НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ПІДЛІСНЮК ВАЛЕРІЙ БОРИСОВИЧ

УДК 339.727.22

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ УКРАЇНИ

Спеціальність - 08.05.01 –

світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

НОВИЦЬКИЙ Валерій Євгенович

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, в.о. завідувача відділу зовнішньоекономічних досліджень

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

ДАНИЛИШИН Богдан Михайлович

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови з наукової роботи

кандидат економічних наук, с.н.с.

ПАНФІЛОВА Тамара Олександрівна

Апарат Ради національної безпеки і оборони України, державний експерт

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, економічний факультет,

кафедра міжнародної економіки

Захист відбудеться 20 листопада 2001 року о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розіслано: жовтня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Хахлюк А.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Важливою умовою динамічного розвитку національної економіки, її ринкового реформування та створення ефективного механізму власності в країні є забезпечення надходжень капіталів із зовнішніх джерел, створення сприятливого режиму іноземного інвестування. Недостатній рівень наукової проробленості ряду важливих аспектів проблеми, як і фактори, що пов'язані з характером макроекономічного регулювання, є причиною того, що іноземні інвестиції надходять до України вкрай незадовільно.

Міжнародний досвід, зокрема практика країн, які реформують економіки постсоціалістичного типу, свідчить про те, що саме ті з них, які спромоглися залучити значні обсяги інвестиційних надходжень від інших країн, досягли найвищих темпів соціально-економічного розвитку, найбільш успішно розв'язують завдання геоекономічного порядку. Таким чином, теоретичне обгрунтування критеріїв оптимізації механізмів іноземного інвестування до української економіки є важливим задля покращення результативності означеного процесу, а самі капітали закордонного походження можуть та повинні відіграти важливу стабілізаційну роль, постати прискорювачем росту. Ці положення і обумовлюють актуальність запропонованої теми дисертаційного дослідження.

Ступінь розробленості проблеми. Сутність механізмів іноземного інвестування може бути розкритою через аналіз природи власності, умов її ринкової трансформації. Фундаментальні питання, пов'язані з даною проблематикою, розглядалися в працях Дж.Стіглиця, Д.Кауфмана, Ф.Моділь`яні, Ч.Паттена, Дж.Розенберга, Д.Сакса, У.Тіссена, П.Фішера, Д.Шапіро. Дослідження цих наукових питань було проведено, також, в роботах таких сучасних вітчизняних вчених, як О.Білорус, В.Геєць, Б.Данилишин, М.Дудченко, А.Кредісов, І.Лукінов, С.Мочерний, Ю.Пахомов, І.Тивончук, В.Федосов та інші. Серед інших авторів пострадянських країн можна відзначити праці Л.Абалкіна, М.Богуславського, В.Іноземцева, А.Ілларіонова.

В прикладному контексті проблематику закордонних інвестицій, найбільш придатні до впровадження зразки відповідного міжнародного досвіду розглядали багато відомих українських авторів, зокрема В.Будкін, І.Бураковський, Д.Лук`яненко, О.Мертенс, О.Мозговий, В.Новицький, В.Оніщенко, О.Плотніков, А.Поручник, А.Румянцев, А.Філіпенко.

Визнаючи безумовний внесок цих авторів як до економічної теорії, так і до практичних розробок, вважаємо за доцільне зауважити, що ряд принципових питань, пов'язаних з формуванням інвестиційної політики, потребує подальшого дослідження. Зокрема доцільним є докладніший аналіз та оцінка сучасних тенденцій розвитку іноземного інвестування як одного з механізмів світової економіки. Цю проблему слід дослідити за допомогою визначення тенденцій міграції капіталу та сучасному етапі, кризової специфіки процесу інвестування капіталів в міжнародному та структурному аспектах. Нарешті, має велике прикладне значення аналіз тенденцій у здійсненні іноземних інвестицій реальних в геоекономічних вимірах України.

Зв'язок роботи з планами науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до науково-дослідної тематики Української академії зовнішньої торгівлі “Дослідження змін у світогосподарських відносинах, визначення механізму забезпечення товарної та регіональної диверсифікації та реструктуризації зовнішньоторговельних зв'язків, їх впливу на торговий баланс України” (номер державної реєстрації 0197U014990), “Проект раціоналізації імпортно-експортної політики України” (номер державної реєстрації 0197U01499), “Аналіз відповідності тенденцій розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України національним інтересам поліпшення умов інтеграції у світове господарство та зміцнення позицій в системі світогосподарських відносин”.

Мета дисертації полягає у дослідженні теоретичних і практичних аспектів залучення іноземних інвестицій в системі макроекономічних пріоритетів України, розробці теоретичних і практичних рекомендацій з оптимізації інвестиційних процесів. Для досягнення мети роботи передбачається вирішити низку завдань дослідження:

·

· дослідження ролі та значення іноземних інвестицій в трансформаційному контексті України, визначення природи та особливостей руху капіталу на сучасному етапі розвитку світової економіки;

· аналіз міжнародного досвіду залучення та регулювання іноземних інвестицій;

· оцінка інвестиційних проблем розвитку України в умовах ринкової трансформації;

· визначення пріоритетних практичних цілей та інструментів процесу іноземного інвестування в економіку України.

Об'єктом дослідження є інвестиційна сфера національної економіки України та інших країн світу (як країн-донорів, так і країн-реципієнтів іноземних інвестицій). При цьому увага акцентується на механізмах взаємодії економіки України з національними економіками інших країн.

Предметом дослідження виступають механізми регулювання процесів іноземного інвестування, їх характеристики та особливості, виходячи з досвіду, що накопичений в світовій практиці.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є комплексний і системний аналіз досліджуваних явищ, діалектичний та історичний методи пізнання, критичне використання доробків економічних теорій, що лежать в основі реформування постсоціалістичних економік та регулювання інвестиційного процесу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті сутнісних відносин між суб'єктами міжнародного інвестиційного процесу, зокрема в сучасних умовах розвитку транзитивних економік. Наукову новизну характеризують такі положення:

·

· визначено роль та можливості використання іноземного інвестування як фактору оптимізації ринку капіталів та структурних реформ;

· розкрито сучасні особливості руху інвестицій у міжнародному масштабі в синтезі мікро- та макроекономічних аспектів цього процесу;

· доведено, що проблематика іноземного інвестування в умовах перехідної економіки та дефіцитів фінансово-інвестиційних ресурсів повинна розглядатися в широкому ендогенному контексті нагромадження та акумулювання капіталів відповідно до програмно-цільової методики їх розподілу згідно ступеня галузевої та соціальної пріоритетності;

· вироблено оцінку значення іноземних інвестицій в трансформаційному контексті України з точки зору функціонального аналізу наслідків транскордонного руху капіталів, оптимізації боргової моделі України;

· запропоновано концептуальні засади макроекономічної та нормативно-законотворчої політики держави у сфері залучення іноземних інвестицій;

· розкрито основні риси інституційного апарату регулювання притоку іноземних капіталів за умов трансформаційної економіки в Україні;

· сформульовано методологічний підхід, який дозволяє оцінити порівняльний стан інвестиційного клімату в країні в контексті міжнародної конкурентної боротьби за інвестиційні ресурси;

· визначено перспективні напрями стратегії та тактики залучення іноземних капіталів в Україну.

Практичне значення одержаних результатів. Практичні висновки та рекомендації, які були сформульовані в роботі, надають можливість врахувати при проведенні інвестиційної політики в Україні на макро- та мікроекономічному рівнях сучасні тенденції руху капіталів, умови участі транзитивних економік в цьому процесі, зокрема вітчизняну специфіку залучення інвестицій.

В результаті проведеного дослідження автором розроблено наступний методологічний комплекс підходів до іноземних інвестицій як предмету аналізу та макроекономічного регулювання:

·

· обгрунтовано механізм аплікації досвіду трансформаційних економік щодо залучення іноземних інвестицій;

· визначено регулятивні інструменти залучення та регулювання іноземних інвестицій;

· дано характеристику нормативно-правових засад оптимізації інвестиційного процесу в Україні.

В якості основних конкретно-практичних результатів дослідження можна відзначити:

·

· формалізацію основних інструментів та селективних методів регулювання іноземних інвестицій в Україні, базуючись на зарубіжному досвіді і апробованих схемах оптимізації інвестиційних процесів;

· виявлення та напрацювання реальних механізмів регіонального співробітництва в інвестиційній сфері, враховуючи практику регулювання руху капіталу в Євросоюзі, на території колишнього СРСР.

Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть використовуватись в процесі викладання нормативних навчальних курсів та спецкурсів з міжнародної економіки, економічної теорії, міжнародної економічної діяльності України, інвестиційної політики.

Сформульовані автором практичні пропозиції були впроваджені в роботі Московської районної державної адміністрації м.Києва (довідка 08/712, видана Московською районною державною адміністрацією м.Києва 25 квітня 2001 року). Наукові положення дисертації були впроваджені в роботі відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, довідка від 14 червня 2001 року.

Апробація результатів дослідження. Ряд ключових теоретичних та практичних положень та висновків доповідався автором на наукових конференціях: “Міжнародна економіка: Сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Матеріали першої Національної міжвузівської науково-практичної конференції (29 листопада 1999 р., м. Київ) – Сімферопіль, Таврида, 2000 р.); “Християнство на межі тисячоліть і Україна” (Матеріали засідання Дискусійного клубу української наукової інтелігенції 21 грудня 2000 року. – Київ: Вид-во УАЗТ, 2000).

Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України протягом 2000 – 2001 рр.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 4 (чотирьох) наукових публікаціях у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 1,5 д.а.

Особистий внесок автора зумовлюється самостійністю проведеного дисертаційного дослідження. Публікації здійснено без участі співавторів.

Обсяг і структура роботи зумовлена сформульованими метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів (дев'яти підрозділів), висновків, списку використаної літератури (164 найменування). Основний зміст дисертації викладено на 179 сторінках. Дисертаційна робота містить 6 таблиць, 10 додатків.

Мета й завдання дослідження зумовили наступну структуру роботи:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В СИСТЕМІ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1. Міграція капіталу на сучасному етапі: природа та особливості

1.2. Кризова специфіка процесу інвестування капіталів: міжнародний та структурний аспекти

1.3. Іноземні інвестиції в системі геоекономічних вимірів України

РОЗДІЛ 2. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ТРАНСФОРМАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ УКРАЇНИ: РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ

2.1. Функціональний аналіз наслідків транскордонного руху капіталів: макроекономічний аспект

2.2. Прямі іноземні інвестиції як фактор регіонального розвитку України

2.3. Реальний сектор України як цільовий об'єкт іноземного інвестування: мікроекономічна специфіка

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: ПРАКТИЧНІ ЦІЛІ ТА ІНСТРУМЕНТИ

3.1. Залучення іноземних інвестицій в країни з трансформаційними економіками

3.2. Інструментарій оптимізації інвестиційного процесу в Україні: інституційні та функціональні аспекти

3.3. Макроекономічна інвестиційна модель України в міжнародному інтеграційному контексті

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

Основний зміст роботи

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета і задачі, визначається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

Розділ 1. “Іноземні інвестиції в системі відкритої економіки” присвячений з'ясуванню методологічних аспектів роботи, визначенню природи та особливостей міграції капіталу на сучасному етапі, дослідженню кризової специфіки процесу іноземного інвестування капіталу, а також ролі і місця іноземних інвестицій в системі макроекономічних пріоритетів та геоекономічних вимірів України.

Процеси інтернаціоналізації фінансової сфери, яка обслуговують дедалі більш широкий та активний обмін товарами, послугами, науково-технічною інформацією, виробничими факторами, супроводжуються залученням до процесу міграції капіталу не тільки додаткових кредитно-фінансових ресурсів взагалі, а й інвестицій. При цьому очевидно, що залучення інвестицій з-за кордону може розглядатися як фактор якісного підвищення стану кредитно-фінансової сфери країни. Разом з тим, безумовним залишається те, що оптимізація національної участі в процесах міграції капіталів в умовах сучасного економічного розвитку України, пошуку нею місця в системі міжнародних економічних відносин, є важливим підгрунтям формування ефективної моделі відкритої економіки України за умов глобалізації міжнародних економічних відносин.

Роль та місце іноземних інвестицій в системі відкритої економіки знаходяться у кореляційній залежності з процесами економічного розвитку як національної держави, так і усього світу. Згідно даних МВФ, темпи зростання світової економіки мають дещо уповільнитися з 4,7% в 2000 р. до 4,2% в 2001 р., але при цьому, наведені два роки стануть періодом найбільш швидкого зростання глобальної економіки з середини 80-х років. Прогнозоване незначне гальмування в 2001 р. зумовлюється зменшенням темпів зростання економіки США – головної динамізуючої сили світового економічного розвитку. За даними Financial Times, темпи зростання американської економіки знизяться з 5,2% в 2000 р. до 3,5% в 2001 р., в країнах єврозони темпи знизяться до 3,1% проти 3,5% в 2000 р. і лише Японія збільшить зростання до 2,3% проти 1,9% в 2000 р., що пов'язано з посткризовими умовами прискорення розвитку.

Кризова специфіка процесу інвестування України відповідає умовам розвитку цілої групи країн, зокрема вона має безпосереднє відношення до характеру реформ в країнах Центральної і Східної Європи. Хід цих реформ є ілюстрацією як загальних процесів трансформаційної кризи останнього десятиліття, так і специфічного впливу світової фінансової кризи 1997 – 1998 рр. на розвиток країн регіону. Кризова специфіка процесу інвестування капіталів є дуже важливою для аналізу як поточного стану руху капіталів, так і перспектив його подальшого розвитку.

Даючи загальну оцінку кризової специфіки процесу інвестування капіталів, треба відзначити як міжнародний, так і структурний аспект. Поєднання цих аспектів впливає на загальний економічний розвиток і відбивається на процесі руху іноземного капіталу. В свою чергу, врахування особливостей інвестування, які накладають реалії кризового розвитку, зокрема на систему інвестиційних мотивацій та на засоби заохочення іноземних інвестицій, дозволяє більш ефективно використовувати національні важелі інвестиційної політики і формувати відповідні програми.

Серед важливих цілей геоекономічного порядку, які необхідно реалізовувати Україні, можна назвати диверсифікацію форм міжнародних фінансових контактів, зокрема подолання занадтої звуженості зовнішньої орієнтації на лічені (хоча й важливі) міжнародні фінансові установи. Через те, що Україна все ще не набула повноцінного членства в ряді значущих міжнародних економічних структур, а також через недостатню комплексність підходів при налагодженні співробітництва, має місце надмірний акцент виключно на двосторонніх механізмах інвестиційного регулювання, що виключає можливість розв'язання ряду важливих для України проблем.

Зрозумілий методологічний та практичний інтерес для нашої держави має процес залучення інвестицій до країн Центральної та Східної Європи. В 2000 р. вже четвертий рік поспіль відбувалося збільшення потоків прямих іноземних інвестицій до Центральної та Східної Європи, що загалом забезпечило показник 23 млрд. дол. Разом з тим, на даний трансформаційний регіон припадає менш, ніж 3% глобальних інвестицій. Як і в 1998 р., і в 1999 р., найбільшими реципієнтами іноземних капіталовкладень в регіоні постали Польща, Чехія та Російська Федерація. Не зважаючи на пожвавлення інвестиційного процесу в Росії, ПІІ все ще складають лише половину від рівня докризового 1997 р. та становлять приблизно 3 млрд. дол.

Відзначимо, що відносно розмірів економіки, лідерами у справі залучення інвестицій останніми роками стали Естонія, Угорщина та Чеська республіка. Причому основні інвестиції до країн Центральної та Східної Європи мають європейське походження. Якщо визначати чинники, що стимулюють надходження капіталу саме до цього регіону, то ними будуть розміри внутрішнього ринку у випадках великих реципієнтів, таких як Польща, а також приватизаційні програми, що передбачають участь іноземних інвесторів, у випадку з Чехією. Самі країни Центральної і Східної Європи не є великими зовнішніми інвесторами – в 1999 р. вони разом інвестували лише 3 млрд. дол. Це характеризує роль трансформаційних економік у процесах міграції капіталів як переважно реципієнтів інвестицій.

Очевидно, що сказане цілком стосується і України. Разом з тим, слід визнати, що на поточний момент іноземні інвестиції поки що не перетворилися на достатньо впливовий позитивний чинник оздоровлення української економіки та прискорення її розвитку. Разом з тим, наслідування позитивному досвіду інших трансформаційних держав та обгрунтованим методологічним рекомендаціям, може, на нашу думку значно сприяти покращенню ситуації. Від вимушеного підходу – індивідуального стимулювання інвестиційних проектів – у міру фінансової стабілізації та збільшення валових показників іноземних інвестицій Україні слід поступово переходити до стимулювання інвестицій на базі науково-технічних концептуальних підходів до врегулювання виробничої сфери. Нарешті, об'єктивне тяжіння України до ЄС дедалі більше висуватиме завдання уніфікації інвестиційного режиму з відповідними європейськими нормативами.

Досягнуті останнім часом відносні успіхи в області фінансової стабілізації, у справі зниження темпів інфляції в Україні, привели до того, що в деяких галузях промисловості почався процес створення необхідних умов для залучення інвестицій. Але, з метою повноцінного використання Україною переваг глобалізації руху капіталів, слід виробити комплексну модель макроекономічного впливу, яка повинна узгоджувати різні підходи та мотивації.

Розділ 2. “Іноземні інвестиції в трансформаційному контексті України: роль та значення” охоплює проблеми функціонального аналізу транскордонного руху капіталів, визначення прямих іноземних інвестицій як фактору регіонального розвитку України та визначає реальний сектор України як цільовий об'єкт іноземного інвестування.

В Україні необхідним є пошук оптимального співвідношення між наданням відповідних повноважень органам місцевої влади і управління в сфері залучення іноземних інвестицій і здійсненням аналогічної діяльності центральними органами. З одного боку, надмірна централізація процесу регулювання іноземних інвестицій може призвести до втрати тих переваг, які об'єктивно належать інститутам місцевого рівня, з іншого – надмірні права органів місцевої влади та управління можуть призвести до зловживань, втрати керованості загальним процесом та до структурних перекосів. Тому при виконанні загальнодержавних пріоритетів залучення іноземних інвестицій у державу є вкрай необхідним дотримання такої межі, яка б дозволила досягти цілі залучення необхідного обсягу іноземних інвестицій, при збереженні загальнонаціональних інтересів, принципів економічної і політичної безпеки.

Сучасний стан залучення капіталів та інвестицій до реального сектору економіки України актуалізує цілі активізації цього процесу. Причому чинник політичної стабільності та передбачуваності політичного курсу України є одним з найважливіших в умовах поточного розвитку держави.

Необхідним є економічне оздоровлення на рівні підприємств. По-перше, подальше вдосконалення управління і підвищення прибутковості підприємств дадуть змогу збільшити інвестиції завдяки внутрішнім джерелам. А це буде стимулювати приплив іноземних інвестицій. По-друге, поліпшення інвестиційного клімату можливе внаслідок кращого виконання контрактних зобов'язань. По-третє, реформування відносин власності в сільському господарстві сприятиме збільшенню обсягу інвестицій у сільське господарство. По-четверте, внаслідок більшої прив'язки приватизації до цілей макроекономічної, інвестиційної політики можуть реально зрости обсяги ПІІ.

Іноземний капітал повільно рухається до України, що пояснюється різними причинами, і передусім – низьким комплексним рейтингом ділової активності в країні. В середині травня 2000 року Economist Intelligence Unit опублікував рейтинг “ділової привабливості”, так званий Business Environment Rankings. Серед 60 країн, що подані в рейтингу, Україна посідає 57 місце. І це при тому, що за даними рейтингу, країни Центральної та Східної Європи є найбільш перспективними щодо ділової привабливості на наступні 5 років.

Залучення капіталів і інвестицій в реальний сектор економіки України потребує дотримання загальних принципів як стосовно внутрішніх, так зовнішніх джерел. Необхідно забезпечити стабільність законодавчої та політичної систем, запобігати постійним корекціям нормативних та законодавчих актів, що призводить до змін режиму іноземного інвестування в Україні, підприємницького клімату взагалі. Потрібен сприятливий клімат для вкладання капіталів в українську економіку із визначенням пільг в оподаткуванні згідно наявного міжнародного досвіду. Очевидною є необхідність зниження корумпованості в державі, подолання тенденцій криміналізації суспільства. Також важливими є фінансові та юридичні гарантії іноземному капіталу, розвиток системи страхування підприємницького ризику тощо.

На державному рівні необхідно визначити пріоритетні галузі, що визначатимуть подальший розвиток національної економіки. Саме ці галузі повинні мати відповідні заохочення в плані стимулювання залучення капіталів та інвестицій в реальний сектор. В першу чергу, треба закріпити та розвивати виробництво конкурентоспроможної продукції, що існує в державі зараз. Україна є досить конкурентною в сферах транспортного літакобудування, енергетичного машинобудування, ракетобудування, окремих видів продукції військово-промислового комплексу (системи електронного спостереження тощо). Цей перелік не є дуже довгим, але його треба розширювати і робити все можливе, щоб держава не втрачала свої позиції в світі саме в наведених напрямках.

На галузевому рівні національної економіки є необхідним нарощування експортного потенціалу цільових галузей шляхом стимулювання збільшення випуску вітчизняної високотехнологічної продукції за рахунок переоснащення виробництва, використання вітчизняних технологій переробки, зберігання, пакування, транспортування і реалізацій продукції машинобудування, харчової і легкої промисловості, сільського господарства, закріплення національних експортерів на традиційних ринках збуту і виходу на нові.

З метою залучення капіталів та інвестицій до реального сектору економіки України потрібні заходи адміністративно-нормотворчого характеру: вдосконалення, а головне – стабільність правової бази, передбачуваність регуляторних заходів та етапів економічної реформи. Економічне законодавство в країні на теперішньому етапі не може розглядатися як сприятливе для розвитку галузей національної економіки. В першу чергу це стосується податкового законодавства, законодавчого стимулювання інвестиційного процесу за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел, розвитку вільних економічних зон тощо. Крім цього, очевидним є необхідність розвитку ринкової та виробничої інфраструктури у вигляді банківського та страхового забезпечення, поліпшення інформаційної, транспортної мережі тощо.

Враховуючи світовий досвід розвитку реального сектору економіки, є доцільним акцентування уваги на заохоченні притоку капіталів та інвестицій не лише у великі підприємства, а й у підприємства малого і середнього бізнесу. В цьому контексті є актуальним сприяння інвестиційній діяльності населення, забезпечення умов для перетворення значної кількості громадян на реальних власників.

Розділ 3. “Оптимізація процесу іноземного інвестування в економіку України: практичні цілі та інструменти” визначає механізми аплікації досвіду трансформаційних економік щодо залучення іноземних інвестицій, нормативно-інституційні інструменти оптимізації інвестиційного процесу в Україні та характеризує макроекономічну інвестиційну модель України в міжнародному інтеграційному контексті.

Країнами трансформаційного типу протягом років ринкових реформ було апробовано широкий спектр інструментів залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни, окремих галузей та видів виробництв. Найважливіші з означених інструментів, які мають застосовуватися і в Україні – це:

·

· портфельні інвестиції, які здійснюються шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів приватних установ та установ державної (муніципальної);

· кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інституцій, а також зарубіжних країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.

Враховуючи обсяги та різноманітність форм надходження капіталів з-зовні, можна казати про механізм зворотніх вплив між процесом іноземного інвестування та показниками соціально-економічного розвитку. В цьому відношенні можна наголосити на тому, що пряме іноземне інвестування (і дещо меншою мірою портфельне та грантове інвестування) впливає на різноманітні сфери економічного, політичного і соціального життя, що не може не позначатися на тих параметрах запропонованого в роботі концептуального підходу, які трактуються як передумови оптимізації інвестиційного режиму.

В контексті використання досвіду країн з трансформаційною економікою щодо залучення іноземних інвестицій, необхідним є прийняття заходів на рівні державного керівництва. Вони мають бути спрямованими на подальше зменшення загального рівня непевності та підвищення ефективності, надійність та прозорість економічної політики уряду.

Узагальнюючи галузево-секторальний аналіз інвестиційного потенціалу української економіки, а також розгляд конкретних передумов у сфері реального сектору щодо розвитку міжнародного інвестиційного співробітництва, можна стверджувати, що базовими орієнтирами при впровадженні більш ефективних моделей залучення іноземних капіталів повинні стати наступні критерії та напрями оптимізації інвестиційно-виробничої діяльності:

·

· розробка та стимулювання виконання проектів залучення до обігу незавершеного будівництва, сприяння інвестування проектів, які пов'язані із цілями технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств;

· надання пріоритетів інвестиційним проектам згідно екологічних та ресурсозаощаджувальних нормативів, зокрема в контексті сприяння розвиткові виробництв за тими прогресивними напрямами НТП, які передбачають зниження викидів у повітря парникових газів, інших шкідливих, а також отруйних речовин, зменшення забруднення водоймищ, запобігання погіршенню природних ландшафтів, сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва і підвищенню якості продукції.

Усі висловлені ідеї повинні бути узагальненими та функціонально поєднаними в рамках єдиного комплексного підходу. Він може бути оформленим у вигляді Національної програми стимулювання інвестицій, причому є небажаним створення ізольованого документу, який би стосувався виключно іноземних інвестицій (принаймні крім нього повинен існувати саме синтетичний документ). Саме на базі взаємного узгодження окремих положень інвестиційної програми слід впроваджувати конкретні заходи щодо правотворення та організаційного, фінансово-економічного стимулювання інвестицій.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дало змогу зробити такі узагальнення і висновки:

1. Проблеми руху капіталу в умовах сучасного розвитку країн з ринковою економікою, а особливо країн, які будують ринкові системи, є вкрай актуальними. Особливо це проявляється в умовах інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків та глобалізації міжнародних економічних відносин. Міграція капіталів в умовах сучасного економічного розвитку є важливим підгрунтям інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків та глобалізації міжнародних економічних відносин.

2. На відміну від інвестування в позакризових умовах, кризове інвестування має специфіку як згідно обсягів, так і термінів і умов реалізації. Це пов'язано із стрімким зростанням ступенів ризику та додатковими обтяжливими чинниками макроекономічного характеру. Специфіка інвестування капіталу в кризових реаліях впливає і на потоки капіталу до розвинутих країн і на капітал, що рухається до країн, що розвиваються, та до транзитивних економік. Світова фінансова криза дещо змінила умови діяльності міжнародних фінансових установ. Можна стверджувати, що відтепер пошук критеріїв надання допомоги країнам з боку міжнародних фінансових передбачає: по-перше, аналіз закономірностей післякризового розвитку; по-друге, аналіз стандартних процедур надання допомоги міжнародними фінансовими інститутами; по-третє, розробку нових, більш дієвих інструментів реакції на кризи; по-четверте, розробку нових інструментів запобігання кризам.

3. Міжнародний рух капіталів, який потенційно може відіграти принципову роль у розвитку економічного потенціалу країни, не тільки не постав для нашої держави фактором макроекономічної стабілізації та джерелом чистих фінансових надходжень, а навпаки – виступає однією з причин хронічних фінансових дефіцитів та постійного зростання зовнішніх боргових зобов'язань. З метою подолання такої несприятливої ситуації необхідно вжити комплекс заходів задля покращання передумов інвестиційної діяльності на рівні реального сектора, так і на вироблення більш грунтовних макроекономічних регулятивних підходів.

4. Важливим завданням для інвестиційної політики України є диверсифікація географічних векторів надходження інвестицій в комплексі з урізноманітненням підходів, кращою організацією системи інформування потенційних інвесторів та укладення спеціальних міжнародних угод, які використовуються в міжнародній практиці з метою стимулювання інвестиційних потоків. Україні слід подолати звуженість фінансово-кредитної політики, яка зорієнтована переважно на міжнародні фінансові установи та активніше розв'язувати фінансові проблеми за рахунок інвестиційного фактора. Серед важливих та невикористовуваних векторів інвестиційного співробітництва є країни Близького Сходу та Перської Затоки.

5. Оптимізація інвестиційної стратегії на рівні регіонів є вкрай важливою на етапі формування нової геостратегічної та інвестиційної політики держави. Аналіз саме регіонального зрізу дозволяє не лише акцентувати увагу на можливостях та доцільності залучення іноземних інвестицій в країну взагалі, а й вийти на більш грунтовні узагальнення особливостей надходження іноземних інвестицій в державу.

6. Залучення інвестицій в реальний сектор економіки становить один з ключових факторів ринкової реформи в країнах перехідного типу. Стосовно України можна сказати, що проблеми пожвавлення інвестиційного клімату як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел, є однією з головних запорук подальшого економічного розвитку та виводу держави з кризи. Практичні завдання залучення ПІІ за умов ринкової економіки потребує формування комплексної стратегії включення України в світове господарство. Її критеріями повинні постати цілі забезпечення відкритого характеру вітчизняного ринку, що сприятиме зростанню ефективності виробництва за рахунок участі у міжнародному поділі праці, підвищенню конкурентності та якості продукції, продуктивності праці, оптимізації організації виробництва, умов менеджерсько-маркетингової діяльності на мікрорівні.

7. Особливості залучення іноземного капіталу в країни з перехідною економікою полягають в специфіці самих країн. Залучення ПІІ є одним з найважливіших чинників успішності процесу трансформації. Використання досвіду трансформаційних економік щодо залучення іноземних інвестицій в Україну, є вкрай важливим. В рівній мірі, мова йде й про використання іноземного досвіду щодо впровадження інших механізмів в умовах формування ринкової економіки України.

8. З метою забезпечення комплексності в процесі оптимізації реальних механізмів відтворення та капіталовкладень, динаміки залучення ПІІ, необхідно розробити та впровадити єдину стратегію інвестиційної політики, яка б орієнтувалася як на внутрішні,так і на зовнішні джерела інвестицій з акцентом на пріоритетному розвиткові експортоорієнтованих та базових науково-технічних галузей виробництва.

9. Враховуючи сучасні глобальні проблеми та необхідність вживати радикальні заходи щодо покращення екологічної ситуації, оптимізації ресурсо- та енергоспоживання, слід забезпечити пріоритетність тих інвестиційних проектів, які відповідають екологічним нормативам, цілям розвитку прогресивних виробництв, які передбачають зниження викидів у повітря парникових газів, інших шкідливих, а також отруйних речовин, зменшення забруднення водоймищ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Підліснюк В. Іноземне інвестування капіталів у кризових умовах: міжнародний та структурний аспекти // Збірник наукових праць. Вип. 25. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. – С. 13 – 17.

Підліснюк В. Функціональний аналіз наслідків транскордонного руху капіталів: макроекономічний аспект // Збірник наукових праць. Вип. 27. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. – С. 92 – 98.

Підліснюк В. Іноземні інвестиції в системі геоекономічних вимірів України // Збірник наукових праць. Вип. 28. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. – С. 101 – 106.

Підліснюк В. Прямі іноземні інвестиції як фактор розв'язання боргової кризи в Україні // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць. Вип. 4. Ч. 2. – К. Вид-во УАЗТ, 2001.

Підліснюк В. Глобалізація руху капіталів як фактор економічного розвитку України // Християнство на межі тисячоліть і Україна. Матеріали засідання Дискусійного клубу української наукової інтелігенції 21 грудня 2000 року. – Київ: Вид-во УАЗТ, 2000. – С. 61 – 62.

Підліснюк В. Інвестиційна модель трансформаційного розвитку України // Міжнародна економіка: Сучасні проблеми та перспективи розвитку: Матеріали першої Національної міжвузівської науково-практичної конференції (29 листопада 1999 р., м. Київ) – Сімферопіль, Таврида, 2000. – С. 55 – 56.

АНОТАЦІЯ

Підліснюк В.Б. Іноземні інвестиції в системі макроекономічних пріоритетів України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України, Київ – 2001.

В дисертації досліджуються характерні риси сучасного міжнародного руху капіталів, специфіка участі в цьому процесі економіки трансформаційного типу.

Визначено макро- та мікроекономічні, інституційні аспекти оптимізації інвестиційної моделі України, а також відповідний функціональний інструментарій. Обгрунтовано структурні, геоекономічні пріоритети інвестиційної політики України в міжнародному інтеграційному контексті.

Ключові слова: іноземні інвестиції, міжнародний рух капіталів, макроекономічне регулювання, ринкова трансформація, нагромадження, промислова політика, геоекономічні пріоритети.

АННОТАЦИЯ

Пидлиснюк В.Б. Иностранные инвестиции в системе макроэкономических приоритетов Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. Украинская академия внешней торговли Министерства экономики Украины, Киев – 2001.

В диссертации исследуются характерные черты современного международного движения капиталов, специфика участия в этом процессе экономики трансформационного типа. Изучена кризисная специфика процесса ПИИ, а также роль и место иностранных инвестицій в системе макроэкономических приоритетов та геоэкономических измерений Украины.

Обосновывается, что привлечение капиталов в национальную экономику должно рассматриваться как условие повышения качества роста, как реального, так и монетарного секторов. Вместе с тем, оптимизация национального участия в процессах миграции капиталов в условиях современного экономического развития Украины, поиска ею места в системе международных экономических отношений, является, в условиях глобализации международных экономических отношений, ключевым фактором формирования эффективной модели открытой экономики страны.

Определены макро- и микроэкономические, институциональные аспекты оптимизации инвестиционной модели Украины, а также соответствующий функциональный инструментарий. Обоснованы структурные, геоэкономические приоритеты инвестиционной политики Украины в международном интеграционном контексте.

Важной задачей для инвестиционной политики Украины является диверсификация географических векторов поступления инвестиций в комплексе с повышением гибкости подходов, лучшей организацией системы информирования потенциальных инвесторов и заключения специальных международных соглашений, которые используются в международной практике с целью стимулирования инвестиционных потоков.

Обоснована необходимость единого комплексного подхода в инвестиционной политике, в частности в виде Национальной программы стимулирования инвестиций. На базе согласованного подхода следует реализовывать конкретные мероприятия по законодательному, организационному, финансово-экономическому стимулированию инвестиций с акцентом на приоритетном развитии экспортоориентированных та базовых научно-технических отраслей.

Учитывая современные глобальные проблемы и необходимость принимать радикальные меры относительно улучшения экологической ситуации, оптимизации ресурсо- и энергопотребления.

Ключевые слова: иностранные инвестиции, международное движение капиталов, макроэкономическое регулирование, рыночная трансформация, накопление, промышленная политика, геоэкономические приоритеты.

ANNOTATION

Pidlisnjuk V.B. Foreign Investments in the System of Macroeconomic Priorities of Ukraine. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences in the speciality 08.05.01 – World Economy and International Economic Relations. Ukrainian Academy of Foreign Trade, Ministry of Economy of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation investigates the characteristic features of the modern tendencies in international migration of capitals, the specifics of participation of transformation type economy in this process.

The macro- and microeconomic, as well as institutional aspects of Ukrainian investment model optimization and also appropriate functional instruments are defined. Structural, geoeconomic priorities of investment policy in Ukraine in the international integration context are grounded.

Key words: foreign investments, international migration of capitals, macroeconomic regulation, market transformation, accumulation of capitals, industrial policy, geoeconomic priorities.