Загальна характеристика роботи
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ
ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
РЕЗНІКОВА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 339.74
Система валютного регулювання в Україні на сучасному етапі
Спеціальність 08.04.01. – фінанси, грошовий обіг і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України.
Науковий керівник: | кандидат економічних наук
Рязанова Надія Сергіївна,
Київський національний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри фінансів.
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук,
професор, заслужений діяч науки і техніки України
Федосов Віктор Михайлович,
Київський національний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри фінансів;
кандидат економічних наук
Панфілова Тамара Олександрівна,
Рада національної безпеки і оборони України,
державний експерт апарату.
Провідна установа: | Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
кафедра фінансів, грошового обігу та кредиту.
Захист відбудеться “20 ” грудня 2001р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.853.01 у Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України за адресою: 01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України за адресою: 01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28.
Автореферат розіслано "19 ” листопада 2001р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент Гейдор І.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.
Актуальність теми. Валютне регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. В залежності від мети валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприє-м-ств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі впливають на розвиток валютних відносин, та відповідним чином коригують валютну політику, що проводиться в державі.
Водночас, у сучасному світі значного розвитку набули інтеграційні процеси, спостерігається зростання рівня відкритості національних економік та їх взаємозалежності. Такі процеси підвищують роль валютного регулювання на національному та міжнародному рівні.
Враховуючи, що валютне регулювання є однією з найбільш динамічних складових як національної, так і світової валютно-фінансових систем, визначення особливостей побудови та розвитку системи валютного регулювання в умовах ринкової трансформації економіки є важливою науковою та практичною проблемою.
Створення дієвої системи валютного регулювання України не можливе без глибокого вивчення теоретичних аспектів, досвіду інших держав світу, існуючої в країні практики, а також перспектив розвитку цієї системи. Саме такий підхід дозволить нашій країні розробити оптимальний режим валютного регулювання, який має відповідати вимогам та особливостям періоду ринкової трансформації економіки. Отже, необхідність удосконалення чинної системи валютного регулювання в Україні, як однієї з обов`язкових умов забезпечення сталого економічного зростання, обумовлює актуальність теми даного дослідження.
В економічній літературі існує чимало робіт, присвячених висвітленню окремих теоретичних та практичних питань валютного регулювання. Проте питання розбудови системи валютного регулювання в Україні в умовах ринкової трансформації економіки, а також особливостей адаптації досвіду проведення відповідних реформ різними країнами потребують узагальнення та розвитку існуючих теоретичних та практичних підходів до питань валютного регулювання. Найбільш відомими авторами цих досліджень є: Брайан Р.С., Браун С., Булатов А.С., Долан Е.Дж., Елайбер Р.З., Ікенгрін Б, Кемп---------белл К.Д., Кемпбелл Р.Дж., Красавіна Л.М., Ліндерт П.Х., Ломакін В.К., Мейєр Г.М., Менкью Н.Г., Пебро М., Платонова І.Н., Фрідмен М.
Вітчизняними економістами, в роботах яких висвітлюються питання валютного регулювання, є: Береславська О.І., Бураковський І.В., Важеєвська Т.А., Василенко Ю.В., Галь В.М., Гальчинський А.С., Гетьман В.П., Гребеник Н.І., Дробязко А.І, Єременко О.К., Кредісов А.І., Лук`яненко Д.Г., Луцишин З.О., Міщенко В.І., Михайличенко С.Ю., Науменкова С.В., Петрик О.І., Плотніков О.В., Пуховкіна М.Ф., Степаненко В.О., Суторміна В.М., Федосов В.М., Філіпенко А.С., Шаров О.М., Юрчишин В.В., Ющенко В.А.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова наукової проблематики Науково-дослідного фінансового інституту при Міні-с-тер-стві фінансів України з 1996 по 2000 р.р. і є продовженням тем: “Зарубіжний досвід пра-во-вого регулювання статусу Центрального банку та його взаємовідносин з Урядом країни” - номер держреєстрації 0198u004281 (автором подані пропозиції щодо можливостей використання зару-біж-ного досвіду регулювання центральним банком валютних операцій), “Проблеми регулюван-ня валютного курсу національної грошової одиниці – гривні” - номер держреєстрації 0198u005986 (автором подані пропозиції щодо визначення паритету купівельної спроможності гривні).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних засад становлення системи валютного регулювання, виявлення особливостей її функціонування в Україні в умовах ринкової трансформації економіки, визначення перспектив її подальшого розвитку.
Досягнення мети дисертаційної роботи потребує вирішення наступних задач:
·
визначити соціально-економічну сутність валютного регулювання в період ринкової трансформації економіки країни;
·
встановити взаємозв`язок між валютним регулюванням на міжнародному рівні та функціонуванням національних валютних систем;
·
проаналізувати практику валютного регулювання України за період 1991-2000 років з метою виявлення особливостей застосування окремих форм валютного регулювання та визначення перспектив його подальшого розвитку;
·
узагальнити досвід розвитку систем валютного регулювання в країнах з розвиненою ринковою економікою та постсоціалістичних країнах, виявити можливості його використання в Україні;
·
визначити напрями розвитку короткострокового валютного регулювання, а також основні принципи розробки та реалізації довгострокового валютного регулювання в Україні.
Об`єкт дослідження – валютне регулювання в Україні на сучасному етапі.
Предмет дослідження – валютні відносини в Україні, які виникають в процесі валютного регулювання.
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення основних задач дисертаційної роботи застосовані різноманітні методи дослідження. З використанням методу аналізу і синтезу та методу статистичних досліджень виявлені особливості застосування окремих форм валютного регулювання в Україні; на основі методу наукової абстракції та методу логічного узагальнення результатів сформульовано пропозиції щодо перспектив подальшого розвитку валютного регулювання в Україні, а також визначено концептуальні засади валютної політики України.
Інформаційною базою дослідження є основні положення Законів України, Указів Президента України, нормативних документів Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації. Опрацьовано законодавчі акти зарубіжних країн та наукові праці провідних вітчизняних та закордонних вчених з питань валютного регулювання, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні мате-ріали МВФ, Світового банку та інших міжнародних фінансових організацій.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які вирішують проблему створення системи валютного регулювання в Україні, визначають її складові в умовах переходу до ринкової економіки в контексті функціонування міжнародної валютної системи. Найбільш вагомі результати, які характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у наступному:
·
уточнено визначення поняття “валютне регулювання”, у якому показано, що поруч із державним регулюванням воно охоплює й систему ринкових регуляторів, як на національному, так і на міжнародному рівнях;
·
розроблено нову класифікацію форм валютного регулювання, виділено форми прямого та непрямого впливу на курс національної валюти та рух іноземних капіталів;
·
виявлено залежність результативності дії форм валютного регулювання від моменту їх впровадження та тривалості, тобто державне валютне регулювання має бути узгоджене з дією об`єктивних економічних законів та іншими напрямами економічної політики країни;
·
доведено необхідність підвищення ролі соціальних та моральних цінностей у валютному регулюванні на сучасному етапі розвитку світової економіки, що пов`язано з потребою протистояти активізації процесу “відмивання” коштів, отриманих незаконним шляхом;
·
розроблені концептуальні засади валютної політики в Україні з урахуванням фінансово-економічних та політичних ризиків як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; виявлено взаємозалежність та взаємозв`язки між цілями короткострокової та довгострокової валютної політики та механізм їх реалізації;
·
сформульовані пропозиції по удосконаленню чинного валютного законодавства України, зокрема, запропоновано структуру проекту Закону України “Про валютне регулювання” та такі його положення, що стосуються:
Ш
механізму обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів;
Ш
регулювання режиму валютного курсу та порядку визначення офіційного валютного курсу;
Ш
термінів повернення резидентами в Україну валютної виручки від експорту товарів (робіт, послуг), а також надходження на митну територію країни товарів за імпортними операціями);
·
виявлено передумови, які необхідні для ефективного використання досвіду валютного регулювання розвинених країн у постсоціалістичних країнах: достатній ступінь розвитку ринкових відносин в постсоціалістичній країні; готовність економічних суб`єктів, в т.ч. держави, до змін; відповідність інструментів валютного регулювання розвинених країн умовам розвитку країни, яка планує їх запроваджувати;
·
встановлено, що на сучасному етапі в Україні ефективно можуть використовуватися такі механізми валютного регулювання країн з розвиненою ринковою економікою, що пов`язані з оптимізацією режиму валютного курсу; особливістю застосування валютних інтервенцій за умови дії плаваючого валютного курсу; репатріацією валютних цінностей;
·
виявлені та сформульовані обмеження при використанні в межах короткострокової валютної політики України окремих форм валютного регулювання прямої дії, зокрема, недоціль-ність зняття валютних обмежень, неможли-вість підвищення рівня конвертованості гривні та застосуван-ня НБУ механізму корекції облікових ставок при регулюванні руху іноземних капіталів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Основні висновки та пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані в діяльності Національного банку України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України; в навчальному процесі при викладанні курсів з питань валютного регулювання; а також науково-дослідними установами.
Висновки автора щодо структури та окремих положень проекту Закону України “Про валютне регулювання”, зокрема, стосовно механізму обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів; регулювання режиму валютного курсу та порядку визначення офіційного валютного курсу; термінів повернення резидентами в Україну валютної виручки від експорту товарів (робіт, послуг), а також надходження на митну територію країни товарів за імпортними операціями, використані Міністерством фінансів України при доопрацюванні проекту Закону України “Про валютне регулювання” (довідка Мінфіну від 21.11.2000 № 082-213).
Пропозиції автора щодо спрощення чинної процедури віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення враховані Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України при розробці проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення” (довідка Мінекономіки від 06.05.2001 № 50-26/787-1).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, де автором науково обґрунтовані теоретичні засади становлення системи валютного регулювання, виявлені особливості її функціонування в Україні в умовах ринкової трансформації економіки, а також визначені перспективи її подальшого розвитку.
Основні результати дослідження відображено в одноосібних авторських публікаціях загальним обсягом 1,8 д.а.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на міжнародній науково-теоретичній конференції “Особливості економічної політики постсоціа-ліс-тич-них країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)” (Київ, Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, 1999); науково-практичній конференції “Проблеми фінансової політики в Україні” (Київ, НДФІ, 2000); Першій міжвузівській науково-практичній конференції “Передумови активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” (Чернівці, Буковинський державний фінансово-економічний інститут, 2000).
Публікації. За результатами дисертації видано 9 наукових праць загальним обсягом 1,8 д.а., з них: 5 одноосібних публікацій у провідних фахових виданнях загальним обсягом 1,3 д.а. та 4 тези виступів на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та 12 додатків. Її повний обсяг становить 211 сторінок, в т.ч. 6 таблиць на 2 сторінках, 7 рисунків на 2,5 сторінках, 12 додатків на 17 сторінках, список використаної літератури, який нараховує 213 найменувань на 16 сторінках.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ.
В першому розділі “Теоретичні основи валютного регулювання” аналізуються основні поняття та елементи, які характеризують систему валютного регулювання, з метою визначення поняття “валютне регулювання”. Детально опрацьовані та проаналізовані основні форми валютного регулювання, які викорис-товуються країнами з розвиненою ринковою економікою, узагальнені особливості їх застосування в постсоціалістичних країнах, запропоновано нову класифікацію цих форм. Доведено об`єктивну необхідність валютного регулювання на міжнародному рівні, визначені його особливості на сучасному етапі та вплив на національні валютні системи.
Валютне регулювання посідає важливе місце в системі економічних відносин: впливаючи на загальний стан економіки країни, валютне регулювання, в свою чергу, значною мірою визначається ним та залежить від ролі держави у міжнародних відносинах.
Складна система економічних взаємозв`язків в галузі валютних відносин має знайти відображення в концентрованому вигляді у визначенні поняття “валютне регулювання”. З точки зору автора існуючі визначення звужують його суть. Необхідно розрізняти поняття “валютне регулювання” та “державне валютне регулювання”.
Виходячи з проведеного автором дослідження суті та ролі валютного регулювання, останнє визначається як система взаємопов`язаних механізмів державного та ринкового регулювання курсу валюти та руху валютних цінностей на національному та міжнародному рівнях.
Щодо поняття “державне валютне регулювання”, то це є сукупність форм та заходів, які запроваджуються уповноваженими державними органами на національному та міжна-род-ному рівнях в межах законодавчо встановленого порядку відповідно до цілей валютної політики.
Аналізуючи теорію та світову практику валютного регулювання та спираючись на запропоноване автором визначення поняття “валютне регулювання”, було розроблено нову класифікацію форм валютного регулювання.
В залежності від їх впливу на курс національної валюти та рух валютних цінностей були виділені форми прямої та непрямої (опосередкованої) дії. До перших відносяться: валютна інтервенція, валютні обмеження, регулювання конвертованості валюти, облікових ставок Національного (центрального) банку та режиму валютного курсу. До форм непрямої дії відносяться: управління валютними резервами (створюються сприятливі умови для застосування інших форм регулювання валютного курсу, зокрема через проведення валютних інтервенцій), а також регулювання платіжного балансу (шляхом регулювання окремих його статей створюються сприятливі умови для стабілізації валютного курсу та руху капіталів). Що стосується таких форм валютного регулювання, як девальвація та ревальвація, то в залежності від діючого в країні режиму валютного курсу вони можуть здійснювати на об`єкт як прямий, так і опосередкований вплив. При фіксованому валютному курсі девальвація (ревальвація) цілеспрямо-вано здійснюється державою задля зниження (підвищення) офіційного валютного курсу. При пла-ваючому валютному курсі девальвація (ревальвація) проводиться державою за допомогою операцій на відкритому ринку, заходів грошово-кредитної полі-ти-ки та інших операцій, які сприяють зниженню (підвищенню) валютного курсу. При цьому очікуваний результат буде отриманий не відразу через певний період часу (лаг).
Зв`язки між рівнями, типами, формами та методами валютного регулювання схематично зображені на відповідному рисунку.
Рис. Зв`язки між рівнями, типами, формами та методами валютного регулювання.
Результативність застосування форм валютного регулювання багато в чому зале-жить від того, на скільки вчасно і на який термін вводилася та чи інша форма. Це пов`язано з необхідністю узго-джувати державне валютне регулювання з дією об`єктивних економічних законів, а також з ін-шими напрямами економічної політики, які проводяться в умовах конкретної економічної ситуа---ції. Те, на скільки вдалим було застосування форм валютного регулювання, харак-те-ри--зується за отри-маним ефектом – стабільністю валютного ринку та курсу грошової одиниці, рівновагою платіжного балансу тощо.
Постсоціалістичні країни викорис--то-вують ті ж форми валют-ного регулювання, що й країни з розви-неною ринковою економікою. Проте їх співвідношення є іншим, оскільки від-різ--няються страте-гічні та поточні цілі та завдання економіки, в т.ч. валютної політики цих країн.
В другому розділі “Організація системи валютного регулювання в Україні” проведено аналіз функціонування системи валютного регулювання в Україні протягом 1991-2000р.р., виявлено особливості застосування різних форм валютного регулювання, проаналізовані основні проблеми в сфері валютних відносин в Україні.
Система валютного регулювання України як суверенної держави почала формуватися в 1991р. і на сьогодні відіграє важливу роль в соціально-економічному розвитку країни. Її створення обумовлювалось необхідністю реалізації нашою державою своїх суверенних прав та обов`язків. На даний час в Україні діє досить розвинена система валютного регулювання з притаманними їй ринковими важелями. Система державного валютного регулювання передбачає можливість застосування всіх його форм. Інфра-струк-тура внутрішнього валютного ринку відповідає вимогам сучасності. Але не зважаючи на все це, си-с---тема валютного регулювання України потребує удосконалення, що дозволить підвищити ефектив-ність її впливу на економіку в цілому.
Протягом 1991-2000р.р. загальною метою дій Уряду та Національного банку України в галузі валютних відносин було досягнення та підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці, але засоби її реалізації обиралися різні: зміни режиму валютного курсу від плаваючого до фіксованого, і навпаки; зняття і встановлення валютних обме-жень; регулювання рівня валютної конвертованості. Але при цьому не завжди враховувалося, що стабільність курсу національної грошової одиниці означає не лише його незмінність, а відповідність економічним реаліям (перш за все, його купівельній спромож-ності).
При регулюванні валютного курсу обов`язково мають бути задіяні ті чинники, які впливають на товарне забезпечення національної валюти. Спрямування зусиль держави лише на коригу-ван-ня співвідношення між попи--том та пропозицією іноземної валюти на внутрішньому ринку при---но--сить короткотривалий результат і не змінює загальної тенден-ції. Яскравим прикладом таких дій держави є валютне регулювання у формі валютної інтервенції та девальвації (ревальва-ції), яке не підкріплюється паралельно створенням засад довгострокового економічного зростання.
Хоча з квітня 2000р. валютний курс гривні залишається стабільним, цей результат валютного регулювання не можна охарактеризувати як стійкий, оскільки не відбулося змін у товарному забезпеченні національної валюти. Разом з тим, невирішеними залишаються питання оптимізації руху валютних цінностей. Зокрема, існують проблеми із залученням іноземних інвестицій, припиненням відпливу капіталу, поверненням раніше вивезених коштів.
Проведений аналіз застосування в Україні протягом 1991-2000р.р. різних форм валютного регулювання дозволяє зробити наступні висновки.
1. Найбільший вплив на розвиток подій на внутрішньому валют-ному ринку (на обсяги торгів інвалютою, рух капіталів, курс національної грошової одиниці тощо), а також на стан зовнішньої торгівлі України мали валютні обмеження та регу-лю-вання режиму валютного курсу.
2. Девальвації та валютні інтер-вен-ції здійснювались, як правило, після значного погір-шення ситуації на внутрішньому валютному ринку з метою недо-пущення різких курсових коливань або значного розриву між офіційним та рин-ко-вим валютними курсами в країні. Суттєвого впливу на стан зовніш-ньої торгівлі або рух капіталів ці заходи не мали, отже, в цьому розрізі ефективність їх застосування була не високою.
3. Регу-лю-вання платіжного балансу не можна оцінити однозначно, оскільки, не зважаючи на досягнуте в 1999 та 2000 р.р. пози-тивне сальдо рахунку поточних операцій, стан окремих його показників викликає значне занепоко-єн-ня. Суттєвою проблемою для України на сьогодні залишається пошук шляхів погашення зовнішньої заборгованості.
Щодо зовнішньої торгівлі, то вичерпавши первинні резерви експорту за умов лібералізації торгівлі, країна постала перед необхідністю розвитку нових конкурентноспроможних експортних секторів та забезпечення достатньої гнучкості для переорієнтації експорту з одного ринку на інший. Труднощі, які виникають при цьому, пов`язані не тільки із необ-хід--ністю підвищення конкуренто-спроможності (в першу чергу, якості продукції), але й зі структурою українського експорту. Негативним чинником зниження обсягів імпорту товарів в останні роки стало па--дін-ня в ньому частки товарів інвестиційного характеру.
4. Проведення державою активної дисконт-ної політики в галузі валютного регулювання було неможливим. Значною мірою це пов`язано з тим, що суттєву перешкоду на шляху іноземних капіталів в Україну складала нестабільність національної економіки. Разом з тим, першочергового вирішення вимагали внутрішньо-господарські проблеми (питання розвитку національного виробництва, виходу економіки з кризової ситуації, припинення економічного спаду тощо). Отже, регулювання руху іноземних капіталів в Україні в найближчій перспективі буде здійснюватися через валютні обмеження.
На сучасному етапі зусилля держави мають спрямовуватись на створення сприятливих умов для вкладення коштів резидентів та нерезидентів в національну економіку, що передбачає стабільність та досконалість законодавчої бази, відсутність різких коливань курсу національної валюти, зниження податкового тиску та інше.
5. Існуючий на сьогодні в Україні рівень конвертованості гривні (повна внутрішня конвертованість) відповідає вимогам часу, і значне його підвищення в найближчий час є не можливим. Об`єктивну основу підвищення рівня конвертованості валюти складають: розвиток національного виробництва, економічне зростання, укріплення позицій України в міжнародних економічних та політичних відносинах. Форсування державою процесу зростання валютної конвертованості може спричинити збитки для національної економіки.
В сучасних умовах значна девальвація гривні в Україні є вкрай небажаним явищем. Це пов`язано з такими особливостями національної економіки, як високий рівень імпортозалежності (частки імпорту у ВВП та в експорті), низька еластичність українського експорту та велике наван-та-ження від обслуговування зовнішнього боргу (у 1997р. кожен чотирнадцятий долар США, отри-ма-ний від загального експорту товарів та послуг, включаючи бартер, мав піти на обслуговування зовнішнього боргу, в 1998р. – кожен восьмий долар США, а в 1999 р. – вже кожен сьомий). При значному падінні курсу гривні тяжкими для національної економіки наслідками стануть розгортання інфляції та посилення навантаження на державний бюджет зовнішнього боргу.
В той же час, і об`єктивних підстав для суттєвої ревальвації гривні в Україні поки що немає. Підвищення курсу гривні в першій половині 2001р. було пов`язане із перевищенням пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку над попитом на неї внаслідок зростання обсягів експорту, пов`язане із сприятливою кон`юнктурою світового ринку. Проте означений процес ревальвації гривні не є стійким, оскільки він не був підкріплений відповідним зростанням купівельної спроможності української валюти. В даний час значні коливання курсу гривні (як девальвація, так і ревальвація) є небажаними для української економіки. Отже, оптимальним рішенням щодо проведення валютно-курсової політики в Україні на сьогодні є підтримання стабільності реального валютного курсу.
Валютне законодавство України потребує удосконалення шляхом приведення його норм у відповідність з вимогами часу, усунення колізій у діючих нормативних актах. Доопрацювання та прийняття проекту Закону України “Про валютне регулювання”, який пройшов перше читання та знаходиться у Верховній Раді України з 31 жовтня 1995р., значно підвищить ефективність валютного законодавства, якщо забезпечить вирішення проблем у цій сфері в межах єдиного правового поля. На думку автора, цей проект у своїй структурі обов`язково має передбачати, серед інших, положення, які регулюють такі проблемні питання в галузі валютного регулювання, як:
·
регулювання НБУ за погодженням з КМУ режиму валютного курсу та порядку визначення офіційного валютного курсу;
·
деякі особливості проведення операцій з валютними цінностями, зокрема:
ь
необхідність повернення резидентами в Україну валютної виручки від експорту товарів (робіт, послуг), а також надходження на митну територію країни товарів за імпортними операціями у визначені терміни (на сьогодні доцільно залишити загальні для всіх 90-денні строки з можливістю їх продовження НБУ за окремими видами експортно-імпортних операцій);
ь
механізм обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів, розмір якого повинен регулюватися шляхом прийняття спеціальних рішень НБУ та КМУ.
Важливе значення для України на сучасному етапі має також підвищення ролі інститутів валют-ного регулювання. Це передбачає, по-перше, чітке окреслення у законодавстві повноважень дер--жавних органів в сфері валютних відносин. А по-друге, ефективне виконання покладених на ці ін--сти--тути функцій. Останнє, крім дотримання виконавчої дисципліни, вимагає також створення таких економічних умов, які дали б змогу органу державного управління реалізувати всі його повно--важення.
В третьому розділі “Перспективи розвитку системи валютного регулювання в Україні” на основі проведеного аналізу функціонування системи валютного регулювання в Україні та з урахуванням узагальнення досвіду зарубіжних країн сформульовано пропозиції щодо шляхів подальшого розвитку системи валютного регулювання в Україні.
Автором доведено, що підвищенню ефективності чинної системи валютного регулювання в Україні сприятиме розробка концептуальних засад валютної політики, до яких відносяться: періодизація; побудова валютної політики у відповідності з тенденціями розвитку відповідних ринкових механізмів та визначеними загальними напрямками розвитку економіки країни; встановлення взаємозалежності та взаємозв`язків між цілями короткострокової та довгострокової валютної політики та механізмами їх реалізації; виявлення факторів, які визначатимуть перспективи розвитку системи валютного регулювання, та наслідків реалізації валютної політики; урахування фінансово-економічних та політичних ризиків як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а також досвіду побудови систем валютного регулювання зарубіжних країн.
Важливе значення для створен-ня дієвої системи валютного регулювання в Україні має узагальнення відповідного досвіду зарубіжних країн. Це дозволяє суттєво знизити державні витрати на пошук шляхів розв`язання існуючих проблем. Автором доведено, що передумовами, які необхідні для ефективного використання досвіду валютного регулювання розвинених країн у постсоціалістичних країнах, є достатній ступінь розвитку ринкових відносин в постсоціалістичній країні; готовність економічних суб`єктів, в т.ч. держави, до змін; відповідність інструментів валютного регулювання розвинених країн умовам розвитку країни, яка планує їх запроваджувати.
Для характеристики перспектив розвитку системи валютного регулювання країни необхідно ви-діляти короткострокові (до 1 фінансового року) та довго-строкові (на 4-5 років) цілі та пріо-ри-те-ти в цій сфері. Відповідно до них та з урахуванням поточних та стратегічних завдань роз-вит-ку національної економіки, мають розроблятися короткострокова та довгострокова валютні політики.
До основних цілей короткострокової валютної політики України доцільно віднести: удосконалення діючої системи валютного регулювання, забезпечення стабільного функціонування національної грошової одиниці, гармонізація інтересів експортерів та імпортерів.
Аналіз практики сучасного валютного регулювання, проведений в дисертаційній роботі, дозволив авторові виділити такі напрями короткострокової валютної політики України: проведення гнучкої політики курсоутворення; вирішення питання репатріації українських капіталів та створення сприятливого інвестиційного клімату для нерезидентів; дедоларизація економіки; поповнення золото-валютних резервів країни з одночасною стерилізацією надлишкового обсягу гривневих коштів та зниження ризику їх знецінення; створення стійкого позитивного сальдо платіжного балансу; удосконалення системи державних інститутів валютного регулювання та валютного законодавства.
Метою довгострокової валютної політики України має бути забезпечення макроекономічної стабільності, створення та підтримання умов довіри до національної валюти. Розвиток системи валютного регулювання в Україні в найближчі 4 роки залежить від напряму стратегії еко--но-міч-ного розвитку нашої країни та темпів реалізації передбачених нею заходів та завдань. Автором відмічено, що особливості економічного розвитку України обумовлюють існування ряду завдань, які мають на меті здійснення довгострокових структурних змін у системі валютного ре-гу-лю-вання, але застосування яких у найближчій перспективі є об`єктивно неможливим та недо-ціль-ним (зокрема, це стосується підвищення рівня конвертованості гривні, зняття валютних обмежень, використання дисконтної політики з метою регулювання руху іноземних капіталів).
Аналіз прогнозів економічного розвитку України в найближчі роки дав змогу авторові встановити фактори, які визначатимуть перспективи розвитку системи валютного регулювання нашої країни:
·
внутрішні: продовження поступового економічного зростання; збереження позитивного сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу; збіль-шення надходження іноземних інвестицій завдяки дотриманню Урядом України жорсткої бюд-жетної політики і послідовному зменшенню податкового навантаження; скорочення від-пливу капіталів; подальша лібералізація зовнішньої торгівлі; спрямування зусиль держави на посилення процесів інтеграції України до ЄС; сприятлива зовнішня кон`юнктура;
·
зовнішні: збільшення темпів економічного зростання країн, які є головними торговельними партнерами України; поступове зростання процентних ставок більшості західних країн з метою недопущення розгортання інфляційних процесів; посилення глобальної конкуренції завдяки технологічній революції в комунікаціях.
Разом з цим, автором визначені можливі ризики прогнозів розвитку сфери валютних відносин, серед яких: світові політичні та фінансові кризи, зміна зовнішньої кон`юнктури не на користь України (коливання цін на енергоносії, процентних ставок на кредитному ринку та т.і.), зміна умов співпраці з міжнародними організаціями – зовнішні ризики, а також кардинальна зміна курсу економічних реформ в країні, непродума-ність та непослідовність державних рішень, розгортання енергетичної кризи, тощо - внутрішні ризики.
До основних наслідків реалізації довгострокової валютної політики України слід віднести: підвищення купівельної спроможності гривні та забезпечення стійкої рівноваги внутрішнього валютного ринку; збільшення обсягів іноземних інвестицій в Україну; зростання валютних резервів країни; використання дисконтної політики як форми валютного регулювання.
ВИСНОВКИ.
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо формування системи валютного регулювання в Україні в умовах ринкової трансформації еко-номіки. Для цього науково обґрунтовані теоретичні засади становлення системи валютного регу--лювання, виявлені особливості її функціонування в Україні на сучасному етапі, а також визначе-ні перспективи її подальшого розвитку. В результаті проведеного дослідження автором сформу-льо-вано наступні висновки і пропозиції по удосконаленню системи валютного регулювання в Україні:
1.
Розуміння суті валютного регулювання значною мірою визначає характер дій держави у цій сфері, дозволяє виявити глибинні взаємозв`язки між валютним регулюванням та економікою в цілому. Валютне регулювання не слід ототожнювати тільки з державним регулюванням, а необхідно розглядати як систему, що включає, поруч з державним, ринкове регулювання, які, в свою чергу, можуть здійснюватись як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Заходи держави мають посилювати та доповнювати дію ринкових механізмів, а не суперечити їм. Саме такий підхід дозволяє досягти бажаних результатів в сфері валютного регулювання в більш стислі терміни, а також із значною економією бюджетних коштів.
2.
На сучасному етапі розвитку світової економіки підвищується роль держави у валютному регулюванні. Зростання відкритості національних економік та посилення у зв`язку з цим загрози “імпортування нестабільності” обумовлюють необхідність такого процесу. Крім того, стан валютних відносин на національному рівні, особливо країн, що знаходяться в стадії ринкової трансформації, потребує активного втручання держави.
В сучасних умовах підвищується необхідність державного валютного регулювання і на міжнародному рівні. Зміни валютної політики одних держав можуть суттєво впливати на національні економіки інших. Фінансова криза 1997-1998 років, що набула світового масштабу, підтвердила актуальність глобалізації державного валютного регулювання.
3.
Ефективність державного валютного регулювання залежить від того, економічним чи адміністративним методам надається перевага. Найбільші результати дають економічні методи: коли для досягнення поставленої мети держава створює суб`єктам господарської діяльності сприятливі умови, які заохочують їх до необхідних дій. І навпаки, адміністративні методи валютного регулювання не завжди дозволяють досягти встановлених цілей через відсутність достатніх для цього стимулів.
4.
Діюча система валютного регулювання України потребує удосконалення. Це передбачає: погодженість дій держави з ринковими механізмами; підвищення якості валютного законодавства, зростання ролі державних інститутів в сфері валютного регулювання, удосконалення механізмів застосування форм валютного регулювання.
В процесі удосконалення системи валютного регулювання в Україні доцільно використовувати досвід зарубіжних країн. На сучасному етапі в Україні ефективно можуть бути застосовані такі механізми валютного регулювання країн з розвиненою ринковою економікою, що пов`язані з оптимізацією режиму валютного курсу; особливістю застосування валютних інтервенцій за умови дії плаваючого валютного курсу; репатріацією валютних цінностей.
5.
Удосконалення чинного валютного законодавства є одним з пріоритетних на даний час напрямків реформування системи валютного регулювання в Україні. Термінового доопрацювання та прийняття потребує проект Закону України “Про валютне регулювання” (автором запропоновано його структуру та положення, які стосуються механізму обов`яз-кового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів; регулювання режиму валютного курсу та порядку визначення офіційного валютного курсу; термінів повернення резидентами в Україну валютної виручки від експорту товарів (робіт, послуг), а також надходження на митну територію країни товарів за імпортними операціями).
6.
Підвищенню ефективності чинної системи валютного регулювання в Україні сприятиме розробка концептуальних засад валютної політики. Цей процес має передбачати: виділення короткострокових (до 1 фінансового року) та довгострокових (на 4-5 років) цілей валютної політики; встановлення взаємозалежностей між ними та механізму їх реалізації; побудову валютної політики у відповідності з тенденціями розвитку відповідних ринкових механізмів та визначеними загальними напрямками розвитку економіки країни; виявлення факторів, які визначатимуть перспективи розвитку системи валютного регулювання, та наслідків реалізації валютної політики; урахування фінансово-економічних та політичних ризиків як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а також досвіду побудови систем валютного регулювання зарубіжних країн.
7.
При визначенні перспектив розвитку системи валютного регулювання України обов`язково мають враховуватися особливості валютних політик зарубіжних країн, оскільки економіка України є відкритою, а отже, залежною певною мірою від дій основних зовнішньоекономічних партнерів.
Ефективність як короткострокової, так і довгострокової валютної політики, багато в чому залежить від іміджу країни в світі. Його покращання потребує, крім стабільного економічного зростання, підвищення ролі України у міжнародних фінансових організаціях та посилення її позицій на світовій політичній арені.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ.
Статті в наукових фахових виданнях:
1.
Резнікова О.О. Необхідність застосування валютних обмежень в період ринкової трансформації економіки // Банківська справа. – 1999. – №6. – С.50-53. – 0,2 д.а.
2.
Резнікова О.О. Валютне регулювання на міждержавному рівні та його вплив на на-ціональну валютну систему // Банківська справа. – 2000. – №4. – С.50-52. – 0,1 д.а.
3.
Резнікова О.О. Особливості валютного регулювання в країнах з перехідною економікою// Наукові праці НДФІ. – 2000. – Вип. 9. – С.85-93. – 0,4 д.а.
4.
Резнікова О.О. Місце платіжного балансу в системі валютного регулювання // Наукові праці НДФІ. – 2000. – Вип. 10-11. – С.96-101. – 0.3 д.а.
5.
Резнікова О.О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання // Фінанси України. – 2001. – №7. – С.16-21. – 0,3 д.а.
Тези доповідей на конференціях:
6.
Резнікова О.О. Деякі питання інтеграції України до ЄС // Матеріали наук.-прак. конф. ”Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі”. – Вип.1, част.1.– Чернівці. – 2000. – С.247-250. – 0,1 д.а.
7.
Резнікова О.О. Місце платіжного балансу в системі валютного регулювання // Матеріали наук.-практ. конф. “Проблеми фінансової політики в Україні”. – К.: НДФІ.–2000.–С.194-196.– 0,1 д.а.
8.
Резнікова О.О. Особливості валютного регулювання в умовах ринкової трансформації економіки // Матеріали VII міжнар. наук.-теор. конф. “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)”.– К.: Ін.міжнар.відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. – 1999. – С.74–78. – 0,2 д.а.
9.
Резнікова О.О. Місце валютного регулювання в системі економічних відносин // Мате-рі-а-ли першої міжвузівської наук.-практ. конф. “Проблеми активізації регіональної інвести-ційної політики в сучасних умовах”. – Дніпропетровськ. – 2000. – С.404-406. – 0,1д.а.
АНОТАЦІЯ.
Резнікова О.О. Система валютного регулювання в Україні на сучасному етапі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Київ, 2001.
Дисертація присвячена питанням розбудови системи валютного регулювання в період ринкової трансформації економіки України. На основі проведеного автором комплексного аналізу організації системи валютного регулювання в Україні у 1991-2000 р.р виявлені основні недоліки у її функціонуванні та запропоновані шляхи їх усунення. З урахуванням можливостей використання в Україні досвіду валютного регулювання зарубіжних країн визначені напрями короткострокової та довгострокової валютної політики України.
Ключові слова: валютне регулювання, паритет купівельної спроможності, девальвація, ревальвація, валютна інтервенція, режим валютного курсу, валютні резерви, валютні обмеження, конвертованість, платіжний баланс, ефективність.
АННОТАЦИЯ
Резникова О.А. Система валютного регулирования в Украине на современном этапе. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности – 08.04.01 – Финансы, денежное обращение и кредит. – Научно-исследовательский финансовый институт при Министерстве финансов Украины, Киев, 2001.
Диссертация посвящена вопросам построения системы валютного регулирования в период рыночной трансформации экономики Украины. В ходе исследования теоретических основ валютного регулирования уточнена фор-му---ли--ровка понятия “валютное регулирование”. Проведен детальный анализ форм валютного регу-ли-рования, которые используются странами с развитой рыночной экономикой, обобщены особен-ности их использования в постсоциалистических странах, разработана новая классификация этих форм.
На основе проведенного автором комплексного анализа организации системы валютного регулирования в Украине в 1991-2000 г.г. выявлены основные проблемы в её функционировании и пре--д--ложены пути их устранения. Доказано, что повышению эффективности системы валютного ре---гулирования в Украине будет способствовать разработка концептуальных основ валютной по-ли-тики. С учётом возможностей использования в Украине опыта валютного регулирования зару-беж-ных стран определены направления краткосрочной и долгосрочной валютной политики Украины.
Выделены факторы, которые будут определять перспективы развития системы валютного регулирования Украины, установлены риски прогнозов развития сферы валютных отношений, а также определены последствия реализации долгосрочной валютной политики.
Ключевые слова: валютное регулирование, паритет покупательной способности, девальвация, ревальвация, валютная интервенция, режим валютного курса, валютные резервы, валютные ограничения, конвертируемость, платежный баланс, эффективность.
SUMMARY
Reznikova O.A. System of currency regulation in Ukraine at the present stage. - Manuscript.
Research for a candidate’s degree in economic sciences by speciality 08.04.01 – Finances, money turnover and credit. – Institute for financial research, Ministry of Finance of Ukraine, Kiev, 2001.
The research paper is devoted to construction of system of currency regulation in Ukraine in the market transformations period. The basic deformities were exposed and means of their liquidations were proposed on the basis of the complex analyze of the organization of the Ukrainian currency regulation system during 1991-2000 years. The ways of short- terms and long-terms currency politic were projected taking into account
