СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПАПАЗОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 658.511.011.56

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ

ОРГАНІЗАЦІЄЮ НА ОСНОВІ ВИЯВЛЕННЯ

І ВИКОРИСТАННЯ ЇЇ ПОТЕНЦІЙНИХ

МОЖЛИВОСТЕЙ

Спеціальність 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та

маркетинг

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор Дорофієнко В’ячеслав Володимирович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Єрмошенко Микола Миколайович, Національна академія управління, завідувач кафедри маркетингу та підприємництва (м. Київ);

кандидат економічних наук, доцент Воронкова Алла Еженівна, Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту (м. Луганськ).

Провідна установа - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра інформаційних систем управління

(м. Донецьк).

Захист відбудеться 30 травня 2001 року о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 27 квітня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Козаченко Г.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні істотно змінило умови діяльності організації: змінилися форми і методи державного регулювання, посилився вплив зовнішнього середовища, основною якістю якого є невизначеність, підвищився рівень відповідальності керівників організацій за самостійно прийняті управлінські рішення.

Зміна умов спричинила собою появу в діяльності організацій цілком нових проблем, що потребують теоретичного осмислення і розробки практичних рекомендацій з їх вирішення. До числа таких відноситься проблема антикризового управління, основною метою якої є запобігання банкрутства організацій.

На державному рівні в рішенні цієї проблеми зроблені перші кроки: розроблена концепція антикризового управління, виконані дослідження окремих аспектів економічної спроможності організації. В той же час дослідженням встановлено, що теоретичні і методологічні аспекти підвищення ефективності управління організацією в кризових умовах мало досліджені. Оцінка економічної спроможності організації проводиться в більшості випадків традиційним шляхом аналітичних досліджень. Проте цього явно недостатньо. Необхідні нові підходи, які б використовували соціальні аспекти, сучасні інформаційні технології і математичний апарат для урахування непевності внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування організації; визначення впливу не тільки кількісних - економічних, але і, що не менш важливо, якісних - соціальних чинників. З цих позицій доцільною є побудова методики якісного аналізу потенційних можливостей організації з використанням інтелектуальних технологій - експертних систем. Крім того, також потребують удосконалення і традиційні аспекти методики проведення оцінки економічної спроможності, наприклад, методика рейтингової оцінки організації, що враховує і соціальну спроможність організації.

Об'єктивна необхідність поглиблення теоретичних, методичних і прикладних досліджень в галузі оцінки потенційних можливостей з метою підвищення рівня управління організацією, обумовила вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління, що затверджено на засіданні Вченої Ради ДонДАУ 28.01.99, № 99.06.03 “Управління інформаційними ресурсами” (номер держреєстрації 01990003655), і Договором про наукову і творчу співдружність між кафедрою менеджменту в невиробничій сфері і відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2001 роках. Здобувачем розроблені методики якісного аналізу потенційних можливостей організації на базі експертної системи і рейтингової оцінки з використанням методу графічного аналізу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна розробка теоретичних, методичних і практичних питань підвищення ефективності управління організацією на основі виявлення і використання її потенційних можливостей та рекомендацій щодо їх реалізації.

Основні наукові та практичні завдання дисертаційної роботи зумовлені поставленою метою та містять:

розгляд макро- і мікросередовища організації як об'єкта управління та основних підходів, які існують в аналізі потенційних можливостей організації, оцінювання ділової репутації організації і запропонування напрямків їх удосконалення;

формулювання критеріїв оцінки потенційних можливостей організації;

розробку методики якісного аналізу потенційних можливостей організації на базі експертної системи;

розробку методики діагностики банкрутства організації;

удосконалення методики рейтингової оцінки організацій як суб'єктів господарювання;

розробку прикладних аспектів реалізації запропонованих методик із використанням засобів обчислювальної техніки;

аналіз ефективності впровадження проведених розробок в організаціях.

Об'єктом дослідження є ефективність управління організацією.

Предметом дослідження є принципи, методи і практичні аспекти виявлення і використання потенційних можливостей організації з метою підвищення ефективності управління.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є праці вітчизняних і закордонних вчених з управління організаціями, зокрема, з аналізу господарської діяльності і соціальної когнітології, а також з використання сучасних інформаційних технологій в управлінні господарською діяльністю об'єктів. Для досягнення поставленої мети дослідження використовувалися методи експертних систем, графічного аналізу проведення рейтингової оцінки організації. Використання методу графічного аналізу зумовило розробку методики рейтингової оцінки. На основі використання методу експертних систем запропоновано систему показників для одержання інтегральної оцінки ефективності управління організацією.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні теоретичних і методичних питань підвищення ефективності управління організацією в кризових умовах на підставі виявлення і використання її потенційних можливостей.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у такому:

визначено комплекс чинників, які характеризують загальний стан організації і утворюють базис її діяльності;

уточнено суть поняття “потенційні можливості організації” та економічний і соціальний зміст їх напрямків і видів;

визначено комплекс критеріїв оцінки потенційних можливостей організації і напрямки вдосконалення існуючих методів їх оцінок;

розроблено склад і структуру бази знань експертної системи "Діагностика" щодо блоків оцінки потенційних можливостей організації і на їх основі розроблено універсальну методику якісного аналізу потенційних можливостей організації і технологію проведення експертних консультацій;

запропоновано склад показників, пов'язаних із комплексною оцінкою потенційних можливостей, для одержання інтегральної оцінки ефективності управління організацією на базі впровадження проведених розробок у практику аналітичної роботи організації;

сформульовано концептуальні підходи для проведення соціально- інформаційної діагностики організації, з метою підвищення ефективності управління.

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаної роботи у вигляді рекомендацій є методичною основою вдосконалення управління організацією на підставі виявлення і використання її потенційних можливостей.

Розроблені методи, методики, технологія проведення експертних консультацій, які використовуються при управлінні організацією в кризових умовах, а також для аналізу її господарської діяльності.

Результати роботи можуть бути використані не тільки на рівні окремих організацій, об'єднань, фірм, але і на галузевому та регіональному рівнях. Споживачами результатної аналітичної інформації можуть бути банки, що вивчають потенційних позикозаємників або об'єкти інвестицій, товарні біржі, страхові компанії. Методичні матеріали і гнучкий математичний апарат експертної системи можуть бути ефективно застосовані на рівні органів міського й обласного управління. Вони є основою розробки конкретних програм антикризового управління, основною метою яких є запобігання банкрутства організацій.

Отримані результати дисертаційної роботи, які підготовлені до практичного використання у формі методичних рекомендацій, впроваджені на промислових підприємствах, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку до дисертації. Основні з них такі.

1. ВАТ завод "Факел". (Довідка № 143-52/00 від 25.12.2000 р.). Впроваджено методику проведення експертних консультацій з оцінки потенційних можливостей досліджуваного обєкту.

2. ЗАТ “Дон-Трейд”. (Довідка № 7-38/01 від 04.01.2001 р.). Впроваджено методику одержання інтегральної оцінки ефективності управління організацією на базі проведених розробок.

Особистий внесок здобувача. Автором уточнена сутність поняття “потенційні можливості організації”, розроблені і практично реалізовані методики якісного аналізу потенційних можливостей організації на базі експертної системи, а також методика рейтингової оцінки з використанням методу графічного аналізу. На основі здійснення аналізу існуючих концепцій управління організацією, автором визначено комплекс факторів, які характеризують загальний стан організації і утворюють базис її діяльності. Особисто автором обгрунтовано необхідність і доцільність притягнення апарату експертних систем для аналізу потенційних можливостей організації. Розроблені склад і структура бази знань експертної системи “Діагностика” щодо блоків оцінки потенційних можливостей організації і на їх основі розроблено універсальну методику якісного аналізу потенційних можливостей організації.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи були обговорені і схвалені на ряді конференцій, в тому числі на ІІІ Регіональній науково-практичній конференції “Донбас: минуле, дійсне, майбутнє” (м. Донецьк, 1995 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів” (м. Суми, 1995 р.); науково-практичному семінарі “Проблеми формування концепції інформатизації Донецької області”, ІЕП НАН України (м. Донецьк, 2000р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Наука й освіта 2001” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано у 12 наукових працях, серед яких 1 навчальний посібник, 7 статей у наукових журналах, 4 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт - 8,3 д.а., з яких автору належать 3,3 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 197 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 20 таблиць та 10 рисунків, які наведено на 32 сторінках. Список використаних джерел із 134 найменувань наведено на 10 сторінках і 5 додатків - на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації захищаються нові теоретичні, методичні та практичні положення щодо підвищення ефективності управління організацією на основі виявлення і використання її потенційних можливостей.

Розділ 1. Основні концепції ефективного управління організацією.

Існуючі на теперішній час основні концепції ефективного управління організацією не можуть бути застосовані повною мірою в Україні через нестабільність її економічного стану. Тому, з огляду на це, зроблена спроба проаналізувати концепції, які поширюються у даний час у Західній Європі та розробити і застосувати таку концепцію управління організацією, що враховувала б високий ступінь непевності (ентропії) умов функціонування організацій. Такою спробою є розпочата розробка в Україні й у Росії концепції антикризового управління, основною метою якої є запобігання банкрутств організацій на основі виявлення і мобілізації, насамперед, власного потенціалу організації.

З сучасної точки зору, як відомо, організація являє собою відкриту систему, що характеризується безупинною взаємодією двох підсистем внутрішнього і зовнішнього середовища організації.

Внутрішнє середовище - мікросередовище організації, у якому приймаються конкретні господарські рішення - об'єднує усі функціональні середовища всередині виробничої системи.

З іншого боку, жодна виробнича система не функціонує у вакуумі, вона знаходиться в сильно диференційованому середовищі. Зовнішнє середовище - макросередовище - включає всі сили, з якими організація зштовхується у своїй повсякденній і стратегічній діяльності. Буквально все, що можна назвати поза організацією, може бути включене в це поняття тому, що всі елементи середовища можуть на неї впливати. Макросередовище ніколи не буває стабільне, і тому кожна організація повинна не тільки знати своє середовище буття і його природу змін, але й вміти реагувати на ці зміни.

На рис. 1 схематично подані складові макро- і мікросередовища організації.

Рис. 1. Макро- і мікросередовище організації.

Узагальнюючи й аналізуючи вплив макро- і мікросередовища організації на підвищення ефективності управління, можна виділити комплекс чинників(без підрозділу їх на внутрішні і зовнішні чинники ситуації), що характеризують загальний стан організації й утворюють базис її діяльності.

До них належать:

1. Профіль діяльності організації. Цей чинник визначає специфіку його практичної діяльності, а отже, цілі і завдання. У свою чергу, різноманітна профільність підрозділів організації обумовлює специфічний набір цілей і завдань, що стоять перед ним. Власне, профіль організації визначають використовувані ним технології, а також фаховий склад і вмотивованість тих, хто працює.

2. Розмір організації. Цей чинник безпосередньо впливає на ступінь управління організацією. Від розмірів виробництва залежить можливість маневрування ресурсами (трудовими, матеріальними, основними фондами). Часто надмірне розростання організації веде до утворення громіздкого управлінського апарату і, з одного боку, підвищенню його чисельності і недоцільного росту накладних витрат, а з іншого боку, стає перешкодою подальшого розвитку організації.

3. Стадія розвитку організації. Розвиток організації - безупинний процес, що просувається з різноманітною швидкістю в залежності від етапу, на який впливають вік, розмір організації, інтенсивність росту галузі, до якої відносяться організації. Різні етапи визначають різні цілі управління і напрямки розвитку.

Від стадії розвитку організації залежить, чи буде вона обирати стратегії концентрації або диверсифікації.

4. Структура організації. Від структури організації багато в чому залежить досягнення цілей, які стоять перед нею. Відомі різноманітні види структур: лінійна, лінійно-штабна, госпрозрахункових одиниць, матрична або проектна та гібриди. Даний чинник тісно пов'язаний із зазначеними вище, особливо з профілем і розміром організації. Структура організації не є константою і залежить, зокрема, від економічних умов у країні. Особливо це характерно для сучасного економічного стану України з її нестабільним характером на етапі переходу до ринку.

5. Філософія організації і прийнятої концепції управління. Філософія організації відбиває її підхід до рішення своїх проблем, поводження, уяви дій, потенційні можливості персоналу. Філософія споконвічно відбиває цілі, які переслідує організація, тому філософія визначає прийняту концепцію управління фірмою.

Філософія фірми і прийнята концепція управління визначають тип мислення управлінського персоналу - прямолінійне (традиційне) або системне (у літературі його іноді називають біокібернетичним).

6. Ресурсні можливості організації. Нормальне здійснення господарської діяльності неможливе без наявності усіх видів ресурсів: матеріальних, трудових, основних фондів, фінансових. Мета управління - виходячи із забезпечення виконання бізнес-плану, домогтися балансу між потребою в ресурсах і їхньою фактичною наявністю. Цей процес реалізується у ході здійснення функції планування, а також прогнозування.

7. Інформація і система комунікацій. Результати господарської діяльності організації знаходять висвітлення в сукупності інформації. Управлінському персоналу потрібна інформація, як про внутрішню діяльність організації, так і про зовнішнє середовище як чинника прямого або непрямого впливу на функціонування організації. Інформація знижує ентропію системи, у даному випадку, системи управління організацією. Чим більш якісна і достовірна інформація про господарську ситуацію, що створилася, тим вище можливість прийняття ефективного управлінського рішення з її регулювання.

8. Економічна кон'юнктура зовнішнього середовища. На різноманітних етапах розвитку кон'юнктури об'єктивно змінюються ресурсні можливості організації, а також умови її ринкового функціонування. Змінюється ступінь насиченості ринку, що у свою чергу, обумовлює коливання обсягу продажів, цін, динаміки розвитку. На різні організації коливання кон'юнктури впливають по-різному. За допомогою ефективного управління можна вигідно використовувати коливання загального економічного стану.

9. Ступінь свободи організації в управлінні. Мається на увазі ступінь втручання держави в процес управління організацією. Це обумовлено формою власності організації і чинної моделі ринкової економіки. У цьому розумінні спостерігається перехід в економіці країни від централізованого управління до управління об'єктами господарювання в умовах ринку.

10. Непевність умов функціонування організації. Характеристикою цього чинника є ступінь ризику в оцінці впливу чинників зовнішнього середовища. Чим менше непевність, тим більше можливість прогнозування впливу зовнішніх чинників на господарські ситуації, що укладаються в організаціях. Дійсний період розвитку економіки країни характеризується крайньою нестійкістю і високою ентропією зовнішнього середовища.

У цих умовах збільшується значення короткострокових прогнозів на найближчу тимчасову перспективу з метою, хоча б у невеличкому ступені, знизити ризик прийнятих управлінських рішень у конкретних господарських ситуаціях. Вплив аналізованого чинника на ситуації в сучасних умовах є особливо великим.

11. Екологічний чинник. Позначається, по-перше, у вигляді ступеня навантаження екологічної зони (у межах норми; вище норми; нижче норми), а по-друге, у вигляді наявності або відсутності можливості регулювання впливу на навколишнє середовище.

12. Соціальний чинник. Відбиває соціальну доцільність організації в макросередовищі і соціальну справедливість всередині організації в мікросередовищі.

На підставі вивчення зазначених чинників у роботі зроблено висновок, що урахування багатогранного впливу різноманітних чинників свідчить про необхідність удосконалення концепції управління організацією в нових умовах господарювання.

Вивчання теорії і практики управління з використанням сучасних інформаційних технологій у закордонних країнах і в Україні дозволяє зробити висновок, що головна увага в цьому питанні зосереджується на рішенні технічних проблем інформатизації управління, впровадженні ЕОМ і створенні відповідного програмного забезпечення. Тим часом вже накопичений досвід показує, що головними аспектами інформатизації управління, які більш важко реалізуються, виступають соціально-економічні аспекти, які складають основу потенційних можливостей будь-якої організації.

Проведені дослідження підтверджують, що на перший план висувається інформаційний підхід до соціального управління. Потребують свого вирішення питання соціально-інформаційної діагностики і проектування. Словом, для підвищення ефективності управління організацією в сучасних умовах необхідно реалізувати комплексний підхід до формування нової інформатизаційної технології і всіх її елементів, таких як: визначення комплексу критеріїв потенційних можливостей організації, розробка методик якісного аналізу потенційних можливостей організації із застосуванням експертних систем, розробка технологій з проведення експертних консультацій, розробка методик діагностики банкрутства організації і т.д.

Розділ 2. Дослідження потенційних можливостей організації на базі сучасних інформаційних технологій.

З позицій концепції антикризового управління організаціями в Україні найбільш важливе значення одержує оцінка потенційних можливостей організації як альтернативи банкрутству. Потенційні можливості визначаються як категорія, яка обумовлена переходом організацій до роботи в ринкових умовах і відображує виробничі, фінансові і соціальні відношення, що укладаються між організаціями і їхніми партнерами (постачальниками виробничо-технічних товарів і матеріальних ресурсів і покупцями їхньої продукції), банками, фінансовими органами й іншими елементами інфраструктури ринку і їхніх робітників з оплати праці. ПМО - це оцінка її ділової репутації.

Поряд із відомими, в роботі висуваються такі критерії оцінки потенційних можливостей організації:

тривалість положення на ринку в умовах впливу різноманітних негативних економічних, політичних і соціальних змін;

ефективна й оперативна реакція на істотні зміни зовнішнього середовища, що свідчить про наявність в організації ефективних різноманітних стратегій розвитку, які модифікуються в залежності від конкретних обставин;

високий рівень інноваційних процесів, що проходять у різноманітних ланках і сферах діяльності організації;

наявність в організації високоефективних і добре обгрунтованих інвестиційних проектів, які роблять її інвестиційно привабливим об'єктом;

соціальна доцільність діяльності організації і соціальна справедливість при розподілі результатів її діяльності.

Упорядкування й аналіз розрахункового балансу доповнює й уточнює оцінку платоспроможності організації.

Розглянутих традиційних напрямків аналізу недостатньо для комплексної оцінки потенційних можливостей сучасної організації.

Виділено такі основні моменти трансформації методики оцінки потенційних можливостей організації:

спектр досліджуваних галузей діяльності організації повинний бути істотно розширений;

кількісна оцінка повинна бути доповнена якісною;

повинна бути змінена загальна спрямованість аналітичних досліджень;

повинна бути введена соціальна складова.

Зміни спрямованості аналізу потенційних можливостей організації необхідно зорієнтувати насамперед, на перспективу, на відміну від переважно ретроспективного напрямку традиційного аналізу. Цим ще раз підкреслюється сутність оцінки потенційних можливостей у контурі концепції антикризового управління. Мається на увазі спрямованість на своєчасне запобігання банкрутству, а не констатацію цього факту, і рішення проблем, пов'язаних із ліквідацією або перепрофілюванням організації.

В роботі зроблено і обгрунтовано висновок, що експертна система - це не обчислювальний апарат, а апарат проведення аналізу оцінки потенційних можливостей організації, тому в дисертації визначено комплекс факторів, які підтверджують використання експертної системи. Це, насамперед, відповідність характеру досліджуваних ситуацій спрямованості експертних систем; відповідність необхідного користувачу інструментарію можливостям ЕС; методологічної відповідності задач, що розвязуються у ході оцінки потенційних можливостей організації, параметрам експертних систем; ефективності застосування ЕС у ході проведення аналізу.

У першій групі можна виділити чотири основні фактори: характер розв'язуваної проблеми; широта охоплення проблеми; цілі, які постають перед дослідником; очікувана практична результативність.

У групу факторів відповідності необхідного користувачу інструментарію можливостям ЕС включені такі фактори: відкритість і модульність системи; наявність розвинутих діалогових засобів; наявність механізму формування метазнань.

Важливою групою факторів є фактори методологічної відповідності задач, що розв'язуються у ході оцінки потенційних можливостей організації, параметрам експертних систем: евристична природа задач; оперування символьними міркуваннями; оптимальна складність; допустима розмірність.

У четверту групу чинників - ефективності (рентабельності) застосування ЕС - входять такі: рентабельність рішення (аналізу); досягнення високого рівня оцінки в будь-яких умовах; широта охоплення управлінського персоналу організації в частині практичного використання ЕС; досягнення позитивного ефекту за рахунок широкого діапазону знань, попереднього досвіду.

Іншими словами, користувач повинен розраховувати не на кількісну, а на якісну діагностику ситуації. Якщо цілі користувача й очікувані їм результати такі, то використання експертної системи у даному випадку виправдано.

У роботі показано, що оцінку потенційних можливостей організації на базі аналізу впливу якісних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища доцільно проводити на базі використання експертних систем. Запропонована в цих цілях база знань експертної системи “Діагностика” має ієрархічну структуру, яка включає блоки (рис. 2).

У кожний із зазначених блоків занесені найбільш значимі чинники, що відбивають конкретні аспекти діяльності організації. Засіб уявлення знань у базі знань - продукційні правила, що опрацьовуються методом зворотного ланцюжка.

В останньому з зазначених блоків, “Зведена оцінка потенційних можливостей організації”, формується остаточний висновок щодо потенційних можливостей досліджуваної організації.

У звязку з тим, що потенційні можливості організації є категорією, яка відображує виробничі, фінансові і соціальні відношення, що укладаються між суб'єктами господарювання, оцінка ділової репутації конкретного суб'єкта є її практичним втіленням.

Розділ 3. Підвищення ефективності управління організацією з урахуванням її потенційних можливостей.

З метою суттєвого підвищення рівня аналітичної роботи в організації, що сприяє науковому обгрунтуванню прийнятих управлінських рішень і, в остаточному підсумку, підвищенню ефективності управління організацією в цілому, запропоновано ряд рекомендацій.

Для порівняльної оцінки результатів господарювання різноманітних організацій використовуються методики рейтингової оцінки. Аналіз поширених традиційних методик показав, що вони не дозволяють робити комплексне порівняння різноманітних аспектів діяльності організацій, а, крім того, відбивають рейтинг організації тільки на теперішній момент часу - у статиці.

Рис. 2. Структура бази знань експертної системи “Діагностика”

(відносно оцінки потенційних можливостей організації).

Для усунення зазначених недоліків пропонується методика проведення рейтингової оцінки з використанням методу графічного аналізу. За кожною із досліджуваних організацій визначається інтегральна оцінка ефективності їх функціонування (у процентному вираженні) як на теперішній момент часу (базова оцінка), так і в майбутньому (прогнозна оцінка). У роботі розглянуто 6 варіантів алгоритму розрахунків рейтингових оцінок. Наведено один із варіантів. За значення показників aij беруться коефіцієнти темпів росту. |

(1)

де - значення темпового коефіцієнта росту i-го показника за t-й період j-тої організації;

- абсолютні значення i-го показника по j-тій організації відповідно на початок і кінець t-го періоду.

Коефіцієнти темпів росту можуть розраховуватися і за такою формулою: |

(2)

де - середні значення i-го показника j-тої організації відповідно за звітний (t-й) і попередній звітному (t-1) період.

Таким чином, застосування даного варіанта алгоритму дозволяє одержати не тільки оцінку "поточних" потенційних можливостей організації на визначену дату (за визначений тимчасовий період), але й оцінити зусилля організації і її реальні можливості щодо зміни господарських результатів у динаміці, на перспективу.

Така оцінка є надійним вимірювачем росту конкурентоспроможності організації. Вона також визначає ступінь ефективності використання організацією своїх виробничих і фінансових ресурсів.

Для визначення оцінки потенційних можливостей організації використовується комплекс будь-яких запропонованих експертами чинників (що відбивають будь-які сфери діяльності організації, у тому числі в прийнятій системі управління), які розбиваються на групи відповідно до спрямованості. Єдине обмеження - число груп повинно бути кратним 4.

У дисертаційній роботі наведені розрахунки рейтингових оцінок на базі восьми організацій Донецької області, які взяті за три роки - 1998, 1999, 2000 р.р. Наприклад, значення рейтингових оцінок для організації № 5 приведені в табл. 1.

Таблиця 1. Комплекс показників-характеристик системи управління організацією

Групи | Показники | Очікувані значення

показників (у %)

Без використання

проведених

розробок | З урахуванням

застосування

проведених

розробок

1 | 2 | 3 | 4

I

Ефектив-ність ви-робничої діяльності | I. Збільшення частки нової продукції, що користується ринковим попитом | 5 | 25

2. Зростання загальної рентабельності

організації | 1 | 10

3. Збільшення прибутку від реалізації | 10 | 40

4. Зростання забезпечення запасів

власними оборотними коштами | 8 | 40

II

Ефектив-ність управлін-ня органі-зацією | Підвищення рівня організаційної культури організації | 5 | 50

2. Підвищення результативності управлінських рішень | 10 | 60

3. Збільшення ступеня активності переходу менеджерів організації від сприйняття до дії | 7 | 50

4. Збільшення ступеня впливу зовнішнього середовища на робочі принципи

організації | 10 | 60

III

Інформа-ція | 1. Збільшення ступеня інформованості про власну господарську діяльність | 10 | 40

2. Збільшення повноти надходження зовнішньої інформації з ділового середовища | 15 | 50

3. Збільшення частки аналітичної інформації в загальній інформаційній сукупності | 10 | 70

4. Підвищення якості аналізу | 5 | 60

Продовження таблиці 1.

1 |

2 | 3 | 4

IV

Витрати | 1. Зменшення збитків від реалізації продукції, що не користується ринковим попитом | 4 | 30

2. Скорочення невиправданих витрат від позареалізаційних операцій | 10 | 40

3. Скорочення штрафів (штрафних санкцій у результаті перевірок

податкових інспекцій) | 5 | 20

4. Зменшення витрат на утримання апарату управління організацією | 2 | 20

За кожною групою показників для конкретної організації будується графік (рис. 3) у вигляді квадрата, на кожній із сторін якого у відповідному масштабі завдаються значення одного з показників, після чого точки протилежних сторін з'єднуються прямими лініями. На графіках, наприклад, суцільними лініями сполучені точки базових значень, а пунктирними - точки прогнозних значень. Якщо останні краще базових, точки перетину спрогнозованих даних розташовуються у верхній лівій частині квадрата, а базових - у правій нижній частині.

Показники ефективності виробничої діяльності організації

Рис. 3. Інтегральний графік оцінки ефективності впровадження

одержаних розробок.

Відстань між точками перетину пунктирних і суцільних ліній характеризує розмір розриву між базовим і прогнозованим станами і показує, яке зусилля варто прикласти для одержання необхідного результату.

Для оцінки значень показників кожний графік розбито на зони: відмінно - Е; добре - G; вище, ніж задовільно - +А; задовільно - А; погано - Р. Результати аналізу чотирьох графіків потім об'єднуються в одному інтегральному графіку, кожна сторона якого подає одну з груп показників. Діагональ інтегрального графіка має шкалу у відсотках від 0 до 100. Якщо з точок перетинання ліній провести перпендикуляри на діагональ, то можна визначити середні інтегральні відсотки відповідно базовому і прогнозованому стану системи (організації).

Значення інтегральної оцінки для організації № 5, з інтегрального графіка, складають 11% для базового і 41% для прогнозованого стану досліджуваного об'єкта.

Побудова описаних графіків з одержанням двох інтегральних оцінок проводиться за кожною з організацій-учасників, після чого проводиться порівняння отриманих результатів. Чим більше розмір інтегральної оцінки, тим більш високим рейтингом володіє відповідна організація (найвищий рівень 100%).

Позитивними моментами поданої методики є такі:

інтегральні оцінки, які отримані в результаті дослідження впливу різноманітних чинників, відбивають рівень ефективності різноманітних сфер діяльності організацій;

оцінки, які отримані для різноманітних організацій, цілком порівняні, тому що вимірюються в процентному відношенні;

методика дозволяє врахувати рейтинг організацій не стільки в статиці (на сучасний момент часу), але й у динаміці (із погляду прогнозованого стану об'єкту);

методика подає кожній конкретній організації наочну картину ефективності її діяльності на дійсний момент часу й у перспективі. Отже, одержання запропонованої інтегральної оцінки корисно не тільки з погляду порівняння з іншими об'єктами і визначення рейтингу, але і з погляду сугубо даної організації;

експерти можуть у ході чергових досліджень змінювати склад показників і їхню кількість, у той же час інтегральна оцінка залежить від усіх прийнятих до уваги показників.

У роботі сформована система показників, що необхідні для ухвалення рішення про банкрутство організації. Відповідно до цого запропонована методика проведення діагностики банкрутства організації.

З метою якісної оцінки ефективності управління організацією за соціальною складовою сформульовані концептуальні підходи до проведення соціально-інформаційної діагностики організації.

Методика оцінки потенційних можливостей організації практично реалізована і впроваджена на ряді промислових об'єктів. При цьому вирішені такі питання прикладного характеру:

розроблена технологія проведення експертних консультацій з оцінки потенційних можливостей на базі експертної системи “Діагностика”;

розроблена технологія проведення порівняльної рейтингової оцінки організацій на базі відповідного блока АРМ аналітика. При цьому розроблено інформаційне і програмне забезпечення проведення розрахунків;

запропоновано комплекс показників для здійснення рейтингової оцінки організацій із застосуванням методу графічного аналізу;

опрацьована технологія одержання інтегральних рейтингових оцінок.

ВИСНОВКИ

У складних економічних умовах України істотно змінюються підходи до управління організаціями. Висунута останнім часом концепція антикризового управління ставить ціллю забезпечити стабільне функціонування організації, стійке положення її на ринку, запобігання серйозних проблем у процесі господарювання на основі виявлення і мобілізації, насамперед, власного потенціалу організації і з орієнтацією на власні накопичення. Не констатація факту банкрутства, а його запобігання є найважливішою задачею антикризового управління. З позицій концепції антикризового управління, особливе значення набуває аналіз потенційних можливостей організації, як альтернативи банкрутства.

У даній роботі була зроблена спроба внести ряд пропозицій і рекомендацій щодо підвищення удосконалення комплексної оцінки потенційних можливостей організації. Основні висновки і результати дослідження полягають у такому.

1. Одержання об'єктивної оцінки потенційних можливостей необхідно розглядати з позиції проведення комплексного аналізу діяльності організації, а не тільки його фінансового стану. Це обумовлено існуванням тісних взаємозв'язків між виробничою, фінансовою і соціальною діяльністю, а також доцільністю дослідження динаміки функціонування організації за ряд останніх років і прогнозу її розвитку на перспективу.

2. Поряд із відомими критеріями, до яких належать, по-перше, систематичне підвищення ефективності виробництва на базі його інтенсифікації (тобто забезпечення стійкого економічного росту) і, по-друге, стійке фінансове положення і ліквідність балансу, висуваються такі критерії потенційних можливостей:

усталеність положення на ринку в умовах впливу різноманітних негативних економічних, політичних і соціальних змін;

ефективна й оперативна реакція на істотні зміни зовнішнього середовища (що свідчить про наявність в організації ефективних різноманітних стратегій розвитку, які модифікуються в залежності від конкретної ситуації);

високий рівень інноваційних процесів, які протікають у різноманітних ланках і сферах діяльності організації;

наявність в організації високоефективних і добре обгрунтованих інвестиційних проектів, що роблять його інвестиційно привабливим об'єктом;

соціальна доцільність і соціальна справедливість.

3. Аналіз існуючих методик оцінки потенційних можливостей дозволив виявити в них ряд хиб і визначити напрямки їх удосконалення.

4. Розроблена методика якісного аналізу потенційних можливостей організації на базі експертної системи, яка охоплює такі аспекти:

обгрунтування необхідності і можливості притягнення апарата експертних систем для оцінки потенційних можливостей організації;

вмикання в ієрархічну структуру експертної системи "Діагностика" відповідних блоків з аналізу потенційних можливостей;

визначення складу бази знань зазначених блоків експертної системи. Формування бази знань зроблено шляхом виділення комплексу найбільш представницьких чинників, що відбивають вплив внутрішнього і зовнішнього середовища організації на результати його функціонування і, отже, що визначають потенційні можливості організації.

5. Розроблено технологічний процес проведення експертних консультацій із експертної системи "Діагностика" з проведення якісного аналізу й одержання оцінки потенційних можливостей організації. Експертна консультація може проводитися на базі окремих блоків експертної системи за конкретним питанням (тематична, локальна консультація) або в комплексі - із видачею підсумкового резюме щодо потенційних можливостей об'єкта. Підсумковий висновок формується автоматично в блоці “Зведена оцінка потенційних можливостей організації” на основі висновків, які зроблені у локальних блоках щодо конкретних аспектів діяльності організації.

6. Розроблена методика рейтингової оцінки організацій і їхніх партнерів на базі використання методу графічного аналізу усуває істотні хиби традиційних методик рейтингової оцінки, тому що, по-перше, дозволяє робити комплексне порівняння різноманітних аспектів діяльності організацій, а, по-друге, відбиває рейтинг організації не тільки в статиці (на сучасний момент часу), але й у перспективі.

7. Апробація запропонованої методики рейтингової оцінки з використанням методу графічного аналізу була проведена на ряді промислових організацій, де відпрацьовувалась ситуація впровадження проведених розробок з оцінки потенційних можливостей на об'єктах-учасниках рейтингової оцінки.

Відповідно до досліджуваної ситуації в роботі запропоновано склад показників для одержання інтегральних оцінок ефективності керування на базі впровадження проведених розробок у практику аналітичної роботи організацій.

Шляхом побудови відповідних графіків-номограм за кожною організацією були визначені базові і прогнозовані інтегральні оцінки ефективності управління. Порівняння отриманих інтегральних оцінок дозволило встановити рейтинг конкретних організацій-учасників.

8. Модифіковані алгоритми традиційної методики рейтингової оцінки лягли в основу розробленого блока АРМ економіста-аналітика. У роботі подана технологія проведення різноманітних рейтингових розрахунків (на базі розробленого в цих цілях інформаційного і програмного забезпечення). Результати функціонування блока АРМ продемонстровані на основі даних ряду промислових організацій.

Апробація результатів досліджень, проведених у рамках дисертаційної роботи, підтверджується впровадженням на ряді організацій. Використання розроблених методик дозволяє істотно підвищити рівень аналітичної роботи в організаціях, що сприяє науковому обгрунтуванню прийнятих управлінських рішень і, в останньому підсумку, підвищенню ефективності управління організаціями в цілому.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Папазова Е.Н. Бизнес и маркетинговый менеджмент (международные и региональные аспекты). Раздел 13.3. “Методика расчета опциона”: Учебное пособие. – Донецк: ДонГАУ. – 1997. – С. 235-242.

Особистий внесок здобувача: запропоновано методику розрахунку опціонів іноземних валют.

2. Папазова О.М. Роль фінансової математики на сучасному ринку //Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. – К.: УкрІНТЕІ. - 1997. - №15-16. – С. 9-10.

3. Папазова Е.Н., Тамуров В.И. Минимизация дополнительных линейных ограничений в одном классе экономических задач квадратичного программирования // Вестник Донецкой государственной академии управления “Менеджер”. – 2000. - №2(9). – С. 82-84.

Особистий внесок здобувача: запропоновано графоаналітичний метод розвязку одного класу задач квадратичного програмування по вибору технологічних параметрів мінімізуючих витрати задач оптимізації.

4. Папазова Е.Н., Кирнос И.А. Макро- и микросреда предприятия как объекта управления // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 29. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С. 19 –24.

Особистий внесок здобувача: запропоновано комплекс факторів, які характеризують загальне положення організацій та утворюють базис його діяльності.

5. Папазова Е.Н. Разработка методик проведения диагностики банкротства предприятия // Вестник Донецкой государственной академии управления “Менеджер”. – 2000. - №5(12). – С. 65-70

6. Папазова Е.Н Отбор комплекса факторов для проведения анализа потенциальных возможностей организации на базе экспертной системы //Економіка проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 69. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 33-36.

7. Папазова Е.Н. Анализ использования экспертных систем для оценки потенциальных возможностей организации // Вестник Донецкой государственной академии управления “Менеджер”. – 2001. - №1(13). – С. 71-80.

8. Сборник задач по теории вероятностей и математической статистике / Папазова О.М., Шайхет Л.Е., Тамуров В.И., Брадул Н.В, Брадул С.В. – Донецк: ДонГАУ, 1999. – 100 с.

Особистий внесок здобувача: запропоновано задачі математичної статистики та комбінаторики.

9. Папазова Е.Н., Бритченко Г.И., Поздняков А.В. Актуальность специальностей менеджмента и маркетинга в современных условиях //Материалы III региональной научно-практич. конф. “Донбасс: прошлое, настоящее, будущее”. – Донецк: РИП “Лебедь”, 1995. – С. 204-206.

10. Папазова Е.Н., Золотарева Т.Н. Организация контроля знаний студентов ДонГАУ с применением современных компьютерных технологий //Материалы II международной научно-практич. конф. “Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів”. – Суми: СДУ, 1995. – С. 18.

11. Дорофієнко В.В., Клейнер Я.С., Папазова О.М. та ін. Информатизация сферы образования как комплексная фундаментальная проблема XXI – го века // Матеріали науково-практичного семінару “Проблеми формування концепції інформатизації Донецької області”. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. – С. 41-50.

12. Папазова Е.Н. Рейтинговая оценка организации как субъекта хозяйствования // Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2001”, Том 4. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 36-37.

АНОТАЦІЯ

Папазова О.М. Підвищення ефективності управління організацією на основі виявлення і використання її потенційних можливостей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2001.

У дисертації викладені результати досліджень і апробація методичних положень і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління організацією на основі виявлення і використання її потенційних можливостей.

Розроблена методика якісного аналізу потенційних можливостей організації на базі експертної системи "Діагностика". Розроблена методика рейтингової оцінки організацій і їх партнерів на базі використання методу графічного аналізу. Запропоновано склад показників для одержання інтегральних оцінок ефективності управління організацією. Визначені базові і прогнозовані інтегральні оцінки ефективності управління шляхом побудови відповідних графіків-номограм за кожною організацією. Порівняння отриманих інтегральних оцінок дозволило встановити рейтинг конкретних організацій-учасників. Запропоновано АРМ економіста-аналітика. Подана технологія проведення різноманітних рейтингових розрахунків (на базі розробленого з цією метою інформаційного і програмного забезпечення).

Ключові слова: управління, ефективність, потенційні можливості, організація, експертна оцінка, рейтингова оцінка, інтегральна оцінка, база знань.

АННОТАЦИЯ

Папазова Е.Н. Повышение эффективности управления организацией на основе выявления и использования ее потенциальных возможностей.-Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 – Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. -Восточноукраинский