НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Рада по вивченню продуктивних сил України

СТАХІВ ОЛЬГА АНДРІЇВНА

УДК 631.147.37

ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ АГРАРНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА ТОРФОВИХ ГРУНТАХ

ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.08.01 Економіка природокористування і

охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ -- 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук Даниленко Анатолій Степанович,

Держкомзем України, голова.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лисецький Анатолій Степанович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом регіональних проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва;

кандидат економічних наук Жолкевський Петро Францович, Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань Міністерства аграрної політики України, директор.

Провідна установа:

Інститут економіки НАН України, відділ ресурсного потенціалу АПК, м.Київ.

Захист відбудеться 8 жовтня 2001 р. о 1430 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою : 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий 5 вересня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор БАНДУР С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Використання осушених земель для потреб сільського господарства є складовою і невід’ємною частиною народногосподарського природокористування. Раціональне природокористування на осушених землях основане на використанні не тільки землі, але і матеріально-технічних і трудових ресурсів, підвищення ефективності яких вимагає економії як живої, так і уречевленої праці. Адже раціональне аграрне природокористування осушених земель – одна з важливих проблем науки й практики, від успішного вирішення якої залежить не тільки рівень матеріального добробуту населення, але й забезпечення умов для нормального здорового життя і діяльності людини.

В зоні Західного Полісся України в сільському господарстві використовується більше 450 тисяч гектарів осушених земель, із них біля 200 тис. гектарів становлять торфові грунти як найбільш родючі. Осушені землі в цій зоні забезпечили збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Адже з цих земель господарства одержують від 50 до 95 відсотків продукції рослинництва. Ефективність використання осушених земель визначається за допомогою економічних (вартісних) показників, величина яких коливається в значних межах, не має можливості об’єктивно оцінити ефективність використання осушених земель, особливо за тривалий період. Це зумовлено тим, що на економічну ефективність використання цих земель впливає багато чинників, які в багатьох випадках занижують або завищують ці показники.

Виходячи із вищенаведеного, необхідно застосовувати інші методичні підходи до визначення ефективності екологобезпечного сільськогосподарського використання осушених земель, тобто аграрного природокористування на осушених землях. Раніше у світовій практиці, а пізніше і у вітчизняній, для визначення ефективності виробництва використовується енергетичних підхід, в основі якого лежить енергетичний аналіз під назвою “in put – out put”, тобто “входу – виходу” енергії. Вперше енергетичний підхід до оцінки ефективності виробництва був застосований українським вченим С.А.Подолинським (1880 р) і в подальшому йому приділяли багато уваги В.І.Вернадський, О.О.Созінов, О.К.Медведовський. Енергетичний аналіз передбачає визначення витрат усіх видів ресурсів та визначення первинної продукції сільського господарства (продукції рослинництва) проводити в енергетичних одиницях (калоріях, джоулях), що дозволяє достовірно визначити енергетичну ефективність аграрного природокористування на осушених землях. На величину цього показника не впливають інші чинники як внутрішнього, так і зовнішнього впливу, і таким чином можна здійснювати достовірний аналіз ефективності використання осушених земель та передбачити заходи щодо підвищення ефективності аграрного природокористування, враховуючи витрати енергії і одержаний енергетичний потенціал з осушених земель. Слід відзначити, що відсутні наукові дослідження з енергетичної оцінки аграрного природокористування на осушених землях, зокрема на торфових грунтах, яка має певні особливості. На енергетичну ефективність впливають не тільки енергетичні витрати, пов’язані із вирощуванням урожаю сільськогосподарських культур (за аналогією на немеліорованих землях), але й енергетичні витрати, пов’язані із функціонуванням осушувальної системи та її технічною експлуатацією, що в кінцевому підсумку впливає на ефективність аграрного природокористування на торфових грунтах.

Необхідність енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на осушених землях, зокрема торфових грунтах і визначення напрямків зниження енергетичних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції зумовило вибір теми дисертаційних досліджень, оскільки підвищення ефективності аграрного природокористування пред’являє нові вимоги як до раціонального використання всіх видів ресурсів, так і до економії живої і уречевленої праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною програми досліджень Рівненського державного технічного університету за темами : “Розробка та впровадження наукових принципів та методів оцінювання, прогнозування й оптимізації управління природно-меліоративного режиму осушуваних земель на довгостроковій основі”( номер державної реєстрації 0196U010670), в якій автором проведено аналіз використання меліорованих земель Західного Полісся України; “Наукові основи обгрунтування і розробки екологічно надійних дренажних систем в зоні радіоактивного забруднення та менеджмент їх реалізації” (номер державної реєстрації 0199U001926), де автором здійснена оцінка витрат, пов’язаних з різним характером використання осушених земель в забрудненій зоні; “Забезпечення зниження енергетичних витрат на меліорованих землях в умовах реформування земельних відносин” (номер державної реєстрації 0601U 001593 )- автором здійснено аналіз витрат на меліорованих (осушених) землях та їх енергетична оцінка . Напрямки досліджень за темою дисертації тісно пов’язані з державними науково-технічними програмами “Охорона та відтворення земельних ресурсів України”, “Енерго- та ресурсозбереження у сільськогосподарському виробництві” затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1441 від 20 грудня 1997.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення енергетичної ефективності аграрного природокористування на торфових грунтах на основі енергетичної оцінки витрачених матеріально-технічних і трудових ресурсів та одержаного енергетичного потенціалу.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі задачі:

-

а) будівництво осушувальної системи;

б) технічну експлуатацію осушувальної системи;

в) вирощування сільськогосподарських культур при різному рівні їх урожайності.

-

-

-

-

-

Дослідження спрямовані на вирішення Енергетичної програми України щодо зниження енергетичних витрат в аграрному виробництві та стабілізації меліорованого землеробства на торфових грунтах.

Об’єктом досліджень є процес використання торфових грунтів під різні сільськогосподарські культури на основі технологій вирощування сільськогосподарських культур на торфових грунтах із заданими параметрами урожайності, що рекомендовані науково-дослідними установами для зони Західного Полісся України (Сарненська дослідна станція Рівненської області).

Предметом досліджень є методологія та методичні підходи до енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на торфових грунтах, енергетична оцінка витрат матеріально-технічних і трудових ресурсів, котрі використовуються при сільськогосподарському використанні торфових грунтів.

Методи дослідження. Методичною основою є економічна теорія сталого розвитку, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми ефективності використання енергетичних ресурсів та використання, збереження і відтворення земельних ресурсів, Закон України “Про енергозбереження” та інші нормативні акти України з питань охорони навколишнього природного середовища та енергозбереження.

Достовірність висновків та результатів забезпечена використанням системного, аналітичного, розрахунково-конструктивного методів, кореляційно-регресивного аналізу. Системний метод застосовувався при вивченні витрат, пов’язаних з аграрним природокористуванням та його взаємодії з навколишнім середовищем. Метод аналізу використовувався для обгрунтування складу витрат аграрного природокористування. Для енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування використано розрахунково-конструктивний метод. Прогнозування енергетичних витрат і енергоємності сільськогосподарської продукції у зв’язку із підвищенням продуктивності торфових грунтів проводилось за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Джерелами інформації були технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур на торфових грунтах, на будівництво осушувальної системи та її технічну експлуатацію.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації сформульовано та обгрунтовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які розкривають зміст дослідження. Їх наукова новизна полягає в наступному:

- поглиблено теоретичні та методичні засади енергетичної оцінки аграрного виробництва на осушених торфових грунтах; виходячи із особливостей сільськогосподарського виробництва на цих землях, доповнено та удосконалено категорію “аграрне природокористування на осушених землях”;

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Відмінність отриманих результатів від існуючих наукових розробок полягає в комплексному підході щодо визначення енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених торфових землях, а також у врахуванні витрат на будівництво осушувальної системи і її технічну експлуатацію, як основи сталого меліоративного землеробства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації методологічні підходи доведені до рівня конкретних пропозицій і мають форму, придатну для запровадження в практику сільськогосподарського виробництва на осушених землях. На основі пропозицій щодо зниження енергетичних витрат можна зменшити енергоємність сільськогосподарської продукції на торфових грунтах, що забезпечить підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та зменшення антропогенного впливу на ці землі. Виконані дослідження можуть бути основою для енергетичної оцінки витрат на будівництво осушувальних систем, на їх технічну експлуатацію та вирощування сільськогосподарських культур на торфових грунтах. Окремі результати дослідження знайшли своє практичне втілення у процесі комплексної еколого-економічної оцінки та прогнозування розвитку осушення на Рівненщині (Довідка №01/698 від 19.10.99 Рівненського обласного управління меліорації ). Дані наукового дослідження автора впроваджені в навчальний процес, зокрема використовуються в дипломному проектуванні студентів економічної спеціальності; читається спецкурс для студентів “Основи енергетичного аналізу” на економічному факультеті Рівненського державного технічного університету (Довідка №663 від 2.07.01), при обгрунтуванні ефективності результатів наукових досліджень факультету екології та землевпорядкування (Довідка №291 від 16.03.01), при виданні навчальних посібників “Економіка підприємства” , “ Економіка водного господарства”, “Методика економічної оцінки ефективності водогосподарських заходів”

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Автором особисто розроблено робочі програми та виконані економічні дослідження, проведена енергетична оцінка ефективності аграрного природокористування на торфових грунтах і рекомендовано виробництву шляхи зниження енергетичних витрат та енергоємності сільськогосподарської продукції на торфових грунтах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях викладачів, співробітників і студентів Рівненського державного технічного університету (Рівне,1997, 1998, 1999, 2000, 2001 рр.), на науково-практичній конференції “Проблеми і досвід підготовки спеціалістів для ринкової економіки” (Рівне, 1996), на науково-практичній конференції “Проблеми ринкової економіки України” (Рівне, 1997), на науково-практичній конференції “Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства” (Львів, 1999), на ІІІ міжнародній конференції молодих вчених-економістів “Економіка третього тисячоліття” (Донецьк, 2000), на Міжнародній науковій конференції “Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель” (Київ, 2000), Міжнародній науково-технічній конференції “Водне господарство: економіка, екологія, менеджмент” (Рівне, 2000)

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 18 наукових працях загальним обсягом 8 друк. арк., в тому числі 8 у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації . Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що місить 210 найменувань. Повний обсяг роботи становить 232 сторінки комп’ютерного тексту, в тому числі: 42 таблиці, 3 рисунки, що займають 17 сторінок, 11 додатків на 24 сторінках. Список використаних джерел займає 17 сторінок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування” — розглядаються теоретичні питання сутності енергетичної оцінки ефективності, критерії і показники їх визначення. На основі літературних публікацій обгрунтовується застосування енергетичного підходу при визначенні ефективності використання земельних угідь, який широко використовується в США, Угорщині, Польщі, та аргументовано положення щодо можливості використання сукупних антропогенних витрат енергії при визначенні ефективності аграрного природокористування. Сучасна господарська діяльність людини викликає навантаження на природне середовище, яке перевищує здатність її до самовідтворення . Тому важливо мати уяву про допустимі межі антропогенного навантаження. В якості часткової концепції розглянуто метод енергетичної оцінки аграрного природокористування.. Суть цього підходу заключається в тому, що замість вартісної оцінки окремих параметрів аграрного природокористування застосовуються показники, виражені в енергетичних одиницях (калоріях, джоулях). Це зумовлено впливом на вартісні показники ряду чинників, серед яких є інфляційні процеси, рівень цін на сільськогосподарську та промислову продукцію тощо.

Основним завданням енергетичного аналізу аграрного виробництва є вивчення, кількісна оцінка, оптимізація потоків енергетичних витрат та управління ними в агроекосистемах. Зіставлення енергетичного потенціалу та енергетичних витрат дозволяє зробити висновки про енергетичну ефективність використання земельних угідь під окремі сільськогосподарські культури.

За даними літературних джерел, величина енергетичної ефективності коливається в значних межах — від 0,5 до 7,0, що зумовлено впливом природно–кліматичних умов, вирощуваних культур, технології їх вирощування, рівня урожайності тощо. Ефективним вважається аграрне природокористування, якщо його ефективність більше одиниці. Проте прослідковується тенденція зниження енергетичної ефективності виробництва продукції рослинництва.

Методологічні основи, щодо визначення енергетичної оцінки природокорис-тування, які розглядаються в цьому розділі, автором використовуються у наступних розділах дисертації.

У другому розділі — “ Оцінка енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених землях Західного Полісся України ” висвітлено обгрунтування необхідності проведення досліджень з енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування в зоні Західного Полісся України, в сільськогосподарському виробництві якого використовується біля 200 тисяч га осушених торфових грунтів. В роботі також дано коротку характеристику Західного Полісся України як об’єкта досліджень. Переважна частина (біля 98 відсотків) осушених торфових земель використовується в аграрному виробництві для збільшення обсягів сільськогосподарської продукції на основі підвищення продуктивності осушених земель. Ці землі характеризуються високою потенційною родючістю, здатні забезпечувати високі урожаї сільсько-господарських культур, що еквівалентні одержанню 55-75 ц/га абсолютно–сухої речовини. Господарська діяльність на осушених землях представляє землеробську діяльність, яка спрямована на розширення площ сільськогосподарських культур і підвищення урожайності, не завдаючи шкоди навколишньому природному середовищу. Насамперед необхідно особливу увагу звертати на співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ на осушених землях, адже воно значною мірою характеризує рівень раціонального (екологічного) використання цих земель, тобто забезпечується створення екологічно-стійкого аграрного ландшафту.

Основою високопродуктивного сільськогосподарського використання раніше заболочених земель є осушувальна система, будівництво якої пов’язане із значними витратами матеріально–технічних та трудових ресурсів. Величина цих витрат залежить від особливостей осушувального об’єкта, характеру наступного використання осушених земель тощо. Оцінка цих витрат в енергетичних одиницях проведена виходячи із витрат всіх ресурсів в натуральному виразі та енергетичних еквівалентів. Досліджено, що енергетичні витрати на будівництво осушувальної системи залежать від конструкції цієї системи і характеру використання осушених земель (табл. 1).

Наведені дані (табл. 1) свідчать про те, що енергоємність осушувальних систем в залежності від конструкції та характеру використання осушених земель коливається в межах від 78,37 до 325,51 ГДж/га. Найменш енергоємними (78,37–91,63 ГДж/га) є осушувальні системи відкритого типу, які забезпечують умови зволоження для лучного використання торфових грунтів, оскільки таке використання не потребує значного ступеня осушення, а відповідно. Використання торфових грунтів під польові культури підвищує вимоги до ступеня осушення земель, що потребує до додаткових енергетичних витрат (91,63 ГДж/га). Ці енергетичні витрати забезпечують умови зволоження торфових грунтів.

Таблиця 1.

Енергоємність різних осушувальних систем в зоні Західного Полісся

України, на 1 га площі

Елементи | Відкрита осушувальна

система | Закрита осушувальна система з

відстанню між дренами, м

осушувальної | лучне

використання земель | польове використання земель |

20 |

15 |

12

системи | ГДж | відсотки | ГДж | відсотки | ГДж | відсотки | ГДж | відсотки | ГДж | відсотки

Магістральний канал | 6,74 | 8,6 | 6,74 | 7,4 | 6,74 | 2,9 | 6,74 | 2,4 | 6,74 | 2,1

Регулююча мережа | 12,36 | 15,8 | 16,07 | 17,5 | 12,36 | 5,3 | 12,36 | 4,3 | 12,36 | 3,8

Гідротехнічні споруди | 31,76 | 40,5 | 41,36 | 45,1 | 31,76 | 13,6 | 31,76 | 11,2 | 31,76 | 9,8

Гончарний дренаж | 154,39 | 66,3 | 206,92 | 72,5 | 217,13 | 75,9

Культуртехнічні роботи | 25,81 | 32,9 | 25,81 | 28,1 | 25,81 | 11,1 | 25,81 | 9,0 | 25,81 | 7,9

Експлуатаційні дороги | 1,10 | 1,4 | 1,10 | 1,2 | 1,10 | 0,5 | 1,10 | 0,4 | 1,10 | 0,3

Господарські дороги | 0,60 | 0,8 | 0,60 | 0,7 | 0,60 | 0,3 | 0,60 | 0,2 | 0,60 | 0,2

Разом | 78,37 | 100 | 91,63 | 100 | 232,76 | 100 | 285,29 | 100 | 325,51 | 100

Для забезпечення умов водного режиму для середньої та високої продуктивності торфових грунтів будують осушувальні системи закритого типу з гончарними дренажем (70–75 відсотків), що потребує додаткових енергетичних витрат. Величина цих витрат залежить від відстані між дренами і коливається від 232,76 до 325,51 ГДж/га. Зростання величини цих витрат відбувається за рахунок витрат на влаштування гончарного дренажу (154,39–217,13 ГДж/га). Щорічно на результати господарської діяльності господарств–землекористувачів на торфових грунтах переноситься 11,6–16,3 ГДж/га енергетичних витрат. Висока енергоємність закритих осушувальних систем вимагає, щоб землекористувачі забезпечували високу продуктивність торфових грунтів, і таким чином підвищували ефективність енергетичних витрат.

Раціональне і високопродуктивне аграрне природокористування осушених земель, зокрема торфових грунтів, безпосередньо пов’язане із забезпеченням оптимальних умов зволоження на цих землях. Практично на осушених землях це завдання вирішується на основі комплексу заходів з технічної експлуатації осушувальних систем, проведення якого щорічно потребує значних витрат матеріально–технічних та трудових ресурсів.

Загальна величина щорічних ене-р-гетичних витрат на технічну експлуатацію осушувальної системи залежить від конструкції системи та міжремонтного періоду її капітального ремонту. Величина цих витрат коливається в значних розмірах від 3,773 ГДж/га при 7-ми річному міжремонтному періоді, до 7,913 ГДж/га при 5-ти річному міжремонтному періоді, що в кінцевому підсумку впливає на енергоємність сільськогосподарської продукції з осушених земель. Збільшення тривалості міжремонтного періоду до 7-ми років, що можливо в господарській практиці за умови проведення щорічних поточних ремонтів в повному обсязі, призводить до зменшення витрат на капітальний ремонт з розрахунку на рік (2,02–4,90 ГДж/га). У структурі енергетичних витрат на технічну експлуатацію осушувальних систем переважають (50,1–74,3 відсотків) витрати на капітальний ремонт та витрати на утримання та поточний ремонт (25,3–49,1 відсотків). Незначну питому вагу (0,5–0,8 відсотків) становлять витрати на інженерно–технічне забезпечення експлуатаційних заходів, які є важливою умовою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на осушених землях Західного Полісся України. На проведення цього заходу витрачається дуже мало енергетичних ресурсів (0,033 ГДж/га), що свідчить про недооцінку комплексу цих робіт. Проведені дослідження показують, що величина енергетичних витрат, які щорічно переносяться на енергоємність сільськогосподарської продукції, може коливатись в значних розмірах, що може призвести до зниження ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому необхідно забезпечувати оптимальні умови зволоження на торфових грунтах, як основи високопродуктивного їх використання.

Особливістю структури сільськогосподарського використання торфових грунтів Західного Полісся України є те, що біля 20 відсотків у структурі займають зернові культури (озиме жито, овес, ячмінь тощо), оскільки торфові грунти в цій зоні є найбільш родючими, що забезпечує одержання високої урожайності цих культур. Величина енергетичних витрат та їх структура на вирощування зернових культур (озимого жита) приводиться в таблиці 2.

На вирощування озимого жита на торфових грунтах витрачається 40,27–48,93 ГДж/га енергетичних витрат залежно від рівня його урожайності, тобто з ростом урожайності зерна (основна продукція) в 2 рази енергетичні витрати зростають в 1,2 рази, що забезпечує підвищення ефективності аграрного виробництва на торфових грунтах.

Таблиця 2

Енергетичні витрати на вирощування озимого жита

на торфових грунтах Західного Полісся та їх структура

Види | Енергетичні витрати при різній урожайності, ц/га

енергетичних | 20 | 25 | 30 | 35 | 40

витрат | ГДж/

га | відсот-

ків | ГДж/

га | відсот-ків | ГДж/

га | відсот-ків | ГДж/

га | відсот-ків | ГДж/

га | від-сотків

Прямі витрати:

жива праця |

0,08 |

0,2 |

0,08 |

0,2 |

0,09 |

0,2 |

0,09 |

0,2 |

0,10 |

0,2

машини і механізми | 5,84 | 14,6 | 6,23 | 14,8 | 6,63 | 15,2 | 6,88 | 14,7 | 7,08 | 14,8

насіння | 9,21 | 22,9 | 9,21 | 21,8 | 9,21 | 21,1 | 9,21 | 19,6 | 9,21 | 19,1

добрива | 1,27 | 3,1 | 1,57 | 3,7 | 1,82 | 4,1 | 2,06 | 4,4 | 2,36 | 4,9

засоби захисту рослин | 0,55 | 1,4 | 0,55 | 1,3 | 0,55 | 1,2 | 0,55 | 1,2 | 0,55 | 1,1

паливо | 9,48 | 23,5 | 9,47 | 23,2 | 9,85 | 22,6 | 10,85 | 25,2 | 11,94 | 24,8

автотранспорт-ні роботи | 0,31 | 0,8 | 0,37 | 0,9 | 0,39 | 0,9 | 0,44 | 0,9 | 0,59 | 1,1

електроенергія | 0,59 | 1,5 | 0,62 | 1,5 | 0,65 | 1,5 | 0,97 | 1,4 | 0,73 | 1,5

технічне обслуговування і ремонт техніки | 8,76 | 21,7 | 9,35 | 22,2 | 9,95 | 22,8 | 10,82 | 22,0 | 11,62 | 22,1

тяглова сила | 0,03 | 0,1 | 0,03 | 0,1 | 0,13 | 0,1 | 0,03 | 0,1 | 0,03 | 0,1

Разом | 36,2 | 89,7 | 37,79 | 89,7 | 39,17 | 89,7 | 42,10 | 87,7 | 43,97 | 89,7

Накладні витрати | 4,14 | 10,3 | 4,35 | 10,3 | 4,5 | 10,3 | 4,83 | 10,3 | 4,96 | 10,3

Всього | 40,27 | 100,0 | 42,14 | 100,0 | 43,67 | 100,0 | 46,93 | 100,0 | 48,93 | 100,0

Із просапних культур на торфових грунтах вирощується картопля (для насінницьких та кормових цілей), кормові буряки та кукурудза (зелена маса), оскільки на торфових грунтах ці культури забезпечують високі урожаї. Вирощування цих культур на торфових грунтах потребує значних енергетичних витрат (табл. 3).

Таблиця 3

Енергетичні витрати на вирощування просапних культур

на торфових грунтах Західного Полісся , ГДж/га

Культури | Господарсько– | Рівень урожайності

корисна продукція | 1 | 2 | 3 | 4 | 5

Картопля | бульба | 60,71 | 62,50 | 70,31 | 74,34 | 79,83

Кормові буряки | корені, гичка | 41,87 | 44,41 | 46,52 | 49,96 | 51,67

Кукурудза | зелена маса | 27,82 | 30,43 | 31,54 | 32,01 | 34,34

Примітка:

Урожайність картоплі відповідно — 100, 150, 200 і 300 ц/га.

Кормових буряків — відповідно — 300, 350, 400, 450 і 500 ц/га.

Кукурудзи — відповідно — 250, 300, 350, 400 і 450 ц/га.

Результати досліджень свідчать, що енергетичні витрати на вирощування просапних культур збільшуються меншими темпами ніж зростає урожайність цих культур, що забезпечує умови для підвищення ефективності аграрного виробництва.

Використання торфових грунтів під багаторічні трави забезпечує високу їх продуктивність та створює екологічно безпечні умови для функціонування торфовищ як грунту. У структурі посівів на торфових грунтах багаторічні трави займають від 35 до 70 відсотків і використовуються для сінокісного і пасовищного використання. Енергетична оцінка витрат на вирощування багаторічних трав на сіно наводиться в таблиці 4.

Таблиця 4

Енергетичні витрати на вирощування багаторічних трав на сіно

Термін використання | Енергетичні витрати (ГДж/га) при урожайності сіна, ц/га

тривалістю | 45 | 50 | 55 | 65 | 70

1 рік | 33,23 | 34,86 | 35,60 | 38,22 | 39,29

2 роки | 29,00 | 29,95 | 31,43 | 34,00 | 95,26

3 роки | 26,72 | 27,68 | 29,16 | 31,73 | 32,71

4 роки | 25,59 | 26,54 | 28,02 | 30,59 | 31,65

5 років | 24,95 | 25,86 | 27,34 | 29,91 | 30,97

6 років | 24,46 | 25,41 | 26,83 | 29,46 | 31,52

Тривала лука | 23,80 | 24,93 | 26,15 | 28,93 | 29,64

Результати досліджень показують, що спостерігається тенденція збільшення енергетичних витрат при зростанні урожайності сіна та зменшення цих витрат в зв’язку із збільшенням терміну користування травостоєм.

Пасовищне використання трав потребує менших енергетичних витрат. Зменшення тривалості користування пасовищем призводить до збільшення щорічних енергетичних витрат в 1,47–1,76 рази, що призводить до збільшення енергоємності пасовищного корму та зниження ефективності тваринницької галузі. Все це зумовлює здійснювати заходи щодо продовження тривалості користування пасовищем і підвищення його продуктивності.

Енергетична ефективність аграрного природокористування на торфових грунтах визначалась виходячи із одержаного енергетичного потенціалу від їх використання та щорічних сумарних енергетичних витрат, пов’язаних з використанням торфових грунтів під різні сільськогосподарські культури (табл. 5).

Вирощування зернових культур на торфових грунтах забезпечує енергетичну ефективність використання торфових грунтів в межах 1,01–1,45, тобто на кожен витрачений джоуль енергії одержано господарсько– корисної продукції в обсязі 1,01-1,45 джоулів. Використання торфових грунтів під картоплю забезпечує низьку енергетичну ефективність (0,47–1,06). Вищою є енергетична ефективність вирощування кормових буряків (1,70–2,12) і кукурудзи (1,80–2,56). Високою енергетичної ефективністю характеризується використання торфових грунтів на багаторічні трави сінокісного та пасовищного використання. Їх величина коливається від 1,07–2,08 при сінокісному використанні багаторічних трав та до 3,0–3,9 при пасовищному використанні.

Таблиця 5

Енергетична ефективність використання торфових грунтів

під різні сільськогосподарські культури (Західне Полісся України)

Культура | Рівень урожайності

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Озиме жито | 1,05 | 1,13 | 1,18 | 1,33 | 1,45

Ячмінь | 1,01 | 1,10 | 1,27 | 1,34 | 1,44

Картопля | 0,47 | 0,66 | 0,80 | 0,94 | 1,06

Кормові буряки | 1,70 | 1,79 | 1,96 | 2,02 | 2,12

Кукурудза | 1,80 | 1,92 | 2,20 | 2,87 | 2,56

Багаторічні трави сінокісного використання (5 років) | 1,70 | 1,73 | 1,84 | 1,97 | 2,08

Багаторічні трави пасовищного використання(5 років) | 3,00 | 3,17 | 3,41 | 3,64 | 3,90

Одержані результати досліджень дозволяють організувати таке використання торфових грунтів, яке забезпечить високу енергетичну ефективність їх використання.

В третьому розділі “Методика визначення енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування та її прогнозування і шляхи підвищення” запропоновано автором методику енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування, яка на відміну від існуючих включає

а) витрати, пов’язані з функціонуванням осушувальної системи;

б) витрати, пов’язані з технічною експлуатацією осушувальної системи;

в) витрати, пов’язані з вирощуванням урожаю сільськогосподарських культур.

Ева.в. = Евб + Евт.е. + Евс.г (1)

де Ева.в - загальні енергетичні витрати, пов’язані з аграрним використанням осушених земель, Дж; Евб - енергетичні витрати на будівництво осушувальної системи, Дж; Евт.е. - енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи, Дж; Евс.г - енергетичні витрати на вирощування сільськогосподарських культур на осушених землях, Дж.

Енергетична оцінка витрат на будівництво осушувальної системи та її технічну експлуатацію проводиться на основі фізичних обсягів робіт, технології їх проведення та енергоємності матеріально-технічних та трудових ресурсів, які використовуються на одиницю цих робіт.

До складу енергетичних витрат на будівництво осушувальної системи включаються:

Евб. = Евбм + Ево. + Евір. (2)

де Евб - енергетичні витрати на будівництво осушувальної системи; Евбм - енергетичні витрати на будівельно-монтажні роботи; Ево. - енергетичні витрати на обладнання осушувальної системи; Евір - енергетичні витрати на виконання інших капітальних робіт, що не відносяться до будівельно-монтажних робіт і обладнання.

Енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи визначається по міжгосподарській та внутрішньогосподарській її частинах

Евт.е. = Евм.г. + Евв.г. (3)

де Евт.е. - енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи, Дж; Евм.г. - енергетичні витрати на технічну експлуатацію міжгосподарської частини осушувальної системи, Дж; Евв.г.- енергетичні витрати на технічну експлуатацію внутрішньогосподарської частини осушувальної системи, Дж;

Енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи включають

Евм.г. = Евітз. + Евп.р.+ Евкр. + Евін. (4)

де Евітз. - енергетичні витрати на інженерно-технічне забезпечення експлуатаційних заходів, Дж; Евп.р - енергетичні витрати на поточний ремонт осушувальної системи, Дж; Евкр. - енергетичні витрати на капітальний ремонт осушувальної системи, Дж; Евін. - інші енергетичні витрати, пов’язані з технічною експлуатацією осушувальної системи, Дж.

Енергетичні витрати на вирощування сільськогосподарських культур на осушених землях визначаються

Евс.г. = Евж.п. + Евм. + Евн. + Евд. + Евп. + Евз.р. + Евт.р. + Евел. + Евт.с. + Евт.о. +

+Евін. + Евн.в. (5)

де Евс.г. - енергетичні витрати на вирощування сільськогосподарських культур на осушених землях, Дж; Евж.п. - енергетичні витрати живої праці, Дж; Евм. - енергетичні витрати, пов’язані із використанням машин і механізмів, Дж; Евн. - енергетичні витрати насіння, Дж; Евд. - енергетичні витрати добрив, Дж; Евп. - енергетичні витрати палива, Дж; Евз.р. - енергетичні витрати засобів захисту рослин, Дж; Евт.р. - енергетичні витрати на транспортні роботи, Дж; Евел. - енергетичні витрати на електроенергію, Дж; Евт.с. - енергетичні витрати тяглової худоби, Дж; Евт.о. - енергетичні витрати на технічне обслуговування і ремонт машин і механізмів, Дж; Евін. - інші прямі енергетичні витрати, Дж; Евн.в. - накладні енергетичні витрати, Дж.

Вирощування сільськогосподарської продукції на осушених землях забезпечує одержання первинної сільськогосподарської продукції, тобто енергії у вигляді органічної речовини. Енергетична оцінка первинної сільськогосподарської продукції проводиться виходячи із обсягу виробництва господарсько-корисної продукції і її калорійності, тобто визначається енергетичний потенціал, що одержують при вирощуванні сільськогосподарських культур на осушених землях

Еп = Оасрі. * Кі (6)

де Еп - енергетичний потенціал (калорійність) одержаної продукції, Дж; Оасрі.- обсяг і-ої абсолютно-сухої речовини, кг/га; Кі - калорійність і-ої абсолютно-сухої речовини, Дж/кг .

Енергетична ефективність аграрного природокористування визначається шляхом порівняння одержаного енергетичного потенціалу з осушених земель і енергетичних витрат, пов’язаних з використанням осушених земель під сільськогосподарські культури. Показник енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених землях визначається як відношення енергетичного потенціалу до енергетичних витрат

, (7)

де Ее - показник енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених землях; Еп - енергетичний потенціал первинної сільськогосподарської продукції, Дж; Ев - енергетичні витрати, пов’язані із аграрним використанням осушених земель.

Для забезпечення енергозбереження в аграрному природокористуванні необхідно запроваджувати комплекс заходів щодо підвищення урожайності сільськогосподарських культур та щодо зниження енергетичних витрат на одиницю площі, що створює умови для подальшого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на торфових грунтах та свідчить про раціональне використання ресурсів. Зниження енергетичних витрат в аграрному природокористуванні можливо за рахунок :

а) регулювання водного режиму на торфових грунтах -- що забезпечує підвищення урожайності сільськогосподарських культур, яке відбувається більш високими темпами (10-12 відсотків) ніж зростання енергетичних витрат (5-7 відсотків), і в кінцевому підсумку призводить до зниження енергоємності сільськогосподарської продукції. Зниження енергоємності продукції становило від 224,48 до 4,40 МДж/ц або від 2,2 до 10,3 відсотків. Запровадження регулювання водного режиму можна розглядати як технічну основу сталого розвитку меліорованого землеробства на торфових грунтах;

б) вдосконалення технології вирощування сільськогосподарських культур:

-- застосування хімічного методу боротьби з бур’янами у посівах просапних культур (картоплі, кукурудзи, кормових буряків) не мало переваги порівняно із агротехнічними методами боротьби з бур’янами в цих посівах (за рівнем урожайності цих культур). Для умов торфових грунтів відсутнім є визначення ефективності різних методів боротьби з бур’янами у посівах просапних культур, де є всі умови для застосування поряд з хімічним методом і агротехнічного методу. Заміна хімічного методу боротьби з бур’янами на агротехнічний дозволяє зменшити негативний антропогенний вплив хімічного засобу захисту рослин на навколишнє природне середовище, і насамперед на грунт і його життя;

-- запровадження поверхневого обробітку торфового грунту після просапних попередників під зернові культури дозволяє значною мірою зменшити енергетичні витрати на основний обробіток грунту та сприяти збереженню органічної речовини торфу;

в) зміни характеру сільськогосподарського використання торфових грунтів - перехід на лукопасовищне їх використання, яке при здійсненні комплексу агромеліоративних заходів характеризується високим продуктивним довголіттям. На основі енергетичної оцінки різного характеру використання торфових грунтів можна зробити висновки, про те, що найбільш високу енергетичну ефективність забезпечує використання торфових грунтів у структурі посівів з багаторічними травами та за умови тривалого лукопасовищного використання. Це має не тільки економічне, але й екологічне значення, оскільки багаторічні трави (тривалі луки й пасовища) мають велике екологічно стабілізуюче призначення.

Основу моделі аграрного природокористування на осушених землях становлять енергетичні витрати, котрі необхідні для здійснення господарської діяльності на торфових грунтах (рис.1).

На основі математично–статистичного аналізу на ЕОМ здійснено прогнозування енергетичних витрат та енергоємності продукції рослинництва на торфових грунтах в залежності від рівня урожайності сільськогосподарських культур.

Одержані в дисертації результати досліджень можна використати у господарській практиці, що дасть можливість достовірно оцінювати результати господарської діяльності господарств — землекористувачів на торфових грунтах Західного Полісся України і передбачити заходи щодо зниження енергетичних витрат.

Висновки та пропозиції

В дисертації збагачено методологічні підходи , розроблено методику енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на торфових грунтах Західного Полісся України і науково обгрунтовані практичні заходи щодо зниження антропогенного навантаження на осушені землі. Сформульовані в дисертації наукові положення мають суттєве значення як для подальшого розвитку теоретико-методологічних основ, так і для практики функціонування аграрного природокористування та економіки в цілому. За результатами дослідження сформульовані такі висновки:

1.

2.

3.

4.