НАЦІОНАЛЬНА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ШУВАНОВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 615.1: 621.039: 002

Науково-методичні основи інформаційного забезпечення прийняття рішень у фармації

15.00.01 — Технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу у фармації Національної фармацевтичної академії України Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор МНУШКО ЗОЯ МИКОЛАЇВНА Національна фармацевтична академія України завідуюча кафедри менеджменту та маркетингу у фармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор ТОЛОЧКО ВАЛЕНТИН МИХАЙЛОВИЧ Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, завідувач кафедри управління та економіки фармації. доктор фармацевтичних наук, професор КАБАЧНА АЛЛА ВАСИЛІВНА Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині

Провідна організація: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра організації та економіки фармації

Захист відбудеться “ 25 ” січня 2002 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національній фармацевтичній академії України за адресою:

61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної фармацевтичної академії України (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розіслано “ 20 ” грудня 2001 року

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради Гриценко І. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Спеціалістам, які працюють у галузі виробництва та реалізації лікарських засобів, потрібна оперативна, об'єктивна та достовірна інформація щодо стану фармацевтичного ринку. Ця інформація має значний обсяг і динамічність. Її зміни стосуються всіх сфер діяльності: нормативної, наукової та комерційної. Виходячи з цього, створення маркетингових інформаційних систем для підтримки прийняття рішень у фармації є актуальним. Цінність таких систем полягає у тому, що вони узагальнюють зведення та досвід у певній галузі знань, дозволяють накопичувати, зберігати та постійно поновлювати інформацію.

У напрямку фармацевтичної інформації та створення інформаційно-пошукових систем в Україні проводилися наукові дослідження Б. Л. Парновським, Л. Г. Москаленко, З. М. Мнушко, А. С. Немченко, Т. В. Вельцман та іншими. Проте до цього часу практично відсутнє науково-методичне обґрунтування інформаційного забезпечення фахівців, які працюють у галузі виробництва та реалізації лікарських засобів за нових економічних умов, при децентралізації управління, розвитку комп`ютеризації і телекомунікаційних мереж.

До недоліків існуючих інформаційних систем, які знайшли використання у фармацевтичній галузі, можна віднести те, що вони не завжди реалізують весь обсяг необхідних користувачу запитів, адаптовані до умов певної країни, містять обмежену кількість інформації, не здатні до проведення аналізу. Важливою проблемою є сумісність інформації у різних системах та автоматизація її обміну. Усе вищевикладене сприяло вибору теми дисертаційної роботи, визначило її мету і завдання, структуру та логіку, зумовило необхідність та актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національної фармацевтичної академії України (номер державної реєстрації 0198 У 007007) і проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних підходів до створення інформаційного забезпечення прийняття рішень у процесі виробництва та реалізації лікарських засобів на основі вивчення інформаційних потреб фахівців.

Для здійснення поставленої мети були визначені такі завдання:

·

· визначення перспективних напрямків інформаційно-технічного забезпечення фармацевтичної галузі;

· визначення потреб в інформації фахівців, які працюють у галузі виробництва ліків та лікарського забезпечення населення;

· оцінка рівня забезпеченості комп'ютерами та оргтехнікою фармацевтичних підприємств та визначення потреб фахівців у відповідних програмах;

· розробка методики впорядкування інформаційного потоку щодо властивостей лікарських засобів, що надходить до фахівців, створення універсальної системи, здатної задовольнити інформаційні потреби фахівців галузей виробництва та реалізації лікарських засобів;

· визначення основних підходів до опрацювання комерційної інформації у фармації з використанням комп'ютерних технологій та створення інформаційної маркетингової системи з визначенням її ефективності;

· дослідження сучасного стану проблеми сумісності фармацевтичної інформації та обґрунтування методики вирішення проблеми інформаційного обміну у електронному вигляді;

· створення матриці експертної системи з питань доцільності виробництва в Україні фармацевтичних субстанцій;

· вивчення стану виробництва в Україні фармацевтичних субстанцій та формування інформаційної бази запатентованих наукових розробок, які є перспективними для вітчизняного фармацевтичного виробництва.

Об'єкти дослідження. Об'єктами дослідження були 42 виробничі підприємства, 60 аптечних закладів, 70 оптових фармацевтичних фірм, 37 інформаційно-довідкових та інформаційних маркетингових систем щодо лікарських засобів, 1575 анкет (провізорів та лікарів), 104 патенти на біологічно активні речовини, 19 сайтів з медицини та фармації у мережі Internet.

Предмет дослідження. Предметом дослідження була структура інформації, яка використовується у процесі виробництва та реалізації лікарських засобів; потреби фахівців у спеціальній фармацевтичній інформації; процеси впровадження сучасних інформаційних технологій у фармацевтичній галузі; стан забезпеченості фармацевтичних організацій сучасними технічними засобами для опрацювання інформації; проблеми обміну фармацевтичною інформацією, яка представлена у електронному вигляді; стан та перспективи виробництва фармацевтичних субстанцій в Україні.

Методи дослідження. Для визначення потреб у інформації та оцінки рівня забезпеченості фармацевтичних підприємств комп`ютерами та оргтехнікою використані методи анкетування та інтерв'ювання. Для розробки методики впорядкування інформаційного потоку та визначення основних підходів до опрацювання комерційної інформації у фармації використано методи системного аналізу, лінійного програмування та моделювання. При розрахунку ефективності маркетингової інформаційної системи було використано метод хронометражу. Метод експертних оцінок було застосовано під час створення експертної системи.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі вивчення інформаційних потреб фахівців, які працюють у галузі лікарського забезпечення населення, створено інформаційно-пошукову систему “ФармІнфо” для вирішення завдання упорядкування потоку інформації, що надходить до фахівців та полегшення надання інформаційних послуг споживачам.

Обґрунтовано основні принципи опрацювання та використання комерційної інформації у фармації. Створено інформаційну маркетингову систему “АДП-II”, яка призначена для акумулювання, зберігання та аналізу великих масивів комерційної фармацевтичної інформації.

Враховуючи актуальність проблеми несумісності фармацевтичної інформації при безпаперовому обміні, вперше запропоновано професійно-технічне рішення для її подолання. Створено програму-конвертор та ряд проміжних термінологічних стандартів для здійснення імпорту даних у систему. Визначено ефективність використання інформаційної маркетингової системи про лікарські засоби.

Вперше створено експертну систему “Субстанції лікарських засобів” для підтримки прийняття рішень при розв'язанні питання доцільності виробництва субстанцій в Україні.

Проаналізовано проблеми сфер регулювання виробництва, експорту та імпорту фармацевтичних субстанцій в Україні та ситуацію з патентуванням фармакологічно-активних речовин та виділено перспективні напрямки їх пошуку.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень є основою для раціонального використання лікарських засобів, координації асортиментно-цінової політики фармацевтичних ринкових структур з урахуванням ситуації на ринку лікарських засобів, оптимізації асортименту підприємств-виробників фармацевтичних субстанцій.

За підсумками досліджень розроблені та впроваджені у діяльність органів управління охорони здоров'я, роботу фармацевтичних підприємств, оптово-роздрібних фірм, представництв закордонних фармацевтичних фірм в Україні, у навчальний процес фармацевтичних вузів та факультетів такі матеріали:

·

· Методичні рекомендації з питань опрацювання комерційної інформації у фармації, затверджені ПК “Фармація” МОЗ та АМН України 15.03.2000 р. (протокол № 7), використовуються у роботі фармацевтичних підприємств (акти впровадження від 27.09.2000 р. та 26.10.2000 р.), оптово-роздрібних фармацевтичних фірм (акти впровадження від 10.05.2000 р., 14.07.2000, та 15.09.2000 р.), представництв іноземних фармацевтичних фірм в Україні (акти впровадження від 20.08. 2000 р. та від 10.10.2000 р.), впроваджені у навчальний процес та у науково-дослідну роботу фармацевтичних ВНЗів України (акти впровадження від 25.05.2000, 8.06.2000, 1.09.2000 р.).

· Експертна система “Субстанції лікарських засобів” використовується у роботі фармацевтичних підприємств (акти впровадження від 1.08.2000, 12.08.2000 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто:

·

· проведено дослідження забезпеченості комп'ютерами та оргтехнікою фармацевтичних підприємств та аптечних закладів;

· визначено інформаційні потреби фахівців, які працюють у галузі виробництва та реалізації ліків;

· розроблено рекомендації щодо методів опрацювання комерційної інформації у фармації.

У наукових працях, опублікованих у співавторстві з Кєшишевим Ю. Ю., Долганенко Д. М., Костів С. М., Дроговоз С. М., Закотєй М. В., Чмихало Н. В., Нікушиним Е. А., дисертантом розроблено та обґрунтовано структуру та склад інформаційно-пошукової системи “ФармІнфо” та розроблено рекомендації щодо її використання різними категоріями споживачів; створено концептуальну модель інформаційної маркетингової системи “Архіви Доктора Прайса II”; опрацьовано структуру, матрицю, підготовлено інформаційну базу та апробовано експертну систему “Субстанції лікарських засобів”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені і обговорені на науково-практичній конференції, присвяченій 75-й річниці Української фармацевтичної академії (Харків, 1996), на III Російському національному конгресі “Человек и лекарство” (Москва, 1996), на IV Російському національному конгресі “Человек и лекарство” (Москва, 1997), на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фармацевтичного маркетингу” (Харків, 1999), на V Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 1999).

Публікації. За темою роботи опубліковано 17 робіт. З них 9 статей, в тому числі — 8 у наукових фахових виданнях, 2 методичні рекомендації, 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків, викладена на 143 сторінках машинопису. Робота проілюстрована 21 рисунком, 23 таблицями. Список літератури містить 201 джерело, з них 24 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Використання систем прийняття рішень у галузі виробництва та реалізації лікарських засобів

Аналіз даних літератури показав, що з початку 90-х років у виданнях, які виходять у країнах СНД, значно збільшилася кількість публікацій щодо створення та використання інформаційних систем прийняття рішень у фармації та медицині. Цей період співпадає з розповсюдженням використання IBM-сумісних ЕОМ.

Системи, які були впроваджені у фармацевтичну практику за останні 5 років, можна умовно класифікувати на декілька груп: за наповненням, місцем використання, напрямком діяльності та категоріями споживачів.

За наповненням системи підрозділяються на бази даних лікарських засобів, які містять інформацію про широкий асортимент препаратів, вузькопрофільні системи, які призначені для використання фахівцями окремих спеціальностей, або містять інформацію про обмежене коло хімічних сполук, лікарських рослин, окремі групи лікарських препаратів. За місцем використання системи підрозділяються на ті, що функціонують в умовах аптеки та в умовах фармацевтичних підприємств, які здійснюють виробництво та оптову реалізацію ліків. Ці види діяльності пов'язані зі здійсненням складського обліку товарів та їх руху. Такі системи дозволяють відслідковувати торгові операції з постачальниками та покупцями товару, зберігати та обчислювати його цінові та кількісні характеристики. За напрямком діяльності — це фармакоекономічні системи, які містять окрім інформації про властивості лікарських засобів їх маркетингові характеристики, допомагають здійснювати фармакоекономічні дослідження та сприяють прийняттю рішень про призначення курсу лікування з огляду на його вартість. До цієї ж групи відносяться інформаційні маркетингові системи та системи, які сприяють оптимізації лікарняної допомоги в умовах страхової медицини. До спеціальних систем відносяться і експертні системи, які використовуються у фармації. Вони є прикладом застосування принципів штучного інтелекту. Актуальною є розробка та впровадження експертних систем з питань взаємодії лікарських засобів. Закордонний досвід свідчить про широке розповсюдження таких систем та їх вдале використання саме в аптеках.

Таким чином, незважаючи на велику кількість інформаційних систем, що знайшли використання у фармацевтичній галузі, є проблеми, які залишаються не вирішеними. По-перше, існуючі системи недостатньо повно відповідають сучасним запитам фахівців у наданні оперативної та достовірної інформації. По-друге, недостатньо використовуються у фармації можливості експертних систем, які сприяють обґрунтованому прийняттю рішень на різних рівнях управління. Саме тому вивчення інформаційних потреб фахівців фармацевтичної галузі та створення на основі цих даних інформаційно-маркетингових та експертних систем є актуальним.

Визначення інформаційних потреб працівників

фармацевтичної галузі

Розвиток фармацевтичного ринку країн СНД у останні 5 років супроводжувався формуванням та розвиненням інформаційного обміну, створенням систем підтримки прийняття рішень у фармації. Це стало можливим завдяки збільшенню доступності та зручності у використанні оргтехніки.

Як відомо з даних літератури, а також із закордонного досвіду, оптимальною для забезпечення фахівців сучасною, повною й оперативною інформацією про ліки є автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС). Наші дослідження інформаційних потреб фахівців були націлені на визначення тематики та обсягу інформації, що повинна міститися у АІПС. Вони проводилися у декілька етапів з 1996 до 2000 року, що зумовлено швидкими соціально-економічними змінами фармацевтичної галузі.

Перший етап дослідження було проведено у січні 1996 року на основі опитування 200 провізорів, 180 лікарів та 215 споживачів. Результати дослідження дозволили розробити методичні підходи до створення АІПС “ФармІнфо”, необхідної для забезпечення фармацевтичною інформацією фахівців та споживачів у центрі інформації про ліки “Лікінформ”, одним з напрямків діяльності якого було створення телефонної довідкової служби.

Поглиблене вивчення інформаційних потреб фахівців проведено на основі анкет від 585 респондентів, 210 з яких складали працівники фармації, 269 — лікарі, 106 — інші (студенти, науковці, викладачі та ін.). Працівники фармацевтичної галузі були представлені співробітниками виробничих підприємств (27 чол.), аптек (96 чол.), співробітниками оптових фірм (74 чол.) та представництв закордонних фармацевтичних фірм (13 чол.). Отримана кількість анкет є репрезентативною.

Встановлено, що серед провізорів і фармацевтів найбільшим попитом користуються такі види інформації, як маркетингова, законодавча та інформація про нові препарати, зареєстровані в Україні. Аналіз інформаційних потреб лікарів показав значну зацікавленість у оглядовій інформації, новинах науки та властивостях нових лікарських препаратів.

Результати дослідження свідчать, що інформація про ціни та пропозиції, яка надрукована у періодичних виданнях, може застосовуватися не тільки для пошуку та закупівлі необхідного товару, а й для позиціонування лікарських препаратів на ринку. Крім того, 52,7% працівників оптових фірм використовують таку інформацію для аналізу цінової політики своїх конкурентів (табл. 1).

Нами також проведено аналіз забезпеченості підприємств фармацевтичної галузі комп'ютерною технікою та сучасними засобами зв'язку з метою оцінки рівня потреб у спеціалізованих програмних продуктах. Використано метод анкетного опитування 405 респондентів. Встановлено, що найнижчий рівень комп'ютеризації у аптек, найвищий — у оптових фармацевтичних фірм. Усі опитані працівники аптек відчувають необхідність у роботі з інформаційно-довідковими системами з фармації та фармакології. Визначено основні задачі, для виконання яких використовують комп'ютер на фармацевтичних підприємствах. Це діловодство, складський та бухгалтерський облік, користування спеціалізованими інформаційними системами.

Таблиця 1.

Типи використання комерційної інформації фахівцями*

Розділи інформації Працівники аптек Працівники оптових фірм

Мета використання комерційної інформації Абсолютне значення % позитивних відповідей Абсолютне значення % позитивних відповідей

1. Одержання інформації про ціни препаратів 51 53,1 45 60,8

2. Одержання інформації про наявність препаратів 55 57,3 46 62,2

3. Аналіз цінової політики конкурентів 20 20,8 39 52,7

4. Інше 3 3,1 9 12,2

* Умови анкетування дозволяли вибирати декілька варіантів відповіді

Таким чином, науково-практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні напрямків створення сучасних інформаційних систем, які повинні полегшити фахівцям доступ, зберігання та користування фармацевтичною інформацією, а також у визначенні пріоритетів для інформаційного наповнення спеціалізованих програмних продуктів. У цілому рівень комп'ютеризації галузі достатній для впровадження фахових інформаційно-довідкових та інформаційно-маркетингових систем.

Створення інформаційних управлінських систем для підтримки прийняття рішень у фармації

Для впорядкування потоку інформації, що надходить до фахівців, нами було розроблено АІПС “ФармІнфо”, яка використовується у роботі інформаційного центру “Лікінформ”.

Інформацію розміщено у семи довідниках: форм випуску, реєстрацій, фармакотерапевтичних груп, фірм та джерел інформації, а також у деяких переліках (типи упаковок, умови зберігання, типи форм випуску, країни-виробники та міста). Запропонована структура бази даних зображена на рис. 1.

Зібрана нами база даних системи “ФармІнфо” містить інформацію про 1799 діючих речовин, 7724 препарата, 14963 форми випуску. Фармакотерапевтична класифікація складається з 1139 підгруп. Фірми-виробники представлені 698 одиницями, а у бібліографічному переліку містяться посилання на 123 джерела інформації.

Основна інформація

Рис. 1. Схема структури бази даних АІПС “ФармІнфо”

Довідник фармакотерапевтичних груп складено за класифікацією довідника “Vidal”. Інформація про діючу речовину використана з анотації до препарату. Інформація про лікарський препарат складається з таких параметрів: назва препарату, діюча речовина, належність до списку життєво важливих препаратів, джерела інформації, в яких утримуються відомості про препарат, фірми-виробники, фірми-продавці, форми випуску.

Інформація про форми випуску подана у розділах: тип форми випуску; фармакотерапевтична група; фірма-виробник; доза; термін придатності; склад; фармакокінетика; фармакодинаміка; показання до застосування; протипоказання; побічні ефекти; взаємодія з іншими препаратами та з їжею; спеціальне призначення; схема введення.

Нами опрацьовані можливості системи, зокрема, можливість постійного поновлення інформації, отримання її у вигляді узагальнених звітів шляхом комбінації критеріїв запитів.

Система має зручний конструктор запитів, який дозволяє формувати запити та проводити розширений пошук інформації. За результатами пошуку формуються звіти, які надаються користувачу у зручній формі. Завдяки цій функції система здатна повністю задовольнити інформаційні потреби фахівців, які працюють у галузі виробництва та реалізації лікарських засобів. Змодельований основний перелік запитів, які може реалізувати система.

Найбільш підвладна змінам комерційна інформація, у зв'язку з чим її зберігання та обробка мають першочергове значення. Можливість оперативного здобуття подібної інформації допомагає приймати рішення про закупівлю препарату, формувати ціни на продукцію, а також може впливати разом з іншими факторами на прийняття рішень щодо виробництва препарату.

На наступному етапі нами створена інформаційна маркетингова система “Архіви Доктора Прайса II”, яка дозволила поліпшити якість обробки інформації, забезпечити об'єктивність, оперативність, обґрунтованість управлінських рішень. Система призначена для маркетингових служб фармацевтичних підприємств різного напрямку діяльності, аптек та для студентів фармацевтичних навчальних закладів.

Система “Архіви Доктора Прайса II” здатна накопичувати, обробляти, зберігати та аналізувати комерційну інформацію про лікарські засоби, парафармацевтичні товари, вироби медичного призначення і т. д. Система являє собою засіб для опрацювання цінової інформації на фармацевтичну продукцію.

Система “Архіви Доктора Прайса II” має усі переваги, притаманні електронним базам даних у порівнянні з друкованими аналогами: актуальність (оперативність поповнення); релевантність (відповідність інформації поставленій меті); повнота відображення інформації; низька собівартість виробництва та поновлення; високий рівень інтеграції з іншими джерелами та засобами отримання інформації.

Для поновлення даних у системі проводиться постійне збирання інформації у вигляді прайс-листів фармацевтичних фірм. Таким чином здійснюється процес постійного нагляду за ринком цін та пропозицій на фармацевтичну продукцію.

Розділ бази даних системи, присвячений лікарським препаратам, містить інформацію про 1869 діючих речовин, 8480 торгових назв препаратів, 26272 форм випуску. Фармакотерапевтична класифікація АТС, яка покладена в основу системи, складається з 1147 підгруп. Окремий розділ бази даних містить інформацію про вироби медичного призначення, обладнання для аптек та лабораторій, хімреактиви, лабораторний посуд та ін., складається з 1356 назв та 13606 форм випуску. У кожному архіві, який формується щотижня, міститься близько 20000 пропозицій, в яких представлено більше 3000 найменувань продукції та більше 7000 форм випуску.

Система дозволяє проводити розширений пошук інформації, порівняння позицій окремих препаратів та форм випуску, а також дає можливість аналізу інформації з використанням усіх даних, безвідносно до дати їх отримання. Усе це дозволяє одержувати динамічну картину стану фармацевтичного ринку за досліджуваний період.

Проаналізовано проблему несумісності фармацевтичної інформації при її швидкому (безпаперовому) обміні та закордонний досвід вирішення подібної проблеми.

Для того щоб зробити можливим швидкий обмін фармацевтичною інформацією, яка представлена у електронному вигляді, необхідно створити єдиний інформаційний простір. Під цим мається на увазі розробка єдиних критеріїв у представленні фармацевтичної інформації, а саме: перелік фармакотерапевтичних груп, перелік форм випуску, типів упаковок, нозологічна класифікація.

Закордонний досвід свідчить про ефективність такого підходу. В Україні робота у цьому напрямку на державному рівні не проводиться. Відсутність вітчизняних стандартів у галузі лінгвістичного забезпечення інформаційних систем у фармації неминуче спровокує використання перекладених закордонних стандартів з усіма негативними наслідками: введенням нових термінів, відсутністю алфавітного порядку слів та груп слів у класифікаціях, відсутністю смислу у скороченнях під час перекладу та ін.

Доки національні стандарти не створені, розробники інформаційних систем з лікарських засобів змушені за власним розумінням формувати кодифікатори, використовувати існуючі класифікації, які мають значні відмінності одна від одної. Це ускладнює обмін інформацією між такими системами. Єдиним виходом з даної ситуації є створення програм-конверторів та проміжних термінологічних стандартів для кожної з систем. Такі програми дозволяють здійснювати експорт-імпорт даних за основними термінологічними характеристиками та словниками.

Для імпорту інформації до інформаційної маркетингової системи “АДП II” було створено програму-конвертор. Мета створення конвертора — оптимізація роботи оператора, який заносить до системи комерційну інформацію, автоматизація процесу опрацювання інформації. За допомогою програми ті прайс-листи, які користувач одержує у електронному вигляді, можуть бути імпортовані у систему з мінімальними витратами часу для подальшого аналізу.

Нами обґрунтовано вимоги до вигляду інформації, яка буде імпортуватися: формат Excel, певний порядок розташування стовпців у таблиці. Після приведення інформації до вигляду, який співпадає з вимогами системи, проводиться попередній імпорт прайс-листа. На підставі хронометричних вимірювань встановлено, що використання “перекладача” дозволяє скоротити витрати часу на обробку комерційної інформації у 9 разів.

З використанням методів хронометражу та порівняння витрат визначено ефективність використання інформаційної маркетингової системи “АДП II”. Вона становить 7660,25 грн. на рік, що дозволяє зменшити витрати у 2,7 рази. Проте ефект від використання системи не вичерпується лише грошовою економією. Експериментально доведено, що використання системи дозволяє поліпшити якість обробки інформації, забезпечити об'єктивність, оперативність, обґрунтованість управлінських рішень. Можливість оперативного одержання комерційної інформації допомагає прийняттю рішень про закупівлю препарату, формуванню ціни на продукцію, а також може впливати, у комплексі інших факторів, на прийняття різноманітних управлінських рішень.

Розробка експертної системи “субстанції лікарських засобів”

Удосконалення процесів прийняття маркетингових рішень на підприємстві останнім часом пов'язується з розробкою і впровадженням експертних систем (ЕС) як однієї з форм реалізації принципів штучного інтелекту у сфері маркетингу.

Нами створено експертну систему “Субстанції лікарських засобів”, призначену для підтримки прийняття рішень на фармацевтичних підприємствах при розв'язанні питання про доцільність виробництва окремих фармацевтичних субстанцій.

Розроблена система допомагає подолати обмеженість знань фахівців щодо стану виробництва фармацевтичних субстанцій та їх наявності на ринку, а також підтримати особу, яка приймає рішення щодо виробництва фармацевтичних субстанцій, конкретизуючи мету дослідження.

На першому етапі розробки системи було проведено ідентифікацію проблеми, сформовано перелік запитань, які відносяться до компетенції експертної системи:

1. Чи є потреба в даній субстанції на Україні?

2. Чи є необхідність у виробництві субстанції в Україні?

3. Чи є можливість виробництва субстанції певної фармакотера-певтичної групи на основі вітчизняних розробок?

4. Чи є потенційний споживач?

5. Чи є виробництво субстанцій економічно доцільним?

Аналіз даних про субстанції проводиться за шістьома параметрами: наявність вітчизняного виробника, наявність іноземного виробника, реєстрація в Україні, патентний захист в Україні, відношення до списку життєво важливих ліків, наявність споживача субстанцій.

Відповіді на ці питання відображені в базі знань у вигляді однозначної відповіді “так” чи “ні”.

З залученням досвідчених експертів у галузі виробництва лікарських засобів нами було сформульовано ряд суджень, які лягли в основу матриці експертної системи “Субстанції лікарських засобів”.

На основі суджень експертів розроблено матрицю експертної системи, в якій пояснюються варіанти рішень для кожної комбінації.

Проведено наповнення бази даних експертної системи “Субстанції лікарських засобів” інформацією про субстанції, зареєстровані в Україні, про вітчизняних та іноземних виробників субстанцій, про вітчизняних виробників лікарських препаратів, які є споживачами фармацевтичних субстанцій, про наявність патентного захисту, наукових розробок фармакологічно-активних речовин. База даних системи містить інформацію про 2350 вітчизняних препаратів та 6133 іноземних, 689 субстанцій, з яких 318 зареєстровані в Україні, 104 патенти на фармакологічно-активні сполуки.

Здійснено експертизу системи із залученням досвідчених фахівців у галузі фармацевтичного виробництва.

Проаналізовано ситуацію з патентуванням фармакологічно-активних сполук в Україні. Визначена кількість запатентованих фармакологічно-активних речовин, отриманих шляхом хімічного синтезу. Проведено аналіз основних категорій заявників, хімічної структури і фармакологічної активності сполук.

Таким чином, розроблена нами експертна система “Субстанції лікарських засобів” здатна не тільки допомогти фахівцям у прийнятті рішень про доцільність виробництва перспективних субстанцій, але й забезпечити їх ефективний пошук серед запатентованих фармакологічно-активних сполук.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Розроблено науково-методичні підходи до створення інформаційного забезпечення прийняття рішень у фармації на основі вивчення інформаційних потреб фахівців, які працюють у галузі виробництва та реалізації лікарських засобів.

2. Проаналізовано досвід використання інформаційних систем у фармації, проведено їх порівняльний аналіз та класифікацію. Обґрунтовано використання інформаційних маркетингових систем в умовах фармацевтичних підприємств, які здійснюють виробництво та оптову реалізацію лікарських засобів з урахуванням завдань підприємств.

3. Визначено перспективний напрямок інформаційно-технічного забезпечення фармацевтичної галузі — розробка систем, які містять інформацію про лікарські засоби для фахівців та систем, розрахованих на пацієнта.

4. Проведено поетапне визначення інформаційних потреб працівників галузі виробництва та реалізації лікарських засобів в різні періоди, у результаті чого встановлено зміни пріоритетів з плином часу, різницю у потребі окремих розділів фармацевтичної інформації залежно від місця роботи фармацевтичного працівника, його посади та спеціалізації.

5. З метою встановлення потреб у спеціалізованих програмах, розрахованих на фахівців, які працюють у галузі виробництва та реалізації ліків, визначено рівень забезпеченості комп'ютерами та оргтехнікою фармацевтичних організацій різного напрямку діяльності. Встановлено, що працівники аптек відчувають необхідність у використанні спеціалізованих інформаційно-пошукових систем, а рівень комп'ютеризації галузі у цілому достатній для їх широкого впровадження.

6. Створено та впроваджено у наукову та практичну діяльність інформаційно-пошукову систему “ФармІнфо” для вирішення завдання упорядкування потоку інформації, що надходить до фахівців галузі лікарського забезпечення. Сформульовано основні принципи користування, визначено коло користувачів інформації, сконцентрованої в системі.

7. Обґрунтовано основні принципи опрацювання та використання комерційної інформації у фармації та створено інформаційну маркетингову систему “АДП II”, яка призначена для акумулювання, зберігання та обробки значних масивів комерційної фармацевтичної інформації. У ході апробації та експлуатації системи доведено, що її використання дозволяє поліпшити якість обробки інформації, забезпечити об'єктивність, оперативність, обґрунтованість управлінських рішень. Визначено ефективність використання інформаційної маркетингової системи про лікарські засоби, яка становить 7660,25 грн. на рік. Інформаційну маркетингову систему “АДП II” впроваджено у діяльність фармацевтичних підприємств та навчальних закладів.

8. З урахуванням актуальності проблеми несумісності фармацевтичної інформації при її безпаперовому обміні запропоновано професійно-технічне рішення для її подолання при обміні інформацією у електронному вигляді. Розроблено програму-конвертор та ряд проміжних термінологічних стандартів для здійснення імпорту даних у систему.

9. Створено та впроваджено інформаційну базу даних та в цілому експертну систему “Субстанції лікарських засобів” для підтримки прийняття рішень при розв'язанні питання доцільності виробництва субстанцій в Україні.

10.Проаналізовано ситуацію у сфері регулювання виробництва, експорту та імпорту фармацевтичних субстанцій в Україні, досліджено асортимент зареєстрованих в Україні субстанцій, проведено їх аналіз за фармакотерапевтичними групами та країнами-виробниками. На підставі аналізу запатентованих в Україні фармакологічно-активних речовин визначено основні категорії заявників, хімічну структуру і фармакологічну активність синтезованих сполук. Виділено перспективні напрямки пошуку фармакологічно-активних речовин.

ТЕМА ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНА В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Дроговоз С. М., Шуванова О. В. Інформаційна служба — на допомогу лікарю і провізору // Вісник фармації.— № 1–2.— 1996.— С. 38, 42.

2. Шуванова Е. В. Аналитический обзор ассортимента витаминных препаратов в Украине // Провизор.— № 2.— 1998.— С. 44–45.

3. Шуванова Е. В., Костив С. Н. Принципы штрихового кодирования лекарственных средств // Провизор. — № 5.— 1998.— С. 19–21.

4. Шуванова Е. В. Информация — залог успеха// Провизор.— № .–20.—1998.— С. 30–31.

5. Шуванова Е. В., Кешишев Ю. Ю. Современные информационные технологии в предоставлении коммерческой информации в фармации // Провизор.— № 15–16.— 1999.— С. 63–64.

6. Чмыхало Н. В., Никушин Е. А., Шуванова Е. В. Рациональность использования компьютерной техники в аптечных учреждениях // Провизор.— № 8.— 1999.— С. 32–34.

7. Мнушко З. М., Шуванова О. В., Закотей М. В. Розробка експертної системи для прийняття управлінських рішень у галузі виробництва фармацевтичних субстанцій // Вісник фармації.— № 1. —2000.— С. 42–46.

8. Мнушко З. Н., Шуванова Е. В., Грекова И. А. Критерии врачебного выбора лекарственных средств // Провизор — № 8.— 2000.— С. 20–22.

9. Мнушко З. М., Шуванова О. В. Аналіз інформаційних потреб фахівців, які працюють у галузі лікарського забезпечення // Ліки України.—2000.— № 12.— С. 9–11.

10. Створення інформаційно-пошукової системи “ФармІнфо” та її використання різними категоріями фахівців. (методичні рекомендації)/. С. М. Дроговоз, О. В. Шуванова, Ю. Ю. Кєшишев, З. М. Мнушко — Х.: УкрФА, 1999.— 20 с.

11. Опрацювання комерційної інформації у фармації з використанням комп'ютерних технологій. (методичні рекомендації)/ З. М. Мнушко, О. В. Шуванова, Ю. Ю. Кєшишев, Д. М. Довганенко — Х.: УкрФА, 2000.— 24 с.

12. Черных В. П., Дрововоз С. М. Шуванова Е. В. Помощь врачу и больному в адекватном выборе лекарства // Тезисы докладов III Российского национального конгресса “Человек и лекарство”, 16–20 апреля 1996 года, Москва. — М.: РЦ “Фармединфо”, 1996.— С. 328.

13. Шуванова О. В. Особливості створення сучасної автоматизованої інформаційно-пошукової системи по лікарських засобах. Досягнення сучасної фармації — в медичну практику // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 75-й річниці Української фармацевтичної академії.— Харків: УкрФА, 1996.— С. 428.

14. Шуванова О. В. Форми надання фармакологічної інформації споживачам. Досягнення сучасної фармації — в медичну практику // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 75-й річниці Української фармацевтичної академії.— Харків: УкрФА, 1996.— С.429.

15. Шуванова Е. В. Современное состояние обеспечения ПЭВМ учреждений, работающих в сфере лекарственного обеспечения // Актуальні проблеми маркетингу.— Тези доповідей науково-практичної конференції.— Х.: Основа., 1999.— С.144–148.

16. Шуванова Е. В., Кешишев Ю. Ю., Долганенко Д. Н. Использование современных информационных технологий в предоставлении коммерческой информации в фармации // Матеріали V Національного з'їзду фармацевтів України. Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті.— Х.: Видавництво УкрФА, 1999.— С. .

17. Мнушко З. Н., Шуванова Е. В., Закотей М. В. Разработка системы поддержки принятия решений в фармацевтической промышленности // Матеріали V Національного з'їзду фармацевтів України. Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті.— Харків: Видавництво УкрФА, 1999.— С. 101.

Шуванова О. В. Науково-методичні основи інформаційного забезпечення прийняття рішень у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів.— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 — технологія ліків та організація фармацевтичної справи.— Національна фармацевтична академія України.

Дисертацію присвячено питанням вивчення та впровадження досвіду розробки інформаційного забезпечення прийняття рішень у фармації, розробці методичних підходів до опрацювання комерційної інформації у фармації. На основі дослідження інформаційних потреб фахівців системи лікарського забезпечення населення розроблена автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС) “ФармІнфо”, яка призначена для забезпечення фармацевтичною інформацією широкого кола фахівців. Створено інформаційну маркетингову систему “Архіви Доктора Прайса II”, яка надає широкі можливості у накопиченні та аналізі комерційної інформації у фармації. Проведено аналіз її ефективності. Розроблено експертну систему “Субстанції лікарських засобів” для обґрунтування прийняття рішень про доцільність виробництва субстанцій в Україні.

Ключові слова: лікарські засоби, субстанції, інформаційне забезпечення, прийняття рішень, автоматизована інформаційно-пошукова система, інформаційна маркетингова система, експертна система, фармацевтичний ринок.

Шуванова Е. В. Научно-методические основы информационного обеспечения принятия решений в области производства и реализации лекарственных средств.— Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01— технология лекарств и организация фармацевтического дела.— Национальная фармацевтическая академия Украины.

Диссертация посвящена вопросам изучения и внедрения опыта разработки информационного обеспечения принятия решений в фармации, разработке методических подходов к обработке коммерческой информации на основании изучения информационных потребностей специалистов, работающих в сфере лекарственного обеспечения.

Изучен опыт применения информационных систем в фармации, проведен их анализ и классификация. Определены информационные потребности и потребности в специальном программном обеспечении специалистов, работающих в фармацевтическом секторе экономики; оценен уровень обеспеченности компьютерами и оргтехникой фармацевтических предприятий, разработаны методические подходы к удовлетворению информационных потребностей специалистов с использованием современных информационных технологий.

Разработана АИПС “ФармИнфо”, необходимая для обеспечения фармацевтической информацией специалистов и потребителей.

Создана информационная маркетинговая система “Архивы Доктора Прайса II”, способная накапливать, обрабатывать, сохранять и анализировать коммерческую информацию о лекарственных средствах, парафармацевтических товарах, изделиях медицинского назначения, проводить расширенный поиск информации, сравнение позиций отдельных препаратов и форм их выпуска, сравнение ассортиментно-ценовой политики отдельных предприятий. Система обеспечивает также анализ информации с использованием всех данных, независимо от даты их получения.

Проанализирована проблема несовместимости электронной информации и реализовано профессионально-техническое решение для ее преодоления.

Создана экспертная система, предназначенная для решения вопросов целесообразности производства субстанций. Проанализированы патенты на фармакологически активные соединения в Украине. Проведен анализ основных категорий заявителей, химической структуры и фармакологической активности соединений.

Результаты диссертационной работы внедрены на различных уровнях управления в виде разработанных методических рекомендаций и информационного письма.

Ключевые слова: лекарственные средства, субстанции, информационное обеспечение, принятие решений, автоматизированная информационно-поисковая система, информационная маркетинговая система, экспертная система, фармацевтический рынок.

O.V. Shuvanova. The scientific methodical principles of the information providing with the resolution adoption in branch of production and realization of drugs. – Manuscript

The thesis for receipt of the candidates degree of pharmaceutical sciences with the speciality 15.00.01 – Drug technology and organization of pharmacy – National Pharmaceutical Academy of Ukraine.

The thesis is devoted to the questions of learning and introduction of the methods of the information providing with the resolution adoption in pharmacy, working out of the methodical approaches to processing of commercial information in pharmacy. On the basis of the investigation of the information needs of specialists of drug providing among population the computer-aided information-searching system (AISS) “FarmInfo” was developed, and it was meant for provision of broad sections of specialists with pharmaceutical information. Information marketing system “Dr. Price's Archives – II” was developed and this system provides with ample opportunities of accumulation and analysis of commercial information in pharmacy. The analysis of its effectiveness was made. The expert system “Drugs Substances” was created for substantiation of coming to the decisions about the expediency of substances production in Ukraine.

Key words: Drugs, Substances, Information providing, Coming to a decision, Computer-aided information-searching system, Information marketing system, Expert system, Pharmaceutical market