Київський національний університет

імені Тараса шевченка

Семів Сергій Романович

УДК 339.137.2:339.9:334.735

Конкурентоспроможність підприємств споживчої кооперації в умовах відкритої економіки

Спеціальність: 08.05.01 – Світове господарство і

міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії Центральної спілки споживчих товариств України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

Мокій Анатолій Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Андрійчук Віктор Григорович,

Українська академія зовнішньої торгівлі,

завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Воротін Валерій Євгенович,

Українська Академія державного управління

при Президентові України

Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки, м. Київ

Захист відбудеться 09.10.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розісланий 08.09.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мазуренко В. П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для розвитку сучасних світогосподарських зв'язків характерними є активізація інтеграції національних економік, їх секторів і окремих регіонів країн, глобалізація конкуренції та уніфікація її форм між основними учасниками міжнародних економічних відносин. Особливого значення для нашої країни набуває активна участь у міжнародному поділі праці та інтеграційних процесах шляхом ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Досягнення успіху у цьому напрямі передбачає підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних економічних суб'єктів на зовнішньому ринку, розвиток і реалізацію експортного потенціалу. Це дозволить здійснювати успішну інтеграцію економіки України, зокрема, окремих її секторів та регіонів, у світове господарство.

Вказаним зумовлюється важливість реалізації заходів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств такого стратегічно важливого сектору економіки України, як сільське господарство, зокрема, кооперативного сектору, діяльність якого у розвинених країнах є основою ефективного функціонування агропромислових комплексів (АПК). Зовнішньоекономічні операції є однією із сфер діяльності кооперативних підприємств і організацій, розвиток і успішне ведення якої здатні покращити фінансово-господарський стан кооперативної системи і посилити рівень її диверсифікованості на ринку, сприяти інтеграції в європейські кооперативні об'єднання та інститути.

Проте в даний час розвиток зовнішньоекономічних зв'язків споживчої кооперації, у якій вагоме місце займають експортні операції, гальмується цілою низкою проблем об'єктивного та суб'єктивного характеру. Серед них виокремимо посилення конкуренції з боку господарських утворень інших форм власності, нераціональну децентралізацію зовнішньої торгівлі, відсутність досвіду діяльності на міжнародних ринках товарів, робіт, послуг і капіталів, а також недостатній рівень забезпечення кваліфікованими кадрами у зовнішньоекономічній сфері та міжнародного маркетингу.

Впровадження системи заходів із забезпечення конкурентних переваг значною мірою визначатиме ефективну діяльність кооперативних підприємств на зовнішніх ринках, сприятиме вирішенню проблем і ліквідації структурних диспропорцій ЗЕД споживчої кооперації. Це дозволить здійснити успішну трансформацію кооперативного сектора економіки і тому вимагає глибокого наукового аналізу та обгрунтування методів і механізмів реалізації.

Проблеми конкуренції та забезпечення конкурентоспроможності економічних суб'єктів в умовах зовнішньоекономічної інтеграції досліджували такі західні вчені, як Д. Рікардо, А. Сміт, Д. Абель, Г. Гамель, П. Друкер, К. Ендрус, Р. Ешенбах, П. Зенге, Ф. Котлер, Р. Коуз, К. Крістенсон, М. Портер, К. Прахалад, Р. Солоу, Й. Шумпетер, Ф. Хайєк.

Значний внесок у дослідження проблем розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародної інтеграції країн з перехідною економікою, теорії і практики зовнішньої торгівлі й удосконалення механізмів її регулювання, конкурентоспроможності та ефективності ЗЕД економічних суб'єктів, трансформації АПК і кооперативного сектора в умовах відкритої економіки здійснили такі вітчизняні економісти, як В.Андрійчук, В. Апопій, С. Бабенко, О. Білорус, В. Будкін, І. Бураковський, З.Варналій, В. Вергун, О. Власюк, В. Воротін, А. Гальчинський, В. Геєць, Я. Гончарук, Б. Губський, М. Долішній, С. Дзюбик, М. Дудченко, В. Зіновчук, Л. Кістерський, Г.Климко, В. Клочко, А. Кредісов, О. Кузьмін, І. Лукінов, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, А. Мокій, В. Новицький, В. Онищенко, Ю. Пахомов, О. Рогач, А. Філіпенко, А. Чухно, О.Шнирков.

Активно працюють над дослідженням аналогічних проблем і окремих їх аспектів російські дослідники П. Зав'ялов, С. Захаров, Г. Ковальов, О. Міхайлов, А. Медведєв, М. Моісеєв, І. Спірідонов, П. Фомічов, Г. Шагалов, С. Шаталін, В. Юданов та ін.

Проте ще недостатньою мірою висвітлені вплив окремих факторів конкурентоспроможності, економічні засоби та досвід її забезпечення у країнах з перехідною економікою, методичний інструментарій оцінки рівня конкурентоспроможності і економічної ефективності. Потребує системного аналізу проблема державного впливу на конкурентоспроможність суб'єктів ЗЕД на загальнодержавному та регіональному рівнях, особливо кооперативних підприємств та організацій, які, поряд з економічними, виконують важливі соціальні функції у сільській місцевості. Це і зумовило актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з такими науково-дослідними розробками: науково-дослідна тема № 256/97 "Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі" (номер державної реєстрації 0197U017310), підтема № 15 "Зовнішньоекономічна діяльність споживчої кооперації України"; науково-дослідна тема "Дослідження кон'юнктури ринків основних видів сільськогосподарської продукції України" (за замовленням управління харчової промисловості, торгівлі та побуту Львівської облдержадміністрації) (відповідальний виконавець); конкурсна науково-дослідна робота “Прогноз ринку праці на 2001-2005 роки. Варіантний підхід (на прикладі Львівської області), VI етап “Розробка варіантів прогнозу регіонального ринку праці на 2005 рік”.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є обгрунтування стратегічних напрямів підвищення ефективності ЗЕД кооперативних підприємств і організацій та розробка рекомендацій щодо забезпечення їх високої конкурентоспроможності на зовнішньому ринку.

З урахуванням цього в дисертації поставлені і вирішуються такі завдання:

·

· визначити основні тенденції розвитку і трансформації кооперативних секторів у країнах з розвиненою та перехідною економіками;

· здійснити оцінку рівня конкурентоспроможності для підприємств та організацій споживчої кооперації України на основі застосування методів багатофакторного статистичного аналізу;

· адаптувати існуючі методичні підходи та здійснити оцінку ефективності ЗЕД кооперативних підприємств;

· виявити роль внутрішньої конкурентоспроможності кооперативних підприємств та організацій у завоюванні конкурентних позицій на зовнішніх ринках через реалізацію заходів державної підтримки та дерегулювання їх діяльності, участь у нових формах інтегрування та кооперації на внутрішньому ринку;

· обгрунтувати стратегічні напрями підвищення ефективності ЗЕД підприємств та організацій споживчої кооперації та їх конкурентоспроможності в умовах посилення міжнародної інтеграції.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступають підприємства та організації кооперативного сектора країн з перехідною економікою, зокрема, підприємства споживчої кооперації України, що є частиною кооперативного сектору із значним потенціалом економічного розвитку на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Предметом дисертаційного дослідження є сфера ЗЕД кооперативних підприємств та стратегічні напрями підвищення їх конкурентоспроможності у відкритій економіці.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослідження є загальнонаукові методи пізнання, фундаментальні положення теорій міжнародних економічних відносин, міжнародної торгівлі та зовнішньоекономічної інтеграції, перехідних економік, міжнародної конкуренції та маркетингу, існуючі науково-теоретичні розробки щодо регулювання ЗЕД, міжнародного кооперативного руху.

В дисертації використано широке коло методів наукового аналізу та дослідження міжнародних економічних відносин і світогосподарських зв'язків, а саме історико-логічний метод (підрозділи 1.3 та 2.1 - при дослідженні досвіду забезпечення конкурентоспроможності кооперативних систем в країнах з перехідною економікою та можливостей його застосування в Україні); методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу (підрозділи 1.1, 1.2 та 2.3 - для розкриття особливостей застосування для умов перехідних економік сучасних методик оцінки конкурентоспроможності та ефективності), метод системного аналізу (підрозділ 2.3 - при обгрунтуванні методичних підходів до комплексної техніко-економічної оцінки ефективності зовнішньоекономічних зв'язків споживчої кооперації), методи багатовимірного статистичного аналізів (БСА), кореляційного та факторного аналізів, групувань та кластерного аналізу (підрозділ 2.2 - при здійсненні інтегральної оцінки конкурентоспроможності кооперативних підприємств та організацій), методи соціологічних досліджень (для аналізу результатів проведеного одноразового обстеження ЗЕД споживчої кооперації, що розглядаються у підрозділах 2.1 та 2.3), методи прогнозування та економічного моделювання (підрозділи 3.1 та 3.2 - при обгрунтуванні рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності та підвищення ефективності ЗЕД кооперативних підприємств).

Наукова новизна одержаних дисертантом результатів полягає у наступному:

·

· виявлено особливості, тенденції та узагальнено досвід трансформації кооперативного сектору країн з перехідною економікою, визначено можливості його адаптації в Україні, зокрема, у частині вибору форм і географічного вектора міжнародної інтеграції кооперативів як фактору їх конкурентоспроможності та окреслення пріоритетних заходів державної підтримки їх діяльності;

·

·

· обгрунтовано рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності та підвищення ефективності ЗЕД кооперативних підприємств, зокрема, в частині реалізації заходів державної підтримки і регулювання зовнішньоекономічних операцій, вдосконалення інфраструктурного забезпечення ЗЕД кооперативів, передусім інформаційного, розвитку мережі митних та консигнаційних складів у прикордонних областях України; окреслено стратегічні напрями зовнішньоекономічної інтеграції споживчої кооперації.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обгрунтуванні та впровадженні у практичну діяльність стратегічних засад розвитку ЗЕД споживчої кооперації України. Рекомендації щодо підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій кооперативних підприємств і організацій, пропозиції до проектів Програми та Стратегічного плану розвитку ЗЕД споживчої кооперації України розглянуті на засіданні Правління Укоопспілки, знайшли своє відображення у Регіональній програмі економічного розвитку споживчої кооперації Львівської області на 2001-2005 рр., Регіональній програмі розвитку малого і середнього бізнесу Львівської області на 2001-2002 рр., а також у рекомендаціях міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми та перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринкових умовах" (листопад 1998 р.) та міжнародної науково-практичної конференції “Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття” (червень 2001 р.), які подані на розгляд вищих державних органів управління та споживчої кооперації.

Розроблені дисертантом рекомендації та пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності та ринкового потенціалу кооперативних підприємств, напрямів міжнародної економічної інтеграції споживчої кооперації України, реалізації заходів державної підтримки, регулювання та розвитку підприємництва в аграрно-промисловому комплексі з використанням потенціалу споживчої кооперації знайшли своє відображення у рекомендаціях XIV з'їзду споживчої кооперації України та використовуються у практичній діяльності підприємств, організацій споживчої кооперації, а також в управлінні харчової промисловості, торгівлі та побуту Львівської облдержадміністрації. Окрім того, розробки дисертанта були застосовані у консультаційній діяльності у межах проекту TRANSFORM "Підтримка харчової та переробної промисловості в Західній Україні" (спільний проект міжнародної консалтингової компанії “Gesellschaft fur Organisation, Plannung, Analyse”, банку Kreditanstalt fur Wiederaufbau і Уряду Німеччини) та проекту Карпатського фонду “Підтримка, посилення заходів і місцевих ініціатив у сфері зайнятості у Львівській області”, консультантом яких є автор дисертації.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринкових умовах" (м. Київ, листопад 1998 р.), міжнародній науково-практичній конфеенції "Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики - 1998" (м.м. Львів, Шкло, жовтень 1998 р.), другій науково-практичній конференції “Диверсифікація зовнішньоекономічних зв'язків України в умовах ринкової трансформації” (м. Київ, червень 1999 р.), міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та іноземного інвестування (регіональні аспекти)" (м. Донецьк, 1999 і 2000 рр.), ІV міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах" (м. Київ, травень 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття” (м. Київ, червень 2001 р.), другій міжнародній економетричній конференції “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика” (м. Львів, вересень 2001 р.), науково-практичних конференціях викладацького складу та аспірантів Львівської комерційної академії та Української академії зовнішньої торгівлі, науково-практичному семінарі керівників облспоживспілок (м. Львів, вересень 2000 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 12-ти статтях та матеріалах конференцій, двох методичних рекомендаціях загальним обсягом 9,16 д. а. (особистий внесок дисертанта - 5,0 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (180 найменувань), 11 додатків. Зміст роботи викладено на 161 сторінках друкованого тексту, проілюстровано у 8 таблицях, 19 рисунках.

Основний зміст Роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми, викладені мета і завдання дослідження, наукова новизна і практична цінність, об'єкт, предмет та методологія дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи дослідження конкурентоспроможності кооперативних підприємств у перехідних економіках” систематизовані та проаналізовані основні концепції теорії конкурентоспроможності, визначені специфічні риси факторів конкурентоспроможності економічних суб'єктів у перехідних економіках.

В дисертації звернено увагу на те, що успішна міжнародна інтеграція економіки України і окремих її секторів передбачає забезпечення конкурентних переваг вітчизняних економічних суб'єктів на зовнішньому ринку, розвиток експортного потенціалу, підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій. Процес розширення відкритості економіки України повинен відбуватися з дотриманням критеріїв економічної безпеки, важливою складовою якої є економічна безпека АПК. Особливої уваги потребує конкурентоспроможність кооперативного сектора економіки, діяльність якого є істотною передумовою ефективності діяльності всього АПК. Пом'якшення кооперативним рухом негативних соціальних наслідків трансформаційних процесів у сільській місцевості зумовлює необхідність реалізації заходів державної підтримки ЗЕД кооперативів, яка є основною формою їх міжнародної інтеграції.

У ринковій системі господарювання категорія конкурентоспроможності є однією з головних, оскільки у ній концентровано виражаються економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові можливості як окремого суб'єкта господарської діяльності, так і економіки країни. Конкурентоспроможність як комплексна соціально-економічна категорія відображає потенційні можливості ефективної інтеграції держави, її регіонів, галузей і окремих підприємств у світогосподарські зв'язки, успішної участі в міжнародній кооперації та поділі праці.

В роботі підкреслюється, що у країнах з розвиненою економікою ключовим аспектом зовнішнього оточення фірми є галузь, в якій вона веде конкурентну боротьбу, а чинники впливу за межами галузі мають, як правило, відносне значення. Для країн з перехідною економікою, для яких характерним є поширення методів недосконалої конкуренції, перелік класичних чинників конкуренції необхідно доповнити такими типовими факторами зовнішнього середовища, як рівень цивілізованості середовища бізнесу в країні чи регіоні, використання переваг діяльності у неофіційному і тіньовому секторах економіки тощо.

Існуючі у економічній літературі методики дослідження рівня конкурентоспроможності західних вчених, які активно використовуються транснаціональними корпораціями (ТНК) та провідними консалтинговими фірмами, не завжди можуть бути застосовані до умов перехідних економік, оскільки у них недостатня увага приділяється аналізу факторів оточуючого середовища, не враховується можливість застосування неринкових методів конкуренції. Саме тому використання методик всебічного аналізу внутрішнього потенціалу підприємств і галузей їх діяльності, графічної інтерпретації отриманих результатів необхідно поєднувати з аналізом традиційних показників, що характеризують соціально-економічне становище підприємства, і з сучасними підходами до оцінки рівня інвестиційної привабливості регіонів.

Одним з основних факторів зростання конкурентоспроможності економічних суб'єктів у перехідних економіках, які функціонують в умовах обмежених ресурсів, в дисертації визначено категорію "ефективності" як співвідношення отриманого ефекту від операцій на ринку і сукупних затрат. Ця категорія характеризує вміння використовувати всі наявні ресурси підприємства (матеріальні, трудові, капітальні, інформаційні), управляти витратами (в тому числі трансакційними, маркетинговими), дозволяє враховувати вплив факторів зовнішнього середовища, які проявляються у різноманітних ризиках (фінансових, валютних, можливості продажу продукції).

У роботі наголошено на тому, що формування системи заходів щодо трансформації кооперативного сектора економіки України вимагає врахування досвіду країн з розвинутою економікою та результатів аналізу моделей реформування кооперативних секторів країн з перехідною економікою. На сучасному етапі у світовому і європейському кооперативному русі спостерігається тенденція до значного збільшення чисельності кооперативів, диверсифікації сфер їх діяльності та зростання кількості їх учасників. Так, у 1996 р. членами Міжнародного кооперативного альянсу було 88 європейських кооперативних організацій із 35 країн із загальною кількістю індивідуальних членів кооперативів понад 118 млн. осіб, що були об'єднані у більше ніж 197 тис. кооперативи (табл. 1).

Таблиця 1

Географічна структура членів міжнародного кооперативного альянсу у 1996 р.

Група країн Кількість країн Кількість організацій Кількість кооперативів, тис. Кількість учасників, млн осіб

Америка 18 61 43,9 182,48

Африка 12 19 27,2 9,56

Європа 35 88 197,3 118,47

Азія 28 64 480,6 414,38

Міжнародні об'єднання - 4 - -

Всього 93 236 749,1 724,90

У дисертаційній роботі відзначається, що для підприємств кооперативного сектора в країнах Західної Європи характерними є значна кількість учасників та великі обсяги операцій (від 7 до 82 млрд. екю річного обороту в окремих країнах), високий рівень конкурентоспроможності у порівнянні з підприємствами приватної та державної форм власності, що досягається за рахунок ефекту масштабу та концентрації господарської діяльності. Основними факторами, що забезпечують високі конкурентні позиції західноєвропейських кооперативів, виявлено наступні:

·

· поширення міжнародної кооперації і інтеграції в межах ЄС, а також з кооперативами країн Східної і Центральної Європи;

· концентрація виробництва (від 50 до 90 % ринку) у переробних кооперативах;

· розвиток нових каналів збуту продукції (особливо через аукціони);

· полівалентна диверсифікація кооперативів шляхом комбінування функцій маркетингу, матеріально-технічного постачання і сервісу.

У роботі вказано, що кризові тенденції розвитку кооперативних систем країн Східної та Центральної Європи (погіршення показників фінансово-господарського стану, зменшення кількості пайовиків та пайових фондів, втрата об'єктів кооперативної власності, нестача фінансових ресурсів, порушення міждержавних кооперативних зв'язків та витіснення з традиційних зовнішніх ринків тощо) зумовили зниження рівня конкурентоспроможності кооперативів у порівнянні з підприємствами інших форм власності. На початку 90-их років простежувалося різко негативне ставлення до кооперативного руху з боку урядів східноєвропейських держав аж до вимоги ліквідації кооперації і позбавлення державної підтримки кооперативів (особливо в Болгарії, Польщі та Угорщині). Проте в даний час уряди цих країн змушені здійснювати заходи з відродження і фінансування розвитку кооперації, оскільки не виникли економічні суб'єкти, що могли б здійснювати нерентабельну діяльність з обслуговування сільського населення.

Незважаючи на ці тенденції, кооперативний рух залишається у цих країнах досить поширеним, про що свідчить значна кількість членів кооперативів. Так, серед вищезгаданих країн у 1996 р. у Румунії 22,7% від загальної чисельності населення були учасниками кооперативів, в Словацькій і Чеській Республіках цей показник становив відповідно 14,5 і 13,4%, у Словенії – 11%, Угорщині – 8,4%, Болгарії - 5,6% населення. У дисертації зроблено висновок, що основними передумовами успішної трансформації кооперативних систем в країнах Східної та Центральної Європи, у тому числі в Україні, є ефективна реалізація заходів, спрямованих на адаптацію кооперативних систем до ринкових умов господарювання, активізацію кооперативної форми міжнародної інтеграції і впровадження системи дієвої державної підтримки діяльності підприємств цього сектору економіки.

У другому розділі “Дослідження конкурентоспроможності підприємств та організацій споживчої кооперації України в умовах відкритої економіки” виявлено основні тенденції ЗЕД кооперативних підприємств, здійснено інтегральну оцінку рівня конкурентоспроможності у розрізі обласних кооперативних організацій та проаналізовано ефективність типових експортних операцій кооперативів.

Негативні явища у розвитку кооперативного сектора економіки України охопили і сферу зовнішньоекономічних зв'язків системи споживчої кооперації. Основними тенденціями розвитку ЗЕД споживчої кооперації в дисертації визначено зменшення обсягів зовнішньої торгівлі (рис. 1), посилення децентралізації у здійсненні зовнішньоторговельних операцій підприємств системи, що призводило до неузгодженості дій, помилок у виборі партнерів і ціноутворенні, зниження ефективності експорту продукції, невикористання потенціалу ефекту від масштабних операцій.

Основними причинами виявлених тенденцій є фактори внутрішнього та зовнішнього характеру. Першу групу причин (внутрішнього характеру) складають: децентралізація, деконцентрація та спорадичний характер зовнішньоекономічних зв'язків; недостатній рівень менеджменту і міжнародного маркетингу; пасивна позиція кооперативної громадськості щодо визнання державою особливої соціальної функції споживчої кооперації на сільському споживчому ринку і надання відповідних компенсацій; нехтування науково-обгрунтованими методиками визначення ефективності зовнішньоторговельних операцій. До групи причин зовнішнього характеру віднесено: відсутність належної державної підтримки; неконкурентоспроможність підприємств споживчої кооперації у порівнянні з приватними і закордонними торговельними посередниками різних типів.

Рис. 1. Динаміка експорту споживчої кооперації України у 1991-2000 рр.

Враховуючи практичну потребу у використанні єдиного, інтегрального показника рівня конкурентоспроможності, в дисертації запропоновані методичні підходи до його розрахунку. На основі відібраних 44-х статистичних показників з допомогою методу кластерного аналізу було проведено групування облспоживспілок та виділено три найбільш характерних їх групи. Найчисленнішою виявилась третя група територіальних об'єктів, у склад якої входять 17 облспоживспілок. Детальніший аналіз дозволяє виділити в її складі п'ять самостійних угрупувань. Запропонована схема класифікації є основою розробки низки пропозицій, типових для кожної з утворених територіальних груп, що спрямовані на зростання рівня їх конкурентоспроможності на зовнішньому ринку за рахунок посилення властивих їм факторних переваг.

У дисертації обгрунтовано перелік статистичних показників, необхідних для аналізу рівня конкурентоспроможності підприємств споживчої кооперації на основі адаптації схеми аналізу сильних і слабких сторін конкурентів М. Портера. У загальному випадку інтегральний показник рівня конкурентоспроможності можна описати як функцію від сукупності нормованих значень показників (факторів):

, (1)

причому: , (2)

де: Кі – інтегральний показник конкурентоспроможності; Р – матриця нормованих значень показників (факторів) конкурентоспроможності;

Ріn – показники, що характеризують рівень конкурентоспроможності.

Елементами матриці факторів конкурентоспроможності виступають 44 статистичні показники, об'єднані у 9 основних груп, що відображають: товарну політику організації (Р1і); специфіку каналів розподілу (Р2і); систему маркетингу і збуту (Р3і); організаційно-виробничий потенціал організації (Р4і); якість людських ресурсів організації (Р5і); науково-технічне забезпечення виробництва (Р6і); фінансове становище організації (Р7і); корпоративну культуру організації (Р8і) та особливості загального менеджменту організації (Р9і).

На основі застосування при оцінці рівня конкурентоспроможності таких методичних прийомів БСА, як розрахунок абсолютного і відносного показників розвитку, в роботі обчислений інтегральний показник. Він є рівнодіючим всіх показників виявлених кластерів і дозволяє впорядкувати облспоживспілки по відстані до деякої точки - еталону розвитку. Дана методика дозволяє виявляти резерви зростання рівня конкурентоспроможності кооперативних організацій, визначати найбільш пріоритетні облспоживспілки у регіональній інвестиційній політиці та стратегії державної економічної політики щодо підвищення конкурентоспроможності споживчої кооперації.

Розраховані в дисертації абсолютні і відносні показники (табл. 2) свідчать про те, що найвищий рівень конкурентоспроможності у 1999 р. мали Черкаська, Вінницька, Чернігівська, Житомирська облспоживспілки та Кримспоживспілка. Високий рівень конкурентоспроможності цих облспоживспілок, який підтверджується найвищими фінансовими результатами і найбільшими обсягами їх зовнішньої торгівлі, пояснюється розвиненою інфраструктурою, передусім заготівельною, ініціативністю управлінського персоналу у напрямках диверсифікації ЗЕД і ефективного використання наявних конкурентних переваг. Найнижчий рівень конкурентоспроможності спостерігався у Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Кіровоградській та Луганській облспоживспілках. Було виявлено, що значний потенціал зростання конкурентних переваг мають Житомирська і Чернігівська облспоживспілки.

У дисертації аргументовано, що однією з передумов підвищення прибутковості від ЗЕД кооперативних підприємств є ведення оперативного моніторингу ефективності зовнішньої торгівлі, в рамках якого слід здійснювати розрахунок і аналіз показників ефективності зовнішньоторговельних операцій. Оцінка ефективності різних форм зовнішньоекономічного співробітництва підприємств споживчої кооперації дозволяє визначати показники оптимальних затрат на виробництво, заготівлю і реалізацію товарів, враховувати фактор валютного курсу, вибирати найприбутковіші зовнішньоторговельні операції.

Таблиця 2

Порівняння результатів застосування методів БСА при визначені рівня конкурентоспроможності організацій споживчої кооперації

№ групи, підгрупи Групи облспоживспілок за методом кластерного аналізу Абсолютний показник рівня конкурентоспроможності Відносний показник рівня конкурентоспроможності

І. Черкаська 1715 0,484

ІІ. Кримспоживспілка 1044 0,270

Чернігівська 974 0,321

Вінницька 881 0,342

Житомирська 854 0,305

ІІІ. 3.1 Волинська 444 0,131

Дніпропетровська 470 0,138

Одеська 495 0,137

Луганська 339 0,024

Тернопільська 412 0,124

3.2 Львівська 624 0,215

Хмельницька 601 0,231

Миколаївська 545 0,185

Херсонська 561 0,201

Рівненська 557 0,217

3.3 Закарпатська 651 0,216

Харківська 661 0,167

3.4 Кіровоградська 249 0,033

Чернівецька 353 0,085

Івано-Франківська 392 0,119

Полтавська 454 0,173

3.5 Сумська 672 0,241

Як показали розрахунки показників ефективності, проведені на основі типових експортних контрактів по основних товарах, що формували зовнішньоторговельну спеціалізацію системи споживчої кооперації у кінці 90-их років (табл. 3), найефективнішими за показниками валютної і абсолютної ефективності виявилися експортні поставки товарів сировинного призначення (субпродуктів, насіння гарбуза і льону).

Таблиця 3

Показники ефективності експортних операцій підприємств споживчої кооперації

Показники Досліджувані контракти*

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Вихідні показники: Експортна ціна, дол. за т 1100 420 105 155 240 1397 1100 1100 25 80 200 110

Кількість, т 20 20 512,2 238,7 50 163,4 40 20 325 300 20 1000

Закупівельна ціна, грн/т 1300 700 163 230 280 2300 1500 1300 40 20 200 230

Офіц. курс долара, грн ** 1,869 1,780 1,877 1,830 1,760 1,860 1,859 1,849 1,847 1,873 1,865 1,873

Витрати на експорт, грн 7247 177,0 5608,2 2197,1 626,0 56800 14700 0,0 0,0 0,0 0,0 34400

Офіційний курс гривні, дол.** 0,535 0,562 0,533 0,546 0,568 0,538 0,538 0,541 0,541 0,534 0,536 0,530

Показники ефективності: Коефіцієнт валютної ефек-тивності експорту, дол./грн 0,662 0,593 0,601 0,648 0,820 0,595 0,660 0,846 0,625 4,0 1,0 0,47

Абсолютна ефективність експорту, грн/грн 1,24 1,05 1,12 1,18 1,44 1,11 1,23 1,56 1,15 7,49 1,865 0,78

Примітки: * - номери контрактів аналогічні, як на рис. 2; ** - на дату укладення контракту.

Найефективнішою в абсолютному вимірі були поставки технічних кісток у Білорусію - сукупний дохід кооперативного підприємства від експорту в 7,49 рази перевищував його витрати. Висока абсолютна ефективність була властива експорту субпродуктів у Латвію, насіння гарбуза в Німеччину і насіння льону у Польщу (при поставці 1т субпродуктів у Латвію сукупний дохід кооперативного підприємства від експорту в 1,87 рази перевищував витрати, насіння гарбуза в Німеччину – в 1,56 рази і насіння льону в Польщу - в 1,44 рази) (рис. 2). Саме на цих операціях кооперативним підприємствам доцільно зосередити фінансові та організаційні ресурси при здійсненні оперативного планування розвитку експорту.

Рис. 2. Ранжування експортних операцій кооперативних підприємств за показниками ефективності зовнішньої торгівлі

Основною причиною високої ефективності експорту аналізованих окремих товарних груп у дисертації визначено значну різницю між експортними цінами споживчої кооперації і аналогічними цінами на західноєвропейському ринку. Головною передумовою такої конкурентної переваги цінового характеру, у тому числі над підприємствами приватної форми власності, є наявність відповідної заготівельної інфраструктури і значний досвід заготівель товарів цих груп на сільському ринку.

Як показав аналіз впливу зміни валютних курсів на ефективність зовнішньоторговельних операцій, здійснення експорту приносило підприємствам споживчої кооперації у другій половині 90-х років здебільшого додатковий валютний прибуток, що відбувалося внаслідок постійного зниження курсу української гривні. Вказане обумовлює необхідність врахування прогнозної динаміки валютного курсу при веденні оперативного моніторингу ефективності зовнішньоторговельних операцій.

Третій розділ роботи “Стратегічні напрями забезпечення конкурентних позицій підприємств та організацій споживчої кооперації” присвячений розробці рекомендацій щодо максимально можливого використання існуючих конкурентних переваг підприємств споживчої кооперації та зростання ефективності їх зовнішньоторговельної діяльності.

В роботі доведено, що головна мета розвитку ЗЕД споживчої кооперації України, яку необхідно враховувати при здійсненні цільового програмування зовнішньоекономічних зв'язків на рівні кооперативних підприємств, полягає в підвищенні економічної та організаційної ефективності зовнішньоекономічних операцій як важливого напряму забезпечення конкурентоспроможності і динамічного розвитку споживчої кооперації, посилення її ролі у виконанні соціально-економічних завдань на сільському споживчому ринку в умовах недосконалої конкуренції.

Операційними завданнями реалізації програмних заходів розвитку ЗЕД споживчої кооперації в дисертації визначено наступні: (1) підтримка та розвиток існуючих напрямів і механізмів зовнішньоекономічних зв'язків; (2) розвиток нових для споживчої кооперації форм зовнішньоекономічних операцій; (3) формування та диверсифікація інфраструктури зовнішньої торгівлі; (4) залучення вітчизняних та іноземних інвестицій з метою довгострокового фінансування зовнішньоекономічних проектів; (5) підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій підприємств (організацій) споживчої кооперації на основі концентрації фінансових ресурсів і організаційних зусиль на пріоритетних товарах та ринках; (6) зміцнення експортного потенціалу як необхідної передумови надходження валютних ресурсів, підвищення конкурентоздатності продукції та забезпечення потреб в товарах критичного імпорту; (7) інтенсифікація співробітництва із зарубіжними кооперативними організаціями та міжнародними кооперативними банківсько-кредитними установами.

В роботі наголошується, що застосування міжнародного маркетингу є тим інструментом, який здатний істотно вплинути на розширення зовнішніх ринків, збільшення зовнішньоторговельного обороту, підвищення рівня інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації. Серед можливих маркетингових заходів із підвищення конкурентоспроможності підприємств споживчої кооперації в дисертації виокремлено створення експортного торгового дому, міжнародної кооперативної торгово-промислової палати, мережі кооперативних інформаційно-консалтингових фірм, а також видання інформаційного бюлетеня з питань ЗЕД споживчої кооперації, поетапне впровадження маркетингових підходів у процесі реалізації політики залучення іноземних інвестицій та покращання інвестиційного клімату у сфері діяльності кооперації (рис. 3).

У дисертації аргументовано, що слабкість і неконкурентоспроможність кооперативних банківських систем країн Центральної і Східної Європи, у тому числі України, зумовлює зростання значення іноземних інвестицій як важливого джерела економічного зростання кооперативного сектора перехідних економік. Як показав позитивний досвід країн Східної Європи (Польщі, Словенії, Чехії, Словаччини та Угорщини), залучення іноземних інвестицій (передусім кооперативних спілок західноєвропейських країн, зокрема, Австрійського кооперативного союзу ім. Шульце-Делітцша) відіграло вагому роль у трансформації кооперативів та кооперативних банківських систем цих країн.

Рис. 3. Процес організаційної підтримки інвестиційних проектів підприємств і організацій споживчої кооперації.

Негативний вплив децентралізації зовнішньоекономічних операцій споживчої кооперації вимагає ліквідації її негативних наслідків шляхом створення нової організаційної структури підтримки ЗЕД, а саме торгового дому та іноземних представництв (на засадах спільних договорів та агентських угод з кооперативними організаціями за кордоном). Діяльність таких об'єднань дозволить спростити механізм виходу кооперативних підприємств на зовнішній ринок шляхом надання широкого кола послуг, в тому числі позасистемним суб'єктам ЗЕД. В роботі на основі проведення техніко-економічних розрахунків зроблено висновок про те, що споживча кооперація володіє значним потенціалом діяльності у прикордонних областях України на основі використання власної матеріально-технічної бази, зокрема, у частині надання послуг митно-консигнаційних складів.

Серед основних заходів впливу на ефективність ЗЕД кооперативних підприємств у дисертації також виокремлено ведення оперативного моніторингу ефективності зовнішньоторговельних операцій і активне використання методів захисту від валютних ризиків. Важливими засобами, що мають непрямий вплив на підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків підприємств споживчої кооперації, є активізація міжнародного співробітництва у банківській сфері, а також розвиток нових форм зовнішньоекономічних операцій, у тому числі посередницьких.

Одним з пріоритетних напрямів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств та організацій споживчої кооперації у дисертації визначено реалізацію регіональних програм державної підтримки, регулювання та розвитку підприємництва в агропромисловому комплексі з використанням потенціалу споживчої кооперації. Підтримка підприємництва повинна поєднуватись з посиленням інтеграції агропромислового комплексу – вертикальної і горизонтальної, фінансової і господарської. Успіх реалізації програмних заходів зі зростання конкурентоспроможності та розвитку зовнішньоекономічних операцій кооперативних підприємств залежатиме як від результативності виконання вищенаведених програмних завдань, так і від налагодження системи державного стимулювання ЗЕД споживчої кооперації.

Висновки

1. Економічний устрій країн з плановою економікою, який передбачав централізований розподіл товарів і послуг, не потребував глибоких досліджень конкурентоспроможності підприємств, оскільки існуючий поділ праці був наслідком орієнтації на виконання урядових економічних програм. Трансформація економічних систем країн Східної і Центральної Європи зумовлює необхідність обгрунтування нових стратегій посилення конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках, які б враховували вимоги економічної безпеки і необхідність поступового відкриття і інтеграції економіки, окремих її секторів у світове господарство. Це зумовлює доцільність проведення критичного аналізу теорій конкуренції, визначення можливостей застосування теоретичних наукових положень у виборі стратегії входження перехідної економіки у систему світогосподарських зв'язків. У сучасній економічній літературі широко представлені методики оцінки конкурентоспроможності вітчизняних та зарубіжних дослідників. Для методик західних дослідників є властивим недостатній рівень врахування факторів конкурентоспроможності підприємств, що діють в умовах перехідної економіки. Ці методики слід використовувати в комплексі і у поєднанні з детальним аналізом оточуючого середовища діяльності підприємств, що забезпечить врахування характерних для перехідних економік неринкових методів конкуренції. Такий підхід дозволить точніше визначати стратегію конкуренції для підприємств чи окремих галузей, усувати фактори негативного впливу на існуючі конкурентні переваги.

2. Трансформація кооперативного сектора економіки України вимагає використання досвіду кооперативного руху в країнах Західної Європи, де кооперативи, поряд з важливими економічними, виконують ще й корегуючі соціальні функції, а також моделей реформування кооперативних секторів країн з перехідною економікою. Аналіз досвіду економічних перетворень в кооперативних системах країн Східної та Центральної Європи дозволив виявити основні напрями успішної трансформації кооперативного сектору економіки України, а саме: прискорення адаптації кооперативів до ринкових умов господарювання, активізацію кооперативної форми міжнародної інтеграції, ліквідацію внутрішніх причин та пом'якшення зовнішніх факторів формування негативних тенденцій у сфері ЗЕД, створення адекватної до нових умов системи державної підтримки та розвитку кооперативного сектора.

3. Внутрішня конкурентоспроможність організацій споживчої кооперації України в сучасних умовах визначає рівень її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Застосування у дисертації нових підходів до оцінки конкурентоспроможності дозволяє доповнити офіційну статистичну інформацію розрахунковими індикаторами, розширити регіональні аспекти дослідження проблеми конкурентоспроможності організацій споживчої кооперації. Використання в аналітичних розрахунках відносного та абсолютного показника рівня конкурентоспроможності дозволяє: розробляти різні сценарії діяльності споживчої кооперації на макрорегіональних товарних ринках; виявляти резерви зростання конкурентоспроможності кооперативних організацій; ефективніше формувати регіональну інвестиційну політику та політику державної економічної підтримки споживчої кооперації.

4. Важливою передумовою успішного ведення оперативного моніторингу ефективності зовнішньоекономічних операцій кооперативних організацій та підприємств є обгрунтування основних аспектів одноразового обстеження ЗЕД споживчої кооперації, яке повинне носити комплексний та системний характер. У програму обстежень доцільно включити інформацію про зовнішньоекономічну інфраструктуру, загальні результати ЗЕД, організацію контрактної діяльності і ефективність зовнішньої торгівлі, іноземний туризм, послуги по зберіганню і транспортуванню товарів. Аналіз ефективності експортних поставок кооперативних підприємств виявив пряму її залежність від науково-обгрунтованих цін і витрат на експорт, що вимагає впровадження таких досліджень у практичну діяльність кооперативних підприємств і організацій.

5. Пріоритетними векторами розвитку зовнішньоекономічних зв'язків споживчої кооперації, які доцільно враховувати у процесі стратегічного та оперативного планування, визначено: формування максимально сприятливих правових та організаційно-економічних умов підтримки існуючих та розвитку нових для споживчої кооперації форм зовнішньоекономічних зв'язків; покращання інвестиційного клімату та посилення інвестиційної активності у споживчій кооперації; спрямування інвестиційного капіталу у найвигідніші проекти у сфері ЗЕД; збільшення доходів підприємств (організацій) споживчої кооперації від здійснення зовнішньоекономічних операцій шляхом підвищення їх ефективності; створення необхідних передумов для швидкого розвитку інфраструктурного забезпечення ЗЕД, яке найбільше відповідає специфіці діяльності споживчої кооперації.

6. Особливу роль у сукупності заходів, що спрямовані на розширення зовнішніх ринків, збільшення зовнішньоторговельного обороту, підвищення рівня інвестиційної привабливості системи споживчої кооперації, має реалізація маркетингових заходів у сфері ЗЕД. Серед доцільних маркетингових заходів доцільно виокремити формування інформаційного забезпечення зовнішньоторговельних операцій та поетапне впровадження маркетингових заходів у процесі реалізації політики залучення іноземних інвестицій та покращання інвестиційного клімату у сфері діяльності кооперації. Негативні наслідки децентралізації зовнішньоекономічних зв'язків споживчої кооперації зумовлюють необхідність здійснення заходів, спрямованих на створення сучасних конкурентоспроможних організаційних структур підтримки зовнішньоекономічних операцій. Створення з цією метою торгового дому споживчої кооперації повинне ставити собі за мету використання переваг концентрації і централізації зовнішньої торгівлі та формування дієвої системи синергічних і інтеграційних зв'язків у сфері ЗЕД регіональних АПК. Проведена дисертантом техніко-економічна оцінка створення і функціонування митно-консигнаційних складів з використанням складських комплексів споживчої кооперації свідчить про високий рівень прибутковості операцій у цій сфері і необхідність диверсифікації діяльності у цьому напрямі.

7. Пріоритетним напрямом забезпечення конкурентоспроможності підприємств споживчої кооперації визначено підвищення ефективності їх ЗЕД. Досягнення високої ефективності зовнішньоторговельних операцій можливе лише при комплексному підході до реалізації відповідних заходів, серед яких найважливішими є ведення оперативного моніторингу ефективності зовнішньої торгівлі і активне використання технологій захисту від валютних ризиків, використання інформаційного забезпечення як засобу конкурентної боротьби, а також поетапна диверсифікація міжнародного співробітництва у зовнішньоторговельній та банківській сферах. Враховуючи досвід країн