МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ім. І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

Сикирицька Тетяна Богданівна

УДК 611.846.1.013

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ М’ЯЗІВ

ОЧНОГО ЯБЛУКА ЛЮДИНИ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ

ОНТОГЕНЕЗУ

14.03.01. – нормальна анатомія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Буковинській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Круцяк Володимир Миколайович, Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Вайда Роман Йосипович, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії.

Заслужений працівник народної освіти України, доктор медичних наук, професор Вовк Юрій Миколайович, Луганський державний медичний університет, МОЗ України, завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії.

Провідна установа:

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра нормальної анатомії, м. Івано-Франківськ.

Захист відбудеться 27 квітня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розісланий 24 березня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Боднар Я.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У теперішній час, як і в попередні роки, у багатьох первинних інвалідів внаслідок хвороби очей (косо-окість, амбліопія, порушення бінокулярного зору, короткозорість, астигматизм) захворювання було природженим або виникло у дитячому віці (И.Л.Ферфильфайн і співав., 1997; И.М.Логай і співав., 1998). В Україні важка інвалідність (І-ІІ групи) у людей працездатного віку у 85,3% випадків обумовлена природженими та набутими у дитячому віці захворюваннями очей. Світова статистика показує, що частіше всього зниження гостроти зору настає у дитячому віці. Однією з головних причин цього є захворювання м’язів очного яблука (12,3-20, 24%). Косоокість та інші хвороби негативно відбиваються на розумовому і фізичному розвитку дітей, обмежують в подальшому їх професійні та творчі можливості у самому розквіті сил (В.И.Янушевский, 1988). Клініцистами неодноразово підкреслювалось, що наукових досліджень про вікові особливості морфології органа зору в нормі і патології явно недостатньо (Л.К.Дембский, 1999). Окрім цього, розробка і застосування нових мікрохірургічних операцій вимагає більш глибокого знання хірургічної анатомії дрібних анатомічних утворень (И.Д.Кирпатовский, 1990).

Вивченню розвитку м’язів ока у пренатальному періоді онтогенезу присвячена невелика кількість праць. До того ж досліджувався лише ранній гістогенез допоміжного апарату ока (А.И.Брусиловский і співав., 1989; Е.Ю.Шаповалова і співав., 1993, 1994).

Дані про розвиток та становлення топографії м’язів очного яблука людини впродовж внутрішньоутробного життя уривчасті і не дають повної картини про це явище. Питання щодо джерел, місць і термінів закладки, а також зміни форми, розмірів, синтопії, морфологічних характеристик зводяться лише до опису загальних даних структурної організації м’язів очного яблука в окремі вікові періоди. Відсутні комплексні дослідження розвитку м’язів ока з одночасним вивченням становлення їх судин і нервів. Стосовно з’ясування морфологічних передумов можливого виникнення деяких варіантів будови м’язів очного яблука, вад їх розвитку, то ці питання в літературі майже не висвітлені.

Актуальність дисертаційної роботи пояснюється необхідністю комплексного дослідження особливостей розвитку, становлення топографії м’язів очного яблука, їх судин та нервів, динаміки синтопічної кореляції впродовж пренатального періоду онто-генезу та у новонароджених людини, що має важливе значення для визначення варіантів будови, з’ясування морфологічних передумов та часу можливого виникнення їх природжених вад.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії і гістології Буковинської державної медичної академії “Вивчити розвиток та становлення топографії середостіння і заочеревинного простору в пренатальному періоді онтогенезу людини для виявлення критичних періодів можливого виникнення природжених вад і варіантів будови з метою морфологічного обгрунтування їх антенатальної корекції та профілактики” (№ держреєстрації 01.97V001514, шифр ІН 07.00.000.95), у виконанні якої автором особисто досліджено морфогенез м’язів очного яблука у ранньому періоді онтогенезу людини.

Мета роботи: Визначити особливості послідовного морфогенезу і становлення топографії м’язів очного яблука, їх судин та нервів впродовж пренатального періоду розвитку і новонароджених людини з наступним визначенням критичних періодів, варіантів будови та часу можливого виникнення їх природжених вад.

Завдання дослідження:

1. Уточнити джерела, терміни та місця закладки м’язів очного яблука.

2. Вивчити закономірності та особливості становлення їх форми і топографії в процесі розвитку.

3. З’ясувати характер синтопічної кореляції м’язів очного яблука в період їх розвитку.

4. Встановити періоди інтенсивного та уповільненого росту м’язів очного яблука впродовж внутрішньоутробного періоду онтогенезу.

5. Дослідити особливості кровоносних судин та нервів вказаних м’язів.

6. Визначити критичні періоди розвитку, передумови та час можливого виникнення природжених вад і варіантів будови м’язів очного яблука.

Об’єкт дослідження: ранній онтогенез м’язів очного яблука людини.

Предмет дослідження: морфогенез і зміни топографії в процесі становлення м’язів очного яблука, їх судин та нервів впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку та у новонароджених.

Методи дослідження: макроскопія, мікроскопія серій послідовних гістологічних і топорафо-анатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування, графічне і пластичне реконструювання, стереофотографування, що дало можливість визначити джерела, місця і терміни закладки та становлення топографії м’язів очного яблука, їх нервів в ранньому онтогенезі людини. Методом ін’єкції встановлені особливості кровоносних судин вказаних м’язів. З метою об’єктивізації одержаних даних використані морфометричні методи. Для обробки цифрових даних застосовувались статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчено закладку і особливості раннього розвитку м’язів очного яблука з урахуванням морфогенезу очного яблука і оточуючих його структур. Визначено, що джерелом закладки м’язів є мезодермальний острівець позаду очних келихів. Диференціація м’язів пов’язана із вростанням у їх зачаток нервів. Вперше простежено динаміку змін форми та розмірів м’язів очного яблука, визначені етапи інтенсивного і уповільненого їх росту в період антенатального життя. Одночасно досліджені кровоносні судини та нерви м’язів очного яблука. Встановлено, що диференціювання м’язів очного яблука і терміни контакту з ними нервів є взаємообумовленим процесом. Пріоритет дослідження полягає в новому топографо-анатомічному підході до проблем ембріонального розвитку, одержанні нових об’єктивних даних про ембріотопографію м’язів з допомогою реконструювання, яке дає змогу вивчати мікроструктури в об’ємному зображенні. З’ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад м’язів очного яблука. Уточнені та доповнені дані літератури стосовно джерел та часу закладки м’язів очного яблука, особливостей становлення їх топографії впродовж пренатального періоду онтогенезу та у новонароджених людини.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації доповнюють існуючі уявлення про ембріогенез і становлення топографії м’язів очного яблука, з нових позицій висвітлюють їх структурну організацію в період внутрішньоутробного розвитку. Одержані результати дослідження можуть використовуватись в дитячій офтальмології як еталони норми. Дані стосовно ділянок прикріплення м’язів очного яблука у новонароджених дають можливість визначити величини зміщення місця фіксації м’язів ока у хворих на косоокість. Результати дисертаційної роботи можуть стати базою для подальшого вивчення морфогенезу та ембріотопографії м’язів очного яблука на спеціально відібраному матеріалі від матерів з певною клінічною патологією, а також служити еталоном при вивченні розвитку м’язів в екологічно несприятливих регіонах. Одержані дані є теоретичною основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології. Основні положення представленої роботи впроваджені у навчальний процес і науково-дослідну роботу на кафедрах анатомії людини, топографічної анатомії і оперативної хірургії, факультетської хірургії, ЛОР і очних хвороб Буковинської державної медичної академії, кафедр нормальної анатомії, топографічної анатомії і оперативної хірургії Вінницького і Запорізького державних медичних університетів, кафедри анатомії людини Донецького державного медичного університету, Тернопільської та Івано-Франківської державних медичних академій, кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та гістології медичного факультету Ужгородського державного університету, а також у науково-дослідній роботі лабораторії морфологічних досліджень НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України (м.Чернівці).

Особистий внесок здобувача. Самостійно проаналізована наукова література і обгрунтована ідея, визначена тема і складені план та робоча програма дослідження, зібраний трупний матеріал, виконано морфологічні дослідження на 153 зародках, передплодах, плодах і новонароджених людини. Проведено статистичну обробку, аналіз і узагальнення одержаних результатів. Сформульовано висновки і практичні рекомендації, відредаговано і оформлено роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на першій науково-практичній конференції початкуючих науковців та молодих вчених Буковини “Біологія, медицина, екологія” (Чернівці, 1996); науковій конференції “Актуальні питання морфогенезу” (Чернівці, 1996); науковій конференції “Актуальні питання хірургії” (Хмельницький, 1997); клінічних конференціях офтальмологів Буковини (Чернівці, 1998–2000); підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1999–2000); засіданні Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографо-анатомів (Чернівці, 1999–2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Поєднана патологія в хірургії” (Чернівці, 1999); міжнародному симпозіумі “Актуальні питання медичної допомоги населенню” (Чернівці, 2000); міжнародній конференції “Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза в норме и при воздействии антропогенных факторов” (Астрахань, 2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 4 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 – тези наукових конференцій.

Структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 138 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал і методи досліджень” із 3-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, який містить 220 джерел. Робота ілюстрована і документована 50 рисунками (46 фотографій препаратів, 4 графічних та пластичних реконструкцій), 5 таблицями, що разом із бібліографічними описами займає 38 cт.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено на 153 препаратах ембріонів, передплодів, плодів і новонароджених людини.

Вік ембріонів і передплодів перших двох місяців розвитку визначали після одноденної фіксації у 5-6% розчині нейтрального формаліну за методом Б.Ромейса (1953), чим досягалася сталість форми драглистого об’єкта і, як наслідок, уникалися небажані огріхи при визначенні їх віку. Починаючи з передплодів 3-го місяця, плодів і новонароджених – одразу ж при поступленні, шляхом вимірювання тім’яно-куприкової довжини [ТКД] і тім’яно-п’яткового розміру за таблицями А.А.Заварзіна (1939), А.Г.Кнорре (1959), Б.М.Петтена (1959), а також за рекомендаціями Б.П.Хватова і Ю.Н.Шаповалова (1969), А.И.Брусиловского і Л.С.Георгиевской (1985), Г.Г.Автандилова (1990).

Виходячи з поставлених задач, застосовано комплекс адекватних морфологічних методів дослідження, що включав: макроскопію, виготовлення і мікроскопію серій послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, звичайне та тонке препарування під контролем бінокулярної лупи, виготовлення графічних і пластичних реконструкційних моделей, ін’єкцію судин, стереофотографування. Отримані цифрові дані оброблялись варіаційно-статистичним методом дослідження (Р.Б.Стрелков, 1986). Критерій вірогідності становить 95%. Спеціальна термінологія узгоджена з міжнародною анатомічною номенклатурою (М.А.Нетлюх, 1995).

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження зачаток м’язів очного яблука (окрім нижнього косого м’яза ока) відмічений наприкінці п’ятого тижня внутрішньоутробного розвитку, коли у зародків 7,3-7,5 мм ТКД у навколишній мезенхімі позаду очних келихів і навколо очних стебел з’являються невеликі утворення, що мають неправильно витягнуту форму. Вони представлені скупченням ущільнених клітинних елементів мезодерми довжиною 264-272 мкм і товщиною біля очних келихів до 176 мкм. Зачаток нижнього косого м’яза ока розвивається з окремого острівця мезодерми, який розташований у мезенхімному шарі досередини і донизу від очного яблука.

Одночасно з спільною закладкою м’язів виявляється зачаток і вростання в останню окорухових нервів. На даній стадії внутрішньоутробного розвитку нами відмічено досить великий діаметр нервів відносно незначної товщини зачатків м’язів. У подальшому в процесі розвитку відбувається переважання росту м’язів відносно нервів, що забезпечують їх іннервацію. У клітинній масі мезенхіми відмічаються окремі скупчення клітин (2-3) типу еритробластів, що слід розцінювати як початкову стадію утворення острівців внутрішньоорганного кровотворення.

У зародків 8,0-9,0 мм ТКД зачаток м’язів очного яблука за формою і розташуванням не відрізняється від такого попередньої стадії розвитку і представлений відносно невеликим скупченням ущільнених клітинних елементів мезодерми позаду очних келихів і навколо очних стебел. Довжина спільного зачатка м’язів очного яблука не перевищує 308 мкм. Його потовщена частина направлена до очних келихів і дорівнює 240 мкм. В центральній частині зачатка м’язів очного яблука виявляються окорухові нерви, які закінчуються окремими волокнами.

У ембріонів 10,0-13,0 мм ТКД позаду очних келихів і навколо очних стебел знаходяться зачатки м’язів очного яблука, які представлені скупченнями міобластів. Зачаток м’язів на сагітальних гістологічних зрізах ще має неправильно витягнуту у передньо-задньому напрямку форму, але дещо більші розміри особливо у товщину. Методом графічної реконструкції визначено, що мезодермальний зачаток м’язів очного яблука своєю потовщеною частиною спрямований до очних келихів, а тоншою – до стінки переднього мозкового міхура. Застосування нами класичного методу виготовлення пластичних реконструкційних моделей дало змогу в об’ємному зображенні визначити спільний мезодермальний зачаток м’язів очного яблука, його форму та початок диференціювання кожного окремого м’яза від зазначеного зачатка мезодерми, який охоплює очні стебла і має форму лійки. Її розширений кінець направлений до очного яблука і закінчується невеликими виступами. Вказані виступи, як показали дослідження препаратів старших вікових груп, є початком розвитку окремих м’язів очного яблука. Окрім цього, мезодермальний зачаток є основою для утворення спільного сухожилкового кільця проксимальних кінців м’язів. Нижній косий м’яз ока розвивається з окремого мезодермального зачатка і тому отримує інші точки фіксації.

У товщі спільних зачатків м’язів очного яблука знаходяться окорухові нерви. Товщина їх не перевищує 28 мкм. На даній стадії розвитку кінцевий відділ вказаного нерва розділяється на два пучки (верхній та нижній).

У зародків кінця шостого тижня внутрішньоутробного розвитку в однорідну масу зачатків м’язів очного яблука вступають також периферичні кінці блокових та відвідних нервів. Блокові нерви виявляються на верхній поверхні зачатків м’язів, а відвідні – на їх бічній поверхні. Товщина нервів аналогічна окоруховим.

У клітинній масі мезенхіми, що оточує очні келихи та зачаток м’язів очного яблука, знаходяться ланцюжки острівців внутрішньоорганного кровотворення і окремі скупчення клітин типу еритробластів. Частина острівців внутрішньоорганного кровотворення уже відокремлені від навколишньої мезенхіми одним рядом клітин витягнутої форми типу ендотеліальних.

Вважаємо, що зародковий період розвитку є першим і важливим етапом у розвитку м’язів очного яблука, який тісно зв’язаний з початком утворення його судин та нервів. Він характеризується досить швидкими і якісними змінами у розвитку органа зору. Першим критичним періодом органогенезу слід вважати кінець зародкового періоду, коли формується морфологічна цілісність м’язового, нервового та судинного компонентів м’язів очного яблука людини.

У передплодів 16,0-18,0 мм ТКД із спільного зачатка починається диференціація окремих м’язів очного яблука, які ростуть у напрямку до очного яблука і починають охоплювати його зверху, знизу, з внутрішньої та зовнішньої поверхонь. Відокремлення виступів є початком утворення верхнього, присереднього, нижнього і бічного прямих, м’яза, що піднімає верхню повіку та верхнього косого м’язів ока. Вказані виступи м’язової тканини у передплодів 20,0 мм ТКД досягають 200-220 мкм довжини і 60-84 мкм товщини. Нижній косий м’яз ока, як і на попередній стадії розвитку, диференціюється з окремого зачатка і не зв’язаний із спільним острівцем інших м’язів. М’язові утворення всіх м’язів представлені міобластами, які починають набувати паралельного спрямування і розташовуються по довжині м’язових виступів, утворюючи невеликі тяжі міобластів. Між ними розташовані в невеликій кількості кровоносні судини. На даній стадії розвитку виявлені поодинокі сухожилкові волокна, які знаходяться біля зовнішньої оболонки очного яблука в дистальних кінцях м’язів, за винятком нижнього косого м’яза. Сухожилок останнього починає утворюватися на восьмому тижні внутрішньоутробного періоду розвитку у передплодів 27,0-30,0 мм ТКД.

Наприкінці сьомого тижня розвитку всі м’язи очного яблука представляють собою міобластичні тяжі, які розташовані паралельно довжині м’язів і утворюють м’язові трубочки. Ядра розташовані на периферії міофібрил. Таким чином, початок передплодового періоду розвитку, як і кінець зародкового, є також важливим критичним періодом органогенезу, коли відбувається диференціація окремих м’язів і фіксація їх до очного яблука.

У ділянці очних ямок знаходяться окорухові нерви. Дистальний відділ останніх входить у спільний зачаток м’язів очного яблука, де ділиться на дві гілки. Товщина головного стовбура окорухового нерва досягає 24 мкм. Верхня його гілка, товщиною до 12 мкм, порівняно з нижньою (18 мкм) тонша і дещо коротша. Довжина її не перевищує 80 мкм. Знаходячись у спільній частині зачатка м’язів очного яблука, остання продовжується у зачаток верхнього прямого м’яза ока і направляється до його міобластичних тяжів.

Нижня гілка окорухового нерва віддає невеликий пучок нервових волокон у зачаток присереднього прямого м’яза ока. Незначна кількість нервових волокон відділяється від нижньої гілки і вступає у зачаток нижнього прямого та нижнього косого м’язів ока. Додаткових розгалужень верхньої та нижньої гілок окорухового нерва в тканині м’язів очного яблука не виявлено.

Блоковий нерв, товщиною до 20 мкм, вступає у верхню частину спільного зачатка м’язів очного яблука. Серії гістологічних зрізів препаратів дали можливість прослідкувати його хід до початку відокремлення верхнього косого м’яза ока. Відвідний нерв представлений значною кількістю нервових волокон. Товщина нерва досягає 28 мкм. Він проникає у початковий відділ зачатка бічного прямого м’яза ока, де ділиться на декілька пучків, які знаходяться між міобластичними тяжами названого м’яза.

Для сьомого тижня внутрішньоутробного життя характерним є продовження розвитку та становлення кровоносної системи допоміжного апарату ока. Більш виразним є відокремлення елементів крові від навколишньої мезенхіми за рахунок ендотелію. Уже у передплодів 16,0-18,0 мм ТКД стає помітним утворення капілярів, діаметр яких не перевищує 14 мкм. Наприкінці сьомого тижня розвитку на фронтальних зрізах ділянки очної ямки чітко виявляються типові кровоносні капіляри. В їх стінці добре розрізняється ендотелій, базальна мембрана і перицити. У цей період відмічається паралельне вростання м’язових судинних гілок позаорганних судин в м’язи ока, діаметр яких дорівнює 20-28 мкм. Зв’язок та з’єднання обох частин судинних утворень відбувається у передплодів 18,0-22,0 мм ТКД. Таким чином, судинне забезпечення м’язів очного яблука відбувається двома шляхами у вигляді острівців внутрішньоорганного кровотворення та шляхом вростання м’язових гілок позаорганних судин.

Нами встановлено, що на дев’ятому тижні розвитку (передплоди 31,0-41,0 мм ТКД) м’язи очного яблука представляють собою уже самостійні утворення і починається формування їх спільного сухожилкового кільця. В міофібрилах м’язів з’являється поперечна смугастість. У передплодів 33,0-35,0 мм ТКД у задній ділянці очної ямки навколо зорового нерва формується спільне сухожилкове кільце м’язів. У місцях фіксації сухожилків до зовнішньої оболонки очного яблука відмічаються невеликі вдавлення.

На десятому-одинадцятому тижнях розвитку (передплоди 42,0-46,0 мм ТКД) ми відмітили посилений ріст м’язів очного яблука відносно інших структурних елементів органа зору. Серед всіх м’язів ока відмічається збільшення товщини і довжини верхнього косого м’яза, ширини і довжини бічного прямого м’яза ока. Всі м’язи представляють собою уже самостійні утворення. Вони складаються з м’язових волокон, між якими з’являються прошарки сполучної тканини і тонкі кровоносні судини. В міофібрилах всіх м’язів констатується поперечна смугастість. На цій стадії розвитку в місці прикріплення верхнього косого м’яза ока з’являється невеликий сухожилок.

Вивчення становлення м’язів очного яблука у плодовому періоді онтогенезу дало можливість встановити, що найбільш інтенсивний їх ріст відбувається у плодів сьомого місяця розвитку. Значно збільшуються всі розміри м’язового апарату ока. Особливо це помітно з боку довжини верхнього косого і товщини нижнього косого м’язів ока. Різниці у топографії локалізації, місць прикріплення і розмірів м’язів правого і лівого ока не встановлено. М’язи набувають дефінітивної форми, мають стабільні місця фіксації і морфологічно підготовлені до виконання властивих їм функцій. Всі вони (за винятком нижнього косого м’яза ока) починаються від сформованого спільного сухожилкового кільця, яке колоподібно і щільно охоплює зоровий нерв біля зорового отвору задньої ділянки очної ямки та тісно зв’язано з ним.

Разом з тим, встановлено, що в процесі розвитку м’язів очного яблука відбувається поступове зміщення прикріплення їх дистальних кінців ближче до лімба, що пов’язано із збільшенням сухожилкових волокон м’язів та зміною конфігурації і ростом очного яблука.

У новонароджених всі м’язи очного яблука сформовані. За будовою вони наближаються до м’язів дорослої людини, але відрізняються ще структурною незрілістю. Прямі, верхній косий та м’яз, що піднімає верхню повіку починаються від спільного сухожилкового кільця. Одна третина присереднього краю верхнього прямого м’яза ока прикрита м’язом, що піднімає верхню повіку. Відносно вертикального меридіану дві третини його сухожилка розташовані ззовні, а одна третина – зсередини. Всі м’язи очного яблука представлені поздовжніми м’язовими волокнами, які покриті фасціальною оболонкою. Необхідно зауважити, що сухожилкова частина м’язів ще недостатньо розвинута. Сухожилки досить короткі порівняно з м’язовими волокнами.

Сухожилкове кільце утворене за рахунок переплетення проксимальних кінців м’язів. Воно тісно зрощене з окістям краю зорового каналу і охоплює та щільно зростається зі стовбуром зорового нерва.

Нижній косий м’яз ока у новонароджених прилягає ближче до очного яблука і прикріплюється до нього латеральніше ніж у дорослих. Виявлене зрощення нижнього косого м’яза з нижнім прямим м’язом ока слід вважати відхиленням у розвитку і становленні топографії м’язової системи ока, що може призвести до порушення функції м’язів, і стати морфологічною основою для виникнення косоокості.

Таким чином, остаточне становлення м’язів очного яблука відбувається після народження.

Дослідивши 153 препарати вмісту обох очних ямок людини, необхідно констатувати, що у жодному випадку не було виявлено інших додаткових м’язів, які описані в літературі (рудиментарний очний м’яз, поперечний м’яз очної ямки).

Необхідно підкреслити, що розвиток м’язів очного яблука тісно пов’язаний із становленням їх нервів. З появою спільного зачатка м’язів очного яблука мало місце вростання в нього окорухових, блокових та відвідних нервів. Вони проникають в клітинну масу зачатка м’язів з боку його задньої поверхні. Відмічається досить велика товщина нервів відносно незначної товщини зачатка м’язів.

Протягом передплодового періоду розвитку паралельно із становленням окремих м’язів відбувається диференціація їх нервів.

Окорухові, блокові, та відвідні нерви в ділянці очної ямки діляться на вторинні пучки. Вони вступають у проксимальні відділи м’язів очного яблука, обмінюються між собою волокнами і по всій товщині м’язів утворюють внутрішньом’язові сплетення. Наші дослідження показали, що найбільш вираженим є внутрішньом’язове сплетення у бічного прямого м’яза ока.

У плодовому періоді розвитку збільшення абсолютних величин м’язового апарату ока значно випереджає ріст відповідних нервів.

Вважаємо, що розвиток та становлення судинної системи м’язів очного яблука не відрізняється від розвитку судин в інших органах і відбувається двома шляхами. Острівці внутрішньоорганного кровотворення з’являються в мезенхімі з наступним утворенням капілярної сітки. Одночасно від зачатка очної артерії відходять м’язові судини, які вростають в м’язи очного яблука. Наші дослідження виявили, що м’язові артерії мають спільні з нервами ворота вступу в м’язи. Окрім цього, окремі гілки проникають у м’язи на різних рівнях довжини м’язів.

Таким чином, морфологічні дослідження закладки, становлення, синтопічних взаємовідношень м’язів очного яблука, їх нервів та кровоносних судин вказують на просторово-часову цілісність та взаємообумовленість м’язово-судинно-нервового компонентів органа зору людини.

ВИСНОВКИ

1.У дисертаціїї дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні джерел, місць і термінів закладки, з’ясуванні топографії м’язів очного яблука, їх нервів та судин у ранньому онтогенезі людини. Одержані дані є основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.

2. Первинна закладка м’язів очного яблука виявляється у зародків 6,0-8,0 мм ТКД у вигляді скупчень мезодерми неправильно-витягнутої форми, які розташовані за очними келихами. Диференціювання окремих м’язів відбувається у передплодів 16,0-18,0 мм ТКД шляхом утворення невеликих виступів від спільного зачатка у напрямку до очного яблука, які охоплюють його з чотирьох сторін.

3. Розподіл м’язів на м’язову і сухожилкову частини та їх фіксація до очного яблука спостерігається у передплодів 20,0-22,0 мм ТКД. Сухожилкове кільце м’язів очного яблука формується у передплодів 33,0-35,0 мм ТКД шляхом переплетення сухожилкових волокон останніх у задній ділянці очної ямки навколо зорового нерва. Нижній косий м’яз ока не бере участі в утворенні сухожилкового кільця.

4. Просторове розташування місць фіксації м’язів очного яблука до зовнішньої його оболонки в процесі розвитку зміщується дистально до лімба. М’язи набувають дефінітивної форми у плодів кінця сьомого місяця розвитку і морфологічно готові до виконання своєї функції.

5. Вростання нервів у закладку м’язів очного яблука відбувається наприкінці зародкового періоду і виявляється паралельно із становленням самих м’язів. У процесі розвитку ріст м’язів переважає ріст їх нервів.

6. Артеріальні судини м’язів очного яблука розвиваються двома шляхами: у мезенхімному шарі у вигляді острівців внутрішньоорганного кровотворення (ембріони 6,0-8,0 мм ТКД) з наступним формуванням судинної сітки (зародки 13,0-16,0 мм ТКД), а також шляхом вростання м’язових судинних гілок позаорганних судин у м’язи ока. Зв’язок між внутрішньо- та позаорганними судинами відбувається у передплодів 18,0-22,0 мм ТКД.

7. Найбільш інтенсивно збільшуються розміри м’язів очного яблука у передплодів 10-11 тижнів і плодів 7 місяців розвитку.

8. Морфологічною передумовою природжених вад м’язів очного яблука є порушення їх розвитку наприкінці зародкового та на початку передплодового періодів онтогенезу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виконане дослідження доповнює існуючі уявлення про ембріогенез і становлення топографії м’язів очного яблука, з нових позицій висвітлює їх структурну організацію в період внутрішньоутробного розвитку. Одержані результати можуть бути використані у навчальному процесі на кафедрах анатомії людини, гістології та ембріології , топографічної анатомії та оперативної хірургії, очних хвороб, а також при написанні монографій, навчальних посібників і підручників з ембріології, анатомії людини, очних хвороб.

2. Результати дослідження можуть стати базою для подальшого вивчення розвитку і ембріотопографії м’язів очного яблука на спеціально відібраному для цього матеріалі (зародки, передплоди, плоди і новонароджені) від матерів з певною клінічною патологією, а також еталоном для вивчення розвитку м’язів в екологічно несприятливих регіонах і використовуватися для порівняльної характеристики морфологічних відхилень в процесі їх становлення.

3. Одержані дані дають змогу удосконалювати методи антенатальної діагностики відхилень від нормального розвитку м’язів очного яблука.

4. Виявлені критичні періоди в розвитку м’язів очного яблука необхідно враховувати акушер-гінекологам при проведенні профілактично-роз’яснювальної роботи із жінками 1-2-го місяців вагітності з метою запобігання дії несприятливих факторів на організм, що розвивається.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ,

ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Сикирицька Т.Б. Походження і становлення м’язів очного яблука // Буковинський медичний вісник. – 1998. – Т. 2, № 3-4. – С. 174-180.

2. Сикирицька Т.Б. Розвиток очного яблука та його м’язів у зародковому періоді онтогенезу людини // Буковинський медичний вісник. – 1999. – Т. 3, № 1. – С. 182-187.

3. Сикирицька Т.Б. Становлення іннервації м’язів очного яблука у зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. – В.9. – 1999. – С. 48-51.

4.

5.

6. Сикирицька Т.Б. Морфологічні аспекти розвитку окорухових м’язів їх нервів та кровоносних судин в зародковому періоді онтогенезу людини // Матеріали першої науково-практичної конференції початкуючих науковців та молодих вчених Буковини “Біологія, медицина, екологія” – Чернівці, 1996. – С. 68-69.

7. Сикирицька Т.Б. Про питання щодо походження окорухових м’язів людини // Матеріали наукової конференції “Актуальні питання морфогенезу”. – Чернівці, 1996. – С. 294-296.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЯ

Сикирицька Т.Б. Розвиток та становлення топографії м’язів очного яблука людини в ранньому періоді онтогенезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2001.

Дослідження присвячене уточненню джерел, місць і часу закладки м’язів очного яблука, їх судин та нервів. Простежена послідовність диференціації і становлення їх топографії впродовж внутрішньоутробного розвитку та у новонароджених. Визначені етапи інтенсивного та уповільненого росту м’язів у пренатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що просторове розташування місць фіксації м’язів до очного яблука у процесі розвитку зміщується блище до лімба. Констатовано переважання росту м’язів відносно їх нервів у період їх розвитку. Досліджено особливості становлення і терміни зв’язку між внутрішньо- та позаорганними судинами. З’ясовані критичні періоди, морфологічні передумови і час можливого виникнення деяких природжених вад м’язів очного яблука.

Ключові слова: м’язи очного яблука, ембріологія, ембріо-топо-графія, людина.

АННОТАЦИЯ

Сикирицкая Т.Б. Развитие и становление топографии мышц глазного яблока человека в раннем периоде онтогенеза. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Тернопольская государственная

медицинская академия им. И.Я.Горбачевского МЗ Украины. Тернополь, 2001.

Исследование проведено на 153 препаратах зародышей, предплодов, плодов и новорожденных человека. Использован комплекс морфологических методов исследования, который включал изготовление и микроскопию серий гистологических и топографо-анатомических срезов, макроскопию, обычное и тонкое препарирование под контролем бинокулярной лупы, инъекцию сосудов, изготовление и изучение графических и пластических реконструкционных моделей, стереофотографирование. Цифровые показатели размеров мышц глазного яблока подвергались статистической обработке.

Комплексно изучены особенности развития и становления топографии мышц глазного яблока в пренатальном периоде онтогенеза человека и у новорожденных. Установлено, что закладка мышц глазного яблока возникает в конце пятой недели развития (зародыши 7,3-7,5 мм ТКД), когда в окружающей мезенхиме позади глазных бокалов появляются небольшие образования, которые имеют неправильно вытянутую форму. Они представлены скоплением уплотненных клеточных элементов мезодермы. Зачаток нижней косой мышцы глаза развивается из отдельного островка мезодермы, который расположен в мезенхимном слое внутрь и книзу от глазного яблока.

Одновременно с закладкой мышц обнаруживается врастание в нее глазодвигательных, блоковых и отводящих нервов. В клеточной массе мезенхимы вокруг закладки мышц образуются цепочки островков внутриорганного кроветворения и отдельные скопления клеток типа эритробластов.

На седьмой неделе развития (предплоды 16,0-18,0 мм ТКД) из общей закладки начинается дифференцировка отдельных мышц глазного яблока. На девятой неделе развития все мышцы глазного яблока представляют собой уже самостоятельные образования и начинается формирование их общего сухожильного кольца.

Интенсификация роста и дифференциация мышц глазного яблока связаны с установлением связи между вне- и внутримышечными сосудами.

Наиболее интенсивное развитие мышц происходит у плодов седьмого месяца развития. Они преобретают почти дефинитивную форму, имеют стабильные места фиксации и морфологически подготовлены к выполнению своей функции.

Вместе с тем, в процесе развития мышц глазного яблока происходит постепенное смещение прикрепления их дистальных концов ближе к лимбу.

У новорожденных все мышцы глазного яблока сформи-рованы. По строению они приближаются к мышцам взрослого человека, однако еще отличаются структурной незрелостью.

Развитие мышц тесно связано со становлением их нервов и сосудов.

Морфологические исследования закладки, становления синтопических взаимоотношений мышц глазного яблока, их сосудов и нервов указывает на пространственно-временную целостность и взаимообусловленность мышечно-сосудисто-нервного компонентов органа зрения человека.

Ключевые слова: мышцы глазного яблока, ембриология, ембриотопография, человек.

ANNOTATION

Sykyrytska T.B. Development and Formation of the Topography of the Human Eyeball Muscles at an Early Stage of Ontogenesis. – A manuscript.

Theses for the scientific degree of a Candidate of Medical Science in speciality 14.03.01 – General Anatomy. Ternopil State Medical Academy named after Horbachevsky, the Ministry of Health of Ukraine. Ternopil, 2001.

The research deals with specification of the primordicum of the eyeball muscels, their vessels and nerves. The sequence of differentation and formation of their topography in the process of the intrauterine development and in newborns has been traced. The stages of intensive and delayed muscular growth have been determined during the prenatal period of ontogenesis. Et has been established thet the spatial arrangement of the muscular fixation points to the eyeball shifts closer to the limb in the process of development. Prevalence of the muscular growth over their nerves in the process of their develpment has benn stated. The peculiarities of the formation and terms of linkage between the intraorgan and extraorgan the intaorgan and extraorgan vessels have been investigated. Critical periods, morphologic preconditions and time of a possible inset of some congenital defects of the eyeball muscles have been elucidated.

Key words: eyeball muscles, embryology, embryotopography, human being.