ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Сахно Людмила Олексіївна
УДК 658.17: 621
ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ НА МАШИНОБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Спеціальність 08.06.01 – економіка підприємства
і організація виробництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному економічному університеті,
Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Потьомкін Сергій Костянтинович Харківський державний економічний університет, завідуючий кафедрою менеджменту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Балацький Олег Федорович Сумський державний університет, завідуючий кафедрою управління
кандидат економічних наук Кашпур Анатолій Дмитрович Північно-Східний науковий центр НАН України, старший науковий співробітник
Провідна установа – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра економіки та менеджменту, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.
Захист відбудеться 29.03.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а.
Автореферат розісланий 27.08.2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Дороніна М.С.
Загальна характеристика роботи
Добробут України залежить від успішного вирішення проблем перехідного періоду та подальшого розвитку і зміцнення її економічного по-тенціалу. Але сучасний процес ринкових реформ в Україні ускладнюється тими обставинами, що він відбувається у досить несприятливих екологічних умовах. Більше того, в перехідний період в умовах реструктуризації економіки і господарських зв'язків техногенний тиск на навколишнє се-редовище подекуди навіть збільшився, тому екологічні та економічні кризові процеси значно уповільнюють як розвиток країни, так і її інтеграцію в систему світового ринку. З цієї причини надзвичайно актуальним є пошук шляхів одночасного виходу з обох криз як з єдиної еколого-економічної кризи.
Актуальність теми. Способом подолання не тільки екологічної, а й економічної кризи є екологізація національного господарства, під якою треба розуміти інтенсивне впровадження ресурсозберігаючих та природоохоронних екологобезпечних техніко-технологічних процесів. Такий шлях розвитку національного господарства дозволяє узгодити інтереси економічного благополуччя з екологічною безпекою нації. Реалізація стратегії такого розвитку, яка отримала назву "екологічно сталий розвиток", потребує відповідного механізму екологічного регулювання на макро- і мікроекономічному рівнях. Окремі теоретичні та практичні аспекти створення дійового економічного механізму реалізації природо- і ресурсозберігаючих заходів відображені в роботах Т.С.Хачатурова, Н.Г.Федо-ренко, М.Я.Лемешева, К.Г.Гофмана, Є.Б.Струкової, О.Ф.Балацького, Р.Ко-уза, Р.Соллоу, К.Міллера, П.Самуельсона, П.Хейне та ін.
Але аналіз проблеми доводить, що існуюча система природокористування не є адекватною сучасним вимогам до неї, а багато які з питань побудови ефективного механізму раціоналізації природокористування та раціоналізації природоохоронних заходів не тільки не досліджені, а навіть не поставлені. Так, в Україні відсутні концепція та програма національного ековідродження та екобезпечного сталого розвитку, а також ефективний механізм їх реалізації, які є вкрай необхідними для здійснення екологічно та соціально орієнтованої економічної реформи. В наукових дослідженнях не розкрито питання, чи є можливим використання чинного адміністративного механізму встановлення лімітів промислових викидів при регулюванні атмосфероохоронної діяльності підприємств у сучасних умовах і як використання зазначеного механізму позначається на ефективності ви-робничої та природоохоронної діяльності підприємств. Найменше до-слідженою частиною цього механізму є проблема регулювання використання такого принципово нового для економічних досліджень ресурсу, як асиміляційний потенціал навколишнього середовища. Перш за все це стосується асиміляційного потенціалу атмосферного повітря.
Не розроблено науково-практичні рекомендації щодо створення і впровадження ефективного економічного механізму раціоналізації використання обмежених природних ресурсів на рівні підприємства. А від ефективності його роботи саме у первинних ланках економіки безпосе-редньо залежить результативність процесу екологізації всього національного господарства в цілому. Таким чином, недостатня наукова дослідженість теми, об'єктивна необхідність розробки і впровадження нових методів раціонального природокористування визначили актуальність теми та її значення для розвитку економіки України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з тематикою наукових досліджень кафедри менеджменту Харківського державного економічного університету "Розробка пропозицій з удосконалення економічної діяльності підприємства" (номер державної реєстрації 0199U000510). Зокрема автором обгрунтовано методичні рекомендації щодо планування й обліку витрат на утримання та експлуатацію фондів атмосфероохоронного призначення.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обгрунтування економічного механізму управління природоохоронною діяльністю на машинобудівному підприємстві, розробка нових, адекватних умовам ринку, методів регулювання раціонального використання та охорони природних ресурсів, а також розробка науково-практичних рекомендацій щодо їх реалізації.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі задачі:
узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід у галузі застосування механізмів регулювання економічної діяльності промислового підприєм-ства з метою зменшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище;
здійснено порівняльний аналіз впливу адміністративних, економічних та ринкових методів управління на активізацію природоохоронної діяльності промислового підприємства;
визначено сутність і зміст категорій "зовнішні витрати забруднення навколишнього середовища" та "економічна оцінка асиміляційного потенціалу навколишнього середовища";
розроблено модель для оцінки впливу результатів атмосфероохоронних заходів на показник капітальних витрат на їх впровадження;
обгрунтовано методичні рекомендації щодо поліпшення планування та обліку витрат на здійснення атмосфероохоронних заходів та їх втілення в економічний механізм управління атмосфероохоронною діяльністю підприємства.
Об'єкт дослідження – виробнича діяльність машинобудівного підприємства, в процесі якої на виробничі потреби інтенсивно використо-вується асиміляційний потенціал навколишнього середовища.
Предмет дослідження – особливості регулювання атмосфероохоронної діяльності машинобудівного підприємства у вигляді маловідходних технологічних процесів та засобів запобігання забрудненню довкілля.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. У процесі дослідження використовувались такі наукові методи: системних досліджень – при розгляді підприємства як системного об'єкта у його взаємодії з довкіллям; аналізу і синтезу – для відокремлення природоохоронної діяльності від інших видів діяльності підприєм-ства та при вивченні впливу останньої на результати роботи підприєм-ства в цілому; порівняння – для зіставлення різних способів управління природоохоронною діяльністю; кореляційно-регресійний аналіз – для визначення і кількісної оцінки зв'язку між досліджуваними показниками; математичного аналізу (метод множників Лагранжа) – для вирішення задачі економічного оптимуму викидів у атмосферу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
удосконалено модель механізму раціонального використання асиміляційного потенціалу навколишнього середовища на рівні підприємства як основної сполучної ланки між економічними інтересами підприємства та інтересами суспільства по забезпеченню екологічної безпеки людини;
уточнено механізм регулювання використання підприємством асиміляційного потенціалу атмосферного повітря як обмеженого природного ресурсу; визначено його основні елементи і розроблено засоби посилення зв'язку між ними;
дістало подальший розвиток уточнення сутності і змісту категорій "зовнішні витрати забруднення навколишнього середовища" та "еконо-мічна оцінка асиміляційного потенціалу навколишнього середовища";
вперше обгрунтовано перелік чинників, які впливають на показник капітальних витрат по уловлюванню викидів твердих речовин в атмосферу; побудовано і вирішено кореляційну модель зв'язку між цими чинниками;
удосконалено порядок встановлення лімітів викидів твердих речовин на машинобудівному підприємстві з використанням розрахованої кореляційної моделі;
вперше розроблено методичні рекомендації щодо планування та обліку витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією фондів атмосфероохоронного призначення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації теоретичні положення доведено автором до рівня конкретних рекомендацій щодо вдосконалення управління природоохоронною діяльністю на машинобудівному підприємстві в сучасних умовах. Використання цих рекомендацій дозволить підприємствам значно чіткіше контролювати використання коштів на реалізацію природоохоронних засобів.
Наукові результати дисертації впроваджено в практичну діяльність на ДП "Завод імені В.О. Малишева", що підтверджується актом впровадження (довідка від 01.03.1999 р., № 21/36).
Особистий внесок здобувача. Усі результати одержано здобувачем одноособово.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, висновки та пропозиції оприлюднено на науково-практичних конференціях, зокрема на міжвузівській науковій конференції "Економічні проблеми стратегії прискорення" (м. Харків, 1987 р.) та Українській науково-практичній конференції "Економіка і кадри України" (м. Харків, 1994 р.).
Публікації. Результати дослідження опубліковано у дев'яти наукових статтях загальним обсягом 2,17 ум.-друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Повний обсяг дисертації_______ сторінок машинописного тексту, з них на 24 сторінках викладено 2 додатки, на ___ сторінках – 21 рисунок, на ___ сторінках – 10 таблиць, на 11 сторінках – список використаних джерел з 144 найменувань.
Основний зміст роботи
У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, її значущість; обгрунтовано необхідність проведення дослідження, його актуальність; сформульовано метод і задачі дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі – "Екологічні проблеми в період реформування економіки" – проаналізовано специфічні умови реформування економіки України, для яких є характерним поєднання економічної та екологічної кризи, а також сутність екологічних проблем, які виникають в період структурної перебудови національного господарства. Обгрунтовано роль і значення економічного механізму раціоналізації природокористування як специфічної підсистеми управління суспільним виробництвом.
Економічний механізм регулювання використання природних ресурсів – це система заходів, яка дозволяє зменшити, запобігти або ліквідувати негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище. При цьому механізм раціоналізації природокористування має свої особливості в залежності від виду природних ресурсів, які використо-вуються для промислових потреб (наприклад мінеральна сировина, водні джерела, асиміляційний потенціал території). Питання управління використанням асиміляційного потенціалу атмосферного повітря в процесі виробничої діяльності промислових підприємств – найменше вивчені, оскільки йдеться про ресурс, який є принципово новим для економічних досліджень.
У дисертації доведено, що сучасна система встановлення лімітів шкідливих викидів промисловими підприємствами потребує суттєвих змін. Але, зважаючи на відсутність на цей час відповідних правових, органі-заційних, технологічних та економічних передумов, її радикальні зміни шляхом переходу до найбільш ефективних ринкових методів поки що не можливі. Тому в умовах перехідного періоду вдосконалення господарчого механізму управління промисловими викидами доцільно здійснювати в межах чинних нормативно-правових актів, насамперед шляхом створення і впровадження дійового економічного механізму регулювання природоохоронної діяльності окремого господарюючого суб'єкта (товаровиробника).
Основним економічним інструментом механізму регулювання природоохоронної діяльності підприємства згідно з чинним законодавством є збори за забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами. В роботі виявлено, що ці платежі слід розглядати як практичний аналог такої фундаментальної категорії економіки природокористування, як "зовнішні витрати, які виникають унаслідок забруднення навколишнього се-редовища" ("зовнішні витрати забруднення"). Зважаючи на надзвичайну важливість розуміння цієї категорії, в дисертації докладно проаналізовано її сутність і зміст.
В умовах економіки, яка регулювалась за допомогою адміністративних методів, традиційно вважалося, що вимірником витрат у народному господарстві, які виникають унаслідок забруднення навколишнього се-редовища, є показник збитків від забруднення. Тому базою при встановленні нормативів плати за забруднення навколишнього середовища було використано величину саме економічних збитків, заподіяних довкіллю.
Теоретичні дослідження давали підстави вважати, що коли підприємство змусити сплачувати збори за забруднення, які дорівнюють економічним збиткам, заподіяним навколишньому середовищу, тоді обсяг цих збитків, як і витрати на уловлювання шкідливих речовин, стають рівнозначними для підприємця і він буде прагнути мінімізувати їх суму, яка отримала назву "екологічні витрати виробництва". Таким чином передбачалося узгодити суспільні інтереси досягнення екологічної безпеки та економічні інтереси господарюючих суб'єктів. Однак восьмирічний досвід використання в Україні зборів за забруднення, які базуються на оцінці економічних збитків, доводить, що за їх допомогою не вдалося досягти найголовнішої мети будь-якого економічного механізму – спонукати господарюючі суб'єкти до активізації природоохоронної діяльності, перш за все зо-рієнтувати їх діяльність на інтенсивне впровадження ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій. Очевидно, що існують внутрішні вади, притаманні чинному порядку механізму зборів за забруднення довкілля.
З'ясування причин неефективності зборів за забруднення виявилось неможливим без докладного аналізу теорії досліджуваної проблеми – без поглибленого розкриття сутності задачі про знаходження економічного оптимуму забруднення навколишнього середовища. Ця задача добре відома в теорії економіки природокористування. Однак аналіз літературних джерел доводить, що не існує розв'язання цієї задачі на підставі конкретних аналітичних формул, які б відображали сутність економічних процесів, що досліджуються. Це є значною перешкодою до з'ясування сутності показників "збитки від забруднення навколишнього середовища", "екологічні витрати виробництва", а також нової категорії, яка досліджена автором – "економічна оцінка асиміляційного потенціалу".
В роботі доведено, що показник економічних збитків, який використовується в задачі, є величиною ймовірнісною, і вона є завжди заниженою у порівнянні з реальними збитками від забруднення довкілля. Для відображення функції економічних збитків (У) і функції витрат пилоуловлювання (S) від обсягів викидів пилу (V) обгрунтовано застосування формул, які мають вигляд:
(1)
(2)
де Q – річний обсяг викидів пилу, що утворюється в процесі виробництва, т/рік;
V – річний обсяг викидів пилу, що потрапляє в атмосферу після уловлювання, т/рік;
D – гранично допустимий обсяг викидів пилу за рік, т/рік.
Параметри формули (1) отримано методом підбору в межах кон-кретних ситуацій на прикладі низки харківських підприємств різних за виробничою потужністю та кількістю шкідливих речовин, що утворюються. Параметри формули (2) отримано шляхом редукування формули, знайденої на підставі статистичної обробки вихідних даних про витрати на уловлювання пилу по ЗАТ "ХТЗ".
На підставі виконаних досліджень зроблено такі висновки: використання чинних нормативів збору за забруднення довкілля, по-перше, не дозволяє відшкодовувати заподіяні суспільству реальні збитки, а по-друге, не зацікавлює підприємства не тільки у впровадженні маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, але і в будівництві очисних споруд.
У другому розділі – "Аналіз впливу на виробничу діяльність підприємства різних методів регулювання викидів забруднюючих речовин" – проведено аналіз впливу на вибір напрямів розвитку підприємства чинної системи управління промисловими викидами, а також інших механізмів регулювання природоохоронної діяльності, в тому числі механізму, який засновано на економічній оцінці асиміляційного потенціалу та ринкових методів управління.
В роботі доведено, що коли при оцінці економічних показників ді-яльності підприємства не враховуються збитки, заподіяні суспільству забрудненням довкілля, то його технічна політика спрямована на екстен-сивний розвиток, на поширене відтворення ресурсомістких технологій. Для того, щоб довести застосування цього положення для окремого джерела забруднення (технологічного процесу), автором сформульовано і вирішено задачу про збільшення виробничих потужностей унаслідок відрахувань від прибутку.
На прикладі змодельовано ситуацію, що відтворює особливості чинної системи встановлення лімітів викидів. На підставі аналізу цієї ситуації дано відповідь на запитання: чи може чинний механізм зборів за забруднення спонукати підприємство до впровадження ресурсозберігаючих технологій.
Доведено, що діюча система встановлення лімітів викидів відображає тенденції екстенсивного ресурсомісткого шляху розвитку економіки і є однією з головних причин, з яких підприємства до цього часу при виборі напрямів свого розвитку віддають перевагу ресурсомістким технологіям та обладнанню.
У роботі доведено, що сучасна структура, рівень та порядок стягнення збору за забруднення довкілля фактично є гальмом на шляху впровадження маловідходних і ресурсозберігаючих технологій. На підставі виконаних досліджень у дисертації доведено необхідність негайного включення екологічних показників (у вигляді досягнення екологічно безпечних викидів) до найважливіших економічних завдань підприємства шляхом різкого скорочення терміну їх досягнення (з 5 – 10 до 1 – 2 років) і різкого зниження лімітів викидів до рівня екологічно безпечних обсягів. Запропоновано економічний механізм, який дозволяє підприємству реалізувати свій економічний інтерес у прямій залежності від досягнення ним екологічних показників. Доведено, що загроза залишитися без прибутку внаслідок реалізації традиційної ресурсомісткої технології може змусити підприємство використовувати свої інвестиційні ресурси на технічне переозброєння на основі широкого застосування новітніх технологій (рис. 1).
Економічні інтереси підприємства: збільшення власного капіталу Екологічні інтереси суспільства: забезпечення еколо-гічної безпеки людини
Економічні та еколо-гічні цілі підприємства: максимізація прибутку; зменшення викидів до рівня екологічних нормативів Економічний механізм раціонального використання асиміляційного потенціалу навколишнього середовища Екологічні цілі суспільства: досягнення екологічних нормативів викидів у природне середовище
Підприємство (виробництво) Суспільство (людина)
Рис. 1. Схема зв'язку економічних інтересів підприємства
з екологічними інтересами суспільства
Встановлено, що основним ланцюгом дійового економічного меха-нізму регулювання використання такого обмеженого природного ресурсу, як асиміляційний потенціал атмосфери є нормативи збору за викиди забруднюючих речовин понад встановлені підприємству ліміти на даний рік. При цьому величина нормативів збору за викиди понад ліміт повинна бути встановлена на такому рівні, щоб збір за ці викиди, який, як відомо, справляється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, змусив би його застосовувати ресурсозберігаючу техніку і вловлювати забруднюючі речовини в очисних спорудах. На думку автора, основою для встановлення нормативів збору за викиди забруднюючих речовин понад ліміт є функція похідних витрат на уловлювання цих забруднюючих речовин, яку можна розглядати як функцію попиту на обмежений ресурс – асиміляційний потенціал атмосфери (як функцію ціни за тонну викидів понад величину асиміляційного потенціалу атмосфери).
Ця позиція грунтується на тому, що саме здатність навколишнього середовища асимілювати деяку кількість забруднюючих речовин дає підприємству можливість заощаджувати кошти на їх уловлювання. Але підприємство згідно із законами ринку повинно сплачувати суспільству частину заощаджених коштів, яка дорівнює саме економічній оцінці асиміляційного потенціалу атмосфери.
Для розрахунку величини економічної оцінки асиміляційного потенціалу атмосфери (R) рекомендовано використання формули
(3)
де l – ціна за тонну викидів забруднюючих речовин понад встановлені ліміти (дорівнює величині множника Лагранжа), грн./т;
V – ліміт викидів забруднюючих речовин на даний рік, т/рік.
На підставі виконаних досліджень доведено, що для визначення витрат суспільства, які виникають унаслідок нераціонального використання асиміляційного потенціалу атмосфери, доцільно застосувати показник його економічної оцінки як обмеженого природного ресурсу. Це дозволить значно підвищити ефективність економічного механізму регулювання використання природних ресурсів та забезпечення охорони навколишнього середовища.
У третьому розділі – "Організаційно-економічні заходи з регулювання атмосфероохоронної діяльності на підприємстві" – обгрунтовано пропозиції по удосконаленню управління заходами з уловлювання викидів у атмосферу забруднюючих речовин на машинобудівному підприємстві.
У роботі доведено, що з переходом до переважно економічних методів управління і впровадження ринкових відносин у природокористування першорядного значення набуває проблема забезпечення екологічних нормативів при обмежених коштах. Одним з найважливіших завдань у цьому напрямі є вдосконалення механізму встановлення лімітів викидів у атмосферу на промисловому підприємстві. Для одного з найбільш поширених забруднювачів атмосфери – твердих речовин (пилу) – і найбільш поширеної технології їх уловлювання – циклонних апаратів – розраховано кореляційну модель залежності між капітальними витратами (К) на їх будівництво та ступенем зниження викидів пилу
. (4)
Кількісні параметри залежності для цехів з різними обсягами викидів пилу, що утворюються в процесі виробництва, знайдено за допомогою методу найменших квадратів. Їх наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Результати вирішення кореляційних моделей
для цехів ВАТ "ХТЗ"
Номер цеху Обсяг пилу, що утворю- ється, Q (т/рік) Параметри залежностей, А Коефіцієнт кореляції, ri Величина Z' Фішера Середнє квадратичне відхилення, Квантиль,
1 2 3 4 5 6 47,2 60,9 99,2 397,0 545,2 819,1 315,5 286,0 265,1 208,2 186,6 151,0 0,767 0,964 0,962 0,799 0,936 0,972 1,0203 1,9459 1,9459 1,0986 1,7380 2,0923 0,1796 0,1925 0,1890 0,4472 0,7071 0,5774 5,68 10,11 10,30 2,46 2,46 3,62
Після остаточних розрахунків кореляційна модель набула вигляду:
(5)
Коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,882, тобто знаходиться на звичайному для економічних розрахунків рівні. В поєднанні з достовірністю коефіцієнтів часткової кореляції, яка випливає з алгоритму вирішення задачі, це свідчить про статистичну надійність формули. Її було використано для більш чіткого порядку встановлення лімітів викидів пилу для стаціонарних джерел забруднення з метою мінімізації інвестицій на досягнення встановленого підприємству загального ліміту викидів пилу на даний рік. Задачу на відшукання оптимального варіанта розподілу інвестицій на будівництво пилогазовловлюючих установок (ПГУ) між джерелами забруднення атмосфери на підприємстві було сформульовано і вирішено для ВАТ "ХТЗ" і АТ "Світло шахтаря". Результати розрахунків доводять, що мінімальне значення функції капітальних витрат на будівництво ПГУ відповідно на 21,4% та 38,5% менше, ніж фактичні витрати підприємств за цей період. Отже, оптимізація розподілу обсягу допустимих викидів конкретної забруднюючої речовини між джерелами забруднення на підприємстві дозволяє забезпечити вагому економію капітальних витрат на будівництво ПГУ.
Для розв'язання задач оптимізації автором було використано найбільш ефективний метод для цього класу задач – метод множників Лагранжа. Унікальність цього методу полягає в тому, що задача вирішується шляхом уведення в число її змінних величин і подальшого знаходження кількісного значення додаткової змінної величини – множника Лагранжа, який має безпосередній внутрішній зв'язок з обсягом обмеженого природного ресурсу і є найважливішою кількісною характеристикою його економічної оцінки.
Таким чином, у результаті вирішення задачі оптимізації розподілу обмеженого природного ресурсу (асиміляційного потенціалу атмосфери, або ліміту викидів забруднюючих речовин) між джерелами забруднення підприємства було одночасно визначено кількісне значення основного регулюючого параметра механізму його раціонального використання – нормативу збору за викиди забруднюючих речовин понад встановлені ліміти. Для таких підприємств, як ВАТ "ХТЗ" і АТ "Світло шахтаря" вказані нормативи для твердих речовин складають відповідно 108,9 грн./т і 104,6 грн./т. Слід зазначити, що чинний норматив цього збору, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України у 1999 р., дорівнює 10 грн./т, тобто значно нижче, ніж розраховані автором.
Практичні розрахунки автора є підтвердженням теоретичних узагальнень, зроблених раніше, про необхідність різкого збільшення нормативу збору за забруднення атмосферного повітря понад встановлені ліміти викидів забруднюючих речовин як одного з головних заходів підвищення ефективності чинного механізму раціонального використання промисловими підприємствами для своїх виробничих потреб обмеженого при-родного ресурсу – асиміляційного потенціалу атмосфери.
У роботі також запропоновано конкретний метод виділення поточних витрат на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення із загальної суми витрат підприємства на виробництво продукції для машинобудівних підприємств. Цей метод заснований на первинному розподілі виробничого і природоохоронного обладнання та подальшому обліку поточних природоохоронних витрат окремо від загальних витрат на виробництво. Застосування цього методу на практиці дозволяє використовувати означені витрати за призначенням і сприяє їх обгрунтованому розподілу між виробленими видами продукції.
ВИСНОВКИ
1. Враховуючи особливості кризової ситуації в Україні, яка полягає в поєднанні економічної та екологічної кризи, способом її подолання є екологізація виробництва, під якою треба розуміти перш за все впровадження ресурсозберігаючих та екологобезпечних технологій. Застосування теоретичних основ побудови дійового економічного механізму екологічного регулювання дозволяє забезпечити ефективну природоохоронну діяльність на підприємстві на основі використання досвіду світової та вітчизняної науки в галузі раціоналізації природокористування та реалізації природоохоронних заходів. Вихідною точкою початку справи екологізації всіх галузей національного господарства слід вважати створення і впровадження дійового економічного механізму раціоналізації природокористування на рівні промислового підприємства, який би поєднував екологічні інтереси суспільства з економічними інтересами товаровиробника. Це дозволить при виборі напрямів розвитку підприємства узгодити інтереси досягнення цього економічного благополуччя з екологічною безпекою населення.
2. У дисертації проведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової проблеми, яка полягає у створенні ефективного економічного механізму регулювання використання обмеженого природного ресурсу – асиміляційного потенціалу навколишнього середовища, – здатного спонукати підприємства до широкого застосування новітніх природоохоронних технологій.
3. Побудова ефективного механізму управління природоохоронною діяльністю потребує проведення аналізу впливу на стратегію розвитку підприємства різних методів екологічного регулювання з метою вибору найбільш ефективного для сучасних умов України. В роботі доведено, що в умовах ринкових відносин найбільш ефективним варіантом механізму раціонального використання асиміляційного потенціалу атмосфери є механізм, заснований на його економічній оцінці.
4. З переходом до переважно економічних методів управління і впровадження ринкових відносин у природокористування першорядного значення набуває проблема забезпечення необхідної якості навколишнього середовища при обмежених коштах. Одним з найважливіших завдань у цьому напрямі є вдосконалення механізму встановлення лімітів викидів в атмосферу. В дисертації запропоновано використання математичних методів для знаходження оптимального розподілу встановлених підприємству загальних лімітів викидів між джерелами забруднення. Такий підхід дозволить суттєво зменшити обсяг капітальних витрат на до-сягнення необхідної якості атмосферного повітря.
5. Умови ринку та необхідність рівноправного включення України в систему світогосподарських відносин, в межах якої вже тривалий час реалізується перехід економіки на модель екологічно сталого розвитку, потребують чіткого і злагодженого механізму регулювання використання природних ресурсів і забезпечення охорони навколишнього середовища. Практичні розробки автора дозволяють створити чітко функціонуючий економічний механізм такого регулювання, який використовує конкретні кількісні науково обгрунтовані нормативи збору за забруднення навко-лишнього середовища.
6. Економічний механізм управління природоохоронною діяльністю не може ефективно діяти без розвинутої системи планування, обліку та економічного аналізу витрат на реалізацію природоохоронних заходів. З метою поліпшення обліку цих витрат у дисертації запропоновано використання на машинобудівному підприємстві рекомендацій щодо методики планування та обліку витрат, пов'язаних з експлуатацією фондів атмосфероохоронного призначення, що дозволяє виділити ці витрати із загальної суми витрат на виробництво.
Список опублікованих робіт за темою дисертації
1. Сахно Л.А. Анализ затрат на природоохранные мероприятия на машиностроительных предприятиях // Вісник ХДЕУ. – 1998. – №2(6). – С.79-80.
2. Сахно Л.А. Учет затрат на охрану воздушного бассейна // Бизнес Информ. – 1998. – №10. – С.63-65.
3. Сахно Л.А. Совершенствование управления целевыми мероприятиями по охране атмосферного воздуха // Вісник ХДЕУ. – 1999. – №1(9). – С.17-19.
4. Сахно Л.А. К вопросу об экономическом ущербе от загрязнения окружающей среды и задаче минимизации экологических издержек производства. – Зб. наукових статей. "Економіка". – Харків: ХДЕУ. – 1998. – №1. – С.89-93.
5. Сахно Л.А. О проблеме рационального использования ассимиляционного потенциала атмосферы для производственных нужд // Вісник ХДЕУ. – 1999. – №2(10). – С.84-87.
6. Бастеева Л.А. О некоторых результатах исследования зависимости между затратами на пылеочистку и уровнем пылевыбросов на машиностроительных предприятиях. – Ин-т пробл. машиностр. АН УССР. – Деп. в ВИНИТИ 19.07.79, №2688-79.
7. Бастеева Л.А. К вопросу о характере зависимости между затратами на пылеочистку и уровнем пылевыбросов. – Ин-т пробл. машиностр. АН УССР. – Деп. в ВИНИТИ 10.12.79, №4186-79.
8. Сахно Л.А. Совершенствование экономических методов управления целевыми мероприятиями по охране воздушного бассейна // Сб. материалов межвуз. науч. конф. молодых ученых и специалистов "Экономические проблемы стратегии ускорения". Харьков. – 1987. – С.8.
9. Сахно Л.А. О величине платы за выбросы в атмосферу вредных веществ // Тез. докл. Укр. науч.-практ. конф. "Экономика и кадры Украины", 27-28 сент. 1994, ч.2. – Харьков. – 1994. – С.110.
10. Сахно Л.А. Об эколого-экономической эффективности мероприятий по охране окружающей среды // Тез. докл. Укр. науч.-практ. конф. "Экономика и кадры Украины", 27-28 сент. 1994, ч.2. – Харьков. – 1994. – С.110.
Сахно Л.О. Економічні питання управління природоохоронною діяльністю на машинобудівному підприємстві. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва. – Харківський державний економічний університет, Харків, 2001.
Дисертація містить теоретичне обгрунтування змісту та сутності економічного механізму раціоналізації природокористування та природоохоронних заходів на промисловому підприємстві, практичні рекомендації щодо визначення найбільш ефективних методів регулювання використання підприємством асиміляційного потенціалу атмосфери в умовах впро-вадження ринкових відносин. Проведено аналіз впливу на вибір напрямів розвитку підприємства різних методів управління природоохоронною ді-яльністю.
Проведено дослідження стану атмосфероохоронної діяльності на машинобудівних підприємствах в сучасних умовах.
Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення порядку встановлення лімітів викидів пилу на промислових підприємствах з метою мінімізації коштів на їх досягнення.
Обгрунтовано використання методичних рекомендацій щодо поліпшення обчислення поточних витрат на експлуатацію фондів атмосферо-охоронного призначення.
Ключові слова: природоохоронна діяльність, регулювання використання асиміляційного потенціалу, екологічні витрати виробництва, ліміти викидів.
Сахно Л.А. Экономические вопросы управления природоохранной деятельностью на машиностроительном предприятии. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика предприятия и организация производства. – Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2001.
В диссертации рассмотрены вопросы теоретического обоснования построения эффективного механизма управления природоохранной деятельностью промышленных предприятий в период реформирования экономики и в условиях рыночных отношений; раскрыто содержание и сущность экономических методов управления природоохранными мероприятиями; показано, что экономический механизм рационализации природопользования, в том числе охраны окружающей среды от загрязнения, следует рассматривать как одну из важнейших подсистем управления об- щественным производством в новых условиях хозяйствования.
В работе показано, что особенностью процесса социально-экономического реформирования в Украине на современном этапе является соединение экономических и экологических кризисных процессов; сделан вывод о необходимости одновременного выхода из обоих видов кризиса как из единого эколого-экономического кризиса. В диссертации показано, что экономическая политика вывода национального хозяйства из кризисного состояния должна основываться на концепции эколого-экономической модели рыночных реформ. Это требует, прежде всего, высокой организованности и опоры на эффективное регулирование на макроэкономическом уровне в виде четко разработанной государственной стратегии перехода на экологически устойчивый путь развития национального хозяйства, а также внедрения экологических целей в интересы отдельных хозяйствующих субъектов (предприятий). В работе показано, что успешность перехода национального хозяйства на путь экономически, социально и экологически устойчивого развития в решающей степени зависит от заинтересованности каждого предприятия в осуществлении активной природоохранной деятельности и, прежде всего, в использовании малоотходных и ресурсосберегающих технологий.
В диссертации на основе анализа мирового и отечественного опыта типологизированы различные методы регулирования использования ассимиляционного потенциала окружающей среды, в том числе административные, экономические, рыночные, и дана характеристика каждому из них. Обоснованы причины низкой эффективности действующей в Украине си- стемы регулирования прородоохранной деятельности.
Доказана необходимость коренного изменения порядка установления лимитов допустимых промышленных выбросов путем резкого снижения сроков достижения экологически безопасных объемов выбросов (предельно допустимых выбросов), а также предложен принципиально новый подход к установлению нормативов платы за загрязнение атмосферы, базирующийся на экономической оценке её ассимиляционного потенциала.
В работе проведен анализ влияния на выбор направлений развития предприятия различных методов управления его природоохранной деятельностью на примере решения задачи об увеличении производственных мощностей за счет отчислений от прибыли, и обоснованы преимущества рыночных методов для решения указанных проблем в современных условиях социально-экономического развития Украины.
Для одного из наиболее распространенных загрязнителей атмосферы – твердых частиц (пыли) – разработана корреляционная модель зависимости затрат на строительство пылегазоулавливающих установок (ПГУ) от снижения их выбросов. С помощью этой модели решена задача оптимального распределения установленного предприятию лимита выбросов пыли между источниками загрязнения предприятия, что позволяет минимизировать сумму капитальных вложений на строительство ПГУ. В работе обоснована также необходимость применения методических рекомендаций, позволяющих улучшить планирование и учет текущих затрат, связанных с содержанием и эксплуатацией фондов атмосфероохранного назначения.
Ключевые слова: природоохранная деятельность, регулирование использования ассимиляционного потенциала, экологические издержки производства, лимиты выбросов.
Sakhno L.A. Economic problems of governing the nature-protective activity at machinebuilding enterprise. – Manuscript.
Thesis for a candidate degree by speciality 08.06.01 - economy of enterprise and organization of production. – The Kharkiv State University of Economics, Kharkiv, 2001.
The dissertation is devoted to the problems of theoretical motivation of economic mechanism of rational utilization of natural resources and realization of nature-protective activity.
Practical recommendations on identifying the most effective methods of nature-protective activity of enterprise in the conditions of establishing of marketing relations are presented in the dissertation.
The influence of different methods of management of nature-protective activity on the choice of direction of enterprise development is analyzed.
The state of nature-protective activity at machinebuilding enterprises in contemporary conditions is studied. Concrete ways of improving the norms of dust-pollution at industrial enterprise with the aim of minimization of expenses at establishing the limit of their pollution are suggested.
Methods of planning and accounting expenses on maintaining and utilization of dust-gas catching devices are developed. They allow to obtain data on the value of these expenses from the current accounting practice.
Key words: nature-protective activity, ecological costs of production, limits of pollution, payments for pollution of the environment.
Сахно Людмила Олексіївна
ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ НА МАШИНОБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Спеціальність 08.06.01 – економіка підприємства
і організація виробництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск Ситін О.А.
Підписано до друку Формат 60х90 1/16
Папір ТАТRA. Друк офсетний. Обсяг ум.-друк. арк.
Тираж 100 прим. Зам. № Безкоштовно
