МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ПРАВДІН ВАЛЕРІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 616.314.18-00.4

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ І МОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПАРОДОНТИТУ У НАСЕЛЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (ректор - заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Микола Сергійович Скрипніков).

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Ковальов Євген Вікторович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, Українська медична стоматологічна академія, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, професор кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться 18 вересня 2001 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий 8 серпня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент Петрушанко Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В структурі стоматологічних захворювань хвороби пародонта займають провідне місце і відносяться до найбільш актуальних проблем стоматології. Це пов'язано з масовим поширенням хвороби серед населення більшості країн світу (Ковальов Є.В, 1989; Косенко К.М., 1994; Куцевляк В.Ф., 1995; Політун А.М., 1996; Іванов В.С., 1998; Данилевський М.Ф. 1999; Mendel R.,1993).

Пародонтити характеризуються тяжкими наслідками, що призводять до руйнування зубощелепного апарату (Пахомова В.А., 1992), змін в імунному статусі хворих (Робустова Т.Г., 1990; Неспрядько В.П., 1994; Силенко Ю.І., 1999).

Нині ці процеси відбуваються на фоні забруднення навколишнього середовища шкідливими продуктами промисловості, що призводить до зниження реактивності організму (Зюзін В. О., 1991). Несприятливі фактори зовнішнього середовища вагомо впливають на перебіг захворювань, призводять до значних змін імунологічної реактивності, формування порушень імунного статусу (Фролов В.М., 1991; Зюзін В.О., 1997).

Перенесені гострі та наявні хронічні захворювання знижують локальну резистентність пародонта, сприяють розвитку автосенсибілізуючих механізмів та імунологічного процесу з резорбцією кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп (Балашов А.Н., 1991; Завєрна А.М., 1991; Мащенко Н.С., 1994; Борисенко А.В., 1994; Данилевський Н.Ф., 1999).

Таким чином, можна вважати, що у населення, яке проживає в умовах промислового регіону, наявні фактори, що зумовлюють особливості виникнення та перебігу запальних захворювань пародонта, особливо пародонтиту. В доступній літературі є лише деякі повідомлення про захворюваність пародонтитом населення урбанізованих територій і методи її зниження.

Але в них відсутні характеристики пародонтиту у населення промислового регіону, факторів ризику, розгорнутої клінічної картини захворювань, стану імунного статусу хворих, методів лікування і профілактики, особливості морфологічної структури пародонта при пародонтиті.

Існуюча система організаційних і профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності пародонтитом, недостатньо враховує стан імунної системи і можливі шляхи підвищення імунологічної реактивності організму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану НДР МОЗ України і є фрагментом НДР кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології Української медичної стоматологічної академії “Механізми ушкоджень зубощелепної системи, резистентність організму і обгрунтування способів профілактики, терапії і реабілітації основних стоматологічних захворювань”, номер державної реєстрації 01970018550. Автор є безпосереднім виконавцем вказаного фрагменту наукових досліджень.

Мета і задачі дослідження. Розкриття закономірностей клінічних, імунологічних, морфологічних та статистичних аспектів пародонтиту у населення промислового регіону і на основі одержаних даних розробка комплексу лікувально-профілактичних методів.

Для здійснення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1.

2.

3.

4.

Об’єкт дослідження - захворюваність тканин пародонта у населення промислового регіону.

Предмет дослідження - клінічні, імунологічні та морфологічні особливості пародонтиту у населення промислового регіону.

Методи дослідження - клінічні, морфологічні, імунологічні, статистичні дослідження хворих на пародонтит, які мешкають в умовах промислового регіону; статистична обробка отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчена характеристика пародонтиту у населення промислового регіону в зв'язку з санітарно-гігієнічним станом території, рівнем здоров'я і факторами ризику; клінічні, імунологічні і морфологічні особливості пародонтиту в осіб, що довгий час знаходилися під дією несприятливих факторів зовнішнього середовища; розроблені лікувально-профілактичні заходи при пародонтиті у населення промислового регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволяють розробити методи лікування і профілактики пародонтиту в умовах промислового регіону з урахуванням стану імунного статусу і морфологічної характеристики пародонтиту.

Основні результати проведених досліджень впроваджені у практику роботи стоматологічних установ Харківської, Луганської, Донецької областей України. За темою дисертації видані учбово-методичні рекомендації і посібник по профілактиці запально-дистрофічних стоматологічних захворювань у віковому та медико-соціальному аспекті, які впроваджені в учбовий процес кафедр стоматології, соціальної медицини, організації і економіки охорони здоров’я 5_ти медичних університетів і академій України і Росії, використовуються в роботі стоматологічних поліклінік і стоматологічних відділень (кабінетів) лікувально-профілактичних закладів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізовані рівень та структура запальних захворювань пародонта у населення міста Харкова за 1990-1998 роки за матеріалами обласної стоматологічної поліклініки і звертаннями у стоматологічний центр. Проведена оцінка санітарно-гігієнічної характеристики територій проживання і показників здоров'я населення Харківської області з урахуванням їхнього впливу на захворюваність пародонтитом. Вивчені клінічні та імунологічні особливості пародонтиту у населення промислового регіону з особистою участю дисертанта в заборі матеріалу для дослідження, проведений аналіз і статистична обробка даних. Самостійно розроблений комплекс лікувально-профілактичних методів для лікування і профілактики пародонтиту у населення промислового регіону. В сумісних наукових працях рівна участь усіх співавторів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали проведеного дослідження повідомлені і обговорені на науковій конференції Української медичної стоматологічної академії "Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні" (Полтава, 1996); міжнародній конференції "Мікроциркуляція" (Москва-Ярославль, 1997); міжнародній науковій конференції "Фізіологія та патологія імунітету, гомеостазу та перекисного окислення ліпідів"(Полтава, 1997); республіканській науковій конференції "Актуальні проблеми екологічної імунології та генетики" (Луганськ, 1997).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 друкованих робіт, в тому числі в 5 фахових виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках друкованого тексту. Вона складається із вступу, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 247 вітчизняних і 148 іноземних джерел. Робота ілюстрована 9 таблицями та 27 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вивчення стоматологічної захворюваності були проаналізовані дані Харківської обласної стоматологічної поліклініки за 1990-1999 роки, стоматологічного центру АТ "Еввіва" за 1992-1999 роки. Стан здоров'я населення і санітарно-гігієнічний стан зовнішнього середовища в Харківській області вивчалися на основі аналізу документації обласного управління охорони здоров'я і обласної санітарно-епідеміологічної станції за 1991-1999 роки. Дані соціологічного дослідження, проведеного серед пацієнтів стоматологічного центру АТ "Еввіва" в 1995-1997 рр. стали основою для оцінки якості медичного обслуговування.

Клінічний матеріал був вивчений на базі стоматологічного центру АТ "Еввіва" м. Харкова. Під наглядом перебували 269 хворих із запальними захворюваннями пародонта, в тому числі 113 чоловіків і 156 жінок. Вік коливався від 18 до 80 років, із них 161 пацієнт мав супутні захворювання (основна група), а 108 хворих із різними формами пародонтиту не мали в анамнезі супутніх захворювань (група співставлення). Під диспансерним наглядом перебували 119 пацієнтів. Із усієї кількості хворих основної групи легкий перебіг пародонтиту був у 64 пацієнтів (39,9%), середньотяжкий у 71 (47,6%), тяжкий у 20 (12,5%) хворих. Серед хворих групи співставлення легкий перебіг захворювання відмічено у 64 (59,6%), середньотяжкий у 39 (31,2%), тяжкий у 5 (4,2%) хворих.

За поширеністю процесу виділений 81 хворий із локалізованим і 188 хворих із генералізованим пародонтитом.

У період лікування хворих у стоматологічному центрі призначалися загальнотерапевтичні заходи, які передбачали старанне зняття зубних відкладень, пришліфування зубів, використання антисептичних, протизапальних та протимікробних засобів (хлорофілліпт, хлоргексидин, новоіманін, мікроцид, трихопол) у вигляді аплікацій, зрошувань, інстиляцій.

Використовувалися марлеві пов’язки, що містили метилурацил, норсульфазол, білу глину, вітамін А та Е, каротолін, ДМСО. В домашніх умовах хворим рекомендувалися полоскання ротової порожнини відваром трав, розчинами мараславіну, полімінеролу, ротокану. З фізіотерапевтичних методів використовувався електрофорез із гепариновою маззю. За наявності показань призначались імуномодулятори з урахуванням імунного статусу хворих та індивідуальним підбором. У процесі лікування використовувалися 1-2 імуномодулятори. Окремим хворим застосовувалось хірургічне лікування: кюретаж, гінгівектомія, гінгівотомія.

Клінічні дослідження, спрямовані на діагностику захворювання і визначення ступеня тяжкості, виконувалися згідно із загальноприйнятими методиками діагностики запальних захворювань пародонта. У всіх хворих обстежувалась ротова порожнина по 2-4, а то і більше разів за період відвідування стоматологічного центру. Враховувалися скарги хворих, анамнез захворювання, наявність перенесених і супутніх захворювань.

Відбір комплексу імунологічних методів для виконання дисертаційної роботи проводився таким чином, щоб вони забезпечували характеристику всіх основних параметрів імунної системи, з урахуванням сучасного принципу кореляційних взаємодій між окремими показниками імунного статусу (Кузіна Б.І. та співавт., 1989).

1.

2.

3.

При постановці імунологічних тестів керувались методичними рекомендаціями МОЗ України "Уніфіковані імунологічні методи обстеження хворих на стаціонарному і амбулаторному етапах лікування" (Київ, 1988).

Визначення субпопуляції Т-клітин з допомогою моноклональних антитіл здійснювалися у відповідності з методичними рекомендаціями "Цитотоксичний метод для визначення субпопуляції Т-клітин з моноклональними антитілами" (Рига, 1987).

Виділення лімфоцитів з периферичної крові хворих здійснювали в градієнті густини фікон-верографіна за A.(1968). Процент виходу клітин складав 94-96лімфоцитів.

При визначенні кількості Т, В-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів/цитотоксиків клітинами мішенями служили лімфоцити периферичної крові, цитотоксичними антитілами моноклональні антитіла CD-3, CD-4, CD-22 в розбавленні 0,1-0,2 мкг/мл.

Літичною системою була сироватка кроликів попередньо перевірена на нетоксичність. Для тестування використовувались 96-ти луночні планшети, в лунки яких вміщували по 0,25 мл моноклональних антитіл і суспензії лімфоцитів в концентрації 2-4 х 109, інкубували при 370С на протязі 1 години. Для постановки цитотоксичної реакції планшети поміщали в холодильник на 10-15 хвилин, потім в лунки вносили 0,1розчин трипсинового синього і підраховували результати в камері Горяєва під світловим мікроскопом. Визначення ЦІК і їх молекулярний склад проводили методом преципітації в ПЕГ. Використовувались концентрації поліетиленгліколю 2,54,37Облік результатів проводили при довжині хвилі 300 нм.

Морфологічні дослідження проведені на 47 біоптатах хворих на пародонтит і практично здорових людей (контрольна група) віком 18-80 років. Взяття біопсійного матеріалу проводилося під провідниковою анестезією за ортодонтичними і ортопедичними показаннями, а також із приводу малоефективного лікування пародонтиту.

Біоптати ясен промивали від згустків крові у фізіологічному розчині і опускали у 2-6% розчин глютарового альдегіду. Після відмивання блоків у фосфатному буфері (Рh = 7,4) відбувалась додаткова фіксація тканинних зразків у осмієвому фіксаторі за Z.M.Milloniq (1962). Відмиті у фосфорному буфері зразки зневоднювали у спиртах зростаючої міцності 50-900 і ацетоні, після чого заключали в епоксидну смолу "ЕПОН-812". Одержані на мікротомі ЛКБ (3 модель) напівтонкі зрізи фарбували 0,1% розчином толуїдинового синього за Lynn (1965), а ультратонкі зрізи контрастували 0,5% розчином уранілацетату і цитрату свинцю за Reynolds (1963). Вивчення і фотографування підготовлених об'єктів виконувалися на мікроскопах ЕМВ-100Б, а також Hitachi HU-12А при прискореній напрузі 75-80 КВ і первинних збільшеннях на екранах мікроскопів від 3.000 до 30.000 разів.

Математична обробка одержаних даних здійснювалась на ІВМ-сумісних комп'ютерах класу РС/АТ із використанням спеціалізованого блоку даних "Стомат", розрахованого на статистичну обробку даних захворюваності, клінічної, імунологічної і морфологічної інформації.

Обчислювалися такі показники для кожної вибірки: середня арифметична (М); середнє квадратичне відхилення (); середня помилка середньої арифметичної (m); коефіцієнт лінійної кореляції (). Спряження вибірки оцінювали різничним методом, достовірність відмінностей визначали за критерієм t (Стьюдента).

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз стану здоров'я населення Харківської області показує, що на організм мешканців регіону впливає комплекс несприятливих факторів соціального і природного середовища, значне місце серед яких належить різкому порушенню екологічної рівноваги і виникненню тривалих ситуацій, які загрожують здоров'ю людини. Зростання показників захворюваності населення можна пояснити як наслідок істотного забруднення природного середовища, що викликає хронічний неспецифічний вплив на організм. Несприятлива санітарно-гігієнічна обстановка, постійний протягом десятиріч вплив негативних факторів зовнішнього середовища призвів до значного зниження адаптаційних можливостей організму, здатності його до опору хімічному та бактеріологічному впливу і, відповідно, до виникнення різного роду хвороб. За останні 5 років рівень захворюваності в області зріс на 20,8%. Незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання та особливо забруднення навколишнього середовища різними шкідливими речовинами призвели до розвитку вторинних імунодефіцитних станів, що також істотно впливає на стан здоров'я населення.

Аналіз поширеності захворювань пародонта у населення міста Харкова проводився на основі вивчення частоти виникнення різних форм захворювань у залежності від району міста і його екологічної ситуації, факторів харчування населення, дотримування гігієни ротової порожнини. Всього з цією метою обстежений 701 житель м. Харкова. Внаслідок проведених досліджень у 95,4% випадків установлена наявність захворювань пародонта, зокрема у 54,5% обстежених діагностовано локалізований гінгівіт, у 5,6% - генералізований гінгівіт, у 28,2% - локалізований пародонтит, у 10,2% - генералізований пародонтит і в 1,3% випадків був установлений діагноз пародонтозу.

Найбільша питома вага пародонтиту серед усіх захворювань пародонта була серед населення найбільш промислово розвинутих районів міста - в середньому 38,3-42,1%. Одержані матеріали показали, що фактори зовнішнього середовища і ротової порожнини впливають на поширеність захворювань пародонта та їхній клінічний перебіг. У населення промислового регіону виявлено, що стоматологічні хвороби супроводжуються супутньою патологією при всіх захворюваннях пародонта: при гінгівіті - у 5,9-50%, при пародонтиті - 6,5-72% випадків. При цьому найбільш часто пародонтит виявлявся за наявності гастриту, холецисто-панкреатиту і гіпертонічної хвороби. Гінгівіт частіше реєструвався разом із гепатохолециститом, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки.

З урахуванням поширеності запальних захворювань пародонта серед населення промислового регіону, для клінічного вивчення була визначена група хворих на пародонтит у кількості 269 хворих, в тому числі 161 хворий - із наявністю супутньої патології та 108 хворих на пародонтит без наявності супутніх захворювань. Особливий інтерес викликали хворі з супутньою патологією.

Було помічено, що при збільшенні тяжкості процесу в пародонті збільшувалась кількість хворих із супутньою патологією гепатобіліарної системи (гепатит, гепатохолецистит) і шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки).

Рис. 1. Розподіл пацієнтів за тяжкістю процесу і поширеністю пародонтиту (%).

Із загальної кількості хворих (269) виділений 81 хворий із локалізованим пародонтитом і 188 хворих із генералізованим пародонтитом (рис. 1).

Одержані матеріали свідчать про збільшення ступеня тяжкості пародонтиту в осіб, що проживають в несприятливих екологічних умовах у бік збільшення у 2 рази середньотяжких і тяжких форм у хворих на генералізований пародонтит у порівнянні з хворими на локалізований пародонтит. Серед хворих на пародонтит із супутньою патологією число пацієнтів із генералізацією процесу в пародонті складало 142 спостереження (88,2%). При цьому у 71 хворого переважав генералізований пародонтит середнього ступеня тяжкості (49,9%). Генералізований пародонтит легкого ступеня тяжкості спостерігався у 52 пацієнтів (36,7%). Тяжка форма генералізованого пародонтиту діагностована у 19 хворих (13,4%). Локалізована форма пародонтиту легкого ступеня тяжкості переважала у хворих із супутніми частими респіраторними захворюваннями і гепатохолециститом. Генералізований пародонтит середнього ступеня тяжкості частіше спостерігався у хворих із супутнім гепатохолециститом, холецистопанкреатитом та ГРВІ. При генералізованому пародонтиті тяжкого ступеня серед супутніх хвороб переважав гепатохолецистит і виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

Встановлена чітко виражена залежність порушень у пародонті від форми і тяжкості перебігу супутніх захворювань. Проведені дослідження дозволили встановити, що в гострому періоді супутніх захворювань виникають вагомі зміни в пародонті, ступінь вираженості яких взаємопов'язаний із тяжкістю перебігу супутніх захворювань.

У клінічній картині пародонтиту при гострих формах супутніх захворювань переважають явища інфекційно-запального процесу в пародонті. На відміну від гострих форм супутніх захворювань, при хронічних процесах найбільш часто зустрічаються явища асептичного запалення в пародонті. Перебіг пародонтиту відрізнявся торпідністю стосовно лікування, відмічалися періоди ремісії і загострення пародонтиту, що збігалися зі зміною загального стану хворих. Для виявлення взаємозв'язку клінічних проявів пародонтиту та імунологічних змін в організмі були обстежені 72 хворі на хронічний генералізований пародонтит з наявністю супутньої патології і 61 хворий на хронічний генералізований пародонтит без наявності супутніх захворювань. За клінічним перебігом хронічного генералізованого пародонтиту були виділені 2 групи пацієнтів: 1-а - з перевагою гнійно-запальних форм пародонтиту, 2-а - з явищами асептичного запалення в пародонті. Серед хворих із наявністю супутньої патології пацієнти 1-ї групи складали 45 чоловік, 2-ї групи - 27 чоловік. Серед хворих без супутніх захворювань - відповідно 42 і 19 чоловік.

Клінічно у 1-ї групи хворих спостерігався розвиток місцевого інфекційно-запального процесу в пародонті. У цієї категорії хворих спостерігався повільний прогрес захворювання, гіперемія та набряк ясен, поступове поглиблення зубо-ясневих кишень з гнійними виділеннями, поступовою резорбцією кісткової тканини альвеол, рухомість окремих груп зубів. У 2-ї групи хворих клінічно виявлялась яскрава гіперемія слизової оболонки ясенного краю, яка швидко поширювалася, поглиблення зубо-ясневих кишень спостерігалось без гнійних виділень, прогресували деструктивні зміни в кістковій тканині альвеол, що призводило до рухливості зубів та їх ушкодження за короткий час.

Клінічна картина і імунологічні зміни свідчили про автоімунний компонент захворювання. У 44,1хворих на пародонтит із наявністю супутніх захворювань були виявлені імунологічні порушення з наявністю автоімунного компоненту. Загальна кількість CD-3 лімфоцитів (тотальні Т-клітини) у хворих пародонтитом з наявністю супутніх захворювань (дослід-на група) була помірно знижена в порівнянні з хворими пародонтитом без супутніх захворювань (група співставлення). Аналіз вмісту CD-4-клітин у хворих дослідної групи і хворих з групи співставлення показав, що у хворих дослідної групи рівень Т-лімфоцитів достовірно (р0,05) нижче аналогічно-го показника в групі співставлення. При цьому найменші се-редні величини реєструвались у хворих пародонтитом з перева-гою гнійно-запальних змін в пародонті (таблиця 1) в порів-нянні з хворими пародонтитом з запально-деструктивними проце-сами в пародонті (таблиця 2), в першу чергу в основній групі в порівнянні з групою співставлення.

Вивчення субпопуляційного складу Т-лімфоцитів у хворих пародонтитом на фоні супутньої патології виявило виражений дисбаланс в системі основних імунорегуляторних клітин.

Найбільш значимий дисбаланс в системі імунорегуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів реєструвався у хворих пародонтитом з гнійно-запальними змінами в пародонті, де кратність зни-ження імунорегуляторного індексу CD-4/CD-8 по відношенню до норми 1,7 рази і 1,4 рази в порівнянні з хворими пародонтитом без супутньої патології (р0,05).

У хворих пародонтитом з перевагою запально-деструктивних змін в пародонті кратність зниження імунорегуляторного індексу в основній групі в порівнянні з групою співставлення 1,2 рази. Динаміка змін В-клітин (CD - 22- лімфоцитів) була менш значимою в порівнянні з Т-клітинами .

Максимальна кратність зниження лімфоцитів з фенотипом CD-22 в 1,4 рази відмічалась у хворих пародонтитом з перева-жанням гнійно-запальних змін в пародонті при наявності супутніх захворювань (таблиця 1). Найменші зрушення вмісту в крові В-клітин реєструвались у хворих пародонтитом з пере-вагою гнійно-деструктивних змін в пародонті без супутньої патології (таблиця ).

В-лімфопенія у пацієнтів супроводжувалась зниженням в периферичній крові імуноглобулінів основних класів (А, М, G).

Таблиця 1

Показники клітинного і гуморального імунітету у хворих пародонтитом з перевагою гнійно-запальних змін у пародонті.

Імунні показники

Норма | Порівнювані показники |

Р

Дослідна група

n=45 | Група співставлення n=42

CD-3, абс. | 1,80,01 | 0,90,051,30,1 | 0,05

CD-4, абс. | 1,20,07 | 0,550,030,850,04 | 0,05

CD-8, абс. | 0,50,03 | 0,40,020,450,02 | 0,05

CD-4/CD-8 | 2,40,1 | 1,40,071,90,08 | 0,05

CD-22, абс. | 0,250,02 | 0,150,007 | 0,20,009 | 0,05

ЦІК,

загальн., г/л | 0,90,1 | 3,60,182,70,1 | 0,05

IgА,г/л | 1,80,1 | 0,90,051,40,6 | 0,05

IgМ,г/л | 1,30,1 | 0,70,041,00,05 | 0,05

IgG,г/л | 9,50,2 | 8,20,0258,80,3 | 0,05

Таблиця 2

Показники імунітету у хворих пародонтитом з переважанням

запально-деструктивних змін у пародонті.

Імунні показники

Норма | Порівнювані показники |

Р

Дослідна група

n=27 | Група співставлення n=19

CD-3, абс. | 1,80,01 | 1,20,07 | 1,30,1 | 0,05

CD-4, абс. | 1,20,07 | 0,750,03 | 1,00,04 | 0,05

CD-8, абс. | 0,50,03 | 0,450,02 | 0,50,03 | 0,05

CD-4/CD-8 | 2,40,1 | 1,70,09 | 2,00,09 | 0,05

CD-22, абс. | 0,250,02 | 0,170,01 | 0,220,01 | 0,05

ЦІК,

загальн., г/л | 0,90,1 | 3,20,1 | 2,40,11 | 0,05

IgА,г/л | 1,80,1 | 1,20,06 | 1,60,08 | 0,05

IgМ,г/л | 1,30,1 | 0,90,05 | 1,20,08 | 0,05

IgG,г/л | 9,50,2 | 8,70,03 | 9,10,35 | 0,05

В крові хворих пародонтитом мало місце підвищення вмісту ЦІК, рівень яких корелював з функціональним варіантом пародонтиту. Найбільший рівень ЦІК мав місце в групі хворих з перевагою гнійно-запальних змін в пародонті і наявністю супутньої патології. До моменту стихання клінічних проявів пародонтиту змінені імунні показники мали тенденцію до нормалізації, одначе в жодній із спостережуваних груп хворих повного їх відновлення не наставало.

Залишкові явища імунорегуляторного стану найбільш чітко зберігалися у хворих пародонтитом з перевагою гнійно-запальних змін в пародонті з наявністю супутніх захворювань.

На початку періоду ремісії після досягнення клінічної компенсації супутніх захворювань ліквідувалась Т-лімфопенія, підвищилось число Т-хелперів/супресорів, нормалізувалися імунорегуляторний індекс, рівні імуноглобулінів класів A, M, G. При цьому у хворих спостерігалась позитивна динаміка в клінічній картині пародонтиту.

Враховуючи стан імунного статусу хворих на пародонтит, наявність у хворих одного і більше супутніх захворювань і розвиток, у зв'язку з цим, вторинного імунодефіциту, хворим на пародонтит проводилось комплексне лікування, спрямоване на нормалізацію реактивності організму в цілому, і корекцію запальних, метаболічних, мікроциркуляторних порушень у тканинах пародонта, а також на підвищення місцевої резистентності цих тканин. З метою нормалізації реактивності організму проводилось лікування супутніх захворювань за призначеннями відповідних спеціалістів, загальнозміцнювальне лікування, призначення відповідної дієти, режиму праці та відпочинку, корекція стану імунної системи.

У комплексному лікуванні пародонтиту поряд із загальноприйнятими заходами були використані різні імуномодулятори. Після визначення імунного статусу загальноприйнятими методами, проводився індивідуальний підбір імуномодуляторів. На курс лікування використовувались 1-2 імуномодулятотри. В результаті лікування період ремісії при легкому ступені пародонтиту тривав 10-12 місяців, при середньому ступені - 6-7 місяців, при тяжкому ступені - 3-4 місяці.

З метою запобігання прогресу захворювання додатково до загальноприйнятих методів вторинної профілактики також використовувались імуномодулюючі препарати.

Позитивні результати були отримані у 85,7% пацієнтів дослідної групи, які додатково до загальноприйнятих заходів одержували курс профілактичого лікування імуномодуляторами. У них була досягнута стабілізація патологічного процесу на весь період спостереження. У пацієнтів контрольної групи, у яких проводились тільки загальноприйняті, профілактичні заходи без призначеня імуномодулюючих препаратів, клінічна ремісія спостерігалась у 57,5% випадків.

Розвиток пародонтиту, як показали дослідження, супроводжується послідовним зростанням імунологічних порушень.

У зв'язку з цим стало актуальним вивчення морфологічних змін, що виникають у тканинах пародонта. Морфологічні дослідження були проведені на 47 біоптатах хворих на пародонтит і практично здорових людей (контрольна група), в тому числі 19 біоптатів у хворих на пародонтит із наявністю супутніх захворювань і 11 біоптатів від практично здорових людей. Взяття біопсійного матеріалу виконувалось під провідниковою анестезією за ортодонтичними та ортопедичними показаннями, а також при малоефективності лікування пародонтиту.

При легкому ступені пародонтиту виникає цілий ряд позасудинних структурних змін, а саме в епітелії і стромі ясен. Проведені електронномікроскопічні дослідження дозволили виявити яскраво виражені зміни всіх ланок мікроциркуляторного русла при пародонтиті. Вони можуть бути пусковими під час розвитку запальних процесів.

Виявлені внутрішньосудинні порушення виникають, мабуть, унаслідок розвитку гіперемії в мікроциркуляторному руслі ясен. Виявлені ультраструктурні зміни призводять до застою у всіх відділах мікроциркуляторного русла ясен, підвищення проникності навколосудинної сполучної тканини. Зміни обмінних мікросудин розвиваються поступово і є однією з перших ознак раннього пародонтиту.

По мірі збільшення тяжкості запального процесу в пародонті в епітелії і стромі ясен виникають більш вагомі ультраструктурні зміни, відбувається значна перебудова міжклітинних взаємовідносин. У стромі ясен були виявлені макрофаги, що підтверджує факт виникнення процесів фагоцитозу. Наявність у стромі ясен тучних клітин і лімфоцитів свідчить про зміну імунологічного стану організму у відповідь на розвиток патологічного процесу. При тяжкому ступені пародонтиту, при прогресуванні захворювання виникають значні порушення метаболічних процесів у судинній стінці і, як наслідок цього - атрофічні зміни всіх її складових елементів. Вагомі структурні зміни при тяжкому ступені пародонтиту виникають у капілярах, особливо у венулярних відділах мікроциркуляторного русла ясен.

Таким чином, результати проведених досліджень показали, що у населення, яке проживає в умовах промислового регіону, виникають особливості захворюваності, клінічного перебігу, імунного статусу і морфологічної характеристики пародонтиту, обумовлені комплексним впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, що призводять до розвитку вторинного імунодефіциту у хворих і більш тяжкого перебігу захворювання.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні структури захворювань пародонта та розробки лікувально-профілактичних заходів з урахуванням клінічних, імунологічних і морфологічних особливостей пародонтиту у населення промислового регіону.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.

2.

3.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

АНОТАЦІЯ

Правдін В. В. Клініко-імунологічні і морфологічні аспекти пародонтиту у населення промислового регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія - Українська медична стоматологічна академія, Полтава-2001.

Дисертацію присвячено характеристиці пародонтиту у населення промислового регіону, клініко-імунологічним і морфологічним аспектам захворювання. Вперше вивчена характеристика пародонтиту у населення промислового регіону у зв'язку з соціально-гігієнічним станом території, рівнем здоров'я і факторами ризику, клінічні, імунологічні і морфологічні особливості пародонтиту у осіб, що довгий час знаходились під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища з наявністю супутніх захворювань; розроблені лікувально-профілактичні заходи при пародонтиті у населення промислового регіону.

Одержані матеріали показали, що фактори зовнішнього середовища і ротової порожнини впливають на розповсюдженість захворювань пародонта та їх клінічний перебіг. Встановлена чітко виражена залежність порушень в пародонті від форм і тяжкості перебігу супутніх захворювань.

Ключові слова: пародонтит, населення промислового регіону, клініко-імунологічні, морфологічні аспекти, комплексне лікування.

АННОТАЦИЯ

Правдин В.В. Клинико-иммунологические и морфологические аспекты пародонтита у населения промышленного региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология - Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 2001.

Диссертация посвящена характеристике пародонтита у населения промышленного региона, клинико-иммунологическим и морфологическим аспектам заболевания. Впервые изучена характеристика пародонтита у населения промышленного региона в связи с социально-гигиеническим состоянием территории, уровнем здоровья, факторами риска; клинические, иммунологические и морфологические особенности пародонтита у лиц, длительно находившихся под воздействием неблагоприятных факторов внешней среды и имеющих сопутствующие заболевания; разработаны лечебно-профилактические мероприятия при пародонтите у населения промышленного региона с учетом имунного статуса и морфологической характеристики пародонтита.

Полученные материалы показали, что факторы внешней среды и ротовой полости влияют на распространенность заболеваний пародонта и их клиническое течение. Установлена четко выраженная зависимость нарушений в пародонте от формы и тяжести протекания сопутствующих заболеваний.

Проведенные электронномикроскопические исследования позволили выявить ярко выраженные изменения всех звеньев микроциркуляторного русла при пародонтите. Они могут быть пусковыми при развитии воспалительных процессов. Изменения обменных микрососудов развиваются постепенно и являются одними из первых признаков начинающегося пародонтита.

В комплексном лечении пародонтита наряду с общепринятыми мероприятиями были использованы различные иммуномодуляторы. На курс лечения использовались 1-2 иммуномодулятора. В результате лечения период ремиссии при легкой степени пародонтита длился 10-12 месяцев, при средней степени - 6-7 месяцев, при тяжелой - 3-4 месяца.

С целью предупреждения прогрессирования заболевания, в дополнении к общепринятым методам вторичной профилактики использовались иммуномодулирующие препараты. Положительные результаты были получены у 85,7% пациентов опытной группы.

Ключевые слова: пародонтит, население промышленного региона, клинико-иммунологические, морфологические аспекты, комплексное лечение.

SUMMARY

Pravdin V. V. Clinical-lmmunological and morphological aspects of parodontitis in population of industrial region. A thesis of a scientific degree of a Candidate of Medical Sciences on the Speciality 14. 01. 22 - Stomatology, Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, 2001 - Manuscript.

The thesis is devoted to the characteristics of parodontitis in population of the industrial region, clinical, immunological and morphological aspects of the disease. For the first time there was conducted the characteristics of parodontitis in population of the industrial region in connection with soсio-hygienic condition of the territory, the level of health and factors of risk, clinical, immunological and morphological peculiarities of parodontitis in persons who for a long period of time were under the action of unfavourable factors of surroundings with the presence of the accompanied diseases: there were worried out medical and prophylactic measures in case of parodontitis in population of the industrial regions. The material obtained showed that the factors of environment and oral cavity influence the spreading of parodontium sick-rate and of clinical course. In 44 % of patients suffered form parodontitis with the accompanied diseases there were found some autoimmunic components. The conducted electronomicroscopic investigations allowed to reveal the expressed changes of nearly all links of microcirculatory beds in case of parodontitis. The changes of facial micro vessels are being developed gradually and may be one of the first signs of parodontitis.

Key words: parodontitis, population of industrial region, clinical-Immunological, morphological aspect, complex therapy.