Інститут проблем виховання АПН України

ШОРОБУРА ІННА МИХАЙЛІВНА

УДК 372.8

СОЦІАЛІЗАЦІЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ

ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, СИРОТЕНКО Анатолій Йосипович, Інститут проблем виховання АПН України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, дійсний член Академії АПН України, ЗЯЗЮН Іван Андрійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, директор;

кандидат педагогічних наук, БОЛГАРІНА Валентина Сергіївна, завідувач лабораторії педагогічної соціології Інституту проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Волинський державний університет ім. Лесі Українки, (Інститут соціальних наук), Міністерство освіти і науки України, м. Луцьк.

Захист дисертації відбудеться “24” квітня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060 м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, зал засідання.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060 м. Київ, вул. М.Берлинського, 9)

Автореферат розіслано “23” березня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради Г.П.Пустовіт

Загальна характеристика роботи.

Актуальність дослідження. В умовах становлення та зміцнення української державності, розвитку національної культури й освіти головним завданням навчання та виховання учнів загальноосвітніх шкіл України є підготовка їх до виконання суспільних обов'язків, тобто їх соціалізація. У Законі України “Про освіту” говориться, що школа повинна забезпечувати всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвивати її таланти, розумові і фізичні здібності, виховувати високі моральні якості, формувати громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачувати на цій основі інтелектуальний, творчий, культурний потенціал народу, забезпечувати народне господарство кваліфікованими фахівцями.

Постановка проблеми соціалізації школярів актуалізується також у зв'язку з вирішенням завдань національного і державного відродження, бо виховання громадянина Вітчизни необхідно розглядати як один із засобів формування національної самосвідомості й менталітету, подолання серед частини молоді соціально-політичної індиферентності

Стає очевидним, що активним суспільним суб'єктом може стати людина, яка має також високий рівень самовизначення, творчої активності, соціальної відповідальності і керується у своїй суспільно корисній діяльності та поведінці гуманістичними цінностями. Всі ці обставини викликають необхідність детального дослідження сутності соціалізації учнів, соціально-педагогічних умов та ролі шкільних предметів для ефективного здійснення цього процесу.

Досить суттєву роль у процесі виховання соціальної зрілості старшокласників відіграють курси: “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань” - за умови їх правильної змістовно-дидактичної побудови та методично доцільної організації вивчення цих курсів.

Проблема соціалізації не нова. Різні її аспекти були і залишаються в полі зору філософів, психологів, соціологів, педагогів.

Детально розкривають соціалізацію як процес зміни внутрішнього стану людини під впливом соціальних факторів вчені: Д.Белл, М.Вебер, В.Добренков, Е.Дюркгейм, І.Ільїнський, Г.Маркузе, А.Маслоу, В.Райх.

Соціальні аспекти соціалізації особистості з урахуванням вікових особливостей висвітлені в роботах К.О.Абульханової-Славської, Б.А.Афанасьєва, Л.І.Божович, Л.П.Буєвої, Л.С.Виготського, Р.Г.Гурова, І.С.Кона, О.М.Леонтьєва, А.В.Петровського, О.Г.Харчева, М.Г.Юркевича.

Пошуку гармонії дитячого життя в природному й соціальному середовищі присвятив свою педагогічну діяльність В.О.Сухомлинський.

Педагогічні аспекти соціалізації розкрито в роботах І.І.Болдирева, Д.І.Годзинського, Я.Л.Коломінського, Л.І.Новикової, А.В.Мудрика, які встановили, що феномен соціалізації є перспективою становлення особистості. Соціалізація забезпечується взаємодією факторів (школа, сім'я, культурно- освітні заклади, неформальні об'єднання, народні традиції і ін.), що сприяють залученню школярів до різних видів творчої діяльності.

Проблемам соціалізації велику увагу приділили також українські вчені: Р.А.Арцишевський, І.Д.Бех, В.С.Болгаріна, М.Й.Боришевський, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, Б.С.Кобзар, Л.Г.Коваль, О.Л.Кононко, І.А.Костюк, В.Г.Кузь, М.П.Лукашенко, В.В.Москаленко, Н.Г.Ничкало, В.М.Оржеховська, В.Г.Постовий, В.В.Радул, О.Я.Савченко, А.Й.Сиротенко, К.І.Чорна та інші. Поряд з цим аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження вказує на те, що до цього часу ще не достатньо висвітлений цілий ряд аспектів проблеми соціалізації, зокрема не виявлені педагогічно доцільні умови та механізми соціалізації старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу. Отже, очевидна актуальність і недостатня розробленість названих проблем обумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження:“

Соціалізація старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в контексті Національної програми “Діти України”, затвердженої Указом президента України від 18.01.96 № 63/96. Сформульовані в дослідженні положення є частиною наукового проекту лабораторії методики географії Інституту педагогіки АПН України “Дидактичні основи навчання географії в середній загальноосвітній школі”.

Об'єктом дослідження є процес соціалізації старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу.

Предмет дослідження – зміст, форми та методи соціалізації старшокласників у процесі вивчення курсів “Економічної і соціальної географії” та “Основи економічних знань”.

Мета дослідження полягає у розробленні та обгрунтуванні організаційно-педагогічних засад соціалізації старшокласників у процесі засвоєння ними гуманітарних знань.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що процес cоціалізації старшокласників під час вивчення предметів гуманітарного циклу буде здійснюватися більш ефективно, якщо:

- соціалізація, виховання та самовиховання здійснюються цілеспрямовано, комплексно, систематично;

- зміст виховної роботи співвідноситься із запропонованою структурою засвоєння старшокласником соціальних ролей;

- в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу будуть створені і дотримані відповідні організаційно-педагогічні умови та застосовані оптимальні методичні прийоми.

Завдання дослідження:

1) на основі існуючих теорій соціалізації з'ясувати сутність і зміст понять “соціалізація”, “соціальні ролі”, “громадянський досвід”, “соціальний розвиток”;

2) дослідити потенційні можливості предметів гуманітарного циклу (“Економічна і соціальна географія України”, “Основи економічних знань”) для підготовки старшокласників до виконання ними соціальних ролей та їх адаптації у суспільстві;

3) визначити основні організаційні та психолого-педагогічні умови ефективної соціалізації старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів;

4) розробити та експериментально перевірити складові структурно-функціональної моделі соціалізації старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу;

5) розробити критерії оцінювання рівнів соціалізації старшокласників та здійснити їх експериментальну перевірку.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є теорія наукового пізнання, філософські праці вітчизняних та зарубіжних авторів, орієнтовані на проблеми соціалізації; психологічні дослідження, спрямовані на проблеми творчого розвитку особистості, її сутнісних сил і потенціалів; педагогічні праці, в яких розкриваються проблеми соціалізації школярів (Амонашвілі Ш.О., Макаренко А.С., Сухомлинський В.О.); наукові висновки про закономірність єдності виховання, самовиховання, самоосвіти (Бех І.Д., Зязюн І.А., Костюк Г.С., Лейметс Х.І.).

У дослідженні ми також опирались на основні положення Конституції України, Закони “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Державну національну програму “Освіта” (Україна ХХ століття), концепцію національного виховання та реформування загальної середньої освіти.

Методи дослідження - теоретичний: аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури; метод теоретичного аналізу й синтезу на етапах визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження; синтезування результатів експерименту, визначення їх наукової новизни;

емпіричні: опитування (анкетування), бесіда з учнями, вчителями (інтерв'ювання), діагностичні методи (тести, рейтинги, педагогічні ситуації); результати творчої діяльності учнів; експериментальні методи (інформаційно-пошуковий, констатуючий, формуючий експеримент), математичні; прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик, моделювання, екстраполяції тощо).

Різними видами анкет було охоплено біля 300 вчителів і понад 1200 учнів Хмельницької, Київської та Рівненської областей.

Дослідження проводилось у декілька етапів.

На першому етапі ( 1995 -1996 р. ) визначена проблема наукового пошуку, проведена робота з аналізу стану проблеми, що досліджується в педагогічній науці і практиці.

На другому етапі ( 1996 – 1997 р. ) обгрунтовані основні теоретичні положення соціалізації старшокласників, розроблена програма і методика дослідження.

На третьому етапі ( 1997 – 1998 р. ) розроблені основні складові структурно-функціональної моделі соціалізації старшокласників у процесі вивчення ними курсів “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань”, з'ясовані потенційні можливості названих курсів щодо соціалізації учнів.

На четвертому етапі ( 1998 – 2001 р. ) проводилась експериментальна перевірка структурно-функціональної моделі соціалізації та впровадження її в практику роботи шкіл, узагальнювались і оброблялись результати експерименту, оформлялась дисертація.

Дослідження здійснювалось у 30 школах Хмельницької, Київської та Рівненської областей. Зміст та характер експериментів узгоджувався з відповідними управліннями освіти.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено потенційні можливості курсів “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань” щодо формування громадянських якостей старшокласника;

- введено в активну наукову лексику поняття “громадянський досвід”;

- конкретизовано стосовно старшокласників сутність поняття “соціалізація”, з'ясований взаємозв'язок і взаємозалежність понять “громадянський досвід”, “соціальні ролі”, “соціалізація”;

Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його положень, висновків, рекомендацій у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Запропоновані структурно-функціональна модель та конкретні методичні рекомендації можуть бути використані викладачами географії та економіки для формування у старшокласників необхідних економічних знань, екологічної культури та виховання у них почуття патріотизму. За допомогою запропонованих критеріїв набутих соціальних якостей, практичні працівники освіти матимуть змогу адекватно оцінити результати власного педагогічного впливу на процес соціалізації старшокласників.

Особистий внесок здобувача. Визначені теоретичні положення, що характеризують особливості процесу соціалізації учнів, відібрано необхідний зміст навчального матеріалу з дисциплін гуманітарного циклу та визначено послідовність його засвоєння, окреслена сукупність педагогічних засобів для реалізації поставленої мети.

Публікації. З проблеми дослідження опубліковано 13 робіт, з яких всі одноосібні, в т. ч. 4 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Вірогідність наукових результатів дисертаційного дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його конкретній меті та завданням; різнобічними науково-практичними, архівними матеріалами, статистичними даними, соціально-економічними прогнозами; багатостороннім і якісним аналізом фактів і результатів дослідно-експериментальної роботи, відповідністю використаних методів об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження.

У дослідно-експериментальній роботі вірогідність забезпечена поетапною структурою дослідження, додержанням вимог педагогічного експерименту, використанням різноманітних форм і методів обробки результатів.

Апробація основних висновків дисертації здійснювалася на конференціях, семінарах, курсах, які відбувалися у навчально-виховних закладах різних типів. Матеріали дослідження покладено в основу авторських лекцій, які були прочитані на Всеукраїнському симпозіумі “Т.Г.Шевченко і культура ХХ ст.” у Кам'янці-Подільському (2000 р.), на семінарі вчителів економіки в Івано-Франківську (2000 р.), на Міжнародному семінарі вчителів у МДЦ “Артек” (1998 р.), під час проведення вчительських серпневих конференцій 1997-2000 р.р. (Хмельницький, Київ, Житомир, Рівне)

На захист виносяться такі положення:

1) Наукове обгрунтування сучасного процесу соціалізації, в основу якого покладені принципи гуманізму, демократизму. Педагогічна категорія “соціалізація старшокласника” становить усвідомлення і реалізацію ним своїх прав і обов'язків у ставленні до себе як особистості, до своєї родини, оточуючих людей, нації, Батьківщини, світового співтовариства.

2) Організаційні та психолого-педагогічні умови соціалізації старшокласників у процесі вивчення шкільних предметів гуманітарного циклу.

3) Теоретично обгрунтована і експериментально апробована структурно-функціональна модель процесу соціалізації старшокласників, яка включає:

- цілі і завдання процесу соціалізації особистості;

- форми, методи й засоби педагогічної діяльності, що сприяють процесу соціалізації особистості;

- шляхи реалізації старшокласниками набутих знань та умінь для ефективного освоєння ними соціальних ролей.

4) Критерії визначення рівнів соціалізації старшокласників (високий, достатній, середній, початковий) в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.

Структура дисертації

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних друкованих джерел (понад 235 найменувань, у тому числі 18 зарубіжних), додатку. Загальний обсяг дисертації 234 сторінки, 150 сторінок основного тексту. Дисертація ілюстрована 17 таблицями на 12 сторінках, 8 схемами і 8 діаграмами на 9 сторінках. Обсяг додатку 59 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначені об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання, показано теоретико-методологічну основу та методи дослідження, етапи його проведення, розкрита наукова новизна, теоретичне та практичне значення дослідження, вірогідність одержаних результатів, подано відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів, особистий внесок автора, визначено експериментальну базу дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Проблеми соціалізації старшокласників у педагогічній теорії та практиці” висвітлено результати аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми, розкрито сутність понять “соціалізація”, “соціальні ролі”, “громадянський досвід”, “соціальний розвиток”. Встановлено, що серед вчених немає єдиної думки щодо визначення цих понять, проте більшість дослідників проблеми соціалізації розглядає її як динамічний, багатоплановий процес, що зумовлює різноманітність визначень його сутності та характерних рис. Визначається та уточнюється авторське розуміння термінів “соціалізація”, “соціальні ролі”, “громадянський досвід”.

Проблема формування громадянського досвіду, засвоєння ролей старшокласниками є головною в процесі виховання підростаючого покоління, підготовки його до життя і діяльності в суспільстві. Громадянський досвід – це засвоєння певних норм, змісту поведінки відповідно до віку; формування якостей, коли індивід прагне діяти лише позитивно.

Особлива увага в дисертації приділяється педагогічному аспекту соціалізації. Це дало нам змогу виділити та розкрити основні її педагогічні функції ( інформаційну, адаптаційну, діяльнісну).

Інформаційна функція дає старшокласнику можливість в процесі соціалізації отримувати інформацію, знання про соціальний досвід, традиції, ціннісні орієнтації, норми взаємовідносин між людьми. Адаптаційна функція соціалізації дозволяє старшокласнику включатись безпосередньо в громадянські відносини в середовищі, засвоювати соціальні норми, а також узгоджувати свою поведінку з очікуваннями оточуючих людей. Діяльнісна функція визначається тим, що, соціалізуючись, старшокласник включається в різноманітну реальну діяльність, стаючи при цьому не тільки об'єктом життєдіяльності соціуму, але й творцем нових громадянських відносин.

Слід зазначити, що виділені педагогічні функції співпадають з основними завданнями школи. Інформаційна функція формує знання про оточуючу дійсність, адаптаційна – соціальні вміння, а діяльнісна реалізує потреби старшокласників у виявленні громадянських якостей.

У даному розділі акцентується увага також на тому, що старшокласник, включаючись в життя мікро- та макросередовища, виконує певну систему ролей, а виконання тієї чи іншої ролі вимагає відповідних знань, оцінок, поглядів, передбачає засвоєння соціального досвіду як у формі практичних дій, так і у вигляді норм та вимог суспільної свідомості. Крім цього, засвоєння та реалізація старшокласником соціальних ролей формує та закріплює в його особистості певні моральні якості.

Ми дослідили основні соціальні ролі старшокласників в найближчих соціальних ситуаціях, які впливають на формування громадянського досвіду. Внутрішня готовність вихованця до засвоєння ролей у системі “я і я” (до себе самого) – одне з найбільш важливих завдань. Так, засвоєння ролей “психолога”, “наставника”, “учителя”, “вихователя” вимагає від старшокласника формування у нього знань і умінь самопізнання, самоуправління, самоосвіти, самовиховання як важливих засобів розвитку і особистісного формування учня. При цьому необхідно, щоб дорослі постійно тримали в полі зору цей процес і, в разі необхідності, його коректували. В роботі також розглянуто соціальні ролі та їх функції у вихованні громадянських якостей у старшокласників, що входять до систем “я і сім'я”, “я і школа”, “я і мікросоціум”, “я і Батьківщина”, “ “я і планета Земля”.

Гуманітарні предмети загальноосвітньої сучасної школи мають значний потенціал для виховання громадянськості, засвоєння соціальних ролей та соціалізації старшокласників. Це підтвердив аналіз програм і підручників “Економічна і соціальна географія України” (автор А.Й.Сиротенко) та “Основи економічних знань” (автор І.Ф.Радіонова).

На нашу думку, зміст цих шкільних предметів сприяє соціалізації старшокласників через патріотичне, екологічне, економічне виховання та професійну орієнтацію. Ідея формування людини, її світогляду, її соціалізація найяскравіше проявляється в процесі патріотичного виховання, яке на нашу думку, є саме тією сферою духовного життя, що проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина. Однією з головних особливостей курсу “Економічна і соціальна географія України” є також його екологічне спрямування. Це дає змогу формувати основні елементарні уявлення не тільки про об'єкти і явища природи, але про їх взаємодії, взаємозв'язки, про місце людини в природі – не стороннього спостерігача або володаря природи, а її невід'ємної складової частини, тобто, відбувається формування екологічної культури учнів. Для досягнення поєднання інтересів особистості і суспільства необхідна професійна орієнтація – динамічний процес узгодження людини з професією. При вивченні ряду тем з географії та економіки якраз створюються досить сприятливі умови для ознайомлення старшокласників з особливостями окремих професій. Соціалізація старшокласників передбачає і економічне виховання. Мета його – забезпечити засвоєння учнями соціального досвіду старших поколінь, формування в них громадянської свідомості, розуміння законів економічного розвитку, політики України, потреби брати участь в економічному житті школи, області, країни загалом. Отже, курси “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань” дають можливість грунтовно та ефективно вирішувати проблему соціалізації старшокласників за умови методично правильної побудови навчально-виховного процесу.

У дисертації акцентується також увага на тому, що процес соціалізації засобами предметів гуманітарного циклу передбачає в першу чергу становлення і розвиток особистості, входження і інтеграція її з новим соціальним середовищем, тобто її соціального розвитку.

У другому розділі “Експериментальна перевірка ефективності змісту та засобів соціалізації старшокласників” розкривається організація і методика експериментальної роботи, визначено педагогічні умови та засоби, розроблено критерії оцінки рівнів соціалізації старшокласників.

В цілому експеримент мав такі ознаки: дослідження проводилось в рамках навчання географії та економіки; експеримент передбачав, що соціалізація старшокласників засобами географії та економіки може бути успішною лише тоді, коли буде створена і застосована відповідна модель; експеримент проводився у 9, 10, 11 класах. Були витримані параметри відбору якісного складу учнів. Вони мали відносно рівні успіхи в навчанні з географії та економіки.

В нашому дослідженні ми виходимо з того, що інтегрованим показником соціалізації старшокласників при вивченні географії та економіки є їх ціннісне ставлення до оточуючої дійсності. В основу розробки критеріїв було покладено рівні вихованості та засвоєння громадянських якостей старшокласниками, стан їх соціальної активності та відповідальності за результати практичної діяльності.

На основі проведеного дослідження сутності соціалізації, її особливостей та структури ми визначили показники 4 рівнів її сформованості: високий, достатній, середній, початковий.

Початковий рівень соціалізації передбачає лише часткову соціальну грамотність старшокласника, відсутність потреби в глибокому ознайомленні з еколого-економічним змістом предметів, не завжди позитивне ставлення до знань, відсутність соціальної активності, патріотичних почуттів та відповідальності за свою поведінку.

Середній рівень – учень не тільки має певні знання, а й проявляє соціальну активність. Наявне прагнення поповнити їх обсяг, розвинута потреба в знаннях предметів гуманітарного циклу, їх практичному використанні, патріотичні почуття нестійкі.

Достатній – це рівень певної соціальної стійкості. Старшокласник відчуває потребу в знаннях гуманітарного циклу, бажання та вміння використовувати їх на практиці, має достатній інтелектуальний потенціал для виконання своїх обов'язків у мікросоціумі, сформовані патріотичні почуття, професійна визначеність.

Високий рівень соціалізації сформований у старшокласників, в яких розвинуті індивідуальні якості (соціальна автономність, здатність до самопізнання, здатність до соціальної адаптації у різних сферах життя ). Учень відчуває стійку потребу в знаннях, інформований про способи одержання необхідної інформації, характеризується впевненістю у подоланні труднощів на життєвому шляху, має високий соціальний розвиток.

Слід зазначити, що в експериментальних класах, де була застосована структурно-функціональна модель соціалізації, зросла кількість учнів з високим та достатнім рівнем соціалізації, зменшилась кількість учнів з початковим рівнем. Одержані дані показано в таблиці

Таблиця 1

Рівень соціалізації старшокласників

До проведення експерименту в 9 класах високий та достатній рівень соціалізації мали 9.12% та 10.5% відповідно учнів, після проведення експерименту число учнів зросло з високим рівнем соціалізації до 18.3%, з достатнім рівнем соціалізації – 14.9%. Одночасно спостерігаємо відчутне зменшення кількості учнів з початковим рівнем соціалізації з 42.24% до експерименту, до 23.3% після проведення експерименту. Аналогічні дані нами отримані і в 11 класі.

Діаграма 1

Рівні соціалізації старшокласників в експериментальних класах (11 клас)

При порівнянні сформованості рівнів соціалізації в експериментальних та контрольних класах у сільській місцевості ми спостерігали майже таку ж динаміку росту кількості старшокласників, соціалізація яких визначалась високим, достатнім та середнім рівнем. Проте сільські діти були більш пристосованими до життя, це пояснюється їх раннім залученням до соціальної діяльності у мікросоціумі.

Отже, розроблені критерії дали можливість адекватно оцінити рівень набутої соціалізації старшокласників у процесі вивчення ними гуманітарних предметів.

Значна увага в нашому дослідженні була приділена визначенню необхідних організаційно-педагогічних умов, дотримання яких сприятиме вирішенню завдань соціалізації.

Нами досліджено 3 групи педагогічних умов:—

соціально-педагогічні,—

психолого-педагогічні,—

організаційно-педагогічні.

За певних соціально-педагогічних умов забезпечується набуття необхідного соціального досвіду старшокласниками. Це здійснюється завдяки системному підходу до викладання географії та економіки в школі. Оптимальні психолого-педагогічні умови зумовлюють створення особистісно-орієнтованих моделей виховання, соціалізації та навчання старшокласників. Ці умови найменш вивчені в педагогічній практиці. За визначених організаційно-педагогічних умов забезпечується поєднання педагогічного впливу на процес соціалізації з чинниками організаційного характеру.

Виходячи з того, що процес соціалізації неможливий без практичної діяльності індивіда, нами окреслені дії, виконання яких допомагає старшокласнику розвивати свої здібності, удосконалювати себе, формувати усвідомлення спільності людей, принципи взаєморозуміння в соціумах. Визначаючи їх, ми опирались на три основних принципи.

По-перше, дії, які характеризують виконання соціальних ролей, повинні відображати щоденні, так би мовити, малі справи, якими живуть старшокласники.

Ми намагались відмовитись від схеми роботи, де школа, урок виступають як замкнута система. Бажано створити такий спосіб життєдіяльності школи, коли знання, вміння, дії, які засвоює старшокласник в школі, він реалізує в щоденних справах поза її межами і, навпаки, досвід, отриманий в повсякденному житті, він приносить і використовує в школі. Це значно прискорює процес соціалізації. Покажемо схематично:

Схема 1

Формування досвіду старшокласника

Другий важливий принцип: спосіб життя школи повинен прогнозувати спосіб життя в майбутньому суспільстві, тобто дещо випереджувати життя.

Третім принципом організації навчально-виховного процесу школи є облік та корекція соціального впливу нешкільного середовища. Дотримання названого принципу обумовлено тим, що процес входження молодого покоління в життя соціуму здійснюється не лише в школах. Паралельно він відбувається і поза її межами. І якщо в школі соціалізація здійснюється організовано і педагогічно скеровано, то в багатьох мікросоціумах цей процес проходить стихійно, часто-густо в хибному напрямку, формуючи особистість з асоціальною поведінкою.

Ефективність процесу соціалізації старшокласників знаходиться у прямій залежності від підготовки вчителя до цієї роботи, від його вміння здійснювати її систематично, послідовно, грамотно. Для забезпечення цієї умови нами розроблена і запропонована для реалізації структурно-функціональна модель соціалізації старшокласників у процесі вивчення курсів “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань” (схема 2).

У якості основних при відборі знань про соціальну дійсність були виділені: знання неприкрашеної дійсності, реальних суспільних відносин; новизна і актуальність змісту знань, необхідних для засвоєння соціальних ролей; орієнтація знань на особистість учня, його інтереси і потреби, його життєвий досвід; пріоритет визначальних компонентів перед широтою охоплення знань про процеси у сфері життєдіяльності; проблемний характер знань; відповідність відібраного матеріалу віковим інтересам старшокласників, що має для них особистісну значимість, практичну направленість. Такого типу знання якраз і залучені до підручника “Економічна і соціальна географія України”. Наступним завданням старшокласника в процесі соціалізації є необхідність навчитись застосовувати одержані знання на практиці, тобто, сформувати власні соціальні вміння.

В реалізації даного завдання ми пропонуємо звертати особливу увагу на розвиток інтелектуально-конструкційних, комунікаційних та організаторських здібностей, необхідних старшокласникам для життєдіяльності в соціумах. Намічені основні етапи цілеспрямованого формування навичок, які включають розкриття їх значень, оволодіння ними в практичній діяльності та застосування в різних ситуаціях. Визначені також оптимальні форми, методи та засоби педагогічної діяльності, що сприяють оволодінню старшокласниками соціальних навичок.

На наш погляд, соціалізацію старшокласників у процесі вивчення курсів “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань” доцільно здійснювати послідовно, за такою схемою:

Схема 3

Послідовність процесу соціалізації старшокласників.

А) Соціальна грамотність – це засвоєння знань про суспільство та про систему соціальних ролей, накопичення географічних, екологічних та економічних знань, які дають можливість зрозуміти соціально-економічні проблеми своєї держави, оцінити сучасну екологічну ситуацію, що склалася під впливом нераціонального господарювання.

Б) Соціальна активність передбачає застосування отриманих знань в практичній діяльності, виконання спеціальних ролей у суспільстві; накопичення знань, які надають можливість перевести абстрактні знання у знання мисленно-конкретні і конкретно-дійові, що забезпечать вихід у практику; виховання екологічної культури, яка дасть змогу діяти так, щоб ніколи не завдати шкоди природі, економно ставитись до її ресурсів; добровільне підпорядкування особистих інтересів загальнонаціональним; виховання економічної свідомості.

В) Соціальна стійкість визначається всебічним розвитком особистості, адекватною її поведінкою, корисною творчою діяльністю в соціумі. Відзначається досить високий рівень її організації, особистість стає більш інтегрованою, зростає її свідомість, глибше розуміється моральне значення власних вчинків.

Г) Соціальний розвиток - найвищий рівень готовності особистості до входження в нове соціальне середовище та інтеграцію з ним. Відбувається це послідовно, досить тривалий час. Особистість набуває високої майстерності, яка характеризується широким економічним, екологічним кругозором, великим обсягом знань та інтересів, здатністю до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання, наявністю творчого потенціалу, готовності до інноваційної діяльності взагалі, в тому числі і в галузі географії, екології, економіки.

Як і багато вітчизняних дослідників (М.П.Лукашевич, В.С.Болгаріна), ми розглядаємо соціалізацію як двоєдиний процес із індивідуалізацією. На жаль, соціалізація і індивідуалізація, як свідчить практика, виступають протилежностями, що значно ускладнює роботу вихователів і вимагає від них постійної уваги, щоб вчасно скоректувати виявлені відхилення від норми. Особлива увага при цьому приділяється формуванню соціально значимих індивідуальних якостей молодої людини, соціально-вольових її устремлінь, мотивації до пізнання природи та суспільства.

Таким чином, результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу про те, що ефективна соціалізація старшокласників відбувається за умов комплексного і систематичного здійснення цієї роботи з обов'язковим дотриманням визначених методичних рекомендацій.

Результати теоретичного та експериментального дослідження дають підставу для таких висновків.

1. Аналіз праць провідних вчених, філософів, соціологів, психологів, педагогів виявив надзвичайно велику роль соціалізації підростаючого покоління для суспільного розвитку. Він також дав змогу з'ясувати, що спільних думок з проблеми соціалізації не існує. Будемо виходити з того, що соціалізація – це процес становлення особистості, навчання та засвоєння людиною цінностей, норм, установок, прикладів поведінки, що характерні для даного суспільства, групи; це також процес, в ході якого особистість набуває вмінь виконувати соціальні ролі.

Ми рахуємо, що соціалізація передбачає в першу чергу становлення і розвиток особистості, засвоєння громадянського досвіду, входження і інтеграція її з новим соціальним середовищем, її соціальний розвиток.

2. В роботі виділені педагогічні функції соціалізації: інформаційна, адаптаційна, діяльнісна. Вони в основному співпадають із пріоритетними завданнями загальноосвітньої школи.

3. Вивчення проблеми дозволило виявити та обґрунтувати основні соціальні ролі, засобом яких старшокласник включається в реальне повсякденне життя. Реалізація кожної ролі вимагає певних знань, умінь, поглядів та передбачає засвоєння соціального досвіду. Засвоєння та реалізація ролей формує та закріплює у старшокласника громадянські якості.

4. Нами виявлено, що такі шкільні предмети, як “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань” мають досить значний потенціал для соціалізації старшокласників. Цей тривалий процес здійснюється через патріотичне, економічне, екологічне, профорієнтаційне виховання. Обрані шкільні курси дають можливість грунтовно та ефективно вирішувати цю проблему за умови, що вони будуть екологізовані, економізовані, соціологізовані, гуманітаризовані.

5. Процес соціалізації ефективно здійснюється за певних педагогічних умов (соціально-педагогічних, психолого-педагогічних, організаційно-педагогічних). Так, психолого-педагогічні умови передбачають досягнення такого ступеня морального розвитку старшокласників, який дозволить їм не лише здійснювати моральні вчинки, а й протидіяти вчинкам, що суперечать моральним нормам, є одним з головних умов формування самої особистості, її соціалізації, і на основі цього формування у старшокласників громадянських якостей. Проведені дослідження дозволили уточнити, розширити положення про організацію життєдіяльності старшокласників в найближчих соціальних умовах, їх соціалізацію засобами предметів гуманітарного циклу.

6. Розроблена нами структурно-функціональна модель соціалізації старшокласників у процесі вивчення курсів “Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань” визначає функції соціалізації, умови, зміст, методи, засоби, основні аспекти та рівні соціалізації і дає можливість комплексного підходу до розв'язання проблем соціалізації, що і підтверджено педагогічною практикою.

Дана модель соціалізації старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу може бути використана як вчителями географії та економіки, так і викладачами технікумів, вузів гуманітарних профілів.

7. Наше дослідження не вичерпує повністю дану проблему, оскільки не лише за допомогою курсів “Економічної і соціальної географії України”, “Основи економічних знань” відбувається соціалізація старшокласника. Не менш важливими є такі предмети, як “Людина і світ”, “Правознавство”, історія, література. Аналіз та узагальнення результатів дисертаційного дослідження дають можливість говорити про перспективи подальшого вивчення проблеми соціалізації в учнів, питань виховання громадянських якостей.

Основні положення дисертаційного дослідження відображені в таких публікаціях дисертанта:

1. Шоробура І.М. Соціалізація старшокласників через еколого-географічне навчання // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. Випуск 3. – К.: НПУ, 2000. – С. 303-313.

2. Шоробура І.М. Професійна спрямованість старшокласників як засіб соціалізації // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. Випуск 4. – К.: НПУ, 2000.- С. 25-32.

3. Шоробура І.М. Ринкові установи: біржі, банки та інші фінансово-кредитні посередники. Ділова гра “Фондова біржа” // Світло.- 2000.- №12.- С. 73-76.

4. Шоробура І.М. Соціалізація учнів у процесі вивчення економічної та соціальної географії // Географія і сучасність. Зб. наук. пр. Випуск 4.- К.: НПУ, 2000. – С. 4-9.

5. Шоробура І.М. Теоретико-методологічні та практичні проблеми соціалізації старшокласників. – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2000. – 58 с.

6. Шоробура І.М. Місце геології у шкільному курсі географії та позашкільному краєзнавстві: Методичний посібник. – Хмельницький: Вид-во ХПУ, 1999. – 23 с.

7. Шоробура І.М. Цікавий урок географії: з досвіду роботи. – Хмельницький: Вид-во ХПУ, 1999. – 55 с.

8. Шоробура І.М. Юні географи-краєзнавці: програма гуртка. – Хмельницький: Вид-во ХПУ, 1999. - 27 с.

9. Шоробура І.М. Патріотичне виховання як засіб соціалізації учнів // Зб. наук. пр. за матеріалами Всеукраїнського симпозіуму. - Кам'янець-Подільський: Вид-во ДПУ, 2000. – С. 240-243.

10. Шоробура І.М. Соціалізація через краєзнавство // Філософські пошуки. Випуск ХІ. - Львів -Одеса-Хмельницький, 2001. - С. 151-154.

11. Шоробура И.М. Развитие интереса к знаниям по географии средствами нестандартных подходов к урокам и использование краеведческого материала // Сб. матер. 2-го подсеминара Международного конкурса учителей, 1998. – С. 27-31.

12. Шоробура І.М. Географія через краєзнавство // Майбуття. - 1999. - №3 (135). – С.2.

13. Шоробура І.М. Африка // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 1999.- №15 (116). – С.3.

Анотація

Шоробура І.М. Соціалізація старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю – 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню актуальної проблеми соціалізації старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.

З'ясовано сутність і зміст понять: “соціалізація”, “соціальні ролі”, “громадянськість” шляхом аналізу праць відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, досліджено потенційні можливості предметів гуманітарного циклу (“Економічна і соціальна географія України” та “Основи економічних знань”) для підготовки старшокласників до виконання ними соціальних ролей у суспільстві та їх соціалізації.

Дисертаційна робота містить визначені та експериментально перевірені основні соціальні та педагогічні умови ефективної соціалізації старшокласників. Розроблено структурно-функціональну модель соціалізації старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу, яка визначає функції соціалізації, умови, зміст, методи, засоби, основні аспекти та рівні соціалізації. Дана модель може бути використана як вчителями географії та економіки, так і викладачами технікумів, вузів гуманітарних профілів.

Ключові слова: соціалізація, соціальні ролі, громадянськість, старшокласник, гуманітарні предмети.

Аннотация

Шоробура И.М Социализация старшеклассников в процессе изучения гуманитарных предметов. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию актуальной проблемы социализации старшеклассников в процессе изучения предметов гуманитарного цикла. В работе проанализирована философская, социологическая, психолого-педагогическая литература по проблеме, раскрывается сущность понятий “социализация”, “социальная роль”, ”гражданственность”. Мы выделяем информационную, адаптивную, деятельностную функции, которые совпадают с основными заданиями общеобразовательной школы по проблемам социализации. Активно включаясь в жизнь общества, старшеклассники выполняют определенную систему ролей, усвоение которых способствуют формированию гражданственности.

Гуманитарные предметы общеобразовательной школы имеют большой потенциал для воспитания гражданственности, освоения социальных ролей и социализации старшеклассников. Мы изучаем возможности курса “Экономическая и социальная география Украины” (9 класс) и “Основы экономических знаний” (10, 11 класс). Они дают возможность эффективно решать проблему социализации при условии методически правильного построения учебно-воспитательного процесса. Мы рассматриваем социализацию через патриотическое, экологическое, экономическое воспитание, профориентационную работу. В диссертации акцентируется внимание на то, что процесс социализации предвидит в первую очередь становление и развитие личности, главной целью которого есть возможность самопознания.

В нашем исследовании мы выходим из того, что интегрированным показателем социализации старшеклассников при изучении географии и экономики есть их ценностное отношение к окружающей действительности. В разработку критериев положено воспитание и освоение гражданственных качеств старшеклассников. На основании проведенного исследования сущности социализации, ее особенностей и структуры мы определили 4 уровня ее сформированности: высокий, достаточный, средний и начальный. Целеустремленное усиление в учебно-воспитательном процессе на уроках географии и экономики патриотического, экономического, профориентационного, экологического воспитания способствует росту количества старшеклассников, уровень социализации которых высокий и достаточный.

В процессе исследования значительное внимание было уделено определению необходимых условий социализации. Эффективному процессу социализации благоприятствуют определенные педагогические условия (социально-педагогические, психолого-педагогические, организационно-педагогические). Так социально-педагогические условия обеспечивают получение необходимого социального опыта старшеклассниками. Психолого-педагогические условия предвидят достижение такой ступени морального развития старшеклассников, которая разрешит им не только осуществлять моральный поступок, но и активно противодействовать поступкам, противоречащим моральным нормам, и является одним из главных условий формирования самой личности, духовного ее воспитания и на основании этого формирования у старшеклассников гражданских качеств. Организационно-педагогические условия обеспечивают совокупность педагогического влияния с другими факторами социализации. Результаты исследования разрешили уточнить, расширить положение об организации жизнедеятельности старшеклассника в ближайших социумах, социализацию средствами предметов гуманитарного цикла.

Разработанная нами структурно-функциональная модель социализации старшеклассников в процессе изучения курсов “Экономическая и социальная география Украины” и “Основы экономических знаний” определяет функции социализации, условия, содержание, методы, средства, главные аспекты и уровни социализации. Эфективность процесса социализации зависит от степени реализации социально-педагогической модели данного процесса, от подготовки учителя к этой работе, от умения делать это систематически, последовательно, результативно.

Исходя из особенностей социализации старшеклассников при изучении географии и экономики, мы показали последовательность этого процесса, а также основные направления работы учителя гуманитарного профиля.

Предложенная модель социализации может быть использована как учителями географии и экономики, так и преподавателями техникумов, вузов гуманитарных профилей.

Ключевые слова: социализация, социальные роли, гражданственность, старшеклассники, гуманитарные предметы.

Annotation

Shorobura I.M Socialization of the senior school students in the process of studying the humanities. – Manuscript.

The thesis is submitted for a candidate degree in pedagogical sciences , specialty 13.00.07-Theory and methods of upbringing .- The Institute of Upbringing Problems, the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The paper is devoted to research of topical problem of socialization of the senior school students in the process of studying the humanities .The essence and content of such concepts as “socialization”, “social roles”, “civility” are revealed by means of analysis of the works of famous Ukrainian and foreign scientists. The process of socialization of the senior school students by means of such subjects as “ The fundamentals of economics”, “The economic and social geography of Ukraine” has been investigated .

The paper contains defined and experimentally verified conditions for efficient socialization of senior school students .The functional model of socialization of the senior school students by means of humanities, which is developed in the thesis, reveals the content, conditions, means and main aspects of the socialization.

Key words: socialization, social roles, civility, senior school students, humanities.