Міністерство охорони здоровўя України

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

Шинкар Ольга Володимирівна

УДК 613.646

ІНТЕГРАЛЬНА ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ ТА СТАН ЗДОРОВўЯ

РОБОЧИХ СОЛЯНИХ ШАХТ

14.02.01 – гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Солдак Ігор Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри гігієни.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Тарапата Микола Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри фізіології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Харковенко Ніна Михайлівна, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м.Донецьк, завідуюча відділом соціально-гігієнічних досліджень.

Провідна установа: Інститут медицини праці, відділ епідеміологічних досліджень здоров'я, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться 27 червня 2001 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий 24.05.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.мед.н., професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з сучасних завдань гігієни праці є пошук методів кількісної оцінки впливу комплексу виробничих чинників на організм працюючих і прогнозу професійного ризику (Измеров Н.Ф. и др., 1998; Молодкина Н.Н., 1998; Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н., 1999). Підходи, що існують, як правило, враховують окремі виробничи чинники: тільки фізичні, або тільки хімічні, важкість, або нервову напруженість праці (Рублак К. и др., 1992; Чубаров И.В. и др., 1999; Солонин Ю.Г., 1999; Тарапата Н.И., Попов Б.Г., 1997). Іноді оцінюють комбінований вплив двох-трьох чинників (Красовский В.О. и др., 1997; Суворов Г.А. и др., 1997; Устьянцев С.Л., 1999; Румянцев Г.И. и др., 1996). Мало враховується питома вага кожного чинника у шкідливуму впливі на організм працюючих. Сучасні дослідження гігієністів праці (Кандрор И.С. и др., 1993; Солдак И.И. и др., 1997, 1998; Сорокин Г.А., 1998) показали, що уникнути вказаних недоліків можна за допомогою інтегральних показників.

До теперішнього часу гігієнічна оцінка умов праці в соляних шахтах проводилась епізодично і торкалась виключно досліджень соляного пилу, мікроклімату, виробничого шуму. Є поодинокі повідомлення про несприятливу дію цих виробничих чинників на організм робочих соляних шахт (Доценко С.М., 1963; Юматов Р.Ж., 1980). Але нема даних про вплив на працюючих комплексу виробничих чинників фізичного, хімічного походження, важкості та напруженості праці при використанні сучасної машинної технології видобутку солі. Не вирішене питання про інтегральну гігієнічну оцінку умов праці, які формуються цими виробничими чинниками, та прогнозу професійного ризику виникнення захворювань. Не проводилась оцінка медичного обслуговування робочих соляних шахт, не розроблялись заходи щодо поліпшення умов праці та медичного обслуговування.

У звўязку з цим актуальною є проблема інтегральної гігієнічної оцінки умов праці робочих соляних шахт при машинній технології видобутку солі, прогнозування професійного ризику виникнення захворювань, їх профілактики і реабілітації хворих.

Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок дослідження повўязаний з планом наукових досліджень Донецького державного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом НДР кафедри організації вищої освіти та управління охороною здоровўя ФПО “Социально-гигиеническая характеристика состояния здоровья населения, проживающего в районе размещения соляных шахт" ( № державної реєстрації 0195V009652). Автором проведено дослідження умов праці і стану здоровўя робочих соляних шахт та контрольних груп населення.

Мета дослідження – дати інтегральну гігієнічну оцінку умов праці і прогнозувати професійний ризик виникнення захворювань у робочих соляних шахт при машинній технології видобутку солі, оцінити стан їх здоровўя та обгрунтувати профілактичні та реабілітаційні заходи.

Задачі дослідження:

1. Дати оцінку гігієнічних показників умов праці та функціонального стану робочих соляних шахт.

2. Розробити методику інтегральної гігієнічної оцінки умов праці і прогнозування професійного ризику виникнення захворювань.

3. Дати інтегральну гігієнічну оцінку умов праці робочих соляних шахт і прогнозувати професійний ризик виникнення захворювань за допомогою інтегрального показника.

4. Оцінити захворюваність робочих соляних шахт та якість їх медичного обслуговування.

5. Обгрунтувати заходи профілактики несприятливого впливу виробничих чинників та реабілітації осіб з окремими захворюваннями органів дихання, травлення та серцево-судинної системи.

Обўєкт дослідження – трудова діяльність і стан здоров?я робочих соляних шахт в умовах впливу комплексу виробничих чинників.

Предмет дослідження – виробничі чинники, що формують гігієнічні умови праці, робочі основних професій (машиністи комбайну, самохідного вагону, конвейєра) соляних шахт, обліково-статистична медична документація.

Методи дослідження - гігієнічні для оцінки запиленості повітря робочої зони, шуму, вібрації, мікроклімату, освітленості; фізіологічні для оцінки важкості і напруженості праці і виробничого втомлення; медико-статистичні для оцінки накопиченої захворюваності; експертні для оцінки виробничих чинників і якості медичної допомоги; статистичні для обробки результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів.

Обгрунтовано наукове рішення інтегральної гігієнічної оцінки умов праці робочих соляних шахт, заснованій на принципі їєрархії властивостей якості.

Вперше проведена кількісна інтегральна гігієнічна оцінка умов праці робочих соляних шахт і прогнозування професійного ризику виникнення захворювань.

Встановлена ієрархія виробничих чинників соляних шахт за ступенем їх несприятливого впливу на організм робочих; визначено, що домінуючим чинником ризику виникнення окремих захворювань органів дихання, травлення і серцево-судинної системи є соляний пил, несприятлива дія якого на організм ускладнюється впливом комплексу інших виробничих чинників.

Визначено допустиму температуру повітря на постійних робочих місцях підземних виробок соляних шахт на основі взаємоповўязаних змін параметрів мікроклімату і важкості праці.

Практичне значення одержаних результатів.

Встановлено, що більшість виробничих чинників соляних шахт при машинній технології видобутку солі не відповідають гігієнічним нормативам; праця характеризується як середньої важкості, нервово напружена та помірно втомлива.

Розроблено показник інтегральної гігієнічної оцінки умов праці ІWE, заснований на кваліметричному принципі ієрархії властивостей якості.

Встановлено, що умови праці в соляних шахтах при машинній технології видобутку солі відповідають І ступеню професійного ризику (показник ІWE дорівнює 62,3) і приводять до збільшення поширеності окремих захворювань органів дихання, травлення і серцево-судинної системи.

Розроблено програми профілактики несприятливого впливу на організм робочих комплексу виробничих чинників та реабілітації робочих соляних шахт з окремими захворюваннями органів дихання, травлення і артеріальної гіпертензії.

Розроблені санітарні норми ТСН 3.3.6-99 “Мікроклімат підземних виробок соляних шахт”. “

Методику интегральной гигиенической оценки условий труда” впроваджено в Харківському науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань (акт впровадження від 6.01.1999 р.), у Науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (акт впровадження від 11.09.2000 р.), в навчальному процесі на кафедрі гігієни у Донецькому державному медичному університеті (акт впровадження від 15.09.2001 р.), на кафедрі біофізики Національного Донецького університету (акт впровадження від 1.09.2001 р.). “Методику определения допустимой температуры воздуха в соляных шахтах” впроваджено в Харківському науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань (акт впровадження від 4.01.1999 р.). ТСН 3.3.6-99 “Мікроклімат підземних виробок соляних шахт” затверджено наказом № 209-0 Головного державного санітарного лікаря Донецької області від 15.12.1999 р. “Программы реабилитации рабочих соляных шахт при болезнях органов пищеварения и органов дыхания, гипертонической болезни” впроваджено в роботу Артемівської СЕС (акт впровадження від 25.05.1997р.).

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз та узагальнення даних літератури, здійснено понад 70% гігієнічних і понад 80% фізіологічних виробничих досліджень, здійснено аналіз та узагальнення результатів дослідження, проведено статистичну обробку отриманих даних. Проведено ранжування виробничих чинників, визначення ступеня внеску кожного чинника у шкідливий вплив на організм робочих, встановлені кількісні критеріальні межі гігієнічних умов праці. Встановлено припустимі значення температури повітря виробок соляних шахт у залежності від вологості, швидкості руху повітря та категорії важкості праці.

Дисертантом не були використані наукові результати та ідеї, що належать співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса” (Донецьк, 2000), на науково-практичних конференціях "Вопросы медицинской помощи городскому населению" (Донецьк, 1999), "Специализированная медицинская помощь городскому населению" (Донецьк, 1998), на науковій конференції молодих вчених “Актуальные проблемы медицины Донбасса” (Донецьк, 1996), на конференції, присвяченій 75-річчю засл. робітника вищої школи України проф. Завгороднєго Л.Г. (Донецьк, 1994), на симпозіумі “Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих” (Чернівці, 1996).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 4 статтях наукових журналів, з них одну – самостійно, 4 статтях збірників наукових праць, 4 тезах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків і додатків. Робота викладена на 163 сторінках, з них 18 таблиць на 23 стор., 2 рисунки на 2 стор., додатки на 8 стор. Бібліографія включає 182 джерела вітчизняної та іноземної літератури на 21 стор.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЯ

Дослідження проводились на шахтах по видобутку камўяної солі № 1, 3, 4, 7 виробничого обўєднання “Артемсіль”, що розташовані в м. Соледар Артемівського району Донецької області.

Безпосередньо у виробничих умовах гірничих виробок соляних шахт проводились виміри запиленості повітря робочої зони, виробничого шуму, загальної й локальної вібрації, температури повітря за сухим і зволоженим термометрами (з подальшим розрахуванням відносної вологості), швидкості його руху, освітленості. Всього проведено біля 2000 одиничних гігієнічних вимірів.

Гігієнічні дослідження проводили під час робочих процесів виїмки солі комбайном, доставки її самохідним вагоном і стрічковим конвейєром.

Оцінку мікроклімату проводили за оригінальними номограмами для визначення допустимих температур повітря в соляних шахтах (1998). Номограми було покладено в основу розроблених нами тимчасових санітарних норм “Мікроклімат підземних виробок соляних шахт” (1999), затверджених головним санітарним лікарем Донецької області.

У виробках на робочих місцях обстежували машиністів прохідницько-очисних комбайнів 10 КСА, машиністів підземних самохідних вагонів типу 5ВС-15М, машиністів стрічкових конвейєрів. Для оцінки важкості праці у робочих реєстрували частоту пульсу, хвилинний обўєм дихання (з подальшим розрахунком енерговитрат). Для оцінки нервової напруженості були вибрані показники тривалості зосередженого спостереження (ТЗС), режим праці та відпочинку, змінність.

Втомливість праці оцінювали за коефіцієнтом втомлення Квт., який розраховували використовуючи показники м'язової сили, м'язової витривалості та латентного періоду зорово-моторної реакції (ЛП ЗМР) на простий подразник, а також за субўєктивним відчуттям втоми. Ці показники вимірювали до і після зміни в адміністративно-побутовому комбінаті.

Всього проведено біля 1700 одиничних вимірів показників функціонального стану робітників і хронометражних спостережень. Обстежено 43 практично здорових, адаптованих до відповідних умов праці робочих соляних шахт віком 25 - 40 років з підземним стажем роботи не менше 3 років.

При написані роботи додатково були використані “Карти хронометражних спостережень” відділів охорони і безпеки праці соляних шахт (25) та протоколи дослідження (42) відділу гігієни праці Артемівської міської санепідстанції.

Інтегральну гігієнічну оцінку умов праці проводили за розробленим нами показником ІWE.

Для аналізу захворюваності робочих соляних шахт та якості медичної допомоги вивчали облікову медичну документацію на 1646 робочих соляних шахт ВО "Артемсіль". Контрольну групу склали 3926 чоловік, що мешкають в м. Соледарі, працюють на промислових та сільськогосподарських підприємствах, виконують роботу машиністів, монтерів тощо і які не піддавались впливу комплексу несприятливих виробничих чинників, які є характерними для соляних шахт. Вік представників обох груп 20 - 59 років.

Був використаний метод аналізу трирічної накопиченої захворюваності. Проведено аналіз 8000 “Статистичних талонів для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів” за формою 025-2/о на робочих соляних шахт і осіб контрольної групи.

Якість медичної допомоги вивчали за методикою експертних оцінок.

Статистичний аналіз результатів проводився з використанням ліцензійного пакету статистичних програм “Stadia 6,0 for Windows 95” на компўютері ІВМ 486. В усіх серіях експерименту оцінювали середні значення та стандартні помилки вивчаємих ознак (M+m) за кожним отриманим варіаційним рядом, а також правільність їх розподілу (практично всі вивчені параметри мали нормальний розподіл), проводили кореляційний аналіз. Вірогідність відмінностей значень між дослідними величинами визначали за параметричними критеріями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Виробничий процес машинного видобутку солі містить в собі три основних робочих процеса: виїмку солі комбайном, доставку солі самохідним вагоном і доставку солі конвейєром. Кожен робочий процес складається з основних, допоміжних і підготовчо-заключних операцій.

Умови праці робочих соляних шахт формуються під впливом низки виробничих чинників. Це соляний пил, виробничий шум, загальна (транспортно-технологічна, транспортна) і локальна вібрація, відсутність природної і недостатня штучна освітленість, охолоджуючий мікроклімат, напруженість і важкість праці. Із сукупності виробничих чинників виділено шість, які найбільш вагомо впливають на організм працюючих. Це запиленість повітря, виробничий шум, недостатня штучна освітленість, напруженість праці, охолоджуючий мікроклімат, важкість праці.

Найбільший внесок в загальний шкідливий вплив на організм має соляний пил. Інші виробничі чинники можуть посилювати його шкідливий вплив.

Процеси виїмки кам'яної солі комбайном, транспортування її по гірських виробках до бункера скипового підўєму супроводжуються інтенсивним утворенням пилу, що містить 98...99% натрія хлориду. У таблиці 1 представлені концентрації соляного пилу у повітрі робочої зони при різних робочих процесах.

В цілому за виробничим процесом машинного видобутку солі концентрація пилу становить 81,0+6,92 мг·м-3, що більш ніж в 16 раз перевищує ГДК (р < 0,01).

У процесі трудової діяльності на організм робочих соляних шахт впливають технологічні шуми, що перевищують гігієнічні нормативи.

Різноманіття джерел шуму, поєднання механічних шумів і шумів електричних машин і устаткувань формує широкосмугові за спектром непостійні шуми. В цілому за виробничим процесом машинного видобутку солі еквівалентний рівень звуку складав 90,5+1,53 дБА, що перевищує (р<0,01) гранично допустимий рівень (80 дБА) на 10,5 дБА (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика гігієнічних показників умов праці при різних робочих процесах

Наймену-вання робочого процесу Показники, M + m

концентрація пилу, мгЧм-3 еквіва-лентний рівень звуку, дБА загальна вібрація, дБ локальна вібрація, дБ освітле-ність, лк темпе-ратура пові-тря, 0С відносна вологість повітря, % швидкість руху повітря, мЧхв.-1

Виїмка солі комбайном 154,0+10,21 91,4+1,53 98,6+2,43 104,3+5,34 44,0+1,41 16,4+0,31 56,6+1,55 0,33+0,029

Доставка солі вагоном 57,2+5,83 92,2+2,31 103,2+3,59 106,4+7,98 38,6+1,32 15,8+0,33 54,7+1,48 0,36+0,031

Доставка солі конвейєром 33,5+4,67 88,0+1,66 - - 34,4+1,34 14,9+0,41 57,6+1,62 0,36+0,032

В цілому за виробничим процесом 81,0+6,92 90,5+1,53 - - 39,0+1,16 15,7+0,34 57,2+1,41 0,35+0,025

При управлінні комбайном і самохідним вагоном зареєстрована локальна і загальна середньо- і низькочастотна вібрація, рівні якої були допустимими: транспортної (103,2+3,59 дБ), транспортно-технологічної (98,6+2,43 дБ) і локальної (106,4+7,98 дБ). Машиністи конвейєра практично не піддаються впливу вібрації.

Рівень штучної освітленості при виконанні всіх робочих процесів виявився недостатнім (див. табл.1) і в цілому за виробничим процесом становив 39,0+1,16 лк.

Мікрокліматичні умови характеризувалися відносною стабільністю температури повітря. В цілому за виробничим процесом машинного видобутку солі середня температура повітря складала 15,7+0,340С, відносна вологість - 57,2+1,41%, швидкість руху повітря - 0,35+0,025 мЧс-1.

За зазначеною відносною вологістю і швидкостю руху повітря допустимий рівень температури повинен дорівнювати 190С, тобто фактична температура повітря нижче гігієнічних норм на 3,3 0С. Наведені дані свідчать про те, що мікроклімат соляних шахт можна характеризувати як охолоджуючий.

Праця робочих соляних шахт при технології машинного видобутку солі в цілому механізована. Основні операції (управління та контроль роботи комбайна, самохідного вагона і конвейєра) займають від 51% до 76% робочого часу. Допоміжні операції, для яких є характерними переважно ручні і машинно-ручні операції, тривають від 12% до 35% робочого часу. Біля 10% робочого часу відводиться на підготовчо-заключні операції, які пов'язані, в основному, з оглядом і випробовуванням машин і механізмів.

За кардіореспіраторними показниками (табл. 2) праця машиністів комбайна, самохідного вагона та конвейєра відноситься до II категорії важкості.

Таблиця 2

Фізіологічна характеристика праці при виробничому процесі машинного видобутку солі

Наймену-вання робочого процесу Показники, M+m

частота пульсу, уд.Чхвил.-1 хвилин-ний обўєм дихання, л енерго-витрати, Вт трива-лість зосеред-женого спосте-режен-ня, % часу зміни латентний період ЗМР, с мўязова сила, Н мўязова витривалість,с почуття втоми, бал

Виїмка солі ком-байном 92,4+1,65 12,8+0,64 193+3,5 76 24,8+1,89 27,0+2,06 628+10,5 626+16,1 56,5+1,95 55,5+2,23 1,1+0,12

Доставка солі вагоном 98,0+1,69 17,6+0,82 204+3,5 72 25,2+2,19 27,3+2,35 593+10,1 580+13,0 49,4+1,98 47,2+2,67 1,3+0,11

Доставка солі кон-вейером 97,0+1,91 17,3+0,88 203,7+4,0 68 25,3+2,68 26,5+2,79 603+17,3 588+11,0 54,9+1,87 51,2+2,82 1,3+0,11

В цілому за вироб-ничим процесом 96,1+0,73 15,0+0,55 200,2+1,5 72 25,1+1,82 27,1+1,93 608+7,3 59,8+8,6 53,6+1,34 51,3+1,67 1,2+0,14

Примітка. В чисельнику - величина показника до зміни, в знаменнику - після зміни.

В таблиці 3 наведено показники, які характеризують напруженість праці при різних робочих процесах.

Таблиця 3

Характеристика напруженості праці при основних робочих процесах машинного видобутку солі

Найменування робочого процесу Тривалість зосередженого спостереження,% часу зміни Змінність Режим праці та відпочинку

Виїмка солі комбайном 76,0+2,56 трьохзмінна з ночною зміною відсутність обгрунтованого режиму праці, включаючи необхідні регламентовані перерви

Доставка солі вагоном 72,0+3,75 трьохзмінна з ночною зміною відсутність обгрунтованого режиму праці, включаючи необхідні регламентовані перерви

Доставка солі конвейєром 68,0+2,57 трьохзмінна з ночною зміною відсутність обгрунтованого режиму праці, включаючи необхідні регламентовані перерви

Наведений рівень тривалості зосередженого спостереження, трьохзмінний графік роботи, а також відсутність обгрунтованого режиму праці та відпочинку дозволяє характеризувати працю при основних робочих процесах як напружену (ІІІ категорії).

Коефіцієнт втомлення (Квт) складав для машиністів комбайна, самохідного вагона та конвейєра відповідно 0,117, 0,138 і 0,131 (див. табл.2), що характеризує працю цих робітників як помірно втомливу. Це підтверджується також суб'єктивними оцінками втомлення - почуттям втоми. Втому робітники оцінювали як "легку”.

Отримані гігієнічні і фізіологічні характеристики умов праці робочих соляних шахт дозволили встановити міру відхилення того або іншого виробничого чинника від гігієнічного нормативу, дати якісну оцінку впливу окремих чинників на організм працюючих. Однак такий підхід не дає можливості кількісно оцінити умови праці в цілому.

Для того, щоб виявити вплив комплексу виробничих чинників на організм працюючих з урахуванням питомої ваги кожного з них, нами розроблено показник інтегральної гігієнічної оцінки умов праці IWЕ. Цей показник враховує вплив фізичних, хімічних і психофізіологічних (важкість і напруженість праці) виробничих чинників і заснований на кваліметричному принципі ієрархії властивостей якості.

На основі експертних оцінок спеціалістів будували ранжований ряд з шести основних виробничих чинників за мірою їх несприятливого впливу на організм. Потім розраховували міру внеску кожного виробничого чинника в загальний вплив, визначали вагове значення (ваговий коефіцієнт) чинника за формулою (В.Г.Гмошинський):

n

Р = , (1)

2n-1

де Р - ваговий коефіцієнт виробничого чинника;

n - ранг даного чинника ( місце, зайняте в ранжованому ряду оцінок експертів).

За формулою (1) встановлено, що чинник запиленості повітря займає домінуюче місце, за ним послідовно йдуть шум, штучна освітленість, напруженість праці, мікроклімат і важкість праці.

Подальша процедура розрахунку вимагає визначення кількісних значень показника кожного виробничого чинника. Ці значення знаходять за формулою:

di - bi

Fi = Qi * , (2)

mi - bi

де Fi - значення показника i-го виробничого чинника (запиленості повітря, шуму, освітленості та ін.);

Qi – питома вага i-го виробничого чинника в загальний шкідливий вплив на організм;

di - фактична величина i-го виробничого чинника;

bi - базова (відповідна гігієнічним нормативам ) величина i-го виробничого чинника;

mi - величина максимального відхилення i-го виробничого чинника від нормативної.

Виробничі чинники мають різні одиниці (мгЧм-3, лк, 0С тощо) та діапазон вимірювань (від одиниць до сотен) і, отже, вони не можуть бути порівняні. Для того, щоб фізичну розмірність всіх виробничих чинників привести до єдиної

di - bi

безрозмірної шкали, нами і було введено вираження . Діапазон вимі-

mi - bi

рювань в отриманій шкалі знаходиться в інтервалі від 0 до 1.

Підсумовуючи значення шести виробничих чинників отримуємо показник інтегральної гігієнічної оцінки умов праці IWЕ, який має вигляд:

6

IWЕ= S Fi, (3 )

1

де IWЕ - показник інтегральної гігієнічної оцінки умов праці з діапазоном вимірювання від 0 до 100;

6

S - сума ранжованих виробничих чинників;

1

Fi - за (2).

Аналіз результатів власних досліджень і наукової літератури за комплексною оцінкою умов праці (Кандрор И.С. и др., 1993; Солдак И.И. и др., 1998; Сорокин Г.А., 1998) дозволив розробити єдину безрозмірну шкалу оцінки, критеріальні межі гігієнічних умов праці і прогнозування професійного ризику виникнення захворювань в диапазоні значень від 0 до 100.

Встановлено, якщо величина показника IWЕ дорівнює 100, гігієнічні умови праці відповідають нульовому (0) ступеню професійного ризику виникнення захворювань. При таких умовах виключений несприятливий вплив на працюючих комплексу виробничих чинників.

При величині показника IWЕ, яка дорівнює 60...99, гігієнічні умови праці відповідають першому (I) ступеню професійного ризику. Такі умови праці приводить до збільшення захворюваності (загальної і з тимчасовою втратою працездатності) та (або) появі ознак професійних захворювань.

Якщо величина показника IWЕ дорівнює 40...59, гігієнічні умови праці відповідають другому (II) ступеню професійного ризику. Такі умови праці приводять до значного зростання захворюваності (загальної і з тимчасовою втратою працездатності), появі виражених форм професійних захворювань.

Якщо величина показника IWЕ менше за 40, гігієнічні умови праці відповідають третьому (ІІІ) ступеню професійного ризику. Такі умови праці приводять до виникнення важких форм гострих професійних захворювань, інвалідизації працюючих.

Величина показника інтегральної гігієнічної оцінки умов праці IWЕ в соляних шахтах дорівнює 62,3. За розробленими нами критеріальними межами, при такій величині IWЕ гігієнічні умови праці відповідають першому (I) ступеню професійного ризику. Вплив на працюючих несприятливих умов праці привів до збільшення захворюваності.

Для виявлення міри несприятливого впливу на організм робочих соляних шахт комплексу виробничих чинників була вивчена поширеність серед робітників хвороб органів дихання, травлення, серцево-судинної системи, нервової системи та органів чуттів.

Було встановлено, що частота хвороб органів дихання у робочих соляних шахт вірогідно вище (р<0,01), ніж у осіб контрольної групи. Це зумовлено дією комплексу виробничих чинників, домінуючим серед яких є соляний пил. Тривалий ушкоджуючий вплив соляного пилу на слизову оболонку дихальних шляхів приводить до виникнення хронічних захворювань. Дослідженням виявлено, що у робочих соляних шахт поширеність хронічного риніту і ринофарингіту в 1,5 рази вище (р<0,01), ніж в контролі, хронічного бронхіту в 1,9 раз вище (0,01<р<0,05). Причому така відмінність в показниках у контингентів, що досліджували була зумовлена підвищеною захворюваністю робочих старших вікових груп. У старші вікові групи входять робітники, що мають стаж роботи на підприємствах по видобутку солі не менше 10 років і зазнають тривалого впливу специфічного чинника - соляного пилу. Згодом відбувається виснаження захисних сил організму, і вони не можуть запобігти ушкоджуючій дії інтенсивного виробничого чинника.

Частина соляного пилу проковтується зі слиною ушкоджуює і слизову оболонку шлунка.

У робочих соляних шахт виразка шлунка діагностувалася в 1,5 рази частіше, ніж в контролі (0,01<р<0,05). Найбільші відмінності в інтенсивних показниках відмічалися у молодих вікових групах. Робітники соляних шахт 20…29 років хворіють виразкою шлунка в 3 рази частіше, ніж особи контрольної групи, 30…39 років - в 2 рази частіше (р<0,01). Виразка шлунка є поліетіологічним захворюванням. Ушкоджуюча дія солі на слизову оболонку є однією із ланок патогенезу, що акселерує виникнення виразки шлунка у робочих соляних шахт. Інші виробничи чинникі підсилюють цю дію.

Ушкоджуюча дія на слизову оболонку шлунка солі виявляється і особливостями поширеності атрофічного гастриту. В цілому по групі інтенсивний показник у робочих соляних шахт в 4,4 рази вище, ніж в контролі (р<0,01).

Поступаючи в надмірних кількостях у кров, Na бере участь в патогенезі артеріальної гіпертензії. Розвитку цього захворювання сприяють також інші виробничи чинникі. Частота її у робітників становила 135,5+8,44, в контролі 107,5+4,94 на 1000 осіб кожної групи (р < 0,01). Повіковий розподіл гіпертензії свідчить, що рівень її зростає за збільшенням віку в обох групах. Але із збільшенням віку відмінності в рівнях виявляємості гіпертензії зменшується. Так, у робочих 30…39 років артеріальна гіпертензія виявлялася в 1,8 раз частіше, ніж в контролі (р< 0,01), в 40…49 років - в 1,7 раз (р< 0,01) і у робітників понад 50 років - в 1,3 рази частіше (р < 0,01). Підтверджуються дані літератури про те, що надлишок солі може акселерувати закріплення артеріальної гіпертензії. Дія солі як чинника ризику виявляється лише у разі генетичної схильності до гіпертензії.

У поширеності інших захворювань вірогідних розбіжностей між дослідженими групами не було виявлено.

Проведення аналітичної експертизи якості медичної допомоги робітникам соляних шахт показало, що на основних її етапах - амбулаторно-поліклінічному і стаціонарному - є істотні недоліки. Це неповне обстеження (6...20% хворих), некомплексне лікування (45...50%) з недостатньою тривалістю, несвоєчасне направлення в стаціонар та виписка з нього (10...30%), недостатнє проведення консультацій фахівців (15...65%), надання рекомендацій (15%), недостатня спадкоємність роботи стаціонара і поліклініки, відсутність рекомендацій щодо працевлаштування (10...40%).

Враховуючи особливості захворюваності робочих соляних шахт, а також результати експертної оцінки якості медичної допомоги, нами було розроблено програми профілактики несприятливого впливу на організм шкідливих виробничих чинників і реабілітації робочих соляних шахт, з окремими захворюваннями органів дихання, травлення і артеріальною гіпертензією.

Ці програми спрямовано на реалізацію комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, зокрема використання організаційних, технологічних, санітарно-технічних заходів по пилоподавленню. Програми передбачають динамічний нагляд за станом здоров?я, використання заходів індивідуального захисту робочих, підвищення неспецифічної стійкості організму, оздоровлення та лікування в санаторіях, домах відпочинку, пансіонатах, дієтичне харчування.

ВИСНОВКИ

1. Проведено обгрунтування і нове наукове розв'язання задачі інтегральної гігієнічної оцінки умов праці промислових робочих, зокрема, робочих соляних шахт при машинній технології видобутку солі, і прогнозування професійного ризику виникнення захворювань, розроблені програми профілактики несприятливого впливу на організм виробничих чинників і реабілітації хворих.

2. Умови праці в соляних шахтах характеризуються високою запиленістю повітря (81,0+6,92 мгЧм-3), підвищеним рівнем шуму (90,5+1,53 дБА), допустимими рівнями вібрації транспортної (103,2+3,59 дБ), транспортно-технологічної (98,6+2,43 дБ) і локальної (106,4+7,98 дБ), зниженою штучною освітленістю (39,0+1,16 лк) та охолоджуючим мікрокліматом (15,7+0,34 0С), середньою важкістю (ІІ категорія), нервовою напруженістю (ІІІ категорія) і помірною втомливістю (Квт=0,129) праці.

3. Із сукупності виробничих чинників виділено шість, які найбільш вагомо впливають на організм робочих, серед них домінуючим є запиленість повітря; інші виробничи чинникі розподілилися (за ступенем зниження впливу) в наступному порядку: шум, штучна освітленість, напруженість праці, мікроклімат, важкість праці.

4. Гігієнічну оцінку умов праці проводять за інтегральним показником IWE, заснованим на кваліметричному принципі ієрархії властивостей якості, який враховує вплив на працюючих комплексу виробничих чинників; встановлено критеріальні межі умов праці і ступеня професійного ризику виникнення захворювань за єдиною безрозмірною шкалою в діапазоні значень від 0 до 100: величині IWE, що дорівнює 100 відповідає нульова (0), 99...60 – перша (І), 59...40 – друга (ІІ) і меншій за 40 – третя (ІІІ) ступінь професійного ризику.

5. Гігієнічні умови праці в соляних шахтах при машинній технології видобутку солі відповідають першому (І) ступеню професійного ризику (IWE дорівнює 62,3) і зумовлює збільшення поширеності окремих хвороб органів дихання, травлення, серцево-судинної системи.

6. У робочих соляних шахт поширеність хронічного риніта і ринофарингіта в 1,5 раза, хронічного бронхіта – в 1,9 раза більше (р<0,01), виразки шлунка в 1,5 раза, атрофічного гастрита – в 4,4 раз більше (р<0,01), артеріальної гіпертензії в 1,5 раза (р<0,01) більше, ніж у осіб контрольної групи.

7. Медичне обслуговування робочих соляних шахт на амбулаторно-поліклінічному і стаціонарному етапах має ряд недоліків, основними з яких є відсутність повного обстеження (6...20%) і комплексного лікування з достатньою тривалістю (45...50%), невчасна госпіталізація і виписка зі стаціонара (10...30%), недостатня кількість консультацій вузькими фахівцями (15...65%) і призначення рекомендацій (15%), незадовільна спадкоємність роботи стаціонара і поліклініки, відсутність у частині випадків (10...40%) рекомендацій по працевлаштуванню.

8. Розроблено програми профілактики і реабілітації робочих соляних шахт із захворюваннями органів травлення, дихання, артеріальної гіпертензії, які передбачають реалізацію комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, індивідуального захисту і підвищення неспецифічої стійкості організму, динамічного нагляду за станом здоров?я, оздоровлення та лікування в закладах санаторно-курортного типу, дієтичне харчування.

9. Методика інтегральної гігієнічної оцінки умов праці, санітарні норми мікроклімату підземних виробок соляних шахт, програми профілактики і реабілітації робочих соляних шахт впроваджено в практику роботи служб охорони праці і техніки безпеки соляних шахт, діяльність санітарно-епідеміологічної служби і науково-дослідної роботи, навчальний процес кафедр гігієнічного профілю вузів.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Шинкарь О.В. Особенности распостраненности болезней органов пищеварения у рабочих соляных шахт // Вопросы здравоохранения Донбасса. – Донецк: ООО "Лебедь", 1997. - С. 12-15.

2. Методологические и методические аспекты социально-экологического исследования общественного здоровья / Гарина М.Г., Оборнев Л.Е., Мостипака Л.К., Дорохова Е.Т., Шинкарь О.В. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1997. - Т.1, № 1. - С. 26-29. Автором досліджувався вплив факторів якості життя на показники стану здоровья населення.

3. Интегральная гигиеническая оценка условий труда / Солдак И.И., Гладчук Е.А., Шинкарь О.В., Соколова Н.И. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, № 2. - С. 165-169. Автором проведено ранжування виробничих чинників, визначення ступеня внеску кожного з них у несприятливий вплив на організм робочих, встановлення кількісних критеріальних меж гігієнічних умов праці.

4. Солдак И.И., Шинкарь О.В. Определение допустимой температуры воздуха в соляных шахтах // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.3, №1(3). - С. 39-41. Автором встановлено припустимі значення температури повітря виробок соляних шахт.

5. Шинкарь О.В., Оборнев Л.Е., Мостипака Л.К. Организация и качество медицинской помощи рабочим соляных шахт с заболеваниями органов кровообращения // Вопросы здравоохранения Донбасса. – Донецк: ООО "Лебедь", 1998. - С. 144-148. Автором проведено аналіз причин недоліків медичної допомоги робочим соляних шахт.

6. Шинкар О.В. Гігієно-фізіологічна характеристика праці робітників при видобуванні камўяної солі машинним способом // Медичні перспективи. – 1999. – Т.IV, № 4. – С. 100-104.

7. Солдак И.И., Шинкарь О.В., Манжула А.В. Условия труда и состояние здоровья рабочих соляных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, № 2. - С. 60-61. Автором проведено гігієно-фізіологічну оцінку умов праці та аналіз накопиченої захворюваності робочих соляних шахт.

8. Шинкарь О.В., Муромцев А.И. К определению риска возникновения заболеваний у рабочих соляных шахт // Гуманизация - интегративный принцип медицинского образования. - Донецк, 1996. - С. 50-52. Автором визначено ризик виникнення захворювань.

9. Некоторые особенности распространенности гипертонической болезни у рабочих соляных шахт / Шинкарь О.В., Муромцев А.И., Оборнев А.Л., Саленко С.А. // Актуальные проблемы медицины Донбасса (Тез.конф.). - Донецк, 1996. - С.174. Автором вивчалася поширеність артеріальної гіпертензії.

10. Шинкар О.В. Використання програми реабілітації робітників соляних шахт із захворюваннями органів травлення у ЛПЗ м. Артемівська //Проблеми охорони здоровўя населення промислового регіону – Матер. наук.-практ. конф. (9-10 вересня 1999 р.). – Донецьк, 1999. – С. 89-90.

11. Шинкарь О.В., Оборнев Л.Е., Мостипака Л.К. Некоторые данные о состоянии здоровья рабочих соляных шахт // Вопросы медицинской помощи городскому населению. – Матер. науч.-практ. конф. (1-2 октября 1999 г.). – Донецк, 1999. – С. 44-45. Автором проведено аналіз накопиченої захворюваності.

12. Гигиеническое нормирование микроклимата соляных шахт / Солдак И.И., Брюханова С.Т., Коршунова А.Ф., Манжула А.В., Михайлова Т.В., Шинкарь О.В. // Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса. – Матер. междунар. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию НИИ медико-экологических проблем Донбасса и угольной промышленности (18-20 октября 2000 г.). – Донецк, 2000. – С. 88-89. Автором обгрунтовані тимчасові санітарні норми мікроклімата підземних виробок соляних шахт.

Шинкар О.В. Інтегральна гігієнічна оцінка умов праці і стан здоров?я робочих соляних шахт. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2001.

Дисертацію присвячено проблемі визначення професійного ризику виникнення захворювань у робочих соляних шахт за допомогою показника інтергальної гігієнічної оцінки, який враховує вплив на працюючих комплексу виробничих чинників. Встановлено критеріальні межі умов праці і ступеня професійного ризику за единою безрозмірною шкалою. Виявлено вплив комплексу виробничих чинників на стан здоров?я робочих соляних шахт. Розроблено санітарні норми мікроклімату підземних виробок соляних шахт. Розроблено і впроваджено в практику роботи служб охорони праці і техніки безпеки соляних шахт, діяльність санітарно-епідеміологічної служби і науково-дослідної роботи профілактичні і реабілітаційні заходи, які показали високу ефективність.

Ключові слова: інтегральний показник, умови праці, соляні шахти, професійний ризик.

Shinkar O.V. Integral hyhienic estimate of working conditions and solt-miners' state of health. – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of medical scientific in specialiti 14.02.01 – hyhiene. – Donetsk State Medical University, named after M. Gorky, Donetsk, 2001.

The dissertation is devoted to the salt-miners' risk of origin of occupational diseases study with the help of the index of integral hygienic estimate, that takes into consideration an ascendancy of the aggregate of production factors on the workers. The criteria confines of labor conditions and degrees of professional risk are riged up on the united scale. The negative influence of complex of production factors on the workers' state of health manifested itself. The sanitary standards of salt-mine working microclimate are elaborated. The highly effecacious disease-prevention and rehabilitation measures are worked out and inculcate in the work of public health service.

Key words: integral index, working conditions, salt-mines, professional risk.

Шинкарь О.В. Интегральная гигиеническая оценка условий труда и состояние здоровья рабочих соляных шахт. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2001.

Диссертация посвящена проблеме определения профессионального риска возникновения заболеваний у рабочих соляных шахт при машинной технологии добычи поваренной соли для обоснования профилактических мероприятий.

Установлено, что большинство производственных факторов соляных шахт при машинной технологии добычи соли не отвечают гигиеническим нормативам; труд характеризуется как средней тяжести, нервно напряженный и умерено утомительный.

Определена допустимая температура воздуха на постоянных рабочих местах подземных выработок соляных шахт на основании взаимосвязанных изменений параметров микроклимата и тяжести труда.

Разработанны санитарные нормы ТСН 3.3.6-99 “Микроклимат подземных выработок соляных шахт".

Из совокупности производственных факторов выделено шесть, которые наиболее весомо влияют на организм рабочих. Доминирующим производственным фактором является запыленность воздуха; другие распределились (за степенью снижения влияния) в следующем порядке: шум, искусственная освещенность, напряженность труда, микроклимат, тяжесть труда.

Гигиеническую оценку условий труда проводили с помощью интегрального показателя IWЕ, основанного на квалиметрическом принципе иерархии свойств качества, который учитывает влияние на работающих комплекса производственных факторов. Установлены критериальные границы условий труда и степени профессионального риска развития заболеваний по единой безразмерной шкале в диапазоне значений от 0 до 100: величине, равной 100 соответствует нулевая (0), 99...60 - первая (І), 59...40 - вторая (ІІ) и меньшей 40 - третья (ІІІ) степень профессионального риска.

Установлено, что условия труда соляных шахт при машинной технологии добычи соли соответсвуют первой (I) степени профессионального риска (показатель IWЕ равен 62,3) и приводят к увеличению распространенности отдельных заболеваний органов дыхания, пищеварения и сердечно-сосудистой системы.

У рабочих соляных шахт распространенность хронического ринита и ринофарингита в 1,5 раза, хронического бронхита в 1,9 раза больше (р<0,01), язвы желудка в 1,5 раза, атрофического гастрита в 4,4 раз больше (р<0,01), артериальной гипертензии в 1,5 раза (р<0,01) больше, чем у лиц контрольной группы.

Учитывая особенности заболеваемости рабочих соляных шахт, а также результаты экспертной оценки качества медицинской помощи, нами были разработаны программы профилактики неблагоприятного влияния на организм комплекса производственных факторов и реабилитации рабочих соляных шахт, с отдельными заболеваниями органов дыхания, пищеварения и артериальной гипертензией.

Эти программы направлены на реализацию комплекса мер по улучшению условий труда, в частности, использование организационных, технологических, санитарно-технических мероприятий по пылеподавлению; программы предусматривают динамический надзор за состоянием здоровья, использование средств индивидуальной защиты рабочих, повышение неспецифической резистентности организма, оздоровление и лечение в санаториях, домах отдыха, пансионатах, диетическое питание.

Методика интегральной гигиенической оценки условий труда, санитарные нормы микроклимата подземных выработок соляных шахт, программы профилактики и реабилитации рабочих соляных шахт внедрены в практику работы служб охраны труда и техники безопасности соляных шахт, учреждения здравоохранения, научно-исследовательские