САЄНКО Наталя Василівна

УДК (611–013.85+591.5):636.21

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
ФЕТАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПЛАЦЕНТИ
ПРИ РІЗНОМУ СТУПЕНІ ПРЕНАТАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТЕЛЯТ

16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор
Криштофорова Беса Владиславівна,
Кримський державний аграрний університет,
завідувач кафедри анатомії і фізіології тварин

Офіційні опоненти:    доктор ветеринарних наук, професор
Рудик Станіслав Костянтинович,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри анатомії сільськогосподарських
тварин ім. академіка В.Г. Касьяненка

доктор ветеринарних наук, професор
Калиновський Григорій Миколайович,
Державна агроекологічна академія України,
завідувач кафедри акушерства, терапії і хірургії

Провідна установа – Харківська державна зооветеринарна академія,
кафедра анатомії свійських тварин,
Міністерство аграрної політики України,
с. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської обл.

Захист відбудеться “ 18 ” грудня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, нав-чальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий “ 15 ” листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Міськевич С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Негативний вплив екологічних факторів, у тому числі і антропогенних, на живу природу обумовив значне зниження життєздатності свійських тварин, яке проявляється зменшенням їх природної резистентності, продуктивності і неповноцінним потомством, що призводить до значних економічних збитків (І.В. Хрустальова, 1970-1999; В.О. Бусол, 1995; В.М. Апатенко, 1996; Б.В. Криштофорова, В.Я. Максаков, 1998; Г.М. Калиновський та ін., 1998). Основними проявами зниження природної резистентності новонароджених продуктивних тварин є великий відсоток їх захворювання і смертність в перші доби та тижні життя. При одужанні відбувається подальша затримка їх росту та розвитку, у них виникають токсикози, порушення обміну речовин і, як наслідок, зниження продуктивності (В.С. Шипілов, В.П. Шишков, В.Г. Зароза, 1988; М.О. Сідоров, В.В. Суботін, 1998).

Кондрахін І.П. (1998), В.О. Бусол (1995) вважають, що порушення технології годівлі та утримання тварин – це ті фактори, які призводять до зниження життєздатності новонароджених і їх захворювання. Аршавський І.О. (1957-1968), К.М. Курносов (1961-1976), Б.В. Криштофорова (1991-2000),
О.Г. Нежданов, К.Т. Дашукаєва (1997) також відмічають, що однією з основних причин хвороб новонароджених тварин є їх пренатальний недорозвиток. В цій ситуації провідне значення має фізіологічна повноцінність плаценти, яка обумовлює різний ступінь утробного росту і розвитку плода. При виникненні змін транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та інших важливих функцій плаценти порушується адекватний обмін між організмами матері і плода (С.О. Власов, 2000). В гуманній медицині дослідження плаценти після народження дитини, з метою прогнозування її життєздатності, є обов’язковими (Н.Л. Гармашева, І.І. Константінова, 1985; М.В. Федорова, Є.П. Калашнікова, 1986). У ветеринарній же медицині зустрічаються роботи, в яких, головним чином, висвітлюються особливості макро- і мікро-структури як материнської, так і фетальної частин плаценти без взаємозв’язку з пренатальним розвитком потомства (Г.О. Шмідт, 1951-1976; В.І. Канторова, 1956-1960; Р.З. Сіразієв, 1991; С.П. Хомин, Є.Є. Костишин, 1998). Дослідженням же взаємозв’язку розвитку плода і провізорних органів, які обумовлюють морфофункціональний статус неонатальних тварин, до теперішнього часу не приділяється певної уваги, за винятком поодиноких спостережень (А.С. Ревунець, Г.М. Калиновський, 1997; С.П. Хомин, Є.Є. Костишин, В.Ю. Стефаник, 2000). Однак відомо, що тільки 7-15% новонароджених телят за морфофункціональним статусом відповідають гестації і проявляють високу життєздатність в неонатальний період (Б.В. Криштофорова, 1998). У зв’язку з цим підвищення життєздатності свійських тварин є однією з основних проблем сучасного тваринництва, для вирішення якої необхідні точні і повні знання про морфофункціональні особливості організму тварин на різних етапах його розвитку.

Таким чином, визначення морфофункціональних особливостей фетальної частини плаценти при різному ступені пренатального розвитку новонароджених є актуальним і своєчасним у рішенні проблеми отримання і вирощування здорових продуктивних тварин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослід-ження структурно-функціональних особливостей фетальної частини плаценти корів при різному ступені пренатального росту та розвитку телят проведені у відповідності з науковою темою “Розробити технологію вирощування і годівлі новонароджених та новонародженого періоду телят в залежності від морфофункціонального статусу розвитку в утробний період”, яка виконується по завданню Міністерства аграрної політики України (договір № 6/1) на базі проблемної науково-виробничої лабораторії ветеринарної неонатології кафедри анатомії і фізіології тварин Кримського державного аграрного університету (керівник теми д.в.н., професор Б.В. Криштофорова). Державний реєстраційний номер 0199U004383.

Мета дослідження. Встановити структурно-функціональні особливості фетальної частини плаценти корів у взаємозв’язку з пренатальним розвитком телят.

Задачі дослідження:

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження: фетальні частини плацент і новонароджені телята.

Предмет дослідження: структурно-функціональні особливості фетальних частин плацент і морфофункціональний статус новонароджених телят.

Методи дослідження:

-

-

-

-

-

-

-

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження фетальної частини плаценти корів на органному і тканинному рівнях структурної організації у взаємозв’язку з пренатальним ростом і розвитком телят. Виявлені закономірності структурно-функціональних змін фетальної частини плаценти корів і морфофункціонального статусу телят. Доведено, що структурні особливості фетальної частини плаценти сприяють реалізації генотипічних можливостей пренатального росту і розвитку плода, проявляючись певною життєздатністю новонароджених телят у неонатальний період. Встановлені кількісні і якісні характеристики ворсин котиледонів фетальної частини плаценти корів і їх взаємозв’язок з пренатальним ростом і розвитком телят. Вперше визначені особливості структур тканинних компонентів і кровоносних судин фетальної частини плаценти корів при різному морфофункціональному статусі і життєздатності телят.

Новими є дослідження фетальної частини плаценти корів за допомогою приладу ультразвукової дії “Scanner 100S” і отримання ультрасонограм. Вперше проведено співставлення структурних особливостей гістотопограм і ультрасонограм та встановлена характерна аналогічність їх змін в фетальних частинах плацент корів при різному морфофункціональному статусі телят. Виявлені корелятивні взаємозв’язки основних морфофункціональних характеристик фетальної частини плаценти корів і статусу організму новонароджених телят.

Практичне і теоретичне значення отриманих результатів. Загальнобіологічні закономірності взаємозв’язку структурно-функціональних особливостей фетальної частини плаценти корів з пренатальним періодом онтогенезу телят, як зрілонароджуючих (матуронатних) тварин, мають теоретичне значення у визначені взаємовідносин в системі мати-плацента-плід. Встановлення морфофункціонального статусу фетальної частини плаценти корів має практичне значення у прогнозуванні життєздатності новонароджених телят і рекомендується використовувати при вирощуванні здорових свійських тварин. Отримані результати досліджень структурно-функціональних особливостей фетальної частини плаценти корів у взаємозв’язку з пренатальним розвитком телят також мають практичне значення для більш глибокого розуміння етіології і патогенезу різних порушень ембріогенезу. Розроблений соногра-фічний метод дослідження фетальної частини плаценти корів рекомендується використовувати в клінічній практиці при встановленні особливостей пренатального росту і розвитку телят та прогнозуванні їх життєздатності.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи самостійно відібраний матеріал, виконані експериментальні дослідження, проведений огляд літератури і написана дисертація. Аналіз отриманих даних і формулювання висновків роботи проведені разом із науковим керівником – професором Б.В. Криштофоровою.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи були викладені і отримали позитивну оцінку на міжнародних конференціях: “Проблеми неінфекційної патології тварин” (Біла Церква, 1998); “Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення тварин” (Київ, 2000); “Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (Дніпропетровськ, 2001); Республіканських наукових конференціях “Проблеми АПК в роботах вчених Криму” (Сімферополь, 1999-2000).

Публікації. Результати досліджень висвітлені в 7 публікаціях, які надруковані в збірниках праць Кримського державного аграрного університету (2), Харківського зооветеринарного інституту (1), науковому віснику Національного аграрного університету (1), віснику Білоцерківського державного аграрного університету (1), журналі “Ветеринарна медицина України” (1), “Українському медичному альманасі” (1).

Структура і об’єм дисертації. Дисертаційна робота складається із розділів: “Вступ”, “Огляд літератури”, “Результати досліджень”, “Обговорення результатів досліджень”, “Висновки”, “Пропозиції виробництву” та списку літератури з 280 джерел, в тому числі 55 іноземних і додатків.

Дисертацію викладено на 147 сторінках машинописного тексту, вона ілюстрована 58 рисунками, 12 таблицями і 2 схемами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методики досліджень

Об’єкт дослідження – фетальні частини плацент корів та новонароджені телята червоної степової породи (20 фетальних частин плацент і телят отримували в жовтні-листопаді 1998 року, а 20 – в лютому-березні 1999). Матеріал відбирали від корів віком 4-7 років, середньої вгодованності, із молочною продуктивністю 2,8–3,1 тис. кг молока за лактацію, яких утримували за загальноприйнятою технологією учгоспу “Комунар” Кримського державного аграрного університету. Фетальні частини плацент відбирали через 3-6 годин після народження телят, визначали масу, площу, кількість котиледонів, загальну площу котиледонів, кількість ворсин на 1 см2 котиледона, загальну кількість ворсин, їх товщину і висоту. Із різних ділянок плодових оболонок вирізали котиледони і фіксували спочатку в 5% (7 діб), потім в 10% водному розчині формаліна, де і зберігали в період досліджень. Гістологічні зрізи готували на мікротом-кріостаті МК-25М і фарбували гематоксиліном та еозином (П.М. Гаврилін, 1998), фукселіном по Харту, по Ван-гізон, пікроіндигокарміном (Г.О. Меркулов, 1969). Кількісний (стереометричний) аналіз тканинних компонентів проводили за методом “крапкового підрахунку” (Г.Г. Автанділов, 1990) з використанням окулярних тестових систем (вставок).

Ультразвукове дослідження фетальних частин плацент корів проводили на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету приладом УЗД “Scanner 100S” із секторним датчиком, в В-режимі, при частоті датчика 7,5 МГц. Візуалізували котиледони в центральній їх частині, прикладаючи головку зонда до алантохо-ріона. Зображення фіксували та записували на дискети.

Морфофункціональний статус новонароджених телят оцінювали по 100-бальній системі (Б.В. Криштофорова, П.М. Гаврилін, 1995), враховуючи також морфологічні (кількість еритроцитів, лейкоцитів і вміст гемоглобіну) і біохімічні (вміст загального білка, імунних білків, неорганічного фосфору і загального кальцію) показники їх крові.

Ворсини, гістотопограми і їх окремі ділянки фотографували фотоапаратом “Зенит Е” і фотоприставкою до “МБИ-6”. Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили на IBM PC із використанням статистичних програмних пакетів “Statistica” і “Statgrafics” для Windows 95.

Результати досліджень та їх аналіз

Структурно-функціональні особливості фетальних частин плацент, морфофункціональний статус і життєздатність телят, народжених в жовтні-листопаді

Дослідження показують, що висока варіабельність структурно-функ-ціо-нальних характеристик фетальних частин плацент корів обумовлює індивідуальні особливості морфофункціонального статусу новонароджених телят. Базуючись на структурно-функціональних особливостях фетальних час-тин плацент і враховуючи морфофункціональний статус новонароджених телят, ми розділили останніх на три групи відповідно у жовтні-листопаді і лютому-березні. До перших груп ввійшли найбільш життєздатні телята
(n = 6 в кожній), морфофункціональний статус яких в жовтні-листопаді відповідає 91,50±1,01, в лютому-березні – 78,17±1,43 балам. Другі групи скла-даються з телят (n = 8 в кожній), морфофункціональний статус яких знижується в жовтні-листопаді до 83,88±1,02, в лютому-березні – до 69,50±1,26 балів. В третіх групах знаходяться найменш життєздатні телята (n = 6 в кожній), морфофункціональний статус яких в жовтні-листопаді складає 73,33±1,83, а в лютому-березні – 58,17±1,84 бала.

Особливості структури фетальної частини плаценти корів проявляються, перш за все, в морфології та взаємовідносинах тканинних компонентів і кровоносних судин котиледонів, вони виявляються на макрорівні змінами її маси, площі та певним розвитком ворсин. Це підтверджується корелятивними взаємо-зв’язками між масою фетальних частин плацент, їх площею і живою масою новонароджених телят (r = 0,88 і r = 0,89 в жовтні-листопаді; r = 0,76 і r = ,79 в лютому-березні).

Фетальні частини плацент, в яких відносна площа епітелію ворсин досягає 55,06±1,94%, судин – 12,35±1,25%, а відносна площа пухкої волокнистої сполучної тканини найменша – 32,59±1,50%, обумовлюють народження телят із морфофункціональним статусом 91,50±1,01 бала (I група телят) і проявом максимальної життєздатності (табл. 1).

Таблиця 1

Кількісна характеристика тканинних компонентів і кровоносних судин котиледонів фетальних частин плацент корів (жовтень-листопад)

Групи телят | Діаметр котиледонів, см | Відносна площа епітелію ворсин, % | Відносна площа кровоносних
судин, % | Відносна площа
сполучно-тканинної строми, %

I | 9-13 | 55,06±1,94 | 12,35±1,25 | 32,59±1,50

6-9 | 58,59±3,23 | 9,63±1,09 | 31,88±3,46

II | 10-16 | 54,93±3,60 | 11,85±1,37 | 33,23±2,98

4-6 | 58,38±1,90 | 9,31±1,60 | 32,54±2,01

III | 9-13 | 52,95±2,89 | 9,73±1,73 | 35,68±1,96

3-6 | 53,27±2,40 | 9,69±1,00 | 37,05±2,27

В середньому по групах | 9-16 | 54,37±1,63 | 10,86±0,67 | 33,77±1,31

3-9 | 55,90±1,56 | 9,51±0,55 | 33,70±1,27

В пухкій волокнистій сполучній тканині розташовані артерії та вени м’язового типу, добре розвинене і помірно кровонаповнене мікроциркуляторне русло. Гігантські клітини локалізуються на кінцевих ворсинах в незначній кількості (3,67±0,18 на гістотопограмі).

Ультрасонограми даних фетальних частин плацент характеризуються дрібнодисперсним зображенням сірих відтінків у всіх зонах із різним ступенем їх переваги в залежності від ехогенності структур тої чи іншої зони. Перша зона представлена інтенсивно сірими відтінками, що пояснюється знаходженням рідини, яка інфільтрує алантохоріон. У другій (зоні хоріальної пластини) – дещо переважають світло-сірі відтінки, у третій (зоні стовбурових ворсин) – майже однакове співвідношення всіх відтінків, а у четвертій (зоні кінцевих ворсин) – переважна наявність сірих. У науковій літературі ми не зустріли даних про подібні дослідження.

Кількість стовбурових ворсин в фетальних частинах плацент корів
(I група телят, найбільш життєздатна) на 1 см2 котиледона складає 6,18±0,30, а сукупно – 13044,80±1000,23 (табл. 2).

Таблиця 2

Морфометричні особливості фетальних частин плацент корів
(жовтень-листопад)

Показники | Групи телят | По групах

I | II | III | M±m | V, %

M±m | V, % | M±m | V, % | M±m | V, %

Маса фетальної частини пла-
центи, кг | 6,03±0,69 | 25,63 | 6,25±0,78 | 33,07 | 4,72±0,21 | 9,97 | 5,73±0,37 | 28,15

Площа фетальної частини плаценти, см2 | 8578,00±

607,59 | 15,86 | 7936,25±

568,93 | 18,99 | 7073,00±

523,47 | 16,58 | 7869,80±

304,98 | 16,89

Кількість котиледонів | 61,83±4,21 | 15,25 | 61,38±2,67 | 11,53 | 64,50±9,32 | 32,36 | 62,45±2,81 | 19,61

Площа котиледонів, см2 | 2095,69±

82,03 | 8,77 | 2204,64±

276,38 | 33,22 | 2059,46±

162,22 | 17,64 | 2128,40±

113,50 | 23.24

Кількість ворсин на 1 см2 котиледона | 6,18±0,30 | 10,87 | 5,43±0,37 | 18,06 | 4,42±0,48** | 24,33 | 5,34±0,26 | 21,22

Загальна кількість ворсин в фетальній частині плаценти | 13044,80±

1000,23 | 17,18 | 11767,37±
1069,99 | 24,10 | 8863,34±

666,67** | 16,85 | 11282,99±
639,34 | 24,70

Товщина
ворсин, см | 0,37±0,02 | 12,11 | 0,50±0,05 | 26,50 | 0,56±0,06* | 26,23 | 0,48±0,03 | 27,24

Висота ворсин, см | 1,18±0,16 | 30,37 | 1,63±0,16 | 26,01 | 1,70±0,07* | 9,20 | 1,51±0,09 | 25,98

*– р0,05; ** – р0,01.

В таких фетальних частинах плацент чітко визначається взаємозв’язок між кількістю ворсин на 1 см2 котиледона, їх товщиною та висотою. Чим більше ворсин на котиледоні, тим вони тонші і нижчі, що, напевно, забезпечує найкращий контакт дитячої та материнської частин плаценти. Кількість котиледонів в фетальних частинах плацент корів (I група телят) досягає 61,83±4,21. Їх площа складає 2095,69±82,03 см2. Найбільші показники розвитку котиледонного апарата і ворсин обумовлюють відповідні масу та площу фетальних частин плацент (6,03±0,69 кг; 8578,00±607,59 см2).

При таких структурно-функціональних характеристиках фетальних частин плацент телята мають живу масу, що відповідає породним показникам (табл. ). Розвиток кісткової системи, яка є суттєвою характеристикою ступеня розвитку новонародженого теляти, досягає 46,00 балів. Реалізація статолокомоторних актів відбувається через 49,17±2,97 хв, а рефлексу смоктання – 26,67±2,31 хв. Морфологічний склад крові телят І групи відповідає показникам, які визначають інші автори (О.В. Кобелєв, В.П. Антонов, 1986; В.М. Соколюк, 1997). Вміст загального білка складає 59,80±0,76 г/л. Однак імунні білки не у всіх телят досягають 20 од. ЦСТ (19,80±0,66 од. ЦСТ). Показники мінерального обміну також дещо нижчі (неорганічного фосфору – 1,72±0,03 ммоль/л; загального кальцію – 2,65±0,04 ммоль/л) визначених норм.

В фетальних частинах плацент, отриманих в жовтні-листопаді, які обумовлюють народження менш життєздатних телят (III група, 73,33±1,83 бала), відбувається зростання відносної площі пухкої волокнистої сполучної тканини на 3,09%, зменшення відносної площі епітелію на 2,11% і судин – на 2,62%.

Таблиця 3

Морфофункціональний статус телят, народжених в жовтні-листопаді

Показники | Групи телят | В середньому по групах

I | II | III

абсолютний показник | кількість балів | абсолютний показник | кількість

балів | абсолютний показник | кількість

балів | Абсолютний показник | кількість

балів

Жива маса, кг | 32,67±1,62 | 4,67±0,23 | 32,13±1,42 | 4,75±0,17 | *

28,50±0,79 | 4,50±0,24 | 31,20±0,80 | 4,65±0,11

Відстань від кінчика хвоста до вершини п'яткового горба, см | 1,67±0,44 | 27,67±0,88 | 2,38±0,40 | 25,25±0,80 | **

4,33±0,67 |

21,33±1,35 | 2,60±0,38 | 24,80±0,76

Відстань від кінця останнього ребра до фронтальної лінії плечового суглоба, см | 2,83±0,18 | 18,33±0,37 | 3,75±0,48 | 17,50±0,64 | ***

5,67±0,37 |

14,83±0,59 | 4,05±0,33 | 16,95±0,44

Стан волосяного покриву | Довгий, густий, блискучий, шкіра помірно волога | 5,00±0,00 | Довгий, густий, блискучий, шкіра помірно волога | 5,00±0,00 | Середньої довжини і густоти, шкіра помірно волога | 4,00±0,49 | Довгий, густий, блискучий, шкіра помірно волога | 4,70±0,17

Час реалізації пози стояння, хв | 49,17±2,97 | 7,17±0,34 | *

65,00±6,06 | 5,50±0,61 | *

72,50±7,18 | 4,83±0,77 | 62,50±3,63 | 5,80±0,37

Кількість різців | 8,00±0,00 | 10,00±0,00 | 8,00±0,00 | 10,00±0,00 | 7,33±0,46 | 9,33±0,46 | 7,80±0,14 | 9,70±0,16

Час проявлення рефлексу смоктання, хв | 26,67±2,31 | 9,33±0,33 | *

35,00±2,67 | 8,50±0,29 | **

48,33±5,23 | 6,83±0,72 | 36,50±2,62 | 8,25±0,32

Кількість еритроцитів, Т/л | 7,10±0,06 | 4,83±0,18 | 7,00±0,07 | 4,50±0,20 | **

6,64±0,13 | 4,00±0,00 | 6,89±0,07 | 4,45±0,11

Кількість лейкоцитів, Г/л | 8,41±0,50 | 4,67±0,23 | 8,64±0,34 | 4,88±0,13 | 8,02±0,57 | 4,67±0,23 | 8,28±0,22 | 4,71±0,11

Всього балів | 91,50±1,01 | 83,88±1,02 | 73,33±1,83 | 83,00±1,75

В артеріях та венах алантохоріона збільшується товщина стінок. При цьому просвіт артерій зменшується, вен же практично не змінюється. Проявляється тенденція до зростання кровонаповнення судин, особливо вен і мікроциркуляторного русла. В фетальних частинах плацент корів, телята яких проявляють низьку життєздатність, виявляється, в деякій мірі, набряк сполучно-тканинної строми ворсин із зростанням товщини колагенових волокон, які концентруються навколо судин. Епітелій ворсин частково вакуолізований. На тлі цих змін ми відмічаємо зростання кількості гігантських клітин (16,07±1,20 на гістотопограмі).

На ультрасонограмах котиледонів таких фетальних частин плацент не завжди зберігається чітке дрібнодисперсне зображення в усіх зонах. В зоні хоріальної пластини, стовбурових ворсин, а в деяких навіть початкових розгалуженнях кінцевих ворсин переважають світло-сірі відтінки у вигляді плям і смуг, які часто межують з більш інтенсивно-сірими. Темно-сірі крапки розташовані осередками і візуально визначається дещо менша їх кількість.

При цьому відмічається достовірне (р0,01) зменшення кількості стов-бурових ворсин на 1 см2 котиледона (на 28,48%), як і на всій фетальній частині плаценти (на 32,05%). Відповідно зростає їх висота на 30,51% і товщина на 33,93% (р0,01). Кількість котиледонів і їх загальна площа у фетальних частинах плацент корів при різному морфофункціональному статусі і життєздатності телят, народжених в жовтні-листопаді, дуже коливаються (V=32,36% і V=17,64% відповідно) і змінюються без достовірної різниці. Маса і площа фетальних частин плацент значно зменшуються (на 21,72% і 17,54%).

Такі особливості структури фетальних частин плацент обумовлюють народження телят, морфофункціональний статус яких знижується по тестовим показникам до 73,33±1,83 балів. Захворюваність їх досягає майже 100% на першу-другу добу життя, іноді проявляється значними порушеннями функцій органів травлення. Телята мають живу масу, яка не завжди відповідає показникам породи. Розвиток кісткової системи знижується на 9,84 бала. Реалізація пози стояння відбувається через 60 хв і більше (р0,01). Прояв рефлексу смоктання затримується до 40-50 хв (р0,001).

Гематологічні показники також вказують на зниження морфофункціонального статусу і життєздатності цих телят. Кількість еритроцитів у них зменшується на 6,48% (р0,01), а лейкоцитів – всього на 4,64% (р0,05) у порівнянні з I групою телят, найбільш життєздатних. Вміст гемоглобіну достовірно нижче на 14,50% (р0,01). Вміст загального білка і імунних білків зменшується на 3,29% і 7,37%, але без достовірної різниці (р0,05). Показники неорганічного фосфору і загального кальцію змінюються незначно (на 1,16% і 0,75%).

В цілому ж структура фетальних частин плацент корів, отриманих в жовтні-листопаді, характеризується перевагою відносної площі епітелію ворсин над такою пухкої волокнистої сполучної тканини, помірним, а іноді сильним, кровонаповненням судин з розпушуванням їх стінки, розташуванням гігантських клітин, головним чином, на кінцевих ворсинах. Морфофункціональний статус телят, народжених в жовтні-листопаді, по тестовим показникам складає 83,00±1,75 бала, що вказує на їх певну пренатальну недорозвиненість.

Структурно-функціональні особливості фетальних частин плацент, морфофункціональний статус і життєздатність телят, народжених в лютому-березні

Встановлено, що структурні зміни в більшій мірі проявляються у фетальних частинах плацент, отриманих в лютому-березні. При цьому і телята мають більш низький морфофункціональний статус у порівнянні з народженими в жовтні-листопаді.

В котиледонах фетальних частин плацент, отриманих в лютому-березні (I група телят із морфофункціональним статусом 78,17±1,43 балів), виявляється збільшення відносної площі сполучно-тканинної строми ворсин (на 1,19%) і зменшення відносної площі судин (на 0,76%) у порівнянні з такими I групи телят, народжених в жовтні-листопаді (табл. 4). Відносна площа епітелію ворсин майже не змінюється. Відбувається зменшення товщини стінок і просвіту артерій, тоді як вен, навпаки, збільшується. Вени та судини мікроциркуляторного русла кровонаповнені помірно або сильно, окремими ділянками. В деяких фетальних частинах плацент реєструється набряк строми ворсин, колагенові волокна потовщуються. Кількість гігантських клітин майже не змінюється (5,67±0,22 на гістотопограмі).

На ультрасонограмах таких фетальних частин плацент у третій зоні
(стовбурових ворсин) виявляється переважання світло-сірих відтінків, які межують з інтенсивно-сірими і містять багато темних крапок. В деяких алантохоріонах навіть в початкових ділянках зони кінцевих ворсин спостерігаються подібні зміни.

В фетальних частинах плацент, отриманих в лютому-березні (I група телят), відмічається тенденція до зниження кількості стовбурових ворсин на 1см2 котиледона – на 5,34%, як і на всіх котиледонах – на 11,88% у порівнянні з такими I групи телят, народжених в жовтні-листопаді (р0,05; табл.5). Товщина і висота ворсин зменшуються на 8,11% і 13,56% відповідно без достовір-ної різниці. Кількість котиледонів коливається в тих же межах. Відбувається зменшення загальної площі котиледонів на 6,93%, при низькому коефіцієнті варіабельності (V=10,16%; р0,05). Маса фетальної частини плаценти знижується на 8,46% (р0,05), а площа – на 22,65% (р0,05).

Таблиця 4

Кількісна характеристика тканинних компонентів і кровоносних судин котиледонів фетальних частин плацент корів (лютий-березень)

Групи телят | Діаметр
котиледонів, см | Відносна площа епітелію ворсин, % | Відносна площа кровоносних
судин, % | Відносна площа сполучно-тканинної строми ворсин, %

I | 8-12 | 55,04±2,17 | 11,59±1,24 | 33,40±2,96

5-6 | 53,26±2,72 | 11,74±1,19 | 35,01±2,06

II | 8-11 | 47,85±2,74 | 15,47±1,63 | 37,11±1,87

2-6 | 49,78±2,03 | 13,74±2,03 | 35,51±3,31

III | 8-11 | 38,56±5,84* | 16,20±2,05 | 44,45±4,49

2-5 | 47,17±4,21 | 14,65±2,11 | 38,16±2,34

В середньому по групах | 8-12 | 14,50±0,90 | 47,21±2,34 | 38,20±1,74

2-5 | 13,41±1,02 | 50,04±2,01 | 36,15±1,50

Фетальні частини плацент, які мають такі структурно-функціональні особливості, обумовлюють народження телят (I група) з бальною оцінкою морфофункціонального статусу 78,17±1,43 (табл. 6). Ступінь розвитку кісткової системи у них досягає тільки 43,33 балів. Реалізація безумовних рефлексів відбувається з достовірною (р0,05) затримкою, особливо локомоторних. Гематологічні показники підтверджують зниження морфофункціонального статусу кісткових органів (як органів універсального гемопоезу). Кількість еритроцитів знижується на 8,73%, а лейкоцитів – на 15,70% (р0,05) у порівнянні з такими І групи телят, народжених в жовтні-листопаді. Вміст гемоглобіну в цільній крові і загального білка в її сироватці зменшується відповідно на 16,09% і 4,77% (р0,05). Значно знижується вміст імунних білків – на 33,53% (р0,001). Вміст неорганічного фосфору і загального кальцію відрізняється від таких показників телят І групи (жовтень-листопад) всього на 1,01% і 2,93%. Найбільш життєздатні телята (I група), народжені в лютому-березні, всі захворюють у неонатальний період.

Значне збільшення відносної площі сполучно-тканинної строми ворсин до 44,45±4,49%, судин – до 16,20±2,05%, зменшення епітелію до 38,56±5,84% в котиледонах фетальних частин плацент обумовлюють народження телят, морфофункціональний статус яких менше 60 балів (III група). Захворюваність таких телят 100% після першої-другої годівлі молозивом, при загибелі 33,33% (навіть за умов лікування).

Таблиця 5

Морфометричні особливості фетальних частин плацент корів
(лютий-березень)

Показники | Групи телят | По групах

I | II | III | M±m | V, %

M±m | V, % | M±m | V, % | M±m | V, %

Маса фетальної частини пла-
центи, кг | 5,52±0,45 | 18,26 | 4,94±0,29 | 15,56 | 4,15±0,27* | 14,57 | 4,88±0,21* | 18,76

Площа фетальної частини плаценти, см2 | 6634,67±

578,83 | 19,54 | 6329,75±

215,97 | 9,04 | 5238,00±

426,98 | 18,26 | 6739,70±
362,58* | 23,45

Кількість котиледонів | 64,83±6,72 | 23,22 | 60,38±4,08 | 17,95 | 61,67±1,29 | 4,68 | 62,10±2,32 | 16,28

Площа котиледонів, см2 | 1950,48±
88,49 | 10,16 | 2033,14±

131,11 | 17,09 | 1681,14±

82,73 | 11,02 | 1902,84±
67,66* | 25,36

Кількість стовбурових ворсин на 1 см2 котиледона | 5,85±0,33 | 12,64 | 4,20±0,32** | 20,19 | 3,63±0,17*** | 10,49 | 4,53±0,25* | 24,06

Загальна кількість ворсин в фетальній частині плаценти | 11494,74±

1060,94 | 20,67 | 8362,07±

446,08* | 14,14 | 6146,82±

518,69** | 18,90 | 8637,29±
603,35* | 42,86

Товщина ворсин, см | 0,34±0,02 | 13,18 | 0,40±0,03 | 20,12 | 0,48±0,05* | 23,33 | 0,40±0,02* | 21,79

Висота ворсин, см | 1,02±0.08 | 17,57 | 1,22±0,08 | 17,37 | 1,58±0,12** | 17,01 | 1,27±0,07* | 24,03

Товщина стінок і просвіт артерій фетальних частин плацент, обумовлюючих народження телят з низькою життєздатністю, зростають, тоді як в венах стінка потоншується, а їх просвіт збільшується. Кровонаповнення судин сильне, особливо вен і мікроциркуляторного русла. Спостерігається розширення судин із розпушуванням стінки. В сполучно-тканинній стромі колагенові волокна потовщені, дещо розволокнені. Кількість гігантських клітин зростає (31,56±2,58 на гістотопограмі). Вони локалізуються як на кінцевих, так і на стовбурових ворсинах.

Відповідно, на ультрасонограмах котиледонів таких фетальних частин плацент практично відсутнє дрібнодисперсне рівномірне зображення. У всіх зонах чергуються ділянки світло-сірих і інтенсивно сірих смуг. В зоні кінцевих ворсин виявляються великі темно-сірі крапки.

У фетальних частинах плацент (III група телят) відмічається значне зменшення кількості ворсин на 1 см2 котиледона на 37,05% і на всіх котиледонах – на 46,52% (р0,01) у порівнянні з такими І групи телят, народжених у лютому-березні. Висота і товщина ворсин відповідно зростають – на 35,44% і 29,17% (р0,01). В деяких фетальних частинах плацент по периферії котиледонів ворсини вищі, ніж в їх центральній частині, виявляються дуже низькі. Ворсини можуть бути розташовані рідко, зустрічаються і безворсинчасті ділянки. Спостерігається також тенденція до зменшення кількості котиледонів при незначному коефіцієнті ва-ріабельності (V=4,68%; р0,05). Загальна площа котиледонів достовірно знижується (на 13,81%; р0,05). Також змі-нюються маса і площа фетальних частин плацент (на 24,82% і 21,05%; р0,05).

Таблиця 6

Морфофункціональний статус телят, народжених в лютому-березні

Показники | Групи телят | В середньому по групах

I | II | III

абсолютний показник | кількість балів | абсолютний показник | кількість балів | абсолютний показник | кількість балів | абсолютний показник | кількість
балів

Жива маса, кг | 29,33±0,92 | 4,33±0,23 | 28,00±0,40 | 4,00±0,00 | **

25,67±0,61 | 3,83±0,18 | **

27,70±0,46 | 4,05±0,09

Відстань від кінчика хвоста до вершини п'яткового горба, см | 2,00±0,28 | 26,33±0,67 | **

3,63±0,45 | 22,75±0,90 | ***

5,67±0,78 | 19,00±1,47 | 3,75±0,42 | 22,70±0,84

Відстань від кінця останнього ребра до фронтальної лінії плечового
суглоба, см | 4,00±0,40 | 17,00±0,40 | *

5,25±0,39 | 15,25±0,66 | **

7,17±0,82 | 12,00±1,39 | *

5,45±0,39 | 14,80±0,63

Стан волосяного покриву | Середньої довжини і густоти, шкіра помірно волога | 3,00±0,00 | Середньої довжини і густоти, шкіра помірно волога | 3,00±0,00 | Короткий, рідкий, сухий, жорсткий | 1,00±0,00 | Середньої довжини і густоти, шкіра помірно волога | 2,40±0,22

Час реалізації пози
стояння, хв | 225,00±29,57 | 2,17±0,18 | 228,75±31,02 | 2,00±0,00 | 378,33±33,31 | 2,00±0,00 | 272,50±24,82 | 2,05±0,05

Кількість різців | 8,00±0,00 | 10,00±0,00 | 7,25±0,39 | 9,25±0,39 | 6,33±0,37 | 8,33±14,05 | 7,20±0,23 | 9,20±0,22

Час проявлення рефлексу смоктання, хв | 45,83±4,56 | 7,17±0,59 | 49,38±2,93 | 6,75±0,44 | *

83,33±14,05 | 3,00±1,36 | **

57,75±5,47 | 5,85±0,59

Кількість еритроцитів, Т/л | 6,48±0,22 | 3,83±0,37 | 6,00±0,28 | 3,50±0,20 | **

5,14±0,34 |

3,17±0,18 | ***

6,00±0,17 |

3,55±0,14

Кількість лейкоцитів, Г/л | 7,09±0,17 | 4,00±0,00 | 7,27±0,20 | 4,13±0,13 | *

6,54±0,19 | 4,00±0,00 | ***

7,08±0,12 | 4,10±0,07

Всього балів | 78,17±1,43 | 69,50±1,26 | 58,17±1,84 | 68,85±1,91

У найменш розвинених телят ступінь розвитку кісткової системи досягає тільки 31,00 бала. Відбувається значна затримка реалізації безумовних рефлексів. У деяких тварин не реалізуються статолокомоторні рефлекси. При такому морфофункціональному статусі фетальних частин плацент зменшується жива маса телят. Їх шкіра суха, нееластична, волосяний покрив також сухий, жорсткий. Різці нижньої щелепи недорозвинені при народженні, ясна червоні. Кількість еритроцитів зменшується на 20,68% (р0,01), лейкоцитів – на 7,76% (р0,05) у порівнянні з такими I групи телят, народжених в лютому-березні. Вміст гемоглобіну знижується на 27,68% (р0,01). Особливо привертає до себе увагу низький вміст загального білка і імуноглобулінів (52,35±2,72 г/л; 8,53±0,24 од. ЦСТ; р0,001). Показники мінерального обміну також зменшуються: неорганічного фосфору – на 3,45%; загального кальцію – на 8,42% (р0,05).

Аналіз досліджень показує, що структура всіх фетальних частин плацент, отриманих в лютому-березні, характеризується ще більш вираженими змінами кількісно-якісних взаємовідносин тканинних компонентів і кровоносних судин та проявляє високу варіабельність. У неонатальних телят морфофункціональний статус зменшується до 68,85±1,91 балів у порівнянні з народженими в жовтні-листопаді, що є доказом значного їх пренатального недорозвинення.

Характерно, що корелятивний взаємозв’язок між кількістю котиледонів і живою масою телят проявляється як тісний позитивний (r = 0,83) в I групі, народжених в жовтні-листопаді, і помірний (r = 0,32) в I – лютому-березні. Із зниженням бальної оцінки морфофункціонального статусу телят він стає негативним або зникає зовсім. Аналіз коефіцієнта кореляції між відносною площею пухкої волокнистої сполучної тканини і живою масою телят вказує на негативну (тісну або помірну r = -0,82 – -0,23) залежність, за винятком III групи телят, народжених в лютому-березні, де вона є помірною і позитивною (r = 0,35). Дослідження показують, що зростання відносної площі пухкої волокнистої сполучної тканини негативно впливає на пренатальний розвиток телят. Однак ми не виявили чіткої залежності між відносною площею судин і кількістю еритроцитів в крові новонароджених телят. Коефіцієнт кореляції між цими показниками вказує на зміну взаємозв’язків від помірних позитивних (r=0,54) до негативних (r=-0,61). Така ж закономірність в прояві корелятивних взаємозв’язків по характеру і силі виявляється між відносною площею кровоносних судин і кількістю імунних білків. Можливо, при структурних змінах в фетальній частині плаценти відбуваються порушення гемодинаміки в кровоносних судинах, що відображається на структурі їх стінки. Необхідно відмітити, що корелятивні взаємозв’язки між кількістю ворсин на 1 см2 котиледона і кількістю імунних білків в сироватці крові телят, як правило, тісні і позитивні, за винятком I групи телят, народжених в лютому-березні (r = -0,17). Напевно, зростання кількості ворсин на котиледоні сприяє, в певній мірі, пренатальному морфогенезу імунокомпетентних структур телят.

Таким чином, дослідження показують, що кожна фетальна частина плаценти має свої структурно-функціональні особливості і обумовлює індивідуальні показники морфофункціонального статусу новонароджених телят. Це явище необхідно враховувати при технології годівлі, вирощуванні та лікуванні новонароджених телят. Ми припускаємо, що така варіабельність структурно-функціональних особливостей фетальних частин плацент обумовлена неоднаковим фізіологічним станом організму корів.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.

2.

3.

4.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Криштофорова Б.В., Васютина (Саенко) Н.В. Жизнеспособность неонатальных телят и морфофункциональный статус фетальной плаценты// Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.– Біла Церква: БДАУ.– 1998.– Вип. 5.– Ч.1.– С. 87-90.

Дисертант провів морфометричні дослідження фетальної частини плаценти, зоотехнічні, гематологічні, клінічні дослідження неонатальних телят та їх аналіз.

2. Васютина (Саенко) Н.В. Морфофункциональный статус неонатальных телят осеннего и зимне-весеннего периодов// Науч. тр. Крымск. гос. аграр. ун-та.– Симферополь: КГАУ.– 1999.– Вып. 61.– С. 10-16.

3. Васютина (Саенко) Н.В. Особенности гематологических показателей у новорожденных телят в осенний и зимне-весенний периоды // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харківськ. зоовет. ін-ту. – Харків: ХЗВІ. – 1999. – Вип. 5(29). –Ч.2. – С. 193-197.

4. Васютіна (Саєнко) Н.В., Криштофорова Б.В. Стуктурні особливості фетальної плаценти при різному ступені утробного розвитку телят// Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту.– К.: НАУ.– 2000.– Вип. 22.– С. 196-199.

Дисертант провів морфометричні дослідження фетальної частини плаценти, а також статистичну обробку отриманих результатів та їх аналіз.

5. Саенко Н.В. Особенности структуры фетальных частей плацент телят с различной степенью пренатального роста и развития// Науч. тр. Крымск. гос. аграр. ун-та.– Симферополь: КГАУ.– 2000.– Вып. 64.– С. 29-37.

6. Криштофорова Б., Саєнко Н. Структурно-функціональні особливості фетальної частини плаценти, морфофункціональний статус і життєздатність неонатальних телят// Ветеринарна медицина України.– 2001. – №3. – С. 34-35.

Дисертант провів морфометричні, мікроскопічні дослідження фетальної частини плаценти, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів.

7. Криштофорова Б.В., Васютіна (Саєнко) Н.В. Структурні