ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

СКРИПАЧЕНКО Тетяна Вікторівна

УДК 316.6:159.923:33

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ІМІДЖ

СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА

19.00.05 - соціальна психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному університеті

Науковий керівник: академік АПН України, доктор психологічних наук,

професор МАКСИМЕНКО Сергій Дмитрович,

Інститут психології імені Г.С. Костюка

АПН України, директор

Офіційні опоненти: – доктор психологічних наук, старший науковий співробітник,

ШВАЛБ Юрій Михайлович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

завідувач кафедри соціальної роботи та педагогіки

–

КОЛОМІНСЬКИЙ Наум Львович

Міжрегіональна академія управління персоналом,

завідувач кафедри психології

Провідна установа: Інститут соціальної та політичної психології АПН України,

лабораторія методології психосоціальних і

політико-психологічних досліджень, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “23“ жовтня 2001 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка

АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України (01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2)

Автореферат розіслано “22” вересня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Динаміка розвитку суспільства та поява можливостей для розкриття професійного потенціалу сучасного керівника вимагає від управлінця не тільки знання економічних і політичних механізмів ринку та законів розгортання нових форм діяльності, але й здатності до самовдосконалення, створення власного іміджу, постійної роботи над собою для того, щоб управляти іншими і гідно представляти організацію. Сьогодні зростання кількості фірм, корпорацій, організацій, які пропонують однакові послуги, загальна переорієнтація політичної та економічної діяльності на споживчі інтереси населення висуває на перший план питання своєрідності організацій та їх керівників. Це пов'язано із проблемою особистісних якостей керівника, із вивченням того синтезуючого змісту, який несе на собі імідж сучасного управлінця.

Конкуренція в економічних колах та на політичній арені підвищує комплекс вимог, що стосуються керівника й вимагає аналізу його особистості. Впровадження ринкової економіки, нові економічні взаємовідносини, диференціація та інтеграція праці показують, що діяльність керівників стає більш інтенсивною. Це зумовлює необхідність безустанного удосконалення стилю і методів їхньої роботи, використання всіх сучасних можливостей для покращення результатів діяльності. Основним завданням, яке стоїть зараз перед спеціалістами з управління, перед теоретиками та практиками, державними структурами, є створення системи специфічно вітчизняного українського менеджменту із врахуванням досвіду зарубіжного управління, аналіз політичної, економічної ситуації в країні для того, щоб забезпечити підготовку нових кадрів керівників.

Нове покоління керівників повинно бути здатним творчо розв'язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності. Це зумовлює необхідність мати своє "обличчя", запам'ятовуватися людям, а отже мати власний привабливий імідж. Вивчення іміджу пов'язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, з оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми.

В дослідженнях деяких вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема В.М. Шепеля, І.Кріксунової, Е. Соловйова, Г.Г. Почепцова, П. Дракера, Д. Фрасера, пропонуються різні підходи до розгляду іміджу: соціологічний, політичний та інші. Проте досі не існує чіткого наукового розуміння психологічної природи іміджу, механізмів його утворення, зовнішньої та внутрішньої, глибинної суті. Це робить наше дослідження дуже актуальним. Крім того, актуальним є дослідження іміджу саме сучасних керівників, тобто тих людей, які сьогодні фактично вирішують основні питання розвитку нашої країни.

Успіх того чи іншого нововведення в організації залежить як від діяльності підлеглих, так і від особистості керівника цієї організації. Керівник в силу своєї соціальної ролі стоїть в центрі організації, на ньому концентрують увагу оточуючі його люди. Така особливість ролі керівника закономірно приводить до необхідності вивчення психологічних факторів утворення образу (іміджу) керівника. Актуальність теми випливає ще й з необхідності опрацювання стратегій підготовки нових управлінських кадрів, з прагнення психологів виявити внутрішній зміст такого складного соціально-психологічного поняття, яким є поняття іміджу.

Актуальність та недостатня розробленість згаданих питань зумовили вибір теми нашого дослідження “Соціально-психологічний імідж сучасного керівника”. Тема має безпосередній зв'язок з НДР "Концептуальні основи підготовки соціальних педагогів і психологів, спеціалістів з соціальної роботи у вищих закладах освіти України” (реєстраційний № 0100U001732), що виконується у Запорізькому державному університеті.

Об'єкт дослідження - процес утворення іміджу сучасного керівника в нових економічних умовах.

Предмет дослідження - соціально-психологічні засади утворення та розвитку іміджу керівника в структурі управлінської діяльності.

Мета дослідження - встановлення основних факторів та елементів процесу формування іміджу керівника та розробка засобів цілеспрямованого створення цілісного позитивного іміджу.

Гіпотези дослідження. Ми виходили з припущення, що в свідомості співробітників імідж керівника формується як система перцептивно обумовлених (особливості сприймання особистості керівника оточуючими його людьми) та діяльнісно опосередкованих (особливості управлінської діяльності керівника) уявлень про його особистість.

Ця загальна гіпотеза може бути конкретизована у дві робочі гіпотези.

Перша робоча гіпотеза: формування іміджу є складним процесом, що забезпечує перехід від первинних вражень про людину до системного уявлення про неї, яке складається з перцептивних, когнітивних та мотиваційно-оцінних компонентів.

Друга робоча гіпотеза: цілісність іміджу залежить від внутрішньої, психологічної узгодженості емоційно-поведінкових реакцій, проявів особистості та ділових якостей керівника, які він демонструє. Знак іміджу – позитивний чи негативний – залежатиме від загального ставлення до керівника, яке формується за рахунок позитивного чи негативного емоційного фона сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей.

Для досягнення мети дослідження і перевірки висунутих гіпотез були визначені такі завдання:

1. Проаналізувати теоретичні підходи до розгляду ролі особистості керівника та його іміджу в діяльності організації.

2. Визначити головні елементи, що беруть участь у процесі утворення іміджу, та розкрити взаємозв’язок між ними.

3. Розробити систему рекомендацій з цілеспрямованого формування позитивного іміджу сучасного керівника.

Методологічні основи дослідження склали фундаментальні положення і принципи соціально-психологічної науки щодо психологічних механізмів міжособистісного сприймання (О.О. Бодальов, Г. Оллпорт, Б. і І. Сарасон, Дж. М. Фрасер) та самопрезентацію особистості (Р.Баумейстер, П. Дракер, О.О. Леонтьєв); сучасні підходи управлінської психології до ролі особостості керівника та його іміджу (В.М. Шепель, Г.Г. Почепцов, Г.Н. Щокін, Дж. Ягер та інші); теорії управлінських якостей (Л.Д. Кудряшова, В.І. Лебедєв, Р.Л. Кричевський та інші); а також теорія діяльнісного опосередкування розвитку особистості С.Д. Максименка.

Методи дослідження: Для вирішення поставлених завдань використовувались методи логіко-теоретичного аналізу проблеми та комплекс психологічних методів і діагностичних методик: анкетування, тест самовідношення В.В. Століна, тест управлінських якостей Л.Д.Кудряшової, тест “Ваш стиль спілкування” В.М. Шепеля, тест-опитувальник мотивації досягнення та уникнення невдач А. Мехрабіана, методика Дж. Ягера “Оцініть свій імідж”.

Для обробки одержаних даних використовувалися математико-статистичні методи.

Експериментальна база дослідження. Емпіричне дослідження проводилося упродовж 1997 – 2000 років на базі Запорізького держуніверситету. Виборку дослідження склали 50 керівників міста Запоріжжя, які працюють в системі міського та обласного управління.

Надійність та вірогідність результатів дослідження та висновків забезпечувалась застосуванням сучасних методологічних принципів аналізу соціально-психологічних феноменів, теоретичних моделей психології управління, прийомів структурно-фукціонального аналізу, відповідністю методів дослідження його меті й задачам. Запропонований методичний комлекс побудовано на використанні добре відомих, валідних і надійних методик дослідження соціально-психологічних явищ.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні завдяки принципу діяльнісного опосередкування сутності, структури і функцій соціально-психологічного іміджу. Вперше запропонована та доведена стадіальність та послідовність процесу утворення цілісного образу керівника, починаючи з первинних вражень до системного уявлення про нього, а також виділені компоненти цього процесу. Розроблено систему психологічних засобів та рекомендацій для цілеспрямованого формування позитивного іміджу сучасного керівника.

Теоретичне значення дослідження забезпечується розробкою моделі процесу формування іміджу керівника, розкриттям системної побудови цього іміджу, встановленням чинників, від яких залежить ступінь цілісності іміджу і його позитивний чи негативний знак.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблена концепція процесу утворення іміджу дає можливість психологічно грамотно підходити до його цілеспрямованого формування. Розроблено рекомендації, які допомагають свідомо обирати власні стратегії формування іміджу. Отримані матеріали та рекомендації можуть бути використані у практичній роботі психологів із керівниками різних рівнів та при підготовці практичних психологів у вигляді спецкурсу з формування іміджу керівника.

Апробація та впровадження результатів дослідження в практику. Основні положення і результати дослідження склали методологічну основу програм навчальних курсів з психології управління та соціальної психології, які були впроваджені в навчальний процес університету. Також результати дослідження проходили апробацію на семінарах місцевих керівників міського та обласного управління. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичній конференції “Університетська освіта в умовах зміни освітніх парадигм” (Мінськ, 1997), на міжнародному семінарі “Соціальна освіта в Україні” (Київ, 1998)

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 171 найменування робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, одного малюнку та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 163 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обгрунтовано актуальність дослідження, вказано об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи, наведені дані про апробацію роботи.

Перший розділ "Соціально-психологічна характеристика іміджу керівника" присвячений розкритттю міри психологічної вивченості феномену іміджу, виділенню етапів формування поняття "імідж", первинних та вторинних факторів процесу утворення іміджу, а також описанню зв'язків між іміджем керівника і системою очікувань підлеглих щодо особистості управлінця та між іміджем керівника і іміджем всієї організації.

Розвиток уявлень про явище іміджу керівника, усвідомлення його значення та функцій пройшли ряд етапів, але й насьогодні процес ще не завершився. Розвиток цих уявлень ми вирішили розглядати з двох сторін – стосовно наукових уявлень про імідж і стосовно побутових, точніше суспільних уявлень про нього. Перший етап формування уявлень про імідж охоплює значний період часу від початку 60-х до кінця 80-х років. Головна особливість цього етапу стосовно вітчизняної науки полягає у тому, що поняття "імідж" ще не було поширеним. Його заміняли розглядання особистісних якостей керівника, управлінських функцій планування і контролю, психологічного клімату колективу, питання ідеологічної та професійної підготовки керівників. Підготовка кадрів керівників для країни була одним з головних завдань і напрямків діяльності відповідних структур держави. Таке визначення державного завдання висувало на перший план дещо “ідеальний” тип керівника, який був підібраний точно за існуючими критеріями.

Тільки на початку 90-х років з'явилася література, де вивчався більш адаптований до вітчизняних умов тип керівника і приділялась увага таким факторам, як одяг, манери, зовнішність та привабливість керівника. Серед вчених, які займалися цими питаннями, можна назвати В.М.Шепеля, А.М. Омарова, В.І. Лебедєва, І.В. Бізюкову та інших.

В цей же час за кордоном з'явилося дослідження Р. Баумейстера із самопрезентації, яке базується на припущенні, що кожна людина зацікавлена у тому враженні, яке вона справляє на оточуючих. Поняття самопрезентації, безпосередньо пов'язане із системою міжособистісного сприймання, закономірно наближало науку до розгляду іміджу. До цього напрямку слід віднести й дослідження різноманітних особливостей керівника, без яких вивчення іміджу як суттєвої характеристики надалі було б неможливим. На рівні суспільної свідомості поняття "імідж" тільки почало входити до активного лексикону, але в побутовому розумінні його зміст варіював у дуже широких межах. У цей час під іміджем розумілися лише його зовнішні атрибути без уваги до внутрішніх факторів.

Після 1992 року розпочався другий етап, для якого було характерно збільшення видань, що розглядають імідж, обговорення змісту поняття в наукових колах. На другому етапі інтерес до психологічних проблем управління різко зростає. Цей інтерес пов’язаний із соціально-психологічним питанням практики управління в організаціях, фірмах, компаніях. За останнє десятиліття психологія як наука стала не просто модною, а і необхідною. Все більше уваги приділяється психологічним проблемам взаємовідносин в колективі, психологічним питанням спілкування між людьми і бар’єрам, які перешкоджають оптимальному взаєморозумінню, а керівник опиняється в центрі уваги психологів. Серед вітчизняних дослідників, які працювали над розкриттям психологічних особливостей керівника, досліджували процеси міжособистого сприймання та становлення іміджу керівника можна назвати О.О. Бодальова, Н.Г. Любимову, Р.Л.Кричевського, Є. Соловйова, а серед зарубіжних – Л. Браун, М. Вудкока, Д. Френсіс, Д.Фрасера та інших. Цей етап, що триває і зараз, закріпив необхідність не тільки зовнішніх атрибутів у самому явищі іміджу керівника, а й почав додавати до них ще внутрішні, суттєві характеристики іміджу, пов'язані з особистістю керівника. Але не дивлячись на зростаючу кількість видань управлінського характеру, проблема визначення факторів, конкретних психологічних механізмів, які беруть участь в утворенні іміджу або в процесі його цілеспрямованого формування залишається невирішеною.

З точки зору утворення та функціональних особливостей імідж є соціально-психологічною категорією. Введення поняття соціально-психологічного іміджу спонукає до вивчення саме соціально-психологічних механізмів його утворення та розвитку. Соціально-психологічний імідж керівника об’єднує в собі не тільки соціальний статус, соціальні зв’язки цього керівника, але і його психологічні особливості та якості. Ми вважаємо, що в процесі утворення іміджу беруть участь багато факторів, одні з яких є первинними, а інші - вторинними. Сукупна дія цих факторів складає загальну функціональну структуру процесу утворення іміджу (див. схему 1).

Первинні фактори діють при першій зустрічі з керівником, йдуть раніше вторинних за часом і складають первинну, або перцептивну, стадію утворення іміджу. Вторинні фактори продовжують утворювати імідж при тривалій взаємодії з керівником, пов'язані з більш глибоким пізнанням підлеглими його особистості і складають вторинну, або діяльнісну, стадію утворення іміджу.

Первинна стадія включає такі елементи: первинну інформацію про особистість (зовнішність, одяг, жести, манери), перше враження і галоефект, які є пов'язаними між собою. Елементи первинної інформації в процесі цілеспрямованого формування іміджу комплексно входять в структуру самопрезентації. Необхідність в презентації себе іншим людям зростає з кожним днем, особливо для тих керівників, які бажають досягти успіху. До ефективної самопрезентації схильні впевнені в собі люди, які мають адекватно-позитивну самооцінку. Складність феномена смопрезентації полягає в тому рівні зрілості керівника, який дозволяє, спираючись на реальну оцінку власних якостей та здібностей, довести свою корисність для організації.

Стадія вторинного утворення іміджу відбиває характерні риси управлінської діяльності і включає такі елементи: професійні та особистісні якості, здібності, знання, уміння, навички керівника, система його спілкування та поведінки. Вплив елементів первинної стадії поширюється на елементи вторинної, діяльнісної стадії, коли характер першого враження або ефекту ореолу продовжує впливати на загальний характер образу, який складається на вторинній стадії.

Зміст поняття "імідж" був би неповним без двох додаткових ланок розробленої нами схеми: "імідж і мотивація" та "імідж керівника - імідж організації". До першої ланки належать очікування підлеглих щодо керівника та його іміджу, які на відміну від посадових інструкцій і інших регуляторів поведінки в групі носять неформальний характер і характер, котрий не завжди усвідомлюється. Система очікувань підлеглих щодо особистості керівника має дві основні сторони: право очікувати від керівника поведінки, що відповідає рольовій позиції і обов’язок

поводитися відповідно їхнім очікуванням. Очікування людей, які безпосередньо сприймають керівника і стихійно утворюють його образ, істотно впливають на характер самого іміджу.

Імідж як соціально-психологічне явище

Що стосується мотиваційної сили іміджу, то вона зумовлена специфікою ролі керівника, як центральної постаті в організації, взірця для наслідування.

Імідж керівника як мотиватор діяльності підлеглих впливає на результати їхньої роботи, задоволеність працею, соціально-психологічний клімат колективу, емоційний стан кожного працівника. Особливість ролі, яку виконує керівник, полягає в безпосередньому впливі на підлеглих, котрий повинен перебувати в дієвості виховання підлеглих особистим прикладом, вчинками і своєю поведінкою, регулярним спілкуванням, попередженням емоційної притупленості, сполученням вимогливості і демократизму, проведенням принципової діючої лінії роботи, не впадаючи в амбіції, створюючи плідну трудову атмосіеру. Позитивний імідж управлінця постає важливим чинником більш досконалого функціонування організації.

Ланка "імідж керівника - імідж оргавнізації" нагадує, що керівник є головним представником своєї установи і саме через його імідж оточуючі оцінюють всю організацію та складають уявлення про неї в цілому. Позитивний ефект від індивідуального іміджу поширюється на уявлення про всю організацію і створює її імідж. Імідж організації певною частиною визначається тим, як керівник може її презентувати. Отже індивідуальна презентація переплітається з організаційною презентацією. Тому цілеспрямоване створення іміджу повинно враховувати ще й представницьку функцію керівника, здійснення якої є потрібним для успішної діяльності всієї організації.

Другий розділ "Емпіричне дослідження процесу утворення іміджу керівника" присвячений розгляду двох сторін явища іміджу та описанню конкретних етапів, методик і результатів дослідження. В самому явищі іміджу присутні дві сторони - синхронічна та діахронічна. Синхронічна сторона іміджу стосується безпосередньо прояснення суті поняття, а діахронічна - процесу утворення, підтримки та розвитку іміджу. Ці дві сторони нерозривно пов'язані між собою й постійно доповнюють одна одну, що дає можливість для всебічного вивчення особливостей іміджу.

Емпіричне дослідження проводилося у два етапи на протязі трьох років. Ним було охоплено 50 керівників середньої ланки, які працюють в системі міського та обласного управління міста Запоріжжя.

На першому етапі респондентам була запропонована розроблена нами анкета, основним завданням якої було: виявити уявлення керівників щодо поняття іміджу; виявити елементи, що реально утворюють імідж керівника. На підставі отриманих даних ми вважали за можливе підтвердити або спростувати ті чи інші елементи моделі утворення іміджу.

Встановлено, що 80% опитаних керівників до основних параметрів іміджу віднесли: комунікабельність, професіоналізм, порядність, здібність до оперативного прийняття рішень. Всі респонденти вважають, що імідж не поверхнева характеристика особистості, а включає й глибинні особливості керівника. Перше враження про керівника (віднесене до первинної стадії утворення іміджу) істотно впливає на імідж, вважають 70% респондентів. Воно складається із вражень про зовнішність, інтелект, комунікабельність, компетентність та інші параметри. 100% респондентів погоджуються з тим, що самопрезентація – це необхідне для керівника уміння, яке допомагає досягти успіху. Всі респонденти підкреслюють, що уміння спілкуватися дуже важливе для керівника, його поведінка є взірцем для інших, а також вважають, що імідж керівника безпосередньо пов'язаний з іміджем всієї організації. Отже, результати анкети підтвердили розроблену схему та її елементи.

На другому етапі було обгрунтовано вибір діагностичних методик та проведено емпіричне дослідження іміджу керівників.

Відомо, що адекватно-позитивне ставлення керівника до себе дуже важливе для досягнення успіху. Різні аспекти такого ставлення дають уявлення про можливий шлях самопрезентації керівника при цілеспрямованому формуванні іміджу. За методикою В.В. Століна було доведено, що 80% респондентів мають достатній рівень адекватно-позитивного самовідношення. Вони впевнені в собі, послідовні в діяльності та прийнятті рішень. Проте, 20% опитаних керівників мають загальні низькі показники за основними шкалами методики, низьке глобальне самовідношення та очікують негативного ставлення з боку інших людей.

Тест управлінських якостей Л.Д. Кудряшової був використаний при дослідженні вторинної стадії утворення іміджу. Управлінські якості - це синтез професійних і особистісних якостей керівника. Запитання тесту були розділені на 4 категорії: ораторське мистецтво, істотні ознаки ефективного управління, особистісні якості та ставлення до підлеглих. Результати тесту дозволили виділити групу респондентів (80%), які за критеріями тесту мають достатній рівень розвитку важливих для управління якостей та здібностей. Цей тест дозволив докладно проаналізувати особистість кожного респондента, стиль його роботи та взаємодії з людьми.

В дослідженні також був використаний модифікований тест-опитувальник мотивації досягнення та тенденції уникнення невдач А. Мехрабіана. Використання цієї методики згідно з нашою схемою можна віднести як до ланки "імідж і мотивація", так і до вторинної стадії утворення іміджу, бо мотивація на досягнення успіху сприяє продуктивній діяльності не тільки керівника, але й усієї організації. Співвіднесення типу мотивації (спрямування на досягнення успіху або на уникнення невдач) із самовідношенням керівника дає уявлення про переважання в поведінці кожного керівника певної тенденції, в залежності від якої перебуває міра зусиль на створення та підтримку власного іміджу.

Була виділена група респондентів (82%), у яких переважає спрямованість на досягнення успіху. Ці дані корелюють з показниками за тестами самовідношення та управлінських якостей, де також було виділено аналогічний відсоток респондентів з позитивним самовідношенням та достатнім рівнем розвитку управлінських якостей.

Згідно з розробленою моделлю, на вторинній (діяльнісній) стадії утворення іміджу керівника особливого значення набуває стиль спілкування керівника. Стиль спілкування з оточуючими людьми може створити позитивний або негативний імідж керівника в залежності від тих прийомів, які є в арсеналі спілкування керівника. Особливості взаємодії та спосіб спілкування керівника повинні бути не тільки ефективними, продуктивними, але й носити на собі переважно позитивний емоційний заряд.

Для вивчення системи спілкування керівника був використаний тест В.М. Шепеля "Ваш стиль спілкування". Були отримані наступні результати: 78% опитаних керівників характеризуються помірною агресивністю у спілкуванні і взаємовідносинах з оточуючими. 22% респондентів надмірно миролюбиві.

Ставлення керівника до власного іміджу - психологічний регулятор власної поведінки. Використана методика "Оцініть свій імідж" Дж. Ягера не тільки надала інформацію щодо самооцінки керівників, а й дозволила порівняти всі результати проведеного дослідження. Тобто був визначений ступінь сформованості іміджу конкретного керівника і тієї оцінки, що надає він сам власному іміджу та своїй особистості. Ця методика показала також рефлексивні особливості респондентів.

Виявилося, що 80% опитаних керівників позитивно ставляться до власного іміджу, приділяють достатньо уваги зовнішньому вигляду, особистій гігієні, тощо. Але 20% не дуже серйозно ставляться до свого іміджу і займаються ним лише час від часу. Позитивне ставлення до власного іміджу пов'язане із позитивним стилем соціальних відносин. У респондентів з позитивним ставленням до власного іміджу високі показники за цим тестом корелюють з такими ж високими показниками за попередніми методиками ( самовідношення, управлінських якостей, мотивації досягнення та уникнення невдач). Результати методики Джена Ягера дозволили виділити окрему групу респондентів із стійкими позитивними показниками за всіма використаними методиками, що досліджують основні елементи процесу утворення іміджу.

У висновках підбито підсумки дисертаційної роботи, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. На підставі аналізу та узагальнення результатів дослідження зроблено основні висновки, які підтверджують гіпотезу дослідження і висунуті на захист положення.

1. Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дали змогу побудувати загальну теоретичну модель процесу утворення іміджу керівника в сучасних умовах діяльності та виділити психологічні особливості його змісту. Імідж керівника формується як система перцептивно обумовлених та діяльнісно опосередкованих уявлень про його особистість. В процесі формування іміджу керівника безпосередньо приймають участь два головних змістовних блоки: сам керівник і оточуючі його люди. Перший блок має синтезуюче значення і складається із характеристик керівника як особистості і як фахівця своєї справи. Другий змістовний блок стосується особливостей сприйняття особистості керівника оточуючими людьми. За своїм змістом, структурно-функціональною побудовою та часовим перебігом імідж керівника суттєво відрізняється від інших форм буденних уявлень про людину - має системну побудову і складається з перцептивних, когнітивних та мотиваційно-оцінних компонентів. Процес утворення іміджу проходить певні стадії, як перехід від первинних вражень про людину до системного уявлення про неї.

2. За змістом імідж керівника є складним соціально-психологічним явищем. Психологічною основою для побудови уявлення про керівника стають його емоційно-поведінкові реакції, індивідуально-характерологічні прояви особистості та ділові якості, які він демонструє в процесі спілкування та вирішення управлінських завдань. Внаслідок особливої позиції керівника не тільки в організації різноманітних виробничих процесів, але й у системі відносин з оточуючими людьми, в процесі створення іміджу беруть участь майже всі особистісні та ділові якості керівника. В уявленні оточуючих ці прояви узагальнюються та, згідно нашої схеми, складаються у декілька блоків: перцептивний, когнітивний та мотиваційно-оцінний.

3. Складний, та почасти суперечливий зміст іміджу пред’являє особливі вимоги до його психологічної побудови. Змістовні компоненти іміджу постійно динамічно взаємодіють у напрямку досягнення цілісного образу та внутрішньо несуперечливого уявлення про керівника. Цілісність іміджу залежить від внутрішньої психологічної узгодженості названих вище трьох соціально-психологічних компонентів (емоційно-поведінкові реакції, індивідуально-характерологічні прояви особистості та ділові якості) та виявляється в узгодженні уявлень про мотиваційно-цільові засади діяльності керівника, засоби вирішення управлінських завдань, вербальні та невербальні компоненти спілкування.

Особливості змісту іміджу визначають його мотиваційно-оцінювальну функцію, бо імідж ніколи не є простою фіксацією тих чи інших властивостей керівника, а відбиває ставлення до нього оточуючих. Модальність, чи то знак іміджу, є однією з його головних соціально-психологічних характеристик. Модальність іміджу (його знак – позитивний чи негативний) залежатиме від загального ставлення до керівника, яке формується за рахунок позитивного чи негативного емоційного фону сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей. Саме тому імідж набуває мотивуючої сили та спонукає людей діяти у напрямку підтримки керівника чи, навпаки, протидіяти йому.

4. За показником часового перебігу утворення іміджу керівника також має свою специфіку. Утворення іміджу - це тривалий процес, котрий проходить певні стадії, за яких відбувається перехід від первинних вражень про людину до системного уявлення про неї. Можна виділити первинну та вторинну стадії, що розподілені за принципом часу отримання та специфіки отриманої інформації про суб'єкт сприйняття.

Первинна стадія – перцептивна - пов'язана з першим знайомством із керівником та включає таку інформацію, яка визначається законами соціальної перцепції. Фактори, що впливають на перше враження, при формуванні іміджу керівника виконують особливу функцію – для оточуючих вони стають індикаторами стилю управлінської діяльності керівника. Внаслідок цього первинні враження набувають стійкого характеру і відіграють значну роль у подальшому становленні іміджу.

Вторинна стадія – діяльнісна. Вона містить в собі елементи, опосередковані щоденною управлінською діяльністю: професійні та особистісні якості, здібності, знання, уміння та навички керівника, систему його поведінки та спілкування.

5. Розроблена концепція процесу утворення іміджу дає можливість психологічно грамотно підходити до питання цілеспрямованого створення іміджу, як цілісного образу особистості управлінця. Вивчення іміджу передбачає урахування не тільки змістовно-часових характеристик його утворення, але й такі конструкти, як “імідж і мотивація” та “імідж керівника - імідж організації”. Імідж керівника, як цілісний соціально-психологічний феномен, впливає на його власну діяльність, на діяльність колективу та оточуючих людей і є однією з умов успіху сучасної організації, незалежно від її розмірів та соціального статусу.

Спрямованість сучасних керівників на підвищення ефективності власної діяльності та діяльності всієї організації, на досягнення оптимальних результатів краще доводить свідомий вибір індивідуальних стратегій формування іміджу та необхідність його позитивного характеру. Підвищення ефективності діяльності керівника та його взаємодії в управлінській системі дає можливість визначення індивідуальних стратегій формування іміджу. Саме в цьому вбачається найбільш перспективна лінія продовження теми дослідження.

В рекомендаціях, які логічно випливають з висновків пропонуються основні напрямки роботи психологів, іміджмейкерів-професіоналів та самих керівників, спрямовані на застосування професійного підходу до цілеспрямованого створення іміджу. Ці рекомендації було розроблено завдяки нашому дослідженню. Отже:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Основний зміст роботи висвітлений у таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2001.

В дисертації розглядається соціально-психологічне явище іміджу керівника через проблему його утворення. Дослідження процесу утворення іміджу як системи перцептивно обумовлених та діяльнісно опосередкованих уявлень про особистість керівника дало змогу побудувати теоретичну модель цього процесу, виділити чинники, від яких залежить ступінь цілісності іміджу і його позитивний чи негативний знак.

Результати емпіричного дослідження довели, що процес утворення іміджу проходить певні стадії як перехід від первинних вражень про людину до системного уявлення про неї. Системне уявлення про особистість складається з перцептивних, когнітивних та мотиваційно-оцінних компонентів. Цілісність іміджу залежить від внутрішньої психологічної узгодженості трьох соціально-психологічних компонентів – емоційно-поведінкових реакцій, індивідуально-характерологічних проявів особистості та її ділових якостей. Позитивний чи негативний знак іміджу залежить від загального ставлення до керівника, яке формується за рахунок позитивного або негативного емоційного фону сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей.

Розроблено рекомендації щодо цілеспрямованого створення позитивного іміджу керівника. Позитивний імідж сучасного керівника дозволяє досягати успіху, краще управляти колективом, відкриває шлях до побудови позитивного іміджу всієї організації.

Ключові слова: імідж, зовнішні атрибути, глибинний зміст, міжособистісне сприйняття, первинна та вторинна стадії утворення іміджу, мотивація, очікування, позитивний імідж, самопрезентація.

Skripachenko T.V. Social – psychological image of the modern manager. – Manuscript.

The dissertation for Candidate degree in psychology, speciality - 19.00.05 - Social Psychology. G.S.Kostiuk Institute of Psychology of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

In the dissertation the question under the analysis is the social-psychological phenomena of the manager’s image through the problem of its formation. Studying the process of image forming as the system of perceptually ridden and mediated views on a chief’s personality allowed to establish the theoretical model of this process, mark out factors, on which the value of image integrity and its positive or negative sign depend. Empirical study proved that image forming process includes certain stages – transference from primary views on a person to systematically views on him, which includes perceptual, cognitive and motivational-and-evaluation components. Image integrity depends on inward psychological consistency of three social-psychological components: emotional-behavior reactions, individual-distinguishing specific personality development and professional qualities.

Positive or negative image sign depends on common attitude to a chief, which is formed at expense of positive or negative emotional perception background of him as personality, depends on systems view about him and correspondence of image content to people expectations.

Recommends as to goal-seeking forming positive image of a chief have been drawn up. The positive image of the modern manager allows him to be a success, to administer a collective, etc. It also opens out a path to constructing a positive image of the whole organization.

Key words: image, exterior attributes, deep sense, interpersonal perception, primary and secondary stage, image formation, motivation, expectations, positive image, self-presentation.

Скрипаченко Т.В. Социально-психологический имидж современного руководителя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - Социальная психология. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2001.

В диссертации раскрывается социально-психологическое явление имиджа руководителя, процесс его образования и развития. На основе анализа и обобщения психологической литературы по проблеме имиджа рассмотрены существующие в отечественной и зарубежной психологии подходы к изучению личности руководителя, выделены этапы распространения понятия "имидж" в науке и общественных представлениях, дана их характеристика.

Согласно результатам нашего исследования, имидж имеет системное построение и состоит из перцептивных, когнитивных и мотивационно-оценочных компонентов. Целостность имиджа зависит от внутренней психологической согласованности трех социально-психологических компонентов – эмоционально-поведенческих реакций, индивидуально-характерологических проявлений и деловых качеств.

Модальность имиджа является одной из его главных социально-психологических характеристик. Модальность имиджа, то есть его позитивный или негативный знак, зависит от общего отношения к руководителю, которое формируется за счет позитивного или негативного эмоционального фона восприятия его личности, системного представления о нем и от соответствия содержания имиджа ожиданиям людей.

Процесс образования имиджа состоит из двух стадий - первичной и вторичной. Первичная стадия образования имиджа связана с ситуацией первого знакомства с руководителем и включает такие элементы, как первичная информация (внешность, одежда, манеры, жесты), первое впечатление и эффект ореола. Три этих элемента находятся в постоянном и последовательном взаимодействии. Позитивная итоговая нагрузка каждого элемента дает позитивный характер первичных факторов и образовывающегося на этой стадии имиджа. Элементы первичной информации о личности руководителя при стихийном образовании имиджа в случае его целенаправленного формирования входят в структуру самопрезентации, развитие навыков которой сегодня является необходимым для современных управленцев.

Вторичная стадия образования имиджа отражает характерные черты управленческой деятельности и включает такие элементы: профессиональные и личностные качества руководителя, знания, умения, навыки, способности, его система общения и поведения. Влияние элементов первичной стадии распространяется на характер образа, который складывается на вторичной стадии. Элементы первичной и вторичной стадии выделены респондентами в качестве основных факторов, которые образовывают имидж.

Явление имиджа связано также с понятиями мотивации и ожиданий. Мотивация на достижение успеха способствует формированию активной деятельной позиции руководителя, стремлению к получению положительных результатов совместной деятельности. Система ожиданий подчиненных играет большую роль в процессе создания имиджа руководителя, так как она существенно влияет на характер имиджа и всю управленческую деятельность.

Разработанная нами модель включает также связь имиджа отдельного руководителя с имиджем всей организации. Так как руководитель является центральной фигурой в организации, его представительская функция прежде всего работает на создание имиджа всей этой целостности. Поэтому создавая свой имидж, руководитель формирует имидж своей организации.

Исследование показало, что 80% опрошенных руководителей имеют позитивные результаты по всем методикам эксперимента, исследующим основные элементы процесса образования имиджа. Позитивный эмоционально окрашенный характер этих параметров (суммарное позитивное сочетание элементов), позитивное системное представление о руководителе и соответствие содержания имиджа ожиданиям окружающих позволяет говорить о позитивном имидже каждого руководителя из выделенной выше группы респондентов (80%).

Разработанная концепция формирования имиджа дает возможность психологически грамотно подходить к целенаправленному его созданию. Стремление современных руководителей к получению положительных результатов совместной деятельности, к повышению эффективности собственной деятельности доказывает сознательный выбор индивидуальных стратегий формирования имиджа и необходимость его позитивного характера. Позитивный имидж руководителя является одним из условий его успеха и эффективного функционирования всей организации.

Ключевые слова: имидж, внешние атрибуты, глубинный смысл, межличностное восприятие, первичная и вторичная стадии образования имиджа, мотивация, ожидания, позитивный имидж, самопрезентация.