ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Сухорукова Ольга Аркадіївна
УДК332.122:330.655
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ
ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОГО КОМПЛЕКСУ
Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної
академії наук України
Науковий керівник: доктор економічних наук
Данилишин Богдан Михайлович,
Рада по вивченню продуктивних сил України
НАН України, заступник голови
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу
дослідження проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил;
доктор економічних наук, професор Тимчук Микола Федорович,
Інститут муніципального менеджменту і бізнесу, ректор.
Провідна установа:
Інститут регіональних досліджень, відділ регіональної соціально-економічної
політики та територіального управління, м.Львів
Захист відбудеться 16 липня 2001 р. о 1430 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.160. 01 Ради по вивченню
продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою:
01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 60.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню
продуктивних сил України НАН України за адресою:
01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 60.
Автореферат розісланий "7" червня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук, професор С.І. Бандур
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми. Глобалізація інформаційного простору і зростання ролі інформаційних ресурсів у розвитку соціально-економічних систем обумовлюють необхідність раціонального розміщення та економічного розвитку видавничо-поліграфічного комплексу (ВПК) України. Підприємства цього комплексу задовольняють культурні потреби суспільства, через інформатизацію бізнесу сприяють розвитку продуктивних сил і ринкових відносин у регіонах, що підвищує актуальність розвитку регіональних ВПК.
Ринкова трансформація викликає організаційно-економічні проблеми всередині ВПК, як складної економічної системи. Частка поліграфічної промисловості у обсязі промислового виробництва зросла з 0,31% у 1996 р. до 0,58% у 1999 р. Водночас занепадає видавнича та торговельна сфера внаслідок тиску іноземних конкурентів, порушення внутрішніх зв'язків ВПК, звуження його ресурсної бази та інфраструктури, що негативно впливає на фінансові показники, рівень інвестиційної активності і завантаження підприємств ВПК. Відбувається розукрупнення великих і створення малих підприємств у регіонах, але конкурентне середовище створюється повільно. Наявність цих проблем вимагає наукового обгрунтування і розробки заходів щодо раціонального розміщення та активізації розвитку ВПК.
Таким чином, в умовах формування соціально-орієнтованої ринкової економіки та сучасної сфери інформаційних послуг в Україні теоретико-методологічні і практичні проблеми раціонального розміщення, територіальної організації та підвищення ефективності ВПК є дуже актуальними і вимагають додаткових наукових досліджень. Питанням розміщення виробничих комплексів присвячені роботи багатьох вчених: О.М.Алимова, П.П.Борщевського, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, Б.М.Данилишина, Ф.Д.Заставного, Є.П.Качана, А.В.Крушевського, В.І.Куценко, А.С.Лисецького, В.С.Міщенко, М.М.Паламарчука, В.І.Пили, В.К.Симоненка, М.Ф.Тимчука, М.І.Фащевського, А.М.Федорищевої, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченка, О.І.Шаблія. Проблеми розвитку видавничої та поліграфічної галузі вивчали наступні науковці: Ю.О.Барнич, О.М.Боженко, М.М. Масловатий, Р.М.Машталер, В.О.Співак, Р.А.Чванов, З.М.Холод. Проте, у зв'язку з колишньою жорсткою централізацією ВПК, недостатньо уваги приділялося теоретичним аспектам територіальної організації ВПК з врахуванням його галузевої і регіональної специфіки, ринкових зрушень тощо.
Головна ідея дисертації полягає у тому, щоб на основі системного дослідження регіональних проблем ВПК і проблем розвитку його виробничого, ресурсного та інноваційного потенціалу обгрунтувати методологію розміщення підприємств ВПК та напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму його розвитку в контексті сучасної регіональної політики та ринкових перетворень.
Актуальність і значення системного вирішення проблем розміщення, територіальної організації та економічного розвитку ВПК обумовили вибір теми дисертації, визначили мету, структуру та зміст дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України: в межах теми 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100U000657) автором розроблено методологію та прогноз розміщення ВПК; в межах теми “Дослідження природно-ресурсного потенціалу і перспектив економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз)” (номер держреєстрації 0199U003691) - здійснено оцінку потенціалу та перспектив розвитку поліграфічної промисловості, як складової промислового комплексу.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є наукове обгрунтування методологічних засад розміщення видавничо-поліграфічного комплексу України, розробка методичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення територіальної організації і підвищення ефективності функціонування державного, регіональних та локальних ВПК.
Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі задачі:
·
систематизувати теоретичні розробки з питань економічного розвитку ВПК та управління ним на державному та регіональному рівнях;
·
поглибити методологічні підходи до вивчення процесів розміщення, територіальної організації та оцінки ефективності функціонування ВПК;
·
здійснити ретроспективний аналіз економічних показників розвитку і розміщення ВПК України та діагностику його сучасного стану;
·
дослідити фактори, що впливають на процеси розміщення і розвитку ВПК, обгрунтувати методологічні основи вдосконалення цих процесів;
·
розробити пропозиції щодо удосконалення механізму управління ВПК на всіх рівнях (державному, регіональному та виробничому), а також рекомендації щодо ефективних організаційних форм управління;
·
визначити напрями інноваційного розвитку виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції ВПК;
·
розробити прогноз розвитку та розміщення ВПК України, виходячи з потреб суспільства та тенденцій розвитку комплексу у ретроспективі.
Об'єктом дослідження є процес розміщення і територіальної організації ВПК України в умовах ринкових перетворень, інноваційних зрушень і глобалізації інформаційного простору.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні проблеми та організаційно-економічні відносини, що виникають у процесі розміщення ВПК і функціонування його взаємопов’язаних ланок в регіонах України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасна економічна теорія, теорія складних систем, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теорії та практики розміщення продуктивних сил і економіки ВПК, законодавчі та нормативні акти. Для вирішення окремих задач застосовані такі методи: системний аналіз - для вивчення ВПК як цілісного суспільно-економічного явища; методи економіко-статистичного аналізу - для вивчення динаміки показників, визначення економічних проблем ВПК та напрямів їх вирішення; кореляційно-регресійний аналіз - для визначення впливу окремих факторів на розміщення та економічні показники ВПК; методи прогностики - для прогнозування розвитку та розміщення ВПК; методи математичного моделювання - для оптимізації розміщення та інвестування ВПК; картографічний метод - для наочного представлення та порівняння даних про розміщення комплексу по регіонах і областях України.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих наукових результатів, які отримано в дисертації, належать наступні:
·
поглиблено теорію і методологію просторового розвитку ВПК, зокрема: уточнено зміст поняття “видавничо-поліграфічний комплекс”, що розглядається у державному, регіональному та локальному вимірах; визначено територіальну, функціональну та компонентну структури ВПК з огляду на ринкові зрушення, ресурсні обмеження та зміни попиту на продукцію; розкрите значення ВПК у розвитку продуктивних сил регіонів; виявлені закономірності розміщення ВПК; обрано адекватну ринковим умовам теоретичну модель для дослідження його стану;
·
розроблено методичні підходи до оцінки територіальної організації ВПК, що на відміну від існуючих, спираються на сукупність визначених автором факторів та закономірностей розміщення ВПК в ринкових умовах, враховують найбільш суттєві внутрішні та зовнішні зв’язки ВПК;
·
запропоновано систему індикаторів, показників і ознак, які дозволяють провести комплексний аналіз розміщення, організаційно-економічних зрушень і ефективності функціонування ВПК України та його територіальних формувань;
·
здійснено оцінку стану, динаміки і тенденцій розвитку ВПК та визначено його перспективи з урахуванням розміщення, територіальної організації і міжрегіональної взаємодії продуктивних сил комплексу;
·
на основі системного аналізу розміщення і ефективності функціонування ВПК у розрізі регіонів і областей України здійснено групування регіональних ВПК та виявлено основні фактори, які стримують їх розвиток;
·
вперше застосовано оптимізаційні підходи до комплексного вирішення задач розміщення і інвестування підприємств ВПК, запропоновані відповідні економіко-математичні моделі;
·
удосконалено методологію маркетингу регіональних ринків продукції ВПК, що дає можливість на основі поєднання маркетингових зусиль різних рівнів управління підвищити конкурентоспроможність регіональних ВПК, наблизити їх продукцію до споживача і максимально забезпечити місцеву промисловість пакувальними та іншими виробами;
·
розроблено довгостроковий варіантний прогноз розвитку і розміщення підприємств ВПК по окремих його сферах та регіонах;
·
сформульовано основні принципи та концептуальні напрями перспективного розвитку і розміщення ВПК в ринкових умовах і в умовах глобалізації інформаційного середовища, зокрема: забезпечення регіоналізації діяльності ВПК, комплексності, пропорційності, збалансованості, розвитку ринкової інфраструктури, поєднання інвестицій з інноваціями;
·
обгрунтовано основні напрями інноваційної політики, що дозволяють оптимізувати розміщення ВПК, забезпечувати оновлення виробництва, підвищувати конкурентоспроможність ВПК на регіональних ринках;
·
розроблено пропозиції щодо адаптації організаційно-економічного механізму управління ВПК до ринкових умов, а також рекомендації щодо мотивації розвитку ВПК на державному та регіональному рівнях.
Відмінність отриманих результатів від існуючих наукових розробок полягає у комплексному розв'язанні нагальних економічних проблем розміщення і розвитку ВПК в умовах глобалізації інформаційного простору та ринкових перетворень на основі визначення закономірностей, принципів і перспектив розміщення ВПК та вдосконалення механізму управління ним на всіх ієрархічних рівнях.
Достовірність і наукова обгрунтованість положень дисертаційного дослідження підтверджується їх апробацією на наукових конференціях, публікацією у фахових виданнях та впровадженням у господарську практику.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обгрунтовані у дисертації наукові положення і практичні рекомендації є основою для вирішення теоретичних і практичних проблем територіальної організації і підвищення ефективності ВПК. Науково-практичне значення має сукупність аналітичних розробок щодо визначення закономірностей формування, шляхів вдосконалення територіальної організації і активізації розвитку ВПК, а також оптимізаційні моделі та прогнозні розрахунки на тривалу перспективу, які є науковою базою для розробки і реалізації державними та регіональними органами управління програм розміщення і розвитку ВПК.
Окремі результати роботи використано Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення при підготовці проекту Концепції інформаційної політики України (лист № 120/4 від 07.03.2001 р.), Дніпропетровською обласною державною адміністрацією при розробці регіональних програм соціально-економічного розвитку (лист № 3564/00-14 від 08.11.2000 р.), Республіканським комітетом по інформації АРК при розробці програм розвитку інформаційної сфери (довідка від 17.12.2000 р.), Державним комітетом промислової політики при підготовці Концепції промислової політики України (лист №01/1-3-249 від 26.03.2001 р.), видавництвом ДП "Укрархбудінформ" у практиці маркетингової підготовки та оновлення технології виробництва (акт від 20.12.2000 р.), РВПС України НАН України при прогнозуванні розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (довідка від 21.02.2001 р.), а також використані при викладанні курсів "Основи менеджменту" та "Управління видавничо-поліграфічними організаціями" (довідка НТУУ “КПІ” від 02.03.2001 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертантом вперше науково обгрунтовано методологію розміщення, територіальної організації і удосконалення діяльності ВПК України та її регіонів. Висвітлені в дисертації ідеї та розробки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Наукові праці опубліковані автором одноосібно і містять наукові положення і пропозиції, сформульовані ним особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати роботи доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил” (Київ, 1999 р.); круглих столах “Сучасні проблеми економічного розвитку України” (Київ, 1999 р.), “Проблеми забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку України” (Київ, 2000 р.); науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції” (Луцьк, 2000 р.); науково-практичній конференції РВПС "Актуальні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил України на сучасному етапі" (Київ, 2000 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 одноосібних наукових праць, загальним обсягом 4,4 друкованого аркуша, в тому числі у наукових фахових виданнях – 4 наукові праці.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Повний обсяг дисертації становить 230 сторінок, в тому числі 18 таблиць на 18 сторінках, 15 рисунків (з них 5 займають 5 повних сторінок), 5 додатків, викладених на 39 сторінках. Список використаних джерел займає 13 сторінок і включає 144 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі "Теоретично-методологічні основи розвитку та розміщення видавничо-поліграфічного комплексу" проведено критичний огляд літературних джерел з проблем розвитку та розміщення ВПК, поглиблено методологію оцінки ефективності його розміщення і функціонування. З огляду на зростання економічної ролі регіонів і необхідність задоволення потреб місцевих споживачів, запропонована класифікація ВПК за територіальною ознакою. Сформульовані поняття “державний”, “регіональний” та “локальний” ВПК, які являють собою сукупність виробництв та організацій, що функціонують в економічному, інформаційному та культурному просторі держави, регіону та окремого населеного пункту і встановлюють організаційно-економічні та техніко-технологічні зв'язки з метою задоволення потреб населення і економіки у видавничій та друкованій продукції.
Систематизовані ресурсні, демографічні, науково-технічні та соціально-економічні фактори, що впливають на формування та розміщення ВПК України. Головним ресурсним фактором є дефіцит сировини для випуску витратних матеріалів, що викликає значні проблеми у розвитку целюлозно-паперової та хімічної промисловості. Демографічними факторами є наявність висококваліфікованих спеціалістів, демографічна структура і культурний рівень споживачів. Впливовим інноваційним фактором є розвиток обчислювальної техніки та систем супутникового зв’язку, який призвів до виникнення нових засобів передачі інформації, створення настільно-видавничих систем, поєднання видавничого і поліграфічного процесів.
Зовнішніми соціально-економічними факторами є: глобалізація інформаційного простору; конкуренція на світовому інформаційному ринку; зміна структури попиту на продукцію ВПК; необхідність інформатизації бізнесу; збільшення потреб економіки у пакувальних виробах. Внутрішніми соціально-економічними факторами є: ліквідація державної монополії на видавничу справу; виникнення конкуренції, реформування структури власності та оргструктур у ВПК; необхідність розвитку його інфраструктури.
З врахуванням наведених факторів визначені наступні гіпотетичні припущення стосовно принципів розвитку і розміщення ВПК у майбутньому:
·
забезпечення регіоналізації ВПК з метою наближення його продукції до споживачів і забезпечення місцевої промисловості пакувальними та іншими виробами, здійснення цілеспрямованого дослідження кон’юнктури регіональних ринків видавничої та друкованої продукції для ефективної протидії конкурентам;
·
прогнозування організаційно-економічних зрушень, що відбуваються під впливом ринкових факторів і своєчасне реагування на них;
·
узгодження розвитку і розміщення ВПК із соціально-економічними пріоритетами і ресурсними можливостями території, розвитком і розміщенням суміжних галузей тощо;
·
сполучення видавничої справи з іншими видами інформаційної діяльності, впровадження досягнень науково-технічного прогресу у ВПК;
·
розширення номенклатури послуг та диверсифікація продукції ВПК.
·
удосконалення організаційно-економічного механізму управління ВПК на всіх ієрархічних рівнях;
·
реформування структури власності та організаційних структур підприємств комплексу, розвиток його інфраструктури, збалансований розвиток та взаємодія всіх ланок ВПК.
З урахуванням ринкових зрушень, ресурсних обмежень та попиту на продукцію визначено функціональну, компонентну та територіальну структуру ВПК; обрано адекватну сучасним умовам модель для системного дослідження ВПК; обгрунтовано методологію дослідження ВПК у просторовому вимірі і методи розрахунку окремих показників. Економічний розвиток оцінюється через систему узагальнюючих показників та показників територіальної організації комплексу. До останніх віднесені показники випуску продукції в натуральному та вартісному виразі на душу населення в регіоні; динаміка випуску продукції в натуральному та вартісному виразі на душу населення; питома вага регіону за середньосписковою чисельністю працюючих, кількістю підприємств комплексу, обсягами продукції та вартістю основних фондів, динаміка цих показників тощо; показники спеціалізації регіону (коефіцієнт концентрації ВПК на території регіону та індекси локалізації). Соціальна ефективність ВПК оцінюється через рівень задоволення потреб населення країни та її регіонів у видавничій продукції.
У розділі визначена послідовність наступних етапів дослідження, якими є: аналіз розвитку та територіальної організації комплексу; вивчення умов функціонування окремих його ланок; визначення проблем та напрямів удосконалення територіальної організації і управління ВПК; розробка моделей оптимізації розміщення та інвестування підприємств комплексу; прогнозування розвитку та розміщення комплексу.
У другому розділі "Дослідження проблем розвитку та розміщення видавничо-поліграфічного комплексу України" проведено дослідження розміщення підприємств ВПК, його ресурсного та науково-технічного потенціалу, виявлені організаційно-економічні проблеми функціонування ВПК.
Стан видавничої ланки ВПК нині характеризується зменшенням кількості видавництв та обсягів їх виробництва, внаслідок чого в 1999 р. в Україні на душу населення випущено 0,4 книги (у розвинутих країнах – від 12 до 14). Центрами видавничої діяльності за випуском книжкових та періодичних видань є м. Київ, Харківська, Донецька, Львівська, Дніпропетровська, Тернопільська області, де рівень забезпеченості книжковою продукцією на душу населення найвищий (у м. Києві - від 11 книг у 1997 р. до 4,78 у 1999р., у зазначених областях - більше одного примірника). Найвищий рівень продуктивності праці одного працюючого у видавничій сфері спостерігався у м. Київ (42,2 тис.грн.), Харківській та Львівській областях (відповідно 25,5 і 21,4 тис.грн.).
Частка поліграфічних підприємств у кількості промислових підприємств за 1996-1999 рр. зменшилася з 0,73% до 0,53%, а частка обсягу їх продукції зросла з 0,31% до 0,58% (табл. 1). Чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП) зменшилася на 10%, віддача промислово-виробничих основних фондів (ПВОФ) зросла з 0,27 до 0,69 грн. (по промисловості в цілому - з 0,28 до 0,4 грн.). Частка малих поліграфічних підприємств (МП) в їх загальній кількості збільшилася в 1999 р. до 80,3% (по промисловості - до 25,4%). Частка продукції МП поліграфічної промисловості складала у 1999р. 23,7%.
Таблиця 1
Порівняння показників поліграфічної промисловості із
загальними показниками промисловості (у відсотках)1
Показники | 1996 | 1997 | 1998 | 1999
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Індекс продукції промисловості в цілому2 | 94,9 | 99,7 | 99,0 | 104,0
Індекс продукції поліграфічної промисловості2 | 97,6 | 134,7 | 111,9 | 113,4
Частка поліграфічної галузі у промисловості в цілому:
- за кількістю підприємств | 0,73 | 0,74 | 0,49 | 0,53
- за обсягами продукції | 0,31 | 0,34 | 0,42 | 0,58
- за середньосписковою чисельністю ПВП | 0,57 | 0,58 | 0,56 | 0,62
- за середньорічною вартістю ПВОФ | 0,32 | 0,33 | 0,32 | 0,33
- за капітальними вкладеннями | 0,14 | 0,32 | 0,31 | 0,68
- за капітальними вкладеннями в активну частину ПВОФ |
0,22 |
0,54 |
0,34 |
0,90
- за обсягами введення в дію ПВОФ | 0,37 | 0,22 | 0,19 | 0,76
Співвідношення показників галузі та промисловості в цілому:
- за фондовіддачею | 96,8 | 103,6 | 130,4 | 172,5
- за фондоозброєністю | 57,1 | 57,0 | 52,3 | 53,4
1 Розраховано за даними: Статистичний щорічник України./Держкомстат України. За ред. О.Г. Осауленка. Відп. за випуск В.А. Головко.-К.: Техніка, 2000. – С.37, 229.
2 Включаючи малі підприємства та кооперативи
Найбільша частка капіталовкладень в їх загальному обсязі у 1999 р. припадала на Черкаську область (54,25%), м. Київ (25,02%), Дніпропетровську (6,19%) та Львівську (5,67%)області. В цілому по ВПК за 1995-1999 рр. зросла частка витрат на устаткування (з 45,7% до 81,2%). Введення основних фондів у 1999 р. найбільш активно відбувалося в Черкаській області (частка введених фондів у загальному їх обсязі становила 57,45%), м. Києві (24,47%), Дніпропетровській (5,48%) та Львівській (5%) областях. Дослідження відтворювальної структури капіталовкладень показало, що за 1995-1999 рр. зросла питома вага витрат на технічне переоснащення та реконструкцію діючих підприємств - з 70,7% до 93,7%, витрати на будівництво нових підприємств знизилися з 25,4% до 1,8%.
За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлено тісну залежність обсягу виробництва друкованої продукції на душу населення в регіоні від наступних факторів: науково-технічний потенціал регіону (коефіцієнт кореляції r = 0,908); освітянський потенціал (r = 0,841); валова додана вартість (r = 0,653); рівень урбанізації (r = 0,473).
Загальна соціально-економічна ситуація в країні та зменшення обсягів виробництва видавничої продукції негативно вплинули на розвиток книжкової торгівлі. Якщо у 1990 р. в містах України функціонувало близько 2500 магазинів, то зараз їх кількість не перевищує 600. Обсяг продаж друкованої продукції на душу населення у 1999 р. складав 8,89 грн. Частка друкованої продукції в загальному обсязі товарообігу країни становила у 1999 р. - 2%.
Розрахунок показників спеціалізації (табл. 2) дав змогу визначити територіальну структуру ВПК. Переважна більшість підприємств зосереджена у Центральному, Східному та Карпатському регіонах, потужні локальні ВПК сформовані у містах Київ, Харків та Львів. Питома вага цих ВПК у загальнодержавних показниках за обсягами продукції складає по видавництвах 80,5%, по поліграфії - 65,64%, по торговельній сфері - 27,24%. В структурі даних ВПК переважає видавнича та поліграфічна галузь, частка торговельної сфери за обсягами робіт коливається від 7 до 20%. В цих містах зосереджений науково-технічний та освітній потенціал ВПК.
Таблиця 2
Характеристика територіальної структури ВПК України
Регіон | І'локалізації видавництв | Індекси локалізації поліграфічної промисловості, Іл | І лок. торгівлі | Структура комплексу, за обсягами випущеної продукції/виконаних робіт, %
видавництва | полігр. промисловість | торговельна сфера
І'л | І"л | І"'л
Україна | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 39,8 | 38,2 | 22
Донецький | 0,45 | 0,49 | 0,29 | 0,81 | 0,83 | 32,74 | 34,03 | 33,2
Карпатський | 0,53 | 0,75 | 1,75 | 1,02 | 0,78 | 31,35 | 43,06 | 25,59
Подільський | 0,23 | 0,16 | 0,33 | 0,24 | 0,74 | 28,99 | 19,38 | 51,62
Поліський | 0,19 | 0,37 | 0,75 | 0,96 | 0,77 | 20,00 | 36,44 | 43,6
Придніпровський | 0,33 | 0,47 | 0,22 | 0,84 | 0,98 | 24,94 | 34,20 | 40,9
Причорноморський | 0,35 | 0,51 | 1,03 | 0,54 | 0,97 | 24,11 | 33,31 | 42,58
Східний | 0,53 | 0,85 | 0,74 | 1,28 | 0,91 | 28,67 | 44,44 | 26,89
Центральний | 4,72 | 3,81 | 4,66 | 1,27 | 1,63 | 50,80 | 39,58 | 9,6
Середній рівень розвитку характерний для ВПК Донецького, Придніпровського, Причорноморського регіонів. У структурі ВПК зазначених регіонів найменшу питому вагу займає видавнича сфера, досить розвиненою є поліграфічна промисловість, частка торговельної сфери коливається від 31% у Донецькій області до 49% - у Запорізькій. Локальними зосередженнями підприємств ВПК є міста Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Сімферополь, Одеса, Херсон, Севастополь. Проблемами розвитку цих регіональних та локальних ВПК є жорстка конкуренція з боку іноземних виробників, недостатній розвиток матеріальної та науково-технічної бази вітчизняних підприємств.
Найменш розвиненими є ВПК Поліського та Подільського регіонів, в їх структурі переважає торговельна сфера. У Вінницькій області її питома вага досягає 61%, у Чернігівській - 51%, Хмельницькій - 50%, Волинській - 48%. Для зазначених областей характерний низький рівень забезпеченості книжковими, газетними, періодичними виданнями. Обсяг продаж видавничої продукції на душу населення тут є найнижчим в Україні. Для цих регіонів характерний слабкий розвиток усіх ланок ВПК, проблемним є формування авторського середовища та платоспроможного читацького середовища.
Загальними проблемами регіональних ВПК є розрив зв'язків між окремими елементами комплексу, нестача фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, слабке матеріальне, науково-технічне та інформаційне забезпечення, а також ресурсне забезпечення з боку целюлозно-паперової промисловості та поліграфічного машинобудування України. Розробка вітчизняної видавничо-поліграфічної техніки на базі сучасних комп’ютерних технологій відбувається повільно. Не налагоджена взаємодія підприємств ВПК з іншими суб'єктами інформаційного бізнесу.
Значними проблемами ВПК є недоліки законодавства, недостатня державна та регіональна підтримка розвитку ВПК, недосконалість механізму захисту від панування іноземних виробників. Значний вплив справляють і загальноекономічні проблеми. Наслідками цього є зростання у 1999 р. частки збиткових видавництв - до 38%, поліграфічних підприємств - до 24,5%, зниження рентабельності, зростання матеріаломісткості продукції - з 31,6% у 1997 р. до 40,1% у 1999 р.
Дослідження структури власності свідчить про неоднозначні процеси її реформування. Відбувається роздержавлення та створення нових підприємств недержавної форми власності. Більш активно процес роздержавлення йде у АР Крим, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Рівненській, Львівській, Тернопільській областях, в Києві та Севастополі. Високими показниками фондовіддачі та продуктивності праці характеризуються підприємства державної форми власності Волинської, Житомирської, Закарпатської, Миколаївської, Сумської областей і колективні підприємства АР Крим, Вінницької, Луганської, Львівської, Рівненської, Харківської, Херсонської областей. Картосхема розміщення поліграфічної промисловості та концентрація підприємств за формами власності представлена на рис.1.
Проведені дослідження дали змогу визначити основні проблеми ВПК та шляхи їх вирішення, зокрема за рахунок: раціонального розміщення і ефективної територіальної організації ВПК; удосконалення організаційно-економічного механізму його розвитку; реформування відносин власності; формування розвиненої ресурсної бази та розвиток інфраструктури ВПК; впровадження сучасних досягнень науково-технічного прогресу шляхом проведення зваженої інноваційної політики.
У третьому розділі "Вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку і розміщення видавничо-поліграфічного комплексу" на основі проведених досліджень визначені основні пріоритети державної та регіональної політики розвитку ВПК; надані пропозиції щодо раціонального поєднання методів управління ВПК на державному, регіональному та виробничому рівнях; розроблені рекомендації щодо вдосконалення маркетингу регіональних ринків продукції ВПК; розроблені моделі розміщення та інвестування ВПК; обгрунтовано головні напрями інноваційної політики; розроблений прогноз розвитку та розміщення ВПК України, виходячи з потреб суспільства та ретроспективних тенденцій.
Організаційно-економічний механізм розвитку і розміщення ВПК розуміється у роботі як сукупність розподілених по рівнях управління функцій та методів їх реалізації. Систему функціонального забезпечення цього механізму розроблено у вигляді моделі, яка визначає зміст, сукупність та взаємозв’язок функцій, що мають виконуватися на різних ієрархічних рівнях. Надані пропозиції щодо вдосконалення методів реалізації зазначених функцій.
Передумовою раціональної територіальної організації ВПК є створення правових засад функціонування ВПК та відповідної нормативної бази, проведення маркетингових досліджень регіональних ринків продукції та ресурсної бази на всіх рівнях управління, розробка програм розвитку та розміщення регіональних, налагодження ефективної взаємодії всіх його ланок між собою та із суміжними галузями регіональної економіки.
Пріоритетним напрямом державної та регіональної політики є сприяння розширенню сфери державних та комерційних замовлень на поліграфічні послуги, що дозволить активізувати інвестиційну діяльність поліграфічних підприємств та підвищити ефективність їх функціонування. Державна та регіональна політика у книговидавничій діяльності має бути спрямована на підтримку її розвитку в регіонах із недостатньою інвестиційною привабливістю (Полісся, Поділля, Миколаївська та Херсонська області).
Необхідність зміцнення міжрегіональних зв’язків, зокрема між розвинутими ВПК Центрального, Східного та Карпатського регіонів із споживачами видавничої продукції в інших регіонах, вимагає розвитку спеціалізованих, в т.ч. державних торгових мереж. Важливим є розвиток сучасної матеріально-технічної бази щодо випуску газетних та журнальних видань в усіх регіонах країни.
Розміщення підприємств ВПК має проводитися з урахуванням здійснюваних функцій, ринкової кон'юнктури та факторів, що впливають на неї, рівня кваліфікації трудових ресурсів, розвитку інфраструктури комплексу. Представлена в роботі модернізована транспортна модель оптимізації розміщення підприємств регіонального ВПК має цільову функцію:
Qirt xirt + Cijrt xijrt
при обмеженнях: xirt = xijrt Nirt ( і - 1,2,…, n; r = 1,2,…, l ; t=1, 2 … ,T);
xijrt = Ajrt (j = 1, 2, …, n;r = 1,2, … , l; t=1,2…T);
xirt = 0, xijrt = 0 ( і = 1,2, …, n; j = 1, 2, …, m; r= 1, 2, …, l).
де Nirt -максимально-можливий обсяг виробництва продукції r-го виду на i-му підприємстві в році t;
Qirt - витрати на виробництво одиниці продукції r -го виду на i-му підприємстві в році t;
Ajrtt - обсяг споживання продукції r -го виду j -м замовником в році t;
Cijrt - вартість перевезення одиниці продукції r -го виду від i-го виробника до j -го замовника в році t;
xirt - обсяг виробництва продукції r -го виду на i-му підприємстві в році t (визначає спеціалізацію підприємства);
xijrt - обсяг перевезень продукції r -го виду від i- го підприємства j -му замовнику в році t;
Разом із розрахунком додаткових потужностей та кінцевої програми розміщення підприємств ВПК запропоновано задіяти механізм інвестування цієї програми, для чого розроблено оптимізаційну модель інвестування за критерієм максимуму прибутку. Першим етапом її вирішення є знаходження за допомогою системи диференційованих рівнянь оптимальних значень ціни одиниці продукції і обсягу продукції, при яких прибуток є максимальним. На другому етапі планування інвестицій формується набір вихідних даних, що включає перелік об’єктів інвестування; вектор граничних обсягів виробництва; вектор собівартостей одиниці продукції; бюджет інвестора; оптимальний обсяг партії продукції. Через модель лінійного програмування із множини планів виробництва обирається оптимальний план Х0 за яким результуючий прибуток CS (Х0) є максимальним. Результати рішення включають: план замовлень по підприємствах; план інвестицій по підприємствах; сумарний обсяг інвестицій; очікуваний прибуток.
Аналіз виробничої функції об'єкта інвестування показує, що при різних обсягах інвестування спостерігається різний характер нарощування ефекту. Тому останнім етапом моделювання є оптимізація розподілу інвестицій для досягнення максимальної ефективності споживання ресурсів за умов їх дефіцитності.
В умовах швидких технологічних перетворень особливої ваги набуває інноваційна діяльність. Необхідність узгодженої інноваційної політики на всіх рівнях управління ВПК підтверджується зменшенням рівня інноваційної активності у поліграфічній промисловості порівняно з аналогічним показником у промисловості в цілому та в інших галузях. Якщо у 1999 р. в медичній, хімічній промисловості та чорній металургії інновації здійснювало кожне третє підприємство, в легкій промисловості і машинобудуванні - кожне п'яте, то в поліграфічній промисловості частка інноваційно активних підприємств не досягла і 10%.
Інноваційна діяльність у ВПК не підтримується з державного бюджету, тоді як по промисловості в цілому рівень фінансування нововведень за рахунок держбюджету у 1999 р. становив – 10,1%. Недостатньо використовуються у поліграфії кредити під новації (2,7% від обсягу фінансування нововведень проти 6,1% по промисловості в цілому) та кошти вітчизняних інвесторів (0,2% від обсягу фінансування нововведень проти 0,6% по промисловості в цілому). Вітчизняна поліграфічна галузь поки що не є привабливою й для іноземних інвесторів, тоді як в цілому по промисловості внесок іноземних інвесторів у фінансування нововведень складає 7,5% від загального обсягу їх фінансування. У дисертації визначені перспективні напрями інноваційної діяльності у ВПК, включаючи науково-дослідні розробки, впровадження нових технологій, методів управління, венчурного фінансування, лізингових форм ресурсного забезпечення.
На основі варіантного прогнозування у розділі розроблено довгостроковий прогноз випуску продукції ВПК (табл. 3). В процесі прогнозування враховані нормативні показники та експертні оцінки розвитку ВПК та інформаційного бізнесу в цілому, показники та тенденції ретроспективного розвитку регіональних ВПК, фактори, що впливатимуть на активність суб'єктів ВПК у майбутньому, взаємодія регіональних ВПК в інформаційному та економічному просторі України.
Таблиця 3
Прогноз випуску продукції ВПК на період до 2015 р.
Регіони | Роки
1999 | 2005 | 2010 | 2015
Обсяг випуску в діючих цінах, тис. грн. | Частка регіону в загальному обсязі випуску, % | Обсяг випуску в діючих цінах, тис. грн. | Частка регіону в загальному обсязі випуску, % | Обсяг випуску в діючих цінах, тис. грн. | Частка регіону в загальному обсязі випуску, % | Обсяг випуску в діючих цінах, тис. грн. | Частка регіону в загальному обсязі випуску, %
Видавництва
Україна | 816139 | 100 | 2213027 | 100 | 4351459 | 100 | 7075219 | 100
Донецький | 56490 | 6,9 | 147166 | 6,7 | 311129 | 7,2 | 530641 | 7,5
Карпатський | 54961 | 6,7 | 160445 | 7,3 | 327229 | 7,5 | 558234 | 7,8
Подільський | 16768 | 2,0 | 53112 | 2,4 | 110962 | 2,6 | 205888 | 2,9
Поліський | 15873 | 1,9 | 43154 | 1,9 | 87464 | 2,0 | 156362 | 2,2
Придніпровський | 31032 | 3,8 | 91840 | 4,2 | 189288 | 4,4 | 339610 | 4,8
Причорноморський | 40443 | 4,9 | 121716 | 5,5 | 240635 | 5,5 | 418145 | 5,9
Східний | 52231 | 6,4 | 151149 | 6,8 | 310694 | 7,1 | 519321 | 7,3
Центральний | 548338 | 67,2 | 144444 | 65,3 | 2774055 | 63,8 | 4347015 | 61,4
Поліграфічна промисловість
Україна | 783819 | 100 | 2123867 | 100 | 4283406 | 100 | 8566684 | 100
Донецький | 58708 | 7,4 | 201555 | 9,5 | 263429 | 6,2 | 685335 | 8
Карпатський | 75481 | 9,6 | 222156 | 10,5 | 333249 | 7,8 | 771001 | 9
Подільський | 11208 | 1,4 | 75822 | 3,6 | 202605,1 | 4,7 | 428334 | 5
Поліський | 28923 | 3,7 | 96211,2 | 4,5 | 181616 | 4,2 | 385501 | 4,5
Придніпровський | 42561 | 9,2 | 141662 | 6,7 | 301123 | 7,0 | 599668 | 7
Причорно-морський | 58708 | 7,5 | 192634,7 | 9,0 | 600533 | 14 | 1156502 | 13,5
Східний | 80968 | 10,3 | 249129,7 | 11,7 | 454469 | 10,6 | 1130802 | 13,2
Центральний | 427259 | 54,5 | 944696 | 44,5 | 1932673 | 45,1 | 3383840 | 39,5
Згідно з прогнозом активізація розвитку ВПК має відбуватися у регіонах переважної спеціалізації, а також в АР Крим, Запоріжжі, Луганщині, в решті областей - продовжуватиметься розвиток невеликих підприємств, що забезпечують потреби місцевих замовників. Активізується робота спеціалізованих поліграфічних підприємств. Передбачається впровадження нових методів виготовлення та розповсюдження друкованої продукції. Розшириться асортимент продукції за тематикою та видами видань.
ВИСНОВКИ
У дисертації виконані теоретичні узагальнення і розроблені заходи по розв’язанню наукової задачі раціонального розміщення та розвитку ВПК України в умовах глобалізації інформаційного простору і формування ринкових відносин. Це знайшло відображення в поглибленні понятійного апарату, розробці методології системного дослідження ВПК, формуванні методичних підходів до оптимізації розміщення ВПК і вдосконалення організаційно-економічного механізму його розвитку, у визначенні напрямів інноваційної політики і розробці прогнозу розміщення та розвитку комплексу, що має певне значення для розвитку основ регіональної економіки. За результатами дослідження сформульовані такі висновки:
1.
Децентралізація видавничої справи в Україні зумовлює її просторовий розвиток на ринкових засадах, проте створення регіональних ринків видавничої продукції вимагає державної підтримки. Тому в дисертації вирізняються державний, регіональні та локальні ВПК, що являють собою сукупність підприємств, які функціонують відповідно в економічному просторі держави, регіону і населеного пункту.
2.
Підприємства ВПК задовольняють інформаційні, наукові, освітні та культурні потреби суспільства, сприяють розвитку продуктивних сил і формуванню ринкових відносин у регіонах через інформатизацію бізнесу, випуск пакувальної та іншої друкованої продукції, що підвищує значення регіональних ланок ВПК.
3.
Ринкова трансформація викликає організаційно-економічні зрушення у ВПК. Частка поліграфічної промисловості у обсязі промислового виробництва зросла з 0,31% у 1996 р. до 0,58% у 1999 р. Водночас занепадає видавнича та торговельна сфера внаслідок тиску іноземних конкурентів, порушення зв'язків всередині ВПК; звуження ресурсної бази та інфраструктури, що негативно впливає на фінансові показники, рівень інвестиційної активності і завантаження підприємств ВПК.
4.
В дисертації визначено функціональну, компонентну та територіальну структури ВПК з урахуванням ринкових змін, ресурсних обмежень та попиту на продукцію; обрано адекватну теоретичну модель для дослідження ВПК; розроблено методичні підходи до оцінки територіальної організації ВПК, запропоновано систему індикаторів і показників, що дозволило провести системний аналіз розміщення і ефективності функціонування ВПК України та її регіонів.
5.
Виявлено, що на процеси розміщення та розвитку ВПК впливають ресурсні, демографічні, науково-технічні, соціально-економічні фактори, найбільш впливовими з яких є науково-технічний та освітянський потенціали регіону, рівень економічного розвитку регіону, рівень урбанізації.
6.
Системний аналіз розміщення комплексу дав можливість здійснити групування регіональних ВПК, виявити їх особливості та фактори, що стримують їх розвиток. Найпотужніші локальні ВПК створені у містах Київ, Харків, Львів. Найбільш розвиненими є ВПК Центрального, Східного та Карпатського регіонів. Найменш розвиненими є ВПК Подільського та Поліського регіонів.
7.
Напрямами удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку ВПК є раціональний розподіл функцій по рівнях управління та вдосконалення методів їх реалізації. У роботі запропоновані заходи щодо мотивації розвитку ВПК на державному та регіональному рівнях, зокрема: формування програм розвитку регіональних ВПК, програм книговидання, програм розвитку таропакувальної та суміжних галузей; врахування цих програм при формуванні державного та місцевих бюджетів; визначення пріоритетів пільгового кредитування підприємств ВПК; формування зваженої податкової, митної політики та цінової політики. Розроблені моделі оптимізації розміщення та інвестування підприємств регіональних ВПК.
8.
Удосконалено методологію маркетингу регіональних ринків продукції ВПК та обгрунтовано напрями інноваційної політики, що дозволяє варіювати підходи до розміщення підприємств, забезпечити оновлення виробництва, підвищити конкурентоспроможність регіональних ВПК в умовах жорсткої конкуренції, наблизити їх продукцію до споживача і максимально забезпечити місцеву промисловість пакувальними та іншими виробами.
9.
Розроблено варіантний прогноз розвитку і розміщення підприємств ВПК; оптимістичний прогноз передбачає реалізацію основоположних принципів розвитку та розміщення ВПК, зокрема: забезпечення регіоналізації його діяльності, комплексності, пропорційності, збалансованості, розвитку ринкової інфраструктури, поєднання інвестицій з інноваціями.
10.
Для усунення негативних та закріплення позитивних факторів розвитку ВПК запропоновано включити до законодавчих актів України положення про часткове державне замовлення на видання українською мовою; відміну ПДВ для видавничої сфери; звільнення від оподаткування прибутку видавництв, що випускають наукову та
