НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПРИТУЛА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА
УДК 338: 658.3
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МОТИВАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ У СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Спеціальність: 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Луцькому державному технічному університеті
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Козоріз Марія Андріївна,
Інститут регіональних досліджень
НАН України, завідувач відділу
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор
Кузьмін Олег Євгенович,
Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри
кандидат економічних наук,
Гомольська Наталія Іванівна,
старший науковий співробітник
Інституту регіональних досліджень
НАН України
Провідна установа: |
Чернівецький державний університет
ім. Юрія Федьковича, кафедра міжнародної економіки та економіки підприємства
Захист відбудеться “16” “листопада” 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,4.
Автореферат розісланий “15” “жовтня” | 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, кандидат
економічних наук |
Жовтанецький В.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Актуальність теми дослідження. Дослідження показали, що підприємництво в Україні розвивається досить швидкими темпами, проте значного впливу на підвищення ефективності економіки поки що не забезпечує. Тому важливою проблемою сьогодення є розробка таких мотиваційних механізмів, які б заохочували людину до успішної підприємницької діяльності, сприяли підвищенню ефективності функціонування підприємницьких структур та активно впливали на розвиток національної економіки. Слід констатувати, що у вітчизняній практиці такі питання в недостатній мірі вивчені з теоретичних позицій і майже не використовуються в практичній діяльності.
В розробку мотиваційних механізмів слід покласти спільність інтересів основних суб’єктів господарювання, включаючи державу, підприємців-власників та найманих працівників.
Розробці і використанню мотиваційних механізмів в зарубіжній теорії і практиці приділяється велика увага. Теоретичні положення формування мотиваційної поведінки людини в процесі виробництва висвітлені в роботах А.Сміта, Ф.Тейлора, Е.Мейо, А.Маслоу, В.Врума, Л.Портера, Е.Лоулера, Ф.Герцберга, Д.МакКлеланда та інших. Ними розроблені різні теорії побудови мотиваційних механізмів і їх використання в практиці господарювання. Наявність різних теоретичних і методологічних підходів вимагає дослідження і вибору найбільш доцільних з них для побудови ефективної системи управління вітчизняними підприємницькими структурами. При цьому слід враховувати, що в країнах з розвинутою економікою на поведінку найманих працівників впливає певна сукупність факторів, які не повністю можуть бути використані у вітчизняній практиці. У вітчизняній економічній літературі такі питання висвітлювались в дослідженнях Д.Богині, Є.Бойка, С. Вовканича, М.Долішнього, В.Євдокименка, С.Злупка, М.Козоріз, А.Колота, І. Кравченко, О.Кузьміна, В.Куценко, Є.Лібанової, А.Мельник, В.Онікієнка, Н.Павловської, Я.Побурка та інших.
Проте багато питань потребують додаткових досліджень, оскільки економічна ситуація в країні постійно змінюється. Зокрема це стосується визначення особливостей поведінки в умовах перехідної економіки підприємців-власників, які не порушуючи чинного законодавства, мають забезпечувати успішну діяльність, створювати нові робочі місця, встановлювати відповідну винагороду за результати праці найманим працівникам. Необхідно дослідити та визначити можливі варіанти поведінки найманого працівника, який повинен працювати з повною віддачею і задовольняти власні інтереси за рахунок результатів праці. Для вітчизняних підприємницьких структур важливим є формування менеджерами ефективних систем заохочення до продуктивної праці на основі використання відомих мотиваційних механізмів, пристосовуючи їх до умов конкретного виробництва. Недостатня розробленість таких питань в умовах вітчизняної економіки, а також їх актуальність у розв’язанні проблем, пов’язаних з підвищенням ефективності підприємницької діяльності, зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет і об’єкт, мету і структуру дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності з науковим напрямом кафедри сільськогосподарських машин Луцького державного технічного університету на тему “Формування мотиваційних механізмів груп споживачів при використанні сільськогосподарських машин” (№ держреєстрації 0100U000258) та згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках теми “Становлення і розвиток кредитно-фінансових механізмів приватизованих об’єктів виробничої сфери” (шифр 3.1.9.5).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування теоретико-методологічних засад формування ефективних мотиваційних механізмів заохочення до підприємницької діяльності та розробка методичних рекомендацій їх використання у сфері малого бізнесу. В основу дослідження покладені відомі теорії мотиваційної поведінки людини в процесі виробництва.
Відповідно до мети були визначені наступні завдання:
-
уточнити сутність поняття “мотивація” та її роль і функції в системах управління поведінкою людини в процесі виробництва;
-
проаналізувати досвід використання сучасних теорій мотивацій у розв’язанні соціальних проблем ринкової економіки;
-
обгрунтувати напрями формування мотивації праці в Україні на етапі переходу до ринку;
-
розробити методику, завдання і технологію аналізу мотиваційних механізмів у сфері малого бізнесу;
-
визначити економічні показники і критерії мотивацій ефективної праці, їх зв’язок з результатами та винагородою;
-
обгрунтувати характер впливу мотиваторів, що сприяють розвитку малого бізнесу в Україні;
-
визначити методичні підходи використання мотиваційних механізмів заохочення до підприємницької діяльності;
-
оцінити вплив мотиваційних механізмів на ефективність підприємницької діяльності.
Об’єктом дослідження є підприємницька діяльність суб’єктів малих форм господарювання України та Волинської області зокрема. Предметом дослідження є поведінка працівників малих підприємств та механізми управління нею з позицій забезпечення ефективності господарювання.
Теоретичною основою проведених досліджень виступають напрацювання наукових шкіл теорій мотивації і стимулювання праці, теоретичні концепції підприємницької діяльності сучасних зарубіжних та українських економістів, чинне законодавство України. В роботі використана статистична та звітна інформація, яка характеризує результати функціонування малих підприємницьких структур. В роботі знайшли застосування сучасні загальнонаукові методи: системного підходу, порівняльного економічного аналізу, економіко-математичного моделювання, обробки статистичної інформації.
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційному дослідженні на основі аналітичного огляду відомих мотиваційних теорій, їх систематизації та класифікації обгрунтовані методичні підходи заохочення людини та підприємницьких суб’єктів до ефективної праці. До основних нових наукових результатів дослідження, які виносяться на захист, належать наступні:
-
систематизація етапів розвитку теорії і концепцій мотиваційної поведінки людини в процесі виробництва та особливості їх прояву в умовах вітчизняної економіки України в сфері малого бізнесу;
-
обґрунтування концепції побудови ефективних мотиваційних механізмів підприємницьких структур на основі спільності інтересів держави, підприємців-власників, найманих працівників;
-
вперше запропоновано використовувати особистісні характеристики підприємців в побудові мотиваційних механізмів, що дало можливість з достатньою повнотою розкривати їх творчий і виробничий потенціал, формувати ефективні заходи його реалізації в практичній діяльності;
-
запропоновані методичні підходи до оцінки ефективності використання мотиваційних механізмів у сфері малого бізнесу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання теоретичних положень побудови мотиваційних механізмів сприятиме підвищенню ефективності господарювання на всіх рівнях національної економіки. Обгрунтовані в дисертації методологічні положення, висновки та теоретичні узагальнення є певним внеском у розробку теорії мотивації підприємницької діяльності. Вони можуть бути використані на підприємствах при розробці програм щодо підвищення ефективності роботи і заходів по підвищенню ефективності і продуктивності праці на малих підприємствах. Теоретичні розробки та методичні підходи, висвітлені в дисертації, доцільно використовувати в навчальному процесі для підготовки спеціалістів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання – ефективності використання мотиваційних механізмів у сфері підприємництва. Внесок автора в опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки дисертації доповідались і обговорювались на VII Міжнародній конференції “Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф (Мінськ, 2000); V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в XXI ст.: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000).; XII Міжнародній конференції “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів в системі економічної політики в Україні (Чернівці, 2001); I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова, 2001” (Дніпропетровськ, 2001).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць у фахових наукових виданнях загальним обсягом 6,26 д.а., з них 2,7 д.а. належать особисто автору.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, 3 розділів, висновків, включаючи 22 таблиці, 19 рисунків. Список використаних джерел містить 128 позицій. Загальний обсяг роботи – 169 сторінок комп’ютерного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі – “Теоретичні та методичні аспекти формування мотиваційних механізмів” уточнено зміст поняття мотивації праці та визначені концептуальні підходи їх використання в різних економічних системах. Проаналізовано та систематизовано зарубіжний досвід з питань використання сучасних теорій мотивації для розв’язання соціальних проблем ринкової економіки та принципи побудови мотиваційних механізмів ефективної праці у сфері малого бізнесу України.
Проведені дослідження та ретроспективний аналіз розвитку теорій мотивацій до ефективної праці показали, що у процесі еволюції змінюються не тільки підходи до формування мотиваційних механізмів, але і саме розуміння мотиваційності.
Розглянувши початкові концепції в історичному аспекті (табл.1), визначено, що мотиваційні підходи, які домінували до XX ст. були спрямовані, в основному, на задоволення первинних потреб. З появою змістовних теорій, основоположниками яких є А.Маслоу, Д.МакКлеланд, Ф.Герцберг, науковому осмисленню піддалися такі поняття, як визначення потреб людини, що примушують діяти їх так чи інакше.
Проте аналіз сучасних змістовних теорій показав, що вони є недосконалими та не конкретними, оскільки не враховують індивідуальних потреб людини, її особистісних характеристик та вплив на неї оточуючого середовища. Розвиток суспільства спричинив процес детального розгляду людини – основного фактора, що впливає на результати діяльності підприємства та індивідуальність її поведінки. Реалізація зазначеного підходу знайшла відображення у процесуальних теоріях мотивації. Ці теорії, в основному, є теоретико-методологічною основою управлінської діяльності, на базі яких є можливість розробляти конкретні методики щодо покращення використання трудового потенціалу працівників. В дисертації відзначено, що елементи теорії очікувань могли б бути теоретико-методологічною основою при розробці мотиваційних механізмів на підприємствах, які обирають ризикований широкомасштабний бізнес. Окремі положення теорії справедливості доцільно використовувати на тих підприємствах, де практикується демократичний стиль управління.
Проведені дослідження показали, що зарубіжні концепції стосовно використання мотиваційних механізмів у вітчизняній практиці господарювання не можуть використовуватися автоматично. Економіка перехідного типу потребує вдосконалення мотиваційних механізмів з врахуванням особливостей регіону, виду діяльності підприємницьких структур та відповідності професійних здібностей людини конкретному бізнесу.
Результати аналізу економічної ситуації в країні за період 1991-2000 рр. показують наявність негативних тенденцій, а саме: досить високий рівень безробіття та його наростання, низька реальна заробітна плата, заборгованість з виплат заробітної плати тощо. Усі ці явища негативно впливають на поведінку людини в процесі праці, знижують добробут людей і їх бажання ефективно працювати.
Таблиця 1
Еволюція розвитку “мотивації” |
1 етап
Метод “батога та коржика” мав місце ще до нашої ери та у своїх проявах тривав до XIX століття. Ще в стародавніх переказах, міфах можна знайти багато історій, в яких королі тримають нагороду перед очима названого героя чи заносять меч над його головою. Люди боялися погроз і були вдячні за все, що дозволило їм та їхнім сім’ям вижити. Це і було для них стимулом.
2 етап
Кінець XIX століття. Опублікована праця Адама Сміта “Дослідження про природу і причини багатства народів”. Провівши певні досліди, Сміт зробив висновки, що людина завжди, при першій наданій їй можливості буде намагатися покращити своє економічне становище. У цей період часу світогляд людини змінюється, злиденне життя, на межі голоду, її не влаштовує, мізерні заробітки не задовольняють.
3 етап
Початок ХХ століття характеризується досягненнями в області техніки та технології. У 1910 році виникла “Школа наукового управління”, основоположник – Тейлор. Мотивація по типу батога і коржика потребує вдосконалення. Тейлор та його сучасники визначають поняття “достатній денний виробіток” та пропонують оплачувати працю тих, хто виготовляє більше продукції. Внаслідок раціонального використання даного методу та поєднання з досягненнями технологій збільшилася продуктивність праці. Заміна ручної праці машинною призвела до покращення умов праці та життєвого рівня людей. Стає зрозумілим, що не завжди простий “коржик” примушує людину працювати ефективніше. Виникає необхідність у пошуку вирішення проблеми мотивації в психологічному аспекті.
4 етап
1920-1924рр. Вперше, застосовуються в управлінні психологічні мотиви вченими Тейлором та Гілбрейтом. З появою роботи Елтона Мейо стає зрозумілим необхідність вивчення умов праці людини та її поведінки на робочому місці. Було доведено, що покращивши умови праці (введення перерв для відпочинку працівників, що давало змогу їм спілкуватися), отримали позитивний результат, а саме: робота приносила певне задоволення, збільшилася продуктивність праці та виробіток значно зріс. Дані дослідження поклали початок науковому управлінню.
5 етап
1920-середина 1950 років. На основі розробок Елтона Мейо у Хоторні засновується новий напрям у менеджменті – концепція “людських відносин”. Але модель мотивації, яка б адекватно пояснила спонукаючі мотиви до праці так і не була розроблена.
6 етап
1940-до тепер. Виникнення і розвиток психологічних мотивацій праці, що базуються на врахуванні та використанні економічних і соціально-психологічних аспектів сучасного виробництва. Основні автори: Маслоу, МакКлеланд, Портер, Лоулер.
Отже, на сьогоднішньому етапі є необхідність у розробці таких мотиваційних механізмів, які заохочують до високоефективної праці та визначають передумови їх успішної реалізації. Основним елементом таких механізмів повинен стати рівень оплати праці, який дозволяв би працівнику задовольняти не тільки фізіологічні, але і потреби вищого порядку. В такому напрямі може бути забезпечений успішний процес діяльності підприємства та економічне зростання держави.
Другий розділ “Особливості формування мотиваційних механізмів в сфері малого бізнесу та оцінка їх ефективності” включає розробку методики, завдань і технології аналізу мотиваційних механізмів в сфері малого бізнесу, визначення економічних показників та критеріїв оцінки дієвості мотивацій ефективної праці в умовах вітчизняної економіки і зокрема в сфері малого бізнесу.
Дисертантом запропонована методика дослідження мотиваційних механізмів, виходячи із: визначення мети, порівняння витрат з результатами праці та величиною винагороди (рис.1).
Рис.1. Загальна схема мотиваційного механізму
Запропоновано поетапний аналіз оцінки дієвості мотиваційних механізмів ефективної роботи підприємницьких структур.
В якості показників мотивацій ефективної праці визначено економічні результати праці такі як: продуктивність праці, результативність праці, якість праці, інтенсивність праці, рентабельність праці і виробництва та ув’язка їх з повнотою задоволення потреб людини, її сподівань і очікувань винагороди від результатів праці.
Порівняльний аналіз основних техніко-економічних показників, які характеризують діяльність підприємств малого бізнесу України і Волині показав: обсяги продукції на одного працюючого за період 1995-2000 рр. по Волині значно нижчі, ніж по Україні (рис.2). Об’єм виготовленої продукції, робіт, послуг малими підприємствами Волині на 31.12.2000 р. склав 1,4% у ВВП України.
За рахунок реалізації основних напрямів державної підтримки малого бізнесу у Волинській області за 1998-2000 рр. досягнуто зростання обсягів продукції, робіт, послуг на 47%, кількість малих підприємницьких структур збільшилась на 254%, чисельність зайнятих – на15%.
Однак при цьому оплата праці на малих підприємствах є нижчою, ніж в середньому по Волині та Україні (рис.3). Це свідчить про те, що у Волинській області сформувалась ситуація, яка зумовила дію специфічних факторів на мотиваційну поведінку підприємців-власників і найманих працівників. Зокрема, підприємці-власники формують стратегію заниження оплати праці, використовуючи ситуацію надлишку робочої сили в регіоні. Наймані працівники змушені пристосовуватися до вимог регіонального ринку праці.
Рис. 2. Обсяги продукції на одного працюючого Волині та України
Рис. 3. Графік динаміки заробітної плати
Дослідження показали, що низький рівень доходів працівників малих підприємств, який не задовольняє навіть первинних потреб людини, міжгалузева та міжрегіональна диференціація їх, є головними чинниками, які роблять інші чинники мотиваційних механізмів другорядними. Автор вважає, що низький рівень заробітної плати є гальмуючим фактором та стримуючим критерієм щодо ініціативи людини, її творчого зростання, зацікавленості в кінцевих результатах роботи підприємств. В існуючих умовах переважає мотивація виживання людини, змушеність пристосовуватися до існуючої ситуації, коли попит на робочі місця є надто високим, а можливості працевлаштування обмежені. Визначено, що без прийняття рішення про підвищення мінімального рівня заробітної плати та державної підтримки підприємництва неможливе повноцінне функціонування мотиваційних механізмів.
Ефективність використання мотиваційних механізмів стосовно розвитку малих підприємств і заінтересованості підприємців-власників у розширенні підприємницької діяльності з боку держави досліджувалась на основі аналізу програм державної підтримки структур малого бізнесу. Дослідження показали, що за останніх два роки державою були запропоновані досить дієві мотиваційні механізми, які сприяли збільшенню кількості підприємницьких структур, розширенню їх зовнішньоекономічних зв’язків. Однак в цілому державні механізми, спрямовані на підтримку малого бізнесу, потребують розв’язання проблем, пов’язаних з визначенням мінімальної величини оплати праці, яка б задовольняла первинні потреби найманих працівників та контролю за їх дотриманням з боку підприємців-власників.
Автор вважає, що дієві мотиваційні механізми повинні розроблятися для конкретного суб’єкта господарювання, враховуючи зовнішні і внутрішні фактори та особливості їх прояву стосовно задоволення потреб людини. Поєднання інтересів та вимог основних суб’єктів трудових відносин може забезпечити позитивний ефект від впровадження мотиваційних механізмів. В дисертації обгрунтовані напрями вдосконалення мотиваційних механізмів в сфері малого бізнесу.
Третій розділ дисертаційного дослідження “Вдосконалення мотиваційних механізмів у сфері підприємництва” висвітлює методичні підходи до побудови мотиваційних механізмів у сфері малого бізнесу на основі особистісного підходу; оцінки ефективності використання мотиваційних механізмів у сфері малого підприємництва та їх впливу на результати підприємницької діяльності.
Методичні підходи до формування моделей мотиваційних механізмів заохочення до підприємницької діяльності побудовані на основі використання методів тестування працівників, що дає змогу виявити їх зацікавленість і необхідність у підприємницькій діяльності. В роботі запропоновані методи ранжування різних якостей підприємця як особистості та побудовані моделі мотиваційних збуджувачів до продуктивної праці. Оцінка ефективності мотиваційних механізмів сформована на основі прояву сукупності факторів прямої і непрямої дії.
В роботі виділено три основні суб’єкти, стосовно яких обгрунтовані принципи побудови мотиваційних механізмів: підприємство як соціально-економічна структура, підприємець-власник і найманий працівник. Визначені їх інтереси у підприємницькій діяльності та використання у побудові мотиваційних механізмів (табл.2).
Таблиця 2
Інтереси сторін підприємницької діяльності
Держава | Підприємець-власник | Найманий працівник
- подолання безробіття
- створення нових робочих місць
- пріоритетна роль у розвитку національної економіки |
-
певне місце на ринку товарів та послуг
-
отримання максимального прибутку
-
залучення висококваліфікованих працівників | -
отримувати винагороду, яка дозволяє задовольняти власні потреби
-
можливість з максимальною ефективністю використовувати свій підприємницький потенціал
При розробці мотиваційного механізму для конкретних груп працівників автор пропонує використовувати підхід, в основу якого покладати розподіл мотивацій та їх ранжування за ступенем збуджуваності. Формувати мотиваційний механізм для підприємців-власників (керівників) дисертантом запропоновано з врахуванням матеріальних, комунікативно-інформаційних, психолого-фізичних та професійно-кваліфікаційних можливостей. Для найманих працівників мотиваційний механізм запропоновано будувати на основі тестування, визначаючи їх рівень за особистісними характеристиками, включаючи професійно-вікові, комунікативні зв’язки, фізичний стан. Крім цього, в якості визначальних показників виділити такі: територіальне розміщення, ціна робочої сили.
Оцінку ефективності від реалізації мотиваційних механізмів по підприємництву запропоновано здійснювати на основі оцінки кожного мотиваційного механізму в залежності від його цілеспрямованості.
За основні критерії оцінки мотиваційних механізмів щодо підприємців-власників (керівників) автором запропоновано прийняти прибуток підприємства і управлінські витрати. Доцільність впровадження мотиваційних механізмів визначається на основі наступних залежностей:
Екб = Пб / Увб
Екп = Пп / Увп
де Екб, Екп – ефективність роботи керівного складу до і після впровадження мотиваційних механізмів;
Увб, Увп – управлінські витрати до впровадження і після впровадження мотиваційних механізмів;
Пб, Пп – прибуток підприємства до і після впровадження мотиваційних механізмів.
Ефективним слід вважати мотиваційний механізм, якщо його розробка і впровадження задовільняє умову: Екб <Екп.
Ефективність мотиваційних механізмів, направлених на підвищення продуктивності праці запропоновано визначати, використовуючи наступні нерівності:
Qб/Вб < Qп/Вп,
Пр.пр.б < Пр.пр.п,
де Qб, Qп – обсяги виробництва відповідно в базовому і прогнозному періоді (до і після впровадження мотиваційних механізмів);
Вб, Вп – витрати виробництва відповідно в базовому і прогнозному періоді (до і після впровадження мотиваційних механізмів);
Пр.пр.б, Пр.пр.п – продуктивність праці відповідно в базовому і прогнозному періоді (до і після впровадження мотиваційних механізмів).
Оцінка результатів впровадження мотиваційних механізмів на основі непрямих методів передбачає визначення сприятливості клімату в колективі, стану соціальної адаптації працівників тощо. Такі методи не піддаються кількісній оцінці, проте вони чинять вплив на конкретну людину, її зацікавленість роботою, формують її поведінку і впливають на результати праці.
Дисертант вважає, що підвищення ефективності мотиваційних механізмів у сфері малого підприємництва потребує більш широкого використання особистісного підходу до визначення потреб людини, її зацікавленості в трудовій діяльності.
ВИСНОВКИ
1.
Мотиваційні механізми використовують для забезпечення плідної, якісної та творчої праці на підприємствах. В ринкових умовах господарювання основні стимулюючі заходи базуються на економічних важелях, а мотивація як внутрішній механізм спонукання до дії, є результатом складного комплексу постійно змінних потреб. Зарубіжний досвід показує, що на теперішньому етапі мотиваційні механізми базуються на визначенні психологічних аспектів, які передбачають необхідність визначення потреб людини та притаманних їй рис характеру. В Україні такі механізми розроблені в недостатній мірі, що можна вважати гальмівним фактором у забезпеченні високих результатів господарювання.
2.
Дослідження показали, що в Україні сформувався високовитратний тип виробництва та низька оплата праці як у державному, так і у приватному секторі економіки. Функціонування малих підприємницьких структур відбувається в умовах невизначеності та нестабільності. Аналіз основних техніко-економічних показників, заробітної плати, механізмів державної підтримки свідчить про наявність факторів, що знижують ефективність функціонування малого бізнесу. Недостатньо спрацьовують державні важелі щодо підтримки суб’єктів підприємництва. Незахищеність працівників з боку держави призводить до використання підприємцями-власниками стратегії недоплати за результати праці. Недосконалість та невідпрацьованість мотиваційних механізмів послаблює зацікавленість людей займатися підприємницькою діяльністю.
3.
В роботі виділені напрями формування мотиваційних механізмів, спрямованих на інтенсивний розвиток підприємницької діяльності та підвищення її ефективності, виходячи з інтересів держави, підприємців-власників та найманого працівника.
4.
Запропоновані в роботі мотиваційні механізми, побудовані на основі особистісного підходу, який доповнює загальновизначені принципи теорій мотивації, що застосовуються в різних економічних системах. Орієнтовний розподіл мотивацій за ступенем збуджуваності до підприємницької діяльності запропоновано використовувати при розробці мотиваційних механізмів для конкретних груп працівників. Для підприємців-власників (керівників) – враховувати матеріальні, комунікативно-інформаційні, психолого-фізичні та професійно-кваліфікаційні фактори. Визначати придатного до даної роботи працівника запропоновано на основі тестування. Оцінювати рівень його відповідності за показниками, що характеризують професійно-віковий та фізичний стан, комунікативні зв’язки, територіальне розміщення, очікуваний рівень винагороди за працю.
5.
Оцінку ефективності від реалізації мотиваційних механізмів по підприємництву запропоновано здійснювати на основі сукупності показників, які характеризують результати виробництва, витрати на їх розробку і впровадження. В роботі запропонована методика визначення показників і критеріїв стосовно кожного мотиваційного механізму, який розробляється: для групи працівників, окремих особистостей, підприємницької структури. Доцільність розробки і використання мотиваційних механізмів автором запропоновано визначати на основі зіставлення фактичних і очікуваних результатів господарювання.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1.
Притула О.В. Мотивація праці та стимулююче значення заробітної плати в ринковій економіці // Збірник наукових праць. Випуск 70. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 13-18.
2.
Притула О.В. Мотиваційні механізми в сфері підприємництва // Збірник наукових праць. Випуск 72. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 50-55.
3.
Притула О.В. Особливості розвитку підприємництва у Волинській області // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. – № 417. – Львів: ДУ “Львівська політехніка”. – 2001.– С.185-190.
4.
Притула О.В. Посилення стимулюючої функції податків як фактор розвитку підприємництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). – № XXIV. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 2001. С. 225-233.
5.
Притула О.В. Особливості формування мотиваційних механізмів підвищення ефективності господарювання у сфері підприємництва // Регіональна економіка. – 2001. – №1. – С.112-118.
6.
Методичні підходи до розробки спільного підприємництва / За ред. професора Козоріз М.А. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1999. – 32 с. Особистий внесок автора – обгрунтування сукупності показників, що характеризують ефективність розвитку спільних підприємств (0,2 д.а.).
7.
Вибір критеріїв ефективного управління грошовими ресурсами підприємств / За ред. професора Козоріз М.А. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1999. – 35 с. Особистий внесок автора – методи оцінки ефективності людського капіталу (0,2 д.а.).
8.
Притула Е.В. Влияние кризиса экономики на социальное положение в обществе // Труды VII Междунар. конф. “Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф”. – Минск (Республика Беларусь). – 2000. – С.165.
9.
Притула О.В. Використання нових мотиваційних механізмів в підприємництві // Матеріали V Міжнар. Конгресу українських економістів “Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. – Частина I. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. – 2000. – С. 397-399.
10.
Притула О.В. Роль винагороди за працю у системі мотивації малих підприємств // Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду. – Випуск III. – Чернівці: Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. – 2001. – С. 92-94.
11.
Притула О.В. Вдосконалення мотиваційних механізмів у сфері малого бізнесу // Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2001”. – Т.I. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 7-8.
Притула О.В. Ефективність використання мотиваційних механізмів у сфері підприємництва. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2001.
У роботі досліджувалися теорії мотивації та їх використання в різних економічних системах. Обгрунтовано напрями формування мотивації праці в Україні в умовах становлення ринкових відносин та запропоновано методику аналізу мотиваційних механізмів у сфері малого бізнесу. Виявлені особливості мотиваційних факторів впливу на розвиток малого бізнесу у Волинській області. Запропоновані методичні підходи до розробки і використання мотиваційних механізмів заохочення до підприємницької діяльності та оцінка їх ефективності.
Ключові слова: мотивація, механізм, підприємництво, ефективність, оцінка.
Притула Е.В. Эффективность использования мотивационных механизмов в сфере предпринимательства. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности: 08.06.02 – Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2001.
В работе рассмотрена сущность понятия “мотивация”, изучен опыт зарубежных концепций мотиваций, исследованы теории мотивации и их использование в разных экономических системах. В соответствии с данным определением обоснованы направления мотивации труда в условиях формирования рыночных отношений в Украине. В работе мотивационный механизм рассматривается как целесообразная система, действия которой направлены на единство целей главных субъектов предпринимательства, а именно: предприятия как социально-экономической структуры, предпринимателя-собственника, наемного работника. Определено, что успешный процесс деятельности предприятия и экономический рост государства может обеспечить такой мотивационный механизм, основным элементом которого является достаточный уровень заработной платы.
На базе представленной методики анализа мотивационных механизмов в сфере малого бизнеса, использовав экономические показатели и критерии мотиваций эффективного труда, проведены исследования малых предпринимательских структур Волынской области. Информационная база для анализа сформирована на основе обработки официальной статистической информации и отчётности субъектов малых предпринимательских структур. Выявлены особенности мотивационных факторов влияния на развитие малого бизнеса Волынской области, их положительные и отрицательные стороны.
Определено, что эффективный мотивационный механизм должен учитывать интересы государства, предпринимательской структуры, предпринимателя-собственника, наемного работника.
Исследования показали, что используемые в настоящее время мотивационные механизмы в недостаточной степени содействуют развитию предпринимательства, не побуждают наемных работников к эффективному труду, а предпринимателей-собственников к расширению объемов производства. На этой основе выделены следующие направления формирования мотивационных механизмов:
1) государственная поддержка предпринимательской структуры как основного субъекта рыночной экономики;
2) стимулирование предпринимателями-собственниками результативной работы наемных работников.
При разработке мотивационного механизма для конкретных групп работников автор предлагает методику, основой которой является распределение мотиваций и их ранжирование за степенью побуждения. Формировать мотивационный механизм для предпринимателей-собственников (руководителей) предложено, учитывая материальные, коммуникативно-информационные, психолого-физические и профессионально-квалификационные возможности. Для наемных работников мотивационный механизм предложено разрабатывать на основе тестирования, определяя их уровень за личностными характеристиками, включая: профессионально-возрастные, коммуникативные связи, физическое состояние. Кроме этого, в качестве определяющих показателей выделены: территориальное расположение, цена рабочей силы.
В диссертации дана методика оценки эффективности мотивационных механизмов. Предложено ее формировать на основе совокупности показателей, которые характеризуют результаты производства, издержки на их разработку и внедрение. В работе определены разные методики оценки от реализации мотивационных механизмов, которые учитывают их целенаправленность.
Ключевые слова: мотивация, механизм, предпринимательство, эффективность, оценка.
Prytula O.V. Effectiveness of motivational mechanisms application in the sphere of entrepreneurship. – Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of economic science by the specialty: 08.06.02 – Entrepreneurship, management and marketing. – Institute of Regional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2001.
The work deals with the research of motivation theories and their application in different economic systems. The trends of work motivation formation in Ukraine in the conditions of market relation formation are substantiated and the analysis methods of motivational mechanisms in the sphere of small business are offered. The work reveals peculiarities of motivational factors influence upon the development of small business in Volyn Oblast. The methodic approaches towards development and application of motivational mechanisms of encouragement to entrepreneurship and their effectiveness evaluation are offered.
Key words: motivation, mechanism, entrepreneurship, effectiveness, evaluation.
