Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України

ШЕВЧЕНКО Сергій Олексійович

УДК: 373.017.4

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ

ЗІ ШКОЛЯРАМИ В РЕГІОНІ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

м. Київ

2001 р.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор ПІКЕЛЬНА Валерія Семенівна, Криворізький державний педагогічний університет, декан індустріально-педагогічного факультету

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

СУЩЕНКО Тетяна Іванівна, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедрою педагогічної майстерності і нових технологій освіти

кандидат педагогічних наук, доцент КАЛІНІНА Людмила Миколаївна, завідувач лабораторії управління загальноосвітніми навчальними закладами Інституту педагогіки АПН України

Провідна установа Полтавський державний педагогічний університет

ім. В.Г.Короленка, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Полтава

Захист дисертації відбудеться 29 січня 2002 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України (04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-а, корпус 3, аудиторія 20).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, корпус 3).

Автореферат розісланий 28 грудня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Реформи в суспільстві і, зокрема, в освіті тісно пов'язані з необхідністю вирішення певних педагогічних проблем. Соціально-економічні зміни, притаманні сьогоденню, загострюють проблему виховання підростаючого покоління (особливо дітей шкільного віку). Вона стала однією з найактуальніших у педагогічній теорії та практиці.

Згідно із Законом України “Про освіту”, проектом Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), “Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, проектом “Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності” виняткового значення набуває національне і громадянське виховання, яке має забезпечити всебічний розвиток, соціальну активність і цілісність особистості, здатної до самостійного мислення, суспільної діяльності, успадкування духовних надбань українського народу. Це вимагає створення необхідної системи управління виховною роботою, впровадження якої сприяло б успішному формуванню громадянина суверенної Української держави.

Необхідність розв'язання існуючих освітянських проблем обумовила пошук нових підходів до організації виховної роботи зі школярами, зокрема, за місцем їх проживання в регіоні. Не дивлячись на те, що в Україні досить давно функціонують різні позашкільні соціально-педагогічні системи (палаци дитячої та юнацької творчості, еколого-натуралістичні станції, центри науково-технічної творчості учнівської молоді та ін.), сучасними дослідниками визнано, що ефективність їх діяльності є недостатньою. Разом з тим перебудова виховної роботи з учнями в регіоні відповідно до існуючих вимог (відображені в сучасних принципах освіти) потребує серйозної уваги вчених і практиків.

Аналіз проведених теоретичних досліджень та існуючої педагогічної практики дозволяє стверджувати, що проблема виховання учнів за місцем їх проживання на засадах координації та інтеграції діяльності функціонуючих соціально-педагогічних систем залишається мало дослідженою.

Визначене вище зумовило необхідність вивчення наукових праць О.А.Бездверної-Хомерікі, В.О.Білоусової, Ю.А.Гапона, С.У.Гончаренка, В.О.Коржової, І.Г.Осадчого, В.С.Петровича, М.Г.Стельмаховича, В.О.Сухомлинського, Т.І.Сущенко та ін.

Особлива увага була приділена дослідженням з проблеми особистісно орієнтованого підходу у вихованні М.К.Акимової, І.Д.Беха, А.М.Бойко, М.Й.Боришевського, І.Г.Єрмакова, В.Г.Кузя, В.В.Нечипоренка та ін.

Важливими для нашого дослідження були праці О.Г.Баранкова, М.Р.Баяновської, Н.В.Заверіко, О.В.Киричука, Г.І.Сороки та ін., які присвячені формуванню соціальної активності учнів, а також роботи М.В.Бестужева-Лади, Т.С.Гурлєвої, В.Г.Запорожченка, Д.В.Колесова, Н.Ю.Максимової, М.М Фіцули та інших з проблем запобігання і профілактики формування у школярів шкідливих звичок.

Визначальними для нас стали висновки і результати досліджень з теорії управління та теорії моделювання В.І.Бондаря (дидактичний аспект управлінської діяльності), Л.І.Даниленко, Н.М.Островерхової (соціально-педагогічний аспект управління загальноосвітньою школою), Г.В.Єльникової (наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні), О.І.Зайченко (теорія і практика управлінської діяльності районного відділу освіти), Н.Л.Коломінського (психологія педагогічного менеджменту), В.І.Маслова (управлінська компетентність керівника школи), В.В.Олійника (методологічні засади цільового управління), В.С.Пікельної (теоретичні основи управління, теорія і методика моделювання управлінської діяльності), К.І.Степакіної (управління процесом виховання), Є.М.Хрикова (теоретичні основи внутрішкільного управління) та ін.

Проведений аналіз теоретичних джерел з проблем управління показав, що підвищення результативності виховної роботи можливе за умови створення науково обґрунтованої системи управління нею. В роки становлення української державності система управління виховною роботою зі школярами в регіонах за місцем їх проживання потребувала особливої педагогічної уваги, проте не була предметом окремих науково-педагогічних досліджень. Вчені торкалися її лише побіжно або аспектно, переважно у зв'язку з проблемами управління загальноосвітньою школою.

Практика свідчить, що за місцем проживання школярів процес виховання здійснюється здебільшого стихійно, без належної координації виховних впливів різних соціально-педагогічних систем. У зв'язку з цим у суспільстві накопичилась низка суперечностей між: об'єктивною і суб'єктивною необхідністю підвищення ефективності виховної позаурочної діяльності з учнями за місцем їх проживання та відсутністю науково обґрунтованої системи управління нею; потребою в інтеграції виховних впливів навчально-виховних, позашкільних закладів, громадських організацій та відсутністю означених вище зв'язків у реальній педагогічній практиці; проголошеним у Законі України “Про освіту” пріоритетом загальнолюдських духовних цінностей та орієнтацією значної частини сучасної шкільної молоді на матеріальні блага; необхідністю виховання морально і фізично здорового підростаючого покоління та різким зростанням кількості школярів зі шкідливими звичками та інші. Існуючі суперечності, відсутність науково обґрунтованих підходів до їх подолання, необхідність практичного вдосконалення системи управління виховною роботою в регіоні зумовили вибір теми дослідження “Система управління виховною роботою зі школярами в регіоні”.

Зв'язок роботи з науковими темами, планами, програмами.

Дисертаційне дослідження є складовою комплексної теми “Теорія і практика трудової та професійної підготовки у закладах освіти України” кафедри педагогіки і методики трудового та професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету і затверджена радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № від 15.09.1997р.).

Об'єкт дослідження - виховна робота зі школярами в регіоні.

Предмет дослідження - система управління виховною роботою зі школярами за місцем їх проживання.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему управління виховною роботою в регіоні, виявити педагогічні умови успішної соціалізації шкільної молоді за місцем проживання.

Гіпотеза дослідження полягала в тому, що науково обгрунтована система управління виховною роботою зі школярами в регіоні сприятиме підвищенню її ефективності за умов: інтеграції виховних впливів усіх соціально-педагогічних систем, що функціонують в регіоні; цілеспрямованого виховного впливу на неформальні асоціальні об'єднання з метою переорієнтації їх на соціально спрямовану діяльність; впровадження запропонованої моделі системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні.

Мета і гіпотеза обумовили основні завдання дослідження:

1. Виявити та обґрунтувати потенційні виховні можливості регіону як соціально-педагогічного середовища.

2. Розкрити негативну роль шкідливих звичок та неформальних асоціальних об'єднань учнів як факторів руйнування соціально цінних якостей особистості.

3. Виявити ціннісні орієнтації сучасної молоді шкільного віку.

4. Визначити та обґрунтувати шляхи соціалізації шкільної молоді в регіональній системі виховання, теоретично обґрунтувати організаційно- педагогічні умови успішної соціалізації шкільної молоді в регіоні.

5. Розробити і теоретично обґрунтувати модель системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні та організаційну модель оперативного управління нею, експериментально перевірити їх педагогічну ефективність.

6. Розробити методичні рекомендації “Сучасні підходи до організації виховної роботи в позаурочний час”.

Методологічними засадами дослідження є положення: теорії виховання і розвитку особистості; теорії наукового пізнання; про детермінованість морального розвитку особистості; теорій систем, управління і моделювання; концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти та ідеї оновленої парадигми виховання.

Теоретичну базу дослідження становлять положення і висновки, викладені в наукових працях з проблем: формування свідомості і переконань особистості (І.Д.Бех, А.М.Бойко, М.Й.Боришевський, О.В.Столяренко, та ін.); соціальної орієнтації учнів, їх самовизначення і самоствердження (О.Г.Баранков, О.В.Киричук, Г.І.Сорока та ін.); теорії і практики моделювання управлінської діяльності (В.С.Пікельна, І.Г.Осадчий, К.І.Степакіна та ін.); впливу активної діяльності школярів на їх соціалізацію (В.О.Білоусова, Ю.А.Гапон, Н.В.Заверіко та ін.).

Експериментальна робота проводилась протягом 1994-2000 років і охоплювала три етапи.

На першому етапі (1994-1995 рр.) основна увага приділена вибору теми дослідження, обґрунтуванню її актуальності. Вивчались і аналізувались вітчизняні та зарубіжні джерела з методології, теорії і практики виховної роботи зі школярами, виявлялись причини формування у школярів шкідливих звичок та утворення неформальних асоціальних угрупувань за місцем їх проживання, реальний стан виховної роботи школи, позашкільних закладів і громадських організацій з учнями в позаурочний час.

Визначено вихідні теоретичні положення і базу дослідження, обґрунтована тема, сформульована гіпотеза, конкретизовані провідні дослідницькі завдання та обгрунтована методика дослідження. Виявлено критерії оцінки ефективності системи управління виховною роботою зі школярами за місцем їх проживання. Розпочато констатуючий експеримент.

На другому етапі дослідження (1996-1998 рр.) продовжувалось вивчення наукової і спеціальної літератури, досвіду з управління виховною роботою зі школярами в різних соціально-педагогічних системах. Завершено констатуючий і розпочато формуючий експеримент, впроваджено програму навчального курсу “ Система управління виховною роботою за місцем проживання школярів” для керівників соціально-педагогічних систем регіону та організаторів виховної роботи (директорів шкіл, позашкільних центрів, будинків дитячої та юнацької творчості, управлінців громадських об`єднань , центрів школярів). В ході експерименту перевірялася ефективність розробленої моделі системи управління виховною роботою зі школярами за місцем їх проживання та організаційної моделі оперативного управління нею в регіоні.

На третьому етапі дослідження (1998-2000 рр.) завершено формуючий експеримент та обгрунтовано ефективність запропонованих нами моделі системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні та організаційної моделі оперативного управління нею. За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації “Сучасні підходи до організації виховної роботи в позаурочний час”. На основі порівняння та узагальнення проміжних і підсумкових експериментальних зрізів здійснювались математична обробка результатів експерименту та технічне оформлення дисертації.

Методи дослідження : теоретичні (вивчення та аналіз філософської, соціологічної, педагогічної та психологічної літератури з обраної проблеми , порівняння, узагальнення, моделювання), що дали змогу виявити і систематизувати дослідницькі матеріали з проблем управління виховною роботою зі школярами за місцем їх проживання; емпіричні (спостереження, бесіди, анкетування, констатуючий і формуючий експерименти, екстраполяція), що сприяли реалізації програми дослідження та дозволили визначити кількісні та якісні зміни в системі управління виховною роботою зі школярами в регіоні; методи математичної статистики для обробки здобутих результатів.

Експериментальною базою дослідження були загальноосвітні школи Верхньодніпровського району, позашкільні заклади (Палац дитячої та юнацької творчості, районний еколого-натуралістичний центр, Будинок дітей та юнацтва, Дитячо-юнацька спортивна школа). Дослідженням охоплено 706 респондентів, в тому числі: 23 директори навчально-виховних закладів, 39 їх заступників, 193 класних керівників, 26 керівників гуртків, секцій, відділів позашкільних закладів, 409 учнів основної і старшої школи, 12 інспекторів-методистів відділу освіти районної державної адміністрації, 4 завідуючих відділами районної державної адміністрації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено і теоретично обґрунтовано модель системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні та організаційну модель оперативного управління нею на засадах поєднання виховних впливів усіх існуючих соціально-педагогічних систем регіону; дістали подальшого розвитку педагогічні умови, що сприяють успішній соціалізації шкільної молоді.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов, за яких підвищується результативність виховної роботи зі школярами в регіоні; розкритті факторів, які є причиною утворення неформальних молодіжних об'єднань асоціального спрямування; визначенні критеріїв оцінки ефективності системи управління виховною роботою з учнями за місцем їх проживання.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій “Сучасні підходи до організації виховної роботи в позаурочний час”, які можуть бути використані практичними працівниками соціально-педагогічних систем, викладачами і студентами педагогічних навчальних закладів; програми навчального курсу “Система управління виховною роботою за місцем проживання школярів”, яка використовується на курсах підвищення кваліфікації організаторів виховної роботи зі школярами в Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Впровадження результатів дослідження. Розроблені модель системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні, організаційна модель оперативного управління нею, методичні рекомендації впроваджено в практику роботи у Верхньодніпровському, Синельниківському, Томаківському, Солонянському районах Дніпропетровської області.

Програма навчального курсу “Система управління виховною роботою за місцем проживання школярів” та методичні рекомендації “Сучасні підходи до організації виховної роботи в позаурочний час” використовуються на курсах підвищення кваліфікації організаторів виховної роботи зі школярами в Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Криворізькому державному педагогічному університеті.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні моделі системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні, організаційної моделі оперативного управління нею; програми навчального курсу “Система управління виховною роботою за місцем проживання школярів” (для слухачів курсів підвищення кваліфікації організаторів виховної роботи зі школярами в регіоні); методичних рекомендацій “Сучасні підходи до організації виховної роботи в позаурочний час”.

Вірогідність наукових результатів і висновків дослідження забезпечується вихідними методологічними положеннями, адекватністю використаних методів дослідження його меті та завданням, ретельністю проведення експериментальної роботи, застосуванням кількісного та якісного аналізу; підтвердженням основних положень гіпотези результатами педагогічного експерименту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу у педагогічній теорії та практиці української школи” (м. Кривий Ріг, 1996 р.); обласній науково-практичній конференції “Соціально-педагогічні проблеми виховання дітей та молоді у національній системі освіти” (м. Дніпропетровськ, 1997 р.); Всеукраїнській конференції “Методичні проблеми учнівських і студентських олімпіад та особливості роботи з обдарованою молоддю” (м. Одеса, 1997 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток творчої особистості в умовах навчально-виховного комплексу” (м. Дніпропетровськ, 1998 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми “Вчитель” (м. Кривий Ріг, 1998 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трудова підготовка учнівської молоді: стан і перспективи” (м. Тернопіль, 1999 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи” (м. Кривий Ріг, 2000 р.).

Основні положення і результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки та методики трудового і професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету, щорічних обласних (м. Дніпропетровськ, м. Кривий Ріг) і районних науково-практичних конференціях (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області), на теоретичних і практичних семінарах керівників шкіл та позашкільних установ, їх заступників, організаторів позаурочної і позашкільної роботи, на кафедрах Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (1996, 1997, 1998, 1999 рр.), на засіданнях педагогічних рад шкіл та позашкільних закладів Верхньодніпровського і Томаківського районів.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 17 одноосібних публікаціях, у тому числі: в 6 статтях у провідних фахових виданнях, 2 статтях в збірниках наукових праць Криворізького державного педагогічного університету, 7 статтях у матеріалах Міжнародних, Всеукраїнських і обласних конференцій, 1 статті у Всеукраїнському громадсько-політичному тижневику “Освіта”, методичних рекомендаціях (рекомендовані до друку науковими радами Криворізького державного педагогічного університету та Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти).

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків (обсяг основного тексту - 192 сторінки), списку використаних джерел ( 221 найменування, з них 5 іноземними мовами) та 9 додатків на 23 сторінках. У роботі вміщено 7 рисунків на 7 сторінках та 8 таблиць на 8 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 232 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано наукову гіпотезу; розкрито теоретико-методологічні основи і методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення; підкреслено особистий внесок дисертанта; названо експериментальну базу; викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - “Соціально-педагогічні проблеми виховання молоді шкільного віку за місцем проживання” - здійснено різнобічний теоретичний аналіз проблеми, визначено її місце в соціально-педагогічній практиці. Розглянуто можливості впливу регіонального соціального середовища на виховання соціальної активності школярів, досліджено форми та методи виховної роботи зі шкільною молоддю за місцем проживання, її ціннісні орієнтації; розкрито причини виникнення і розповсюдження неформальних асоціальних об'єднань.

У розділі доведено, що серед соціально-педагогічних систем, які функціонують у регіонах, відсутня необхідна координація в діях, цілеспрямована система управління їх виховною діяльністю. Соціально-педагогічна мета виховання школярів за місцем проживання, що пов'язана з формуванням у молоді загальнолюдських якостей, практично, не досягається. Тому перед педагогічною громадськістю постало завдання “педагогічного освоєння середовища” в мікрорайонах та регіонах.

Виявлено, що за місцем проживання школярів набувають широкого розповсюдження неформальні угрупування молоді шкільного віку. Дослідники довели, що школярі більш успішно адаптуються в реальних умовах за місцем проживання, бо саме тут вони можуть потрапити під позитивний (або негативний) вплив соціального середовища.

Розкрито негативний вплив шкідливих звичок на фізичне і моральне здоров'я молоді, її соціалізацію, а також причини, що сприяють їх розповсюдженню: бездуховність у спілкуванні; стресові перевантаження; відсутність культурних потреб; поява ризикованих форм поведінки; зростання кількості неблагополучних сімей; безробіття тощо.

Проведене дослідження дозволило зробити висновок: чим більше членів суспільства мають шкідливі звички, тим більше порушується його соціальна стабільність. Найнебезпечнішими втратами для особистості школяра є швидке руйнування його здоров'я, деградація ставлення до загальнолюдських цінностей, відсутність інтересу до власного інтелектуального розвитку й життя.

Аналіз педагогічної практики показав, що об'єднання учнів за місцем проживання формуються з малих референтних угрупувань, члени яких об'єднані спільними справами, симпатіями, захопленнями. Але без педагогічного керівництва вони (об'єднання) поступово набувають асоціального спрямування. Виявлено, що серед соціально-педагогічних систем, які функціонують в регіоні (загальноосвітні школи, професійно-технічні училища, позашкільні заклади, громадські організації тощо), відсутня цілеспрямована цілісна система управління, яка дозволяла б координувати їх діяльність.

Дослідники довели, що частина неформальних об'єднань виникає як опозиція недосконалості і одноманітності шкільного життя. Досить часто їх вважають “проміжним явищем”, на яке впливає багато факторів, в тому числі і випадкових. Вкрай необхідним є об'єднання зусиль соціальних, державних і громадських інститутів для цілеспрямованого виховного впливу на шкільну молодь за місцем її проживання.

Доведено, що шкідливі звички інтенсивно формуються в регіональних неформальних угрупуваннях школярів. Причинами утворення неформальних асоціальних об'єднань учнів за місцем проживання є: нерозуміння дорослими особливостей розвитку дітей шкільного віку; хворобливе самолюбство учнів і високий рівень їх домагань на самостійність; відсутність сформованих цілей життя та обмеженість власного соціального досвіду; слабкий контроль за поведінкою учнів у позаурочний час з боку дорослих; відсутність самоконтролю, друзів (пошук їх за межами школи); бажання задовольнити матеріальні потреби і відчути себе “незагубленими”, тощо.

Теоретичний аналіз дослідження дозволив зробити певні узагальнення: за відсутності науково обґрунтованої системи управління виховною роботою з учнями за місцем їх проживання можна прогнозувати з часом їх масові асоціальні прояви; наявність цілісної системи управління виховною роботою в регіоні при створенні певних педагогічних умов сприятиме формуванню особистісних ціннісних орієнтацій школярів.

У розділі розкриті виявлені та науково обґрунтовані організаційно-педагогічні умови ефективності виховної роботи за місцем проживання зі шкільною молоддю: створення координаційних рад в регіонах, які включають представників усіх соціально-педагогічних систем; використання управлінських механізмів та організація цілеспрямованого виховного впливу на шкільну молодь; впровадження доцільної системи управління виховною роботою школярів за місцем їх проживання; використання традиційних і нетрадиційних форм виховної роботи, які сприяють залученню школярів до соціально спрямованої діяльності.

Важливого значення для організації виховної роботи з учнівською молоддю набуває залучення до неї різних категорій дорослих (педагогів, батьків, представників громадських організацій, працівників позашкільних закладів). У розділі доведено, що організація виховної роботи за місцем проживання має орієнтуватися на формування у молоді загальнолюдських якостей (працелюбності, чемності, чесності, милосердя, поваги до старших, бажання захищати слабших, охороняти природу тощо).

Виявлено значне звуження функції школи як центру виховної роботи в мікрорайонах регіонів, чим пояснюється необхідність спрямування діяльності шкільних дитячих та юнацьких організацій на формування у членів неформальних об'єднань соціальної активності, яка поступово перетворюється у власну соціальну систему інтересів і потреб особистості. Доведено, що у соціально активних молодих людей відносини мають предметну змістовність, відповідні соціальні мотиви діяльності, але цей процес потребує певної системи управління. Формування гуманістично спрямованої особистості вважається основою її духовного становлення, хоча процес розвитку у школярів гуманістичних орієнтацій визнано найбільш складним.

Результати констатуючого експерименту виявили недостатній рівень компетентності організаторів виховної роботи за місцем проживання учнів. Більшість респондентів (дослідженням було охоплено 293 організаторів виховної роботи різних соціально-педагогічних систем) показали слабкі знання з методики організації виховної роботи зі школярами за місцем їх проживання, невміння творчо використовувати різноманітні форми і методи виховної роботи та здійснювати особистісно зорієнтований підхід до школярів з асоціальною поведінкою. Встановлено недостатній рівень розробленості теорії і практики управління виховною роботою зі школярами за місцем їх проживання.

Узагальнення результатів теоретичного дослідження дозволило дійти висновків, що виховна робота зі шкільною молоддю в регіоні потребує науково обґрунтованої системи управління, створення педагогічних умов для успішного формування ціннісних орієнтацій школярів, постійної уваги до гуманістично спрямованого змісту виховної роботи зі школярами за місцем їх проживання; надання пріоритету у виховній роботі з учнями особистісно зорієнтованому підходу з метою забезпечення інтелектуальної і моральної свободи у виборі змісту діяльності, поведінки й форм спілкування; використання спеціально розроблених програм і методик гуманістично спрямованого виховання школярів; використання науково обґрунтованої моделі системи управління виховною роботою в регіоні.

Вивчення сучасного стану організації виховної роботи дозволило зробити основний висновок щодо необхідності розробки та обґрунтування системи управління виховною роботою зі школярами за місцем проживання в регіоні.

Другий розділ - “ Особливості системи управління виховною роботою зі школярами за місцем проживання” - присвячено обґрунтуванню шляхів соціалізації шкільної молоді в системі виховної роботи за місцем проживання, розкриттю технології розробки моделі системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні та організаційної моделі оперативного управління нею, змісту і форм виховної роботи, висвітленню результатів експериментальної роботи.

У розділі доведено, що процес перетворення школяра в особистість є наслідком успішної його соціалізації. Виявлені педагогічні умови успішної соціалізації школярів: сформованість в учнів свідомого обов'язку перед Батьківщиною; залучення шкільної молоді до активної соціальної діяльності за місцем проживання; впровадження цілеспрямованої системи управління виховною роботою за місцем проживання школярів регіону, яка забезпечує єдність виховних впливів усіх соціально-педагогічних систем регіону; організація культурного дозвілля підлітків за умови суб'єкт-суб'єктних стосунків; використання моделі системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні та моделі оперативного управління нею.

Результати формуючого експерименту щодо впровадження запропонованої нами системи управління виховною роботою з учнями за місцем їх проживання показали: система управління має більш високий якісний рівень і забезпечує успішну соціалізацію та адаптацію учнів до самостійного життя.

Доведено, що система управління виховною роботою зі школярами в регіоні - це складне, цілісне, динамічне соціально-педагогічне утворення, що має чітку структуру, забезпечує взаємозв'язки між всіма структурними компонентами, функціонування яких підпорядковане загальній меті.

З урахуванням положень теорії і методики моделювання педагогічних процесів були розроблені, обґрунтовані та впроваджені модель системи управління виховною роботою в регіоні та організаційна модель оперативного управління нею, які сприяли підвищенню результативності виховної діяльності в регіоні та забезпечили взаємозв'язок між структурними компонентами цілісної системи управління виховною роботою за місцем проживання школярів.

Дієвими структурними управлінськими компонентами моделі виявились: координаційна рада району з управління виховною роботою зі шкільною молоддю за місцем проживання; експертно-аналітичний центр, що здійснював інтеграцію аналітичних і діагностичних функцій для оперативної оцінки результатів виховної роботи в регіоні; соціально-педагогічні служби; державні та громадські органи.

Дана модель має чотирьохрівневу структуру в залежності від зони найближчого впливу на дітей. В ній представлені підсистеми, кожну з яких можна розглядати як відносно цілісну самостійну систему, що дозволило визначати основні завдання їх функціонування (Рис. 1).

Координаційна рада з управління виховною роботою зі школярами в регіоні

Державні та громадські органи регіону (ІV-й структурний рівень)

Відділи та служби РДА Державні установи та організації Регіональні засоби масової інформації Громадські об'єднання Органи місцевого самоврядування

Соціальні та освітянські служби (ІІІ-й структурний рівень)

Медико-психолого-педагогічна комісія Центр соціальних служб для молоді Палац дитячої та юнацької творчості Неформальні об'єднання школярів за ініціативи РВО

Культурно-освітні заклади регіону (ІІ-й структурний рівень)

Дитяча музична школа Школа естетичного виховання Районна центральна бібліотечна система Дитячо юнацька спортивна школа Районний еколого-натуралістичний центр

Постійне соціальне оточення (І-й структурний рівень)

Сім'я і родина школярів Загальноосвітні школи ПТУ Неформальні та самодіяльні об'єднання школярів

Учні регіону

Рис.1. Модель системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні за місцем проживання

У розділі розкрито форми та зміст виховної роботи з учнями в регіоні, запроваджені в ході формуючого експерименту, організаційну модель оперативного управління виховною роботою.

Запровадження в реальну практику запропонованої нами системи управління виховною роботою зі школярами за місцем їх проживання сприяло підвищенню рівня педагогічної компетентності організаторів виховної роботи.

Проведенню формуючого експерименту передувала спеціально організована педагогічна підготовка організаторів виховної роботи всіх соціально-педагогічних систем регіону, в тому числі курсантів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти за розробленою нами програмою

курсу “Система управління виховною роботою за місцем проживання школярів”.

Оцінювання здобутих результатів здійснювалося за такими критеріями: ставлення керівників соціально-педагогічних систем до впровадження запропонованої моделі системи управління виховною роботою зі школярами та організаційної моделі оперативного управління нею; рівень науковості управління системою виховної роботи та рівень педагогічної компетентності організаторів виховної роботи зі школярами за місцем проживання; динаміка зміни змісту цінностей учнів (соціальних, особистісних, але соціально спроектованих за змістом, суто особистісних); рівень соціальної активності школярів регіону в позаурочний час.

Узагальнені результати експериментальної роботи свідчать про позитивну динаміку змін щодо кожного з критеріїв, за якими здійснювалось оцінювання ефективності системи управління виховною роботою зі школярами за місцем їх проживання.

За результатами формуючого експерименту майже на третину збільшилась кількість керівників соціально-педагогічних систем, які змінили на позитивне своє ставлення до педагогічних інновацій, схвально оцінили запроваджені в практику роботи моделі та форми виховної роботи, включені до них; відбулося певне зростання рівня науковості управління організаторів виховної роботи з учнями в регіоні (на 19,3% збільшився високий рівень, на 15% - середній), суттєво зріс рівень педагогічної компетентності організаторів виховної роботи (високий – на 22,2%, середній – на 10%). Природно втілюючись у процес виховання дітей регіону, скоординована взаємодія структурних елементів системи управління виховною роботою зі школярами регіону істотно вплинула і на процес формування цінностей та ціннісних орієнтацій школярів, рівень їх соціальної активності. На етапі контрольної діагностики зафіксовано динаміку змін змісту цінностей у переважної більшості школярів: група з домінуючими соціально значущими цінностями зросла на 10,3%, особистісних з соціальним проектуванням –на 17,3%, і , відповідно, на 27,6% зменшилася група учнів, для яких домінуючими стали особистісно значущі цінності.

Одним з найвагоміших результатів впровадження запропонованої системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні ми вважаємо суттєве підвищення рівня соціальної активності учнів регіону, що є запорукою їх успішної соціалізації, свідомої готовності до активного самостійного життя в суспільстві. Школярів з високим рівнем соціальної активності збільшилось на 11,3%, з середнім - на 14,9%. На 26,2% зменшилась група учнів шкіл з низьким рівнем соціальної активності. Внутрішня готовність вихованців до активних соціальних дій виявилась вищою в таких соціально-педагогічних системах як школа і село.

Таким чином, експериментальна перевірка запропонованої моделі системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні підтвердила її педагогічну ефективність та доцільність.

Основні висновки дослідження.

1. Регіональне соціальне середовище має великі потенційні можливості щодо виховання у школярів за місцем проживання соціально-цінних якостей.

В регіоні функціонують різні соціально-педагогічні системи, але відсутня їх координація в діях; не досконалою виявилась система управління їх діяльністю. Виникла об'єктивна необхідність у розгортанні виховної роботи за місцем проживання учнів, яка спрямована на їх успішну соціалізацію.

Доведено, що активність, як якість особистості, формується успішно в неформальних просоціальних об'єднаннях, у суспільно-корисній діяльності, поступово перетворюючись у власну систему інтересів і потреб.

Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, за яких підвищується результативність виховної роботи зі школярами за місцем їх проживання. До них віднесено: створення координаційних рад з управління виховною роботою зі школярами регіону; використання управлінських механізмів для цілеспрямованого виховного впливу на учнів; залучення дітей до різних видів діяльності за місцем проживання; впровадження системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні.

2. Виявлено, що всі шкідливі звички негативно впливають на спосіб життя, ведуть до переоцінки загальнолюдських цінностей, зокрема духовних, призводять до моральної деградації, розладів психіки особистості, руйнують стан здоров'я людини, блокують інтерес до власного інтелектуального розвитку, культури, спілкування з людьми. Шкідливі звички активно формуються у регіональних неформальних об'єднаннях школярів асоціального спрямування, категорія їх носіїв значно молодшає. У членів таких угрупувань поступово деформується морально-правова свідомість, домінують антиправові орієнтації у способах задоволення своїх потреб, тощо.

Найнебезпечнішими причинами, що призводять до формування шкідливих звичок, є такі: відсутність у школярів інтелектуальних інтересів, культурних потреб; слабка сила волі, бездуховність у спілкуванні; стресові перевантаження; корисливість; розповсюдженість антиправових орієнтацій серед молоді та ін.

3. Спілкування учнів у неформальних асоціальних об'єднаннях є фактором руйнування соціально цінних якостей особистості. Поведінка школярів у таких угрупуваннях характеризується підвищеною агресивністю, пріоритетними для них виступають матеріальні цінності та потреби. Характерними рисами таких підлітків є хворобливе самолюбство, агресивна реакція на несправедливість, несформованість цілей життя та ін.

Причинами утворення неформальних об'єднань асоціального спрямування, як правило, є бажання задовольнити свої матеріальні потреби у кримінальних угрупуваннях, відчуття власної “незагубленості” у спілкуванні, невміння знайти у школі друзів, які б зрозуміли їх труднощі і тривоги.

4. Вивчення ціннісних орієнтацій сучасної молоді шкільного віку дозволяє констатувати переважно низький рівень сформованих у неї моральних якостей. Найважливішим у зв'язку з цим є процес трансформації цінностей у ціннісні орієнтації.

Доведено, що сучасні старшокласники цінують, насамперед, те, що для них ближче на особистісному рівні. Спостерігається падіння їх інтересів до діяльності в громадських організаціях, участі в неформальних об'єднаннях соціального спрямування. Одночасно визнано, що формування у школярів гуманістичних орієнтацій є найскладнішим завданням, але розв'язання його об'єктивно і суб'єктивно необхідне.

5. До шляхів соціалізації шкільної молоді за місцем проживання віднесено: організацію неформального спілкування учнів за місцем проживання з однолітками; активну їх діяльність в неформальних об'єднаннях або групах соціального спрямування; задоволення потреби старшокласників у спілкуванні з дорослими і забезпечення при цьому максимального узгодження інтересів обох сторін.

Великі можливості щодо здійснення соціалізації має культурно-дозвіллєва діяльність молоді, оскільки в ній формується творча та громадська активність, комунікативні якості, відбувається активне спілкування та ін. Організація цілеспрямованого і змістовного спілкування за місцем проживання школярів сприяє переорієнтації так званих “важких” підлітків на гуманістичні цінності.

6. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови, за яких процес соціалізації відбувається успішно. До них віднесено: залучення шкільної молоді до діяльності, що має на меті створення неформальних об'єднань за інтересами і змістом роботи просоціального напрямку; наукове обґрунтування планування виховного процесу, оновлення змісту, форм і методів виховної роботи за місцем проживання учнів; створення педагогічно - оформленого регіонального середовища; ефективне використання на практиці доцільної моделі системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні.

7. На основі положень теорій систем, моделювання та управління розроблена модель системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні. Основним структурним управлінським компонентом моделі є координаційна рада з управління виховною роботою зі шкільною молоддю в регіоні. Рада встановлює зв'язки з усіма соціально-педагогічними системами, здійснює всі технологічні функції управління: планування, організацію, координацію,контроль, регулювання та ін. Апробація та запровадження цієї моделі у регіоні довели її педагогічну ефективність, оскільки на краще змінилось відношення керівників соціально-педагогічних систем до її запровадження; зріс загальний рівень педагогічної компетентності та науковості управління виховною роботою зі школярами організаторів виховної роботи; виявлена позитивна динаміка зміни змісту цінностей школярів та рівня їх соціальної активності.

Запровадження в практику організаційної моделі оперативного управління виховною роботою в регіоні забезпечило оперативність у прийнятті управлінських рішень, необхідну координацію дій, кооперацію виховних зусиль, оперативний контроль за спільною виховною діяльністю соціально-педагогічних систем, підвищення якості і результативності спільних заходів, що проводилися в регіоні, формування вміння керівників соціально-педагогічних систем управляти не заходами, а людьми та їх працею.

8. За результатами дослідження були підготовлені методичні рекомендації “Сучасні підходи до організації виховної роботи в позаурочний час”, які успішно використовуються організаторами виховної роботи, студентами в практичній та навчальній діяльності, а також програма курсу “Система управління виховною роботою за місцем проживання школярів,” за якою здійснюється перепідготовка керівників соціально-педагогічних систем та організаторів виховної роботи в Дніпропетровському та Запорізькому обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження підтвердили правильність висунутої нами гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшої уваги потребують дослідження проблем удосконалення координації управління виховною діяльністю соціально-педагогічних систем за місцем проживання учнів; розробки і наукового обґрунтування педагогічних діагностик для вивчення рівня їх вихованості; виявлення критеріїв оцінки рівня управлінської діяльності організаторів виховного процесу; проектування соціального розвитку особистості школяра; удосконалення аналітичної діяльності та планування виховної роботи з учнями в позаурочний час та ін.

Матеріали дисертаційного дослідження висвітлені в таких одноосібних публікаціях:

1. Шевченко С.О. Управління сучасними системами виховної роботи // Рідна школа. – 1998. - №3. - С.73-76.

2. Шевченко С.О. Шкідливі звички шкільної молоді (До проблеми оздоровлення нації) // Рідна школа. – 2000. - №2. – С.19-22.

3. Шевченко С.О. Екологічна освіта як засіб формування особистісних цінностей // Рідна школа. 2000. - №6. – С.60-62.

4. Шевченко С.О. Шляхи вдосконалення виховної роботи в регіоні (на матеріалі Верхньодніпровського району) // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць: Випуск 17. – Київ – Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Запорізький інститут удосконалення вчителів, 2000. –С.20-25.

5. Шевченко С.О. Неформальні асоціальні об'єднання як фактор руйнування соціально-цінних якостей особистості // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць: Випуск 18. – Київ – Запоріжжя: ІПППО АПН України; Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2001. – С.271-276.

6. Шевченко С.О. До проблеми формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у шкільної молоді // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць: Випуск 19. – Київ-Запоріжжя: ІПППО АПН України; Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2001. – С.154-158.

7. Шевченко С.О. Регіональне соціальне середовище та його вплив на виховання соціальної активності школярів // Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи: Збірник наукових праць: Випуск 3. – Кривий Ріг: МОН України; Криворізький державний педагогічний університет, 2000. –

С.147-152.

8. Шевченко С.О. Управління шкільною організацією: нові підходи до аналізу шкільної культури // Теорія і практика трудової та професійної підготовки молоді: Збірник наукових праць: Випуск 2. – Кривий Ріг: Криворізький державний педагогічний університет, 2000. – С.103-114.

9. Шевченко С.О. Соціальна активність особистості як загальнолюдська цінність // Сучасна трудова та професійна підготовка шкільної молоді: Збірник наукових праць / За ред. П.І.Шевченка, В.С.Пікельної. – Кривий Ріг:

МО України, КДПІ та ін., 1998. – С.107-110.

10. Шевченко С.О. Допрофесійна орієнтація шкільної молоді на професію педагога: вітчизняна та зарубіжна теорія і практика // Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми “Вчитель”: Збірник науково-практичних матеріалів Всеукраїнської конференції в 3-х частинах. – Дніпропетровськ: МО України; АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України та ін. – 1998. – С.115-121.

11. Шевченко С.О. Впроваджуємо нові освітні технології // Освіта: Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик. – 1997. - №59-60 (311-312). – С.9.

12. Шевченко С.О. Нові підходи до організації виховного процесу на засадах гуманізації // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (В 3-х частинах). – Кривий Ріг: МО України; Криворізький державний педагогічний інститут; Криворізька середня експериментальна школа №69, 1996. – Ч.І. – С.44-46.

13. Шевченко С.О. Про деякі проблеми виховної роботи з обдарованими школярами // Методичні проблеми учнівських і студентських