ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШАНДРУК Світлана Іванівна

УДК 371.011+379.8:002

ВИХОВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

13.00.07 – теорія і методика виховання

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Дряпіка Володимир Іванович,
завідувач кафедри історії, теорії музики та основного інструмента Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,
заслужений працівник народної освіти України
Алфімов Валентин Миколайович,
директор ліцею при Донецькому національному університеті, декан факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників Донецького національного університету;

кандидат педагогічних наук, доцент
Педіско Олександр Григорович,
заступник начальника навчального відділу Луганського інституту внутрішніх справ.

Провідна установа: Запорізький державний університет, кафедра педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м.Запоріжжя.

Захист відбудеться 22 лютого 2001 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 91011, м.Луганськ, вул.Оборонна, 2.

Автореферат розісланий 21 січня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. ХХІ століття це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, де якість людського потенціалу, рівень культури і освіченості молоді набувають вирішального значення. Йдеться про фундаментальні підвалини людського буття, про вироблення і виховання нових цінностей при бережливому ставленні до традиційних. В умовах глибоких політичних, економічних та соціальних змін в усіх галузях життя сучасного суспільства з’явилась необхідність по-новому розглянути проблему виховання ціннісних орієнтацій підростаючого покоління.

Сучасний об’єктивний характер суспільного прогресу в галузі педагогічної діяльності веде до того, що на зміну монопольному статусу школи у сфері виховання особистості, її формування і розвитку приходить всебічна взаємодія всіх інститутів соціалізації, які діють у межах правового простору, зокрема й засоби масової інформації (ЗМІ).

ЗМІ є одним із основних інститутів соціалізації, покликаним у всьому цивілізованому світі регулювати та забезпечувати основні права та обов’язки демократично вільної людини. Засоби масової інформації відносяться до такого виду соціального спілкування, котрий за своєю природою та сутністю є сферою активізації аксіологічного виховання, творчого становлення й розвитку людини, всіх її духовно-моральних сил, що забезпечується культурним прогресом суспільства в цілому (Б.Бло, Л.Миколаєва, Л.Порше, Р.Торай, П.Ферран, Л.Чашко та ін.).

Значний внесок у розробку проблеми масової інформації як інституту соціалізації, так і фактора виховання ціннісних орієнтацій молодої людини, внесли такі відомі сучасні вчені, як: І.Бех, Ю.Гальперін, Л.Гордін, І.Кон, В.Ксенофонтов, В.Москаленко, О.Первишева, Л.Сніжко та інші (аналіз проблеми виховання молоді, принципи взаємодії соціальних інститутів, фактори та умови виховання); В.Гуров, І.Левшина, І.Звєрєва, В.Лізанчук, А.Толстих, А.Харчев, С.Хлєбик та інші (аналіз різних змістових аспектів засобів масової інформації й комунікації); Л.Біла, І.Дубровицький, Г.Камаєва, Л.Масол, О.Педіско, Т.Сущенко та інші (нові форми роботи з організації навчально-виховного процесу й дозвілля старшокласників).

Окрім цього, питання цінностей та орієнтацій на них людини знайшли розкриття у працях філософів (О.Дробницький, А.Здравомислов, І.Зязюн, М.Каган, В.Малахов, В.Ольшанський, Г.Полушин, І.Попов, О.Семашко, В.Тугаринов, Н.Чавчавадзе, Б.Чагин, Ю.Шаров та ін.), які розглянули зміст і типологію цінностей, значення їх як чинників функціонування суспільства.

Протягом останнього десятиріччя істотно зріс інтерес до вивчення зазначеної проблематики в Україні, особливо у площині гуманізації та гуманітаризації освіти (В.Бутенко, С.Гончаренко, М.Євтух, С.Мельничук, Л.Міщик, В.Радул, О.Савченко, О.Сухомлинська, С.Харченко та ін.), моделюванні специфічної педагогічної стратегії, зорієнтованої на нову соціальну реальність, у лоні якої відроджується і розвивається вітчизняна та світова культура, зокрема й інформаційна (Л.Коваль, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Рудницька, Г.Сагач, Г.Тарасенко, Г.Шевченко та ін.).

Втім, аналіз філософської, психолого-педагогічної та соціологічної літератури засвідчив, що такий важливий аспект, як виховання ціннісних орієнтацій учнівської молоді засобами масової інформації, ще не став предметом спеціального дослідження. Доречним буде вказати й на об’єктивно наявне протиріччя між величезними потенційними можливостями засобів масової інформації як важливого фактора виховання і розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників, з одного боку, й малоефективним характером використання цих можливостей у педагогічній практиці школи, з іншого. Тому аналіз наукової літератури і виявлене протиріччя й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації”, його мети, об’єкта, предмета, гіпотези та завдань наукового пошуку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась за планом наукової роботи Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка на період до 2002 року як складник комплексного дослідження кафедри педагогіки з проблем сучасних пріоритетів освіти і виховання школярів (державний реєстраційний № 0100V002606). У межах цих наукових робіт автором здійснювалося дослідження проблеми формування ціннісних орієнтацій і соціального розвитку учнівської молоді.

Мета дослідження обгрунтувати теоретично та перевірити експериментально педагогічні умови й шляхи виховання ціннісних орієнтацій старших школярів засобами масової інформації.

Об’єкт дослідження – процес виховання ціннісних орієнтацій старшокласників.

Предмет дослідження – педагогічні умови виховання ціннісних орієнтацій старших школярів засобами масової інформації у контексті їхнього соціального розвитку.

Гіпотеза дослідження процес виховання ціннісних орієнтацій засобами масової інформації є важливим фактором і перспективним регулятором соціального розвитку старшокласників, а його ефективність забезпечується за умов:

використання школярами високоякісної соціальної інформації, користування широким колом інформаційних джерел, активізації сенсорних каналів у інформаційному процесі;

ѕ забезпечення суб’єктивної позиції молодої людини в актах сприйняття й трансляції інформаційних повідомлень;

ѕ послідовного накопичення й систематизації старшокласниками інформаційного тезаурусу, досвіду адекватного сприйняття й усвідомлення виражальних можливостей ЗМІ та їх творчого використання;

ѕ взаємозв’язку інформаційної діяльності з реальним життям шкільної молоді на основі включення матеріалів ЗМІ в навчально-виховний процес з урахуванням можливостей закладів освіти;

ѕ творчого співробітництва школярів і дорослих (батьків, учителів, працівників ЗМІ) в інформаційних процесах, сформованої інформаційної культури у споживанні, підготовці й трансляції цінностей масової інформації.

Завдання дослідження:

ѕ проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці й обгрунтувати взаємозалежність категорій “виховання ціннісних орієнтацій”, “формування інформаційної культури” і “соціалізація” особи;

ѕ виявити філософські, культурологічні, соціально-психологічні засади виховання ціннісних орієнтацій учнівської молоді засобами масової інформації;

ѕ обгрунтувати педагогічні умови виховання ціннісних орієнтацій старших школярів з використанням ЗМІ;

ѕ визначити організаційні форми, розробити та експериментально перевірити методи виховання ціннісних орієнтацій учнів засобами масової інформації;

ѕ установити тенденцію динаміки рівнів сформованості ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації та з’ясувати її вплив на соціальний розвиток молоді.

Методи дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення з філософської, соціологічної, культурологічної, психолого-педагогічної наукової літератури з питань аксіологічного виховання і соціального розвитку молоді); метод теоретичного моделювання з визначення логічної структури дослідження; метод системного аналізу при обгрунтуванні педагогічних умов, принципів і закономірностей формування ціннісних орієнтацій старшокласників у галузі масових інформаційних процесів; вивчення й узагальнення досвіду роботи із зазначеної проблеми; емпіричні методи: педагогічне спостереження, метод бесіди, інтерв’ю, анкетне опитування “Інформканал”, педагогічний експеримент, метод вивчення наявної документації й учнівських робіт, рейтинг, тестування, узагальнення незалежних характеристик для визначення сучасного стану й перспектив формування ціннісних орієнтацій школярів; новітні методики: формування, збагачення й систематизація інформаційного тезаурусу, циклоплану, монтажного розгортання, компютерно телекомунікативних-проектів (КТК-проектів) з метою формування інформаційної культури та активізації процесу ціннісного орієнтування вихованців; статистичні методи обробки експериментальних даних для кількісного та якісного аналізу емпіричного матеріалу.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є філософія духовності та культури світу й людини (В.Вернадський, Г.Сковорода, В.Соловйов, П.Юркевич), вчення про особистість і фактори її розвитку (Б.Ананьєв, Л.Буєва, С.Гессен, М.Євтух, В.Лутай), про закономірності процесу виховання і соціального розвитку особистості (К. Альбуханова-Славська, І.Бех, І.Зязюн, І.Кон, А.Мудрик, Р.Нємов ), про її ціннісні орієнтації (О.Дробницький, А.Здравомислов, В.Тугаринов, Н.Чавчавадзе, Р.Шульга та ін.), законодавчі та нормативні документи (Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, концепції національного виховання і 12-річної загальноосвітньої школи).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

засоби масової інформації (традиційні та новітні) вперше розглядаються комплексно як важливий фактор формування ціннісних орієнтацій старшокласників, а на цій основі визначається їх виховний потенціал і значущість;

подальшої розробки набули педагогічні умови, форми і методи виховання ціннісних орієнтацій школярів в організованих формах спілкування із ЗМІ;

вперше розроблена й упроваджена в практику різних типів шкіл організаційно-методична модель виховання ціннісних орієнтацій старших школярів у сфері ЗМІ.

Дослідження проводилося у три етапи.

На першому етапі (1995 1997 рр.) вивчалась філософська, соціологічна, культурологічна, психологічна й педагогічна література за проблемою, аналізувався досвід аксіологічного виховання старшокласників у сфері засобів масової інформації.

На другому етапі (1997 1998 рр.) на основі аналізу сучасного стану зорієнтованості старшокласників на цінності засобів масової інформації визначені критерії та рівні розвиненості їх ціннісних орієнтацій; обгрунтовані педагогічні умови, виявлені принципи й закономірності виховання ціннісних орієнтацій школярів в організованих формах спілкування із засобами масової інформації.

На третьому етапі ( 1998 2000 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна робота з проблеми виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації; перевірка гіпотези дослідження; аналіз й узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи; розробка та впровадження методичних рекомендацій з використання ціннісно-орієнтаційного і соціалізуючого потенціалу засобів масової інформації у навчально-виховному процесі сучасної школи.

Практичне значення дослідження визначається тим, що основні його положення і висновки, запропоновані умови виховання ціннісних орієнтацій і соціального розвитку старшокласників у сфері ЗМІ, методичні рекомендації напрацьовані й апробовані в ході експерименту можуть бути використані вчителями, вихователями, студентами, кореспондентами для організації процесу спілкування школярів із традиційними та сучасними ЗМІ. Висновки і рекомендації дослідження використовуються педагогами різних типів шкіл: загальноосвітніх міських (Кіровоградські ЗОШ №11, №32 довідки про впровадження №155 від 26.10.2000р., №174 від 27.10. 2000 р., Луганська ЗОШ №4 № 45 від 24.04. 2000 р.), сільських (Первозванівська ЗОШ № 186 від 1.11.2000 р., Сазонівська ЗОШ №82 від 21.09.2000р., Субоцька ЗОШ Кіровоградської області №24 від 11.09.2000р., Стибнянська ЗОШ Звенигородського р-ну Черкаської області №29 від 14.10. 2000р.), інноваційного типу (Кіровоградський кібернетико-технічний коледж №146/2 від 1.11.2000 р., ліцей КДПУ ім. В.Винниченка №36 від 30.10. 2000 р.); працівниками ЗМІ (Кіровоградський ТВ-центр № 176 від 22.09. 2000 р.), що дало їм змогу внести зміни й корективи в організацію виховної роботи з учнями старших класів.

Особистий внесок здобувача у роботі, виконаній у співавторстві полягає у характеристиці процесу виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації як регулятора їхнього культурного і соціального розвитку (авторський текст 0,3 д.а.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях і семінарах: “Християнство в світовій історії та культурі” (Кіровоград, 1998), “Впровадження ідей В.О.Сухомлинського в практику сучасної школи” (Кіровоград, 1999), “Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління” (Кіровоград, 1999), “Формування естетичної культури майбутніх учителів засобами мистецтва” (Кіровоград, 2000), “Демократія і освіта”(Кіровоград, 2000), “Непрерывная профессиональная подготовка педагогических кадров гуманитарного профиля: теория, практика, перспективы” (Ялта, 2000). Завдання, зміст і методика дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 12 наукових і науково-методичних працях; зокрема, 6 - у наукових фахових виданнях, з них 5 – без співавторства.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 201 найменування); її доповнюють 24 додатки на 50 сторінках, 23 таблиці, 5 схем і малюнків. Основний текст складає 167 сторінок. Повний обсяг роботи 233 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, зазначається зв’язок роботи з науковими програмами й темами, визначається мета, об’єкт, предмет і завдання дослідження, його методологічна основа та методи дослідно-експериментальної роботи, характеризується особистий внесок здобувача, розкривається наукова новизна, практичне значення, а також апробація і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді засобами масової інформації” проблема дослідження розглядається у контексті філософських, соціологічних, культурологічних і психолого-педагогічних знань, дається аналіз літератури з теми дослідження, визначається сутність, зміст і взаємозалежність понять “виховання ціннісних орієнтацій” і “соціалізація” особи, досліджується специфіка інформаційної культури та ціннісно-орієнтаційний потенціал традиційних і сучасних ЗМІ.

Історичний і сучасний аналіз категорії “ціннісні орієнтації” (Сенека, Марк Аврелій, І.Кант, Г.Лотце, Г.Ріккерт, Дж.Дьюі, Р.Перрі, а також В.Тугаринов, М.Каган, Л.Столович, В.Ольшанський, А.Здравомислов, Н.Чавчавадзе, В.Ядов та ін.) надав можливість трактувати їх як вибіркову систему спрямованості інтересів і потреб особистості, котра зорієнтована на певні цінності. Цінності – це значущість явищ, предметів реальної дійсності й культури з погляду відповідності або невідповідності їх потребам суспільства, соціальних груп і окремих осіб. Характеристика психолого-педагогічного ракурсу цієї проблеми дає змогу виявити параметри, що зясовують сутність ціннісних орієнтацій. З одного боку, вони становлять взаємозв’язок елементів психологічної спрямованості особи (потреб, інтересів, смаків), а з іншого – виявляються як певний вид орієнтаційної дії, що зумовлюється рівнем розвитку ставлень і переваг людини в широкій сфері культури й життя. Вони формуються у процесі соціального розвитку особи і здійснюють суттєвий вплив на її соціалізацію.

Доробки дослідників цієї проблеми (В.Анненков, О.Здравомислов, В.Мухіна, І.Нужна, О.Рудницька, В.Ядов та ін.) і результати наукового пошуку допомогли визначити структуру ціннісних орієнтацій, що розглядається як складний комплекс потреб, інтересів, смакових установок особи в актах сприйняття, оцінки й вибору цінностей, а складається з почуттєвого, нормативно-регулятивного і дієво-творчого компонентів.

Звернення до теоретичних концепцій О.Конта, Е.Дюркгейма, Т.Парсонса, З.Фрейда, М.Вебера та інших учених, аналіз різних напрямків соціалізації індивіда призвели до висновків, що специфіка кожної з концепцій залежить від того, на яких способах взаємодії людини із соціальним оточенням будується та чи інша теорія. Враховуючи їх аналіз та спираючись на сучасні наукові дослідження (К.Абульханова-Славська, І.Бех, Б.Бітінас, Є.Головаха, Р.Гурова, І.Звєрєва, Л.Колосова, М.Лебедик, Л.Новикова, В.Радул, В.Сластьонін, Р.Хмелюк, П.Якобсон та ін.), обгрунтовується особистісно зорієнтована концепція виховання Людини Культури (Є.Бондаревська, Л.Коваль, В.Лутай, О.Савченко), котра розглядає єдність трьох сутностей: природної, соціальної та культурної, де молода людина з вихованими ціннісними орієнтаціями стає суб’єктом суспільних відносин за умов активного засвоєння і відтворення нею справжньої культури – загальнолюдської цінності. У дисертації умовно виокремлюються властивості особи, яка соціалізується: сформована культура почуттів, систематизовані знання і уявлення, розвинута мотиваційна й духовна сфери, де підкреслюється взаємозалежність категорій “виховання ціннісних орієнтацій” і “соціалізація” особистості. Адже виховання і соціальний розвиток людини можна розглядати як керування становленням або зміною її ціннісних орієнтацій (С.Гончаренко, О.Коджаспіров, Г.Шевченко).

Виховання ціннісних-орієнтацій учнівської молоді здійснюється як під впливом цілеспрямованих процесів у навчально-виховних закладах, так і під тиском неконтрольованих факторів, зокрема, засобів масової інформації. У цьому зв’язку визначаємо, що ЗМІ – особливий вид соціального спілкування, котрий здійснюється у масштабах суспільства і, маючи потужний ціннісно-орієнтаційний виховний потенціал, є важливим чинником соціалізації особи. ЗМІ – це своєрідна система, яка охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відеопрограми, інші форми поширення масової інформації, зокрема комп’ютерні телекомунікаційні технології (Л.Губерський, В.Вергун, В.Донсбах, Д.Дюпре, А.Москаленко, В. Петрушин, Є.Полат та ін.).

Проведений аналіз вітчизняного інформаційного простору, зокрема молодіжного, дає певне уявлення про властивості сучасної соціальної інформації, котра визначається як повідомлення, що передається будь-яким зрозумілим людині кодом і містить у собі відомості про процеси функціонування громадянських спільнот, факти й події у масштабах суспільства.

Різні сфери ЗМІ (преса, радіо, телебачення, комп’ютерні телекомунікації) виконують широкий обсяг як загально-інформаційних, комунікативних, так і специфічних функцій. Тому цінності ЗМІ були перекладені у своєрідну аксіологічну “піраміду”, де вершина – загальнолюдська цінність (з її гуманістичним “зарядом”); підгрунтя – абсолютні (новизни, змістовності, достовірності, доступності, своєчасності, систематичності, масштабності, відповідності, товарності та ін.) та прикладні (евристично-пізнавальні, ідейно-формувальні, світоглядно-розвиваючі, соціально-орієнтаційні, контактно-комунікативні, культурно-просвітницькі, емоційно-гедоністичні та ін.) функції-цінності. Хоча наведений добір функцій-цінностей ЗМІ є умовним (адже в педагогічному ракурсі ця “системно-виховна ланка” перебуває у постійному варіативному русі), все ж, орієнтуючись на ті чи інші абсолютні або прикладні цінності та обираючи визначальним гуманістичний “заряд” загальнолюдської вартості, молода людина має змогу постійно коригувати свої орієнтації, помисли й вчинки.

Аналіз літератури з проблеми дослідження (Л.Губерський, В.Іванов, В.Лізанчук, А.Москаленко) дозволив впевнитися, що масова інформація має виховну, ціннісно-орієнтаційну зумовленість, а за допомогою її засобів набувають масового тиражування духовні цінності та соціальні норми. У систематизованому вигляді вона відображає світоглядні уявлення і суспільний настрій, що панують у суспільстві. Але потужний виховний потенціал ЗМІ не реалізується, якщо особистості, що становлять їхню аудиторію, не мають спільних почуттів, спільного соціального досвіду, ціннісної зорієнтованості.

Встановлено, що формування ціннісних орієнтацій підростаючого покоління майже повністю “випало” з-під контролю спеціалізованих виховних інститутів, які здійснювали його протягом століть. Результати цих обставин настільки руйнівні, що ціннісна аморфність, бездуховність, аморальність тощо почали у величезних маштабах загрожувати соціальному становленню сучасної молоді.

Зазначається, що гіркий урок ХХ століття підтверджує: формалізоване виховання розвиває формалізовану людину, спрощене виховання – спрощену людину, комп’ютерне виховання – “комп’ютерну” людину, інформаційне виховання – “інформаційну” людину (М.Князєва). З останнього виходить і така тенденція соціокультурної реальності, як інформоманія юнаків і дівчат. Це своєрідна хвороба часу, нестримне нагромадження інформації, що за своєю суттю замінює справжню культуру. Ліками від цієї хвороби має стати виховання ціннісних орієнтацій, формування інформаційної культури молоді. Аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури (А.Богомолов, М.Ващокін, О.Єршов, В.Каймін, О.Кузнецов, В.Мілітарьов, В.Монахов, І.Овчинникова та ін.) дав можливість визначити компонентний склад інформаційної культури: соціальний досвід (інформаційний тезаурус), аксіологічна зорієнтованість, інформаційна творчість особи, який співвідноситься із структурою ціннісних орієнтацій (почуттєвий, нормативно-регулятивний, дієво-творчий компоненти) ціннісних орієнтацій. За цими напрямками в дослідженні й проводиться педагогічне керівництво процесом виховання ціннісних орієнтацій школярів у галузі ЗМІ.

У другому розділі – “Сучасний стан, педагогічні умови й перспективи виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації” розглянуті особливості цього виховного процесу. На основі аналізу сучасного стану ціннісного орієнтування школярів у сфері ЗМІ розроблені критерії та визначені рівні сформованості їх ціннісних орієнтацій; обгрунтовані педагогічні умови, принципи й закономірності активізації зазначеного процесу; висвітлені форми й методи організації та проведення експериментальної роботи з урахуванням специфіки різних типів шкіл; обгрунтована наступність процесу виховання ціннісних орієнтацій учнівської молоді за розробленою організаційно-методичною моделлю; проведений аналіз результатів педагогічного експерименту, виявлені тенденції до підвищення рівнів сформованості ціннісних орієнтацій учнів старших класів у сфері ЗМІ, а також визначені способи подальшого наукового пошуку, пов’язаного із розв’язанням проблеми “Юнацтво-ЗМІ”.

Психолого-педагогічний аспект цієї проблеми дає певне уявлення про динаміку взаємостосунків молодіжного середовища й сучасних інформаційних процесів, адже старшокласники – активна оцінювальна категорія, яка вже має сформовані вподобання, свою субкультуру, зокрема інформаційну.У дисертації поданий детальний розгляд соціального портрета шкільної молоді, її вікових особливостей, психологічних і соціально-педагогічних основ розвитку.

Для складання цього портрета на етапі констатації було опитано 1023 старшокласники міських і сільських шкіл Кіровоградської, Луганської, Черкаської областей. В порівняльну групу також було введено старшокласників шкіл інноваційного типу (ШІТ); з’ясовані системи життєвих цінностей юнаків і дівчат; одержані відомості про інтереси, захоплення школярів, характер їхнього спілкування із ЗМІ; встановлені обсяг і широта орієнтацій юнаків і дівчат у тематичному й аксіологічному спрямуванні основних видів ЗМІ. Це дало можливість виявити типи зорієнтованості учнів на ЗМІ (І тип активно зорієнтовані, ІІ зорієнтовані, ІІІ тип не зорієнтовані). Розроблені критерії (емоційний, інтелектуальний, творчий) і визначені рівні вихованості ціннісних орієнтацій: І – вихідна орієнтація (51% респондентів), ІІ – проміжна (42%), ІІІ – умовно “оптимальна” ( тільки 7% старшокласників). Водночас, аналіз проблеми засвідчив, що часто-густо спілкування школярів із ЗМІ, їх погляди та орієнтири є підгрунтям створення в класі, школі або за їх межами референтних груп однолітків, де панує своєрідний “клімат поглядів”, “фон настроїв”, “комплекс цінностей” тощо.

У дослідженні з’ясована роль сім’ї та школи, батьків і вчителів у процесах спілкування старшокласників із ЗМІ. Тестування, анкетування, бесіди з учителями та батьками учнів засвідчили, що сім’я і вчителі недостатньо цікавляться молодіжною пресою, передачами, які адресовані школярам. Учнівська молодь майже не отримує рекомендацій від старших і вихователів щодо форм організації інформаційної діяльності, використання потужного виховного, ціннісно-орієнтаційного потенціалу ЗМІ.

Запропоновані й обгрунтовані педагогічні умови, що сприяють вихованню ціннісних орієнтацій старшокласників у цій сфері: використання широкого кола якісних матеріалів ЗМІ; забезпечення суб’єктивної позиції вихованців у масових інформаційних процесах, активізації цих процесів і їх зв’язку з життєдіяльністю учнів; формування і збагачення інформаційної культури старшокласників у творчому співробітництві школярів і дорослих.

Формування інформаційної культури, боротьба з “інформоманією” учнів передбачає не тільки збагачення, але й систематизацію їх інформаційного тезаурусу за певними напрямками (емпіричний, художній, науковий). Адже “розпредмечування” інформації здійснюється через діяльність особи в інформаційній сфері на грунті нагромадженого запасу саме емпіричних, художніх і наукових знань, що забезпечує результативність цього складного процесу.

В дослідженні розкриті педагогічні принципи (гуманізації, особистісної зорієнтованості, творчої активності, інформаційної компетенції школярів і загальної інформатизації системи виховних інститутів) формування ціннісних орієнтацій старшокласників у масових інформаційних процесах, а врахування цих принципів дало можливість обгрунтувати педагогічні закономірності їх активізації в умовах сучасної школи (освітньо-виховні, соціально-рольові, психолого-педагогічні, інформаційно-культуротворчі, дидактично-телекомунікативні, інформаційно-орієнтаційні). Логіка виховання ціннісних орієнтацій, психологія пізнавальної та інформаційної діяльності учнів, прийнята концепція формування Людини Культури в аспекті зорієнтованості старшокласників у цінностях ЗМІ зумовлюють відбір не лише змісту, але й організаційних форм, методики та інших засобів активізації зазначеного процесу.

Для поліпшення виховного впливу ЗМІ на формування ціннісних орієнтацій і соціальний розвиток учнівської молоді пропонується: розробка й упровадження психолого-педагогічних рекомендацій для покращення якості матеріалів ЗМІ (що адресуються старшокласникам), а також моделювання соціального повідомлення ЗМІ; педагогічне керівництво “спілкуванням” школярів із ЗМІ за сучасними виховними формами організаційної роботи (спецсемінари, спецкурси, клуби любителів ЗМІ, відеоклуби, теледиспути, мовні лабораторії, компютерно-телекомунікаційні клуби тощо) та методами (формування, збагачення й систематизації інформаційного тезаурусу школярів; аксіологічного добору інформації; відкритих питань; монтажного розгортання; циклічного планування; компютерно-телекомунікаційних проектів) інформаційної діяльності.

Спираючись на ціннісно-орієнтаційний потенціал ЗМІ, визначені в дослідженні педагогічні принципи та закономірності, запропоновані умови виховання ціннісних орієнтацій учнів у зазначеній сфері, була розроблена організаційно-методична модель формування феномена, яка окреслила: 1) педагогічну діяльність з поліпшення якості соціальної інформації, що адресується старшокласникам; 2) педагогічне керівництво спілкуванням школярів в організованих формах і масових інформаційних процесах (робота з вихованцями, батьками, вчителями, працівниками ЗМІ); 3) навчальну й виховну роботу з використання матеріалів ЗМІ (в урочній і позаурочній діяльності) у різних типах загальноосвітніх закладів; 4) організацію спілкування вихованців з інноваційними технологіями ЗМІ. За зазначеними тут етапами виховання ціннісних орієнтацій учнів був організований і проведений формуючий експеримент.

На його першому етапі ставилося за мету поліпшення якості соціальної інформації, адресованої старшокласникам. В експерименті брали участь 25 працівників ЗМІ та 500 учнів старших класів. Рівень сприйняття старшокласниками радіо- і телепередач, що були підготовлені та проведені з урахуванням запропонованих у дослідженні рекомендацій, вищий (у середньому на 30%), ніж звичайних. Цей етап експериментальної роботи засвідчив, що виховний вплив ЗМІ на учнів можливий за умов: цілеспрямованого використання емпіричної інформації для ціннісного орієнтування й соціального розвитку школярів; підпорядкованості матеріалу (абсолютних і прикладних цінностей ЗМІ) генералізованій загальнолюдській ідеї-цінності; “живої” подачі соціальної інформації шляхом моделювання проблемних ситуацій і відкритих для старшокласників питань; активізації сенсорних каналів, найповнішого використання в передачах і публікаціях різноманітних виражальних засобів, котрі викликають в учнів позитивні емоції та сприяють їхній інформаційній, ціннісно-орієнтаційній активності.

На другому етапі формуючого експерименту розв’язувалися завдання підвищення загального рівня інформаційної культури старшокласників у різних формах спілкування із ЗМІ. Експеримент охопив 60 учнів, 30 батьків і 15 учителів шкіл сільської місцевості (у межах організованого клубу любителів ЗМІ); відеоклубу “Соціум” (50 старшокласників і вчителів міських шкіл). Педагогічні умови формування, збагачення й систематизації інформаційного тезаурусу школярів, методики відкритих питань і монтажного розгортання зображувального матеріалу у відеоклубі, диспутів і дискусій у клубі любителів ЗМІ сприяли забезпеченню суб’єктивної позиції учнів у інформаційному процесі, зростанню рівня їхньої інформаційної культури. У сім’ях, діти яких відвідували заняття клубів, діяв теле- і радіорежим перегляду, прослуховування передач і читання періодики. Крім запроваджених в експериментальних клубах форм інформаційної діяльності (анонсувань, ведення щоденників, інформлистків тощо), 83% старшокласників разом з родиною складали сімейні радіо- і телепрограми, обговорювали їх з дорослими й товаришами, систематично перечитували та аналізували періодичну пресу. В них сформувалася стійка “зорієнтованість” на “свої” рубрики та програми ЗМІ.

Третій етап експериментальної роботи був присвячений упровадженню автентичних текстів ЗМІ за методикою “аксіологічного добору” при навчанні школярів іноземної мови (20 вчителів і 200 учнів старших класів загальноосвітніх шкіл); апробації розробленої типології творчих завдань, зорієнтованих дій учителя та учнів, технології циклічного планування занять з іноземної мови при опрацюванні матеріалів ЗМІ країн, мова яких вивчається.

Четвертий етап формуючого експерименту був адресований апробації запропонованої новітньої технології КТК-проектів. Але впровадження у навчально-виховний процес цієї технології вимагало наявності в тій чи іншій школі сучасного комп’ютерного обладнання, тому з шести експериментальних шкіл на цьому етапі дослідження залишилося дві (130 учнів і 20 учителів ШІТ). У формі КТК-клубів, КТК-лабораторій, спецсемінару “Комп’ютерні телекомунікації в школі”, “зустрічей” у КТК-мережі, КТК-конференцій тощо була продовжена робота з розвитку інформаційної культури як учнівської молоді, так і вчителів, засобами найсучасніших ЗМІ. Водночас експериментальна робота цього етапу засвідчила, що вільний доступ до джерел інформації у КТК-мережі потребує вдосконалення вмінь і навичок учнів не тільки із сучасних комп’ютерних технологій, але й з англійської мови, розширення і систематизації їх інформаційних уподобань, сформованості ціннісних орієнтацій.

Анкетне опитування респондентів експериментальних груп (ЕГ) та контрольних груп (КГ) (100 учнів у кожній) і проведені контрольні зрізи їх оцінювання рекомендованих у дослідженні умов, форм і методів виховання ціннісних орієнтацій старшокласників показали позитивне ставлення школярів та їхніх наставників до запропонованих видів інформаційної діяльності. А контрольне опитування (“Інформканал”) виявило, що складені учнями експериментальних класів переліки улюблених періодичних видань, радіо- і телепередач розширилися за рахунок зразків цінних прикладів журналістської творчості. В умовному ранжирі їх інформаційних уподобань сталися якісні зміни: 67% учнів ЕГ відзначили зростання комунікативних умінь, навичок створювати контекст інформаційних явищ (75%), виявляти змістовно-ціннісні елементи соціального повідомлення ЗМІ (56%).

Виявилася здатність старших школярів експериментальних груп творчо реалізувати набутий досвід аксіологічного орієнтування у сфері ЗМІ, що позитивно позначилося на зростанні рівнів сформованості їхніх ціннісних орієнтацій.

Таблиця 1.

Динаміка сформованості ціннісних орієнтацій старшокласників (ЦОС) у сфері ЗМІ

Рівні сформованості ЦОС | Заміри (у%)

Початковий | Кінцевий

ЕГ | КГ | ЕГ | КГ

І. Перший рівень вихідна орієнтація | 53 | 52 | 8 | 50

ІІ. Другий рівень проміжна орієнтація | 43 | 41 | 71 | 43

ІІІ. Третій рівень оптимальна орієнтація | 6 | 7 | 21 | 7

Як засвідчують дані (Таблиця 1), умовно “оптимального” рівня ціннісних орієнтацій у сфері ЗМІ досягла втричі більша кількість школярів ЕГ.

Активність у інформаційному процесі, сформована інформаційна культура, особистісне самовизначення, творче співробітництво школярів і дорослих у сфері ЗМІ дають підстави говорити про виховуваність ціннісних орієнтацій особи, про органічну єдність соціальних і духовних властивостей учнів на більш високих рівнях розвитку, оскільки згідно із особистісно зорієнтованою концепцією виховання Людини Культури соціалізацію визначають як становлення особистості через формування її соціокультурних властивостей, творчо-діяльнісне засвоєння ієрархічної системи цінностей життя і культури, зокрема інформаційної. Аналіз результатів дослідження: додаткове тестування й порівняння результатів констатуючого й формуючого експериментів засвідчив, що вищого (мотивованого) рівня соціального розвитку досягло 75% старшокласників ЕГ з більш високим рівнем сформованості ціннісних орієнтацій, тоді як 68% респондентів КГ залишилися на нижчому (немотивованому) рівні. Це є свідченням того, що запропоновані педагогічні умови, шляхи, організаційні форми та методи виховної роботи, цілеспрямоване педагогічне керівництво спілкуванням школярів із ЗМІ збагатило й розширило їхні ціннісні орієнтації на соціально значущу інформацію, а це, в свою чергу, активізувало їхній соціальний розвиток.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати основні висновки:

1.Вимоги до підростаючого покоління, що житиме й діятиме в ХХІ столітті, зумовлюються соціальним замовленням суспільства на виховання ціннісно зорієнтованої, духовно багатої, гармонійно розвиненої особистості. Зі вступом молоді у глобалізований, динамічний світ, у відкрите інформаційне суспільство підвищується значення творчих підходів до виховання її ціннісних орієнтацій.

Ускладнення соціальних відносин на постіндустріальній стадії розвитку суспільства, які супроводжуються зростанням темпів науково-технічної революції, урізноманітненням соціальних ролей, трансформацією цінностей ЗМІ, вимагає вмілого використовування ціннісно-орієнтаційного потенціалу останніх. А школа може й повинна стати координаційною та інтеграційною силою у використанні цього потужного потенціалу.

2. Ціннісні орієнтації вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів, потреб і смаків особистості, зорієнтована на певний аспект цінностей. Виховання ціннісних орієнтацій зумовлює зміни в їхній субординації, а відповідно й функцій у соціальній регуляції людини. Зміст ціннісних орієнтацій досить рухомий і розглядається як складний комплекс потреб, інтересів і смакових установок особи в актах сприйняття, оцінки й вибору цінностей. Його визначають почуттєвий, нормативно-регулятивний і дієво-творчий компоненти. У дисертації проаналізована взаємозалежність і взаємодія категорій “виховання ціннісних орієнтацій”, “формування інформаційної культури” і “соціалізація” особистості.

3.Ціннісне орієнтування як визначальна спрямованість соціальної визначеності особи відбувається у межах певного культурного, зокрема, інформаційного простору. Засоби масової інформації – це особливий вид соціального спілкування, що здійснюється в масштабах суспільства і є важливим чинником виховання ціннісних орієнтацій особи. Дослідження показало, що спілкування учнів із ЗМІ має багатоаспектний характер, але сучасна “індустрія розваг” (масова культура) нерідко спрямовує цей процес на утворення соціальної й духовної апатії школярів.

4. Психолого-педагогічний аспект розгляду проблеми “Юнацтво – ЗМІ” дає чітке уявлення про динаміку взаємодії молодіжного середовища і масових інформаційних процесів. Старшокласники – активна оцінювальна категорія, яка вже має сформовані потреби, інтереси, смакові уподобання, свою субкультуру, зокрема інформаційну. В дослідженні розкрита специфіка їхнього соціального розвитку: життєві цінності, мотивації навчальної діяльності; одержані відомості про інтереси й захоплення школярів, характер їхнього спілкування із ЗМІ; виявлена типологія зорієнтованості учнів в інформаційному просторі сьогодення; розроблені критерії та визначені рівні сформованості їхніх ціннісних орієнтацій. З’ясована роль сім’ї та школи в сучасному інформаційному процесі, що дало змогу констатувати недостатню компетентність і зацікавленість обох ланок виховання (школярів та їх наставників) проблемами масових інформаційних процесів. Учні старших класів майже не одержують рекомендацій від старших щодо перегляду конкретної телепередачі, читання молодіжних рубрик преси, прослуховування радіопередач для юнаків і дівчат.

5. У дослідженні запропоновані педагогічні умови виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації, але зазначається, що їх ефективність виявляється лише в системному застосуванні:

використання учнями високоякісної інформації, а саме: її соціальна та особистісна значущість, об’єктивність і проблемність, новизна й оригінальність, достовірність і своєчасність, соціокультурна діалогічність, емоційна насиченість, єдність аналітичних і образних елементів тощо; користування широким колом інформаційних джерел як традиційних, так і сучасних ЗМІ та активізація різних сенсорних каналів у масових інформаційних процесах;

забезпечення особистісної позиції юнаків і дівчат в інформаційних процесах, що передбачає: вільний вибір інформації та джерел її отримання, практичну участь школярів у створенні та трансляції нових інформаційних повідомлень, право на власну думку та оцінювання соціальної й інших видів інформації;

послідовного накопичення і систематизації старшокласниками інформаційного тезаурусу, боротьба з інформоманією, досвіду адекватного усвідомлення змісту й виражальних можливостей, загальнолюдських, прикладних і абсолютних цінностей ЗМІ та творчого їх використання в інформаційній діяльності;

тісного зв’язку інформаційної діяльності з життєдіяльністю самих учнів, реальністю сьогодення, творчого співробітництва дітей і дорослих, школи і ЗМІ у масових інформаційних процесах;

включення матеріалів ЗМІ у навчально-виховний процес різних типів загальноосвітніх закладів на засадах сформованої інформаційної культури (від молодіжної субкультури до справжньої інформаційної), як у споживанні, так і підготовці й трансляції масової інформації.

6. Реалізуючи умови педагогічного керівництва процесом виховання ціннісних орієнтацій старшокласників у сфері ЗМІ, форми і методи інформаційної діяльності та спираючись на основні принципи й закономірності сучасної психолого-педагогічної науки, було створено організаційно-методичну модель активізації цього процесу, де окреслено: діяльність з поліпшення якості соціальної інформації, адресованій старшокласникам; педагогічне керівництво спілкуванням школярів із ЗМІ в організованих формах і масових інформаційних процесах; навчальну й виховну роботу з використання матеріалів ЗМІ у різних типах загальноосвітніх закладів і організацію спілкування вихованців з інноваційними комп’ютерними технологіями.

7. Виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації є важливим фактором формування інформаційної культури і перспективним регулятором їх соціального розвитку. Через засвоєння молодою особою справжніх цінностей ЗМІ та соціально вагомої інформації досягається цілеспрямоване формування її суспільно значущих властивостей, мотивованого рівня соціалізації.

8. Матеріали та результати дослідження є суттєвим доповненням педагогічних знань з теорії і практики виховання, спрямованих на розв’язання актуальної проблеми сьогодення “Юнацтво – масові інформаційні процеси”. У дисертації окреслено перспективні напрями подальшого дослідження проблем виховання ціннісних орієнтацій і соціального розвитку молоді, як-от: аналіз системи ціннісних орієнтацій у сфері ЗМІ учнів різних вікових груп; наступність початкової, основної та старшої школи, середніх і вищих закладів освіти в розвитку ціннісних орієнтацій підростаючого покоління; особливості впливу сучасних засобів масової інформації на формування інформаційної культури учнівської та студентської молоді.

Основні матеріали дисертації викладені в таких роботах автора:

Брошури:

1. Комп’ютерні телекомунікації в школі (Методичні рекомендації для вчителів старших класів) /Укладач С.І.Шандрук. Кіровоград, КДПУ ім.В.Винниченка: “Імекс-ЛТД”, 1999. 30 с.

2. Пам’ятка працівникам засобів масової інформації, які адресуються старшокласникам /Укладач С.І.Шандрук. Кіровоград, КДПУ ім.В.Винниченка: “Імекс-ЛТД”, 1999. 6 с.

Статті в наукових фахових виданнях:

3.Шандрук С.І. Виховна цінність і соціальна значущість засобів масової інформації // Наукові записки. Випуск 18. Серія: Педагогічні науки (Художня освіта і виховання студентської молоді). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 1999. С.152-162.

4. Шандрук С.І. Педагогічні технології розвитку ціннісних орієнтацій і соціалізації старшокласників засобами масової інформації // Наукові записки. Випуск 21. Серія:Педагогічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 2000. С.105-108.

5. Чуланова О.Л., Шандрук С.І. Культурно і ціннісно зорієнтована концепція соціалізації молоді // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту: Психолого-педагогічні науки. Випуск 8. Ізмаїл: ІДПІ, 2000. С.119-122 (авторський текст – О,3 д.а.).

6. Шандрук С.І. До проблеми соціалізації молоді та її ціннісного орієнтування у сфері засобів масової комунікації // Наукові записки. Випуск 25. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2000. С.178-185.

7. Шандрук С.І. Роль вчителя у формуванні інформаційної культури старшокласників // Наукові записки. Випуск 27. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград РВГ ІЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 2000. С.75-82.

8. Шандрук С.І. Виховання ціннісних орієнтацій старшокласників у сфері засобів масової інформації // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. Зб.статей. Ч.2. К.: Пед. преса, 2000. С.231-235.

Тези доповідей на наукових конференціях:

9. Шандрук С.І. Соціалізація молоді на традиційних християнських цінностях // Християнство в світовій історії та культурі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 1999. С.62-66.

10.Шандрук С.І. Педагогічно та соціально регульований процес освіти і виховання // Впровадження ідей В.О.Сухомлинського в практику сучасної школи: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 1999. С. 97-99.

11. Шандрук С.І. Соціалізація молоді та її ціннісне орієнтування у сфері засобів масової комунікації // Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1999. С.15-18.

12. Шандрук С.І. Виховна і соціалізована зумовленість масової комунікації // ІІ Міжнародний семінар “Демократія і освіта”. Україна: КДПУ-МДУ. С.37-39.

* * *

Шандрук С.І. Виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2001.

Захищається рукопис, який містить дослідження процесу виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації. У дисертації теоретично обгрунтовується взаємозалежність категорій “виховання ціннісних орієнтацій”, “формування інформаційної культури” і “соціалізація” особи, виявляються і характеризуються сутність і структура ціннісних орієнтацій старшокласників. Визначаються специфіка інформаційної культури молоді, ціннісно-орієнтаційний і соціалізуючий потенціал традиційних і новітніх ЗМІ. Розглядаються закономірності та