національна металургійна академія україни

семенова тетяна валеріївна

удк 338.45:621.74 (043)

економічний аналіз та обґрунтування

напрямків розвитку технологічних процесів

в ливарному виробництві

Спеціальність 08.07.01 - економіка промисловості

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній металургійній академії України Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

бень тарас григорович

(Національна металургійна академія України,

завідувач кафедри економіки промисловості,

м. Дніпропетровськ)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

нусінов Володимир Якович

(Міжнародний науково-технічний університет,

завідувач кафедри фінансів, бухгалтерського

обліку та аудиту, м. Київ)

кандидат економічних наук, доцент

сахарцева Ірина Іванівна

(Запорізька державна інженерна академія,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку

та аудиту, м. Запоріжжя)

Провідна установа: Сумський державний університет Міністерства

освіти і науки України, кафедра економіки, м. Суми

Захист відбудеться “11” _квітня_ 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.084.04 при Національній металургійній академії України за адресою:

49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

Автореферат розісланий “_5_” ___березня_________ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ____________________ Ігнашкіна Т.Б.

загальна ХАРАКТЕРИСТИКА роботи

У результаті розвитку ринкових відносин перед підприємствами ливарного виробництва постала проблема виживання в конкурентній боротьбі. Для того, щоб мати можливість для реалізації литва, у тому числі на експорт, ливарна продукція повинна сполучити в собі високі якісні характеристики і невелику ціну. Основними напрямками для досягнення цієї цілі є розширення використання високоякісних сплавів і спеціальних способів лиття.

Сутність поставлених у дисертації проблем полягає в розробці й удосконаленні методичних підходів економічного аналізу й обґрунтування напрямків розвитку технологічних процесів у ливарному виробництві. Дослідження проведене в рамках приведених нижче програм і плану науково-дослідних робіт Національної металургійної академії України. Теоретичною і методичною основою дослідження є методи визначення ефективності впровадження нових технологій у промисловості, зокрема, у ливарному виробництві, методичні принципи прогнозування обсягів і структури ливарного виробництва за видами сплавів і способами лиття, наукові розробки вітчизняних і закордонних спеціалістів. Вихідними даними для розробки питань дисертації є матеріали Держкомстату України, статистичної звітності ливарних цехів і підприємств.

Актуальність теми. Одним із найважливіших напрямків розвитку металургії є розширення застосування технологічних процесів, що дозволяють зменшити витрати шихтових матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів. У ливарному виробництві для випуску однієї тонни литва в середньому на надливи, припуски і ливникову систему витрачається 20-100% від маси придатної виливки в залежності від виду сплаву і способу виробництва. З цієї причини виливки мають високу собівартість. Фінансово-економічна криза призвела до значного скорочення випуску виливок. В даний час спостерігається тенденція до стабілізації виробництва в промисловості, тому виникає необхідність в економічному прогнозуванні потреби у литві, у тому числі за видами сплавів.

Значно збільшити вихід придатного литва і підвищити якість ливарної продукції в порівнянні з основним технологічним процесом у галузі - литтям у піщано-глинисті форми - дозволяють різноманітні спеціальні способи лиття. Проте відсутні економічно обґрунтовані рекомендації щодо доцільності використання того чи іншого технологічного процесу в конкретних виробничих умовах.

Актуальність теми дисертації полягає в удосконаленні методичних підходів, які дозволяють на основі оцінок ефективності технологічних процесів оптимізувати структуру ливарного виробництва за способами лиття, а також визначити необхідний для України обсяг випуску виливок, від чого залежить діяльність і подальший розвиток галузі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до основних вимог Концепції розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р., схваленої Постановою Верховної Ради України від 17.10.95 р. №385/95-ВР, і Концепції розвитку ливарного виробництва України, схваленої на розширеному засіданні Координаційної Ради Міністерства промислової політики України з питань ливарного виробництва від 27.01.98 р.

Положення і розробки дисертації використані при підготуванні програми ГКНТП 04.03. “Ресурсозберігаючі екологічно чисті процеси і технології в металургії і ливарному виробництві” (проект 04.03.02/003К-95), яку було виконано в Національній металургійній академії України в 1996-97 роках.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз сучасного стану ливарного виробництва, розробка й удосконалення методів прогнозування масштабів і структури ливарного виробництва за способами лиття і видами сплавів. Зазначену мету досягнуто за допомогою рішення задач:

провести аналіз динаміки і структури ливарного виробництва за видами сплавів і способами лиття;

обґрунтувати доцільність використання показників споживання ресурсів у натуральних одиницях для оцінки ефективності процесів;

визначити значимість чинників впливу на розмір оцінки ефективності процесів;

провести аналіз доцільності впровадження нових технологій у ливарних цехах України та визначити межі оптимального використання технологічних процесів у залежності від маси виливок і серійності виробництва;

визначити методичні підходи щодо прогнозування потреби у виливках, у тому числі за видами сплавів;

визначити та обґрунтувати напрямки розвитку технологічних процесів.

Об'єктом дослідження є ливарне виробництво України, ливарні цехи представницьких підприємств. Предметом дослідження є методи оцінки ефективності технологічних процесів і прогнозування потреби у виливках.

В роботі використано методи теоретичного й емпіричного досліджень, зокрема, історичний метод, за допомогою якого проведено аналіз формування і розвитку ливарного виробництва України; метод абстракції, яким визначено найбільш значимі чинники, що впливають на потребу у виливках із різноманітних сплавів; методи аналізу і синтезу, які дозволили оцінити ефективність спеціальних способів лиття, а також об'єднати різноманітні підходи в комплексну оцінку нових технологічних процесів; аксіоматичний метод, який дозволив прийняти шкалу для приведення показників споживання ресурсів до порівняльного виду і на цій підставі застосовувати функцію Харрінгтона для оцінки процесів та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні методичних положень визначення ефективності нових технологічних процесів у ливарному виробництві і прогнозування потреби у виливках із різноманітних сплавів, а також структури лиття за способами виробництва. Новими науковими положеннями є:

а) обґрунтовано й розроблено методику оцінки порівняльної ефективності технологічних процесів, яку засновано на використанні показників споживання ресурсів у натуральних одиницях, що дозволяє оперативно і достатньо точно визначити ефективність впровадження нових процесів;

б) при оцінці ефективності процесів окрім показників споживання ресурсів вперше обґрунтовано використання ергономічних показників і рівня охорони праці;

в) розроблено шкалу для оцінки прогресивності рівня споживання ресурсів у натуральних одиницях та обґрунтовано використання інтегральної оцінки ефективності процесів;

г) обґрунтовано доцільність використання в якості вагомостей показників питомої ваги споживання відповідних ресурсів у загальних їх витратах в вартісному вираженні, що має істотну перевагу перед методами експертних оцінок;

д) удосконалено методику щодо прогнозування загальної потреби у виливках і за видами сплавів, а також вперше обґрунтовано методичні підходи щодо визначення напрямків розвитку ливарного виробництва і прогнозування його структури за способами лиття на основі оцінок їх ефективності і визначеного співвідношення виливок із різноманітних сплавів.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблену комплексну методику оцінки ефективності технологічних процесів може бути використано ливарними підприємствами при виборі нових способів виробництва, науково-дослідними організаціями при розробці й оцінці нових технологічних процесів і технологій, визначенні меж їхнього оптимального використання.

Методики прогнозування потреби у виливках, у тому числі за видами сплавів, та визначення напрямків розвитку технологічних процесів у ливарному виробництві можуть бути використані Департаментом ливарного виробництва при Держкомітеті промислової політики України і Національній Академії Наук України, а також Фізико-технологічним інститутом металів і сплавів при розробці програм і концепцій розвитку ливарного виробництва.

Результати дисертації впроваджено в ВАТ “Дніпропетровський завод прокатних валків” (акт № 23 від 15.01.2001), у Фізико-технологічному інституті металів і сплавів при НАН України (акт №87/57-Д від 24.01.2000).

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем виявлені тенденції розвитку ливарного виробництва України; розроблено методику оцінки порівняльної ефективності технологічних процесів, засновану на використанні показників споживання ресурсів, оцінці якості продукції, ергономічних показників і рівня безпеки праці; розраховано і виконано аналіз оцінок ефективності найбільш розповсюджених і деяких нових технологічних процесів в залежності від виду сплаву, маси виробів і серійності виробництва; визначено області оптимального використання різноманітних способів лиття; удосконалено методику визначення потреби у виливках, у тому числі за видами сплавів; обґрунтовано і розроблено методичний підхід щодо визначення напрямків розвитку ливарного виробництва і прогнозування його структури за способами лиття; визначено потребу у виливках із сірого, ковкого і високоміцного чавунів, із сталі і кольорових сплавів на 2005 і 2010 р.; здійснено прогноз структури ливарного виробництва за способами лиття. Особистий внесок автора у публікації зі співавторами наведено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. За основними положеннями дисертації зроблено доповіді на 1 Всеукраїнській і 2 Міжнародних науково-практичних конференціях, а також три доповіді на наукових семінарах кафедри економіки промисловості Національної металургійної академії України.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 11 праць (8 статей, 3 доповіді на наукових конференціях) загальним обсягом 3,1 друкованих аркуші, із котрих особисто автору належить 1,1 друкованих аркушів.

Структура й обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів (“Аналіз розвитку ливарного виробництва”, “Розробка методичних положень по дослідженню напрямків розвитку ливарного виробництва”, “Прогнозування масштабів та структури ливарного виробництва”), висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація містить 200 сторінок друкованого тексту, у тому числі: 38 таблиць - 27 сторінок, 7 ілюстрацій - 7 сторінок, список використаних джерел - 84 назви, 8 додатків - 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі досліджено проблематику питань, що пов'язані з розвитком ливарного виробництва, рівнем використання спеціальних способів лиття та високоякісних сплавів.

Проведений аналіз розвитку ливарного виробництва України за останні десять років дозволив встановити таке. Структура ливарного виробництва за способами лиття характеризується низьким ступенем використання спеціальних способів. Різноманіття сплавів і технологічних процесів, велика номенклатура виливок, разносерійний характер виробництва утрудняють для підприємств вибір найбільш ефективних технологій при конкретних умовах виробництва. У цьому зв'язку проблема визначення оцінки ефективності технологічних процесів набуває особливої актуальності.

Структура литва за видами сплавів характеризується дуже низькою питомою вагою виливок із високоякісних сплавів: високоміцного чавуна, легованих сталей, кольорових сплавів. Значну частину литва зі сплавів низької якості можна замінити виробами, що задовольняють ті ж потреби, із більш якісних сплавів, що приведе до економії металу, паливно-енергетичних ресурсів і підвищенню конкурентноздатності виливок завдяки поліпшенню механічних і інших властивостей. Крім того, зростання частки виливок із таких сплавів як високоміцний чавун й алюмінієві сплави призведе до збільшення можливості використання спеціальних способів лиття, які дозволяють одержувати продукцію високого рівня якості.

Розвиток загальної економічної кризи в країнах СНД призвів до скорочення виробництва виливок в Україні більш ніж в 5 разів, що сталося внаслідок спаду виробництва в машинобудуванні і металургії, зниження на 90% обсягів замовлень на литво країнами СНД внаслідок переорієнтування на завантаження власних потужностей, неплатоспроможності замовників, відсутності якісних шихтових і ливарних матеріалів, відсутності інвестиційних коштів і повного припинення технічного переозброєння, непідготовленості підприємств до роботи в нових умовах, недосконалості податкової політики.

Незважаючи на зниження обсягів виробництва виливок, у ливарному виробництві України в значній мірі збережено виробничий, інженерний і науково-технічний потенціал, що дозволяє забезпечити випуск литва в об’ємі 4,0-4,5 млн. т у рік. В останні роки в Україні виробляється ~1 млн. т у рік. Таким чином, можна констатувати, що в Україні є 3,0-3,5 млн. т у рік незавантажених потужностей.

Аналіз розвитку і сучасного стана ливарного виробництва дозволив виділити декілька найбільш важливих питань, які потребують техніко-економічного дослідження, оскільки вони найбільш тісно взаємозалежні між собою: розробка методики оцінки ефективності технологічних процесів та визначення на її основі напрямків розвитку процесів, удосконалення методичних підходів щодо прогнозування потреби у виливках, оптимізація і прогнозування структури ливарного виробництва за видами сплавів і способами лиття.

Проведений аналіз досягнень науково-технічного прогресу в ливарному виробництві дозволив визначити основні напрямки розвитку галузі, до яких відносяться розробки в області удосконалення ливарних сплавів і способів лиття. В якості нових технологій, оцінку ефективності котрих варто зробити, пропонується використовувати різновид лиття за газифікуємими моделями - ГАМОДАР-процесс, комбінований електродуговий-електрошлаковий обігрів надливів прокатних валків і електрошлакове лиття.

У другому розділі розроблено комплексну методику оцінки ефективності технологічних процесів в ливарному виробництві, яка дозволяє встановити становище технології в порівнянні з іншими, визначити області оптимального її застосування; проведено дослідження ефективності деяких відомих та нових способів лиття при зміні маси виливок і серійності виробництва.

Технічний прогрес у ливарному виробництві тісно пов'язаний із упровадженням нових процесів, що дозволяють знизити вагу, підвищити розмірну точність деталей, поліпшити товарний вид литва, механізувати та автоматизувати технологічні операції, понизити трудомісткість виготовлення виливок, зменшити вагу механічної обробки, а в деяких випадках узагалі відмовитися від неї. Впровадження нових технологій потребує значних інвестицій, економічне обґрунтування яких здійснюється за допомогою таких показників як чиста поточна вартість, внутрішня норма прибутковості, індекс прибутковості і дісконтований термін окупності інвестицій. Проте використання цих показників пов'язано зі значними витратами часу і труднощами при підготуванні вихідної інформації і виконанні розрахунків. Великий обсяг аналітичної і розрахункової роботи не дозволяє давати швидку оцінку ефективності нових технологій.

У промисловості, зокрема, у ливарному виробництві, випуск продукції супроводжується споживанням різноманітних ресурсів: матеріальних, енергетичних, трудових і ресурсів основного капіталу. Питома витрата перерахованих ресурсів прямо впливає на собівартість продукції, тому необхідно врахувати їхнє споживання при порівнянні різноманітних способів виробництва виливок. Проте постійна зміна цін, що відрізняється для окремих видів ресурсів, не забезпечує достовірність розрахунків споживання ресурсів у вартісному вираженні. Тому для урахування споживання кожного ресурсу пропонується використовувати його питому витрату в натуральних показниках, застосування яких не викликає сумнівів у достовірності оцінок.

З цією метою розроблено методику, яка дозволяє оцінювати ефективність технологічних процесів з економічної і технологічної позиції. У методиці враховуються сумарні ресурси, які використовуються у виробничому процесі, і його результат. Методику розроблено на прикладі підприємств ливарного виробництва, проте може бути використано в інших галузях промисловості при використанні відповідних технологічних показників.

Для урахування споживання кожного ресурсу пропонується показник, який відбиває його витрати на виробництво виливок. Для обліку матеріальних витрат таким показником є коефіцієнт використання металу, який характеризує витрату основних матеріалів. Урахування енергетичних ресурсів передбачається робити за допомогою показника питомої енергоємності, трудових ресурсів - за допомогою показника трудомісткості виробництва, ресурсів основного капіталу - за допомогою фондомісткості продукції. Запропоновані показники найбільш точно характеризують споживання відповідних ресурсів. Крім того, при розрахунках ефективності технологічних процесів пропонується враховувати оцінку якості готової продукції й умов праці.

Перераховані вище показники неможливо безпосередньо порівнювати, тому що вони виражені в різних натуральних одиницях. Тому для приведення їх до порівняльного виду було розроблено шкалу оцінок прогресивності технологій (табл. 1), в якій кожному показнику відповідає умовне значення за п’ятибальною системою в порядку поліпшення. Найгіршим по галузі значенням усіх показників привласнене значення - 0, найкращим значенням - 5 балів.

Таблиця 1.

Шкала оцінок прогресивності технологій

Найменування показника | Мінімальна оцінка (0) | Максимальна оцінка (5)

Коефіцієнт використання металу | 0,40 | 0,95

Енергетичні витрати, кг усл.п./т | 800 | 120

Трудомісткість, люд. -г/т | 250 | 20

Фондомісткість, грн./грн. | 3,00 | 0,20

Кількість сертифікованої продукції, % | 60 | 100

Ергономічні показники | 5 | 0

Коефіцієнт охорони праці | 0 | 1

Проміжні значення між мінімальним і максимальним по галузі знаходяться в інтервалі від 0 до 5 у безупинному порядку. Шкалу було складено на підставі аналізу статистичних даних ливарних цехів та підприємств України і досягнень сучасної науки.

Технологічна оцінка процесу, що враховує витрати всіх ресурсів у відносних одиницях, розраховується за функцією Харрінгтона:

То = , (1)

де То - технологічна оцінка процесу;

di - умовна оцінка i-того показника;

n - кількість показників;

m - вагомість i-того показника.

Для того, щоб оцінити вагомість кожного показника, пропонується такий підхід. Споживання кожного виду ресурсів на виробництво виливок можна відобразити у вартісному вираженні, яке розраховується за визначений період часу або на одиницю маси готових виливок. Подібні розрахунки необхідно робити в ливарному і механічному цехах, достатньо представницьких для ливарної галузі по техніко-економічному рівні виробництва, серійності, якості виробленої продукції й умовам праці. Слід зазначити, що зі зміною серійності виробництва структура споживання ресурсів буде змінюватися. Тому визначати вагомість кожного показника потрібно при обсязі випуску виливок, для якого передбачається робити оцінку процесу.

Витрати матеріальних ресурсів відбиваються у вартості шихти. Споживання енергетичних ресурсів виражається в сумарній вартості усіх енерговитрат, які використовуються при виробництві виливок. Витрати трудових ресурсів можна відобразити в вартісному вираженні за допомогою показника середньої заробітної плати працюючих у ливарному і механічному цехах. В якості вартісного вираження витрати ресурсів основного капіталу пропонується застосовувати розмір амортизаційних відрахувань, тому що саме цей показник характеризує споживання основних фондів за визначений період часу і на одиницю маси готових виробів.

Для оцінки вагомості показників, які не характеризують споживання ресурсів, рекомендується знайти вартісне відображення їхнього впливу на ефективність виробництва. Так, якість продукції знаходить своє грошове вираження в розмірі приплат за якість виливок. Вартісну оцінку ергономічних показників і рівня охорони праці може бути побічно виражено у вигляді розміру соціальних виплат по фахових захворюваннях, а також по тимчасовій і повній втраті працездатності.

Після того, як кожний показник буде виражений у вартісних одиницях, отримані грошові розміри необхідно сумувати, і в загальній сумі знайти частку кожного показника. При цьому сума вагомостей виявиться рівній одиниці.

Розраховану технологічну оцінку по якомусь діючому технологічному процесу, що задовольняє деякі потреби, приймається в якості базової величини. З нею порівнюються результати за новими технологіями. Для того, щоб запропонований новий спосіб виробництва було визнано ефективним у заданих умовах, його технологічна оцінка повинна бути не нижче аналогічного базового показника.

Після визначення технологічної оцінки якогось процесу варто перейти до розрахунків економічних показників ефективності інвестицій при впровадженні нового процесу на конкретному підприємстві. Група економічних показників складається з чистої поточної вартості від реалізації проекту (NPV), внутрішньої норми прибутковості (IRR), індексу прибутковості (PI) і терміну окупності інвестицій (DPB).

За пропонованою методикою було зроблено оцінку ефективності ГАМОДАР-процесу для виробництва виливок з високоміцного чавуна масою 100 кг в умовах ливарного цеху ВАТ “Юкаст” в порівнянні з литтям за газифікуємими моделями. Технологічна оцінка ГАМОДАР-процесу виявилася на 7% вище, тобто при заданих умовах застосування нової технології виробництва виливок надається більш доцільним, чим інші відомі способи лиття, тому що порівняння проводилося з кращим із них для випуску подібних виробів.

При розрахунках технологічної привабливості процесу варто враховувати, що при зміні обсягу виробництва технологічна оцінка будь-якого процесу буде змінюватися. У результаті збільшення обсягу виробництва до 1000 т технологічні оцінки обох процесів виросли в порівнянні з оцінкою, розрахованою при обсязі виробництва 500 т: ГАМОДАР-процесу на 31%, ЛГМ - на 22%. Так званий критичний обсяг виробництва, при якому технологічні оцінки процесів рівні, складає біля 350-400. Зі збільшенням серійності виробництва ГАМОДАР-процес стає все більш привабливим із погляду економії ресурсів.

Проведене дослідження впливу зміни серійності випуску виливок на критерії ефективності інвестицій дозволило встановити критичний обсяг виробництва, який складає біля 350 т (табл. 2), що практично збігається з критичним обсягом, розрахованим за технологічними параметрами - показниками споживання ресурсів. Зазначений факт свідчить на користь запропонованої методики оцінки ефективності нових технологічних процесів.

Таблиця 2

Зміна показників ефективності впровадження

ГАМОДАР-процесу в залежності від обсягу виробництва

Обсяг виробництва, т | Чисті грошові потоки, тис. грн. | PI | DPV, років | NPV,

тис. грн. | IRR,

%

100 | 572,3 | 0,49 | >40 | -1890,9 | 2,0

200 | 921,2 | 0,79 | >20 | -788,1 | 16,2

300 | 1140,9 | 0,98 | >10 | -93,3 | 24,0

400 | 1299,7 | 1,11 | 5,60 | 408,4 | 29,3

500 | 1484,2 | 1,27 | 4,40 | 991,7 | 35,3

600 | 1625,5 | 1,39 | 3,79 | 1438,3 | 39,7

700 | 1779,7 | 1,52 | 3,31 | 1925,8 | 44,4

800 | 1946,8 | 1,66 | 2,90 | 2454,2 | 49,5

900 | 2100,3 | 1,79 | 2,63 | 2939,3 | 54,0

1000 | 2262,8 | 1,93 | 2,38 | 3452,9 | 58,8

Таким чином, ГАМОДАР-процес визнано ефективним для впровадження в ливарному цеху ВАТ “Юкаст” з метою виробництва виливок з високоміцного чавуну масою 100 кг і річним обсягом випуску не менш 400 т.

За розробленою методикою було проведено дослідження двох нових ливарних технологій - електрошлакового лиття і комбінованого електродугового-електрошлакового обігріву надливів прокатних валків. Також було проведено порівняльний аналіз найбільш розповсюджених способів лиття в різноманітних виробничих умовах, для кожного з яких визначено області оптимального застосування.

Використовуючи оцінки ефективності технологій у різноманітних виробничих умовах, є можливість вибору процесу, що дозволяє одержувати продукцію, яка найбільш відповідає вимогам, запропонованим споживачами до якості виливок, і оптимального з погляду економії витрат підприємства-виробника.

У третьому розділі удосконалено методику прогнозування потреби у виливках та розроблено методичний підхід щодо визначення напрямків розвитку технологічних процесів в ливарному виробництві і прогнозування його структури за способами лиття.

Обсяг і структура споживання виливок (за видами сплавів і способами виробництва) є основними параметрами, що визначають розвиток ливарного виробництва. Для визначення необхідного обсягу випуску виливок потрібно виходити з потреби промисловості і можливості експортних постачань литва.

Методика прогнозування потреби у виливках, яка застосовується тепер, на наш погляд, має ряд хиб. Так, не враховується обсяг експортованих і імпортованих виливок, тенденції розвитку галузей - споживачів. Крім того, розрахунки проводяться для усього обсягу виливок, не дозволяючи визначити потребу в литві з різноманітних сплавів.

З огляду на вищесказане, було удосконалено методику визначення потреби у виливках, що дозволить прогнозувати не тільки обсяг, але і структуру випуску литва. Виконувати розрахунки необхідно окремо для кожного з обраних видів сплавів. Якщо сумувати потребу в литві з усіх сплавів, то в результаті будемо мати загальну потребу в виливках. Потреба у виливках у прогнозованому періоді (Р) визначається по формулі:

Р=, (2)

де i - вид сплаву, із якого виготовлено виливки;

Рijб - споживання виливок i-того сплаву j-той галуззю промисловості в базисному році, т;

Тj - темп росту продукції j-той галузі промисловості щодо базисного року;

КОЕФІЦІЄНТИ:

К1j – зміни повторного рахунку продукції в j-той галузі промисловості;

К2 – відставання темпу росту ливарної продукції в натуральному вираженні від вартісного;

К3і – зміни потреби у виливках i-того сплаву за рахунок впровадження різноманіт-них технологічних заходів у галузях - споживачах ливарної продукції;

К4i – зниження потреби у виливках даного сплаву за рахунок виготовлення литих виробів із більш якісних матеріалів;

К5i – урахування додаткової потреби у виливках даного сплаву для заміни литих виробів із менше якісного сплаву;

К6i – зниження потреби у виливках даного сплаву за рахунок застосування замінни-ків виливок;

К7i – урахування додаткової потреби у виливках даного сплаву для заміни інших видів заготівель;

К8i – урахування додаткової потреби у виливках для експорту;

К9i – зниження потреби у виливках за рахунок імпорту виливок.

Варто брати до уваги, що з метою уникнути повторного рахунку кожний наступний коефіцієнт розраховується з урахуванням впливу на розмір потреби у виливках усіх попередніх коефіцієнтів, крім К1j і К2. Коефіцієнти виражаються в частках.

За розробленою методикою було зроблено розрахунки потреби в виливках на 2005 і 2010 роки. В якості сплавів, на основі яких було зроблено обчислення, прийнято сірий, ковкий і високоміцний чавуни, сталь і кольорове литво як основні ливарні матеріали. Розрахунок коефіцієнтів зроблено з урахуванням заходів, передбачених Концепцією розвитку ливарного виробництва. Визначення потреби в виливках на 2010 р. подано в табл. 3.

Таблиця 3

Визначення потреби в виливках на 2010 р.

Коефіцієнти | Види ливарних сплавів

Сірий чавун | Ковкий чавун | Високоміцний чавун | Сталь | Кольорові сплави

К1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

К2 | 0,73 | 0,73 | 0,73 | 0,73 | 0,73

К3 | 0,69 | 1 | 1 | 1 | 1

К4 | 0,75 | 0,50 | 1 | 0,60 | 1

К5 | 1 | 1 | 8,02 | 1 | 1

К6 | 1 | 1 | 1 | 0,85 | 1

К7 | 1 | 1 | 1,27 | 1,42 | 1

К8 | 4,08 | 1 | 2,51 | 2,23 | 11,63

Потреба в виливках, тис. т | 1616,1 | 24,7 | 1219,4 | 499,8 | 388,9

Приріст литва в порівнянні з 1998 р., тис. т | 987,3 | 1,7 | 1191,4 | 275,9 | 363,4

Загальна потреба в виливках в 2005 та 2010 рр. складає ~2,5 і ~3,7 млн. т відповідно. Отриманий результат свідчить про значний зріст випуску литва, який здійснився в основному за розрахунок збільшення використання сплавів високої якості.

Для прогнозування обсягів ливарної продукції, отриманої різними способами лиття, пропонується підхід, що складається з декількох етапів:

- використовуючи методику оцінки ефективності процесів, порівняти при різноманітному обсязі випуску найбільш розповсюджені і перспективні способи лиття для виробництва деяких стандартних типів виливок;

- визначити області можливого застосування декількох процесів із метою заміни використання одного способу лиття на інший - більш ефективний із погляду споживання ресурсів;

- у знайдених областях рекомендувати заміну одного процесу на інший за умови, що оцінка ефективності нового способу при існуючій серійності виробництва більш висока. Якщо в найближчий період передбачається збільшення випуску виливок, то відповідно до запропонованої методики варто збільшити обсяги виробництва продукції тими процесами, оцінки ефективності яких вищі за інші;

- розрахувати тонажний обсяг застосування кожного способу лиття і структуру ливарного виробництва за технологічними процесами.

Даний підхід не тільки дозволяє визначити співвідношення способів лиття при сформованій на дійсний момент ситуації в ливарному виробництві, але і, з урахуванням прогнозованої структури виливок за видами сплавів, визначати обсяги випуску литва різноманітними технологічними процесами.

Відповідно до запропонованої методики розроблено рекомендації щодо визначення напрямків розвитку технологічних процесів у ливарному виробництві і прогнозування його структури з урахуванням прогнозованого в 2000-2010 р. росту випуску виливок (табл. 4).

Таблиця 4

Прогнозована структура литва за способами виробництва

Способи лиття | Рекомендована зміна обсягів литва, тис. т | Випуск литва різними способами виробництва за умов заміни процесів | Структура додаткового литва за способами виробництва | Прогнозований випуск литва різними способами виробництва у 2010 р.

Тис. т | % | Тис. т | % | Тис. т | %

ЛПГФ | -198,7 | 542,7 | 58,4 | 1282,7 | 45,5 | 1825,2 | 64,2

КЛ | +37,4 | 128,3 | 13,8 | 390,5 | 13,9 | 518,8 | 13,8

ЦБЛ | +26,7 | 106,5 | 11,4 | 488,7 | 17,3 | 595,2 | 15,9

ЛГМ | +133,1 | 134,5 | 14,5 | 421,5 | 14,9 | 555,9 | 14,8

ЛПТ | +1,4 | 10,0 | 1,1 | 218,0 | 7,7 | 228,1 | 6,1

інші | 0 | 7,3 | 0,8 | 18,2 | 0,7 | 25,7 | 0,7

Всього | 0 | 929,3 | 100,0 | 2819,6 | 100,0 | 3748,9 | 100,0

В результаті рекомендованої заміни лиття в піщано-глинисті форми на відцентрове лиття, у кокіль і за газифікуємими моделями його питома вага значно скоротиться. Виробництво додаткової продукції також повинно забезпечуватися за рахунок найбільш ефективних способів. Прогнозований зріст виливок, отриманих із використанням спеціальних способів лиття, дозволить істотно скоротити втрати металу і паливно-енергетичних ресурсів, поліпшити якість продукції і зменшити забруднення навколишнього середовища.

висновки

1. В дисертації розв’язано наукове завдання обґрунтування методичних підходів оцінки ефективності технологічних процесів і прогнозування напрямків розвитку ливарного виробництва, що має важливе значення для розвитку науки економіки промисловості, розроблення програм розвитку ливарного виробництва і визначення найбільш ефективних нових технологій.

2. З метою оцінки ефективності технологічних процесів у ливарному виробництві обґрунтовано використання системи показників питомого споживання ресурсів, які застосовуються при випуску виливок, для приведення яких до порівняльного виду розроблено шкалу, у котрій кожному показнику відповідає умовне значення від 0 до 5 у порядку поліпшення. В умовах постійного росту цін, який різниться для окремих видів ресурсів і не забезпечує достовірність розрахунків споживання ресурсів у вартісному вираженні, урахування споживання кожного ресурсу в натуральних показниках не викликає сумнівів у достовірності оцінок. Використовуючи оцінку ефективності способів лиття в різноманітних виробничих умовах, є можливість вибору процесу, який дозволяє одержувати продукцію, що найбільше відповідає вимогам, запропонованим споживачами до якості виливок, і оптимального з погляду економії витрат підприємства-виробника.

3. Обґрунтовано можливість оцінки ефективності технологічних процесів за допомогою методичного підходу, який передбачає чисельну оцінку різноманітних технологій. Для повного обліку всіх параметрів пропонується використовувати функцію Харрінгтона, що розраховується як добуток показників споживання ресурсів, виражених у відносних розмірах і зведених у ступінь, яка відповідає вагомості кожного показника.

4. Обґрунтовано в якості вагомостей показників споживання ресурсів використання підходу, який полягає в тому, що витрати кожного виду ресурсів на виробництво продукції виражаються у вартісному виді, який розраховується за певний період часу або на одиницю маси готових виробів. Отримані грошові розміри підсумовуються, і в загальній сумі знаходиться частка кожного показника, яка і є вагомістю запропонованих показників.

5. За пропонованою методикою:

а) оцінено три нових технології при різноманітній серійності виробництва і масі виливок. У результаті проведеного аналізу встановлено, що критичні обсяги виробництва, розраховані за запропонованою методикою і за критеріями оцінки необхідних для впровадження нової технології інвестицій практично однакові;

б) проведено аналіз технологічних оцінок 7 найбільше розповсюджених способів лиття при виготовленні виливок із різноманітних сплавів. Для кожного процесу визначені області оптимального застосування.

6. Удосконалено методичний підхід щодо визначення потреби у виливках, який, на відміну від відомих методик, дозволяє прогнозувати обсяг випуску литва з різноманітних сплавів, з огляду на тенденції розвитку галузей - споживачів ливарної продукції, експорт і імпорт виливок, тому що це основні чинники, які роблять вплив на потребу в литві.

7. Розроблено методичний підхід щодо прогнозування структури ливарного виробництва за способами лиття, яким передбачається, що в областях можливого застосування декількох процесів варто рекомендувати заміну однієї технології на іншу за умови, що оцінка ефективності нового способу при існуючій серійності виробництва більш висока, що дозволяє визначити співвідношення способів лиття як на дійсний момент, так і при зміні обсягів і (або) структури випуску виливок.

8. За допомогою розробленого порядку прогнозування структури ливарного виробництва за способами лиття визначено:

а) співвідношення процесів у результаті рекомендованої заміни одних ливарних процесів на інші за умови зберігання обсягів виробництва виливок на рівні 1998 р. для усього випуску литва й окремо за видами сплавів;

б) структура додаткового випуску виливок у зв'язку з прогнозованим зростанням виробництва в залежності від обсягів литва з різноманітних сплавів;

в) прогнозована структура ливарного виробництва на 2010 р., у тому числі для литва з чавунних, сталевих і кольорових сплавів.

9. Розвиток ливарного виробництва значною мірою залежить від рівня використання високоякісних сплавів і технологій. Оптимізація структури литва за видами сплавів і способами лиття дозволить істотно скоротити витрати металу й енергії, при цьому якість виливок підвищиться, що, у свою чергу, призведе до підвищення конкурентноздатності вітчизняної ливарної продукції.

10. Результати дисертації, систематизовані у вигляді методики оцінки ефективності нових способів лиття, використані в ВАТ “Дніпропетровський завод прокатних валків” при виборі технології обігріву надливів прокатних валків, визначенні областей її оптимального використання; у Фізико-технологічному інституті металів і сплавів при НАН України при оцінці нових способів лиття, виконанні науково-дослідних робіт і розробці програм і концепцій розвитку ливарного виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ праць

1. Бень Т.Г., Семёнова Т.В. Методичні основи оцінки нових технологій // Економіка України. - 2000. - №6. - С. 46-50. Внесок автора - розробка методичного підходу щодо оцінки ефективності нових технологій, заснованого на застосуванні показників споживання ресурсів, які використовуються при виробництві виливок, оцінки якості продукції, ергономічних показників і рівня охорони праці.

2. Бень Т.Г., Семенова Т.В. Попередня оцінка нових технологічних процесів у ливарному виробництві // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. - 1999. – Випуск 3. - С. 58-61. Внесок автора - розробка методичного підходу щодо оцінки ефективності нових технологічних процесів в ливарному виробництві та розробка шкали для приведення показників споживання ресурсів до порівняльного виду.

3. Бень Т.Г., Семёнова Т.В. Оценка новых технологических процессов в литейном производстве в различных производственных условиях // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. – 2000. - Випуск 39. – С. 3-9. Внесок автора - аналіз зміни технологічної оцінки ГАМОДАР-процесу та критеріїв ефективності інвестицій в залежності від обсягу виробництва.

4. Семёнова Т.В. Методические основы прогнозирования потребности в отливках // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірка наукових праць. - 1999. - №90. - С. 179-181.

5. Бень Т.Г., Семёнова Т.В. Методические основы оценки качества технологических процессов (на примере литейного производства) // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1999. -№2-3. - С. 80-82. Внесок автора - розробка методики оцінки ефективності нових технологічних процесів в ливарному виробництві.

6. Бень Т.Г., Шинский О.Й., Семёнова Т.В. Эффективность использования нового технологического процесса в литейном производстве // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1999. -№4. - С. 108-111. Внесок автора - оцінка ефективності ГАМОДАР-процесу у порівнянні з литтям в піщано-глинясті форми.

7. Семёнова Т.В. Оценка экономической эффективности комбинированного обогрева прибылей прокатных валков // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2000. -№5. - С. 95-97.

8. Котешов Н.П., Верховский Ю.Т., Семёнова Т.В. Направление совершенствования технологических процессов в литейном производстве Украины // Современные проблемы металлургии: сб. научных трудов. – Днепропетровск: ГМетАУ. - 1999. – С. 143-152. Внесок автора – аналіз розвитку ливарного виробництва України у порівнянні з промислово розвинутими країнами світу.

9. Семёнова Т.В. Методика экономического обоснования эффективности новых технологических процессов // Материалы Междунар. научн.-практич. конф. “ХХІ столетие – проблемы и перспективы освоения месторождений полезных ископаемых”. – Сб. научн. трудов НГАУ. - №3, т.7. – Днепропетровск: РИК НГАУ. - 1998. – С. 76-79.

10. Бень Т.Г., Семёнова Т.В. Анализ современного состояния литейного производства Украины // Материалы к Международной конференции “Проблемы и перспективы развития литейного производства”. - Теория и практика металлургии. - 1999. - №4. – С. 44-45. Внесок автора – аналіз динаміки та структури ливарного виробництва України.

11. Семёнова Т.В. Методические основы оценки качества новых технологий // Тез. доп. 3-ї Міжнар. конф. “Наука і освіта - 2000”. – Т.1. –Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2000. – С. 16-18.

Семенова Т.В. Економічний аналіз та обґрунтування напрямків розвитку технологічних процесів в ливарному виробництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – економіка промисловості. – Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2001.

У дисертації обґрунтовано методичні основи оцінки ефективності технологічних процесів, прогнозування потреби у виливках із різноманітних сплавів, структури ливарного виробництва за способами лиття. Розроблено комплексну методику визначення ефективності технологічних процесів, яку засновано на використанні показників споживання ресурсів в натуральних величинах. Удосконалено методику прогнозування загальної потреби у виливках і за видами сплавів. Розроблено методичні підходи щодо визначення напрямків розвитку технологічних процесів в ливарному виробництві та прогнозування його структури за способами лиття, які засновано на оцінці ефективності технологій і визначеній структурі литва за видами сплавів. Результати дисертації впроваджено у ВАТ “Дніпропетровський завод прокатних валків”, у Фізико-технологічному інституті металів і сплавів НАН України.

Ключові слова: технологічні процеси, споживання ресурсів, технологічна оцінка, продукція, ефективність, оптимальні області застосування, структура литва, прогнозування, потреба.

Семёнова Т.В. Экономический анализ и обоснование направлений развития технологических процессов в литейном производстве. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 – экономика промышленности. – Национальная металлургическая академия Украины, Днепропетровск, 2001.

В диссертации обоснован и разработан методический подход к оценке эффективности новых и действующих технологических процессов, усовершенствована методика прогнозирования потребности в отливках из различных сплавов,