Дисертацією є рукопис
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.В. Докучаєва
СЛАВКОВА ОЛЕНА ПАВЛІВНА
УДК 631.15:333.38(477.83)
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СЕЛА
В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
(НА МАТЕРІАЛАХ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент
Михайлов Микола Григорович,
Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України,
завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту.
Офіційні опоненти: | Плаксієнко Валерій Якович - доктор економічних наук, професор кафедри бухгалтерського обліку та фінансів Дніпропетровського державного аграрного університету;
Горкавий Володимир Кузьмич – кандитат економічних наук, професор кафедри статистики та аналізу Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
Провідна установа: | Національний аграрний університет, кафедра економіки підприємств аграрного сервісу, м. Київ.
Захист відбудеться 27 грудня 2001 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХДАУ, корп.1, к.213.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету імені В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХДАУ, корп.1, к.213.
Автореферат розісланий 26.11.2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку аграрного сектора характеризується поглибленням розвитку ринкової економіки, взаємозв'язку соціального і економічного розвитку країни, задоволення потреб працівників аграрного сектора. Цим проблемам присвячено багато публікацій та наукових досліджень.
Перетворення, які здійснюються протягом останніх років у системі агропромислового комплексу, однієї з найвагоміших галузей в Україні, потребують великої уваги. Це стосується функціонування та розвитку соціальної інфраструктури АПК.
Концепція ринкової економіки грунтується на необхідності гарантування соціальної захищеності селянства, створення належних умов життя, подолання несприятливих демографічних процесів.
Перебудова виробничо-економічних відносин залежить в значній мірі від соціального розвитку села. Функціонування підприємств соціальної інфраструктури тісно пов’язано з ефективністю сільськогосподарського виробництва.
Різноманітні проблеми розвитку соціальної інфраструктури та її впливу на сільськогосподарське виробництво займають значне місце в роботах вітчизняних та західних економістів. Перші згадки по даній темі зустрічаються в роботах А. Маршала, А. Сміта, Дж. Кейнса, А. Маслоу, та ін. Серед вітчизняних науковців можна виділити роботи Агабаб’яна Е.М., Антоненка Л.О., Бєсєдіна М.О., Горкавого В.К., Жаміна В.О., Кочерги О.І., Мазаракі О.О., Нікіфорова Л.В., Орлатого М.К., Плаксієнка В.Я.. Прокопи І.В., Тощенка Ж.Т., Хомелянського Б.М., Шепотько Л.О., Шияна В.Й., Юрчишина В.В., та ін. Проте, в умовах реформування сільськогосподарських підприємств досить актуальною стає проблема розвитку, інвестицій в соціальну інфраструктуру села та дослідження її впливу на основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств.
Важливість, актуальність та розробка рекомендацій і пропозицій, які б сприяли вирішенню проблем взаємовідносин об’єктів соціальної інфраструктури з бюджетом, сільськогосподарськими підприємствами, з урахуванням специфіки перехідного періоду, і зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрями досліджень входять до плану науково-дослідних робіт з проблем: “Розробка рекомендацій щодо формування та функціонування інфраструктури аграрного сектора східного регіону України” (№ державної реєстрації 0196U017425). Проведення досліджень є складовою частиною робіт, що виконуються в рамках проблемної науково-дослідної лабораторії Сумського НАУ.
Наукові результати, теоретичні положення і рекомендації по темі дослідження направлені до головного управління сільського господарства і продовольства Сумської обласної державної адміністрації.
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі у вищих навчальних закладах економічного профілю.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування соціальної інфраструктури села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств.
В зв’язку з цим були поставлені такі завдання:
1.
Визначити основні напрямки задоволення потреб працівників аграрного сектора.
2.
Дослідити економічну суть категорії “соціальна інфраструктура села” та її класифікацію.
3.
Проаналізувати сучасний стан сільськогосподарського виробництва.
4.
Дослідити розвиток соціальної інфраструктури села.
5.
Встановити вплив соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах реформування сільськогосподарських підприємств.
6.
Розробити організаційно-економічний механізм і модель розвитку та функціонування соціальної інфраструктури села.
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних аспектів функціонування та розвитку об'єктів соціальної інфраструктури села в період реформування сільськогосподарських підприємств.
Об’єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства та об’єкти соціальної інфраструктури сільських регіонів Сумської області.
Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є система економічних законів, наукові праці вітчизняних та зарубіжних класиків економічної науки, наукові публікації (монографії, збірники, статті та наукові матеріали), матеріали міжнародних та вітчизняних конференцій, законодавчі акти, урядові рішення і постанови, методичні рекомендації.
При проведенні досліджень для обробки, узагальнення і аналізу були використані методи системного, економічного, монографічного, статистичного моделювання, абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного прогнозування, експертних оцінок, кореляційно-регресійного аналізу та ін. Дослідження проводилися з використанням ПЕОМ і прикладних пакетів програм.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в комплексному, системному дослідженні проблеми розвитку та утримання об’єктів соціальної інфраструктури села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств.
Основні положення наукової новизни полягають в наступному:
-
уточнено поняття “соціальна інфраструктура села”;
-
уточнена класифікація об'єктів соціальної інфраструктури села;
-
встановлено взаємозв'язок та вплив наявності та функціонування об’єктів соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва в нових умовах господарювання;
-
запропонована модель організаційно-економічного забезпечення розвитку соціальної інфраструктури села в сучасних умовах;
-
розроблені пропозиції щодо поліпшення механізму розвитку об'єктів соціальної інфраструктури;
Практичне значення. Викладені в дисертаційній роботі положення можуть використовуватися регіонами України як методичні розробки і впроваджуватись в практичну діяльність сільськогосподарських підприємств різних форм власності, органів державного управління різних рівнів. Впровадження в практику наведених в роботі пропозицій сприятиме поліпшенню умов життя сільських працівників та підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Вони також можуть бути використані при підготовці планів соціально-економічного розвитку села, району, області, регіону.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що наводяться в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. На основі комплексного дослідження проблеми розвитку соціальної інфраструктури села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств встановлено кількісні параметри впливу соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва в період реформування відносин власності. Розроблено пропозиції по забезпеченню розвитку соціальної інфраструктури села шляхом запровадження організаційно-економічного механізму.
Апробація результатів дослідження. Результати проведених досліджень, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 1999, 2000, 2001 рр.). Основні положення дисертаційної роботи доповідалися автором і одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті” (м. Рівне, 2000 р.), “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” (м. Запоріжжя, 2000 р.), “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених аграрників “Молодь України і аграрна реформа” (м. Харків, 2000 р.) Повний зміст дисертаційної роботи доповідався на спільному засіданні кафедр економіки АПК; організації сільськогосподарського виробництва, основ підприємництва та агробізнесу; фінансів АПК; статистики, маркетингу та АГД; бухгалтерського обліку та аудиту. Автор приймав участь у підготовці проекту “Основних засад розвитку соціальної сфери села”, схвалених Указом Президента України № 1356/2000 від 20 грудня 2000 р.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,55 д.а., з них 7 в наукових фахових виданнях – 1,8 д.а.
Обсяг дисертаційної роботи. Робота викладена на 225 сторінках комп’ютерного тексту, в т.ч. основного тексту 182 сторінки; містить 46 таблиць, 21 рисунок, 23 додатка. Список використаних джерел нараховує 188 найменувань.
Структура роботи. Вступ. Розділ 1. Теоретичні основи розвитку соціальної інфраструктури села та забезпечення потреб сільського населення. 1.1. Потреби сільського населення: сутність та їх структура. 1.2. Економічна суть, класифікація та особливості розвитку соціальної інфрастуктури села в ринкових умовах. Розділ 2. Дослідження розвитку соціальної інфраструктури села та її впливу на сільськогосподарське виробництво. 2.1. Сучасний стан розвитку сільського господарства. 2.2. Демографічна ситуація та поселенська мережа. 2.3. Аналіз розвитку соціальної інфраструктури села. 2.4. Вплив соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва. Розділ 3. Організаційно-економічний механізм розвитку соціальної інфраструктури села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств. 3.1. Соціальна інфраструктура села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств. 3.2. Методологічні основи інвестування об’єктів соціальної інфраструктури села. 3.3. Організаційно-економічні моделі розвитку соціальної інфраструктури села. 3.4. Організаційно економічний механізм розвитку соціальної інфраструктури в постреформаційний період. Висновки та пропозиції. Список використаних джерел. Додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюється мета та завдання дослідження, визначаються його предмет, об’єкти, методологічна основа та методи дослідження, відображається наукова новизна та практична цінність дослідження, апробація та реалізація його результатів.
У першому розділі “Теоретичні основи розвитку соціальної інфраструктури села та забезпечення потреб сільського населення” розглядаються теоретичні положення і аналізуються думки вітчизняних та зарубіжних авторів, щодо визначення категорії “соціальна інфраструктура села” та її класифікації в умовах ринкових відносин.
На нашу думку, соціальну інфраструктуру, необхідно розглядати в зв’язку з особистим та суспільним споживанням. Це, у першу чергу, відноситься до галузей і об’єктів соціально-культурного призначення (освіта, культура й ін.). Їх діяльність, значною мірою, забезпечують збереження і відтворення умінь, навичок, знань, культурної спадщини і зразків поведінки. Об’єкти соціальної інфраструктури, надаючи блага населенню, тим самим впливають на основне виробництво, зберігаючи і поліпшуючи кількісно і якісно робочу силу та сприяють підвищенню добробуту селян.
Ми пропонуємо соціальну інфраструктуру села визначати як сукупність об’єктів, що забезпечують задоволення потреб сільського населення шляхом надання благ та опосередковано впливають на ефективність виробництва через основну продуктивну силу – людей на визначеній території.
Аналіз категорії “соціальна інфраструктура села” дав можливість диференціювати її за видами та запропонувати класифікацію в залежності від характеру благ, що надаються, шляхом виділення її частин та ланок (рис.1). Під характером надання блага ми розуміємо простоту, бажаність і можливість винятку зі споживання блага, що залежить від виду блага, а саме приватні блага; блага, що надаються природними монополіями; суспільно-соціальні блага; природні блага.
До приватних благ відносяться: громадське харчування, торгівля, побутове обслуговування. Виняток зі споживання цих благ простий, високі граничні витрати на надання блага додатковому індивіду.
До благ, що надаються природними монополіями відносяться: газопроводи, водогони, електромережі, транспортні мережі, телефонні лінії. Благо виключене але не є об’єктом суперництва. Забезпечення цими благами супроводжується низькими граничними витратами на споживання додатковим індивідом, а виняток в споживанні надто дорогий і іноді неможливий. Вони сприяють кращому розвитку регіонів.
До суспільно-соціальних благ відносяться: охорона здоров’я, освіта, культура, житло. Небажано, а іноді і неможливо виключити індивідів від споживання благ, таких як охорона здоров’я та освіта. Крім того, виробництво і споживання суспільно-соціальних благ супроводжується зовнішніми ефектами (позитивними екстерналіями). Що стосується таких благ, як житло, то незважаючи на те, що виняток зі споживання простий та високі граничні витрати з надання блага додатковому індивіду, ми відносимо житло до суспільно-соціальних благ, тому що житлова політика є одним з елементів соціальної політики а в Конституції України за громадянами закріплене право на житло.
До природних благ відносяться: земля, вода, повітря. Вони характеризуються низькими граничними витратами на споживання додатковим індивідумом та виняток зі споживання цими благами надто дорогий.
Ринковий механізм гарантує виробництво таких приватних благ і в кількості, яку бажають споживачі, тоді як забезпечення об'єктами соціальної інфраструктури на селі повинно бути таким, щоб гарантувати сільським споживачам необхідний мінімум цих благ та можливість їх отримання. Фінансування в більшості випадків повинно відбуватися на нашу думку за участю держави, але не виключено також і за рахунок добровільної кооперації, індивідуальних користувачів та ін. У випадку, коли рішення про фінансування приймається місцевими органами влади, велику роль відіграють: цільові програми фінансування щодо підтримки соціальної інфраструктури села; можливості бюджету, як державного, так і місцевого та інші фактори. У випадку, коли рішення про фінансування приймається реформованими сільськогосподарським підприємством, необхідною умовою є прийняття колективного рішення про кількість об'єктів соціальної інфраструктури, їх структуру, принципи розподілу витрат.
У другому розділі “Дослідження розвитку соціальної інфраструктури села та її впливу на сільськогосподарське виробництво” проведено аналіз сучасного стану сільськогосподарського виробництва, розвитку соціальної інфраструктури, демографічного стану та поселенської мережі сільських регіонів Сумської області.
Сучасні умови господарювання вимагають розробки та впровадження в практику нових наукових підходів до визначення рівня та напрямів розвитку соціальної інфраструктури села, встановлення ступеня впливу на ефективність виробництва в умовах реформування сільськогосподарських підприємств.
Досліджуючи фактори, які впливають на розвиток соціальної інфраструктури села на регіональному рівні, ми дійшли висновку, що до основних можна віднести: стан сільськогосподарського виробництва, демографічний стан, поселенську мережу.
В сільськогосподарському виробництві по всіх основних галузях за останні десять років спостерігається істотне погіршення основних показників їх діяльності як натуральних, так і вартісних. Незважаючи на позитивні зміни, які відбулися в 1999 році, ситуація в галузі залишається критичною.
За допомогою регресійного статистичного аналізу і ПЕОМ, програми Statistica 4.02 та Microsoft Excel 7 були виявлені наступні закономірності: урожайність зернових, цукрових буряків, картоплі має стійку тенденцію до зниження, щорічний спад складає 1,33 ц/га, 7,9 ц/га, 2,9 ц/га відповідно; середній річний удій молока від 1 корови щорічно падає на 47,4 кг; середній річний настриг вовни від однієї вівці знижується на 0,1 кг на рік, вихід яєць на одну курку - несучку щорічно зменшується на 1 яйце.
Виробництво валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь за досліджуваний період зменшилось на 50,9 тис. грн., або на 36,7%; на одного середньорічного працівника знизилося на 5088 грн., або на 42,3%.
На початок 2000 року в Сумській області чисельність сільського населення складала 466,7 тис. чоловік, або 34,9% всього населення. Кількість осіб працездатного віку за досліджуваний період скоротилася на 26,8 тисяч або на 11,0 відсотків. В 1990 році в цілому по області природне зниження населення склало – 4487 чол., а в сільській місцевості – 6029 чол., в 1999 році ці показники складали, відповідно – 13899 та – 8247 чол.
За досліджуваний період погіршилися основні показники розвитку та діяльності соціальної інфраструктури, за виключенням телефонного зв’язку та забезпечення житлом. За період з 1990 по 1999 рік зменшилася кількість дошкільних закладів на 12,7%; бібліотек на 25,9%; закладів клубного типу на 21,2%; кіноустановок на 82,8%; лікарняних закладів на 14,6%; підприємств роздрібної торгівлі на 51,2%; закладів громадського харчування на 75,3%; підприємств побутового обслуговування на 81,9%. В розвитку сільських шкіл спостерігається тенденція до зменшення кількості шкіл I та I-II ступеня, а збільшення шкіл I-III ступеня, з одночасним скороченням кількості вчителів при відносно стабільному контингенті учнів. Загальна житлова площа збільшилася на 4,6%, за рахунок розвитку приватного сектора; кількість домашніх телефонних апаратів зросла на 60,1%. Негативним, на наш погляд, є той факт, що на початок 2000 р. тільки забезпеченість дитячими дошкільними закладами та будинками культури перевищувала нормативні показники, по інших галузях спостерігається значне відставання від нормативів, найбільшим воно є по забезпеченості посадочними місцями в закладах громадського харчування (12,9%), робочими місцями в установах служби побуту (9,1%), квартирними телефонами (32,1%), медичними ліжками в лікарнях (28,6%).
Проведені розрахунки інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури села (він розраховувався по методиці Орлатого М.К.) дозволили виявити тенденцію до його зниження на протязі 1990-1999 років, з 43,9% до 36,3%.
Завдання ступеню впливу соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва, нами була вирішена методом кореляційно-регресійного аналізу.
При вирішенні поставленого завдання ми використовували програму Statistika 4.02 та Microsoft Excel 7, за допомогою якої на основі даних вісімнадцяти районів Сумської області отримані кореляційно-регресійні моделі ступеня впливу рівня розвитку соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва. Установлено, що на продуктивність праці (Y1) та рівень рентабельності (Y2) позитивно впливає рівень розвитку соціальної інфраструктури (Х). При цьому отримані кореляційно-регресійні моделі мають вигляд:
Y1 =125,5 x – 478,4
Y2 = 1,5 х – 81,1
Надійність результатів підтверджується наступними даними: відповідно до t - критерію між показниками та факторами існує лінійна залежність, з надійністю P = 0,95 можна вважати отримані моделі адекватними спостережуваним даним; коефіцієнт кореляції свідчить про те, що зв’язок між ознаками середній (r = 0,60 для продуктивності праці, r = 0,55 для рівня рентабельності); коефіцієнт детермінації (D = r2100) означає, що продуктивність праці на 36,0%, а рівень рентабельності на 30,3% залежить від рівня розвитку соціальної інфраструктури села.
Незважаючи на те, що нами був виконаний аналіз на рівні районів, загальні тенденції досліджуваних чинників були збережені.
Враховуючи попередні дослідження, нами були виділені на території Сумської області порівняно однорідні і суттєво відмінні одна від одної три групи районів (табл.1). До першої групи відносяться такі райони як Ямпільський, Середино-Будський, Краснопільський, Кролевецький, Буринський, Глухівський. Вони мають самий низький рівнь інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури села, низькі показники ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, та найнижчий рівень споживання платних послуг на душу населення.
Таблиця 1
Взаємозв’язок між ефективністю сільськогосподарського виробництва та рівнем розвитку соціальноі інфраструктури в сільськогосподарських підприємствах Сумської області в 1999 році
Найменування показника | Групи районів за рівнем розвитку соціальної інфраструктури
I
до 30% | II
від 30% до 34% | III
більше 34%
Кількість районів в групі, од. | 6 | 6 | 6
Вироблено валової продукції:
-на 1 середньорічного працівника, грн. | 2934,16 | 4191,76 | 4285,22
-на 100 га с.г. угідь, тис. грн. | 14,8 | 20,5 | 26,3
Рівень рентабельності, % | -41,9 | -27,9 | -21,2
Норма прибутку, % | -3,9 | -2,9 | -2,7
Платні послуги на душу населення, грн (у фактичних цінах) | 51,83 | 69,94 | 101,43
До другої групи відносяться такі райони як Білопільський, Конотопський, Лебединський, Липоводолинський, Путівльський, Шостинський. Вони мають середній рівень інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури села, високі показники ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, та середній рівень споживання платних послуг на душу населення.
До третьої групи відносяться такі райони як Великописарівський, Недригайлівський, Охтирський, Роменський, Сумський, Тростянецький. Вони мають самий високий рівень інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури села, високі показники ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, та найвищий рівень споживання платних послуг на душу населення.
В третьому розділі “Організаційно-економічний механізм розвитку соціальної інфраструктури села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств” розглянуто стан реформування аграрного сектора Сумської області та соціальної інфраструктури, розроблені концептуальні основи та конкретні пропозиції щодо вдосконалення організаційно-господарського механізму розвитку соціальної інфраструктури села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств
Проведені нами дослідження свідчать, що згідно з Указом Президента України від 03.12.1999 року “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” станом на 01 вересня 2000 року в Сумській області здійснено реформування 410 колективних сільськогосподарських підприємств, або 99% від їх загальної кількості, що підлягали реформуванню. На їх базі створено 477 нових підприємств ринкового типу. З них: товариства з обмеженою відповідальністю – 333, приватні підприємства – 100, кооперативи – 29, селянські (фермерські) господарства – 12, інші – 3 (дочірні підприємства).
В зв’язку з реорганізацією сільськогосподарських підприємств, у багатьох з них виникло питання про передачу об'єктів соціальної інфраструктури на баланс місцевих рад. За результатами опитування 543 сільськогосподарських підприємств двісті дев’яносто з них або 61% планували здійснити передачу на баланс місцевих рад об’єктів соціальної інфраструктури протягом 2000 р.
За організаційно–правовими формами господарювання в залежності від загальної кількості об’єктів, які планувалося передати, на ТОВ припадає 57%, ВАТ – 80%, ЗАТ – 77,4%, дочірні – 50%, кооперативи – 75 %, ПП – 35%. Сорок чотири підприємства залишили частину об’єктів на своєму утриманні.
Відповідно до результатів аналізу даних опитування реформованих сільськогосподарських підприємств, стосовно доцільності утримання об’єктів соціальної інфраструктури, на нашу думку, можна виділити три групи цих об’єктів (табл.2).
Таблиця 2
Групування об’єктів соціальної інфраструктури Сумської області по питомій вазі об’єктів, що підлягають передачі на баланс місцевих рад
Група | Питома вага об’єктів, що підлягають передачі, в загальній кількості об’єктів, % | Назва об'єктів
I | більше 80 | Клуби
Інженерні мережі
Школи
Бібліотеки
В середньому по групі | 86
II | від 79 до 50 | Дитячі садки
Лазні
Житловий фонд
В середньому по групі | 69
III | менше 50 | Їдальні та кафе
Медичні установи
В середньому по групі | 44
До першої групи відносяться об’єкти, які мають високу суспільно-соціальну важливість та в більшості випадків не приносять доходу – клуби, інженерні мережі, школи, бібліотеки. Утримання цих об’єктів повинно здійснюватися за рахунок держави.
До другої групи відносяться об’єкти, які мають високу суспільно-соціальну важливість та не можуть приносити великого доходу – дитячі садки, лазні, житловий фонд. Утримання цих об’єктів необхідно дотувати державою.
До третьої групи відносяться об’єкти, які можуть бути джерелом сталого доходу або мають високу суспільно-соціальну важливість – їдальні, кафе, медичні установи. Утримання цих об’єктів новостворені сільськогосподарські підприємства згодні взяти на себе.
На нашу думку, шляхами залучення інвестицій в розвиток об’єктів соціальної інфраструктури села мають бути:
-
формування контингенту потенційних забудовників, шляхом надання їм всебічної допомоги, не тільки за рахунок держави, але й з боку сільськогосподарського підприємства, сільських та місцевих органів влади;
-
створення нових формувань будівельного напряму, таких як кооперативи, товариства з обмеженою відповідальністю, що дозволило б збільшити обсяг робіт, які виконуються підрядним способом та залучати працівників тимчасово не зайнятих в сільськогосподарському виробництві;
-
пільгове кредитування індивідуальних забудовників. При цьому повинні враховуватися: вік забудовників, кількість дітей, можливість повернення кредиту продукцією підсобного господарства;
-
створення іпотечних банків, що дозволить отримати кредити на будівництво під заставу земельних ділянок чи земельних паїв;
-
при будівництві житла на селі слід приділяти увагу енергозберігаючим технологіям. При їх використанні необхідно звернути увагу на альтернативні способи отримання енергії, що дозволить скоротити витрати на утримання як житла, так і об’єктів соціальної інфраструктури села;
-
місце забудови повинно надаватися забудовникам згідно з їхніми уподобаннями. Це б дозволило заохотити деяких з них до будівництва і сприяло б збереженню окремих хуторів, поліпшенню поселенської мережі та розвитку фермерства;
-
при будівництві об’єктів соціальної інфраструктури необхідно обов’язково проводити тендерні торги між підрядними організаціями. Ми пропонуємо при заключенні контрактів використовувати тверду ціну. Введення цих заходів значно зменшить вартість будівництва, за рахунок використання твердих цін, які залишаються стабільними на весь період будівництва та дозволить вибрати надійну підрядну організацію, яка виграє тендерні торги;
-
в випадках, коли сільськогосподарське підприємство веде будівництво об'єктів соціальної інфраструктури за власні кошти, відшкодування за побудовані об’єкти необхідно проводити коштами, або казначейськими векселями під гарантії держави.
Дослідження організаційно-економічного механізму розвитку соціальної інфраструктури села в постреформаційний період, дозволило нам розробити такі моделі фінансового забезпечення утримання об’єктів соціальної інфраструктури села в залежності від форми власності:
-
модель самофінансування (на основі приватної власності);
-
модель спільного фінансування (на основі колективної власності та договору про спільне фінансування);
-
модель державного фінансування (на основі державної власності).
На наш погляд одним з шляхів подолання кризового становища в розвитку соціальної інфраструктури села є створення регіонального Фонду розвитку соціальної інфраструктури села.
Фонд повинен діяти згідно зі статутом, де буде визначено загальні положення, мету, основні завдання та функції фонду, його юридичний статус, майно та кошти фонду, прибуток фонду та його використання, управління фондом, облік та звітність, припинення діяльності фонду.
Мета створення фонду – акумуляція коштів юридичних та фізичних осіб необхідних для розвитку соціальної інфраструктури села.
Основне завдання фонду реалізація державної політики створення необхідних умов життя та праці працівників аграрного сектора, концентрація всіх джерел фінансування, які спрямовуються на розвиток соціальної інфраструктури села.
Фонд є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки; діє на принципах повної господарської самостійності, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов’язань.
Формування коштів фонду показано на рис. 2.
Рис.2. Формування джерел фінансування фонду розвитку соціальної інфраструктури села
Основними функціями фонду є вивчення стану розвитку об’єктів соціальної інфраструктури села; взаємодія з державними органами управління з питань організації та фінансової діяльності об’єктів соціальної інфраструктури; взаємодія з підприємствами всіх форм власності з питань розвитку та утримання об’єктів соціальної інфраструктури, а також аналіз їх діяльності; контроль за дотриманням законодавства в сфері розвитку соціальної інфраструктури села.
Співзасновниками фонду можуть виступити міністерства відповідних галузей, обласні та районні державні адміністрації, сільські ради, підприємства всіх форм власності.
Ми пропонуємо концептуальну модель фонду розвитку соціальної інфраструктури села представити таким чином (рис.3).
Рис.3. Схема структури фонду розвитку соціальної інфраструктури села
Припинення діяльності фонду відбувається шляхом реорганізації або ліквідації. Створення Фонду розвитку соціальної інфраструктури села дозволить на сучасному етапі зберегти наявні об’єкти соціальної інфраструктури та розширити їх мережу.
ВИСНОВКИ
1.
В умовах подальшого реформування аграрного сектора України, особливого значення набуває розвиток соціальної інфраструктури села. Вона виступає в ролі чинника задоволення потреб сільського населення. Соціальна інфраструктура села – це сукупність об’єктів, що забезпечують задоволення потреб сільського населення шляхом надання благ та опосередковано впливають на ефективність виробництва через основну продуктивну силу – людей на визначеній території.
2.
Аналіз категорії “соціальна інфраструктура села” дав можливість диференціювати її за видами та запропонувати класифікацію в залежності від характеру благ, що надаються, шляхом виділення її частин, ланок та об’єктів.
3.
До основних факторів, які впливають на розвиток соціальної інфраструктури на регіональному рівні ми відносимо: стан сільськогосподарського виробництва, демографічний стан, поселенську мережу.
4.
В результаті проведених нами досліджень виявлена кореляційна залежність між рівнем розвитку соціальної інфраструктури та показниками ефективності сільськогосподарського виробництва. Це дало можливість виділити три групи районів за рівнем розвитку соціальної інфраструктури. Подальші дослідження довели, що найкраще працюють сільськогосподарські підприємства, які ввійшли до групи з високим рівнем розвитку соціальної інфраструктури. По цій групі спостерігається найвищий рівень споживання платних послуг на душу населення.
5.
Виходячи з результатів опитування реформованих сільськогосподарських підприємств, щодо доцільності утримання об’єктів соціальної інфраструктури села, можна виділити такі групи: I - об’єкти, які не приносять доходу, але мають високу суспільно-соціальну важливість; II - об’єкти які не можуть бути джерелом високого доходу, але мають високу суспільно-соціальну важливість; III - об’єкти, які можуть бути джерелом сталого доходу або мають високу суспільно-соціальну важливість.
6.
Дослідження організаційно-економічного механізму розвитку соціальної інфраструктури села дозволило розробити такі моделі фінансового забезпечення: модель самофінансування (на основі приватної власності); модель спільного фінансування (на основі колективної власності), автором в роботі запропоновано “Договір про спільне фінансування об’єкта соціальної інфраструктури”); модель державного фінансування (на основі державної власності).
7.
Створення Фонду розвитку соціальної інфраструктури села дозволить на сучасному етапі зберегти наявні об’єкти соціальної інфраструктури та розширити їх мережу.
8.
Подальший розвиток соціальної інфраструктури ми пов’язуємо зі стабілізацією економічної ситуації в країні, позитивними результатами реформування аграрного сектора, поліпшенням демографічної ситуації, підвищенням кількості та вдосконаленням якості благ, які надаються сільським жителям. Вирішення розглянутих питань буде сприяти стабілізації функціонування соціальної інфраструктури села, що в свою чергу підвищить ефективність сільськогосподарського виробництва.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1.
Славкова О.П. Бизольд Х., Михайлова Л.І., Соціально-економічні проблеми розвитку сільських регіонів // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 1998. - №2(5). - С. 55-60 (авторські 30%, аналіз розвитку соціальної інфраструктри).
2.
Славкова О.П. Соціальна інфраструктура села та реформування сільськогосподарських підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 53. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С.21-26
3.
Славкова О.П. Облік доходів та витрат по утриманню об’єктів соціальної інфраструктури при переході на Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку // Розвиток науки про бухгалтерський облік. Збірник тез та текстів виступів на науковій міжнародній конференції. Частина IV. – Житомир: ЖІТІ, 2000. - С. 154-158
4.
Славкова О.П. Організаційно-економічний механізм вдосконалення розвитку соціальної інфраструктури села // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах / за ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. - Т.2– С. 256-258
5.
Славкова О.П. Особливості розвитку соціальної інфраструктури села в сучасних умовах // Сучасний стан та шляхи реформування соціальної сфери села (на прикладі Сумської області). Матеріали науково-практичного семінару. – Суми: Видавництво “Слобожанщина”, 2001. - С. 87-95
6.
Славкова О.П. Соціальна інфраструткра села в умовах трансформації // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених-аграрників, Харків, 11-13 жовтня 2000р. / Харк. держ. аграр. ун-т. – Харків, 2000. - С. 104-105
7.
Славкова О.П. Удосконалення системи розрахунків за побудовані об'єкти соціальної інфраструктури села // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у III тисячолітті. Зб. наукових праць. – Рівне: “Тетіс”. – 2000. - С. 703-706
8.
Славкова О.П. Фінансування капітальних вкладень в соціальну інфраструктуру АПК // Вісник Сумського державного аграрного університету, Серія: Фінанси і кредит, 1999. - №1(6). - С. 29-32
9.
Славкова О.П. Фінансування оздоровчого комплексу в аграрній сфері // Вісник Сумського державного аграрного університету, Серія: Фінанси і кредит, 2000. - №1(8). - С. 49-52
10.
Славкова О.П. Соціальна інфраструктра: Мікроекономічний аспект// Вісник Сумського державного аграрного університету, Серія: Фінанси і кредит, 2000. - №2(9). - С. 203-206
АНОТАЦІЯ
Славкова О.П. Особливості розвитку соціальної інфраструктури села в умовах реформування сільськогосподарських підприємств (на матеріалах Сумської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2001.
В дисертаційній роботі уточнено суть економічної категорії “соціальна інфраструктура села” та її класифікацію. Вивчено стан та проведено аналіз сучасного сільськогосподарського виробництва, соціальної інфраструктри, демографічного стану та поселенської мережі сільських регіонів Сумської області. Проаналізовано стан реформування сільськогосподарських підприємств та об’єктів соціальної інфраструктри. Встановлено позитивний вплив рівня розвитку соціальної інфраструктури села на основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема рівень рентабельності та продуктивність праці. Розроблений організаційно-економічний механізм функціонування та розвитку об’єктів соціальної інфраструктри в постреформаційний період.
Ключові слова: соціальна інфраструктура села, реформування, власность.
АНОТАЦИЯ
Славкова Е.П. Особенности развития социальной инфраструктуры села в условиях реформирования сельскохозяйственных предприятий (на материалах Сумской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – Экономика сельского хозяйства и АПК. – Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2001.
Диссертация посвящена разработке организационно-экономического механизма развития социальной инфраструктуры села.
В работе на основе исследования дано уточнённое понятие экономической категории “социальная инфраструктура села”, предложена классификация в зависимости от характера наданных благ объектами социальной инфраструктуры, а также особенности её развития в условиях рыночной экономики. Автором предложено определять социальную инфраструктуру села как совокупность объектов, которые обеспечивают удовлетворение потребностей сельского населения путём предоставления благ и влияют на сельскохозяйственное производство через основную продуктивную силу – людей на определённой территории. Под характером наданных благ мы подразумеваем, желательность и возможность исключения из потребления блага, что зависит от вида блага, а именно: частные блага; блага, которые предоставляют природные монополии; общественно-социальные блага; природные блага.
Проведено анализ развития сельскохозяйственного производства, демографической ситуации, поселенческой сети и основных отраслей социальной инфраструктуры села.
Определен уровень развития социальной инфраструктуры села исследуемого региона, а также его влияние на такие показатели сельскохозяйственного производства как уровень рентабельности и производство валовой продукции на одного среднегодового работника. Построены детерминированные модели, характеризующие степень влияния уровня развития социальной инфраструктуры на основные показатели хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий в современных условиях. В результате проведенных исследований нами выявлена корреляционная зависимость между уровнем развития социальной инфраструктуры и показателями эффективности сельскохозяйственного производства. Это дало возможность выделить три группы районов за уровнем развития социальной инфраструктуры. Дальнейшие исследования доказали, что лучше всего работают сельскохозяйственные предприятия, которые вошли в группу с высоким уровнем развития социальной инфраструктуры. По этой группе наблюдается самый высокий уровень потребления платных услуг на душу населения.
Проанализировано состояние реформирования сельского хозяйства и социальной инфраструктуры, сельских регионов Сумской области. Автором на основании опроса реформированных сельскохозяйственных предприятий, относительно содержания объектов социальной инфраструктуры выделено три группы объектов в зависимости от их общественно-социальной значимости и приносимого дохода.
Определены основные пути привлечения инвестиций в развитие объектов социальной инфраструктуры, а именно: формирование контингента потенциальных застройщиков путем предоставления им всесторонней помощи, не только за счет государства, но и со стороны сельскохозяйственного предприятия, сельских и местных органов власти; создание новых формирований строительного направления, таких как кооперативы, общества с ограниченной ответственностью; льготное кредитование индивидуальных застройщиков; создание ипотечных банков; при строительстве объектов социальной инфраструктуры необходимо обязательно проводить тендерные торги между подрядными организациями и при заключении контрактов использовать твердую цену; в случаях, если сельскохозяйственное предприятие ведет строительство объектов социальной инфраструктуры за собственные средства, возмещение за построенные объекты необходимо проводить средством, или казначейскими векселями под гарантии государства.
Исследование организационно-экономического механизма развития социальной инфраструктуры села в постреформационный период, позволило разработать модели финансового обеспечения объектов социальной инфраструктуры в зависимости от формы собственности. Модель самофинансирования (на основе частной формы собственности); модель совместного финансирования (на основе коллективной формы собственности и договора о совместном финансировании); модель государственного финансирования (на основе государственной формы собственности). Автором предложено использовать договор совместного финансирования объектов социальной инфраструктуры села, где обозначены права и обязанности сторон относительно их содержания.
Предложена и обоснована концептуальная модель регионального фонда развития социальной инфраструктуры села, основной задачей которого является развитие, и сохранение ныне существующих объектов социальной инфраструктуры села. Рассмотрены как традиционные, так и нетрадиционные источники финансирования фонда, его организационная структура.
Разработаны предложения по совершенствованию организационно-экономического механизма функционирования и развития социальной инфраструктуры села.
Ключевые слова: инфраструктура, социальная инфраструктура села, реформирование, собственность.
SUMMARY
Slavkova O. P. Countryside social infrastructure development features under conditions of agricultural enterprises reforming (on materials of the Sumy region). - Manuscript.
Thesis for the scientific degree of candidate of economic speciality 08.07.02 – Economics of Agriculture and AIC. - Kharkiv State Agrarian University named after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, 2001.
The essence of economic category “countryside infrastructure” and its classification have been specified in the thesis. The state of modern agricultural production, social infrastructure, demography and also countryside settlement-net in the Sumy region have been investigated and analysed.
The state of agricultural enterprises and also social infrastructure objects reforming has been analysed. The positive influence of countryside social infrastructure development level upon the basic indices of agricultural enterprises and particularly on profitability level and labour productivity level has been determined.
Organisation - economic mechanism of social infrastructure objects’ functioning and development in post-reforming period has been elaborated.
Key word: infrastructure, countryside social infrastructure, reforming, property.
Підписано до друку з готових диапозитивів 22.11.2001. Формат 60X90/16
Папір офсетний. Друк офсетний. Авт. арк. 0,9 Обл.-вид. Арк. 1,0
Тираж 100 прим.
Сумська обласна друкарня
40030, Суми, вул. Кооперативна, 23. Тел. 22-21-42
