УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ПЕРЕТЯКА Олег Павлович

УДК 614.2(477.61/62):658.14/2

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РЕФОРМУВАННЯМ

СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

(на прикладі Луганської області)

25.00.05 – галузеве управління

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті,

Міністерство охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор БЕСПОЛУДІНА Галина Василівна, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри соціальної медицини, організації, АСУ та економіки охорони здоров'я

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Українська Академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління охороною здоров'я кандидат наук з державного управління Левченко Федір Миколайович, Українська військово-медична академія, начальник кафедри організації медичного забезпечення Збройних Сил

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра соціальної медицини, управління та економіки охорони здоров'я, м. Одеса

Захист відбудеться "16" травня 2001 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Українській Академії державного управління при Президентові України (03057, Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, ауд.201).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української Академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20.

Автореферат розісланий "13" квітня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.А.Шахов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Державна система охорони здоров'я переживає глибоку кризу: багато процесів, що стосуються стану здоров'я населення, розвиваються набагато гірше, ніж передбачалося самими песимістичними прогнозами. Для подолання негативних явищ в галузі необхідна зміна політики держави, адміністрацій регіонів у відношенні охорони здоров'я від сприйняття її як юридичної та моральної категорії до сприйняття охорони здоров'я як соціально-економічної реалії, яка базується на адекватному фінансуванні з використанням різних джерел надходження коштів, стає рівноправним суб'єктом ринкових відносин.

Удосконалення охорони здоров'я повинне передбачати: посилення соціальної захищеності населення; підвищення ефективності роботи галузі та усунення затратних механізмів; подальший розвиток державного управління галузевою системою на регіональному рівні. Прийняття Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (1997) відкриває реальні можливості для розробки регіональних програм, спрямованих на забезпечення життєздатності системи та оптимізації її організаційної структури.

Актуальність теми дослідження визначається соціальною значущістю розробки та теоретичного обґрунтування реформування системи державного управління охороною здоров'я на регіональному рівні з одночасною реорганізацією медичної допомоги населенню.

Здоров'я населення в сучасних умовах грає роль провідного чинника національної безпеки та розвитку країни і розглядається як найвища соціальна цінність суспільства. Разом з тим погіршення соціально-економічної ситуації в Україні негативно позначається на динаміці показників здоров'я населення, ускладнює процеси розвитку медичної галузі, що сприяє деформації медичного обслуговування населення, порушенню конституційного права людини на медичну допомогу.

Кризові явища у вітчизняній економіці негативно позначаються на бюджетній системі охорони здоров'я та не дають вирішувати питання надання медичної допомоги у повному обсязі, що спонукає до пошуку шляхів реформування національної та регіональних систем охорони здоров'я.

На думку З.С.Гладуна (1999), В.М.Пономаренко (1999), Л.Пирога (1997), О.Ціборовського (1997) серед основних напрямків реформування української охорони здоров'я варто виділяти наступні: вдосконалення форм та методів державного управління охороною здоров'я на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях; децентралізація й роздержавлення медичних закладів; реструктуризація медичної допомоги; створення ефективної системи багатоканального фінансування медичної допомоги з розвитком принципів страхування здоров'я населення. Тому розробка нових управлінських рішень та підходів щодо реорганізації та фінансування галузі, мобілізації умов і чинників інтенсифікації організаційно-економічного механізму збереження та відновлення потенціалу здоров'я стає актуальним питанням сьогодення.

Принципово важливим є відпрацювання альтернативних (позабюджетних) джерел фінансування медичної допомоги. При цьому не слід ігнорувати історичний досвід страхування здоров'я, який свідчить про те, що страхова медицина бере свій початок з лікарняних кас на промислових підприємствах.

Медикаментозне забезпечення населення, що існує нині, потребує радикальних змін у структурі управління фармацевтичною службою, впровадження нових форм роботи аптечної мережі (З.М.Мнушко зі співавторами, 1994; Ю.В.Галкин, 1997; К.Курищук, 1999). У цьому зв'язку автори пропонують використовувати страхові механізми, котрі радикально змінюють підходи до організації забезпечення населення ліками .

Накопичення проблем щодо державного управління регіональною охороною здоров'я, надання якісної медичної допомоги населенню Луганської області, потреба реформування управління системою охорони здоров'я, вирішення питань медикаментозного забезпечення населення визначило актуальність роботи і стало підставою для проведення дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету за темою “Розробка міжсекторальної програми оптимізації здоров'я населення великого промислового регіону Донбасу” (номер державної реєстрації 0197V014061).

Мета дослідження – наукове обґрунтування та розробка концепції і програми реорганізації державного управління регіональною охороною здоров'я, апробація та впровадження окремих її аспектів, у тому числі моделі забезпечення ліками працівників промислового підприємства з використанням механізмів медичного страхування.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення наступних завдань:

·

· дати аналіз основних проблем державного управління системою охорони здоров'я на регіональному рівні в умовах переходу економіки на засади ринкових відносин;

· виявити основні закономірності розвитку охорони здоров'я Луганської області за 15-річний період;

· оцінити досвід державного управління по реформуванню вітчизняної та зарубіжної охорони здоров'я;

· виявити співвідношення поміж станом здоров'я населення та соціально-економічними показниками на рівні промислового регіону, окремого трудового колективу;

· охарактеризувати можливість залучення позабюджетних коштів для надання медичної допомоги населенню в історичному та сучасному контексті;

· провести організаційний експеримент по запровадженню моделі медикаментозного забезпечення населення з використанням страхових механізмів;

· науково обґрунтувати концепцію та програму реформування державного управління системою охорони здоров'я Луганської області.

Об'єктом дослідження обрано систему державного управління охороною здоров'я Луганської області. В якості предмета, який міститься в межах об'єкту дослідження, використано показники здоров'я населення, наявні ресурси охорони здоров'я та механізми управління галуззю. Дослідження охоплює період 1984-2000 років.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використані сучасні методи дослідження. Наукове обґрунтування і розробка концепції реформування галузевого управління в Луганській області та програми реорганізації управлінської моделі галузі на регіональному рівні здійсненні з використанням методу системного підходу та аналізу, методу описового моделювання.

Для вирішення конкретних наукових завдань у роботі застосовувалися такі засоби: методи структурно-логічного аналізу, медико-соціологічних досліджень, проведення експертних оцінок; аналітико-статистичні методи (багатофакторний аналіз, кореляційний аналіз, ранжування показників); методика актуарних розрахунків страхових тарифів.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що науково обґрунтована та вдосконалена система державного управління охороною здоров'я сприятиме більш ефективному використанню наявних ресурсів, поліпшенню потенціалу здоров'я населення, що дозволить галузі стати реальним суб'єктом ринкових відносин.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

·

· виявлено взаємозв'язок між станом здоров'я населення в регіоні та особливостями перехідного періоду суспільства до економічних відносин на ринкових засадах;

· визначено характер переходу галузі від екстенсивного до деструктивного типу розвитку, що сприяло потребі реформування державного управління регіональною системою охорони здоров'я;

· запропоновано організаційно-економічний механізм управління страховим процесом щодо медикаментозного забезпечення працівників промислового підприємства;

· отримало подальший розвиток формування системи економічної зацікавленості працівників промислового підприємства у збереженні та зміцненні власного здоров'я.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що:

·

· запропоновано шлях реорганізації управління галуззю на рівні регіону з впровадженням системи контрактної взаємодії між суб'єктами медичного простору;

· розроблено заходи щодо формування в Луганській області п'яти територіальних медичних об'єднань для більш ефективного та раціонального використання наявних ресурсів;

· запропоновано структурну реорганізацію системи надання медичної допомоги з переважним розвитком мережі первинної медико-санітарної допомоги – самостійних сімейних лікарських амбулаторій;

· відпрацьовано організаційно-технологічну модель забезпечення ліками працездатного населення - лікарняну касу, що діє як структурний госпрозрахунковий підрозділ медико-санітарної частини промислового підприємства.

Крім того, практична й теоретична значимість отриманих результатів полягає в обґрунтуванні необхідності підготовки керівників органів управління з новим економічним і адміністративним мисленням.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Основні ідеї та розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження і розглянуті в цій роботі, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну і практичне значення результатів, отримані здобувачем особисто. У дисертації не використовувалися ідеї й розробки, що належать С.М.Напрасникову, разом з яким написані наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження покладено в основу розробки концепції реформування регіональної охорони здоров'я Луганської області, що стала складовою частиною “Програми соціально-економічного розвитку області на 1999-2010 роки”, яка схвалена рішенням сесії Луганської обласної ради. Пропозиції автора щодо концепції реформування управління регіональною охороною здоров'я та перспективної програми реорганізації державного управління медичними закладами на регіональному рівні були використані в діяльності управлінь охорони здоров'я Луганської та Закарпатської облдержадміністрацій. Розроблена система управління медикаментозним забезпеченням населення з використанням страхових механізмів реалізована в діяльності госпрозрахункового підрозділу медико-санітарної частини ВАТ “Стаханівський вагонобудівний завод” – “Лікарняна каса”, спеціалізованої акціонерної страхової компанії “СКІФ” (Київ), акціонерної страхової компанії “Оранта-Лугань” (Луганськ), що підтверджується актами про впровадження.

Проект “Лікарняна каса на великому промисловому підприємстві” відзначено заохочувальним дипломом обласного конкурсу проектів “Інновація-95” і рекомендовано до впровадження.

Основні положення й результати досліджень, що включені у дисертаційну роботу, висновки й пропозиції доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на I Міжнародному науковому конгресі (Харків, 2001), Українсько-американській конференції "Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи і світовий досвід" (Київ, 2000), науково-практичної конференції "Стратегія економічного розвитку регіонів в умовах адміністративної реформи в Україні" (Харків, 2000), Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 1999); VII та VIII Конгресах Світової федерації українських лікарських товариств (Ужгород, 1998; Львів, 2000), 3-му з'їзді соціальних гігієністів і організаторів охорони здоров'я України (Одеса, 1997); 4-му з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Київ, 1997); науково-практичної конференції “Сучасні технології: пошуки, проблеми і шляхи підвищення ефективності спеціалізованої медичної допомоги населенню промислового регіону” (Луганськ, 1995).

У 1999-2000 рр. автор дисертації брав участь у підготовці регіональних нормативних документів, направлених на удосконалення державного управління реформуванням системи охорони здоров'я, зокрема Розпорядження голови обласної державної адміністрації й голови обласної ради від 03.04.2000 р. №74/186 "Про стан справ у системі охорони здоров'я Луганської області й перспективі її подальшого розвитку" та Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 19.05.1999 р. №355 "Про введення в первинну медико-санітарну допомогу населенню Луганської області практики сімейного лікаря”.

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 11 статей, із яких 3 – у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (238 найменувань), додатків. Основний текст роботи викладений на 171 сторінці облікового машинописного тексту, містить 13 таблиць і 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; викладено мету дослідження та завдання роботи; визначено об'єкт та предмет, методи та гіпотезу дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, апробацію роботи; подано загальні відомості про публікації з проблем дисертаційного дослідження, структура дисертації та її обсяг.

У першому розділі “Проблеми державного управління регіональною системою охорони здоров'я”, який складається з трьох підрозділів, здійснюється аналіз питань державного управління системою охорони здоров'я на регіональному рівні та екскурс в історію та сучасність розвитку страхування здоров'я населення.

Підрозділ “Аналіз державного управління регіональною системою охорони здоров'я” відтворює процес реформування охорони здоров'я в нашій країні з одночасним відображенням вітчизняного та зарубіжного досвіду по перебудові галузі.

На думку Н.Р.Нижник (1997), державна політика в області охорони здоров'я потребує формування нових механізмів регулювання галузі на державному, регіональному та місцевому рівнях. На сучасному етапі розвитку галузі зростає значення регіонального підходу та активних дій з боку територіальних владних структур (Голяченко О.М., Мельник В.К., 1996; Ладний О.Я. зі співавторами, 1997; Щепин О.П. зі співавторами, 1999; Дейкун М.П., 2000). Вітчизняними дослідниками (Пономаренко В.М., 1999; Уваренко А.Р., Парій В.Д., 1998; Ціборовський О., 1997) поділяється думка, що крім розумної децентралізації управління та роздержавлення медичних закладів шляхом їх автономізації й приватизації, перед державою постає необхідність вирішення низки конкретних проблем: а) реструктуризація видів медичної допомоги та закладів охорони здоров'я, виходячи з пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги; б) створення ефективної системи багатоканального фінансування медичної допомоги тощо.

Переміщення управлінського навантаження з вертикальних на горизонтальні зв'язки передбачає поступове розширення вільного ринку медичних послуг в регіонах. Охорона здоров'я повинна еволюціонувати на думку І.М. Шеймана (1995) від системи, що інтегрована, в якій надання та фінансування медичної допомоги є функцією адміністративного органу, до контрактної моделі, що передбачає перерозподіл цих функцій з отриманням медичними закладами прав незалежного економічного суб'єкта. Аналогічні підходи щодо реформування галузі запропоновані у програмі реорганізації медичної допомоги в Україні “Перспектива-2010”, що була схвалена на Першому всеукраїнському з'їзді медичних працівників (1999).

У підрозділі “Державне управління процесом трансформації системи охорони здоров'я регіону” розглянуто механізми державного регулювання в умовах переходу галузі до ринкових відносин. Механізми державного управління процесом трансформації галузі на регіональному рівні об'єднують дії правового, економічного й адміністративного характеру.

Світовий досвід переконливо підтверджує висновок, що не може бути ефективної соціально орієнтованої ринкової економіки без активного використання механізмів державного управління (М.Делягин, 1999; Загородній В.В., 1999; Е.Сатановская, 1999). D.Rarker та W.Newbrander (1994) стверджують, що 44% бюджетних коштів можна заощадити якщо покращити систему державного управління.

На думку В.Скуратівського (2000), безпосереднім суб'єктом соціальної політики держави повинна бути людина з її потребами та інтересами. Але, як свідчить досвід багатьох країн, реформування державної охорони здоров'я відзначається складнощами, що обумовлені необхідністю узгодження інтересів різних суспільних груп та держави, при потребі врахування регіональної специфіки.

Проблеми реформування охорони здоров'я на обласному рівні були розглянуті на колегії МОЗ Україні (1998), де були встановлені такі пріоритети вдосконалення галузі: розширення багатоукладності в охороні здоров'я, формування в регіонах територіальних медичних просторів для раціонального використання галузевих потужностей, введення гарантованого обсягу та рівня медичної допомоги, перехід до державно-страхового фінансування, організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейного лікаря тощо.

Концепцією розвитку охорони здоров'я населення країни, що затверджено Указом Президента України від 7.12.2000 року №1313/2000, підтверджується, що реорганізація системи управління у сфері охорони здоров'я є одним із основних напрямів її розвитку, а розв'язання науково-практичних проблем галузі потребує формування відповідних державних, галузевих, міжгалузевих та регіональних програм.

У підрозділі “Організаційно-економічні питання страхування здоров'я: історія та сучасність” розглянуто проблеми становлення й розвитку вітчизняного медичного страхування та підходи до управління страхуванням здоров'я працівників промислових підприємств. Переважною більшістю дослідників (Л.С.Менжиров, 1971; Т.А.Бажан, 1991; В.В.Рудень, 2000) історія страхування здоров'я поєднується з розвитком ринкових відносин, появою на підприємствах лікарняних кас.

В Україні лікарняні каси почали виникати з 80-тих років 19-го сторіччя у Херсонській губернії (А.Ф.Киселев із співавторами, 1991; В.С.Єрмілов, 1999). З погляду М.Б.Мирського (1996), історія вітчизняного медичного страхування складається з чотирьох основних етапів: від прийняття законодавства про страхування робітників на випадок хвороби (1912) до повної ліквідації страхової медицини (1933). Організаційно-економічною базою страхування здоров'я робітників виступали лікарняні каси на промислових підприємствах.

Незважаючи на відсутність законодавчого забезпечення страхової медицини на Україні (Л.М.Грузова зі співавторами, 1996) та деякий песимізм щодо успіху формування системи медичного страхування (А.В.Мостипан, 1996; Е.Н.Репин, Н.А.Репина, 1996), здійснюються спроби створити практичні моделі добровільного страхування здоров'я (Н.Белинская, 1995; Ю.І.Гержов, 1999). Наказом Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” від 08.08.2000 р. №963/2000 запропоновано Кабінету Міністрів узагальнити досвід лікарняних кас для подальшого їх розвитку.

Проблеми медикаментозного забезпечення населення, за думкою фахівців (В.А.Загорій, Пономаренко М.С., 1995; М.Л.Сятиня, 1997; К.Курищук, 1999), потребують радикальних змін у структурі управління фармацевтичною службою та пошуку нових форм роботи аптечної мережі. Ю.В.Галкин (1997) для забезпечення населення лікувальними засобами вважає необхідним розробку довгострокових страхових державних програм.

Таким чином, аналіз державного управління системою охорони здоров'я показує, що накопичені проблеми в галузі потребують проведення невідкладних заходів по розробці нових організаційно-управлінських моделей діяльності охорони здоров'я на національному, регіональному та місцевому рівнях. Подальший розвиток галузі стримується недосконалістю законодавчої бази, недостатністю та неефективним використанням фінансових і матеріальних ресурсів, диспропорціями у сфері медичної допомоги, що свідчить про управлінську неспроможність і функціональну невідповідність існуючої системи охорони здоров'я її цільовому призначенню. Історичний та сучасний досвід вітчизняної та зарубіжної охорони здоров'я виявляє, що одним із суттєвих додаткових джерел фінансування медичної допомоги є залучення коштів через страхові механізми. Недостатня кількість відомостей у науковій літературі про реформування галузі на регіональному рівні, додаткове фінансування забезпечення медичної допомоги за наявності потреби в цьому сприяла проведенню науково-практичної роботи. Вироблені в аспекті викладеної проблематики мета й задачі визначили структуру та зміст дослідження.

У другому розділі “Матеріал і методики дослідження” викладено характеристику й аналіз основних тенденцій соціально-економічного розвитку Луганської області, медико-виробничу характеристику промислового підприємства (ВАТ “Стаханівський вагонобудівний завод”), яке стало базою для проведення експерименту з організації медикаментозного забезпечення працівників з використанням страхових механізмів. В цьому розділі також наведено опис використаних методик, обсяг і програма проведення дослідження.

Робота здійснювалась у двох взаємно пересічних площинах: науково-дослідницькій та організаційно-практичній.

Науково-дослідницька частина роботи включала вивчення динаміки основних показників здоров'я населення Луганської області та працівників заводу, дослідження-аналіз результатів діяльності та фінансового забезпечення регіональної системи охорони здоров'я за 15-річний період, визначення економічних збитків підприємства від тимчасової непрацездатності робітників, встановлення впливу демографічних і фахових чинників на захворюваність, розробку концепції реформування регіональної охорони здоров'я в сучасних умовах, проведення техніко-економічного обґрунтування страхових послуг із медикаментозного забезпечення працівників підприємства.

Організаційно-практична частина роботи обмежувалася питаннями розробки програми реорганізації управлінської моделі регіональної охорони здоров'я, утворення нормативно-організаційних документів діяльності лікарняної каси, реалізації принципів добровільного страхування щодо медикаментозного забезпечення робітників підприємства.

Програма дослідження здійснювалася в чотири етапи. Перші три етапи (організаційно-підготовчий, збирання та підготовка інформації, обробка та аналіз матеріалів) відбивали науково-дослідну частину роботи. Четвертий етап наводив практичну реалізацію ідей реформування системи управління регіональною охороною здоров'я та забезпечення ліками населення через організацію й управління діяльністю лікарняної каси.

У третьому розділі “Дослідження стану державного управління охороною здоров'я Луганської області та його удосконалення”, що складається з чотирьох підрозділів, проаналізовано стан і динаміку показників здоров'я населення Луганської області, діяльність та показники бюджетного фінансування галузевих закладів регіону, представлено аналіз управління медичними закладами, запропоновано основні напрямки концепції реформування управління регіональною охороною здоров'я та перспективну програму реорганізації моделі галузевого управління в Луганській області.

Протягом періоду 1984-1999 років відзначалося зниження рівня народжуваності з 15,6‰ до 6,6‰, а показник смертності за десятиріччя (1986-1996 рр.) значно виріс з 11,2‰ до 17,1‰. Найбільш гострий характер депопуляція набула у 1996-1997 роках, коли природний приріст знизився до найменшого рівня - 9,9‰.

Завдяки порівнянню динаміки показників соціально-економічного розвитку Луганської області зі станом здоров'я населення регіону з початку 90-х років виявлено характерну тенденцію, суть якої полягає у знижені ефективності роботи територіального господарчого комплексу, падінні якості життя населення, що негативно відбивається на потенціалі суспільного здоров'я мешканців Луганської області.

Аналіз роботи медичних закладів області свідчить про те, що з початку 90-х років регіональна система охорони здоров'я цілком вичерпала можливості екстенсивного способу нарощування ресурсів, який змінився деструктивним типом розвитку. Для деструктивного типу розвитку галузі регіону притаманна ситуація зростання дефіциту ресурсного забезпечення, зниження результативних показників діяльності лікувально-профілактичних закладів, порушення механізмів керованості системи.

Негативні процеси розвитку медичних закладів області в 90-х роках пов'язані з неспроможністю бюджетного фінансування, його залишковим принципом. В умовах реформування економічних відносин асигнування на медицину щорічно знижувалися, а гіперінфляція в значній мірі знецінювала кошти, що виділялися. Так за 5 років (1994-98 рр.) обсяг фактичного виконання бюджетного фінансування зменшився з 87,88 до 59,24 гривні на 1 мешканця області, а з обліком інфляції (у цінах 1993 р.) з 17,53 до 1,82 гривні на 1 мешканця. Дефіцит бюджетного фінансування сприяв зниженню доступності частки видів медичної допомоги, переведенню тягаря витрат держави на "безкоштовну" медицину на плечі населення, обумовив деструктивний тип розвитку галузі в регіоні. Усе це викликало настійну потребу в створенні концепції та комплексної програми на рівні регіону щодо виходу з кризового стану обласної системи охорони здоров'я.

При розробці концепції реформування галузевого управління враховувалися наступні загальні, науково-методичні та законодавчі умови:

·

· збереження соціально-економічної напруги і нестабільності в регіоні;

· деструктивний характер розвитку системи охорони здоров'я в Луганській області;

· суперечливість законодавства України щодо діяльності галузі в ринкових умовах;

· невідповідність сформованої системи державного управління охороною здоров'я сучасним соціально-економічним реаліям;

· відсутність державних концепцій розвитку галузі на регіональному рівні.

Розробка концепції реформування галузевого управління в Луганській області обґрунтована на вимогах сучасного менеджменту, а саме: "теорії систем", "теорії управлінського рішення", методах комплексного підходу до системи управління, організаційного проектування та описового моделювання. Науково-практичні й організаційно-управлінські підходи були засновані на діючій законодавчій базі: "Конституції України" (1996), "Основах законодавства України про охорону здоров'я" (1992), Законах України "Про місцеве самоврядування в Україні" (1997), "Про місцеві державні адміністрації" (1999).

Метою концепції реформування управління регіональною охороною здоров'я стала розробка, обґрунтування і впровадження нової організаційно-управлінської моделі системи охорони здоров'я Луганської області. Для її досягнення на базі попереднього аналізу організаційно-функціонального стану діяльності медичної служби області та рівня здоров'я населення регіону були обґрунтовані, конкретизовані й надалі практично реалізовані наступні задачі: установлені пріоритети розвитку та бюджетної підтримки окремих служб, вироблені стратегічні напрямки перебудови галузі в регіоні.

У розробленій концепції передбачається проведення перебудови галузі за трьома основними напрямками.

1. Перехід від централізованої системи управління до поєднання функції централізації та децентралізації з розмежуванням повноважень обласного управління охорони здоров'я й територіальних медичних об'єднань, що відповідає контрактній моделі взаємодії суб'єктів медичного простору.

Передбачається реорганізація існуючого управління охорони здоров'я облдержадміністрації з переданням частини функцій медичному відділу фінансового управління облдержадміністрації та територіальному управлінню медичної допомоги, що виступає посередником між регіональною виконавчою владою та лікувально-профілактичними закладами області на засадах відносин “замовник – виконавець” для реалізації територіальної програми надання медичної допомоги. Розробка загальної стратегії та формування системи регіональної охорони здоров'я здійснюється обласною координаційною радою, до складу якої входять керівники медичних закладів.

2. Перехід від державного бюджету до змішаного фінансування галузі з різних джерел. Базовою умовою реорганізації охорони здоров'я регіону є перерозподіл фінансових ресурсів, створення нових джерел їх надходження.

Різноманітні джерела фінансування медичної допомоги (податки, платежі на обов'язкове медичне страхування, кошти на добровільне медичне страхування, накопичувальні та благодійні програми, безпосередні платежі населення тощо) через різні суб'єкти, що організують й акумулюють фінансові потоки (територіальні управління медичної допомоги та фонд обов'язкового медичного страхування, страхові медичні організації, ініціативні фонди тощо) забезпечують виконання територіальних медичних програм. Перерозподіл бюджетних асигнувань на користь закладів первинної медико-санітарної допомоги, децентралізоване надходження коштів із різноманітних джерел, контрактні відносини між замовником і виконавцем медичних послуг сприяє процесу реорганізації медичної допомоги, появі нових форм обслуговування населення, формуванню конкуренції серед медичних закладів.

3. Проведення реструктуризації медичної допомоги. Переорієнтація виділення бюджетних коштів, поява нових каналів фінансових ресурсів передбачає розвиток та вдосконалення позалікарняних форм медичного обслуговування за рахунок стаціонарної допомоги - це не просто перерозподіл фінансування від лікарняної до амбулаторної допомоги, а трансформація вузькоспеціалізованої допомоги в загальнолікарську практику, з утворенням самостійних в юридично-господарському відношенні медичних закладів, лікарських амбулаторій, що мають право фондоутримача.

Перспективна програма реорганізації управлінської моделі галузі в Луганської області розрахована на 1999-2010 роки, проведення якої планується в чотири етапи. Визначені цілі стратегії реорганізації управління медичною допомогою в регіоні, умови та задачі реалізації перспективної програми. Кожний етап медичної програми узгоджено з Програмою соціально-економічного розвитку Луганської області на 1999-2010 роки, котра передбачає одночасний рух різними напрямками перебудови галузі: 1) перехід від вертикального (командно-адміністративного) вектора співпідлеглості медичних закладів до горизонтального типу взаємодії суб'єктів медичного простору, що засновано на рівноправних економічних відносинах ("замовник - виконавець"); 2) створення нових управлінських структур (територіального управління медичною допомогою тощо), через які здійснюється замовлення на гарантований рівень безкоштовної медичної допомоги; 3) утворення системи фінансування, для якої властива багатоканальність надходження коштів, надання права фондоутримання медичним закладам і скасування системи постатейних витрат; 4) структурна зміна системи надання медичної допомоги з переважним розвитком мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги - самостійних загальнолікарських амбулаторій.

Перші практичні результати реалізації запропонованої концепції та перспективної програми щодо функціонально-структурної реорганізації галузі в регіоні мають позитивні наслідки.

У четвертому розділі “Здоров'я як соціально-економічний фактор розвитку (на прикладі промислового підприємства)” досліджуються економічні аспекти захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, визначена роль соціально-демографічних і виробничих чинників у формуванні захворюваності працівників.

Порівняльний аналіз видів тимчасової непрацездатності свідчить, що основною причиною непрацездатності працівників є хвороби та травматизм. Була досліджена динаміка захворюваності у встановлених 29 клініко-нозологічних групах. Проведено ранжування середніх показників випадків та днів непрацездатності, яке дозволило виділити групи "високого", "середнього" і "низького" рейтингів. Установлено, що група захворювань "високого" рейтингу складає 73,5% від усіх випадків та 67,7% днів непрацездатності, а група захворювань "низького" рейтингу відповідно - 4,2% і 6,6%.

Визначена роль нозологічних груп щодо показників економічних збитків підприємства. Для кожної групи розраховані коефіцієнти невиходу на роботу, днів простою та відсоток непрацездатності. Визначено динаміку економічних збитків підприємства внаслідок тимчасової непрацездатності працівників. Встановлено, що група захворювань "високого" рейтингу відіграє провідну роль в економічних збитках заводу в результаті тимчасової непрацездатності робітників. Отримані результати свідчать , що захворюваність та виробничий травматизм, які спричиняють тимчасову непрацездатність працівників, мають значний вплив на економічні показники підприємства, що підтверджує роль здоров'я населення як чинника соціально-економічного розвитку.

Результати дослідження використано для розробки профілактичних програм на підприємстві та для проведення розрахунків страхових тарифів.

У п'ятому розділі “Модель управління системою організації забезпечення ліками населення з використанням механізмів добровільного страхування”, що складається з трьох підрозділів, наведено актуарні розрахунки страхових тарифів і фондів, розглянуто техніко-економічне обґрунтування страхових послуг, бізнес-план і питання організації та управління лікарняною касою підприємства.

Програма моделювання діяльності лікарняної каси на поточний рік та перспективний період знайшла своє відображення у бізнес-плані, розробка якого включала наступні етапи: а) проведення маркетингового дослідження ринку фармацевтичних засобів; б) формування цілей та завдань виробничої й комерційної діяльності; в) уточнення основних розділів плану з конкретною оцінкою ефективності кінцевих результатів.

Суб'єктом управління медикаментозним забезпеченням на промисловому підприємстві є лікарняна каса (ЛК). Основні завдання діяльності ЛК: 1) забезпечення ліками трудящих і членів їх сімей; 2) утворення системи добровільного страхування серед робітників підприємства; 3) розвиток системи матеріальної зацікавленості виробничого колективу і кожного працівника в збереженні високого рівня здоров'я.

Для реалізації поставлених завдань у своєму розвитку ЛК повинна пройти чотири послідовних етапи: а) підготовчий етап; б) організація забезпечення ліками через роздрібну торгівлю; в) утворення каси медикаментозної взаємодопомоги; г) організація добровільного страхування щодо медикаментозного забезпечення працівників підприємства.

Відповідно до поставлених завдань були розроблені й затверджені організаційна структура та штати ЛК, організаційно-правові документи (Положення про ЛК, Устав ЛК, Договір про спільну діяльність). Запровадження системи страхового забезпечення ліками на промисловому підприємстві сприяло зменшенню економічних збитків, викликаних тимчасовою втратою працездатності трудящих, утворенню матеріально-економічної зацікавленості робітників у збереженні власного здоров'я та стимулюванню здорового способу життя.

Таким чином, дослідження дозволило запропонувати вирішення проблеми державного управління галуззю та реорганізації системи надання медичної допомоги на регіональному рівні. Для нього було властиве рух у напрямку від загальнотеоретичного підходу, яким є розробка концепції реформування управління регіональною системою охорони здоров'я, до приватнопрактичної моделі додаткового джерела фінансування медичної допомоги, якою є система медикаментозного забезпечення населення з використанням механізмів добровільного страхування.

ВИСНОВКИ

1. Результати комплексного дослідження свідчать про відсутність в охороні здоров'я України сучасної концепції реформування галузевої управлінської моделі на регіональному рівні, адаптованої до сучасних нормативно-правових актів (Законам України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації").

2. Виявлена негативна тенденція показників здоров'я населення Луганської області за 15-річний період (зростання смертності з 12,1‰ до 15,6‰; зниження народжуваності з 15,6‰ до 6,6‰), ресурсного забезпечення медичних закладів (скорочення фактичних витрат на 1 мешканця з урахуванням інфляції з 55,1 руб. до 1,8 грн.) відбиває значні проблеми в державному управлінні системою охорони здоров'я, що не відповідає актуальним вимогам побудови соціально орієнтованого суспільства з ринковими економічними відносинами.

3. Аналіз діяльності регіональної охорони здоров'я за 15-річний період показав, що з початку 90-х років минулого століття, екстенсивний тип розвитку галузі (неефективне використання ресурсів при їх постійному нарощуванні) у Луганській області трансформувався в деструктивний (неефективне використання ресурсів при зростанні їхнього дефіциту), що підтверджує висновок про порушення механізмів керованості в системі, розбалансування відносин між суб'єктом і об'єктом управління в межах єдиного територіального медичного простору.

4. Установлено, що суспільне здоров'я як результат інтегрованої дії соціально-економічних, виробничо-професійних та інших компонентів відбиває рівень ефективності державної соціальної політики, здобуває роль провідного фактора економічного розвитку суспільства. Про це свідчить виявлена конгруентна динаміка соціально-економічних показників і рівня здоров'я населення в регіоні, залежність економічної діяльності промислового підприємства від захворюваності з тимчасовою непрацездатністю.

5. Проведене дослідження дозволило конкретизувати:

·

· закономірності реформування галузі (різноспрямованість структурно-організаційної трансформації, історичність і цілісність розвитку системи) в умовах Луганської області.

6. Реалізація розробленої концепції і перспективної програми реформування галузевого управління дозволить здійснити цілеспрямовані зміни системного характеру в охороні здоров'я Луганської області:

·

· перехід до формування багатоканальних джерел фінансування галузі, на принципах солідарної участі;

· реструктуризація медичної допомоги за рахунок трансформації стаціонарних організаційних форм в амбулаторно-поліклінічні з переважним розвитком загальнолікарської практики.

7. Науково обґрунтована й апробована модель лікарського забезпечення населення з використанням страхових механізмів (лікарняна каса на промисловому підприємстві), що може бути рекомендована як джерело додаткового (позабюджетного) фінансування охорони здоров'я.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1. Перетяка О., Напрасников С. Державне управління питаннями трансформації охорони здоров'я на регіональному рівні (на прикладі Луганської області) // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – К.: Вид-во УАДУ, 1999.- №4.- С. 376-385.

2. Перетяка О. Регіональна охорона здоров'я: підходи до реорганізації управління медичною допомогою // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Ч.1. - С. 169-179.

3. Перетяка О.П., Напрасников С.М. Сучасні проблеми реформування охорони здоров'я // Актуальні проблеми державного управління. – Харків, 1999.- №2. - С. 139-143.

4. Перетяка О. Досвід організації та управління медикаментозним забезпеченням працівників промислового підприємства з використанням страхових механізмів // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. - №1. - С. 274-276.

5. Перетяка О. Стратегія реорганізації регіональної охорони здоров'я // Ліки України. – 2000. - №10. – С. 3-4.

6. Перетяка О.П. Альтернативи реформам у вітчизняній медицині немає // Українські медичні вісті.-1997. - №1(56). - С. 27-28.

7. Перетяка О.П. Проблемы управления лекарственным обеспечением // Проблеми военного здравоохранения и пути его реформирования: Сб. науч. тр. Укр. воен.-мед. акд.; Под ред. В.Я.Белого. - К., 1997. - С.436-438.

8. Перетяка О.П. Добровольное страхование рабочих промышленных предприятий по обеспечению лекарственными препаратами // Матеріали 3-го з'їзду соціальних гігієністів і організаторів охорони здоров'я України. - Ч.2. - К., 1996. - С. 22-23.

9. Перетяка О.П., Бесполудін Є.Д. Регіональна охорона здоров'я: стратегія реорганізації // VIII конгрес Світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. – Львів-Трускавець, 2000. – С. 18.

10. Напрасников С.М., Перетяка О.П. Пріоритети у реформуванні регіональної системи охорони здоров'я // Стратегія економічного розвитку регіонів в умовах адміністративної реформи в Україні: Тези науково-практичної конференції. – Харків., 2000. – С. 86-87.

11. Напрасников С.М., Перетяка О.П., Стародубцев О.П. Реформування регіональної мережі охорони здоров'я // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / Державне управління та місцеве самоврядування. – Харків: УАДУ ХФ, 2001. – С.14-16.

АНОТАЦІЯ

Перетяка О.П. Державне управління реформуванням системи охорони здоров'я (на прикладі Луганської області). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук державного управління за спеціальністю 25.00.05 – галузеве управління. - Українська Академія державного управління при Президентові України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню концепції реформування галузевого управління на регіональному рівні, розробці перспективної програми розвитку та реорганізації охорони здоров'я Луганської області, відпрацюванню практичної моделі медикаментозного забезпечення працівників підприємства з використанням страхових механізмів.

У дослідженні визначені проблеми реформування державного управління галуззю, зроблено аналіз стану здоров'я населення промислового регіону, діяльності та фінансування галузевих закладів, запропоновано шляхи трансформації системи управління та реорганізації медичної допомоги в регіоні. Проведено організаційний експеримент по запровадженню практичної моделі (лікарняна каса), що вирішує проблему забезпечення ліками населення з використанням страхових механізмів.

Ключові слова: державне управління, регіональна охорона здоров'я, добровільне страхування, лікарняна каса.

АННОТАЦИЯ

Перетяка О.П. Государственное управление реформированием системы здравоохранения (на примере Луганской области). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления за специальностью 25.00.05 - отраслевое управление. - Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена научному обоснованию концепции реформирования отраслевого управления на региональном уровне, разработке перспективной программы развития и реорганизации здравоохранения Луганской области, отработке практической модели медикаментозного обеспечения работников предприятия с использованием страховых механизмов.

В исследовании определены проблемы реформирования государственного управления отраслью, проведен анализ состояния здоровья населения промышленного региона, деятельности и финансирования отраслевых учреждений, предложены пути трансформации системы управления и реорганизации медицинской помощи в регионе. Проведен организационный эксперимент по внедрению практической модели (больничной кассы), который решает проблему обеспечения лекарствами населения с использованием страховых механизмов.

Ключевые слова: государственное управление, региональное здравоохранение, добровольное страхование, больничная касса.

SUMMARY

Peretyaka O.P. The Public Administration of the public health system is reforming (Lugansk region). – Manuscript.

The Thesis for Candidate of Science Degree (Public Administration) by Speciality 25.00.05 – Management of Specific Sector of Public Administration. - Ukrainian Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine, Kyiv, 2001.

The thesis is devoted to research basis of conception and program of the regional public health development, transformation of the Public Administration of the regional public health development, transformation of the Public Administration of the branch, the practical work of enterprise employees' medical supplies based on insurance gearing elaboration. Theoretical-methodological base of the regional public health system reformation during the period of market relation's transition is setting in writing.

The conception of regional public health system transforming, that is based on multi-vectorial approach has been proved in the research. The main direction of the branch management transformation, which has united the process of the system decentralization, forming multi-channel financial support, emergency restructuring is offered. The program of regional public health system management is worked out on the based of the present prognosis of the long-term Lugansk region development, and intends three-stepped process, which covers the period of 1999-2010.

Organization-functional scheme of regional medical territory subject's collaboration, which is based on the principle of social contract, is proved. The problems of medical help organizing and financial supporting are researched and figured out. Expediency of entire medical chain forming, which includes five territorial medical units, that connect prophylactic and medical institutions of adjoining, city and regional administrative units is proved. The result of the program will be the responsibility differentiation among the regional administration (“a