрібен учитель, який розуміє сутність суспільно-політичних, економічних перетворень, відчуває зміни в особистості вихованців, їхніх позиціях, цінностях, потребах, мотивах, невпинно піддає переосмисленню свої освітянські дії з метою удосконалення навчально-виховного процесу. Необхідним критерієм роботи такого вчителя є збагачення його професійного творчого наробку новими цінностями і знаннями про культуру у трьох її модельностях - людській, процесуально - діяльнісній і предметній. Культуру, що начебто розлита по усьому тілу соціального організму, проникає у всі його пори.

Наше дисертаційне дослідження присвячене формуванню особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів вищого навчального закладу.

На теоретико–методологічному рівні ця проблема частково представлена в роботах І.Д.Беха, А.М.Бойко, С.Я.Дем'янчука, І.А.Зязюна, В.Г.Кузя, Б.Т.Ліхачова, Н.Г.Ничкало, Л.П.Пуховської, О.М.Стоян, Є.І.Сявавко, М.Д.Ярмаченка та інших.

Психолого-педагогічні проблеми формування творчої особистості майбутнього вчителя розглядаються В.Андреєвим, Л.С.Виготським, Я.Пономарьовим, С.Л.Рубінштейном, С.Салієм, В.Симоновим, Т.Сухобською, Р.Шакуровим та іншими.

У працях російських, українських, польських і угорських психологів та педагогів, присвячених проблемі формування особистості майбутнього вчителя (О.А.Абдуліна, С.Балей, Л.Бандура, Д.Вентер, З.Володарськи, М.Восинськи, Ф.М.Гоноболін, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, Ю.М.Кульоткін, М.Мацяшек, А.С.Макаренко, В.Оконь, М.Дароці, В.О.Сластьонін, Т.С.Яценко та ін.), стверджується думка про те, що творчий потенціал майбутнього учителя стає дієвим чинником підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу за умови, якщо вся система підготовки вчителя буде спрямована на формування його особистості як суб'єкта педагогічної діяльності і освіти.

Для нашого дослідження важливе значення мали праці А.М.Алексюка, Б.Д.Грінченка, М.С.Грушевського, М.П.Драгоманова, І.І.Огієнка, В.О.Сухомлинського, Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка та інших.

Останнім часом в Україні здобувачами вчених ступенів захищено ряд кандидатських дисертацій, в яких частково висвітлено вплив масових виховних заходів на формування особистості майбутнього вчителя. Це дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук О.М.Докукіної (1993), Т.І.Люріної (1993), Г.Я.Жирської (1993), Л.І.Поважної (1997), Р.Ф.Пустовій (1997) та інших. Відображені істотні питання формування особистості майбутнього вчителя у докторських дисертаціях В.М.Алфімова (1997), О.А.Дубасенюк (1996), Н.В.Кічук (1993).

Ці дослідження є, безумовно, позитивним явищем в українській педагогічній науці. Однак, такі важливі питання як тенденції становлення і розвитку системи виховання майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах, особливості впливу масових виховних заходів на формування особистості майбутнього спеціаліста, специфіка виховної роботи вищого навчального закладу на сучасному етапі до цього часу ще не знайшли належного висвітлення. Не існує й чіткої систематизації культурно-масових заходів, хоча це питання, на наш погляд, є актуальним на сучасному етапі розвитку гуманної педагогічної освіти і вимагає глибокого дослідження. Усе це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів вищого навчального закладу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми та комплексної програми “Науково-методичне забезпечення експертиз педагогічних інновацій”, що розробляється у Рівненському економіко-гуманітарному інституті спільно з Інститутом педагогіки АПН України (№ ДЄ 01004000045).

Об'єктом дослідження є виховна робота у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження: вплив масових виховних заходів, спрямованих на формування особистості майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах державної та недержавної форм власності.

Мета дослідження: науково-педагогічно обгрунтувати модель орієнтовної програми та дослідно-експериментально перевірити ефективність системи виховної роботи у вищому навчальному закладі, спрямованої на формування особистості майбутнього вчителя.

В основу дослідження покладена гіпотеза: процес формування особистості майбутнього вчителя у системі виховної роботи вищого навчального закладу може бути ефективнішим за умов:

- обґрунтування та усвідомлення виховних аспектів (методологічний, мотиваційний) майбутніми фахівцями;

- розробки і забезпечення науково-обґрунтованої системи виховної роботи у вищому навчальному закладі ;

- використання провідних ідей світової практики у виховній роботі ВНЗ з урахуванням національного менталітету та регіональних культурно-історичних особливостей розвитку.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу літературних джерел і практики підготовки спеціалістів обгрунтувати місце, роль і значення системи масових виховних заходів у формуванні особистості майбутнього педагога.

2. З'ясувати сутність, види та найбільш поширені форми масових виховних заходів, специфіку їх проведення у ВНЗ.

3. Розкрити особливості системи виховної роботи та масових заходів у ВНЗ, спрямованих на формування особистості майбутнього вчителя.

4. Визначити умови ефективного впливу змісту масових виховних заходів на процес професійної підготовки майбутнього вчителя та розробити відповідні практичні рекомендації.

Для розв'язання поставлених завдань були використані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, безпосереднє та опосередковане спостереження, анкетування, інтерв'ю, бесіда, моделювання, педагогічний експеримент. Дослідницько-експериментальна робота проводилась на базі вищих навчальних закладів Волинської, Рівненської та Житомирської областей. Дослідження проводилося у три етапи:

На першому етапі (1994-1995 роки) - вивчалися теоретичні засади досліджуваної проблеми, розроблялася концепція дослідження, вивчався стан проблеми у роботі вищих навчальних закладів державної та недержавної форм власності.

На другому етапі (1996-1997 роки) - здійснювалася дослідницько-експериментальна перевірка форм і методів проведення масових виховних засобів, їхнього впливу на формування майбутнього вчителя у ВНЗ. Публікувалися матеріали дослідження у збірниках наукових праць.

На третьому етапі (1998-2000 роки) - проводився порівняльний аналіз одержаних результатів, шляхів їх впровадження у практику ВНЗ; завершувалася робота над оформленням дисертаційного дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі системи виховної роботи у ВНЗ та впливу розроблених форм і методів на формування особистості майбутнього вчителя; у тому, що вперше розкриті теоретичні засади виховної роботи у вищих навчальних закладах альтернативної форми власності.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що розроблена автором система виховної роботи дозволяє ефективніше вирішувати проблеми підготовки майбутніх вчителів; створена методика забезпечення здійснення дієвого впливу змісту, форм і методів діяльності вищих навчальних закладів усіх форм власності на формування особистості майбутнього вчителя.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці та експериментальній перевірці моделі системи масових виховних заходів та її впливу на формування особистості майбутніх вчителів, розробці нових форм і методів організації та проведення культурно-масових заходів для забезпечення ефективної виховної роботи ВНЗ.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у ході їх обговорення на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Рівненського економіко-гуманітарного інституту, Рівненського інституту слов`янознавства "Київський Слов'янський університет" у 1995, 1999 та 2000 рр. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Педагогіка єдиного і цілісного миру: сутність, завдання і основні напрямки наукової роботи шкіл і вузів" (Рівне, 1995), "Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення" (Рівне, 1999), "Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті" (Рівне, 2000), міжвузівських "Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу" (Рівне, 1995).

Публікації. Результати дослідження висвітлені в 6 статтях та 1 монографії.

Структура дисертації: дисертація складається зі вступу, двох розділів, які включають 8 підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, який налічує 169 джерел основного списку та 19 додаткових джерел. У роботі вміщено 9 рисунків, 24 таблиці і 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан розробки обраної для дослідження проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету та основні завдання, методологічну базу і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення; сформульовано основні положення, що виносяться на захист, викладені відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження .

У першому розділі – "Теоретичні засади формування особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів у вищих навчальних закладах" у чотирьох підрозділах аналізується стан проблеми в педагогічній теорії і практиці; визначаються різноманітні класифікації теоретичних засобів системи масової виховної роботи; з'ясовується понятійний апарат дослідження; розкривається зміст системи масових виховних заходів у сучасній вищій школі; подані загальні методи і принципи виховання особистості майбутнього педагога; визначається місце масових виховних заходів у системі виховної роботи вищого навчального закладу. У першому розділі проаналізовано наукову літературу з проблеми дослідження. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та соціологічної літератури у дисертації визначено декілька напрямів спрямування змісту, форм і методів підготовки майбутніх вчителів засобами масової виховної роботи:

1. Перший напрям широко відображений вченими у теоретичних історико-педагогічних дослідженнях ( С.Я. Дем'янчук, І.А.Зязюн, В.Г.Кузь, Б.Т.Ліхачов, Є.І.Сявавко, І.І.Шкурко, М.Д.Ярмаченко та ін.). Визначаючи безумовний пріоритет науки у вузівському житті дослідники проблеми формування особистості вчителя відзначають, що воно однак не повинно обмежуватися рамками навчального процесу. Повнішому розкриттю творчого потенціалу особистості, гуманітарних пріоритетів наступної професійної діяльності випускника, повинна сприяти також його позанавчальна діяльність.

2. Здійснюючи аналіз стану проблеми формування особистості майбутнього вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства, необхідно відмітити такий важливий аспект у структурі цілісної концепції педагога, як професійне самовиховання (С.Б.Єлканов, Б.Т.Ліхачов, О.М.Стоян ). Поряд з цим вчені розглядають сутність інших складових особистості вчителя (ідейно–політична, морально–педагогічна спрямованість та ін.) у діалектичному поєднанні, без чого професійне самовиховання вчителя на набуває своєї ефективності.

3. Розглядаючи питання розвитку особистості студента у соціальній сфері (Є.І.Смирнова) слід відмітити, що його вирішення можливе за умови реалізації наступних аспектів: розширення запропонованих учасникам видів діяльності (від пізнавальної – до дискусійної, від дослідницької – до дієперетворюючої); послідовна активізація самоуправління і внутрішньої демократії (від виявлення активу – до активності всіх членів); розширення і активізація внутрішніх зв'язків (від опори на громадські організації та заклади і їх актив – до перетворення членів об'єднань на опору та актив цих організацій); підтримка та заохочення до творчості як новаторської суспільно–ціннісної ініціативи.

Таким чином, масова виховна діяльність щодо формування особистості майбутнього вчителя має великі можливості для сприяння формуванню всебічно розвиненої особистості в різних сферах діяльності: соціально–політичній, науковій, художній та ін.

4. Проблема впровадження масових виховних форм роботи у виховну діяльність ВНЗ представлена у дослідженнях Я.Гнутеля, Н.Г.Ничкало, О.П.Сердюка, Т.І.Сущенко та ін. Фізкультурні свята, виставки, конкурси, вікторини, змагання, олімпіади, карнавали, трудові десанти, диспути і конференції, походи, екскурсії та експедиції, вечори–зустрічі з цікавими людьми, вечори дружби та фестивалі, тижні факультетів та кафедр – все це складові компоненти системи виховної масової роботи, спрямовані на оптимальну реалізацію величезного виховного потенціалу для підготовки майбутніх вчителів.

Зауважимо, що здійснюючи реалізацію виховних завдань, педагог повинен дотримуватись підходу від позиції "на рівних" до позиції надання вихованцю (студенту) більших прав, повноважень та обов'язків, що стимулюватиме активність студента до самовиховання та самовдосконалення.

Необхідно відмітити, що у ході проведення масових виховних заходів неприпустима будь-яка примусовість (Т.І.Сущенко). Критеріями їх виховного впливу на формування особистості майбутнього вчителя є щирість, справжня зацікавленість, хвилювання, бажання діяти, внутрішня потреба удосконалювати себе. Таким чином, масова виховна робота організовується з врахуванням психологічних особливостей студентів.

Узагальнивши теоретичні та емпіричні дослідження підсумовуємо, що для того, щоб підвищити виховну роль та ефективність різноманітних форм масової роботи у вищому навчальному закладі, необхідно вивчити всі чинники, що впливають на формування особистості, не ізольовано, а у взаємозв'язку (макрочинники, мікрочинники, мезачинники). При цьому ефективність педагогічного впливу перерахованих соціальних чинників на особистість студента в певній мірі залежить від їхньої координації.

Масовий виховний захід дає знання студентам, розвиває їх емоційну сферу, запобігає виникненню стресів, виховує впевненість у собі, формує демократичність, самостійність, розвиває позитивне ставлення до світу та стимулює бажання до самоактуалізації та самовдосконалення.

У першому підрозділі дисертації розкриваються не лише позитивізм щодо формування особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів ВНЗ, а й вказані недоліки та шляхи їхнього подолання.

Стисло, критично і змістовно проаналізовано зміст наукових праць попередніх досліджень формування особистості майбутнього вчителя.

У другому, третьому і четвертому підрозділах першого розділу дисертації розглядаються питання проведення масових виховних заходів у вищих навчальних закладах державної та альтернативної форм власності, їх завдання, зміст, мета, взаємозв'язок морального, етичного, естетичного, трудового та фізичного виховання, спрямованих на розвиток формування майбутнього вчителя.

У другому розділі – "Дослідницько–експериментальна робота з проблем застосування масових заходів у формуванні особистості майбутнього вчителя" в чотирьох підрозділах вирішувалось завдання отримання об'єктивних даних про ефективність масових виховних заходів у ВНЗ та їх вплив на формування особистості майбутнього вчителя, а також розроблялась педагогічна система формування особистості майбутнього вчителя в процесі масової виховної роботи.

У першому підрозділі другого розділу дисертантка доводить, що дотримання педагогічних вимог у процесі формування особистості майбутнього вчителя у системі масових заходів вимагає єдності цілей і змісту та визначає напрями виховання – розумове, естетичне, моральне, трудове, фізичне, громадянське, економічне, правове та екологічне.

Види масових виховних заходів щодо їх відповідності напрямам виховання представлені в таблиці 1 (для прикладу наведемо лише декілька пунктів класифікації масових виховних заходів щодо їх відповідності напрямам виховання).

Таблиця 1

Відповідність масових виховних заходів напрямам виховання

У підрозділі 2.2.”Експериментальне вивчення ступеня актуалізації системи масових виховних форм роботи зі студентами та ефективність їх впливу на формування особистості майбутнього вчителя” експериментальним шляхом були встановлені чинники, які заохочують студентів до участі у масових заходах, отримані дані про вплив масових заходів на формування особистості майбутніх вчителів та їх професійне становлення.

Слід зауважити, що всі елементи освітньої системи не просто залучені до процесу взаємодії, головна їх особливість – взаємодія, спрямована на досягнення цілей навчання, виховання та розвитку особистості. У основі даного постулату нами виділено три блоки, а саме: спрямованість (система її ставлень до навколишнього світу – мотиви, почуття, інтереси); можливості (здібності); психологічні особливості поведінки (темперамент, характер). Заслуговує на увагу структура особистості(К.К.Платонов) схематично наведена в таблиці 2.

Таблиця 2

Структура особистості

1. Загальні здібності.

2. Спеціальні здібності.

3. Характер.

4. Темперамент.

5. Спрямованість на взаємодію.

6. Спрямованість на діяльність.

7. Можливості особистості.

8. Особливості поведінки.

9. Спрямованість особистості.

З метою вивчення впливу масових форм роботи на певні елементи структури особистості та проблем, пов'язаних з розвитком масової виховної роботи у вищому навчальному закладі було проведено анкетування 100 експертів (куратори–наставники, проректори з виховної роботи, викладачі кафедри педагогіки).

На запитання, чи впливають масові заходи роботи на виховання особистості і на які саме елементи структури особистості масові заходи мають найбільший вплив, ми отримали такі дані:

1. Загальні здібності – 5%.

2. Спеціальні здібності – 10%.

3. Характер – 3%.

4. Темперамент – 2%.

5. Спрямованість на взаємодію – 27%.

6. Спрямованість на діяльність – 33%.

7. Можливості особистості – 10%.

8. Особливості поведінки – 4%.

9. Спрямованість особистості – 6%.

Графічно це виглядає так (див. рис. 1):

Рис. 1. Вплив масових форм на розвиток структури особистості.

Розвиток студента як особистості, як суб'єкта діяльності – найважливіша мета і завдання будь–якої освітньої системи і може розглядатися, як її системоутворюючий компонент (Бордовська Н.В., Реан А.О.).

Отже, у вищому навчальному закладі розвиток людини як особистості і суб'єкта діяльності включає такі аспекти:

1) розвиток інтелекту;

2) розвиток емоційної сфери;

3) розвиток стійкості перед стресами;

4) розвиток впевненості в собі та сприйняття себе;

5) розвиток позитивного ставлення до світу та сприйняття інших;

6) розвиток самостійності, автономності;

7) розвиток мотивації, самоактуалізації, самовдосконалення.

В останній пункт входить і мотивація навчання як найважливішого елемента загальної мотивації саморозвитку. У поєднанні ці аспекти вносять значний позитивізм у розвиток психологічних та педагогічних наук і сприяють утвердженню гуманістичної парадигми в освіті.

У підрозділі 2.3. “Педагогічна система формування особистості майбутнього вчителя в процесі масової виховної роботи” представлено створену систему масової виховної роботи ВНЗ, компоненти якої спрямовані на формування особистості майбутнього вчителя. Експеримент включав такі етапи:

1. Цілеспрямоване планування виховної роботи з проведення масових заходів.

2. Кадрова політика ВНЗ щодо організації масових виховних заходів.

3. Створення умов для оптимальної організації масових виховних заходів.

4. Стимулювання студентів та організаторів, які беруть активну участь у проведенні масових виховних заходів.

Для організації виховного процесу в Рівненському економіко–гуманітарному інституті була створена своєрідна інфраструктура, в яку входили такі суб'єкти виховної роботи: професорсько–викладацький колектив; ректорат; Рада з виховної роботи; проректор з виховної роботи; сектор організації виховної діяльності; заступник декана з питань організації виховної роботи; наставник (куратор) студентської групи; Центр організації дозвілля студентів; студентський деканат; студентська профспілка; молодіжні студентські організації; фонди та асоціації студентів; кабінет "Розвитку людини"; вузівська газета "Вісник РЕГІ"; студентські спортивні об'єднання "Атлет", "Амазонки"; колективи художньої самодіяльності: ансамбль пісні і танцю "Живограй", квартет "РЕГІ–стиль"; Рада Музею Миру.

Планування виховної роботи інституту здійснювалось з урахуванням основних завдань, які стояли перед вихователями інституту, а саме:

- розвиток належного рівня професіоналізму, здатності до самостійного мислення, до прийняття оригінальних, нестандартних рішень;

- формування духовності, яка передбачає високу моральність при одночасному прагненні ліквідувати утриманство, інфантилізм, але закріпити дух корпоративності (інститут як одне ціле), сформувати вміння працювати в команді, розвивати високі естетичні смаки та ідеали, екологічне мислення, фізичну культуру.

В інституті також була створена лабораторія "Наукові основи підготовки вчителя", яка стала центром удосконалення навчально–виховного процесу на основі науково обґрунтованої моделі вчителя. Лабораторія розробила та впровадила типовий план виховної діяльності інституту та масових заходів зокрема. За програмою експерименту був заснований також кабінет "Розвитку людини". Подальша співпраця лабораторії і кабінету при безпосередній участі в ній всіх підрозділів виховної інфраструктури дозволила узагальнити досвід виховної роботи педагогічних вищих навчальних закладів за попередні роки, знайти шляхи її вдосконалення і планомірного впровадження в життя розробленої системи масових заходів, спрямованих на формування особистості майбутнього вчителя.

З типовим планом виховної роботи повинні бути ознайомлені всі підрозділи загальноінститутської інфраструктури. У результаті цього сформувались такі види виховної роботи факультету:

- організація разом зі студентською профспілкою факультету змагання між групами з оцінкою їх діяльності за рівнем якості знань, ступенем їх участі в спортивно–масовій, художній та шефській роботі;

- формування разом зі студентським деканатом студентських загонів та бригад для роботи у літніх таборах, з метою підвищення професійної підготовки майбутніх вчителів;

- впровадження системи контролю діяльності студентських педагогічних загонів та аналіз підсумків їхньої роботи, участь у вирішенні питання про матеріальне та моральне заохочення кращих студентів;

- розвиток активності студентів у радах гуртожитків, раді студентського наукового товариства, студентських деканатах і т.д.;

- організація та висвітлення роботи груп у настінній пресі, радіогазеті, фотовікторинах, стендах, зборах колективу факультету;

- проведення заліків з позааудиторної діяльності студентів. Діяльність студента атестують члени студдеканату, члени студентської профспілки та члени Центру організації дозвілля студентів.

Кожному студентові групи виставляється диференційована загальна оцінка з врахуванням оцінок, виставлених членами студдеканату, кураторського інституту та деканату. Ці оцінки беруться до уваги при призначенні іменної інститутської стипендії, при звільненні від оплати за навчання (на 100%, 50%, 25%, 15%).

З цією метою була розроблена "Карта студента", яка містить основні відомості про студента, а також інформацію про його функціонування в інституті.

Реалізація схеми формування особистості поставила дослідників цієї проблеми перед необхідністю створення типового плану позааудиторної роботи групи, розрахованого на весь період навчання студентів на педагогічному факультеті. Розробляючи його разом з кабінетом "Розвитку людини", ми намагались максимально використати досвід роботи, нагромаджений педагогічними інститутами та факультетами країни.

"Типовий план" є організаційним початком позааудиторної діяльності групи, визначає основні види діяльності студентського колективу. В ньому передбачено проведення зборів, інформаційних годин, зустрічей з відомими людьми, екскурсій, походів в театри та кінотеатри, конференцій, тематичних вечорів і т.д.

Після впровадження та реалізації всіх вищезгаданих заходів студентам було запропоновано дати відповідь на запитання: Якщо в зв'язку з Вашим залученням до позааудиторного творчого життя інституту Ви стали інакше відноситись до певних видів діяльності, то вкажіть на це. Варіанти відповідей були розподілені по 7 блоках та оцінені за п`ятибальною шкалою відповідно до структури всебічно розвиненої особистості:

- розвиток інтелекту (уважно слухаю радіо та телепередачі; частіше читаю книги, мені подобається дізнаватись про нове та цікаве; став виписувати більше газет та журналів з питань культури та мистецтва);

- розвиток емоційної сфери (став цікавитись видами мистецтва, які раніше здавались мені незрозумілими; зацікавився народною творчістю);

- розвиток стійкості перед стресами (став жити за принципом: я не боюся труднощів, я їх здолаю);

- розвиток впевненості в собі та сприйняття себе (критичніше ставлюсь до своїх можливостей і здібностей; відчув впевненість в собі: я знаю, що я зможу, тому що я – особистість);

- розвиток позитивного ставлення до світу (намагаюся влаштувати своє життя за законами краси; став помічати в житті багато прекрасного, біля чого раніше проходив без уваги; став краще розбиратись в людях, побачивши в них риси прекрасного);

- розвиток самостійності, автономності (навчився приймати рішення, став самостійним у їх прийнятті);

- розвиток мотивації, самоактуалізації, самовдосконалення (частіше відвідую театр, концерти та виставки; став активніше брати участь у суспільному житті; з'явилося бажання працювати над собою, хочу бути кращим).

Таблиця 3

Вплив масових заходів на розвиток особистості

Дані таблиці переконливо свідчать про вплив масових заходів на особистість студентів, які брали участь у проведенні та підготовці заходів, і які були просто слухачами.

У підрозділі 2.4. зроблено висновок про те, що участь студентів експериментальної групи в підготовці та проведенні масових заходів дала їм можливість знайти позитивні мотиви до самоактуалізації, самовдосконалення та професійного росту. Масові виховні заходи формують у студентів діловитість, активність, цілеспрямованість, розвивають їх творчі можливості та здібності, готують до виховної роботи в школі.

Проведене дослідження дає підстави для констатації таких висновків:

1. Аналіз стану проблеми дослідження у науковій літературі й результатів власних експериментальних досліджень засвідчує, що питання підготовки майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів вищого навчального закладу, що передбачено гуманістичною парадигмою в освітній галузі, можуть бути ефективно розв“язані лише з допомогою системного аналізу, що зумовлює теоретичне обгрунтування та практичну реалізацію компонентів змісту і форм запропонованої системи.

2. Вивченням передового педагогічного досвіду з`ясовано основні види, форми масових виховних заходів, а саме:

- сутність означеної системи визначається особистісно-орієнтованим спрямуванням на розвиток пізнавальної активності, мотиваційної сфери та, з рештою, професійної орієнтаії майбутнього вчителя;

- видова динаміка системи виховної роботи диференціюється у залежності від можливостей ступеня професійного розвитку студентської молоді і рівня відповідності структурних компонентів виховної системи;

- пріоритетність застосування певних форм детермінується визначальними компонентами системи виховної роботи вищого навчального закладу.

3. Специфіка виховної роботи та масових виховних заходів, спрямована на формування особистості майбутнього вчителя, визначена у відповідності до державних стандартів у вищій освіті та вимогами щодо змістовної сутності у вищих навчальних закладах, де проводилося дослідження.

4. У змісті професійної підготовки особистості майбутнього вчителя визначені умови, дотримання яких забезпечує ефективність впливу системи масових виховних заходів, а саме:

- взаємозв“язок між активною участю студентів у масових виховних заходах і рівнем їх професійної готовності до організації виховної роботи у школі;

- між соціальною активністю у ВНЗ і їх готовністю до самореалізації та самоактуалізації;

- між впевненістю в своїх силах і їх інтелектуальною сферою та загальною ерудицією.

5. Встановлено, що розроблена система підготовки майбутніх вчителів засобами масових виховних заходів буде ефективною, якщо:

- у виховному процесі вищого навчального закладу для студентів створені такі умови, які протидіють аполітичності, антигуманності та аморальності;

- використаний навчально–виховний матеріал сприятиме тісному зв'язку з роботою в школі;

- стимулюватиме студентів до самовиховання і саморозвитку, вміння робити висновки, встановлювати причини і наслідки, виховувати активність, самостійність і діловитість.

6. Проведене дослідження не претендує на висвітлення широкого комплексу питань формування особистості майбутнього педагога в процесі позааудиторної роботи. В умовах сучасної ситуації, що виникла в державі, потребує подальшого удосконалення система підготовки майбутніх учителів у формуванні їх особистості, більш широке використання у позааудиторній виховній роботі масових виховних заходів, які формують діловитість, рішучість, національну свідомість і самосвідомість, соціально-ціннісні орієнтації, політичну культуру майбутнього спеціаліста тому, що масовий виховний захід - це вагомий аспект професійно-педагогічної підготовки та формування особистісних якостей майбутнього вчителя.

Список праць, опублікованих за темою дослідження

1. Пелех Л.Р. Формування особистості майбутнього вчителя засобами масових виховних заходів: Монографічне дослідження. - Рівне: Тетіс, 2001. - 156 с.

2. Пелех Л.Р. Питання виховання особистості студента у вузах недержавної форми власності //Наука і освіта. - 1999. - №5-6. - С.30-31.

3. Пелех Л.Р. Історія розвитку приватного сектора в галузі вищої освіти в Україні //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського: Збірник наукових праць. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2000. - С.66-70.

4. Пелех Л.Р. Педагогічні вимоги до організації виховної роботи зі студентами у ВЗО недержавної форми власності //Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - Київ: Видавничий центр КОЛУ, 2000. - С.167-168.

5. Пелех Л.Р. Концептуальні положення національного виховання про формування особистості студента в недержавних вищих навчальних закладах. //Оновлення змісту, форм та методів освіти: Збірник наукових праць: Наук. зап. Рівненського гуманітарного університету. Вип. 12. - Рівне: РДГУ, 2000. - С.288-293.

6. Пелех Л.Р. Перспективи розвитку масових виховних заходів у вищих навчальних закладах нового типу //Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск Х /За заг.ред. Г.І.Льогенького та В.І.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПІ, 2000. - С.54-61.

7. Пелех Ю., Пелех Л. Підготовка вчителів до проведення з учнями бесід про мир (Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу) /Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю професора, доктора педагогічних наук, академіка МАПСН Дем'янчука Степана Якимовича. - Рівне: Тетіс, 1995.

Пелех Л.Р. Формування особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанням формування особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів. Проаналізовано стан та перспективи розвитку даної проблеми у сучасній вищій школі. Розкриті сутність і зміст системи формування особистості майбутнього вчителя, створена система масових заходів, що сприяють розвитку інтелектуальної, емоційної, вольової сфери майбутнього спеціаліста. Обґрунтовано ефективність виховного процесу у ВЗО за умов усвідомлення виховних аспектів (методологічного, мотиваційного), чіткого визначення функціональних завдань керівників навчально-виховного процесу, розробки і забезпечення науково-обґрунтованої системи виховної роботи. Представлена і експериментально перевірена модель системи виховної роботи у ВЗО та вплив форм та методів цієї системи на формування особистості майбутнього вчителя. Встановлено, що на основі розробленої структури виховної роботи можливе забезпечення дієвого впливу форм і методів діяльності ВЗО на формування майбутнього вчителя у системі гуманістичної парадигми освіти. Процес формування особистості майбутнього вчителя у системі масових виховних заходів буде ефективним, коли існує модель структури інноваційної діяльності педагога у проведенні виховної роботи. Основні результати роботи відображені у монографії та наукових статтях.

Ключові слова: майбутній учитель, якості особистості, масовий захід, модель і система виховної роботи.

Пелех Л.Р. Формирование личности будущего учителя в системе массовых воспитательных мероприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики АПН Украины. - Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам формирования личности будущего учителя в системе массовых воспитательных мероприятий. В процессе проведенного исследования установлено, что массовые мероприятия имеют большое значение в процессе формирования личности будущего педагога.

Исследование показало, что для организации результативного воспитательного процесса по формированию всесторонне развитой личности будущего специалиста необходим комплексный подход и целеустремленная систематическая работа всего педагогического коллектива. С этой целью необходимо создать общеинститутскую инфраструктуру по воспитательной работе, основными задачами которой должны быть: –

развитие высокого профессионализма, способности к самостоятельному мышлению, к принятию оригинальных, нестандартных решений;–

формирование духовности, которая предусматривает высокую моральность при одновременном стремлении ликвидировать инфантилизм, но закрепить дух корпоративности (институт как одно целое), сформировать умение работать в команде, развивать высокие эстетические вкусы и идеалы, экологическое мышление, физическую культуру.

Многолетнее изучение проблемы внеаудиторной воспитательной работы в высшем учебном заведении, проведение массового эксперимента помогли нам раскрыть не только сущность и содержание системы формирования личности будущего учителя, но и создать определенную систему массовых мероприятий, которые содействуют развитию интеллектуальной, эмоциональной, волевой сферы будущего специалиста, воздействуют на формирование уверенности в себе, стойкости перед стрессами, положительного отношения к миру и людям. Вместе с тем установлено, что система формирования личности будущего учителя достигает наибольших результатов, если в воспитательном процессе высшего учебного заведения для студентов созданы такие условия, которые противодействуют антигуманности и аморальности; если используемый учебно–воспитательный материал содействует тесной связи с работой в школе; стимулирует студентов к самовоспитанию и саморазвитию; воспитывает активность, самостоятельность и деловитость.

Исследование показало, что массовые мероприятия помогли студентам найти себя, почувствовать уверенность в своих силах, стать самостоятельными, научили работать над собой.

Массовые воспитательные мероприятия положительно повлияли также на профессиональные успехи студентов. Те из них, которые принимали активное участие во внеаудиторной массовой работе, намного быстрее адаптировались в школьном коллективе и включились в школьную жизнь. Опыт проведения массовых мероприятий в институте помог им организовать интересную и увлекательную внеаудиторную работу с учениками.

Во время эксперимента была создана общеинститутская инфраструктура по воспитательной работе, а также составлен типовой план–график проведения массовых мероприятий. Необходимо отметить, что созданная инфраструктура и типовой план доказали свою действенность.

Проведенное исследование не исчерпывает всех аспектов проблемы. В условиях современной ситуации, которая возникла в стране, система подготовки будущих учителей, формирование их личности требует дальнейшего усовершенствования. При проведении внеаудиторной воспитательной работы необходимо более широкое использование массовых мероприятий, которые формируют деловитость, решительность, национальное сознание и самосознание, социально–ценностные ориентации, политическую культуру будущего специалиста, потому что массовое воспитательное мероприятие – это способ профессионально–педагогической подготовки и формирования личностных качеств будущего учителя.

Ключевые слова: будущий учитель, качества личности, массовое мероприятие, модель и система воспитательной работы.

Pelekh L.R. Future Teachers' Personality Formation in the system of of mass upbringing measures. - Manuscript

Theses for a candidate degree by speciality 13.00.14 - theory and methods of professional education. - The Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Science Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the problem of future teachers' personality formation in the system of mass upbringing measures. The state and prospects of given problem development in modern higher school are analysed. The essence and the contents of the system of future teachers' personality formation is showed; the system of mass measures which promotes to the development of intellectual, emotional, volitional spheres of future specialists is elaborated. The effectiveness of upbringing process in higher educational establishments is substantiated on the condition of upbringing aspects (methodological, motivational) realising, the exact determination of functional tasks of every manager in educational process, elaborating and providing scientifically-based upbringing system. The model of upbringing system in higher educational institutions is presented and experimentally tested; and the influence for this system, forms and methods on future teacher's personality formation is stated. There is established the providing of effective influence of upbringing activity on future teacher's personality formation in the system of humanist education is possible on the basis of created model of upbringing work.

The effectiveness in the process of system future teachers' personality formation in the system of mass upbringing measures is possible to be achieved by modelling the structure of teachers' innovation activity in upbringing process. The main results of the work are reflected in the monograph and scientific articles.

Key words: a future teacher, personality's features, mass measures, a model and system of upbringing work.