Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Шайда Оксана Євдокимівна

УДК 336.22:519.8

Моделювання впливу податкової політики

на ділову активність суб’єктів підприємницької діяльності

Спеціальність 08.03.02 “Економіко-математичне моделювання”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка на кафедрі економічної кібернетики.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Вовк Володимир Михайлович,

Львівський національний університет імені

Івана Франка,

завідуючий кафедрою економічної кібернетики

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор

Вітлінський Вольдемар Володимирович,

Київський національний економічний

університет,

професор кафедри економіко-математичних

методів,

кандидат економічних наук,

Панчишин Володимир Григорович,

Львівська обласна державна адміністрація,

начальник управління зовнішніх економічних

зв”язків та міжнародних відносин

Провідна установа – Інститут регіональних досліджень НАН України

(м. Львів), відділ економічних проблем розвитку промисловості регіону .

Захист відбудеться “7” грудня 2001 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, пр. Свободи 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий “5” листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _______________ Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед інструментів непрямого регулювання економічних процесів у державі одним з найважливіших є податки. Податкова політика повинна бути спрямованою на формування відносин між державою, яка зацікавлена в отриманні фінансових засобів, і господарськими суб”єктами, зацікавленими у капіталовкладеннях у подальший розвиток виробництва.

Впливу податків на діяльність суб”єктів господарювання постійно приділялась значна увага в економічній науці. Податкову систему та податкову політику держави досліджували багато видатних вітчизняних та зарубіжних економістів, таких як М. Балудянський, Т. Степанов, Д. Журавський, В. Навроцький, В. Барвінський, М. Яснопольський, П. Чомпа, А. Сміт, А. Лаффер, Семюельсон Пол А., Нордгауз Вільям Д., Кемпбелл Р. Макконнел, Стенлі Л. Брю, Свідер ван Уійберген, Джоана Уілер, Сара Болдерсон. В працях сучасних авторів Юринця В., Лондара С., Вишневського В., Скрипника А., Смірнова А., Сморгонського А., Чугунова І. розвинуті підходи до моделювання складних процесів у сфері оподаткування на основі економіко-математичних методів.

За роки існування України як незалежної держави було створено податкове законодавство, податкову службу, яка організовує і контролює надходження податків та податкових платежів до бюджету. Але, незважаючи на те, що протягом усього періоду існування України постійно ведеться робота з удосконалення податкової системи, вона ще й досі не відповідає світовим стандартам і не стимулює виробництва. Закони про податки приймаються без належного обгрунтування і розрахунків, внаслідок чого у щойно прийняті закони вносяться зміни і доповнення, що порушує сталість податкової системи.

Загальний аналіз податкової політики держави свідчить, що протягом тривалого часу в Україні було створено умови значного податкового навантаження на суб”єкти підприємницької діяльності. Податкова система характеризувалася посиленням адміністративного контролю за сплатою податків і зборів. При цьому не враховувалося, що дохід, який отримує держава внаслідок збільшення податкового тиску та адміністративного контролю, є менший, ніж економічний збиток, що завдається такими діями господарюючим суб”єктам.

Намагаючись вирішити проблему податкового тиску та надмірного адміністративного контролю, господарюючі суб”єкти переносять відносини між споживачем та виробником, а також свої доходи у тіньовий сектор економіки, частка якого за різними підрахунками складає від 45% до 65% валового внутрішнього продукту. Результатом цього стає недоотримання державою частини податкових надходжень та намагання компенсувати це знову ж таки за рахунок введення нових податків і зборів. Але збільшення податкового навантаження означає або банкрутство платників податків, або, значно більшою мірою, їх відхід до тіньової економіки.

У зв”язку з викладеним, вимагають додаткового вивчення і розробки ряд питань методології і методів аналізу впливу податкової політики держави на ділову активність підприємств. Зокрема, це стосується оцінки податкового навантаження на підприємство та його ділової активності, виявлення зв”язків між ними, оптимізації рівня оподаткування суб”єктів господарювання.

Актуальність розглянутої проблеми, теоретична та практична значущість обумовили вибір теми цього дослідження, його цілі та завдання.

Зв”язок роботи з науковими темами і планами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка в результаті проведення наукових досліджень по науково-дослідних темах Ек 375 Б “Оптимальне управління фінансами в економіко-виробничих і фінансових системах” № ДР 0198U00858 та Ек 78 Б “Математичні методи оптимізації управління складними економіко-виробничими і фінансовими системами”.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка методології моделювання впливу податкового навантаження на ділову активність суб”єктів господарської діяльності.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

-

-

-

-

Об”єкт дослідження. Об”єктом дослідження є система оподаткування і показники податкового навантаження та показники ділової активності.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є економіко-математичні методи та моделі, а також концепція їх застосування для дослідження впливу податкової політики на ділову активність суб”єктів підприємницької діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, закони функціонування економіки ринкового типу, праці провідних фахівців у галузі моделювання економічних явищ. У процесі дослідження було опрацьовано законодавчі і нормативні документи, які регламентують систему оподаткування в Україні.

Для розв”язання поставлених задач використовувались методи системного аналізу, методи математичної статистики, методи нелінійної оптимізації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація результатів дослідження, відображених у дисертації, дозволяє виконувати комплексний аналіз ділової активності підприємств і організацій будь-якого типу та оцінювати рівень податкового навантаження з допомогою запропонованих інтегрованих показників; здійснювати прогнозні розрахунки щодо визначення рівня оподаткування в державі при різних варіантах ставок окремих податків; визначати величини податкового навантаження, які з певною імовірністю могли б забезпечити бажані значення показників ділової активності; здійснювати поетапне зниження сукупної податкової ставки з перерозподілом ставок податків по окремих їх видах, що призводитиме до розширення податкової бази.

Методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення структури податкової системи та розробки інтегрованих показників податкового навантаження та ділової активності використано в діяльності Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 679 від 20.06.2001 р.), ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м. Львові (довідка № 60/2992 від 01.06.2001 р.) та впроваджено в навчальний процес у Львівській комерційній академії (акт про впровадження від 12.07.2001 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і обговорювалися на ІІ-гій Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (ДУ “Львівська політехніка”, Львів, 1998 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загрози людству?” (Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, м. Донецьк, 2001 р.), на науково-практичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (національний університет “Львівська політехніка, м. Львів, 2001 р.) та на Другій міжнародній економетричній конференції “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика” (Львівська комерційна академія, м. Львів, 2001).

Публікація результатів дослідження. Основні наукові положення дослідження, висновки і рекомендації автора опубліковані у восьми працях загальним обсягом 2,57 друк. арк., з яких особисто авторові належить 2,05 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків; містить 179 машинописних сторінок основного тексту, 35 таблиць, 12 рисунків, список використаних джерел з 139 найменувань, три додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначена мета, завдання і методологічна основа дослідження, розкриті наукова новизна та практична важливість роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження податкових систем та їх впливу на економіку” розглянуто основні принципи податкової політики, її роль у формуванні доходів держави, еволюцію податкової системи України та проведено аналіз робіт та напрямків досліджень, які стосуються процесу економіко-математичного моделювання у сфері оподаткування

У роботі на підставі аналізу літературних джерел проведено дослідження основних засад формування податкової політики України. На думку більшості авторів, сучасна податкова політика потребує реформування. Найбільше податкова система України критикується за її фіскальний характер, який призвів до створення високого рівня податкового навантаження на суб”єктів підприємницької діяльності. На сьогоднішній день першочерговим завданням, яке ставиться перед податковою системою, є максимально можливе наповнення доходної частини бюджету, що призводить до необгрунтованого рівня сукупного податкового тягаря. Податковий тиск на підприємства є надмірним і непосильним, що змушує підприємців приховувати реальні розміри свого бізнесу.

Більшість економістів вважають зниження рівня податкового пресу на підприємства головним завданням податкової реформи в Україні. Разом з тим, в економічний літературі зустрічається думка про неоднозначність впливу зменшення податкового тягаря на еко-номіку України, оскільки зменшення ставок податків може не спричинити адекватного зростання ділової активності суб"єктів господарювання. В такому випадку не відбудеться очікуваного розширення бази оподат-кування, і надходження до бюджету можуть зменшитися, що може призвести до зростання дефіциту державного бюджету.

На думку автора, знижувати рівень оподаткування в Україні потрібно, але поетапно, одночасно відшукуючи джерела компенсації можливого змен-шення надходжень до бюджету або за рахунок скорочення бюджетних видатків, або за рахунок залучення неінфляційних джерел фінансу-вання. У питаннях реформування податкової системи основну увагу потрібно звернути на вдосконалення складу та структури податкової системи, механізму обчислення та сплати по-датків.

Немає одностайності у ставленні вітчизняних економістів до такого елемента податкової політики, як податкові пільги, метою яких є стимулювання (або, навпаки, стримування) окремих сфер або галузей господарства. Деякі автори вважають пільги одним з кроків до зниження податкового тягаря. Особливо часто наголошується на необхідності податкового стимулювання розвитку малого бізнесу. В той же час інші автори притримуються протилежної думки щодо необхідності надання податкових пільг. Податкові пільги широко використовуються в податкових системах розвинутих країн, але на сучасному етапі в більшості з них намітилася тенденція до скорочення кількості пільг. Побудова податкової системи України здійснювалася на основі використання високих податкових ставок та наявності системи пільг. Повний розмір нарахованих податків сплачують підприємства, які не мають податкових пільг та дотримуються податкового законодавства. Для таких підприємств податкове навантаження є надмірним. В цей же час багато суб’єктів господарювання мають необгрунтовані пільги або ухиляються від сплати податків. У результаті добросовісні платники неспроможні конкурувати і або банкрутують, або переходять у “тінь”.

Остаточним етапом реформування податкової системи України повинно стати прийняття Податкового кодексу. З метою реалізації економічної програми, проголошеної в Посланні Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 роки”, розроблено проект Податкового кодексу України. У проекті пропонується суттєво знизити ставки основних податків: податок на прибуток підприємств з 30% до 20%, податок на доходи фізичних осіб із 10-40 % до 10% та 20%, податок на додану вартість із 20% до 15%, тобто все ж таки вітчизняні підприємці можуть сподіватися на ймовірне зниження податкового навантаження. Але, незважаючи на надзвичайну важливість цього документу, країна все ще знаходиться в очікуванні його прийняття.

У дисертації проаналізовано праці вітчизняних та зарубіжних економістів, присвячені використанню методів економіко-математичного моделювання для дослідження процесів у сфері оподаткування. У цих роботах застосовані такі економіко-математичні методи, як імітаційне моделювання, теорія ігор, побудова виробничих функцій та інші. Значна увага приділяється дослідженню залежності податкових надходжень до бюджету від податкових ставок, яка описується відомою в економічній літературі кривою Лаффера. Натомість, на думку автора, недостатня увага приділена виявленню впливу оподаткування на ділову активність суб”єктів господарської діяльності. Більше того, навіть про саме вимірювання ділової активності говориться надзвичайно рідко. В основному це поняття трактується на якісному рівні: ділова активність суб’єктів підприємницької діяльності в Україні вважається низькою, незадовільною. Вона, на думку більшості економістів, постійно знижується через надто високі податкові ставки. Тому розробка методики для кількісної оцінки зв’язку між податковим тиском на суб’єкти господарської діяльності та їх діловою активністю є актуальною задачею. Для її розв”язання автор пропонує застосувати методи економіко-математичного моделювання.

Другий розділ “Розробка інформаційного забезпечення для моделювання впливу податкової системи на ділову активність підприємств” присвячений формуванню інформаційної бази даних, що містить показники податкового навантаження на підприємства та їх ділової активності.

У дисертації проаналізовано існуючі підходи до вимірювання податкового навантаження. Уточнено алгоритми розрахунку деяких показників, з допомогою яких можна визначати величину податкового навантаження, зокрема показника сукупної податкової ставки. Розглянуто такі формули розрахунку сукупної податкової ставки:

Т = (Ві * Аі) / Ні , ( 1 )

де n – кількість видів податків;

Ні – база для нарахування і-го виду податку;

Ві – частка і-го виду податку в сумарному обсязі податкових надходжень;

Аі – обсяг і-го податку .

На думку автора, при здійсненні розрахунків за наведеною формулою по кожному виду податку, крім фактично сплачених коштів, потрібно враховувати і недоїмки з цього виду податку (заборгованість підприємств і організацій - платників податків). Це обумовлено тим, що обсяг податків і податкових платежів, які фактично збираються в Україні, не може слугувати коректною оцінкою податкового навантаження на підприємства, тому що рівень заборгованості по податках, зборах і податкових платежах в Україні є досить високим. Враховуючи сказане, формула (1) запишеться так:

Т = (Ві * (Аі+Ni)) / Ні ,

де Ni – недоїмка по і-му виду податку.

Обчислити сукупну податкову ставку можна також, як середньозважену ставку, ваговими коефіцієнтами при розрахунку якої виступають питомі ваги різних видів податків у загальній сумі податкових надходжень:

, (2)

де - номінальна податкова ставка кожного з видів податків, які формують

доходну частину бюджету;

Ai - величина податку і-го виду;

W - загальна величина податкових надходжень до бюджету;

М – кількість податків.

На практиці у випадках, коли для деяких видів податків податкові ставки змінюються у певному діапазоні залежно від об”єкта оподаткування, у формулі (2) в якості номінальної податкової ставки використовують середню величину цієї ставки. Такий підхід не враховує співвідношення платників певного податку за різними ставками. Автор пропонує у таких випадках обчислювати номінальну податкову ставку як середньозважену кожного із значень ставки цього податку з ваговим коефіцієнтом, який являє собою питому вагу надходжень за цим значенням ставки у загальній величині надходжень від даного податку:

,

де dil – l-та різновидність номінальної ставки і-го податку ;

kil – надходження від платників і-го виду податку за l-тою ставкою;

L – кількість різновидів і-тої ставки.

Сформована для досліджень система показників податкового навантаження подана в таблиці 1.

Наведений в таблиці показник відношення податкових платежів до прибутку підприємств та організацій запропоновано автором. Значення показника розраховані на основі даних із статистичних щорічників України. Для розрахунку сукупної податкової ставки використана формула (1).

Таблиця 1

Показники податкового навантаження по Україні за 1992-1999 рр.

Показники податкового навантаження | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999

Податкова складова у ВВП (за методом нарахувань) , % |

24,6 |

31 |

43,3 |

44,5 |

48 |

44,1 |

46 |

45

Відношення податкових платежів до прибутку підприємств, % | 37,5 | 39,7 | 61,5 | 58,1 | 97,5 | 123,3 | 468,3 | 224,6

Сукупна податкова ставка, % | 12,2 | 17,5 | 19,5 | 18 | 21,7 | 23,8 | 49 | 33

Аналіз тенденцій наведених в табл. 1 показників свідчить про зростання податкового навантаження в Україні. Ці показники рекомендується використовувати для оцінки податкового навантаження на рівні держави та окремих регіонів.

Для оцінки податкового навантаження на рівні підприємства запропоновані такі показники, як відношення податкових платежів підприємства до наступних величин: прибуток (Р1), виручка від реалізації продукції (Р2), витрати підприємства (Р3), собівартість продукції (Р4), створена на підприємстві додана вартість (Р5). На основі цих показників автор пропонує розраховувати інтегрований показник податкового навантаження, який усереднює всі наведені вище:

=

де РІNT – інтегрований показник податкового навантаження;

Рі – показник податкового навантаження і –го виду;

N – кількість розрахованих показників податкового навантаження.

Для характеристки тенденції податкового навантаження в аналізованому періоді пропонується такий інтегрований показник:

, (4)

де РІNT – інтегрований показник податкового навантаження;

Рit – показник податкового навантаження і-го виду за період t;

N – кількість розрахованих показників податкового навантаження;

Т – кількість періодів .

На основі запропонованих показників зроблена оцінка податкового навантаження по Львівських підприємствах ТЗОВ “Віденська кава “ та ВАТ “Львівський молокозавод”. Отримані значення інтегрованих показників ілюструють чітку тенденцію до зростання податкового навантаження на даних підприємствах.

На думку автора, ділову активність також слід розглядати на різних рівнях: на рівні окремого підприємства, на рівні певного регіону, на рівні України в цілому. Для оцінки ділової активності підприємства в економічній науці і практиці застосовуються показники, які характеризують швидкість обороту активів підприємства, його оборотного та власного капіталу, грошових коштів та готової продукції, середні терміни обороту дебіторської та кредиторської заборгованості, показники динаміки чистого прибутку, виручки від реалізації продукції та інші. Велика кількість таких показників обумовлює необхідність розробки інтегрованих показників для оцінки ділової активності підприємства. Автор пропонує такі формули для розрахунку інтегрованих показників ділової активності підприємства:

, (5)

Di = Di p / Di оpt ,

Dj = Dj p / Dj оpt ,

де D ІNS – інтегрований статичний показник ділової активності підприємства;

і – індекс показника, збільшення значення якого позитивно характеризує ділову

активність підприємства;

К – кількість таких показників;

Di p - значення i-го показника ділової активності, розрахованого для конкретного

підприємства;

Di оpt - оптимальне для даної галузі (або середньогалузеве) значення i-го

показника ділової активності;

j - індекс показника, зменшення значення якого позитивно характеризує ділову

активність підприємства;

М - кількість таких показників;

Dj p - значення j-го показника ділової активності, розрахованого для конкретного

підприємства;

Dj оpt - оптимальне для даної галузі (або середньогалузеве) значення j-го

показника ділової активності.

Загальна кількість показників ділової активності складає N = K + M.

Для оцінки ділової активності в динаміці автор пропонує використовувати формулу:

, (6)

де - інтегрований динамічний показник ділової активності,

Dit - значення i-го показника, розрахованого для конкретного підприємства в t-му

періоді;

Djt - значення j-го показника, розрахованого для конкретного підприємства в t-му

періоді;

t – період оцінки ділової активності.

Зміст індексів і, j та величин К, М у формулі (6) аналогічний їх змісту у формулі (5).

Оскільки для оцінки ділової активності підприємств на рівні окремого регіону та країни в цілому відсутня необхідна для розрахунків статистична офіційна інформація, виникає потреба замість безпосередніх показників ділової активності оперувати з показниками, які тісно з ними корелюють. В якості таких показників автор пропонує використовувати реальний ВВП, реальний ВВП на душу населення, темпи росту реального ВВП, темпи росту прибутку підприємств і організацій, рентабельність промислової продукції, індекс промислової продукції, індекс продуктивності праці, показник освоєння нових видів продукції, коефіцієнт тіньовизації, частку збиткових промислових підприємств, частку готівки в тіньовому секторі.

Таким чином, у другому розділі запропоновано трьохрівневі системи показників, за допомогою яких можна оцінювати рівень податкового навантаження та ділову активність на рівні окремого підприємства, регіону і країни в цілому та сформовано інформаційну базу для аналізу показників податкового навантаження і ділової активності по Україні та Львівській області.

У третьому розділі “Моделювання впливу оподаткування на ділову активність підприємств” застосовано регресійно-кореляційний аналіз для оцінки впливу податкового навантаження на ділову активність підприємств, побудовано економіко-математичні моделі оптимізації рівня оподаткування.

У розділі побудовано регресійні моделі для кількісного виміру впливу податків на діяльність підприємств на рівні всієї економіки України. Для даних моделей здійснено аналіз одержаних оцінок параметрів, перевірку їх значущості та ефективності, зроблено перевірку наявності автокореляції залишків і гетероскедастичності та проведено аналіз вірогідності моделей.

Методи регресійного аналізу використовувалися для досліджень за двома напрямами.

Перший напрям включає моделювання залежності рівня оподаткування в країні від ставок окремих податків. Побудовано рівняння множинної регресії, в якому залежною змінною є номінальний рівень оподаткування в країні, а незалежними змінними є розраховані автором дані про середні ставки основних видів податків. З допомогою алгоритму Фаррара-Глобера проведено дослідження масиву незалежних змінних на мультиколінеарність. Проведене дослідження показало відсутність мультиколінеарності всього масиву незалежних змінних, кожної незалежної змінної з рештою змінних і кожної пари незалежних змінних. Побудоване рівняння множинної регресії має вигляд:

у = 5,54 х1 + 2,63 х2 + 0,36 х3 + 1,01 ,

де у – номінальний рівень оподаткування;

х1 – середня ставка ПДВ;

х2 – середня ставка прибуткових податків;

х3 – середня ставка нарахувань на фонд заробітної плати;

Отримане рівняння дозволяє прогнозувати значення номінального рівня оподаткування при різних варіантах середніх податкових ставок. В умовах суперечок напередодні прийняття Податкового кодексу навколо того, якими повинні бути ставки податків, дана модель є актуальною і має практичне значення.

Другий напрям включає моделювання впливу податкового навантаження на показники ділової активності суб”єктів господарювання. У дослідженнях за цим напрямком в якості незалежних змінних використовувались різні показники податкового навантаження.

У першому варіанті розрахунків в якості незалежної змінної виступала податкова складова у ВВП (за методом нарахувань). Для цього випадку автором побудована система лінійних регресійних рівнянь, які наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Рівняння регресії зв”язку показників ділової активності з податковою складовою у ВВП та їх основні статистичні оцінки

№ п/п | Рівняння

регресії | Коефіцієнт детерміна-ції | Коефіцієнт кореляції | Спостере-жувані значення критерію Фішера | Спостере-жувані значення критерію Стьюдента

1 | у1 = 223,00 - 3,73 х | 0,97 | -0,98 | 161,98 | -12,73

2 | у2 = 4,24 - 0,07 х | 0,97 | -0,98 | 154,00 | -12,41

3 | у3 = 141,89 - 2,26 х | 0,95 | -0,98 | 84,74 | -9,21

4 | у4 = 266,82 - 5,45 х | 0,89 | -0,95 | 33,29 | -5,77

5 | у5 = 63,70 - 1,13 х | 0,68 | -0,82 | 10,43 | -3,23

6 | у6 = 136,84 - 1,87 х | 0,96 | -0,98 | 127,40 | -11,29

7 | у7 = 123,36 - 1,13 х | 0,93 | -0,96 | 52,89 | -7,27

8 | у8 = 23628,61 - 276,97 х | 0,90 | -0,95 | 44,74 | -6,69

9 | у9 = -3,10 + 0,94 х | 0,93 | 0,97 | 56,04 | 7,49

10 | у10 = -37,65 + 1,49 х | 0,40 | 0,63 | 3,34 | 1,82

11 | у11 = -17,36 + 1,26 х | 0,74 | 0,63 | 14,53 | 3,81

В табл. 2 прийняті такі позначення:

х – податкова складова у ВВП;

у1 – реальний ВВП;

у2 – реальний ВВП на душу населення;

у3 – темпи росту реального ВВП;

у4 – темпи росту прибутку підприємств і організацій;

у5 – рентабельність промислової продукції;

у6 – індекс промислової продукції;

у7 – індекс продуктивності праці в промисловості;

у8 – освоєння нових видів продукції;

у9 – коефіцієнт тіньовизації;

у10 – частка збиткових промислових підприємств у їх загальній кількості;

у11 – частка готівки в тіньовому секторі.

На основі побудованих регресійних рівнянь у дисертації розраховані індивідуальні прогнозні значення показників, які характеризують ділову активність вітчизняних підприємств при різних варіантах податкової складової у ВВП, та побудовані їх довірчі інтервали.

У другому варіанті розрахунків в якості незалежної змінної використано відношення податків до прибутку підприємств і організацій. Такі розрахунки проводилися як за матеріалами статистичної звітності України, так і за матеріалами статистичної звітності Львівської області. Форма зв’язку в даному випадку також була лінійною.

Аналіз статистичних оцінок рівнянь, побудованих для двох варіантів незалежної змінної, дозволяє зробити ряд висновків. Коефіцієнти кореляції, які характеризують тісноту зв”язку між податковим навантаженням та показниками ділової активності, є достовірними; регресійні моделі є вірогідними, тобто підтверджується гіпотеза про те, що кількісні оцінки зв”язку між залежною і незалежними змінними в моделях є істотними. Стандартні похибки оцінок параметрів моделей свідчать про їх незміщеність. Перевірка наявності гетероскедастичності залишків за тестом Гольдфельда-Квандта показала, що практично у всіх аналізованих моделях гетероскедастичність відсутня, тобто оцінки параметрів є ефективними. З допомогою критерію Дарбіна-Уотсона здійснено перевірку наявності автокореляції залишків. Для моделей з автокорельованими залишками застосовано метод Ейткена уточнення оцінок параметрів моделі. У випадках, де уточнення оцінок параметрів не позбавило від автокореляції залишків, побудовані нелінійні експоненціальні регресійні рівняння.

У третьому варіанті розрахунків в якості незалежної змінної виступала сукупна податкова ставка. Побудова лінійних регресійних моделей з третім варіантом незалежної змінної не дала бажаного наближення теоретичних значень до фактичних, тому було використано функції-поліноми другого та третього порядку.

Вплив податкової політики на стан економіки є чинником, який не відразу може спричинити зміну показників економічного росту, оскільки суб”єктам господарської діяльності необхідний час, щоб скористатися полегшенням податкового пресу для розвитку підприємницької діяльності. В роботі запропоновані двохфакторні лінійні регресійні моделі з часовим лагом, в яких факторами виступають сукупна податкова ставка в поточному і в попередньому році. Лагові моделі дають можливість врахувати запізнення реакції суб”єктів господарювання на зміни податкової політики при здійсненні прогнозних розрахунків.

Для розрахунку параметрів лагових моделей застосовано метод Шірлі-Алмон, основна ідея якого полягає в апроксимації параметрів лагової моделі поліномами степеня r :

Pr(z) = b0 + b1z + b2z2 +…+ brzr .

Побудовані лагові моделі наведені в табл. 3.

Таблиця 3.

Лагові моделі взаємозв”язку показників ділової активності з сукупною податковою ставкою

№ п/п | Показник, що характеризує ділову активність | Рівняння регресії

1 | Рентабельність промислової продукції | у = - 0,44 хt - 0,27 хt-1 + 32,97

2 | Індекс промислової продукції | у = - 0,33хt - 0,30 хt-1 + 71,88

3 | Індекс продуктивності праці у промисловості | yt = -1,076 xt – 1,37 xt-1 + 121,75

4 | Реальний ВВП | у = - 0,44 хt - 0,55 хt-1 + 84,38

5 | Темпи росту реального ВВП | у = - 0,32 хt - 0,40 хt-1 + 61,41

6 | Реальний ВВП на душу населення | у = - 0,007 хt - 0,009 хt-1 + 1,06

7 | Темпи росту прибутку підприємств і організацій | у = - 1,23 хt - 1,07 хt-1 + 86,21

8 | Коефіцієнт тіньовизації | у = 0,06 хt + 1,71 хt-1 + 5,08

9 | Частка збиткових промислових підприємств у їх загальній кількості | у = 1,19 хt + 0,68 хt-1 -17,59

10 | Частка тіньових грошей в економіці | yt = 0,57 xt + 1,32 xt-1 – 2,88

Проведене дослідження показало, що з кожним вибраним показником податкового навантаження досить тісно корелюють показники, які характеризують ділову активність. Аналіз побудованих рівнянь дає підставу зробити висновок, що зростання податкового навантаження призводить до гальмування активності вітчизняних підприємств та погіршення економічних результатів їх діяльності. Для врахування запізнення реакції економічної системи на зміну рівня оподаткування доцільно використовувати моделі з часовим лагом.

На наступному етапі дисертаційного дослідження побудовано економіко-математичну модель оптимізації рівня оподаткування. Для обчислення сукупної податкової ставки, на основі якої формулюється цільова функція, використовувалася вищенаведена формула (1).

Враховуючи те, що в цій формулі Ві можна виразити як

Ві = Аі / Аі ,

формулу (1) можна записати у вигляді:

Т = (1 / Аі ) * А2 і / Ні . (7)

Задачу оптимізації рівня оподаткування, який характеризує сукупна податкова ставка, можна записати таким чином:

F = ((1 / Аі ) * А2 і / Ні ) – T*)2 min, (8)

де Т* - бажане (задане) значення сукупної податкової ставки,

при обмеженнях:

Аі Аі Т* , (9)

НіНіт* V + V , (10)

де Аі Т* - обсяг і-го податку при бажаному значенні сукупної податкової ставки;

Ніт* - база для нарахування і-го виду податку при бажаному значенні сукупної

податкової ставки;

V - значення валового внутрішнього продукту;

V – прогноз росту валового внутрішнього продукту.

Обмеження (9) означає, що сума податкових надходжень при бажаному рівні оподаткування повинна бути не меншою від суми цих надходжень при попередньому рівні (щоб запобігти недонадходженням податків до бюджету).

Обмеження (10) означає, що податкова база для кожного виду податку при бажаному рівні оподаткування повинна бути не меншою від свого попереднього значення, і меншою, ніж ВВП при попередньому рівні оподаткування плюс прогноз росту ВВП (ВВПТ) , оскільки кожна з баз нарахування податків є певною частиною ВВП.

Розв”язання задачі досягається за рахунок оптимізації структури податків, оскільки при отриманій бажаній сукупній ставці спостерігається перерозподіл надходжень від різних видів податків. Задача розв”язана за допомогою табличного процесора “MS Excel”. Розв”язок задачі оптимізації податкової ставки дозволяє прогнозувати значення показників ділової активності при оптимальній сукупній податковій ставці (вище було встановлено зв”язок між ними на основі рівнянь регресії).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичні дослідження та практичні розробки, які стосуються впливу податкової політики на ділову активність суб”єктів підприємницької діяльності. Автором розроблено нові підходи до оцінки податкового навантаження на підприємства та їх ділової активності, запропоновано методологію моделювання зв”язків між ними.

Основні висновки, які отримані в дисертації, зводяться до наступного:

1. В умовах переходу України до ринкових відносин одним з важливих завдань є формування податкової системи, яка б посилювала фінансову спроможність держави і забезпечувала можливість державного регулювання економічних перетворень. Існуюча в Україні податкова система носить фіскальний характер і не стимулює розвиток виробництва. Надмірне податкове навантаження призводить до формування значного тіньового сектору економіки, зменшує можливості наповнення доходної частини державного бюджету.

2. В дисертаційній роботі проведено аналіз застосування економіко-математичних методів у сфері оподаткування і зроблено висновок, що в працях фахівців при дослідженні питань оподаткування недостатньо уваги приділено проблемі моделювання впливу податкової політики на ділову активність суб”єктів підприємницької діяльності.

3. Застосування економіко-математичних методів для дослідження процесів у сфері оподаткування вимагає адекватної кількісної оцінки податкового навантаження на підприємства та їх ділової активності. Автором запропоновані трьохрівневі системи показників податкового навантаження та ділової активності. Уточнено алгоритм розрахунку сукупної податкової ставки, на рівні підприємства запропоновано інтегровані показники податкового навантаження та ділової активності.

4. Формування інформаційної бази для аналізу впливу податків на господарську діяльність підприємств вимагає вдосконалення державної статистичної звітності, зокрема необхідно уніфікувати структуру представлення інформації про податкові надходження до бюджетів усіх рівнів, наводити інформацію про величину податкових надходжень до цільових загальнодержавних бюджетних та позабюджетних фондів, а також по кожному з видів податків, крім надходжень, вказувати величину нарахованих, але не сплачених податків.

5. З метою кількісного виміру впливу податків на діяльність підприємств у роботі побудовано систему регресійних моделей для аналізу і прогнозу ділової активності під впливом зміни податкового навантаження за двома напрямками. Перший напрям включає дослідження залежності рівня оподаткування в країні від ставок окремих податків. Другий напрям охоплює побудову рівнянь, які характеризують вплив податкового навантаження, що визначається за допомогою кількох показників, на показники ділової активності. Проведене нами дослідження підтверджує думку про надто високий рівень оподаткування суб”єктів підприємницької діяльності, який негативно впливає на ділову активність суб”єктів підприємницької діяльності.

6. З метою забезпечення поетапного зниження податкового навантаження у роботі запропоновано економіко-математичну модель нелінійної оптимізації з обмеженнями для знаходження оптимального рівня оподаткування. Виконано розв”язування поставленої задачі в системі Excel. Отримані результати показують можливість зниження податкового навантаження за рахунок вдосконалення структури податкової системи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федорчук О.Є. Економетричний аналіз впливу податкового навантаження на ділову активність підприємств // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна. - Випуск 3. - Львів: Видавництво “Коопосвіта”,1998. - С. 138-143 (0,5 друк. арк.).

2. Федорчук О.Є. Вплив податкового навантаження на економічну ситуацію в Україні // Науковий збірник “Формування ринкової економіки в Україні”. - Випуск 5 “Перехідна економіка: проблеми теорії і практики”. - Львів: Інтереко . - 1999.- С. 98-105 (0,48 друк. арк.).

3. Федорчук О.Є. Моделювання впливу оподаткування на стан економіки // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. № 424. -Львів: 2001. - С. 104-107 (0,29 друк. арк.).

4. Скибінський С.В., Федорчук А.І., Федорчук О.Є. Експертні оцінки за методом “Дельфі “ у нівелюванні похибок трендових прогнозів. // Міжнародна наукова практична конференція “Проблеми розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі“. - Частина друга. - Львів: Видавництво “Коопосвіта”, 1998. - С. 284-288 (0,37 друк. арк., особисто 0,12 друк. арк.. Вибір методів для прогнозування та здійснення прогнозних розрахунків).

5. Скибінський С.В., Федорчук О.Є. Ділова активність підприємств в системі маркетингу: підходи до оцінки // Тези доповіді ІІ-гої Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. - Львів: Видавництво ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – С. 28-29 (0,12 друк. арк., особисто 0,06 друк. арк. Проаналізовано показники ділової активності підприємств).

6. Скибінський С.В., Федорчук О.Є. Ділова активність підприємств в системі маркетингу: підходи до оцінки // Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. - № 353 “Проблеми економіки та управління”. - Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”. - 1998.- С. 231-234. (0,42 друк. арк., особисто 0,21 друк. арк. Проаналізовано показники ділової активності підприємств).

7. Шайда О.Є. “Аналіз впливу оподаткування на виробничий сектор” // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна. - Випуск 11. - Львів: Видавництво “Коопосвіта”, 2001. - С. 117-120 (0,21 друк. арк.).

8. Шайда О.Є. “Система показників для аналізу ділової активності

підприємств // Матеріали міжнародної конференції “Глобалізація економіки:

нові можливості чи загроза людству?”. - Донецьк, Донецький державний

університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. -2001. -том 1. –

С.152-154 (0,18 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Шайда О. Є. “Моделювання впливу податкової політики на ділову активність суб”єктів підприємницької діяльності”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання – Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2001.

У дисертації досліджується вплив податкового політики на показники ділової активності суб”єктів господарювання та розв”язуються задачі прогнозу та оптимізації означеного впливу. Виявлені основні фактори впливу податкового навантаження на підприємства та запропоновані методики їх розрахунку. Сформована трьохрівнева система оцінки показників ділової активності. Розроблені економіко-математичні моделі для аналізу і прогнозування впливу податкового навантаження на ділову активність підприємств. Запропонована методика оптимізації структури податкової системи на основі розв”язування задачі нелінійного програмування. Визначені основні напрями мінімізації впливу податкового навантаження на суб”єкти господарювання.

Ключові слова: податкова політика, податкове навантаження, рівень оподаткування, ділова активність, прогноз, регресія, оптимізація.

АННОТАЦИЯ

Шайда О. Е. Моделирование влияния налоговой политики на деловую активность субъектов хозяйственной деятельности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование –