Українська академія аграрних наук

Інститут тваринництва

Петрова Наталія Валеріївна

УДК 638.24:638.222:575.1/.2.

Удосконалення і розробка прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда

на різних етапах розведення

06. 02. 01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті шовківництва Української академії аграрних наук

Наукові керівники: доктор біологічних наук, професор

Злотін Олександр Зіновійович,

Інститут шовківництва УААН,

головний науковий співробітник лабораторії

технології промислового виробництва коконів та грени

доктор ветеринарних наук, професор,

член-кореспондент УААН,

Головко Валерій Олексійович,

Інститут шовківництва УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник,

Рубан Сергій Юрійович,

завідувач відділу технології виробництва молока,

Інститут тваринництва УААН

доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Пилипенко Борис Феодосійович,

пенсіонер

Провідна установа: Інститут розведення і генетики тварин УААН, відділ відтворення. 08321, Київська обл., Бориспільський район, с.Чубинське, вул.Погребняка, 1.

Захист дисертації відбудеться 22.05.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 065.356.01 Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, п/о Кулиничі Харківського району, Харківської області

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН

Автореферат розісланий 20.04. 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат сільськогосподарських наук ПОМІТУН І.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. У сучасному світовому шовківництві відмічається стійка тенденція до зниження життєздатності та продуктивності порід і гібридів шовковичного шовкопряда, обумовлена погіршенням екологічного стану навколишнього середовища, в першу чергу, пов'язаним з підвищеним вмістом токсичних речовин - відходів шкідливого виробництва (Головко и др.,1996; Злотин, 1996).

Тому для підтримання на вигодівлях високої життєздатності порід і гібридів шовковичного шовкопряда необхідна подальша розробка нових ефективних прийомів відбору високожиттєздатного і продуктивного біоматеріалу та оптимізації його культивування з метою підвищення продуктивності і зменшення трудових витрат на племінних та промислових вигодівлях.

До наших досліджень не було розроблено таких прийомів племінної роботи, які враховували б не лише онтогенетичні особливості шовковичного шовкопряда, але й специфіку племінної роботи, обсяги якої збільшуються при переході від етапу до етапу розведення, а також необхідність нестандартного підходу до добору прийомів відбору і вибракування племінного матеріалу, забезпечуючи ефект оптимізації за життєздатністю та продуктивністю враховуючи технологічні можливості їх застосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася згідно з республіканською науково-технічною програмою "Шовківництво" "Розробити ефективні технології виробництва шовкової сировини на основі високопродуктивних нових порід і гібридів шовковичного шовкопряда та сортів шовковиці", реєстраційний номер 03.04.- МВ/14-96.

Мета і завдання досліджень. Удосконалення існуючих і розробка нових високоефективних прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда на різних стадіях його розвитку з урахуванням етапів розведення.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Розробити прийоми оптимізації якості селекційного матеріалу на етапах конкурсної оцінки порід і гібридів та охоронної селекції.

2. Розробити прийоми підвищення життєздатності і продуктивності шовковичного шовкопряда на всіх етапах племінної роботи.

3. Вивчити можливості використання біостимуляторів для підвищення життєздатності і продуктивності шовковичного шовкопряда на племінних вигодівлях, а також при використанні чистих порід у шовкорадгоспах на промислових вигодівлях (замість гібридів).

Обўєкт досліджень - оптимізація племінних та промислових культур шовковичного шовкопряда на всіх стадіях онтогенезу і етапах розведення.

Предмет досліджень – удосконалення і розробка прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда на різних стадіях його розвитку з урахуванням етапів племінної роботи.

Методи досліджень. Статистичний - для встановлення вірогідності ефекту впливу окремих прийомів відбору і вибракування племінного матеріалу на життєздатність та продуктивність культур шовковичного шовкопряда на всіх етапах розведення.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в шовківництві запропонований комплекс прийомів оптимізації шовковичного шовкопряда, пристосованих до різних стадій його онтогенезу, адаптованих до особливостей усіх етапів племінного розведення, що забезпечує одержання максимального ефекту підвищення життєздатності і продуктивності.

Вперше запропоновані прийоми оптимізації відбору і добору шовковичного шовкопряда, що враховують особливості технології виробництва грени різних категорій (попереднього розмноження, супереліти і еліти), виходячи з обсягів племінної роботи та витікаючих звідси можливостей використання конкретних прийомів оптимізації, як в якості факторів відбору, так і вибракування.

Запропоновано проводити відбір порід шовковичного шовкопряда в період конкурсних випробовувань за стійкістю гусениць до низьких температур, що дозволяє значно скоротити обсяги роботи під час породовипробовування.

Як метод оптимізації якості селекційного матеріалу на етапі конкурсної оцінки вперше запропоновано проводити короткотермінове охолодження гусениць сімей відібраних порід, що сприяє підвищенню їх життєздатності.

Для підвищення життєздатності і продуктивності шовковичного шовкопряда запропоновано проводити відбір сімей за мінімальною кількістю коконів-"глухарів" на всіх етапах посімейного розведення.

Вперше встановлено, що проведення жорсткого контролю за кількістю коконів-"глухарів" у племінних партіях і відбору на плем'я з мінімальною кількістю коконів-"глухарів" (у межах 1 - 1,5 %) дозволяє вірогідно підвищити життєздатність шовковичного шовкопряда на етапах попереднього розмноження, супереліти та еліти.

На етапі суперелітного розведення запропоновано проводити добір батьківських пар з урахуванням маси лялечок, поділених за статтю: на плем'я відбирають лялечки з масою на 0,3 - 0,5 г більшою за середню масу особин даної статі ( по самцях і самках відповідно).

Враховуючи обсяг роботи на етапі суперелітного розведення, запропоновано проводити вибракування яєць від низькожиттєздатних імаго-самок за мінімальною тривалістю їх опору летальній дії ДДВФ, а також вибракування імаго-самців з низькою чутливістю до запаху статевого феромону самок, що дозволяє збільшити життєздатність матеріалу.

На етапах попереднього розмноження і переходу до супереліти для компенсації втрат показників життєздатності та продуктивності біоматеріалу, обумовлених збільшенням обсягів племінної роботи, запропонована підгодівля гусениць хлорнокислим амонієм (ХКА).

На етапі елітного розведення для підвищення біологічних показників чистих порід до рівня їх гібридів уперше запропоновано в оптимальних умовах культивування (в шовкорадгоспах України) використовувати підгодівлю гусениць біостимулятором ХКА разом із вітамінно-мінеральною добавкою (преміксом), що дозволяє відмовитися від застосування гібридів і знизити собівартість виробництва грени за рахунок зниження трудозатрат у процесі греновиробництва.

У разі встановлення тенденції до зниження життєздатності порід для її підвищення запропоновано на елітних вигодівлях використовувати біостимулятор нейротропної дії Сілк.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше в шовківництві запропонований комплекс прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда, приурочених до різних стадій його розвитку, адаптованих до всіх етапів племінної роботи.

Комплекс прийомів складений таким чином, що враховує обсяги племінної роботи на кожному етапі розведення і можливості використання відповідних прийомів оптимізації (від відбору найбільш високожиттєздатного матеріалу на стадіях попереднього розмноження і супереліти до відбракування найбільш низькожиттєздатного на стадії супереліти).

Для підвищення життєздатності та продуктивності племінного матеріалу запропоновані і рекомендовані виробництву екологічно чисті без мутагенної дії біостимулятори.

Результати досліджень перевірені у виробничих умовах на племінних вигодівлях в Інституті шовківництва УААН та в племінному цеху Миргородського гренажного заводу Полтавської області. Автор - учасник розробки рекомендацій та приймав безпосередню участь по впровадженню запропонованих прийомів у практику.

Особистий внесок дисертанта. Робота є самостійним дослідженням автора. Участь дисертанта в плануванні та проведенні досліджень, вигодівлі порід і гібридів шовковичного шовкопряда, проведенні математичної обробки одержаних даних, підготовці матеріалів до публікації, формулюванні основних висновків роботи становить 100 %. В публікаціях, написаних у співавторстві, автору належить експериментальне і, частково, теоретичне обґрунтування роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на щорічних засіданнях вченої ради Інституту шовківництва УААН (Мерефа, 1996 - 1999), засіданнях Харківського відділення України ентомологічного товариства (Харків, 1997), кафедри біології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (Харків, 1997), міжнародному симпозіумі "Перспективы развития шелководства в ХХІ веке" (Високий, 1998), науково-практичній конференції "Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи" (Харків, 2000), Всеукраїнській конференції молодих учених "Агроекологія як основа стабільності сільського господарства" (Харків, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 статей, в тому числі 3 - у фахових журналах; 3 - написано в співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, економічної ефективності, висновків, рекомендацій виробництву, списка літератури та додатків. Текст дисертації викладено на 109 сторінках надрукованого тексту, таблиць - 12 (на 8 сторінках), малюнків - 14 (на 7 сторінках), додатків – 4 (8 таблиць). Список літературних джерел включає 189 найменувань, з яких 41 - зарубіжних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Як об'єкти досліджень у роботі використовували породи (посімейний матеріал, а також лінії) і гібриди шовковичного шовкопряда, районовані на Україні: Білококонна-1 поліпшена (Б-1пол.), Білококонна-2 поліпшена (Б-2пол.), Мерефа-6, Білогренна, Популяція-1 (П-1), Б-1пол.хБ-2пол., Б-2пол.хБ-1пол.

Дослідження проводили у весняний та літній сезони на оптимальному фоні.

У різноманітних експериментах відбір проводили протягом усіх етапів племінної роботи на різних стадіях онтогенезу шовковичного шовкопряда: грена, гусениця, лялечка, імаго.

Інкубацію грени, вигодівлю гусениць, папільонаж, а також зберігання грени в період літньо-осіннього спокою і зимівлі проводили за стандартною методикою розведення шовкопряда (Головко и др., 1992).

Життєздатність гусениць шовковичного шовкопряда визначали за співвідношенням вихідної кількості гусениць, яких взяли на вигодівлю, до кількості здорових лялечок. Вихідне число особин визначали ваговим методом взяття гусениць з паралельною фіксацією наважок спиртом. Життєздатність (Ж) визначали за формулою:

,

де: Зк - кількість здорових лялечок, шт.;

Лвих - вихідна кількість гусениць, взятих у дослід, шт.

Урожай коконів (Ук) - масу сирих коконів (кг), одержаних в результаті вигодівлі шовковичного шовкопряда (Злотин, Плугару, 1989), визначали за формулою:

,

де: В - вага зібраних коконів у повторності, г;

А - вага гусениць у повторності, г.

Кількість сортових коконів та коконів-"глухарів" виражали у відсотках і підраховували шляхом їх співвідношення до загальної кількості коконів.

Під час проведення племінних вигодівель, а також при посімейному розведенні використовували кладки сімей з кількістю яєць - 600 - 700 штук та з процентом відродження гусениць не менш ніж 91 - 93 %. В останніх варіантах досліджень на вигодівлі набирали по 100 - 15 мг "мурашів" у трикратній повторності з паралельною фіксацією наважок спиртом. Розбіжність в гусеницях між наважками становила 2 - 3 штуки (у породи Б-1пол. в 100 мг знаходиться в середньому - 222 гусениці, Б-2пол. - 250 і Мерефа-6 - 236).

Математична обробка показників експериментальних даних проводилася згідно з прийнятими в біології методиками (Михайлов, Ковальов, 1956; Урбах, 1963; Ковалев, Шевелева, 1966; Злотин, 1989; Лакин, 1990).

Розрахунки було проведено на мікрокалькуляторі "Электроника МК-71" і з допомогою комп'ютера з процесором Intel Celeron-366 ("Статистична програма" Microsoft Excel-97).

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відбір високожиттєздатних та продуктивних порід шовковичного шовкопряда за стійкістю гусениць до низьких температур

З літературних джерел відоме застосування прийому відбору високожиттєздатних сімей за стійкістю до низьких температур гусениць шовковичного шовкопряда (Акименко, Злотин, Браславский, 1977).

Ми вперше випробували можливість відбору найбільш життєздатних генотипів на міжпородному рівні, де родинні зв'язки менш тісні.

У дослідах порівнювали основні біологічні показники трьох порід (Б-1пол., Б-2пол. та Мерефа-6) при тестуванні їх гусениць на стійкість до низьких температур.

Результати досліджень (табл.1) свідчать про різноманітну чутливість гусениць різних порід шовковичного шовкопряда до впливу низьких температур.

Таблиця 1

Життєздатність та продуктивність порід шовковичного шовкопряда при відборі за стійкістю гусениць до низьких температур (середні дані за 1996 - 1997 роки),

Порода Життєздат-ність гусе-ниць, % Урожай ко-конів з 1 г "мурашів", кг Сортових коконів, % Середня маса кокона, Г Кількість коконів-"глухарів", %

Б-2пол. 90,54±0,55* 3,86±0,05* 87,85±0,75* 2,06±0,06 1,60±0,24

Б-1пол. 87,81±0,37* 3,59±0,07* 84,02±1,01* 1,95±0,07 4,88±0,86

Мерефа-6 85,27±0,48 3,30±0,05 74,63±2,54 1,91±0,04 5,89±0,54

Примітка. * Вірогідні відмінності у породи Б-2пол. відносно Б-1пол., а Б-1пол. - до Мерефа-6 при P<0,05.

Рухова активність у 75% гусениць породи Б-2пол. відновлювалася швидше, ніж в інших порід, яких тестували. З усіх основних біологічних показників на першому місці була порода Б-2пол., на другому - Б-1пол. і на останньому - Мерефа-6.

Фактична життєздатність і продуктивність порід на вигодівлі знаходилася в прямій залежності з їх стійкістю до охолодження.

Таким чином, вперше показано на породному рівні існування залежності між ступенем стійкості порід шовковичного шовкопряда до охолодження та їх фактичною життєздатністю та продуктивністю. Запропонований спосіб відбору рекомендується застосовувати як прийом попередньої оцінки порід у період конкурсного випробовування.

Підвищення життєздатності і продуктивності шовковичного шовкопряда шляхом охолодження гусениць

При проведенні відбору порід шовковичного шовкопряда по стійкості їх гусениць до низьких температур було встановлено, що рухову активність швидше відновлюють найбільш життєздатні особини.

В зв'язку з тим, що у таких особин відновлення рухової активності пов'язане з найбільш швидкою нормалізацією біохімічних процесів, які обумовлені активністю ферментних систем організму, було зроблено припущення, що можливо короткотермінове охолодження самих гусениць (акклімація) сприятиме підвищенню стійкості до впливу низьких температур (Ушатинская, 1957; Реліна, 1999) і, таким чином, підвищенню життєздатності охолоджених гусениць при подальшому їх використанні на вигодівлі. Це може бути обумовлено тим, що таке охолодження стимулює активність ферментних систем організму і повинно позитивно позначитися на їх біологічних показниках. У подальшому це припущення було підтверджено експериментально.

Після охолодження до (-3) - (-4) °С упродовж 20 хв гусениць виймали із морозильної камери і давали лист шовковиці. Особини, які першими приступили до їжі, були відібрані для подальшого дослідження. Контролем служили особини, яких не піддавали охолодженню.

Таблиця 2

Вплив ефекту охолодження гусениць шовковичного шовкопряда на основні біологічні показники (середні дані за 1997 - 1998 роки), (M±m)

Порода Варіанти досліду Життєздат-ність гусениць, % Урожай коконів з 1 г "мурашів", Кг Сортових коконів, % Кількість коконів-"глухарів", %

Б-1пол. Контроль 84,20±0,35 3,38±0,08 76,63±2,58 4,88±0,51

Охолодження 92,26±0,68*** 3,68±0,04* 87,01±2,06* 1,17±0,67

Б-2пол. Контроль 88,66±0,58 3,51±0,11 83,03±2,14 4,52±0,68

Охолодження 94,53±0,86** 3,87±0,06* 89,43±0,75* 1,12±0,64

Примітка: * - P<0,05; ** - P<0,01; *** - P<0,001.

У результаті досліджень було встановлено (табл.2), що гусениці, яких піддавали охолодженню (Б-1пол. і Б-2пол.), виявилися з досить високим ступе-нем вірогідності більш життєздатними і продуктивними порівняно з контролем.

Вперше експериментально встановлений стимулюючий ефект короткотермінового охолодження гусениць шовковичного шовкопряда щодо підвищення біологічних показників селекційного матеріалу.

Вплив відбору сімей шовковичного шовкопряда за мінімальним значенням вмісту коконів-"глухарів" на біологічні показники нащадків

Контроль ступеня інфекційного навантаження в культурах комах - одне з найважливіших завдань, яке забезпечує одержання здорового біоматеріалу.

Наявність коконів-"глухарів" - найважливіший показник, що характеризує ступінь інфекційного навантаження племінних партій коконів шовковичного шовкопряда.

Проведені раніше дослідження (Злотін, Залізняк, Кириченко, 1996) були направлені на вивчення впливу кількості коконів-"глухарів" у партіях на показники виходу грени та її якість.

Нами було вирішено експериментально перевірити можливість існування зв'язків між кількістю коконів-"глухарів" у сім'ях шовковичного шовкопряда і їх життєздатністю та продуктивністю (етап попереднього розмноження). У разі встановлення такого зв'язку поставало питання про можливість відбору протягом ряду поколінь за мінімальним значенням даного показника (кількістю коконів-"глухарів" у сім'ї) і вивчення його впливу на основні біологічні показники.

Дослідження показали, що в результаті відбору сімей за мінімальним значенням показника кількості коконів-"глухарів" основні біологічні показники протягом трьох поколінь вірогідно зростають (табл.3).

Зі зменшенням вмісту "глухарів" зростає життєздатність та продуктивність за роками відбору.

Таблиця 3

Характеристика основних біологічних показників сімей шовковичного шовко-пряда при відборі за мінімальним вмістом коконів-"глухарів" (1996 - 1998 роки)

Порода Поко-ління Кількість коконів-"глухарів",% Життєздатність гусениць, % Урожай коконів з 1 г "мурашів", кг Сортових коконів, %

А1 7,32±0,57** 88,56±0,53 3,21±0,20 82,03±1,43

Б-1пол. А2 2,92±0,19*** 92,57±0,37** 4,14±0,10** 86,25±0,97

А3 0,73±0,14 95,39±0,64* 4,55±0,12* 90,38±0,88

А1 11,56±0,89*** 78,32±0,85 2,86±0,12 75,93±1,62

Мерефа-6 А2 2,35±0,18* 88,70±0,65*** 3,73±0,18* 87,40±1,03

А3 1,53±0,16 93,34±0,29** 3,97±0,11 90,78±0,90

Примітка. А3 вірогідне по відношенню до А2, а А2 - до А1 при * - P<0,05,

** - P<0,01, *** - P<0,001.

Таким чином, вперше встановлена можливість відбору високо-життєздатних і продуктивних сімей за показником мінімальної кількості коконів-"глухарів". Такий прийом рекомендується для застосування при посімейній підтримці матеріалу.

Вплив вмісту коконів-"глухарів" у партіях на життєздатність шовковичного шовкопряда протягом усіх етапів розведення

Метою даних досліджень було прослідкувати, як змінюються показники життєздатності матеріалу залежно від етапу розведення при дотримуванні основних правил приготування племінної грени, а також з паралельним жорсткішим контролем за показником вмісту коконів-"глухарів" у племінному матеріалі.

В результаті досліджень установлено (табл.4), що у зв'язку зі збільшенням обсягів племінної роботи на різних етапах життєздатність гусениць, як у варіантах з відбором за мінімальним значенням вмісту коконів-"глухарів" (у межах 1 - 1,5%), так і в контролі (до 3 % - в межах ГОСТу) закономірно зменшувалася. Але слід відмітити, що протягом досліджень життєздатність гусениць у варіантах з відбором за мінімальною кількістю "глухарів" вірогідно перевищувала даний показник у контролі. Так, у цьому варіанті відбору життєздатність гусениць (Б-2пол.) становила: на етапі попереднього розмноження - 94,87 % (Р<0,05), супереліти - 89,21 % (Р<0,01), еліти - 82,61 % (Р<0,01), що відповідно на 4,42, 7,98 та 7,66 % більше, ніж у контролі.

Таблиця 4

Вплив вмісту коконів-"глухарів" у партіях на життєздатність шовковичного шовкопряда (порода Б-2пол.) на всіх етапах розведення (1996 - 1998 роки).

Відбір племінних коко- нів по ДСТУ (до 3 %) (контроль) Етапи розведення Життєздат-ність гусениць, % Відбір за мінімаль- ним вмістом коко- нів-"глухарів" (до 1 - 1,5 %) Етапи розведення Життєздат-ність гусениць, %

Попереднє розмноження 90,45±0,76 Попереднє розмноження 94,87±0,98*

Супереліта 81,33±0,89 Супереліта 89,21±0,82**

Еліта 74,95±0,90 Еліта 82,61±0,77**

Примітка: * - P<0,05; ** - P<0,01.

Таким чином, вперше показано, що здійснення жорсткого контролю за вмістом коконів-"глухарів" у племінних партіях і відбору на племінні вигодівлі біоматеріалу з мінімальним значенням даного показника (1 - 1,5 %) дозволяє вірогідно підвищити життєздатність шовковичного шовкопряда на всіх етапах розведення порівняно з розведенням за діючими правилами приготування племінної грени.

Вплив добору батьківських пар шовковичного шовкопряда за масою лялечок на біологічні показники потомства

Схрещування гетерогенних за масою кокона батьківських особин дає значне підвищення життєздатності потомства, але призводить до усереднення показника середньої маси кокона (Струнников, 1959).

В окремих випадках, на нашу думку, при необхідності підвищення продуктивності порід, у яких показники життєздатності досить високі, доцільно в першому та другому поколіннях використовувати добір батьківських пар безпосередньо за масою важких лялечок, що перевищують середній показник маси лялечок даної статі і дозволить підвищити врожайність племінного біоматеріалу зі збереженням його життєздатності.

Даний прийом ми вважаємо більш перспективним, ніж добір важких коконів, тому що у високошовконосних порід маса оболонки кокона складає третю частину маси кокона (Насириллаев, 1985). Добір за масою кокона не дозволяє зберегти оптимальні співвідношення між масою лялечки і шовковою оболонкою кокона, в той час як відбір за масою лялечки дає більш повну уяву про стан шовкопряда і не повинен негативно вплинути на його життєздатність. Як показали наші дослідження, такий підхід виявився ефективним на етапі супереліти.

З метою відбору високопродуктивних особин нами вперше було запропоновано після поділу лялечок за статтю окремо визначати середню масу особин кожної статі. На плем'я цілеспрямовано добирали лялечок, які у самців на 0,3, у самок - на 0,5 - 0,7 г перевищували середній показник маси особин даної статі.

Одержані дані свідчать про те, що відбір за масою лялечки серед особин кожної статі досить ефективний і призводить до ймовірного підвищення продуктивності потомства шовковичного шовкопряда. Вірогідні відміни між фракціями (важка і середня) були виявлені в обох генотипів: у породи Б-1пол. врожай коконів потомства від важких фракцій становив 3,8 кг (P<0,05), середніх - 3,4 кг; Мерефа-6 - 3,2 і 3 кг відповідно (P<0,05). Слід зазначити, що життєздатність нащадків з важких фракцій обох порід підвищилася на 8 - 10 % і в породи Мерефа-6 таке збільшення виявилося вірогідним (P<0,05).

Дисперсійний аналіз показав вірогідну перевагу за життєздатністю та продуктивністю потомства, одержаного від важких фракцій, у порівнянні з середніми і виявив вірогідно більш високу продуктивність у потомства породи Б-1пол. у порівнянні з Мерефа-6.

Таким чином, добір батьківських пар за показниками маси лялечок доцільно використовувати на суперелітних вигодівлях, що сприяє підвищенню середньої маси кокона і врожайності шовковичного шовкопряда.

Вибракування імаго-самок шовковичного шовкопряда за мінімальною тривалістю опору летальній дії ДДВФ та імаго-самців за мінімальною чутливістю до запаху статевого феромону самок

Жорстке вибракування низькожиттєздатного біоматеріалу - одна з найважливіших умов збереження життєздатності і продуктивності порід, які підтримуються. У зв'язку з тим, що в умовах техноценозу дія факторів природного відбору послаблена, вибракування виконує функцію усунення найменш життєздатних і малопродуктивних генотипів (Злотин, 1989).

У підрозділах 3.6 та 3.7 дисертації вперше розглянута можливість вибракування 20 % неякісного суперелітного біоматеріалу як такого, що дає низькожиттєздатне потомство.

Результати дослідів свідчать (рис.1), що вибракування грени, одержаної від низькожиттєздатних імаго-самок (що першими гинули від дії ДДВФ) призводить до підвищення життєздатності потомства породи Б-1пол. на 3,40 % (P<0,05), у Б-2пол. - на 4,10 % (Р<0,01) більше, ніж у контролі, та продуктивності - в середньому на 0,45 кг в дочірньому поколінні обох порід (Р<0,05).

Рис.1.Вплив вибракування імаго-самок з низьким опором до дії парів ДДВФ на життєздатність та продуктивність потомства шовковичного шовкопряда

Вибракування імаго-самців шовковичного шовкопряда з мінімальною чутливістю до запаху статевого феромону самок як низькожиттєздатних (Злотин, 1989) виявилося ще більш ефективним, про що свідчать одержані дані (рис.2).

Життєздатність у потомства з вибракуванням по обох породах вірогідно перевищує контроль (без вибракування) в середньому на 3,84 % (Р<0,05). Чітко простежується вірогідне підвищення продуктивності з 4,48 в контролі до 4,86 кг (Р<0,05) у партіях з вибракуванням (Б-1пол.) та з 4,35 до 5,10 кг - у породи Б-2пол. (Р<0,01).

Рис.2. Вплив вибракування імаго-самців з низькою чутливістю до статевого запаху феромону самок на життєздатність та продуктивність потомства шовковичного шовкопряда

Проведений дисперсійний аналіз підтвердив високу ефективність запропонованого вибракування.

Даний спосіб вибракування вірогідно підвищує життєздатність та продуктивність біоматеріалу. Його доцільно застосовувати на етапі супереліти.

ЗАСТОСУВАННЯ БІОСТИМУЛЯТОРІВ НА ПЛЕМІННИХ ВИГОДІВЛЯХ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

З літературних джерел відомо лише два біостимулятори продуктивності племінних вигодівель: фосфорнокислий калій та сірчанокислий кобальт (Журавель, Депешко, 1994).

У зв'язку з тим, що існуючий асортимент не задовольняє потреби племінних вигодівель, доцільний пошук нових високоефективних біостимуляторів.

Підгодівля гусениць шовковичного шовкопряда на літніх племінних вигодівлях хлорнокислим амонієм для підвищення

життєздатності та продуктивності

Зараз в Україні склалася парадоксальна ситуація, коли заготівельні ціни на промислові та елітні кокони практично однакові, в той час як проведення елітних вигодівель - процес більш затратний, ніж вигодівля гібридів. У свою чергу приготування грени промислових гібридів більш складний та технологічно недосконалий процес, ніж приготування елітної грени чистих порід.

На нашу думку, використання хлорнокислого амонію (ХКА) (біостимулятор активності ферментних систем травного тракту), що застосовується на промислових вигодівлях, дозволить підвищити біологічні показники шовковичного шовкопряда на племінних вигодівлях за життєздатністю та продуктивністю до рівня їх гібридів.

З цією метою на племінних вигодівлях були проведені експерименти по вивченню впливу біостимулятора ХКА на біологічні показники племінного матеріалу шовковичного шовкопряда.

Результати використання препарату ХКА на етапі попереднього розмноження свідчать про те, що життєздатність гусениць та врожай коконів порід з підгодівлею ХКА не поступалися аналогічним показникам гібридів (еталон - без підгодівлі), а за показником виходу грени навіть перевищували. Так, життєздатність гусениць порід Б-1пол. та Б-2пол. становила 81,60 і 86 %, їх реципрокних гібридів - 81,60 % та 86,90 % відповідно; врожай коконів: 3,88 кг - у Б-1пол., 3,82 кг - у Б-2пол., 3,63 кг - у Б-1пол.ґБ-2пол. та 3,79 кг - у Б-2пол.ґ ґБ-1пол. Життєздатність та продуктивність порід з підгодівлею ХКА вірогідно перевищували аналогічні показники в контролі (породи Б-1пол. та Б-2пол. - без підгодівлі).

Погодні умови суперелітної вигодівлі були дуже складними (висока температура та вологість) і негативно позначилися на показниках різних генотипів. Але слід зазначити, що за продуктивністю породи з підгодівлею ХКА перевищували контроль (P<0,05).

Для гарантованого підвищення продуктивності порід шовковичного шовкопряда до рівня їх гібридів в екстремальних умовах було вирішено на етапі еліти застосувати комбінацію біостимуляторів різноманітних за механізмом дії груп: ХКА в поєднанні з вітамінно-мінеральною добавкою (преміксом) (Маркина, Кандыба, Злотин, 1999).

Дослідження показали, що в умовах елітної вигодівлі застосування даного поєднання дозволяє одержати життєздатність гусениць порід з підгодівлею вище порівняно з їх гібридами (Б-1пол. - 69,50, Б-2пол. - 77,10, Б-1пол.ґБ-2пол. - 62,60, Б-2пол.ґБ-1пол. - 72,90 % відповідно). Врожай коконів цих порід знаходився майже на рівні гібридів та вірогідно перевищував продуктивність контролю.

Таким чином, можна зробити висновок про принципову можливість одержання життєздатності та продуктивності чистих порід на рівні їх гібридів у результаті застосування біостимуляторів на елітних вигодівлях і можливої заміни гібридів чистими породами в умовах оптимального вигодовування в шовкорадгоспах, де зараз зосереджений основний обсяг вигодівель в Україні.

Вплив біостимулятора Сілк на породи шовковичного шовкопряда, різних за вихідною життєздатністю

Особливий інтерес являло собою вивчення впливу біостимуляторів на основні біологічні показники порід шовковичного шовкопряда, контрастних за вихідною життєздатністю та продуктивністю.

Для цього протягом двох поколінь вивчали вплив на показники життєздатності і продуктивності різних за цими ознаками порід: високожиттєздатної Популяція-1 і низькожиттєздатної Білогренна (елітний матеріал) препарату нейротропної дії Сілк.

Установлено (рис.3), що різні за вихідною життєздатністю і продуктивністю породи по-різному реагують на дію препарату Сілк. Ефект стимулювання більш чітко простежується на породі з низькою життєздатністю Білогренна, порівняно з породою Популяція-1. Її життєздатність підвищилася з вихідної 83 до 94,40 % - у весняний сезон і 92,80 % - у літній та з високим ступенем вірогідності перевищувала контроль (84,20 %).

Аналогічна картина була виявлена при аналізі показників продуктивності порід.

Дисперсійний аналіз виявив вірогідні відміни як за життєздатністю, так і за продуктивністю між сезонами вигодівлі (на весняній вигодівлі - більш високі результати), генотипами і варіантами досліду (підгодівля біостимулятором Сілк дає вірогідні підвищення життєздатності та продуктивності).

Особливо доцільне використання препарату Сілк у разі появи тенденції до зниження життєздатності у порід, які знаходяться на підтриманні.

Рис.3. Вплив біостимулятора Сілк на різні за вихідною життєздатністю породи шовковичного шовкопряда

ВИСНОВКИ

1.Розроблений комплекс прийомів, пристосованих до різних стадій розвитку шовковичного шовкопряда, забезпечує вірогідне підвищення його життєздатності та продуктивності на всіх етапах розведення.

2.Вперше встановлено, що охолодження гусениць позитивно впливає на біологічні показники шовковичного шовкопряда: життєздатність підвищується в середньому на 7, продуктивність - на 8 %.

3.Встановлена доцільність відбору високожиттєздатних і продуктивних порід шовковичного шовкопряда за стійкістю гусениць до низьких температур на етапі конкурсного породовипробовування.

4.На посімейних вигодівлях уперше показана ефективність відбору сімей за мінімальною кількістю коконів-"глухарів", який дозволяє підвищити життєздатність потомства в середньому на 3 - 6 і продуктивність - на 10 %; а на останніх етапах розведення – доцільний жорсткий контроль за кількістю коконів-"глухарів" у племінному матеріалі (в межах 1 - 1,5 %), що сприяє підвищенню життєздатності в середньому на 5 - 8 %.

5.Встановлено, що на етапі супереліти для підвищення продуктивності порід доцільно проводити добір батьківських пар шовковичного шовкопряда за масою лялечок, який дозволяє підвищити продуктивність в середньому - на 6 - 10%.

6.У зв'язку зі збільшенням обсягів племінної роботи на етапі супереліти доведена ефективність вибракування 20 % яєць від самок з низьким опором летальній дії парам ДДВФ, та 20 % - самців з низькою чутливістю до запаху статевого феромона самок. Потомство, одержане в результаті таких вибракувань, характеризується підвищеною життєздатністю та продуктивністю.

7.Вперше встановлена висока ефективність застосування на племінних вигодівлях екологічно чистого біостимулятора ХКА в поєднанні з вітамінно-мінеральною добавкою (преміксом), що сприяє підвищенню біологічних показників чистих порід до рівня їх гібридів.

8.Встановлено, що підвищенню життєздатності та продуктивності елітного біоматеріалу сприяє підгодівля гусениць біостимулятором Сілк, який особливо ефективний на фоні загальної тенденції до зниження життєздатності порід. Це дозволяє вірогідно підвищити життєздатність таких порід на 10 - 11 %.

9.Встановлена економічна ефективність вищезазначених прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда на різних етапах розведення. Найбільший економічний ефект виявлено при використанні слідуючих прийомів: 1) охолодження гусениць шовковичного шовкопряда; 2) добір батьківських пар з урахуванням маси лялечок; 3) відбраку-вання імаго-самок з мінімальним опором дії ДДВФ і імаго-самців з низькою чутливістю до запаху статевого феромона самок; 4) підгодівля гусениць розчином ХКА в поєднанні з вітамінно-мінеральною добавкою преміксом.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При проведенні племінної роботи в наукових установах по шовківництву, племінних станціях, гренажних заводах, шовкорадгоспах рекомендується застосовувати слідуючи прийоми, як найбільш економічно ефективні:

1. З метою оптимізації якості селекційного матеріалу використовувати охолодження гусениць шовковичного шовкопряда впродовж 20 хв при температурі (-3) - (-4) °С.

2. На етапі супереліти для підвищення життєздатності та продуктивності потомства шовковичного шовкопряда добирати на плем'я лялечок, маса яких на 0,3 - 0,5 г перевищує середню масу особин даної статі (самців і самок відповідно), а також вибраковувати 20% грени, одержаної від імаго-самок, високочутливих до дії парів ДДВФ, і 20% імаго-самців, низькочутливих до запаху статевого феромону самок.

3. Для підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда на елітних вигодівлях застосовувати підгодівлю гусениць в четвертому - п'ятому віках по два рази на добу преміксом із розрахунку 250 мг на 3 кг листя, розчиняючи його в невеликій кількості 0,01%-ного водного розчину біостимулятора ХКА.

Основні публікації за темою дисертації:

1. Петрова Н.В. Вплив деяких прийомів відбору на основні біологічні показники шовковичного шовкопряда // Шовківництво.- 1999.- Вип.22.- С .87 - 91.

2. Петрова Н.В. Новые способы стимулирования жизнеспособности и продуктивности тутового шелкопряда (Bombix mori L.) // Изв. Харьк. энтомол. об-ва.- 1999.- Т.VII. - Вып. 2. - С. 139 - 141.

3. Петрова Н.В. Экологически чистые биостимуляторы для повышения продуктивности племенных выкормок тутового шелкопряда // Тези доповідей наук.-практ. конференції "Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи" (секція: екологія і здоров’я населення) (Харків, 18 травня 2000 р.). - Харків, 2000. - С. 140 - 141.

4. Петрова Н.В., Злотін О.З., Залізняк Н.П. Вплив кількості коконів-"глухарів" у сім’ях на біологічні показники дочірнього покоління // Шовківництво. - 1999.- Вип. 22. - С. 96 - 99. (Особистий внесок - 50 %).

5. Злотін О.З., Кириченко В.М., Залізняк Н.П., Петрова Н.В., Галанова О.В., Молодих Ю.С. Вплив коконів-"глухарів" у племінних партіях на якість грени // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. - 1997. - Т.5. - Вып 2. - С. 130 - 134. (Особистий внесок - 35 %).

6.Петрова Н.В., Головко В.О., Злотін О.З. Застосування на племінних вигодівлях шовковичного шовкопряда екологічно чистого біостимулятора Сілк // Матеріали Всеукр. конф. молодих учених "Агроекологія як основа стабільності сільського господарства" (секція: екологічні аспекти ентомології і фітопатології) (Харків, 11 - 13 жовтня 2000 р.). - Харків, 2000. - С. 63 - 64. (Особистий внесок - 75%).

АНОТАЦІЇ

Петрова Н.В. Удосконалення і розробка прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда на різних етапах розведення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин.- Інститут тваринництва УААН, Харків, 2001.

Дисертація присвячена питанням удосконалення існуючих і розробки нових високоефективних прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда, пристосованих до різних стадій його онтогенезу, адаптованих до особливостей технології всіх етапів племінного розведення, що повинно забезпечувати одержання максимального ефекту оптимізації племінного матеріалу.

Вперше запропоновані прийоми оптимізації племінної культури шовкопряда за життєздатністю та продуктивністю, при використанні яких враховували особливості технології й обсяги виробництва грени різних категорій (попереднього розмноження, супереліти й еліти) та витікаючі звідси можливості використання конкретних прийомів оптимізації племінного матеріалу.

Запропоновано нові біостимулятори для племінних вигодівель і визначені особливості їх застосування.

Ключові слова: племінний матеріал, розведення, життєздатність, продуктивність, грена, кокони, біостимулятори, шовковичний шовкопряд.

Петрова Н.В. Усовершенствование и разработка приемов повышения жизнеспособности и продуктивности тутового шелкопряда на разных этапах разведения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт животноводства УААН, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования существующих и разработке новых высокоэффективных приемов повышения жизнеспособности и продуктивности тутового шелкопряда, приспособленных к разным стадиям его онтогенеза, адаптированных к особенностям технологии этапов племенного разведения, что должно обеспечивать получение максимального эффекта оптимизации племенного материала тутового шелкопряда.

Впервые предложены приемы оптимизации племенной культуры шелкопряда по жизнеспособности и продуктивности, использование которых учитывает особенности технологии и объемы производства грены различных категорий (предварительного размножения, суперэлиты и элиты) и вытекающие отсюда возможности использования конкретных приемов оптимизации качества племенного материала.

Впервые показано, что использование жесткого контроля за количеством коконов-"глухарей" в племенных партиях и отбора на выкормку биоматериала с минимальным их количеством (в пределах 1 - 1,5 %) приводит к достоверному повышению жизнеспособности тутового шелкопряда на всех этапах его разведения.

На этапе суперэлитного разведения предложено проводить подбор родительских пар с учетом массы куколок, разделенных по полу: на племя отбирают тяжелые куколки (на 0,3 - 0,5 г превышающих среднюю массу особей данного пола) по самцам и самкам соответственно.

Учитывая объем работы на этапе суперэлитного разведения предложено проводить 20 %-ную отбраковку яиц от низкожизнеспособных имаго-самок по минимальной продолжительности их сопротивляемости летальному действию ДДВФ, а также 20 %-ную отбраковку имаго-самцов с низкой чувствительностью к запаху бомбикола, что приводит к повышению жизнеспособности племенного материала.

На этапе элиты для повышения биологических показателей чистых пород до уровня их гибридов впервые предложено в оптимальных условиях культивирования (в шелкосовхозах Украины) и использовать подкормку гусениц биостимулятором ХКА в сочетании с витаминно-минеральной добавкой (премиксом), что позволяет отказаться от использования гибридов и снизить себестоимость производства грены за счет снижения трудозатрат в процессе гренопроизводства.

В случае проявления тенденции к снижению жизнеспособности пород в летний сезон для ее повышения предложено на элитных выкормках использовать биостимулятор нейротропного действия Силк.

Ключевые слова: племенной материал, разведение, жизнеспособность, продуктивность, грена, коконы, биостимуляторы, тутовый шелкопряд.

Petrova N.V. Improvement and development of Techniques of Improving Viability and Productivity of Silkworm as Applied to Breeding Stages. - Manuscript.

The thesis for the Degree of Ph.D. (Agriculture) in Speciality 06.02.01: Animal Breeding and Selection. Animal Husbandry Institute UAAS, Kharkov, 2001.

This Thesis is devoted to problems of the improvement and development of a new highly efficient system of techniques for improving viability and productivity of the silkworm adapted to various stage of its ontogenesis, peculiarities of technology at all breeding stages that should provide the maximum effect of optimization of a silkworm breeding material.

For the first time, there have been proposed techniques of optimization of the silkworm breeding culture for viability and productivity that are used while taking due consideration of peculiarities of technology and the volume of production of different category eggs (preliminary multiplication, super elite, elite) and the possibilities of using specific methods of optimizing the breeding material quality resulting wherefrom.

Also, there have been developed new techniques of improving viability of races during maintenance (protective selection) and at the stage of race and hybrid trials.

New biostimulants for breeding bearings have been proposed and peculiarities of their use have been determined.

Key words: breeding material, breeding, viability, productivity, eggs, cocoons, biostimulants, silkworm.