НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Шаповалов Євген Анатолійович

УДК 336.778

ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: Плотніков Олексій Віталійович, доктор

економічних наук, професор, завідувач відділу

міжнародних валютно-фінансових відносин

Інституту світової економіки і міжнародних

відносин НАН України

Офіційні опоненти: Федосов Віктор Михайлович, доктор економічних

наук, професор, завідувач кафедри фінансів

Київського Національного економічного

університету

Корякін Іван Михайлович, кандидат економічних

наук, керівник департаменту по роботі з

корпоративними клієнтами АКБ Сітібанк (Україна)

Провідна установа

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра світового господарства та міжнародних економічних відносин, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться “ 4 ” жовтня 2001 року о 15-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.176.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030 м. Київ – 30, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030 м. Київ – 30, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий “3” вересня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Використання в Україні світового досвіду похідних фінансових інструментів є ключовою передумовою ефективної реалізації процесу інтеграції валютно-фінансового ринку України у світову економіку і міжнародні валютно-фінансові відносини. Крім цього, для України нагальною потребою виступає вдосконалення кредитно-фінансового і валютно-грошового ринку та сегменту деривативів зокрема, що сприятиме стабілізації національної економіки при її входженні у світове господарство.

З цих позицій цілком очевидна актуальність обраної проблематики дисертаційного дослідження, оскільки можна стверджувати, що подальше формування і розвиток ринку похідних фінансових інструментів, залежить від того, наскільки ефективним є теоретично-методологічний і науково-практичний підхід щодо світового досвіду функціонування ринку деривативів. З огляду на це доцільним є дослідження найбільш придатного до впровадження досвіду зарубіжних країн на різних етапах становлення ринку похідних фінансових інструментів з урахуванням сучасної національної специфіки української економіки. Більш того, своєчасність дослідження обумовлюється значимістю вивчення як теоретичного, так і практичного досвіду різноманітних підходів щодо розвитку ринку міжнародного опціону з огляду на необхідність повномасштабної інтеграції України до світового ринку похідних фінансових інструментів.

Значна увага вищезазначеній проблематиці приділена як вітчизняними, так і зарубіжними вченими-дослідниками. Суттєвий внесок в розробку теоретично-практичних проблем, що пов’язані з функціонуванням ринку похідних фінансових інструментів містять праці таких зарубіжних вчених-міжнародників у сфері міжнародних фінансів, як Баклеу А., Блек Ф., Блейк Д., Джонк М. Д., Галиц Л., Гітман Л. Дж., Граббе Дж. О., Кларк Р. Дж., Колб Р. У., Мердон Дж., Мерсер В., Скоулз М., Сорос Дж. та міжнародної економіки, як Кейнс Дж. М., Майер Г., Манків Н. Г., Портер М., Томпсон П., Френклін Р., Харріс Дж. М.

В наукових працях таких російських економістів, як Первозванський А. А., Платонова І. М., Уткін Е. А., Фельдман А. Б., Черкасов В. Е., Чесноков А. С., Шведов А. С. та фінансистів, як Балабушкін А. Н., Буренін А. Н., Іванов К. В., Кандінська О. А., Коркунов А. В., Круглов А. Б., Лесінський С. В., також досліджуються питання щодо формування, розвитку та функціонування світових ринків деривативів.

Проблеми використання в Україні світового досвіду похідних фінансових інструментів у вітчизняній економічній літературі висвітлені дуже недостатньо, але в деяких працях таких українських вчених-фінансистів, Кулицький С. П., Лисяк Л. В., Міщенко В. І., Мозговий О. М., Плотніков О. В., Степаненко В. О., Сенищ П. М., Сохацька О. М. досліджуються питання міжнародних валютно-фінансових відносин. Ці проблеми висвітлюють такж і Барановський О. І., Губський Б. В., Іванченко В. В., Лукінов І. І., Найдьонов В. С., Науменко В. О., Новицький В. Є., Філіпенко А. С., Соколенко С. І. та інші.

Проте, переважна більшість наукових праць цих вітчизняних дослідників-економістів присв’ячена вивченню загальноекономічних питань міжнародних валютно-фінансових відносин, а сегмент похідних фінансових інструментів світового ринку як ефективний засіб входження України в світогосподарські відносини не розглядався. Тому, як з теоретичної, так і з практичної точки зору, необхідність подальшого, більш глибокого дослідження світового досвіду деривативів, і зокрема опціонів, обумовлюється відсутністю належної науково-методологічної бази для формування та розвитку ринку похідних фінансових інструментів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційного дослідження були представлені автором в рамках науково-дослідних тем відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України: “Інтеграція валютно-фінансової системи України в сучасні світогосподарські відносини” (номер державної реєстрації №0199У000992) (1999-2000 рр.); “Валютно-фінансові аспекти глобалізації світової економіки” (2001-2002 рр.); на замовлення Міністерства у справах науки і технологій України (тема 7.2/2036-№2/912-97 “Розвиток валютно-фінансової системи України в умовах ринкової трансформації економіки” (1997-1999 рр.)).

Мета і задачі дослідження полягають в науково-практичному обґрунтуванні необхідності ефективного використання в Україні похідних фінансових інструментів на основі систематизації і узагальненні визначених тенденцій розвитку і функціонування світового ринку деривативів.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні сформульовано наступні завдання роботи:

·

·

·

·

·

Об’єктом дисертаційного дослідження є валютно-фінансова система міжнародних економічних відносин.

Предмет дослідження – похідні фінансові інструменти в контексті здійснення ефективних ризикових стратегій хеджування.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплексний і системний аналіз досліджуваних явищ, діалектичний та історичний методи пізнання, критичне використання доробків економічних теорій, що лежать в основі реформування постсоціалістичних економік та регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин. Статистично-інформаційною базою дослідження є аналітичні матеріали ООН, Групи Світового банку, МВФ, вітчизняні та зарубіжні періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному:

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Практичні рекомендації, сформульовані в дисертаційному дослідженні, дають можливість врахувати сучасні тенденції світового ринку похідних фінансових інструментів в умовах глобалізації. Висновки та основні положення дисертаційної роботи використовувались у відділі міжнародних валютно-фінансових відносин ІСЕМВ НАН України при підготовці аналітичного матеріалу на замовлення МЗС України “Вплив глобальної фінансової кризи на систему міжнародних відносин” (2000 р.), а також під час навчання в Об’єднаному Віденському Інституті за спеціальністю “Прикладна макроекономічна політика” (вересень 2000 р. – грудень 2000 р.).

Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі викладання відповідних розділі курсів “Міжнародні економічні відносини”, “Міжнародні валютно-фінансові відносини” та спецкурсів, які стосуються міжнародних інвестицій та інвестиційної діяльності.

Основний внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України протягом 2000-2001 років.

Результати дисертаційного дослідження мали своє відображення в аналітичних матеріалах науково-практичних конференцій, круглих столів: “Національний капітал та його роль у подоланні кризових явищ в Україні” (Київ, 10 лютого 1999 р.) (наукові тези на тему: “Аналіз ключових передумов формування ринку деривативів в Україні”), “Платіжна криза в Україні та економічне зростання” (Київ, 11 жовтня 2000 р.) (наукові тези на тему: “Розвиток ринку похідних фінансових інструментів в умовах платіжної кризи в Україні”).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в трьох особистих роботах, що опубліковані в науково-практичних виданнях, загальним обсягом 1,5 др. арк.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаної літератури та додатків.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОХІДНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО

ФІНАНСОВОГО РИНКУ

1.1. Теоретико-методологічні засади функціонування похідних фінансових інструментів

1.2. Формування і розвиток ринку деривативів на сучасному етапі

1.3. Основні характеристики і особливості опціонів

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ

ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

2.1. Основні характеристики ризиків опціонних контрактів

2.2. Основні принципи і моделі визначення ціни міжнародного опціону

2.3. Порівняльний аналіз ризикових стратегій хеджування

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ РИНКІВ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ

ЕКОНОМІКОЮ У СВІТОВІЙ РИНОК ДЕРИВАТИВІВ

3.1. Сучасні тенденції розвитку ринків похідних фінансових інструментів у країнах Центральної та Східної Європи

3.2. Дослідження перспективних факторів впливу на функціонування сегменту похідних фінансових інструментів ринків, що формуються

3.3. Наслідки та перспективи входження валютно-фінансового ринку України у світовий ринок деривативів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Обсяг дисертаційної роботи. Основний зміст викладено на сторінках ( друкарських аркуша), містить таблиць, рисунки. Список використаних джерел займає 12 сторінок та нараховує 191 найменування. додатків займають сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано актуальність, визначено мету та завдання дисертаційного дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, їх зв’язок з аналітичними програмами, дана його загальна характеристика.

У першому розділі досліджено місце і роль похідних фінансових інструментів в системі світового фінансового ринку на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин. Розкривається зміст та еволюція теоретико-методологічних засад функціонування механізму похідних фінансових інструментів.

В цілому в Україні існує дві позиції щодо державної політики в сфері зарубіжних портфельних інвестицій. Перша грунтується на тому, щоб дозволити вільне пересування фінансів через кордон України та відстоює принаймні рівність резидентів і нерезидентів, а то й надання певних пільг іноземним інвесторам. Друга позиція полягає у проведенні політики протекціонізму та обмеженні діяльності іноземного капіталу з огляду на потреби національної безпеки та загрозу економічних криз. Така подвійність підходу до державного регулювання іноземних інвестицій в Україні відображає методологічне протистояння лібералізму та кейнсіанського підходу.

Достатньою умовою для того щоб назвати опціонну угоду міжнародною є належність сторін до різних країн. Отже міжнародним ми можемо назвати такий опціонний контракт, який здійснюється між резидентом та нерезидентом. Опціон є міжнародним у тому випадку, якщо його покупка чи, навпаки, продаж призводить до зміни платіжного балансу країни. Звідси випливає, що іноземна валюта, у якій здійснюється розрахунок за опціон, не є ознакою його міжнародного характеру, а об'єктивним наслідком міжнародної опціонної угоди.

В Україні головною проблемою є пошук шляхів для подолання економічного занепаду. У цьому контексті міжнародний ринок капіталів виступає об’єктом особливої зацікавленості вітчизняних вчених-економістів, як можливе джерело ресурсів для фінансування економічного зростання. Зокрема, з такої ж точки зору розглядають деривативи.

Таким чином, ні опціони, ні ф’ючерси, ні інші похідні фінансові інструменти не можуть суттєво сприяти залученню іноземних капіталів особливо в умовах трансформаційного періоду, який характеризується несформованістью національного ринку цінних паперів, а тому не може виконувати свої функції, не спираючись на ефективний реальний сектор національної економіки.

На основі проведеного аналізу в дисертаційні роботі зроблено висновок про те, що уряди країн з перехідною економікою і країни, що розвиваються, повинні ясно усвідомити, як використовуються похідні фінансові інструменти і яку дію вони можуть спричиняти на фінансові ринки, що лежать в їх основі.

Похідні фінансові інструменти можуть приносити беззаперечні вигоди цим країнам, в тому числі за рахунок хеджування доходів в сировинному секторі чи фінансових ризиків, пов’язаних з певними проектами. Разом з тим у випадку їх поспішного втілення вони можуть піддавати фінансові установи цих країн надмірному ризику.

Крім того, ці інструменти не можна вважати найкращим засобом розвитку місцевих фінансових ринків як місця мобілізації капіталів для потреб місцевих підприємств і економічного розвитку, так як значна частина засобів може втягуватися в спекулятивні інвестиції, що здійснюються в розрахунку на отримання високих прибутків від зміни курсів акцій та облігацій. Більше того, збитки від фінансових криз, пов’язаних з обігом деривативів, легше відшкодовуються в країнах з розвинутою ринковою економікою.

В дисертаційному дослідженні особлива увага акцентується на те, що базисним активом опціону може виступати не лише фінансовий інструмент, який дозволяє здійснити його фізичне виконання, а й деякі індикатори стану ринку.

Наприклад, різноманітні індекси, які виступають ключовим параметром ринкової вартості певної групи цінних паперів або інших фондових інструментів. Цей показник відображає як стан національного фондового ринку загалом, так і конкретного ринку цінних паперів, а також стан ринку цінних паперів декількох галузей або ринку окремої галузі, що заснований на цінах всіх або одного виду цінних паперів.

В дисертації грунтовно досліджуються основні характеристики різних видів опціонів. Наприклад, валютні опціони, подібно іншим видам опціонів, надають широкі можливості для інвестування. Однак це інвестування пов'язане з ризиком для інвесторів через коливання вартості закладених в їх основу параметрів. Так само, як опціони на фондові інструменти оцінюються з урахуванням цін на закладені в їх основу акції, валютні опціони оцінюються в залежності від курсу закладеної в їх основу іноземної валюти по відношенню до долара.

Аналогічно, ціни на крос-курсові опціони залежать від відношення вартості закладеної в опціон валюти до вартості валюти, якою торгують.

При роботі з опціонами на іноземну валюту з розрахунком готівкою необхідно враховувати наступне:

·

·

Для ефективного управління ризиками по валютних опціонах необхідно враховувати особливості валютного ринку, оскільки валютний курс часто зазнає дії офіційних і неофіційних контрольних і регулятивних механізмів з боку уряду. Це спричиняє особливий ризик при торгівлі валютними опціонами, оскільки названі заходи спричиняють різку зміну курсу або сприяють встановленню курсу валюти, відмінного від ринкового. З іншого боку, на нашу думку, валютні опціони відкривають широкі можливості для інвестування і хеджування ризиків інвесторів, що виникають внаслідок коливань валютного курсу.

У другому розділі на основі аналізу формування і розвитку фінансового механізму міжнародного опціону досліджено різноманітні варіанти ризикових стратегій хеджування опціонами.

В дисертаційному дослідженні виявлено головні характеристики опціонних контрактів, яким властиві специфічні ризики, що призводять до значних інвестиційних втрат внаслідок:

-

-

-

Одним із складних способів зниження ризику є розрахункові індексні опціони, ціни на яких визначаються по цінах відкриття відповідних цінних паперів на фондовому ринку. В разі виконання розрахункових опціонів для цілей хеджування (страхування) структура інвестиційного портфелю повинна оптимально співпадати із структурою індексу, в противному випадку рівень ризику підвищується;

Валютний опціон має багато спільного із страхуванням: він є більш складною операцією ніж простий обмін валюти, а тому передбачає премію за ризик. Валютний опціон вимагає ретельного розрахунку і точних прогнозів динаміки валютних курсів. Використовується в трьох випадках:

1)

2)

3)

Валютні опціони також ефективно використовуються в умовах здійснення національним урядом політики плаваючого валютного курсу.

Всебічний аналіз найбільш поширеної моделі Блека-Шоулса для визначення цін опціонів (в 1972 р. вперше опублікували практичну теорію ціноутворення опціонів) показує, що вона базується на наступних принципах і має такі переваги:

·

·

·

Головними перевагами моделі Блека-Шоулса є те, що вона базується на теорії волатильності ринків, яка може бути майбутньою, історичною, прогнозованою та сезонною і кількісно вимірює кожну з них. Крім цього, модель має ту перевагу, що в неї введений параметр, який характеризує ринковий контракт і називається коефіцієнтом хеджування – визначає швидкість ціни опціону в залежності від ринкової ціни (фактично це коефіцієнт еластичності премії від ринкової ціни). Його використання дозволяє оцінити потенційний ризик і уникнути ризики від несприятливих змін ринкових цін.

Сутність ринкової стратегії хеджування полягає в знаходженні точки перетину графіку будь-яких колл-опціонів з горизонтальною віссю, тобто в знаходженні точки зламу динаміки ціни страйк і ціни беззбитковості. Якщо ринкові ціни на інвестиції будуть нижчі від ціни страйк, то купівля колл-опціону є неприбутковою; і навпаки при перевищенні ринковими цінами оцінки (страйк+премія) опціон буде прибутковим і його поточна вартість буде збільшуватися прямо пропорційно до зміни ринкових цін. Важливо те, що у більшості випадків збиток по опціонах може бути істотно меншим від збитку, що виникає при прямій купівлі акцій.

В рамках ризикових стратегій хеджування використовується стратегія довгого колл-опціону “90/10”, яка означає, що 10% інвестиційних засобів вкладаються в довгі колли, а 90%, що залишилися – в цінні папери грошового ринку. Ця стратегія забезпечує як високу віддачу від опціонів, так і обмежений ризик щодо цінних паперів. Дана стратегія використовується також для страхування валютних ризиків: експортери купують валютний колл, щоб застрахуватися від “сильної” валюти і одержати вигоди від підвищення курсу національної валюти. І навпаки, отримуючи колл із страйком імпортери страхуються від зниження її курсу, встановлюючи нижню межу і доларової вартості.

Стратегія короткого колу, властива іншій стороні колу – продавцю опціону, що несе необмежений ризик у випадку зростання ціни активу у порівнянні із страйком, але в той же час, розраховуючи на максимальний доход у розмірі премії при падінні ціни активу нижче страйку, чи при незмінності цін. Точка беззбитковості дорівнює страйку з премією.

Найбільш поширеними ризиковими стратегіями використовуються також довгий пут – позиція покупця при продажу базисного активу продавцю за ціною страйк; короткий пут – стратегія властива продавцю опціону (точка беззбитковості – страйк за мінусом премії). На базі цих базових ризикових позицій побудовані інші не менш поширені ризикові стратегії, які визначають поведінку інвестора і покупця акції на фондовому ринку і в зв’язку з цим формують оптимальну модель діяльності компаній і фірм на ньому.

Грунтовний аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вищеописані ризикові стратегії хеджування мають виключне значення для розробки оптимальної і безпомилкової політики фірм на фондовому ринку, вони гарантують їх беззбитковість і ефективність, а тому повинні творчо вивчатися українськими бізнесменами і практично використовуватися в умовах національного фондового ринку. Разом з цим, вони значно знижують можливість фінансової кризи в Україні, оскільки вони перешкоджають появі в країні фіктивного спекулятивного капіталу, який є джерелом інфляції і банкрутства українських підприємств.

У третьому розділі розглядаються проблеми інтеграції ринків похідних фінансових інструментів країн з перехідною економікою з урахуванням сучасних тенденцій розвитку національних валютно-фінансових систем. Досліджено перспективні фактори впливу на функціонування сегменту похідних фінансових інструментів ринків, що формуються. Виявлено основні наслідки та ключові перспективи входження валютно-фінансового ринку України в світовий ринок деривативів.

Характерною рисою розвитку ринку похідних фінансових інструментів країн Центральної та Східної Європи стало те, що він почав формуватися з середини 70-х років і в своєму становленні пройшов декілька етапів.

Так, перший етап характеризується переважанням на всіх біржах торгів валютними контрактами на долар США, що були надзвичайно популярними в період високої інфляції та різкої динаміки валютного курсу. Після введення валютного коридору багатьма країнами ЦСЄ волатильність контрактів на долар США значно знизилась, що при існуючих на той час розмірах застав не могло давати операторам значних прибутків. Ринок деривативів втратив спекулятивну складову.

Другий етап пов’язаний з введенням в обіг контрактів, базовим активом яких виступали державні короткотермінові безкупонні облігації. Перші торги організовані наприкінці 1980-х років, а масовий інтерес учасників до цього ринку проявився в середині 1990-х років.

Третій етап характеризувався зростанням обсягів торгів ф’ючерсами на акції приватизованих підприємств. На зміну розрахунковим контрактам на короткотермінові облігації прийшли ф’ючерсні контракти на корпоративні цінні папери. На останніх етапах розвитку фондового ринку вперше в країнах ЦСЄ зроблені спроби введення контрактів на індекси ринку. На біржових ринках розвинених країн Заходу переважну частину обороту строкових майданчиків складають саме розрахункові контракти з абстрактною базою, в основному на різноманітні фондові індекси.

За десятиріччя роботи східноєвропейський біржовий ринок деривативів набув чітких обрисів. Визначилась група бірж, що займаються організацією торгів похідними контрактами і здатних забезпечити прийнятну надійність і ліквідність (наприклад, товарна і фондова біржі в Будапешті). Стабільно зростає число учасників ринку та обсяги торгів. Склад суб’єктів ринку з моменту формування даного сегменту фінансового ринку за минулі роки майже не змінився. В ролі хеджерів виступають крупні комерційні банки, фінансові компанії та їх клієнти, що володіють великими інвестиційними засобами в базовому активі.

Біржовий ринок похідних фінансових інструментів в країнах ЦСЄ розвивається в умовах здорової конкуренції, що дозволяє суттєво розширити коло учасників ф’ючерсного сегменту ринку похідних фінансових інструментів. Незважаючи на те, що опціонні контракти були введені в обіг практично одночасно з ф’ючерсами, даний сегмент ринку поки що не отримав належного розвитку.

Серед основних причин малого обсягу опціонної торгівлі в країнах ЦСЄ можна виділити:

-

-

-

-

В основному операції з опціонами на фінансовому ринку країн ЦСЄ здійснюються з цінними паперами та іноземними валютами (долар США, німецька марка). На відміну від розвинених західних країн, ринок валютних опціонів в країнах ЦСЄ став розвиватися швидше, ніж ринок опціонів на цінні папери.

Україна належить до країн, в яких фондовий ринок тільки починає розвиватися, що привносить елемент невизначеності по відношенню до структури ринку, його регулюванню та напрямку розвитку. Крім того, Україна є країною з перехідною економікою, для якої характерні певні проблеми та кризові явища. Перехід країни від однієї економічної системи до іншої викликав падіння ВВП і зниження рівня заощаджень населення до того значення, коли обсяг цих заощаджень, що реалізується через банки та інші фінансові організації, є недостатнім для підтримання високої ліквідності фондового ринку за рахунок місцевих ресурсів.

Через відсутність продуманої фінансово-економічної політики значна частина галузей української економіки практично втратила свою привабливість для потенційних інвесторів. На фоні цього протягом останніх років мало місце значне переливання капіталу в невиробничу сферу. Причому модель розвитку фінансового та фондового ринків, яка реалізувалася протягом останнього часу в Україні, сприяла поглибленню цього процесу. Значна частина оборотних коштів підприємств була вилучена з реального виробництва і натомість спрямована на операції з цінними паперами.

Стан фондового ринку в Україні не сприяє розвитку сектора похідних фінансових інструментів. З іншого боку, високий ступінь ризиків обумовлює потребу в якомога швидшому розвитку саме цього сектора з метою забезпечення можливості хеджування. Розвиток ринку похідних інструментів, застосовуваних не з спекулятивними цілями, а для хеджування, є необхідною умовою приходу на фондовий ринок України реальних інвесторів. З іншого боку, на даний момент часу фондовий ринок України виступає не стільки способом залучення інвестицій в реальну економіку, скільки інструментом перерозподілу державної власності. Тому до закінчення грошової приватизації державних підприємств навряд чи можливе нормальне функціонування фондового ринку, оскільки вищеописані його особливості продовжують мати місце.

Законодавча база функціонування ринку похідних фінансових інструментів в Україні практично сформована. Проте слід зазначити, що формування її відбувалося з великим запізненням і значною мірою внаслідок цього український ринок деривативів зараз перебуває на значно нижчому рівні розвитку, ніж аналогічні ринки країн Центральної та Східної Європи. Ще однією причиною низького рівня розвитку похідних фінансових інструментів в Україні є ситуація, яка склалася на валютному ринку. Саме валютний ринок вперше випробував ці інструменти, створивши секцію строкової торгівлі на Українській Міжбанківській Валютній Біржі.

Таким чином, приймаючи до уваги наявний економічний потенціал Україна має багатосторонні перспективи стати сприятливим місцем для прямих іноземних інвестицій. Оскільки дефіцит капіталу, наявний зараз, швидше за все буде ліквідовуватися за рахунок зовнішніх коштів, необхідним бачиться створення цивілізованого фондового ринку, з пріоритетним розвитком похідних фінансових інструментів для можливостей хеджування.

Інтеграція України до світового фінансового простору неминуче буде супроводжуватися зростанням обсягу контрактів з похідними фінансовими інструментами, і в першу чергу, з опціонами, оскільки вони є найбільш гнучким інструментом стимулювання інвестиційного процесу.

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні узагальнено теоретичні та методологічні питання та наведено сучасні тенденції розвитку та функціонування світового ринку похідних фінансових інструментів на прикладі механізму здійснення опціонних контрактів. Широке застосування цих положень приведе до підвищення рівня інтегрованості національної економіки України в світогосподарські відносини в умовах активізації процесу глобалізації світової економіки.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

·

·

·

9.

10.

11.

12.

І нарешті, інтеграція України до світового фінансового простору неминуче супроводжуватиметься зростанням обсягу контрактів з похідними фінансовими інструментами і, зокрема з опціонами, як з найбільш гнучкими інструментами інвестиційного процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

1.

2.

3.

АНОТАЦІЯ

Шаповалов Є. А. Використання в Україні світового досвіду похідних фінансових інструментів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ – 2001.

В дисертаційному дослідженні аналізується світовий досвід похідних фінансових інструментів та їх перспективи в Україні. Розглядаються особливості формування, розвитку і функціонування сегменту деривативів світового фінансового ринку.

Запропоновано і обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо перспектив введення в Україні механізму похідних фінансових інструментів в контексті інтеграції валютно-фінансової системи України в світовий ринок деривативів

Ключові слова: міжнародні економічні відносини, світовий фінансовий ринок, похідні фінансові інструменти, деривативи, міжнародний опціон, національна економіка, стратегії хеджування, ризик.

АННОТАЦИЯ

Шаповалов Е. А. Использование в Украине мирового опыта производных финансовых инструментов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев – 2001.

В диссертационном исследовании анализируется мировой опыт производных финансовых инструментов и их перспективы в Украине. Рассматриваются особенности формирования, развития и функционирования сегмента деривативов мирового финансового рынка.

Процессы глобализации мировой экономики, а также в системе международных валютно-финансовых отношений отображаются на современном состоянии и функционировании мирового валютно-финансового рынка. На современном этапе эти тенденции определяются появлением новых финансовых инструментов, в частности деривативов.

В условиях развития и интеграции валютно-финансовой системы национальной экономики Украины в мировую является целесообразным широкое использование зарубежного опыта функционирования механизмов производных финансовых инструментов. Учитывая комплекс проблем, которые постоянно возникают в процессе внедрения механизмов деривативных инструментов, речь идет об активизации создания благоприятного инвестиционного климата в Украине.

С учетом современных тенденций динамичного развития мирового финансового рынка и его сегмента производных финансовых инструментов целесообразным представляется осуществить следующие шаги в валютно-финансовой сфере экономики Украины: для вхождения в международный рынок деривативов необходимо использовать накопленный научно-теоретический и практический опыт стран с развитым внутренним рынком производных финансовых инструментов; обеспечить стабильное развитие механизмов функционирования нормативно-правовой и законодательной базы в сфере деривативных инструментов.

Предложены и обоснованы научно-практические рекомендации касающиеся перспектив введения в Украине механизма производных финансовых инструментов в контексте интеграции валютно-финансовой системы Украины в мировой рынок деривативов.

Ключевые слова: международные экономические отношения, мировой финансовый рынок, производные финансовые инструменты, деривативы, международный опцион, национальная экономика, стратегии хеджирования, риск.

ANNOTATION

Yevgen Shapovalov. The Use of the World Experience of derivatives for Ukraine. – Manuscript.

The thesis for a candidate degree on Economics in the speciality 08.05.01 – “World Economy and International Economic Relations”. Institute of the World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine - Kyiv, 2001.

The world experience of the derivatives and its perspective in Ukraine is analyzed in the dissertation. Formation, development and functioning of the derivative sector of the world financial market is examined.

Scientific and practical recommendations and the perspective of the