НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
УДК 336.12
СТРЕЛІНА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
МЕТОДИ УПРАВЛіННЯ БЮДЖЕТНИМ ПРОЦЕСОМ в УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.02.03 ? Організація управління, планування
і регулювання економіки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк - 2001
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), на кафедрі економіки підприємства.
Науковий керівник- доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство "Данко" (м.Донецьк), віце-президент
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Червова Лідія Георгіївна, Інститут економіки промисловості НАН України (м.Донецьк), завідуюча сектором відділу проблем управління виробництвом кандидат економічних наук, доцент Бєлопольська Валентина Миколаївна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк), доцент кафедри “Фінанси та банківська справа”
Провідна установа- Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України (м.Луганськ), кафедра менеджменту
Захист відбудеться 22 лютого 2001 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .151.01 в Інституті економіки промисловості за адресою: 83048, м.Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий 16 січня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М.Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, обумовлені поверненням країни в русло загальних процесів світового розвитку. Іде складний процес заміни старого механізму управління економікою ринковими методами господарювання. Формування ринкової моделі економіки України потребує наукового вивчення системи фінансових взаємозв'язків на різних рівнях управління економічними і соціальними процесами в країні. Одне з центральних місць у вирішенні цього питання займають проблеми бюджетної і тісно взаємопов'язаної з нею податкової системи, що є найважливішим методом державного регулювання економіки. В умовах формування ринку методи управління бюджетним процесом зазнають суттєвої трансформації, обумовленої лібералізацією економіки, зовнішньоекономічної й інвестиційної діяльності та цін, зміною форм власності. Теорія та практика економічних і управлінських трансформацій у відповідності до вимог ринкових відносин щойно з'явилися в Україні. Сам же процес трансформації носить складний, неоднозначний і багато в чому суперечливий характер.
Ознаки стабілізації, які намітилися останнім часом, і поступового зростання ефективності функціонування господарства ще не дають достатніх підстав для того, щоб вважати досягнуті позитивні результати цілком задовільними і незворотними. Одна з причин цього полягає у відсутності чітких законодавчих норм і методологічних підходів до формування і функціонування найважливішої складової фінансової системи держави – бюджетної системи. Це, насамперед, знаходить вираження в загостренні міжбюджетних відносин, що об'єктивно обумовлено надмірною централізацією у використанні бюджетних ресурсів, слабкою пропрацьованістю питань формалізованого, несуб'єктивного методу розробки бюджетів.
Чинні методи управління бюджетно-податковою системою не лише не сприяють, а досить часто перешкоджають зусиллям підприємств і регіонів у розвитку виробництва, підвищенні його ефективності та зростанні доходів підприємств, галузей і бюджету. Методи збільшення доходів бюджету носять в основному фіскальний характер і недостатньо враховують такі чинники, як ефективність використання ресурсів, обсяги виробництва і реалізації продукції та послуг, вартісну, галузеву і регіональну структуру економіки, рівень рентабельності й інтенсифікації виробництва та інфляції.
Отже, є гостра необхідність в удосконалюванні існуючих і розробці нових методів аналізу, прогнозування і планування бюджетного процесу на різних рівнях економіки, що сприяли б оптимізації фінансових відносин та взаємозв'язків, визначенню чинників і резервів зростання доходів, прийняттю обгрунтованих рішень на основі багатоваріантних розрахунків. Вище вказане обгрунтовує та підтверджує необхідність і актуальність даної дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до напрямків дослідної роботи кафедри економіки підприємства ДонНУ "Проблеми адаптації підприємств, територіальних і галузевих комплексів до економічних реформ у транзитивних економіках", 1999 р. (шифр Г–99/40 № 0199 И 001496), у рамках якої автором було виконано розділ “Взаємовідносини територіальних і галузевих комплексів з бюджетом”, в якому розглянуто внесок окремих галузей економіки у формування доходів бюджетної системи Донецької області.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є вдосконалення існуючих і розробка нових методів управління бюджетним процесом в умовах формування економіки з ринковими відносинами.
Реалізація зазначеної мети поставила вимогу вирішити в процесі дослідження такі основні завдання:
визначити сутність економічної категорії доходу, розподіл і перерозподіл якого обумовлює формування фінансово–бюджетних відносин, а також його джерела, види і форми;
показати роль диференціації доходів населення як однієї з об'єктивних причин їх перерозподілу через бюджетно-податкову систему з метою гуманізації відносин у суспільстві і забезпечення соціальної захищеності всіх верств населення;
обгрунтувати роль бюджету в економіці перехідного періоду;
виявити, виходячи зі світової практики, проблеми бюджетного федералізму в Україні;
виявити особливості діючого механізму міжбюджетних відносин і формування місцевих бюджетів;
визначити чинники зростання доходів бюджету, дати їх класифікацію;
виконати факторний аналіз доходів бюджетної системи і позабюджетних фондів та визначити вплив на них основних чинників;
визначити основні методологічні й організаційні принципи формування доходів бюджетної системи регіону;
виявити закономірності та резерви формування бюджетних доходів на базі використання економіко-математичних методів;
розробити економіко-математичну імітаційну модель розрахунку доходів бюджету;
розробити методичні рекомендації з використання економіко-математичної моделі для розрахунку різних варіантів формування доходів бюджету.
Об'єкт дослідження – бюджетна система держави і регіонів, міжбюджетні відносини.
Предметом дослідження є економічні відносини в процесі утворення і використання фінансових ресурсів бюджетів різних рівнів.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну базу дослідження складають дедуктивний та індуктивний методи, економічна теорія, методи системного підходу, праці класиків економічної науки, провідних сучасних вітчизняних і зарубіжних економістів, а також законодавчі акти України, що регулюють порядок функціонування бюджетної системи.
У процесі виконання роботи було вивчено і систематизовано вітчизняний та зарубіжний досвід з формування регіональних бюджетів; ефективного розподілу повноважень і дохідних джерел між бюджетами різних рівнів; застосування формалізованих процедур при розробці бюджетів регіонів.
При виконанні дисертаційної роботи було використано загальнонаукові методи логічного узагальнення та системного аналізу при дослідженні суті, видів і форм доходів, ролі бюджету в умовах економіки перехідного періоду і міжбюджетних відносин; засоби якісного та кількісного, зокрема індексного, аналізу, математичної статистики при визначенні чинників і резервів зростання доходів та видатків бюджету, а також економіко-математичні методи у процесі імітаційного моделювання доходів бюджетної системи. Обробка економічної інформації та розрахунки доходів бюджету, позабюджетних фондів здійснювалися із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій.
Інформаційною базою для дослідження були дані, що характеризують планування і виконання Державного бюджету України, бюджету Донецької області, інших областей України, матеріали регіональних фінансово-економічних органів управління, зведені дані центральних та обласних органів статистики про обсяги виробництва і реалізації товарів та послуг, надходження податків і платежів, їх використання для фінансування бюджетних витрат.
Наукова новизна результатів дослідження. Проведено комплексне дослідження теоретичних основ фінансово-бюджетної системи і методів управління бюджетним процесом. Досліджено сферу міжбюджетних відносин, яка має свою багаторівневу структуру і складну систему взаємозв'язків.
Положення роботи, що визначають її наукову новизну і запропоновані до захисту, полягають у такому:
одержало подальший розвиток обгрунтування методів системного підходу в управлінні бюджетним процесом, відповідно до яких фінансово-бюджетні потоки розглядаються в тісній єдності з чинниками виробництва і матеріально-речовинними потоками продукції, які й визначають величину доходів бюджету;
розроблено методику використання факторного аналізу для визначення впливу обсягу виробництва і реалізації продукції, галузевої та вартісної структури економіки, інфляції на розмір доходів бюджету регіону;
розглянуто і уточнено новий підхід до розмежування видаткових повноважень при вирішенні соціально-економічних питань між державними і місцевими органами управління, який полягає в чіткому розподілі відповідальності за фінансування витрат бюджету відповідного рівня;
виявлено резерви зростання доходів бюджетів у залежності від обсягів виробництва продукції та послуг за допомогою використання кореляційно–регресійних моделей;
обгрунтовано необхідність і можливість застосування одного з нових методів економіко-математичних досліджень – імітаційного моделювання для проведення багатоваріантних розрахунків доходів бюджетно-податкової системи;
запропоновано економіко-математичну модель для практичних розрахунків основних показників бюджету в розрізі галузей методом імітаційного моделювання, яка включає матрицю коефіцієнтів податкоємності та вектор, що характеризує базу оподатковування;
для характеристики рівня податкового тиску на виробника, використання методу факторного аналізу доходів бюджету та імітаційної економіко-математичної моделі запропоновано використовувати коефіцієнт податкоємності продукції та послуг, який визначається як відношення суми податків і платежів до обсягу виробленої або реалізованої продукції галузі.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає в обгрунтуванні конкретних пропозицій щодо удосконалювання методів управління формуванням, розподілом і використанням бюджетних коштів.
Основні положення роботи мають практичне значення для удосконалювання методики аналізу, прогнозування і планування основних показників бюджету, виявлення чинників і резервів зростання його доходів в умовах формування ринкової економіки. На основі одержаних результатів автором розроблено "Науково-методичні рекомендації з використання методу факторного індексного аналізу й імітаційного моделювання для аналізу, прогнозування і планування доходів бюджету і резервів їх зростання на основі багатоваріантних розрахунків", які використовувались у процесі бюджетного планування в Головному управлінні економіки (довідка №1/939 від 21.01.2000 р.) і Головному фінансовому управлінні Державної адміністрації Донецької області (довідка №03-27 від 5.05.2000 р.), а також у навчальному процесі в Донецькому національному університеті для підготовки студентів економічних спеціальностей (довідка № /01-27/05 від .04.2000 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором самостійно.
В результаті дослідження вдосконалено теоретичні та методологічні основи управління бюджетним процесом в умовах формування ринкової економіки. У дисертації розроблено нові методичні підходи щодо обгрунтування управлінських бюджетних рішень, отримав подальший розвиток системний підхід у дослідженні бюджетного процесу, розроблено його схему, проведено аналіз міжбюджетних відносин і запропоновано напрямки їх удосконалення з урахуванням техногенного навантаження регіонів та розподілу бюджетних видаткових повноважень між різними рівнями управління. Визначено фактори та резерви зростання бюджетних доходів, зроблено їх класифікацію, а також запропоновано факторні індексні, кореляційно-регресійні та імітаційну моделі для забезпечення багатоваріантних розрахунків доходів бюджету.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертації знайшли відбиток у доповідях Головному фінансовому управлінню і Головному управлінню економіки Державної адміністрації Донецької області, а також обговорювалися і були схвалені на таких науково-практичних конференціях:
міжнародна науково-практична конференція "Екологія і регіон" (1996 р., м.Ростов-на-Дону); науково-практична конференція "Проблеми територіального управління і підтримки підприємств у постприватизаційний період" (1996 р., м. Донецьк); всеукраїнська наукова конференція "Проблеми трансформації економічних систем і становлення ринкового механізму в Україні" (1996 р., м. Київ); науково-практична конференція "Розвиток ринкових процесів в Україні: макроекономічні і регіональні аспекти" (1997 р., м. Донецьк); регіональна науково-практична конференція "Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область – 2010)" (1999 р., м. Донецьк); всеукраїнська науково-практична конференція "Економіка сталого розвитку: погляд у XXI сторіччя" (1999 р., м. Донецьк).
Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,3 д.а., з них особисто автору належить 3,2 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 140 найменувань. Дисертація містить 254 сторінки загального обсягу, 22 рисунки, 34 таблиці, 3 додатки.
ОСНОВНий змIст ДИСЕРТАЦІЇ
У дисертаційній роботі захищаються нові методичні та практичні положення з удосконалювання управління бюджетним процесом в умовах переходу України до ринкових відносин.
Розділ . Теоретичні основи бюджетно-податкового механізму. Вивчення й удосконалення методів управління бюджетним процесом має декілька важливих аспектів. Серед них найбільш істотне значення мають управління формуванням доходів бюджету, виявлення чинників і резервів, що визначають їх розмір, а також їх аналіз, прогнозування і планування на основі багатоваріантних розрахунків. Усе це обумовлює необхідність визначення економічної категорії доходу, його джерел. Поняття доходу є одним із найбільш складних в економічній науці.
У процесі становлення і розвитку економічної науки проблемі доходів постійно приділялася значна увага з боку провідних учених-економістів. Проведені дослідження основних концепцій доходу як економічної категорії (меркантилістів, фізіократів, класичної школи політекономії, марксистської економічної теорії, сучасних економічних теорій ХХ ст.) дозволили визначити дохід у ринковій економіці як додану вартість, утворену в процесі виробництва товарів і послуг у результаті використання факторів виробництва. Сума доданої вартості, створеної в двох сферах економіки, складає показник ВВП/ВНП, що характеризує загальну величину всіх доходів суспільства. Розподіл та перерозподіл ВВП/ВНП відповідно до чинних законів ринкової економіки і в результаті оплати спожитих ресурсів (факторів виробництва), а також через податково-бюджетну систему, формує доходи окремих фізичних і юридичних осіб та держави.
Виходячи з того, що економіка з ринковими відносинами являє собою соціально орієнтоване господарство, важливим завданням її функціонування є забезпечення гідного рівня життя всім верствам населення. Значна диференціація доходів населення, яка має місце в результаті первинного розподілу, завдання певного вирівнювання доходів і їх підвищення, у першу чергу малозабезпечених верств населення, обумовлює необхідність перерозподілу доходів суспільства. Держава, організуючи через бюджет перерозподіл доходів, вирішує проблему підвищення доходів малозабезпечених верств населення, стимулюючи тим самим внутрішній попит, створює умови для нормального відтворення робочої сили, сприяє послабленню соціальної напруженості.
Крім того, внаслідок недостатнього виділення ресурсів приватним сектором у сферу суспільних благ і послуг у ринковій економіці, держава також бере на себе їх виробництво або фінансування. За допомогою бюджетних витрат вона спрямовує ці ресурси у виробництво суспільних благ і послуг. Необхідність державного втручання в ринкову економіку обумовлена також вирішенням задач, пов'язаних із забезпеченням значних структурних змін, фінансуванням пріоритетних напрямків економічного розвитку, розширенням і удосконаленням об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури.
Тому в умовах становлення ринкових відносин фінансово-бюджетні ресурси не тільки не втрачають свого значення, але навпаки, їхня роль в економічних процесах зростає. На відміну від старого механізму господарювання відбувається зміщення акцентів державного регулювання з матеріально-речовинних потоків на фінансові, а недостатня наукова обгрунтованість прийнятих управлінських рішень у сфері бюджетно-податкової політики гальмує розвиток виробництва і соціальної сфери, стабілізацію та зростання національної економіки. Виходячи з цього, у дисертаційній роботі доводиться необхідність удосконалення методів управління бюджетним процесом в Україні з урахуванням досвіду високорозвинутих країн.
Оскільки економічний механізм держави має велику інерційність, остільки можна говорити, що бюджетній системі України все ще притаманно багато рис адміністративно-командної економіки колишнього Союзу, в умовах якого вона будувалася за принципом єдності та взаємозалежності усіх її ланок. Для побудови ефективної змішаної економіки принципи і методи управління та формування бюджетної системи повинні базуватися на засадах бюджетного федералізму, що набули широкого розповсюдження в економічно розвинутих країнах і характеризують багаторівневість бюджетної системи будь-якої держави. У той же час пряме копіювання систем бюджетного федералізму інших країн в Україні неприпустимо. В Україні доцільним було б так зване поєднання політичної унітарності й економічного федералізму. Реалізація такого підходу можлива, оскільки у регіонів немає прав суб'єктів держави (штати в США, землі у ФРН, національні утворення в Росії). Основні ж дві проблеми полягають у забезпеченні реальної незалежності регіональних і місцевих бюджетів та пошуку оптимальної моделі перерозподілу бюджетних ресурсів.
Розділ 2. Функціонування механізму міжбюджетних відносин та фактори, що визначають доходи і витрати бюджету. Проведені автором дослідження показали, що удосконалення методів управління бюджетним процесом може бути досягнуто лише на основі використання системного підходу, відповідно до якого бюджетна система розглядається як складова частина всієї економічної системи країни. У запропонованій моделі системного підходу виділяються входи (фактори виробництва), виробничі процеси і виходи – матеріально-речовинні потоки продукції та послуг. У результаті їх реалізації на ринку утворюються доходи, частина яких через податкову систему надходить до бюджетів різних рівнів і використовується для фінансування народного господарства і соціальної сфери.
Схематично зміст запропонованого системного підходу при вивченні фінансово-бюджетної системи та її прогнозуванні і плануванні подано на рис.1.
На основі системного підходу було визначено основні напрямки вивчення бюджетної системи: міжбюджетні відносини; формування доходів бюджетів різних рівнів; обсяг, динаміка і структура бюджетних доходів; рівень доходів і бюджетної забезпеченості на душу населення по регіонах; система чинників, методика визначення їх впливу на доходи, резерви зростання; методи формування і спрямованість бюджетних витрат.
У результаті дослідження міжбюджетних відносин розглянуто: взаємовідносини центр – регіони, їхні повноваження, права, обов'язки; формування доходів бюджетів різних рівнів; закріплені та регулюючі статті доходів; рівень бюджетної забезпеченості по окремих регіонах; перерозподіл коштів між регіонами та визначення областей-донорів і областей-реципієнтів.
Аналіз сучасного стану міжбюджетних відносин дозволяє виявити такі їх закономірності й особливості:
за останні п'ять – шість років в Україні спостерігалось зниження значення фінансів органів місцевого самоврядування, що суперечить загальносвітовим тенденціям і посиленню ролі регіональних та місцевих органів управління. Так, частка доходів місцевих бюджетів у загальній сумі доходів зведеного бюджету країни знизилася з 47,9% у 1993 р. до 28% у 2000 р. Для вирішення соціально- економічних задач регіонів необхідне повернення до збільшення частки місцевих бюджетів у зведеному бюджеті держави і ВВП;
Рис.1. Блок-схема системного аналізу, прогнозування і планування фінансово-бюджетних потоків.
низька ефективність міжбюджетних відносин виявляється в горизонтальних диспропорціях регіональних бюджетів в Україні. У 1998 р. більш ніж у двох третинах областей України і душові бюджетні доходи і витрати були нижче середнього по країні рівня;
аналіз виробництва валової доданої вартості (яка є основним джерелом усіх податків і платежів у бюджетну систему) на душу населення по регіонах України дозволив виділити дві групи регіонів: із високим рівнем продуктивних сил (особливо промисловості), що, як правило, є донорами, і областей-реципієнтів, рівень розвитку яких характеризується як недостатній, де переважає сільське господарство. Так, у високорозвинутих областях України валова додана вартість вища ніж в середньому по країні на 14 – 26%, а в ряді областей з недостатнім рівнем розвитку продуктивних сил – нижче середньої на 16 – %, а відносно високорозвинутих регіонів вона менша у 1,5 – рази. Високий рівень централізації доходів за останні роки призвів до того, що до числа дотаційних "перейшли" високорозвинені регіони. Це негативно вплинуло на формування і обсяг їх місцевих бюджетів, вирішення соціальних та інших проблем;
одним з найбільш суперечних компонентів міжбюджетних відносин є розподіл прав ведення і видаткової відповідальності різних рівнів бюджетної системи, чітко визначити який відповідно до чинного законодавства неможливо. У зв'язку з цим, у роботі запропоновано схему розмежування видаткових повноважень між рівнями бюджетної системи, яка включає три основні групи витрат:
витрати на виконання державних повноважень, що не підлягають делегуванню органам місцевого самоврядування;
витрати на виконання державних повноважень, що делегуються місцевим органам влади;
власні повноваження органів місцевого самоврядування.
Витрати регіональних і місцевих бюджетів в основному пов'язані з фінансуванням соціально-культурної сфери і соціального захисту населення, у зв'язку з чим їх роль повинна зростати. Проте аналіз видатків бюджетів органів місцевого самоврядування показав, що відносне значення місцевих бюджетів у системі державних фінансів України постійно знижується. Так, видатки місцевих бюджетів знизилися з 17,5% у 1995 р. до 12,6% ВВП у 1999 р. Рівень бюджетних витрат у розрахунку на душу населення по окремих регіонах України значно варіює. Так, середній розмір видатків на душу населення областей з високим рівнем продуктивних сил перевищував аналогічний показник областей з недостатнім їх розвитком в 1995–1998 р.р. у 1,37–1,65 рази. У зв'язку з цим у роботі відзначається, що держава повинна забезпечити населенню незалежно від його територіальної належності стандартний (не нижче мінімального) комплекс соціальних благ і послуг.
У зв'язку з високим забрудненням навколишнього середовища промислових територій пропонується формування місцевих бюджетів поставити у залежність від техногенного навантаження регіонів з метою запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації та екологічного геноциду, забезпечити органам управління більші фінансові можливості для здійснення природоохоронних заходів і оздоровлення населення.
У дисертаційній роботі встановлено, що на розмір доходів бюджету впливають дві групи чинників. До першої групи можна віднести кількість і види податків, розмір податкових ставок, збирання податкових платежів, кризу платежів, заборгованість по заробітній платі, бартерні операції, що у сукупності являють собою механізм вилучення частини виробленого доходу в бюджет. Від ефективного функціонування цього механізму в значній мірі залежать доходи бюджету, отже потрібне подальше його удосконалення.
Друга група включає розмір і ефективність використання факторів виробництва, обсяг реалізації продукції та послуг, галузеву, вартісну та регіональну структуру економіки, рівень рентабельності підприємств, інфляцію, інтенсифікацію виробництва. Варто підкреслити, що вирішальний вплив на доходи бюджету, резерви їх зростання справляє саме ця група чинників. При цьому формування доходів у роботі розглядається як два тісно взаємозалежних процеси: з одного боку - формування доходів бюджетів усіх рівнів; з другого – як виробництво доходу в галузях, що виробляють товари та послуги, його розподіл і використання на формування доходів бюджетної системи, тобто виробництво – розподіл – витрати виробників доходів – доходи бюджетів різних рівнів.
Для визначення впливу окремих чинників другої групи на формування доходів бюджету, резервів їх зростання і варіантних розрахунків запропоновано систему індексних моделей, яка має такий вигляд:
визначення податкоємності реалізованої продукції ()
, (1)
де – сума податків і платежів;
– обсяг реалізованої продукції i-ї галузі.
Залежність доходів бюджету () від двох чинників – податкоємності (дохідності) реалізованої продукції i-ї галузі () й обсягу реалізованої продукції ()
. (2)
Визначення впливу показників податкоємності реалізованої продукції та її обсягу на суму доходів бюджету на основі системи індексів у агрегатній формі:
, (3)
де – зміна дохідності бюджету під впливом і ;
( ) – абсолютний розмір цієї зміни;
– вплив зміни податкоємності продукції;
( ) – абсолютний розмір впливу податкоємності на доходи бюджету;
– вплив зміни обсягу реалізованої продукції ();
( ) – абсолютний розмір впливу обсягу реалізованої продукції на доходи бюджету.
Визначення впливу структурних змін:
, (4)
де – індекс динаміки дохідності бюджетної системи;
– індекс податкоємності;
– індекс структурних змін, який характеризує зміну середнього рівня явища під їх впливом.
У методиці факторного індексного аналізу пропонується використовувати якісний показник – податкоємність продукції, що визначається як відношення суми податку до обсягу виробництва або реалізації продукції та послуг галузі й дозволяє судити про ступінь податкового тиску.
На основі цієї методики в роботі виконано розрахунки, які свідчать, що за 1996–1998 р.р. доходи зведеного бюджету Донецької області збільшилися за рахунок зростання податкоємності на 0,35%, обсягів виробництва у фактичних цінах на 28,5%. Проте у порівняльних цінах збільшення обсягів виробництва має місце тільки в паливній промисловості на 7%, у будівництві – на 13,7% і житлово-комунальному господарстві – на 8,5%. У всіх інших галузях обсяг реалізованої продукції зменшився: в електроенергетиці – на 19,3%, чорній металургії – на 28,8%, у цілому по промисловості – на 13,1%, на транспорті та зв'язку – на 20%, у сільському господарстві – на 5,3%, що негативно вплинуло на розмір доходів бюджетної системи.
Істотний вплив на формування доходів бюджету справляє галузева і вартісна структура економіки. У Донецькій області зменшується питома вага податкоємних галузей, у результаті чого доходи зведеного бюджету за 1997–1998 р.р. зменшилися на 2%. Хоча вплив галузевих структурних змін порівняно невеликий, однак слід урахувати, що він відбувся лише за два роки. Подальше зменшення виробництва або незначні темпи розвитку в таких соціально значущих галузях, які виробляють кінцеву продукцію, як сільське господарство, легка та харчова промисловість, торгівля, побутове обслуговування та інших, украй негативно відбивається на доходах бюджетної системи і позабюджетних фондів.
Аналіз показав, що питома вага проміжного споживання складала: в Україні – 60,3% виробленої продукції, у Донецькій області – 65,3%. Додана вартість, відповідно – 39,7% і 34,7%. По промисловості ці показники складають в Україні 68,4% і 31,6%, у Донецькій області – 73,8% і 26,2%. А співвідношення матеріалоємності (включаючи амортизацію) із ПДВ, акцизами і валовим доходом по Донецькій області свідчить, що питома вага останніх у цілому по народному господарству складає лише 27,5%. У той же час у таких галузях, як побутове обслуговування – 58,9%, торгівля й громадське харчування – 49,4%, будівництво – 46,3%, що свідчить про їх високу дохідність і про те, що вартісна і галузева структура істотно впливає на загальний рівень доходів бюджету. Негативно впливає на загальний розмір доходів бюджету і той факт, що майже 50% суб'єктів господарювання області збиткові, а значна частина інших – низькорентабельні, тому сплата податку з прибутку стає скоріше винятком, ніж правилом.
Розділ 3. Методичні підходи до удосконалення системи формування бюджетних доходів. У третьому розділі розглянуто існуючі методи управління бюджетним процесом, можливості їхнього подальшого удосконалювання.
Підвищення ефективності управління бюджетним процесом потребує удосконалення методів розробки насамперед дохідної частини бюджету, оскільки це є визначальним чинником розміру і структури його витрат. Формування дохідної частини бюджету залежить від багатьох спільно діючих чинників. Задача урахування їх впливу настільки складна і різноманітна, що потребує застосування для дослідження різних методів і моделей, зокрема, кореляційно–регресійного методу та імітаційного моделювання.
Отож для поглиблення аналізу впливу чинників і виявлення резервів та закономірностей формування бюджетних доходів було розраховано систему кореляційно-регресійних моделей: парні регресійні залежності між кожним видом податкових надходжень і обсягами виробництва кожної галузі народного господарства та множинні регресійні моделі (лінійна, ступінчата, гребінчата, стандартизована).
Оскільки формування основних видів податкових надходжень залежить від обсягу виробленої продукції по галузях економіки, а, з іншого боку, ці ж податкові надходження є і складовою частиною вартісних обсягів виробництва, остільки для забезпечення об'єктивної причинно-наслідкової залежності стохастичного типу між податковими надходженнями і рівнем економічного розвитку, методологічно важливою є необхідність "очищення" обсягів виробництва по всіх галузях від усіх видів податкових надходжень, тобто виключення їх із вартості виробленої продукції.
У результаті проведеного кореляційно-регресійного аналізу залежності доходів бюджету області (податку з прибутку, ПДВ, акцизів, прибуткового податку і всієї суми доходів) від обсягів виробництва основних галузей (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку, роздрібного товарообігу, платних послуг) можна зробити висновок, що в Україні мають місце два протилежних типи економічного розвитку: екстенсивний та інтенсивний. Першим шляхом переважно розвиваються галузі промисловості, транспорту, сільського господарства. Збільшення обсягів виробництва в цих галузях по екстенсивному типу веде до збільшення кількості збиткових підприємств, зниження рентабельності та, відповідно, падіння податкових надходжень, особливо щодо податку з прибутку. Це підтверджується також і тим, що майже 50% підприємств Донецької області збиткові. Водночас, такі галузі економіки, як будівництво, торгівля, сфера послуг розвиваються переважно по інтенсивному типу і справляють більш істотний вплив на формування доходів бюджету, ніж галузі промисловості. Тому необхідно проводити інтенсифікацію галузей промисловості та сільського господарства з метою збільшення їхньої дохідності.
У результаті вивчення резервів зростання бюджетних доходів різними методами можна констатувати, що в умовах перехідного періоду до економіки з ринковими відносинами мають місце ряд чинників, що гальмують можливості наповнення дохідної частини бюджету, усунення яких можна розглядати як важливі резерви збільшення бюджетних доходів, до числа яких варто віднести:
стабілізацію і зростання обсягів виробництва і реалізації товарів і послуг, інтенсифікацію виробництва, особливо у промисловості та сільському господарстві;
удосконалення галузевої структури економіки і промисловості в напрямку підвищення питомої ваги галузей, які виробляють кінцеву продукцію. Тому для Донецької області необхідна розробка спеціальних програм та інвестиційних проектів їх пріоритетного розвитку;
удосконалення вартісної структури виробництва: скорочення матеріальних витрат у вартості продукції та збільшення частки доданої вартості та валового доходу, для чого необхідно формувати протизатратний механізм, розвивати конкуренцію;
підвищення рівня рентабельності та істотного скорочення числа збиткових і малорентабельних підприємств, значна кількість яких веде до незадовільної сплати податку з прибутку.
Для вдосконалення методів управління бюджетним процесом, підвищення обгрунтованості управлінських рішень на основі багатоваріантних розрахунків пропонується використовувати метод імітаційного моделювання, який широко застосовується у високорозвинених країнах (США, Франції та ін.). З цією метою здійснено економічну постановку задачі та розроблено економіко-математичну балансову матричну модель розрахунку доходів бюджету, в основі якої лежить матриця коефіцієнтів податкоємності реалізованої продукції та послуг і вектор реалізованої продукції та послуг по галузях (табл.1).
Таблиця 1
Модель розрахунку доходів бюджетної системи і позабюджетних фондів
Податки і платежі Галузі 1 2 ... ... ... Всього податків і платежів (по галузях території) Реалізовано продукції
1 ... ... ...
2 ... ... ...
... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
... ... ...
... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
... ... ...
Всього податків і платежів (по видах податків) ... ... ...
У моделі прийняті такі умовні позначення:
– галузь;
, де – кількість галузей;
– податок (платіж);
, де – кількість податків і платежів, що діють у період ;
– обсяг реалізованої продукції по -ї галузі у вартісному вираженні;–
обсяг реалізованої продукції в цілому по території;
– коефіцієнт податкоємності -ї галузі по -му виду податку;–
сума -го виду податку, який одержується від усіх галузей;
– сума податків і платежів, яка одержується від -ї галузі;
– загальний обсяг податків і платежів (по видах податків);
– загальний обсяг податків і платежів (по галузях території).
При цьому в моделі дотримується балансова рівність, економічний зміст якої полягає в тому, що сума всіх доходів, які одержуються від галузей – платників податків (сплачуються галузями), дорівнює сумі всіх платежів і податків, що надійшли до бюджетної системи
. (5)
Застосування запропонованої моделі дозволяє швидко виконувати багатоваріантні розрахунки доходів бюджету на основі різних матриць коефіцієнтів податкоємності, що враховують можливі зміни видів податків, їхніх ставок і пільг, та прогнозованих векторів обсягу реалізованої продукції та послуг. У процесі бюджетного планування запропонована імітаційна модель може використовуватися для прогнозування і планування:
всієї суми доходів бюджету;
суми надходжень у бюджет від кожної галузі;
суми надходжень у бюджет по окремих видах податків і платежів.
Крім того, ця модель може також застосовуватись для вивчення впливу темпів розвитку економіки в цілому й окремих галузей (як бази оподатковування) на доходи бюджетів і аналізу ступеня податкового тиску на платників податків (у цілому, по галузях, регіонах).
Запропонована імітаційна модель може використовуватися як допомога фінансово-економічним органам в обгрунтуванні управлінських рішень при розробці бюджету. При цьому не ставиться задача, замінити цією моделлю методи розрахунку доходів бюджетів різних рівнів, що застосовуються зараз, вона повинна служити лише додатковим засобом у процедурі їхньої розробки.
Використання результатів виконаного дослідження в практичній діяльності, у господарському і бюджетно-податковому законодавстві буде сприяти удосконаленню методів управління бюджетним процесом, підвищенню наукової обгрунтованості прийнятих рішень, ефективності бюджетної та податкової систем, посиленню ролі органів місцевого і регіонального управління та підвищенню їхньої фінансової забезпеченості для реалізації економічної і соціальної політики.
ВИСНОВКИ
1. У результаті проведеного дослідження виявлено, що існуючі методи управління бюджетним процесом потребують удосконалення у відповідності до використовування економікою України ринкових методів господарювання.
2. З позицій системного підходу до проблеми удосконалення методів управління бюджетним процесом у дисертаційному дослідженні відбито результати теоретичних, методологічних і методичних розробок, а також практичні рекомендації автора, що дозволяють визначити основні напрямки підвищення ефективності управління бюджетним процесом.
3. Уточнено концепцію доходу як основного джерела надходжень до бюджетів усіх рівнів.
4. Запропоновано системний підхід в аналізі, прогнозуванні та плануванні бюджетного процесу, відповідно з яким бюджетна система розглядається як складова частина всієї економіки країни, в тісному взаємозв?язку з факторами і процесами виробництва, матеріальними і фінансовими потоками продукції, послуг і грошових коштів.
5. На основі аналізу міжбюджетних відносин і чинного законодавства визначено видаткові повноваження усіх рівнів бюджетної системи.
6. Здійснено класифікацію чинників, що визначають розмір доходів бюджету. Виділено дві їх групи: чинники першої групи в сукупності являють собою механізм вилучення частини виробленого доходу в бюджет; друга група – чинники, що визначають величину виробленого доходу.
7. Запропоновано методику факторного індексного і доповнено методику кореляційно-регресійного аналізу доходів бюджетної системи.
8. У результаті вивчення стану української економіки визначено фактори, що гальмують збільшення доходів бюджету, і виявлено резерви їх зростання.
9. Для удосконалення методів управління бюджетним процесом, підвищення обгрунтованості управлінських рішень на основі багатоваріантних розрахунків запропоновано використовувати метод імітаційного моделювання. Розроблено економіко-математичну модель розрахунку доходів бюджету і позабюджетних фондів.
Список опублікованих праць
за темою дисертації
1. Стреліна О.М. Регіональна бюджетна політика України // Вісник Донецького університету. Сер. В. Економіка і право. – 1998. – № 2. – С. .
2. Стреліна О.М. Роль бюджету в умовах трансформації економіки УкраїниТоргівля і ринок України. – Донецьк: ДУЕТ. -1999. – Т.1. Вип.9. –С. .
3. Стрелина Е.Н. Факторный анализ доходов бюджетной системы и внебюджетных фондов // Финансы, учет, банки. – Донецк: КИТИС.-1999. –С. .
4. Стрелина Е.Н. Взаимосвязь внутренних и внешних источников финансирования инвестиций и их роль в активизации инвестиционного процесса // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Ч.– Донецк: ДонГУ.-2000. –С. .
5. Стрелина Е.Н. Анализ межбюджетных отношений в Украине в региональном разрезе // Вісник Донецького університету. Сер. В. Економіка і право. – 2000. –
№ 1-2. – С. 138-141.
6. Стрелина Е.Н. Выявление резервов формирования бюджетных доходов с применением корреляционно-регрессионного анализа // Финансы, учет, банки. –Донецк: КИТИС.-2000. –С.274-278.
7. Стрелина Е.Н. Необходимость учета экологических факторов при формировании региональных бюджетов // Материалы междунар. науч.-практ. конф. "Экология и регион". –Ростов-на-Дону.-1996. –С.218.
8. Гринев Н.И., Стрелина Е.Н. Необходимость совершенствования разработки местных бюджетов // Материалы науч.-практ. конф. "Проблемы территориального управления и поддержки предприятий в постприватизационный период". –Донецк.- 1996. –С.123-124 (особистий внесок автора: розроблено пропозиції щодо управління формуванням місцевих бюджетів).
9. Стреліна О.М. Питання вдосконалення розробки системи місцевих бюджетів // Матеріали Всеукр. конф. "Проблеми трансформації економічних систем та становлення ринкового господарства в Україні". –К.: ІЗМН.-1996. –С.125-127.
10. Стрелина Е.Н. Проблемы налогово-бюджетной политики в Украине // Труды науч.-практ. конф. "Развитие рыночных процессов в Украине: макроэкономические и региональные аспекты". –Донецк: ИЭП НАН Украины.-1997. –С.72-73.
Анотація
Стреліна О.М. Методи управління бюджетним процесом в умовах формування ринкової економіки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2001.
У дисертаційній роботі проведено теоретичне дослідження методів управління бюджетним процесом, економічної категорії доходу, його джерел і форм, міжбюджетних відносин та запропоновано напрямки удосконалення методів аналізу, прогнозування і планування доходів і видатків бюджету на основі використання системного підходу. Розроблено методику факторного індексного аналізу і доповнено методику кореляційно-регресійного аналізу доходів бюджету. Для імітаційного моделювання бюджетних доходів запропоновано економіко-математичну модель із застосуванням показника податкоємності продукції та послуг. Основні результати роботи впроваджено в органах управління економічним розвитком Донецької області.
Ключові слова: методи управління, бюджетний процес, доходи і видатки бюджету, системний підхід, податкоємність, моделювання.
SUMMARY
Strelina, Olena M. The Budget Process Methods of Management during the Transition to the Market Economy. – Manuscript.
Dissertation for the Candidate of Economic Sciences Degree by specialty 08.02.03 – Organization of Management, Planning and Economy Regulation. - The Industrial Economics Institute, Ukrainian National Academy of Sciences, Donetsk, 2001.
The thesis contains the theoretical study of the budget process management methods, the economic category, forms and sources of the revenue (income); inter-budget relations; the author proposes directions to improve the methods of the revenue analysis, prognostication and planning. The thesis contains the Draft Methodic for the Budget Revenue Factorial Index Analysis and the suggestions to complement the Methodic for the Budget Revenue Correlative-Regressive Analysis. The author submits an economic and mathematic model (using the Product's Tax-Intensity Index) for the simulative modeling of the budget revenues. Main results of the dissertation were implemented by the (Donetsk) region's Economic Development Authorities.
Key Words: Methods of Management, Budget Process, Budget Revenues and Expenditures, System Approach, Tax-Intensity, Modeling.
Аннотация
Стрелина Е.Н. Методы управления бюджетным процессом в условиях формирования рыночной экономики. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирование и регулирование экономики. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2001.
Диссертация посвящена исследованию теоретических основ управления бюджетным процессом, совершенствованию методов анализа, прогнозирования и планирования доходов и расходов бюджетной системы. Определено место и назначение бюджетной системы как важного инструмента государственного регулирования экономических и социальных процессов в рыночной экономике.
С учетом различных концепций дано определение экономической категории дохода, его источников и форм, доказывается необходимость его распределения через бюджетно-налоговую систему для решения экономических и социальных задач.
Проведенные
