НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СЛЄПЦОВ ЮРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 635.646: 631.582.2

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ БАКЛАЖАНА В ГІДРОПОННИХ ЗИМОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

06. 01. 06 – овочівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Барабаш Орест Юліанович, Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Лихацький Віталій Іванович, Уманська державна

сільськогосподарська академія, завідувач

кафедри овочівництва

доктор сільськогосподарських наук, професор

Шульгіна Людмила Михайлівна, Інститут

овочівництва і баштанництва, м. Харків,

консультант

Провідна установа: Харківський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України, кафедра овочівництва, м. Харків

Захист відбудеться “ ” 2001 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Максимальна врожайність овочів часто лімітується агрокліматичними факторами в межах кожної природної кліматичної зони. До того ж їх виробництво відрізняється сезонністю, припадаючи здебільшого на літньо-осінній період. З метою забезпечення населення свіжими овочами в несезонний період їх вирощують у спорудах закритого грунту. Він має різноманітні типи культиваційних споруд для виробництва свіжої овочевої продукції та розсади в зимово-весняний період протягом року. Серед них досить ефективними є гідропонні зимові теплиці. Останнім часом асортимент культур, які вирощують у них, розширюється. Все більш популярним стає баклажан. Більше того, проблема пошкодження його колорадським жуком призвела до різкого скорочення площ під ними у відкритому грунті та зумовила потребу виробництва цієї культури в теплицях.

Для одержання високого врожаю плодів баклажана в спорудах закритого грунту потрібні високопродуктивні, стійкі до хвороб і тіневиносливі сорти та гібриди, а також розробка прогресивних технологій їх вирощування. Це пов'язано з тим, що вітчизняні сорти, які занесені до державного реєстру сортів України, створені лише для відкритого грунту. Перенесення їх у споруди закритого, особливо в теплиці, не дає бажаного результату і врожаї плодів в них досить низькі – 8-10 кг/м2, що значно нижче, ніж в передових країнах Європи. Виходячи з цього досить актуальним є вирощування плодів баклажана в спорудах закритого грунту і в першу чергу підібрати кращі субстрати для гідропонних теплиць, високоврожайні гібриди іноземної селекції, заходи формування куща.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації проведена відповідно до науково-технічної програми Національного аграрного університету: "Розробка технологій, засобів та умов мікроклімату для вирощування овочевих культур і грибів у наземних приміщеннях, які б забезпечували врожайність плодів протягом року до 30- 35 кг/м2 і грибів до 60- 100 кг/м2 ". Номер державної реєстрації 0198U 004001.

Мета і завдання досліджень. Метою дослідів були питання агротехніки вирощування баклажанів в гідропонних теплицях, які б забезпечували високу продуктивність рослин в умовах четвертої світлової зони України. Для її виконання та вивчення були поставлені такі завдання:–

підбір сортів і гібридів для вирощування плодів баклажана в гідропонних теплицях.–

вплив заходів формування куща на врожайність.

– підбір субстратів для вирощування високоякісних плодів.

Об’єкт дослідження – технологія вирощування баклажана нових

високоврожайних гібридів на малооб’ємній гідропоніці.

Предмет дослідження – гібриди баклажана Адона, Боніка, Солара, системи формування куща баклажана, субстрати – перліт і щебінь з перлітом.

Методи дослідження – однофакторні рендомізовані повторення, варіаційна статистика, кореляційний аналіз. Біохімічний аналіз: вміст білка – методом Барнштейна, сухої речовини – термогравіметрично, цукрів – за Бертраном, аскорбінової кислоти – Муррі, нітратного азоту – фотометричним за Х. Починком. Вміст соланіну М (мелангену) – методом Іванова (реактив Бухгарда).

Наукова новизна одержаних результатів. Проведена господарсько-біологічна оцінка гібридів іноземної селекції в умовах гідропонних зимових теплиць. Вдосконалено визначення показника продуктивності фотосинтезу, фотосинтетичного потенціалу -– Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 57, 2000р.. Розроблено особливості формування рослин баклажана в гідропонних зимових теплицях та їх вплив на продуктивність. Підібрано кращий субстрат, що забезпечує врожайність плодів баклажана 25-30 кг/м2.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено найкращу систему формування рослин при густоті 2,5 рослини/м2 на малообємній гідропоніці в умовах четвертої світлової зони України. На основі дослідів вдосконалено основні питання технології вирощування культури в гідропонних зимових теплицях, яка б забезпечувала врожайність плодів 25-30 кг/м2. Результати роботи впроваджено в теплицях ВАТ “Комбінат Тепличний” Київської області на площі 1 га. Врожай плодів становив в кращому варіанті (на гібриді Адона) 28,0 кг/м2 в середньому за три роки дослідів. Рентабельність – 107,4 %, собівартість 1 кг – 1,5 гривні.

Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта в роботі полягає в постановці завдань, розробці способів і методів їх вирішення, проведенні експериментальних досліджень, їх аналізу, узагальненні результатів і літературних джерел. Особистий внесок здобувача у підготовці дисертаційної роботи становить понад 90%.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи нами викладені в доповідях на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (Київ, 2000), семінарах, наукових працях.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукових праці.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, списку використаних джерел, який включає 200 назв, 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

Експериментальну роботу проводили у ВАТ "Комбінат Тепличний" Київської області протягом 1997-2000 років. Територія комбінату розміщена в умовах четвертої світлової зони України. Інтенсивність ФАР у критичні для освітлення рослин місяці (грудень-січень) становить 4,44-5,74 кДж/(см2 хв), а сумарна фотоактивна радіація за рік сягає 51,8 ккал/см2 . Досліди закладали згідно методики в скляних гідропонних зимових теплицях. Вони належать до одногребеневих, з висотою шпалери 2,5 метри, кроком (відстанню між стовпчиками уздовж гребінки) 3 метри. Об’єктами досліджень були сорти та гібриди баклажана, субстрати та заходи формування куща. Умови мікроклімату полягали в підтриманні температури повітря протягом усього вегетаційного періоду на рівні 23-25оС в сонячні дні, 21-22оС в похмурі, та 18-20оС вночі, субстрату –21-22оС, а вологість його – 70-75% НВ (найменшої вологоємкості). Ці параметри мікроклімату в теплиці контролювали згідно програми комп’ютерного регулювання.

Поливи разом із подаванням живильного розчину здійснювали автоматично, через краплинниці, 4-5 разів на добу, з розрахунку 350-450 мл на одну рослину, що становить добову потребу рослин баклажана у воді. Значення електропровідності розчину після висаджування розсади – 2,3, а з початком цвітіння – 3,0 міліСіменс/см, рН=6,5. Склад і концентрації його визначали згідно рекомендацій агрохімлабораторії. У сонячні дні кількість поливів збільшували до 10-15, подаючи 100-170 мл розчину на рослину. При з’явленні шкідників у їх вогнищах розселяли ентомофагів. Проти павутинного кліща застосовували фітосейлюса з розрахунку 20-30 особин на одну рослину, тепличної білокрилки – енкарзію (20-30 особин). Нижній бік листя додатково опалювали короткочасним рухом вогнища.

Дослідження закладали згідно з методикою однофакторних дослідів. Повторність – 4-кратна. Площа загальної ділянки – 7 м2, облікової – 5,6 м2. Насіння досліджуваних гібридів та контролю висівали одночасно, в кінці листопада, в розсадні касети, з діаметром ячейки 3 см в окремому відділенні теплиць. В розсадний період у рослин відмічали дати: з’явлення сходів, утворення 1-6 справжнього листка, біометричні показники рослин кожного гібриду і стандарту (висота, площа асиміляційної поверхні).

У період вегетації рослин визначали дати: закладання першої квіткової китиці, цвітіння та утворення плодів. Проводили виміри висоти рослин від рівня піддонів у фазі цвітіння, тривалість вегетаційного та міжфазних періодів, першого збору плодів, раннього та останнього збору врожаю. Обрахунки – за динамікою надходження продукції (по ділянкове зважування). Біометричні виміри здійснювали з початком з’явлення сходів, з утворенням кожного справжнього листка, перед висадкою розсади на постійне місце і з інтервалом в два тижня пізніше. Висоту рослин визначали лінійкою, площу асиміляційної поверхні розсади – контурним методом. Якість плодів оцінювали, згідно методики за біометричними показниками (середньою масою, індексу форми плоду, довжиною плодоніжки, наявністю колючок на чашечці) та хімічними. Вміст сухої речовини – термогравіметричним методом – висушуванням в сушильній шафі при температурі 100-105оС до сталої маси. Вміст білкового азоту за Барнштейном, спочатку осаджуючи основною сіллю сульфату міді, а потім озолюючи осад за методом К'єльдаля. Цукрів – за методом Бертрана, аскорбінової кислоти (вітаміну С) – за Муррі, в міліграмах на 100 грамів досліджуваної речовини. Вміст нітратного азоту визначали фотометричним методом за Х. Починком: відновленням в слабко кислому середовищі нітратів до нітритів. Утворену таким чином азотисту кислоту визначали реактивом Грісса. Соланін М (меланген) – методом Іванова (реактив Бухгарда). Додатково візуально досліджували стійкість до хвороб та шкідників, та осипання генеративних органів. За кожної вибірки плоди з дослідної ділянки підраховували і зважували окремо. Виміри висоти рослин проводили на 5 рослинах на двох ділянках для кожного сорту. Для кожного досліду брали розсаду віком 50-55 днів (фаза 5-6 листків), вирощену з пікіровкою, проведеною одночасно для рослин, які відбиралися для досліджень. Спільними були і терміни висаджування – перша декада лютого. На постійне місце рослини висаджували у другій декаді січня за схемою 110+5050 у центральній частині теплиці. Густота рослин – 2,5 шт/м2. Для дослідів 1 і 3 субстратом брали суміш щебеню з перлітом у співвідношенні 50: 50. В досліді 1 і 2 формування рослин проводили в 2 пагони на гібриді Адона. Економічну ефективність визначали, виходячи з фактичних затрат на підприємстві, реалізаційної вартості врожаю плодів, загальногосподарських і виробничих витрат.

В другому досліді (підбір субстратів), згідно з методикою відмічали продуктивність рослин на обох субстратах дати проходження фенофаз, біометричні показники рослин, біохімічний склад плодів. Досліджуваним сортом був гібрид Адона. Агротехніка рослин – однакова для кожного виду субстратів. При цьому перліт був в мішках, розміром 50X55см, в які висаджували по три рослини, а щебінь з перлітом – у піддонах, глибиною 15 см, шириною 50 см, в які донизу насипався щебінь шаром 5 см, а поверх нього – перліт. Поверхню лотків вкривали білою плівкою для покрашення освітлення нижнього ярусу рослин і запобігання занесення інфекції через опале листя. Об’єм субстрату на одну рослину в обох варіантах – 7 літрів (0,007 м3) на одну рослину.

В третьому досліді (вплив заходів формування куща на врожай і якість плодів баклажана) агротехніка для рослин гібриду Адона відрізнялася лише кількістю штучно формованих пагонів. Для кожної системи формування вимірювали висоту пагонів за найвищою точкою, оскільки вона розрізнялася в межах однієї рослини. Здійснювали виміри довжини міжвузлів, динаміки формування вегетативних і генеративних органів на кожному пагоні. Освітлення визначали за допомогою люксметра Ю-16, розміщеним за центральною віссю крони куща на висоті 15, 30, 45, 60 см, згідно методики за різних фаз росту та розвитку рослин п’ять разів протягом світлової доби. Ажурність крони (відношення площі просвітів до площі тіні) – за допомогою лінійки Лопухіна Е. А.. Математичний обробіток результатів досліджень проведено методом варіаційної статистики.

ПІДБІР СОРТІВ І ГІБРИДІВ БАКЛАЖАНА ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В ГІДРОПОННИХ ЗИМОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Насіння баклажана висівали в розсадне відділення 30 листопада. Масові сходи після сівби усіх гібридів з’явилися на 6 день (5 грудня) в середньому за три роки після сівби. У стандарту (сорту Алмаз) – на 8 день (7 грудня). Перший справжній листок -– на 9 день після сходів (8 грудня) у гібридів Адона, Солара, Боніка, що на 2 дні (10 грудня) раніше порівняно із стандартом. Другий листок – на 7 днів раніше (дванадцятий день від сходів), ніж на контролі (19 день). Така ж закономірність зберігалася до кінця розсадного періоду. При висаджуванні розсади (фаза 5-6 листків) кількість днів від сходів становила: Алмаз (контроль) – 60 днів, Адона F1 і Солара F1 – 55, Боніка F1 – 58.

Інтенсивність росту та розвитку рослин у розсадний період також залежить від біологічних особливостей сорту та гібридів. На початку розсадного періоду перевага гібридів Адона та Солара над контролем (сортом Алмаз) досить незначна, як за висотою (на 0,7 см) так і за площею асиміляційної поверхні – відповідно 6,6 і 6,4 та 5,3 см2. Гібрид Боніка майже не поступається за цими показниками в фазі 2 листків зазначеним гібридам. Надалі, різниця у висоті та площі листя між контролем і досліджуваними гібридами стає значно відчутнішою: при утворенні 4 листка висота рослин сорту Алмаз становить 9,0 см, що на 2,8 см менше, ніж у рослин сорту Адона F1, на 1,5 – Боніка F1, 4,4 – Солара F1. Фотосинтетичний потенціал – на контролі відповідно на 3,6, 1,4 та на 3,4 см2 менше. Така ж закономірність і у фазі 6 листків: перевага за цими показниками у рослин гібридів стає ще відчутнішою. Найбільшу висоту наприкінці розсадного періоду мають рослини гібриду Солара (21,3 см), найменшу – стандарту (13,5 см).

Таким чином в розсадний період гібриди мають більшу енергію росту (скоріше на 2-3 дні порівняно із контролем проростають), скоріше формують вегетативну масу. Вони також переважають сорт Алмаз за біометричними показниками – висотою та площею асиміляційної поверхні.

Після висаджування розсади умови мікроклімату в розсадному відділенні зимових блокових теплиць не впливали на вік розсади, який становив 50-55 днів в залежності від варіанту. різниця по цьому показнику (2-3 дні) в середньому за три роки обумовлена виключно організаційними заходами. Тривалість міжфазних періодів і висота рослин значною мірою залежать від сорту та гібриду (табл. 1). В середньому за три роки фаза закладання першої китиці на гібридах Солара і Адона наступала практично одночасно: відповідно на 66 і 67 день (7 лютого), що на 3 та 4 дні раніше від контролю. Пізніше на 2 дні порівняно з ним відмічено початок з’явлення квіткової китиці у гібрида Боніка (5 лютого). Така ж закономірність мала місце по відношенню до тривалості періоду “масові сходи-цвітіння”. Ця фаза розпочиналася з різницею в один день між гібридом Адона (19 лютого) та контролем. Раніше на 2 дні від контролю в середньому за варіантом почалося масове цвітіння гібрида Солара. Найменша різниця – 10 днів між з’явленням суцвіття та розкриттям квітки серед досліджуваних сортів – на контрольному (Алмаз). Найтриваліше виявився цей період у гібрида Боніка: на 89 день (29 лютого) початок цвітіння, що на 9 днів пізніше від контролю.

Таблиця 1 – Інтенсивність росту та розвитку рослин залежно від сорту та гібриду баклажана (середнє за 1997-2000 роки)

Сорт | Фаза росту і розвитку рослин

закладання першої китиці | масового цвітіння | початку плодоношення

Алмаз (контроль) | 70 | 80 | 120

Адона F1 | 67 | 79 | 117

Боніка F1 | 73 | 89 | 134

Солара F1 | 66 | 78 | 117

В наших дослідах зареєстровано залежність періоду розкриття квітки не тільки від сорту та гібриду, а й від середньодобової температури повітря. При підвищенні її з 25 до 27 оС кількість днів від бутона до розкриття квітки у контролю зменшувалася на 3, гібридів Адона, Боніка та Солара – на один. Це свідчить про їх стійкість до перепадів температури повітря у теплицях порівняно з сортом Алмаз.

Для оцінки скоростиглості рослин родини пасльонових велике значення має не тільки початок цвітіння та плодоношення, а й висота закладання першої китиці (квітки). Результатами наших дослідів встановлено, що скоростиглі сорти Адона F1 і Солара F1 в середньому по варіантах відрізнялися більш низькою висотою закладання першого суцвіття: 23,0 і 24,0 см відповідно. Це на 1 і 2 см вище порівняно з контролем та 6 і 7 з гібридом Боніка.

Таким чином найбільш скоростиглими в наших дослідах були гібриди Солара і Адона, цвітіння яких розпочалося відповідно на 78 і 79 день після масових сходів, а плодоношення – на 117, що на 3 дні скоріше від контролю. Найпізніше вступив до цієї фази гібрид Боніка – на 134 день. Висота закладання першої китиці підтверджує її залежність від скоростиглості рослин: у ранньостиглих сортів вона менша, порівняно із тими, що вступають до цвітіння та плодоношення пізніше. Скоростиглі гібриди Адона і Солара та контроль (сорт Алмаз) наступні суцвіття закладають через меншу кількість листків – 2-3, порівняно з пізньостиглим гібридом Боніка, у якого друге та наступні з’являються через чотири. Період між початком цвітіння двох сусідніх суцвіть для усіх сортів скорочується при видаленні рудиментарних бутонів в китиці.

У сортів Адона F1, Алмаз, Боніка F1 в 1998 році суцвіття складалося з поодинокої квітки, тоді як у гібриду Солара їх в китиці було дві. Однак чіткої диференціації в цьому по роках не спостерігалося: на наступний рік у сорту Адона F1 в суцвітті було дві квітки, на контролі і гібриді Боніка F1 – по одній, Солара F1– дві. В 2000 році – у всіх сортів по одній. В суцвіттях з двох квіток (рудиментарних) нормально розвинутою залишалася лише одна. Інша поступалася їй за розмірами та масою. Розрізняються квітки досліджуваних сортів і за біометричними показниками.

В фазу цвітіння довжина квіток на рослинах гібриду Адона була в середньому 5,6 см (плодоніжки 4,0 см, а віночку з пелюстками – 1,6 см), що на 0,4 см менше, ніж у гібриду Солара – 6,0 см. Найменшим розміром відрізняються квітки рослин контролю (сорту Алмаз) – 4,6 см при довжині плодоніжки 3,0 см і віночку з пелюстками 1,6 см, що на 1,4 см менше, ніж у гібрида Солара, 1,2 – порівняно з гібридом Боніка та на 1,0 з гібридом Адона. Так у гібрида Солара довжина головної квітки при розкритті складала 6,0 см (4,0 – плодоніжки та 1,6 віночку з пелюстками), а другої – 3,2 см (відповідно 2,0 і 1,2 см). У сорту Адона F1 – головної квітки 5,6 см (4,0 і 1,6), другої – 2,8 (1,8 і 1,0). Всього за вегетацію найбільшу кількість генеративних органів формує гібрид Солара – 180, з яких 50-60 % осипаються. За цим показником він значно перевищує контроль (118), гібриди Адона (160) та Боніка (146). Між висотою, продуктивністю та абортивністю виявлено середню позитивну кореляцію (0,36). Високорослі гібриди – Солара і Адона більш здатні до осипання пуп'янок, квіток, плодів, оскільки в їх суцвіттях, що складається з 2-5 квіток, нормально розвивається лише одна. Інші (рудиментарні) поступаються їй за розмірами та опадають. Низькорослі рослини контролю формують переважно поодинокі квітки, тому абортивність їх невисока.

Добовий приріст маси плоду досліджуваних сортів (табл. 2) по місяцях плодоношення відрізнявся.

Таблиця 2 – Середньодобовий приріст маси плодів баклажана залежно від сорту та гібриду, грамів

Місяць/ сорти | Алмаз | Адона F1 | Боніка F1 | Солара F1

Березень | 4,5 | 10,0 | 15,0 | 10,2

Квітень | 5,5 | 10,8 | 25,0 | 10,8

Травень | 6,5 | 15,6 | 35,0 | 16,4

Червень | 10,0 | 23,3 | 35,0 | 24,0

Липень | 10,0 | 23,3 | 35,0 | 24,0

Серпень | 10,0 | 23,3 | 35,0 | 24,0

Вересень | 10,0 | 23,3 | 35,0 | 24,0

Жовтень | 10,0 | 23,3 | 35,0 | 24,0

Показники наростання маси плоду серед досліджуваних сортів неоднакові. Особливо здатні до швидкого наростання плоди сорту Боніка F1 –15,0 грамів в березні, 25,0 – в квітні, 35,0 влітку та восени. Це значно більше, ніж у контролю (відповідно на 11,5, 19,5 та 25,0 грамів), а також гібридів Адона і Солара. В зв’язку з цим можна рекомендувати виробництву проводити вибірку плодів цього гібрида в період масового плодоношення не 2 рази на тиждень, а 3, тобто кожні 2 дні. Натомість для сорту Алмаз достатньо і дворазової вибірки. Плоди всіх досліджуваних сортів найбільший приріст мають в літні місяці, зберігаючи його до кінця вегетації, не зважаючи на відхилення в літні місяці деяких факторів мікроклімату від оптимальних. Це вказує на пластичність усіх сортів.

Таблиця 3 – Урожайність плодів баклажана залежно від сорту та гібриду, кг/ м2 за 1998-2000 роки

Сорт | Врожай плодів

за перший збір | за перший місяць | ранній | загальний

кг/м2 | до конт-ролю | кг/м2 | до конт-ролю | кг/м2 | до конт-ролю | кг/м2 | до конт-ролю

1998 рік

Алмаз (контроль) | 0,1– | 2,2– | 11,8– | 14,0–

Адона F1 | 0,3 | + 0,2 | 3,6 | + 1,4 | 21,4 | + 9,6 | 25,6 | + 11,6

Боніка F1 | 0,2 | + 0,1 | 3,3 | + 1,1 | 20,2 | + 9,4 | 23,8 | + 9,8

Солара F1 | 0,3 | + 0,2 | 3,3 | + 1,1 | 20,2 | + 9,4 | 24,2 | + 10,2

НІР05= 0,31,

Sx= 0,46

1999 рік

Алмаз (контроль) | 0,3– | 2,4– | 12,0– | 14,6–

Адона F1 | 0,4 | + 0,1 | 3,6 | + 1,2 | 21,2 | + 9,2 | 25,0 | + 10,4

Боніка F1 | 0,3– | 3,3 | + 0,9 | 20,0 | + 8,0 | 23,2 | + 8,4

Солара F1 | 0,4 | + 0,1 | 3,0 | + 0,6 | 20,3 | + 8,3 | 25,0 | + 10,4

НІР05= 0,2,

Sx= 0,28

2000 рік

Алмаз (контроль) | 0,2– | 2,5– | 11,9– | 14,3–

Адона F1 | 0,4 | + 0,2 | 3,6 | + 1,1 | 21,3 | + 9,4 | 28,0 | +13,7

Боніка F1 | 0,3 | + 0,1 | 3,2 | + 0,7 | 21,1 | + 9,2 | 23,3 | +10,2

Солара F1 | 0,3 | + 0,1 | 3,1 | + 0,6 | 21,2 | + 9,1 | 26,0 | +11,7

НІР05= 0,13,

Sx= 0,19

середнє

Алмаз (контроль) | 0,2– | 2,3– | 11,9– | 14,3–

Адона F1 | 0,3 | + 0,1 | 3,6 | + 1,3 | 21,2 | + 9,3 | 26,6 | + 12,3

Боніка F1 | 0,2– | 3,2 | + 0,9 | 20,4 | + 8,5 | 23,5 | + 10,2

Солара F1 | 0,3 | + 0,1 | 3,1 | + 0,8 | 20,6 | + 8,7 | 25,3 | + 11,0

Таким чином можна зробити висновок, що гібриди іноземної селекції дружньо проходять фази наростання генеративних органів і наростання їх плодів відбувається значно інтенсивніше, порівняно із рослинами контролю. Для всіх сортів збільшення температури і вологості повітря незначно прискорює проходження фази достигання товарних плодів.

Оскільки досліджуваний сорт і гібриди відрізняються за своєю скоростиглістю, період їх плодоношення був неоднаковим. Для гібридів Адона і Солара в середньому за 3 роки він розпочався 13 березня і тривав до 2 жовтня (165 днів). За цей час було проведено 55 вибірок плодів. Для сорту Алмаз початок плодоношення було зареєстровано на 3 дні пізніше – 16 березня. Період плодоношення склав 168 днів (56 вибірок). Плодоношення найбільш пізньостиглого гібриду Боніка тривало найдовше – до 18 жовтня, розпочавшись на 14 днів пізніше від контролю і склало в середньому 170 днів (57 вибірок). При цьому контроль достовірно значно поступається у динаміці надходження продукції в середньому за три роки дослідів гібридам (табл.3), як за ранньою врожайністю – на 9,3 кг/м2 гібриду Адона, 8,5 – Боніка, 8,7 – Солара, так і за загальною: відповідно на 12,3, 10,2 та 11,0 кг/м2.

Результати хімічного аналізу плодів рослин сортів баклажана, що досліджувалися, свідчать про відміни у них за вмістом деяких елементів (табл. 4).

Таблиця 4 – Біохімічний склад плодів баклажана залежно від сорту і гібриду

Сорт | Суха речовина, % | Білок, % | Соланін, % | Цукор, % | Нітрати, мг/кг сирої маси (ГДК=300)

Алмаз (контроль) | 7,5 | 1,00 | 0,006 | 3,2 | 174

Адона F1 | 8,0 | 1,13 | 0,005 | 3,2 | 174

Боніка F1 | 8,2 | 1,20 | 0,005 | 3,6 | 174

Солара F1 | 8,0 | 1,00 | 0,005 | 3,2 | 174

Найбільший вміст білку мають плоди гібриду Боніка (1,2 %), що перевищує контроль і сорт Солара F1 на 0,2 %, Адона F1 – на 0,07 %. Така ж закономірність спостерігається за сухою речовиною та цукром: найбільшим вмістом сухої речовини, що складається переважно з клітковини, відзначаються плоди гібриду Боніка – 8,2 %, що на 0,2 більше від гібридів Адона та Солара і на 0,7 від контролю. Не виявлено відмін серед плодів сорту Алмаз та гібридів щодо вмісту нітратів і соланіну. Співвідношення цукру, сухої речовини та соланіну, від якого залежать смакові якості баклажана свідчить, що найбільш цінними в цьому відношенні є плоди гібриду Боніка. Втім відміни за цим показником досить незначні.

ВПЛИВ ЗАХОДІВ ФОРМУВАННЯ КУЩА НА ВРОЖАЙ

Спостереження за динамікою утворення генеративних органів свідчать про їх неоднакову кількість на кожному з пагонів. В перші місяці плодоношення на рослинах, що формуються в 2 пагони, визначається домінуюча роль одного з них за цим показником: за перший місяць плодоношення відповідно 10 і 3. Надалі ця закономірність не зберігається, обидва пагони стають рівноцінними. При 3-пагоновій системі формування домінуюча роль одного з них зберігається до кінця вегетації. Рослини, що формуються у три пагони, мають менше генеративних органів порівняно із двохпагоновими. Цим пояснюється отримання більшого врожаю другими. За тривалістю періоду плодоношення між варіантами відмін не виявлено. В середньому за 3 роки він розпочався 13 березня і тривав до 2 жовтня (165 днів). Аналіз загальної врожайності в середньому за три роки свідчить про достовірну різницю за цим показником двохпагонової системи формування. Причиною переваги формування куща в два пагони в наших дослідах виявилося краще освітлення зазначених рослин порівняно із тими, які формувалися в три пагони. В останньому випадку загущення крони куща при густоті рослин 2,5 на 1 м2 було значно сильніше.

Таблиця 5 -– Урожайність плодів баклажана за різних систем формування куща, кг/м2 (середня за 1998-2000 рр.)

Система формування | Врожай плодів

за перший місяць | ранній | загальний

кг/м2 | до контролю | кг/м2 | до контролю | кг/м2 | до контролю

1998 рік

2-пагонова (контроль) | 3,6– | 21,9– | 25,0–

3-пагонова | 2,8– | 0,8 | 20,2– | 1,7 | 22,1– | 2,9

НІР05=0,19, Sx=0,34

1999 рік

2-пагонова (контроль) | 3,7– | 20,3– | 23,7–

3-пагонова | 2,9– | 0,8 | 18,7– | 1,6 | 22,6– | 1,1

НІР05=0,56, Sx=0,54

2000 рік

2-пагонова (контроль) | 3,7– | 22,0– | 28,0–

3-пагонова | 2,6– | 1,1 | 20,7– | 1,3 | 22,3– | 5,7

НІР05=0,36, Sx=0,38

середнє

2-пагонова (контроль) | 3,6– | 21,4– | 26,1–

3-пагонова | 2,7– | 0,9 | 19,8– | 1,6 | 22,3– | 3,8

ПІДБІР СУБСТРАТІВ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ БАКЛАЖАНА В ГІДРОПОННИХ ЗИМОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

За тривалістю періоду плодоношення між варіантами відмін не виявлено. В середньому за 3 роки він розпочався 13 березня і тривав до 2 жовтня (165 днів) на контролі та на перліті. За цей час було проведено в середньому 68 вибірок плодів. За врожайністю рослини на досліджуваних субстратах показали незначні відміни, що обумовлюються випадковими факторами, оскільки не перевищують найменшої істотної різниці (табл. 6).

Таблиця 6 – Врожай плодів баклажана залежно від субстрату (середнє за 1997-2000 рр.)

Субстрат | Врожай плодів

за перший збір | за перший місяць | ранній | загальний

кг/м2 | до конт-ролю | кг/м2 | до конт-ролю | кг/м2 | до конт-ролю | кг/м2 | до конт-ролю

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

1998 рік

щебінь з перлітом (контроль) | 0,3– | 3,5– | 21,4– | 24,7–

перліт | 0,3– | 3,5– | 21,1 | - 0,3 | 24,8 | + 0,1

НІР05= 0,34,

Sx= 0,3

1999 рік

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

щебінь з перлітом (контроль) | 0,3– | 3,3– | 20,8– | 24,7–

перліт | 0,4 | + 0,1 | 3,5 | + 0,2 | 20,5 | - 0,3 | 24,8 | + 0,1

НІР05= 0,41,

Sx= 0,37

2000 рік

щебінь з перлітом (контроль) | 0,2– | 3,6– | 21,3– | 24,7–

перліт | 0,3 | + 0,1 | 3,6– | 21,3– | 24,7–

НІР05= 0,13,

Sx= 0,19

середнє

щебінь з перлітом (контроль) | 0,2– | 3,4– | 21,1– | 24,7–

перліт | 0,3 | + 0,1 | 3,5 | + 0,1 | 20,9 | - 0,2 | 24,8 | + 0,1

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ БАКЛАЖАНА В ГІДРОПОННИХ ЗИМОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Найбільшою врожайністю визначався гібрид Адона, що обумовило найвищий чистий дохід і рівень рентабельності порівняно з іншими сортами (табл. 7).

Таблиця 7 – Економічна ефективність вирощування сортів і гібридів баклажана (в середньому за 1997-2000 рр.)

Економічні показники | Алмаз (контроль) | Адона F 1 | Боніка F1 | Солара F1

Врожайність, кг/м2 | 14,3 | 25,3 | 23,5 | 24,6

Ціна продукції, грн./кг | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2

Вартість валової продукції з 1м2, грн. | 45,7 | 80,9 | 75,2 | 78,7

Виробничі затрати,

грн./ м | 39,0 | 39,0 | 39,0 | 39

Чистий дохід, грн. | 6,7 | 41,9 | 36.2 | 39,7

Рентабельність, % | 17,1 | 107,4 | 92.8 | 101,7

Окупність 1 грн. затрат | 1,1 | 2,0 | 1,9 | 2,0

Собівартість, грн. на 1 кг продукції | 2,7 | 1,5 | 1,6 | 1,5

За однакових виробничих затрат і затрат праці, собівартість продукції сортів, що досліджувалися, була неоднаковою. Найбільший чистий дохід дали гібриди Адона та Солара. Можна зробити висновок, що гібриди іноземної селекції за всіма показниками економічної ефективності значно перевищують стандарт. Показники економічної ефективності двохпагонової системи формування куща перевищують трьохпагонову за рахунок більшої урожайності. Серед досліджуваних субстратів відмін в економічній ефективності не виявлено.

ВИСНОВКИ

Наші досліди та аналіз літературних джерел дозволяють зробити такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Слєпцов Ю. В., Барановська А. Н. Підбір сортів баклажана для гідропонних теплиць // Вісник аграрної науки. – 1999. – № 5. – С. 79.

2. Слєпцов Ю. В. Біологічний метод захисту рослин баклажана у закритому грунті від павутинного кліща // Захист рослин. – 1999. – № 7. – С.16.

3. Слєпцов Ю. В. Ефективність субстратів при вирощуванні баклажанів у гідропонних теплицях // Вісник аграрної науки. – 2000. – № 6. – С. 81.

4. Слєпцов Ю. В. Недолік освітлення як лімітуючий фактор продуктивності рослин баклажана у закритому грунті // Науковий вісник НАУ. – 2000. – № 29. – С. 85-88.

5. Слєпцов Ю. В. Динаміка росту генеративних органів рослин баклажана в гідропонних зимових теплицях // Науковий вісник НАУ. – 2000. – № 31. (Тези доповідей) – С. 133-135.

Слєпцов Ю. В. Підбір сортів і гібридів та розробка основних питань агротехніки вирощування баклажана в гідропонних зимових теплицях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню елементів агротехніки баклажана в гідропонних зимових теплицях. Встановлено, що гібриди іноземної селекції – Адона, Солара, Боніка, порівняно з контролем, відрізняються високою енергією росту та формують більшу вегетативну масу. У період плодоношення за кількістю генеративних органів і продуктивністю вони значно перевищують сорт Алмаз. Особливо слід відмітити в цьому відношенні гібрид Адона. Виявлено також, що в умовах четвертої світлової зони за густоти рослин 2,5 шт/м2 формування в два пагони (контроль) має достовірну перевагу над трьохпагоновою системою. Це обумовлено кращою освітленістю крони куща, що в другому варіанті більш загущена. На досліджуваних субстратах рослини не відрізняються за характером росту та продуктивністю. Проте за біохімічним складом на перліті вміст нітратів менший. Втім в обох варіантах він не перевищує гранично допустимої межі. Основні результати роботи впроваджені у виробництво.

Ключові слова: баклажан, система формування, субстрат. Пагін, генеративні органи.

Слепцов Ю. В. Подбор сортов и гибридов и разработка основных вопросов агротехники баклажана в гидропонных зимних теплицах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 – овощеводство. – Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению элементов агротехники баклажана в гидропонных зимних теплицах. Установлено, что гибриды иноземной селекции Адона, Солара, Боника, по сравнению с контролем, сортом Алмаз, в рассадный период отличаются большей энергией прорастания, площадью ассимиляционной поверхности, высотой. После высаживания на постоянное место эта закономерность сохраняется. Они формируют больше вегетативной массы, генеративных органов, значительно опережают контрольный сорт по высоте, размерам плодов. Более высокий фотосинтетический потенциал определяет их перевес по количеству генеративных органов, а в конечном итоге и продуктивности. Особенно выделяется в этом отношении гибрид Адона. Средний урожай за три года опытов у него достоверно больше, чем у других сортов и особенно контроля – 26 кг/м2.

Как показали наши опыты, у баклажана раннеспелость определяется не только количеством дней от всходов до цветения и плодоношения, а и высотой заложения первого соцветия. Можно утверждать, что этот признак аналогичный растениям помидора. Наиболее скороспелыми были гибриды Адона и Солара. У