ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

САЦИК ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 633.2:635.651:631.84

ДОБІР ВИДІВ І СОРТІВ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ ТА ЇХ СУМІШОК

ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СІНОКОСІВ НА ОСУШЕНИХ ДЕРНОВО-КАРБОНАТНИХ ГРУНТАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії луківництва Інституту землеробства Української академії аграрних наук протягом 1996-2000 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

БОГОВІН АНАТОЛІЙ ВЛАСОВИЧ,

Інститут землеробства УААН,

завідувач лабораторії луківництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

МАКАРЕНКО ПЕТРО САВЕЛІЙОВИЧ

Інститут кормів УААН,

провідний науковий співробітник,

Заслужений працівник сільського господарства;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

КОВБАСЮК ПАВЛО УЛЬЯНОВИЧ

Національний аграрний університет,

доцент кафедри кормовиробництва і

сільськогосподарської меліорації

Провідна установа: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Захист відбудеться "31 " жовтня 2001 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН за адресою: 08162, смт. Чабани Києво - Святошинського району Київської області,

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірених печаткою просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво - Святошинського району Київської області, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий 30.09.2001 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Л.О.Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У зв'язку з вилученням із інтенсивного обробітку орних земель та переведенням їх під лукопасовищні угіддя з метою збільшення у кормових ресурсах частки трав'яних кормів як енергетично менш затратних велике значення набуває розробка технології створення сіяних травостоїв на основі добору багаторічних трав, кращих їх сортів та траво- і сортосумішок.

Актуальність теми. Не зважаючи на те, що в багатьох економiчно розвинутих країнах (Англiя, Швейцарiя, Нiдерланди, Нiмеччина i iн.) дослідження по вивченню сортового складу та сортосумiшок набули досить широкого розвитку i часто такі травостої стали традицiйними в практичному лукiвництвi, в нашiй країнi, як i в країнах СНД, дослiдiв по вивченню впливу сортових особливостей багаторiчних трав i сортосумiшок на формування сiяних ценозiв, їх продуктивностi та якiснi показники рослинної маси проведено надто мало, а у Волинському Полiссі такi дослiдження до останнього часу не проводилися зовсiм. Це і визначило вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослiдження є складовою частиною тематичного плану Iнституту землеробства УААН по виконанню НТП УААН на 1996-2000 рр. "Кормовиробництво" (номер державної реєстрації 0196 U 018401).

Мета та задачі дослiджень. Основна мета – виявити найкращi види, сорти, траво- i сортосумiшки для створення високопродуктивних лучних травостоїв сiнокiсного використання на осушених дерново-карбонатних грунтах захiдного Полiсся України.

У зв'язку з цим передбачалося вирiшити такi задачі:

· встановити продуктивнiсть рiзних видiв i сортiв багаторiчних трав та їх сумiшок на дерново-карбонатних грунтах за сiнокiсного використання;

· визначити роль сортiв у пiдвищеннi продуктивностi сiяних травостоїв та їх стiйкостi до проникнення в них спонтанних видiв рослин;

· виявити вплив видового та сортового складу травостоїв на ботанiчний склад урожаю та якiсть корму;

· визначити розмiри нагромадження симбiотичного азоту бобово-злаковими сортосумiшками та замiни ним на луках азоту мiнеральних добрив;

· встановити оптимальні строки настання збиральної стиглостi рiзних видiв, сортiв їх траво- i сортосумiшок як основи органiзацiї сировинного конвеєра з багаторiчних трав;

· дати бiоенергетичну та економiчну оцiнку сiяним травостоям з рiзним видовим та сортовим складом за сiнокiсного їх використання.

Об'єкт дослiдження - процес трансформацiї та закономiрностi формування екологічно та господарсько цiнної видової структури агроценозiв з багаторiчних трав, їх продуктивностi та якостi корму, прояву впливу рiзної ритмiки вiдростання лучних рослин та рiзностиглих траво- i сортосумiшок на подовження строкiв сiнозбирання i характер надходження високопоживної рослинної маси протягом сезону.

Предмет дослiдження - види та районованi i перспективнi сорти бобових i злакових трав вiтчизняної та зарубiжної селекцiї, їх рiзнi комплементарнi поєднання в траво- i сортосумiшках для посiву на виведених iз рiллi осушених дерново-карбонатних грунтах захiдного Полiсся. Продуктивнiсть i показники хiмiчного складу рослинної маси, економiчної та енергетичної доцiльностi створення рiзних за видовим складом та рiзностиглiстю сiяних травостоїв в умовах ринкових вiдносин за сучасної цiнової ситуацiї.

Методи дослiдження - вiзуальний та ваговий для встановлення фенологiчної змiнностi рослин i рослинних угруповань, їх ботанiчного складу, продуктивностi; інфрачервоної спектроскопії з використанням комп'ютерного забезпечення - для зоотехнiчної оцiнки корму та визначення в ньому вмiсту основних органічних речовин і мiнеральних елементiв, а також отримання даних для енергетичної характеристики; хiмiчний - для визначення агрохiмiчних i фiзико-хiмiчних властивостей грунтів; математико-статистичний – для встановлення економiчної та енергетичної ефективностi технологiї створення сiяних агрофiтоценозiв на основi посiву рiзних видiв i сортiв багаторiчних бобових i злакових трав та їх траво- i сортосумiшок.

Наукова новизна одержаних результатів. В природно-клiматичних умовах захiдного регiону України стосовно до виведених iз рiллi дерново-карбонатних грунтів дано агрогосподарську оцiнку i виявлено найкращi види злакових i бобових трав, їх сорти вiтчизняної i зарубiжної селекцiї та траво- i сортосумiшки для створення високопродуктивних лучних травостоїв сiнокiсного використання. Встановлена залежнiсть продуктивності агрофiтоценозiв i якiсних показникiв корму вiд їх видового та сортового складу. Вперше в умовах зазначеного регiону доведена позитивна взаємодоповнююча роль рiзних сортiв трав при створеннi сiяних сiнокосiв на основi одновидових посiвiв багаторiчних трав та бобово-злакових сортосумiшок, що дозволяє бiльш ефективно використати бiоклiматичнi ресурси регiону i отримати на 13 % вищi врожаї порiвняно з посiвами, в яких види представленi лише одним сортом.

Встановлено розмiри накопичення бiологiчного азоту бобовими травами в сумiшках та його вплив на продуктивнiсть i розмiри економiї на сiяних луках азоту мiнеральних добрив. Для рiзних видiв i сортiв бобових та злакових трав визначенi календарні строки настання збиральної стиглостi як основи побудови лучних конвеєрiв для полiпшення надходження високоякiсної рослинної маси протягом сезону та бiльш рацiонального використання трудових ресурсiв i сiнозбиральної технiки, створення кращих умов для заготiвлi сiна за нестійкої погоди.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробцi рекомендацiй по добору злакових i бобово-злакових траво- i сортосумiшок для створення лучних угiдь на виведених iз рiллi осушених дерново-карбонатних грунтах захiдного Полiсся України, якi дозволяють отримувати на них при посiвi злакiв i щорiчному застосуванні N150Р60К120 по 97,1-148,5 ц/га, а бобово-злакових сумiшок на фонi Р60К120 по 65,9-87,1 ц/га високоякiсного сiна, вiдповiдно по 71,0-82,1 i 83,4-103,7 ц/га кормових одиниць та 20,3-22,5 i 26,4-31,1 ц/га сирого протеїну при собiвартостi 1 ц кормових одиниць 5,0-5,9 i 2,5-3,0 грн; при запровадженні бобово-злакових травосумішок щорiчно економити понад 60 кг/га мiнерального азоту. За рахунок використання рiзностиглостi травостоїв в лучному конвеєрi подовжити сiнозбиральний строк без втрати якостi корму в кожному укосi з 12-18 до 28 днiв, а за весь сезон за триукiсного використання травостоїв - з 36 до 84 днiв.

Основнi результати дослiджень у 1999-2000 рр. пройшли виробничу перевiрку в сільськогосподарському виробничому кооперативі ''За мир'' Любешівського району Волинської області і впровадженi на площі 85 га.

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатiв, що виносяться на захист. Дисертацiйна робота є самостiйним дослiдженням здобувача. Автором розроблена програма, проведенi дослiдження та аналiз i узагальнення фактичного матерiалу в дисертацiї та статтях. У наукових публiкацiях, виданих у спiвавторствi, автор є повноправним членом творчої групи. Права спiвавторiв не порушенi.

Апробацiя роботи. Основнi положення дисертацiйної роботи оприлюдненi i обговоренi на мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї молодих вчених та спецiалiстiв "Наслiдки наукових пошукiв молодих вчених-аграрникiв в умовах реформування АПК" (Чабани, 1996), на Всеукраїнському науково-практичному семiнарі "Насiнництво кормових культур в сучасних умовах господарювання" (Київ - Чабани, 1999), науково-практичному семiнарi молодих вчених та спецiалiстiв "Вчимося господарювати" (Київ - Чабани, 1999), засiданнях атестацiйної комiсiї (1997-1999 рр.) та методичної комiсiї з питань землеробства i рослинництва Iнституту землеробства УААН (2001 р.).

Публікації результатiв дослiджень. За матерiалами дисертацiї опублiковано 6 наукових праць, в тому числі 3 у фахових виданнях.

Обсяг i структура роботи. Дисертацiя складається iз вступу, 6 роздiлiв, висновкiв та пропозицiй виробництву, списку використаних джерел та 14 додатків. Робота викладена на 199 сторiнках машинописного тексту, включає 34 таблиць, 14 рисунків. Список використаної лiтератури містить 281 джерело, 31 з яких латинським шрифтом.

Автор висловлює щиру подяку своєму науковому керiвникові - доктору сiльськогосподарських наук, академiку УАЕН, професору А.В. Боговiну.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експерементальні дослідження проведені у 1996-1999 рр. під час перебування в заочній аспірантурі Інституту землеробства УААН на базі Волинської обласної державної сортовипробувальної станції Державної комісії по випробуванню та охороні сортів рослин України (Ковельський район).

Вирішення поставлених задач здійснено у трьох польових дослідах:

Дослід 1. Продуктивність одновидових посівів злакових трав, їх сортів та сортосумiшок за сінокісного використання (25 варіантів).

Дослід 2. Продуктивнiсть дво-та трикомпонентних траво- і сортосумiшок за сінокісного використання (6 варіантів).

Дослід 3. Продуктивнiсть бобових видів трав та бобових і бобово-злакових сортосумiшок за сінокісного використання (11 варіантів). Схеми дослідів подано в таблиці 1 та рисунках 1 і 2.

Грунти на дослідних ділянках осушені, дерново-карбонатні супіщані, у 0-20 см шарі містять гумусу – 6,04 %, легкогідролізованого азоту - 21,6 мг/100 г, рухомого фосфору 6,1 і обмінного калію 17,0 мг/100 г грунту, рН (водн.) – 7,56.

Трави та їх сумiшки були висiянi 10 серпня 1996 року безпокривно. Травостої

вивчали за сінокісного використання: 1-й укіс проводили на початку колосіння основних злаків та бутонізації бобових, збір отав - через 35-45 днів.

Фон добрив у перших двох дослідах - N150Р60К120, у третьому - Р60К120. В рік закладки загальним фоном в усіх дослідах було внесено у передпосівну культивацію мінеральні добрива з розрахунку Р40К40. У всіх дослідах використали сорти включені до Реєстру сортів рослин України, а також сорти вітчизняної та зарубіжної селекції, які запропоновані до конкурсного сортовипробування в зоні Полісся України: грястиця збірна (сорти Київська рання 1, Олешка 14, ФРКЛ 1), костриця лучна (Веселоподолянська 1883, Люлінецька 3, Фіола), костриця східна (Балтика, Садівчанка, ФРРСЦ 1), пажитниця багатоквіткова (Володар, Гібридний (Ярослав), Аякс), тимофіївка лучна (Сарненська 35, Аргента, Лiрокко), стоколос безостий (Казаровицький, Полтавський 52, Таврiйський), конюшина повзуча (Даная, Лiрепа, Мiло), конюшина гiбридна (сорти Даубяй, Левада).

Погодні умови в роки проведення досліджень були різними: найвологішим і помірно теплим видався 1998 рік – коефіцієнт природного зволоження за вегетаційний період (КЗ)=1,6, найжаркішими і сухими були 1996 та 1999 роки - КЗ=0,9.

Облік урожайності проводили за методиками ВІК (1971), а математичну обробку результатів досліджень – за методиками дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1979). Ботанічний склад урожаю визначали шляхом розбору у свіжому стані середніх проб вагою 1 кг, відібраних з різних місць покосу на кожній ділянці двох повторень. Накопичення бобовими біологічного азоту визначали методом різниці за методикою ВІК (Ромашов П.І. і ін, 1971).

Для якiсної оцiнки врожаю в рослиннiй масi визначали вмiст протеїну, бiлку, жиру, клiтковини, золи, фосфору, калiю, кальцiю методом спектроскопії на iнфрачервоному аналiзаторi NIR Scanner model 4250 з комп'ютерним забезпеченням.

У грунті визначали: рН - електрометрично, вмiст гумусу – за Тюрiним, легкогiдролiзований азот – за Голубєвим, рухомий фосфор і обмінний калій – за Мачігіним.

Вихiд кормових одиниць розраховували за даними хiмiчного складу корму з використанням довiдкових коефiцiєнтiв перетравностi i продуктивної дiї поживних речовин [173, 174, 222], вмiст валової енергiї у кормах - за даними хiмiчного складу та перетравностi сухої маси корму in vitro [178], обмiнної енергiї – за формулою Аксельсона у модифiкацiї Григор'єва Н.Г., Волкова П.П.

Енергетичну та економічну ефективність створення укісних травостоїв з одновидових посівів, траво- і сортосумішок розраховані за методиками ВІК (1971), А.К.Медведовського, П.І.Іваненка (1988) та технологічними картами.

ЗМІСТ РОБОТИ

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ДОБОРУ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ ТА ЇХ СУМІШОК

ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СІЯНИХ ЛУЧНИХ УГІДЬ

(Огляд літератури)

Вивченню травосумішок в Україні, як і зарубіжних країнах, приділялось багато уваги (Клапп Э., 1961; Мініна І.П., 1972; Каджуліс Л.Ю., 1977; Куксін М.В., Сухомлін Ф.М., 1980; Боговін А.В., 1986 та ін.). Висвітлено біологічні, екологічні, фітоценотичні та агрогосподарські особливості лучних трав, ступінь їх біологічної сумісності в ценозах і розроблено основні принципи добору та склад травосумішок; з'ясовано роль бобових видів трав у підвищенні продуктивності сіяних лук і поліпшенні якості корму.

Проте, в останні десятиріччя у багатьох європейських країнах інтенсивно проводяться дослідження із всебічного вивчення агрогосподарських властивостей сортів та сортосумішок багаторічних трав як важливого напряму підвищення еколого-біологічної та фітоценотичної цінності сіяних травостоїв, їх продуктивності і стійкості до стресових ситуацій. В Україні такі дослідження проводились у дуже обмеженому обсязі (А.В. Боговін, В.Г. Кургак, 1970), а у Волинському Поліссі до останнього часу не проводились зовсім. Цей напрямок у вітчизняному луківництві недостатньо розроблений, мало використовується при створенні травостоїв сінокісного та пасовищного використання.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИДІВ І СОРТІВ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

ТА ЇХ СУМІШОК ЗА СІНОКІСНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Дослідженнями встановлено, що на дерново-карбонатних грунтах при внесенні N150Р60К120 серед одновидових посівів злакових трав найпродуктивнішими виявились - грястиця збірна, зокрема її сорти Олешка 14 і ФРКЛ 1 та стоколос безостий Полтав- ський 52 і Казаровицький. У середньому за три роки вони забезпечили одержання відповідно 115,4 і 123,0 та 102,8 і 106,8 ц/га сухої маси, 73,7 і 82,1 та 62,7 68,5 ц/га кормових одиниць, 22,0 і 22,5 та 18,4 і 18,7 ц/га сирого протеїну. Сортосумішки за врожайністю сухої речовини перевищували середні арифметичні показники одновидових посівів з тих же видів трав на 4-13 % (табл. 1).

Серед дво- та трикомпонентних траво- і сортосумішок найурожайнішою (126,2 ц/га сухої маси) в середньому за три роки виявилася та, до складу якої входили костриця лучна Веселоподолянська 1883 та стоколос безостий Казаровицький. Ускладнення дво- та трикомпонентних злакових сумішок за рахунок включення в них кількох сортів кожного виду не сприяло подальшому зростанню врожаю травостоїв та його рівномірності розподілу. Проте, в окремі роки, зокрема на другий рік використання травостою, сортосумішки забезпечували більший збір урожаю сухої маси, кормових одиниць та сирого протеїну в порівнянні із аналогічними травосумішками, в яких кожен вид був представлений одним сортом (рис.1).

У досліді по вивченню продуктивності бобових видів трав та бобових і бобово-злакових сортосумішок на фоні Р60К120 найвищу продуктивність в середньому за три роки забезпечили конюшина гібридна Даубяй та бобово-злакова сортосумішка, до складу якої входили 2 сорти конюшини гібридної та по 3 сорти конюшини повзучої, костриці лучної, стоколосу безостого (відповідно 148,2 та 74,0 ц/га сухої маси, 103,7 та 51,1 кормових одиниць і 31,1 та 15,1 ц/га сирого протеїну) (рис.2).

Таблиця 1

Продуктивність одновидових посівів злакових трав, їх сортів та сортосумішок

(середнє за 1997-1999 рр.)

Варіант Збір з 1 га, ц V

сухої маси в т. ч. різно-трав'я, % КО сирого протеїну за уко-сами за ро-ками

Грястиця збірна: Київська рання 1 Олешка 14 ФРКЛ 1 Середнє з трьох сортів Суміш з трьох сортів 107,3 115,4 123,0 115,3 125,1 3 4 3 3 1 66,3 73,7 82,1 74,0 75,1 19,8 22,0 22,5 21,4 23,5 24 20 20 20 35 24 21 21 21 21

Костриця лучна: Веселоподолянська 1883 Люлінецька 3 Фіола Середнє з трьох сортів Суміш з трьох сортів 94,3 91,8 84,6 90,2 94,2 8 8 5 7 2 56,6 55,1 50,7 54,2 56,5 15,1 13,7 14,3 14,4 15,5 55 52 42 50 58 21 18 30 27 27

Костриця східна: Балтика Садівчанка ФРРСЦ 1 Середнє з трьох сортів Суміш з трьох сортів 87,5 82,5 85,1 85,0 95,7 13 7 11 9 15 52,5 49,5 51,0 51,0 57,4 12,4 11,7 12,6 12,2 14,4 39 39 33 36 39 15 18 15 15 12

Пажитниця багатоквіткова: Володар Гібридний (Ярослав) Аякс Середнє з трьох сортів Суміш з трьох сортів 86,5 91,3 76,1 84,6 95,7 15 11 15 14 12 56,6 55,1 50,7 54,2 56,5 11,8 12,6 10,1 11,5 12,7 64 68 53 60 65 45 36 36 42 39

Тимофіївка лучна: Сарненська 35 Аргента Лірокко Середнє з трьох сортів Суміш з трьох сортів 92,0 104,9 98,1 98,3 104,2 4 3 5 4 5 52,5 49,5 51,0 51,0 57,4 12,9 14,6 13,4 13,6 14,6 76 83 82 79 79 9 1 9 9 18

Стоколос безостий: Казаровицький Полтавський 52 Таврійський Середнє з трьох сортів Суміш з трьох сортів 106,8 102,8 93,0 102,6 118,4 10 7 7 8 6 68,5 62,7 59,9 61,6 71,0 18,7 18,4 16,6 17,9 20,3 45 38 42 41 55 27 27 18 24 33

Сумішка з шести видів трав Середнє з шести видів трав 104,4 99,5 1 9 62,6 59,7 17,4 15,2 33 29 30 15

НІР 05, ц/га 7,2

Примітки:

1. КО-кормові одиниці.

2. V-нерівномірність розподілу урожаю сухої маси.

Серед одновидових посівів злакових трав, їх сортів та сортосумішок найрівномірніший розподіл урожаю за укосами був у грястиці збірної та всіх її сортів (коефіцієнт нерівномірності розподілу у них - v=20-24, а найменш рівномірний - у пажитниці багатоквіткової та тимофіївки лучної (відповідно v=53-68 та 76-83). У грястиці збірної на перший укіс припадало 37 % загального врожаю, на другий - 38 і на третій - 25 %, у тимофіївки лучної відповідно 60 %, 30 і 9 %. Кращим розподілом урожаю за роками (v=1-9) відрізнялись одновидові посіви тимофіївки лучної.

Поміж дво- та трикомпонентних траво- і сортосумішок кращим розподілом урожаю за укосами відрізнялась травосумішка із грястиці збірної Київська рання 1 та костриці лучної Веселоподолянська 1883 (v=35). На безазотному фоні найрівномірніший розподіл урожаю за укосами мали конюшина гібридна Даубяй (v=5) та конюшина повзуча Даная (v=10), гірший він був у злакової сумішки (v=83).

Отже, кращим розподілом урожаю за укосами відрізнялися ранньостиглі травостої, найменш рівномірним - пізньостиглі; середньостиглі сумішки за цими показниками займали проміжне положення (рис. 3).

У наших дослідженнях найранньостиглішими виявилися: грястиця збірна та її сорти Київська рання 1, Олешка 14 і складна злакова сумішка з перевагою в ній грястиці збірної; середньостиглими: грястиця збірна ФРКЛ 1, костриця лучна та східна, пажитниця багатоквіткова, стоколос безостий та їх сорти, а також конюшина гібридна Даубяй, конюшина повзуча та її сорти Даная і Лірепа, дво- та трикомпонентні траво- і сортосумішки, а найпізньостиглішими - тимофіївка лучна і всі її сорти, та конюшина гібридна Левада і її сортосумішка, конюшина повзуча Міло.

Включення на фоні РК до злакового травостою бобових трав, зокрема сортів обох їх видів, дозволило додатково отримати 37,5 ц/га сухої маси, що дорівнює внесенню на аналогічний злаковий травостій 61 кг/га мінерального азоту, або близько 2 ц/га аміачної селітри.

БОТАНІЧНИЙ СКЛАД УРОЖАЮ СІНОЖАТЕЙ

У складі врожаю одновидових посівів трав частка висiяних культур була високою i знаходилася в першому році користування в межах 71-99 %, другому - 89-99 і третьому - 62-99 %. Найстійкішими до проникнення в травостої дикорослих видів трав були посіви грястиці збірної,тимофіївки лучної та сорт костриці лучної Фіола. У більшості випадків певну перевагу за цим показником мали сортосумішки.

У подвійних та потрійних сумішках, як і в одновидових посівах, на 96-98 % урожай складали висіяні трави, причому як у видових сумішках, так і в сортосумішках з включенням грястиці збірної у всі роки домінувала грястиця збірна, частка якої з роками помітно зростала. В лучнокострицево-безостостоколосовій траво- і сортосумішках в перші два роки перевагу мала костриця лучна, а на третьому - стоколос безостий. У потрійних траво- і сортосумішках з костриці лучної, стоколосу безостого, пажитниці багатоквіткової домінуюче положення в перші два роки займала пажитниця багатоквіткова, але на третій рік вона, як малорічна культура, майже повністю випала з травостою і її місце в рівних частках зайняли стоколос безостий та костриця лучна.

Сіяні трави домінували також і в одновидових посівах бобових трав та бобових і бобово-злакових сортосумішках, при цьому: в одновидових посівах конюшини (повзучої і гібридної) протягом трьох років домінували висіяні бобові, а в бобово-злакових-сіяні злаки. Бобові в них брали участь лише в перші два роки, а на третій вони випали з травостою.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД УРОЖАЮ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДІВ І СОРТІВ ТА ТРАВО- І СОРТОСУМІШОК

Дослідженнями встановлено, що від видового і сортового складу травостоїв залежала не тільки їх структурно-функціональна організація та продуктивність, а й хімічний склад урожаю.

Урожайна маса трав на дерново-карбонатних грунтах у всіх дослідах в середньому за три роки мала досить високий вміст сирого протеїну (13,9-21,4 %), білка (10,8-17,1 %), жиру (3,0-5,0 %), безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) - (34,7-44,5 %) при помірному вмісті клітковини (26,3-29,6 %).

Найбільший вміст протеїну, як і білка, в усі роки мали конюшина гібридна, повзуча та бобово-злакові сумішки - 18,9-21,4 %, менше злакові сумішки та злаки в одновидових посівах як на фоні РК, так і на фоні NРК. Проте, найменший вміст азотовмісних речовин мали пажитниця багатоквіткова, тимофіївка лучна і костриця східна. Склад сумішок та сортосумішок у межах однієї ботаніко-господарської групи рослин майже не впливав на зміну вмісту протеїну та інших поживних органічних речовин і мінеральних елементів. Дещо більше БЕР мали пажитниця багатоквіткова, яка, як відомо, відрізняється підвищеним вмістом цукрів та костриця східна і тимофіївка лучна, а найменше (34,7-38,9 %) - бобові та бобово-злакові сумішки.

При зазначеному вмісті в рослинній масі протеїну і БЕР в більшості варіантів протеїнове відношення знаходилося в межах 3-4 при нормі 5-6 і тільки у пажитниці багатоквіткової, тимофіївки лучної і костриці східної - 5. Більш вузьке протеїнове відношення у переважній більшості варіантів і особливо у бобових, свідчить про дещо зайвий вміст азотовмістних речовин і насамперед сирого протеїну в кормі, що не зовсім відповідає зоотехнічним нормам за монотипної годівлі тварин. Проте, враховуючи, що сіно використовують в основному в зимових раціонах ВРХ, до складу яких входить багато недостатньо забезпечених протеїном кормів (солома, силос, соковиті корми тощо), таке сіно можна розглядати як певний поліпшувач білковості зимових раціонів.

Вміст калію в травах знаходився в межах 2,10-2,96 % і тільки у конюшини повзучої, стоколосу безостого та деяких сумішок з включенням цих видів концентрація його збільшувалась до 3,20-3,45 % при нормі 3, а за Нерінгом - 3,5 %. При мінімальній нормі фосфору в кормі 0,25 %, лучні трави містили його від 0,34 до 0,55 %. Також добре були забезпечені трави кальцієм (0,30-1,09 %), норма якого становить 0,30-0,50% на суху речовину.

Корм відрізнявся доброю збалансованістю мінеральних елементів. Співвідношення кальцію до фосфору по всіх варіантах було в межах 0,72-1,98 при нормі 1-1,5. Найбільш сприятливим воно було в костриць (східної та лучної), пажитниці багатоквіткової, тимофіївки лучної в одновидових посівах та у бобово-злакових сумішках.

В урожайній масі отав всіх травостоїв, як правило, більше накопичувалося протеїну, білка, фосфору і кальцію, в переважній більшості золи і жиру, менше БЕР та клітковини в порівнянні з першим укосом. За інтегрованою оцінкою трав'яний корм, як у першому укосі, так і в отавах, в основному відповідав зоотехнічним нормам годівлі жуйних тварин.

ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СТВОРЕННЯ УКІСНИХ ТРАВОСТОЇВ

З ОДНОВИДОВИХ ПОСІВІВ, ТРАВО- І СОРТОСУМІШОК

Поміж одновидових посівів злакових трав найбільший збір з урожаєм валової (199,7-230,0 ГДж/га) й обмінної (96,3-111,0 ГДж/га) енергії та умовно чистий прибуток (916,8-1231,2 грн./га) з рівнем рентабельності 224,0-299,7 % забезпечила грястиця збірна та всі її сорти. Коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ), тобто відношення фізіологічно доступної тваринам енергії в урожаї до затраченої, був на рівні 3,8-4,4, а енергетичний коефіцієнт - ЕК, який відбиває відношення валової енергії в урожаї до затраченої - 8,0-9,1. Сортосумішки по всіх варіантах цього досліду забезпечили на 5-13 % більший вихід енергії, а за незначним виключенням (грястиці збірної ФРКЛ 1 та костриці лучної Веселоподолянська 1883) - більший й умовно чистий прибуток у порівнянні з одним сортом кожного виду. Найменш інтенсивне відтворення антропогенної енергії було характерне для костриці східної і пажитниці багатоквіткової та їх сортам.

При вивченні сортового взаємодоповнюючого ефекту в дво- та трикомпонентних травосумішках найбільшу окупність техногенної енергії енергією врожаю забезпечила травосумішка, до складу якої входила костриця лучна Веселоподолянська 1883 та стоколос безостий Казаровицький. Збір валової та обмінної енергії відповідно складав 232,4 та 112,5 ГДж/га, ЕК=8,2, КЕЕ=4,5. Найбільший умовно чистий прибуток (1131,6 грн./га) за найменшої собівартості 1 ц кормових одиниць (5,4 грн.) забезпечила травосумішка, до складу якої входили костриця лучна Веселоподолянська 1883, стоколос безостий Казаровицький, пажитниця багатоквіткова Володар.

При створенні сінокосів на безазотному фоні найбільш енергетично і економічно вигідними виявились одновидові посіви сортів Даубяй, Левада конюшини гібридної та їх сортосумішки, яким у незначній мірі поступалися сорти конюшини повзучої та її сортосумішка. Включення до лучнокострицево-безостостоколосової сортосумішки хоча б одного з двох бобових компонентів, сприяло збільшенню виходу валової та обмінної енергії у 1,6 рази, зростанню умовно чистого прибутку на 75 % та істотно підвищувало рентабельність технології створення сіяних лук.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних лучних травостоїв, яка вирішена шляхом добору найкращих видів і сортів багаторічних злакових і бобових трав та їх сумішок і призначена для збільшення виробництва високоякісних трав'яних кормів як однієї з важливих основ рентабельного ведення галузі тваринництва.

1. В умовах західного Полісся України на дерново-карбонатних грунтах найпродуктивнішою в одновидових посівах багаторічних трав є грястиця збірна - Олешка 14, ФРКЛ 1 та стоколос безостий – Полтавський 52 і Казаровицький, які в середньому за три роки забезпечують відповідно 115,4 і 123,0 та 102,8 і 106,8 ц/га сухої маси. Вони відрізняються також і найбільшим збором кормових одиниць (грястиці збірної - 66,3-82,1, стоколосу безостого - 51,9-68,5 ц/га) і сирого протеїну (відповідно 19,8-22,5 і 16,6-18,7 ц/га).

2. Сортосумішки злакових видів трав за врожайністю сухої речовини перевищують середні арифметичні показники одновидових посівів тих же видів трав на 4-13 відсотків.

3. Серед дво- та трикомпонентних траво- і сортосумішок найурожайнішою (126,6 ц/га сухої маси) є сумішка з включенням костриці лучної Веселоподолянська 1883 та стоколосу безостого Казаровицький. Збагачення біорізноманіття цих сумішок шляхом представлення кожного виду в них кількома сортами не супроводжується збільшенням продуктивності сіяних травостоїв.

4. Серед бобових видів трав найпродуктивнішою (148,2 ц/га сухої маси і 103,7 кормових одиниць, 31,1 сирого протеїну) є конюшина гібридна Даубяй та бобово-злакова сортосумішка (74,0 сухої маси і 51,1 кормових одиниць, 15,1 ц/га сирого протеїну), до складу якої входить 2 сорти конюшини гібридної та по 3 сорти конюшини повзучої, костриці лучної, стоколосу безостого.

5. Включення до складу лучнокострицево-безостостоколосової сортосумішки, на безазотному фоні, обох видів бобових трав сприяє істотному підвищенню врожайності злакового травостою (урожайність зростає на 37,8 ц/га сухої маси) та заміняє внесення 61 кг/га азоту мінеральних добрив.

6. Найрівномірніший розподіл річного врожаю за укосами серед одновидових посівів злакових трав, їх сортів та сортосумішок мають одновидові посіви грястиці збірної та всі її сорти, а найменш рівномірний – тимофіївка лучна, пажитниця бага-токвіткова та всі їх сорти.

7. Найкращим розподілом урожаю за укосами серед дво- та трикомпонентних траво- і сортосумішок відрізняється травосумішка із грястиці збірної Київська рання 1 та костриці лучної Веселоподолянська 1883.

8. Найрівномірніший розподіл урожаю за укосами на безазотному фоні має конюшина гібридна Даубяй та конюшина повзуча Даная, гірший - у злакової сумішки, а за роками у конюшини повзучої Міло та її сортосумішки.

9. За скоростиглістю всі досліджувані види і сорти поділяються на ранньостиглі- грястиця збірна та її сорти Київська рання 1, Олешка 14, а також складна злакова сумішка з перевагою в ній грястиці збірної; середньостиглі - грястиця збірна сорт ФРКЛ1, всі сорти костриці лучної і східної, пажитниці багатоквіткової, стоколосу безостого, конюшини гібридної Даубяй, конюшини повзучої Даная і Лірепа; пізньостиглі- всі сорти тимофіївки лучної, сортосумiшка конюшини гібридної та її сорт Левада, конюшина повзуча Міло. Різниця в настанні укісної стиглості між ранньо-і пізньостиглими видами трав у першому укосі становить 18-28, в отавах - 6-30 днів. Поєднання їх у лучному конвеєрі дозволяє істотно подовжити період використання трав у кожному укосі, що позитивно впливає на отримання якісного корму та більш раціонального використання техніки і трудових ресурсів.

10. При трьохрічному використанні одновидових посівів травостою найбільш екологічно та фітоценотично активними в них виявилися грястиця збірна, тимофіївка лучна та всі їх сорти, а також костриця лучна Фіола. Проте дещо більш стійкими до з'явлення в ценозах дикорослих видів трав є одновидові сортосумішки. Костриця лучна та пажитниця багатоквіткова, як в одновидових посівах, так і в складі різних сумішок, найбільш сильно впливають на формування сіяних ценозів лише в перші два роки використання травостою, які в послідуючі роки заміняються довгорічнішим видом - стоколосом безостим, а в шестикомпонентній сумішці і фітоценотично більш сильною-грястицею збірною.

11. Найбільший вміст протеїну і білка в усі роки мали конюшина гібридна, конюшина повзуча та бобово-злакові сумішки (18,9-21,4 %). Концентрація клітковини в середньому за три роки у всіх дослідах знаходиться в межах 26,3-29,6%, жиру - 3,0- 5,0 %, а безазотистих екстрактивних речовин 34,7-44,5 %. Вміст калію в травах коливається в рамках 2,10-2,96 % і тільки у конюшини повзучої, стоколосу безостого та деяких сумішках з включенням цих видів збільшується до 3,20-3,45 %, а концентрація фосфору знаходиться в межах від 0,34 до 0,55 %, кальцію - від 0,30 до 1,09 %. В урожайній масі отав всіх травостоїв більше накопичується протеїну, білку, фосфору і кальцію, в переважній більшості золи і жиру, менше БЕР та клітковини в порівнянні із першим укосом. Склад сумішок та сортосумішок в межах однієї ботаніко-господарської групи рослин майже не впливає на зміну вмісту протеїну та інших поживних органічних речовин і мінеральних елементів.

12. Сортосумішки одновидових посівів злакових трав, як правило, забезпечують на 5-13% більший вихід енергії, а за незначним виключенням (грястиці збірної ФРКЛ 1 та костриці лучної Веселоподолянська 1883) - більший і умовно чистий прибуток в

порівнянні із одним сортом кожного виду. Включення до лучнокострицево-безосто-стоколосової сортосумішки хоча б одного з двох бобових компонентів сприяє збільшенню виходу валової та обмінної енергії у 1,6 раза, зростанню умовно чистого прибутку на 75 % та істотно підвищує рентабельність технології створення сіяних лук.

Пропозиції виробництву

1. В умовах західного Полісся України при створенні травостоїв сінокісного використання з продуктивністю 71,0-82,1 центнерів кормових одиниць необхідно в одновидових посівах використовувати сортосумiшки грястиці збірної та стоколосу безостого, або дво- та трикомпонентні травосумішки, що складаються з костриці лучної Веселоподолянська 1883 та стоколосу безостого Казаровицький і щорічно застосовувати повне мінеральне добриво N150Р60К120.

2. За відсутності азотних добрив слід широко застосовувати бобово-злакові сумішки з включенням тих же злаків - костриці лучної, стоколосу безостого та конюшини гібридної Даубяй.

3. Пажитницю багатоквіткову, яка відрізняється інтенсивним початковим розвитком, великим коефіцієнтом розмноження насіння та доброю якістю кормів, але не довговічну, слід застосовувати при залуженні кормових угідь з коротким (2-3 роки) періодом використання трав.

ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сацик В.О. Продуктивність видового і сортового складу багаторічних трав на полях Волинської обласної державної сортовипробувальної станції // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів "Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК". - Чабани, 1996-Ч.ІІІ. - С. 12.

2. Сацик В.О. Продуктивність видів і сортів багаторічних трав на осушених землях західного Полісся України // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К., 1997. - Вип.1. - С. 135-137.

3. Сацик В.О. Роль сортосумішок у підвищенні продуктивності лучних травостоїв // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. "Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання". - К.: Нора-прінт, 1999. - С. 51.

4. Сацик В.О. Добір видів і сортів багаторічних трав та їх сумішок для створення високопродуктивних лукопасовищних травостоїв // Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати". - К.: Нора-прінт, 1999. - С. 204-205.

5. Сацик В.О. Продуктивність бобових трав та бобово-злакових траво-і сортосумішок при укісному використанні // Вісник аграрної науки №5, 2000. - С. 7-68.

6. Боговін А.В., Сацик В.О. Продуктивність видів і сортів багаторічних трав та їх сумішок на дерново-карбонатних грунтах Волинського Полісся України // Вісник Біло-церківського державного аграрного університету. Вип.10. Біла церква, 2000. - С. 28-33.

АНОТАЦІЯ

Сацик В.О. Добір видів і сортів багаторічних трав та їх сумішок для створення високопродуктивних сінокосів на осушених дерново-карбонатних грунтах західного Полісся України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, Чабани, 2001.

Проведена оцінка продуктивності злакових і бобових багаторічних трав, їх сортів, а також траво- і сортосумішок за сінокісного використання сіяних ценозів.

Доведено, що в одновидових посівах сортосумішки багаторічних трав мають перевагу перед аналогічними посівами, в яких види представлені одним сортом.

Виявлено, що в одновидових посівах грястиця збірна та її сорти Олешка 14, ФРКЛ 1; стоколос безостий Полтавський 52, Казаровицький в умовах Волинського Полісся забезпечують найбільшу продуктивність. Серед дво- та трикомпонентних траво- і сортосумішок найурожайнішою є та, що складається з костриці лучної Веселоподолянська 1883 та стоколосу безостого Казаровицький, в той час як поміж одновидових посівів бобових трав - конюшина гібридна Даубяй, а серед бобово-злакових сортосумішок - та, до складу якої входить два сорти конюшини повзучої та по три сорти костриці лучної, стоколосу безостого і конюшини повзучої.

Різниця в настанні укісної стиглості між ранньо-і пізньостиглими видами трав у першому укосі становить 18-28, в отавах - 6-30 днів.

Включення до лучнокострицево-безостостоколосової сортосумішки бобових компонентів сприяє збільшенню виходу валової та обмінної енергії у 1,6 рази, зростанню умовно чистого прибутку на 75 % та істотно підвищує рентабельність технології створення сіяних лук; дорівнює внесенню на злаковий травостій 61 кг/га мінерального азоту.

Ключові слова: сортосумішки, травосумішки, бобові і злакові трави, травостої, продуктивність, агрофітоценози, якість корму.

АННОТАЦИЯ

Сацик В.А. Подбор видов и сортов многолетних трав и их смесей для создания высокопродуктивных сенокосов на осушеных дерново-карбонатных почвах западного Полесья Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.012. - кормопроизводство и луговодство. Институт земледелия УААН, Чабаны, 2001.

В работе осуществлена оценка продуктивности широкого спектра сортов злаковых и бобовых видов многолетних трав, их траво- и сортосмесей с учетом распределения урожая по укосам, уровня компенсации минерального азота симбиотическим, ботанического состава травостоев, питательности корма.

Установлено, что в одновидовых посевах злаковых трав ежа сборная Олешка 14, ФРКЛ 1 и кострец безостый Полтавский 52, Казаровицкий обеспечивают наибольшую урожайность сухой массы (115,4 и 123,0; 102,8 и 106,8 ц/га), кормовых единиц (73,7 и 82,1; 62,7 и 68,5 ц/га), сырого протеина (22,0 и 22,5; 18,4 и 18,7 ц/га) при наилучшем распределении их по укосам. Среди дво-, трикомпонентных траво- и сортосмесей наибольшую урожайность имела та, которая состояла из овсяницы луговой Веселоподолянская 1883 и костреца безостого Казаровицкий. В среднем за три года урожайность их составила 111,6-126,2 ц/га сухой массы или 66,9-77,5 ц/га кормовых единиц, или сырого протеина 17,8-19,1 ц/га. Среди бобовых видов трав более продуктивным оказался клевер гибридный Даубяй, соответственно урожайность сухой массы составляет 148,2 ц/га, кормовых единиц – 103,7 и сырого протеина – 31,1 ц/га, которому значительно уступают все сорта и сортосмесь клевера ползучего.

Сортосмеси злаковых трав в одновидовых посевах обеспечили большую урожайность сухой массы на 4-13 % в сравнении со средней продуктивностью тех же видов трав представленых одним сортом.

В среднем за три года экологически и фитоценотически наиболее активными в одновидовых посевах злаковых трав являются ежа сборная, тимофеевка луговая и их сорта. Овсяница луговая и плевел многоцветковый,