КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 330.101.8::334.722.8

Пішпек Світлана Іванівна

ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН

У ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

08.01.01. – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник :

кандидат економічних наук, доцент

СИЗОНЕНКО Віктор Онисимович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра економічної теорії

Офіційні опоненти :

БЕЗЧАСТНИЙ Леонід Костянтинович

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України

Інститут економіки НАН України, заступник директора

РАДЧЕНКО Володимир Васильович

кандидат економічних наук, доцент

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри економічна теорія

Провідна установа:

Інститут економічного прогнозування НАН України,

відділ інституційних змін та розвитку форм господарювання, м. Київ

Захист відбудеться “25” травня 2001 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.13 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 90-а, економічний факультет, аудиторія 704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 21 квітня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради СОЛОДОВНИКОВА І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес ринкового реформування вимагає поглибленого теоретичного дослідження нових макро- та мікроекономічних проблем, пов’язаних з процесами роздержавлення та приватизації, усталенням нових організаційно-правових форм господарювання та їх реструктуризацією.

Важливою складовою структурної трансформації економіки є виникнення корпоративного сектора, який є базовим для функціонування ринкової економіки. В процесі реструктуризації великих промислових підприємств відбувається заміна державної форми господарювання на акціонерну, що створює підґрунтя для розвитку корпоративних відносин. Але запровадження корпоративних форм господарювання у перші роки мало як позитивні, так і негативні наслідки. Невизначеність та хиби приватизації, в межах якої і відбувалася корпоратизація державної власності, значною мірою зумовили розгортання структурної кризи.

Зазначена ситуація у формуванні корпоративного сектора перехідної економіки, зумовлюється на:

макроекономічному рівні – непослідовністю, стихійністю державної політики у формуванні інституційної структури корпоративних відносин, що стосується як корпоратизованих підприємств, так і його фондової інфраструктури; недосконалістю корпоративного законодавства; невідповідністю механізмів корпоративного контролю моделі корпоративного управління;

на мікроекономічному рівні – відсутністю професійних кадрів з управління корпоратизованими підприємствами, а також низьким рівнем економіко-правової обізнаності власників корпоративного капіталу та пересічних громадян.

Прорахунки й недоліки в процесі становлення корпоративних відносин безпосередньо пов’язані з недооцінкою наукового осмислення їхніх теоретичних підвалин - явища у перехідній економіці нового та малодослідженого. Тому виправданою є увага вчених-теоретиків, господарників-практиків до проблеми формування корпоративних відносин. Цей складний, поетапний процес вимагає врахування багатьох макроекономічних параметрів для сформування цілісної сучасної, ефективно функціонуючої системи корпоративних відносин.

Аналіз економічної літератури свідчить, що питання розвитку корпоративних відносин вже давно є предметом дослідження західних науковців, а нині - і вітчизняних учених, основні положення яких викладені у низці монографічних досліджень, значній кількості статей та публікацій.

Але якщо предмет дослідження західних науковців переважно лежить в площині конкретних питань функціонування корпоративного сектора (обіг та розподіл корпоративного капіталу; відносини держави та корпорації; внутрішнє узгодження інтересів власників корпоративного капіталу та зовнішня відповідальність корпорації перед суспільством), то більшість вітчизняних науковців зосереджують свою увагу на окремих проблемних питаннях формування корпоративних відносин (механізми приватизації, проблеми становлення фондового ринку з акцентом на реструктуризації й створенні умов для ефективного функціонування акціонованих підприємств, які при цьому є лише однією з багатьох корпоративних форм господарювання).

Недооцінка теоретико-екномічного аналізу формування корпоративних відносин в умовах перехідної економіки зумовлює відсутність глибокого економічного обґрунтування логіки процесу роздержавлення та мотиваційної поведінки як дійсних, так і потенційних власників корпоративних прав, що в цілому стримує реструктуризаційні процеси в економіці.

Серед вітчизняних досліджень, присвячених методологічним питанням взаємозв’язку трансформації економічної системи та становлення корпоративних відносин, насамперед слід звернути увагу на роботи Л.Безчасного, Д.Богині, Г.Волинського, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Гриценка, В.Голікова, П. Єщенка, Я. Жаліла, Є. Кваснюка, Л.Кудряшова, І.Лукінова, С.Мочерного, Ю.Пахомова, Ю.Петруні, А. Покритана, В.Рибалкіна, В. Черняка, А. Чухна.

Проблемні питання приватизації, корпоратизації та реструктуризації економіки широко висвітлені в аналітичних матеріалах Фонду державного майна України. Йдеться про публікації В.Білька, О. Бондаря, Ю. Грішана, С. Глушка, Л.Кальниченка, В. Керімова, В. Пількевича, Н.Сіроша, Я.Усенка.

Вагомий внесок у дослідження корпоративної проблематики, належить російським науковцям, серед яких найбільш значимими є роботи Ю.Винслава, А.Глушецького, Р.Капелюшникова, Г. Клейнера, Б.Мільнера, Ю.Петрова, Ю.Перевалова, А.Радигіна, Ю. Тихомирова, Ю.Якутина.

Вивчення наукових робіт зарубіжних дослідників дозволило не лише систематизувати найактуальніші проблемні питання корпоративних відносин ринкової економіки, але й простежити еволюцію змін в проблематиці корпоративних відносин. Серед представників західної наукової думки найвагоміший доробок в цій сфері належить А.Берлі, Т.Веблену, Дж.Гелбрейту, Р.Гордону, П.Дракеру, Дж.Коммонсу, Р.Лайнеру, Г.Мінзу, У.Мітчеллу, Д. Мюллеру, О.Уільямсону, П.Харберехту, У.Херману, більшість з яких є представниками інституційного напряму економічної теорії.

З огляду на нинішній стан формування корпоративного сектора в Україні і наявний досвід країн світу в цій галузі, назріла необхідність перегляду принципових підходів щодо формування та управління вітчизняними корпоратизованими підприємствами.

Відсутність вітчизняних комплексних, цілісних досліджень в галузі становлення та розвитку корпоративних відносин в умовах перехідної економіки переконливо доводить необхідність такого наукового дослідження та свідчить про своєчасність та актуальність обраної теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми “Трансформація економічних систем і становлення ринкової економіки України” (реєстраційний номер 97148), розробленої колективом кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де виконувалася робота.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-економічних основ та принципів формування корпоративних відносин в перехідній економіці для створення наукової бази прискорення її переходу до ринкових засад та підвищення рівня її функціонування. Відповідно до визначеної мети дослідження окреслюються конкретні задачі:

узагальнити теоретичні положення щодо визначення сучасного поняття “корпоративні відносини”, сформулювати категоріальний апарат;

визначити структуру корпоративних відносин;

дослідити основні протиріччя в системі корпоративних відносин, притаманні економіці як розвинутого, так і перехідного типу;

визначити спільні та відмінні характеристики функціонування системи корпоративних відносин, притаманні економіці як розвинутого, так і перехідного типу;

визначити місце та роль корпоративних відносин в ринковій трансформації економіки;

визначити основні макроекономічні умови для сформування системи корпоративних відносин в перехідній економіці;

проаналізувати результати впливу тієї чи іншої моделі корпоративного управління на загальну функціональну ефективність корпоративних відносин;

узагальнити теоретичні положення, подати визначення параметрів комплексного становлення системи корпоративних відносин в перехідній економіці.

Мета дослідження спрямована на вироблення конструктивних теоретичних та практичних положень щодо побудови цілісної, ефективної системи корпоративних відносин в умовах перехідного періоду вітчизняної економіки.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження даної наукової роботи є корпоративний сектор економіки та його конкретні економіко-правові форми (акціонерні товариства, холдинги, фінансово-промислові групи та ін.).

Предметом дослідження даної дисертаційної роботи є економічні відносини, що виникають між суб’єктами корпоративного сектора та забезпечують рух капіталу.

Методологічні основи дослідження. Методологічною основою дослідження стало застосування як загальнонаукових, так і спеціальних методів наукового пізнання. Застосовуючи такий фундаментальний принцип пізнання як розкриття внутрішніх суперечностей щодо предмету дослідження, дисертант виділяє конфлікт інтересів учасників корпоративних відносин та протиріччя в системі корпоративного регулювання як головні внутрішні суперечності, притаманні корпоративним відносинам на стадії формування. Щодо розкриття змісту корпоративних відносин дисертантом застосовувався структурно-функціональний метод, завдяки якому визначено посуб’єктно-об’єктну структуру корпоративних відносин, а також характерні даному типу відносин функції: відтворювальна, перерозподільна та соціально–інтегративна. При цьому цілісність та стійкість корпоративним відносинам незалежно від характеру їхньої трансформації забезпечують такі системні ознаки як організаційно-функціональне поєднання корпоративного сектору та його фондової інфраструктури.

Серед спеціальних методів наукового пізнання, дисертантом застосовувався метод наукової абстракції, що дозволив виділити найсуттєвіші характерні ознаки корпоративних відносин, напрями цілеспрямованого впливу на їх розвиток з метою прискорення ринкової трансформації. При застосуванні цього методу, предмет дослідження абстрагувався від особливостей конкретної країни з перехідною економікою, що дозволяє проникнути в глибину проблеми та узагальнити типові характеристики корпоративних відносин у перехідній економіці.

Використовуючи порівняльний аналіз, дисертантом визначені спільні та відмінні ознаки корпоративних відносин перехідної та розвиненої ринкової економіки. Метод наукового прогнозування дозволяє визначити провідні тенденції в розвитку корпоративних відносин як системоутворюючого чинника ринкової трансформації.

При цьому використовувалися праці класиків економічної теорії, роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників як із загальних питань розвитку корпоративних відносин, так і з конкретних тематичних проблем. Визначальні в економічній теорії положення західних науковців щодо функціонування корпоративних відносин в ринковій економіці порівнюються та адаптуються до загальних вимог трансформаційного періоду перехідної економіки. В основі аналітичного апарату дисертації лежить постійне співставлення традиційних для ринкової економіки теоретичних і методологічних засад щодо регулювання корпоративних відносин з реальними можливостями їх практичної реалізації в перехідній економіці.

Емпіричною основою теоретичних висновків є статистичний матеріал Державного комітету статистики України, Фонду державного майна України, Російського фонду федерального майна, дані окремих експертних організацій, а також фактичний матеріал, одержаний автором в процесі самостійної практичної діяльності, що дозволило проаналізувати вплив кожної окремої складової корпоративних відносин, корпоративної власності та корпоративного управління на трансформацію економічної системи України.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі систематизованого дослідження корпоративних відносин зроблено висновки, що визначають особистий внесок дисертанта в розробку даної теми. Найважливішими з них є положення:

обґрунтоване поняття “корпоративні відносини”, що являють собою багаторівневу систему економічних взаємозв’язків та реалізуються через фінансово-господарську діяльність на основі концентрації та подальшого перерозподілу капіталу як процесу реального усуспільнення і демократизації виробничих відносин. Організаційно-економічний вираз корпоративних форм господарювання виступає ефективним механізмом поєднання суспільних та приватних економічних інтересів, забезпечує швидкий перелив ресурсів до найбільш перспективних та з прискореним розвитком галузей економіки. Економічний зміст і напрям розвитку корпоративних відносин розкривають визначені функції – відтворювальна, перерозподільна, соціально-інтегративна;

доведено, що первинний етап становлення корпоративних відносин в перехідній економіці не передбачає досягнення швидкого позитивного макроекономічного ефекту. Це пояснюється специфічними вадами первинного розподілу корпоративного капіталу та нерозвиненістю механізмів вторинного перерозподілу корпоративного капіталу;

розкриті протиріччя корпоративних відносин, що перебувають на стадії становлення: невідповідність превалюючої в перехідній економіці інсайдерської моделі корпоративного управління зовнішнім (аутсайдерським) механізмам корпоративного контролю. Розв’язання цього протиріччя передбачає посилення ролі в системі корпоративного управління зовнішніх агентів - аутсайдерів взагалі, та банківських установ, зокрема. Це дозволить новоствореним корпораціям посилити механізми корпоративного контролю та більш активно залучати ресурси фінансових установ (не у формі кредитів, а у формі інвестицій в корпоративні права);

визначені типові розбіжності інтересів учасників корпоративних відносин та характерні конфліктні ситуації, що виникають на етапі формування корпоративних відносин у перехідній економіці. Довгострокові інтереси через нестабільність зовнішнього та внутрішнього середовища не є пріоритетними й тому переважають короткострокові інтереси обмеженого кола учасників корпоративних відносин. Незбалансованість відносин між учасниками корпоративних відносин долається шляхом ефективного корпоративного управління, запровадження відповідної системи регулюючих правил та норм поведінки; вдосконалення правової бази; розбудови вторинного ринку корпоративних цінних паперів; підвищення дієвості судової влади та підвищення рівня компетентності й ділової культури всіх учасників корпоративних відносин;

теоретично обґрунтовано шляхи реформування вітчизняної корпоративної моделі в напрямі демократизації та прозорості корпоративного управління та досягнення оптимальних форм державного втручання в процеси формування, обігу та розподілу корпоративного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення даного дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних рекомендації щодо комплексного підходу до розроблення корпоративного законодавства в Україні з метою подолання негативних тенденцій, зумовлених внутрішніми і зовнішніми протиріччями системи корпоративних відносин в межах чинного нині законодавства.

Визначено параметри створення ефективної системи корпоративних відносин, що передбачає розвиток мережі організаційно-правових форм корпоративної власності (не лише акціонерні товариства, але й холдинги, промислово-фінансові групи, концерни, консорціуми, синдикати, альянси та стратегічні партнерства); адекватність діючих механізмів корпоративного контролю до моделі корпоративного управління; прозорий фондовий ринок як невід’ємна умова переливу корпоративного капіталу.

Основні теоретичні положення і висновки даного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсу лекцій з : “Економічної теорії” - “Новітні тенденції у розвитку відносин власності”; “Макроекономіки” - “Державне регулювання системи корпоративних відносин в перехідній економіці”; “Мікроекономіки” - “Сутність і функції корпоративного управління”, а також у методичних розробках кафедри “Економічна теорія” /Довідка Київського національного університету імені Тараса Шевченка №013/372 від 14.11.2000/.

Конкретні методичні пропозиції щодо вдосконалення діючого нормативного законодавства в галузі державної корпоративної політики, управління державними корпоративними правами були враховані при підготовці проектів ряду нормативних документів. Рекомендації стосувалися як загальних положень щодо завдань, прав та обов’язків, що повинні відноситися до компетенції Національного агентства України з управління державними корпоративними правами, так і конкретних формулювань щодо визначення механізму призначення уповноважених осіб та здійснення ними управління державними корпоративними правами, а також контролю за їхньою діяльністю. /Довідка Комітету з питань промислової політики Верховної Ради України №06-11/12-26, від 01.02.2000/.

Особистий внесок здобувача. Наведені результати одержані автором в ході особисто проведеного аналізу. Впровадження їх у практику сприяє вирішенню завдань формування ефективного господарського механізму підприємств корпоративного сектору, підвищенню рівня функціонування системи корпоративних відносин.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено в наукових повідомленнях на науково-практичних конференціях: “Теорія і прикладні проблеми формування ринкового механізму та структури економіки України” /Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 23 березня 1999/; “Проблеми та перспективи розвитку економіки Придніпров’я” /Дніпропетровський фінансово-економічний інститут, 16 жовтня 1999/; “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки” /Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, 25 листопада 1999/; “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій” /Київський національний економічний університет, 26 березня 2000/; “Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” /Київський національний економічний університет, 29 листопада 1999/; “Доля економіки України в руках вітчизняного товаровиробника" /Круглий стіл, що проводився Міністерством промислової політики та Всеукраїнським молодіжним об’єднанням “Альтернатива”, 5 березня 2000/.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 9 публікаціях, з яких 5 опубліковані у фахових виданнях, загальним обсягом 1,1 авторський аркуш.

Структура дисертації. Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження, що визначаються логікою наукового пошуку та ступенем розробки теми. Виходячи з новизни та недостатнього рівня висвітленості теми корпоративних відносин у вітчизняній науковій літературі, роботу розпочато з аналізу теоретичних основ предмету дослідження з паралельним визначенням характерних особливостей корпоративних відносин у перехідній економіці. Враховуючи, що необхідними вихідними макроекономічними умовами становлення формальної структури корпоративних відносин у перехідній економіці є приватизація та фондовий ринок, подальше вивчення предмету дослідження здійснюється з урахуванням вищезазначених факторів. Беручи до уваги, що питання корпоративного управління та державного регулювання процесу розвитку корпоративних відносин є актуальною проблемою не лише для економіки перехідного типу, але і для розвиненої ринкової економіки, значна частина роботи присвячена розгляду саме цих питань. У висновку сформульовано узагальнюючі положення та конструктивні пропозиції щодо прискорення інституційної побудови комплексної системи корпоративних відносин у перехідній економіці; визначено типові недоліки та прорахунки державної корпоративної політики, а також пропонуються шляхи й механізми їх усунення.

Дисертаційна робота складається з вступу, основної частини, що включає три розділи й висновків, переліку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації становить 7 авторських аркушів, містить 11 таблиць, 5 схем, 3 графіка, 5 діаграм і 7 додатків. Перелік використаних джерел включає 205 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та доведена необхідність проведення даного дослідження; визначені мета та зміст поставлених завдань, об’єкт та предмет дисертаційного дослідження; окреслені методологічні основи роботи; розкриті новизна, практичне значення та засвідчена апробація результатів дисертаційної роботи. При цьому дисертантом обґрунтовується логіка структурної побудови дослідження.

У першому розділі роботи “Теоретичні основи дослідження корпоративних відносин” визначено сучасний політико-економічний зміст поняття “корпоративні відносини”, а також місце і роль даної системи відносин в ринковій трансформації економіки.

Дослідивши генезис корпоративних відносин, дисертант пропонує висновок, що становлення та розвиток корпоративних відносин є наслідком невідворотних, об’єктивних економічних перетворень, що відбуваються в результаті концентрації капіталу та утворення потужних промислових об’єднань. Виходячи з цього положення, можна виділити два шляхи утворення системи корпоративних відносин: перший - шлях еволюційного історичного розвитку корпоративної форми власності (на основі об’єднання індивідуальних приватних капіталів), яким прямують країни з розвинутою ринковою економікою; другий – трансформаційний - шлях інституційних змін в структурі економічних відносин, зумовлений масштабною приватизацією державних підприємств, притаманний країнам з перехідною економікою.

Сучасні ж корпоративні відносини, будучи полісистемним утворенням, в основі якого лежить господарська та фінансова діяльність, засновані на принципах концентрації та подальшого перерозподілу капіталу. При цьому перерозподіл капіталу чітко спрямовується в точки економічного росту, засвідчуючи прямий зв’язок економічних інтересів інвесторів з ефективною реалізацією конкретних виробничих проектів (підприємницьких ініціатив). В ході аналізу корпоративних відносин як системи взаємозв’язків між суб’єктами корпоративних відносин автор виділяє їх посуб’єктну структуру, що представлена: власниками корпоративного капіталу, потенційними та номінальними власниками, членами трудового колективу та державою. Об’єктну структуру корпоративних відносин складають корпорації згідно з обраною організаційно-правовою формою господарювання, а саме: акціонерні товариства, холдинги; фінансово-промислові групи; транснаціональні корпорації, концерни, консорціуми, синдикати, стратегічні альянси.

Не зважаючи на значне різноманіття існуючих організаційно-правових форм та критеріїв, за якими розподіляються корпорації, загальними ознаками корпоративного утворення, є:

наявність юридичної особи, від імені якої ведеться діяльність, що не відповідає по зобов’язаннях власників, й за зобов’язаннями якого не відповідають власники (саме це відрізняє корпорації від інших видів господарських товариств За винятком господарських товариств з повною та додатковою відповідальністю.);

інституційний (правовий та персональний) розподіл функцій власності та управління; колективне прийняття рішень власниками та (або) найманими управлінцями, що обрані власниками та діють в межах повноважень делегованих їм власниками;

вільний обіг корпоративного капіталу на фондовому ринку.

Характеризуючи корпоративні відносини з точки зору організаційно-виробничих передумов, завдяки яким реалізується взаємодія учасників корпоративних відносин, автор виділяє такі внутрішні та зовнішні корпоративні механізми: модель корпоративного управління та корпоративного контролю; стратегія поведінки корпорації на фондовому ринку; державна корпоративна політика та механізми ринку корпоративних цінних паперів, що забезпечують обіг корпоративного капіталу [див. схему 1].

Цілісність корпоративних відносин досягається на основі єдності інтересів учасників (що відображається внутрішніми корпоративними механізмами) та зовнішніх взаємозв’язків (де суб’єктом виступає вже об’єкт корпоративних відносин - корпорація), притаманних лише даному типу відносин.

Схема 1

Корпоративні механізми

Розгортання економічного змісту корпоративних відносин параметрично розкривається через функції, що вони виконують в загальній системі економічних відносин. Серед таких функцій найважливішими є:

відтворювальна функція - реалізується не лише на рівні об’єктів корпоративних відносин і займає майже половину в структурі суспільного відтворення, але й на рівні “відновлення” суб’єктів корпоративних відносин (змінюваної за якісним складом величини). Йдеться про власників та потенційних власників корпоративного капіталу;перерозподільна функція – забезпечує концентрацію розрізнених капіталів та їх подальший перелив до точок економічного росту, при цьому автоматично відбувається перерозподіл “доходів” власників корпоративного капіталу. Прямий та швидкий перелив капіталу (від інвестора до корпоративного підприємства) досягається за рахунок функціонування ринку корпоративних цінних паперів як інфраструктури корпоративного сектора;

соціально-інтегративна функція - завдяки якій долається відчуження “найманого робітника” від власності, що сприяє усуспільненню та демократизації економічних процесів. При цьому наймані робітники беруть участь не лише у виробничому процесі, але й в управлінні корпоративним підприємством, розподілі та привласненні корпоративних доходів.

Формування системи корпоративних відносин в перехідній економіці тісно пов’язане із загальною стратегією трансформації. Вихідним теоретичним положенням, від якого відштовхується автор, є ідея про те, що метою реформування перехідної економіки повинні стати створювальні (інноваційні, спрямовані на “зростання економіки”) типи трансформаційних моделей. Створювальна стратегія економічного зростання безпосередньо пов’язана з утворенням корпоративних структур, що складають “каркас” економічної системи й виконують провідну роль в економічному зростанні. Це відбувається на основі концентрації в корпоративному секторі переважної частини фінансових та інвестиційних ресурсів виробничого потенціалу шляхом проведення глибинної внутрішньої реструктуризації промислового комплексу.

Проведений аналіз водночас дозволяє дійти висновку про складність та суперечливість переходу економіки від планово-централізованих до корпоративних принципів господарювання, пов’язаних з диференціацією форм власності й застосуванням конкурентних механізмів, і тому сподівання на швидкий позитивний макроекономічний ефект себе не виправдовує.

У другому розділі дисертації “Макроекономічні умови формування та розвитку корпоративних відносин” досліджуються макроекономічні фактори, необхідні для становлення корпоративних відносин у перехідній економіці.

Відзначається, що приватизація в перехідній економіці є найпотужнішим зовнішнім фактором, що створює формальні передумови для утворення корпоративного сектора. Так, на початок 2000 р. внаслідок приватизації в Україні створено близько 35,5 тис. акціонерних товариств; в Росії понад 57 тис. акціонерних товариств і близько 100 великих фінансово-промислових об’єднань; в Казахстані – 3,2 тис.; Молдові - 2 тис.; в Білорусі - 1,5 тис.; в Грузії – 1,3 тис.; в Киргизії – 1,1 тис. Проте первинний перерозподіл прав власності внаслідок приватизації, як правило, є малоефективним, що зумовлене проведенням лише “поверхневої” реорганізації приватизованих підприємств (через відсутність реальних надходжень від приватизації) та відсутністю ефективного корпоративного власника (стратегічного інвестора).

Відзначається, що сутність корпоративних відносин розгортається через призму формування, обігу та розподілу корпоративного капіталу і проявляється в економічних інтересах суб’єктів корпоративних відносин, використовуючи для цього механізми фондового ринку (при цьому виділяються типові характеристики, властиві корпоративним відносинам у перехідній та ринковій економіці). Автором представлена порівняльна схема системи формування обігу та розподілу корпоративного капіталу [див. схему 2]:

Недоліки первинного перерозподілу корпоративних прав власності частково виправляються у подальшому обігу корпоративного капіталу на фондовому ринку, внаслідок чого відбуваються не лише кількісні, але й якісні зміни в структурі корпоративного капіталу. Тенденція концентрації корпоративного капіталу навколо стратегічного власника (або групи власників) є характерним для перехідної економіки результатом перерозподілу на вторинному ринку корпоративних цінних паперів.

В перехідній економіці первинна емісія, хоча і надає певною мірою економічної незалежності в поведінці корпорації, але не дозволяє їй повністю реалізувати потенціал своєї організаційно-правової форми. На думку дисертанта, за таких обставин, з одного боку, вкрай необхідними є подальші емісії, що дозволяють залучати додатковий капітал, а з іншого - активізувати операції з такими цінними паперами на вторинному ринку. При цьому залучення грошових ресурсів населення до корпоративного капіталу істотно послаблює інфляційний тиск заощаджень на ринок споживання та дозволяє концентрувати, переспрямовувати значну частину вивільнених грошових ресурсів через ринок корпоративних цінних паперів. Таким чином, корпоративні підприємства через саморегульовану здатність до “перетікання” капіталу (не обов’язково у формі додаткової емісії акцій, а можливо - облігацій) можуть акумулювати необхідний капітал.

Ринок корпоративних цінних паперів, будучи інфраструктурним (вторинним) утворенням щодо корпоративного сектора не може ефективно функціонувати за відсутності позитивних економічних результатів господарювання самого корпоративного сектора. Низька рентабельність, високозатратність виробництва, слабка адаптація підприємств до збутових обмежень, відсутність стимулів (дивідендів) та високі ризики знижують інвестиційну привабливість та зумовлюють неліквідні характеристики ринку корпоративних цінних паперів, що в свою чергу є індикатором низької економічної ефективності корпоративного сектора та слабкої розвиненості корпоративних відносин загалом.

У третьому розділі роботи “Регулювання процесу становлення і розвитку корпоративних відносин в перехідній економіці” обґрунтовується необхідність формування відповідної системи регулюючих правил та норм поведінки суб’єктів корпоративних відносин, що природно витікають зі специфіки та особливостей, закладених у корпоративній формі власності. Систему економічних прав, що регламентує поведінку учасників корпоративних відносин з приводу регулювання (управління, планування та контролю) корпоративного капіталу в роботі визначено як систему корпоративного управління.

Найбільш проблемним питанням в процесі становлення корпоративних відносин в умовах перехідної економіки є невідповідність превалюючої у країнах з перехідною економікою інсайдерської моделі корпоративного управління зовнішнім (аутсайдерським) механізмам корпоративного контролю. Вирішення цього протиріччя здійснюється шляхом посилення ролі в системі корпоративного управління зовнішніх агентів - аутсайдерів взагалі, та банківських установ, зокрема. Це дозволяє не лише пов’язати участь банківських установ з реструктуризацією корпоративних підприємств, але й в цілому якісно змінити механізми корпоративного контролю.

В перехідній економіці реалізація інсайдерської моделі корпоративного управління (з висококонцентрованою за структурою корпоративною власністю) дещо обмежує можливості фондового ринку в регулюванні руху корпоративного капіталу і, як правило, стримує його перерозподіл.

Тенденція до змін у структурі корпоративної власності, що засвідчують хоча б незначний перехід власності від інсайдерів до аутсайдерів та від держави до аутсайдерів, справляють позитивний вплив не лише на розвиток корпоративного управління, але й в цілому на господарську діяльність корпоративних підприємств. Тому на етапі становлення корпоративних відносин важко спрогнозувати, яка модель корпоративного управління (чи механізми корпоративного контролю, а відтак і стратегія поведінки на фондовому ринку) стануть найбільш прийнятними та адекватними для корпоративних відносин у тій чи іншій країні з перехідною економікою.

В умовах перехідної економіки держава намагається розв’язати основні проблемні питання корпоративної політики вибірково, а не в межах єдиного системно-концептуального підходу. Найчастіше рішення приймаються без урахування наслідків постприватизаційних процесів, функціонуючих моделей корпоративного управління та без забезпечення перспективних умов для підвищення ефективності корпоративних підприємств.

При цьому можна виділити такі типові прорахунки в галузі вітчизняної державної корпоративної політики, що потребують негайного усунення:

відсутність чіткого розмежування у чинному корпоративному законодавстві юридично-правових форм діяльності корпоративного сектора, що призводить до “змішування” корпоративних нормативних актів із загальними економіко-регулюючими актами;

занижений рівень національних стандартів щодо прозорості та відкритості корпоративної інформації, що за рядом параметрів не відповідають загальноприйнятим міжнародним стандартам;

високий ступінь корумпованості державних органів влади, що здійснюють реалізацію державної корпоративної політики;

відсутність в корпоративному законодавстві положень щодо надання провідної ролі у корпоративному управлінні наглядовим радам;

недиференційованість фіскального підходу до оподаткування корпоративного прибутку.

Вирішення зазначених проблем можливе лише за умови посилення державного втручання в процеси становлення та розвитку корпоративних відносин. Держава повинна приділяти значно більше уваги вивченню негативних явищ і тенденцій в процесі формування, розподілу та обігу корпоративного капіталу і вживати заходів щодо їх усунення.

Підвищення ефективності корпоративного управління потребує вдосконалення правової бази, розбудови вторинного ринку корпоративних цінних паперів, значного підвищення дієвості судової влади та підвищення рівня компетентності й ділової культури всіх учасників корпоративних відносин. Без досягнення якісно нового рівня корпоративного управління неможливо розраховувати на досягнення істотних результатів ринкових перетворень, подальше зростання перехідної економіки, що відповідно стримує процес інтеграції до світових економічних структур.

ВИСНОВКИ

Наукова проблема, досліджувана дисертантом пов’язана з формуванням корпоративних відносин в перехідній економіці. В роботі сформульовані поняття “корпоративні відносини”, “корпоративна власність”, “корпоративне управління”, “корпоративний контроль”, а також досліджені структура та економічні функції корпоративних відносин, механізми формування, обігу та розподілу корпоративного капіталу в перехідній економіці.

Відзначається, що процес становлення корпоративних відносин у перехідній економіці супроводжується рядом негативних економічних наслідків, що потребують глибокого вивчення науковцями та усунення господарниками-практиками на основі цілісної комплексної держаної корпоративної політики.

В результаті проведеного дослідження пропонується ряд рекомендацій щодо формування та ефективного функціонування корпоративних відносин у перехідній економіці:

виділення законодавчих актів, що регулюють діяльність корпоративних підприємств в окремі нормативні документи (насамперед йдеться про прийняття законів, що регламентували б діяльність виключно акціонерних товариств, фінансово-промислових груп, холдингів та інших корпоративних утворень);

посилення в системі корпоративного управління ролі зовнішніх агентів - аутсайдерів взагалі та банківських установ, зокрема, що найбільш прийнятне в умовах превалюючої інсайдерської структури корпоративної власності. Це дозволило б в цілому посилити механізми корпоративного контролю, більш активно отримувати підтримку фінансових установ в реструктуризації новостворених корпоративних підприємств;

підвищення рівня національних стандартів щодо захисту прав зовнішніх акціонерів (аутсайдерів), передбачає: законодавчого закріплення їхнього переважного права викупу акцій подальшого випуску; “прозорих” правил реорганізації, злиття та поглинання; застосування процедури кумулятивного голосування; деталізоване визначення меж компетенції всіх органів управління корпорацією; закріплення провідної ролі у корпоративному управлінні наглядових рад; затвердження визначальних угод загальними зборами акціонерів;

спрощення механізму купівлі, продажу, реєстрації та переєстрації корпоративних цінних паперів; зближення правового статусу акції та корпоративної облігації; підвищення вимог “прозорості” (розкриття інформації);

впровадження дієвого інституту банкрутства та системи конверсії боргів, що дало б змогу власникові корпоративних прав та кредиторам корпоративного підприємства хоча б частково компенсувати втрати заощаджень;

скорочення державної частки в корпоративній власності, що підвищить дієвість та ефективність управління державними корпоративними правами; надання фіскальних пріоритетів власникам корпоративного капіталу; диференційований підхід щодо оподаткування корпоративного доходу (для уникнення подвійного оподаткування).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Пішпек С.І. Розвиток корпоративних відносин як пріоритетний напрямок трансформаційної політики держави // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. - Випуск 48. - К.: ВЦ “Київський університет”, 2001. - С.67-69.

Пішпек С.І. Про ефективне управління корпоративною власністю // Економіка України. – 2000. - № 4. – С.86- 88.

Пішпек С.І. Корпоративні відносини в економіці України: концентрація власності та ефективне управління // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1999. - №12. - С. 65-66.

Пішпек С.І. Теорії корпоративного управління та становлення корпоративного сектора // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. - Випуск 41. - К.: ВЦ “Київський університет”, 2000. - С. 12-14.

Пішпек С.І. Проблеми становлення корпоративного сектора в перехідній економіці // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2000. - №3. - С. 76-77.

Пішпек С.І. Особливості корпоративного менеджменту в перехідний період // Банківська справа. – 2000. - №3. – С. 52-57.

Пішпек С.І. Особливості розвитку системи корпоративних відносин // Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. – МП: “Ера”, Сімферополь. - 2000. - С. 310-311.

Пішпек С.І. Сучасні теорії корпоративного управління // Матеріали Міжнародної на науково-методичної конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій”. – К.: КНЕУ. - 2000. – С. 275-277.

Пішпек С.І. Особливості формування системи корпоративного управління в Україні // Економічний часопис. – 1999. - № 9. - С.7-10.

АНОТАЦІЯ

Пішпек С.І. Формування корпоративних відносин у перехідній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – економічна теорія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2001.

У дисертації досліджуються теоретичні та практичні проблеми становлення та розвитку корпоративних відносин у перехідній економіці. Автором визначаються сутність та економічні функції корпоративних відносин, їх місце та роль в ринковій трансформації економіки, макроекономічні умови формування корпоративного сектора в перехідній економіці; теоретично обґрунтовуються шляхи реформування національної корпоративної моделі.

Розкриті протиріччя корпоративних відносин, що перебувають на стадії становлення, розв’язання яких потребує: розмежування та деталізації корпоративного законодавства в напрямі демократизації та прозорості корпоративного управління; підвищення рівня національних стандартів щодо захисту прав зовнішніх акціонерів; посилення ролі зовнішніх агентів – аутсайдерів взагалі та банківських установ, зокрема; скорочення державної частки в корпоративній власності, з метою підвищення ефективності управління державними корпоративними правами.

Ключові слова: корпоративні відносини, корпоративний сектор, корпоративна власність, корпоративні права, акціонерне товариство, приватизація, ринок корпоративних цінних паперів, корпоративне управління, корпоративний контроль.

АННОТАЦИЯ

Пишпек С.И. Формирование корпоративных отношений в переходной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. – экономическая теория. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - К., 2001.

Диссертационное исследование посвящено проблеме становления и развития системы корпоративных отношений в переходной экономике. В работе рассматриваются теоретические аспекты сущности и значения современного понятия “корпоративные отношения”, а также место и роль этой системы отношений в рыночной трансформации экономики.

Определяется экономическое содержание корпоративных отношений как многоуровневой системы взаимосвязей, которая реализуется через финансово-хозяйственную деятельность на основе концентрации и перераспределения капитала, как результат побудительного мотива поиска точек экономического роста, что свидетельствует о прямой связи экономических интересов инвесторов с эффективной реализацией конкретных производственных проектов (предпринимательских инициатив).

Анализ свидетельствует о сложности и противоречивости перехода экономики от планово-централизованных к корпоративным принципам хозяйствования, что предусматривает дифференциацию форм собственности, использование конкурентных механизмов, и поэтому ожидание быстрого положительного макроэкономического эффекта себя не оправдывает.

Макроэкономическим условием становления корпоративных отношений в переходной экономике выступает разгосударствление и приватизация государственного сектора. Следствием первичного перераспределения прав собственности является формальное создание корпоративного сектора, что характеризуется поверхностной реорганизацией и отсутствием эффективного корпоративного собственника.

Отрицательные последствия первичного перераспределения корпоративных прав собственности частично устраняются при дальнейшем обращении корпоративного капитала на фондовом рынке, что вносит качественные изменения в структуру корпоративной собственности, концентрируя капитал вокруг стратегического собственника. В переходной экономике первичная эмиссия предоставляет корпорации относительную экономическую самостоятельность, однако в полной мере не позволяет ей реализовать потенциал, заложенный ее организационно-правовой формой, что предполагает необходимость дополнительной эмиссии. Рынок же корпоративных ценных бумаг, являясь инфраструктурным (вторичным) образованием по отношению к корпоративному сектора, не может эффективно функционировать при отсутствии положительных экономических результатов хозяйствования самого корпоративного сектора.

Определяются основные противоречия корпоративных отношений, расположенные в плоскости несогласованности и различия экономических интересов участников корпоративного управления, что характерно для экономики развитого так и переходного типа. Отмечается, что наиболее проблемным вопросом становления корпоративных отношений в переходной экономике является несоответствие инсайдерской модели корпоративного управления аутсайдерским механизмам корпоративного контроля. Решение этого противоречия реализуется путем усиления роли в корпоративном управлении внешних агентов-аутсайдеров вообще, и банковских учреждений, в частности. Это позволяет корпорациям не только усилить механизмы корпоративного контроля, но и более активно привлекать ресурсы финансовых учреждений (не в форме кредитов, а в форме инвестиций в корпоративный капитал).

В работе анализируется государственная политика в сфере регулирования корпоративных отношений, а также состояние корпоративного законодательства в странах с переходной экономикой. Государство пытается решать основные проблемные вопросы корпоративной политики избирательно, а не комплексно в рамках целостного концептуального подхода. Действующие законодательные акты, как правило, слабо отражают базовые принципы функционирования корпораций, их конкретных организационно-правовых форм (акционерных обществ, финансово-промышленных групп, холдингов). Изменение этих тенденций предполагает развитие и усовершенствование законодательного базиса в направлении демократизации и прозрачности корпоративных отношений; определение оптимальных форм государственного вмешательства в процессы формирования, обращения и распределения корпоративного капитала.

На основе проведенного исследования, предлагаются следующие рекомендации, направленные на совершенствование формирования и эффективного функционирования корпоративных отношений в переходной экономике: выделение законодательных актов, регулирующих деятельность корпоративных предприятий, в самостоятельные нормативно-правовые документы; повышение уровня национальных стандартов по защите прав внешних акционеров. что предполагает законодательное закрепление ведущей роли в корпоративном управлении наблюдательного совета; детализированное описание компетенции всех органов корпоративного управления; прозрачные правила слияния, реорганизации и поглощения; использование процедуры кумулятивного голосования; внедрение действующего института банкротства и конверсии долговых обязательств (что даст возможность частичной компенсации корпоративному собственнику); повышение норм “прозрачности” в отношении раскрытия корпоративной информации; сокращение государственной доли в корпоративной собственности с целью повышения эффективности управления государственными корпоративными правами; предоставление фискальных приоритетов корпоративному сектора, дифференцированный подход к налогам на корпоративный доход.

Ключевые слова: корпоративные отношения, корпоративный сектор, корпоративная собственность, акционерные общества, приватизация, рынок корпоративных ценных бумаг, корпоративное управление, корпоративный контроль.

ANNOTATION

Swetlana I. Pishpek. Creation of corporate relations in developing economy. - Manuscript.

Ph. D. thesis for defending of the candidate of economic sciences academic degree. The specialty 08.01.01. - Economic Theory. - Kiev National Taras Shevchenko University. – K., 2001.

Dissertational research is devoted to the problem of formation and development of system of corporate relations in developing economy. Theoretical aspects of essence and value of modern concept of corporate relations and also a place and a role of this system in transformation to the market economy has been considered in the work.

On the basis of researches made the following proposals (which aimed for improvement of formation and effective functioning of corporate relationships in transforming economy) are developed by author: separation in the independent standard law acts different acts which regulates activity of corporations; increasing level of national standards for defending rights of outside shareholders – this anticipates legislative securing of leading role of supervisory board in the corporate management; transparent rules of emerging, reorganization and absorption; adopting of institution of bankruptcy and conversion of debts – (which provides possibility of partial compensation to security holder); increasing of transparency standards concerning disclosure of public corporate information; decreasing of state share in corporations with purpose to improve effectiveness of management of state corporate property;