ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ О.М.МАРЗЕЄВА

АМН УКРАЇНИ

ПАРАХІНА

Ольга Миколаївна

УДК 614.2: 618.1-084-053

ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ОХОРОНИ

РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ`Я ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ У РЕГІОНІ

З НЕСПРИЯТЛИВИМИ ЕКОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ

14.02.01 - гігієна

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М.Горького МОЗ України

2

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, м.Донецьк, зав. кафедрою

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Тимченко Ольга Іванівна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, м.Київ, зав. лабораторією

доктор медичних наук, професор Хижняк Микола Іванович, Українська військово-медична академія МО України, кафедра війсково-профілактичної медицини, м.Київ

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра гігієни та екології №2, м.Харків

Захист дисертації відбудеться “ 30 ” березня 2001р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в Інституті гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м.Київ-94, вул.Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України: м.Київ, вул.Попудренка, 50

Автореферат розісланний “ 21 ” лютого 2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради | Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Стан здоров'я сучасної людини значно погіршився наприкінці ХХ століття. Особливо гостро стоять ці питання в Україні. Це виявляється в прогресивній смертності, зниженні середньої тривалості життя, зростанні поширеності хвороб серед людей і різкому падінні їх народжуваності (В.Стешенко, Т.Іркіна, 1999). При цьому, активно знижується відтворення населення, що може свідчить про погіршення здоров'я, передусім, жінок. В той же час відомо, що для формування здоров’я особливо важливий період дитячого і підліткового віку, під час якого відбувається становлення репродуктивної функції. Між тим спостерігається неухильне зростання загальної та гінекологічної захворюваності дівчат в Україні (Р.Богатирьова, Б.Венцковський, І.Вовк, Б.Ворник, О.Вороненко, Ю.Галустян, 1999; Н.Г.Гойда, 2000). Тому не дивно, що кожна третя жінка вступає в репродуктивний вік з проявами тієї чи іншої екстрагенітальної патології (О.О.Богданова, М.М.Кузнєцова, О.Г.Фролова, 1992; Н.Зубкова, Т.Глибіна, Л.Чичерін, 1999; Н.Г.Гойда, П.М.Веропотвелян, В.М.Лунгол, Л.А.Васильєва, М.К.Нікітенко, 2000). Подібне явище стає характерним для такого специфічного по екологічним і виробничо-індустріальним характеристикам регіону як Донбас (В.К.Чайка, Л.О.Матиціна, 1996; Е.Б.Яковлєва, 1999). Очевидно, що Донецький регіон є зоною екологічної кризи (І.С.Киреєва, В.П.Єрмоленко, 1996), для якого особливо гостро стоять питання впливу факторів навколишнього середовища на репродуктивну функцію населення. За даними обласних і міських статистичних органів Донецької області в останні п’ять років спостерігається зростання первинної захворюваності (в 3,6 рази), поширеності захворювань (в 1,5 рази) та акушерсько-гінекологічної захворюваності (в 2,2 рази) серед дівчат.

Дані, що характеризують закономірності розповсюдження акушерсько-гінекологічних захворювань (АГЗ) серед жінок підлітково-юнацького віку, суперечні; не виявлені ключові фактори ризику для репродуктивного здоров’я населення данного контингенту; відсутня науково обгрунтована система заходів профілактики патології репродуктивних органів (ПРО) дівчат-підлітків в умовах Донбасу. Подібний стан даної проблеми не дає можливість ефективно охороняти здоров’я юного жіночого населення.

Тому залишаються актуальними і потребують аналізу сучасні закономірності формування репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків та проведення додаткових досліджень факторів щодо погіршення функції органів репродукції.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідної роботи Донецького державного медичного університету ім. М.Горького на кафедрі соціальної медицини і організації охорони здоров’я “Изучение социально-экономической обусловленности здоровья, биологического и психического созревания городских подростков в условиях Донбасса”, шифр: № держреєстрації 0191V 044870.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - встановлення закономірностей і детермінант формування репродуктивного здоров’я для розробки науково-обгрунтованих заходів профілактики патології репродуктивних органів дівчат підліткового віку.

Для досягнення мети вважалося необхідним вирішити наступні завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об’єктом дослідження було репродуктивне здоров’я дівчат-підлітків, які мешкають в умовах Донецького регіону. Дослідження проводилось з використанням загальноприйнятих соціологічних, статистичних, гігієнічних, антропометричних, біохімічних методів.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Вперше встановлені сучасні закономірності розповсюдження патології репродуктивних органів серед дівчат-підлітків, які характеризуються тим, що:

- акушерсько-гінекологічна (АГ) захворюваність дівчат-підлітків Донецького регіону на 44,3% вища, ніж у середньому по Україні.

- поширеність АГ хвороб міських дівчат в 1,5 рази вища, ніж у сільських.

- обхват патологією органів статевої і дітородної функцій дівчат розширюється з підвищенням віку і досягає найбільшого значення в 17-18 років.

- структура АГ хвороб юного жіночого населення має вікові особливості.

- серед дівчат-підлітків переважно поширені п’ять нозологічних форм акушерсько-гінекологічних хвороб: порушення менструації, аднексит, полікістоз, вульвовагініт і ендоцервікоз.

2. Виявлені ключові фактори ризику і антиризику, що зумовлюють рівень репродуктивного здоров’я підлітків.

3. Робота є рішенням на сучасному методичному рівні важливої медико-соціальної задачі, направленої на охорону репродуктивного здоров'я жіночого населення і містить в собі нові, вдосконалені критерії і показники ефективності профілактики АГ захворюваності дівчат.

Теоретична значущість роботи. Виявлені закономірності виникнення і поширення акушерсько-гінекологічних хвороб серед дівчат-підлітків, визначені ведучі детермінанти репродуктивного здоров’я екологічного, морфофункціонального та соціального характеру. Науково обгрунтовані заходи поліпшення стану репродуктивних органів у даного контингенту населення.

Практичне значущість отриманих результатів. Отримані дані свідчать про необхідність охорони репродуктивного здоров’я дівчат. Здобуті матеріали дозволили розробити науково обгрунтовані міри профілактики ПРО дівчат-підлітків. Видані методичні рекомендації: “Организационные основы гигиены полового воспитания и просвещения в дошкольных учреждениях, школах, ПТУ” (1997р.); “Критерии, показатели и оценка эффективности мер первичной, вторичной и третичной профилактики болезней среди населения” (1997р.); “Методическая оценка и коррекция образа жизни человека (формирование ЗОЖ)” (1997р.); “Руководство для медицинских работников и учителей общеобразовательных школ” (1997р.).

Методичні рекомендації були впроваджені в практичну діяльність лікувально-профілактичних закладів Донецької області у вигляді обов’язкового відновлюючого лікування хворих в реконвалесцентний період (на 7-10 % понизилася питома вага хворих з хронічною течією хвороб), систематичного протирецидивного лікування хронічних хворих (зменшилася на 18-20 % частота загострень випадків хронічних хвороб, на 8-10% понизилася питома вага пацієнтів з хронічними компенсованими та субкомпенсованими ступенями хвороб), активна пропаганда серед дівчат медицинських знань з анатомії, фізіології, гігієни репродуктивних органів, а також попередженню вагітностей (на 50-60% збільшилася своєчасність виявлення патології репродуктивних органів).

Особистий внесок здобувача. Автором була дана гігієнічна оцінка якості об’єктів навколишнього середовища Донбасу. Пошукач провів досліди, збір, статистичну обробку та аналіз матеріалу, виявив основні закономірності формування загального та репродуктивного здоров'я дівчат підліткового віку, розробив принципи первинної, вторинної та третинної профілактики хвороб серед даної категорії населення, використовуючи особисті ідеї.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на трьох науково-практичних конференціях: “Актуальные проблемы медицины Донбасса” (Донецьк, 1996); “Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей і підлітків” (Харків, 1997), присвячена 75-річчю Українського науково-дослідного інституту охорони здоров'я дітей і підлітків; “Здоров’я школярів на межі тисячоліть” ( Харків, 2000).

Підсумки дослідження були представлені на міжкафедральній нараді гігієнічних кафедр ДонГМУ ім. М.Горького (2000 р.).

Публікації. Матеріали опубліковані в 12 друкованих працях, серед яких 5 журнальних статтей, 3 статті в збірниках наукових тез, 4 методичні рекомендації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація написана українською мовою, викладена на 148 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, розділу, що стосується вибору об’єктів і методів дослідження, 8 розділів результатів особистих досліджень і їх обговорення, заключення, висновків, списку використаної літератури, що містить 132 джерела (з яких 93 - вітчизняних і країн СНД, 39 - іноземних) і додатку. Текст дисертації ілюстрований 2 малюнками та 73 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

Методика та обсяг дослідження. Для характеристики закономірностей патології вивчалася захворюваність підліткового і юнацького населення Донбасу. Вивчення проводилося за даними обліково-звітних документів медичних установ і матеріалів обласних і міських статистичних органів Донецької області. Спостереженнями охоплено 24 міста і 16 сільських районних центрів. Захворюваність вивчалася за останні 5 років. Усього проаналізовано біля 240000 випадків захворювань міського і 80000 випадків захворювань сільського підліткового населення. Для оцінки окремих видів акушерсько-гінекологічної захворюваності дівчат проводилося викопіювання даних з медичних форм поліклінік і жіночих консультацій Донбасу. Таким чином проаналізовано 1200 випадків захворювань.

Проведено морфофункціональне обстеження 200 юних пацієнток, які знаходилися під спостереженням в жіночих консультаціях і акушерських стаціонарах. На основі значень, отриманих морфофункціональних показників визначалися типи функціонального стану організму дівчат. Для інтегральної оцінки функціонального стану дівчат-підлітків використовувалася вдосконалена нами методика Е.Б.Яковлєвої “Определение типов индивидуальных реакций”. При цьому дівчат відносили до I і II типу функціонального стану. Для оцінки преморбідних (дезадаптаційних, донозологічних) станів організму дівчат використовувалася методика Баєвського. Оцінка донозологічних станів доповнювалася дослідженнями гормонального статусу дівчат. Проводилися біохімічні дослідження: визначалися електроліти (Na - в слині, сечі, крові; K - в сечі і крові), глюкоза крові, загальні ліпіди, холестерин, тригліцериди. Отримані дані оброблялись на ЕОМ - Pentium-166MMX за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel`97.

Умови і режим життєдіяльності дівчат-підлітків вивчався соціологічним методом за допомогою спеціально розробленої анкети. Анкетовано 3000 дівчат-підлітків, які проживають в містах Донецької області (Донецьк, Макіївка, Горлівка, Маріуполь, Новоазовськ та інші.).

Гігієнічна оцінка повітряного середовища вивчалася за даними стаціонарних постів спостереження Державного комітету по гідрометеорології і контролю природного середовища, санітарно-гігієнічних лабораторій установ Державного санітарно-епідеміологічного нагляду. У відібраних пробах атмосферного повітря визначалася концентрація зважених часток, окису вуглецю, окису заліза, фосфорного і сірчистого ангідридів, двоокису і окису азоту, сірководню, фтористого водню, вуглецю, ртуті, свинцю, марганцю, цинку, кислот (синільної, соляної, сірчаної), фенолу, аміаку, фторидів. Проаналізовано більше, ніж 127000 проб повітря. Обробка даних відбувалася за допомогою множинного кореляційного аналізу з визначенням коефіцієнтів кореляції і детермінації з використанням пакету Statistica`6,0.

Результати власних досліджень і їх обговорення. Донецький промисловий регіон представляє комплекс різноманітних урбанізаційно-техногенних систем. В області більше, ніж 8000 крупних промислових об’єднань. Концентрація промисловості наближається до 4 одиниць на 100 км2. Майже 350 родовищ забезпечує видобуток 50 видів мінеральних сировинних ресурсів. Густота населення складає від 196 до 400 чоловік на 1 км2, транспортних магістралей більше ніж 60 км на 1000км2. Область насичена мережею газопроводів, нафтопроводів, аміакопроводів, лініями електропостачання і гідротехнічних споруд. Таку інтенсивність техногенної напруги області характеризує сумарний викид шкідливих речовин, який складає 28% від сумарного обсягу викидів в Україні. За показником викидів міста Донецького регіону відрізняються одне від одного. Міста Краматорськ, Артемівськ, Констянтинівка, Горлівка, Донецьк мають найменшу кількість викидів (від 0,22 до 0,58 тон/км2). Саме ці міста характеризуються мінімальними значеннями сумарного викиду в переліченні на 1 мешканця (від 144,7 до 332,2 кг/люд). В містах з високим сумарним викидом – від 1,67 до 5,83 тон /км2 (Єнакієве, Слов’янськ, Макіївка, Маріуполь) відмічається і найбільш високий показник навантаження на 1 людину – від 725,6 кг/люд до 1474,6 кг/люд.

Проведені дослідження свідчать, що повітряне середовище населених місць Донбасу містить широкий спектр хімічно-активних і біологічно високоагресивних речовин. Їх концентрація найчастіше значно перевищує ГДК. Так, середня кратність перевищення ГДК по сірчаній кислоті – 4 рази, сірчистому ангідриду - 3,2 рази, аміаку, фенолу - 3,0 рази, сірководню - 2,5 рази, окису вуглецю - 2,2 рази, пилу і водню фтористому - 2,0 рази. Але забруднення ксенобіотиками міст Донецької області має деякі особливості. Наприклад, наявність в атмосферному повітрі сірчаної кіслоти максимально перевищує ГДК у 6 і 10 разів в Констянтинівці та Макіївці. Найбільш висока концентрація фенолу у Горлівці (в 5,7 рази перевищує ГДК). Максимальна концентрація аміака, сірководня - у м.Єнакієве (в 6,3 рази перевищує ГДК). Високий рівень забруднення повітря окисом вуглецю зареєстрований в Макіївці (в 4,0 рази вище ГДК). Найбільш сильно сумарно забруднено повітряне середовище таких міст як Єнакієве, Констянтинівка та Макіївка (рейтинг – 2,4), найменше – міста Краматорськ (рейтинг-5,3) і Артемівськ (рейтинг-6,2). На фоні такого несприятливого екологічного становища в Донбасі відбувається економічний спад промисловості, який зумовив падіння рівня життя людей, підвищення їх психоемоційного перенапруження, зниження культурного рівня багатьох сімей. В цих складних еколого-соціальних умовах промислового регіону йде активний процес накопичення хвороб сучасної людини. Особливо чутливо на ці зміни реагує організм дітей, підлітків, дівчат. Так, стандартна величина накопичення на протязі року випадків захворювань серед підлітково-юнацького населення дорівнює 35,6% випадків на рік. Зміна же захворюваності і поширеності хвороб серед цієї категорії населення протікає по двох різних хронодинамічних типах: захворюваність має хвилеподібну хронодинаміку, а поширеність хвороб – прогресивну.

Узагальнення статистичного матеріалу дозволяє стверджувати, що захворюваність дівчат-підлітків Донецького регіону складає 6990,2 16,5 випадків на 10000 чоловік. Причому вона на 3,7% вище, ніж в середньому для всієї даної вікової групи населення і перевищує на 14,7% такі в цілому по Україні. В свою чергу, поширеність хвороб серед дівчат складає 11559,9 19,2 випадків на 10000 чоловік, що на 9,1% перевищує показники для всієї вікової популяції Донбасу і на 16,6% - для дівчат України. Значна поширеність хвороб серед дівчат-підлітків виступає зумовлюючою основою розповсюдження АГ захворювань у даного контингенту жіночого населення Донецького регіону. Так, показники поширеності АГ захворювань дівчат Донбасу знаходяться в межах 567,717,5 випадків на 10000 чоловік, що на 44,3% вище, ніж у середньому по Україні. Потрібно зазначити, що поширеність АГ хвороб міських дівчат в 1,5 рази вища, ніж сільських і диференціюється за 4 рівнями: максимальні (від 800 до 1000 випадків), високі (від 600 до 800 випадків), середні (від 400 до 600 випадків) і мінімальні (від 100 до 300 випадків). Оцінка даних свідчить, що максимальні показники поширеності АГ хвороб серед дівчат реєструються в 4 містах і складають 805,2 - 953,9 випадків на 10000 чоловік, високі (695,4 - 762,2 випадків) відмічаються постійно в 5 містах, середні (406,6 - 565,0 випадків) спостерігаються систематично в найбільшій кількості міст - 9, а мінімальні (111,2 - 267,5 випадків) - в 5 містах Донецького регіону. Мінімальні показники АГ ураженості дівчат сільських районів знаходяться на рівні 50,8 - 68,6 випадків на 10000 чоловік, що в 1,6-2 рази нижче, ніж серед дівчат міського контингенту.

Показано, що поширеність АГ захворювань має вікові особливості, які полягають в тому, що вона збільшується в 1,7-1,9 рази, починаючи з 15-16 років і досягає найбільших значень в 17-18 років. Серед дівчат-підлітків Донбасу поширені переважно п'ять нозологічних форм АГ хвороб: порушення менструації, аднексит, полікістоз, вульвовагініт і ендоцервікоз.

Низький рівень репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків визначається дією різноманітних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Всі дівчата з ПРО розділяються на два функціональних типи: гіпостенічний і гіперстенічний. При цьому патологічні ускладнення вагітності і пологів найбільш поширені серед дівчат з II-м функціональним типом (переважно гіперстеники) - 14,71,0 випадків на 100 і в 3,7 рази рідше подібні порушення зустрічаються у дівчат з I-м функціональним типом (переважно гіпостеники).

Вираженим фактором ризику в формуванні ПРО у дівчат є дезадаптаційний стан організму. Результати дослідження виявили несприятливий розподіл дівчат за адаптаційними можливостями їх організму: група із задовільною адаптацією (3-я стадія) складає лише 25-35%, а зі зривом механізмів адаптації (4-а стадія) - 25-30%. При цьому найбільш висока питома вага дівчат зі зривом механізмів адаптації відмічається у вікових групах 13-14 і 17-18 років - 30% випадків.

Різке збільшення частоти виникнення у дівчат патологічних явищ відбувається при наявності повної дезадаптації організму - 4-а стадія адаптації. При цьому, особливо висока ймовірність появи таких порушень, як загроза переривання вагітності (35,0 1,9 випадків на 100), прееклампсія (25,0 2,7 випадків на 100), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (20,0 1,5 випадків на 100), необхідність кесарева розтину (19,0 4,2 випадків на 100) і ранній гестоз вагітних (17,0 2,1 випадків на 100). З посиленням дезадаптаційного стану організму збільшується частота АГ розладів. Так, найвищий показник патологічної ураженості відмічається серед дівчат з 3-ю (10,1 1,1 випадків) і, особливо, з 4-ю (16,5 2,6 випадків) стадіями адаптації.

Велику роль в регуляції гомеостатичного процесу, що забезпечує захисно-пристосувальні реакції організму при різного роду впливах грають обмінні процеси. Встановлено, що у юних пацієнток з ПРО є порушення ліпідного обміну: рівень загальних ліпідів високий у всіх вікових групах, а особливо у 13-14 річних. Він складає 6,80,2г/л, коефіцієнт асиметрії позитивний. У всіх хворих дівчат реєструється високий рівень тригліцеридів у всіх вікових групах. Отже, є пряма залежність між порушенням ліпідного обміну в організмі і ураженістю юних пацієнток ПРО. Середні показники фізичного розвитку здорових й дівчат з хворобами репродуктивних органів (РО) свідчать про збільшення росто-вагових показників в кожній віковій групі. Зазначено, що у віковій групі 13-14 років маса тіла у юних пацієнток з ПРО вище на 9%, 15-16 років – на 7%, 17-18 років – на 5%. Зріст, обвід грудей і розмір кісткового тазу практично не мають відмінностей між здоровими дівчатами і дівчатами з ПРО. Виражене збільшення прямого розміру таза (conjugata externa) у віковому проміжку між 16 і 17 роками, к 18 рокам поперечні і прямі розміри кісткового таза дівчат наближаються до аналогічних розмірів у дорослих жінок.

Встановлена особлива значущість у формуванні ПРО серед дівчат таких соціально-побутових факторів як низька фінансово-економічна забезпеченість сім'ї (до 100 у.о. в місяць), неякісне і недостатнє за питомою величиною(менше за 15м2) житло, низький соціальний статус сім'ї, багатодітність, поганий психологічний клімат і недостатній культурний рівень сім'ї. Помічено, що патологія РО найчастіше реєструється серед учнів ПТУ, технікумів і загальноосвітніх шкіл, а також серед дівчат, працюючих на виробництві у шкідливих умовах і виконуючих важку фізичну роботу. Серед пацієнток, уражених хворобами РО, велику питому вагу складають такі, які ведуть нездоровий спосіб життя. Також серед них мало тих, хто займається постійно фізкультурою і спортом (9,5-16,7%). Здоровий відпочинок використовують тільки 31,4%, а лікувально-оздоровчий - лише 4,7%. Значна кількість дівчат з хворобами РО має шкідливі звички: 44,9% - палять, 74,8% - вживають алкоголь та 13,1% - наркотики, а біля 23% не виконують правила особистої гігієни. 96% дівчат ведуть раннє і неорганізоване статеве життя, що є ключовою причиною високої частоти виникнення у них хвороб репродуктивних органів, 86,5% підлітків мають в анамнезі аборт.

Забруднення повітряної середи ксенобіотиками також впливає на поширеність серед дівчат ПРО. Найбільш активно беруть участь (значні коефіцієнти кореляції) у формуванні даної патології аміак (r =+0,9), сірчистий ангідрид (r =+0,3), пил (r=+0,2), двоокис азоту (r =+0,13) і сірководень (r =+0,05). Причому, порушення менструального циклу значуще корелюються з наявністю в атмосферному повітрі аміаку, фенолу, двоокису азоту, окису вуглецю і сірководня; ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду - аміаку, пилу і сірчистого ангідриду; сальпінгіти і оофорити - аміаку, сірчистого ангідриду і парів сірчаної кислоти.

Велику роль у формуванні ПРО грає якість медичного обслуговування. Так, переважна більшість хвороб РО (76,2%) серед дівчат виявляється випадково, коли вони звертаються за загальною медичною допомогою. Спостерігається недостатній медичний моніторинг за репродуктивним здоров'ям юних пацієнток, що проглядається в низькій питомій вазі (23,8%) випадків АГ хвороб, діагностованих при виконанні лікарських оглядів. Як наслідок, переважна більшість (84,1%) АГ хвороб серед юних пацієнток діагностуються несвоєчасно і на пізніх стадіях розвитку. При цьому повний курс лікування здійснюють тільки 16,4% хворих юних дівчат, що є причиною високої повторності (коефіцієнт повторності 5,2 0,3 рази) їх звертань за АГ допомогою.

Ведучими причинами хронізації і прогресування АГ хвороб юних пацієнток є пізнє виявлення хвороб (32,1% у хронічних стадіях) і невчасне та неповне лікування їх в гострий період (17,9% випадків хронічних захворювань). Виявлено, що дуже мала кількість дівчат з хронічними АГ хворобами (20,4%), систематично проходять протирецидивне лікування, а його відсутність веде до високої частоти (2,60,3 - 3,90,3 випадків/підлітків/рік) їх загострень.

Таким чином, вищевикладені дані дозволяють обгрунтувати принципи первинної, вторинної і третинної профілактики, направлені на оздоровлення дівчат-підлітків . Для реалізації первинної профілактики необхідна наступальна пропаганда серед дівчат медичних знань по анатомії, фізіології і гігієни статевих і дітородних органів жінок, попередженню АГ хвороб і вагітності, постійний лікарський і функціонально-діагностичний контроль за станом статевих і дітородних органів дівчат, систематичне профілактичне оздоровлення дівчат і формування у них здорового способу життя. Вторинну профілактику рекомендовано реалізувати через інтенсивне лікування хворих дівчат з АГ захворюваннями, обов'язкове інтенсивне відновлююче лікування їх в період реконвалісценції після перенесених гострих захворювань і майбутній перехід таких пацієнток на принципи первинної профілактики. Реалізація третинної профілактики повинна базуватися на постійному лікарському та фукціонально-діагностичному спостереженні за дівчатами з хронічними АГ хворобами, регулярному оздоровчому лікуванні їх, своєчасному радикальному і інтенсивному лікуванні важких або прогресуючих хронічних захворювань і наступному переході хронічних хворих на адаптований здоровий спосіб життя.

ВИСНОВКИ

1. Репродуктивне здоров’я дівчат-підлітків Донбасу характеризується більшою, ніж у середньому по Україні, поширеністю акушерсько-гінекологічних захворювань (567,7 17,5 випадків/10000 підлітків), високою частотою (2,6 0,3 – 3,9 0,3 випадків/підлітків/рік) загострень хронічних хвороб. При цьому 84,1% випадків хвороб репродуктивних органів діагностується несвоєчасно і на пізніх стадіях розвитку, тільки 16,4 % хворих проходять своєчасно повний курс лікування.

Ефективна охорона репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків досягається на підставі розроблених заходів соціально-медичного маркетингу, схеми диспансерного моніторингу, методики медичної оцінки і корекції способу життя для формування ЗОЖ дівчат-підлітків, реалізації технологій інтенсивного та відновлюючого лікування з подальшим оздоровленням дівчат з гострими захворюваннями, а також функціонально-діагностичного контролю протирецидивного лікування та оздоровлення дівчат з хронічними хворобами.

2. Донецький промисловий регіон характеризується насиченістю понад 350 родовищ, великою густотою населення від 196 до 400 чоловік на 1 км2, транспортних магістралей більш ніж 60 км на 1000км2, концентрацією промислововсті 4 одиниці на 100 км2, густою мережею газопроводів, нафтопроводів, аміакопроводів, ліній електропостачання і гідротехнічних споруд, а також наявністю систематичних, 28% від сумарного обсягу викидів в Україні, шкідливих речовин в повітряне середовище. Середня кратність перевищення ГДК по сірчаній кислоті а атмосферному повітрі міст Донбасу – 4 рази, сірчистому ангідриду – 3,2 рази, аміаку, фенолу – 3,0 рази, сірководню – 2,5 рази, окису вуглецю – 2,3 рази, пилу і водню фтористому – 2,0 рази. Перше місце серед 8 ведучих індустріальних міст Донецької області по середньому рейтингу забруднення займають Єнакієве, Констянтинівка, Макіївка (рейтинг-2,4), найменше забруднення - в містах Краматорськ (рейтинг – 5,3) і Артемівськ (рейтинг – 6,2).

3. В умовах Донецького регіону захворюваність дівчат підліткового віку складає 6990,2 16,5 випадків на 10000 підлітків, що на 3,7% більше, ніж у всій даній віковій групі населення і на 14,7% перевищує такі дані в Україні. Накопичення хвороб серед дівчат проходить більш активно, ніж серед всієї вікової популяції. Існує періодичний дисонанс між динамікою накопичення старих і появою нових випадків захворювань, що проявляється, відповідно, в прогресивній і регресивній формі їх протікання. Поширеність захворювань дівчат складає 11559,9 19,2 випадків на 10000 підлітків і перевищує аналогічні показники на 9,1% для всієї вікової популяції Донецького регіону і на 16,6% - для дівчат в Україні.

4. Поширеність захворювань репродуктивних органів міських дівчат в 1,5 рази вища, ніж сільських і характеризується 4 рівнями: максимальним - 805,2-953,9 випадків; високим - 695,4-762,2 випадків; середнім - 406,6-565,0 випадків; мінімальним - 111,2-267,5 випадків, а сільських - 5 рівнями: максимальним - 901,5-938,5 випадків; високим - 668,5 випадків; середнім - 404,0-467,0 випадків; нижче середнього - 138,9-323,5 випадків; мінімальним - 50,8-68,6 випадків на 10000 підлітків.

5. Серед дівчат-підлітків Донбасу переважно поширені п'ять нозологічних форм хвороб репродуктивних органів: порушення менструації, аднексит, полікістоз, вульвовагініт і ендоцервікоз. Поширеність АГ захворювань серед дівчат підвищується з віком і різко збільшується (в 1,7-1,9 рази) з 15-16 років, складаючи 314,4 (15-16 років) і 353,3 (17-18 років) випадків на 10000 підлітків. У 13-14 річних підлітків максимальна питома вага належить порушенням менструального циклу, полікістозу, хронічному аднекситу, вульвовагініту і кольпіту; 15-16 річних - гострому і хронічному аднекситу, ендоцервікозу, полікістозу, сальпінгоофориту, порушенням менструального циклу; 17-18 річних - гострому аднекситу і полікістозу, порушенням менструального циклу, ендоцервікозу, сальпінгоофориту, вульвовагініту, гострому вульвіту.

6. Патологічні ускладнення вагітності і пологів найбільш поширені серед дівчат з ІІ функціональним типом (14,7 1,0 випадків на 100) і в 3,7 рази рідше подібні порушення зустрічаються у дівчат з І-м функціональним типом. У крові пацієнток з ПРО підвищені концентрації загальних ліпідів, холестерину і тригліцеридів; відмічається збільшення маси тіла.

7. З підвищенням дезаптаційного стану збільшується частота порушень з боку репродуктивних органів: найвищий показник патологічної ураженості відмічається серед дівчат з 3-ю (10,1 1,1 випадків) і, особливо, з 4-ю (16,5 2,6 випадків) стадіями адаптації.

8. Серед дівчат, уражених хворобами РО, низька питома вага (9,5-16,7%) тих, хто займається фізкультурою і спортом, здоровий відпочинок використовують тільки 31,4%, а лікувально-оздоровчий - 4,7%; палять 44,9%, вживають алкоголь 74,8% та наркотики 13,1%, не виконують правила особистої гігієни біля 23%; 96% ведуть раннє статеве життя, 86,5% підлітків мають в анамнезі аборт.

9. Найвищі коефіцієнти кореляції хвороб репродуктивних органів відмічені з аміаком, сірчистим ангідридом, двоокисом азоту і сірководнем. Величина кореляційного зв'язку АГ хвороб з ксенобіотиками диференціюється за нозологічними формами.

10. За-про-по-но-ва-ні за-хо-ди про-фі-ла-к-ти-ки по-лі-п-шу-ють по-ка-з-ни-ки ре-про-ду-к-ти-в-но-го здо-ро-в'я дів-чат: на 7-10% зни-жу-є-ть-ся пи-то-ма ва-га па-ці-є-н-ток з хро-ніч-ною те-чі-єю за-хво-рю-вань, на 18-20% зни-жу-є-ть-ся ча-с-то-та за-го-с-т-рень ви-пад-ків хро-ніч-них за-хво-рю-вань, на 8-10% зме-н-шу-є-ть-ся пи-то-ма ва-га хво-рих з хро-ніч-ни-ми ком-пен-со-ва-ни-ми і суб-ком-пен-со-ва-ни-ми сту-пе-ня-ми за-хво-рю-вань, своєчасність виявлення патології репродуктивних органів підвищується на 50-60%, на 15-20% збільшується питома вага пацієнток з хронічними формами захворювань, які пройшли систематичний курс протирецидивного лікування.

Список праць, опублікованих за темою дисертації.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Парахіна О.М. Гігієнічне обгрунтування заходів охорони репродуктивного здоров`я дівчат-підлітків у регіоні з несприятливими екологічними умовами - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва, Київ, 2001.

Дисертація присвячена вивченню репродуктивного здоров’я дівчат (13-18 років) Донбасу. В роботі подана характеристика екологічних, морфофункціональних, житлово-побутових, сімейно-психологічних, промислових умов життєдіяльності дівчат-підлітків. Дана оцінка репродуктивного здоров’я дівчат за показниками захворюваності, поширеності хвороб. Виявлені найбільш значущі для формування репродуктивного здоров’я підлітків фактори ризику та антиризику. Запропонована система оздоровлення дівчат-підлітків, яка має стати основою для підвищення ефективності медичного обслуговування дівчат підлітків.

Ключові слова: дівчата-підлітки, репродуктивне здоров’я, патологія репродуктивних органів, фактори ризику, профілактика.

Parahina О.М. Hygienic analysis and measures of prophylaxy of obstetric-gynaecological morbidity of girls of youhful teens at inauspicious ecologо-social conditions - Manuscript.

Dissertation on competition learned degree of candidate of medical sciences on speciality 14.02.01 – hygiene. - A.N. Marzeyev Institute of Hygiene and Medical Ecology of Ukraine`s AMS., Kiev, 2001.

Dissertation is devoted to study of reproductive health girls of 13-18 years of Donetsk region. In work given description ecological, biologic, industrial girls-teenagers vital functions conditions domestic-psychological, housing-domestic. Given estimation of reproductive girls health for morbidity indexes, illnesses prevalence. Expressed risk factors most meaningful for forming of reproductive teenagers health and antirisk. Offered girls-teenagers improving from a health point of view system, which is to stand by base for effectiveness rise of medical teenagers girls service.

Key words: teenagers-girls, reproductive health, pathology of reproductive organs, risk factors, prevention.

Парахина О.М. Гигиеническое обоснование мер охраны репродуктивного здоровья девушек-подростков в регионе с неблагоприятными экологическими условиями - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. - Институт гигиены и медицинской экологии им. А.М.Марзеева, Киев, 2001.

Данная работа посвящена установлению закономерностей и детерминант формирования репродуктивного здоровья девушек-подростков (13-18 лет), прожи-вающих в условиях Донбасса. Целью исследования было научное обоснование принципов и мер профилактики ПРО среди юного женского населения. Для ее достижения предусматривалось изучение: уровня и структуры общей и акушерско-гинекологической заболеваемости девушек; донозологического здоровья подростков по адаптационным возможностям организма; социальных, промышленных и экологических условий проживания и содержания медицинского обслуживания девушек; зависимости репродуктивного здоровья девушек от экологических, физиологических, социальных и промышленных факторов.

Диссертация изложена на 148 страницах машинописного текста и состоит из введения, литературного обзора, раздела, касающегося выбора объектов и методов исследования, 8 разделов результатов личных исследований и их обсуждение, заключения, выводов, списка использованной литературы, приложения.

По материалам диссертации опубликовано 12 печатных работ, среди которых 5 журнальных статей, 3 статьи в сборниках научных тезисов, 4 методических рекомендации.

Проведенные исследования свидетельствуют, что воздушная среда Донбасса загрязнена разнообразными химически активными и биологически высокоагрессивными веществами. Средняя кратность превышения ПДК по отдельным веществам выглядит так: серная кислота (4,0 раза), сернистый ангидрид (3,2 раза), аммиак, фенол (3,0 раза), сероводород (2,5 раза), окись углерода (2,2 раза), пыль, водород фтористый (2,0 раза). Наиболее сильно суммарно загрязнена воздушная среда таких городов как Енакиево, Константиновка, Макеевка, которые по среднему рейтингу загрязнения занимают первое место среди 8 ведущих индустриальных городов Донецкой области (рейтинг-2,4), наименее – в городах Краматорске (рейтинг-5,3) и Артемовске (рейтинг – 6,2). Подобная экологическая ситуация неблагоприятно сказывается на здоровье человека, особенно остро на эти изменения реагирует организм детей, подростков.

Анализ репродуктивного здоровья девушек-подростков Донбасса свидетельствует, что распространенность заболеваний РО среди донецких девушек на 44,3% выше, чем в среднем по Украине. При этом распространенность АГЗ у городских девушек в 1,5 раза выше, чем у сельских. Установлено, что в Донбассе преимущественно распространены 5 нозологических форм болезней РО: нарушение менструации, аднексит, поликистоз, вульвовагинит и эндоцервикоз. Охват патологией органов половой и детородной функций юного женского населения расширяется по мере увеличения возраста и выходит на тотальный диапазон в 17-18 лет.

Имеется зависимость патологии РО от функционального состояния организма. При этом осложнения беременности и родов в 3,7 раза чаще регистрируются у пациенток со ІІ функциональным типом, чем с І. Резкое увеличение частоты возникновения у девушек заболеваний РО наблюдается при наличии полной дезадаптации организма. У пациенток с ПРО нарушен липидный обмен. Выявлено, что большое количество девушек с ПРО ведут нездоровый образ жизни: курят, употребляют алкоголь, наркотики, не выполняют правила личной гигиены, ведут раннюю и неорганизованную половую жизнь, имеют в анамнезе аборт. Ухудшение репродуктивного здоровья девушек связано с действием следующих социально-бытовых и производственных факторов: некачественное и недостаточное по удельной величине (менее 15м2 на человека) жилье, низкая финансово-экономическая обеспеченность семьи. Результаты исследования свидетельствуют, что между загрязнением воздушной среды ксенобиотиками и пораженностью девушек болезнями РО существует корреляционная зависимость. Особая роль в формировании данной патологии принадлежит аммиаку, сернистому ангидриду, пыли двуокиси азота и сероводороду.

Выявлено, что очень малое число юных пациенток с хроническими АГ болезнями систематически проходят противорецидивное лечение, а его отсутствие ведет к высокой частоте их обострений.

Полученные данные позволяют научно обосновать принципы профилактики направленные на оздоровление девушек-подростков.

Разработаны профилактические меры по улучшению репродуктивного здоровья девушек-подростков, эффективность которых обоснована теоретически и подтверждена практически.

Ключевые слова: девушки-подростки, репродуктивное здоровье, патология репродуктивных органов, факторы риска, профилактика .

Автор щиро вдячний за підтримку і допомогу у виконанні і оформленні роботи доктору медичних наук В.І.Агаркову та доктору медичних наук Е.Б.Яковлєвій.